Kelios pastabos apie Prūsų Lietuvos priesaginės darybos (ir priesagėtą) oikonomiją

LIETUVIŲ KALBOTYROS KLAUSIMAI XXXVI (1996) LIETUVIŲ KALBA: TYRĖJAI IR TYRIMAI Марія РАЗМУКАЙТЕ КІЛЬКА ЗАУВАЖЕНЬ ПРО СУФІКСАЛЬНЕ ТВОРЕННЯ (І СУФІКСАЛЬНІ ФОРМИ) ОЙКОНІМІВ ПРУСЬКОЇ ЛИТВИ Упродовж останніх років, вивчаючи й намагаючись дослідити ойконіми Литви суфіксального творення, було виявлено основні словотвірні типи й моделі, більшу чи меншу продуктивність тих чи тих суфіксів, а також лексеми (пор. статті М. Размукайтене про словотвір ойконімів Литви, опубліковані в «Працях АН Литовської РСР», «Питаннях литовського мовознавства», «Літуаністиці» та ін.). З цієї нагоди, відзначаючи ювілей дослідника прусистики литовського походження Й. Геруліса, звернімо погляд на назви місцевостей Малої Литви — частини колишньої Східної Пруссії, відокремленої від Великої Литви ще у XIII ст. (1253 року Міндаугас, коронуючись королем Литви, з дипломатичних міркувань подарував Скальву й Надровію Лівонському ордену), території, яка тривалий час була ізольованою. Тут згадана Прусська Литва — умовна назва південної частини Малої Литви, яка після Версальського мирного договору (1919 р.) не була приєднана до Литви, хоча представники Національної ради Прусської Литви й висунули таку вимогу (у 1923 р. вдалося повернути лише Клайпедський край). Ця територія, що нас цікавить, простягалася на південний захід від Німану до річок Деймене й Алне на заході, а на півдні — до Гольдапа; на думку істориків та інших учених, до самої чуми (початок XVIII ст.) вона була густо заселена литовцями (литовинниками), а вже у XVI ст. тут сформувалися литовські повіти й парафії. Хоча ядром литовських земель і була згадана територія, литовці жили й далі на захід від повітів Лабіави та Велауви — поблизу Фішгаузена (Жувінінкай), Ілави, Кенігсберга та південніше. Для цього огляду обрано територію повітів Пакалне (або Ланка), Тильзит, Рагайне, Лабіава, Пилькаллен, Інстербург, Гумбіннен, Шталлупенен, Велаува, Даркемен і Гольдап, назви населених пунктів яких — ойконіми суфіксального творення (близько 350 назв) — вдалося вибрати зі списку назв населених пунктів В. Калвайтіса (пор. Kalwaitis W. Lietuwiszkų Wardų Klėtele. Tilžėje, 1910). Назвами місцевостей цієї території, а особливо західної частини Малої Литви, цікавилося чимало вчених: Ф. Куршайтіс, К. Буґа, Й. Геруліс, А. Саліс, В. Мажюліс, 1 Див. Pakarklis P. Mažoji Lietuva vokiečių mokslo šviesoje. Kaunas, 1935; Vileišis V. Tautiniai santykiai Maž. Lietuvoje. Kaunas, 1935. P. 55—109; Jonynas I. Iš Mažosios Lietuvos istorijos. Kaunas, 1933; Matulevičius A. Mažoji Lietuva XVIII amžiuje. Vilnius, 1989. P. 3—24 та ін. 2 Див. Matulevičius A. Min. veik. P. 8,25,28—38; Valsonokas R. Klaipėdos problema. Klaipėda, 1932. P. 5; Vileišis V. Min. veik. P. 121. 74 Бр. Савукінас, З. Зінкявічюс, іноземні дослідники — М. Тепен, А. Беценберґер, Й. Отрембський, W. Fenzlau, Р. Траутман, Ф. Тецнер та багато інших — приділили значну увагу литовській і прусській мовам цих земель, етимології назв окремих місцевостей, пошуку й визначенню меж пруссько-литовських племен³. Докладніше й ґрунтовніше в словотвірному аспекті ойконімію цієї території не досліджували. Тому тут зроблено спробу оглянути ойконімію південної частини Малої Литви в словотвірному аспекті, виокремити суфікси, використані для деривації, зіставивши й порівнявши їх із даними території Литви. Хоча