Lietuviškų sudurtinių terminų daryba

LIETUVIŲ KALBOS SPECIALIOJI LEKSIKA LIETUVIŲ KALBOTYROS KLAUSIMAI, XXII (1983) ST. KEINYS ТВОРЕННЯ ЛИТОВСЬКИХ СКЛАДНИХ ТЕРМІНІВ У сучасній литовській мові словоскладання є одним з основних способів творення іменників. За даними В. Урбутіса, складні іменники вживаються майже так само часто, як іменники, утворені за допомогою закінчень¹. Останніх, імовірно, трохи більше, ніж складних іменників². Складні іменники широко використовуються і в литовській термінології. У словниках термінів землемірства, геології та фізичної географії, фізики, спорту, меліорації, хімії, текстилю, літератури, ботаніки, економіки й обчислювальної техніки, словотвірні типи яких тут розглядаються синхронно, налічується 893 складні іменники, подані як однослівні терміни³. У тих самих джерелах іменники, утворені за допомогою закінчень, становлять 0,89 цієї кількості. Отже, за даними згаданих джерел, складних термінів-іменників більше, ніж відповідних іменників, утворених за допомогою закінчень. За кількістю вживаних похідних словоскладання тут посідає друге місце — частіше вживаються лише суфіксальні похідні (у тих самих джерелах їх майже в п’ять з половиною разів більше). Це, зокрема, свідчить, що дослідження творення складних термінів є актуальним завданням литовського мовознавства як із теоретичного, так і з практичного погляду. Воно актуальне також тому, що більшість новотворів сучасної літературної мови становлять терміни. Отже, дослідження творення термінів дає змогу простежити найновіші тенденції словотвору й наочно переконатися, як і за допомогою яких засобів мова задовольняє зумовлену розвитком життя та суспільства потребу розширювати й удосконалювати словник. Чим пояснюється порівняно висока активність словоскладання в термінології? Насамперед, очевидно, це зумовлено внутрішніми потребами самої термінології, тобто необхідністю називати складні поняття. Для цього, щоправда, найчастіше утворюють так звані складені терміни — різноманітні елементарні термінологічні словосполучення. Однак однослівний термін у багатьох аспектах зручніший за складений. Тому нерідко вдаються до творення складних термінів. На це ще до Другої світової війни слушно звернув увагу російський мовознавець Г. Вінокур, зазначивши, що складні слова потрібні не лише для задоволення потреби в нових словах, а й тому, що дуже часто справді виникає потреба виразити дві ідеї одним словом. Для термінології синтаксично однокомпонентна назва, коли недостатньо 1 Urbutis V. Dabartinės lietuvių kalbos sudurtinių daiktavardžių daryba. — Kn.: Dabartinė lietuvių kalba. V., 1961, p. 65. 2 Lietuvių kalbos gramatika. — V., 1965, t. 1, p. 252. 3Тут маються на увазі різні словотвірні утворення, а не терміни. Те саме утворення досить часто вживається як термін у різних галузях, а тому його наведено не в одному словнику термінів. 70 Для точності значення однослівний термін завжди зручніший за двочленну назву4. Більшість мовознавців та фахівців інших галузей, які пишуть з питань термінології, віддають перевагу однослівним термінам. Тут зазвичай керуються принципом мовної економії. Однак вирішальним є не лише він. Складний термін часто надає нові можливості вираження значення, яких не має або навіть не може мати відповідне сполучення його твірних слів, оскільки, як зазначала Е. Василевська, складне слово є вищим ступенем абстракції порівняно зі словосполученням5. Більша активність словоскладання в термінологічній підсистемі, ніж загалом у сучасній літературній мові, властива не лише литовській мові. За свідченням тієї ж Е. Василевської, основним середовищем поширення складних слів у російській мові XX ст. є термінологія6. Як зазначив польський мовознавець М. Бліхарський, у російській і польській мовах словоскладання помітно активізувалося після Другої світової війни, і насамперед це пов’язано з дуже швидким розвитком науки, техніки й культури та зумовленим ним розвитком термінології7. Особливо виразна схильність до вживання складних слів властива німецькій термінології8. З огляду на неоднакову роль окремих мов у науці й техніці, а також на розширення зв’язків між фахівцями різних галузей, нескладно зрозуміти, що активізації словоскладання може певною мірою сприяти й вплив інших мов. Словоскладання зручне для термінології ще й тим, що допомагає утворювати порівняно короткі видові назви, які дають змогу уникнути нагромадження означень, наприклад: гроші – відпускні EŽ, квартирні EŽ, TŽ, добові EŽ, TŽ, хлібні EŽ, фрахтові EŽ, TŽ, дорожні EŽ, TŽ, кишенькові EŽ, відрядні EŽ, TŽ, комісійні EŽ, TŽ, харчові EŽ, орендні EŽ, TŽ, завдаток EŽ, TŽ, транспортні EŽ, TŽ тощо. Складні слова зазвичай термінологічніші за відповідні словосполучення. Таке словосполучення нерідко можна сприймати й навіть уживати як просте пояснення значення терміна або покласти в основу такого пояснення, наприклад: листопад «рубчик, який залишається після опадання листка» BŽ, кореневище «підземне, зазвичай горизонтально зростаюче стебло, що утворює додаткові корені» BŽ, пелюстка «окрема листоподібна частина віночка» BŽ, плодоніжка «частина плоду, якою він з’єднаний із плодовою гілочкою; ніжка плоду» BŽ, канавокопач «машина для механізованого копання канав» MŽ, першоукіс «трава першого косіння» MŽ, напівнасип «половина насипу» MŽ, середня течія «середня частина річки» MŽ та ін. Можна погодитися з П. Скарджюсом, що складні слова «за своєю природою здебільшого придатні для точнішого, стислішого й змістовнішого, виразнішого способу висловлення. Тому складні слова9 дуже часто мають значно багатший, насиченіший і водночас спеціалізованіший зміст, ніж окремі, 4 Винокур Г. О. О некоторых явлениях словообразования в русской технической терминологии. — В кн.: Сборник статей по языкознанию. М., 1939, т. 5, с. 46. 5 Василевская Е. А. Словосложение в русском языке. — М., 1962, с. 40. 6 Там само, с. 124. 7 Blicharski M. Złożenia imienne w języku rosyjskim i polskim. Studium konfrontatywne. — Warszawa—Wrocław, 1977, p. 108. 8 Левковская К. А. Именное словообразование в современной немецкой общественно-политической терминологии и примыкающей к ней лексике. — М., 1960, с. 35. 9 Складними словами П. Скарджюс називав те, що в сучасному литовському мовознавстві називають складними словами, або композитами. 71 «ще цілісніші, не розчленовані частини груп слів»10. Цим також можна пояснити більшу популярність композитів у науковій і технічній термінології. Усі розглянуті складні терміни ґрунтуються на двох твірних словах, уживаних у литовській мові. Тут не проводиться розмежування між новотворами термінології та термінологізованими словами загальновживаної мови. З погляду словотвору всі вони вважаються складними словами (композитами), оскільки ті й інші допомагають виявити відповідні тенденції у типах творення термінів. Крім того, у багатьох випадках віднесення окремих термінів до одного з цих двох пластів було б дуже умовним. Однак у цій праці не розглядається творення тих міжнародних термінів, які є очевидними запозиченнями литовської термінології, наприклад: acetilacetonas ChŽ, aminalizaminas ChŽ, centrosfera GŽ, chlorbenzolas ChŽ, elektrodinamika FŽ, STŽ, elektromagnetas FŽ, STŽ, galvanoplastika FŽ, STŽ, kristaloptika GŽ (FŽ: kristalų optika), leksikostatistika STŽ, magmogenėzė GŽ, rentgenokristalografija STŽ, salicilamidas ChŽ тощо. Щоправда, такі терміни можна морфемно розчленувати і, отже, у синхронному словотворі литовської мови цілком ігнорувати їх не можна. Однак, будучи утвореними в інших мовах, вони становлять окремий лексичний пласт і підсистему словотвору. Тому зручніше розглядати творення таких термінів окремо. Для творення литовських складних термінів характерні всі основні типи творення композитів сучасної литовської мови. Розподіл розглянутих прикладів у термінологічних словниках показано в таблиці 111. Найбільша частина складних термінів (46,5% розглянутих прикладів) належить до найпродуктивнішої групи складних іменників сучасної литовської мови — з обома іменниковими компонентами. У термінології також дуже активні утворення з прикметника та іменника (17% розглянутих прикладів), а також з іменника та дієслова (16,3%). До цих трьох найпродуктивніших груп складних термінів належить майже чотири п’ятих розглянутих прикладів. Найбільше складних термінів, другий компонент яких ґрунтується на іменнику. Таких прикладів у розглянутих словниках майже чотири п’ятих. Другий компонент майже всіх інших розглянутих композитів є дієслівним. До речі, першим компонентом також найчастіше виступає іменник (майже дві третини розглянутих прикладів). Як часто слова різних частин мови беруть участь у творенні розглянутих складних термінів, видно з таблиці 2. У таблиці чітко видно, що у творенні іменників-складних термінів найважливішу роль відіграє іменник. Досить значну роль тут відіграють також дієслово (на ньому найчастіше ґрунтується другий компонент композитів) і прикметник (найчастіше виступає першим компонентом композитів). Числівники, займенники, прислівники та прийменники рідше виступають компонентами складних термінів (зазвичай першими). 10 Skardžius P. Lietuvių kalbos žodžių daryba. – V., 1943, p. 396. 11 У таблиці склад композитів позначено символічно — літерами скорочено вказано компоненти композита відповідно до належності їхніх твірних слів до частин мови: D — іменник, B — прикметник, V — дієслово, S — числівник, Pv — прислівник, Pl — прийменник, Į — займенник. Знаком + позначено словотвірний акт. Поруч із таким позначенням типу композитів у дужках наведено характерний приклад. Типи творення композитів у таблиці розташовано за кількістю розглянутих різновидів утворень. 72 Таблиця 1 Типи творення складених термінів Компоненти складних слів | Кількість складних термінів у словниках | ATŽ | BŽ | ChŽ | EŽ | PŽ | GŽ | LŽ | MŽ | STŽ | ŠŽ | TŽ | Усього різних складних слів D+D (vaiskotis) | 11 | 142 | 32 | 39 | 14 | 98 | 12 | 48 | 15 | 56 | 18 | 416 B+D (gyvsidabris) | 3 | 26 | 14 | 6 | 2 | 57 | 6 | 33 | 4 | 13 | 17 | 152 D+V (kalbotyra) | 1 | 23 | 10 | 12 | 8 | 41 | 4 | 55 | 11 | 18 | 12 | 146 S+D (penkmetis) | – | – | 8 | 5 | 1 | 9 | 7 | 4 | 8 | 16 | 2 | 57 V+D (kirtavietė) | 2 | 5 | 1 | 3 | – | 9 | – | 5 | – | 2 | 3 | 24 Pv+D (daugtaškis) | – | 1 | 1 | 2 | – | 7 | – | 2 | 7 | 2 | 1 | 21 Pl+D (viršvalandžiai) | – | 4 | 2 | 6 | – | 5 | – | 8 | – | – | 1 | 20 Į+V (savitarna) | – | 3 | 1 | 5 | – | 2 | – | 2 | – | – | 7 | 19 B+V (bendravald(is)) | 1 | – | – | 2 | 2 | 1 | 1 | – | 1 | – | 3 | 10 S+V (dvipakaitis) | – | – | 8 | – | – | 1 | – | – | – | – | – | 9 Į+D (keliapareigis) | – | – | – | 2 | 1 | – | – | – | 4 | 1 | 3 | 8 Pv+V (daugiskaita) | – | 2 | 1 | 1 | 2 | 1 | 1 | – | 1 | 1 | – | 5 Pv+B (rudmargė) | – | 2 | – | – | – | – | – | – | – | 1 | – | 3 V+V (gręžmatis) | – | – | – | – | – | 1 | – | – | – | – | – | 1 D+B (kailiapalaikiai) | 1 | – | – | – | – | – | – | – | – | – | – | 1 Pv+Pv (lygiagretės) | – | – | – | – | – | – | – | – | – | 1 | – | 1 Усього різних складних слів | | | | | | | | | | | | 893 73 Таблиця 2 Частотність частин мови у творенні складених термінів Частина мови Кількість складних слів Перший компонент Другий компонент Іменник 563 698 Дієслово 25 190 Прикметник 162 4 Числівник 66 — Прислівник 30 1 Займенник 27 — Прийменник 20 — Узагальнено розглянувши кількісний розподіл досліджуваних складених термінів, можна припустити, що в термінології іменники як основні слова вживаються дещо частіше, ніж загалом у творенні складених іменників сучасної литовської мови. В. Урбутіс, докладно дослідивши творення складених іменників сучасної мови, спираючись насамперед на приклади зі «Словника сучасної литовської мови» (В., 1954), встановив, що складні слова, «другим компонентом яких є іменник, становлять майже три чверті всіх більш-менш відомих складених іменників сучасної литовської мови» (загалом у згаданому словнику їх наведено понад дві тисячі двісті)12. У розглянутих тут джерелах таких складених термінів на одну двадцяту більше. Однак це не суттєва відмінність. Слід зазначити, що й інші кількісні дані щодо творення складених термінів не дуже відрізняються. Отже, у цьому відношенні творення термінів досить добре зберігає загальні пропорції творення складних слів сучасної литовської мови. Цікаво зазначити, що словотвір литовських складних термінів у своїх найзагальніших рисах, мабуть, істотно відрізняється від словотвору відповідних латиських термінів. За даними В. Скуїні, у термінології технічних наук латиської мови однослівні складні терміни становлять 38% усіх похідних слів13. Це значно більше, ніж у литовській мові: серед похідних слів, поданих іменниками-однослівними термінами в одинадцяти литовських термінологічних словниках, які є джерелами цього дослідження (їх майже сім тисяч) 12 Урбутис В. Словотвір складних іменників сучасної литовської мови, с. 68, 66. Див. також: Граматика литовської мови, т. 1, с. 437. 13 Скуиня В. Образование терминов технических наук в латышском языке: Автореф. канд. дис. — Рига, 1969, с. 14. 74 складні слова становлять 13%. Крім того, другим компонентом латиських термінів, розглянутих згаданою авторкою, є лише іменники14. Звичайно, на підставі цього зіставлення було б надто сміливо робити якісь ґрунтовні висновки чи узагальнення про відмінності словотвору термінів двох найближче споріднених мов. Багато що може бути наслідком не внутрішніх відмінностей між мовами, а різного підходу дослідників до відповідних фактів та неоднакової їх оцінки. Проте певні, і, можливо, значні відмінності, мабуть, усе ж існують. Було б корисно зіставити сучасний словотвір термінів у цих двох мовах. Семантичним і граматичним центром литовських складних термінів, як і складних слів литовської мови загалом, найчастіше є другий компонент. Перший компонент зазвичай визначає, уточнює те, що названо твірним словом другого компонента (цей зв’язок значною мірою залежить і від того, якою частиною мови є слово, на яке спирається перший компонент). Складних термінів (і слів загалом), у яких цей зв’язок був би іншим, порівняно дуже мало. Тому складні слова найчастіше класифікують насамперед за тим, до якої частини мови належить твірне слово другого компонента. Так виділяють дві великі групи — складні іменники з іменниковим і дієслівним другим компонентом (на слова інших частин мови другий компонент спирається дуже рідко). Ці дві групи значно відрізняються як за формою словотвору, так і за значенням. Усередині кожної так виділеної групи складні слова зазвичай класифікують за тим, до якої частини мови належить твірне слово першого компонента. Така класифікація допомагає легше й чіткіше виявити деякі формальні особливості відповідних похідних слів, а також розглянути, якою мірою значення складних слів залежить від того, словами яких частин мови є компоненти. Так розподілені похідні слова далі розглядаються з погляду значення та форми. Цього порядку класифікації й розгляду загалом дотримано і в цій праці. Однак у такому разі потерпає розгляд за словотвірним значенням похідних слів. Наприклад, значення назв знарядь, утворених із дієслівним другим компонентом, не залежить від того, словом якої частини мови є перший компонент (пор. bangomatis FŽ, STŽ, durpsemė MŽ, kelmarovė MŽ, riedmuša SŽ, savivartis MŽ, garsiakalbis FŽ, STŽ та ін.). Те саме стосується складних слів з іншими значеннями. Тож, здається, складні іменники з дієслівним другим компонентом було б зручніше розглядати не за класифікацією першого компонента, а за значенням похідних слів. Проте в цій праці від цього відмовилися заради єдиної класифікації. Складні терміни з іменниковим компонентом Як уже зазначалося, найбільше складних термінів із другим компонентом, твірним словом якого є іменник (78,2% усіх розглянутих прикладів). Перший компонент таких складних іменників також найчастіше є іменниковим (59,6% усіх прикладів із другим іменниковим компонентом). Досить часто перший компонент похідних слів цього типу спирається на прикметник (21,7% прикладів), рідше — на числівник (8,2% прикладів) і порівняно рідко — на дієслово (3,4% прикладів), прислівник (3% прикладів), прийменник (2,9% прикладів) та займенник (1,2% прикладів). До речі, можна сказати, що ці кількісні дані добре узгоджуються з наведеними В. Урбутисом- 14 Там само. 75 За цими даними про складні іменники сучасної литовської мови15. Отже, тут простежується виразна тенденція до творення литовських складних іменників. Цікаво, що й у латвійській термінології технічних наук переважають складні терміни з двома іменниковими компонентами (62,5%); друге місце за кількістю похідних (17,4%) посідають відповідні композити з першим прикметниковим компонентом. Однак тут значно частіше трапляються складні терміни з першим дієслівним компонентом (15,1%) і рідше — з числівниковим, займенниковим та прислівниковим першим компонентом16. Загальний характер значення складних термінів з іменниковим другим компонентом зазвичай залежить від значення іменника, що становить основу другого компонента. Саме він найчастіше визначає, чи має складний іменник конкретне значення (називає предмет або живу істоту), чи є словом з абстрактним значенням. Тому такий поділ на словотвірні групи, який зазвичай застосовують до суфіксальних і флексійних похідних, у дослідженнях творення складних іменників не практикується. Найбільшу частину похідних становлять видові назви тих предметів, які названо іменниками, що є основами других компонентів. Проте чимало складних термінів називають і предмети іншого роду. Композити з іменниковими компонентами Складні терміни з обома іменниковими компонентами найчастіше утворюються від литовських іменників (до них тут зараховано й давні запозичення, що міцно ввійшли до словникового складу мови). Однак без труднощів утворюються й гібриди, в яких один із компонентів спирається на міжнародне слово, зазвичай термін відповідної галузі. Серед розглянутих прикладів таких утворень — 15,6%; у трьох п’ятих із них на міжнародний іменник спирається другий компонент, а в решті — перший. Напр.: anteridkotis «гаметофор, на якому формуються антеридії — антеридиофорум, -us-антеридиеносец» BŽ, betonvamzdis «труба, стінки якої зроблені з бетону — бетонная труба» MŽ, citrinvaistis «соковитий плід із товстою забарвленою шкіркою, в якій багато залоз з ефірною олією — hesperidium, гесперидий, померанец» BŽ, fosforitmilčiai «мелені фосфорити — фосфоритная мука» ChŽ, konidijakotis «гілочка гіфи, на верхівці якої утворюються конідії — conidiophorum, -us, конидиеносец» BŽ, pulpovamzdis «труба для відведення пульпи — пульповод» MŽ, skorpionėžiai «Merostomata, ракоскорпионы» GŽ, startavietė «место старта» SŽ, buožiaspores «спори, що утворюються на верхівках спеціальних гіф (булав) плодового тіла булавинних грибів — basidiosporae, базидиоспоры» BŽ, gelžbakterės «нитчасті бактерії, переважно з роду Leptotrix, що живуть у воді, багатій на бікарбонати заліза (біля джерел). <…> — Chlamydobacteriaceae, железо-бактерии» BŽ, jūrmy­lė «морская миля» EŽ, SŽ, kiaušiasporė «спора або зигота видів оогамних рослин, що утворюється з яйцеклітини після запліднення — oospora, ооспора» BŽ, miškatundrė «перехідна область, де ліси переходять у тундри — лесотундра» MŽ, molbetonis «механічна суміш глини, піску, гравію та щебеню» 15 Urbutis V. Творення складних іменників сучасної литовської мови, с. 68; Граматика литовської мови, т. 1, с. 437. Зіставлення з даними сучасної литовської мови в цій праці зазвичай спираються на ці дослідження В. Урбутіса. 16 Скуиня В. Утворення термінів технічних наук у латиській мові, с. 14—16. 