Priesaginės darybos Lietuvos TSR gyvenamųjų vietų vardai iš hidronimų

LIETUVIŲ ONOMASTIKOS TYRINĖJIMAI LIETUVIŲ KALBOTYROS KLAUSIMAI, XXI (1981) МАРИТЕ РАЗМУКАЙТЕ НАЗВИ НАСЕЛЕНИХ ПУНКТІВ ЛИТОВСЬКОЇ РСР, УТВОРЕНІ СУФІКСАЛЬНИМ СПОСОБОМ ВІД ГІДРОНІМІВ Значна частина назв населених пунктів (ойконімів) Литовської РСР, утворених суфіксальним способом, є суфіксальними похідними від інших топонімів — гідронімів та інших ойконімів. У статті розглянуто лише гідронімічні назви населених пунктів, а ойконімічні залишено для окремого огляду. Огляд починається з назв населених пунктів гідронімічного походження не лише через різноманітність і численність їхніх словотвірних суфіксів, а й тому, що самі гідроніми Литовської РСР — це не тільки найґрунтовніше досліджений, а й офіційно доступний кожному, а водночас і найдавніший пласт нашого ономастикону. Докладніше ойконіми Литовської РСР, якщо не рахувати окремих статей у пресі про той чи інший топонім або суфікс2, зі словотвірного погляду не досліджувалися. Тому в цій статті, спираючись на офіційний перелік нині наявних назв населених пунктів3, автор прагне розглянути всі можливі випадки утворення ойконімів від гідронімів суфіксальним способом і вказати поширеність найчастіше виявлюваних тут суфіксів. Загальнішу картину афіксального й безафіксного творення ойконімів від гідронімів подав Й. Балчіконіс у статті «Назви населених пунктів від назв озер і річок»4. У цьому переліку гідронімічних ойконімів різних типів словотворення суфіксальних похідних наведено небагато — 85 топонімів, утворених за допомогою суфіксів: 1) -aitis (-aitė), 2) -ėnai, 3) -iečiai, 4) -ijai, 5) -inė (-iniai), 6) -ininkas, -ininkai (-inyk-), 7) -iškis, -iškiai, -iškė, 8) -onys, 9) -(y)tis, -(u)tys, 10) -ūnai. Найчисленнішу групу ойконімів тут становили похідні із суфіксом -ėnai (35 прикладів). У наведеному нижче переліку похідних — 27 суфіксів (не враховуючи варіантів закінчень обох родів і чисел, які в статті розподілено на підгрупи a, b, c). Зібраний нами матеріал також свідчить, що продуктивністю вирізняється суфікс -ėnai (84 приклади), на який припадає близько 30% усіх наведених тут похідних. До цього переліку, що містить 260 топонімів, увійшли також майже всі ойконіми суфіксального творення від 1 Див.: Литовська РСР: назви річок і озер. — В., 1963; Vanagas A. Lietuvos TSR hidronimų daryba. — V., 1970. 2 Plg. Safarewicz J. Litewskie nazwy miejscowe na -iszki. — Onomastica. 1956, rocz. II, zesz. 1, s. 15—63. 3 Мається на увазі «Довідник адміністративно-територіального поділу Литовської РСР» (В., 1974, ч. 1 і 1976, ч. 2). 4 Балчиконіс Й. Назви населених пунктів із назв озер і річок. — У кн.: Вибрані твори. В., 1978, т. 1, с. 339—349; Бальчиконис Й. Названия литовских населенных пунктов, образованные от названий рек и озер. — In: Lingua Posnaniensis. Poznań, 1959, t. 7, s. 240—252. 