„Melioracija“, „drenažas“, „irigacija“: vertiniai, sinonimai ir hiponimai

LIETUVIŲ KALBOS SPECIALIOJI LEKSIKA LIETUVIŲ KALBOTYROS KLAUSIMAI, XXII (1983) J. KLIMAVIČIUS МЕЛІОРАЦІЯ, ДРЕНАЖ, ІРИГАЦІЯ: ПЕРЕКЛАДНІ ВАРІАНТИ, СИНОНІМИ Й ГІПОНІМИ (Риси історії, системи та вживання) I. Меліорація 1. Меліорація: походження та історія Меліорація така ж давня, як і агрикультура (сучасною українською — землеробство), — початок і основа всякої культури (духовної й тілесної, або фізичної, — аж до культуризму, духовної — аж до акультурації, антикультури, контркультури та матеріальної — аж до аквакультури й марикультури) і всіляких культур (сільськогосподарських — зернових, бобових тощо монокультур і полікультур, лісових, мікроорганізмів, тканинних, тобто експлантації, а також аквакультур). Саме слово значно новіше. Знову ж таки, лат. (уперше в кодексі Юстиніана) melioratio пов’язане із суплетивною (іншокореневою) формою вищого ступеня прикметника bonus — melior «кращий» (споріднене з ним і лит. milžinas), отже, означає «поліпшення — роблення кращим». У французькій мові від 1421 року існує (до XVII ст. рідкісне) amélioration (améliorer < давньофранц. ameillorer < лат. ad- і франц. meilleur), однак у значеннях «поліпшення» та «сільськогосподарська меліорація» від 1584 року вживається також похідний іменник bonification від пов’язаного з прикметником bon «добрий» у позитивному ступені дієслова bonifier «поліпшувати»¹ (виходить «поліпшення — роблення добрим», отже, ця відмінність між термінами, імовірно, пов’язана з нюансами значень), що означає також «боніфікація — певна надбавка до ціни за якість, тобто націнка (пряма) або знижка (зворотна)» (від кінця XIX ст.), «преміальна надбавка, преміальні», у спорті — «додаткові очки або преміальний час (знижка часу)» (пор. значення синоніма améliorer amender «нараховувати пеню», «дешевшати» та значення синоніма amender alléger «зменшувати податки»²). Який із цих двох термінів у значенні «меліорація»… 1 Франц. améliorer означає також «удобрювати» (améliorer une terre — удобрити землю). Інше значення його синоніма bonifier (а також abonir) — amender — теж «fertiliser», тобто «удобрювати» (удобрювати добривами — engraisser, гноєм — fumer, компостом — composter, пор. компост), а також «годувати, відгодовувати» і «жиріти, гладшати» (щодо семантики пор. фосфатні добрива та кормові фосфати, кормові добавки у вигляді фосфатних добрив, добрива живлять землю, жирна земля, поживна трава); значення множини amendements похідного від нього amendement «удобрення» — «меліорація» — вказує на семантичний зв’язок «меліорації» з «удобренням», яке нині є лише одним її складником (пор. терміни меліоративне удобрення Piev₂ 107, зелені добрива MelŽ: франц. plantes améliorantes «сидерати», удобрювальна дія зрошення). Рос. удобрять «удобрювати»: добрый «добрий» (пор. етимологічний омонім удобрять «робити добрим, приводити в добрий настрій» СССРЯ XVI). 2 Франц. bonification і bonificateur споріднені з міжнародним словом бонітет (лісовий, типів місцезростання, деревостанів, ґрунтів, клімату), тобто добротність — вид, якість, цінність (але розрізняють, наприклад, бонітети деревостанів, або класи бонітету, і класи товарної цінності), 26 … більш нормативний, наша лексикографія не погоджується. Обидва слова вживаються подекуди й в інших мовах (нім. Bonifikation, пол. amelioracja), але в дуже загальному значенні «поліпшення» чи «покращання». Вирізняється лише нім. Amelioration, але й воно вживаніше за Melioration (Bodenmelioration) або кальки Bodenverbesserung, Wiederherstellung, Wiedergewinnung. В англійській мові є melioration і amelioration [soil(a)melioration — меліорація ґрунтів, agricultural amelioration — сільськогосподарська меліорація, агромеліорація, хоча останнє англійською також soil conservation, а conservation — також «охорона (природи)», амер. «заповідник», conservatory — «оранжерея»], але вони частіше означають не «сільськогосподарську меліорацію», а загалом «поліпшення, покращання». У значенні «сільськогосподарська меліорація» зазвичай уживаються: семантична калька betterment (of land) (betterment також має значення «покращання, поліпшення», а також «удосконалення», навіть «модернізація», «підвищення вартості нерухомості») та похідні іншомовного походження — improvement³ of land / of soil або land / soil improvement (< improve «поліпшувати, удосконалювати» < нормандсько-фр. emprouer «орати, копати, обробляти, використовувати» < старофр. en- і prou «використовувати» < давньоверхньонім. prōde «корисний»); land reclamation (< reclaim «розорати; розширити; меліорувати; утилізувати; використати» < середньоангл. reclamen «відкликати» < старофр. reclamer < лат. reclāmāre < re- і clāmāre «кликати»), що означає також «осушення» та «освоєння цілинних земель» (і reclaiming, а reclaiming of land — «меліорація земель»⁴); рідше soil amendment (< amend «поліпшувати, поліпшувати, бонітування (лісу, мисливських угідь, земель, орних земель, сільськогосподарських угідь, тварин, великої рогатої худоби, овець, вовни), або оцінювання Т 1977 73 2, а також агробонітування M ir G 1977 1 11, бонітувальник, або оцінювач; далі — бонус, боністика, бона, боніфратри, бонвіван; бенефіція [польськ. і benefaktor, beneficencija, англ. і benefication «збагачення», а beneficial insects — корисні комахи AŽŪŽ], бенефіціант (нім. і Benefiziat), бенефіс, бенефісант, бенедикція, бенедиктинці, бенедиктинець, Бенедикт, Бенігна, Бонавентура і Боніфацій (англ. Boniface, переносне значення «корчмар»). Англійською бонітування / оцінювання — judge (до речі, воно означає також «суддя», «знавець», «експерт», «арбітр») і valuation, що означає також «визначення ціни», «таксація», пор. міжнародні слова вальвація, евалвація, девальвація, ревальвація, валюта, валоризація, ревалоризація, …; далі — еквівалент, валентність, амбівалентність, інвалід, ревалідація, реконвалесцент, Валентин, Валерія. Таксація, таксування англійською — estimate survey (також визначення ціни, оцінювання) AŽŪŽ. Іноді таксувати й оцінювати поєднують плеонастично, наприклад: <…> оцінити <…> таксаційні показники лісу MG 1977 6 18. Оцінювання таксаційних показників деревостанів MG 1977 6 19. Аспектні можливості литовського дієслова добре виявляє форма nuvertėti: <…> На початку XX століття срібло, як грошовий метал, що знецінювалося, почало замінювати золото T 1977 146 3. 3 Звідси в американських литовців imprūmentas, imprūvinimas «поліпшення, удосконалення» у книзі: Margeris A. Amerikos lietuviai ir angliškųjų skolinių žodynas. – Chicago, 1956. 4 Англ. reclaim означає також «виправляти; відновлювати», «морально виправляти, повертати на правильний шлях», «цивілізувати», «приручати», а reclame — «мистецький твір або діяльність, що ганьбить, знеславлює». У значенні реклами «засоби популяризації та приваблення публіки, споживачів, покупців» уживається вже не reclame, а publicity (у російськомовному американському ростовському сленгу слово реклама вимовляють наблцити, див. Ф. Филлин, Ф. П. Сок или друзья, обсужива-ние или сервис? – В кн.: Теория языка. Англистика. Кельтология. М., 1976, с. 153), у зневажливому значенні «галасливе популяризування когось або чогось» — sensation, racket, ballyhoo, у значенні «оголошення, плакат» — advertisement, (bill-)poster; placard. Значенню «популяризувати за допомогою реклами» відповідає to advertise, (амер.) to publicize, а значенню «подати рекламацію» — to make reclamation, to make a claim (див. Англо-русский и русско-английский словарь „ложных друзей переводчика“. Под общим руководством Акуленко В. В. – М., 1969). 27 виправляти» < фр. amender < лат. ē(m)endāre «виправляти, поліпшувати» < ex- і mendum / menda «недолік, вада; помилка, хиба»), що означає також «удобрення» та «меліорант» (а також «усунення вад, виправлення; поправка» тощо); (land)development (< develop «використовувати землю», «розвивати(ся), розширювати(ся)» < фр. développer «розвивати» < старофр. desveloper < лат. dis- і фр. veloper «накривати, оточувати, ховати»), що зазвичай означає «еволюція, розвиток, зростання», а також «виведення (сортів)» (пор. також development engineer «інженер-меліоратор»). Наприклад, «Русско-английский политехнический словарь» (М., 1980) подає таке вживання цих термінів: мелиорация — (land)reclamation, amelioration, drainage and irrigation: сельскохозяйственная м. — agricultural reclamation, агротехническая м. — cultivating reclamation, техническая м. — engineering reclamation, биологическая м. — biological reclamation, лесная м. — forest reclamation, химическая м. — chemical reclamation, полная м. — full-scale reclamation, осушительная м. — drainage amelioration, обводнительная м. — irrigation amelioration, водная м. — water amelioration, hydroamelioration, м. почвы — soil development. Із збільшенням кількості видів і способів меліорації, розширенням її об’єктів (наприклад, меліорація не лише ґрунтів, а й підґрунтя M ir G 1978 9 15, іноді навіть рельєфу чи всього природного середовища), поліпшенням її якості з’являється також термін оптимізування, пов’язаний із лат. bonus і формою найвищого ступеня optimus «найкращий», тобто «поліпшення — доведення до найкращого». Наприклад: На всіх вищих щаблях розвитку взаємин людини й природи (сільське господарство, лісове господарство, рекреація, міське господарство) під час облаштування угідь обов’язково застосовують різні засоби поліпшення природних властивостей. Система заходів із поліпшення називається оптимізуванням. Наприклад, щоб облаштувати поле, потрібно випалити ліс, зорати землю, удобрити, осушити тощо. Krašt 171. Отже, пристосовуючись до умов природного ландшафту, потрібно урізноманітнювати угіддя, заходи з оптимізування угідь, планування населених пунктів, форми садиб, конструкції будівель, траси доріг тощо. Цю адаптацію пропонуємо називати принципом природної ландшафтної адаптації Krašt 173. 5Тут виявляється вада англійської термінології — багатослівність, або поліонімія (щодо терміна див. Суперанская А. В. Общая теория имени собственного. – М., 1973, с. 300, 301, 303; уживається також термін полиономия, див. Девкин В. Д. Немецкая разговорная лексика. – М., 1973, с. 77), найчастіше пов’язана ще й із полісемією. На багатослівність англійської технічної мови вказує і її дослідник А. Чернухін [див. Чернухин А. Е. Интралингвистическая пермеативность английского языка и интеграция терминологических инноваций (Анализ современных трудностей перевода английской технической терминологии). – В кн.: Теория языковой коммуникации и перевода научной и технической литературы. Челябинск, 1974, кн. 2, с. 41]. На думку А. Чернухіна, англійська мова — єдина у світі, що має таку величезну пермеативність (сприйнятливість до інновацій, проникність, здатність «пропускати» їх), здатність до інновацій та їх інтеграції (див. там само, с. 40). Тут можна додати, що регулювання вологості (або зрошення — irrigation) іноді називають також conditioning [зазвичай — «засоби підтримання кондиції», «кондиціювання (повітря)»]. До речі, у французькій мові, крім bonification і amélioration, уживається ще третій термін assainissement (також «оздоровлення», «санітарне очищення»), наприклад: assainissement agricole «сільськогосподарська меліорація», «агромеліорація», що означає також «осушення», наприклад: amélioration par assainissement «осушувальна меліорація» [осушення — також assèchement (du sol)]. 28 Отже, ця найновіша оптимізація (раніше вона була суто математичною) вже не належить до науки про меліорацію: Із цього принципу, що забезпечує також захист ландшафтів, використовуваних у господарстві, у майбутньому має постати геоніка — наука про якнайдосконаліше пристосування технічних систем до природних систем Краст 173. Але й це ще не все. Поряд із термінами боніфікація, (а)меліорація, оптимізація в економічній географії створено начебто їхні антоніми детеріорація (< лат. dēterus, dēterior, dēterrimus «поганий, низький» < de- і tero «стираю») та пейоризація (< лат. malus, pēior, pessimus «поганий»). Напр.: Як найзагальніший термін для всіх процесів, що позначають погіршення середовища проживання та навколишнього середовища, пропонується термін детеріорація. Цей термін уперше вжив 1972 р. відомий американський еколог Б. Коммонер (<…>) <…>. Російською мовою цей термін уперше вжито 1973 р. <…> Ек геогр 148. Певною мірою зіставним із терміном «забруднення» є термін «руйнування пейзажу», або пейоризація, тобто порушення естетики середовища проживання, що негативно впливає на психіку людей Ек геогр 149. Розрізняють хімічну та візуальну детеріорацію Ек геогр 151. Загалом ці слова не нові, тут лише роблять спробу дуже серйозно перетворити їх на терміни, а разом із ними — і детеріорації антонім амеліорація, як уже показано, теж зовсім не новий: Якщо ж ми приймемо термін «детеріорація», то закономірним стане запровадження терміна амеліорація (<…>) для позначення процесів і заходів, протилежних детеріорації Ек геогр 150. Отже, історія цих термінів багата й незавершена, їхня система мінлива й відкрита. Хоча історія меліорації в Литві налічує вже понад 120 років, її назву вперше зафіксовано (у формі melijoracija) лише у «Словничку чужих і незрозумілих слів» Й. Шлапеліса (Тільзит, 1907). У «Словниках міжнародних слів» 1936 і 1969 рр. амеліорація, мабуть, є лише так званим словниковим словом, а не живою (і вже необхідною) назвою. Меліорація прижилася лише в останні повоєнні роки. Нині в пресі згадують, що довоєнна Кедайняйська школа меліорації та меліоратори-культуртехніки M ir T 1976 11 44 насправді називалися вища школа культуртехніки MLTE II 113 і культуртехніки MLTE II 552. Щоправда, у 1929–1940 рр. у Каунасі виходив професійний журнал землемірів і культуртехніків «Землевпорядкування і меліорація» MLTE III 904. За словами Й. Скайсгиріса, «1938 року в Міністерстві сільського господарства було організовано такий важливий департамент меліорації» Šv 1977 9 10. А після відновлення Радянської влади 1940 року в Каунаському державному університеті на будівельному факультеті було засновано відділення гідротехніки й меліорації M ir T 1977 9 39. Нині, з дещо зміненими поняттями і особливо назвами, маємо навіть культуртехнічну меліорацію. Меліоратор6, мабуть, почали вживати лише за радянських часів. Раніше в народі працівника меліорації називали zimagōras (zymagōras), simagōras, 6 Як оказіоналізм варто згадати й меліораційник (Dulaitienė-Glemžaitė E. Kupiškėnų senovė. – V., 1958, p. 32). Варто зазначити, що подібні пари назв діячів іноді мають цілком різні значення, наприклад: акціонер і актор, експедиціонер і експедитор, експлоа- 29 який часом означав також «лісоруб», «корчувальник пнів», «дорожній робітник», навіть «приблуда з чужих країв» і нерідко мав пейоративне, а не меліоративне значення. Найімовірніше, це запозичення з рос. діал. псн. зимогор «волоцюга, обірванець, який не має постійного заробітку» ССРЛЯ IV — мотивація його значення була б подібною до лит. žiemkentys, -ė переважно мн. «озимий злак або рослина» (наприклад, žiemkentis rap- sukas LF III 556) і «свиня чи кабан, яких тримають узимку» (також перен. žiem- kentės gulbės, žiemkentėlis kuoduotasis vieversys MG 1976 4 24). 2. Види меліорації. Лінгвістична й філософська меліорація Інваріантне значення меліорації — «поліпшення». Сільськогосподарська меліорація є лише найчастотнішим семантичним різновидом. Меліорація та споріднені з нею слова вживаються також у термінології інших наук. Насамперед слід згадати лінгвістичну меліорацію7. Хоча в литовському мовознавстві цей термін ще не усталився, його антонім пейор(из)ація уже певною мірою вживається. Слово зі значенням піднесення, ушляхетнення — меліоратив, його антонім — пейоратив (родова назва цих різновидів, а також демінутива і аугментатива — квалітатив). Частіше за ці терміни вживаються прикметники меліоративний, -а (слово, значення, суфікс, префікс, афікс) і пейоративний, -а, тобто принизливий, інакше детеріоративний, депреціативний (< лат. de- і prex, precis «вартість, ціна»)⁸. До лінгвістичної меліорації певною мірою прилягає — за об'єктом, а не характером — оказіоналізм меліорація тексту, наприклад: Лаконічність стилю, виразність ілюстрацій, «меліорація» тексту та інші засоби редакторської майстерності — ось способи зменшення обсягу книжки NKn 1977 8 5. В історії філософії відомий меліоризм (< англ. meliorism) — «ідеалістична реакційна доктрина поступового вдосконалення буржуазного суспільства»⁹. тацинник і експлуататор (не кажучи вже про відмінності між десубстантивними назвами діячів та інструментів, наприклад: колекціонер і колектор, реакціонер і реактор, селекціонер і селектор, вентиляційник і вентилятор). 7 До словників мовознавчих термінів меліорація ще не потрапила, проте в літературі вживається й розглядається. Наприклад: Під меліорацією умовно розуміють «підвищення», під пейорацією — «зниження» <...> (Девкин В. Д. Min. veik., с. 93); меліорація, або семантичне підвищення (Шувалов В. И. Семантические процессы мелиорации. — В кн.: Вопросы немецкой филологии. М., 1975, с. 140); меліоративні й нейтральні дії (Копыленко М. М. О семантической природе молодёжного жаргона. — В кн. Социально-лингвистические исследования. М., 1976, с. 82). 8 Деякі автори схильні розрізняти пейоративні, тобто слова з негативним денотативним значенням, і депреціативні, тобто слова з принизливою конотацією, стилістично знецінені слова з нейтральним або позитивним значенням (пор. Девкин В. Д. Min. veik., с. 93). Англ. depreciation означає не лише «знецінення» (deprecation — «осуд»), а й «амортизація, зношування». Часом уживаються назви респективні й деспрективні значення (або слова). 9 Амер. meliorist означає «оптиміст» (англ. optimist). Оптиміст, оптимізм споріднені з лат. bonus — суплетивною формою найвищого ступеня optimus «найкращий», пор. також оптимальний (не має ступенів порівняння), оптимум, оптимати — аристократія Стародавнього Риму (:гр. ἄριστος «найкращий», пор. арії: санскр. ārya), що відображала інтереси нобілів (: лат. nōbilis «шляхетний», пор. нобілітація, нобілітет). Прогностики вже вигадали оптимістичні й песимістичні варіанти значень M ir G 1977 1 10. 