Dėl daugkartinio veiksmo raiškos pietrytinėse lietuvių kalbos tarmėse

LIETUVIŲ KALBOTYROS KLAUSIMAI XXXIX (1998) Aloyzas VIDUGIRIS Lietuvių kalbos institutas, Vilnius ЩОДО ВИРАЖЕННЯ БАГАТОКРАТНОЇ ДІЇ В ПІВДЕННО-СХІДНИХ ЛІТОВСЬКИХ ГОВІРКАХ Багатократна (повторювана, кратна або частотна) дія, іноді стан, у південно-східних литовських говірках, як і в інших місцевостях, може виражатися по-різному: словами з певними суфіксами, словосполученнями, повторенням тих самих слів тощо. Єдиної системи вираження цього явища немає. Як і в багатьох інших говірках, у південно-східних литовських говірках багатократна дія або стан можуть виражатися як кратними, ітеративними, так і дієсловами з іншим узагальненим значенням (LKG 1971: 24, 91–107; DLKG 1994: 283–291). Тут не розглядаються всі випадки такого вживання; більше уваги приділяється тенденціям до зникнення так званого минулого частотного часу та поширення ітеративних дієслів із суфіксами -inėti, -dinėti, -dyti у говірках південно-східної окраїни литовської мовної території. Так званий минулий частотний час (praeteritum frequentativum) утворений від основи інфінітива за допомогою суфікса -dav- (щодо походження -dav- і форманта -d- загалом див. Otrębski 1956: 222; Smoczyński 1989: 5–10). Це різновид минулого одноразового часу, однак за традицією його вважають окремим часом, оскільки повторюваність є значенням не часу, а характеру дії (DLKG 1994: 291). Форми минулого частотного часу, як вважають, є пізнім утворенням литовського верхньолитовського діалекту. Їх немає ні в інших балтійських мовах, ні загалом в індоєвропейських мовах (Zinkevičius 1981: 115–116). Жемайти замість них уживають конструкцію, утворену з допоміжного дієслова liuobėti та особових форм дієслова. Навіть у верхньолитовських говірках вони поширені неоднаково. Здається, форм минулого частотного часу немає у творах М. Мажвідаса (Urbas 1996); їх небагато в покажчику до постили Даукши (Kudzinowski 1977: 183 та ін.) і в лексиці Крістіонаса Донелайтіса (Kabelka 1964: 76 і далі). А. Беззенбергер, який досліджував пам’ятки писемності Малої Литви XVI–XVII ст., також зафіксував лише кілька форм минулого частотного часу (Bezzenberger 1877: 208). На південно-східній, особливо південній окраїні литовської мовної території форми минулого частотного часу рідкісні або вже зовсім не вживаються. Можливо, дещо частіше вони трапляються лише на східній окраїні східноаукштайтських говірок (від Браславля до Гервечяю). У реченні минулий частотний час, як і будь-яка інша форма дієслова, зазвичай виступає присудком, тобто виконує функцію предиката, наприклад: Я її найбільше любив Vlk. І від’їжджав, і відходив Eiš., У давнину люди були здорові 183 ні Kb. Іноді форми давноминулого повторюваного часу утворюються від відповідних дієслівних похідних із суфіксом -dinėti, наприклад: Раніше він часто до нас заходив Rdš. Наш (наш) священник усюди приїжджав Lz. Повторювана дія в минулому тут доволі часто виражається застиглою формою дієслова būdavo, що вживається як вставне слово, або її варіантами, наприклад: Бувало, тієї пори сходили цибулини Sem. Бувало, прядеш і прядеш, а спина болить Nč. Бувало, жали серпами Brsl. У Південній Литві цю форму нерідко скорочують, наприклад: Раніше, бувало, сходилися й співали Eiš. Бувало, приходить до нас