199 У статті J. Balčikonis — за винятком двох назв сіл — Verėduvaitė5 (Rs) і Antupyčiai6 (Btg), пояснення словотвору яких викликало сумніви. Verėduvaitė, найімовірніше, є демінутивним похідним від назви розташованого неподалік села Verėduva (Rs), оскільки назва річки Verėduva, за наявними нині даними, невідома. Назва села Antupyčiai, схоже, утворена не за допомогою суфікса -yčiai від не зафіксованого тут гідроніма *Antupis чи подібного, а за допомогою префікса ant- від назви річки Upytė, що протікає повз це село. Сумніви щодо того чи іншого словотвірного пояснення викликають також деякі інші топоніми, наведені у статті J. Balčikonis, — зауваження щодо їхнього словотвору подано у виносках при відповідних топонімах. Оскільки пов’язати назву населеного пункту словотвірно з тим чи іншим гідронімом можна лише тоді, коли поселення розташоване поблизу річки або озера з такою назвою, то наведені у статті приклади ойконімів і гідронімів локалізовано із зазначенням скороченої назви найближчого більшого населеного пункту (скорочення назв населених пунктів, крім Ck — Ceikiniai (Ignalinos r.), Čb — Čiobiškis (Širvintų r.), Kdl — Kiduliai (Šakių r.), Mdž — Modžiūnai (Švenčionių r.), Pīn — Piniava (Panevėžio r.), Plkn — Paluknys (Trakų r.) і Ršk — Reškutėnai (Švenčionių r.), див. с. 146—149). Суфікси та похідні від них у статті подано в алфавітному порядку, оскільки інший спосіб подання, наприклад за кількістю похідних, у цьому разі не мав би особливого значення: суфікси більшою чи меншою мірою поширені окремими ареалами. 1. -aičiai. Judr-aičiai с. (Lkc): Judrė р. (Lkc); Lank-aičiai с. (Sk): Lankà р. (Sk); Nosv-aičiai с. (Užp): Nosvė р. (Užp); Trūmp-aičiai с. (Sk): Trūmpė р. (Sk); Vilk-aičiai с. (Žr): Vilka р. (Žr); Žvirgžd-aičiai с. (Gž): Žvirgždė р. (Gž). 1a. -aitis. Nemūn-aitis м-ко і с. (Al): Nėmunas р. (Al); Strūn-aitis* с. (Švnč): Strūnà р. і с. (Švnč). 2. -alės. Akmen-alės с. (Dr): Akmenà р. (Dr). 2a. -aliai. Stigr-aliai с. (Kv): Stigrė р. (Šv); Vėž-aliai с. (Šauk): Vėžys р. (Šauk). 3. -(i)auka. Igl-iāuka с. (Igl): Yglà оз., Yglė р. (Igl). 4. -(i)ava. Jūr-ava с. (Vš): Jūra р. (Trg); Sasn-avà м-ко (Ss): Sasnà р. (Ss); Sakn-iavà с. (Vs): Saknà р. (Vs). 5. -ėčiai. Lek-ėčiai м-ко (Šk): Liėkė р. (Lkč). 6. -elė. Kirsn-ėlė* с. (Rdm): Kirsnà р. і с. (Rdm); Stirn-ėlė с-ще (Mlt): Stirnė р. (Mlt). 6a. -eliai. Gergžd-ėliai с. (Krš): Gergždas р. (Krš); Vygr-ėliai с. (Graž): Vygris оз. (Graž). 7. -ėlė. Dabikin-ėlė* с. (Akm): Dābikinė р. і с. (Akm); Kretuon-ėlė с-ще (Ršk): Kretuonà р. (Ršk); Ringuv-ėlė с. (Krš): Ringuvà р. (Krš). 7a. -ėlis. Tūrup-ėlis* с. (Ldvn): Tūrupis р. і с. (Ldvn). 8. -ėnai. Agluon-ėnai с. (Prk): Agluonà р. (Prk); Ais-ėnai с. (Vvr): Aisė р. (Vvr); Alksn-ėnai с. і залізнична станція (Plv): Elksnė р. (Plv); Anykšt-ėnai с. (Btr): Anykš- 5 Див. Balčikonis J. Min. veik., p. 346; Бальчиконис Й. Указ. соч., с. 248. 6 Див. Balčikonis J. Min. veik., p. 348; Бальчиконис Й. Указ. соч., с. 250. * Зірочкою позначено форми топонімів, які можуть бути демінутивними ойконімами (мається на увазі можливість їх утворення також від назв інших населених пунктів, розташованих зовсім поруч або неподалік). 