76 суміш — глинобетон» MŽ, pusantračiai «таке кам’яне вугілля — полуантрациты» ChŽ, pusfinalis «полуфинал» SŽ, pusperiodis «полупериод» ChŽ, FŽ, STŽ, pustonis «полутон» FŽ тощо. Отже, можна сказати, що міжнародні терміни досить широко залучаються до творення цього різновиду литовських складних термінів. Це, безперечно, є наслідком порівняно широкого вживання міжнародних термінів у різних галузях литовської термінології. Однак, очевидно, нові складні іменники самостійно рідко утворюються лише з міжнародних термінів, а в розглянутих джерелах таких прикладів, здається, не виявлено. У BŽ наведено складний термін amonbakterės «бактерії, що використовують для живлення солі амонію — аммонбактерии»; його, безперечно, можна згадати тут, однак, з іншого боку, це може бути також наслідком литовського пристосування терміна іншої мови. Інші міжнародні терміни подібної будови зазвичай є безсумнівними запозиченнями. Майже три чверті складних термінів цього різновиду позначають різні конкретні предмети дійсності — переважно речі або живі істоти (майже одна сьома прикладів, що позначають конкретні предмети). Трохи більше однієї шостої похідних мають абстрактне значення. Решта складних термінів є різноманітними назвами, найчастіше — назвами природних місцевостей. Частина складних термінів з обома іменниковими компонентами називає складені предмети, складники яких, позначені іменниками-основами компонентів, є рівноправними, однаково самостійними частинами названого предмета, напр.: angliavandeniai «група органічних сполук, хімічний склад яких переважно відповідає формулі Cₙ(H₂O)ₘ» BŽ, «сполуки C з H і O — углеводы» ChŽ, angliavandeniliai «сполуки C з H — углеводороды» ChŽ, GŽ, chlorkalkės «суміш Ca(OCl)₂ і CaCl₂ — хлорная известь» ChŽ, durpėdumblis «торф, змішаний із мулом — илистый торф» MŽ, GŽ, gruntadirvė «загальна назва ґрунту й землі — почвогрунт» MŽ, «грунтопочва» GŽ, miškastepė «фізико-географічна зона в середній смузі Північної півкулі, характерна тим, що на вододілах лучні степи чергуються з лісами — лесостепь» MŽ, GŽ, miškatundrė «перехідна область, де ліси переходять у тундри — лесотундра» MŽ, moliasmėlis «суміш глини й піску — глинопесок» MŽ, skorpionvėžiai «Merostomata, ракоскорпионы» GŽ, žmogbeždžionės «Anthropoidea, человекообразные» GŽ, žvėriadriežiai «Therapsida, звереподобные» GŽ і, можливо, akiežeriai «золли» GŽ. Синтаксично взаємозв’язок компонентів таких композитів є сурядним. Тому й самі складні іменники називають сурядними, або копулятивними. Однак складних термінів цього різновиду дуже мало (близько 3% усіх прикладів з обома іменниковими компонентами). Небагато копулятивних композитів і загалом у сучасній литовській мові; мало їх і в російській та польській мовах17. Більшість складних термінів має не сурядні, а ніби підрядні компоненти; інакше кажучи, вони (компоненти) не цілком самостійні й не незалежні один від одного. Зазвичай один (найчастіше перший) компонент цих складних іменників визначає, уточнює, тобто обмежує значення другого компонента. Це нази- 17 Бліхарський М. Іменні складні слова в російській і польській мовах, с. 47. 77 так звані детермінативні, або детермінативні (детермінативні) складні терміни. Більшість детермінативних складних термінів мають пряме значення, тобто значення похідних безпосередньо утворюється зі співвідношення компонентів і значень їхніх базових іменників. Тут мається на увазі, звичайно, уживання цих термінів, інакше кажучи, те, що значення, зумовлене словотвором, по суті не відрізняється від лексичного значення відповідних похідних. Визначальний (детермінований) компонент таких складних термінів утворює наче семантичний центр усього похідного слова; передусім від нього (компонента) залежить, який тип предмета називається. Визначальний компонент, позначаючи важливу для називання ознаку визначуваного предмета, зумовлює, що похідне слово позначає вужче поняття, зазвичай підпорядковане поняттю, позначеному базовим словом визначального компонента. Отже, тут маємо типові ендоцентричні складні слова. Такі складні терміни зазвичай є видовими назвами. А оскільки в термінології дуже багато видових понять, легко зрозуміти, що словотвір складних термінів цього типу є найпродуктивнішим. Нерідко таким чином утворюються досить численні групи видових термінів зі спільним опорним компонентом. Наприклад: хвороба: akmenligė «затвердіння плодів груші у вигляді камінців через недостатнє забезпечення груш водою — lithiasis, литяз» BŽ, dirvonligė «побіління колосків і верхівок листків злаків через нестачу міді в ґрунті — болезнь обработки» BŽ, dryžligė «хвороба листя, що проявляється видовженими смугами плям відмерлої тканини — полосатость» BŽ, gelžligė «потемніння різної форми всередині бульби картоплі, що виникають через аномальні ґрунтові умови» BŽ, grybligė «хвороба людей або тварин, спричинена грибами — микоз» BŽ, jūrligė «морская болезнь» SŽ, kamštligė «коркові гнізда різного розміру в м’якоті яблука <...>» BŽ, lielialigė «червона гниль насіннєвих камер яблук, спричинена грибами роду Fusarium — сердцевинная гниль» BŽ, miltingė «хвороба, яку найчастіше спричиняють гриби родини борошнисторосяних (Erysiphaceae); уражене листя має вигляд припорошеного борошном — мучнистая роса» BŽ, pelenligė «хвороба культурних і дикорослих рослин, що проявляється помітними на верхньому боці листків жовтуватими плямами різного розміру й форми; на нижньому боці листків вони вкриті дуже коротким білим, сірим або сірувато-фіолетовим нальотом. Борошниста роса трапляється також на інших органах <...>» — ложная мучнистая роса, мил(ь)дью, пероноспороз» BŽ, pūsleligė (листків груші) «хвороба груші, спричинена грибом Taphrina bullata Berk. et Br., що проявляється пухирчастим випинанням листкової пластинки вгору або вниз — вздутие листьев груши, выпуклины» BŽ, rūdligė «хвороба рослин, спричинена різними паразитичними грибами, що належать до родини іржастих грибів — ржавчина, ржавчинная болезнь» BŽ, sidabraligė «побіління листя слив, яблунь, а іноді й інших рослин, причиною якого часто є гриб Stereum purpureum Pers. — млечный блеск» BŽ, stiklaligė «хвороба фізіологічного характеру, що проявляється прозорими, мов скло, плямами в тканинах ураженої рослини — стекловидность» BŽ, suodžialigė «схожий на сажу наліт, що утворюється на рослинах, особливо на листках дерев, у другій половині літа, — гіфи й органи плодоношення різних сапрофітних грибів (родів Fumago, Torula та ін.) — чернь, сажистый налёт» BŽ, šašligė «хвороба рослин, що проявляється наростами у вигляді струпів на поверхні бульб або плодів — парша» BŽ, šraligė (кісточкових плодів) «хвороба, спричинена грибами 78 Clasterosporium carpophilum (Lev.) Aderh. ir Cercospora cerasella Sacc. (aukšlių stadijoje Mycosphaerella Aderh.). Проявляється круглими плямами зі світлішою серединою та темно-червоними або бурувато-червоними краями на листках, які згодом у місцях плям стають дірчастими. У тяжчих випадках хвороба уражає пагони, бруньки, квітки, плоди — дырчатая пятнистость, клястероспориоз косточковых» BŽ, vyžligė «хвороба рослин, що деформує плоди кісточкових — плоди стають плоскими, з зморшкуватою поверхнею, без кісточки — кармашки» BŽ; ніжка: anteridkotis «гаметофора, на якій утворюються антеридії — антеридиофорум, -us, антеридиеносец» BŽ, buožkotis «ніжка, на якій розташована булавка (базидія) — basidiophorus, базидиеносец» BŽ, konidijakotis «гілочка гіфи, на верхівці якої утворюються конідії — conidiophorum, -us, конидиеносец» BŽ, lapkotis «частина листка, якою листкова пластинка прикріплюється до стебла — petiolus, черешок» BŽ, meškerikotis «удилище» SŽ, sporakotis «утвір, на якому формуються спори грибів — sporophorum, спорофор» BŽ, sporangėkotis «стеблоподібний виріст, на верхівці якого прикріплений спорангій — sporangiophorum, спорангиеносец» BŽ, vaiskotis «частина плода, якою він з’єднаний із плодовою гілочкою; плодоніжка — плодоножка» BŽ, vėliavkotis «древко флажка» SŽ, zoosporangijakotis «тонкий виріст гіф гриба, на якому утворюються зооспорангії, наприклад у пероноспорових — zoosporangiophorum, -us, зооспорангиеносец» BŽ, žiedynkotis «безлистий стебель, на верхівці якого виростає суцвіття, наприклад у подорожника (Plantago) або кульбаби (Taraxacum) — pedunculus, scapus, цветонос, стрелка» BŽ, žiedkotis «вісь стебла або його гілочка, що несе одну квітку — pedicellus, цветоножка» BŽ; місце: augimvietė «куточок природи, де рослина росте в природних умовах — место произрастания» BŽ, «место обитания» GŽ (рослин), darbarvietė «место работы» TŽ, diegavietė «отвір у зовнішній оболонці пилкового зерна (екзині), крізь який виходить пилкова трубка — porus, пора прорастания, проростковая пора» BŽ, indavietės «сліди обірваних пучків судин на листковому рубці після опадання листка — vestigia fasciculorum, vestigia vasculorum, vestigia vasorum, следы сосудистых пучков» BŽ, kilmiavietė «месторождение» MŽ, prekyvietė «базар, рынок» EŽ, radimvietė «географически определённое место, где растение обнаружено растущим в диком виде — местонахождение» BŽ, GŽ, rūdvietė «рудное месторождение» GŽ, saitavietė «рубчик на семенной кожуре в месте прикрепления семени к семяножке — hilum, umbilicus, рубчик» BŽ, startavietė «место старта» SŽ, turgavietė «базар, рынок» EŽ, vasarvietė «дачный поселок» TŽ; писання: dienoraštis «дневник» LŽ, dienraštis «ежедневная газета» LŽ, eilėraštis «стихотворение» LŽ, kainoraštis «прейскурант, ценник» EŽ, «прейскурант» TŽ, laikraštis «газета» LŽ, metraštis «летопись; ежегодник» LŽ, rankraštis «рукопись» LŽ, «манускрипт» STŽ, savaitraštis «еженедельник» LŽ, tvarkaraštis «расписание» EŽ, STŽ, važtaraštis «накладная» EŽ, TŽ, žiniaraštis «ведомость» EŽ, STŽ, TŽ; гора: balnakalnis «гора с формою сідла — седловина» MŽ, GŽ, SŽ, ledkalnis «айсберг» GŽ, luistiklaniai «сбросовые горы» GŽ, raukšlikalniai «складчатые горы» GŽ, stalkalnis «столовая гора» GŽ, ugnikalnis «вулкан» GŽ; 79 земля: ґрунт «пухкий поверхневий наземний горизонт землі, у якому можуть рости рослини <…> – почва» MŽ, GŽ, солончаковий ґрунт «ґрунт, у поверхневому шарі якого міститься багато легкорозчинних солей натрію (переважно хлориду, сульфату й карбонату натрію), а також солей кальцію та магнію <…> – солончак, солончаковая почва» MŽ, GŽ, торф’яний ґрунт «земля з торфом – торфяная почва» MŽ, GŽ, глинозем «оксид алюмінію (Al₂O₃) – глинозём» MŽ, ChŽ, піщаний ґрунт «піщане місце, піщаний ґрунт – пески» MŽ, кремнезем «кремнезём» GŽ. Цей перелік можна було б продовжити. Наведені приклади, зокрема, показують, що перший компонент по-різному визначає другий. Досить часто перший компонент складних термінів називає матеріал, що входить до складу предмета, позначеного основним іменником другого компонента. Названий предмет може бути утворений лише з цього матеріалу, але, з іншого боку, цей матеріал може бути лише характерним, найчастіше найважливішим у складі предмета з погляду певної класифікації. Напр.: вуглекислота «прекубиніѕ, технічна назва діоксиду вуглецю» ChŽ, бетонна труба «труба, стінки якої зроблені з бетону» MŽ, солончаковий ґрунт «ґрунт, у поверхневому шарі якого міститься багато легкорозчинних солей натрію (переважно хлориду, сульфату й карбонату натрію), а також солей кальцію та магнію» MŽ, GŽ, торф’яна мука «торфяной порошок» MŽ, фірновий лід «фирновый лед» GŽ, фосфоритне борошно «малти фосфоритай» ChŽ, вапняк «природний карбонат кальцію» ChŽ, кісткове борошно «знежирені й розмелені кістки» ChŽ, кров’яне борошно «висушена кров» ChŽ, айсберг «айсберг» GŽ, льодове поле «ледяное поле» GŽ, -is SŽ, привальний брус «привальный брус» SŽ (веслування), глинобетон «механічна суміш глини, піску й гравію та щебеню» MŽ, повітряні пухирці «1. наповнені повітрям пухирці в тканинах водоростей, інакше їх називають аероцистами – аэроцисты, воздушные цисты; 2. пухирчасті вирости зовнішньої оболонки пилкових зерен, що полегшують їхню вагу й дають змогу далеко розноситися – воздушные пузыри» BŽ, наст «наст» SŽ, шпунтова стінка «стінка, зроблена зі шпунтів» MŽ, шплінт «шплинт, англ. splint, pin, cotter pin» STŽ, хердель «хердель» SŽ (верхова їзда). У значної частини складних термінів перший компонент указує, для чого призначений або використовується предмет, позначений основним іменником другого компонента. Напр.: камнеріз «каменерез» GŽ, відпускні гроші «отпускные деньги» EŽ, скотопрогін «дорога, якою переганяють худобу на пасовище» MŽ, квартирні гроші «квартирные деньги» EŽ, «квартирные деньги (оплата расходов по найму жилого помещения)» TŽ, місце роботи «место работы» TŽ, газгольдер «посудина для зберігання газу» ChŽ, слизові канальці «канальці, що трапляються в деяких бурих водоростях (родини Laminariaceae) і, можливо, служать для екскреції» BŽ, цінник «знак цены» EŽ, коркове дерево «пробковое дерево» SŽ, шляховий лист «путёвка» EŽ, «путевой лист, путевка» TŽ, судновий хід «позначений безпечний шлях для судноплавства або сплавляння плотів у річці, озері чи морі» MŽ, SŽ, льодоруб «ледоруб» SŽ, харчові гроші «кормовые деньги» EŽ, спальний мішок «спальный мешок» SŽ, повітровсмоктувач «апарат для всмоктування повітряного потоку, широко застосовуваний у фізіологічних дослідах над рослинами для визначення інтенсивності фотосинтезу, дихання або транспірації» BŽ, торгова скринька «ло- 80 ток» EŽ, пульпопровід «труба для відведення пульпи» MŽ, насіннєве дерево «некультурне плодове дерево, яке вирощують для одержання насіння (вирощування підщеп) – непривитое дерево» BŽ, стартовий майданчик «место старта» ŠŽ, шпурове свердло «сверло для бурения шпуров» GŽ, яма для стрибків «яма для прыжков» ŠŽ, базарний день «базарный день» EŽ, водяний насос «насос для всмоктування, перекачування води» MŽ, дачне селище «дачный поселок» TŽ, держак прапорця «древко флажка» ŠŽ. Досить багато складних термінів, у яких перший компонент указує, кому належить предмет, позначений основним словом другого компонента, або чиєю частиною він є. Напр.: сумчасті спори «спори сумчастих грибів, що утворюються всередині сумок» BŽ, брижі «рябь» GŽ, сім’ядольні листки «листки простішої форми, характерні для паростків; сім’ядолі та один або два листки, що розташовані вище» BŽ, кінець жилки «верхівка жилки» BŽ, шкіряна вовна «вовна, знята з вичинених шкір» ATŽ, листкова піхва «основна частина листка, що охоплює стебло піхвою – вагина, листовое влагалище» BŽ, черешок «частина листка, якою листкова пластинка прикріплена до стебла – petiolus, черешок» BŽ, личинкові ходи «ходи, прогризені личинками шкідників у деревині або корі – червоточинные ходы» BŽ, вудилище «удилище» ŠŽ, козина вовна «груба вовна кіз і овець» ATŽ, лугова трава «путовая трава» MŽ, кінець рукопису «кінець сторінки, невеликий рукопис» MŽ, обод «зовнішня циліндрична або фасонна частина колеса, шківа або маховика» MŽ, ŠŽ, рудна жила «рудная жила» GŽ, сім’ядоля «частина зародка насінини, що походить від перших листків, але зазвичай виконує функцію запасання поживних речовин (у дводольних) <…>» BŽ, крилатки «плоскі придатки плоду або насінини, призначені для поширення за допомогою вітру, напр., клена, в’яза, сосни» BŽ, ниткові кінці «виробничі відходи текстильних і трикотажних фабрик; сплутані ниткові кінці різної довжини, що утворюються на різних виробничих ділянках під час ліквідації обривів ниток, розмотування поганих мотків або запасних намотувань» ATŽ, чесальні відходи «зворотні відходи прядіння; короткі відрізки стрічки, отримані під час видалення дефектних місць стрічки, ліквідації її обривів і розривання пошкодженого рулону стрічки» ATŽ, піхва хвої «жовта плівчаста піхва, що охоплює молоді соснові голки» BŽ, верхівка стебла «верхівки стебел і гілок первинних наземних рослин зі спорангіями» BŽ, кореневі бульби «потовщені частини кореня, що слугують запасником поживних речовин, напр., жоржини (Dahlia variabilis) або гадючника звичайного (Filipendula hexapetala)» BŽ, кореневі волоски «вирости клітин епідермісу кореня, що збільшують всмоктувальну поверхню» BŽ, чашолисток «окремий листочок чашечки» BŽ, пелюстка «окрема пелюстка віночка» BŽ, плодоніжка «частина плоду, якою він зростається з плодовою гілкою; ніжка плоду» BŽ, пилкове зерно «мікроспора квіткових рослин, під час проростання якої утворюється чоловіча гамета» BŽ, квіткові луски «дві лусочки в квітках злаків, що захищають основні частини квітки (тичинки й маточку), а потім — молоде зерно» BŽ, пелюстка «1. листочок недиференційованої оцвітини; 2. пелюстка (у народній мові)» BŽ, квітколоже «вкорочена й розширена догори вісь квітки, що утворює її основу, до якої прикріплені інші частини квітки» BŽ, кренгель-строп «кренгель-строп» ŠŽ. Частина складних термінів називає поняття за подібністю. Перший компонент таких термінів указує, на що схожий, що нагадує або з чим можна порівняти предмет, позначений другим компонентом. Напр.: кам’яна хвороба «грушевих плодів у формі камінців» 81 затвердіння, коли грушам бракує води» BŽ, ауксагієс «різнокольорові блискучі металеві й металізовані нитки у вигляді тонких дротинок або вузьких смужок фольги, що використовуються для оздоблення тканин і галантерейних виробів» ATŽ, балнака́лніс «гора у формі сідла» MŽ, GŽ, SŽ, гелжліге «різноманітні за формою бурі плями всередині бульби картоплі, що виникають через аномальні ґрунтові умови» BŽ, крюкеле «перехрестя; роздоріжжя» SŽ, крумамедіс «дерево з кількома стовбурами, наприклад вишня порослева, вишня-загарвишня» BŽ, меджіакруміс «1. високий кущ, схожий на дерево, наприклад вишня-загарвишня; 2. кущ, вирощений у формі дерева, наприклад смородина» BŽ, мілтліге «хвороба, яку найчастіше спричиняють гриби родини борошнисторосяних (Erysiphaceae); уражене листя має ніби припудрений вигляд» BŽ, сталкалніс «столова гора» GŽ, svogūnpumpuris «брунька, схожа на цибулину, з потовщеними м’ясистими лусками, наприклад у зубниці цибулинної (Dentaria bulbifera)» BŽ. Є складні терміни, у яких перший компонент указує на якусь важливу частину предмета, позначеного другим компонентом, і саме цю частину взято за розрізнювальну ознаку предмета, позначеного складним словом, оскільки інші предмети, названі основним іменником другого компонента, такої частини не мають. Наприклад: burlavis «вітрильне судно» SŽ, dantratis «зубчасте колесо» SŽ, druskoežeris «солоне озеро» SŽ, kaulavais(is) «соковитий або напівсухий плід (слива, мигдаль), внутрішній шар якого (ендокарпій) має консистенцію твердої механічної тканини (кісточки)» BŽ, krumpliaratis «колесо із зубцями, що використовується для передач» MŽ, EŽ, STŽ, SŽ, krumpliastiebis «зубчаста рейка, англ. rack, rack bar, rack rod» STŽ, lipapaukiai «клейкі волоски, зазвичай вкривальні бруньки» BŽ, lukštavais(is) «сухий нерозкривний плід з однією насіниною і шкірястим оплоднем, не зрощеним із насіниною» BŽ, raukšlėkalniai «складчасті гори» GŽ, sparnavais(is) «крилатка або горішок, оплодень якого розширений у плоский шкірястий або перетинчастий придаток — крильце (в’язів, ясена, граба, берези)» BŽ, sporalapis «видозмінений листок, у якому утворюються спорангії та спори; споролистки мають спорові судинні рослини та голонасінні» BŽ, uogakrūmis «садова рослина, плодом якої є ягода» BŽ, vaismedis «деревоподібна рослина, яку вирощують заради плодів, придатних для харчування людей» BŽ, viksvapelke «болото, у торфі якого переважає осока, залишків дерев не більше ніж 10% або їх зовсім немає, а мохів — не більше ніж 30% усього рослинного покриву» MŽ, ženklavilnė «вовна, кінчики волосків якої під час мічення овець пофарбовано незмивною фарбою» ATŽ, žiedynkotis «безлисткове стебло, на верхівці якого виростає суцвіття, наприклад у подорожника (Plantago) або кульбаби (Taraxacum)» BŽ. Невелика кількість складних термінів має певне об’єктне значення. Перший компонент таких утворень називає об’єктом те, що виражає ширше поняття другого компонента, тобто те, на що воно спрямоване. Наприклад, algalapis «окладний лист» EŽ, dienoraštis «щоденник» LŽ, gamtovaizdis «природний ландшафт» GŽ, jūrlapis «морська карта» SŽ, kainoraštis «прейскурант, цінник» EŽ, TŽ, kraštovaizdis «загальний вигляд місцевості; ландшафт» MŽ, GŽ, laikraštis «газета» LŽ, ledynmetis «геологічний період, коли значну частину суходолу Землі вкривали льодовики» MŽ, GŽ, pelkiamokslis «наука, що досліджує утворення та розвиток боліт» MŽ, vandentėkmė «течія води (потік) або нижче розташована ділянка рельєфу, якою вода рухається в напрямку схилу». MŽ, GŽ, veiksmažodis «дієслово» LŽ, žemėlapis «карта» EŽ, GŽ, MŽ, SŽ. 82 Тут наведено характерніші випадки співвідношення компонентів складних термінів із прямим значенням. Це співвідношення може бути й іншим. Наприклад, у тих утвореннях, основний іменник другого компонента яких означає певне місце, перший компонент часто вказує, що вважається, природно є або було в цьому місці, наприклад: durpduobė «місце на торфовищі, де добувають торф» MŽ, indavietės «сліди пучків судин у листковому рубці після опадання листка» BŽ, ledaukiai «льодове поле» GŽ, -is SŽ, moliaduobė «яма, з якої добувають глину» MŽ, rūdvietė «рудне родовище» GŽ, sėklalizdis «внутрішня частина плодів із насінинами (наприклад, яблук), що розвивається з гнізд зав’язі й містить насінини» BŽ, sporlyzdis «порожнина, заповнена спорами, усередині спорової коробочки мохів» BŽ, žvyrduobė «яма, з якої беруть гравій» MŽ. Іноді перший компонент указує на дію або стан, пов’язаний із названим місцем, наприклад: augimvietė «куточок природи, де рослина росте природно» BŽ, GŽ, kilmiavietė (= поклад) «місце скупчення корисних копалин» MŽ, radimvietė «географічно окреслене місце, де виявлено рослину, що росте в дикому стані» BŽ, GŽ. Досить численними (сьома частина всіх утворень із двома іменниковими компонентами) є складні терміни, перший компонент яких походить від іменника pusė «половина». Другий компонент часто вказує, чия це половина, отже, тут другий компонент визначає перший, як і в термінах vidurupis MŽ, viršuslenkstė MŽ. Наприклад: pusakuotis «вовняний волосок, дещо тонший за ость, із неповним каналом серцевини, з невеликими порожнинами» ATŽ, pusamžis «період напіврозпаду радіоактивних речовин» ChŽ, FŽ, pusbangė «півхвиля» FŽ, pusdulkine «половинка пиляка; зазвичай один пиляк має 2 половинки» BŽ, pusgrupis «напівгрупа, англ. semigroup» STŽ, puslankis «дуга» SŽ, puslapis «сторінка, аркуш» LŽ, STŽ, pusmenturis «тип суцвіття, у якому щільна маса квіток напівохоплює стебло біля вузла» BŽ, puspasagis «півпідкова» SŽ, pusperiodis «півперіод» ChŽ, FŽ, STŽ, pusrąstis «колода, розпиляна вздовж» MŽ, pusratis «півколо» SŽ, pusžodis (за довжиною) «півслово, англ. half-word, short-word» STŽ. Однак у більшості (майже трьох чвертях) складних термінів перший компонент pus- позначає не половину предмета, названого основним іменником другого компонента, а несправжній предмет, позбавлений усіх характерних ознак цього предмета, названого основним іменником другого компонента, наприклад матеріал, який не є чистим, або предмет, який не є справжнім, але подібний до нього чи інакше з ним пов’язаний. Семантичним центром таких утворень у цьому разі є другий компонент, і саме його визначає перший компонент pus-. За значенням перший компонент ближчий до прислівника pusiau «певною мірою, не цілком». Наприклад: pusantračiai «такий різновид кам’яного вугілля» ChŽ, pusberės «сорти груш, плоди яких мають правильну грушоподібну форму й напів (частково) танучу м’якоть» BŽ, pusbeždžionės «Lemuroidea, напівмавпи» GŽ, pusceliuliozė «запасна поживна речовина, що входить до складу клітинних стінок і подібна до целюлози (напівцелюлоза)» BŽ, pusdykumė «перехідна зона від степу до пустелі» MŽ, GŽ, pusfinalis «півфінал» SŽ, pusgaminis «напівфабрикат» EŽ, pusgudronis «в’язкий, неочищений продукт переробки нафти» ChŽ, pusiasalis «півострів» GŽ, puskoksis «одержуваний коксуванням за невисокої температури» ChŽ, puskoloidis «такий, що має властивості колоїду й електроліту» ChŽ, puskolonijė «напівколонія» EŽ, puskrūmis «рослина, 83 «у якого лише нижня частина пагонів є багаторічною та здерев’янілою, а верхня частина трав’яниста, однорічна й узимку відмирає від морозу або засихає (наприклад, рути, чебрецю)» BŽ, pusparazičiai «рослини, здатні живитися автотрофно, але частину поживи висмоктують присосками у своїх сусідів, наприклад, льонок, дзвінець» BŽ, puspylimis «напівнасип» MŽ, pusproletaris «полупролетарий» EŽ, pussirupis «полусироп» ChŽ. Час від часу поряд із таким утворенням подається навіть синонімічний складений термін із першим компонентом pusiau, наприклад: pusiau proletariatas, pusproletariatis «полупролетариат» EŽ, puskolonijė, pusiau kolonija «полуколония» EŽ. Крім того, деякі утворення цього типу мають синонімічні міжнародні терміни з препозицією hemi-, що відповідає литовському pus- «половина, напів-», наприклад: hemiceliuliozė BŽ, hemikoloidas ChŽ, hemiparazitai BŽ поряд із pusceliuliozės, puskoloidžio ir pusparazicio. Близько десятої частини складних термінів з обома іменниковими компонентами є назвами різних істот, переважно це назви певних систематичних одиниць (таксонів). Лише значення меншої їх частини безпосередньо складається зі значень компонентів — другим компонентом у них є загальна назва, а перший визначає другий, виокремлюючи характерних представників або інші ознаки, наприклад: dilgyn gyviai «Cnidaria, стрекающие» GŽ, duobagyviai «Coelenterata, кишечнополостные» GŽ, varliagyviai «Amphibia, земноводные» GŽ, vėžiagyviai «Crustacea, ракообразные» GŽ, voragyviai «Arachnoidea, паукообразные» GŽ або karkvabalis «майский жук» SŽ, saulažuvė «верховка, овсянка» SŽ, vilkšunis «волкодав» SŽ. Майже дві третини цих термінів мають переносне значення: другим компонентом називається певна частина тіла, а першим — те, на що ці частини тіла схожі або з чого вони складаються. Складний термін називає тварин, що мають такі ознаки чи частини. Напр.: delnakojai «Scaphopoda, ладьеногие» GŽ, galvakojai «Cephalapoda, головоногие» GŽ, lapakojai «Phyllopoda, листоногие» GŽ, pečiakojai «Brachiopoda, плеченогие» GŽ, pilvakojai «Gastropoda, брюхоногие» GŽ, sparnakkoji «Pteropoda, птероподы» GŽ, šakniakojai «Rhizopoda, корненожки» GŽ, eiliadantiai «Taxodonta, рядозубые» GŽ, raištadantiai «Desmodonta, связкозубые» GŽ, žveriadantiai «Theriodontia, зверезубые» GŽ, krūtingalvė «Cephalothorax, головогрудь» GŽ, snapagalviai «Rhynchocephalia, клювоголовые» GŽ, driežadubeniai «Saurischia, ящеротазые» GŽ, pauksičiadubeniai «Ornithischia, птицетазовые» GŽ, stiebalakiai «Stylommatophora, стебельчатоглазые» GŽ, kremzliakaulės (žuvys) «Chondrostei, хрящекостные» GŽ, išoriakriaukliai «Estocochlia, наружн раковинные» GŽ, kupranugariai «Camelidae, верблюды» GŽ, plokštėodžiai «Placodermi, пластинокожие» GŽ, žuviapelėkiai «Ichtyopterygia, рыбоплавниковые» GŽ, rėšapelėkės (žuvys) «Crossopterygii, кистепёрые» GŽ, rankasparniai «Chiroptera, рукокрылые» GŽ, kaulašarviai «Osteostraci, костнощитковые» GŽ, kardauodegiai «Xiphosura, мечехвостые» GŽ, kaukaspenis «белемнит» GŽ, laumžirgis «красотка» SŽ. Дуже близькою до цієї групи є й одна назва з систематики рослин — pleištalapiai «Sphenophyllales, клинолистики» GŽ. Як видно з наведених прикладів, за співвідношенням словотвірного значення з лексичним складні терміни найчастіше є метонімічними утвореннями, або утвореннями типу бахуврігі. Метафоричні утворення (laumžirgis «красотка» SŽ) рідкісні. До речі, більшість із них є кальками міжнародних латинських термінів систематики. 84 Складні терміни, як і складні іменники сучасної мови загалом, найчастіше утворюються від іменників із основою, що не піддається словотвірному членуванню, наприклад: algalapis EŽ, burlavis SŽ, delnakojai GŽ, dulkiadagis BŽ, duonpinigiai EŽ, frachtapinigiai EŽ, TŽ, gleivėtakiai BŽ, gumbavaisiai BŽ, jūrmy lė EŽ, SŽ, jūrligė SŽ, kelialapis EŽ, TŽ, kelpinigiai EŽ, TŽ, laikotarpis EŽ, SŽ, GŽ, laivatakis SŽ, lapavaisis BŽ, laukmedis BŽ, lipaplaukiai BŽ, medvilnė ATŽ, BŽ, EŽ, miegmaišis SŽ, odapradis BŽ, orakelis SŽ, pientakiai BŽ, pietrytys GŽ, piev ažolė MŽ, prekyšuolis EŽ, puscelė ChŽ, pusduobė GŽ, puseilis LŽ, puskilpė SŽ, rū dgrybiai BŽ, sakotakis BŽ, skujauogė BŽ, sliekratis STŽ, sporalapis BŽ, šunkelis SŽ, tėvavardis TŽ, upėbaris SŽ, vaistažolės BŽ, vėjaduobė GŽ, žiedvirvė SŽ тощо. Однак більш ніж чверть розглянутих утворень зазвичай має один компонент, який виразно членується словотвірно (приблизно однаково часто — і перший, і другий). Утворення з обома словотвірно членованими компонентами дуже рідкісні, наприклад: važtaraštis EŽ, TŽ, žiedpumpuris BŽ. Такі іменники — основи компонентів, як-от juosta, kablys, rastas, raštas, važta, veiksmas, хоча й суфіксальні, зовсім не видаються винятками словотвору, і не можна сказати, що вони є якоюсь рідкістю. Значно рідше трапляються, однак, компоненти, основою яких є складні іменники, а також іменники з префіксами чи суфіксами, що збільшують слово на склади (десята частина прикладів із двома іменниковими компонентами). Переважно це суфіксальні компоненти, наприклад: augimvietė BŽ, GŽ, dirvonlīgė BŽ, dilgynvygiai GŽ, komandin uotpinigiai EŽ, TŽ, ledynmetis GŽ, MŽ, radimvietė BŽ, GŽ, vaisvyrandis BŽ, žiedynkotis BŽ, žiedynlapis BŽ, žiedynsostis BŽ; angliavandeniliai ChŽ, GŽ, syogūnpumpuris BŽ, žiedpumpuris BŽ, pusdeginis ChŽ, MŽ, pusdykumė GŽ, MŽ, pusdu lkinė BŽ, pusgaminis EŽ, puspylimis MŽ, pussuktukis SŽ (фігура верхової їзди). Тут рідко трапляються й міжнародні слова з основою, що виразно членується, наприклад: fosforitmilčiai ChŽ, pusfabrikatas EŽ, pusproletariatis EŽ. Основи компонентів порівняно рідко мають префікси; серед них частіше трапляються складні терміни з таким першим компонентом, наприклад: išoriakriaukliai GŽ, papėdlapis BŽ, pažiedlapiai BŽ, prielaprandis BŽ, užpakaliaskruosčiai GŽ, užpakaliažiauniai GŽ. Трапляється окреме утворення з компонентом, утвореним за допомогою елемента міжнародного терміна, наприклад: kilovatalandė EŽ, zoosporangijakotis BŽ. Другий компонент із префіксом — цілком виняткове явище: серед прикладів лише puspasagis SŽ і pusužtvankė MŽ (до речі, похідні з нульовим суфіксом pasaga, užtvanka мають префікс від твірних дієслів). Так само надзвичайно рідкісні терміни, що мають компонент складного іменника (sienlaikraštis LŽ). Можна зробити висновок, що термінотворення частіше виходить за межі традиційного словотворення складних іменників. За потреби тут неминучі й такі компоненти, які загалом нехарактерні для творення складних слів сучасної мови. Щоправда, іноді такі складніші з погляду словотвору компоненти входять до складного терміна у спрощеному вигляді. Особливо часто відкидаються зменшувальні суфікси твірних іменників, наприклад: buožkotis «стебельце, на якому розташована булавочка (базидія)» BŽ, kaulavais is «соковитий або напівсухий плід (слива, мигдаль), внутрішній шар якого (ендокарп) має консистенцію твердої механічної тканини (кісточки)» BŽ, kiaušialąstė «жіноча статева клітина у складі зародкового мішка» BŽ, kiaušiasporė «спора видів оогамних рослин» 85 або зигота, утворена після запліднення з яйцеклітини» BŽ, липапаукяй «залозисті волоски, зазвичай вкривають бруньки» BŽ, орапушле «1. наповнені повітрям пухирці в тканинах водоростей, інакше звані аероцистами; 2. пухирчасті вирости зовнішньої оболонки пилку, які полегшують пилкові зерна і дають їм змогу далеко розлітатися» BŽ, спарнавайс «крилатка або горішок, оплодень якого розширився у плоский шкірястий чи перетинчастий придаток — крильце (в’яза, ясена, граба, берези)» BŽ, шакняплакяй «вирости клітин епідермісу кореня, що слугують для збільшення всисної поверхні» BŽ, таурелелапіс «окремий листочок чашечки» BŽ, вайніклапіс «окремий листочок віночка» BŽ, вайскотіс «частина плоду, якою він зростається з плодовою гілочкою; плодоніжка» BŽ, варпазвіняй «лусочки в основі колосків» BŽ, жедажвіняй «дві лусочки у квітках злаків, що захищають основні частини квітки (тичинки й маточку), а згодом — молоде зерно» BŽ, жедлапіс «1. листочок простої оцвітини; 2. пелюстка (у народній мові)» BŽ. Самі описи значень термінів часто вже свідчать, що основа компонента мала б бути безпрефіксною. Крім того, згадані складені терміни утворено від ботанічних термінів буожеле, каулілікас «тверда частина кістянки разом із насіниною», лапеліс «1. окрема частинка складного листка; 2. маленький листок», клітинка, стебельце, волоски «тонкі вирости на поверхні надземних частин рослин», пухирець, крильце, чашечка, віночок, лусочка, а також терміна яйцеклітина. Отже, під час словотворення основа твірного слова спрощується, морфемно усікається. Зважаючи на те, що від термінів нерідко утворюють і термінологічні композити, можна припустити, що й деякі складені терміни, взяті як компоненти, спрощуються, наприклад, cėklavietė «мітка на насінній оболонці, де насінина була прикріплена до насінного канатика» BŽ, skilčialapis «перший листок зародка, що виріс із сім’ядолі й позеленів <...>» BŽ. Очевидно, ці терміни утворено складанням слів sėklasaitis і vieta, а також sėklaskiltė і lapas. Таких прикладів можна знайти й більше. Вони показують, що й у термінології намагаються не надто збільшувати кількість словотвірних винятків. Це, звичайно, всіляко варто підтримувати й заохочувати. Утворюючи нові терміни, завжди найкраще шукати способи творити зручні похідні, що відповідають загальним закономірностям і тенденціям сучасного литовського словотвору. Компоненти складених термінів поєднуються між собою за допомогою сполучних голосних або без них. Як поєднано компоненти розглянутих складених термінів, показано в таблиці 3. Майже половина розглянутих складених термінів узагалі не має сполучних голосних. Іменники, що є твірною основою першого компонента, можуть тут мати будь-яке закінчення. Складені слова особливо часто не мають сполучного голосного, коли твірний іменник першого компонента має закінчення -ė; однак понад три чверті таких прикладів становлять похідні з першим компонентом pus-. Сполучний голосний поруч із pus- вживається вкрай рідко. У приблизно трьох п’ятих похідних сполучні голосні збігаються з історичними голосними кінця основи. Наприклад: -a- (від сучасних іменників із закінченням -as): darbadienis EŽ, TŽ, diegamakštė BŽ, grybašaknė BŽ, kalnagūbris GŽ, MŽ, laivatakis SŽ, muilanaftė ChŽ, oragaubtis GŽ, skliautakalvė GŽ, šalmapradis BŽ, vairagalys SŽ тощо. До речі, коли перший компонент спирається на іменник з основою a- (із закінченням -as), мало- 86 Поєднання компонентів складених термінів Таблиця 3 Сполучний голосний | Кількість похідних за закінченнями твірних іменників першого компонента | -as | -ias | -is (-io) | -ys | -is (-ies) чоловічого роду | -us | -ius | -uo | -a | -ia | -ė | -is (-ies) жіночого роду | Усього похідних | 70 | 1 | 7 | 1 | 1 | 3 | 6 | 7 | 25 | | 75 | 3 | 199 -a- | 72 | | 1 | | | 2 | | | 41 | | 5 | | 121 -ia- | | 1 | 14 | 5 | 2 | | 3 | | | 1 | 13 | 11 | 50 -o- | 6 | | | | | | | | 12 | | | | 18 -ė- | | | | | | | | | | | 14 | | 14 -i- | 1 | | 1 | | | | | | | | 1 | 4 | 7 -y- | | | | | | | | | | | 4 | | 4 -u- | | | | | | 2 | | | | | | | 2 -io- | | | 1 | | | | | | | | | | 1 | 149 | 2 | 24 | 6 | 3 | 7 | 9 | 7 | 78 | 1 | 112 | 18 | 416 приблизно однаково часто складений термін буває або без сполучного голосного, або зі сполучним голосним -a-. Інші сполучні голосні трапляються рідко (менше ніж у 5% розглянутих прикладів), наприклад: luistikalniai GŽ, sakopušlė BŽ, vėjovagės GŽ тощо. -ia- (від іменників першої відміни із закінченнями -ias, -is, -ys. Сюди, очевидно, слід віднести й іменники із закінченням -ius): kailiavilnė ATŽ, kelialapis EŽ, TŽ, krumpliaratis FŽ, MŽ, STŽ, SŽ, moliad uobė MŽ, spygliamakštė BŽ, šalčialpyšiai GŽ, vaisiakūnis BŽ. Цей сполучний голосний мають майже дві третини розглянутих прикладів, у яких перший компонент спирається на іменники з основою на ia. Більшість решти таких похідних не має сполучного голосного. -o-. Цей сполучний голосний найчастіше мають похідні, перший компонент яких спирається на іменники з основою на o (їхнє закінчення називного відмінка однини — -a); наприклад: bangovagės GŽ, dirvožemis GŽ, MŽ, gamtovaizdis GŽ, k ainoženklis EŽ, vielokaištis STŽ. Однак це все ж порівняно рідкісний сполучний голосний (є ще кілька похідних із першим компонентом на основі a, наприклад: darbotvarkė TŽ, kraštovaizdis GŽ, 87 MŽ та ін.). Навіть компоненти іменників o-основ найчастіше поєднуються зі сполучним голосним -a- (більша половина розглянутих прикладів) або без сполучного голосного (третина таких утворень), наприклад: galvakojai GŽ, gyslakerė BŽ, juostakilpės SŽ, kalvagūbris GŽ, MŽ, SŽ, kojavilnė ATŽ, mėsakiaušis BŽ, plunksnakabilis SŽ, sėklagūbris BŽ, sėklapradis BŽ, sporadalgis BŽ, važtapinigiai EŽ, TŽ, citrinvaistis BŽ, dienpiniginiai EŽ, TŽ, nuompiniginiai EŽ, TŽ. Сполучні голосні в складних термінах, що мають перші компоненти інших основ, також досить різноманітні, хоча певна частина утворень у всіх випадках має сполучні голосні, тотожні голосним в історичному кінці основи. У випадках, коли сполучний голосний відрізняється, найчастіше помітна тенденція до найпоширеніших сполучних голосних -a- або -ia-. У цьому відношенні творення термінів не надто відрізняється від тенденцій, властивих загалом складним іменникам сучасної литовської мови з обома іменниковими компонентами. Тому під час творення нових термінів це також беруть до уваги (звісно, не забуваючи й про інші тенденції, характерні для окремих груп утворень)18. Можна вважати, що загалом сполучний голосний є факультативним, необов’язковим елементом литовського складного слова, а отже, і терміна (хоча останні зазвичай подаються без варіантів). У багатьох випадках його наявність потрібна для зручнішої вимови утворення — розділяються надто довгі або незручні для вимови збіги приголосних, пор. angliarūgštė (і неіснуюче angli rūgštė) або kalvagūbris (і можливе kalvgūbris), veiksmažodis (і неіснуюче, важке для вимови veiksmžodis), або ж допомагає зберегти компонент незмінним, пор. raiščiadanciai (при вимові без сполучного голосного raištdančiai слово дуже змінилося б і було б менш зрозумілим — raišdantis). Очевидно, з цієї причини трапляється, що утворення з тим самим першим компонентом може бути утворене як зі сполучним голосним, так і без нього, наприклад: buožiasporės BŽ і buožkotis BŽ, kelialapis EŽ, TŽ (уникають невластивого литовській мові подвоєння приголосних) і kelpinigiai EŽ, TŽ, stiebagumbis BŽ і stieblapis BŽ, vaisiasostis BŽ і vaiskrūmis BŽ. Звісно, є дуже багато випадків, коли варіювання такого типу не можна пояснити жодними фонетичними причинами. Є також деякі терміни, у яких сполучний голосний начебто потрібен, але його немає, наприклад: pussirupis ChŽ (щоправда, здебільшого це утворення з першим компонентом pus-). Однак трапляються й випадки, коли спосіб поєднання компонентів допомагає розрізняти слова і, отже, стає значущим складником складного слова, наприклад: dienoraštis «щоденник» LŽ і dienraštis «щоденна газета» LŽ, orapūslės «1. заповнені повітрям пухирці в тканинах водоростей, інакше звані аероцистами; 2. пухирчасті вирости зовнішньої оболонки пилку, що полегшують пилок і дають змогу…» 18 До речі, часом і виправлення мовознавців щодо цього питання бувають недостатньо об’єктивними. Наприклад, без потреби збивають суспільство з пантелику, стверджуючи, що варіант darbo vietė кращий за dar-bavietė. Те, що в сучасному вжитку, насамперед у періодиці, перевагу віддають dar-bavietę (до речі, цей варіант рекомендує і єдиний наявний «Словник юридичних термінів»), хоча це й не цілком узгоджується з рекомендаціями «Словника сучасної литовської мови», не слід засуджувати. Сам узус у цьому випадку обирає прийнятніший варіант. Жоден із цих варіантів не можна вважати мовною помилкою, проте перевага і з погляду словотвору, без сумніву, належить dar-bavietei, оскільки сполучний голосний у цьому варіанті краще відповідає загальній тенденції словотвору таких слів. Поки що, здається, мовних помилок не бракує, щоб потрібно було привертати увагу суспільства до таких дрібниць. 88 «…що допомагає їм далеко відлітати» BŽ і orpūslė «повітряна кулька» ŠŽ (авіамоделізм). Такі випадки, щоправда, рідкісні, але це не заважає їм показувати, наскільки важливу роль у слові іноді може відігравати сполучний голосний. Трапляються випадки, коли перший компонент складних термінів і його поєднання з другим компонентом неодмінно треба виправити. Передусім це стосується ботанічного терміна zoosporangijakotis BŽ. У «Словнику ботанічних термінів» наведено й твірне слово першого компонента — термін zoosporangė; є також терміни sporangė і sporangėkotis. Отже, цілком обґрунтовано було б очікувати складне слово zoosporangėkotis. Творці цього терміна надто сліпо наслідували спосіб поєднання компонентів у латинському (zoosporangiophorum, -us) чи російському (зооспорангиеносец) терміні й, очевидно, скопіювали його, забувши, що самі пропонували раніше. Складні терміни з обома іменниковими компонентами мають загалом уніфіковані закінчення, властиві всім складним словам такого типу в сучасній литовській мові. Закінчення утворення значною мірою залежить від роду іменника, що є твірним словом другого компонента (виняток — значна частина назв тварин). Тому варто відразу зауважити, що другий компонент розглянутих термінів набагато частіше спирається на іменники чоловічого роду (майже дві третини прикладів). Більшість таких складних слів (за винятком приблизно 3–4%) має закінчення -is (одн. род. в. -io). Отже, трохи більше третини термінів мають другий компонент, утворений від іменника жіночого роду. Понад три чверті таких утворень мають закінчення -ė. Майже всі решта утворень мають закінчення -is. Отже, тут слід говорити не про словотвірну тенденцію, а про закономірність словотвору, на основі якої можна сформулювати певні правила. Взаємозв’язок між закінченнями розглянутих складних термінів і закінченнями твірних іменників другого компонента добре видно в таблиці 4. Закінчення -is мають 70% усіх складних термінів з обома іменниковими компонентами. Це насамперед майже всі складні слова, другий компонент яких утворений від іменників із називним відмінком на -as, і практично всі утворення, другий компонент яких має твірний іменник чоловічого роду з іншим закінченням. Утворення із закінченням -ys рідкісні, наприклад: peltakys ATŽ, pietrytys GŽ, rąstgalys MŽ, vairagalys ŠŽ. Закінчення -ė найчастіше мають ті складні терміни, другий компонент яких утворений від іменників жіночого роду, однак п’ята частина утворень є чоловічого роду й має закінчення -is, наприклад: darbadienis EŽ, TŽ, puseilis LŽ, pusgrupis STŽ, pusiasisalis GŽ, puspėdis LŽ, puspasagis SŽ, vidurupis MŽ. Крім того, тут слід згадати утворення, другий компонент яких утворений від іменника žemė (dirvožemis GŽ, MŽ, druskožemis GŽ та ін.) і деякі назви тваринного світу (delnakojai GŽ, kūjagalvis ŠŽ та ін.). Коли другий компонент утворений від іменника чоловічого роду, утворення жіночого роду трапляються дуже рідко, наприклад: kremzliakaulės (риби) GŽ, riešapelėkės (риби) GŽ і viršuslenkstė MŽ. Основа твірного слова другого компонента іноді спрощується, наприклад: amonbakterės BŽ, gelžbakterės BŽ, sierabakterės BŽ (пор. bakterija). Однак EŽ 89 Таблиця 4 Співвідношення закінчень складних термінів із закінченнями іменників-основ другого компонента Закінчення похідного словаКількість похідних слів за закінченнями основних іменників другого компонентачоловічого роду-as-ias-is (-io)-ys-is (-ies)-ius-жіночого роду-a-ia-ė-is (-ies)Усього похідних слів-is: 195, 4, 32, 12, 3, 11, 6, 17, 10, 1; 291-ys: 6; 6-as: 1; 1-ė: 2, 1, 69, 1, 31, 8; 112-a: 6; 6416 поданий термін puskolonijė19. До речі, основа слова, від якого походить другий компонент цього терміна, не спрощена, ймовірно, щоб уникнути омонімії зі складним словом puskolonė, другий компонент якого походить від слова kolona. Дуже мало складних термінів мають незвичні закінчення. Це кілька похідних слів із закінченням -a, наприклад: ampervalanda FŽ, kilovatvalanda FŽ (але kilovatvalandė EŽ), vatvalanda FŽ, ampervija FŽ, kalnakasyba GŽ, maistprekyba EŽ та термін із закінченням -as puskoksavimas ChŽ. Усі ці терміни, внесені до словників, слід виправити. Вживати потрібно лише ampervalandė, kilovatvalandė, vatvalandė, ampervijė20. Термін kalnakasyba, якщо вважати його складним словом, звісно, не є звичним і нормативним (останнім часом геологи пропонують уживати замість нього термін kasyba21). Однак найімовірніше, це похідне слово з суфіксом -yba, рідкісним у словотворі. У сучасному вжитку також закріпилося слово maistprekyba, яке з погляду словотвору є невдалим і принаймні не повинно слугувати зразком для творення нових слів чи термінів. Термін puskoksavimas «коксування за невисокої температури» ChŽ, звісно, є морфемною калькою (пор. рос. полукоксование). Для цього поняття термін слід утворити інакше. Можливо, тут підійшло б apkoksavimas? 