30 3. Різні види несільськогосподарської меліорації Однак слово меліорація найчастіше вживається не в лінгвістиці й філософії, а в природі та господарстві. Перш ніж перейти до найзвичнішої сільськогосподарської меліорації та меліораторів, розгляньмо інші, рідкісніші випадки. Їх досить багато. Найпростіше розкрити їхній зміст і значення не визначеннями (адже не всі вони їх мають), а просто прикладами вживання. Ось вони: На заболочених землях верес — природний меліоратор. Висмоктуючи, ви-сушуючи воду, він природним чином освоює території Kom T 1974 181 4 [Grudzinskas L. Laiškai beržo tošyje. — V., 1976, p. 121 (su apmaudžia korektūros klaida gerindami vandenį)]. Серед природознавців чимало суперечок точиться щодо регулювання чисельності вовків як біологічних меліораторів KV 1976 13 15. Адже щуки — особливо корисні біологічні «меліоратори», які живляться малоцінною рибою T 1976 235 4. Не заперечуючи значущості природних і біологічних меліораторів, щодо цих конкретних прикладів слід зауважити ось що. Вереси — не меліоратори природи, а осушувачі землі. Хижаки — вовки й щуки — здійснюють радше біологічний (точніше, лише зоологічний) добір, а не меліорацію. (Називати їх санітарами природи також неточно. Ними є падальники, або некрофаги, наприклад, гієни, шакали, ворони, деякі жуки, загалом — редуценти. А вовки й щуки є консументами.) Не кожного поліпшувача називають меліоратором. Поліпшувача-відтворювача (бика, жеребця, кнура) не титулують меліоратором породи. Птахи, що знищують гризунів і шкідників, здійснюють природний добір і поліпшують урожай, але через це їх не називають ані селекціонерами, ані меліораторами. І в популярному стилі журналістам, мабуть, варто більше покладатися на звичні слова й терміни. Інша річ — риби-фітофаги (рослиноїдні), їхня діяльність, наприклад: <…> товстолобики й амури, живлячись рослинами, <…>, допомагають успішно розв’язувати нині надзвичайно актуальну проблему біологічної меліорації водойм MG 1977 4 23. <…> амури корисні й для водойми як біологічні меліоратори T 1979 147 4. <…> риба-меліоратор T 1977 66 4 [про білого амура, який поїдає рослинність каналів]. Отже, тут маємо поліпшення самих водойм, а не землі, — поліпшення водного режиму. Це справді щось на кшталт іхтіомеліорації водойм. Однак ці дві різні речі іноді необачно змішують — і хижих риб називають біологічними меліораторами водойм (або навіть водних об’єктів) T 1978 81 4) біологічними меліораторами MG 1975 7 29. Пишуть навіть про біологічну меліорацію ставків T 1980 205 4. Адже існують і терміни з іншими значеннями: меліорація рибного господарства, риборозведення та ставків. Наприклад: Рибоводи меліорацією називають поліпшення водних басейнів і уловів риби. Оскільки тут застосовують біологічні методи, цю роботу й називають біологічною меліорацією M ir G 1973 11 28. У ставковому господарстві величезне значення має меліорація риборозведення, завдання якої — відновити, підтримувати на визначеному рівні й підвищувати природну рибопродуктивність ставків Tvenk 50. Меліорація ставків для риборозведення Tvenk 50. У тих випадках, коли ставок повністю спускають, підвищувати його придатність для риборозведення потрібно не лише добривами, а й відповідними меліоративними обробками улоговини ставка 31 обробок Tvenk 83. Російською мовою є рибогосподарська меліорація, латиською — zivsaimnieciskā meliorācija Hidromet vard. Ці види меліорації можна було б назвати гідробіологічною меліорацією. Інша група видів меліорації пов’язана з лісом або водночас із лісом і землею. Її намагаються називати агробіологічною меліорацією. Меліорують самі деревостани: рубки догляду (виховні)¹⁰ іноді називають меліоративними, тобто рубками, що поліпшують ріст лісу, <…> Bendr mišk 427 (це відповідає англ. improvement cutting felling, рос. улучшающая выборочная вырубка), пор. деревостан потрібно поліпшувати MG 1977 6 19. Частіше меліорують не деревостани, а сам ліс. «<…> лісове господарство застосовує агрономічні заходи меліорації лісів» Bendr mišk 348. Вона охоплює «осушення лісів і закріплення та заліснення пісків, видуваних вітром» MLTE II 553. Меліоратор лісу чи лісів (рос. лесмелиоратор СССРЯ VI) рідко трапляється в литовській мові, наприклад: <…> з 1943 року в Башкирській АРСР <…> працював <…> в районній сільськогосподарській установі — старшим меліоратором полів і лісів Šv 1977 9 11 (J. Skaisgiris). Меліорують і за допомогою лісів — гірські схили, піски. Наприклад: Лісомеліоративні роботи в горах проводять з метою повністю або хоча б частково ліквідувати поверхневий стік вод у гірській місцевості, застосовуючи лісівничі та інженерно-технічні заходи, <…> Mišk kult 389. Меліорація пісків Mišk kult 363 полягає в їх закріпленні механічними (неживими) загорожами та насадженнями (живими загорожами). Однак найчастіше меліорують лісами землі, ґрунти. Англійською це називається агросильвікультура, латиською агролісомеліорація, або польова | польова лісомеліорація (пор. лісомеліорація | лісова меліорація — меліорація лісу | лісів). Лит. агролісомеліорація — «система лісогосподарських заходів, метою якої є поліпшення де-небудь (! — J.K.) природних умов, ліквідація або часткове зменшення шкідливих природних чинників, що знижують (!— J.K.) родючість (засухи, ерозії тощо)». Melž не відповідає морфології литовської мови. Термін агролісомеліорація не лише неправильної форми, а й неточний — орієнтує не на поняття «меліорація ґрунтів за допомогою лісу», а на «поліпшення ґрунтів і лісів». Крім того, після появи нових слів агроліс «сільськогосподарський, колгоспний, недержавний ліс» і агролісівник KV 1976 40 15, а також агролісові насадження або агронасадження MG 1978 8 7, після адаптації форми агролісомеліорація вийшло б уже не те — меліорація агролісу. Якщо ж поміняти компоненти місцями, як пропонується¹¹, значення також змінилося б — лісова агромеліорація означала б «поліпшення лісових земель». Це явище має й інші назви. У Melž і PolŽ вживається технічна меліорація лісу — пор. захисні лісосмуги — «дерева й кущі, посаджені смугами для захисту від вітру, зменшення випаровування тощо» (згадуються захисні польові, вологорегулювальні, водопоглинальні та вітрозахисні лісосмуги), а також захисні лісові насадження, навіть просто лісові посадки — «садіння дерев для закріплення пісків, поліпшення умов зволоження та інших цілей», а також технічна меліорація лісу 10 Нині усталився точніший термін — рубка догляду Medž. 11 Žr. Valeckienė A. Kitų kalbų kilmės sudurtiniai žodžiai. — Kalbos kultūra, 1968, sąs. 15, p. 23. 32 засоби (Drek 226 лісотехнічні засоби) див. лісівничі заходи «використання лісу як чинника, що захищає від різних несприятливих кліматичних і метеорологічних впливів (у боротьбі із посухами, регулюванні водного режиму)». Така безліч часто надто загальних, неточних термінів є небажаною. На жаль, у літературі ця різноманітність ще більша. Наприклад: Окремий вид меліорації становлять створювані в районах дефіциту вологи полезахисні лісові смуги, які захищають поля від суховіїв та інших несприятливих природних чинників Saus 8. Також окремий вид меліорації становлять заходи, що застосовуються для захисту ґрунту від водної та вітрової ерозії — <...> Saus 8. Окремий вид меліорації становлять полезахисні лісові смуги для захисту від суховіїв та інших несприятливих природних явищ Dirv mel 6. До окремих видів меліорації іноді відносять також захисні лісові смуги, протиерозійні заходи тощо Mel 10. Окремі види меліорації становлять полезахисні лісові смуги та захист від водної й вітрової ерозії Mel 10. Окремими видами меліорації можуть бути створення захисних лісових смуг і протиерозійні заходи Agr 165. <...> лісомеліоративні протиерозійні заходи Eroz 136. За напрочуд схожим стильовим шаблоном тут нарізано стільки видів та їхніх назв, скільки існує заходів, хоча в інших випадках меліорацію класифікують не за ними, а за метою. LTE I агролісомеліорація спрямована на озеленювальна меліорація. Це прийнятно. Дуже зручними й ближчими до термінів інших мов були б агролісомеліоративне лісівництво та агролісомеліоративні ліси. Уже вживається агролісомеліоративні лісові насадження ŽŪ 1976 11 4. У метеорології вживається термін кліматична меліорація (поліпшення) MetŽ. 4. Сільськогосподарська меліорація та її види Основним видом меліорації є сільськогосподарська меліорація. Вона дуже різноманітна. Це видно й з визначень: Загалом меліорація розуміється як поліпшення водно-повітряного та вітрового режиму на території землі Mišk kult 352. Наука про основні заходи й способи поліпшення землі шляхом зміни несприятливих ґрунтових, кліматичних і гідрологічних умов називається наукою про меліорацію Mel 5. В агрономії меліорація розуміється як поліпшення непридатних земель Tvenk 50. Найточніше сутність меліорації розкриває, мабуть, такий опис: Основним завданням меліорації є регулювання водного режиму в ґрунті Saus 5¹². Відповідно, насамперед розрізняють меліорацію водного режиму — гідротехнічну (здійснювану гідротехнічними заходами) меліорацію (гідромеліорацію¹³). Вона буває двох видів: осушувальна меліорація MelŽ, або меліорація осушення Hidrogeol 92, і зрошувальна меліорація MelŽ, або меліорація зрошення Drėk 5 / 12 По суті, це правильно, тільки трохи комічно: Вологість регулюють фахівці цієї галузі — меліоратори Augal 343. Зенонас Будрікас у радгоспі Жемайчю-Науместіс — господар дощу Šv 1976 20 1. Майже як п’єса американського драматурга Річарда Неша «Продавець дощу» або фахівець з емоцій T 1976 265 4. 13 Існує також назва фахівця гідромеліоратор MelŽ. 2. 1019 33 зрошувальної меліорації Hidrogeol 1314. Цей процес називають також просто осушенням15, зрошенням. Осушення добре поєднується й з іншими вживаними значеннями слів осушення: Перед улаштуванням дренажу рекомендується попередньо осушити ділянку канавами Mel 67 та пересушення Melž, Piev ir gan 212, MG 1967 5 4 (відповідає рос. пересушка, англ. overdry). Часом уживане слово осушення, навіть у спотворених назвах адміністративних установ (наприклад: управління осушувальних систем T 1976 287 3), не має жодного нового відтінку значення, тому й непотрібне (зволоження ще ніхто не вигадав). До речі, осушення може бути не лише гідромеліоративним: Розрізняють гідромеліоративні та агромеліоративні заходи з осушення. До перших належать канави й дренаж, до других — кротування, нарізання борозен, розпушування підґрунтя, грядкове орання Mel 47 (але самі заходи точніше було б назвати гідротехнічними й агротехнічними). Тому для досягнення більшої точності вживають терміни осушувальна гідромеліорація Mel 10, зрошувальна гідромеліорація Mel 10. Варто згадати ще два спеціальні способи осушення затоплюваних територій: польдери, або осушення польдерними системами Hidrogeol 302, польдерні осушувальні системи Hidrogeol 312, тобто система захисту від затоплення «прибережних морських маршів (Голландія, ФРН), що лежать нижче рівня моря» GeogrŽ або заплав і дельти нижньої течії Німану: дамби, відкачування води з-за дамб, осушення дренами та канавами, а також кольматаж — не зниження рівня води в ґрунті, а під- 14 Це майже рівнозначні терміни, лише дієприкметникова конструкція часом стає двозначною, пор. осушувальні канави Mišk kult 400. Думку автора щодо цього дискусійного питання див. у «Mūsų kalba», 1972, № 8, с. 35–37. П. Кнюкшта (як і В. Буда та А. Куцинскайте, див. там само, с. 38–42) обстоює «багатозначність дієприкметників», а до «наголошення на основному значенні», яке «підтримують термінологи», ставиться скептично (Kniūkšta P. Priesagos -inis būdvardžiai. – V., 1976, p. 192; див. також p. 133–134, 191), але термінологічних значень не досліджує. К. Гайвеніс, розглянувши це явище «не лише в граматичному (синтаксичному) аспекті, а й з погляду висловленої думки» (Gaivenis K. Dvižodžiai sudėtiniai terminai dabartinėje lietuvių kalboje. – Kn.: Lietuvių terminologija. V., 1975, p. 65), беручи до уваги «базовий, головний компонент словосполучення» (p. 70) і зважаючи на те, що цей компонент «не завжди збігається з його семантичною домінантою» (p. 61), доходить ґрунтовніших висновків. Він зазначає: «Коли другорядним компонентом складеного терміна вказується робоча операція, виконувана інструментом або агентом» (p. 71), то цей компонент «частіше виражається родовим відмінком іменника, ніж <...> пасивним дієприкметником» (p. 72). Тому «поряд із термінами типу „культиваційний“ мають право існувати й новіші терміни типу „машина для культивації“» (p. 75). Картину, можливо, дещо уточнило б розрізнення пацієнтів поряд з агентами та інструментами. Загалом багато дало б укладання повного переліку родових і пасивно-дієприкметникових конструкцій (та їхніх реальних і можливих трансформацій), оскільки вузький матеріал зазвичай обмежує й теоретичні передумови та висновки. 15 Звісно, осушення може бути й немеліоративним, пор.: Дорікають кінському гною, що він надто гарячий і тому ще більше осушує сухий ґрунт Vad 33. Або, наприклад, осушення торфовища не для його окультурення чи землеробства, а з метою експлуатації; так само осушення кар’єрів, родовищ корисних копалин, спортивних та інших майданчиків, аеродромів, населених пунктів, будівельних ділянок, доріг тощо. Осушують і не землю, а різні технічні об’єкти — судно (підводну частину), трюми, машинне відділення — кесонами (для ремонту) або аварійними осушувальними насосами; є агрегат-сушарка суднової холодильної установки (для відділення води від рідкого фреону), осушувальна ізоляція тощо. Вживається навіть термін осушення пари. Проте термін з означенням — осушення мокрих або надмірно вологих земель — не викликає жодних сумнівів. 34 підняття поверхні землі, обмеженої дамбами, шляхом осадження (пор. англ. deposition — осад, відклади; кольматаж ĄŽŪŽ) мінеральних наносів річкової води, що безперервно або періодично затоплює її (через кольматаційний канал) (англ. colmatage/colmation відповідник warping: warp «нанесений мул») і удобрення ними землі (у Литві не застосовується) або засипання болотного ґрунту шаром піску. Ще рідше трапляється осушення рослинами (наприклад, висаджуванням евкаліптів у теплих кліматичних зонах) Žem kul 54. Однак природне, немеліоративне осушення такого типу досить поширене. Крім раніше згаданого прикладу Л. Грудзінскаса верес — природний меліоратор, тобто осушувач, можна навести й народний вислів: осушив озеро очеретом (тобто аїром) Adomynė. Часом осушити вживають у значенні «спустити, випустити (воду)», наприклад: Тут і виникає потреба залишати стави для розведення риби осушеними протягом тривалішого часу <…> Tvenk 51–52. Найкращий спосіб боротьби з водною рослинністю — осушення ставу, обробіток його дна дисковими боронами або мотокультиватором Tvenk 54–55. Іноді осушити став уживається поряд зі словом спустити став: Найкраще зробити став спускним, щоб його можна було повністю осушити Tvenk 59. Або осушити став уживається поряд зі словами спустити воду: Став можна осушити в тих випадках, коли можна спустити воду <…> Tvenk 59. Це навіть претендує на статус термінології: draw a pond — (осушити) калюжу, став ĄŽŪŽ. Так робити немає потреби. Немає жодних зауважень до речень: Осушення частини Середземного моря MG 1976 9 22. Перший етап осушення озера відбувався <…>. Невелика смуга навколо озера перетворилася на луки й ріллю, <…> MG 1977 4 30. Адже тут море, озеро вживаються не в значенні води, басейну чи акваторії, а в значенні дна, площі, території. Інакше, ніж зі ставами, справа з водотоками, наприклад: Ставиться завдання зберегти не менш як 80 відсотків малих річок недренованими й не перетвореними на відвідні канави MG 1977 4 10. Тут, мабуть, краще пасувало б «осушити» в значенні «знизити вологість». Наслідком осушення є висихання. Проте й природні чинники висушують, пор. MetŽ висихання ґрунту [(висихання)], пересихання (ґрунту), висихання посівів. Поряд із каузативом (причинною формою) осушення може існувати й куратив (спонукальна форма) осушування, пор. Пан і той гай вирубав, а тепер наказує осушувати луки J. Jablonskis. Осушування тепер зовсім не вживається. Загалом куративи в сучасній мові, на жаль, зникають. Мабуть, не без впливу меліорації гумористам так полюбилися слова осушувати й висушувати. Наприклад: Осушив цілющі трави, корені, змій та інші зілля — жахіття, замочені в пляшках K. Saja. Сіль жене рідину з легень (= рідину), а горілочка її осушує ŠI 1974 17 6. Річечки коньяку й вина встигаємо випити на посиденьках ŠI kal 5. Навіть витверезник прозвали «сушарнею» ŠI 1978 7 13. Меліоративне зрошення — це «комплекс заходів, спрямованих на штучне поповнення запасів води, яких бракує на зрошуваних територіях» MelŽ, російською орошение. Існує й немеліоративне — зволоження матеріалу: «підвищення вологості матеріалу шляхом надання йому можливості поглинати вологу з газоподібного або рідкого середовища» — увлажнение, Anfeuchtung MedŽ. Подібно до матеріалознавства, у текстильній промисловості також вживається термін зволоження. Зволожують і повітря: Якщо в оселі сухо, його треба зволожувати TM 1979 4 P5. 