і сидить Pls, Rod. Дещо ширше вживається варіант būdo, наприклад: Часто, бувало, спалюють Str. Бувало, йдеш — [бджоли] гудуть Vlk. Бувало, камінь (камінь) стоїть на возі Mrs. Бувало, орали сохами Kls. Іноді ці вставні слова вживаються поруч із присудком, вираженим формою давноминулого повторюваного часу, наприклад: Бувало, казав він Str. Бувало, не брав Ldvn. У південно-західній Литві, поблизу Куціунас, Вейсієяй, Капчяместиса, Лейпалингіса, Лішкіави й Друскінінкая, найчастіше вживається форма būlavo (< *būdlavo), наприклад: Раніше бувало інакше Lš. Бувало, вийдеш — собаки гавкають Kč. Бувало, йде і співає DrskŽ, Rtn. Варіанти būlavos, būlavoc: Бувало, дідусь усе розповідає та розповідає DrskŽ. Бувало, у Швенду́бре було найкраще Rtn. Дещо ширше трапляються варіанти цієї форми būlau або būlo, наприклад: Бувало, старі розповідали Dv. Як прийде, бувало, то й сидить Arm. Бувало, приїжджають вони (вони) до нас (до нас) Lt. Бувало, рано йшли Dv. Уночі мнуть льон, būlo DrskŽ. Бувало, він приходить до моєї матері (до моєї матері) LzŽ. Бувало, полювання (полювання) роблять Arm. Бувало, піде (іде) на Петро (29 червня) жито жати Zt. Бувало, підеш, дістанеш, чого хочеш DrskŽ. Під впливом літературної мови форми давноминулого повторюваного часу нині виявляють тенденцію до поширення. Однак там, де вплив літературної мови вже не сягає або є незначним, досить обмежено вживаються навіть застиглі форми давноминулого повторюваного часу. Застиглі й скорочені варіанти, своєю чергою, свідчать, що їх уживання, особливо на південних окраїнах, занепало. Форми давноминулого повторюваного часу, очевидно, поступово витісняються з ужитку утвердженням дієслів із суфіксами -inėti, -dinėti, -dyti, що мають повторюване (ітеративне) значення. Співвідношення між формами давноминулого повторюваного часу й уживанням інших дієслів зі значенням повторюваності чи узагальненості досліджував польський мовознавець R. Roszko (Roszko 1996: 51–62). Дієслова із суфіксами -(d)inėti, -dyti виражають повторюваність дії не лише в минулому, а й у теперішньому та майбутньому. Усі ці суфікси, точніше, похідні з ними, відомі й уживаються на всій території литовської мови. Однак у говірках південно-східної окраїни, де жителі є більшою чи меншою мірою двомовними або багатомовними, словотвір дієслів із цими суфіксами та їх уживання значно почастішали. Зросло також їхнє семантичне охоплення, тобто вони можуть означати багато- * Vietovardžių sutrumpinimai kaip akademinio „Lietuvių kalbos žodyno“ t. I–XVIII. 1941–1997. 184 разову дію, незначну повторюваність дії, поступовість і тривалість (продовження) тощо. Багато залежить також від суб’єкта й об’єкта (кількості діяча й діячів) і загалом від контексту речення. Більшість дієслів, особливо із суфіксами -dinėti, -dyti, утворюється переважно від префіксальних дієслів. Додавання суфікса змінює і їхній вид: дієслова доконаного виду перетворюються на дієслова недоконаного виду. Отже, набуваючи додаткового лексичного значення, похідні з цими суфіксами змінюються й граматично (Vidugiris 1961: 219–231). З іншого боку, певна частина таких суфіксальних похідних, тобто дієслів із суфіксами -inėti, -dinėti, -dyti, може бути новотворами й вважатися своєрідними кальками(?), перекладами слов’янських дієслів із суфіксами -avatb, -ivatb. Джерелом