19 Варіант puskolonijė також слід вважати нормативним, а не слово puskolonija, наведене в DŽ і LKŽ X. Зміна закінчення у складному слові є закономірним явищем, а puskolonija належить до дуже рідкісних винятків. 20 Beje, naujajame „Fizikos terminų žodyne“ (V., 1979) taip ir teikiama vartoti, bet kažkodėl pasiliko nepataisytas terminas ampervija. 21 Žr. Vodzinskac E. Geologų kalba specialistų ir kalbininkų akimis. – Mūsų kalba, 1980, Nr. 5, p. 4. 90 Досить багато складних термінів з обома іменниковими компонентами подано у множині (майже чверть прикладів). Більшість із них — це терміни, що вживаються у множині. Наприклад: angliavandeniai BŽ, ChŽ, buožiasporės BŽ, chlorkalkės ChŽ, dienpinigiái EŽ, TŽ, duobagyviai GŽ, durpmilčiai MŽ, gumbavaisiai BŽ, kardaudegiai GŽ, kišenpinigi ai EŽ, komispinigiai EŽ, TŽ, kūlėsporės BŽ, kūliagrybiai BŽ, lervatakiai BŽ, milžinpuodžiai GŽ, nuompinigiai EŽ, TŽ, paukščiadubeniai GŽ, pusbergamotės BŽ, rankasparniai GŽ, rankpinigi ai EŽ, TŽ, sėklabriaunės BŽ, snapagalviai GŽ, šakniadygliai BŽ, šakniavaisiai BŽ, varliagyviai GŽ, vasarūgliai BŽ, žemėveiksliai MŽ, žvėriadančiai GŽ, žvynalapiai BŽ. Переважно це терміни систематики рослин і тварин, а також деякі назви різних хімічних речовин. Складні слова з прикметниковим та іменниковим компонентами Складних термінів із першим прикметниковим і другим іменниковим компонентом у 2,7 раза менше, ніж похідних із двома іменниковими компонентами. Однак це друга за чисельністю група похідних, що охоплює близько шостої частини (17%) усіх литовських складних іменників і трохи більше ніж п'яту частину (майже 22%) складних слів із другим іменниковим компонентом. Гібриди, у яких один із компонентів спирається на міжнародне слово, тут трапляються порівняно рідко. Власне кажучи, у наявному матеріалі взагалі не виявлено прикладів із таким першим компонентом. Другий компонент, що походить від міжнародного іменника, має приблизно одна п’ятнадцята частина складних слів цього типу (6,6%), наприклад: bendraautoris «соавтор» LŽ, TŽ, bendrakreditoris «сокредитор» EŽ, TŽ, didkolonija «біла або жовтувата колонія, утворена дріжджами під час розвитку на твердому середовищі <…> — гигантская колония» BŽ, lengvaatletis «легко-атлет» SŽ, plačiasisifoniai «Eurysiphonata, широкосифонные» GŽ, siaurasifoniai «Stenosiphonata, узкосифонные» GŽ тощо. Більше половини термінів із прикметниковим та іменниковим компонентами — це назви різних предметів; приблизно третина похідних називає осіб або систематичні одиниці різних тварин. Складні терміни цього типу з абстрактним значенням трапляються рідко (менше десятої частини прикладів). Прикметниковий компонент термінів позначає ознаку предмета, вираженого іменниковим компонентом, і вказує на властивість, якою названий похідним словом предмет відрізняється від інших предметів, позначених іменником-основою другого компонента. Отже, перший компонент цих складних термінів визначає другий. Більшість складних термінів, що позначають неживі предмети, є видовими назвами поряд з іменниками, від яких походить другий компонент. Наприклад: а) типи ґрунтів: baltžemis «ґрунт із білуватим піщаним підґрунтям» MŽ, geltonžemis «желтозём» GŽ, juodžemis «чорні, родючі ґрунти, найчастіше трапляються в континентальних степових районах» MŽ, GŽ, pilkžemis «серозём» MŽ, GŽ, raudonžemis «ґрунти червонуватого кольору, що трапляються в субтропічних і тропічних районах» MŽ, ChŽ, GŽ, rudžemis «ґрунт листяних лісів південних гір (Карпат, Кавказу)» MŽ, GŽ, smulkžemis «земля, діаметр частинок якої менший за 0,2 мм» MŽ, GŽ, sūrožemis «ґрунт, вбирний комплекс якого насичений натрієм, 91 а вільні солі вимилися в глибші шари» MŽ, GŽ, saltazemis «волога земля з джерелами» MŽ; б) назви хімічних речовин: brangakmenis «мінерал, який використовують для прикрас» ChŽ, gyvasakiai «жовтуватий рідкий екскрет, що виробляється в особливих залозах хвойних дерев і накопичується в міжклітинниках (смоляних ходах), складається з 35—38% летких речовин (скипидару) і 62—65% смоляних кислот. <...>» BŽ, gyvsidabris «елемент» ChŽ, GŽ, raudonvaris «технічна мідь» ChŽ, skaisvaris «сплав Cu і Zn» ChŽ, žalvaris «сплав Cu і Sn, бронза» ChŽ; в) назви інших різних предметів і явищ: aukštakrosnė «піч для одержання чавуну» ChŽ, GŽ, baltmiškis «листяний ліс» SŽ, brangymetis «дорожнеча» EŽ, didburė «грот» SŽ, geltvilnė «вовна характерного жовтого кольору, що втратила значну частину міцності та м’якості внаслідок тривалого впливу сечі, коли вівці стояли у вологих хлівах, дії дезінфекційних препаратів або зберігання вологої вовни» ATŽ, gyvašakė «живець у формі гілочки, який використовують для вегетативного розмноження, встромляючи в землю або щеплюючи» BŽ, ilgaugiai «витягнуті в довжину пагони, якими подовжується головне стебло багаторічних рослин або його бічні гілки» BŽ, kiauraslėnis «наскрізна долина» GŽ, laibagrybiai «група мікроорганізмів, що займає проміжне місце між бактеріями та нижчими грибами. Їхній міцелій має вигляд тонких ниток. Ці нитки радіально розгалужуються і на бічних гілочках утворюють спори» BŽ, melsvadumbliai «Cyanophyceae, синьо-зелені водорості» GŽ, piktžolė «малоцінна рослина, що росте серед посівів культурних рослин і шкодить їм» BŽ, «непотрібна трава, що шкодить культурним рослинам» MŽ, plokščiakalnis «плоске долото» GŽ, sausledžiai «сухостій» GŽ, sausvėjis «потік сухого й гарячого повітря, що різко змінює місцеві кліматичні умови, до яких рослини не встигають пристосуватися і масово гинуть» MŽ, GŽ, skaistgijės «нитки основи, що через певні проміжки повторюються в тканині й відрізняються від загального тла кольором або структурою, утворюючи ефект поздовжніх смужок» ATŽ, skersvagė «поперечна борозна під час борознування або оранки» MŽ, statramstis «вертикально поставлена підпора» MŽ, GŽ, trumpaugliai «пагони дерев із дуже короткими міжвузлями та невеликою кількістю зібраних у пучок листків; короткі пагони щороку видовжуються лише на кілька міліметрів і здебільшого не галузяться» BŽ, žalitvorė «огорожа з вічнозелених рослин» BŽ. Нерідко утворюються групи видових складних термінів із тим самим іменниковим компонентом. Прикметникові компоненти, позначаючи різні властивості означуваних предметів, допомагають виражати потрібні для класифікації протиставлення або просто виокремлювати певні види за характерною зовнішньою чи внутрішньою ознакою. Напр.: кінець: aukštagalis «верхів’я» GŽ, drugalys (meškerikočio) «комель» SŽ, smaigalys «вершина» STŽ, «пік» SŽ; гора: aukštikalniai «високогір’я» GŽ, plokščiakalnis «гора з плоскою вершиною» MŽ (plokštik abnis «т. с.» GŽ, SŽ), vidutinkalniai «середньогір’я» GŽ, žemakalniai «низькогір’я» GŽ; плямистість: «хвороба, спричинена паразитичними грибами або бактеріями, що проявляється плямистістю листя або інших органів» BŽ, жовтяниця «явище, коли під впливом вірусів або з інших причин нормальний колір листка змінюється на жовтий, жовтувато-зелений, зеленувато-жовтий тощо» BŽ, сибірка (Anthrax) «небезпечна заразна хвороба худоби, спричинена... 92 ти через недезінфіковану вовну хворої вівці заражати людину — «сибірська виразка» ATŽ, «хвороба зернових, збудником якої є гриб Cladosporium herbarum Lk. (у вищій стадії — Mycosphaerella Tulasnei (Jancz.) Lindau) — чорна пліснява (хлібних злаків)» BŽ, kartligė «гіркі на смак коркові утворення в м’якоті яблука, що виникають на плодах, які дозрівають або вже зірвані, через несприятливий водний режим ґрунту» BŽ; пора: brangymetis «дорожнеча» EŽ, šlapymetis «сирість; дощова пора» MŽ; болото: aukštapelkė «болото, що утворилося переважно на вододілах і часто має опуклу поверхню; джерелом вологи в ньому є атмосферні опади; на верхових болотах росте рослинність, що не потребує мінерального живлення (оліготрофна рослинність, тому верхове болото часто називають оліготрофним), переважають білі мохи, болотні сосни, ягідники (журавлина) тощо» MŽ, GŽ, žemapelkė «болото, джерелом вологи в якому, крім атмосферних опадів, є також поверхневі та ґрунтові води; рослинність низинних боліт потребує мінерального живлення (евтрофна рослинність), тому низинне болото часто називають евтрофним; на низинному болоті ростуть зелені мохи, хвощі, очерет; із дерев — вільхи, верби тощо» MŽ, GŽ; річка: klampupis «річка» GŽ, sausupė «річка, що пересихає» MŽ; русло: 1. «місце течії річкової води»: aklavagė «русло без стоку води» MŽ, sausvagė «суходіл» GŽ, senvagė «старе русло річки, що залишилося після того, як річка прорізала нове русло (сухе або з нерухомою водою)» MŽ, GŽ; 2. «борозна під час оранки»: skersvagė «поперечна борозна під час борознування або оранки» MŽ, tuštvagė «борозна, вивернута в обидва боки під час оранки грядками; розъёмная борозда» MŽ. Усі ці складні терміни за співвідношенням лексичного та словотвірного значень можна назвати похідними з прямим значенням, оскільки зазвичай вони вживаються приблизно в тому значенні, яке утворюється зі значень компонентів та їхніх взаємовідношень. Похідних, що називають неживі предмети й чиє лексичне значення значно відрізняється від словотвірного, дуже мало. Зазвичай це метонімічні похідні (типу бахуврихи). Другим компонентом таких складних термінів називається певна частина позначуваного терміном предмета або пов’язаного з ним предмета (зазвичай істотна для класифікації), а прикметниковий компонент позначає відмітну властивість цієї частини. Напр.: ilgaciurklis «пристрій, який далеко розбризкує воду» MŽ, juodsaknė «хвороба сходів буряків, що виявляється почорнінням і стоншенням кореня, внаслідок чого сходи здебільшого гинуть. <…>» BŽ, stačiakampis «прямокутник» STŽ. Найчастіше метонімічними є складні терміни з першим прикметниковим компонентом, що називають різних тварин. Іменниковим компонентом таких похідних зазвичай називається певна частина тіла тварини або представників класу тварин, позначених складним терміном, а прикметниковий компонент вказує на властивість цієї частини, взяту за відмітну ознаку. Більшість таких похідних є назвами певних таксономічних одиниць. Напр.: зуби: nepilnadančiai «Edentata, неповнозубі» GŽ, storadančiai «Pachyodonta, товстозубі» GŽ; голова: pilnagalviai «Holocephali, цільноголові» GŽ; п’ята: ilgakulniai «Tarsioidea, довгоп’яти» GŽ; тіло: minkštakūniai «Mollusca, молюски» GŽ; шкіра: dygiaodžiai «Echinodermata, голкошкірі» GŽ; роги: dykaragiai, tuščiaragiai «Bovidea, порожнисторогі» GŽ; м’язи: lygiaraumeniai 93 «равnomuskulные» GŽ, неврівном’язові «нерavnomuskulные» GŽ; сифон: широкосифонні «Eurysiphonata, широкосифонные» GŽ, вузькосифонні «Stenosiphonata, узкосифонные» GŽ; крила: новокрилі «Neoptera, новокрылые» GŽ, давньокрилі «Palaeoptera, древнекрылые» GŽ; панцир: різнощиткові «Heterostraci, разнощитковые» GŽ; зябра: пластинчастозяброві «Lamellibranchiata, Pelecypoda, пластинчатожаберные» GŽ, передньозяброві, верхньозяброві «Prosobranchiata, верхнежаберные» GŽ тощо. За значенням такими самими є й деякі назви одиниць систематики рослин, наприклад: вільнопелюсткові «рослини, пелюстки віночка яких аж до основи вільні, не зрослися між собою» BŽ, голозерні «деякі різновиди злаків, зазвичай із зернівками, вкритими оболонками (овес, ячмінь), які не мають оболонок» BŽ, голонасінні «група рослин, що має насінні зачатки, вільно розташовані на макроспорофілах і не охоплені останніми» BŽ, GŽ. Іноді іменниковий компонент термінів систематики позначає не частину тіла тварини чи рослини, а якусь іншу характерну ознаку, наприклад: явностатеві «рослини, що мають квітки й чітко виражену форму статевого розмноження» BŽ, слизобактерії «група бактерій, оточена шаром слизу й утворює великі колонії, які нерідко помітні неозброєним оком» BŽ, таємностатеві «рослини, що не мають квіток, способи статевого розмноження яких важко розгледіти і тому тривалий час були невідомі» BŽ. Литовські назви систематики досить часто утворюються за зразком міжнародної латинської номенклатури. Такі терміни є кальками. Досить багато розглянутих складних термінів є назвами осіб. В одних із них і іменниковий компонент ґрунтується на іменнику, що називає особу, а перший компонент указує на якусь властивість цієї особи. Більшість прикладів має перший компонент bendr- (позначає спільність між особами). Наприклад: співвідповідач «соответчик» TŽ, співавтор «соавтор» LŽ, TŽ, співпозивач «соистец» TŽ, співвинуватець «совиновник» TŽ, співкредитор «сокредитор» EŽ, TŽ, співпоручитель «сопоручитель» TŽ, співорендар «сонаниматель, соарендатор» TŽ, співгромадянин «согражданин» TŽ, співредактор «соредактор» LŽ, співвласник «совладелец» EŽ, «сособственник, совладелец» TŽ, співборжник «содолжник» TŽ, гросмейстер «гроссмейстер» SŽ, легкоатлет «лёгкоатлет» SŽ, важкоатлет «тяжёлоатлет» SŽ. В основах других складних слів, що виступають назвами осіб, лежать іменники, які позначають якийсь характерний для особи об’єкт, що стає основою найменування. Такі утворення, звісно, вживаються в переносному значенні, їхнє словотвірне й лексичне значення не збігаються. Наприклад: співробітник «сотрудник» LŽ, TŽ, співборжник «содолжник» EŽ, різноробочий «разнорабочий» EŽ. Деякі утворення цього типу, імовірно, слід вважати прикметниками, ужитими як іменники, наприклад: рівноправний «равноправный» TŽ, неповнолітній «малолетний» TŽ, малозабезпечений «малоимущий; малообеспеченный» EŽ, неповнолітній «несовершеннолетний» TŽ, повнолітній «совершеннолетний» TŽ, повноправний «полноправный» TŽ. Порівнявши ці дві групи назв осіб, можна сказати, що другій групі більше відповідають тенденції словотвору литовських складних іменників. У статті, опублікованій 1920 року, «Про появу „Початкового підручника з природознавства“ (Kalbos da- 94 lykai“ J. Jablonskis виправив співмандрівника, замінивши його на друга подорожі (шляху)²². Пізніше було виправлено й більше слів цього типу. J. Palionis вважає співвинуватця не зовсім звичним утворенням, оскільки, на його думку, другі компоненти складних іменників цього типу зазвичай двоскладові. Замість цього терміна, а також замість співорендаря, співпозичальника він пропонував уживати складні слова співвинний, співорендар, співборжник²³. Через кілька десятиліть V. Būda²⁴ повторив ці виправлення, додавши й нові (співпоручитель = співпоручник, співвідповідач = співвідповідач?), а також підтримавши коавтора замість співавтора, і вважав усі такі складні слова загалом неприйнятними й неправильними. Погляди мовознавців на такі утворення загалом досі не усталилися. Наприклад, A. Piročkin сумнівається, чи варто було J. Jablonskis виправляти співмандрівника, хоча той за своєю будовою та значенням і не був цілком правильним²⁵. У «Порадах із мовної практики» деякі виправлення повторено²⁶, однак загалом нічого не сказано про утворення такого типу. Мовні редактори, очевидно, найчастіше засуджують такі складні слова через їхню форму (надто складний другий компонент, неналежне закінчення похідного слова). Проте іноді висловлюються й істотні зауваження щодо їхнього значення (V. Būda). Звісно, не можна стверджувати, що іменники на позначення осіб узагалі не можуть бути основою другого компонента складних слів. Співвідношення між компонентами також бувають різними. Через це найбільше впадає в око й викликає заперечення словотвірна складність другого компонента. Тож виправлення співвинний, співорендар, співборжник (останній, до речі, подає і EŽ) цілком обґрунтовані. У цьому напрямі слід виправляти й інші аналогічні складні слова, а також так утворювати нові. Багато складних термінів мають компоненти, утворені від таких прикметників та іменників, основи яких словотвірно не членуються. Це загальна тенденція сучасного литовського словотвору складних іменників. Однак прагнучи створювати простіші за формою системи видових термінів (у цьому сенсі складний термін простіший за словосполучення), нерідко перестають зважати на цю загальну тенденцію. Навіть третина розглянутих термінів має компоненти, що містять, крім кореня, ще й словотвірні афікси. Водночас основи прикметників та іменників майже в половині таких компонентів двоскладові, наприклад: аклас, балтас, сукрус, šaltas, šiltas; čiurkšlė, kaltas, ramstis, raštas, ūglis тощо. Отже, компоненти значно рідше спираються на слова з афіксами, які збільшують кількість складів. Серед розглянутих прикладів таких складних термінів менше однієї п’ятої. Удвічі частіше таким є перший — прикметниковий — компонент, наприклад: плямистоболячкові BŽ, членистоногі GŽ, членистостеблові BŽ, передньогрудні GŽ, середньогірні GŽ, верхньозяброві GŽ; нерівном’язові GŽ, неповнозубі GŽ. Майже всі складні слова зі словотвірно складним другим компонентом — це вже згадані назви осіб із першим компонентом bendra-. Більшість складних термінів зі словотвірно складним компонентом утворено не без впливу відповідних термінів інших мов або міжнародної латинської номенклатури. Що тенденція словотвору складних іменників не спиратися на виразно виділювані афікси... 22 Jablonskis J. Rinktiniai raštai. — V., 1959, t. 2, p. 229, 232. 23 Palionis J. Dėl vieno kito teisės termino. — Kalbos kultūra, 1961, sąs. 1, p. 49. 24 Būda V. Ar geras darinys bendrautorius? — Mūsų kalba, 1973, Nr. 6, p. 30—33. 25 Piročkinas A. Jono Jablonskio leksiniai taisymai. — K., 1970, p. 88. 26 Kalbos praktikos patarimai. — V., 1976, p. 44—45. 95 Про те, що в термінології загалом схильні дотримуватися цих слів, свідчить і те, що іноді основа твірного слова в композиті спрощується або вживається рідший варіант, наприклад: didburė SŽ, geltynė ATŽ, plynaukštė GŽ. Останній термін, мабуть, має другий компонент від слова aukštuma. Складні терміни з першим прикметниковим компонентом дещо частіше утворюються із сполучними голосними (таких майже три п’ятих серед розглянутих прикладів). 70% термінів зі сполучними голосними утворено зі сполучним голосним -a-, майже чверть таких прикладів має сполучний голосний -ia-. Сполучні голосні -i-, -y- і -o- трапляються дуже рідко. Тенденції до поєднання компонентів у розглянутих термінах видно з даних, наведених у таблиці 5. Таблиця 5 Поєднання першого прикметникового компонента Сполучний голосний Кількість похідних за закінченнями прикметників-основ першого компонента -as -ias -us -is Усього похідних 44 (+1) 3 10 5 62 (+1) -a- 62 (+1) 1 63 (+1) -ia- 7 11 3 21 -y- 1 2 3 -i- 1 1 (+2) 2 (+2) -o- 1 1 152 Примітки. 1. Закінчення деяких прикметників варіюються, наприклад, smailus ir smailas. У такому разі тут підрахунок зроблено відповідно до рекомендації DŽ (smailus). 