2* 35 Зволожуване й постійно підтримуване чисте повітря навколишнього середовища [у палаті] SA 1977 6 22. Само собою зрозуміло, зволожувати можна не лише землю, а й насіння, коріння рослин (тільки не самі рослини). У меліорації від зрошення відрізняють накопичення вологи, зволоження — накопление влаги «збагачення ґрунту вологою за допомогою певних заходів, як-от: садіння лісосмуг, затримання снігу, осіння оранка, будівництво ставків тощо». MelŽ. Вираження поняття «доповнення води понад гігроскопічну кількість вологи» терміном зволоження (рос. увлажнение) у MelŽ недостатньо точне — його зміст краще передавали б надмірне зволоження або перезволоження. Дуже цікаво в переносному значенні вживається «мале зрошення» — перелоги T 1978 260 4. Зрошення може мати й інше призначення — є удобрювальне Drėk 5, Mel 140, ŽŪŽ, PolŽ, підігрівальне Drėk 6, Mel 140, ŽŪŽ і очисне зрошення Drėk 6, Mel 140, ŽŪŽ. У російській мові навіть назва звичайного зрошення має свій визначальний компонент — увлажнительное орошение. Сліпо наслідуючи цей зразок, литовською теж іноді намагаються вживати зволожувальне зрошення Drėk 5, Mel 140. Однак семантичне співвідношення компонентів тут радше протилежне, ніж у російській мові: рос. орошение, етимологічно пов’язане з роса (: лит. rasa, лат. rōs, rōris, фр. rossée «роса», пор. фр. arrosage «полив; зрошення», давньоіндійське rasā «волога», rāsas «сік, рідина»), семантично, мабуть, ближче не до зрошення, а до зволожування. Зволожувати пов’язане з drėkti, -sta, -o / drėgti, -sta, -o «ставати вологим», drėkti, -ia, -ė «моросити, сніжити», drėkti, drėkia, -ė «бруднити, забруднювати», drėkuoti «моросити», drėkva «дощова погода, негода», drėgnas16, drėgnuoti «дощити», drėgnoti «порошити» і «кидати мокрий сніг», drėgenti «бути кепським» (далі також із dėrkti «бруднити, забруднювати» / dėrgti «бруднити» і «бути негоді», dūrgti «бути забруднюваним, мокнути», «намокати», «ставати неродючим», «блукати, бути в негоді», dārgi «мокнути, псуватися», dargana, drengti, …), неологізм drėgmens17 (A. Vireliūnas), drėgulai (K. Būga) «опади». Drėgnumas у давніх писемних джерелах (K. Širvydas, P. Ruigys) мало значення «сік, соки»: O gardumas jo buvo kaip gardumas geriausio drėgnumo alyvos S. Chilinskis. Drėgninti іноді вживається у значенні «робити вологим (поливаючи)»: Pasemk uzboną vandens ir padrėgnink gėles Kūr­tuvėnai. Vilgyti, хоч етимологічно й пов’язане з рос. влажный, влага, семантично істотно відрізняється. Влага означає «рідина, вода», це слово вживається стосовно сліз, слини; водної маси або поверхні, наприклад: зеркальная влага (пруда), серебристая влага (родника), голубая влага (океана); вологи, наприклад: влага тучи (адже до цього спорідненого слова належать також нім. Wolke і давньоіндійське vṛjani зі значенням «хмара»), ночная влага; у піднесеному поетичному стилі — про вино, напій, наприклад: Вакхова влага (: лат. ūmor Bacchi), драгоценная влага, огненная влага, играющая влага, живительная влага 16 Спочатку у значенні «зрошення» вживалося й зволожування, наприклад: меліорація — поліпшення земель шляхом осушення, зволожування, удобрення (Šlapelis J. Словничок чужих і незрозумілих слів). Зволожування, можливо, краще відповідало б значенню згаданого раніше терміна з лісознавства зволоження. 17 Тепер drėgmena вживається у значенні «осіла волога туману», рос. наморось MetŽ. 36 ССРЛЯ II. У литовській мові відповідного (етимологічно) іменника немає¹⁸ [споріднені слова valgis, pavalga(s), pavalgis, pavilga «початкова страва — м’ясо, жири, молоко, сир, яйця — не хліб, не картопля, не суп», pavilgas «підлива» та «соус, підливка» мають віддалені значення — ближчими до рос. волога «рідина, рідкі жири до першої страви», «вариво» […] — є rasa, drėgmė, skystimėliu та ін. У MelŽ suvilgymas — смачивание відсилає до зволоження. Vilgyti (каузатив від vilgti «трохи намокати, ставати вологим») означає дещо іншу й менш інтенсивну дію, ніж зволожувати. (Звісно, цілком неправильно написано: Žuvis kepama <…> suvilgius miltais ar džiūvėsėliais T 1977 98 4). Однак, коли йдеться про дощ, туман, росу, ці слова вживаються як синоніми, пор.: lietus drėkina žemę ir lietus vilgo žemę, rasa sudrėkino žemę ir rasa suvilgė žemę (taip pat lietus rasą padarė); drėgnos drapanos, t. y. vilkšnos словник A. Juška. Так і в народній мові та поезії, наприклад: Drėgina, vilgia sausumą kietą, mišką, laukelį ir žėdną vietą; Upeliai rūkus leidžia lyg dūmus, drėgnumu vilgia pievas ir krūmus Litauische Mundarten, Gesammelt von Baranowski A. Leipzig, 1920, Bd. I, S. 432 (з околиць Купішкіса). І журналісти часом вживають vilgo замість «зволожує»: Ten, padangium aukštybėse, didžiuliai masyvai sniego ir ledo, — lauks suvilgomas dykumos T 1978 103 4. Однак у термінології плеонастична семантика компонентів у зволожувальному зрошенні зайва й неприйнятна. І опоситель у MelŽ, і увлажнитель у MetŽ литовською — це зволожувач19. Також невдала назва основного різновиду лиття — зволожувальне лиття. Для родового неспеціалізованого терміна видовий визначник не потрібен. Хоча є й вентиляційний дренаж MelŽ, до звичайного дренажу не додають осушувальний. Опошаемая культура литовською — це поливна культура ŽUŽ, бо рослини, зернові ніхто не зволожує; пор. також поливне землеробство, хоча земля буває і зрошувана, і поливна, і затоплювана ŽUŽ. Для литовської мови, здається, зовсім непотрібні тюркізми богарне землеробство ŽUŽ (богарное земледелие), AŽUŽ (dry farming) і богарна культура ŽUŽ (богарная культура), AŽUŽ (rain crop). Українською це неполивне землеробство, неполивна культура. Цікаву мотивацію мають англ. rain crop і відповідне рос. дождевая культура. 18 Лише в діалектах уживаються vilgatis «волога» (Ūdrija, Rudaminā, Veisiejai, Leipalingis, Nemunaitis, Druskininkai, Varėna, Švenčionėliai, Pelesa, Ródūnia), vilgastis (Vilkaviškis, Dievėniškės), vilgmastis (словник A. Juška), vilga (Jonava). 19 У PolŽ, ŽUŽ, BŽ II увлажнитель, в AŽUŽ dampener ir humidifier перекладають як зволожувач, змочувач, але різниця між ними неясна (humidor — пристрій для зволоження повітря). Зазвичай уживається зволожувач. До речі, і в англійській мові терміни не мають чіткого розмежування, пор.: moistening — зволоження AŽUŽ [ground moistening — зволоження підґрунтя (ґрунту) AŽUŽ], увлажнение Гидр сл, moisture — влажность; влага; сырость Гидр сл; damp — 1. сырость; влажность || смачивать: увлажнять || сырой, влажный, 2. илистый Гидр сл, dampness — вологість, волога AŽUŽ; wet — волога, вологість || змочувати; просочувати; зволожувати (ґрунт) || мокрий, вологий (про ґрунт); дощовий (про погоду) AŽUŽ; wetting — зволоження, змочування AŽUŽ, wetness — вологість AŽUŽ, увлажнение Гидр сл; water — 2) поливати, зволожувати AŽUŽ, 2. орошать; <…> Гидр сл; madefaction — смачивание; увлажнение Гидр сл; maceration — змочування; зволоження; вимочування; мацерація AŽUŽ; bedabble — орошать; обрызгивать Гидр сл [і dew «зволожувати, збризкувати» та «роса; сльоза, крапля», bedew «оббризкати, полити, змочити, покрити росою»]. Пор. прим. 5. 37 Способів зрошення є кілька. 1) Підґрунтове MelŽ, Drėk 141 (пор. також покрита див. закрита система зрошення MelŽ), рос. подпочвенное орошение Гидр сл. Рідше трапляється його міжнародний синонім інфільтраційне: upward irrigation – підґрунтове, інфільтраційне зрошення AŽŪŽ, англ. також subirrigation Гидр сл. Іноді його неправильно називають підземним зрошенням, а зовсім невдало — підземним поливанням M ir G 1980 5 34. Зрошення, уживане в тепличному овочівництві, затоплювальне (басейнове) зрошення Liet 150 (Горщики ставлять на наповнювач, і крізь отвір у його дні ґрунт всмоктує вологу, <….>) мабуть, слід називати басейновим. 2) Поверхневе MelŽ, Drėk 56 (пор. також відкрита система зрошення MelŽ) — затоплювальне Drėk 57 (ділянки, наприклад рисові поля, безперервно затоплюють водою протягом усього вегетаційного періоду Drėk 57) і обливальне20 MelŽ, Drėk 57: борознами — проточними (мілкими) Drėk 65 (де поверхня ґрунту має достатній ухил Drėk 65) і затоплювальними (глибокими) Drėk 65 (інакше: проточні Mel 161 і глухі затоплювальні / глухі, затоплювальні21 Mel 162) — а також смугами Drėk 69. У MelŽ були також поливання, заливання — «одноразове штучне зволоження ґрунту шляхом подавання води по поверхні або дощування»: поверхневе поливання «поливання подаванням води по поверхні» (і поливання по поверхні), а також затоплювальне поливання «полив затоплением»; дренажне поливання «спосіб поливання, за якого надлишок води може стікати» (і самопливне поливання), а також недренажне поливання; смугове див. струминне поливання та поливання борознами: поливання глухими борознами і поливання проточними борознами. Така класифікація менш прийнятна: змішуються види дієслів, семантичні відношення між компонентами неприродні. Це стосується й основної видової назви зрошувальне поливання (її російський відповідник такий самий, як і в зволожувального зрошення — увлажнительное орошение), утвореної за аналогією зі спеціальними назвами освіжувальне та промивне поливання. За семантикою поливання правильне лише ямкове поливання MelŽ та новий спосіб краплинне поливання Liet 150 (або краплинне зрошення ŽŪ 1976 11 4, M ir G 1978 9 15). 3) Так зване дощування, або зрошення дощуванням22 ŽŪŽ, MelŽ — це лише безтрубне дощування, хоча там наведено також трубу для дощування, насадку для дощування. До речі, системами або пристроями для дощування нерідко також поливають, наприклад: створити <….> автоматизовані системи дощування, продуктивність яких становить 10–15 гектарів поливу за робочу зміну людини за норми поливу 400 кубічних метрів води на гектар ŽŪ 1976 11 4 (пор. також поливання рідким гноєм і розбризкувач рідкого гною ŽŪ 1977 3 12). <….> перейти до поливання шляхом розбризкування води пристроями для дощування Armand 50–51. Оскільки ними воду розбризкують (пор. також: труба для дощування — труба, призначена для дощування, до якої встановлено розбризкувачі для розпилення води MelŽ, далекобійна насадка для дощування — робочий орган далекоструминного апарата для дощування 20 Blogai taiso „Kalbos praktikos patarimai“ (V., 1976): drėkinimas apliejant, apliejimu (= užliejamasis drėkinimas). Tai skirtingos sąvokos. 21 Затоплювальні борозни за обливального зрошення зовсім недоречні. 22 Дуже дивно, що замість зрошення іноді нав’язують не лише поливання, а й дощування, наприклад: Відповідне розміщення агролісових насаджень — найекономніший спосіб дощування ґрунтів. Дощування насадженнями! Трапляється навіть системи зрошення дощуванням Šv 1978 6 5. 38 насадка MelŽ, короткоструминні пристрої для дощування Liet 52, поливальний струмінь MelŽ), то цей спосіб можна називати розбризкувальне | струминне поливання | зрошення. Т. Іванаускас уживає просто розбризкування (=розбризкування) Vad 58, 61. Можливі також дощове | дощоподібне поливання або дощування | дощування. У російській мові, крім дождевание і орошение дождеванием, є також струйчатое орошение Гидр сл. Подібні за словотвором до запропонованих і англійські терміни: flush irrigation, spray irrigation, sprinkler irrigation Гидр сл (дещо відмінне overhead irrigation Гидр сл), пор. також sprinkler head system — дождевальная система с насадком-дождевателем, sprinkler pipe system — дождевальная установка с перфорированными трубами і щодо значення — under-ground sprinkler system — система подземного орошения Гидр сл. Польською, крім deszczowanie ir sztuczne zraszanie, є nawadnianie zraszające (а зрошення, увлажнительное орошение — nawadnianie zwilżające). Дощування варто залишити метеорології [пор. латв. liედēšana (mākslīgā) — дождевание (искусственное), o lietēšana yra дождевание, полив дождеванием Hidromet vard. Ні в DŽ₁, DŽ₂, ні в LKŽ VII lieti (а також lietyti, lietauti) не має значення «дощувати». І в жодному разі не можна розбризкувальне поливання називати штучним дощем: Побудовано насосну станцію, пристрої для дощування «Волжанка». Вони освіжатимуть штучним дощем 200 гектарів культурних пасовищ T 1977 131 2. Дощувач (пор. рос. дождеватель) «апарат штучного дощу» A. Kaulakienė. — Kalbos kultūra, 1977, sąs. 33, p. 27 також мав би називатися якось на кшталт розбризкувальний поливальний апарат. Серед спеціальних способів зрошення варто згадати лиманне зрошення MelŽ, ŽŪŽ, Mel 187, Drėk 205 — одноразове затоплення водою затриманої повені або (рідше) водою від танення спеціально затриманого снігу (тому англійською воно й називається catchwork irrigation AŽŪŽ; цікаво, що польською лиманне зрошення — nawadnianie polderowe). До нього близька також снігова меліорація MetŽ — затримування снігу в степах для їх зрошення, простіше — снігозатримання GeogrŽ 125. До зрошення прилягає так звана меліорація обводнення — «поліпшення водопостачання посушливих районів для культурно-побутових і господарських потреб» MelŽ. Кальки обводнення, зневоднення [: рос. обводнение, обезвоживание, нім. Bewässerung — також «зрошення» (і Berieselung), Entwässerung — також «осушення», англ. watering «зрошення», «поливання, заливання», «розведення» (є також water-supply — водоснабжение, пор. urban water-supply — міський водопровод, а також water feed — питание водой ir водоснабжение Гидр сл), dewatering «видалення води», «дегідратація»] мають незвичну словотвірну структуру. Українською цей процес можна було б назвати новотвором водопостачання MetŽ «водоснабжение»: Водопостачанням називають централізоване безперервне постачання води належної якості різним споживачам води. Системою водопостачання, або водопроводом, називають комплекс інженерних споруд і засобів, що централізовано постачає воду належної якості ŽŪVand 5 (рос. водоснабжение), пор. вологопостачання MetŽ «влагообеспечение» (цьому слову вже 40 років). Уживати для цього водопровід23, як це роблять у PolŽ (і водопровод, і водоснабжение), не годилося б — водо- 23 Водопровід уживають і в анатомічній номенклатурі: водопровід мозку — aqu(a)eductus cerebri MedicŽ, Žmog anat 527, Gyv anat 321, 330, водопровід присінка — aqu(a)eductus vestibuli MedicŽ, Žmog anat 625, Anat I 68, Gyv anat 362 і водопровід завитки — 39 Постачання — це не лише водопровід, а й перевезення води цистернами тощо, а також резервуари, колодязі тощо. В англійській мові в цьому значенні вживається термін — water service AŽŪŽ. Виникає нове поняття vandentvarka T 1977 258 6. В інших термінологіях у подібних значеннях уживаються міжнародні терміни hidratacija «приєднання води» і dehidr(at)acija «видалення води». Наприклад: Під час гідратації мінерали приєднують воду Hidrogeol 39; гідратація — приєднання H₂O ČhŽ; гідратована олія та дегідратоване м’ясо (англійською також гашене вапно — dehydrated lime); дегідратація — видалення води — обезвоживание, дегидратация ЧhŽ; обезвоживание — зневоднення, дегідрування MetŽ (а дієслово обезводить — осушити, втратити воду [вологу] MetŽ); дегідратація пульпи — dehydra(ta)tio pulpae, обезвоживание пульпы StomatŽ. В англійській мові є також desiccation — обезвоживание; сушка Гидр сл, — сушіння, висушування; осушення AŽŪŽ; пор. міжнародні слова сикатив, десикація, десикант, ексикатор, ексикація, ексикоз, ексикант (:лат. siccus «сухий»). У метеорології, кліматології та гідрології вживаються терміни аридність, посушливість MetŽ, аридна [посушлива] зона / аридна зона [смуга] / суха [аридна] зона MetŽ, аридний [сухий] клімат MetŽ, опустелювання аридних областей M і G 1976 12 12; англ. arid — сухий, неродючий (про ґрунт) AŽŪŽ, aridity — ґрунтова посуха AŽŪŽ, semiarid — напівпосушливий AŽŪŽ і гумідний, вологий MetŽ, гумідна зона MetŽ, гумідний [вологий] клімат MetŽ; англ. humidification — зволоження, змочування AŽŪŽ, увлажнение Гидр сл, humidify — зволожувати, змочувати AŽŪŽ, humidity — вологість, волога AŽŪŽ, humid farming — зрошуване землеробство AŽŪŽ, humid area — зволожена область Гидр сл, dehumidification (меліор.) — осушення, зневоднення AŽŪŽ, dehumidify — осушувати, зневоднювати AŽŪŽ [: лат. aridus «сухий» і (h)ūmidus «вологий»]. Звичайними міжнародними відповідниками осушення та зрошення є дренаж (див. розд. II) і іригація. Гідромеліорація активізує саму землю, або агротехнічна (здійснювана агротехнічними засобами) меліорація (агромеліорація): кротування (норування²⁴) — певний короткочасний щільний і мілкий кротовий (норний) дренаж, що накопичує вологу, підвищує водопроникність ґрунту і водночас осушує його, поліпшує аерацію ґрунту, розпушує підґрунтя; до неї належать також глибока оранка, поглиблення (потовщення) орного шару, вузькозахватна оранка, нарізання борозен, хвилясте профілювання ґрунтів²⁵ чи інше профілювання ґрунтів, вирівнювання ґрунтів (планування) тощо. Агромеліоратор — нечуване слово. aqueductus cochleae Žmog anat 625. У збірнику матеріалів термінів «Біології та порівняльної анатомії хребетних тварин (також людини)» Й. Елісона (Švietimo darbas, 1924, № 1–9) вживається пристрій водопідіймання. Vandentraukis (мабуть, калька з польськ. wodociąg) уживали Й. Басанавічюс, А. Вірелюнас, А. Пошка, Вайжґантас. У народній мові vandentraukiu іноді називають струмок, наприклад: Тече один струмок нашим полем, але не має назви, його тільки називають vandentraukys Păbiržė. 24 Žr. Kučinskaitė A. Ar geri terminai kurminimas, kurmint uvas. — Žemės ūkis, 1973, Nr. 11, p. 39. 25 Žr. Balašaitis A. Dirvų subangavimas. — Žemės ūkis, 1976, Nr. 9, p. 31. Taip pat žr. G. aivenis K. Ne dirvų banguotavimas, bet bangojimas. — Kalbos kultūra, 1981, sąs. 41, p. 63. 40 Культуртехнічна меліорація — це видалення чагарників, пнів, каміння, купин, а також первинний обробіток (меліоративна оранка, дискування або фрезерування, коткування) і первинне удобрення (у луківництві його також називають меліоративним удобренням Piev₂ 107). Хімічна меліорація — це застосування хімічних меліорантів26: вапнування кислих ґрунтів27 (рос. також удобрение известью, пор. також лит. вапнякові добрива T 1976 40 1, 287 3), гіпсування засолених солонцюватих ґрунтів ŽŪ 1976 11 3 (рос. також удобрение гипсом), щоб досягти демінералізації / десалінізації, а також висівання й заорювання сидератів || сидеральних культур | сидеральних рослин (бобових рослин, наприклад люпину), інакше кажучи, застосування сидерації, або зеленого добрива (англ. sideral fertilizer AŽŪŽ) — зелене удобрення. Від нього відрізняється фітомеліорація fitomelioracija M ir G 1979 6 9 (пол. fitomelioracja Słownik wyrazów obcych. Redaktor naukowy Tokarski J. – Warszawa, 1971), яку в нас лише починають уживати: це меліорація за допомогою рослин (пор. агромеліоративні ліси | насадження | посадки || озеленювальна меліорація, осушення за допомогою рослин). Якщо планують меліорувати окремі ландшафти MG 1977 2 28, то, можливо, невдовзі з’явиться і якась ландшафтна чи комплексна меліорація28. 