Lietuvių kalbos instituto kronika. 1996

ХРОНІКА ІНСТИТУТУ ЛИТОВСЬКОЇ МОВИ 1996 У липні 1996 року інформацію про Інститут поширено всесвітніми комп’ютерними мережами. Її можна знайти за адресою: http://www.mch.mii.lt/more/lki/pradzia.htm Адреса електронної пошти Інституту: [email protected] Структура До 15 грудня 1996 року директором Інституту був проф. габіліт. д-р Zigmas Zinkevičius. Заступниками директора були д-р Kazys Morkūnas (з наукових питань) і Kęstutis Jurkūnas (із загальних питань). До 1 лютого 1996 року науковим секретарем була Irena Andriukaitienė, а з 1 лютого — д-р Artūras Judžentis. У 1996 році в Інституті діяли шість відділів: словників (керівник — доц. д-р Vytautas Vitkauskas), граматики (керівник — проф. габіліт. д-р Vytautas Ambrazas), ономастики (керівниця — габіліт. д-р Vitalija Maciejauskienė), термінології (керівник — д-р Kazys Gaivenis), історії мови та діалектології (керівник — д-р Kazys Morkūnas), культури мови (керівник — д-р Pranas Kniūkšta). Працювала видавнича група (обов’язки керівниці тимчасово виконувала Neda Marcinkienė). Наприкінці 1996 року в Інституті працювали 125 співробітників, з них 94 наукові працівники; 34 науковці (2 професори — габілітовані доктори, 6 габілітованих докторів, 4 доктори — доценти, 23 доктори). До спільної докторантури Інституту та Університету Вітовта Великого вступили Ramute Bingelienė, Asta Kupčinskaitė, Vilija Lazauskaitė, Evija Lipartė ir Vilija Sakalauskienė. Основні напрями діяльності Постановою Уряду Литовської Республіки від 1995 03 21 № 399 Про перелік державних наукових інститутів визначено такі основні напрями діяльності Інституту: дослідження лексикології, граматичної будови, діалектів і власних назв литовської мови, створення термінології; дослідження історії литовської мови та мовних зв’язків, функціонування сучасної литовської мови в суспільстві та її нормалізація. Найважливіші рішення ради Інституту 20 лютого обговорено результати наукової роботи Інституту за 1995 рік і плани на 1996 рік; затверджено до друку 68-й зошит видання Kalbos kultūros; розглянуто 260 право іноземних науковців користуватися комп’ютерною версією Dabartinės lietuvių kalbos žodyno та затверджено ліцензійну угоду на її використання; науковим секретарем Інституту затверджено д-ра Артураса Юджентіса; прийнято прохання габілітованої д-ки Віталії Мацявічене звільнити її від обов’язків голови комісії з докторантури та габілітації за напрямом мовознавства в галузі гуманітарних наук ВДУ та ЛКІ; головою цієї комісії обрано габілітованого д-ра Альгірдаса Сабаляускаса. 22 березня розглянуто організацію роботи докторантів ВДУ та ЛКІ, прийнятих у 1995 році; обговорено проєкт загальних положень системи наукових ступенів і педагогічних наукових звань Литовської Республіки. 16 квітня обговорено результати міжнародної експертизи Інституту; скориговано склад комітету з навчання в докторантурі Дануте Сабаляускайте. 23 травня затверджено до друку 18-й том Lietuvių kalbos žodyno, 36-й том Lietuvių kalbotyros klausimų та програму Вітаутаса Віткяускаса Gyvosios kalbos faktų „Lietuvių kalbos žodynui“ rinkimo programa зі збирання фактів живого мовлення для «Словника литовської мови»; встановлено розцінки на збирання та макетування текстів мовознавчих праць; професора, габілітованого доктора Зігмаса Зінкявічюса запропоновано представником Інституту до Сенату ВДУ; обговорено питання зустрічі з керівниками ЮНЕСКО та прийому до докторантури у 1996 році. 3 липня сформовано комісію з прийому до докторантури за напрямом мовознавства в галузі гуманітарних наук ВДУ та ЛКІ у 1996 році; обговорено охорону Антакальніського палацу Інституту; повідомлено про участь Інституту в проєкті Mokslo ir studijų institucijos pasaulio kompiuterių tinkluose. 