їхнього походження, очевидно, є двомовність чи багатомовність мешканців південно-східного литовського прикордоння та поширення мислення на основі слов’янських мов. Отже, зазначені суфіксальні похідні (їхня частина) можуть бути продуктом впливу чужих мов, лише вбраним у литовську одежу. Крім того, двомовні люди часто схильні вживати й узагальнювати засоби вираження. Похідні з цими суфіксами утверджуються там, де традиційні литовські говірки обходяться базовими дієсловами або дієсловами іншого способу творення з розширеним значенням. Більшість цих похідних нині увійшла до системи окраїнних говірок, ставши надбанням цієї мови, звичайним способом вираження думок. Можливо, лише нам вони видаються певними екзотизмами. Відсіяти ці новотвори має допомогти давній, сформований упродовж тривалого часу ряд значень, їх послідовність (система). Майже в усіх окраїнних місцевостях етнічної Південно-Східної Литви паралельно можуть уживатися ітеративні дієслова з усіма згаданими суфіксами, але співвідношення між ними не всюди однакове. В одних місцях більше утвердилися дієслова з одним суфіксом, в інших — з іншим. Далі розглядаються словотвір, уживання, значення та поширення таких дієслів окремо за суфіксами. Суфікс -inėti, як і в інших литовських говірках, уживається і в говірках південно-східної окраїни для творення дієслів зі значенням повторюваності, частотності. Похідні із суфіксом -inėti зазвичай утворюються від форм минулого однократного часу, наприклад: beginėti: bėgo, buvinėti: buvo, darinėti: darė, davinėti: davė. Їхнє основне значення, якщо не враховувати характер повторюваності, зазвичай не відрізняється від значення первинних дієслів, від яких їх утворено, наприклад: bėginėti 1. бігати, перебігати: бігти: Бігає, літає навколо Dbč. Чого ви бігаєте, гасаєте, я вас обжену (перевершу) DrskŽ. Треба бігати за дитиною та просити їсти (їсти) Zt. Як тепло, то корови бігають (гуляють) Zt. 2. квапливо ходити, клопотатися: Третій рік бігає з тими вівцями Vrnv. Вона на п’ять років молодша, тож тепер (ще) бігає, як зайчик Zt. 3. бігати, плодитися (про худобу): Корова бігає — веди (відведи) до теляти (до бика) LzŽ. Чого ця корова бігає DrskŽ. Наша корівка гуляє, треба відвести її до теляти Rod. На ярмарку всі корови погуляли (погуляли) Zt. Дієслово bėginėti зберігає близькі значення з різними префіксами, що вказують на напрямок, наприклад: 1. Оббігаємо село (село, поселення) і і тоді йдемо (і- 185 нам) намо̄ Zt. Люди забігали, оглядаючись, де горить LžŽ. Нам хочеться побігати подвір’ям (kiemą) Dv. Побігають трохи по хаті DrskŽ. Коли сонце припече, то всі й побігають Rod. 2. Поки все обходиш (apsiruoši), уже й вечір Btrm. 3. Не помітили, як вівці побігали Sn. Кумета вже побігала Dglš. Чи ваша (jūsu) корова вже отелилася? LžŽ. Яка корова не отелиться, то в неї й молока не буде Zt. З усіх значень лише третє значення слова beginėti ar beginėtis, хоч і широко вживане в Південно-Східній Литві, вважається діалектизмом (його немає у DLKŽ 1993). Еквівалентами літературної мови є begiōtis, lakstýtis, vaikýtis та ін. (Lyberis 1980: 202). Усі значення слова beginėti тісно пов’язані між собою, тому важко припустити якийсь сторонній вплив. Хіба що в деяких окраїнних говірках за зразком білоруського бегаць «бігати» побегаць «побігати» вживається неповоротна форма. Загалом дієслова із суфіксом -inėti як без префіксів, так і з префіксами, попри деякі додаткові значення чи їхні відтінки, здебільшого збігаються зі структурою значень первинних дієслів. Це свідчить про те, що дієслова із суфіксом -inėti вживаються найчастіше й належать до найдавніших. Однак у Литві, особливо в окраїнних говірках віленських литовців, досить часто трапляються також випадки вживання не властивого литовській мові суфікса -inėti, наприклад: Toj lepioškà (коржик) razcirinėja ** (кришиться, розсипається), válgyc nemōžna (не можна) Ad. Nezvālija (не дозволяє) jiem grāfas atadavīnėt pjāut' pievų Aps. Sāko itai visiem itep i(š)sidavinėja (ввижається, мерехтить перед очима) Grv. Daūgis niūkė (казала, розповідала), kad prisdavinėjo(ввижалося) Aps. Prisidavinėja tį kās Brsl. Niēkas nevāikšto pirciñ, sāko susdavinėja (ввижається, пор. білоруське выдаваца, прыдаваца «ввижатися») Pst.. Tadū atadinginēja košį Aps. Reikia gi, pademinēju (допомагаю) Ad. Vienà do nebaigia (співати), kità pradėminėja (починає) Ad. Drenažis uždėminėja (стелить) Ad. Jau ateininėja namóp Lz. Anės išeininėja ir ateininėja in naktieś Brsl. Tai išeininėja (виходить, припадає) jiem po dù gektarūs Aps. Ūpė apeininėja ratū Ad. Ānys sulānda žemėsin ir pavasarį išėjinėja (вилазить) Ad. Siuvimo kūrsus praėjinė(jo) Ad. Prisejinėja (вистачає, припадає) ragutėlėm maistas timpt (тягти, волочити) Ad. Šaltu ūndeniu užgerinėja Str. Ažiminėja gaspadorius šienų dėl sāva kėltavų (худоби) Aps. Regy (дивися), ānas i(š)sijuokinėja iš tavį Str. Tai ānas mōka ažkatbinėt rōži Aps. Lenkai norėjo šitų kalnų raskasinėt (досліджувати) Aps. Unsikliuōdė (переплелися) arkliai, tēp va lig šiōl atsikliuotojinėjau (розплутувала) tį tuōs ārklius Grv. Ėjo pōnam atkurtinėt (відпрацювати) ažū žemį Nmč. Gerai ažkrucinėjom (заробили), rūblis kadāibinis (старовинний) dideli pinigai būvo Str. Maža užkrutinėja Tyr. Vaikūs kap sugāuna [відьми] tai ažkutinėja (заколисує) Aps. Šeimū vienà išlaikinėjau Ad. Kai palyjinėja, tai būna grybų Ad. Tadū ** Значну частину прикладів із суфіксом -inėti, записаних під час експедиції 1972 р., дозволили переписати A. Bal priešaitis, I. Erman ytė, K. Pakalka. 186 зібралися (готувалися)razmušinėti (битися) Aps. За коровою наплакалася (плачу, жаліюся) Pst. Жуки сідають і кільця об’їдають Ad. Я насилу ворушу рукою, щоб підпирати двері Str. Іде, підпираючись ціпком Ck. A(ž)siprašinėję (запрошувала), каже, буде вечірка Grv. Потяг трохи смикається (сповільнюється), коли їде до Утени Str. nyn išvažiauinēs miestan Ad. Їде вивозити ліс Aps. З наведених тут прикладів видно, що дієслова із суфіксом -inėti утворюються не лише від форм минулого одноразового часу, але й від форм теперішнього часу, пор.: dėminėti: dė́ti, dė́ma (dėma), dė́jo; eininėti: eiti, eina, ėjo; iminėti: imti, ima, ėmė. Дієслова із суфіксом -inėti особливо поширені на південно-східних окраїнах північних віленських говірок, від Струнайтіса до Браслави. Уживання тут похідних із цим суфіксом настільки узагальнене й часте, що дієслова з іншими суфіксами не витримують конкуренції. Таке вживання суфікса -inėti, очевидно, поширилося в роки вимушеного багатомов’я. Під час експедиції 1956 р. до Браславського району тенденції до такого вживання суфікса -inėti ще не