5. Меліорація чи меліорації Оскільки існує багато видів меліорації, деякі автори, не надто замислившись, запровадили форму множини melioracijos. Наприклад: Меліорація сільськогосподарських земель поділяється на гідротехнічну, агротехнічну, культуртехнічну та хімічну меліорацію. До окремих видів меліорації іноді додатково відносять захисні лісосмуги, протиерозійні заходи тощо. 26 Польське meliorant означає також «меліоратор» (хоча звичніше meliorator). Є й багато інших таких паралелей, наприклад: informantas і informatorius, demonstrantas і demonstratorius, застар. amatas і amatorius, рос. секундант і секундантор «той, хто б'є бурсацьким різками», фабрикант і фабрикатор «той, хто фабрикує», оркестрант і оркестратор «той, хто оркеструє», а також консервант і консерватор, проте їхні значення зазвичай різні (однакову семантику мають спекулянт – спекулятор, пренумерант – пренумератор). Подібні пари назв осіб і знарядь також найчастіше різняться: фумигант і фумигатор «пристрій для обкурювання», реагент і реактор, антітранспірант і транспіратор, варіант і варіатор, секант і секатор «садові ножиці», хоча в тому самому значенні назви особи вживаються дезодорант і дезодоратор(изатор), транквилант і транквилизатор, стимулант і стимулятор (рекомендовані перші варіанти; пор. також антидепресант, адстрингент, релаксант, фотосенсибілант; хоча оксидатор). Значення приладу має (біо)стимулятор. 27 Пор.: В умовах ставкового господарства вапнування є важливим меліоративним заходом Tvenk 52. Кальцій використовується як меліоративний і дезінфекційний засіб Tvenk 82. 28 Це припущення, висловлене в першій редакції статті (1977 р.), дуже швидко підтвердилося. Спочатку йшлося про меліорацію як комплекс певних заходів MG 1973 3 6, T 1973 52 4, згодом — про комплекс меліоративних робіт M ir G 1978 9 15 та їхню комплексність M ir G 1978 9 14, про комплексні меліоративні роботи T 1978 67 2, про те, що програма робіт стає комплексною T 1978 129 3, меліорація стає дедалі комплекснішою T 1978 67 2, і зрештою як гасло було проголошено: Головний напрям — комплексна меліорація T 1978 70 1 (назва статті). До речі, комплексне осушення з'явилося трохи раніше — MG 1976 10 7. Рідше трапляється ландшафтна біологічна меліорація Šv 1978 19 22. 41 Гідротехнічну меліорацію, або гідромеліорацію, також поділяють на осушувальну та зрошувальну Mel 10. Ще більша вада полягає в тому, що форму множини непослідовно вживають і плутають із формою однини. Наприклад: Меліорації мають велике значення, <…>. Ця галузь науки особливо важлива тепер Mel 3. Наука про основні засоби й способи поліпшення земель, <…>, називається наукою про меліорацію Mel 5. Хоча практичне застосування меліорації (осушення та зрошення) сягає кількох тисячоліть до нашої ери, ширший теоретичний розвиток науки про меліорацію розпочався порівняно недавно Mel 5. Наукову роботу в галузі меліорації в нашій республіці найширше веде Литовський науково-дослідний інститут гідротехніки та меліорації Mel 6. За кордоном у галузі науки про меліорацію багато зроблено <…> Mel 6. Наука про меліорацію в нашій країні багато завдячує <…> Mel 6. Нині розвитком науки про меліорацію в нашій країні займаються кілька десятків інститутів Mel 6. <…> планування меліорації Mel 227. <…> план меліоративних робіт Mel 228. Подібних коливань удосталь і в інших випадках, наприклад: зрошувальна меліорація Hidrogeol 13, але осушувальна меліорація Hidrogeol 92; гідротехнічна меліорація сільськогосподарських земель Drėk 3, але зрошувальна меліорація Drėk 5; меліоративні системи Vand ūk 48 і системи меліорації Vand ūk 66, 90, 134, 170. Одна книжка Й. Чейчіте має назву «Меліорація ґрунтів», інша — «Сільськогосподарська меліорація. Осушення», хоча непотрібну форму множини маємо вже в першій, наприклад: Довготривалі поліпшення ґрунтів, що здійснюються агротехнічними заходами, називаються агромеліорацією Saus 6. У книжці К. Раманаускаса «Економіка водного господарства» вживається економічна ефективність меліорацій Vand ūk 186, 200, 204 (також Mel 235), проте є й книжки В. Малішаускаса «Економічна ефективність меліорації» (В., 1970), С. Шешельгене «Ефективність меліорації у Радянській Литві» (В., 1973). Ця плутанина походить із російської мови. Наприклад, 1965 року в Москві вийшли дві книжки: Панцадиди А. Д. та ін. «Сельскохозяйственная мелиорация» і Розин В. А., Безменов А. И., Луганский В. Д. «Сельскохозяйственные мелиорации». Звичайно, це не є для нас виправданням. Меліорація могла б мати форму множини лише в конкретному значенні «меліоративні системи» (пор.: облаштували меліорацію / меліорації, меліорація / меліорації добре працює, меліорація / меліорації вийшла з ладу). Однак такого значення (як, наприклад, у слів конструкції, операції, організації, репарації, репетиції...) воно не має, як не мають його каналізація, механізація, автоматизація, фільтрація29… Найгірше те, що приклади множини слова меліорація трапляються також і зі словом дренаж: Пристрої для відведення або зниження рівня ґрунтових вод називаються дренажами Autokel 106 (хоча Різні випадки влаштування дренажу Autokel 106, види дренажу Autokel 107), Під час прокладання доріг влаштовують такі дренажі: <…> Kel 129; зрошення: особливі види зрошень Mel 185 (хоча види зрошення Mel 140, способи зрошення Mel 140); поливи: види поливів Mel 151, вегетаційні поливи Mel 151. Навіть слово техніки ШІ 1977 10 9 (із преси) намагаються вживати в множині: «У колгоспі злагоджено й механізовано відбувається ремонт технік». <…> естампи, виконані в техніках глибокого друку чи літографії. Нові способи розроблення тем вимагали нових технік, серед яких найпопулярні- 29 Таке значення іноді трапляється в поезії: Магістралями йтиму і йтиму стежками Повз меліорації, колись тонколісся L ir M 1980 4 10. 42 поширенішими стали різні види офортів і змішані техніки P 1977 6 132. Однак вони не мають конкретного значення, як орати, ткати, тому їх не можна толерувати. Більшість виражається не лише граматичною множиною. 6. Поліпшення Оскільки знову ж таки лат. melioratio означає «поліпшення»30, то саме це слово є найважливішим у тлумаченнях та описах меліорації. Наприклад: меліорація — докорінне поліпшення несприятливих природних умов з метою отримання рясних і стабільних урожаїв сільськогосподарських культур MelŽ; агромеліорація — докорінне поліпшення властивостей ґрунту агромеліоративними заходами MelŽ; гідромеліорація — докорінне поліпшення земель гідромеліоративними заходами MelŽ; меліорація — докорінне поліпшення земель: <...> TŽ 1936, меліорація, меліорування — докорінне поліпшення земель для потреб сільського господарства, <...> TŽ 1969; меліораціями можна називати лише докорінні поліпшення ґрунту довготривалого характеру Saus 7; Наука про основні заходи й способи поліпшення земель, <...> називається наукою про меліорацію Mel5. Тлумачення дещо різняться: в одних ідеться про землю, ґрунт, його властивості, в інших — про природні умови (в інших джерелах — водно-повітряний і вітровий режим Mišk kult 352), однак усі вони поряд із ядром значення «поліпшення» та його об’єктом (землею, ґрунтом...) містять і третій елемент значення — означення докорінне (так би мовити, капітальне). Попри це, іноді говорять і про поточні та докорінні меліоративні роботи Tvenk 50 або докорінну меліорацію Armand 38 (під нею, очевидно, мається на увазі гідромеліорація), пор. рос. коренная мелиорация, пол. melioracja podstawowa. Поліпшення є не лише найважливішим елементом тлумачення (визначення) поняття меліорація, а й уживається — найчастіше лише у словниках — як самостійний термін. Так, у ŽOŽ улучшение – gerinimas (поряд із термінами генетики, селекції та євгеніки veislių gerinimas yra ir žemių gerinimas), в AŽOŽ soil improvement – dirvos melioracija, gerinimas, а в MelŽ маємо pagerinimas – улучшение «збільшення кількості позитивних властивостей з погляду очікуваних результатів, зменшення негативних» і pagrindinis pagerinimas – коренное улучшение «поліпшення земельних ділянок довготривалими заходами, що потребують значних витрат праці та коштів» (інакше — меліорація). Іноді навіть не меліорація пояснюється як поліпшення (без означення «докорінне»), а навпаки, наприклад: Довготривалі поліпшення ґрунтів, які здійснюють агротехнічними заходами, називають агромеліорацією Dirv mel 6. Найважливішими заходами поліпшення аграрного ландшафту в сухих ландшафтах є іригація, а у вологих — осушувальна меліорація Krast 173. У популярному стилі іноді поліпшення земель уживається як тлумачення, опис поняття меліорація, наприклад: <...> тема меліорації, інакше кажучи, поліпшення земель, у нас ніби відійшла в минуле L ir M 1977 23 16 (R. Sadauskas). 30 Іноді помилково пишуть і так: латинське слово melioratio означає докорінне поліпшення земель для потреб сільського господарства шляхом осушення боліт, закріплення рухомих пісків, штучного зрошення, облаштування водойм M ir G 1973 11 28. 43 У луківництві, хоча є загін меліорації лук MelŽ, станція меліорації лук MelŽ (рос. и лу гомелиоратор ССРЛЯ VI), саме слово «меліорація» вживається дуже рідко, наприклад: поверхневе і докорінне меліорування Armand 110. У спеціальній літературі звичним терміном є «поліпшення», наприклад: поліпшення лук, поліпшення пасовищ ŽUŽ, pasture improvement — поліпшення пасовищ AŽUŽ (а також поліпшені луки T 1977 97 1). Воно буває докорінним і поверхневим, частковим³¹, наприклад: Докорінне поліпшення — це коли всю попередню рослинність знищують і створюють нову, тому його ще називають створенням сіяних лук Piev₂ 74; поверхневе поліпшення лук — поліпшення лук без оранки дернини MelŽ. В інших джерелах ідеться про два способи створення лук і пасовищ: докорінний і поверхневий Augal 345 (рос. залужение), але вживається також «докорінне поліпшення» Augal 346. Дивний термін — «поверхневе поліпшення». Ще дивніше, що докорінне поліпшення завершується основним (передпосівним) удобренням Piev₂ 90, а поверхневе — меліоративним удобренням Piev₂ 107. Протиставлення термінів не є досконалим. Загалом вислів «поліпшення земель» має дещо невизначене значення, йому бракує термінологічної чіткості. Пор.: Друга мета книжки — зібрати <…> досвід, накопичений землеробами, фахівцями з меліорації, агрономами, науковцями, які невтомно займалися поліпшенням земель, знищенням різних забруднювачів ґрунту, <…> Žem kult 3. Такий самий закон діє в Індії, де землю недбалого селянина можуть конфіскувати на десять років і повернути після її поліпшення та використання, що покрило витрати Armand 12–13. Іноді доходять і до абсурду: Земля від природи досконала й щедра, людина любить її, пишається нею, а тому й поліпшує, виправляє L ir M 1971 33 10. Навіщо поліпшувати досконале? Нерідко (по)ліпшення, поліпшити вживаються явно не у значенні «меліорація», «меліорувати», але чіткої межі тут немає, пор.: На сапропелі <…> поліпшено понад 100 га малопродуктивних земель, а <…> використання мулу для поліпшення ґрунтів має стати окремим видом меліорації T 1979 112 4. Загальним засобом поліпшення ґрунтів є гній Vad 28. <…> возимо торф для поліпшення ґрунту T 1977 47 4. <…> мінеральні добрива не є основним засобом поліпшення наших культур, а лише додатковим Vad 32. Болотиста, похмура діброва цих околиць стала на заваді хліборобству. Розчистити її означало освітлити, поліпшити, підвищити родючість землі P 1978 9 124. Те саме можна сказати й про «поліпшувача»: Бобові — найкраще зелене добриво, <…> поліпшувачі аерації ґрунту, режимів вологості й температури MG 1977 2 25. Дослідженнями встановлено роль лісу як поліпшувача хімічного й органічного складу ґрунтів M ir G 1981 1 37. Звісно, ці зауваги не слід розуміти як осуд такого слововживання. А слово «меліорація» вже так прижилося, що з’являються, щоправда, оказіонально, і цілком литовські похідні від нього, наприклад, «помеліораційні» поселення MG 1976 10 6. Хоча слово deterioracija в литовській мові ще не зафіксоване, його калька blogėjimas («погіршення») вже трапляється: Загрозлива ознака екологічної кризи — погіршення якості довкілля M ir G 1978 12 7. ³¹ Іноді його називають обома назвами — Piev₂ 74, іноді лише однією: «поверхневе» Gyvul 93, 114, «часткове» Piev₁ 212 (рос. поверхностное). 44 7. Функціональні недоліки Історія меліорації та її функціональна семантична структура досить заплутані й дещо парадоксальні. А її нинішній розквіт часом розцвітає й зовсім порожніми квітами. Наведу тут кілька характерніших недоліків слововживання. Лише претензійними плеоназмами (прихованими тавтологізмами) слід вважати такі приклади: Природну якість землі можна було поліпшити, меліоруючи поля <...> M ir G 1978 5 27. Меліоруючи й окультурюючи землі, підвищують їхню продуктивність Šv 1980 3 13. Широко меліорована, інтенсивно перетворювана й поліпшувана земля родить дедалі вагоміші колоски T 1976 31 1. <...> поліпшено меліоративний стан 300 тисяч гектарів зрошуваних земель. Перебудовано зрошувальні системи на площі 300 тисяч гектарів T 1972 19 2. <...>поліпшено меліоративний стан 92 тисяч гектарів зрошуваних земель і перебудовано зрошувальні системи на площі 76 тисяч гектарів T 1973 172 2. Що означає меліоративний стан? Щоправда, MelŽ має термін умови меліорації ґрунту — почвенно-мелиоративные условия, але цей «термін» не пояснюється. Очевидно, це те саме, що й умови ґрунту — «водний, повітряний і поживний режим ґрунту, механічний склад, наявність карбонатів» MelŽ (пор. condition of soil surface — состояние поверх-ностной почвы Гидр сл), лише розглянуте з погляду меліорації³². Поліпшувати можна й потрібно лише природний стан, природні умови, але й після поліпшення вони не стають меліоративними, а культурними. Що означає широко (чи вузько) меліорувати? Цього, мабуть, не знають ані меліоратори, ані мовознавці. Ясно лише, що такі газетярські курйози треба добряче «меліорувати» — спустити воду, вирубати хащі думок. Плеоназмом є також іригаційна система зрошення M ir G 1980 1 22. У спільному вжитку слова меліорувати та його гіпонімів (часткових синонімів, імплікаційних найменувань)³³ осушувати, дренувати й зрошувати, іригувати є два недоліки. Перший — це нав’язування спорідненого слова (гіпероніма³⁴) меліорувати замість видового (гіпоніма) осушувати або дренувати. Цей недолік не зникає, хоча поряд з осушенням дедалі частіше практикують і зрошення. Наприклад: Меліорація завершує осушення калюж, знищення чагарників T 1977 187 4. У 1975 році середня врожайність зернових на меліорованих землях була на 8,1 ц/га вищою порівняно з урожайністю на неосушених землях Šv 1976 20 4. Багатоковшовими екскаваторами естонського виробництва осушено понад 4 мільйони гектарів земель, меліорованих у Радянському Союзі (у Литві ними продреновано 97 відсотків меліорованих площ) Šv 1978 4 17. Після меліорації перезволожених площ повідомлення про стрімке зменшення кількості лелек дещо вщухли T 1978 75 4. У Литві планують за цю п’ятирічку меліорувати 540 тисяч гектарів надмірно зволожених земель T 1977 90 2. Меліоратори заболочені, надмірно зволожені 32Подібним є й меліоративна карта — «карта, на якій умовними знаками зображено рельєф місцевості» MelŽ. 33 Dėl šių terminų žr. Lyons J. Wstęp do językoznawstwa. — Warszawa, 1976, s. 496. Dž. Lajenzas hiponimiją apibrėžia kaip vienpusę implikaciją (p. 497), arba inkluziją (p. 496), o sinonimiją — kaip abipusę, arba simetrinę, hiponimiją (p. 498). Žr. taip pat Степанов Ю. С. Основы общего языкознания. — М., 1975, с. 52. 34Щодо терміна гіперонімія (і гіпонімія) див. Agricola Ch., Agricola E. Wörter und Gegenwörter. Antonyme der deutschen Sprache. — Leipzig, 1979, S. 15. Обидва терміни вже включені до підручника. — Новиков Л. А. Семантика русского языка. — М., 1982, с. 241. 45 земну поверхню на родючі поля Ekspl 283. <…> виявлення надлишку води, який точно (! — J. K.) і планомірно усуває меліорація M ir G 1977 8 11. Книга В. Шилейки «Меліорація перезволожених площ» (В., 1956) розглядає лише «питання осушення перезволожених площ» (с. 5), а не всі види меліорації. Не бракує й дотепу меліорація кишень Šl 1976 10 6 (=осушення), а автори «Буртів» пропонують меліорувати N 1975 6 59, тобто, як кажуть у Жемайтії, підсушити дитину. Загалом слово меліорувати утворене не надто вдало: до нього перенесено префікс із осушити — воно рівнозначне поліпшити, тобто, надмірно поліпшуючи, зіпсувати. Не прижився й фаховий термін осушувач. Щоправда, осушувачі, які самі завжди титулують себе меліораторами, часом уживають це слово, але неправильно — у значенні «осушувального пристрою». Лише у вірші багатослівного Альбіна Жукаускаса натрапив на слово осушувач KV 1976 29 4. Рідкісні й осушувальні канави Mel 10, найчастіше вживають меліоративні або меліоративні канави. Книга В. Шилейки називається «Меліоративні канави» (В., 1968), хоча в ній ідеться лише про осушувальну мережу (с. 3, 9). Те саме стосується й пояснень MelŽ: регулювальна частина меліоративної системи — сукупність осушувачів осушувальної системи, а відвідна частина меліоративної системи — сукупність відвідних каналів осушувальної системи, <…>. Фахівці ніби соромляться писати просто й точно. Друга вада — це зіставлення гіпонімів осушувати, зволожувати, зрошувати або навіть ототожнення їх із гіперонімом меліорувати. Напр.: Поліпшуючи меліорацією (осушенням) заболочені деревостани <…> Mišk kult 398. Осушення лісових земель, або їх гідротехнічна меліорація Mišk kult 397. Повністю відмовитися від меліорації та осушення прилеглих територій нереально, тому, узгоджуючи проєкти осушувальних робіт, прагнуть, щоб господарська діяльність якомога менше впливала (! — J. K.) на заповідник MG 1976 8 7. <…> як на біоценози впливають роботи зі зволоження площ і меліорації M ir G 1979 10 16. Дедалі більшу роль у подальшій інтенсифікації сільськогосподарського виробництва та підвищенні його економічної ефективності відіграють іригація й меліорація, <…> T 1978 238 1. У будівництво іригаційних і меліоративних споруд держава та колгоспи вклали 6,6 мільярда рублів T 1976 26 2. Це відображено навіть в адміністративному устрої, пор.: У 1949—63 рр. роботи з осушення та освоєння заболочених земель виконували меліоративні машинні станції (ММС). <…>. З 1963 р. меліоративні роботи виконують управління меліоративного будівництва (МСУ), <…>. Меліоративні роботи планують і контролюють <…> (з 1963 р.) управління осушувальних систем MLTE II 553. Таке вживання рівнозначне виразам сільське господарство або рослинництво, сільське господарство й рослинництво тощо. Таких класифікаційних алогізмів слід уникати. Інша проблема — спотворення семантичного керування міжнародного слова меліорувати. Наприклад: Тим часом про меліорацію озер Друсконіс та Ільгас, яка нині триває, ми не маємо нічого подібного T 1974 256 4. Біля підніжжя гори — пряма, як стріла, меліорована річка Кражанте L ir M 1979 7 13. Тут треба не меліорувати, а осушувати. Це також гріх літераторів і гумористів: <…> сміливо й демонстративно, так би мовити, «меліоруються» для нас звичні струмки й струмочки поетичної краси, замкненого логічного клубка та емоційної відвертої аргументації Šv 1979 18 11. І коньяк, і гірку настоянку офіціантки … «меліорують» Šl 1976 10 6. 