200 tė р. Anýkštis оз. (Btr); Ašv-ėnai с. (Vkš): Ašvà р. (Vkš); Aukštup-ėnai с. (Kp): Aukštupỹs р. (Kp); Aukup-ėnai с. (Kdn): Aukùpė р. (Kdn); Aunuv-ėnai с. (Šauk): Aunùva р. (Šauk); Ažýt-ėnai с. (Krk): Ažýtė р. (Krk); Bābrung-ėnai с. (Plt): Bābrungas р. (Plt); Bērkin-ėnai с. (Tl): Bērkina р. (Tl); Bikav-ėnai с. (Vn): Bi-kava р. (Vn); Bit-ėnai с. (Pgg): Bitė р. (Pgg); Bub-ėnai с. (Rt): Bubà р. (Rt); Bul-ėnai с. (Krtv): Bùlis р. (Krtv); Darb-ėnai містечко і залізнична станція (Krtn): Darbà р. (Dr); Dub-ėnai с. (Al): Dùbis р. (Al); Erl-ėnai с. (Slnt): Erla р. (Slnt); Gailint-ėnai колишнє с. (Mrk): Gáilintas оз. (Mrk); Gam-ėnai с. (Pp): Gāmė р. (Pp); Gaveik-ėnai с. (Ign): Gaveikis оз. (Ign); Gēdik-ėnai с. (Žr): Gēdika р. (Žr); Gerduv-ėnai с. (Grg): Gerdaujē⁷ р. (Grg); Gyst-ėnai с. (Vl): Gystūs р. (Vl); Gumilt-ėnai с. (Šauk): Gumiltà р. (Šauk); Jod-ėnai с. (Pln): Jōdė р. (Pln); Judr-ėnai містечко (Tl): Judrà р. (Tl); Juodup-ėnai с. (Slnt): Juodupis р. (Slnt); Juodp-ėnai (< *Juodupėnai) с. (Šmn): Juodupė р. (Šmn); Kaltan-ėnai містечко і с. (Švnč): Kaltānis оз. (Klt); Karkl-ėnai містечко (Krž): Kārklė р. (Krž); Kārklup-ėnai с. (Pjv): Kārklupė р. (Pjv); Kārtup-ėnai с. (Jrb): Kārtupis р. (Jrb); Kriau-k-ėnai с. (Rd): Kriáukė р. (Rd); Kriaun-ėnai с. (Ob): Kriaunà р. (Ob); Krosn-ėnai с. (Krsn): Krosnà р. (Krsn); Kūlup-ėnai с. (Krt): Kūlupis р. (Krt); Kūrtuv-ėnai містечко (Šl): Kūrtuva р. (Krtv); Lañkup-ėnai с. (Vš): Lankupà р. (Vš); Lata v-ėnai с. (Tršk): Latavà р. (Tršk); Lañkup-ėnai с. (Rk): Laukupė р. (Rk); Lazduon-ėnai с. (Vn): Lazduonà р. (Vn); Lýdav-ėnai містечко і залізнична станція (Šlv): Lydūva р. (Šlv); Liepdeg-ėnai с. (An): Liepdegỹs р. (An); Lýlav-ėnai с. (Trg): Lylavà р. (Trg); Lok-ėnai с. (Jon): Lokỹs || Lōkė р. (Jon); Lukn-ėnai с. (Pln): Luknà р. (Pln); Lump-ėnai с. (Pgg): Luñpė р. (Pgg); Miš-ėnai с. (Pln): Mišė оз. (Pln); Nevard-ėnai с. (Varn): Nevardà р. (Varn); Not-ėnai с. (Slnt): Nōtė || Notija р. (Slnt); Pieštv-ėnai с. (Srd): Pieštvė р. (Srd); Piev-ėnai с. (Trk): Pievỹs р. (Trk); Piktup-ėnai с. (Pgg): Pik-tūpė р. (Pgg); Plunk-ėnai с. (Rt): Pluñkė р. (Rt); Purv-ėnai с. (Vkš): Pūrvas р. (Vkš); Račiup-ėnai с. (Kp): Račiupỹs р. (Kp); Raudon-ėnai с. (Raud): Raudōnė р. (Raud); Raud-ėnai с. (Rdn): Raudà р. (Rdn); Ring-ėnai с. (Brb): Riñgis р. (Brb); Riñguv-ėnai с. (Krš): Riñguva р. (Krš); Sausdrav-ėnai с. (Pln): Sausdrāvas р. (Pln); Stigr-ėnai с. (Kv): Stigrė р. (Kv); Šak-ėnai с. (Kv): Šakà р. (Kv); Šalp-ėnai с. (Vvr): Šalpė р. (Vvr); Šaul-ėnai с. (Lp): Šaulỹs оз. (Lp); Šerkšn-ėnai с. (Trk): Šerkšnė р. (Trk); Šiaud-ėnai с. (Šv): Šiaudė р. (Šv); Šlav-ėnai с. (An): Šlavė р. (An); Týtuv-ėnai місто (Klm): Týtuva р. і оз. (Klm); Upit-ėnai с. (Vvr): Upità р. (Vvr); Ūš-ėnai с. (Užv): Ūšna р. (Užv); Varp-ėnai с. (Jon): Varpė р. (Jon); Vaŕtul-ėnai с. (Šil): Vartulỹs р. (Šil); Vašuok-ėnai с. (Tršk): Vašuokà р. (Tršk); Vedeg-ėnai с. (Rt): Vedegà р. (Rt); Viešv-ėnai с. (Tl): Viešvė р. (Tl); Vieštōv-ėnai с. (Kl): Vieštōvė р. (Kl); Virm-ėnai с. (Nv): Vīrma р. (Nv); Žāig-ėnai колишнє с. (Krš): Žāigis р. (Krš); Žar-ėnai с. (Krp): Žārė р. (Krp); Žar-ėnai (< *Žarn-ėnai) містечко (Tl): Žarnà р. (Žr); Žemal-ėnai с. (Rdn): Žemalė р. (Rdn); Žvels-ėnai с. (Grg): Žvelsà р. (Grg). 