помічали. В інших місцевостях дієслова з цим суфіксом трапляються значно рідше, а їхнє вживання майже не відрізняється від уживання в основних говорах і літературній мові. Натомість там активізуються дієслова подібного значення із суфіксами -dinėti або -dyti. Суфікс -dinėti, як вважають, є складним, утвореним із суфіксів -do (пор. -dyti) та -inėti (Skardžius 1943: 529). J. Otrębskis (Otrębski 1956: 414) трактує такі дієслова як похідні із суфіксом -inėti, у яких корінь дієслова відокремлюється від цього суфікса елементом -d-. Такий розвиток словотвору дієслів із суфіксом -dinėti, відомих уже з литовських писемних пам’яток XVI ст., був би таким: gauti: gaudyti: gaudinėti; gyti: gydyti: gydinėti ar gydinėti; gulti: guldyti: guldinėti. Можна навести ще одну групу дієслів із суфіксом -dinėti, словотвір яких начебто оминає проміжну ланку з -dyti, наприклад: duoti: duodinėti; stoti: stodinėti; važiuoti: važiuodinėti ar važiuod inėti. J. Otrębskis вважає, що -d- перед -inėti тут з’явилося задля уникнення гіату (Otrębski 1956: 415), хоча це -d- могло виникнути й унаслідок аналогії. Дієслова із суфіксом -dinėti здебільшого утворюються від основи інфінітива, наприклад: arti: ardinėti, bėgti: bėgdinėti, duoti: duodinėti, eiti: eidinėti (а не bėgo: bėginėti, davė: davinėti, ėjo: ejinėti). У литовській говірці Зьєтелі дієслова із суфіксом -dinėti часто навіть зберігають наголос твірних дієслів, наприклад:dailydinėti: dailýti «ділити», dėdinėti: dė́ti, važiuodinėti: važiuóti. Дієслова з суфіксом -dinėti, що мають частотне або узагальнене значення, найчастіше вживаються в південних говірках литовської мови. Ці похідні нерідко вживаються начебто зовсім без потреби замість дієслів частотного значення із суфіксом -inėti або первинних дієслів із розширеним значенням. Найчастіше вони утворюються від первинних дієслів із префіксами, оскільки похідні із суфіксом -dinėti без префіксів трапляються значно рідше. Крім того, вони здебільшого дублюють основне значення первинних дієслів, рідше позначаючи якесь окреме значення або його відтінок. Їхня система значень зазвичай бідніша, ніж у первинних дієслів або дієслів із суфіксом -inėti. Для порівняння візьмімо дієслово bėgdinėti 187 1. bėgioti, lakstyti: Bėgdzinėja po sėlų (kaimą, sodžių), lygų savo namų netūri LzŽ. Bėgdinėijom ir šen ir ten Zt. 2. srūti: Kraujai [iš kojų] bėgzdinėjo DrskŽ. Jų vaikai kasdien atbegdzinėja Lp. Adbegdzinėja pas tų medžiagų (medį) LzŽ. Adbegdinėja saldotas (kareivis) mūsų pirkion Zt. Adbegdzinėja daug ca iš toli darbūic (dirbti) DrskŽ. Inbegdinėja – viskas šarišta ir pagāudytos vištos Zt. Visi kap kiškiai išbėgzdinėjo Mrp. Išbėgzdinėjo an gönkų pažiūrėt Lp. Išbėgzdinėjo an ūlyčios (į gatvę) pazdairyč bocios (tėvo) LzŽ. Išbėgzdinėj kas kur Zt. Buvōja ir kunodà (bulvė) išbėgdinėja (pritrūksta), ponėliau Zt. Nubėgdinėja tōn karčmōn (į tą smuklę) Zt. Nok frōnto pabėgzdinėjom medžian (į mišką) Rod. Sāulute šildo, jau sniegas pabėgzdinėja (tirpsta) Pls. Ko, gegužėte, ko. mėlynickoji sesėtės(p) padbėgzdinēji (glaudiasi) LzŽ. Piemenūkas parbėgzdinēja namóp Lp. Neužbėgzdinėk kitām už akių – duok jām pasakýc Rod. Хоча дієслова із суфіксом -dinėti за значенням не дорівнюють похідним із суфіксом -inėti, проте подекуди вони становлять для останніх серйозну конкуренцію. Вони