дані згаданого списку В. Калвайтіса відображають пізню ситуацію, що склалася після чуми (адже після чуми, коли села спорожніли, значна частина сіл і їхніх назв зникла), слід гадати, що назви, які збереглися, залишилися незміненими. Отже, у межах повітів, зазначених В. Калвайтісом, поширені такі суфікси ойконімів: -išk- (-iška, -iškas, -iškė, -iškiai), -ėnai, -(i)ininkai (-enin­kai), -ėliai, -ėliai, -ynai, -inė, -ynė, -ava, -ija, -otai та ін. Найпродуктивнішим тут є суфікс -išk- та похідні від нього: a) -iška: Lauk-iška⁴ (а також Laukiškoji) (Lbg)⁵: прізв. (=прізвище) Laukas, Laukys⁶; b) -iškas. Від особових імен: Kraup-iškas (Lbg): Kraupys; Málv-iškas (а також Málv-iškiai) (Plkn): *Malvys, *Malvas, пор. Málvicas; Nán-iškas (без позначки) (Įs): Nanýs; c) -iškė. Від особових імен: Bubl-iškė (а також Baubl-iškė) (Tlž): Bublýs, Bublỹs (а також Baublỹs); Švendr-iškė (Tlž): Švėndra, Švėndras, Švendrỹs; d) -iškiai. Від особових імен: Al-iškiai (без позначки) (Įs): Ális; Ašm-iškiai (Rg): Ašmỹs; Audin-iškiai (Drk): Aũdinas; Blūd-iškiai (або Blud-iškiai) (Rg): Blãūdžius (а також Bludžius); Būdel-iškiai (Pak): Būdėlis; Butk-iškiai (Rg): Bùtkus; Bitėn-iškiai (Pak): Bitėnas (пор. Bitėnai, с.) (Rg); Ceid-iškiai (Rg): *Ceida, пор. Čeidà; Daugel-iškiai (Stlp): Daugėlà; Dervel-iškiai (Šlu): Dervėlis; Doc-iškiai (Tlž): Dõcis, Docỹs; *Drūt-iškiai (Drut-iškiai) (Gmb): Drūtỹs; Eígimin-iškiai (Plkn): *Eígiminas; Ensk-iškiai (Plkn): Enskis, Enskys; Gail-iškiai (Tlž): Gailius; Joger-iškiai (Geger-iškiai) (Tlž): *Jogeris, пор. Jėgeris; Gerk-iškiai (Gld): Gėrkė, Gerkis; Germin-iškiai (Stlp): *Germinas, пор. Gėrmanas, Gėrmonas; Gerv-iškiai (Gmb): Gėrvė; Gil-iškiai (Įs): Gilys; Gin-iškiai (Pak): Ginas; *Girait-iškiai (Girat-iškiai) (Pak): Giraitis (Giratis); Gober-iškiai (Plkn): Gõberas, Goberys; Griga- ³ Звернувши увагу на словотвір складених назв місцевостей цього краю, тобто на другі компоненти складених ойконімів, А. Беценберґер визначив населені прусами й литовцями місцевості Малої Литви та їхні межі (за компонентами -kehmen і -keim, -kallen і -garben, -uppen і -ape). ⁴ Написання назв місцевостей реконструйовано за сучасними літерами. ⁵ Скорочення назв повітів: Drk — Даркемен, Gld — Гольдап, Gmb — Гумбіннен, Įs — Інстербург, Lbg — Лабіава, Pak — Пакалне, Plkn — Пилькаллен, Rg — Рагайне, Stlp — Шталлупенен, Šlu — Шилуте, Tlž — Тильзит, Vėl — Велаува. ⁶ Особові імена (прізвища) здебільшого наведено за «Словником литовських прізвищ». Т. 1—2, В., 1985; 1989 або зі списку прізвищ В. Калвайтіса (див. згадану працю. С. 7—20). 75 -iškiai (Stlp): Grigaliai; Grobl-iškiai (Gld): Groblūs; Grut-iškiai (Pak): Grutą; Gulbin-iškiai (Gld): Gulbinas; Gumbel-iškiai (Pak): Gumbėlis; Jautel-iškiai (Rg): *Jautelis, пор. Jautus; Jevon-iškiai (Drk): *Jevonis, пор. Jevanáuskas, Jevainius; Jod-iškiai (Juod-iškiai) (Šlu): Jodys, Juodýs; Jukn-iškiai (Gmb): Juknys; Jurd-iškiai (Gld): Jurdýs; Kalak-iškiai (Plkn): *Kalakas, пор. Kalakáuskas; Kaplan-iškiai (Pak): Káplanas; *Karun-iškiai (Karun-iškiai) (Plkn): Karúnas; Kaukol-iškiai (Pak): Kaukolas; Keler-iškiai (Tlž): Kėleris; Kiaun-iškiai (Is): Kiáunė; Kili-iškiai (Šlu): Kilius; Klaus-iškiai (Tlž): Klausas, Klausą; *Kolait-iškiai (Kolat-iškiai) (Drk): Koláitis (Kolata, Kolatis); Kol-iškiai (Is): Kólis, Kolūs, пор. прус. особ. ім. Cale; Koš-iškiai (Drk): Košis, Košūs; Kragel-iškiai (Rg): *Kragelis, пор. Krágas; Krakon-iškiai (Rg): *Krakonas, пор. Krakūnas; Krok-iškiai (Tlž): Krókas; Kup-iškiai (Rg): Kùpas; Kyrel-iškiai (Šlu): *Kurelis, пор. Kirelis; Labav-iškiai (Drk): *Labavas, пор. Labavičius, Labaitis; Len kon-iškiai (Stlp): *Lenkonas, пор. Lenkynas; Liepin-iškiai (Pak): Liepinis, Liepinys; Linav-iškiai (Gld): *Linavas, пор. Linuvaitis; Link-iškiai (Gld): Linkys; Luk-iškiai (Šlu): Lukys; *Makūn-iškiai (Makun-iškiai) (Gld): Makūnas; Mart-iškiai (Gld): *Martas, *Martys, пор. кр. ім. Martýnas; Medun-iškiai (Drk): *Medunas, пор. Medunėckas; *Miegūn-iškiai (Miegun-iškiai) (Gmb): *Miegūnas, пор. Miegínis, Méginas тощо; Norvil-iškiai (Rg): Nórvila, Norvilas; Nurn-iškiai (Rg): Nurna; Paulik-iškiai (Stlp): Paulikas; *Perkūn-iškiai (Perkun-iškiai) (Is): Perkūnas; Piet-iškiai (Rg): *Pietys, пор. Pietaitis; Platen-iškiai (Is): Plátenas, пор. Plátas; Plav-iškiai (Gld): Plavas; Pleik-iškiai (Tlž): Pleikys, Pleikūs; Povel-iškiai (Is): Povelis; *Prūs-iškiai (Prus-iškiai) (Gmb): Prūsas, етн. прус; *Samol-iškiai (Samol-iškiai) (Plkn): Samúolis (Samolis); Šutil-iškiai (Pak): Šutilas; Sumon-iškiai: *Sumonas, пор. Šimonas; Šarv-iškiai (Drk): Šarva; Šuk-iškiai (Tlž): Šukis, Šukūs; Šliken-iškiai (Stlp): *Šlikenas, пор. Šlikas, Šlikys; Tamov-iškiai (Is): *Tamovas, пор. Tamavičius; Taukin-iškiai (Stlp): Taukis, Taukinas; Tolmin-iškiai (Gld): *Tolminas, пор. Tolmynas; Tun-iškiai (Gld): *Tūnus, пор. Tūnaitis; Vaineik-iškiai (Stlp): Vaineikis; Valel-iškiai (Gmb): Valėlė; Verdel-iškiai (Plkn): *Verdelis; Vėderait-iškiai (Vederait-iškiai) (Rg): Vėderaitis; Venslov-iškiai (Rg): Venšlovas; Vilker-iškiai (Rg): *Vilkeras; Vulv-iškiai (Šlu): пор. Vùlfas; Vyc-iškiai (Pak): *Vycius, *Vycas, пор. Vyčas; Žil-iškiai (Plkn): Žilis; Žynel-iškiai (Pak): Žynėlis та ін.; з гідронімів7 та інших топонімів: Akmen-iškiai (Rg): Akmenys, річка Akmenis (Rg); Algav-iškiai (нім. Algaischken) (Pak): річка Algà (Rg); Blind-iškiai (Gld): річка Blindė (Gld); Eimen-iškiai (Plkn, Stlp): річка Eimenys (Plkn); *Mielav-iškiai (Melav-iškiai) (Lbg): річка Mielava (Lbg); Ragav-iškiai (Drk), пор. річку Ragavė (Drk), а також пор. прус. топоніми Ragow, Ragaw (Ylava); Šilup-iškiai (Rg): *Šilupė; з апелятивів, назв місць: Dvarel-iškiai 7 Гідроніми для порівняння наведено за списком гідронімів В. Калвайтіса (див. K a l w a i t i s W. Min. veik. P. 68—72) та працею Вільнюса Петератіса «Мала Литва і Тванкста» (Вільнюс, 1992. P. 402—412). 76 (Pak): садибка; Eglyn-iškiai (Gld): ялиновий ліс (<ялина); Erub-iškiai (Plkn): erubė діал. «глухарка»; Ežer-iškiai (Drk): озеро; Girel-iškiai (Plkn): girėlė зменш. (<ліс); Kalnel-iškiai (Plkn): пагорбок зменш. (<пагорб); Kalniškiai (Plkn): пагорб; Laukel-iškiai (Plkn): laukėlis зменш. (<поле), але пор. особ. ім. Laukelis; Naudvar-iškiai (Tlž): *naudvaris<новий маєток; Pervalkiškiai (Pak): pérvalka, pérvalkas; Šilel-iškiai (Rg): šilėlis зменш. (<сосновий ліс); Trak-iškiai (Gld): лісок тощо. Похідні із суфіксами -išk- становлять близько 40% суфіксальних похідних цього регіону й поширені по всій території Прусської Литви: на заході межа поширення похідних збігається із західним кордоном Прусської Литви, тобто проходить округами Лабіави та Велау; на південному заході вони трапляються також в округах Гірдави та Унгури8, отже, перетинають межу Беценбергера й навіть межу гідронімів пруссько-литовського ареалу за В. Петератісом; далі на захід від округів