8a. -ėnas. Plon-ėnas с. (Všk): Plōnė р. (Všk). 9. -ėsiai. Velp-ėsiai с. (Šlv): Velpė р. (Šlv). 7 Найімовірніше, від попередньої або колишньої діалектної форми Gerdaujės *Gerdava || *Gerduva. 14. 91 201 10. -ica. Įstr-icà с. (Pin): Įstras р. (Pin). 11. -iečiai. Pál-iečiai с. (Pkr): Palà р. (Pkr). 12. -ijai. Lazd-ijai⁸ містечко: Lazda||Lazdija р. (Lzd); Seir-ijai⁸ містечко (Lzd): Seirà р., Seirijis оз. (Srj). 13. -yliai. Mok-yliai с. (Aln): Mokìà р., Makỹs оз. (Blnk). 14. -inė. Dabrap-inė с. (Žgč): Dābrupis р. (Žgč); Kemstrot-inė с. (Krkn): Kiemsrūtas р. (Krkn); Merk-inė містечко і селище (Vrn), с. (Trgl): Merkỹs р. (Vrn, Trgl); Nemenč-inė місто (V): Nemenčia р. (Nmč). 15. -ynė. Sidabr-ynė с. (Jnš): Sidabrà р. (Jnš); Vėgėl-ynė с. (Klm): Vėgėlė р. (Klm). 16. -iniai. Grauž-iniai с. (Graž): Graužė р. (Lbv); Lazd-iniai с. (Ad): Lazdauja р. (Ad); Ring-iniai с. (Žgč): Ringė р. (Žgč). 17. -ininkai. Alš-ininkai с. (Stk): Alšià || Alšė р. (Stk); Áng-ininkai (Smn): Angỹs оз. (Smn); Ánti-ininkai с. (Skdv): Ánčia р. (Skdv); Biržtv-ininkai с. (Dr): Biržtva р. (Dr); Dūlg-ininkai с. (Lp): Dūlgas оз. (Lp); Eīm-ininkai с. (An): Eī-mė р. (An); Gėg-ininkai с. (Pgg): Gėgė р. (Pgg); Įlg-ininkai с. (Mrk): Įlgis оз. (Mrk); Juost-ininkai с. (Tršk): Juostà, Júosta р. (Tršk); Peršėk-ininkai с. (Ūd): Peršėkė р. (Ūd); Sārt-ininkai с. (Žgč): Sārtė р. (Žgč); Spengl-ininkai с. (Onš): Spenglà оз. (Onš); Strėv-ininkai с. (Žž): Strėvà р. (Žž); Šalč-ininkai місто і с. (Šlčn): Šalčia р. (Šlčn); Šiekšt-ininkai с. (Ppl): Šiekštė р. (Ppl); Trump-ininkai с. (Žgč): Trumpė р. (Žgč); Viev-ininkai с. (Vvs): Viev̇is оз. (Vvs); Vilk-ininkai с. (Lp): Vilkė р. (Lp); Virk-ininkai с. (Stk): Virkiùs р. (Stk); Žib-ininkai с. (Plng): Žibà р. (Plng). 17a. -ninkai. Ates-niñkai с. (Smn): Atesỹs оз. (Smn); Dusėl-ninkai с. (Ūd): Du-sėlė оз. (Ūd); Glūos-ninkai с. (Smn): Glūosnė р. (Smn); Gruož-ninkai с. (Onš): Gruožė р., Gruožỹs оз. (Onš); Kertau-ninkai с. (Žž): Kertìs р. (Žž); Mūs-ninkai містечко (Šr): Musė р. (Msn); Nevėž-ninkai с. (Tršk, Nj): Nevėžis р. (Tršk, Nj); Obel-ninkai (< *Obelij-ninkai?) с. (Smn): Obelijà оз. (Smn); Plasap-ninkai (< *Pla-saup-ninkai) с. (Btr): Plasaupė р. (Btr); Sám-ninkai селище (Onš): Sámė р., Sámis оз. (Onš); Švái-ninkai (< *Šuoj-ininkai) с. (Sml): Šuoja р. (Sml). 17b. -ninkas. Vabal-ninkas село (Brž): Vabalà річка (Vb). 18. -iškė. Cedrōn-iškė село (Šauk): Cedronas річка (Šauk); Dausýn-iškė село (Krž): Dausinas озеро (Krz); Gérv-iškė село (Šll): Gérvė річка (Šll); Įlg-iškė село (Smal): Ilgỹs озеро (Smal); Saman-iškė село (Ck): Samānis озеро (Ck); Sandrauš-iškė село (Šlv): Sandrauà річка (Šlv); Skirpt-iškė (< *Skirpst-iškė) село (Gdl): Skirpṡtas річка (Gdl); Višak-iškė село (KzR): Višakis річка (KzR); Vaipon-iškė село (Klvr): Vaiponė село (Klvr). 