Mikalojaus Daukšos raštų germanizmai

LIETUVIŲ KALBOTYROS KLAUSIMAI XXXIX (1998) Nijolė ČĖPIENĖ Lietuvių kalbos institutas, Vilnius ГЕРМАНІЗМИ У ПРАЦЯХ МИКОЛАЯ ДАУКШІ У працях М. Дау́кші, перекладених із польської мови, як і в інших творах релігійного змісту XVI ст., германізмів небагато. Найбільше їх у «Біблії» Йонаса Бреткунаса. Особливо мало германізмів трапляється в невеликому за обсягом «Катехизмі» Дау́кші (1595 р.). У ньому є шість германізмів і сім похідних від них утворень: kunigas, vertas, kuoras «хор», mirra «пахуча смола», šarvas, skyda1; kunigystė, kunigiškas, hevertas, vertai, nevertai, nevertybė, išliuosuoti. У «Постилі» М. Дау́кші (1599 р.) знайдено 21 германізм і 19 похідних утворень — 18 похідних слів і одне складне слово: penigmainys. Крім уже перелічених, слід згадати такі: penigas (peringas, pinningas, pinigas), budelis, ola, stalda «стайня», šilingas та ін.; див. таблицю 1. Правопис і форми запозичень у деяких працях Дау́кші, як і власних слів, варіюють, наприклад: kunigáikszts, kunigáigszts, kunigáistis; kunigákzts; pęnigas, pęni-gas, penigas, pęnigas, peningas. Визначаючи походження германізмів, стикаємося з питанням: слово запозичене безпосередньо з німецької мови чи прийшло через слов’янські мови, переважно польську або білоруську. Щодо походження деяких запозичень існують суперечливі погляди, наприклад: falšus К. Алмінаускіс виводить із німецької, а Е. Френкель — із польської мови; Пр. Скарджюс у своїй книжці «Die slavischen Lehnwörter im Altlitauischen» цього слова не наводить; lampa, mirra Алмінаускіс вважає німецькими запозиченнями, а Скарджюс (в оригіналі mira) — польським запозиченням. Часто джерело запозичення не допомагає з’ясувати походження, оскільки фонетична та морфологічна структури німецьких і слов’янських форм повністю або частково збігаються, наприклад: gruntac, пор. нім. Grunt, пол. grunt; handlius «торгівля», пор. нім. Handel, пол. Handel; jarmarkas «ярмарок, торг», пор. нім. Jahrmarkt, пол. jarmark; laterna «ліхтар», пор. нім. Laterne, пол. laterna; pancierius «обладунок», пор. нім. Panzer, пол. pancerz; šturmas «буря, негода», пор. нім. Sturm, пол. szturm; šniūras «мотузка», пор. нім. Schnur, пол. sznur; tancius «танець», пор. нім. Tanz, пол. taniez. Ці германізми з «Постилі» більшість дослідників вважають запозиченими через слов’янські мови. Звісно, Польщу й Німеччину пов’язували давні контакти в господарській і культурній сферах. Німецькі лицарі вирушали до польських дворів із XI ст., а в XIII–XVII ст. відбувалася найбільша міграція. Дворові лицарі одружувалися з німкенями, польські пани гостювали в німецьких маєтках. Звідти поширювалися моди, звичаї- 1С. Каралюнас вважає це слово балтійським. – Baltistica 30(1), 1995, 29–39. 31 …також. Контакти існували й у науковій сфері. У 1364 р. заснований у Кракові університет обмінювався студентами. У перші тридцять років 12 із 19 професорів були німцями. Однак деякі германізми є порівняно недавніми запозиченнями у слов’янських мовах, наприклад, польські jarmark, lampa, laterna уживаються з XV ст., handel, szturm, taniec, grunt «фундамент, основа» — із XVI ст. (так само, як і в литовській мові). Частина цих запозичень, як-от pinigas, kunigas, що потрапили до литовської мови, за К. Бугою, приблизно у XII–XIII ст., тобто відомі ще до Даукши, могла прийти до литовської мови безпосередньо з німецької. Шляхи запозичення могли бути різними: Мала Литва, північна частина Литви (нижньонімецька мова німців Лівонії), а зрештою й німецька мова, уживана у Великому князівстві Литовському. Уже у XIV ст. у Литві жили німці; ними було збудовано церкву св. Миколая у Вільнюсі. Деякі запозичення могли потрапити й книжним шляхом, під час перекладу писемних творів з німецької (izopas, mirra). Частина запозичень, ужитих у