Лабіава—Велау—Гірдава ойконімів із суфіксом -išk- не зафіксовано. У Литві суфікси з -išk- є найпродуктивнішими, їхні похідні поширені по всій території Литви9 й утворюють із Прусською Литвою суцільний, безперервний ареал. Другою за кількістю похідних у Прусській Литві є суфікс -ėnai (~17%). Як і в Литві10, похідні з цим суфіксом утворюються переважно від гідронімів і апелятивних назв місць. З гідронімів: Alksnup-ėnai (Plk): Alksnupė (Plkn); Anglup-ėnai (Gld): Anglupė (Gld); Ant-šiekštup-ėnai (Plkn), пор. Šiekštupė (Stlp) — одночасно й префіксальне похідне; Ant-būdūp-ėnai (Plkn), пор. Būdūpė (Plkn), с. Būdūpėnai (Plkn) — одночасно й префіксальне похідне; Aukštup-ėnai (Plkn): *Aukštupė, пор. Aūkštupė (Gmb); Aūlav-ėnai літ. (Įs): Aula (Įs); Bamb-ėnai (Rg): Bambė, ставок; Blindup-ėnai (Rg): Blind-upė (Blindė) (Rg); Brakup-ėnai (Brok-up-ėnai) (Gmb): Brākupė (Gmb); Būdūp-ėnai (Rg, Plkn): Būdūpė (Rg); Draugup-ėnai (Plkn): Draūgupė (Plkn); Elksnup-ėnai (Lbg): Elksnupė (Elksnė) (Lbg); Gailup-ėnai (Gmb): Gailupė (Gmb); Juodup-ėnai (Plkn): Juodupė (Plkn); Kirsnup-ėnai (Rg): Kirsnupė (Rg); Klampup-ėnai (Gmb): Klampupis, Klampupė (Gmb); Lauk-upėnai (Stlp): Laukupė (Stlp); Orup-ėnai (Plkn): Orupė (Plkn); Osup-ėnai (Pak): *Osupė, пор. Ōsa (Pak); Pilup-ėnai (Įs, Stlp): Pilupė (Stlp); Platup-ėnai (Lbg): Plātupė (Lbg); Ragup-ėnai (Plkn): Rāgupė (Plkn); Rūdup-ėnai (Gmb): Rūdupė (Gmb); Skardup-ėnai (Plkn, Rg, Gmb): Skardupė (Įs, Gmb); Sk erstup-ėnai (Drk): Skerstupė (Drk); Stālup-ėnai міст. (Stlp): Stālupė (Stālė) (Stlp); Stonup-ėnai (Rg): *Stonupė (Stōnė) (Rg); Strij-ėnai (Įs): Strijus (Įs); *Šiekštup-ėnai (Šekštup-ėnai) (Stlp): Šiekštupė, Šėkštupė (Stlp); Šilup-ėnai (Stlp): Šilupė (Stlp); Taurup-ėnai (Drk): Taurupė (Drk); Taurut-ėnai (Tlž): Taurutė (Tlž); Vorup-ėnai (Varup-ėnai?) (Plkn): Vōtupė (Plkn); Verksnup-ėnai (Rg): Verksnupė (Rg); Vinkšnup-ėnai 8 Дані цих та інших округів, що вже лежали поза традиційними межами Малої Литви, взято з «Die Gemeinden und Gutsbezirke der Provinz Preussen» (Berlin, 1874). 9 Пор. Razmukaitė M. Būdingesnes Lietuvos TSR oikonimų darybos priesagos. — Lietuvos TSR MA darbai. A serija. 1989. T. 3. P. 139—141. 10 Див. Razmukaitė M. Min.str. P. 139, 145. 77 (Rg): Vinkšnupė (Rg); Vorup-enai (Gmb): Vōrupe (Gmb); Žąsup-enai (Rg): Žąsupė (Rg); Žirgup-enai с. (Gmb): Žirgupe (Gmb); Žiurkup-enai (Gmb): Žiurkupė (Gmb); Žvejup-enai (Stlp): Žvejupė (Stlp); з інших ойконімів: Gerušk-enai (Gmb): Geruškiai с. (Gmb); Kraupišk-enai (Rg): Kraupiškas с. (Rg); Tarpup-enai (Įs, Stlp): Tarpupiai с. (Stlp) (але пор. заг. назву tarpupis «місце між річками»); з апелятивів, назв місць11: Sod-enai (Drk): sodas; sodà «село»; Šil-enai с. (Plkn): šilas (але пор. прізв. Šilėnas); Trak-enai (Rg): trākas (але пор. trakēnas «мешканець у шаленців»); Užup-enai (Gld, Gmb): užupė, užupis «місце за річкою». Частина ойконімів із формантом -enai може бути не похідними утвореннями, а формами pluralia tantum. Це переважно ойконіми, пов’язані з особовими іменами: Bylenai (Gld), пор. Bylà; Degėnai (Rg), пор. Degė; Dakėnai (Gld): *Dakėnas, пор. Dakėnaitis; Dop-enai (Stlp), пор. Dop-aitis; Jogelenai (Gmb), пор. Jogela; Karalėnai (Įs), пор. Karalius; Kubilėnai (Rg), пор. Kubilius; Lapėnai (Įs): Lapėnas; Lengvėnai (Stlp), пор. Lengvỹs, Lengvinas; Kvietkėnai (Gmb), пор. Kvietkus, Kvietkis; Rogainenai (Stlp), пор. Roga, *Rogainis (але пор. прізв. Rogainiai