24 вересня затверджено склад комітетів з навчання в докторантурі докторанток Інституту, прийнятих у 1996 році: Рамуте Бінгелєне, Асти Купчинскайте, Вілії Лазаускайте, Евіії Ліпарте, Вілії Сакалаускене; схвалено склад комітетів з навчання в докторантурі докторанток ВДУ Раймонди Адамоніте, Біруте Бряукене, Сігіте Янкаускайте, Йовіти Люткуте; скориговано склад комітету з навчання в докторантурі докторантки Аудри Завадскайте; схвалено коригування складу комітету з навчання в докторантурі докторанта ВДУ Гайліуса Лаукагаліса та його новий склад; запропоновано кандидатури представників Інституту до резерву експертної комісії Центру оцінювання якості навчання. 15 жовтня ухвалено подати: на конкурс наукових премій Литовської Республіки — томи 7–16 Lietuvių kalbos žodyno, а також їхніх авторів і редакторів: д-ра Ірену Ерманіте, д-ра Софію Кежіте, д-ра Йонаса Паулаускаса, д-ра Казіса Улвідаса (посмертно), доцента, д-ра Вітаутаса Віткяускаса, д-ра Клементину Восиліте, Ангеле Вілютіте-Рімшевічене, д-ра Казімераса Пакалка; на державну наукову стипендію — кандидатуру д-ки Ріти Мілюнайте; на конкурс наукових праць молодих учених — працю д-ки Дануте Марії Люткявічене; на державну наукову стипендію найвищого ступеня — кандидатуру габілітованого д-ра Альгірдаса Сабаляускаса; на премію Мартінаса Мажвідаса — наукові праці професора Йохена Дітера Ранге. Затверджено угоду про наукову співпрацю між Інститутом славістики Польської академії наук (Варшава) та Інститутом литовської мови, а також проєкт угоди про наукову співпрацю між факультетом філології Санкт-Петербурзького державного університету та Інститутом литовської мови. 261 30 грудня директором Інституту з 2 січня 1997 р. обрано габілітованого доктора Алґірдаса Сабаляускаса; до друку затверджено: Питання литовського мовознавства т. 37, Термінологія [Зош.] 3, Програма дослідження литовських діалектів та їхньої взаємодії. Соціолінгвістика. Видавнича діяльність Граматика сучасної литовської мови = A Grammar of Modern Lithuanian / В. Амбразас, К. Гаршва, А. Ґірденіс, Е. Якайтене, П. Кнюкшта, С. Крініцкайте, В. Лабутіс, А. Лайгонайте, Е. Огінскене, Й. Пікчілінґіс, А. Руже, Н. Слізене, К. Улвідас, В. Урбутіс, А. Валецкене, Е. Валюліте; ред. В. Амбразас. – В.: Видавництво науки та енциклопедій. – 1996 – 2-ге виправлене видання – 743 с.: схеми. – 3000 прим. Даукантас С. Великий польсько-литовський словник. Т. 3: r – ž / Упорядкував Ґ. Субачюс. Резюме польською та англійською мовами. – В.: Видавництво науки та енциклопедій. – 1996. – 384 с. – 1000 прим. Конференція Йонаса Яблонскіса: На межі культури мовлення та стилістики: (Тези доповідей. Вільнюс, 4 жовтня 1996 р.) / Ред. П. Кнюкшта; до друку підготувала Д. Вайнаускене. – В.: Інститут литовської мови. – 1996. – 22 с. – 150 прим. Культура мови. [Зош.] 68 / редколегія: В. Амбразас, К. Ґайвеніс, П. Кнюкшта (відп. ред.), В. Мацеявскене, Р. Мілюнайте, Ґ. Нактинене, А. Пупкіс, К. Улвідас; зошит упорядкувала й підготувала до друку А. Батайтіте. В.: Інститут литовської мови. – 1996. – 122 с. – 1500 прим. Литовська мова: дослідники та дослідження. Тези доповідей конференції, присвяченої 450-річчю першої литовської книги — «Катехизису» Мартінаса Мажвідаса. 