Priebalsių „t’, d’“ ir „k’, g’“ mišimas Druskininkų tarmėje

LIETUVIŲ KALBOTYROS KLAUSIMAI XXXVIII (1997) Asta LESKAUSKAITĖ ЗМІШУВАННЯ ПРИГОЛОСНИХ t’, d’І k’, g’ У ДРУСКІНІНСЬКОМУ ДІАЛЕКТІ (за «Словником друскінінського діалекту» Г. Нактінене, А. Паулаускене, В. Вітукаускаса) У лінгвістичній літературі, коли йдеться про змішування приголосних t’, d’ і k’, g’, зазначається, що це спорадичне явище (переважно на території південних аукштайтів), коли м’які t’, d’ вимовляються з сильнішою палаталізацією, наближаючись до k’, g’ (Zinkevičius 1987: 248–251). Змішування трапляється південніше лінії Пунськ–Лаздіяй–Капчяместіс–Швендубре (Ратнича)–Кабеляй–Дубічяй–Девенішкес, у Рімше, поблизу Пелеси, у селі Азієркай, поблизу Лазунай (Otrebski 1958: 352–357; Zinkevičius 1966: 140–141; Dovydaitis 1968: 185–190; Savičiūtė, Vitkauskas 1976: 146–149; Vidugiris 1989: 204; LKT 1970: 38; Sudnik 1975: 175, 194) та в інших місцях1. Характерні кілька варіантів змішування (t’ > k’, d’ > g’, k’ > t’, g’ > d’), що з’являються перед голосними типу e, ė, i, дифтонгами ie, ei, іноді iau, а також голосними заднього ряду a, o, u, ε (Otrebski 1958: 352–357; Zinkevičius 1966: 140–141; Dovydaitis 1968: 185–190; Savičiūtė, Vitkauskas 1976: 146–149). У друскінінському діалекті трапляються всі згадані варіанти змішування, тобто для цього діалекту характерне змішування приголосних t’, d’ і k’, g’ перед голосними типу e, ė, i, дифтонгами ei, ie, au, дифтонгоїдом (i)e, а також, у рідкісних випадках, перед голосними заднього ряду a, o, u. 1. М’який приголосний d’ переходить у g’: перед голосним переднього ряду e і дифтонгоїдом (i)e, напр., išā.ug’ei 'išāudei' 1332, ā.ug’eklas 'audeklas' 23, 97, 312, 352, ā.ug’eklo. 'audeklo' 349, ā.ug’eklus 'audeklus' 133, geb’es’i·las 'debesylas' 61, g’ē·da 'deda' 170, 196, 249, g’ē·das’i 'dedasi' 88, 309, 365, g’ē·s’ies 'desies' 223, pàg’edu 'padedu' 270, pàg’edzi 'padedi' 306, pàg’eda 'padeda' 274, 278, pàzg’eda 'pasideda' 440, pràg’edzi 'pradedi' 132, pràg’eda 'pradeda' 10, 129, 231, 243, prìg’edam 'pridedam' 277, 447, prìg’eda 'prideda' 390, 424, 447, prìzg’eda 'prisideda' 92, sùg’edam 'sudedam' 26, sùg’eda 'sudeda' 81, 110, 171, ùžg’eda 'uždeda' 351, us’ig’edam 'užsidedam' 334, us’ig’eda 'užsideda' 130, 312, 340, 451–452, (u)ùžg’eda 'uždeda' 11, (v)ùžg’eda 1Такі випадки змішування трапляються також у російських, українських і латиських діалектах, напр., в українській — хата: хаки, у латиській — salanki (< salankis): Салантай, valanki (< valanti): село Валанчюнай та ін. Otrebski 1958: 352–357; Hausenberga 1932: 130). 2 Цифри після прикладів указують на сторінки DTŽ 1988 року. 220 'накидає' 423, (v)užg'ėdam 'накидаємо' 132, 174, g'ė·g'inam 'спалюємо' 166, g'ė·g'ina 'спалює' 296, 477, g'ė·gi.c 'спалити' 397, ižg'ė·g'ino. 'випалив' 62, sug'ė·g'is 'згорить' 465, sug'ė·g'i.tas 'спалений' 452, g'ė·da 'горить' 376, g'ė·ga 'горить' 125, n'ėužg'ed(i)e 'не запалив' 22, užg'ė· 'запалив' 227, 250, 285, užg'egi(i)e 'запалив' 62, sùg'ė·ge. 'згорів' 112, sùg'eg(i)e 'згорів' 62, 90, sug'egsì 'згориш' 472, 162, 462, sug'ėgtai. 'спалене' 402, sug'ė·gus 'згорівши' 125, užg'eg(i)e 'запалив' 62, užg'ė·go. 'запалив' 111, us'ig'ė·gė. 'запалився' 468, us'ig'eg(i)e 'запалився' 412, us'ig'ė·gi. 'запалився' 177, g'ėgtūku 'сірнику' 62, g'ė·l. 'через' 63, g'eltō· 'через це' 63, 332, kōg'el 'чому' 160, g'ēn·ga 'накриває' 192, g'en.kc 'накривати' 227, 63, g'eng(i)ejai. 'накривали' 63, g'ė·šimo 'десять' 200, g'ėšim.s 'десять' 122, 245, g'ėšim.ts 'десять' 64, 90, 164, 296, g'ėšimcis 'десятка' 111, g'ėšimcies 'десяти' 452, g'ėšimtū. 'десяти' 64, aštuon'a.zg'ė·šimts 'вісімдесят' 21, aštuon'a.zg'ė·šimts 'вісімдесят' 257, aštuon'o.zg'ė·šimts 'вісімдесят' 21, 122, 257 221 (говорити)' 41, g'ė'dė 'дідусь' 61, g'(i)ė'g'ei 'дідусеві' 451, g'(i)ė'g'(i)e 'дідусеві' 61, g'(i)ė'de 'дідусь' 61, g'ė'làs 'дочка' 63, g'(i)elàs 'дочки' 63, 414, kraujā.g'(i)ele.s 'крапельки крові' 166, g'ė'j' 'поклав' 64, g'ė'jo 'поклав' 64, g'ė'c 'класти' 64, g'(i)ėc 'класти' 305, 459, in'g'(i)ėk'it 'покладіть (покладіть)' 60, pag'ė'k 'допоможи' 167, pag'(i)étas 'покладений' 287, pag'ė'ta 'покладена' 482, pag'(i)éta 'покладена' 109, pag'ė'c 'класти' 90, 98, 375, pag'(i)éc 'класти' 432, prag'ė'jo 'почав' 455, prag'(i)ej 'почав(ла)' 103, prazg'ė'jo 'почалося' 413, sug'ė'j 'поклав' 253, užg'ė'j 'поклав(ла)' 441, užg'ė'jo 'поклав' 223, užg'ė'tas 'покладений' 54, sug'ė.dzin'ė.jo.m 'ми розкладали' 61, in's'i-g'ė.mė'jau 'я запам'ятав' 481, dung'(i)ėjimo 'гуркоту' 76, paė'g'(i)e 'випив' 88, sug'irg(i)e 'напоив' 371, g'irg'ė.jau 'я чув' 13, 102, 139, 246, 301, g'irg'ė.j' 'почув' 102, g'irg'ė.sim 'почуємо' 245, g'irg'ė.c 'чути' 102, 116, 169, 288, 455, g'irg'(i)éc 'чути' 471, n'eg'irg'ė.u 'я не чув' 296, 350, n'eg'irg'(i)ėu 'не чув' 67, n'eg'irg'ėjus 'не почувши' 441, užg'irg'ė'j 'почув' 102, gruzg'(i)es 'жариться, жарится' 116, n'eg'ė'los 'неділі' 224, 404, po. neg'(i)eli 'після неділі' 224, n'eg'ė'las 'неділі' 432, pavarg'(i)ės 'прізвища' 480, p'elug'ė.n 'до полов'я' 257, pravarg'(i)ė 'прізвище' 305, ragui(k'(i)em 'рохкати' 292, rė.g'ė.m 'сідали' 300, ró.g'(i)e 'показав' 308, sė.g'(i)eu 'я сидів' 325, sė.g'ė.jo 'він сидів' 415, sė.g'(i)ėj 'він сидів' 464, sė.g'ė.k 'сядь' 36, sag'ė.jus 'посидівши' 275, sė.g'ė.c 'сидіти' 24, 230, 314, 335, pasė.g'ė.c 'посидіти' 128, pasė.g'(i)ėkim 'посидьмо' 281, pasė.g'ė.k'it 'посидьте' 200, suspá.ug'(i)e 'стиснув' 341, šā.ug'(i)e 'стріляв' 326, širg'(i)es 'серця' 231, v'ė.izg'ė.jo. 'побачив' 448, ap'v'eizg'ė.jo. 'оглянув' 448, suv'eizg'(i)ės 'огляне' 448, v'i.zg'ė.k 'дивись' 233, v'i.zg'ė.k'it 'дивіться' 466, v'i.zg'ė.c 'дивитися' 304, pav'i.zg'ė.c 'роздивитися' 260, v'i.zg'ė.cas 'дивлячись' 466, žag'ė.jo. 'обіцяв' 229, suž'i.g'ė.jo. 'розцвів' 267, ži.g'(i)ėj 'цвів' 49, p'ė.rži.g'(i)ej 'відцвів' 49, žū.g'ė. 'убив' 484; 1.3. перед голосними переднього ряду i, i̇, напр., aug'imas 'ткання' 19, 359, g'í.rba 'працює' 14, 432, g'í.rbo 'працював' 483, g'í.rbaw 'я працював' 120, g'í.rpc 'працювати' 431, 462, 472, n'eg'í.rbo 'не працював' 224, g'íd'elis 'великий' 65, g'íd'el'o 'великого' 366, g'ídzá.us'o 'найбільшого' 222, g'í.rs'ė.s 'сита' 102, g'í.rs't'eru 'через сито' 69, g'í.v'inas 'двійня' 258, pajúog'is 'почорнілий' 129, pakló'g'i 'підстилку' 239, pa-vá.n'g'in'(i)e 'підводний' 249, pavan'g'in'(i)ė 'підводний' 253, nuskui.g'is 'збіднілий' 102, spaug'imas 'стискання' 341, targ'í.c 'допитувати' 227, 471, susuog'i 'засмаглу' 429, van'g'in'(i)ėlis 'водичка' 179, vá.ng'in'o 'води' 98, 294, 303, 387, vá.ng'in'u 'водою' 175, vá.ng'in'u 'водою' 472, vang'in'im 'у воду' 366, 441, vang'in'ai 'води' 177, 321, vang'in'ū 'вод'; 1.4. перед голосним заднього ряду a, напр., brā'za 'брязкає' 41, prid'ega 'додає' 447; 1.5. перед голосним заднього ряду u, напр., á.ug'u 'тчу (тчу)' 418; 1.6. перед дифтонгом ie, напр., šāng'ie 'сьогодні' 371, antrā.g'ien'is 'вівторок' 405; 1.7. перед дифтонгом au, напр., g'í.rg'au 'я чув (я чув)' 102. 2. М’який приголосний t’ переходить у k’: 222 2.1. перед голосним переднього ряду e і дифтонгоїдом (i)e, наприклад, aštuon'an'ík'e.s «aštuoniantytės» 21, aštuon'an'ík'(i)es «aštuoniantytės» 64, dėšimt'n'ík'e.s «dešimtnytės» 21, dėšimt'n'ík'(i)es «dešimtnytės» 64, jauk'el'ùs «jautelius» 242, sk'ėr.blė.s «sterblės» 348, k'ė «te» 400, k'elùka.ic'i· «teliukaitį» 401, k'elùkas «teliukas» 45, k'elùkù «teliuku» 401, ko.ja.ik'es «kojaites» 128, ko.rk'ė.le. «kortelė» 163, m'ergai.ke «mergaitė» 431, m'ergá.ikes «mergaites» 49, mo.k'eríš.k'e. «moteriškė» 441, k'ei.smas «teismas» 400, prik'emin'īs «pritemenys» 284, prik'emin'īn. «pritemenin'» 236, k'el'í.nga «telinga» 401, k'el'í.ngos «telingos» 401, ap's'ik'el'uoją «apsiteliuoja» 401, ap's'ik'el'á.vo. «apsiteliavo» 395, ap's'ik'el'á.vus «apsiteliavus» 401, iš'ik'el'uoją «išsiteliuoja» 401, k'erpu «terpu, tarp» 188, 403, 441, k'eš'm'en.s «tešmens» 355, k'eš'm'enai «tešmenai» 42, 405, k'ė.msta «temsta» 10, 246, 393, ap'k'ė.m.s «aptems» 402, prik'em'ė· «pritemė» 465, suk'ė.m'i. «sutemę» 402, pàk'emto.s «patemptos» 125, suk'ė.mus «sutemus» 62, k'ė.rl'í.čo.n «terlyčion» 403, k'ė.tu. «tetą» 405, k'ė-ta «teta» 405, k'ètula «tetulė» 405, mó.k'era «motera, moteris» 216, m(u)ók'er'ís «moteris» 216, mó.k'ero.s «moteros, moterys» 216, 372, mó.k'eru. «moterų» 228, mó.k'er'iška «moteriška» 216, mo.k'er'íš.k'ė. «moteriškė» 262, mó.k'er'íškai «moteriškai» 216, nepak'ė.n'k'į.tas «nepatenkintas» 15, pak'ė.n'k'í.to.s «patenkytos» 320, p'ek'el'ùšk'(i)e «peteliuškė» 373, p'ek'el'ùšk'ė.s «peteliuškės» 194, plak'es'n'ú· «platesnių» 269, pó.k'erai «poteriai» 92, pó.k'eru. «poterių» 278, pó.k'erauna «poteriauna» 91, 278, po.k'erá.vo.m «poteriavom» 278, po.k'erá.uk «poteriauk» 92, priěk'el'us «prietelius» 283, rak'ė.li. «ratelį» 297, rak'ėl'ùs «ratelius» 297, rašk'ėl'ùs «raškelius» 297, ru.k'ė'lu. «rūtelių» 313, sà.l's'k'e-ra «salstera» 315, s'k'ėbėjau «stebėjau» 481, s'k'epan'à «stefanija» 22, s'k'en'ė.(j) «stenėj» 347, sto.k'ė.li. «stotelė» 350, pak'ė.ko. «pateko» 401, paklo.k'es «paklotės» 231, 239, 300, k'ėp «tep» 402, 468, nek'ėp «netep (netaip)» 484, šik'ep «šit(aip)» 377, 399, išk'epto.s «išteptos» 402, k'erpurag'ė. «terpuragė» k'erpurag'i. «terpuragį» 403, tó.p'k'era «toptera» 410, vark'el'ó.jasi «varteliojasi» 445; 2.2. перед голосним e (дифтонгоїдом (i)e), наприклад, barzdá.ik'(i)es «barzdaitės» 108, b'ikė. «bitė» 258, b'ik'e.s «bitės» 88, 270, 322, 357, b'ik'(i)em «bitėm(s)» 484, čė.rkùk(i)es «čerkutės (taurelės)» 51, dar.k'ė.s «dartės» 60, 186, dar.k'(i)es «dartės» 182, 409, draugá.ik'e. «draugaitė» 82, g'iminá.ik'(i)e «giminaitė» 107, 259, jau.k'ė.s'í «jautėsį» 125, jaunà.markė. «jaunamartė» 125, kalá.ik'ė. «kalaitė» 103, k'ė.vas «tėvas» 108, 113, 146, 200, 216, 258, 405, 435, k'(i)évas «tėvas» 16, 65, 129, 322, k'ė.vo. «tėvo» 122, 289, k'ė.vù «tėvų» 362, k'(i)évu. «tėvą» 405, k'ė.v'í «tėvė» 282, k'(i)evai. «tėvai» 66, 185, k'ė.vai. «tėvai» 31, 405, k'ė.vū. «tėvų» 35, k'ė.vus «tėvus» 405, k'ė.vùs «tėvus» 88, k'ė.vel'ù «tėveliu» 467, k'ė.v'í.kščo.s «tėvykščios» 405, k'ė.v'í.nė.s «tėvynės» 406, k'(i)ev'í'n'(i)es «tėvynės» 14, k'ė.vùl'is «tėvulis» 289, k'(i)evùl'is «tėvulis» 405, k'(i)evùkas «tėvukas» 405, k'ė.šimo. «tešimo» 401, 405, kielá.ik'ė. «kielaitė» 152, klumpá.ik'es «klumpaitės» 159, ko.ja.ik'es «kojaitės» 302, ko.jė.ik'ė.s «kojaitės» 328, krá.us'k'ė.s «kraustės» 167, pak'ė.vis «patevis» 128, pakló.k'ė.m «paklotėm» 310, pakló.k'ė.s «paklotės» 11, pakló.k'(i)es «paklotės» 72, 239, pan'k'el'ùs «pantelius» 244, pà.pazas'k'ė.n «papažastėn» 244, rak'ė.l'íų «ratelių». 223 297, raplãik'ė.s «raplaitės» 302, s'k'ìrs'k'ė. «skirstė» 330, pajùos'k'ė. «pajuostė» 237, pastã'k'ė. «pastatė» 102, pastã·k'(i)e «pastatė» 126, sar.k'ė.l.e.s «sartelės» 317, tarnã.ik'(i)e «tarnaitė» 397, vark'ė·l'ùs «vartelius» 240, v'ẽr.ps'k'ė. «verpstė» 451, ãt'v'erk'(i)e «atvertė» 451, nùv'erkė.m «nuvertėm» 451, p'ėtv'erk'(i)e «pervertė» 110, 451, 453, ìžv'erk'(i)e «išvertė» 452, ùžv'erk'(i)e «užvertė» 362, vištã.ik'ė. vištaitė» 177, 344; 2.3. перед i, i; наприклад, an'ks'k'ì.vo.s «ankstyvos» 14, griek'ì.ne. «grietinė» 112, kalã.ik'i. «kalaitė» 60, m'ergã.ik'i. «mergaitė» 405, 436, m'iesk'ì «mieste» 422, 432, mó·k'ì.no.s «motinos» 404, k'ijė.tro. «tijatro, teatro» 282³, k'ik'ù «tikiu» 407, k'ik'ė.s'u «tikėsiu» 407, n'ėk'ik'im «netikim» 407, n'ėk'ik'(i)ėjau «netikėjau» 407, k'ì·tas «tiltas» 408, k'ì· ten' 384, k'ì.nã.i «tenai» 402, k'ì.nã.jo.s «tenajos, tenai» 402, k'ì.nujã «tenaja» 402, k'ì·s'a «tišia» 404, k'ì·s'ė. «tiše» 404, išk'ì·sc «ištišti» 404, išk'ì.s'ė. «ištišę» 404, lã.isk'ì.c «laistyti» 182, pakló·k'ì. «pakloti (paklotę)» 38, 239, p'irmu-k'ìn'i. «pirmutinę» 119, sc'ìkl'ìnã.ik'i. «stiklinaitę» 354, s'k'ì.rs'k'ì.c «skirstyti» 330, turk'ing'ė.s'n'is «turtingesnis» 423, vai.sk'ì·n'ė.n «vaistinėn» 305, vai.sk'ì·n'ė.sa «vaisti-nėse» 437, val'g'ìškas «valdiškas» 439, val's'k'ì·b'ė. «valstybė» 440; 2.4. перед голосним заднього ряду u, наприклад, av'ìek'u. «aviečių» 115, bik'u. «bičių» 140; 2.5. перед дифтонгом ie, наприклад, k'íevas «tėvas» 405; 2.6. перед дифтонгом ei, наприклад, mo.čúk'ei «močiutei» 277; 2.7. перед дифтонгом au, наприклад, dastak'ãu. «dastatiau» 439. 3. М’який приголосний g’ переходить у d’: 3.1. перед голосним переднього ряду e, наприклад, paburz'd'ė·j «paburzgej(o)» 47, d'ė·g'ė. «gege» 252, padė·g(i)s «pagedes» 99, d'egùli. «geguolė» 96, d'egùt'(i)e «gegutė» 62, 96, d'egut'(i)es «gegutes» 10, d'egužė «degužė» 62, d'eguž'ė·s «gegužės» 96, d'eguž'ė·s «gegužės» 62, 96, 346, d'egužo. «gegužio» 97, dɜgužùk'(i)es «gegužiukės» 96, d'elaz'ies «geležies» 209, d'elaz'ìn'is «geležinis» 97, d'elaz'ìn'e. «geležinė» 97, d'eltó·nas «geltonas» 170, d'ė·na «gena» 135, 278, d'ė·ras «geras» 13, 108, 463, 483, d'ė·ro. «gero» 17, d'ė·ru. «gerą» 92, d'ėri «geri» 319, d'ė·ro.s «geros» 22, 215, 438, d'erai «gerai» 210, 303, 360, d'erãu. «geriau» 245, n'ėd'ė·ras «negeras» 47, 309, n'ėd'er'i «negeri» 226, 283, d'ė·ra «geria» 361, d'ė.rc «gerti» 443, n'ėd'ė.rk'it «neger-kit» 400, d'ė.rve. «gervė» 409, pad'ė.lba «pagalba» 236, pã·d'ė.lbu. «pagalbą» 236; 3.2. перед голосним переднього ряду e (дифтонгоїдом (i)e), наприклад, d'ė.lalàs «gėlelės» 330, d'ė.lù· «gėlių» 180, d'(i)ėris «gerės» 280, n'ėvo.d'(i)e «nevogė» 467; 3.3. перед i, i; наприклад, d'irdė·jo.t «girdėjot» 102, d'ì.rno.s «girnos» 212, d'ì.rtas «gir-tas» 445, dzi.rtas «girtas» 131, d'ì.slo.s «gyslos» 125, 401, d'ì.và «gyva» 333, d'ì·vas «gyvas» 399, d'ì·vus «gyvus» 127, n'ėd'ì.và «negyva» 417, d'ì.vã·t'(i)e «gyvatė» 209, d'ì.vã·te. «gyvatė» 239, d'ì.v'ė·na «gyvena» 22, 256, 281, 370, 384, 422, 451, 456, 457, d'ì.v'ė.nc «gyventi» 103, 321, n'ėd'ì.v'ė.nk «negyvenk» 381, n'esud'ì.v'ė·na «ne- 3 У корені tijetr- (< teatr-) змішування виникло перед голосним i після змін у корені. 224 sugyvena’ 268, d’i.vė·n’imas ‘життя’ 468, d’i.vė·n’imu ‘життя (знахідний відмінок)’ 315, d’i.vul’·s ‘свійська тварина’ 104, d’i·vul’o ‘свійської тварини’ 320, d’i·vul’us ‘свійських тварин’ 443, mā.rd’i·c ‘фарбувати’ 201, vad’i·st’es ‘крадіжки’ 423, val’d’is ‘їжа (той, хто їв)’ 77; 3.4. перед голосним u, наприклад, rud’ūs ‘жито’ 268, 310. 4. М’який k’ переходить у t’: 4.1. перед голосним переднього ряду e, наприклад, s’īl’.tė. ‘оселедець’ 439, s’t’er.dzus ‘староста’ 329, t’ė·l’as ‘дорога’ 186, 303, 355, t’ė·lu ‘дорогою’ 145, t’el’ù ‘дорогою’ 145, t’el’ai. ‘дороги’ 145, t’el’ù· ‘доріг’ 250, t’el’ì ‘дороги’ 362, t’ė·l’o.s ‘кілька доріг’ 188, 318, 353, t’el’is ‘дороги (знахідний відмінок)’ 154, t’ė·l’a ‘їде’ 146, 155, t’ė.l’k’is ‘піднімися’ 149, 278, 376, t’epūrė ‘шапка’ 147, pāt’el’i ‘піднімаєш’ 146, 369, t’ēm.ša ‘набиває’ 13, 152, 405, t’ė·pam ‘печемо’ 406, t’ep’i·kla ‘пекарня’ 147, t’etur’i ‘чотири’ 149, 151, t’ė·turo.s ‘чотири’ 149, t’ė·turas ‘чотири’ 452, t’ėturō·līktas, -a ‘чотирнадцятий, -а’ 149, t’ėt’v’er’tas ‘четвірка’ 149, t’et’v’īr.tas ‘четвертий’ 149, t’ec’virtā ‘четверта’ 149, t’ė·turazd’ė·šims ‘сорок’ 149; 4.2. перед ė, наприклад, t’ė·lė ‘йшла’ 146; 4.3. перед i, į; наприклад, bl’ī·št’i ‘бліда’ 38, drūs’t’in’i·kus ‘Друскінінкай’ 276, grit’in’ai ‘гречаний’ 112, m’ent’i ‘дрібні’ 404, nut’īr.to ‘відрубав’ 153, p’en’t’i ‘п’ять’ 248, lait’is ‘щука’ 227, s’t’īstas ‘рідкий’ 330, t’ilō·c ‘піднімати’ 152, t’ilōgramai ‘кілограмів’ 54, t’īm.ba ‘штовхає’ 151, in’t’īm.šo ‘штовхаючи’ 152, pat’īm.