46 Остання дивина — штучне зволоження: означення «штучний» приєднано без потреби, воно надлишкове, адже цей елемент значення містить сама граматична форма каузативності, виражена суфіксом -inti — «робити так, щоб зволожувалося», «спонукати до того, щоб ставало вологим» (активний, антропогенний каузатив) або «дозволяти, щоб зволожувалося» (пасивний, природний каузатив). Цього недоліку не уникають і словники. Ось як у них пояснюють іригацію: штучне зволоження полів, поливання M. ir S. „Svetimų ir tarptautinių žodžių žodynėlis“, штучне зволоження полів, поливання TŽ 1936, штучне зволоження полів TŽ 1951, DŽ₁, DŽ₂, штучне зволоження полів GeogrŽ. Подібно і в MetŽ: орошение — ирригация, иригация, (дқрб-тиніс) drėkinimas, орошение — (dirbtinis) drėkinimas, irigavimas, искусственное орошение — dirbtinis drėkinimas. Те саме в поясненнях до меліорації: основне поліпшення земель: осушення боліт, поліпшення ґрунту, штучне зволоження, закріплення рухомих пісків TŽ 1936, основне поліпшення земель <…>, <…>, <…>, штучно зволожуючи, <…>, <…> TŽ 1969. Так пишуть і в текстах, наприклад: Нині у світі штучно зволожують близько 20 відсотків сільськогосподарських угідь ŽŪ 1976 8 31. На площі понад 1000 гектарів облаштуємо штучне зволоження MG 1976 10 5. Звідки походить коріння цього явища, зрозуміло: з російської мови, для якої подібні діатези дії не такі характерні. Звісно, причина такої інтерференції психолінгвістична, тож винна тут не російська мова, а наше власне незнання — нерозуміння литовської мови та її відмінностей від російської. Не виправдане й так само утворене словосполучення «природне зволоження», наприклад: Болота — це ділянки землі, рясно зволожені (=дуже вологі, перезволожені) Kel 295. До ендогенних відносять і такі явища, як дрейф намагніченого ядра Землі, що спричиняє коливання поля сили тяжіння (…), які, своєю чергою, впливають на антициклонічність атмосферної циркуляції, що зумовлює ритм зволоження (= вологості, вологи) Північної півкулі M ir G 1980 5 36. Так з’являється й антонім «природне зволоження»: Його використовують <…> для природного та штучного зволоження полів, <…> Armand 14. Інше походження має штучне двосхиле зволоження — зволоження поливанням водою з дощувального пристрою в обидва боки штучно створеним схилом MelŽ. Його слід було б називати схилове, точніше — похилове, двосхиле зволоження. Осушення ніколи не називають штучним: річ у тім, що в російській мові є діатеза осушение і высыхание35. II. Дренаж Є багато видів і способів дренажу та осушення. Наприклад: досконалий і недосконалий дренаж Hidrogeol 268 (пор. досконала дрена Hidrogeol 268 і недосконала дрена Hidrogeol 269, досконала криниця Hidrogeol 252 і недосконала криниця Hidrogeol 252, «досконала» криниця MelŽ і «недосконала» криниця MelŽ); інтенсивне й екстенсивне осушення 35 У першій редакції автор, схоже, трохи помилився — таке, щоправда, іноді трапляється не серед фахівців, наприклад: сільське господарство Етрурії <…> було можливим лише після штучного осушення боліт Maškina s N. Senovės Romos istorija. — V., 1955, p. 80. Ч. Кудаба навіть уживає вислів «штучне зрошування» — L ir M 1971 33 40. 47 ŽŪŽ [інтенсивне осушення «таке осушення, за якого виконано (!) – J. K.) регулювальну частину осушувальної системи (закриті або відкриті осушувачі)» MelŽ]; систематичний дренаж «такий дренаж, за якого осушувачі розміщують паралельно один до одного на певній відстані» MelŽ; повний систематичний дренаж «не зріджений систематичний дренаж» MelŽ і вибірковий зріджений систематичний дренаж «такий зріджений систематичний дренаж, за якого прокладають лише вибрані, найнеобхідніші осушувачі, однак дотримуючись певної системи та паралельності» MelŽ, так що «пропущені дренажні лінії можна прокласти (!) – J. K.) додатково» Mel 56 (і детальне осушення канавами Mel 72), та несистематичний дренаж «такий дренаж, за якого дрени розміщені на неоднаковій відстані, без дотримання паралельності, лише в місцях, де проявляється надлишок вологи» MelŽ, або вибірковий дренаж / частковий дренаж див. селективний дренаж «несистематичний дренаж, за якого осушувачі прокладають не на всій площі, а лише в місцях, що потребують осушення» MelŽ. Іноді близькі способи зливаються, напр.: 1920–39 інтенсивно (детально) осушено <...> MLTE II 552, або через необачність плутаються, напр.: Нині в республіці осушено 2,2 мільйона гектарів, з них інтенсивно (тобто з виконанням усіх меліоративних робіт і робіт з окультурення земель) – 1,7 мільйона Šv 1976 20 4. Проблему становить також пара термінів вертикальний і горизонтальний дренаж. У MelŽ горизонтальний дренаж пояснюють як «дренаж, яким воду відводять убік» — не цілком горизонтально, а звичайним схилом, тоді як вертикальний — «такий дренаж, за якого осушення здійснюють вертикальними трубами, якими воду або відводять у водопроникні глибші шари (голландський дренаж), або підіймають на поверхню землі (каліфорнійський дренаж)». Однак дорожники намагаються класифікувати дренаж не за напрямком водотоків, а за напрямком шарів фільтра в дренажній траншеї, наприклад: Раціональний вертикальний дренаж, у якому шари фільтра насипано не горизонтально, а вертикально: дрібнозернисті — біля ґрунту водоносного шару, а грубозернисті — посередині дренажу Kel 130–132. Отже, тут маємо примітивний різновид звичайного горизонтального дренажу — дренаж без порожнистого водовідводу (трубки), подібний до кам’яного дренажу, тільки незакритий, зате поліпшений бічними піщаними та гравійними фільтрами. Називати його вертикальним не варто, бо це плутає терміни. Однак найбільша проблема — це співвідношення значень звичайного горизонтального дренажу та його литовського відповідника осушення, їх розмежування — десинонімізація та її наслідки (плеоназми й оксиморони). Литовська дренажу історія коротка — вона починається трохи більш як пів століття тому, майже через два століття після появи сучасного дренажу (глиняний дренаж існував у Месопотамії вже 4 тисячі років тому). У „Svetimų ir tarptautinių žodžių žodynėlis“ M. ir S. дренаж пояснюють так: «Осушення землі певними підземними трубами». Натомість у визначенні TŽ 1936 — «осушення вологого ґрунту трубами й каналами, закопаними в підґрунті», очевидно, маються на увазі відкриті канали (адже канали не можна закопати). Пояснення в TŽ 1969 подібне: «осушення заболоченого ґрунту відкритими канавами або пористими (чи з бічними отворами) трубами, прокладеними під землею». Подібне визначення дає і спеціальна література: Дренажним пристроєм може бути канава, траншея, галерея, прокладена під землею лінія труб та інші споруди, які знижують рівень води 48 Hydrogeol 268. Звідси випливає принциповий висновок: Теоретично принцип дії всіх горизонтальних дренажних пристроїв подібний. Тому надалі називатимемо їх просто дренами або дренажем Hydrogeol 268. Отже, по суті, і канава є дреною. У Kel 129 сказано просто: Найпростіший дренаж — це відкрита канава, заглиблена у водоносний шар. Відкрита канава рівнозначна дренажній канаві, а обидві вони — протилежність закритому дренажу: Найчастіше влаштовують закритий дренаж (рис. 2. 3. 3). На дні канави укладають пристрій для відведення води — дренаж Kel 129. Отже, тут слово «дренаж» уже двозначне. Інші автори дотримуються протилежної думки: Штучні підземні водні шляхи для стікання (відведення) надлишку ґрунтових вод називають дренажем Mel 51. Яка думка правильніша або в чому її перевага, найкраще можуть показати первісне значення дрени й дренажу — природного та штучного, тобто меліоративного, — і його розвиток. Краще відхилитися далі в бік гідрології, ніж залишити білі плями. 1. Природний, або натуральний, дренаж Литовське drena означає 1. «влаштована лінія дренажних труб для осушення»; 2. «дренажна труба» MelŽ. На цю двозначність (як на негативне явище) вже вказували навіть у загальних працях із термінології (теорії)³⁶. Однак у словниках вона виражена сильніше, ніж на практиці: у значенні дренажної трубки слово drena частіше трапляється лише в народній мові: Дренажні труби, або в народі дрени, у Литві не новина. Перші були виготовлені ще 1855 року Vas 199. (У діалектах трапляється і drėnė, у мові медиків — drenas.) Рідко вживається й трубчаста drena ŽŪŽ (і трубний дренаж Šv 1978 16 13). Англ. drain має значно ширше значення — «дренаж, дрена, дренажний канал; стік» AŽŪŽ, 1. «дренаж; дрена; дренажная канава»; 2. «водосток; водоотвод» Гидр сл. Відповідно, ширше значення мають і draining — «осушення; стік; стікання; витікання; дренаж» AŽŪŽ — та drainage, що передусім означає 1. «водозбір, басейн»; 2. «річкова мережа» (і лише потім 3. «дренаж»; 4. «дренування; осушення»): lake drainage — водозбір озера, drainage lake — проточне озеро (на противагу drainless lake — безстічне озеро), drainage basin — водозбірний басейн, водозбір, lake drainage basin — водозбірний басейн озера, sink drainage — стічна система Гидр сл. Blind / closed drainage — це не лише закрытый дренаж, а й бессточный бассейн (пор. closed basin — 1. бассейн, не имеющий стока в море; 2. закрытый бассейн; 3. непроточный водоём, а inland basin — бессточный бассейн) Гидр сл. Зрештою, англійці мають autogenetic drainage — дренажная сеть, созданная самой рекой, well drained stream basin — хорошо дренированный речной бассейн, poorly drained stream basin — слабо дренированный речной бассейн Гидр сл. «The Concise Oxford Dictionary of Current English» (Fourth Edition Revised by E. McIntosh) drainage пояснює узагальнено — «осушення; система дрен, штучних або природних». Природний, або натуральний, дренаж ще не потрапив до словників литовської мови, але в спеціальній літературі вживається найширше. Однак у меліоративних текстах ³⁶ Див. Keinys S. Terminologijos abėcėlė. – V., 1980, p. 32. 49 у значенні природного дренажу землі — на відміну від штучного — зазвичай уживають литовський відповідник осушення, адже він має ширше значення. Напр.: Мережу осушення утворюють струмки різної величини та канави різного призначення Mel gr 3. Заходи з осушення території можуть бути природними (струмки, річки, озера) та штучними (канави, русла, дрени) Mel 39. Натомість у гідрогеології вживають дренаж, дренування, самодренування. Як і в меліорації, насамперед ідеться про дренаж землі, тобто збирання води (пор. англ. the river drains the whole countryside — річка збирає води всього району) і відведення її із земель, але лише природними водотоками, напр.: Добрий природний дренаж, бо річки глибоко врізалися: від русла річки до вододілу перепад висот становить 15–18 м (=різниця висот) Hidrogeol 309. Природно дреновані суглинкові землі M ir G 1978 12 15, природний дренаж ґрунту там само 16. Однак у гідрогеології вода також дренує, тобто відводить воду з водних басейнів: У Тракайському районі багато озер (295), але вони займають лише 3,30% площі району. Через природний дренаж їхній рівень значно знизився Krašt 81. Потік ґрунтових вод зазвичай рухається (=тече) до найнижчих елементів рельєфу: річок, струмків, канав, долин, озер, западин, які його дренують Hidrogeol 134. Коли річка або озеро дренує напірний водоносний шар, п’єзометрична поверхня води знижується в напрямку місця дренування, <...> Hidrogeol 164. Коли рівень ґрунтових вод вищий за рівень міжпластових вод, тоді ґрунтові води поповнюють напірні міжпластові води. Це називається природним дренуванням ґрунтових вод Hidrogeol 144. Природний, самочинний характер цього процесу, коли не вказують чинник, що його спричиняє, виражається зворотною формою дієслова: Ділянка, де ґрунтовий водоносний шар наближається до поверхні землі, а підземні води виходять на її поверхню, називається областю самодренування ґрунтових вод Hidrogeol 135. Із прикладів стає зрозуміло, чому тут не можна вживати литовський відповідник осушення або висихання: вода не може осушувати води чи землі; води відводять, спускають або сплавляють воду (пор. англ. to drain into the river — сплавляти води в річку (про притоку)], вода також не висихає, а стікає, спливає або розливається. Хоча ґрунтові води часто є об’єктом осушення меліораціями Hidrogeol 131, їх не осушують: осушують лише ґрунти — регулюють у них режим вологості. Іноді осушують водні басейни: Але нам достатньо лук, і для нас дуже дорогі Куршські коси, щоб дозволити природі осушити Vas 90. Природний | натуральний дренаж | дренування || самодренування — це лише одна частина кругообігу води в землі. Вона пов’язана з протилежним процесом — живленням водами. Напр.: У районах із помірним і дуже вологим кліматом ґрунтові води здебільшого живлять річки та інші природні поверхневі водойми або ж річка дренує ґрунтові води Hidrogeol 141. Область дренування напірних вод утворюють ділянки виходу водоносного шару на поверхню землі, розташовані нижче від області живлення Hidrogeol 158. Болота або заболочені землі в низинах переважно живляться ґрунтовими чи міжпластовими водами, що виходять на поверхню Hidrogeol 311. Болота накопичують великі запаси води, живлять струмки, річки, озера M ir G 1978 7 36. <...> річки, що впадають в озера, живляться лише підземними джерелами <...> T 1980 25 4. Тому річки Середньої Азії — транзи- 50 тичні, тобто не живлені водами поверхневого стоку, а лише ті, що несуть талі води високогірних льодовиків T 1980 203 4. У районах за межами льодовика русла річок живилися водами льодовика, що танув Hidrolog 48. Ці [міжпластові] води можуть живитися ґрунтовими водами, річками і навіть напірними водами Mel 28. А ґрунтові води живляться опадами Hidrogeol 144. І навпаки: <…> сніг і лід, що тануть, живлять не лише струмки й річки, а й хмари, що формуються біля гори Galv 148. До речі, протилежністю живлення є не лише дренаж (дренування), а й розвантаження або витік, пор.: У напірних інфільтраційних водоносних системах фільтрація підземних вод відбувається від розташованих вище областей живлення до дрен місцевого або регіонального значення Hidrogeol pagr 9 і Гідрогеологічним районом називають геологічну структуру або її частину, що характеризується спільністю умов формування підземних вод, охоплює основні області їх живлення, транзиту та розвантаження і <…> там само 7. <…> область живлення та витоку підземних вод T 1980 209 2. Вживається живити і в меліорації або амеліорації, оптимізації, наприклад: <…> річці призначено інше завдання — живити водою зрошувальні канали L ir M 1976 46 13. <…> іригаційна система живить великі рисові масиви T 1980 111 3. Ставок площею 419 га, живлений Дубисою T 1979 194 4. Передбачено спорудити кілька великих ставків, які живитимуться водами річки Сенегал. <…> T 1980 37 3. Живлення водою (без зазначення об'єкта) є також у MelŽ: підземне живлення водою «живлення підземними водами якоїсь річки, каналу, колодязя», безнапірне живлення водою «живлення водою певної земельної ділянки, що надходить до неї без тиску» — очевидно, природне (пор. також площа живлення «площа, з якої підземні або поверхневі води надходять у водотік чи водоносний горизонт»), хоча воно може бути й використане людиною, а штучним є напірне живлення водою «живлення певної земельної ділянки водою, що перебуває під тиском (! — J.K.)», пор. напірне (спонтанне) підґрунтове зрошення «зрошення, коли вода під тиском просочується в ґрунт» MelŽ³⁷. Підземне живлення (річок) є також у GeoIž³⁸. 37 У поліномінальній англійській термінології (пор. прим. 5, 19) «живленню» відповідає feed: feed by lake — озёрное питание, groundwater feed — грунтовое питание, spring feed — 1. весеннее питание; 2. родниковое питание, water feed — питание водой; водоснабжение (про gravity feed — подача самотёком), пор. feeder canal — питающий канал, feeding canal — питательный канал, feeder — 1. приток (реки); канал, 2. источник, ключ; collecting area — 1. площадь питания; 2. водосборная площадь, пор. колектор / збирач; infiltration area — 1. площадь инфильтрации; 2. площадь питания грунтовых вод; reception basin — водосбор, речной бассейн питания, приёмный бассейн; influent river — река, питающая грунтовые воды [протилежне effluent river — река, вытекающая из водоёма другой (подземной) реки или озера]; recharge — пополнение; питание; подпитывание; artificial groundwater recharge — искусственное подпитывание грунтовых вод, recharge area — область питания, протилежне discharge — расход (воды) (див. далі в тексті про витрати водного балансу): hydraulic і phreatic discharge — выход грунтовых вод на поверхность, groundwater discharge area — площадь выхода грунтовых вод (пор. згаданий раніше синонім дренування вод — вилив вод), discharge canal і channel — отводящий канал, canal discharge — расход канала, discharging — истечение, стекание Гидр сл. Живлення льодовика у MetŽ англійською мовою передається інакше, але теж не одним способом: 51 Часто поряд або замість природного дренажу, дренованості й живлення, живлений уживаються сухість, сухий і вологість, вологий. Наприклад: Чорничники займають вологуваті, менш дреновані місця Bendr mišk 314. Довгомохові ліси займають слабко дреновані, вологі місця там само 315. Дубняки на сірих суглинках (<…>) ростуть на крутіших схилах із сухішими, дренованими й ще більш хвилястими (поритими) ґрунтами там само 335. Пор.: Лишайникові ліси займають дуже сухі піщані або кам'янисті, бідні на гумус (=негумусні) ґрунти там само 315. Особливо часто замість живлення вживається «зволоження», наприклад: Ґрунти верхніх шарів рясно зволожуються опадами Kel 119. Ялинники цієї групи ростуть на рівних низьких місцях із рясним зволоженням стоячою водою Bendr mišk 318. Ґрунти поживні, торф'янисті, мулисті, навесні часто затоплювані, мокрі або вологі, але з проточним водним зволоженням там само 319. Заплавний ялинник (Pic. fontinale) росте у вузьких долинах струмків і потічків, на поживніших торф'янистих, сильно зволожуваних ґрунтах там само 319–320. Зі зміною умов ґрунту й підґрунтя як щодо зволоження та аерації, так і щодо багатства підґрунтя поживними речовинами, помітно, що змінюються (у просторовому й часовому вимірах) також типи там само 316. В останніх двох реченнях поряд із поживністю ґрунту можливе лише його зволоження, а не живлення (навіть водою). Пор. англ. subirrigation — рос. подпочвенное орошение: artificial — искусственное і natural — естественное Гидр сл, а також irrigation basin — оросительный бассейн, протилежне drainage basin — водосборный бассейн, водосбор Гидр сл. До речі, це зволоження ніде й ніколи не називають природним, хоча по суті воно таке, і це не дає підстав меліоративне зволоження називати штучним (про цю помилку див. с. 47). Однак штучне живлення в амеліорації можливе: <…> штучне живлення водоносних горизонтів і захист від забруднення та виснаження M ir G 1979 4 16. Проте пристрої для штучного живлення водою Šv 1976 9 9, облаштовано alimentation of glacier — 1. питание ледника; 2. нарастание ледника, region of alimentation — область питания, accumulation area — область аккумуляции, область питания (ледника), surplus area — область аккумуляции; область питания (ледника), condition of nourishment — условия питания (ледника), пор. artificial nourishment of shore — искусственное питание берега наносами Гидр сл. У литовській мові вживаються лише юридичні терміни alimentai (лат. alimentum «їжа»), alimentininkas, -ė, alimentinė prievolė; у медицині відомий термін alimentinis: Alimentinė distrofija — хвороба недостатнього харчування. Точнішим, принаймні для ранньої стадії, є запропонований Г. Гельштейном термін «Alimentinio išsekimo» Vid lig 819 (насправді перший термін є плеонастичним: дистрофія <гр. dys і trophē «харчування»). Форма alimentarinis TŽ 1969: alimentarinė distrofija TŽ 1969; Інші автори вважають, що виникненню карієсу сприяють аліментарні чинники M ir G 1976 12 20 є гіршим варіантом. 