23–24 жовтня 1996 р. / Організаційна комісія: Д. Мікуленене, К. Моркунас, А. Сабаляускас. – В.: Інститут литовської мови. – 1996. – 39 с. – 200 прим. Програма дослідження литовських діалектів та їхньої взаємодії. Наголошування / Упорядники: Д. Мікуленене, Б. Стунджа; відп. ред. К. Моркунас. – В.: Інститут литовської мови. – 1996. – 91 с. – 300 прим. Словник литовської мови. Т. 17: Tūlė – valgus / Гол. ред. В. Віткаускас; редколегія: І. Ерманте, Ґ. Нактинене, Й. Паулаускас, З. Шимєнайте, В. Віткаускас. – В.: Видавництво науки та енциклопедій. – 1996 – 1079 с. – 5000 прим. Питання литовського мовознавства. Т. 36: Литовська мова: дослідники та дослідження / Том упорядкували: Д. Мікуленене, К. Моркунас, А. Сабаляускас; редколегія: В. Амбразас (заст. відповідального редактора), В. Мацеявскене, Д. Мікуленене, К. Моркунас (відп. ред.), Ґ. Нактинене, Б. Стунджа, З. Зінкявічюс. – В.: Інститут литовської мови. – 1996. – 246 с. – 700 прим. Сабаляускайте Д. М. Назви одягу в литовській мові. Автореферат докторської дисертації з мовознавства в галузі гуманітарних наук. – В., 1996. – 11 с. – 100 прим. Термінологія [Зош.] 3 / редколегія: А. Бурачас, К. Ґайвеніс (відп. ред.), А. 262 Kaulakienė, J. Klimavičius (відп. ред. заст.) A. Smilgevičius. – В.: Ін-т литовської мови. – 1996. – 119 с. – 500 прим. Vačiulytė-Romančuk O. Власні назви в говірці околиць Гервечяй / Відп. ред. E. Valiulytė. Анотація англійською мовою. – В.: Ін-т литовської мови. – 1996. – 160 с. – 700 прим. Vanagas A. Назви міст Литви / Підготувала й написала передмову V. Maciejauskienė. Анотація німецькою мовою. – В.: Видавництво науки та енциклопедій. – 1996. – 322 с. – 3000 прим. Vitkauskas V. Програма збирання фактів живої мови для «Словника литовської мови» / Відредагувала й доповнила орієнтовними запитаннями I. Ermanytė. – В.: – 1996 – 56 с. – 1000 прим. Zinkevičius Z. The History of the Lithuanian Language. With a Foreword by W. R. Schmalstieg. – В.: Видавництво науки та енциклопедій. – 1996. – 333 с. – 1000 прим. У 1996 р. кошти на видання престижних та інших найважливіших праць Інституту виділили Міністерство освіти і науки та Державна комісія з литовської мови з Програми використання та розвитку державної мови. Участь у друкованих виданнях Опубліковано 63,5 наукових статей (з них 9 — у закордонних виданнях), надруковано 43,33 тези конференцій (з них 23,33 — міжнародних конференцій). Наукові експедиції Відділ словників 1–14 липня організував експедицію в околицях Алунти Молетського району. Експедицією керувала Зіта Шімєнайте, брали участь Ангеле Каулякене, Рітута Петрокене, Клементіна Восиліте. Мовознавицям допомагали вчителька Алунтської середньої школи Г. Якучонене та студентки вищих навчальних закладів. Під час експедиції записано 24 години діалектних текстів, до картотеки «Словника литовської мови» передано 2000 одиниць лексикографічної картотеки. Відділ історії мови та діалектології організував три експедиції: 27 червня – 5 липня до околиць Ілакяй Скуодаського району вирушили Віта Пранскуніте (керівниця), Она Алєкнавічене, Ріма Бацявічюте, Річардас Пяткявічюс, Нійоле Туомєне й Едмундас Трумпа; 8–19 липня матеріали в околицях Балчяй Утенського району збирали Лайма Грумадене (керівниця), Річардас Пяткявічюс, Віта Пранскуніте, Ірена Райшутене, Нійоле Туомєне, Алойзас Відугіріс і студенти Вільнюського педагогічного університету; 23–31 липня в околицях Тауєнаї Укмергського району діалект досліджували Едмундас Трумпа (керівник), Дайва Аткоцайтите, Ріма Бацявічюте, Аста Лєскаускайте, Віта Пранскуніте, Аудра Завадкайте та студенти Університету Вітовта Великого. Діалектний матеріал також збирали з говірок Лінкменай (Вітаутас Кардяліс) і Пелеси (Едмундас Трумпа). 