досить поширені в південно-східній частині литовського мовного ареалу, аж до лінії Тракай — Семелішкес — Ону́шкіс — Друскінінкай. Нерідко їх уживають також у районах Гервечяй, Струнайтис, Адутишкіс, Камай, Браслав. Приклади найрізноманітніші: Раніше не розбирай бульб Dbč. Розбирають житні хлібини, коли жито квітне DrskŽ. Де росте м’ята, те називають м’ятником Arm. Льон бур’янами заростає Nč. Тут поселилися (оселилися) вони Žrm. Уже місяць (місяць) убуває (спадає, меншає) LzZ. Де ви живете (мешкаєте)? Dv. Де починали жити, то ніхто не розпитував Aps. Коли почали будувати, то було важко Str. Гарно застеляють дивани Pst. Уже й батьки звикають (звикають, навчаються літературної мови) від дітей Dbč. Потроху їм допомагали Nč. Я з бабами не воджуся Brsl. Вона німкеня, скільки тут прикидається (удає) Rod. Він часто до нас приходить Dsm. До Клуонай приходила дівчина до хлопця Trak. Я переміряв комісійні Ad. Молодими зустрічалися Šlčn. Усе кішки розганяли (ганяли) Arm. Знімає картки (фотографії) Azr. Твої брати намовляли (умовили) працювати (працювати) Grv. Підливали помідори, щоб були кислі Vrn. Гості посідали за стіл Dv. Ще опираємося, не збайдужіли Bn. Іноді дієслова з цим суфіксом трапляються також із двома префіксами, які ніби посилюють враження повторюваності дії, наприклад: Починає цвісти (починає) сад Zt. Панки поверталися додому Zt. Тут цього року й малюють у місті Arm. Знов починають вибирати картоплю (картоплю) Zt. У маєтках землю розпродавали LzŽ. Вони там повибігали (повибігали) з поїзда (поїзда) Zt. Підкрути трохи (закрути трохи) гвинтики (гвинтики) LzŽ. Трохи позабував (призабув, забув) усі загадки (загадки) Dv. Мабуть, ці дієслова також утворені від простих дієслів, що мають два префікси, наприклад: Лише почалася (почалася) біда Zt. Мені ніхто не хоче допомогти Zt. Ви трохи додали (доповнили) Zt. У труну (у труну) покладуть (покладуть) і поховають (поховають) Zt. Литовці були схожі на Dv. Вовк запхався всередину (вдерся) 188 хату Dv. Я трохи забув, не приходить швидко (швидко) на думку Dv. Звісно, це не особливість литовської мови. Дієслова із суфіксом -dinėti для вираження повторюваної дії не чужі багатьом говіркам литовської мови. Однак найчастіше вони вживаються в окраїнних говірках південно-східної Литви, що інтенсивно контактують зі слов’янами, у районах Дубичяй, Ночі, Пелесы, Рудні, Ашави, Армонішкес, Дієвенішкес, Зєтели. Суфікс -dyti у литовських говорах використовується для творення дієслів із частотним і каузативним значеннями, як-от: ardyti, gaudyti, girdyti, guldyti, spardyti. Проте в південно-східних окраїнних говірках дуже поширені дієслова із суфіксом -dyti, яких основні литовські говори не мають; вони виражають повторювану або тривалу дію. Похідні із суфіксом -dyti виражають складніші з погляду часу дії, ніж твірні дієслова (Naktinėnė 1997: 159). Це ніби своєрідні скорочення суфікса -dinėti; їхні корені найчастіше мають префікси, наприклад: Бульбу треба перебирати Grv. Сороки нікуди не відлетіли Grv. Засадила (посадила) матку (бджолину матку) вулик Grv. Хто тобі там допоміг? Grv. Як побачив, на голову собі надів Grv. І почало ввижатися (привиджуватися) Grv. Він уже відмовляється (зрікається), що нічого про нього не знає Grv. Галшія скуповує льон Dv. Потопи (розливи) розтріскали Vrn. Не