с. (Pak) тощо. Ареал поширення ойконімів із цим суфіксом у Прусській Литві збігається з ареалом утворень на -iš-: однак на захід від лінії, утвореної межами Лабгавського, Велауського й Гірдавського повітів, ойконімів на -enai (нім. -ehnen, -öhnen) трапляється доволі багато по всій території, заселеній литовцями12 (поблизу Жувінінків, Кенігсберга, Швянтойі, Ілави, Ромуви, а ще південніше — поблизу Бранева, Кентшина; на південь від повітів Унгури—Голдапу не зафіксовано). У Литві цей суфікс в утвореннях від гідронімів поширений переважно на Жемайтійській території та в південно-західній частині Литви13. Інший помітний суфікс ойконімів — -ynai (~14%). Частина ойконімів із цим суфіксом може бути не похідними утвореннями на -ynai, а формами pluralia tantum, утвореними від збірних апелятивів. Проте впадає в око популярність ойконімів із формантом -ynai на цій території. Це, звісно, дає підстави вважати, що в Прусській Литві -ynai є також дериваційною частиною ойконімів. Переважно це топоніми, пов’язані з апелятивними лексемами: Apuokynai (Plkn): apuokas; Aukšteglynai (Šlu): *aukštaglė «висока ялина»; Ąžuolynai с. (Rg): ąžuolas; Beržynai (Rg): béržas; Blendynai (Rg): blendìs «бленде»; Brekštynai (Rg): brekštė (але пор. прізв. Brekštys); Ežerynai (Drk): ėžeras (але пор. прізв. Ežerys); Gandr-ynai (Įs): gandras (але пор. прізв. Gandras); Guobynai (Pak): guoba (але пор. прізв. Goba); Juodeglynai (Plk): juodeglė; Kadagynai (Lbg): kadagỹs; Kanapynai (Gmb): kanāpė; Karklynai (Stlp) 11 Ойконіми на -enai (а також на -(i)ininkai (-eninkai)) можуть бути не суфіксальними дериватами, а ойконімами pluralia tantum, утвореними від суфіксальних апелятивів або назв осіб, мешканців. 12 Пор. «Die Gemeinden und Gutsbezirke». Однак давніші джерела XIV, XV і XVI ст. свідчать, що тут була прусська суфіксація -ein (див. Gerullis G. Die altpreussischen Ortsnamen. Berlin und Leipzig. 1922). 13 Див. Razmukaitė M. Min. str. P. 144 (žemėl). 78 : kaŕklas; Kelmynai (Pak): kėlmas; Kermušynai (Drk): kermušė «дикий часник»; Klevynai (Drk): klėvas; Lendr-ynai (Gmb): léndre «очерет» (пор. прізв. Nendrynas); Notrynai (Drk): notrė «кропива»; Pušynai (Plkn): pušis; Samanynai (Gld): sāmana; Serpenty-nai (Lbg): serpentà «смородина»; Skirp-stynai (Is): skiṙpstas «вовча ягода» (але пор. прізв. Skirpstas); Skrobl-y-nai (Gmb): skrōblas (але пор. прізв. Skroblà, Skroblỹs); Skruzdy-nai (Lbg): skruzdė; Smilgy-nai (Lbg): smilga; Šilynai (Gld): šilas; Vabaly-nai (Drk): vabalas (але пор. прізв. Vabalas); Vanagy-nai (Gld): vā-nagas (але пор. прізв. Vānagas); Vinkšnynai (Rg): vinkšna; Žabynai (Drk): žābas (žabynas); Žvirbl-ynai (Plkn, Rg): žōrblis (але пор. прізв. Žvirblis) тощо. Частина ойконімів цього типу може бути пов’язана з особовими іменами: Dobly-nai (Pak): Doblys (Duoblỹs), Egertynai (Plk): Ėgertas; Grobynai (Drk): Grobas; Kragynai (Gdl): Krāgas; Krušynai (Drk): Krušius, Krušà, пор. Krušaitis; Lopynai (Drk): Lōpas; Pagely-nai (Is): Pagelas; Pendry-nai (Gmb): Pendrius; Raukutynai (Tlž): Raukutis; Skerdynai (Is): Skerdys; Šeržanty-nai (Lbg): Šeržantas; Valdynai (Lbg): Valdžius, пор. Valdaitis; Vanagynai (Gld): Vānagas; Varžynai (Pak): Varžys, Varžius (але пор. річк. Váržė (Pak); Vilmantynai (Rg): Vilmantas; Visbary-nai (Plkn): Višbaras; Ir-mantynai (Is): *Imantas; Žygmantynai (Žygmantynai) (Is): *Žygmantas, Žygmantas, пор. Žignantas, вар. Žigimantas тощо. Інші ойконіми