263 За різними анкетами й програмами (дослідження діалектів та їхньої взаємодії, збирання мовних фактів, Європейського атласу мов) усім відділом записано близько 7000 одиниць діалектних даних, на магнітофонні касети записано тексти загальною тривалістю близько 70 годин. Конференції, семінари На конференції «Етнічна культура у відновленій Литовській Республіці: піднесення чи занепад?», що відбулася 26–27 січня у Вільнюсі, у Будинку вчителів, із доповідями виступили Йонас Клімавічюс (Як стабілізується мова) і Вітаутас Віткаускас (Наслідки остаточного зникнення діалектів). На 31-й національній конференції з фізики Литви, що відбулася 5–7 лютого, Ангеле Каулякене виголосила доповідь Особливості розвитку фізичної термінології. На вшануванні Августа Шлейхера, що відбулося 19 лютого в Литовській національній бібліотеці імені Мартінаса Мажвідаса, про життя і праці видатного мовознавця розповів Альгірдас Сабаляускас. 22 лютого на науковій конференції Інституту латиської мови «Статика й динаміка мови», присвяченій 123-й річниці від дня народження академіка Яніса Ендзелінса, із доповідями виступили Саулюс Амбразас (Про розвиток словотворення балтійських похідних із суфіксом *-mo-) і Річардас Петкявічюс (Про іменники однакового значення в литовській і латиській мовах). На читаннях Мажвідаса, організованих 28 березня в Литовській національній бібліотеці імені Мартінаса Мажвідаса, доповіді виголосили Юозас Карацєйюс (Постила з Вольфенбюттеля в контексті литовських писемних пам’яток Малої Литви) і Артурас Юджєнтіс (Дослідження мови творів Мартінаса Мажвідаса: стан і завдання). 18 квітня у Вільнюській міській раді Відділ культури мови Інституту організував семінар Чужі слова очима мовознавців і користувачів мови. На ньому Йонас Клімавічюс говорив про пошук слів, яких бракує, та тих, хто їх шукає; Дангуоле Мікуленене оглянула впорядкування слів і пропозиції громадськості; Пранас Кнюкшта обговорив ставлення до чужих слів і закликав боятися не запозичення, а чужого духу. Спеціально до цього заходу Юрга Гірчене та Лорета Вайцекаускене підготували буклет Чужі слова та їхні замінники. 22 квітня на конференції ««Молода Литва» Майроніса у школі», організованій у Каунасі Музеєм литовської літератури імені Майроніса, Вітаутас Віткаускас виступив із доповіддю «Цінність мови та ідей „Молодої Литви“. 25 квітня на семінарі, що відбувся в Резекне, «Проблеми дослідження латгальської літератури та літературної (писемної) мови» Відмантас Купрявічюс виступив із доповіддю Про латиські слова в рукописному словнику литовських східних говірок і польської мови невідомого автора першої половини XIX ст. 25–26 квітня на семінарі «Мовне впорядкування: теоретичні та практичні проблеми», організованому Державною комісією з литовської мови при Сеймі Литовської Республіки, доповіді виголосили Лайма Ґрумадене (Запорука успіху впорядкування мови — зв’язок із громадськістю), Пранас Кнюкшта (Про стратегі- 264 її), Danguolė Mikulėnienė (Упорядкування мови: нормування й адміністрування), Loreta Vaicekauskienė (Мова і престиж) і Vytautas Vitkauskas (Як слід упорядковувати нашу літературну мову). 