18a. -iškės. Alksn-iškės село (Gdl): Alksnė річка (Gdl); Bikel-iškės село (Dgc): Bikėlė річка (Dgc); Dubrav-iškės село (Srj): Dubravà річка (Srj); Karnel-iškės село (Dbg): Karnė-lis озеро (Dbg); Kỹv-iškes село (Rkn): Kyvė річка (Rkn); Limin-iškės село (Dgc): Liminas озеро (Dgc); Mineik-iškės село (Dgc): Mineikis озеро (Dgc); Mül-iškės село (Brš): Mūlys річка (Brš); Pravien-iškės село і залізнична станція (Rmš): Praviena || Pravėna річка (Rmš). Ці ойконіми, наведені у згаданій статті J. Balčikonis, можуть бути також утворені без суфікса, пор. Lazd-ijai містечко: Lazdija річка, Seir-ijai містечко: Seirijis озеро. 202 18b. -iškis. Apeik-iškis село (Ob): Apeikė річка (Ob); Balbiėr-iškis місто, районний центр (Prn): Barbierà річка (Brb); Ėlm-iškis село (An): Ėlmė річка, Ėlmis озеро (An); Grauź-iškis містечко (Skp): Grauźė річка (Skp); Juodup-iškis містечко (Ob): Juodupis річка (Ob); Kiaun-el-iškis село (Lkm): Kiaunà річка, Kiaũnas озеро (Lkm); Kumpōn-iškis село (Sb): Kumpōnas річка (Sb); Kumpuol-iškis село (Ob): Kumpuõlis озеро (Antz); Kūp-iškis містечко (Kp): Kupà річка (Kp); Savėl-iškis село (Pkr): Savėlis річка (Pkr); Taurūp-iškis село (Šš): Taurūpis річка (Šš); Upėl-iškis село (Blnk): Upėlė річка (Blnk); Vilkav-iškis місто й залізнична станція: Vilkavjà річка (Vlkv). 18c. -iškiai. Aist-iškiai село (Brt): Aistà річка (Brt); Akmen-iškiai село (Šmk): Akmenė річка (Šmk); Amaly-iškiai село (Igl): Āmalvas озеро, Amalvė річка (Igl); Armen-iškiai село (Srd): Armenà річка (Srd); Čiōt-iškiai село (Užv): Čiōtupis річка (Užv); Daũb-iškiai село (Pp): Daubà річка (Pp); Demen-iškiai село (Srj): Dėmenas озеро (Srj); Drūtav-iškiai село (Gr): Drūtupis річка (Gr); Dubin-iškiai село (Plk, Kr): Dubinė річка (Plk, Kr); Dums-iškiai село (Jon): Dūmsė річка (Jon); Eisrav-iškiai село (Pgg): Eisrava річка (Pgg), Gausant-iškiai село (Vl): Gausantė річка (Vl); Gulbin-iškiai село (Ldvn, Plv): Gulbinas річка (Ldvn, Plv); Juod-iškiai село (Šr): Juodė річка (Šr); Kilėv-iškiai село (Dbk): Kilėva річка (Dbk); Kuin-iškiai село (Šll): Kuñė річка (Šll); Kupr-iškiai село (Klm): Kuprė річка (Klm); Liaud-iškiai село й містечко (Bsg): Liaudė річка (Bsg); Paik-iškiai село (Kps): Paikis річка (Kps); Pent-iškiai село (Grš): Pentà річка (Grš); Plv-iškiai містечко (Vlkv): Plvė річка (Plv); Rāguv-iškiai село (Krtn): Rāguva колишня річка (Krtn); Raudėn-iškiai село (Klvr): Raudėnis озеро (Klvr); Serbent-iškiai село (Brž): Serbentà річка (Brž); Šilup-iškiai село (Kdl): Šilupis річка (Kdl); Uōg-iškiai село (Vks): Uogÿs річка (Vks); Vāigu-viškiai село (Plk): Vāiguva річка (Plk); Žiūr-iškiai село (Kp): Žiurà озеро (Kp). 19. -yškiai. Jot-yškiai село (Gl): Jotijà річка (Gl); Rik-yškiai село (Erž): Rikijà річка (Erž); Vilk-yškiai містечко (Šlu): *Vilkija > Vilka річка (Pgg). 