Ekskliuzyviniai žodžių variantai su balsiais „a“ ir „u“

LIETUVIŲ LEKSIKOS IR TERMINOLOGIJOS PROBLEMOS LIETUVIŲ KALBOTYROS KLAUSIMAI, XXIX (1991) VYTAUTAS VITKAUSKAS ЕКСКЛЮЗИВНІ ВАРІАНТИ СЛІВ З ГОЛОСНИМИ a ТА u* Варіантів слів із голосними a та u у литовській мові, особливо в її діалектах, чимало. Багато їх наведено в томах LKŽ. Усі вони ніби розподіляються на кілька груп. I. Це, мабуть, найпростіша група, де a: u зумовлене звуконаслідуванням. Насамперед сюди належать різні дієслова, звуконаслідувальні слова, у яких варіанти з голосним a передають ніби м’якший звук, легшу або повільнішу дію, а з голосним u — гучнішу: kābeldoti || kubeldóti, dadnóti || dudnóti «говорити, белькотіти», kraménti || kruménti «кашляти», krapinėti || krupinėti «ходити, ледве пересуватися», raresỹs || ruresỹs «гупання», rarėti || rurėti «гупати», stapalinėti || stupalinėti «тинятися» тощо (записано близько ста таких прикладів). Це лише засіб оживлення дії. Є один сумнів: приклади походять із різних говірок; в одній говірці вживається лише частина прикладів — десь із -a-, а десь із -u-: påkšt || pùkšt, šmåkštelėti || šmùkštelėti тощо; aliōti «гукати» в багатьох місцевостях Литви і uliōti у Купішкському краї: ul'ōje p'iemanas, r'ē'k'e Slm. До цієї групи прилягають досить дивні варіанти кількох слів. Усі знаєте, що варіант слова rūpūžė «Bufalo vulgaris; така лайка» Е. Френкель пов’язує з rāpal ioti «повзти» тощо. У діалектах (у жмудів і дзуків) це явно має елемент гри: rāpūžė || rāpūža кажуть ніби жартома, приховуючи цю лайку від дітей. Заміна голосного u голосним a має гумористичне значення, не є сталою, тому застосовувати тут фонетичні закони не потрібно. Особливо це очевидно у слові sabiṅkaulis «кістка сідниць»; крім того, у жмудів чули також sabinkė «попка». Без жодної закономірності замінивши u голосним a, слово sabiṅkaulis уже можна вимовити привселюдніше, а словом sabiṅkė навіть пожартувати з дітьми. Те саме стосується слів maturžė ir muturžė «рідка юшка; зневажл. рот». У дзуків це також має евфемістичне значення: muturžė (→mutnùs, mutinỹs, mùtė) — первинна форма, дещо грубіша, а maturžė — ніби м’якша, «ігрова» форма. II. Чимала низка варіантів слів з a || u виникла внаслідок розвитку індоєвропейських складотворчих l, m, n, r > у al, am, an, ar || ul, um, un, ur (kaŕkti || kuŕkti, skārti || skūrti → skāris || skūris, karkulỹs || kurkulỹs, skarulỹs || skurulỹs тощо). Так виникли форми з різних говірок gāmalas || gùmulas, gramulỹs «клубок» || grumulỹs «грудка», ramōti «бути спокійним» || rumōti «спокійно лежати», saluva «острів» BB || * Статтю підготовлено на основі доповіді, виголошеної на I міжнародній конференції з балтистики. 204 sulava N (слово salà Френкель пов’язує з salėti, пор. salėti, salvėti ir sulà, sulėti). Тут переплелися кілька коренів, жоден говір не має всіх словотвірних ланцюжків — збереглися лише окремі факти. Через це переплетення виникають нові слова, наприклад, mamà || mumà || momà «мати». Тепер більшість мовознавців вважають вимову жмудських mun-, num- закономірною фонетичною зміною (навіть В. Топоров змінив свою думку у «Словнику прусської мови», говорячи про kamanas) (Топоров, 1980, 200). Мені здається, що тут є щось важливіше; я виділив це, бо в багатьох говорах такого явища не можна обґрунтувати жодним законом (у расейняйських говорах, західножмудських am, an не змінюються в одному складі, а в різних — так, і не в усіх жмудських говорах). Особливо не дають підстав для фонетичного закону лівий берег Німану (Каркле, навіть Гастос — картотека LKŽ, запис В. Куртинайтіса), західножмудські говори та південножмудські расейняйські. Ми забули думку Х. Станга про те, що mun може походити від індоєвропейських складотворчих *l, m, n, r (Stang, 1966, 