з формантом -ynai мають також відповідники особових імен в однині: Jonynai (Rg): Jonynas; Palentynai (Rg): Palentynas; Pyragynai с. (Is): Pyragynas; Šudynai (Tlž): *Šudynas, пор. Šudynaitis тощо. Ойконіми на -ynai зафіксовано не лише в традиційному ареалі Прусської Литви; особливо численні вони і в західній, «прусській» частині території; поширені вони й на південь від «потсдамської» лінії — поблизу Решеля, Кентшина, Ольштина. У Литві ойконімів із формантом -ynai зафіксовано небагато — дещо поблизу Прієная, Алітуса, Маріямполе, однак суцільного ареалу немає. Досить помітним у цій території є також суфікс -(i)ininkai (-enininkai) (~8,5%). Це переважно ойконіми, пов’язані з гідронімами та апелятивами. Ойконіми, утворені від гідронімів: Akel-ninkai (Šlu): Akėlė річ. (Šlu); Arg-eninkai (Tlž): Argà річ. (Tlž); Os-ininkai (Pak): Ōsa річ. (Pak); Tovėl-ninkai (Pak): Tovėlė річ. (Pak); Versm-eninkai (Plkn): *Versmė, пор. Versmėlė річ. (Plkn); з апелятивних назв місць, фізіографічних, геоботанічних та подібних термінів: Beržt-ininkai (Tlž): béržta «березова земля, місце, де ростуть берези»; Būd-ininkai (Rg): būdà (пор. būdininkas «мешканець būda»)¹⁴; Egl-ininkai (Plkn): eglis, egliai «ялівець»; Ežer-ninkai (Lbg, Drk, Rg): ežeras (пор. ežerninkas «мешканець місцевості, багатої на озера; копач ставків»); Gir-ininkai (Šlu): giria (пор. girininkas «лісник» і особове ім’я Girininkas); Kaln-ininkai с. (Šlu): kalnas (пор. kalnininkas «мешканець гір»); Kupst-ininkai (Tlž): kūpstas «купина» (пор. kūpstininkas «мешканець купин»); Lank-ininkai (Rg): lankà (пор. lankininkas «той, хто живе в низині, на луці»); 14 Див. примітку 11. 79 Láuž-ininkai (Tlž): laužas «покосилася хата, халупа»; Pelk-ininkai (Vėl): pėlkė; Rag-ininkai (Šlu): rãgas «вузька смуга землі, що вдається в море; півострів»; Sal-eninkai (Rg): salà (пор. прізв. Salininkas); Šil-ininkai (Plkn, Stlp): šilas (пор. šilininkas «мешканець соснового бору, борів»); Trak-ininkai (Pak, Tlž): trākas; Ving-ininkai (Gmb): vingis (пор. також прізв. Vingis); Vyp-ininkai (Įs): пор. (?) прус. wipis «гілка»; Virž-ininkai (Įs): viržis, viržiai «вересовище»; Žard-ininkai (Gld): žardis «обгороджене місце для худоби»; від прикметників: Nauj-eninkai (Drk, Gld): naujas; Saus-ininkai (Pak): saūsas. Інша частина ойконімів із формантом -(i)ninkai, -eninkai) — це вже не похідні, а форми субстантивованих апелятивів із суфіксами, назв мешканців, пов’язаних із професією чи заняттям, pluralia tantum: Avininkai (Gmb) < avininkas «пастух овець, вівчар»; Dravininkai (Stlp) < drāvininkas «пасічник»; Dūbininkai (Gld) < dūbininkas «чинбар»; Meškininkai (Gmb) < meškininkas «той, хто тримає, розводить ведмедів»; Lašininkai (Įs) < lašininkas «м’ясник»; Kartininkai (Tlž) < kārtininkas «рибалка» тощо. Цікаво зазначити, що ойконіми з -(i)ninkai, -eninkai поширені по всій південній частині Малої Литви, а їхні західна й південно-західна, а також південна межі поширення збігаються з межею пруссько-литовських гідронімів, визначеною В. Петере́йтісом. Щоправда, ойконіми з цим суфіксом і його прусським варіантом -niken трапляються і поза цими межами: в округах Фішгаузена (Жувінінкаю) та Фрідланда (Ромувос); на південь від Гольдапа їх не зафіксовано. У Литві похідні цього типу нечисленні; цей суфікс переважно відомий у Клайпедському краї, у басейнах Нярісу й Нямунасу (тобто на південь від Укмерге та Йонави)15. Ще один