20. -ka. Jaugil-ka село (Krk): Jaugilà річка (Krk); Kaimėn-ka містечко (Čb): Kaimenà річка (Čb); Kamãi-ka село (Čb): Kamajā річка (Čb); Lankup-kà село (Všt): Lankupà річка (Všt); Lapaĩ-ka село (Vvs): Lapojà річка й озеро (Vvs); Lukštin-ka село (Mlt): Lūkštinis озеро (Mlt); Mušāl-ka село (Tj): Mušėlė річка (Tj); Nevėž-ka село (Kur): Nevėža річка й озеро (Kur); містечко (Tršk): Nevėžis річка (Tršk); Šlavin-ka містечко (JnšM): Šlavinas озеро (JnšM); Žiežmār-ka містечко (Vvs): Žiežmarà річка (Vvs). 21. -ōčiai. Seirij-ōčiai село (Srj): Seirijis озеро (Srj). 22. -ojai. Prāgaly-ojai село (Akm): Pragalyȳs річка (Akm). 23. -onai. Gėl-v-onai містечко й село (Šr): Gėlve річка (Glv). 24. -(i)oniai. Knieb-ióniai село (Grk): Kniebà річка (Grk). 24a. -(i)onys. Griež-iónys село (An): Griežà || Griežià річка (An); Juod-ónys село (Msn): Juodà річка (Msn); Liel-iónys село (Stk): Lielius озеро (Stk); Luk-ónys (<*Lukn-onys) село (Plkn): Luknà річка й озеро (Plkn); Mer-iónys село (Pbrd): Merà || Merià річка (Pbrd); Mēž-iónys село (Mdž): Mēžià || Mēžė річка (Mdž); Myl-iónys село (Švnč): Mylė річка й озеро (Švnč); Pien-iónys село (Kvr): Pienià річка (Kvr); Svyl-iónys село (Ad): Svylà річка (Ad); Vėl-iónys село (Dglš): Vėlys озеро (Dglš). 25. -ūčiai. Širv-ūčiai село (Krtv): Širva озеро (Krtv). 26. -ukai. Rib-ukai село (Šlv): Ribà річка (Šlv). 14* 203 27. -ūnai. Dumbl-ūnai с. (Kp): Dumblỹs || Dumblis р. (Kp); Nemaj-ūnai || Neman-ūnai с. (Brš): Nẽmumas || Nẽmanas р. (Brš). Окрему невелику групу ойконімів становлять назви місцевостей, утворені від префіксальних похідних гідронімічного походження. Це назви населених пунктів, утворені не безпосередньо від гідронімів, а через проміжну ланку — префіксальний апелятив або ойконім зі значенням місця. У цих похідних трапляються суфікси -iečiai, -ininkai, -ninkai, -iškės, -iškis, -iškiai. Paištr-iečiai с. (Pmp): paištrai (-ė, -ys) або *Paištriai (-ė, -ys) < Įstras р. (Pmp); Patatul-iečiai с. (Vb): patatuliai (-ė, -ys) або *Patatuliai (-ė, -ys) < Tātula р. (Vb); Pāvies-ininkai (< *Paveisiej-ininkai) колишнє с. (Vs): paveisiejai (-ė, -ys) або *Paveisiejai (-ė, -ys) < Veisiejis оз. (Vs); Pamiš-ninkai с. (Lnkv): pamišis або Pamišis с. (Lnkv) < Mūša р. (Lnkv); Pakerm-iškės с. (Dgč): pakerniai (-ė, -ys) або *Pakerniai (-ė, -ys) < Kernỹs оз. (Dgč); Pakert-iškės с. (Žž): pakertai або Pakertai с. (Žž) < Kertùs оз. (Žž); Paner-iškės с. (Vvs): paneriai або Paneriai с. (Vvs) < Nerìs р.; Pagilb-iškis с. (Ktk): pagilbỹs або Pagilbỹs с. (Ktk) < Gilbà р. (Ktk); Paskard-iškis с. (Slk): paskardė (-ys), paskardžiai або *Paskardė (-ys), *Paskardžiai < Skaŕdžius р. (Slk); Palied-iškiai с. (Prnv): paliedė (-is, -ys), paliedžiai або *Paliedė (-is, -ys), *Paliedžiai < Liedas р. (Prnv); Užžukary-iškės с. (Mšg): užžuk arv iai (-ė, -is, -ys) arba *Užžuk arv iai (-ė, -is, -ys) < Karvỹs оз. і с. (Mšg). У статті зібрано не всі без винятку ойконіми префіксального творення, які можна було б пов’язати з гідронімами, — тут наведено лише виразніші випадки, що викликають менше сумнівів⁹. Однак і наведений тут матеріал дає змогу скласти загальне уявлення про цю групу топонімів. Звичайно, не