38 Крім води (і льодовика) та землі, відоме також живлення дюн T 1976 114 4 (V. Gudelis). Часто вживається й метафоричне «живити», наприклад: Література — як джерело, — <…> — жива, прозора й повноводна, доки її живлять і відроджують глибинні джерела P 1974 7 125. Можливо, тому такий сильний зв'язок творчості поета з фольклором, із тими невичерпними джерелами, які так довго живлять литовську поезію L ir M 1981 3 4. Можливе це й без води: Поки що ця доброта ще не стала банальною, її живить особистий драматизм L ir M 1980 34 5. 52 система штучного живлення водоносних горизонтів Т 1979 87 4 є плеоназмами: слова «пристрої», «облаштована» тут дублюють семантику слова «штучний, -а». Зрештою, поряд із або замість природного дренажу вживається і найпростіший стік. Напр.: <...> ґрунт менш багатий на поживні речовини (= містить поживні речовини), із повільнішим стіканням води Заг. ліс. 320. Надлишок води стікає не обов’язково лише поверхнею. Нерідко трапляється і підземний дренаж озер MG 1977 5 16, пор. безстічне озеро Гідрол. 24, 156 і стічне — проточне озеро там само 156. У популярному стилі живити й зволожувати цілком доречно замінити на напувати й поїти: Жак-Ів Кусто досліджував озеро Вікторія. <...> звідси бере початок Ніл Т 1980 78 3. Усі річки, що через Україну впадають у Чорне море, — <...> — багаторазово загатили, «напувають» канали М і Г 1980 9 30. Уся система живлення та дренажу ґрунту — природного й штучного — виглядає так: Надходження водного балансу, або джерела живлення водою Мел 36. — Запаси вологи в ґрунті постійно поповнюють природні й штучні джерела водного живлення, які поділяють на такі типи: 1) атмосферне, 2) поверхневе, 3) ґрунтове або підземне, 4) заплавне, 5) штучне зрошення там само 36–37. — Атмосферне джерело живлення діє всюди, бо опади у вигляді дощу чи снігу випадають у всіх частинах земної кулі там само 37. До атмосферного живлення належить також конденсація в ґрунті водяної пари, що міститься в атмосферному повітрі там само. Опади, особливо інтенсивні, не встигають увібратися в ґрунт, утворюють поверхневий стік і живлять водою ділянки, розташовані нижче там само. Ґрунтове або підземне живлення <...>.<...> складається з води, що надходить під землею з вищих місць, S₁, і води, що надходить із глибших шарів ґрунту, R₁ там само. Заплавне живлення буває в річкових долинах, коли під час повені річка виходить із берегів і затоплює заплаву або долину. Паводкова вода зазвичай насичує ґрунт долини до повної вологоємності (усі пори заповнені водою, <...>) там само 38. Живлення зрошенням там само (звісно, меліоративним). — Витрати водного балансу ґрунту складаються з п’яти основних складників: 1) сумарного випаровування, 2) поверхневого стоку, 3) підземного стоку, 4) води, що стікає в глибші шари; 5) стоку, зібраного засобами осушення території (річками, каналами, дренажем тощо) там само. Як уже згадувалося (див. с. 50), засоби осушення території можуть бути природними (струмки, річки, озера) та штучними (канави, русла, дрени) там само 39. Так само й джерелами живлення річок водою можуть бути: 1) поверхневі води, що течуть земною поверхнею під час дощу або танення снігу та льодовика, і 2) підземні води Гідрол. 63. Відповідно, розрізняють живлення дощем, живлення снігом, живлення льодовиками або талими льодовиковими водами та живлення підземними водами там само. Природний дренаж (стік) і зрошення (живлення) як взаємопов’язані явища можуть перетворюватися одне на одне: <...> для однієї форми рельєфу та сама кількість води може 53 бути для однієї поверхневим стоком, а для іншої — поверхневим живленням Мел 39, пор. drainage system — гідрографічна мережа; дренажна мережа; система зрошення Гідр. сл. 2. Дрена і дренаж Хоча існує і природний, або натуральний, дренаж, проте природних дрен не існує. Тож суть питання, що таке дрена, така: що це за водотік для осушення — будь-який чи лише підземний? Спершу пошукаймо відповідь в етимології слова та історії поняття. Англ. drain означає не лише «дренувати (дренами)», а й «осушувати» (пор. marsh drainage — осушення болота АЖУЖ), «сохнути», «сушити» (зазвичай посуд, пор. drainer — сушарка для посуду, а також, звісно, водовідвідний канал), пор. dry «сохнути», «сушити; осушувати», «витиратися»; «сухий, висохлий», «посушливий», «спраглий»; «посуха», «суходіл», drought «посуха», «(атмосферна) сухість, брак вологи», droughty «посушливий; сухий; висохлий», «спраглий», а не лише «витікати, стікати, зливатися» (пор. drainless — безстічний Гідр. сл., dry «вичерпуватися»), «просочуватися, фільтруватися, проціджуватися» (навіть «пити, тобто перен. осушувати, проціджувати, вбирати; випити»), а й «спускати; відводити; випускати; відкачувати, викачувати». Тому й українською цілком правильно сказати: пристрій для спускання води — дрена Кел 129. Адже в дорожньому будівництві власне осушення як такого немає, тут лише знижується рівень води. З іншого боку, спускаючи воду, осушують ґрунт, тобто осушення ґрунту є наслідком відведення води. Іноді цю причину поряд із її наслідком дуже вдало й точно вказують: <…> для осушення ґрунту застосовують (! — J. K.) спеціальний пристрій — дренаж. Основне призначення дренажу — відводити ґрунтові води, <…> Кел 127. Під час прокладання доріг облаштовують такі види дренажу: а) дренаж схилів для осушення укосів виїмки; <…>; в) дренаж <…> для відведення води, що стікає за опори мосту; <…>; ґ) дренаж основи дорожнього покриття для відведення води з-під покриття Кел 129. Вживають і просто вислів дренувати воду, напр.: Поздовжній ухил дренажу визначають з умови, що вода, яка дренується, не розмиватиме ґрунт Автодор. 108. <…> канава відвела підґрунтові води Арман 20, пор. англ. drain water — рос. дренированная вода Гідр. сл. Мабуть, зі значенням «фільтрувати» пов’язане дренувальний пісок: Дуже важливо забезпечити добрий відтік ґрунтових і атмосферних вод із підшару дренувального піску та розділювальної смуги М і Т 1977 7 49—50. Подібно, у переносному значенні дренувати вживається в гумористичних текстах: Розвиваємо меліорацію, <…> Біля бару дренуємо коньяк усі, аж поки стаємо… сухими Valaitis L. Kelmai ir kelmučiai. — V., 1973, p. 41—42. Англ. drain має одне зі значень «дренажна канава»: agricultural drain — осушувальна канава, дрена Гідр. сл. (в інших джерелах також — осушувальна канава, дренажна труба). В українській мові дрена не означає «канава», але в наукових описах висловлюються подібним чином, напр.: Найпростіший дренаж — це відкрита канава, <…> Кел 129 (навіть плеонастично підкреслюючи — відкрита канава). Безперечно, drain мало б мати лише таке значення (й дрена отримала б його, якби воно було потрібне, — адже маємо канаву), якби не вдосконалення дренажу. Канави замулюються, тому їх почали укріплювати — 54 насипати в них каміння, класти жердини, бруски, хмиз та його в’язанки, литовською називані žabynis MelŽ, DŽ, žabinis TŽ 1969, žabynas AŽŪŽ (DŽ — «ліс хмизу, чагарники»), інтернаціонально — fašina39, а оскільки й такі заповнені канави розтинають поле, займають землю, їх почали заповнювати землею з підстильним шаром дренувального піску40. Згодом для поліпшення стоку води з’явилися труби — спочатку дерев’яні, дощані, просвердлені (з просвердленим або профрезерованим отвором), потім глиняні, пізніше бетонні, зрештою гумові (rubber drain – guminis drenažo vamzdis AŽŪŽ) і пластмасові. Тоді й у мові виникла потреба розрізняти осушувальну канаву — (open ditch (і to ditch «копати канаву» і «осушувати канавами») — та підземний осушувальний водотік: drain pipe – дренажная труба, пор. також pipe drainage – трубчатый дренаж (також pipeline – трубопровод, piping – 3. трубопровод, як water-pipe | water piping, water-line – водопровод) і drainage tube – дренажная труба, пор. також tube drainage – трубчатый дренаж Гидр сл, а також drainage way | drainageway – дрена і навіть drain canal – дренажный канал; дрена Гидр сл. У Литві осушення, очевидно, набуло широкого розмаху тоді, коли переважним типом осушувального водотоку був підземний трубчастий. Тому лит. drena — це «підземний канал (труба) для відведення ґрунтової води або зниження її рівня» TŽ 1969. Хоча іноді узагальнено кажуть požeminiai takai – drenos Dirv mel 26, зазвичай мають на увазі vamzdinė drena Saus 200, MelŽ, ŽŪŽ (пор. drenažo vamzdis MelŽ), vamzdinis drenažas MelŽ, ŽŪŽ, PolŽ або просто keraminių (molio) vamzdžių drenažas PolŽ. Із вдосконаленням осушення й техніки, наближенням до природи з’явилися також безтрубні підземні осушувальні водотоки. Їх теж називають drenomis. Такою є karminė drena — «дренувальна нірка заданого діаметра, утворена на певній глибині спеціальним (кротовим) плугом», 39 Fašina < нім. Faschine < лат. fascina «в’язка хмизу», пор. лат. мн. fasces «зв’язані ременями пучечки пруття із сокирою посередині — знаки гідності римських магістратів, які несли лікто́ри, що йшли попереду; фасції». пор. анат. fascija «пов’язка» [< лат. fascia «пов’язка» < fasciare «(пере)в’язувати»], бот. fascijacija «зрощення, сплющення стебла або гілок», термін інформатики — інформаційний супровідник і часто його замінник fascinacija (< лат. fascinatio «захоплення, зачарування, причарування, замовляння»; у медицині fascinacija — повне заціпеніння (гіпноз)» MedicŽ) та його протилежність kontrfascinacija Шреидерис Й. Логика знаковых систем (Элементы семиотики). — В., 1976, с. 71; фашизм (< італ. fascismo < fascio «союз» < «в’язка»). В англійській мові, крім fascine, вживаються також fagot Гидр сл, що частіше означає «в’язка хмизу на паливо» (< італ. fagotto «в’язка», пор. fagotas «дерев’яний духовий інструмент із подвійною трубкою»), kidding Гидр сл, bavin (bavin drainage – fašinų drenažas AŽŪŽ) 40 Звісно, кожен вид дренажу має певну перевагу й застосовується диференційовано, не відмовляючись і від давніших видів. Напр.: Труби з випаленої глини використовують для дренування мінеральних і торф’яних ґрунтів Mel 52. Фашинний дренаж або дренаж із незв’язаного хмизу використовують переважно на торфовищах Mel 53. Кам’яний дренаж <...>. <...>. <...>, <...> морозостійкий і не заростає корінням, тому добре підходить для осушення садів, парків і місць із джерелами Mel 54. У кімнатному (горщиковому) квітникарстві дренаж роблять інакше, напр.: На дні посудини роблять дренаж із шматочків деревного вугілля A b r a m o v a E. Кактуси в колекції любителя. – В., 1973, с. 18. Дренажні отвори в блюдцях закладають черепками, на них кладуть шматочки деревного вугілля, а потім знову биті черепки, зверху насипають підготовлену землю там само, с. 23. <...> дренаж із невисіяної землі Посібник із вирощування квітів. – В., 1971, с. 170. 55 panašus į kurmio išrausiamą“ MelŽ (taip pat PolŽ ir ŽUŽ; ŽUŽ ir kurminis kanalas) ir kurminis drenažas MelŽ, Saus 234, 239, plg. latv. kurmju drena ir kurmjaltu drenāža Lauk teh vārd, angl. mole drain — rus. кротовая дрена, кротовина (ir molehill — кротовина, mole — 3. кротовина, net crotovine — кротовина) Гидр сл, rus. кротовой дренаж MelŽ. Urvelis vartojamas ne tik kurminei drenai apibūdinti, bet kartais ir kaip jos sinonimas, pvz.: kurminės drenos (urveliai) Saus 200, Dirv mel 34. Dirv mel 34 jos ir rausiamos, nors čia pat rašoma: Kurminių plūgu <…> padaromas urvelis. Kurminis plūgas „padargas kurminėms drenom pr akasti“ (! – J. K.) MelŽ (keistas ir kurminis ėjimas bei jo aiškinimas — „specialaus (kurminio) plūgo praėjimas per drenuojamą plotą; <…>“) vadinamas ir drenažinis plūgas „plūgas kurminiam drenažui išvesti“ MelŽ bei kurminio drenažo plūgas. Prie jo primontuojamas dreneris — „kurminio drenažo plūgo darbo organas, kuriuo padaromi žemėje urveliai vandeniui nutekėti“ MelŽ. Lietuviškai dreneris vadinamas kurmint uvas, pvz.: Kurmintuvas (dreneris) primontuotas prie plūgo Pav saus 51. Kurmintuvas pritvirtintas prie penkiavagio plūgo antrojo korpuso Mel 79. Kurmintuvu padarytas urvelis Mel 53. Jis tvirtinamas prie kurminio peilio „kurminio drenažo plūgo peilis, skirtas drenai reikiamame gylyje padaryti“ MelŽ. Kurminio drenažo rūšis yra armeninis drenažas: Negilus kurminis drenažas, taikomas ne kaip hidromelioracijos, o kaip agromelioracijos priemonė, vadinamas armeninis drenažas PPMel 111. Yra dar ir kurminis raižymas (kurminimas) — „poarmeniniame sluoksnyje planingas dirbtinių nustatyto diametro urvelių išvedimas“ (! — J. K.) MelŽ (rus. кротова́ние — angl. moling Гидр сл), atliekamas padargu, vadinamu kurminis raižytuvas (kurmint uvas) — „įrankis dirvožemio kurminiam raižymui atlikti“ MelŽ (rus. кротователь, машина для кротового дренажа — angl. moling machine Гидр сл). Nors čia kalbama apie urvelių padarymą, plg. ir kurminis urvelis „kurminiu raižytuvu (kurmintuvu) padarytas urvelis“ MelŽ (rus. кротовина, reiškiantis, beje, ir kurmiarausis), tačiau žodžių raižymas, raižytuvas semantika, taip pat raižytuvo aiškinimas „щелеватель — raižymo įrankis, raižiklis; plg. kurminis raižytuvas“ MelŽ leidžia manyti, kad vadinamasis kurminimas yra artimas ar net identiškas terminui plyšinė drena — щелевая дрена „dirvožemyje (grunte) padarytas plyšys, skirtas sausinimo tikslams“ MelŽ ir plyšinis drenažas Saus 237, padaromas diskine arba sraigtine mašina41. 41 Усе це слід мати на увазі, остаточно оцінюючи цікаву й дотепну пропозицію А. Кучінскайте замінити kurminimą, kurmintuvą на urvinimu, urvintuvu (див. прим. 24). Такій заміні заважала б і мотивація цих термінів: їхня інтернаціональність, певна образність і народна асоціативна наочність, а також емоційно-експресивний характер, зовсім не чужий і термінології, а точніше номенклатурі (про це див. П. Пороховава В. Н. Актуальные проблемы современной русской лексикологии. — М., 1973, с. 48; Арзуманян Э. Р. О некоторых закономерностях в подборе эквивалентов к терминам, образованным лексико-семантическим способом. — В кн.: Русский язык. Вопросы теории и методики. Ереван, 1976, с. 135—136. Принаймні kurmine drena, kurminis drenažas, не кажучи вже про kurminį plūgą ir peilį, здаються навіть точнішими, ніж urvinis, -ė. До них добре пасує kurminis urvelis. Тож, навіть прийнявши urvinimą та urvintuvą, їх слід було б уточнити означенням kurminis. 56 У російській мові є безтрубный дренаж Slow tech, але такий термін може означати як загальне поняття кротового й щілинного дренажу, так і дренаж із каміння, жердин, брусків, хмизу, фашин, а також обидві ці групи разом. Є також kombinuotas drenažas – комбинированный дренаж – «трубний дренаж у поєднанні з кротовим дренажем або кротуванням» Melž (також Mel 54–55, Saus 239). Рос. комбинированный дренаж Slow tech тлумачиться як поєднання підземного та вертикального дренажу. Кротувач, або кротовий борозноутворювач, використовують також для влаштування дренажу з пластикових труб: Пластиковий дренаж можна влаштовувати траншейним і безтраншейним способом. <…> безтраншейним (=безтраншейним) способом труби протягують у нірку, зроблену кротувачем Mel 53. До речі, влаштування кротового дренажу також належить до безтраншейних робіт42. Машина для укладання дрен (або універсальна машина для укладання дрен і влаштування кротового дренажу) російською називається дренажер Slow tech, дреноукладчик – латис. drenu licējs Lauk teh vārd. Українською це було б дреноукладач, укладач дрен. Отже, у литовській мові зовсім недавно drenos розширило своє значення. Воно відповідає значенню рос. дрена – «подземный искусств. водоток (труба, скважина, полость) <…>» Политех сл, «подземный искусств. водоток (труба, полость)» БСЭ, VIII 496, хоча вказуються не лише трубчатые і полостные (кротовые, щелевые) дрены, а й с заполнителями (гравийные, фашинные) там само. Отже, тут уже наближаємося до значення англ. drain, яке є ще ширшим – охоплює не лише «канаву», а й «каналізаційну трубу» (пор. drain – «канал, яким відводять рідину; штучний водовід для води, стічних вод тощо <…>» The Concise Oxford Dictionary … by E. McIntosh), пор. англ. drainage «каналізація», хоча є також canalisation «каналізація» (а також «каналізування – прокладання розподільної мережі газових та електричних проводів»), «спорудження каналів» і «система каналів». 