виразний суфікс ойконімів Прусської Литви — -eliai, -ėliai. Це здебільшого ойконіми, утворені від інших ойконімів (топонімічні демінутиви)16: Baltruš-ėliai (Rg): Baltrušiai (Rg); Dagut-ėliai (Plkn): Dagučiai (Plkn); Deges-ėliai (Stlp): Degesiai (Stlp); Drūčlauk-ėliai (Įs): Drūčlaukiai (Įs); Girn-ėliai (Gmb): Girniai (Gmb); Išdag-ėliai (Pak): Išdagiai (Pak); Jurbark-ėliai (Įs): Jurbarkas (Įs); Laukinink-ėliai (Rg): Laukininkai (Rg); Lazdyn-ėliai (Gmb): Lazdynai (Drk, Plk); Lenkinink-ėliai (Rg): Lenkininkai (Įs); Minkštym-ėliai (Gmb): Minkštymai (Gmb); Sakal-ėliai (Rg): Sakalai (Rg); Stubryk-ėliai (Drk): Stubrykai (Gmb); Šilen-ėliai (Plkn): Šilenai (Plkn); Tutl-ėliai (Rg): Tutliai (Rg); Varkav-ėliai (Įs): Varkavai (Įs); Vasok-ėliai (Plkn): Vasokai (Plkn); Vinkšnupen-ėliai (Rg): Vinkšnupėnai (Rg); Vežup-ėliai (Plkn): Vežupiai (Plkn); Vobul-ėliai (Rg): Vobuliai (Rg); крім того, з іншими ойконімами можна пов’язати й такі назви поселень, які вже не мають безсуфіксних відповідників (можливо, зниклих): Būd viet-ėliai (Stlp): *Būdviečiai (пор. прізв. Būd vietis); Draskyn-ėliai (Įs): *Draskiniai (пор. прізв. Draskinis); Jakšt-ėliai (Šlu): *Jakštai (пор. прізв. Jakštas); Krušyn-ėliai (Plkn): *Krušynai (пор. прізв. Krušinys); Maigūnišk-ėliai (Gmb): *Maigūniškiai; Razbainink-ėliai (Plkn): *Razbaininkai; Sodyn-ėliai (Gmb): *Sodynai; Kiaũš-ėliai: 15 Див. Razmukaitė M., Min. str. P. 144. 16 Žr. Razmukaitė M., Lietuvos oikonimai, išvesti iš kitų oikonimų. — Lituanistica, 1991. Nr. 2(6). P. 53. 80 * Kiaušiai (пор. прізв. Kiaušis ir Kiaušiai k. (Plkn); Kubil-ėliai (Plkn): *Kubilai (пор. прізв. Kubilius); Būd-sed-ėliai (Gld): *Būdsedžiai; Malon-ėliai (Stlp): *Malonai; Užupėn-ėliai (Rg): *Užupėnai (<б. ж. užupėnai), пор. Užupėnai k. (Gmb); *Alkun-ėliai (Drk): *Alkynai (або б. ж. alkūnas); Barag-ėliai (Plkn): *Baragai (або б. ж. baragas «навіс для сіна», демінутив baragelis); Gluosnyn-ėliai (Rg): *Gluosnynai (або б. ж. gluosnynas) тощо. Ареал поширення ойконімів із -ėliai, -ėliai у Прусській Литві вужчий, ніж ареал ойконімів із -(i)ninkai, і тим більше — із -išk-: він обмежений лише округами колишнього Гумбінненського округу; в округах Лабіау та Велау колишнього Кенігсберзького округу ойконімів із цими суфіксами не зафіксовано, хоча спорадично вони трапляються і на захід та південь поза межами цих округів (в округах Фішгаузена, Кенігсберга, Швента́упе, Ілави та ін. — по одному ойконіму з -ellen). У Литві похідні цього типу поширені по всій території й окремих ареалів не утворюють¹⁷. Серед рідкісніших суфіксів у Прусській Литві можна назвати -inė, -ynė, -ava (-avai), -ija та ін. Суфікс -inė, похідні якого від особових імен численні в Литві, за винятком Жемайтії та крайньої південної частини Литви¹⁸, у Прусській Литві не дуже продуктивний (~3%). Його похідні трапляються в ще вужчому ареалі, ніж ойконіми із суфіксами -ėliai, -ėliai (західна межа збігається, на півдні — до округу Гольдапа): від особових імен: Blėk-inė (Rg): прізв. Blėka, Blėkius; Dišer-inė (Pak): прізв. *Dišeris, пор. прізв. Dišeraitis; Draugansk-inė (Tlž): прізв. *Drauganskas, -is, пор. прізв. Draugėlis, Draugalis; Gud-inė (Gmb): прізв. Gūdas; Gumb-inė (Gmb): прізв. Gumbis; Skirpšt-inė (Pak): прізв. Skirpštas (або б. ж. skirpštas «рослина родини в’язових»); Šanc-inė (Tlž): прізв. *Šantys (пор. Šankys і Šanta); Šeir-inė (Rg): прізв. Šeirys; від апелятивів: Ang-inė (Įs): angis; Obuol-inė (Pak): obuolys, obuoliai; Žiezdr-inė (Pak): žiezdras «гравій» (але пор. прізв. Žiezdryš) та ін. Наразі важко сказати, чи були похідні із суфіксом -inė далі на захід і південь від згаданої межі: для цього потрібно дослідити всю західну частину території та ойконіми, зафіксовані в німецьких джерелах із формантами -innen, -in-, оскільки таке написання може передавати як суфікс -inė, так і -inas. Достеменно відомо лише, що ойконіми з -in- траплялися й на південь від округів Унгури та Гольдапа, тобто поблизу Олека. За західною межею, згаданою вище, ойконімів із -in- не зафіксовано. Поодинокі ойконіми зафіксовано й з іншими суфіксами: -ynė: Akmenynė (Stlp): б. ж. akmuo > akmenynė; Jovar-ynė (Tlž): б. ж. jóvaras > jovarūnė; Paucak-ynė (Plkn): прізв. *Paucakys, пор. прізв. Pautelis, Pautenis та ін.; Varl-ynė (Plkn): б. ж. varlė > varlynė. Щоправда, ці ойконіми можуть бути не похідними із суфіксом -ynė, а загальними назвами зі збірним значенням, що перетворилися на ойконіми. -(i)ava (-uva): Tepl-iavà (Vėl), пор. прус. назву місцевості Tape, Tape-law-ke¹⁹, Vėl-uva ¹⁷ Див. R a z m u k a i t ė M., Min. str. P. 59. ¹⁸ Пор. R a z m u k a i t ė M., Būdingesnės Lietuvos TSR oikonimų darybos priesagos. P. 142. ¹⁹ Щодо цих пояснень пор. G e r u l l i s G. Min. veik. P. 181 і 189. 81 (Знову), пор. прус. особове ім’я Welle19, лит. Vėlius, Vėlȳs; -ija: Šeper-ija (Rg): прізвище Šeperys; Varm-ija (Pak): прізвище Vārna, Vārnas або апелятив vārna, vārnas; -ainė: Rag-ainė містечко (Rg): апелятив rāgas «вузька смуга землі, що вдається в море; півострів...; кут»; -ena: Kalv-ena (Tlž): апелятив kālvīs або kālvė. -otai: Argel-otai (Pak): *Argele річка, пор. Argà річка. -ujai: Kaln-ujai (Tlž): апелятив kālnas або *kalnūjis. Підсумовуючи зауваги щодо виразніших суфіксів ойконімів Прусської Литви, слід зазначити, що деякі суфікси та їхнє поширення утворюють суцільний ареал із суфіксами, поширеними в Литві або в її західних і південно-західних ареалах (-iškiai, -ėnai, -inė), тоді як інші позначають своєрідність Прусської Литви (більша концентрація ойконімів із -ininkai, -ėliai, -ėliai, поширеність і продуктивність ойконімів із -ynai). ДЕЯКІ ЗАУВАЖЕННЯ ПРО СУФІКСАЛЬНІ УТВОРЕННЯ ОЙКОНІМІВ У ПРУСЬКІЙ ЛИТВІ Zusammenfassung У статті розглядаються суфіксальні ойконіми (словотвір, форманти) південної частини Малої Литви (Прусської Литви) в повітах Dárklemis (Darkehmen), Geldāpė (Goldap), Gumbinė (Gumbinnen), Įsrutis (Insterburg), Labguvà (Labiau), Pakalnė (Niederung), Pilkānis (Pillkallen), Ragainė (Ragnit), Stālupėnai (Stallupönen), Tilžė (Tilsit), Vėluva (Wehlau). Матеріал зібрано зі списку ойконімів W. Kalwaitis (Kalwaitis W. Lietuwiškų Wardų Klėtele. Tilžėje 1910 m. S. 24—67). Із згаданих вище повітів зібрано близько 400 суфіксальних утворень ойконімів із суфіксами (дотримано ряд продуктивності дериватів) -išk- (-iškiai, -iškė, -iškas, -iška), -ėnai, -ynai, -(i)ninkai (-enin kai), -ėliai, -ėliai, -inė, -ynė, -ava (-uva) тощо. Зазначається, що словотвірні принципи суфіксальних ойконімів цієї частини Малої Литви в багатьох випадках не відрізняються від словотвірних принципів західної або південно-західної окраїни Литви. Із суфіксом -išk- тут ойконіми переважно утворюються від особових імен, а з -ėnai — від назв водойм. Ойконіми з формантами -ynai і -(i)ninkai (-enin kai) виявляють виразніший специфічний регіональний тип словотворення. 82