2. У словниках термінів деяких похідних наведено варіанти з по-різному сполученими компонентами, наприклад: gyvasakiai BŽ ir gyvsakiai ChŽ, plokščiakalnė MŽ ir plokštikalvė GŽ. У таблиці це відображено числом у дужках, яким позначено термін, поданий у словниках другим, або відповідно до рекомендацій DŽ. Дещо більше ніж дві п’ятих термінів не мають сполучного голосного. У такому самому співвідношенні без сполучних голосних поєднано перші компоненти, утворені як від прикметників із закінченням -as, так і від прикметників із закінченням -us (найчастіше саме на такі прикметники спираються перші компоненти). Сполучний голосний -a- мають три п’ятих похідних, перший компонент яких утворений від прикметників із закінченням -as. Компоненти, утворені від прикметників з іншими закінченнями, загалом не сполучаються за допомогою цього голосного. Серед наявних прикладів такий сполучний голосний має лише sukrapluostis BŽ. 96 Сполучний голосний -ia- має майже сьома частина всіх складних слів із прикметниковим і іменниковим компонентами. Найчастіше цей сполучний голосний мають компоненти, утворені від прикметників із закінченнями -us (майже половина таких прикладів) і -ias (дещо більше ніж половина прикладів), а також -is. Інші сполучні голосні трапляються дуже рідко (серед наявних прикладів -i-, -y-, -o-). Їх має менш як двадцята частина складних термінів, наприклад: -i-: aukštikalniai GŽ, žalivorė BŽ; -y-: brangymetis EŽ, šlapyvárdis LŽ, šlapymetis MŽ; -o-: sūrožemis GŽ, MŽ. Загалом спосіб сполучення компонентів не залежить суворо від прикметників, від яких утворено перший компонент. Компонент, утворений від того самого прикметника, в одних похідних нерідко сполучається одним способом, а в інших — інакше, наприклад: aukštagalis GŽ, aukštikalniai GŽ і aukštupis GŽ; brangakmenis ChŽ і brangymetis EŽ; gyvašaknė BŽ і gyvsidabris ChŽ, GŽ; plikasėkliai BŽ, GŽ і plikmolis MŽ; rudašerdė BŽ і rudžemis GŽ, MŽ; sausašonė SŽ і sausvėjis GŽ, MŽ або sausledžiai GŽ; šlapduobė і šlapymetis MŽ та ін. Трапляються навіть варіанти того самого терміна з неоднаково сполученими компонентами, наприклад: gyvsakiai ChŽ і gyvasakiai BŽ; sausslėnis GŽ, MŽ і sausaslėnis MŽ; plokščiakalnis MŽ, plokščiakalvė MŽ і plokštikalnis GŽ, SŽ, plokštikalvė GŽ. Наявність таких словотвірних варіантів зовсім не потрібна термінології. Вони були б виправдані лише в тому разі, якби допомагали розрізняти хоча б близькі значення термінів. Тут цього немає, тому під час упорядкування термінології необхідно відмовитися від непотрібних варіантів, залишивши звичні, широко вживані в літературній мові. Загалом можна зауважити, що за тенденціями вживання сполучних голосних термінологічна лексика істотно не відрізняється від загальних тенденцій сучасної мови. Хіба що компоненти дещо частіше сполучаються за допомогою сполучних голосних. Складні терміни чоловічого роду, утворені з прикметника та іменника, зазвичай мають закінчення -is (одн. Р. -io), а жіночого роду — -ė. Складні слова, що називають осіб, зазвичай бувають обох родів, і особливістю словників термінів (а можливо, і самої термінології) слід вважати те, що в них подано лише назви осіб чоловічого роду. Назви осіб становлять 15% усіх розглянутих прикладів із прикметниковим та іменниковим компонентами. Співвідношення закінчень решти похідних із іменниками, від яких утворено другий компонент, показано в таблиці 6. З таблиці видно, що майже всі складні терміни, другий компонент яких утворено від іменника чоловічого роду, належать до чоловічого роду й мають закінчення -is (одн. Р. -io). Чоловічого роду є також майже половина термінів, другий компонент яких утворено від іменника жіночого роду. Це насамперед пояснюється тим, що терміни систематики тварин і рослин найчастіше належать до чоловічого роду і, отже, рід таких похідних не залежить від роду іменника, від якого утворено другий компонент. Крім того, чоловічого роду зазвичай бувають і деякі інші групи термінів (наприклад, назви типів ґрунтів). Наприклад: aiškiakalviai BŽ, dyguočiai GŽ, nariuotakojai GŽ, plikasėkliai BŽ, GŽ, plokščiažiamiai GŽ, slaptalyčiai BŽ; baltžemis MŽ, geltonžemis GŽ, juodžemis GŽ, MŽ; aukštupys MŽ, grynanglis ChŽ, klampupis GŽ, žemupys MŽ. 4. 1019 97 6 lentelė Співвідношення між закінченнями похідних і закінченнями твірних іменників другого компонента Кількість похідних за закінченнями твірних іменників другого компонента Закінчення похідного чоловічого роду жіночого роду Усього похідних -as -is -ys -is (-ies) -ius -uo -a -ė -is (-ies) -is 46 18 1 2 — 3 8 12 3 93 -ys 2 1 (+1) 3 (+1) -as 1 1 -ė 2 18 8 4 32 129 Закінчення -ys мають лише кілька похідних (другі компоненти — galys і -upys). Лише один термін smulkiasopkynas «мелкосопочник» у ГЖ має нетипове закінчення. Однак це некреативна калька, і її, звісно, слід виправити. Можливо, тут підійшло б sopkelynas. Більш ніж половина складних термінів, другий компонент яких спирається на іменники жіночого роду, має жіночий рід і закінчення -ė. За винятком згаданих випадків, коли похідні бувають чоловічого роду, усі інші складні терміни — жіночого роду. Випадків, коли твірний іменник другого компонента чоловічого роду, а похідне — жіночого, дуже мало. Серед розглянутих прикладів — систематичні назви риб і назви хвороб, наприклад: sausašonė «плакис, густера» ШЖ; raudonšašė «червоні опуклі плями на листках груші, спричинені грибом Polystigma rubrum (Pers.) DC.» БЖ. Загалом виразно простежується схильність визначати рід похідних із переносним значенням не за родом твірного іменника другого компонента, а відповідно до того, що називається (рослина, тварина, риба, хвороба тощо). Систематичні назви та деякі інші терміни зазвичай уживаються у множині, коли йдеться не про рід рослин чи вид тварин, а про певний клас, ряд (рослин), загін (тварин), родину тощо. Загалом за спільними словотвірними тенденціями терміни з прикметниковим і іменниковим компонентами нічим особливо не відрізняються від термінів із двома іменниковими компонентами. Навіть у тій самій класифікації видові терміни нерідко утворені як з іменниковим, так і з прикметниковим першим компонентом. 98 Складні слова з числівниковим та іменниковим компонентами У розглянутих джерелах складних термінів, перший компонент яких числівниковий, а другий — іменниковий, майже утричі менше, ніж похідних із прикметниковим першим компонентом. А складних слів із двома іменниковими компонентами більш ніж у 7 разів більше. Терміни цього типу трапляються в різних галузях термінології, їх утворюють і нині. Більшість таких утворень мають суто литовський іменниковий компонент. Приблизно одна чотирнадцята частина утворень має другий компонент, утворений від міжнародного іменника (зазвичай терміна), наприклад: двополюсник «двухполюсник» STŽ, чотириполюсник «четырёхполюсник» FŽ, STŽ, шестиатомний «сполука, утворена з шестиатомних молекул» ChŽ, однотомник «однотомник» LŽ. Іменниковий компонент цих похідних називає певний предмет або, рідше, дію чи живу істоту, а перший компонент позначає ознаку, пов’язану з кількістю або порядковим числом. Числівниковий компонент зазвичай визначає другий, іменниковий компонент. Приблизно половина термінів означає те саме або майже те саме, що й сума значень компонентів. Центром значення таких похідних є іменниковий компонент. Наприклад: antražolė «отава» МЖ, dešimtadienis «декада, десятиднівка» ЕЖ, dvideginis «діоксид» ХЖ, dviš uolis «подвійний стрибок» СЖ, penkmetis «п’ятирічка» ЕЖ, pirmagalys «хук» СЖ (веслування), pirmaraštis «оригінал» ЛЖ, pirmažolė «перший укіс зеленої маси» МЖ, septynmetis «семирічка» ЕЖ, trišuolis «потрійний стрибок» СЖ, viendeginis «моноксид» ХЖ, vienkiemis «хутір» ЕЖ тощо. Іноді утворюються досить великі групи термінів із тим самим другим компонентом, наприклад: строфа: aštuoneilis «восьмивірш» ЛЖ, dv ieilis «двовірш» ЛЖ, ketureilis «чотиривірш» ЛЖ, penkia eilis «п’ятивірш» ЛЖ, trieilis «тривірш» ЛЖ; боротьба: dešimtkovė «десятиборство» СЖ, dvikovė «двоборство» СЖ, dvylikakovė «дванадцятиборство» СЖ, penkiakovė «п’ятиборство» СЖ, šešiakovė «шестиборство» СЖ, trikovė «триборство» СЖ. Ті складні терміни, які називають щось інше, ніж випливає зі значень компонентів, зазвичай мають переносне значення. Іменниковий компонент найчастіше називає частину предмета, позначуваного терміном. Самі терміни є назвами предметів, що мають такі частини, або, рідше, живих істот. Отже, вони належать до активного в литовській мові типу метонімічних складних іменників, або бахувригі. Наприклад: dešimtkojis «багатоніжка» (багатоніжка) ХЖ, dvi branduolis «комплекс із двома центральними атомами» ХЖ, dvinaris «двочлен» СТЖ, dviratis «велосипед» СЖ, keturkojis (підставка) «чотириніжка» ХЖ, šešiaatomis «сполука, утворена з шестиатомних молекул» ХЖ, trikampis «плавки» СЖ, trikojis «підставка на трьох ніжках» МЖ, ХЖ, ГЖ, vienratis «пристрій для перевезення вантажів (переважно землі) на короткі відстані» МЖ; aštuonkojai «Octopoda, восьминогі» ГЖ, dvikapliai «Diprotodontia, дворізцеві» ГЖ, dviraumeniai «двом’язові» ГЖ, vienaląsčiai «Protozoa, одноклітинні» ГЖ, vienaraumeniai «одном’язові» ГЖ. Порівняно небагато є похідних, у яких другим компонентом названо якусь іншу властиву позначуваному терміном поняттю ознаку, наприклад: antrapareigis «суміс- 4* 99 назву» EŽ, vienamotis «одностулковий» TŽ, vienatevis «однокровний» TŽ. До речі, два останні складні слова, найімовірніше, є прикметниками, ужитими як іменники. Перший компонент складних термінів найчастіше ґрунтується на кількісних числівниках від одного до десяти. Утворень із подальшими кількісними числівниками дуже мало. Сьома частина утворень ґрунтується на порядкових числівниках (найчастіше pirmas ir antras). Основи іменників, які становлять другий компонент, найчастіше мають морфемно неподільний корінь. Виняток становлять лише поодинокі утворення, наприклад: antrapareigis EŽ, dvi-branduolis ChŽ, dvideginis ChŽ, pirmaraštis LŽ та ін. Іноді основи морфемно складніших іменників входять до складного слова в спрощеному вигляді, наприклад: vienalaščiai GŽ (:laštelė), vienamotis TŽ (:motina). Компоненти, утворені від числівників du ir trys, завжди мають форми dvi- ir tri-. Компоненти, утворені від інших кількісних числівників, дещо частіше поєднуються зі сполучним голосним -a- (viena-, dvylika-) arba -ia- (aštuonia-, penkia-, šešia-), проте ті самі компоненти можуть уживатися і без сполучного голосного, наприклад: aštuonėlis LŽ і aštuoniakojai GŽ, penkmetis EŽ і penkiaelis LŽ, vienratis MŽ і vienažingsnis ŠŽ. Утворення, перший компонент яких ґрунтується на порядкових числівниках, зазвичай мають сполучний голосний -a-, наприклад: antražolė MŽ, pirmavaizdis STŽ, pirmažvėriai GŽ. Складні терміни з числівниковим та іменниковим компонентами мають характерні для утворень із другим іменниковим компонентом закінчення — чоловічого роду -is (одн. род. в. -io), жіночого роду -ė. Більшість утворень — чоловічого роду (майже чотири п’ятих прикладів). Чимало утворень, другий компонент яких ґрунтується на іменниках жіночого роду, також належать до чоловічого роду. Це передусім систематичні назви тварин, а також близько половини термінів з іншим значенням, наприклад, термінів на позначення приладів і віршів за довжиною строфи. У цьому разі, як зазвичай і властиво утворенням із переносним значенням та другим іменниковим компонентом, рід складного слова насамперед залежить від того, що ним називають. Варіант закінчення -is — -ys — і тут дуже рідкісний: його має утворення з другим компонентом від іменника galas (pirmagalys ŠŽ). До речі, майже всі утворення з цим компонентом мають саме таке закінчення (пор. утворення з першим іменниковим і прикметниковим компонентами). Термін pusantradeginys ChŽ мав би мати закінчення -is (пор. viencedeginis, dvideginis ChŽ), оскільки має незручну акцентну парадигму (3ᵇ). До речі, у сучасній хімічній термінології чомусь відмовилися від терміна deginys (узаконено термін oksidas, taip pat monoksidas, dioksidas), тож замість pusantradeginio у ChŽ пропонують trioksidą. Складні слова з дієслівним та іменниковим компонентами Складних термінів, перший компонент яких ґрунтується на дієслові, а другий — на іменнику, порівняно небагато. Їх у 17 разів менше, ніж утворень з обома іменниковими компонентами. Дуже рідкісні тут гібридні складні слова, один із компонентів яких ґрунтується на міжнародному терміні, наприклад: lydmetalis «сплав олова й свинцю в рівних частках, який використовують для паяння» ChŽ. Дієслівний компонент цих складних термінів буває різним. У третини утворень перший компонент за формою (а найчастіше і за значенням) пов’язаний із невід- 100 …дієприкметниками минулого часу пасивного стану. Ці утворення за значенням і формою творення не відрізняються від термінів із прикметниковим першим компонентом. Перший компонент інших утворень цього типу за формою пов’язаний з особовими формами відповідних дієслів, хоча за значенням деякі з них (майже третина) тісніше співвідносяться з дієприкметниками теперішнього часу пасивного стану, наприклад: gyvenvietė «поселення; населений пункт; селище» EŽ (є також синонім gyvenamoji vieta), TŽ, gręžvietė «вибій; вибій свердловини» GŽ, lydraštis «супровідний лист; накладна» EŽ, «супровідний (пересильний) лист» TŽ, siurbvamzdis «труба, якою насос забирає воду з водойми» MŽ. Перший компонент утворень виражає певну ознаку, пов’язану з базовим дієсловом (точніше, позначуваною ним дією), що властива предметові або живій істоті, названій базовим іменником другого компонента. Більшість таких складних термінів є назвами неживих предметів. Їхній іменниковий компонент позначає предмет того самого виду, що й утворення, але значення утворення вужче й уточнюється дієслівним компонентом. Отже, складні слова є детермінативними: їхній перший компонент детермінує другий, іменниковий. Наприклад: čiulvamzdis «труба, що йде від гідротурбіни до нижнього б’єфа» MŽ, degligė «хвороба рослин, що спричиняє побуріння тканин, подібне до опіку, а іноді й висихання цілих пагонів» BŽ, delspinigiai «пеня» EŽ, TŽ, dribsnelis «ґрунт (здебільшого дрібний пісок), який, наситившись водою, набуває деяких властивостей рідини» MŽ, GŽ, gręžmilčiai «бурова мука» GŽ, kirstavilnė «вовна, знята з овечої шкури різальними машинами на хутрообробних фабриках» ATŽ, kirtavietė «вибій» (у шахтах) GŽ, lydmetalis «сплав рівних частин олова й свинцю, що використовується для паяння» ChŽ, matlankis «півколо, поділене на 180 градусів для вимірювання кутів» MŽ, ŠŽ, pilkapis «курган» ŠŽ, siurbiastaklės «верстат-гойдалка» GŽ, siurbvamzdis «труба, якою насос забирає воду з водойми» MŽ, skeltavaisiai «сухі плоди, що утворилися з двогніздої або багатогніздої зав’язі й після достигання розпадаються вздовж на стільки частин, скільки гнізд мала зав’язь (у родинах зонтичних, губоцвітих, жимолостевих)» BŽ, skustavilnė «вовна, знята з овечої шкури стригальними машинами на хутрообробних фабриках; довжина її волокон становить не менше 35 мм» ATŽ, trupavaisiai «видовжені багатонасінні сухі плоди, які після достигання розтріскуються впоперек на окремі однонасінні членики. Вони належать до розпадних плодів. Трапляються серед хрестоцвітих (наприклад, гірчиці, редьки) та бобових рослин (наприклад, серрадели)» BŽ. Порівняно небагато (п’ята частина) складних термінів із дієслівним та іменниковим компонентами мають переносне значення. Це також детермінативні метонімічні складні слова (типу бахувріхі). Другий (іменниковий) компонент позначає певну частину предмета, названого терміном, а дієслівний компонент — ознаку, пов’язану з дією. У літературній мові й діалектах таких складних слів багато, але більшість із них є зневажливими назвами осіб. У термінології слова з таким значенням зазвичай не вживаються. Цим і пояснюється нечисленність таких утворень. Наявні приклади — усі терміни систематики рослин або тварин, наприклад: gaubtasekliai «тип найвищерозвиненіших рослин, який, серед інших ознак, характеризується наявністю квітки з такою маточкою, що складається зі зрослих краями макроспоро- 101 філів, які оточують насінні зачатки. Ця маточка згодом розвивається у плід із насінинами всередині — Angiospermae, покрытосеменные» BŽ, GŽ, jungtavainikiai «рослини, у яких пелюстки частково або повністю зрослися в трубочку — Sympetalae, спайнолепестные» BŽ, liekanagiai «Perissodactyla, непарнокопытные» GŽ, praskėstadančiai «Schizodonta, расщеплённозубые» GŽ, šetanagiai «Artiodactyla, парнокопытные» GŽ. Дієслова, на які спирається перший компонент утворень, зазвичай є непохідними. Винятки рідкісні, наприклад: gyvenvietė EŽ, TŽ, (:gyventi), lydraštis EŽ, TŽ (:lydėti, lydì, -ėjo), trupavaisiai BŽ (:trupėti, trupa, -ėjo). У творенні термінів зазвичай використовуються безпрефіксні дієслова (серед розглянутих прикладів виняток лише praskėstadančiai GŽ). Базові іменники другого компонента також зазвичай мають морфемно неподільну основу (виняток — lydraštis EŽ, TŽ). Похідні, перший компонент яких спирається на дієприкметник минулого часу пасивного стану, частіше мають сполучний голосний -a-, хоча є й похідні без цього голосного. Дієслівні компоненти, що спираються на іншу форму, здебільшого поєднуються без сполучних голосних (винятки: лісосіка GŽ, liekanagiai GŽ, šiurbiastaklės GŽ, trupavaisiai BŽ). Як і інші складні слова з іменниковим другим компонентом, складні терміни зазвичай мають закінчення -is (чоловічий рід, одн. Р. в. -io) та -ė (жіночий рід). Рід утворення залежить від роду базового іменника другого компонента (зазвичай утворення мають той самий рід, що й базовий іменник компонента; винятками є лише назви в систематиці рослин і тварин, які, як і в інших випадках, здебільшого мають чоловічий рід і вживаються у множині). Складні слова з прислівниковим і іменниковим компонентами Складних термінів із прислівниковим та іменниковим компонентами не набагато менше, ніж розглянутих дериватів із дієслівним та іменниковим компонентами. Сьома частина складних слів цього типу — гібриди, іменниковий компонент яких ґрунтується на міжнародному терміні, наприклад: daugiapolis «багатополюсник» STŽ, pusiau-mikrometodas «коли аналізують 10–20 мг речовини» ChŽ, pusiasumė «напівсума» STŽ. Третина дериватів із першим прислівниковим і другим іменниковим компонентом позначає предмет того самого виду, що й базовий іменник другого компонента. Прислівниковий компонент визначає, детермінує іменниковий, наприклад: aplinkraštis «циркуляр» EŽ, TŽ, daugiakopė «багатоборство» SŽ, paskuigalis (палуби) «ют» SŽ (вітрильний спорт). Лексичне значення решти складних слів щодо співвідношення зі словотвірним значенням, яке випливає зі значень компонентів, є переносним. Усі вони також детермінативні, а більшість із них — метонімічні. Іменниковий компонент найчастіше позначає певну частину предмета, названого терміном, а прислівниковий її визначає, наприклад: а) назви предметів, геометричних фігур: daugiabriaunis (камінь) «багатогранник» GŽ, daugiakampis «багатокутник» STŽ, daugianaris «многочлен» STŽ, gretasienis «паралелепі- 102 пед» STŽ, šalivagė «смуга землі вздовж берега річки, відведена для проходу, будівельних матеріалів та інших потреб» MŽ, GŽ; б) терміни систематики: daugiakapliai «Polyprotodontia, багаторізцеві» GŽ, daugiakojai «Myriapoda, багатоніжки» GŽ, daugialąsčiai «Metazoa, багатоклітинні» GŽ. Перший компонент дериватів цього типу ґрунтується на прислівниках давньої формації aplink, daug, greta, paskui, pusiau, šalia. Більшість цих прислівників поєднуються з другим компонентом без сполучних голосних. Однак усі терміни, перший компонент яких походить від прислівника daug, мають сполучний голосний -ia. Компонент, утворений від прислівника šalia, має форму šalį-. Другий компонент найчастіше ґрунтується на іменниках із неподільною основою. Терміни з демінутивними суфіксами входять до складних слів, як і в інших випадках, без цих суфіксів, наприклад: daugialąsčiai GŽ (:lastele), daugiažužis BŽ (:žiūželiai). Однак у кількох дериватах збережено словотвірні афікси базового іменника у другому компоненті, наприклад: pusiauakampinė STŽ, pusiau kraštinė STŽ. Термінологічні одиниці daugias-taklininkas EŽ і pusiau mikrometodas ChŽ є кальками, пор. російські многос талинник полумикрометод. Їх, звісно, слід виправити. Для першого необхідно принаймні змінити закінчення, тобто вживати daugias taklininkis, -ė. Адже складні іменники цього типу зазвичай мають лише два типи закінчень (-is, одн. Р. -io чоловічого та -ė жіночого роду). А pusiau mikrometodas, очевидно, слід писати двома словами. Математики могли б також обміркувати варіанти pusiauakampinės та pusiau kraštinės. Деривати з прямим значенням зазвичай мають той самий рід, що й базовий іменник другого компонента. Терміни з переносним значенням частіше (очевидно, через аналогію з іншими термінами цього типу з іншими компонентами, а також через позначувані ними предмети) належать до чоловічого роду. Складні слова з прийменниковою та іменниковою основами Складних термінів, у яких перша основа є прийменниковою, а друга — іменниковою, майже стільки ж, як і термінів із прислівниковою та іменниковою основами. У кожному четвертому дериваті цього типу друга основа спирається на міжнародний термін, наприклад: tarpderenis «простір між двома дренажними лініями» MŽ, tarpsezonis «міжсезоння» EŽ, tarpubunis «ділянка між сусідніми бунами» MŽ, viršvoltažis «додаткова напруга» ChŽ. Перша основа дериватів цього типу зазвичай утворена лише