маючи перед очима всіх суфіксів, за допомогою яких утворюються ойконіми від інших слів, наприклад від антропонімів, інших ойконімів та апелятивів, важко тепер сказати, які з цих суфіксів є специфічними, вживаними лише для творення назв населених пунктів від гідронімів. Схоже, що найхарактернішими тут будуть суфікси патронімічного типу -aičiai, -ėnai, -onys, -ininkai, -ninkai, які утворюють множинні форми ойконімів. Деякі з цих суфіксів, наприклад -aičiai, -ėnai, -onys, за значенням дуже близькі до антропонімних, тому й назви населених пунктів як збірне поняття з суфіксами цього типу мають закінчення множини. Сам суфікс, той чи інший його варіант, як і загалом засоби словотвору, часто зумовлюється самим об’єктом, із яким пов’язується назва населеного пункту; тому в похідних різних груп (гідронімічних, ойконімічних, апелятивних) можуть переважати й різні типи суфіксів. У похідних від гідронімів, мабуть, найпоширенішими будуть суфікси патронімічного типу; цього, здається, не можна було б сказати про інші ойконіми суфіксального творення, похідні від інших ойконімів або антропонімів, оскільки вже інші відношення між назвою та об’єктом (демінутивні, присвійні тощо) зумовлюють і інший тип суфіксів, що переважають. Звернувши увагу на поширення продуктивніших суфіксів похідних від гідронімів у Литві, побачимо, що деякі з них утворюють досить чіткі ареали. Часто вони збіга- 9 Наприклад, назва міста Įsrutis || Įsrutỹs (нині Черняховськ, Калінінградська обл.), яку Й. Бальчіконіс відносить до суфіксальних похідних, може бути й безсуфіксною, запозиченою безпосередньо від назви тієї самої річки Įstrà у поширенішому варіанті Įsrutis || Įsrutỹs. 204 гаються і з ареалами діалектів. Наприклад, найпродуктивніший суфікс -ėnai10 поширений по всій Литві, однак у жмудівців, за винятком південного (dūnininkų) окраю, він, можна сказати, є єдиним у ойконімах, утворених від гідронімів. Суфікс -onys10 частіше трапляється в топонімах східних верхньолитовців (поблизу Анікщяй, Каварскаса, Муснінкая) та східної й південно-східної частини дзуків (поблизу Дауґелішкіса, Пабраде, Швенчонеляя, Швенчоніса, Адутішкіса, Тракая). Суфікси -ininkai, -ninkai не мають виразніших меж поширення. Дещо помітніші, мабуть, кілька їхніх ареалів — на території жемайтських дунінінків та їхнього південного пограниччя (біля Скаудвіле, Жигайчяй, Таураге, Пагегяй) і в південно-східній частині Литви (біля Жежмаряй, Вевіса, Стаклішкеса, Тракая, Онукштіса, Бутрімоніса, Сімнаса, Удрії, Лейпалінгіса, Мяркіне, Шальчинінкая). Інші суфікси цього (антропонімного, патронімічного) типу, зокрема й -aičiai10, не дуже продуктивні й мають лише по одному, кілька або кілька похідних. Суфікси з -išk-, хоч і вирізняються продуктивністю, властиві не лише ойконімам, утвореним від гідронімів, а й поширені в похідних від інших власних назв, особливо особових імен11. Цікаво, що поширення форм обох родів і числа в похідних від гідронімів із цими суфіксами також є порівняно ареальним. Наприклад, -iškės