накривай його Rod. Кошеня пішло на годівлю, а півник залишився вдома Grv. Я залишився з малими дітьми Dv. Щойно вмиєшся — вийдеш із води Dv. Треба каміння перебрати (перебирати) LžŽ. Немає з ким нитку зволожити (намочити) Str. Усюди була вода, а тепер стекла Zt. Коли стемніє, зможеш прийти Pls. Він жене його (хоче наздогнати) Pls. Дієслова із суфіксом -dyti у частотному значенні переважно вживаються поряд із суфіксами -inėti або -dinėti, зазвичай лише в найпівденно-східніших окраїнних говірках. Найбільше цей суфікс закріпився в говірці Гервечяй. Тут він витіснив усі похідні із суфіксами -inėti і -dinėti. Іноді його додають навіть до суфіксальних похідних, наприклад: Чому не відчинила двері? Grv. Там козел ввижався (привиджувався) Grv. Жито засипало землю Grv. Суфікс -dyti уживається й у деяких інших місцевостях, хоча й неоднаково. Наприклад, у районі Родуні, де цей суфікс уживається поряд із -dinėti, окремі молодші за віком родини значно частіше воліють уживати суфікс -dyti. В інших місцевостях він рідший. Цей суфікс зафіксовано в окремих словах також у районах Друскінінкая, Дубичяй, Бутримоніса (Шальчинінкський р-н), Валкінінкая, Маріямполе (Вільнюський р-н). Замість висновків. На південно-східних окраїнах литовського мовного ареалу, де послабилося вживання форм минулого багатократного часу, найбільшого поширення набуло вживання дієслів із суфіксами -inėti, -dinėti, рідше — з -dyti. Їхня основна функція — виражати повторюваний характер дії. В основних литовських говорах дієслова із суфіксами -inėti і -dinėti зазвичай уживаються лише в цьому значенні. Найкраще свою традиційну систему значень у всіх говірках, навіть південно-східних, зберігають дієслова із суфіксом -inėti. Лише в окремих говірках уживання цього суфікса обмежують дієслова з іншими суфіксами, що набули поширення, наприклад, у Жє- 189 …телосі та іноді в інших говірках південної окраїни верхньоаукштайтського діалекту — із суфіксом -dinėti, а в говірці Гервечюса — із суфіксом -dyti тощо. Через поширення двомовності й багатомовності серед людей у периферійних говірках дієслова із суфіксами -inėti, -dinėti або -dyti означають уже не стільки багаторазову дію, скільки узагальнену одиничну, тривалу дію. У такому значенні дієслова із суфіксом -inėti почали утверджуватися в південно-східних окраїнах північних віленських говірок східноаукштайтського діалекту — поблизу Апси, Браслави, Видзів, в околицях Адутишкіса, а також поблизу Ажудевіса, Камоя, Лентупіса, Клюкщоніса, у південно-східній частині змішано заселеної околиці Струнайтіса. Похідні слова із суфіксом -dinėti найпоширеніші в Південній Литві поблизу Дівенішкіса, Бутрімоніса, іноді поблизу Дубичяй, Друскінінкая, а також у всіх околицях за межами Литви — поблизу Ашюжи, Первалки (Гродненський р-н), Армонішкіса, Ашави, Балатні або Варанава, Бенекайніса, Каулелішкіса, Ночі, Пелеші, Родуня, Жирмунаса (Варанавський р-н), Лазунаса (Вілейський р-н) і Зетели (Дятловський р-н). Дієслова із суфіксом -dyti уживаються в периферійних місцевостях південної Литви, особливо поблизу Гервечюса. Надійшло 1998 03 25 LITERATŪRA Bezzenberger A. 1877: Beiträge zur Geschichte der Litauischen Sprache, Göttingen: Verlag von Robert Peppmüller. DLKG 1994: Dabartinės lietuvių kalbos gramatika, Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidykla. DLKŽ 