3. Дренаж і осушення Зі звуженням або розширенням поняття дрени відповідно змінювався і обсяг значення лит. drena, рос. дрена, тоді як англ. drain залишився незмінним і містким терміном. Те саме можна сказати й про дренаж. Ось як розвиток цих понять (і значень термінів) відображено в російській енциклопедії. Дренаж – 1) осушення, 2) система канав и труб, проложенных для осушки грунтов и почв, 3) в технической литературе – способ осушения путем прокладки на нек-рой глубине под поверхностью земли системы гончарных, деревянных и др. труб <…> или устройство траншей, заполняемых водопроницаемым материалом (камень, хворост) Энц сельхоз сл; – «сеть подземных труб (дрен)», хоча «дренажная сеть может включать в себя и открытые каналы» БСЭ, XV. Через 20 років у БСЭ, VIII дренаж сельскохозяйственных земель характеризується як «спо- 42 Як зазначено: <…> осушувана площа не суцільно покривається мережею дрен, їх прокладають лише в найнеобхідніших місцях (у заглибленнях поверхні землі) Mel 56, не слід вважати, що тут ідеться про якийсь наземний дренаж, – це лише позначення простого поняття «покриття» вишуканим словом «мережею». 57 спосіб осушення земель за допомогою підземних штучних водотоків — дрен“, тому його й класифікують як підземный, спеціально пишучи, що «за границей (США, Великобритания) под Д. понимают любой вид осушения». В англійській мові drainage (як і drain) значення не змінювалося разом із розвитком поняття. Зрозуміло, що інакше й бути не могло, адже drainage — це осушення. Розвиток і систему поняття відображає система видових термінів, утворена за допомогою кваліфікаційних детермінантів: open (cut) drain — открытая дрена і blind drain — закрытая дрена Гидр сл, open (cut) drainage — открытый дренаж і blind drainage — 1. закрытый дренаж (2. бессточный дренаж) / closed drainage — закрытый дренаж / covered drainage — закрытый дренаж (≠ indirect drainage — скрытый дренаж) Гидр сл, surface drainage — поверхневий дренаж AŽŪŽ і subsurface drainage — закрытый дренаж [пор. subsurface irrigation / subirrigation — подпочвенное орошение, subterranean irrigation — подземное орошение, pršng. broad irrigation — поверхностное орошение (ir surface irrigation — зрошення поверхневими водами AŽŪŽ) / subdrain — закрытый дренаж (і subdrainage — підземний дренаж AŽŪŽ) / underdrainage — закрытый дренаж (і закритий дренаж AŽŪŽ), internal soil drainage — внутрипочвенный дренаж Гидр сл⁴³. Як бачимо, у перекладних словниках англ. drainage усюди — дренаж (і открытый), дренаж (і поверхневий). Звісно, це лише перекладні відповідники, щедро запропоновані авторами, словникові терміни, а не живі терміни, як і PolŽ поверхневий дренаж, переклад ditch у «Англійсько-литовському словнику» (В., 1975) — 2) осушувати ґрунт відкритими канавами або Armand 50 особливо важливо перейти від відкритого дренажу до закритого. В англійській мові є лише drainage, а в литовській їй відповідають два терміни: дренаж і осушення: Надлишок вологи з осушуваних площ можна видаляти, дренуючи їх або відводячи з них воду канавами, борознами (поверхневе осушення) Pav saus 6. Дренування — це лише осушення дренажем, а дренаж — спосіб осушення, що полягає у видаленні надлишку вологи (закритими) водотоками (наприклад, трубами) MelŽ. З етимологічного погляду перше визначення є плеонастичним (прихована тавтологія), рівнозначним осушення осушенням, а друге — надто вузьким, тотожним лише поняттю закритого дренажу. У MelŽ про нього й сказано: «іноді так загалом називають дренаж». А відкритий дренаж у MelŽ тлумачиться як — 1. «дренаж, траншею якого до самого верху заповнюють водопроникним матеріалом (наприклад, щебенем)»; 2. «іноді (рідко) так називають осушення» 43 Наостанок, розглядаючи справді поширену в англійській гідрологічній термінології поліномію та полісемію (див. також прим. 5, 19, 37), слід зробити застереження. Хоч це й не вважається досконалістю, але це не є якимось винятковим (хіба що частішим) недоліком англійської термінології. Таке відхилення цілком закономірне. «„Идеальный“ термин должен быть однозначным, но на практике наблюдаются довольно частые случаи полисемии внутри одной терминосистемы, омонимии между терминосистемами, синонимии, которая не всегда может быть сведена к дублетности, эмоционально-экспрессивной отмеченности <...>“ — каже Е. Арзуманян (Арзуманян Э. Р. Min. veik., p. 135). А І. Волніна прямо стверджує: «Одной из особенностей научной терминологии является полисемия» (Волнина И. В. О специфике научного стиля. — В кн.: Язык и стиль научной литературы. Теоретические и прикладные проблемы. М., 1977, с. 26), хоча й визнає, що в тексті прагнуть до моносемантизму (там само, p. 32). 58 канавами». Однак насправді перше значення не зовсім точне (= дренаж | осушення з відкритим засипним матеріалом), до того ж воно вже неактуальне, лише історичне, а в другому значенні зазвичай уживають не відкритий дренаж, а (поверхневе осушення (канавами)). Відкритий і поверхневий дренаж, як уже зазначалося, не є живими термінами. У литовській мові синонімом дренажу є не закритий дренаж, а закрите осушення — дренажем, сегта носусіншана Lauk тех слово. Родова назва видових термінів (гіпонімів) (закритий) дренаж і осушення (канавами) (розрізняють поверхневе осушення — «видалення води, що перебуває на поверхні землі» — та донне осушення — «осушення торфовища на всю товщину торфового покладу» MelŽ) є родовим поняттям (гіперонімом) осушення: Системи осушення можуть бути відкритими, закритими й змішаними44 Mel 50, пор. відкрита осушувальна мережа — система відкритих осушувальних канав MelŽ, закрита осушувальна мережа — дренажна система45 MelŽ, або закрита (покрита) осушувальна мережа — дренаж Saus 170. Логічно водотік будь-якої системи осушення мав би бути осушувачем, проте на практиці у відкритій системі — осушенні — є канава, а в закритій — дренажі — дрена, а родовий термін осушувач іноді вживають лише як характеристику: При осушенні канавами осушувачами є відкриті канави, а в дренажній системі вони закриті (дрени) Dirv mel 18 (стиль і логіку не коментуємо…) або як системний словниковий термін: відкритий осушувач «осушувач-канава» і закритий осушувач «осушувач-дрена», а також дренажний осушувач | осушувач дренажного типу MelŽ або відкритий осушувач і дренажний осушувач ŽŪŽ. На практиці осушувач найчастіше вживається у значенні найнижчого за ієрархією елемента осушувальної мережі. Вищим є збирач, а в дренажній мережі поряд із міжнародним терміном дренаж поширюється колектор, хоча MelŽ і збирачеві намагається надати системного родового значення: водозбірник «канава або дрена, що збирає воду з осушувачів»; канава-збирач і дренажний колектор див. дренажний збирач | збирач дренажу. Відрізняються й назви найвищого елемента мережі — відвідник і відвідний | відвідний канал || підземний збірний канал, а також неієрархічні назви — уловлювач і уловлювальна дрена. Отже, етимологія слів і розвиток понять найвиразніше показують, як виникла ця плутанина. Первісне значення англ. drainage — «осушення», а drain — «водотік для осушення». Однак «канава» (drain, канава) > «канава із засипкою» (drain) > «закрита засипана канава» (drain) > «закрита канава з трубою» і «кротовина» (drain, дрена), а «осушення» (drainage, осушення) > «закрите осушення» (drainage, дренаж). Отже, термінологічна система литовської, як і російської, мови ускладнена, роздвоєна — у ній існують канава і дрена, осушення і дренаж, а також сполука десинонімізованих синонімів — плеоназм (прихована, або етимологічна, тавтологія) осушення дренажем. Слід гадати, що це спільне для мов, які запози- 44 Окрім уже згаданого комбінованого дренажу, кілька особливих способів застосовують під час будівництва доріг і залізниць: дренаж під бічними дорожніми канавами Kel 129, 132, підкюветний дренаж Geležkel 28 (у російській мові є не лише подкюветный дренаж, но и прикюветный дренаж Slow tech). 45 Однак сам дренаж буває системним і несистемним MelŽ, отже, виходить і система несистемного дренажу. 59 лексичних і семантичних структурних особливостей мов, що відрізняють їх від мов, які запозичують. Ускладнення породжує ускладнення. Його слід назвати просто парадоксальним: зі звуженням значення дренажу значення дрену розширюється: «водотік для осушення» > «меліоративний водотік». Виникають неприродні, штучні сполучення антонімів, так звані оксюморони, або протиставлення означення й означуваного слова (лат. contradictio in adiecto): дренаж для зрошенняdrain MelŽ, ŽŪŽ, зрошувальний дренаж PolŽ. До того ж розширюється обсяг вузького за значенням терміна дренажу — з'являється дренажне зрошення ŽŪŽ, зрошувальне шлюзування дренажу Saus 264 (семантично це тип, відмінний від вентиляційного дренажу MelŽ). Якщо дивитися з погляду етимології, вийшло б зрошувальний осушувач, осушуване зрошення. Це оксюморони, що виникли самі собою, стихійно, не такі, як свідомі поетизми, сповнені глибокого змісту: дзвінка тиша, гірка радість, солодкий біль, або дотепні парадокси: красномовне мовчання, публічна таємниця46. Називати запозичені явища завжди важче, ніж власні. Називати перехідні явища ще складніше. Поки всі крамниці обслуговували покупців, ми називали їх лише крамницями, магазинами; коли форма торгівлі почала змінюватися, з’явився магазин самообслуговування (але терміна магазин з обслуговуванням ми не вигадали, хоча така форма й досі існує). Поки всюди продавали з полиць, це була просто торгівля; коли ми почали купувати й просто з коробок, з’явилася контейнерна торгівля (хоча антонім полична торгівля ми не утворили). Однак коли ці нововведення повсюдно утвердяться, магазин самообслуговування і контейнерна торгівля втратять сенс — знову будуть (якщо тільки наше мовне чуття не притупиться) просто крамниця і торгівля. Так само й у випадку осушення. Лише коли не залишиться канав — а їх справді не залишиться47 — постане питання не про розмежування осушення і дренажу, а про 46 Згадані оксиморонні терміни тим небезпечніші, що поширюються — і, без сумніву, утвердяться — системи осушення-зрошення Saus 266, тобто системи двобічного (а не подвійного, як у Armand 59, T 1978 70 1) регулювання вологості. Уже тепер одним з елементів зрошувальної системи є мережа осушення — це канави або дренаж, призначення якого — відводити надлишок води із зрошуваної ділянки після зрошення або під час злив Mel 141. Тут Зрошувачі з’єднані з дренаж Mel 165. Гірші приклади: Підґрунтове зрошення <…> кротовими дренами Mel 164. Найдешевший матеріал для зрошувачів — звичайні дренажні труби діаметром 5 або 7,5 см Drėk 148. Цілковита нісенітниця: <…> у дощові дні зрошувачі замінюють осушувачі Drėk 148 (= зрошувачі діють як осушувачі). Тут виявляється тонка перевага англ. pipe, tube над drain, drena. 47 Шкода, що прокладання підземних водотоків замість канав почали називати неточно. Наприклад: <…> канави стали серйозною перешкодою. <…> догляд за канавами перетворився на своєрідний тягар: <…> Отож і виник задум <…> прокладати закриті канали T 1976 267 2. Зазвичай меліоратори каналізують канави там само. Наш колектив також каналізує канави, встановлюючи колектори великого діаметра T 1976 268 2. Однак ідеться не про перетворення канави на канал (а якби це був канал, то канал ми перетворювали б на канал?!), тобто не про зміну розміру водотоку, а про зміну форми його поперечного перерізу — перетворення відкритого на закритий. Каналізувати, до того ж, означає «обладнати каналізацію», а тут маємо нібито дренізацію. Дуже дивний, цілком недисциплінований і такий спосіб писання: Канави — під землею (назва повідомлення) T 1977 239 1. <…> почали каналізувати відкриті меліоративні канави. Расейняйські меліоратори «сховали» тут під землею майже 5 кілометрів канав там само. Тепер щороку під землю ховаємо по сто кілометрів канав Šv 1978 6 5. Для цього намагаються вживати й слово засипати, наприклад: <…> плануємо засипати всі 60 питання їхньої синонімії і, можливо, конкуренції (коли в меліорації не залишиться канави, дрена може зміцнити позиції дренажу). Упавши в болото, сухим не виберешся. Але вибиратися треба, болото також треба осушувати, не чекаючи, поки зникнуть канави й система осушення зноситься. Звичайно, це насамперед справа фахівців, а не мовознавців. Висловлені суперечності й парадокси можна подолати двома способами. Радикальним, але, мабуть, нереальним було б усунути їх — уживати дренаж і осушення як синоніми. Тоді опозиція видових термінів була б системною: закритий — відкритий — змішаний дренаж | осушення, так само як системи осушення узгоджувалися б із системою зрошення — підґрунтове зрошення MelŽ | підґрунтове зрошення PolŽ — поверхневе зрошення MelŽ, PolŽ, а також крита, див. закрита система зрошення — відкрита система зрошення MelŽ. У побуті можна було б казати також трубне осушення (трубопроводом) і канавне осушення (канавами). Упорядкувавши таким чином термінологію, поряд із дреною довелося б мати й осушувач. Надійніший спосіб подолати суперечності — знати їх, ґрунтовно вивчати історію та причини їх виникнення. Це може допомогти розумно впорядкувати термінологію — можливо, відмовитися від згаданих оксиморонних термінів, остерігатися інших незвичних стилістичних вад, а особливо — уникати подібних недоліків у майбутньому. 4. Не меліоративний дренаж Оскільки етимологічне значення слова дренажу — «відведення», семантика цього терміна та сфера його вживання виходять за межі меліорації. Дренаж — це відведення або стікання не лише води й не лише рідин. У геології вживається дренування покладу — «процес, під час якого нафта витікає з покладу у свердловину, що його розкрила» TŽ 1969. У машинобудуванні дренажем називають зневоднення паропроводу (дренирование паропровода Slow tech). Цикл ерозії в англійській термінології називається не лише erosion cycle, а й drainage cycle Гидр сл. У хімії дренаж — це «катодний захист підземних споруд від корозії» ChŽ. Широко дренаж (і дренас MediČ) вживається в медицині (лат. umoris deductio: дренаж рани, дренаж легень, активний дренаж, сифонний дренаж (для лікування плевриту). У німецькій мові тут уже не Entwässerung («осушення», «каналізація», «зневоднення»), а Drainage (Dränage). відкриті меліоративні канави MG 1976 10 6. Однак це дуже неточно — адже зовсім інше означає засипана дренажна траншея Hidrogeol 269 (пор. також засипувач дренажної траншеї, відвал бульдозера T 1976 76 1). Пишуть також канал вирівняти | засипати | закидати, наприклад: Зараз, <…>, меліоративні канали вирівнюють і замінюють (= перетворюють) закритими трубопроводами великого діаметра, <…>. Щоб уникнути посилення ерозійних процесів на місцях засипаних каналів, LHMMTI підготував відповідні заходи MG 1974 4 11. <…> канали засипають, а замість них прокладають підземні водотоки T 1980 43 4. Це дуже неточно: навпаки, спочатку в каналі прокладають трубопровід, а потім його засипають і вирівнюють. І це аж ніяка не каналізація: тут канали перетворюються на підземні трубопроводи, а не на канали. Точніше буде: засипати, проклавши бетонні труби Šv 1978 6 5 або замінити канави трубами M ir G 1978 9 14. Окрім згаданого канав (і каналів) дренажування, могло б підійти й канавне водовідведення, пор.: крита, див. закрита система зрошення — система зрошення, у якій воду до зрошуваної ділянки підводять і розподіляють закритими водоводами (наприклад, трубами) MelŽ, і канавокопач. 61 Є також газовий дренаж. У гірничій справі це видалення метану, деметанізація (дренаж метана Slow tech), в авіації — загалом деаерація (дренаж Slow tech). Найвіддаленіше від первісного значення слово drenažas вживається в електротехніці, наприклад: current drainage – 2. потребление тока; 3. отдача тока; 4. утечка тока Мельникова М. М., Смирнов И. П. Англо-русский словарь по электрохимии и коррозии. М., 1976; drain – 2. эксплуатационный ток разряда, режим разряда (гальванического элемента); 3. потребление тока там же, а также elektri- cheскый дренаж – дренаж электрических подземных устройств Slow tech, dreniruojančio moka – odprowadzanie prądu, drenowanie prądu Slow tech. Англ. drain також має значення «(ресурсів краю; коштів; сил) витрачання; (здоров’я) виснажування» [на противагу фр. drainer — «накопичувати, загарбувати (капітали)»] і вислів brain drain – smegenų nutekėjimas (щодо цього значення пор.: Iš Lietuvos išėvybė – emigracija nutekino visą ketvirtą dalį sveikojo, jaunojo kraujo). Лит. drenuoti у метафоричному вживанні — явище дуже нове й нечасте, наприклад: Kažkas yra pasakęs, jog ambicija išdrenuoja visus kitus jausmus, kaip alkoholis – vitamino B komplek- są iš organizmo L ir M 1975 9 9. Ще 1932 року члени Празького лінгвістичного гуртка Б. Гавранек і В. Матезіус від імені всіх своїх однодумців писали: «Теорія лінгвістики надзвичайно дієво підтримує творення термінології, і ця праця не має кінця»48. Теорія особливо важлива для дослідження семантики термінів. На початковому етапі структурної лінгвістики, коли лише створювали метод і випробовували його на прикладі найелементарніших структур (фонології), для семантики не залишалося ні часу, ні сил; нерідко її роль свідомо применшували або навіть ігнорували (наприклад, в американському дескриптивізмі). Останніми роками становище змінюється на краще. Уже 1963 року В. Іванов у статті «Деякі проблеми сучасного мовознавства» п’ятою серед семи проблем назвав опис значення. Дослідження значення у світовому мовознавстві дедалі наполегливіше висувають на позицію головного завдання аналізу мови. На це, очевидно, вплинули й пошуки загальної (філософської) та логічної семантики. Не можна більше гратися зі значенням у хованки й досліджувати структури мови, зневажаючи проблеми семантики, — каже Р. Якобсон у статті «Вербальне (мовне) спілкування» (1972). Життєздатна теорія структури семантики необхідна для загальної теорії мови, — стверджує В. Чеф у книжці «Значення і структура мови» (рос. мовою 1975). Проблема значення тепер є загальнонауковою, — вважає В. Кодухов. Учасник XII Міжнародного конгресу лінгвістів В. Мажюліс стверджує: найактуальнішою проблемою на конгресі була семантика. Однак не один Дж. Лайенс вважає, що поки що ніхто не запропонував задовільної й розумної теорії семантики. Дослідження семантики характеризуються різноманітністю методів. Уже виникає й структурна семантика. Компонентний аналіз застосовують навіть в етимології. Структурно намагаються обґрунтувати давно створену теорію поля. Загалом утверджується семасіологічний, а не ономасіологічний підхід до мови (і особливо до лексики). Його підтримує й теорія ідеографічної лексикографії, що поступово розширюється й виникла вже досить давно. 