від нових прийменників, які ще не стали префіксами, tarp і virš. Однак за характером словотвірного значення такі утворення все ж дуже близькі до префіксальних похідних. Складні слова з основою tarp- позначають те, що міститься між предметами (не одним), названими кореневим іменником другої основи. Найчастіше це назви різних місць, рідше — проміжків часу чи предметів. Наприклад: tarpgyslė «прожилка» GŽ, tarp-ledynmetis «проміжок часу між двома льодовиковими періодами» MŽ, GŽ, tarplysvis «борозна, канавка між грядками» MŽ, tarpskiautis «простір між частками листка» BŽ, tarpskiltis «простір між лопатями розсіченого листка» BŽ, tarpsluoksnis «матеріал між двома шарами» ChŽ, EŽ, GŽ, «тонкий шар іншого матеріалу між двома шарами» MŽ, tar-sprūdis «міст» GŽ, tarpubamblis «частина стебла між двома сусідніми вузлами» BŽ, tar- 103 puielis «проміжок між рядами посаджених або посіяних рослин» MŽ, tarpuląsčiai «проміжки між клітинами, що виникли внаслідок розходження клітинних стінок або розчинення частини клітин» BŽ, tarpupis «межиріччя» GŽ, «місцевість між річками» MŽ, tarpuvagis «земля, перекинута бороною між борознами» MŽ. Як видно з наведених прикладів, у більшості утворень немає сполучного голосного. Третина прикладів має сполучний голосний -u-. Рід цих утворень (а отже, і закінчення), можна сказати, не залежить від роду кореневих іменників другої основи. Майже всі вони чоловічого роду й мають закінчення -is (одн. род. в. -io). Чверть прикладів розглянутого типу має першу основу virš-, пов’язану з прийменником. Ці утворення позначають додаткову кількість того самого явища чи предмета (більшу за звичайну, встановлену або очікувану), названого кореневим іменником другої основи, наприклад: viršpelnis «надприбуток» EŽ, viršvalandžiai «надурочний час» EŽ, TŽ (синонім viršnorminis laikas), «переробіток» (синонім viršnorminis darbas) EŽ, viršvertė «надвартість» EŽ, viršvoltažis «додаткова напруга» ChŽ. У EŽ наведено також термін viršprotekcionizmas «надпротекціонізм», який принаймні через закінчення слід виправити, до того ж він надто громіздкий. Утворення з прийменником virš є синонімічними до однієї групи похідних із префіксом anti-, у яких також позначається надмірність предмета, вираженого кореневим іменником. Трапляються навіть словотвірні синоніми. Наприклад, ChŽ, очевидно, віддає перевагу наведеному тут терміну viršvoltažis, оскільки в гнізді antivoltažis дається відсилання до нього. У пізніше виданому STŽ наведено лише antitam(p)is, а в новому «Словнику фізичних термінів» — viršitampis. Укладачі другого видання «Словника сучасної литовської мови» (В., 1972), очевидно, не змогли вирішити, яке слово — antpelnis чи viršpelnis — є кращим, хоча в першому виданні (В., 1954) кращим вважалося antpelnis (до речі, в обох виданнях утворення того самого типу viršnormis вважається кращим за слово antinormis). У «Порадах із мовної практики» рекомендацію подано лише щодо одного іменника цього типу — viršpelnis (його вважають небажаною калькою, рекомендуючи antpelnis, як і antžmogis замість viršžmogio27). З погляду словотвору, очевидно, було б недоречно суворо засуджувати щось одне: і той, і той варіант здається рівноцінним, проте й тут потрібні чіткі та однакові рекомендації. Утворення з virš- зазвичай не мають сполучного голосного й частіше бувають чоловічого роду (із закінченням -is, одн. род. в. -io). Складні слова із займенниковим і іменниковим компонентами Серед термінів із другим іменниковим компонентом найменше складних термінів, у яких перший компонент є займенниковим, а другий — іменниковим. Половина утворень має в другому компоненті міжнародний термін, наприклад: saviindukcija «самоиндукция» FŽ, STŽ, savikontrolė «самопроверка, англійською self-verifying; self-checking» STŽ, «самоконтроль» SŽ, savireprodukcija «самовоспроизведение, англійською self-reproduction» STŽ, savisinchronizacija «самосинхронизация, англійською self-synchronization» STŽ. 27 Поради з мовної практики, с. 310. 104 Займенниковий компонент утворень визначає іменниковий, значення більшості складних слів є прямим. Займенниковим компонентом таких утворень є savi-, який виражає, що дія чи інше абстрактне поняття, позначене другим компонентом, спрямоване на сам об’єкт. Наприклад: savateismis «самосуд» TŽ, saviindukcija FŽ, STŽ та ін. У деяких утвореннях співвідношення між компонентами дещо інше, наприклад: savikaina «себестоимость» EŽ, TŽ, savivalė «произвол, своеволие» TŽ. Утворення keliapareigis «совместитель» EŽ має переносне значення. За особливостями словотвірної форми утворення цього типу більше відрізняються від інших утворень із другим іменниковим компонентом. Значна частина утворень з абстрактним значенням має те саме закінчення, що й твірні іменники другого компонента. Як зауважив В. Урбутіс, цей факт «частково, можливо, слід пояснювати тісним зв’язком таких утворень із подібними утвореннями, що мають у другому компоненті дієслово, пор. savimyla, savišalpa тощо».28 Однак, з іншого боку, багато згаданих тут складних термінів не є цілком самостійними утвореннями литовської мови. Отже, серед інших причин, збереженню незмінного закінчення твірного слова другого компонента могла дещо сприяти й термінологія інших мов, за зразком якої створювалися литовські терміни. Особливо це, очевидно, стосується таких напівкальок, як saviindukcija, savikritika, savisinchronizacija та ін. Замість деяких таких складних слів доречніше вживати суфіксальні зворотні віддієслівні абстрактні іменники, наприклад: reprodukuavimasis, sinchronizavimasis. Дієслівні складні терміни Дієслівних складних термінів, тобто складних слів, другий компонент яких спирається на дієслово, приблизно п’ята частина (21,3%) усіх розглянутих тут прикладів. Центром значення цих утворень є другий, дієслівний, компонент, адже передусім від нього залежить загальний характер значення складного слова. Загалом словотвірним значенням утворення цього типу близькі до дієслівних похідних із суфіксами та закінченнями. Наприклад, такі складні слова, як darbdavys EŽ, TŽ, eilėakalys LŽ, grioviakasys MŽ, rūdkasys GŽ, відповідають суфіксальним назвам діячів і носіїв дієслівної ознаки, поруч із якими їх можна сприймати як видові назви (пор. dvejėjas – darbo dvejėjas = darbdavys; kalikas – eilių kalikas = eilėakalys тощо). До абстрактних іменників від дієслів близькі складні слова akistata TŽ, dirvodara GŽ, MŽ, dirvotyra GŽ, MŽ, metalotyra ChŽ, GŽ, sėjomaina BŽ, MŽ та ін. Нарешті, чимало є й складних термінів цього типу, що називають засоби виконання дії (у суфіксальному й флексійному словотворенні такі похідні зазвичай називають назвами знарядь), наприклад: aukštimatis GŽ, MŽ, SŽ, betonmaišė MŽ, grioviakasė MŽ, grumtsėmė GŽ, krūmapjovė MŽ, pulpotiekis MŽ, vanden­tiekis MŽ та ін. Здатність поєднувати в одному слові слова, що позначають об’єкт дії або щось інше, і саму дію, є великою перевагою словоскладання, і це, зокрема, надзвичайно корисно для термінології. Понад три чверті (77%) складних термінів із другим дієслівним компонентом мають перший іменниковий компонент. Перший компонент десятої частини складних слів 28 Urbutis V. Dabartinės lietuvių kalbos sudurtinių daiktavardžių daryba, p. 105. 105 Перший компонент є іменниковим. Складні терміни з першим прикметниковим (5,2%), числівниковим (4,7%) і прислівниковим (2,6%) компонентами трапляються значно рідше, а утворення, обидва компоненти яких ґрунтуються на дієсловах, — дуже рідкісні (0,5%). Складні слова з іменниковим і дієслівним компонентами У термінології утворення з іменника та дієслова вживаються досить широко — серед розглянутих прикладів їх майже стільки ж, скільки й складних термінів із прикметниковим та іменниковим компонентами. Варто зазначити, що чимало складних слів цього типу (добра третина) мають абстрактне значення і близькі до дієслівних абстрактів, утворених за допомогою суфіксів і закінчень. Напр.: akistata «очная ставка» TŽ, diegarvitė «хвороба сходів біля кореневої шийки, спричинена різними грибами — полегание сеянцев, полегание всходов» BŽ, dirvodara «утворення ґрунту — почвообразование» MŽ, GŽ, dirvotyra «наука про дослідження ґрунту — почвоведение» MŽ, GŽ, fondogrąža «фондоотдача» EŽ, gleivėplūdis «явище, що трапляється в деяких дерев: із пошкодженого стовбура або гілок витікає слизова маса — продукт розпаду тканин — слизетечение» BŽ, ižonėsis «період льодоходу на річці — шугоход» MŽ, javaklupė «хвороба жита, пшениці, спричинена Leptosphaeria herpotrichoides de Not., Ophiobolus graminis Sacc. та деякими іншими грибами. Симптоми — темний наліт на нижньому міжвузлі соломини, зламані стебла, побілілі колосся — корневая гниль злаков» BŽ, lapkrit is «опадання листя з настанням холодного або сухого сезону — defoliatio, effoliatio, листопад» BŽ, lapsukė «хвороба скручування листя картоплі, помідорів та інших рослин, спричинена вірусом Solanum Virus 14 Appel et Quanjer — скручивание листьев» BŽ, ledonešis «фаза режиму річок, каналів і водойм, характерна тим, що під час неї поверхнею води пливе крига — ледоход» MŽ, GŽ, lipapūdis «витікання з ран кісточкових дерев клейких речовин, що тверднуть на повітрі — гуммосис, гуммоз, камедетечение» BŽ, paukščiadulka «запилення квітів за допомогою птахів — ornithophilia, орнитофилия» BŽ, sakoplūdis «витікання смоли з пошкоджених хвойних дерев — resinosis, смолотечение» BŽ, sėjomaina «система чергування культур у землеробстві для раціональнішого використання ґрунту й підвищення врожайності — севооборот» BŽ, «установлена агрономічною наукою послідовність чергування посівних культур і пару для постійного підвищення родючості ґрунту» MŽ, sniegotirpis «снеготаяние» GŽ, spyglia­kritė «хвороба хвойних дерев, що проявляється в осипанні хвої — шютте» BŽ, stiebalūžė «хвороба льону, спричинена грибом Polyspora lini Laff. — проявляється бурими, часто злитими плямами на листках, стеблах, коробочках та інших частинах. На ранніх фазах розвитку уражений льон жовтіє і гине, на пізніших — в’яне й ламається — ломкость стеблей льна, полиспороз стеблей льна, присуха» BŽ, ūki skaita «планове ведення господарства підприємства чи установи на засадах рентабельності — хозяйственный расчёт, хозрасчёт» MŽ, EŽ, TŽ, vандentalpa «водоизмещение» SŽ, vėj alauža «ламання дерев сильним вітром — бурелом, ветролом» BŽ, žemėnauda «землепользование» EŽ, TŽ (синонім žemės naudojimas), žemėtvarka «упорядкування земель, землевпорядкування — землеустройство» MŽ, EŽ, TŽ, žuvivaisa «галузь рибного господарства, завдання якої — збільшити кількість риби й поліпшити її склад» 106 ити кількість риби й поліпшити її склад у природних водоймах або спеціальних ставках — рыбоводство» MŽ, SŽ та ін. Як видно з наведених прикладів, складні слова з таким значенням є назвами різноманітних спеціальних процесів, станів, а також галузей і сфер науки. Частина з них називає хвороби рослин. Ці утворення нерідко мають певний відтінок значення наслідку дії, результативного стану. Основний іменник першого компонента найчастіше позначає або об’єкт названої дії, або її суб’єкт. У термінології дуже поширені складні слова, що називають різні засоби виконання дії (назви знарядь). Серед розглянутих прикладів таких найбільше (майже 40% усіх складних термінів з іменниковим і дієслівним компонентами). Ці терміни зазвичай є назвами певних пристроїв або машин. Їхній дієслівний компонент указує, яку дію призначені виконувати названі складним словом засоби, а основне слово іменникового компонента зазвичай указує на об’єкт цієї дії. Напр.: aukštimatis «прилад для вимірювання висоти — висотомер, альтиметр» MŽ, GŽ, SŽ, bangolaidis «хвилевід» FŽ, STŽ, betonmaišė «машина для змішування бетону, у якій механічним перемішуванням готують бетонну суміш — бетономешалка» MŽ, drėgmėrodis «прилад для приблизного визначення вологості повітря; гігроскоп — гигроскоп» MŽ, dulkėgaudis «пиловловлювач» ChŽ, gruntėmis «ґрунтоноска» GŽ (техніка буріння), gruntsemė «ґрунточерпатель» GŽ, kelmarovė «машина для викорчовування пнів — корчевальная машина» MŽ, krūm…jovė «пристрій, прикріплюваний до трактора для зрізання кущів і тонких дерев — кусторез» MŽ, lašagaudis «лабораторний прилад для струму — краплеуловлювач» ChŽ, lietmatis «прилад для вимірювання кількості атмосферних опадів — опадомір, дощомір» MŽ, GŽ, polikalis «пристрій для забивання паль; копер — копёр» MŽ, GŽ, pulponiekis «труби, якими транспортують пульпу — пульпопровод» MŽ, ritmuša «ключка» SŽ (хокей із шайбою), šakniarovė «знаряддя для викорчовування коренів; кореневий викорчовувач — корнедёр» MŽ, tankmatis «прилад для визначення щільності ґрунтів — плотномер» MŽ, tranšėjakašė «механізм для копання траншей — траншеекопатель» MŽ, vamzdžiagaudis «труболовка» GŽ, vandenrodis «шкала для показування рівня води в річці — водомер» MŽ, vandensvydis «пристрій для перетворення потенціальної енергії води на кінетичну: перетворює водний потік на струмінь, що розмиває ґрунт; гідромонітор — гидромонитор» MŽ, vėjarodis «флюгер» GŽ (синонім vėtrungė), žaibolaidis «блискавковідвід, громовідвід» FŽ, žemsiurbė «агрегат, що складається з насоса й робочого органа, який розпушує ґрунт, і призначений для всмоктування та транспортування ґрунту за допомогою струменя води — землесос» MŽ, GŽ. Складні назви засобів виконання дії досить поширені в сучасній литовській термінології. У джерелах, що становлять матеріал дослідження, їх наведено майже стільки ж, скільки назв знарядь, утворених за допомогою закінчень, і лише приблизно у 5 разів менше, ніж відповідних суфіксальних термінів. Для порівняння можна зазначити, що в тих самих джерелах абстрактів дієслів із закінченням наведено у 5 разів, а суфіксальних — аж у 52 рази більше. Шоста частина складних термінів розглянутого типу за своїм словотвірним значенням близька до суфіксальних і утворених за допомогою закінчень назв діячів і носіїв дієслівної ознаки 107 назв. Загалом у сучасній литовській мові серед складних слів із іменниковим і дієслівним компонентами найчисленнішими є утворення цього значення29. Те, що в досліджуваних джерелах таких утворень наведено значно менше, могло бути зумовлене кількома причинами. По-перше, частина сучасних складних іменників цієї групи має зневажливе значення, а в термінології такі слова ані вживають, ані творять нові. По-друге, до литовських термінологічних словників потрапляє порівняно мало назв осіб. Отже, на підставі розглянутих прикладів не можна зробити категоричних висновків про становище загалом у литовській термінології. Більшість досліджуваних термінів становлять назви осіб за виконуваною ними дією. Іменниковий компонент найчастіше позначає об’єкт цієї дії. Напр.: brokdarys «бракодел» Ež, darbdavys «работодатель» Ež, TŽ, darbėmys «работополучатель» TŽ, eitlkalys «стихоплёт, рифмоплёт» LŽ, grioviakasys «грио- vių kasimo darbininkas — землекоп» MŽ, kalnakasys «горнорабочий» EŽ, GŽ, raštvedys «делопроизводитель» TŽ, rūdkasys «рудокоп» GŽ, streiklaužys «штрейкбрехер» EŽ, ūkvedys «заведующий хозяйством, завхоз» EŽ, vergvaldys «рабовладелец» EŽ, žemnaudys «fizinis ar teisinis asmuo, kuris pastoviai naudojasi žemės plotu — землепользователь» MŽ, TŽ, žemvaldys «землевладелец» EŽ, TŽ. Менше є назв носіїв дієслівної ознаки, що позначають не осіб, а інші живі чи неживі предмети, напр.: dūmodaris «дымообразователь» ChŽ, kompleksadarys «атом, який утворює комплекс, центральний атом — комплексообразователь» ChŽ, medgraužis «точильщик» SŽ (рибальство), šoniplauka «бокоплав» SŽ (рибальство), vabzdžiaėdžiai «Insectivora, насекомоядные» GŽ. Є деяка кількість термінів такого творення і в ботанічній термінології, напр.: azotamėgiai «рослини пустирів, що надають перевагу ґрунтам, багатим на азот — нитрофильные растения, нитрофиты» BŽ (синоніми nitrofitai, azotamėgiai augalai), gumbadariai «паразити, які спричиняють утворення наростів (галів) на рослинах — цецидогены» BŽ, paukščiadulkiai «рослини, що запилюються птахами — ornithophili, орнитофилы» BŽ (синонім ornitofilai). Порівняно небагато є складних термінів зі значенням позначення результату дії, напр.: kurmiarausis | kurmrausa «горбок землі, викопаний кротом — кротовина» MŽ, sniegalaužos «дерева, зламані, повалені й деформовані снігом, що осів на гілках — снеголомы» BŽ, sniegvartos «дерева, повалені снігом — снеговалы» BŽ, vėj alaužos «дерева, зламані сильним вітром — буреломы, ветроломы» BŽ, vėjavartos «дерева, повалені сильним вітром — ветровалы» BŽ. Так само небагато є складних слів на позначення місць, напр.: takoskyra «підвищене місце, що відокремлює один річковий басейн від іншого; вододіл — водораздел» MŽ, GŽ, vandenskyra «водораздел» MŽ, GŽ, vandenspara «водонепроникний шар — водоупор» MŽ, GŽ, vandentaka «лінія, що з’єднує найнижчі місця долини (улоговин, ярів, земної поверхні), звивиста лінія; тальвег — тальвег» MŽ. Деякі основні дієслова другого компонента вживаються в усіх випадках, коли потрібно назвати аналогічне поняття. Через це іноді утворюються цілі групи споріднених термінів, зовсім не- 29 Urbutis V. Dabartinės lietuvių kalbos sudurtinių daiktavardžių daryba, p. 106. 108 значні за обсягом. Це особливо характерно для назв засобів виконання дії та частково абстрактних понять. Назви різноманітних приладів і машин часто мають такі другі компоненти: -gaudis, -kasė, -laidi̇s, -matis, -pjovė, -rodis, -rovė, -semė, -tiekis тощо. Абстрактні поняття дуже часто мають другим компонентом -tyra (назви різних галузей науки, іноді також інших сфер і галузей); дещо рідше трапляються утворення з компонентами -dara, -nešis, -plūdis, -tvarka, а назви місць — із другим компонентом -skyra. Напр.: -gaudis (:gaudė, gaudyti): dulketøygaudis ChŽ, garsagaudis «звукоуловитель» FŽ, lašagaudis ChŽ, vamzdžiagaudis GŽ; -kasė (:kasė, kasti): grioviakasė «машина для механізованого копання канав — канавокопатель» MŽ, tranšėjikasė «механізм для копання траншей — траншеекопатель» MŽ, žemkasė «землерийна машина — землеройная машина» MŽ; -laidi̇s (: leido, leisti): bangolaidis FŽ, STŽ, magnetolaidis «магнітопровід, англійською magnetic circuit» STŽ, šviesolaidis «світловод, англійською optical path» STŽ, žaibolaidis FŽ; -matis (: matuoti): aukštimatis GŽ, MŽ, SŽ, bangomatis «хвилемір» FŽ, STŽ, dažniamatis «частотомір» FŽ, STŽ, debitomatis «витратомір, англійською flowmeter; flow gauge» STŽ, drėgmėmatis «прилад для вимірювання вологості; гігрометр — влагомер» MŽ, gylmatis «прилад для вимірювання глибини — глубомер» MŽ, SŽ, kampmatis «кутомір» SŽ, laikmatis «таймер» SŽ, lietmatis «прилад для вимірювання кількості атмосферних опадів — осадкомер, дождемер» MŽ, GŽ, lygmatis «прилад для вимірювання рівня води — уровнемер» MŽ, polinkiamatis «інструмент для вимірювання кутів нахилу; екліметр — эклиметр» MŽ, sniegmatis «прилад для визначення щільності снігу — снегомер» MŽ, GŽ (синонім sniego matuoklė), tankmatis «прилад для визначення щільності ґрунтів — плотномер» MŽ, tarpumatis «щуп, англійською clearance gauge» STŽ (синонім kalibrinė plokštelė), tolimatis «оптичний прилад для визначення відстані — дальномер» MŽ, FŽ, SŽ, vandematis «прилад для вимірювання кількості води, що протікає за певний проміжок часу — водомер» MŽ; -pjovė, -is (:pjovė, pjauti): krūmapjovė «пристрій, що приєднується до трактора для зрізання кущів і тонких дерев — кусторез» MŽ, šienapjovė «машина для косіння сіна — сенокосилка» MŽ, trosapjovis «канаторезка» GŽ; -rodis (:rodė, rodyti): drėgmėrodis «прилад для приблизного визначення вологості повітря; гігроскоп» MŽ, laikrodis «годинник» FŽ, STŽ, SŽ, vandenrodis «шкала для показу рівня води в річці — водомер» MŽ, vėjarodis «флюгер» GŽ, veidrodis «дзеркало» FŽ, GŽ, STŽ; -rovė (:rovė, rauti): kelmarovė «машина для викорчовування пнів — корчевальная машина» MŽ, šakniarovė «інструмент для викопування коренів; кореневий викопувач — корнедёр» MŽ; -semė (:semti, semia): durpsemė «машина для видобування торфу — экскаватор» MŽ, gruntssemė «грунточерпатель» GŽ, purvasemė «пристрій для вичерпування бруду — грязечерпалка» MŽ, vandensemė «механічний пристрій для вичерпування води — во- 109 «дочерпалка» MŽ, землесос «машина для поглиблення канав; її робочий орган — ковші, закріплені на нескінченному ланцюзі — землечерпалка» MŽ; -tiekis (:tiekė, tiekti): пульпопровід «труби, якими транспортують пульпу — пульпопровод» MŽ, шротоподавач «дробоулитатель» GŽ, водопровід «комплекс інженерних споруд для централізованого водопостачання — водопровод» MŽ; -dara (:darė, daryti): блискоутворення «блескообразование» ChŽ, ґрунтоутворення «утворення ґрунту — почвообразование» MŽ, GŽ, димотворення «дымообразование» ChŽ, віршування «стихосложение» LŽ, горотворення «орогенезис» GŽ, піноутворення «пенообразование» ChŽ, складкоутворення «складкообразование» GŽ; -nešis (:nešė, nešti): шугохід «період руху шуги річкою — шугоход» MŽ, льодохід «фаза режиму річок, каналів і водойм, для якої характерне плавання льоду поверхнею води — ледоход» MŽ, GŽ; -plūdis (:plūdo, plūsti): слизотеча «явище, що спостерігається в деяких дерев: з пошкодженого стовбура або гілок витікає слизова маса як продукт розпаду тканин — слизетечение» BŽ, камедетеча «витікання з ран кісточкових дерев липких речовин, що тверднуть на повітрі — gummosis, гумоз, камедетечение» BŽ, смолотеча «витікання смоли з пошкоджених хвойних дерев — резиносис, смолотечение» BŽ; -skyra (:skyrė, skirti): фронтальний розділ «раздел фронтальный» GŽ (метеорологія), вододіл «підвищене місце, що відокремлює один річковий басейн від іншого; вододіл — водораздел» MŽ, вододіл «водораздел» GŽ, MŽ; -tyra (:tyrė, tirti): ґрунтознавство «наука про дослідження ґрунту — почвоведение» MŽ, GŽ, озерознавство «наука про дослідження озер; лімнологія — озероведение, лимнология» MŽ, GŽ, ґрунтознавство «розділ інженерної геології, що досліджує ґрунти — грунтоведение» MŽ, GŽ, мерзлотознавство «наука про явища мерзлоти — мерзлотоведение» MŽ, GŽ, книгознавство «книговедение» LŽ, металознавство «наука про метали — металловедение» ChŽ, GŽ, болотознавство «наука, що досліджує утворення й розвиток боліт — болотоведение» MŽ, GŽ, лукознавство «наука про дослідження лук — луговедение» MŽ, річкознавство «потамологія» GŽ; -tvarka (:tvarkė, tvarkyti): правопорядок «правопорядок, правовой порядок» TŽ, землеустрій «упорядкування земель, землеміряння — землеустройство» MŽ, EŽ, TŽ. Другий компонент дериватів зазвичай спирається на литовські дієслова. Дієслова-основи більшої частини складних слів є первинними, однак не можна стверджувати, що в словотворі уникають опори на змішані й навіть вторинні дієслова (останні, щоправда, значно рідше). Словотвірні суфікси дієслів-основ зазвичай не входять до складу складних слів, наприклад: fondogrąža EŽ (: grąž-inti), laikmatis SŽ (: mat-uoti), paukščiadulka BŽ (: dulk-inti), žemėnauda EŽ, TŽ (: naud-oti). У термінології, як і загалом у сучасному словоскладанні, зовсім не властиво, щоб дієслівний компонент мав префікс. Дієслівні компоненти за своїми голосними здебільшого не відрізняються від дієслів-основ, тож чергування голосних кореня у творенні термінів трапляється порівняно рідко. Щоправда, є деякі похідні з чергуванням голосних кореня, наприклад: ledokamsa MŽ (: kimšti, kemša, kimšo), šalčioplaiša GŽ, 110 žievėplaiša BŽ (:plyšti, plyšta, plyšo), vandentaka MŽ (:tekėti, teka, tekėjo), žuvivaisa MŽ, SŽ (: veisti, veisia, veisė) тощо. Звісно, не можна виправдати варіанти терміна з різними голосними кореня, наприклад: žemėtaka MŽ і žemėteka GŽ. Таке варіювання термінів, будучи необґрунтованим, шкодить упорядкованості термінології. Опорні іменники першого компонента також здебільшого є литовськими. Однак приблизно в одній сьомій похідних перший компонент ґрунтується на міжнародних термінах, наприклад: azotamėgiai BŽ, betonmaišė MŽ, brokdarys EŽ, debitomatis STŽ, fondograža EŽ, frontoskyra GŽ, gruntatraukis GŽ, kompleksdarys ChŽ, landšaftotyra GŽ, MŽ, magnetolaidis STŽ, metalotyra ChŽ, GŽ, polialkalis GŽ, MŽ, streiklaužys EŽ, tranšėjakašė MŽ, trosapjovis GŽ. Іменники, які беруться за основу словотворення, здебільшого мають морфемно неподільну основу. Похідних, перший компонент яких має членовану основу, настільки мало, що їх сміливо можна вважати винятками словотворення, наприклад: drėgmematis MŽ, grąžtanešiai GŽ, raštevedys TŽ, raukšlėdara GŽ, šalčioplaisa GŽ. Особливо уникають брати за основу компонентів такі іменники, які внаслідок попередніх словотвірних етапів збільшилися за кількістю складів, наприклад: išalotyra GŽ, MŽ, polinkiamatis MŽ. Більшість складних термінів (дві третини розглянутих прикладів) з іменниковим і дієслівним компонентами мають сполучні голосні (сполучення компонентів показано в таблиці 7). Третина розглянутих прикладів не має сполучного голосного. Опорні іменники їхнього першого компонента мають різні закінчення. У двох третинах решти складних слів сполучний голосний збігається з так званим історичним голосним кінця основи, наприклад: -a-: diegavirtė BŽ, garsagaudis FŽ, kalnakasys EŽ, GŽ, purvasėmė MŽ, snieg avarta BŽ, šienapjovė MŽ, vėjavarta BŽ; -ia-: dažniamatis FŽ, STŽ, grioviakasė MŽ, paukščiadulka BŽ, spygliakritė BŽ, vabzdžiaėdžiai GŽ; -o-: bangomatis FŽ, STŽ, knygotyra LŽ, putodara ChŽ, sėjomaina BŽ, MŽ, tautosaka LŽ; -ė-: drėgmerodis MŽ, gleivėplūdis BŽ, pelkėtyra GŽ, MŽ, teisėtvarka TŽ, žemėvalda EŽ, TŽ; -i-: akistata TŽ, akivarai GŽ, žuvivaisa MŽ, SŽ. Отже, і створюючи нові терміни, слід зважати на цю досить виразну тенденцію сучасної литовської мови щодо сполучних голосних у складних словах. Більшість складних термінів зі сполучними голосними, що не збігаються з так званими голосними кінця основи опорного іменника першого компонента, становлять абстрактні іменники, особливо з другим компонентом -tyra, -dara, -skyra. Тут також можна побачити певну тенденцію сучасного творення складних термінів — похідні найчастіше мають сполучний голосний -o- (найхарактерніші винятки зі сполучним голосним -ė- — ті, у яких опорний іменник першого компонента в називному відмінку однини має закінчення -ė, інакше кажучи, має основу на ė). Тут діє аналогія похідних зі спорідненим значенням. В інших випадках похідні можуть мати компоненти того самого типу (хай навіть іншого походження), пор. aukštimatis ir aukštikalnė (o gal ir altimetras?). 111 Daiktavardinių sandų jungimas su veiksmažodiniais Таблиця 7 Сполучний голосний | Кількість похідних за закінченнями основних іменників першого компонента | -as | -is (-io) | -ys | -us | -uo | -a | -ė | -is (-ies) жін. р. | Усього похідних | 17 | 7 (+1) | 2 | 1 | 11 | 3 | 7 | | 48 (+1) | -o- | 21 (+1) | | | | | 13 | | | 34 (+1) | -a- | 25 | | | | | 2 | | | 27 | -ia- | | 7 | 4 | | | | 1 | 2 | 14 | -ė- | | | | | | | 14 | | 14 | -i- | 1 | 3 | | | | | | 3 | 7 | -io- | | 1 (+1) | | | | | | | 1 (+1) | -u- | 1 | | | | | | | | 1 | 146 Примітка. У словниках кількох термінів подано варіанти з неоднаковим сполученням компонентів, наприклад: kampmatis ŠŽ і kampomatis GŽ, kurmėrausis і kurmrausa MŽ, polinkiamatis MŽ і polinkio- matis GŽ. Другий варіант у таблиці подано в дужках поруч із загальною кількістю похідних із певним сполучним голосним. Нескладно знайти приклади, коли сполучні голосні у складних словах з однаковим першим компонентом різняться або в одних випадках сполучні голосні є, а в інших їх немає. Наприклад: eilėdara і eiliakalys LŽ, gruntatraukis GŽ, gruntotyra GŽ, MŽ і gruntėmis GŽ, gruntsėmė GŽ, kalnakasys EŽ, GŽ і kalnodara GŽ, sniegalaužos, sniegavarta і snieglauža, sniegvartos BŽ, sniegmatis GŽ, MŽ та sniegotirpis GŽ, ūkiškaita EŽ, MŽ, TŽ і ūkvedys EŽ, žemėnauda EŽ, TŽ, žemėtaka MŽ і žemkasys MŽ, žemsiurbė GŽ, MŽ. В одному випадку наявність сполучного голосного давала змогу розрізнити терміни, що називають дію та її результат, — snieglauža «ламання гілок дерев під вагою снігу, що рясно скупчився на них», sniegavarta «виривання дерев із корінням під дією великої кількості снігу, що вкрив крони», і sniegalaužos «дерева, поламані, повалені й деформовані снігом, що ліг на гілки», sniegvartos «дерева, повалені снігом» (усі BŽ). Проте цього не зроблено, і варіювання сполучення компонентів 112 у цьому випадку, звичайно, не має підстав і тому є непотрібним. Так само цілком непотрібні й уже згадані варіанти kampmatis SŽ і kampomatis GŽ, kurmiarausis і kurmrausa MŽ, polinkiamatis MŽ і polinkiomatis GŽ. У цьому разі нормативні терміни, безперечно, мають узгоджуватися з відповідними звичними словами літературної мови, а kampomatis, kurmrausa та polinkiomatis слід відхилити. Закінчення складних термінів, утворених від іменника та дієслова, залежить від значення похідних. Похідні з абстрактним значенням частіше (майже три чверті розглянутих прикладів) мають закінчення -a. До речі, -a — найпродуктивніше закінчення і в творенні назв дій. Із розглянутих прикладів закінчення -ė мають лише подані в BŽ назви хвороб рослин, наприклад: diegavirtė, javaklupė, lapsukė, а закінчення -is мають терміни зі значенням часу (įžonešis MŽ, lapkritīs BŽ) та кілька похідних з іншим значенням (gleivėplūdis BŽ, ledokritis GŽ, sakoplūdis BŽ тощо). Терміни, що називають засоби виконання дії, найчастіше мають закінчення -is; чверть похідних із таким значенням має закінчення -ė, і лише кілька слів — інші закінчення (-a та -as). До речі, останні не є термінологічними похідними. Вони запозичені із загальновживаної мови, наприклад: kaspinas ATŽ, STŽ, SŽ, riedmuša SŽ, ritmuša SŽ. Яке закінчення (-is чи -ė) має складний термін, нерідко визначається аналогією з раніше утвореними словами, наприклад назвами приладів із частими другими компонентами -matis, -rodis тощо. У певних випадках на вибір закінчення може впливати й граматичний рід слова, що позначає сам названий предмет (прилад, інструмент, пристрій — закінчення -is, машина — закінчення -ė). Таке узгодження роду похідних цілком можливе, особливо з огляду на те, що терміни найчастіше утворюють свідомо. Назви осіб, які активно виконують дію, виражену дієсловом — основою другого компонента, або мають властивість, що походить від цієї дії, зазвичай мають закінчення -ys (звичайно, також -ė, але в термінологічних словниках назви жіночого роду зазвичай не подаються). Інші назви носіїв дієслівної ознаки (їх, щоправда, небагато) зазвичай мають закінчення -is або -ė. Терміни зі значенням результату дії та місця частіше мають закінчення -a. Певна спеціалізація закінчень складних термінів такого типу, яку можна помітити й у розглянутих прикладах, безперечно, є корисною. Така спеціалізація полегшує розрізнення різнозначних термінів також за формою і водночас допомагає уникнути небажаної в термінології омонімії. У термінологіях різних галузей нерідко різними закінченнями розрізняють складні терміни, утворені з тих самих слів, але з різними значеннями, наприклад: blizgodara «блескообразование» і blizgodaris «матеріал, що спричиняє блиск покриття» ChŽ, dūmodara «дымообразование» і dūmodaris «дымообразователь» ChŽ, paukščiadulka «запилення квіток за допомогою птахів» і paukščiadulkiai «рослини, запилювані птахами» BŽ, žemėvalda «землевладение» і žemvaldys «землевладелец» EŽ, TŽ. В останньому випадку похідні відрізняються також способом сполучення компонентів, так само як žemėnauda «землепользование» EŽ, TŽ і žemnaudys «фізична чи юридична особа, яка постійно користується земельною ділянкою» MŽ, TŽ, тоді як pėdsakas STŽ, SŽ, pėd­sakai ChŽ, TŽ та pėdsekys SŽ відрізняються голосними кореня дієслівного компонента. Також можуть розрізнятися назви діячів і носіїв дієслівної ознаки та 113 назви знарядь, однак у цьому разі розрізняти слова допомагає також словесний наголос, наприклад: grioviakasys «робітник, який копає канави» і grioviakasė «машина для механізованого копання канав» MŽ, žemkasys «робітник фізичної праці, який виконує земляні роботи» і žemkasė «машина для копання землі» MŽ (назви осіб жіночої статі grioviakasė і žemkasė належали б до третьої акцентної парадигми, тоді як назви машин — до першої). Порівняно небагато термінів (близько 6% розглянутих прикладів) мають форму множини. У кількох випадках числові форми частково допомагають розрізнити назви дії та її результату, наприклад: vėjalauža «ламання дерев під дією сильного вітру» BŽ та vėjalaužos «дерева, зламані сильним вітром» BŽ, а також vėjavarta «повалення дерев сильним вітром» і vėjavartos «дерева, повалені сильним вітром» BŽ. Насправді абстрактні назви дії мають форму однини, тоді як назви її результату можуть уживатися в обох числах. Уже зазначалося, що так само розрізняються значення термінів snieglauža ir sniegalaužos bei sniegavarta ir sniegavartos, наведених у BŽ. Складні слова з займенниковим і дієслівним компонентами Складних термінів, перший компонент яких ґрунтується на займеннику, а другий — на дієслові, порівняно небагато. У тих самих джерелах похідних описаного типу з іменниковим і дієслівним компонентами наведено майже у 8 разів більше. Попри те, що ці терміни не вирізняються різноманітністю словотвірних моделей, вони стали досить популярними, і нові утворюються й досі. Найхарактерніше значення термінів із займенниковим і дієслівним компонентами — абстрактне; за способом творення вони близькі до віддієслівних абстрактних іменників. Такими є більшість розглянутих тут прикладів, наприклад: savidrauda «самострахування» EŽ, savidulka «1. явище, коли приймочки квіток запилюються пилком тієї самої квітки; 2. у садівництві — явище, коли квітки певного сорту запилюються пилком рослин того самого сорту; 3. явище, коли одні квітки тієї самої особини запилюються пилком інших квіток цієї ж особини — автогамія, автогамия, самоопыление» BŽ, savigyna «самооборона, самозахист» TŽ, savigriūda «самозагартовування — самозакалка» ChŽ, savilova «самовпевненість» TŽ, savikrova «самонавалка» GŽ, savinuoda «отруєння рослин токсичними речовинами, які вони самі виділяють; цим пояснюється, наприклад, зникнення угруповань Hieracium pilosella — автоинтоксикация» BŽ, [saviskaita «самореєстрація (самообчислення, самостійне опитування)» EŽ, savitaka «явище, коли вода (рідина) під дією власної ваги тече каналами або трубами, прокладеними з відповідним нахилом; самоплив — самотёк» MŽ, savitarna «самообслуговування» EŽ, savivaisa «запліднення пилком рослини того самого сорту — автофертильність, самооплодотворение» BŽ, savivalda «самоврядування» EŽ, TŽ. Похідні з іншими значеннями трапляються вкрай рідко. Це назви осіб, утворені за ознакою, що випливає з дії та визначається займенником у першому компоненті, наприклад: patvaldys «самодержец» TŽ, savižudis «самоубийца» TŽ, а також кілька термінів на позначення засобів виконання дії, наприклад: savivartis 114 «транспортний засіб із перекидною вантажною платформою (вантажівка тощо) — „самосвал“ MŽ. До назви результату дії може бути близьким похідний термін savimokos „саморасчёты“ EŽ. Перший компонент майже всіх похідних — savi-, пов’язаний із зворотним займенником. Зазвичай він указує на те, що дія, позначена другим компонентом, спрямована на самого її виконавця, суб’єкта, однак у деяких складних словах компонент savi- допомагає виразити самовільність дії (savigrūda ChŽ, savitaka MŽ). У деяких випадках складні слова цього типу за значенням майже не відрізняються від абстрактних іменників, утворених від зворотних дієслів за допомогою суфікса -imas / -ymas. Останні іноді навіть подаються у термінологічних словниках як синоніми складних слів, наприклад: savirauda і apsidraudimas EŽ, savitara і apsitarnavimas EŽ. До речі, поява розглянутих складних слів у багатьох випадках могла бути зумовлена відповідними термінами інших мов, адже майже всі аналізовані тут похідні є новотворами термінології. Цікаво, що, наприклад, російські відповідники всіх цих термінів також мають перший компонент «savi-, тобто само-; багато німецьких відповідників мають аналогічний компонент selbst- (від займенника selbst «сам»), а англійські — префікс self-, що відповідає литовським «savi-, sava-». У латиській мові відповідні терміни також найчастіше мають перший займенниковий компонент pat- / paš- (пор. латиські pats, pati «сам, сама»). Другий компонент зазвичай ґрунтується на безпрефіксних дієсловах. Наведені приклади свідчать, що словотвірною основою можуть бути як первинні, так і змішані та вторинні дієслова. Префікси останніх, як і в інших випадках творення складного терміна, відкидаються, пор. savidulka (:dulkinti), savigrūda (:grūdinti), savinuoda (:nuodyti). Частина компонентів, утворених від первинних дієслів, має змінені голосні кореня (savivartis:vertė, versti). Голосні кореня зазвичай такі самі, як і в складних словах інших типів, що мають той самий компонент, пор. savitaka MŽ і vandentaka MŽ, žemėtaka MŽ, savivaisa BŽ і žuvivaisa MŽ, SŽ. Похідні з абстрактним значенням зазвичай мають закінчення -a, а терміни з іншими значеннями — закінчення -is (-ys). Назви осіб, звісно, можуть бути обох родів, тож поряд із -is є також похідні із закінченням -ė. Складні слова з прислівниковим або прикметниковим і дієслівним компонентами Загалом, класифікуючи складні слова за тим, від якої частини мови походять їхні компоненти, утворення з прикметниковими та прислівниковими компонентами, звичайно, варто було б виокремити. Однак у багатьох випадках, коли другий компонент є дієслівним, розмежувати прикметник і прислівникове утворення нелегко. З погляду значення найчастіше зручніше співвідносити такі компоненти з прислівниками. Власне кажучи, таке розуміння може бути пов’язане з тим, що в мові дієслова загалом уживаються поряд із прислівниками, тож сполука, утворена від основних слів компонентів, цілком зрозуміло, має прислівник. З іншого боку, складних термінів, у яких першим компонентом виступають прислівники непр прикметникового походження, зовсім мало. Тому, зважаючи особливо на близькість значень згаданих утворень, тут усі вони розглядаються разом. Частина складних термінів із прислівниковим або прикметниковим і дієслівним компонентами є абстрактними назвами, наприклад: ankstibranda «властивість раннього дозрівання — пан-несрелость» BŽ, 115 daugiskaita «множественное число» LŽ, pusiaušvyra «взаємна рівність швидкостей реакцій — равновесие» ChŽ, EŽ, FŽ, GŽ, STŽ, SŽ, šlapdraba «дождь со снегом» GŽ. Однак серед розглянутих прикладів удвічі більше утворень, близьких за значенням до назв діячів і носіїв дієслівної ознаки, наприклад: bendravaldis «совладелец» TŽ, naujakiurys «новоноселенец, новосёл» EŽ, nausėdys «поселенец» EŽ, toliარეgis «дальнозоркий» FŽ, trumparegis «близорукий» FŽ, visuraugis «рослина, здатна рости всюди або майже всюди в екологічному сенсі — ubiquistus» BŽ. До речі, терміни toliapegis, trumparegis можуть бути субстантивованими прикметниками. Складні терміни з іншим значенням трапляються рідше, але є й утворення, що називають засоби виконання дії (gars(i)akalbis «громкоговоритель» FŽ, STŽ), а також наслідки дії (naujadaras «новообразование, неологизм» LŽ). Другий компонент утворень ґрунтується на безпрефіксних первинних або змішаних дієсловах. Іноді для компонентів, що походять від первинних дієслів, характерне чергування голосних кореня, наприклад: ankstibranda BŽ, šlapdraba GŽ. Компоненти частіше поєднуються за допомогою сполучних голосних. У складних словах трапляються сполучні голосні -a-, -ia- та -i-. Складні терміни з прислівниковим або прикметниковим і дієслівним компонентом своїми закінченнями не відрізняються від інших уже розглянутих утворень із дієслівним другим компонентом. Складні слова з числівниковим і дієслівним компонентами Складних термінів із числівниковим і дієслівним компонентами порівняно небагато. Майже всі розглянуті приклади є хімічними термінами, мають другий компонент -pakaitis, який, можливо, походить від дієслова pakeisti, і є назвами певних сполук. Наприклад: vienpakaitis «сполука, у молекулі якої один атом водню заміщений іншим атомом або групою — однозамещённый», dvipakaitis «утворення, одержане заміщенням у сполуці двох атомів іншими атомами або групами — двузамещённый», tripakaitis «сполука, у молекулах якої три атоми водню заміщені іншими атомами або групами — трёхзамещённый», keturiapakaitis «коли в молекулі сполуки 4 H заміщено іншими атомами або групами — четырёхзамещённый», penkiapakaitis «пятизамещённый», šešiapakaitis «сполука, у молекулах якої шість атомів водню заміщені іншими атомами або групами — шестизамещённый», septynpakaitis «сполука, у молекулі якої 7 атомів водню заміщено іншими атомами або групами — семизамещённый», aštuoniapakaitis «сполука, що містить вісім введених груп або атомів — восьмизамещённый» (усі ChŽ). До цього типу належить і наведена в GŽ систематична назва риб dv ikvapės «Dipnoi». У розглянутих прикладах дієслівний компонент має змінений голосний кореня (-pakaitis: pakeitė, -kvapės: kvėpė, kvėpavo30). За своєю структурою серед усіх дієслівних 30 До речі, через асоціацію з іменником kvapas для термінів, другий компонент яких походить від дієслова kvėpuoti (kvėpti), К. Ґайвеніс пропонує вживати форму з незміненим голосним кореня дієслівного компонента, наприклад: žarnakvėpiai, žiaunakvėpiai ir dvikvėpės (див. Gaivenis K. Terminologijos smulkmės. — Kalbos kultūra, sąs. 41, p. 63). Ця пропозиція узгоджується з 116 Від дієслівних похідних із другим компонентом вирізняються терміни з компонентом -pakaitis тим, що до компонента потрапив також дієслівний префікс. Це великий виняток у словотворенні литовських складних слів, на виникнення якого, можливо, вплинули відповідні російські терміни (їхній другий компонент -замещённый). Однак, з іншого боку, цілком можливо, що ці терміни утворені дещо інакше — їхній другий компонент може бути іменниковим. Адже в хімічній термінології вживається також pakaitas «атом, група, що замінили в молекулі інший атом, групу — заместитель» ChŽ. Щоправда, у цьому випадку смислова структура похідних є менш прозорою, а вираження терміна все одно належало б до винятків (надто складний другий компонент). Упорядковуючи терміни, комісія з хімічної термінології мала б іще поміркувати, як знайти краще вираження для розглянутих термінів. Складні слова з обома дієслівними компонентами У сучасній литовській мові складні слова з двох дієслів, можна сказати, зовсім не утворюються. Само собою зрозуміло, що й у термінології таких похідних майже не трапляється. У досліджених джерелах виявлено лише один термін, який, можливо, утворений із двох дієслів. Це гірничий термін gręžmatis GŽ, литовський відповідник міжнародного терміна drilometras. Однак з погляду словотвору цей термін не можна засудити — він милозвучний, зрозумілий і відповідає загальним тенденціям щодо структури компонентів. Інші складні слова Складних термінів, другий компонент яких не походить від іменника чи дієслова, зовсім мало. Та й не всі вони є новотворами термінології. Наприклад, juodbėris «буланый» SŽ, утворений із прислівника та прикметника, або складне слово kailiapalakiai — іменник із прикметником — «вторинна сировина, яку збирають у населення; зношені хутряні вироби, використовувані для отримання вовняного волокна шляхом розчинення міздрі в розчинах кислот — утильная шубнина» ATŽ, безперечно, є термінологізованими словами загальновживаної мови. Проте деякі складні терміни можуть бути й новоутвореними, наприклад складні слова з прислівника та прикметника rudmargė «хвороба рослин, що виявляється утворенням бурих плям на листках — бурая пятнистость» BŽ і šviesmargė «хвороба рослин, що виявляється строкатою плямистістю листків — белая пятнистость листьев» BŽ. Пор. також терміни з SŽ lygiagretė «параллель» (туризм), lygiagretės «брусья» (гімнастика), «параллельные брусья» (кінний спорт). Утім, словотворення таких складних термінів докладніше не розглядається. Висновки 1. Складання слів є важливим способом творення, поповнення та подальшого розвитку литовської термінології. Складні терміни дають змогу виразити складні поняття одним словом, добре відповідають мовним цілям, важливим для спеціальних сфер використання мови помітною тенденцією новотворів термінології є збереження незмінними кореневих голосних дієслівного компонента, однак можливі асоціації між складниками терміна не повинні бути вирішальною причиною для зміни усталених термінів, а тим більше — для визнання їх словами неправильної словотвірної будови. Користуючись нагодою, дякую К. Гайвенісу за дозвіл скористатися рукописом згаданої статті під час підготовки цієї праці до друку. 117 вимоги до милозвучності, ясності й стислості. У литовській термінології словоскладання відіграє важливу роль і за кількісними показниками. У словниках термінів права, геології та фізичної географії, фізики, спорту, меліорації, хімії, текстилю, літератури, ботаніки, економіки та обчислювальної техніки складні однослівні терміни становлять понад одну восьму частину литовських похідних слів. За кількістю похідних словоскладання тут помітно поступається лише префіксальному творенню, але випереджає суфіксальне та конфіксальне творення термінів. Нові складні терміни утворюються досить активно. Можна констатувати, що в термінологічній підсистемі словоскладання дещо активніше, ніж у системі словотвору сучасної мови загалом. 2. За тим, до якої частини мови належить слово, на яке спирається другий компонент, розрізняють іменникові та дієслівні складні терміни. Найбільше складних термінів із другим іменниковим компонентом (78,2% з 893 розглянутих прикладів). Дієслівні похідні становлять трохи більше однієї п’ятої (21,3%) складних термінів, наведених у термінологічних словниках, що є об’єктом дослідження. Термінів, другий компонент яких спирається не на іменник і не на дієслово, дуже мало. 2.1. Перший компонент складних термінів також найчастіше спирається на іменники (63% похідних). Слова інших частин мови рідше виступають першим компонентом складних термінів (прикметники — 18,1%, числівники — 7,4%, прислівники — 3,4%, займенники — 3%, дієслова — 2,8% і прийменники — 2,3%). 2.2. Найактивніше у творенні складних термінів беруть участь іменники. Один або обидва іменникові компоненти мають аж 94,5% розглянутих складних слів. Дієслівний компонент (найчастіше другий) мають 24,1% складних слів, прикметниковий (найчастіше перший) — 18,6%, числівниковий (лише перший) — 7,4%, прислівниковий (зазвичай перший) — 3,5%, займенниковий (лише перший) — 3% і прийменниковий (лише перший) — 2,2% усіх складних слів. 2.3. Найбільше складних термінів утворено від двох іменників (46,5% усіх розглянутих прикладів). Досить численними є також складні слова з прикметниковим та іменниковим (17%), а також іменниковим та дієслівним (16,3%) компонентами. Інші типи складних термінів менш продуктивні (числівниковий та іменниковий компоненти мають 6,4%, дієслівний та іменниковий — 2,7%, прислівниковий та іменниковий — 2,3%, прийменниковий та іменниковий — 2,2%, займенниковий та дієслівний — 2,1%, прикметниковий та дієслівний — 1,1%, числівниковий та дієслівний — 1%, займенниковий та іменниковий — 0,9% усіх прикладів). Термінів, утворених на основі прислівника й дієслова, прислівника й прикметника, двох дієслів, іменника й прикметника та двох прислівників, дуже мало. 3. Основою компонентів складних термінів є як терміни, так і загальновживані слова. Це значно розширює можливості подальшого використання словоскладання в термінології. 3.1. Основними словами компонентів слугують не лише слова суто литовського походження, а й запозичення (насамперед так звані інтернаціональні слова та терміни). Характерно, що у творенні складних термінів беруть участь лише інтернаціональні іменники. Гібриди, один компонент яких спирається на слово литовського походження, а інший — на інтернаціональне слово, становлять одну восьму (12,5%) усіх розглянутих прикладів; із них 15,6%, 118 серед похідних із двома іменниковими компонентами, 13,7% — серед похідних з іменниковим і дієслівним компонентами. Нові терміни з двох інтернаціональних слів у литовській мові утворюються дуже рідко. Щоправда, таких складних слів, які можна словотвірно членувати, чимало, однак найчастіше вони потрапили до литовської термінології як запозичення. 4. За взаємозв’язком компонентів складного терміна переважають детермінативні складні слова. Відношення детермінації властиве всім типам складних слів. Найчастіше перший компонент складного терміна визначає другий, рідше — другий перший (таких складних слів дещо є серед термінів із двома іменниковими компонентами). Копулятивних утворень (обидва компоненти яких рівноправні) дуже мало — близько 3% складних термінів із двома іменниковими компонентами. 5. Більша частина складних термінів з іменниковим другим компонентом має пряме значення: похідне називає предмет того самого виду, що й визначальний (опорний щодо значення та взаємозв’язку компонентів) компонент, а значення похідного по суті не віддаляється від значення, яке випливає з компонентів. Серед похідних із переносним значенням (їхнє лексичне значення опосередковано випливає з компонентів) найчастотнішими є метонімічні складні терміни типу бахуврігі. Такими є більшість похідних, що називають осіб та інших живих істот, рідше — неживі предмети. 5.1. Іменникові складні терміни найчастіше називають різноманітні конкретні предмети дійсності — речі, рідше живих істот. Терміни з абстрактним значенням становлять лише трохи більше однієї сьомої. Ще менше складних термінів уживається як назви різних місць. 5.2. Дієслівні похідні за словотвірним значенням подібні до суфіксальних і флексійних похідних. Майже дві третини складних термінів цього типу є похідними з конкретним значенням і називають знаряддя виконання дії (31,1% усіх дієслівних складних термінів), виконавців дії та носіїв дієслівних ознак (23,7%), наслідки дії (6,3%). Складних дієслівних термінів з абстрактним значенням трохи більше третини (34,7%). Вони близькі до суфіксальних і флексійних абстрактних іменників, утворених від дієслів. Термінів на позначення місць дуже мало. 6. Основні слова компонентів, як і в усій літературній мові, найчастіше мають морфемно неподільну основу. Однак потреба називати складніші поняття зумовлює те, що порівняно значна частина складних термінів (майже п’ята частина) спирається на слова з морфемно подільною основою. Найчастіше морфемно подільну основу мають іменники, взяті за основу компонентів (15,9% усіх похідних), рідше — прикметники (2,2% похідних) і дієслова (1,8% похідних). Приблизно кожне десяте слово цих частин мови, використане для творення складного слова, має морфемно подільну основу (близько 11% іменників, 12% прикметників і 7% дієслів). Однак більшість основних слів цього типу мають суфікси, що не збільшують слова за кількістю складів (наприклад: іменники gaubtas, juosta, kilmė, raštas, raštas, reikšmė, siurblys, veiksmas, прикметники baltas, šaltas тощо). Особливо уникають використання як основи компонентів префіксальних і складних слів. Крім того, зазвичай лише основне слово одного з компонентів має морфемно подільну основу. Серед усіх розглянутих складних термінів виявлено лише кілька слів з обома морфемно подільними компонентами, і їх, безперечно, слід вважати винятками. 119 6.1. Є трохи складених термінів, у яких основу компонентів становлять похідні із суфіксами зі спрощеною основою. Наприклад, до складних слів найчастіше не входять демінутивні суфікси твірних слів kiaušialąstė від kiaušinėlis і ląstelė, žiedlapis від žiedas і lapelis тощо), суфікси творення змішаних та вторинних дієслів (paukščiadulka від paukštis і dulkinti, vandentaka від vanduo і tekėti, žemėnauda від žemė і naudoti тощо). 7. Чергування голосних кореня трапляється лише у дієслівних компонентах складених термінів, але й тут воно нечасте. Змінену кореневу голосну мають приблизно одна сьома розглянутих дієслівних компонентів похідних утворень (ankstibranda, bangolai-dis, savivaisa тощо). Таке чергування характерніше для термінів, запозичених із літературної мови або утворених раніше, тоді як термінологічні новотвори здебільшого зберігають незмінені кореневі голосні твірних дієслів. 8. Щодо способу поєднання компонентів складені терміни, як і складні слова литовської мови загалом, бувають двох типів — без сполучних голосних і зі сполучними голосними. 8.1. Дві п’ятих (41,2%) розглянутих складених термінів не мають сполучних голосних. Дещо частіше сполучних голосних не мають ті складені терміни, перший компонент яких ґрунтується на іменнику (43,9%); серед похідних утворень з обома іменниковими компонентами таких майже половина (47,8%). 8.2. У розглянутих складених термінах сполучними голосними виступають -a- (47,1% усіх похідних утворень зі сполучними голосними), -ia- (21,4%), -i- (13%), -o- (10,1%), -ė- (5,3%), -u- (1,5%), -y- (1,3%) і -io- (0,3%). Характерно, що сполучний голосний у більшості похідних утворень збігається з історичним голосним на кінці основи твірних слів першого компонента; наприклад, такий сполучний голосний мають майже дві третини складених термінів, перший компонент яких ґрунтується на іменнику (найбільше невідповідностей буває, коли твірний іменник цього компонента жіночого роду), і близько 92% похідних утворень, перший компонент яких ґрунтується на прикметнику. Це свідчить про чітку тенденцію у виборі сполучних голосних для складних слів, яку не слід випускати з уваги під час творення нових термінів. 8.3. Трапляються випадки (щоправда, дуже рідкісні), коли різний спосіб поєднання тих самих компонентів використовується для розрізнення термінів, наприклад: dienoraštis «щоденник» і dien-raštis «щоденна газета». Однак у термінології не можна виправдати подання варіантів того самого терміна (наприклад: gyvsakiai і gyvasakiai, kampmatis і kampomatis, plokščiakalvė і plokštikalvė тощо). 9. Складені терміни мають такі закінчення: -is (I відміна, 64,9% усіх розглянутих складних слів), -ė (21,7%), -a (8,8%), -ys (3,4%) і -as (1,2%). Насправді похідних утворень із закінченням -ė трохи більше, адже в термінологічних словниках назви осіб зазвичай подають лише в чоловічому роді. Однак загалом назв осіб подано порівняно небагато (у розглянутих словниках вони становлять лише одну шістнадцяту (6,3%) усіх складених термінів). 9.1. Складені іменникові терміни з прямим значенням зазвичай мають той самий рід, що й твірні іменники їхнього другого компонента. Заміна закінчення в таких похідних утвореннях майже регулярна. Похідні утворення з переносним значенням частіше бувають чоловічого роду і, отже, мають закінчення -is, однак загалом- 120 Рід (і закінчення) похідного залежить також від позначуваного об’єкта (суб’єкта). Значною мірою від позначуваного поняття залежить і надання дієслівним складним термінам роду та закінчень -is чи -ė для вираження конкретного значення. Дієслівні терміни з абстрактним значенням найчастіше мають закінчення -a. Більшість термінів із закінченням -as є неправильними похідними. 9.2. Трапляються складні терміни з варіативними закінченнями. В одних випадках така варіативність відображає діалектні варіанти складних слів — слова різних термінів, утворених для позначення того самого поняття (наприклад, kurmrausa ir kurmiarausis); в інших випадках поряд із правильно утвореним похідним уживається і неправильний варіант (наприклад, kilovatvalandė ir kilovatvalanda). Іноді різне закінчення похідного допомагає розрізняти терміни, наприклад: dvìkova «дуель» і dvìkovė «двоборство», paukščiadulka «запилення квіток за допомогою птахів» і paukščiadulkiai «рослини, запилювані птахами» тощо. В останньому випадку відмінність закінчень складних слів є обґрунтованою і корисною для термінології, тоді як в інших випадках її слід виправити. 9.3. Досить значна частина складних термінів (п’ята частина всіх розглянутих прикладів) уживається в множині. Більшість із них має другий іменниковий компонент. Однак випадків, коли множина додатково термінологізується, зовсім небагато (наприклад: pietvakarís «південно-західний вітер» і pietvakar­iai «частина світу між півднем і заходом»). 10. Упорядковуючи й доповнюючи литовську термінологію, і надалі активно використовуватимуть словоскладання. Тому важливо послідовно дотримуватися основних тенденцій творення складних слів у літературній мові (структура компонентів, сполучні голосні, закінчення). До термінологічних словників потрапляє порівняно небагато неправильних похідних. Такі неправильні складні терміни, що потрапили до словників і вживаються у спеціальній літературі, мають виправляти й замінювати правильними похідними термінологічні комісії відповідних галузей спільно з мовознавцями-термінологами. Скорочення ATŽ – Jurevičius A., Čižas A. Aiškinamasis tekstilės terminų žodynas. – V., 1962, d. 1. BŽ – Botanikos terminų žodynas / Sud. Botanikos žodyno komisija. Redagavo: J. Dagys (vyr. redaktorius), A. Lekavičius, V. Mališauskienė. – V., 1965. ChŽ – Daukšas K. Chemijos žodynas. – V., 1960. DŽ – Dabartinės lietuvių kalbos žodynas. II papild. leid. / Red. kolegija: J. Kruopas (atsak. redaktorius), A. Lyberis, D. Lukšys, J. Paulauskas, J. Senkus, K. Ulvydas. – V., 1972. EŽ – Rusiškas lietuviškas ekonomikos terminų žodynas / Red. kolegija: K. Meškauskas (atsak. redaktorius), A. Poviliūnas, V. Puronas, A. Skupeika. – V., 1966. FŽ – Fizikos terminų žodynas / Red. P. Brazdžiūnas. – V., 1958. GŽ – Gudelis V. Geologijos ir fizinės geografijos terminų žodynas. – V., 1956. LKŽ – Lietuvių kalbos žodynas. – V., 1941–1978, t. 1–11. 121 ЛЖ — Словник літературознавчих термінів / Уклали J. Petronis, V. Vanagas, A. Zalatorius. — В., 1962. MŽ — Čeičys J. Melioracijos terminų žodynas. — V., 1960. СТЖ — Kairys V., Kaminskas A., Kudirka Z., Kundrotienė R., Lipšicas M., Mačernius A., Norkus J., Riaubūnas J., Stanaitis J., Stulpinas B., Šliavas A. Російсько-литовсько-англійський словник термінів обчислювальної техніки. — В., 1971. ШЖ — Словник спортивних термінів / Редакційна колегія: Z. Gobikas, V. Kazlauskas, J. Lagunavičius, P. Normantas, V. Petkus, P. Rimša, V. Steponaitis (відповідальний укладач). — В., 1959. ТЖ — Словник юридичних термінів / Уклав A. Žiurlys. Редакційна колегія: J. Bulavas, K. Jablonskis (відповідальний редактор), J. Žiugžda, A. Žiurlys. — В., 1954. УТВОРЕННЯ ЛИТОВСЬКИХ СКЛАДНИХ ТЕРМІНІВ Резюме У праці досліджується утворення литовських однослівних складних іменникових термінів на матеріалі, зібраному автором зі словників фізичних, хімічних, геологічних і фізико-географічних, ботанічних, меліоративних, текстильних, обчислювально-технічних, юридичних, літературознавчих, економічних і спортивних термінів. Складання слів є важливим способом творення й подальшого розвитку литовської термінології. За кількістю термінів воно помітно поступається лише суфіксальному способу словотворення, але переважає флективний (незначно) і префіксальний. Можна помітити тенденцію до зростання ролі складання слів у термінотворенні порівняно із загальнолітературним і особливо народним (діалектним) словотворенням. Другий компонент складних термінів зазвичай ґрунтується на словах, що належать до класу іменників (78,2% композитів серед 893 досліджених у праці прикладів) або дієслів (майже всі решта). На цій підставі литовські складні слова зазвичай поділяють на іменникові та дієслівні. Такий поділ збережено й у цій праці. Як перший компонент також найчастіше використовуються іменники (63% досліджених композитів). Крім того, як перший компонент складних термінів уживаються прикметники, числівники, рідше — прислівники, займенники, дієслова та прийменники. Типи складних термінів виокремлено на підставі того, слова яких частин мови входять до складу композитів. Усі зазначені типи досліджено в праці як щодо значення, так і щодо форми. Майже в половині досліджених складних термінів обидва компоненти походять від іменників. Дуже активні також типи з компонентами від прикметників та іменників, а також від іменників і дієслів. За іншими типами утворено значно менше складних термінів. Для утворення складних термінів як базові використовуються і однослівні терміни, і звичайні (прості) слова. Восьма частина досліджених утворень містить як один із компонентів (зазвичай іменниковий) інтернаціональні терміни і, таким чином, є гібридами. За взаємовідношенням між компонентами литовські складні терміни найчастіше є детермінативними. Копулятивні складні терміни трапляються рідко. Більшість досліджених композитів має пряме значення, але чимало й складних термінів із переносним значенням (переважно типу bahuvrīhi). Складні терміни є назвами предметів, живих 122 істот, осіб, абстрактних понять (іменникові), знарядь дії, носіїв дієслівної ознаки, віддієслівних абстрактів, результату дії тощо (дієслівні). Основи слів-компонентів, як і в загальнолітературному словоскладанні, найчастіше мають структурно неускладнений словотвірний характер. Однак потреба називати в термінології складніші поняття зумовлює те, що майже п’ята частина досліджуваних композитів має компоненти (зазвичай один із них) з основою, що піддається словотвірному аналізу. Але й у термінотворенні уникають залучати як компоненти складні та префіксальні утворення. Іноді в процесі складання відбувається спрощення основи базового слова, напр., žiedlapis «пелюстка оцвітини» від слів žiedas «квітка» і lapelis «пелюстка, листочок», žemėnauda «землекористування» від слів žemė «земля» і naudoti «користуватися». Компоненти складних термінів, як і звичайних складних слів, поєднуються безпосередньо (без сполучних голосних) або за допомогою сполучних голосних. Понад 40% композитів утворено без сполучних голосних, решта мають сполучні голосні — найчастіше -a-, рідше -ia-, -i-, -o-, -ė- і зрідка -u-, -y-, -io-. У праці простежено тенденції, що визначають спосіб поєднання компонентів, виявлено випадки, коли ця формальна особливість литовського словоскладання використовується для розмежування різних термінів, напр.: dienoraštis «щоденник» і dienraštis «щоденна газета». Щоправда, такі випадки дуже рідкісні. У праці досліджено також граматичне оформлення складних термінів. У литовському словоскладанні важливу роль відіграє флексія. У мові діють певні закономірності, від яких залежить добір закінчення складного слова, складного терміна. Під час утворення складних термінів зазвичай використовуються закінчення -is (род. відм. -io), -ė, -a. Трапляються утворення, для яких закінчення є головним засобом розрізнення термінів, напр.: paukštžiaudulka «орнітофілія» і paukštžiaudulkiai «орнітофіли». Досліджено також випадки чергування кореневих голосних, що трапляються в дієслівних компонентах композитів. Виявлено помилки, допущені під час утворення складних термінів. Ці помилки необхідно усунути під час подальшого впорядкування литовської термінології відповідних галузей.