творах М. Даукши, не має литовських відповідників або замінників. Вони прийшли разом із новими реаліями, щоб позначати невідомі поняття, називати предмети й осіб. Усі безпосередні германізми «Катехизму», за винятком похідного išliuossuoti (замість skyda у літературній мові вживається skydas, а замість kuoras – choras), уживаються в літературній мові. У «Постилі», як і в інших старих писемних пам’ятках, є запозичення, які сьогодні не вживаються, наприклад, cieks «знак, пляма», liuosas, stalda. Порівнявши германізми з «Постилі» Даукши із запозиченнями з творів Мажвідаса та «Постилі» Бреткуна, бачимо, що в «Постилі» Даукши германізмів разом із похідними словами найбільше (40), у «Постилі» Бреткуна — 39, а найменше — у творах М. Мажвідаса (25, з них п’ять прізвищ). У трьох згаданих творах ужито лише 10 спільних слів: kunigas, penigas, mûras, hûkis, izapas (izopas), kaplanas (kaplonas), kunigaikštis, mirra (myrha, mirrhas), skyda, hûkinykas (hukenykas); у DP і BP — 19, у Mž і BP — 13, у DP і Mž — лише 11. Із 65 германізмів у всіх творах Даукши й Мажвідаса та в «Постилі» Бреткуна (прізвища не враховуються) у літературній мові вживається лише 20; крім того, кілька запозичень мають іншу форму, наприклад, замість hercekis уживається hercogas. Зауважено, що в DP багато похідних слів, утворених від запозичень, переважно дериватів, наприклад: išliuosuoti, išliuosavimas: liuosuoti; peniguojas «грошовитий», penigėlis: penigas; kunigystė, kunigiškas, kunigaikštis: kunigas; šarvuotas, šarvinukas «озброєна людина», pašarvinti «озброїти»: šarvas; vertumas, never- tumas /у DK nevertybė/; vertas. Загалом у «Постилі» Даукши є 19 похідних слів, утворених від германізмів, у «Катехизмі» Даукши — 7, у «Постилі» Бреткуна — 9, у творах Мажвідаса — 7. 32 Германізми у писемних пам’ятках XVI ст. (Mž, BP, DK, DP) Таблиця 1 Запозичення Похідні слова Основні слова Джерела brantai «сифілітична хвороба» в.н.с. brant BP budelis Пр.в. в.н. budel DP ciekas «знак» pabugruoti «позичити» в.borgen Mž Daubmanas «таке прізвище» Пр.в. žeken DP farba «фарба» в. Daubmann Mž gasas «вулиця, дорога» в. Farbe BP grabė «рів» Пр.в. gas, gass BP hereckis (herčiks) «герцог» Пр.в. grobė, в. Graben BP heubtmonas (hotimanas) «начальник, командир» hereckystė «герцогство» пор. Hertzig Mž, BP hūkis середньоверхньонім. houbetman Mž, BP hūkinykas, -ė (hūkenykas) прус. Huck, Hucke Mž, BP, DP ūkinykas DP hūkenystė BP 33 Запозичення Похідні слова Основні слова Šaltiniai Hulrichas „tokia pavardė“ hūkinykavimas v. Hulrich DP ižapas (izopas) „vaistinio juozapo (Hyssopus officinalis) sultys“ kunigė „kunigo žmona; kunigaikštienė“ v. Isop Mž juozapo (Hyssopus officinalis) sultys“ kunigystė (kunigysta) „kunigo pareigos, kunigavimas; viešpatystė“ v. Kaplan Mž, BP, DP kaplanas (kaplonas) „kunigas“ kunigiškas „dvasininkiškas“ s.s. kelik, v.ž. kelik, s.v.a. kelich Mž, BP, DP kylikas „taurė“ kunigauti, būti kunigu; viešpatauti“ s.v.a., v.a.a., v.v.ž. kuning Mž, BP, DK, DP kunigas kunigaikštis „karo vadas ir srities valdovas“ Mž DK, DP, BP kuoras (choras) kunigaikštė „kunigaikštytė“ Pr.v. kor, v.v.a. kor,v.Chor Mž kvieys gout hwaities, s.gem. xweitiz, DK, DP, Mž BP, DP 34 Skoliniai | Dariniai | Pamatiniai žodžiai | Šaltiniai lampa (liampa) | | isl. hweite | DP, BP liuossa „laisvas“ | | v. Lampe | DP | išsiuosti | v. los | DK, DP | išluosiavimas | | DP Lutheras „tokia pavardė“ | | v. Luther | Mž malkas „gurkšnis; gėrimas“ | | Pr.v. malche „viena karta“ | DP midus | | gotų *midus | BP, DP Mikielės menuo „Mikėles (Mykolo) mėnuo“ | | Pr.v. Michėl | BP mirra (myrrha, mirrhas) „kvapus sakai“ | | v. Myrrhe | BP, Mž, DK, DP mūras | | v.v.ž. mūre, v.v.a. mûre Pr.v. mûr | Mž, BP, DP ola | | v.v.ž. hol | BP,DP Osterbegeras „tokia pavardė“ | | v.Osterberger | BP pantas „dovana“ | | