Spalvos įvaizdis A. Juškos „Lietuviškose svotbinėse dainose“

LIETUVIŲ KALBOTYROS KLAUSIMAI XXXVIII (1997) Irena ANDRIUKAITIENĖ ОБРАЗ КОЛЬОРУ В «ЛИТОВСЬКИХ ВЕСІЛЬНИХ ПІСНЯХ» А. ЮШКИ На думку А. Р. Ніємі, «значення пісень Юшкявічюса ми навряд чи зможемо оцінити настільки високо, наскільки слід було б. У часи, коли цілий народ було приречено на духовну смерть, з’явилася ця величезна збірка таких прекрасних пісень, що засвідчила творчу силу давньої богині литовської поезії, багатство її воістину литовських образів, гнучкість і художню майстерність поезії» (Niemi 1996: 144–145). Видання «Литовські весільні пісні, записані Антанасом Юшкявічюсом і надруковані Йонасом Юшкявічюсом» (Петропіль, 1883; далі – JSD 1955) посідає особливе місце не лише в литовському фольклорі, а й є важливим джерелом для дослідників інших галузей – етнографії, літератури, мови. Саме тому його обрано для аналізу образу кольору в литовських народних піснях. Термін образ не завжди вживають цілком однозначно. Найчастіше йому надають значення «уявна річ, втілена в образі». Під час аналізу художніх творів цим терміном називають також «вислів або словосполучення, ужиті в переносному значенні для посилення образності поетичного мовлення» (LKŽ IV 275; DŽ₃ 263). Зважаючи на те, що ізольованих, незалежних термінів не існує (кожен термін певними зв’язками пов’язаний з іншими, а водночас і з усією мовною системою), раціонально й можливо аналізувати образ (у цьому випадку – кольору) за допомогою лінгвістичних методів. Доцільність такого аналізу підтверджують уже опубліковані наукові дослідження окремих назв кольорів у різних аспектах, виконані переважно на матеріалі литовського та інших народних фольклорів (Ademollo Gagliano 1983: 234–256; 1984: 196–212; Nevskaja 1984: 135–146; Sarapik 1994: 11, 641–649; 12, 713–717). Статистичний аналіз образу кольору у весільних піснях засвідчує, що у 1100 піснях, записаних в околицях Велюони, які «походять із глибокої давнини, з тієї доби, коли звичай видавати дочку заміж і влаштовувати весілля був несучасним» (JSD 1955: 27), словосполучення з прикметниками на позначення кольорів зафіксовано аж 2856 разів. Гаму кольорів у цих сполученнях виражено 26 прикметниками: žalias, -ia (897 kartus), baltas, -a (594), margas, -a (297), bėras (283), juodas, -a (150), raibas, -a (120), raudonas, -a (113), geltonas, -a (84), juodberas, -is, -ėlis, -užis, -užėlis (82), sieras, -a (55), mėlynas, -a (43), pilkas, -a (38), šėmas (27), gelsvas, -a (16), palšas (12), rudas, -a (11), raimas, -a (10), širmas (7), šyvas (4), gelta (3), žila (3), raudas (2), mėlas (2), degla (1), sidabrinė 173 (1), žydrainė1 (1). Для порівняння наведемо ряди назв кольорів, упорядковані за частотою вживання, ще у двох джерелах – піснях, записаних А. Р. Ніємі та А. Сабаляускасом у північно-східній Литві (NS 1911), і голосіннях, зібраних Й. Басанавічюсом переважно в Сейнському повіті (BsR 1926): 1) NS 1911 (1338 dainos ir giesmės): žalias, -ia (436), baltas, -a (181), margas, -a (49), juodas, -a (48 + -utis 1), bėras (43+-uolis, -ė 2), širmas (37), juodberis (8 + -ėlis 27), geltonas, -a (28), raudonas, -a (21), pilkas, -a (19), žalas, -a (10), mėlynas, -a (9), žilas, -a (7), žalmargytė (3 + -ėlis 2), gelsva (4), kerša (3 + -uota 1), rudas, -a (3 + -inas 1), želta (3), šėmas (2), gelta (1); 2) BsR 1926 (861 rauda): žalias, -ia (128), baltas, -a (126), margas, -a (51), sieras, -a (43), raibas, -a (28), geltonas, -a (16), pilkas, -a (9), raudonas, -a (6), bėras (4), palšas (2). Pateikti statistiniai duomenys rodo, kad nors dainos (resp. giesmės, raudos) užrašytos skirtinguose regionuose (JSD 1955 – Veliuonos, NS 1911 – Vabalninko, Biržų, Kupreliškio, Papilio, Nemunėlio Radviliškio, BsR 1926 – Miroslavo, Seinų apylinkėse) ir yra skirtingo žanro (atitinkamai – vestuvių; darbo, žaismo ir juokų, našlaičių ir kt. dainos; laidojimo raudos), tačiau dažniausiai pasikartojantys spalvų pavadinimai yra tokie patys: žalias, -ia, baltas, -a, margas, -a. Apie labai panašią „folklorinę“ spalvų gamą liudija ir užfiksuotos tos pačios pagrindinių spektro (raudonos, geltonos, žalios) ir achromatinių (baltos, juodos, pilkos) spalvų leksemos. Konkrečių „mišriųjų“ spalvų (resp. atspalvių) pavadinimų vartosenoje galima pastebėti ne tik panašumų, bet ir skirtumų, plg. tik JSD 1955 užfiksuotus mėlas, raimas, raudas, tik NS 1911 – bėruolis, -ė, keršuota, želta. Щоб увиразнити образ кольору, необхідно розглянути також його лексичне оточення, яке допомагає розкрити лексичне значення слова на позначення кольору та його семантичні особливості. Як показує матеріал, лексичне значення прикметників на позначення кольорів зумовлює їх сполучуваність з іншими словами, відображає та позначає предмети й факти реальної дійсності та матеріальної культури, а також духовний стан і настрій. У весільних піснях А. Юшки прикметники на позначення кольорів стосуються дуже різної кількості реалій, виконуючи номінативну функцію: žalias, -ia – 72 реалії, baltas, -a – 61, margas, -a – 37, juodas, -a – 26, raudonas, -a – 18, geltonas, -a – 18, mėlynas, -a – 9, pilkas, -a – 8, raibas, -a – 7, rudas, -a – 6. Усі інші назви кольорів, що трапляються в цьому джерелі, – juodber as (-is, -ėlis, -užis, -užėlis), sieras, -a, šėmas, gelsvas, -a, palšas, raimas, širmas, šyvas, gelta, žila, raudas, mėlas, degla, sidabrinė, žydrainė – позначають 1–3 реалії. На підставі цих даних прикметники, що характеризують кольори, можна класифікувати- 1Прикметник žydrainė зафіксовано в пісні «Про Біруте» (JSD I 295). На думку А. Юшки, цю пісню «вигадали не прості люди», але її включено до збірки, оскільки її співають у Велюоні. Тож місце цього прикметника на позначення кольору в ряду назв кольорів JSD цілком випадкове. 174 розподілити на ті, лексичне оточення яких: 1) дуже широке; 2) досить обмежене. До першої групи належать назви ахроматичних і основних спектральних кольорів, а також прикметники margas, -a, rudas, -a, див. таблицю 1, у якій відображено також умовну класифікацію позначуваних реалій. Таблиця 1 Прикметник на позначення кольору | Тематичні групи реалій | Тваринний світ | Рослинний світ | Нежива природа | Домашнє начиння та побут | Частини тіла | Споруди | Людська спільнота | Психічна діяльність | Інші об’єкти білий, -а | 5(17x) | 9(150x) | 6(21x) | 23(142x) | 8(233x) | 2(2x) | 8(29x) | - | - чорний, -а | 5(10x) | 1(12x) | 5(31x) | 11(84x) | 3(11x) | - | 1(2x) | - | - сірий, -а | 6(26x) | - | 1(4x) | 1(8x) | - | - | - | - | - червоний, -а | - | 8(54x) | 1(1x) | 5(10x) | 2(26x) | - | 1(18x) | - | 1(4x) жовтий, -а | 1(10x) | 8(31x) | - | 7(17x) | 2(26x) | - | - | - | - зелений, -а | 1(1x) | 48(772x) | 5(17x) | 15(102x) | - | 3(5x) | - | - | - синій, -а | 2(26x) | 2(9x) | - | 3(5x) | 1(2x) | 1(1x) | - | - | - строкатий, -а | 8(41x) | 1(1x) | - | 24(143x) | - | 3(106x) | - | 1(6x) | - коричневий, -а | 3(8x) | - | - | 2(2x) | 1(1x) | - | - | - | - Семантичні групи реалій, зазначені в таблиці, можна конкретизувати за допомогою прикладів: білий, -а: лебідь, -еня, -енятко, -уша (11 разів), курка (2), коза (1), яструб (1), курчата (2); лілія, -ечка, -онька (58), конюшина, -инка, -онька (52), льон, -ок (17), квітка, -очка (9), липа, -онька (6), диемедіс, -онька (4), бузок (2), берізка (1), житечко (1), зоря, -онька, -оньчинка (9), камінь, -чик (5), роса (3), срібло (2), пісок (1), сніг (1); стіл, -ик, -очок (60), пиріг, -очок (28), дошка, -очка, -оченька (17), фартушок, -очок (6), сорочечки (5), білизна (4), хліб, -ушок (3), перина (3), подушка (3), дорель (2), гроші (2), пивна пінка (2), одяг, -ушок (2), полотно (1), головний убір (1), крісельце (1), кухоль (1), намітка (1), папірець (1), рукавчик (1), валик (1), лавочка (1), пелюшечка (1); рука, -чка, -онька (209), нога, -чка, -онька (9), ротик (4), голівка (4), плечико (3), око (2), шия (1), ічюс (1); мурик (1), корчма (1), братець, -енько (9), дівчина, -онька, -онька (8), донечка (3), парубочок (2), матусю, -енько (2), свекруха (2), гостя (2), гудас (1); 175 чорний, -а: кунас, -еліс (3), чорна ягідка (2), ворон (2), курка (2), коник (1); ягода, -ка, -очка, -очечка (12); болотце (14), болото, -це, -чице (12), хмаринка (3), стежечка (1), землиця (1); корабель, -лик, -чик, -личок (55), шапочка, -чиця (17), хліб (3), каптур, -чик (2), пивце (1), ковбаса (1), кухоль (1), пиво (1), черевичок (1), столик (1), станц-келє (1); вічко, -чечко, -чице (8), рука, -чка (2), голова (1), чорнобривка (2); сірий, -а: качечка (10), голуб, -чик, -чик (7), овечка, -ечечка (6), бджілка (1), вовк (1), гусак (1); камінчик (4); сермяжка (8); червоний, -а: яблуко, -чко, -чечко (23), троянда (11), ягідка (8), квіточка (7), півонійка (1), лілейка (1), погиружі (2), вишенька (1); золото (1); плиточка (3), шовк, -чик (3), петелька, -чиця (2), медок (1), винце (1); обличчя, -чко, -чечко (25), голова (1); дівчатко (18); крайчик (4); жовтий, -а: карасик (10); волошечка (6), горіх, -чок (3), квіточка (5), лілейка (4), льончик, -чик (3), ячмінчик (3), вівсюжок (2), брунька, -чечка (2), пиво, -це (9), скрипочка (2), шовк, -чик (2), мізинжя (1), ниточка (1), шпилька (1), віск (1); коса, -чечка (18), волосся, -ся, -сячко (8); зелений, -а: вивільга (1), рута, -ка, -ця, -цечка (289), ліс, -ок, -очок (119), лука, -чка, -чиця (80), липа, -ка, -ця, -цечка (47), листочок, -чечок (34), садочок (23), дуб, -очок (20), галявина, -ка (17), хмільчик (15), трава, -ичка (10), сад, -очок (9), дерево, -це (9), береза, -ка, -ичок (8), льон, -чик (8), мох, -ок (5), лаванда (6), гілочка (6), клен, -очок, -чик (5), півонія, -йка (4), ячмінь, -чик (4), жито, -це (4), вишня, -енька (4), березняк (3), гай, -очок (3), грабочок, -очек (3), сосонка (3), валик (3), боже-деревце (2), черемшинка (2), явір, -очок (2), (часниковий) листочок (2), майоранчик (2), папороть (2), верхівочка (2), бузок (1), хмільчик (1), придорожня травичка (1), березнячок (1), груша (1), кущик (1), листяна трава (1), м'ятка (1), пурончик (1), деренчик (1), ягідка (1), вишняк (1), горох (1), травичка (1); мідь (8), переложок (5), пагорбок (2), полечко (1), водичка (1); шовк, -чик, -чик (7), глечик (8), вінок, -очок (7), вино, -це, -чик (7), батіжок, -айка (5), мул (4), гойдалочка (3), стінка (3), різочка, -чиця (2), полотнинка (1), дворик (1), кунтушик (1), шкура (1), сінце (1), веретенце (1); мурчик, -очок (3), станель (1), вуличка (1); синій, -я: голуб, -чик (25), коник (1), волошечка (6), квіточка (3); мандієрушка (3), жупончик (1), панчохи (1); доріжки, -чки (2); маєток (1); строкатий, -а: курта, -чик, -чиця (24), дятел, -чик, -чик (6), риба, -ка, -чечка (6), зозуля (1), щучка (1), пташка (1), синичка (1), коник (1); мєгєлкєлє (1), скриня, -я, -ця, -цечка (75), ліжко, -чко (14), ігге, -є (12), кареточка (6), постільця (5), планочка (5), крісло, -це (4), лавочка, -чиця (3), перинка, -чик (2), ступочка (2), сукенка (2), фартушок (1), вісім ниток (1), бричка (1), полотнинка (1), гробик (1), спідничка (1), глечик (1), подушечка (1), стінка (1), столик (1), келишок (1), шнурочок (1), віночок (1); маєток, -чик, -чик, -чечок (96), корчемка, -чиця (9), замочок (1); листівочка (6); коричневий, -а: кішка, -ечка (5), горобчик (2), пташка (1), сермяжка (1), тютюн 176 (1); очі (1). До другої групи — з обмеженим лексичним оточенням — здебільшого належать назви «змішаних» кольорів, див. таблицю 2. Таблиця 2 Прикметник, що позначає колір Реальні тематичні групи Тваринний світ Рослинність Нежива природа Домашнє начиння та побут Частини тіла гнідий 1(283x) - - - - рябий, -а 7(120x) - - - - вороно-гнідий, -а, -чик, -чок 1(82x) - - - - сірий, -а - - 2(55x) - - буланий 1(27x) - - - - жовтуватий, -а - 1(11x) - - 1(5x) палий 1(12x) - - - - рябуватий, -а 3(10x) - - - - сивий 2(7x) - - - - сірий (про коня) 1(4x) - - - - жовта - 1(1x) - - 1(2x) сива 1(3x) - - - - руда - 1(1x) - 1(1x) - синя - - - 1(2x) - чорна 1(1x) - - - - срібляста - 1(1x) - - - блакитна - - - - 1(1x) Прикметники другої групи, що позначають колір, здебільшого означають масть худоби або пір’я птахів: гнідий, вороно-гнідий, -а, -чик, -чок, сірий (про коня): (кінь, -чик, -чок), пор.: Ось і прийшли молоді швагрики, а вивели гнідого коничка, гнідого коника JSD I 592. Ось і прийшов молодий парубок на вороно-гнідому конику, та й прив’язав гнідого коника до гілочки бузку JSD I 450. Сірий кінь, сірий, а я нещасливий JSD II 919, 1099. 177 сивий (:коник, зайчик), пор.: Чим сивіший, тим красивіший — то твій коник JSD I 198. Підстрелив, підстрелив сивого зайчика підстрелив JSD II 1040. буланий, палий (:бик, -чик), пор.: А коли він орав нивку, ревли булані бичечки, тремтіла сіра землиця JSD I 419. Орачеві палеві воли, не гончі пси JSD I 357. чорна, сива (:свиня, -ка), пор.: Взуй собі постоли з личаків, вижени чорних свиней JSD II 848. Додому, додому, свати безсоромні: сива свиня молотить ячмінь JSD I 571. рябий, -а, рябуватий, -а (: птахи та частини їхнього тіла), пор.: Кампс у куточок строката зозуленька вранці й увечері кувала JSD I 432. Танцюй, молода, аж до строкатих півників JSD II 771. Ой зеленіє, зеленіє зелений лісочок, повен строкатих пташечок JSD II 857. А на пір’ячку, на строкатих крильцях була б лісова зозуля JSD II 826. Ой лети, лети, рябуватий соколику, на луг, запримітив рябувату зозуленьку на лужку JSD II 1056. Опадуть із зозуленьки її строкаті пір’їнки JSD II 1084. З весільних пісень, записаних А. Юшкою, видно, з якими означуваними словами вживаються прикметники на позначення певних кольорів і які з них трапляються найчастіше; тобто виявляються найхарактерніші лексико-семантичні пари. Семантичну характеристику образу кольору розширюють побічні (переносні) значення деяких прикметників, пор.: строкатий, -а «гарний, чудовий»: Я витру строкатий двірець, а столик відмию дочиста JSD I 412. А він підійшов, він уподобав строкату корчемку JSD I 192. І пішла моя мила до строкатої світлиці JSD II 1012. білий, -а, червоний, -а «гарний»: То я встигну випрати сорочечку й щодня ходити в білому JSD I 59. Хіба я не біла, хіба не рум’яна, хіба личенько не ясне JSD I 47. чорний, -а «працьовитий»: Вибрав собі одну дівчину, відокремив її від інших, у простенькому вбранні та з чорними рученьками JSD I 232 тощо. З іншого боку, аналізуючи образ кольору, слід звернути увагу на поширені у фольклорному мовленні випадки десемантизації значення, коли прикметник, що позначає колір, із означення перетворюється на «постійний епітет», який уже не створює образу, а виявляє особливості традиційної поетичної символіки народних пісень. Це особливо стосується типових фольклорних словосполучень, у яких колір стає невіддільною частиною поетичного образу, мотиву, пор.: білий конюшинковий цвіт (парубок), біла лілея (дівчина), чорне болітце, чорний човник (важке життя), перетворення молодої дружини на строкату зозулю, сіру качечку (перехід жити до свекрухи) тощо. Часто трапляються поетичні образи весільних пісень, пов’язані з мотивом зеленої рути (прив’язування коня до рутового садочка, його витоптування, потоплення віночка та ін.). ЛІТЕРАТУРА І ДЖЕРЕЛА A d e m o l l o G a g l i a n o M. T. 1983: Il lituano márgas e i suoi sinonimi. – Indogermanische Forschungen 88, 234–256. A d e m o l l o G a g l i a n o M. T. 1984: Il lituano márgas e i suoi sinonimi (Fortsetzung). – Indogermanische Forschungen 89, 196–212. 178 BsR 1926: Lietuvių raudos iš visur surinktos su D-ro J. Basanavičiaus prakalba (Iš „Lietuvių tautos“), Vilnius: „Rucho“ spaustuvė. DŽ₃: Dabartinės lietuvių kalbos žodynas, Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidykla, 1993. JSD 1955: Lietuviškos svotbinės dainos užrašytos Antano Juškos ir išleistos Jono Juškos 1–2, Vilnius: Valstybinė grožinės literatūros leidykla. (Straipsnio tekste po sutrumpinimo JSD romėniškas skaitmuo rodo tomą, o arabiški skaitmenys – dainos numerį). LKŽ IV: Lietuvių kalbos žodynas 4, Vilnius: Valstybinė politinės ir mokslinės literatūros leidykla, 1957. N e v s k a j a L. 1984: Невская Л.П. Лит. margas (семантические связи постоянного эпитета). – Славянское и балканское языкознание: Язык в этнокультурном аспекте, Москва: Наука, 135–146. N i e m i A. R. 1996: Antanas ir Jonas Juškevičius. – Lituanistiniai raštai.: Lyginamieji dainų tyrinėjimai, Vilnius: Džiugas, 141–146. NS 1911: Lietuvių dainos ir giesmės šiaur-ytinėje Lietuvoje Dr. A.R. Niemi ir kun. A. Sabaliausko surinktos. Annales Academiae scientiarum Fennicae. Ser.B.Tom VI. S a r a p i k V. 1994: Valge ja must. – Keel ja kirjandus 11, 641–649; 12, 713–717. УЖИВАННЯ НАЗВ КОЛЬОРІВ У «LIETUVIŠKOS SVOTBINĖS DAINOS» («ЛИТОВСЬКИХ ВЕСІЛЬНИХ ПІСНЯХ») А. ЮШКИ Анотація У литовських народних піснях відносно часто трапляються назви кольорів, семантичний контекст яких можна встановити неформальним шляхом. У записаних А. Юшкою весільних піснях засвідчено 2856 словосполучень, що містять прикметники на позначення кольору. Ці назви кольорів виражені 26 прикметниками. Найчастіше повторюються лексеми, пор.: žalias, -ia, baltas, -a, margas, -a. У цій статті здійснено спробу дослідити лексико-семантичні зв’язки між назвами кольорів і реаліями, які ними визначаються. Аналіз показує, що в дуже широкому лексичному оточенні вживаються назви кольорів ахроматичного спектра (baltas, juodas, pilkas), а також основних кольорів спектра (raudonas, geltonas, žalias, mėlynas) і прикметники margas, -a, rudas, -a. У обмеженому лексичному оточенні трапляються назви «змішаних кольорів», які здебільшого позначають масть худоби або забарвлення пташиного пір’я. Під час аналізу назв кольорів як засобу образності беруться до уваги їхні вторинні значення (переносні значення), а також часті в народній поезії випадки десемантизації слова, коли прикметник, що позначає колір, уже не є засобом образності, оскільки перетворився на постійний епітет — специфічне явище в поетиці народних пісень. 179