поширені в північно-східній (біля Зарасая, Дегучяй, Утяни), південно-східній (біля Дубінгяя, Майшягали, Вільнюса) та південній (біля Бірштонаса, Капсукаса) Литві; -iškė — в ареалах східних дзуків (біля Смалвоса, Цейкініяя) та жемайтських дунінінків і їхнього пограниччя (біля Шаукеная, Кражяя, Шилале, Шилуви); -iškiai найбільше зосереджені в ареалі західних аукштайтів біля Нямунаса та в Занямуні; -iškis — у різних місцевостях східних аукштайтів. Суфікси -ava, -inė, -ynė належать до цілком іншого типу й трапляються не лише в похідних від гідронімів. Маючи збірне значення або позначаючи місце12, ці суфікси утворюють лише однинні форми ойконімів. Похідних від гідронімів із ними небагато, тому й помітних ареалів поширення не утворюється. ВИСНОВКИ 1. У словотворі ойконімів Литовської РСР від гідронімів продуктивним є суфіксальний спосіб творення (27 груп суфіксів). 2. У суфіксальних похідних від гідронімів виокремлюються суфікси двох типів: a) антропонімічного (патронімічного) та b) зі значенням місця, або збірності. 3. Для творення гідронімічних ойконімів характерніші суфікси антропонімічного типу, що утворюють форми множини похідних; найпродуктивнішим і переважним суфіксом цього типу є -ėnai, поширений майже по всій Литві. 4. Формуються більш або менш виразні ареали поширення характерніших суфіксів. 10 Вважають, що ареали поширення суфіксів -aičiai, -ėnai, -onys у похідних ойконімах мають збігатися з ареалами поширення суфіксів антропонімів -aitis, -ėnas, -onis. Це вже частково видно, якщо поглянути на поширення антропонімних суфіксів у XVII ст. — Пор.: Maciejauskienė V. Lietuvių asmenvardžių priesagų paplitimas XVII a. — Kn.: Lietuvių kalbotyros klausimai. V., 1977, t. 17, p. 159—168. 11 Пор.: Safarewicz J. Min. veik., p. 57—63. 12 Див.: Lietuvių kalbos gramatika. — V., 1965, t. 1, p. 396—404, 419—421. 205 Ойконіми суфіксального творення від гідронімів у Литовській РСР Резюме На матеріалі ойконімів, представлених у «Довіднику адміністративно-територіального поділу Литовської РСР», ч. 1 і 2 («Lietuvos TSR administracinio-teritorinio suskirstymo žinynas». — V., 1974, d.1 ir 1976, d. 2), розглядається одна з груп суфіксальних ойконімів — ойконіми, утворені від гідронімів. У структурі цих назв (близько 260 прикладів) виділено 27 суфіксів. Ці суфікси поділяються на два типи: 1) суфікси, близькі за своїм словотвірним значенням до суфіксів, уживаних для називання осіб (патронімічних), які утворюють форми множини ойконімів, і 2) суфікси зі словотвірним значенням місця або скупчення, які утворюють форми однини ойконімів. Констатується, що під час утворення ойконімів від гідронімів найуживанішими є суфікси 1-го (патронімічного) типу (напр., -ėnai, -onys, -ininkai, -ninkai та ін.), серед яких найпродуктивнішим є -ėnai (за його допомогою утворюється близько 30% похідних ойконімів). Стверджується, що для деяких продуктивніших суфіксів, напр. -ėnai, -onys, -iškė, -iškės, -iškis, -iškiai, можна встановити більш-менш чітко окреслені ареали. 209