Latvių kalbotyros veikalai Australijoje

…нас, який у багатьох випадках цікавий і корисний також дослідникам литовської мови. Адже він підсумовує багатодесятилітні дослідження лексики латиської мови; навіть недоліки чи помилки цього словника стануть поштовхом до подальших досліджень. Algirdas Sabaliauskas ПРАЦІ З ЛАТИСЬКОГО МОВОЗНАВСТВА В АВСТРАЛІЇ Fennell T. G. The First Latvian Grammar J. G. Rehehusen’s ”Manuductio ad linguam lettonicam...”. Факсимільний текст з анотованим перекладом і коментарями. Latvian Tertiary Committee. Melbourne 1982. — 369 с. Seventeenth Century Latvian Grammatical Fragments. Текст, переклад і коментарі. Latvian Tertiary Committee. Melbourne 1982. — 322 с. Georg Dreszel’s Gantz kurtze Anleitung zur Lettischen Sprache. Текст, переклад, коментарі, конкорданс. Latvian Tertiary Committee. Melbourne 1984. — 452 с. Австралійський мовознавець Тревор Г. Феннелл, спілкуючись у дитинстві з дітьми латвійських емігрантів, мабуть, ніколи не думав, що ця дружба зі шкільної лави та перші активні уроки латиської мови визначать його кар’єру майбутнього науковця. Напевно, можна стверджувати, що за всю історію латиського мовознавства не знайдеться мовознавця з жодної іншої країни, який зробив би такий внесок у цю галузь, як Т. Г. Феннелл. Досить згадати підручник латиської мови в трьох томах ”A Grammar of Modern Latvian”, підготовлений ним разом із латвійським емігрантом Генріком Гельсеном (Vol. 1—3, The Hague-Paris-New York, 1980. 1370 p.)1, а також численні статті з історії латиської мови. Однак найбільше для латиського мовознавства Т. Г. Феннелл зробив, публікуючи й досліджуючи давні пам’ятки латиської мови. Саме з трьома такими публікаціями й хотілося б тут ознайомити читача. У першій книжці опубліковано першу граматику латиської мови, видану 1644 року, — ”Manuductio ad linguam lettonicam” Йогана Георга Рехегузена, яка, за словами Т. Г. Феннелла, ”попри всілякі недоліки, дуже цікава для науковців, які цікавляться генезою та еволюцією граматичної теорії латиської мови”. Ця публікація має велике значення, адже досі відомий лише один збережений примірник оригіналу, що зберігається в бібліотеці Уппсальського університету. Щоправда, 1901 року Август Бюленштейн видав цю граматику. Проте він підготував її за відповідними копіями й, звісно, не міг уникнути певних недоліків. Цього разу публікується факсимільний текст граматики поруч з англійським перекладом. Далі наведено дуже докладні коментарі та покажчик усіх латиських слів. Заголовні слова в ньому подано в сучасній латиській орфографії (іменники — у називному відмінку, дієслова — у формі інфінітива). Їх також перекладено англійською мовою, а їхні форми (в оригінальному написанні) зареєстровано. Такий покажчик колись дуже стане в пригоді майбутнім укладачам історичного словника латиської мови 1 Plg. Blinkeną A. Latviešu gramatika cittauteišu skatijumā. — ZA Vēstis, 1982, 4. P. 135—137; Schmalstieg W. R. (Rec.) — General Linguistics, 1982. V. 22, No. 2. P. 139—142. 188 . У книжці також надруковано фотокопію статті П. Берента ”Pirmās latviešu valodas mācības sastādītājs”, опублікованої 1930 року в журналі ”Izglītības ministrijas mēnešraksts”. Фактично це найповніша на сьогодні біографія Й. Г. Рехегузена, хоча невідомо, де й коли він народився, де навчався і коли помер. Відомо, що близько 1628 року в Курляндії його висвятили на євангелічно-лютеранського священника. Припускають, що через дружину він міг бути родичем латиського лексикографа Йогана Лангія. Цю статтю також перекладено англійською мовою. Разом з англійським перекладом у книжці опубліковано факсиміле німецької статті А. Бюленштейна з видання граматики Й. Г. Рехегузена 1901 року. Отже, ця книжка, так ретельно підготовлена австралійським мовознавцем, є своєрідною енциклопедією першої латиської граматики: в одному місці зібрано матеріал, досі розпорошений у різних виданнях, подано ґрунтовний аналіз тексту граматики, а переклади англійською мовою значно полегшать користування цим матеріалом широкому колу дослідників, які цікавляться латвійською культурою та історією її мовознавства. За подібним принципом укладено й другу книжку Т. Г. Феннелла ”Seventeenth Century Latvian Grammatical Fragments”. У цій книжці опубліковано два важливі документи XVII століття, пов’язані з граматикою латиської мови, — так званий ”синопсис Ейнгорна” (”Declinationum Letticarum ex D. Einhornij contrà Rehehusium tractatu Synopsis brevis”) і ”фрагменти Бюхнера”. Поряд із факсимільним текстом, англійським перекладом і докладними коментарями тут опубліковано також видання ”синопсису Ейнгорна” А. Бюленштейна, А. Аугсткална та Я. Жеверіса. ”Фрагменти Бюхнера” опубліковано переважно за виданням Л. Арбузова (”17.g.s. latviešu gramatika bij. Kurzemes hercogu bibliotēkā Pēterpilī”. — Filologu biedrības raksti, 1925, 5, p. 106—125). Разом з англійськими перекладами тут також опубліковано уривки зі статті А. Аугсткална ”Veclatviešu rakstu apskats” (Rakstu krājums, 1930, 20, p. 109—110), зі статті Я. Жеверіса ”Veci latviešu valodas pieminekļi rokrakstos” (Izglītības ministrijas mēnešraksts, 1937, 5, p. 619—621), а також статтю К. Дравіня ”Latviešu gramatikas materiāli Mārtiņa Bichnera albumā” (In honorem Endzelini, Chicago, 1960, p. 107—113). Третю книжку присвячено граматиці Георга Дрезеля (Dreszell) ”Gantz kurtze Anleitung zur Lettischen Sprache”, виданій у Ризі 1685 року. Опубліковано факсимільний текст граматики, англійський переклад, дуже докладні коментарі (с. 147—421) і покажчик латиських слів. Дуже приємно, що в Австралії знаходяться кошти (The Australian Research Grants Committee) на видання таких праць, але, звичайно, найважливіше те, що там працює людина, здатна готувати такі видання. Algirdas Sabaliauskas ПАМ’ЯТНИК БАТЬКІВСЬКІЙ МОВІ Несподівані повороти долі. Іноді те, що, здавалося б, уже втрачено назавжди, знову несподівано оживає й на мить засяює в усій своїй красі, щоб піднестися до нового 189