3 травня на зібранні, організованому муніципалітетом міста Вільнюса, Чуже слово — як чужий капелюх про малий народ із великим словником говорив Vytautas Vitkauskas, а про страх перед литовськими словами у вільнюських публічних написах розповідав Pranas Kniūkšta. 3–4 травня на міжнародній конференції Релікти західнобалтійських мов і культури, організованій Центром балтістики Клайпедського університету, Aloyzas Vidugiris виступив із доповіддю Зв’язки між лексикою Зіетелы та південних аукштайтів. 6 травня у Ризі в нараді експертної групи Балтійського відділення ООН зі стандартизації географічних назв взяли участь і виступили з доповідями Marytė Razmukaitė та Vidas Garlauskas. 7 травня у дискусії Рідна мова: тривоги за її долю, організованій Палацом учених, взяли участь Danguolė Mikulėnienė, Aloyzas Vidugiris і Zigmas Zinkevičius. 18–25 травня на семінарі в Гетеборзькому університеті (Швеція) Saulius Ambrazas прочитав доповідь Категорії словотворення балтійських мов в історичному аспекті. 4 червня на конференції Культура і суспільство, організованій Інститутом гуманітарних наук Каунаського технологічного університету, доповіді прочитали Kazys Gaivenis і Angelė Kaulakienė (Екстралінгвістичні принципи нормування термінів), а також Stasys Keinys (Литовська мова на порозі XXI століття). 7 червня на конференції Народ і мова, організованій каунаським клубом Verdenė, доповіді прочитали Kazys Garšva (Питання литовської мови на окраїнах держави) і Zigmas Zinkevičius (Вільнюс — центр світової балтистики). На конференції Світового товариства литуаністів, що відбулася 4–6 липня, Литуановедення напередодні XXI століття: пріоритети досліджень, методи та новації, доповіді прочитали Zigmas Zinkevičius (Про пріоритети дослідження історичної литуаністики) та Aloyzas Vidugiris (Значення і перспективи литовських діалектів). 20–21 вересня в Інституті латиської мови (Рига) на нараді головної редакції Європейського мовного атласу взяв участь Kazys Morkūnas. Учасникам наради він прочитав доповідь Про праці з лінгвістичної географії в Литві. 4 жовтня в Маріямполе на конференції Йонаса Яблонскіса На межі культури мовлення і стилістики, організованій Відділом культури мови та кафедрою литовської мови Вільнюського університету, доповіді прочитали Laima Grumadienė (Елементи діалектів у літературній мові), Asta Kupčinskaitė (Тенденції вживання іншомовних елементів (компонентів) мови) і Pranas Kniūkšta (Поширення канцелярських штампів і сприяння їх поширенню). 22 жовтня на конференції в Ризі Національна термінологія: історія, сучасність і перспективи Albina Auksoriūtė, Kazys Gaivenis і Angelė Kaulakie- 265 Також виступила із загальною доповіддю Кілька думок про стандарти литовської термінології. 