šo ‘підштовхнувши’ 152, t’in’k’īk ‘штовхай’ 152, pat’īm.k’(i)e ‘підштовхнула’ 469, t’irm’ė.lė ‘черв’ячок’ 152, t’ir.pc ‘кірпц’ 153, t’īrvù ‘сокирою’ 343, t’išt’eram ‘підсмажуємо’ 154, t’itāp ‘книжка’ 155, t’itas ‘інший’ 88, 155, 185, 289, t’ita ‘інша’ 155, 274, t’ito ‘інше’ 249, 473, t’itu ‘інше (знахідний відмінок)’ 316, 481, t’itur ‘в іншому місці’ 155, t’itas’k ‘інший’ 155, pō·su.t’is ‘поворот’ 278, smū.l’t’i ‘тонка’ 339, s’vėit’i ‘здорові’ 360; 4.4. перед дифтонгом ie, наприклад, t’iem’in’i·ko ‘жителя села’ 151, t’ieto.s ‘твердих’ 151, 445; 4.5. перед голосним заднього ряду o; наприклад, p’int’ō·l’iko.s ‘п’ятнадцяти’ 257, 400; 4.6. перед голосним заднього ряду u, наприклад, k’iš’t’u ‘зайців’ 377. З наведених прикладів видно, що в Друскінінкайській говірці найчастіше трапляється вимова g’ замість d’ перед голосними типу e (див. таблицю 1). Таблиця 1 Змішування приголосних t’, d’ і k’, g’ у Друскінінкайській говірці. Позиції | перед e, ė· | перед ė, (i)e | перед i, į | перед ie | перед ei | перед a, o, u, au | Варіанти змішування | кількість | кількість% | кількість | кількість% | кількість | кількість% | кількість | кількість% | кількість | кількість% | кількість | кількість% | d’ > g’ | 123 | 23,1 | 93 | 17,4 | 26 | 4,7 | 1 | 0,2 | — | — | 4 | 0,8 | t’ > k’ | 73 | 13,9 | 58 | 10,9 | 30 | 5,6 | 1 | 0,2 | 1 | 0,2 | 3 | 0,6 | g’ > d’ | 31 | 5,8 | 5 | 0,9 | 23 | 4,3 | — | — | — | — | 1 | 0,2 | k’ > t’ | 26 | 4,9 | 1 | 0,2 | 29 | 5,4 | 2 | 0,4 | — | — | 2 | 0,4 225 Тут виявлено лише один приклад перед ei і чотири перед ie. Рідко трапляється змішування приголосних t', d' і k', g' перед дифтонгом ie (лише 5 випадків). Дослідивши морфемну позиційну варіативність приголосних t', d' і k', g' у дрюскінінкайському діалекті, можна помітити, що вона трапляється всередині коренів слів, у коренях слів перед суфіксами, у коренях перед закінченнями та в суфіксах перед закінченнями. Змішування приголосних t', d' і k', g' трапляється всередині коренів різних частин мови: у корені d(i)e- або de- (див. 1.1.); у корені debesyl- (див. 1.1.); у корені deg- (див. 1.1.); у корені del- (див. 1.1.); у корені deng- (див. 1.1.); у корені dešim- (див. 1.1.); dešimt- (див. 1.1.); у корені dešr- (див. 1.1.); у корені devyn- (див. 1.1.); у корені de- (див. 1.2.); у корені d(i)ėd- або dėd- (див. 1.2.); у корені d(i)el- або dėl- (див. 1.2.); у корені dėm- (див. 1.2.); у корені (ne)dėl- або (ne)d(i)el- (див. 1.2.); у корені did- (див. 1.3.); у корені die- (див. 1.6.); у корені dien- (див. 1.4.); у корені dirb- (див. 1.3.); у корені dirster- (див. 1.3.); у корені dyv- (див. 1.3.); у корені dvi- (див. 1.3.); у корені ged- (див. 3.1.); у корені geg- (див. 3.1.); у корені gel- (див. 1.1.); у корені gelb- (див. 3.1.); у корені gelež- (див. 3.1.); у корені gelt- (див. 3.1.); у корені gen- (див. 3.1.); у корені ger- (див. 3.1.); у корені gerv- (див. 2.1.); у корені gėl- (див. 3.2.); у корені gėr- (див. 3.1.); у корені girn- (див. 3.3.); у корені girt- (див. 3.3.); у корені gysl- (див. 3.3.); у корені gyv- (див. 3.3.); у корені grietį- 2.3; у корені keden- (див. 1.1.); у корені kel- (див. 4.1.); у корені kėl- (див. 4.2.); у корені kemš- (див. 4.1.); у корені kep- (див. 2.1., 4.1.); у корені kepur- (див. 4.1.); у корені ketur- (див. 4.1.); у корені ketv- (див. 4.1.); у корені kiem- (див. 4.4.); у корені kiet- (див. 4.4.); у корені kijietr- (див. 2.3.); у корені kil- (див. 4.3.); у корені kimb- (див. 4.3.); у корені kimš- (див. 4.3.); kink- (див. 4.3.); у корені kirm- (див. 4.2.); у корені kirp- (див. 4.3.); у корені kirt- (див. 4.3.); у корені kirv- (див. 4.3.); у корені kyšt- (див. 4.2.); у корені kit- (див. 4.3.); у корені patenk- (див. 2.1.); у корені penk- (див. 4.4.); у корені petelušk- (див. 2.1.); у корені poter- (див. 2.1.); у корені prietel- (див. 2.1.); у корені rud- (див. 1.1.); у корені salster- (див. 2.1.); у корені skerdž- (див. 1.1.); у корені skyst- (див. 4.2.); у корені stefan- (див. 2.1.); у корені sterbl- (див. 2.1.); у корені student- (див. 1.1.); у корені taip- (див. 2.1.); у корені te (див. 2.1.); у корені teism- (див. 2.1.); у корені tek- (див. 2.1.); у корені tel- (див. 4.1.); у корені tem- (див. 2.1.); у корені ten- (див. 2.3.); у корені terl- (див. 2.1.); у корені terp- (див. 2.1.); у корені tešm- (див. 