48 Allgemeine Grundsätze der Sprachkultur. – In: Grundlagen der Sprachkultur. Beiträge der Prager Linguistik zur Sprachtheorie und Sprachpflege. Berlin, 1976, Tl. 1, S. 84. 62 Ренесанс семантики посилює й відродження лінгвістичної типології (очевидно, також стимульоване здобутками структурного мовознавства). Із значним пожвавленням інтересу до номінації (називання), її мотивації (обґрунтування називання, надання йому сенсу та переосмислення), внутрішньої форми слова, співвідношення реалій і слів ці питання розглядають на ширшій і загальнішій основі: досліджують мотивацію лексичних і семантичних угруповань (в одній мові чи кількох, навіть близькоспоріднених мовах), шукають її типологію — універсалії, аналогії та специфіку. Ці питання не лише теоретично життєво важливі для термінології як частини лексикології та одного з найважливіших чинників, що визначають майбутнє мови. У плідних дослідженнях народної термінології, особливо численних (російських, латиських, литовських), які за якістю справді випереджають термінологію науки й техніки, використовують критично оцінений досвід школи «Слова і речі» (Wörter und Sachen) (Г. Шухардт, Р. Мерінгер та ін.), що створила синтетичний метод — не зіставне, а перехресне тлумачення фактів мови й етнографії, історії, археології; паралельне етимологічне (у традиційному, класичному розумінні реконструкції кореня або етимона) та історичне і культурне дослідження; пов’язала історію слова з географією слова (зіставлення ізопрагм з ізоглосами); удосконалила дві ономасіологічні операції — дослідження словотворення (пошук причин називання предмета) та вживання слова (простеження подальшої семантичної долі слова).49. Щоправда, слова, що позначають предмети, — так звані денотативні (ономасіологічні) слова — становлять маргінальну, найбільш мінливу частину словника (релікти, архаїзми, етнографізми, історизми, діалектизми, неологізми); нині перспективнішими й пліднішими є дослідження дизайгнатичної (семасіологічної) лексики, довговічних, багатозначних, універсальних ключових слів культури (Schlüsselwörter, ключевые слова) (Е. Бенвеніст, Р. Будагов)50. Однак номенклатура становить значну частину термінології, і методологія та теорія її дослідження є невідкладним завданням. Тлумачення значень і смислів термінів, їхніх відтінків і змін дуже складне, але необхідне. Воно має велике практичне значення. Пів століття тому А. Пєшковський писав: «Прошу пригадати, скільки часу в наших суперечках витрачається на те, щоб справді з’ясувати істину, а скільки — на з’ясування словесних непорозумінь, на те, щоб домовитися, що означають слова <…> — і читач погодиться зі мною, що труднощі порозуміння — невід’ємний супутник культурного літературного мовлення… Дикун просто „говорить“, а ми весь час хочемо щось сказати. Кожен цілком розуміє лише власну мову». Звідси й постала вся філологія. Автор першої граматики литовської мови Даніель Клейн понад три століття тому проникливо зауважив: «Саме,» 49 Гавдис В. П. К вопросу места и значимости направления „Слова и вещи“ в истории лингвистики. — В кн.: Романское и германское языкознание. — Минск, 1977, вып. 7, с. 105—106, 108—109, 50 Структуралізм третього покоління (французький) (К. Леві-Строс, Р. Барт, Ж. Лакан, М. Фуко) йде ще далі — у своїй методології науки покладає на слово три функції: об’єкта пізнання, обґрунтування пізнання (методу), засобу пізнання (див. Автономова А. С. Философские проблемы структурного анализа в гуманитарных науках. — М., 1977, с. 243. Це лінгвоцентризм, переоцінювання ролі мови як «безпосередньої дійсності думки» (К. Маркс), «знаковий фетишизм», абсолютизація мовного символічного аспекту культури (див. там само, с. 251—252). 63 потрібно, щоб розуміння слів і їхнє вправне поєднання передували пізнанню та використанню речей. І наскільки помиляються щодо слів, настільки ж втрачають і сам предмет; <…>. Про слова нам слід домовитися заздалегідь, і тоді майбутнє плавання цим океаном буде ще легшим і щасливішим — без ударів об скелі й небезпеки зазнати аварії». Тут зроблено спробу уточнити невеличкий відрізок маршруту цього плавання. Він виявився складнішим, ніж здавалося спочатку. «Для термінології кожної галузі науки характерна головна суперечність — суперечність між системним характером термінології та історичністю її формування. Система термінів відображає систему наукових понять. Саме це й надає термінології системності. Але розвиток науки, нові відкриття змінюють стару систему понять, наукові поняття набувають нових зв’язків. Обсяг поняття, його характер змінюються, а слова-назви певний час залишаються незмінними. Це змушує змінювати стару систему термінів, призводить до невідповідності старих і нових термінів»51. Це помітно й у композиції статті. Смислові зв’язки деінде навмисно повторюються, а в інших місцях, навпаки, попри всі зусилля, вони залишилися слабкими й розтягнутими, хоча загалом справжніми. Тут неможливо досягти лінійної композиції: вона радше нагадує гідрографічну мережу з звивистими течіями, протоками й порогами. Вади термінології можуть здатися дещо перебільшеними. Однак це зроблено лише для того, щоб їх виразніше підкреслити й зробити зрозумілішими, а не більшими. Лише так, мабуть, можна домагатися її виправлення та вдосконалення. Аналіз розвитку системи основних термінів меліорації (внутрішнього, внутрішньомовного та міжнародного, міжмовного) дає змогу зробити й один загальніший висновок із теорії термінології: термінологія, хоч і є специфічною галуззю лексикології та спеціально впорядковується, підпорядковується загальним законам семантики, не уникає полісемії, синонімії, плеоназмів, оксиморонів та інших справжніх і уявних вад. Короткі висновки 1. Меліорація — міжнародне слово, але в деяких мовах у його звичному значенні «основне поліпшення земель» уживаються інші інтернаціоналізми (фр. bonification, amélioration…), їхні кальки (англ. betterment) або зовсім інші терміни (англ. reclamation, improvement…). Усі вони також багатозначні. До цієї відкритої системи термінів входять нові члени: третє слово від латинського суплетивного прикметника bonus, melior, optimus – optimizacija і антоніми deterioracija та pejorizacija. 2. Меліорація — універсальний термін, що вживається також у багатьох інших галузях — мовознавстві, філософії, рибництві, лісівництві, кліматології, екології. 3. Поняття та термін меліорації сільськогосподарських земель мають широкий зміст. Навіть деякі її складники вживаються з означенням меліоративний — оранка, удобрення. Основні види меліорації — це осушення (і дренаж) та зрошення | іригація. 4. Для позначення сукупності видів меліорації без потреби вживають форму множини (до того ж непослідовно). 51 Ицкович В. А. О словаре новой лингвистической терминологии. — В кн.: Лингвистическая терминология и прикладная топономастика. М., 1964, с. 33. 64 5. Меліорація має й український відповідник «поліпшення», але він не цілком адекватний, термінологічний і життєздатний. 6. Меліорація та вживання її гіпонімів осушення, зрошення має функціональні недоліки (плеоназми, вживання гіпероніма замість гіпонімів). Що універсальніший і менш визначений термін, то актуальніший і частіше вживаний він, а отже, то більше помилок у його вживанні. 7. Дренаж та осушення розмежовуються не за своєю природою, а лише внаслідок історичного розвитку й традиційного вжитку. 8. Дренаж (дренування) буває штучним і природним, або натуральним (а також дренуванням, стіканням, а також сухістю). Протилежністю природного дренажу є живлення (зрошення, а також зволоження). 9. Дрена — це водотік штучного дренажу: в англійській мові (drain) — будь-який, у литовській (і російській) — лише підземний закритий. Ця відмінність виникла через те, що осушення, поширившись з Англії, набуло широкого вжитку в Литві тоді, коли переважним типом осушувального водотоку стала вже не канава, а підземна труба (або лінія трубок). 10. Подібне й звуження поняття дренажу: англ. drainage — це будь-яке осушення, лит. дренаж — закрите підземне осушення, а відкрите — просто осушення або осушення канавами (останній термін породжує антонім осушення дренажем). Система родових і видових термінів у литовській мові складна й не без логічних вад (є плеоназми). 11. Звідси виник справжній парадокс: зі звуженням поняття дренажу значення дрени розширилося: «водотік для осушення (підземний)» → «водотік меліорації (підземний)», наприклад: зрошувальна дрена. Поряд із цим оксюмороном з’являється навіть дренажне зрошення. 12. Цей знос системи зникне, коли в меліорації не залишиться канав. Але тоді постане питання синонімії, точніше кажучи, дублетності й конкуренції між осушенням і дренажем. Якщо канави замінять дренами, може перемогти дренаж. З тієї самої причини важко буде позбутися й зрошувальної дрени, дренажного зрошення. Колись утрачена досконалість важко відновлюється. Скорочення Agr — Agronomijos pagrindai. — V., 1973. Armand — Armandas D. Mums ir anūkams. — V., 1967. Augal — Dereškevičius K., Subačienė A., Tuminas A. Augalininkystė. — V., 1972. Autekel — Autokeliai ir jų eksploatacija / Red. E. Palšaitis. — V., 1954. AŽŪŽ — Словник сільськогосподарських термінів англійської та литовської мов / Уклали D. Čeponienė, R. Gelūnienė, J. Kazėnas, R. Kelbauskienė (відповідальна редакторка). — V., 1977. Bendr mišk — Kolpikovas M. Bendroji miškininkystė. — K., 1948. БСЭ₂ XV — Большая Советская Энциклопедия. Изд. 2.—М., т. 15, 1952. 3. 1019 65 БСЭ₃ VIII — Большая Советская Энциклопедия. Изд. 3. — М., т. 8, 1972. BŽ I ir II — Російсько-литовський словник / Підготували V. Baronas, V. Galinis. — V., 1967, т. 1 і 2. ChŽ — Daukšas K. Chemijos žodynas. — V., 1960. Dirv mel — Čeičys J. Dirvožemių melioracija. — V., 1951. Drėk — Diršė A., Ziberskas J. Drėkinimas. — V., 1967. DŽ₁ — Dabartinės lietuvių kalbos žodynas. — V., 1954. DŽ₂ — Dabartinės lietuvių kalbos žodynas. — V., 1972. Эк геогр — Алаев Э. Б. Экономико-географическая терминология. — М., 1977. Ekspl — Astrauskas J. ir kt. Mašinų-traktorių parko eksploatacija. — V., 1972. Энц сельхоз сл — Короткий енциклопедичний сільськогосподарський словник-довідник. — М., 1959. Eroz — Visockis O. Dirvožemių erozija. — V., 1971. Galv — Galvydis J. Kodėl ir kaip žmonės pradėjo tikėti? — V., 1978. Gelžkel — Aksionovas I., Sujazovas I. Підручник для вивчення правил технічної експлуатації залізниць Союзу РСР. — V., 1955. GeogrŽ — Agapovas S., Sokolovas S., Tichomirovas D. Geografijos žodynas. — K., 1972. GeolŽ — Gudelis V. Geologijos ir fizinės geografijos terminų žodynas. — V., 1956. Гидр сл — Англо-русский гидрологический словарь. — М., 1966. Gyv anat — Pabijanskas A. Žemės ūkio gyvulių anatomija. — V., 1967. Gyvul — Gyvulininkystės pagrindai. — V., 1952. Hidrogeol — Kinderis Z. Hidrogeologija ir gręžyba. — V., 1974. Hidrogeol pagr — Juodkazis V. Pabaltijo hidrogeologijos pagrindai. — V., 1979. Hidrolog — Poška A. Hidrologija ir hidrometrija. — V., 1976. Hidromet vãrd — Hidrometeorologijos terminų vardinė. — Riga, 1976. Kel — Lukošiūnas S. ir kt. Kelių tiesimas. — V., 1972, t. 2. KomT — «Комсомольська правда». Krašt — Basalykas A. Lietuvos TSR kraštovaizdis. — V., 1977. KV — «Мова Вільнюса». Lauk teh vãrd — Lauksaimniecības tehnikas terminu vārdnīca. — Rīga, 1974. LF III — Флора Литовської РСР. — V., 1961, т. 3. Liet — Žemės ūkio kultūrų lietinimas. — V., 1972. L ir M — «Література і мистецтво». LKŽ — Lietuvių kalbos žodynas. — V., 1956–1978, t. 1–11 (ir jo santrumpos). LKŽ K — Картотека словника литовської мови. LTE I — Lietuviškoji tarybinė enciklopedija. — V., 1976, t. 1. MedicŽ — Medicinos terminų žodynas. — V., 1980. MedŽ — Aiškinamasis medienos apdirbimo terminų žodynas. — V., 1971. 66 Mel — Dirsė A., Kinderis Z., Tumas R., Urbonas R Žemės ūkio melioracijos. — V., 1971. Mel gr — Šileika V. Melioraciniai grioviai. — V., 1968. MelŽ — Čeičys J. Melioracijos terminų žodynas. — V., 1960. MetŽ — Mikalajūnas M. Rusų–lietuvių kalbų meteorologijos terminų žodynas. — V., 1975. МГ — Наша природа. М і Ж — Наука і життя. М і Т — Наука і техніка. Mišk kult — Zaborovskis E. Miškų kultūros. — V., 1954. MLTE II — Mažoji lietuviškoji tarybinė enciklopedija. — V., 1968, t. 2. Н — Нямунас. НКн — Нові книги. П — Перемога. Pav saus — Gražys J. Paviršinis laukų sausinimas. — V., 1963. Piev₁ — Čugunovas L. Pievininkystė. — V., 1952. Piev₂ — Petkevičius A., Rimkus K. Pievininkystė. — V., 1972. Piev ir gan — Tonkūnas J., Kadžiulis L. Pievos ir ganyklos. — V., 1966. Политтех сл — Политехнический словарь. — М., 1976. Політехнічний російсько-литовський словник / Редакційна колегія: {А. Новодворскіс (голова), Л. Кумпікас, Й. Мікуцкас, {Й. Станайтіс, С. Васаускас, Й. Відмантас. — Вільнюс, 1959. PPMel — Šileika V. Primirkusių plotų melioracija. — V., 1956, СА — Охорона здоров’я. Saus — Čeičys J. Žemės ūkio melioracijos. Sausinimas. — V., 1965. Słow tech — Wielki słownik techniczny rosyjsko-polski. — Warszawa—Mockba, 1973. СССРЛЯ — Словарь современного русского литературного языка. — М—Л., 1948—1965, т. 1—17. Стоматологічний латинсько-литовсько-російський словник / Упорядкував С. Чепуліс. — Праці стоматологів Литовської РСР, 1976, т. 7, с. 185—235. Шл — Мітла. Шл кал — «Календар Мітли» 1978. Шв — Маяк. Т — Правда. ТМ — Радянська жінка (П — Пагранду́кас). Твенк — Мартішовас Ф., Каспінас Б. Техніка ставкового рибництва в колгоспах. — Вільнюс, 1953. TŽ 1936 — Tarptautinių žodžių žodynas. — Klaipėda, 1936. TŽ 1951 — Tarptautinių žodžių žodynas. — V., 1951 TŽ 1969 — Tarptautinių žodžių žodynas. — V., 1969. Vad — Ivanauskas T. Vadovas jaunajam sodininkui—daržininkui. — V., 1969. Vand ūk — Ramanauskas K. Vandens ūkio ekonomika. — V., 1971. 3° 67 Vas — Šniukas D., Šiekštele A. Žalioji tėviškės vasara. — V., 1977. Vid lig — Gelšteinas E., Zeleninas V. Vidaus ligų specialioji patologija ir terapija. — V., 1952. Žem kult — Vasinauskas P. Žemių kultūrinimas. — V., 1969. Žmog anat — Pavilonis S., Stropus R., Tamašauskas K., Urbonas A. Žmogaus anatomija. — V., 1972. ŽŪ — Žemės ūkis. ŽŪVand — Kusta A., Kustienė R., Matulis J. Žemės ūkio vandentiekia. — V., 1977. ŽŪŽ — Anskaitis V., Kilas M. Rusų–lietuvių kalbų žemės ūkio terminų žodynas. — V., 1971. Цифра після скорочення означає сторінку, дві цифри — том або номер і сторінку. МЕЛІОРАЦІЯ, ДРЕНАЖ, ІРИГАЦІЯ: КАЛЬКИ, СИНОНІМИ Й ГІПОНІМИ (РИСИ ІСТОРІЇ, СИСТЕМИ ТА ВЖИВАННЯ) Р е з ю м е Дослідження багатої литовської меліоративної та суміжної літератури, термінологічних і загальномовних словників дає змогу зробити такі короткі лінгвістичні висновки: 1. Лит. melioracija «меліорація» є інтернаціональним словом, проте в деяких мовах у його звичайному значенні «корінне поліпшення земель» уживаються інші інтернаціоналізми (фр. bonification, amélioration...), їхні кальки (англ. betterment...) або зовсім інші терміни (англ. reclamation, improvement...). Усі вони також не позбавлені багатозначності. До цієї відкритої системи термінів починають входити нові члени: третє слово з латинського ряду прикметника bonus, melior, optimus — оптимізація, а також терміни-антоніми детеріорація й пейоризація. 2. Меліорація є універсальним терміном, що вживається в багатьох інших галузях — у лінгвістиці, філософії, рибальстві, лісівництві, кліматології, екології. 3. Поняття й термін «сільськогосподарська меліорація» має широкий зміст. Навіть деякі його складники вживаються з означенням «меліоративний, -а, -е» — оранка, удобрення. Основні види меліорації — осушення (і дренаж) та зрошення (іригація). 4. Для позначення сукупності видів меліорації без потреби вживається множина (до того ж непослідовно). 5. Лит. melioracija має також власну кальку gerinimas «поліпшення», але вона не цілком адекватна, термінологічна й життєздатна. 6. У вживанні лит. melioracija та його гіпонімів sausinimas «осушення», drenkinimas «зрошення» трапляються функціональні недоліки (плеоназми, уживання гіпероніма замість гіпонімів). Що універсальніший, невизначеніший і актуальніший термін, то більше помилок у його вживанні. 7. Розрізнення значень дренажу й осушення не є природним; воно лише історично склалося й традиційно підтримується. 8. Дренаж (дренування) буває штучним і природним (також стік). Автонім природного дренажу — живлення (рідко — зволоження). 9. Дрена — водотік штучного дренажу: в англійській мові (drain) — будь-який, у литовській (і російській) — лише підземний закритий. Ця відмінність виникла тому, що осушення, поширившись з Англії, у Литві закріпилося тоді, коли переважним типом осушувального водотоку була вже не канава, а підземна труба (або лінія трубок). 68 10. Подібним чином звузилося й поняття дренажу: англ. drainage — будь-яке осушення, лит. drenažas — закрите підземне осушення, а відкрите — просто sausinimas «осушення» або sausinimas grioviais «осушення канавами» (останній термін породжує антонім sausinimas drenažu «осушення дренажем»). Система видових і родових термінів у литовській мові ускладнена й логічно недосконала (має місце плеоназм). 11. Звідси виникає справжній парадокс: поняття дренажу звужується, а значення дрени розширюється: «осушувальний (підземний) водотік» → «(підземний) меліоративний водотік», наприклад: зрошувальна дрена. Поряд із цим оксюмороном виникає навіть дренажне зрошення. 12. Таке подвоєння системи зникне, коли в меліорації не залишиться канав. Але тоді виникає питання синонімії, точніше дублетності й конкуренції осушення та дренажу. Якщо канави замінять дренами, може перемогти дренаж. З тієї самої причини важко буде позбутися і зрошувальної дрени, дренажного зрошення.