23–24 жовтня на міжнародній конференції Литовська мова: дослідники та дослідження (до 450-річчя першої литовської книги — Катехізису Мартінаса Мажвідаса), організованій Інститутом, доповіді виголосили Она Алєкнавічене (Проблеми дослідження лексики Постилі Йонаса Бреткунаса), Саулюс Амбразас (Про походження назв носіїв ознаки із суфіксом -(i)ūnas), Ірена Андрюкайтене (Назви кольорів у пам’ятках литовської писемності XVI–XVII ст.), Дайва Аткоцайте (Розподіл акцентів у дифтонгах у говорі Ержвілка), Ріма Бацевічуте (Про вимову приголосних [l] і [l’]), Нійоле Чепене (Архівні документи Кенігсберга), Казімерас Гайвеніс, Валентінас Черняускас і Віда Жілінскене (Банк термінів литовської мови), Казімерас Гаршва (Фонетика литовських говорів південно-східної Латвії), Йоланта Ґелумбецкайте (Співвідношення прийменникових конструкцій Вульгати з ілативом у перекладі Євангелія від Луки Й. Бреткунасом), Елена Ґрінавецькене (Фразеологізми литовського походження в білоруських говорах), Лайма Ґрумадене (Прізвища мешканців парафії Жасляй у середині XVIII ст.), Юозас Карацєйус (Коли було видано першу литовську книгу), Ґіна Кавалюнайте (Біблія С. Б. Хилінського та проблема джерела її перекладу), Пранас Кнюкшта (Про субстантивацію займенника tamsta), Вілія Лазаускайте (Про кореневий наголос прикметників середнього роду), Аста Лескаускайте (Змішування приголосних t’, d’ і k’, g’ у південних аукштайтських і східних аукштайтських вільнюських говорах), Евіа Ліпарте (Про деякі прислівникові та локативні конструкції у творах С. Даукантаса), Мілда Лучінскене (Деякі лексичні відмінності в Євангеліях Й. Якнавічюса 1647 і 1705 років), Данґуоле Мікулєнене (Про співвідношення підрядних сполучників kad і ką), Казіс Моркунас (З морфології дієслова у творах М. Мажвідаса та граматиках Д. Клейна), Алма Раґаускайте (Двохосновні особові імена селян Жемайтії XVI ст.), Нійоле Туоміене (Перемикання кодів у двомовному середовищі), Едмундас Трумпа (Деякі особливості фонеми /a/ у говорі Пелеси), Алойзас Відуґіріс (Занавикці — нащадки жемайтів чи судувів?), Вітаутас Зінкявічюс (Комп’ютеризація досліджень давніх литовських писемних пам’яток), Зиґмас Зінкявічюс (Перша литовська книга та витоки нашої писемної мови). Крім того, на конференції доповіді виголосили Анатолій Непокупний із Києва (К проблемам дифференциации славизмов М. Мажвидаса), Ілґа Янсоне (Vārda cilme un tā semantiskā motivācija (latv. piedurknē)) та Анна Стафецка з Риги (Izlokšņu īpatnības garīgo dziesmu krājumā „Dzimies Swatas...” (1801)), викладачі вищих навчальних закладів Литви, докторанти та інші литуаністи. 6 листопада на конференції Казімераса Буґи, організованій кафедрою балтійської філології Вільнюського університету, доповіді виголосили Лаймутіс Білкіс (Про походження та словотвір деяких давніх гідронімів), Йонас Клімавічюс (Апідеме), Віталія Мацеяускене (Про класифікацію литовських прізвищ (особових імен)) і Зиґмас Зінкявічюс (Куршська, куршсько-латиська, нова куршська чи нарвська куршська мова?). 266 21 грудня на конференції, організованій Інститутом литовської літератури та фольклору з нагоди 150-річчя календарів Лаурінаса Івінскісіса, доповіді виголосили Альбіна Ауксорюте (Л. Івінскіса Природознавство. Назви систематичних категорій) і Вітаутас Віткаускас (Вибір лексики для друку (за творами Л. Івінскіса). Стажування, відрядження З 30 квітня до 25 травня габілітований доктор Сімас Каралюнас стажувався в Інституті славістики Польської академії наук. У варшавських бібліотеках він збирав матеріали та опрацьовував літературу з питань балто-слов’янської етимології, походження й розвитку етнонімів слов’янських племен. У літній школі країн Півночі, присвяченій питанням часу й виду (Nordic summer school on tense and aspect), що відбулася 24 червня — 2 липня у Ватнагальсені (Норвегія), також узяла участь докторантка Юрате Паєдене. Вона виголосила доповідь про