2.1.); у корені tet- (див. 2.1.); у корені tēš- (див. 2.2.); у корені t(i)ev- або tėv- (див. 2.2.); у корені tik- (див. 2.3.); у корені tilt- (див. 2.3.); у корені tiš- (див. 2.3.). Змішування можливе в коренях слів перед суфіксами: у корені ankst- перед суфіксом -yv- (див. 2.1.); у корені aud- перед суфіксами -ekl- (див. 2.1.) і -ėj- (див. 1.2.); у корені brazd- перед закінченнями -ė-, -ėj- і -(i)e- (див. 1.2.); у корені burgž- перед суфіксом -ėj- (див. 3.1.); у корені deg- перед суфіксом -y- (див. 1.1.); у корені did- перед суфіксом -el- (див. 1.1.); у корені drusk- перед суфіксом -inyk- (-inink-) (див. 4.2.); у корені dund- перед суфіксами -(i)ej- (-ėj-) (див. 1.2.); у корені gird- перед суфіксом -ėj- (див. 1.2., 3.3); у корені grik- перед суфіксом -in- (див. 4.3.); у корені jaut- перед суфіксом -el- (див. 2.1.); у корені kort- перед суфіксом -el- (див. 2.1.); 226 у корені kuod- перед суфіксом -el- (див. 1.1.); у корені laist- перед суфіксом -y- (див. 2.3.); у корені marg- перед суфіксом -y- (див. 3.3.); у корені mot- перед суфіксами -er- (див. 2.1.) і -in- (див. 2.3.); у корені pant- перед суфіксами -el- (див. 2.2.); у корені penk- перед суфіксом -iolik- (див. 4.5.); у корені plat- перед суфіксом -esn- (див. 2.1.); у корені rašt- перед суфіксом -el- (див. 2.1.); у корені rat- перед суфіксами -el- (див. 2.1.), -ė- (див. 1.2.) і -ėl- (див. 2.2.); у корені rūt- перед суфіксом -el- (див. 2.1.); у корені rud- перед суфіксом -en (див. 1.1.); у корені sart- перед суфіксами -el- (див. 2.2.); у корені sėd- перед суфіксами -el- (див. 1.1.) і -ėj- (див. 1.2.); у корені skirst- перед суфіксом -y- (див. 2.3.); у корені spaud- перед суфіксом -im- (див. 1.3.); у корені steb- перед суфіксом -ėj- (див. 1.2.); у корені stot- перед суфіксом -el- (див. 2.1.); у корені stud- перед суфіксами -ent- (див. 1.1.); у корені tard- перед суфіксом -y (див. 1.3.); у корені topt- перед суфіксами -erėj- (див. 2.1.); у корені turt- перед суфіксом -ing- (див. 2.3.); у корені vag- перед суфіксом -yst- (див. 3.3.); у корені vaist- перед суфіксами -in- (див. 2.3.); у корені vald- перед суфіксами -išk- (див. 2.3.); у корені valst- перед суфіксом -yb- (див. 2.3.); у корені vand- перед суфіксами -en- (див. 1.1.) і -in- (див. 1.3.); у корені vart- перед суфіксами -ėl- (див. 2.2.) і -el- (див. 2.1.); у корені veizd- перед суфіксом -ėj- (див. 1.2.); у корені vyzd- перед суфіксами -ė- (див. 1.2.) і -ėč- (див. 1.2.); у корені žad- перед суфіксом -ėj- (див. 1.2.); у корені žyd- перед суфіксами -ėj- і (-(i)ėj-) (див. 1.2.); у корені žied- перед суфіксом -el- (див. 1.1.). Змішування спостерігається в суфіксах слів перед закінченнями: у суфіксі -ait- перед закінченнями -e (див. 2.1.), -ė (див. 2.2.) -es (див. 1.1, 2.1.), -ės (див. 1.1.), -i (<-ę) (див. 2.3.); у суфіксі -st- перед закінченням -ė (див. 2.2.); у суфіксі -t- перед закінченнями -ės і -es (див. 2.1.); у суфіксі -ud- перед закінченням -ėn (див. 2.1.); у суфіксі -uik- перед закінченням -(i)em (-ėm) (див. 1.2.); у суфіксі -uk- перед закінченням -(i)es (-ės) (див. 2.2.). У різних частинах мови змішування трапляється також у коренях перед закінченнями: у корені aud- перед закінченнями -ė (див. 1.2.), -ei (див. 1.1.), -ėm (див. 1.2.) і -u (1.5.); у корені aviet- перед закінченням -ių (див. 2.4.); у корені baud- перед закінченням -ė (див. 1.2.); у корені bit- перед закінченнями -e (2.2.), -ės (мн.) (див. 2.2.), -ėm (див. 2.2.) і -ių (див. 2.4.); у корені blyšk- перед закінченням -i (див. 4.3.); у корені brazd- перед закінченням -a (див. 1.2.); у корені ded- перед закінченням -a (див. 1.4.); у корені ėd- перед закінченням -(i)e (-ė) (див. 1.2.); у корені gird- перед закінченнями -(i)ė (див. 4.2.) і -iau (див. 1.7.); у корені gruzd- перед закінченням -(i)es (див. 1.2.); у корені jaut- перед закінченням -ė (див. 2.2.); у корені juod- перед закінченням -įs (<-ęs) (див. 1.3.); у корені (pa)juost- перед закінченням -ė (див. 2.2.); у корені kink- перед закінченням -ė (див. 2.3.); у корені kišk- перед закінченням -ių (див. 4.6.); у корені (pa)klod- перед закінченням -į (<-ę) (див. 1.3.); у корені (pa)klot- перед закінченнями -es (<-ęs) (див. 2.2.), -ės (див. 2.2.), -(i)es (-ės) (див. 2.2.) і -į (<-ę) (див. 1.5.); у корені laik- перед закінченням -is (<*-ęs) (див. 4.3.); у корені meld- перед закінченням -ėmės (див. 1.1.); у корені menk- перед закінченням -i (див. 4.3); у корені meld- перед закінченням -ėmės (див. 1.1.); у корені menk- перед закінченням -i (див. 4.3.); у корені miest- перед закінченням -i (<-e) (див. 2.3.); у корені nyt- перед закінченнями -ės і -(i)es 227 (-ės) (див. 2.1.); у корені pažast- перед закінченням -ėn (див. 2.2.); у корені pelud- перед закінченням -ėn (див. 1.2.); у корені penk- перед закінченням -i (див. 4.3.); у корені (po)sūk- перед закінченням -is (див. 4.3.); у корені rėd- перед закінченням -ėm (див. 1.2.); у корені rod- перед закінченням -(i)e (див. 1.2.); у корені rug- перед закінченням -ius (див. 3.4.); у корені silk- перед закінченням -ė (див. 4.2.); у корені skirst- перед закінченням -ė (див. 2.2.); у корені skurd- перед закінченням -is (<–ės) (див. 1.3.); у корені smult- перед закінченням -i (див. 4.3.); у корені spaud- перед закінченням -(i)e (-ė) (див. 1.2.); у корені stat- перед закінченнями -ė (див. 2.2.) і -(i)e (-ė) (див. 2.2.); у корені rėd- перед закінченням -ėm (див. 1.2.); у корені sveik- перед закінченням -i (див. 4.6.); у корені šird- перед закінченням -(i)es (-ės)(див. 1.2.); у корені valg- перед закінченням -is (<-ės)(див. 3.3.); у корені vard- перед закінченням -(i)es (-ės) (див. 1.2.) і -(i)e (-ė) (див. 1.2.); у корені verpst- перед закінченням -ė (див. 2.2.); у корені vert- перед закінченням -ė (див. 2.2.), -(i)em- (-ėm) (див. 2.2.) і -ėm (див. 2.2.); у корені uod- перед закінченням -į (< -ė) (див. 1.3.); у корені veizd- перед закінченням -(i)es (-ės) (див. 1.2.); у корені vog- перед закінченнями -ė і -(i)e (-ė) (див. 3.2); у корені žud- перед закінченням -ė (див. 1.2.). Отже, під час морфемного аналізу випадків змішування було помічено, що приголосні t’, d’ і k’, g’ «змішуються» у морфемах слів різних частин мови: усередині кореня, у корені слова перед суфіксом, у корені перед закінченням, у суфіксі перед закінченням (див. таблицю 2). Найчастіше змішування відбувається всередині коренів. Таблиця 2 Морфологічні позиції змішування Змішування всередині коренів | Змішування в коренях перед суфіксами | Змішування в суфіксах перед закінченнями | Змішування в коренях перед закінченнями | кількість | кількість% | кількість | кількість% | кількість | кількість% | кількість | кількість% | 87 | 40 | 55 | 25 | 11 | 5 | 65 | 29,8 Така різноманітність морфо(фо)нологічних позицій свідчить, що чергування не є випадковим і має історичні передумови. Як видно з усього розглянутого матеріалу, змішування приголосних t’, d’ і k’, g’ виникло не випадково. На це вказують його часте виникнення перед голосними типу e, ė та різноманітність морфо(фо)нологічних позицій. Sinchroniškai mišimas aiškinamas kaip fonologinių opozicijų nebuvimas (Girdenis 1983: 71–73; Sudnik 1975: 175, 194)4. У діахронічному аспекті виникнення змішування приголосних t’, d’ і k’, g’ через збіг ареалу його поширення з місцевостями, де жили давні ятвяги, пов’язують із ятвязькою мовою (Otrębski 1958: 352–357; Dovydaitis 1968: 207–210), вважають, що воно по- 4 Крім t’ і k’, d’ і g’, у цих говірках, де приголосні «змішуються», є також «проміжні» k’, g’; вони є факультативними варіантами губних проривних фонем / K̡, / G̡ / (Girdenis 1979: 23-30; Girdenis 1983: 71-73). 228 čios tarmės vidinės raidos rezultatų (Girdenis 1979: 23–30)5 arba aiškinamas kaip bendras visoms baltų kalboms reiškinys (Savičiūtė, Vitkauskas 1978: 146–149)6. Pastebėta, kad Druskininkų tarmėje kai kuriais atvejais prieš i tipo balsius mišimas atsiradęs ten, kur turėjo vykti dzūkavimas7 (kai d’ > g’): g’īvinas 'dyvinasi' 258, g’īd’el’is 'didelis' 65, g’id’el’o. 