1993: Dabartinės lietuvių kalbos žodynas, Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidykla. Kabelka J. 1964: Kristijono Donelaičio raštų leksika, Vilnius: Mintis. Kudzinowski Cz. 1977: Indeks - słownik do „Daukšos postilė“, Poznań: Wydawnictwo naukowe uniwersitetu im. Adama Mickiewicza w Poznaniu. Lyberis A. 1980: Sinonimų žodynas, Vilnius: Mokslas. LKA 1977: Lietuvių kalbos atlasas 1, Leksika, Vilnius: Mokslas. LKA 1982: Lietuvių kalbos atlasas 2, Fonetika, Vilnius: Mokslas. LKA 1991: Lietuvių kalbos atlasas 3, Morfologija, Vilnius: Mokslas. LKG 1971: Lietuvių kalbos gramatika 2, Morfologija, Vilnius: Mokslas. Naktinienė G. 1997: Pietų aukštaičių ir rytų aukštaičių vilniškių priežastiniai veiksmažodžiai žodynuose. – Lietuvių kalbotyros klausimai 37, 154–162. Otrębski J. 1956: Gramatyka języka litewskiego 3, Warszawa: Panstwowe wydawnictwo naukowe. Roszko R. 1996: Litewskie formy krotne typu eidavo (na przykład z gwary puńskiej).– Acta baltico – slavica 23, Warszawa: Slawistyczny ośrodek wydawniczy, 51–62. Skardžius P. 1943: Lietuvių kalbos žodžių daryba, Vilnius. Smoczyński W. 1989: Studia bałto-słowiańskie 1 (Prace komisji językoznawstwa 57), Wrocław – Warszawa – Kraków – Gdańsk – Łódź: Wydawnictwo Polskiej Akademii nauk. Urbas D. 1996: Martyno Mažvydo raštų žodynas, Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidykla. Vidugiris A. 1961: Veiksmažodžiai su priesagomis -inėti ir -dinėti Zietelos tarmėje. – Lietuvos TSR MA darbai, Serija A, 2 (11), 219–231. Zinkevičius Z. 1981: Lietuvių kalbos istorinė gramatika 2, Vilnius: Mokslas. 1996 – 1998. 02. 10. 190 ÜBER DIE AUSDRUCKSMÖGLICHKEITEN DER FREQUENTATIVEN HANDLUNG IN DEN SÜDÖSTLICHEN LITAUISCHEN DIALEKTEN Zusammenfassung Bei der Untersuchung der südöstlichen litauischen Dialekte haben wir festgestellt, daß der Gebrauch der Formen des sog. frequentativen Präteritums (būtasis dažninis laikas) zum Ausdruck der frequentativen Handlung allmählich abnimmt. Ein wenig häufiger liegt als eingeschaltetes Wort die Form būdavo, manchmal būlavo oder ihre Kurzformen būdau, būdo, būlau, būlo vor. Indessen jedoch wächst die Zahl der Verben mit den Suffixen -ineti, -dineti, -dyti, die eine iterativ-durative Bedeutung haben. Am besten ist das System der traditionellen Bedeutungen bei den Verben mit dem Suffix -ineti erhalten geblieben, die sich aus den Formen des Präteritums (būtasis kartinis laikas), seltener aus denen des Präsens entwickelt haben. In den eigentlichen Dialekten des Randgebietes wird der Gebrauch dieser suffigierten Ableitungen durch die aus dem Infinitiv gebildeten Verba mit dem Suffix -dineti oder -dyti eingeschränkt, die größtenteils von präfigierten Verben stammen. Wegen der sich verbreitenden Zwei-bzw. Mehrsprachigkeit in den Randgebieten bezeichnen die Verba mit den Suffixen -ineti, -dineti oder -dyti häufig keine mehrmalige, sondern eine verallgemeinerte einmalige, sich fortsetzende Handlung. Verba dieser Bedeutung sind in dem Ostaukštaitischen der Vilniuser Randgebiete mit dem Suffix -ineti verbreitet, während solche mit dem Suffix -dineti in den südlitauischen Mundarten und nicht allein in diesen letzteren, sondern vor allem in dem Dialekt von Gervėčiai (am Mittellauf der Ašmena) gebräuchlich sind. 191