час і вид у складнопідрядних часових реченнях сучасної литовської мови (Tense and aspect in temporal complex sentences in modern Lithuanian). З 18 серпня до 1 вересня докторантка Ґіна Кавалюнайте стажувалася в Антверпені (Бельгія). У літній школі вона вивчала сучасну нідерландську мову, а в бібліотеках збирала матеріали про нідерландські переклади Біблії. З 3 вересня до 31 грудня в Інституті стажувався професор Вільнюського педагогічного університету Вінцентас Дротвінас. Стажуванням керував габілітований доктор Алґірдас Сабаляускас. З 4 вересня до 24 грудня габілітований доктор Сімас Каралюнас стажувався у Фінському інституті мов. У бібліотеках Гельсінкі він опрацьовував літературу з індоєвропейського та фінно-угорського мовознавства й збирав матеріали для своєї наукової праці. З 24 листопада до 22 грудня в Нідерландах стажувалася докторантка Ґіна Кавалюнайте. В Амстердамі та інших містах вона вивчала джерела перекладу Біблії С. Б. Хилінського, а для Інституту роздобула факсимільне видання основного з них — Statenbijbel. З 8 до 13 грудня в Інституті славістики Польської академії наук у Варшаві стажувалася докторантка Мілда Лучінскене. У варшавських бібліотеках вона збирала матеріали для дисертації. Гості Інституту 27 березня — 3 квітня та 22–30 жовтня в Інституті гостював і збирав дані литовської мови для своїх праць керівник відділу Інституту мовознавства імені О. Потебні АН України (Київ), професор Anatolij Nepokupnyj. На конференції Lietuvių kalba: tyrėjai ir tyrimai гість виголосив доповідь. 12–17 квітня в Інституті перебував аспірант кафедри загального мовознавства філологічного факультету Державного Санкт-Петербурзького університету 267 Aleksej Andronov. 22 травня професор Уппсальського (Швеція) університету Lars-Gunar Larsson у кафедрі слов’янської філології Вільнюського університету виголосив доповідь The influence of Baltic languages on Baltic Finnic languages. Доповідь слухали також працівники Інституту. 23 травня гість відвідав Інститут. З ним зустрілися директор Інституту Zigmas Zinkevičius, Kazys Morkūnas, Algirdas Sabaliauskas. 14 червня в Інституті побував італійський балтист Pietro Umberto Dini. 11 липня Литовський інститут мови (ЛІМ) і Литовський інститут літератури та фольклору (ЛІЛФ) відвідав Президент Литовської Республіки Algirdas Brazauskas; він оглянув будівництво Інституту з фондами литуаністики. Також були радники Президента Romas Gudaitis, Arvydas Matulionis і керівник канцелярії Президента Andrius Meškauskas. 18 липня побував Björn Wiemer з Констанцького університету в Німеччині. 13 вересня в Інституті побували професори Інституту мовознавства АН Росії Georgij Klimov і Džoja Edelman. 14–16 вересня гостював філософ із Нідерландів Derk Boonstra., який цікавиться проблемами литуаністики. 23 жовтня в Інституті побували й виголосили доповіді на конференції Lietuvių kalba: tyrėjai ir tyrimai гості з Інституту латвійської мови (Рига) Ilga Jansone і Anna Stafecka. Люди й дати 20 січня габілітований доктор Simui Karaliūnui виповнилося 60 років. 15 лютого академіка Kazys Ulvydas нагороджено орденом Великого князя Литовського Гедиміна III ступеня. 