'didelio' 366, g’idžà.us’o. 'didžiausio' 222, gv’id’ėšim.s 'dvidešims' 80, g’ī.rs’t’eru 'dirsteru' 69, spaug’imas 'spaudimas' 341, targ’ic 'tardyti' 227, 471. Tai patvirtina anksčiau minėtą hipotezę, kad šis reiškinys turėjęs vykti prieš galūnės *-ėn susiaurėjimą (Mikulėnienė 1994: 12–13), plg., acc. sg. džigel’i 'didelę' 29, kalà.ik’i 'kalaitę' 60, mergà.ik’i 'mergaitę' 405, 436, rak’ė.li 'ratelį' 297, sto.k’ė.li 'stotelę' 350, paklò.ki 'paklotę' 38; loc. sg. m’iesk’i 'mieste' (402, 432); part. (429), sug’ė.g’is 'sudegęs' 465, us’īg’ė.g’i 'užsidegę' 177, suk’em’i 'sutemę' 402, susuòg’i 'susi uodę'. LITERATŪRA D o v y d a i t i s J. 1968: Priebalsiai d, t ir g, k Dieveniškėse ir kitose vietose. – Dieveniškės, Vilnius: Vaga, 185–190. DTŽ 1988: N a k t i n i e n ė G., P a u l a u s k i e n ė A., V i t k a u s k a s V. Druskininkų tar-mės žodynas, Vilnius: Mokslas. G i r d e n i s A. 1979: Dėl nelūpinių sprogstamųjų priebalsių “maišymo” pietinėse lietuvių šnektose.– Baltistica 15 (1), 23–30. G i r d e n i s A. 1983: Iš kur vis dėlto t’, d’? – Baltistica 19 (1), Vilnius, 71–73. G r i n a v e c k i s V. 1991: Lietuvių tarmės. Fonetika, Morfologija, Vilnius: VPU. H a u s e n b e r g a E. 1932: Ko vietu vārdi dod latviešu valodas fonētikai – Filologu biedribas raksti XA 115–148. LKA 1977: Lietuvių kalbos atlasas 1. Leksika, Vilnius: Mokslas. LKT 1970: Lietuvių kalbos tarmės. Chrestomatija, Vilnius: Mintis. M i k u l ė n i e n ė D. 1994: Dėl *t’, *d’ raidos pietinėse aukštaičių tarmėse. – Jono Kazlausko diena: istorinės gramatikos dalykai. Konferencijos programa ir tezės, Vilnius. O t r ę b s k i J. 1958: Gramatyka języka litewskiego 1, Wiadomości wstępne. Nauka o głoskach, Warszawa: Panstw. Wyd-wo Naukowe. S a l y s A. 1992: Raštai 4. Lietuvių kalbos tarmės, Roma: Lietuvių Katalikų Mokslo Akademija. 5Visos “dzūkuojančios” aukštaičių šnektos, kaip ir nemaža kitų aukštaičių, visiškai yra panaikinusios /a/: /e/, /ā/: /ē/ opozicijas. Po to kai e, ē virto fonemų /a/: /ā/ alofonais, junginiai t’ē, d’ē turėjo arba sutapti su tā, dā, arba gauti naują fonologinę vertę /t’ā/, /d’ā/. Buvo pasirinktas antrasis kelias. Buvusios savarankiškos fonemos /e/, /ē/ virto alofonais, o buvę alofonai t’, d’ tapo atskiromis fonemomis, tik jie nuo šiol besiskyrė tokias minimaliais poras, kaip tāko: tēko, dāngtis: dēngtis (/tākó/: /t’ākó/, /daŋkc’is/: /d’aŋkc’īs/) (Girdenis 1983: 71-73). Tos pačios nuomonės laikėsi ir V. Grinaveckis (Grinaveckis, 1991: 92). 6 Kadangi mišimas buvęs ir prūsų kalboje, pvz., birgakarkis ‘Schopflöffelt’ < birgakartis, pi-wemtis ‘Treiber’ piwenitis < piwenikis (Savičiūtė, Vitkauskas 1978: 146-149). 7 A. Salio nuomone, didesnis nei kitose tarmėse t’, d’ minkštumas prieš priešakinės eilės balsius davęs pradžią dzūkų afrikatoms c, dz, ką mišimas tik patvirtina (Salys 1992: 314). 229 Savičiūtė G., Vitkauskas V. 1976: Priebalsių t′: k ir d′: g maišymas Švendubrės šnekto- je. – Baltistica 12 (2), Vilnius, 146–149. Sudnik T. 1975: Диалекты литовско-славянского пограничья. Очерки фонологических систем, Москва: Наука. Vidugiris A. 1989: Šnektos apžvalga. – Dubi čiai Vilnius: Mintis, 204. Zinkevičius Z. 1966: Lietuvių dialektologija, Vilnius: Mintis. Zinkevičius Z. 1987: Lietuvių kalbos istorija 2, Vilnius: Mokslas, 165–170, 248–251. DIE VERMISCHUNG DER KONSONANTEN t′, d′ UND k′, g′ IN DER MUNDART VON DRUSKININKAI Zusammenfassung Im Artikel spricht man über der Mischung der Konsonanten t′, d′ und k′, g′ in der Mundart von Druskininkai. Diese Erscheinung trifft vor den Vokalen vorderen Reihe e, ė, i, vor den der hinteren Reihe a, o, u, ę und den Diphthongen ie, uo und -(i)au hervor. Am öftesten kommt die Mischung der Konsonanten t′, d′ und k′, g′ in der Wurzel der Wörter Diachronisch ist die Mischung die alte Erscheinung gesehen. 230