34–35). Справді, чому ми не сперечаємося про якусь фонетичну особливість skārti ir skūrti, а про аналогічні mun-, num- сперечаємося (Zinkevičius, 1966, 299; Grinaveckis, 1960, 77; Grinaveckis, 1973, 172; Vanagienė, Vitkauskas, 1969, 212–214). Адже і тут, і там a ir u чергуються цілком рівномірно — одні говори мають одні форми, інші — відмінні. III. Досить велика група варіантів слів з a || u пов’язана з переходом голосного a балтійського чергування голосних до ряду u у різних говорах: ganiōti «гнати» Nm, Lp || guniōti Auk, Lnkv || goniōti Dbk (а також gāiniōti || guiniōti), plajoti End || plujōti «волочитися» (а також plaujōti), lajùs || lujùs «той, що швидко гавкає» (sulūti, sulūjo), gākčioti || gōkčioti Rs || gukčiōti «гикати» Ds, Skd, grajōti «хапати» || grujōti Sug, gramañtas || grumañtas Pnd, Škn (gromañtas Krš), ramùs || rumùs (приморське жмудське) || romùs, sravùs || sruvùs || srovùs; sravénti || sruvénti || srovénti. IV. Мабуть, найбільше таких слів із винятково представленими голосними а та у не мають сонантів і не є звуконаслідувальними. Напр.: až ir už, sa || su; ūpė, а в традиційних говорах старих людей у Мінапяї Тельшяйського району m'ėnapė (у Куршській князівстві Кеклі — ніби підтвердження твердження Блезе й Мажюліса про близькість куршів і прусів, пор. прус. ape «річка»); ābas Smn || ūbas Šd; ābašlaitė Smn || ūbašlaitė Švnč, Str; daburys PrL || duburys; dabūrkis Akm || dubūrkis Krš «яма в річці, озері», gābalas || gūbulas J, Štk; gabalinis || gubālinis Rdn (gobalinis cō.kros); gabùs || gubùs J, M. Valanč, sugubėti «зуміти» Klt; gabėta Ak || gubieta Bsg «богиня», пор. gabijà «богиня, священний вогонь»; gabštà «сніп» Kair || gubšnà «пучок» Sl; gābūžas Prk, Rs, J || gubūžas «оберемок» Brž, Sg, kābti «помирати» Ds, Kp; Mlt || kūbti, kākinti «давати вдосталь» || kūkinti «годувати досита, багато давати», kakorȳt OG421 || kukorȳt «післязавтра» Vrn; kādaras J, Vrd || kūdaras K, Klp, Kin, пор. ще skādaras «кадарас» Ut || skūdaras; kapūrna Lzd || kupūrna «горбик» Drsk, Mrk; kasulà «гроно» Lkm || kusulỹs «грудка» J || kùsulas; putrà į kusulą sušōka Krš; krajōti «кидати» prš || krujōti «виривати» Rdm; katulỹs «лоскотання» Slnt, Dr || kutulỹs; lazgėti «майоріти» Krt || luzgėti «тремтіти, рухатися» Tl, Slnt; lāginti зем. J «заговорювати» || luginti «вабити» B; lākatas || lùkutas «ганчірка» Ll, Up, Lkv, Kltń; lāpatas «ганчірка» M. Valanč || lūpatas зем.; lagaminas «ящик для речей у дорогу, багаж» || lugaminas Q397 «запас харчів» || lūgumas J; latùs «малий і товстий» Rgv || lūtis «корот- 205 «коротконогий товстун» жмуд.; magėti «хотіти» || mugėti (in dā.rbū nā.t mūga «дуже хочеться працювати» Rod, с. Каргаудай); maguoti «хотіти» Vdš, Kvr, Ldk, Vlk || muguoti «бути пристрасним» жмуд., J; maklas «роззява» Skp, Kp || muklā «розтелепа, той, хто не тямить» Ml, Bsg; māsūlas «комар» || māsūlas західнодзукське || mūsulas жмуд.; mązgas || mūzgas Žvr, Nm; pladu̇kė Šts; Ggr || pludunkė || pludungė жмуд. «гуляка»; plākė «лящ» PrL || plūkė «така риба»; plākti «бити» || plūkti «м’яти льон»; rākti || rūkti «озеро підростає, підростало»; rapūkas || ropūtė || rupūtė «картопля» Vv, Šv, Jdr – LKA I 161; rāpti «хворіти» || rūpti «покриватися віспинами, мати віспу»; rasnoti «мрячити» Grg, Grk || rusnoti «повільно текти» Kv; ratinėti «крутитися» || rutinėti «котити» Rod, Dv; sālig «відповідно до» J, LD427, Jrb, Rs, Žž, Ad || salīg Stl, Jrb, Slv і sūlig, salēi Jz; stābaras || stūbaras; smaklė «петля вузла» J || smuklė «петля: сильце» Grv, Ln, A. Baran; skabrīs || skubrūs «спритний, швидкий»; stagūtė «плуг; рало» || stūgė LKA I 105. Прикладів досить багато. Причини їх виникнення, ймовірно, такі: a) Уподібнення голосних або заміна одним голосним іншого: gābulas || gūbulas (gubalinis), kratulys, kapūrna || kupūrna. Це давнє явище: пор. лит. nūgara || nugarà || nūgura (Klp) (записано лише 1977 року в селі Кукулішкяй, невідоме LKŽ, лат. mugura); b) Віддалений зв’язок із чергуванням голосних ряду a: gab-, gob-, gub-, pla-, plo- (plu-); c) Частина слів могла набути u з індоєвропейського *ō. Згідно зі згаданим твердженням Станга, а також Ендзелінса та інших, «r, l, m, n» перед балтійським u (ō) іноді чергуються з балтійським a, e… тож, можливо, воно постало з початкового ненаголошеного o (та n), послабленого вимовою (Endzelīns, 1951, 53). Можна припустити, що stūgė, mūzgas, muguoti, pludunkė, skubrūs тощо мають u з *o: пор. твердження Й. Казлаускаса (Казлаускас, 1962, 24), В. Мажюліса (Mažiulis, 1970, 16–18) про існування *ō (протилежна думка: Zinkevičius, 1980, 58–59). Чи не могло з цього *ō виникнути stūgė (поряд із stagūtė), mūzgas Nm, Žvr тощо й ще кілька десятків слів? Як інакше пояснити численні паралельні форми з кореневими голосними a та u? До такого чергування голосних a та u долучилися й давні запозичення, де u: a походить зі слов’янського *ō: sabata || šūbatà, kravāuninkas || kruvāuninkas (цілком неймовірно, що kudūras від часів К. Альмінаускаса вважали б запозиченням; пор. skādaras || skūduras; kadaryš || skadaryš тощо; пор. також аналогічний випадок: rumulais вважаємо питомим словом, а rāmalo­ti || rūmuloti — германізмами; ще skatūlė || skacūlė та skutulė || skučūlė). Цікаво також, що дифтонгу -ai- відповідає -ui- у подібних словах різних говорів: rāinas || rūinas, rāinyti || rūinyti «бути рябим»; rāišus || rūisas, rāišī || rūišti (rāiščioti || rūiščioti, rāišis || rūišis), rāižyti || rūižyti, rāikis «спідниця» Skdv || rūikis Šv, Vn, Grdm тощо. Це лише початок дослідження. Таке коливання a та u помітили давно, та все ніяк не було часу сісти до роботи. Якщо описані тут явища виявляться не дрібницями й не вигадками, їх досліджуватимуть далі. Проф. М. Рудзите на Балтістичній конференції 1985 року зауважила, що подібні явища є і в латиських говорах: аусекленське vonuks «у борознах» тощо. LITERATŪRA Endzelīns J. Latviešu valodas gramatika. Rīgā, 1951. Grinaveckis V. Šiaurės vakarų dünininkų tarmių fonetinės ypatybės ir jų raida // Vilniaus valstybinio pedagoginio instituto Mokslo darbai. 1960. T. 11. 206 Grinaveckis V. Žemaičių tarmės istorija. V., 1973. Kazlauskas J. Lietuvos kalbos istorinė gramatika. V., 1968. Mažiulis V. Baltų ir kitų indoeuropiečių kalbų santykiai. V., 1970. Stang Chr. S. Vergleichende Grammatik der Baltischen Sprachen. Oslo-Bergen-Tromso, 1966. Vanagienė B., Vitkauskas V. Dėl žemaičių mun- ir num- // Lietuvių kalbotyros klausimai. 1969. T. 11. Zinkevicius Z. Lietuvių dialektologija. V., 1966. Zinkevicius Z. Lietuvių kalbos istorinė gramatika. V., 1980. T. 1. Казлаускас И. К развитию общебалтийской системы гласных // Вопросы языкознания. 1962. № 4. Топоров В. Н. Прусский язык / Словарь К. М., 1980. В. ВИТКАУСКАС ЭКСКЛЮЗИВНЫЕ ВАРИАНТЫ СЛОВ С ГЛАСНЫМИ A И U Резюме В литовском языке существует немало слов с вариантами, различающимися гласными a и u. Все примеры можно делить на четыре группы: 1. Слова ономатопеического происхождения: dadinōti || dudinōti „говорить“, raresjs || ruresys „грохот“ и др. 2. Слова, где a || u произошло от иде. *l, m, n, r > al, am, an, ar || ul, um, un, ur: gāmatas || gūmulas, kum, klub, ramōti || rumōti „быть спокойным“ и др. 3. Слова, где варианты с корневыми a и u связаны с чередованием корневых гласных a || u || o: ganiōti || gunióti || goniōti „прогонять“, sravùs || srovùs || sruvùs „текучий“ и др. 4. Слова, где a || u, по мнению автора, происходило от древнебалтийского *ō: gabùs || gibùs „способный“, ābas || ūbas „старинная печка“, stagūtė || stūgė „соха“ и др.