16 лютого іноземні члени Латвійської академії наук Zigmas Zinkevičius ir Algirdas Sabaliauskas разом із головою відділення гуманітарних і соціальних наук Литовської академії наук академіком Algirdu Gaižučiui взяли участь у загальних зборах Латвійської академії наук, присвячених п’ятдесятиріччю цієї наукової установи. Під час урочистостей президент Латвійської академії наук Tāls Millers вручив Зігмасу Зінкявічюсу диплом іноземного члена Латвійської академії наук. 8 березня в Академії наук професорові, габілітованому докторові Zigmui Zinkevičiui за книжку Lietuvių kalbos istorija вручено Державну наукову премію Литовської Республіки 1995 року та диплом лауреата. 19 березня в Академії наук відбулася зустріч із лауреатом Державної наукової премії Литовської Республіки 1995 року, академіком Zigmu Zinkevičiumi. Тема доповіді — Lietuvių rašomosios kalbos ištakos. На зустрічі виступив габілітований доктор Algirdas Sabaliauskas. 9 квітня, другого дня Великодня, молодь Інституту разом із родинами зібралася на веселий вечір у залі Інституту литовської літератури та фольклору, пригадала давні звичаї цього свята, танцювала й співала. 268 17 квітня на засіданні сенату Університету Вітовта Великого докторові габілітованому Vytautui Ambrazui присвоєно звання професора. 28 травня наукова співробітниця Словникового відділу Інституту Danutė Marija Sabaliauskaitė-Liutkevičienė захистила докторську дисертацію з гуманітарних наук Lietuvių kalbos drabužių pavadinimai. 15 червня працівники Відділу термінології з нагоди гарного ювілею привітали колегу, докторку Angelę Kaulakienę. 20 серпня докторові Giedriui Subačiui вручено премію Симонаса Даукантаса за дослідження та публікацію творчості Симонаса Даукантаса та інших жемайтів. 19 вересня з нагоди 35-річчя видання Kalbos kultūros у залі Інституту литовської літератури та фольклору відбулося веселе свято. На ньому згадали минуле роботи над культурою мови та пораділи, що оновлене видання продовжує виходити. 20 вересня докторові Stasiui Keinui виповнилося 60 років. Ювіляра вшанували на зібранні Відділу термінології. 27 листопада в Палаці литовських митців відбулася презентація XVII тому Lietuvių kalbos žodyno, організована Словниковим відділом. Вечір вів габілітований доктор Алгірдас Сабаляускас; виступили відповідальний редактор словника Вітаутас Віткявічюс, професори Зігмас Зінкявічюс і Донатас Саука, директор Видавництва науки та енциклопедій Зігмас Поцюс, письменники Юозас Апутис і Казис Bradūnas. У мистецькій частині вечора взяли участь акторки Регіна Паліукайтите, Алдона Ведерайте, актор Ремігіюс Вілкайтис, співак Даніелюс Садаускас та ансамбль Dijūta. На 1995–1996 роки державну стипендію найвищого ступеня призначено докторові Kaziui Morkūnui. На 1996 рік державну стипендію для молодих науковців призначено докторові Artūrui Judžentčiui. У 1996 р. одноразову стипендію імені Евеліни Колупайлайте-Масіокене (США) призначено асистентові Річардасу Петкявічюсу. У 1995 р. її отримав докторант Інституту Лаймутис Білкіс. Втрати 16 березня після нетривалої тяжкої хвороби помер багаторічний працівник Інституту, член-кореспондент Литовської академії наук Казіс Улвідас (нар. 1910 08 14). 12 квітня вшанували пам’ять колишнього багаторічного працівника Інституту, директора, доктора габілітованого, професора Александра Ванаґаса (1934 08 12 – 1995 04 13), відзначивши річницю його смерті. 22 квітня помер багаторічний працівник Інституту, доктор Казимерас Ейгмінас (нар. 1929 01 22). 22 листопада після тривалої й тяжкої хвороби помер видатний лексикограф, багаторічний працівник Інституту, доктор Антанас Ліберіс (нар. 1909 11 06). Artūras Judžentis 269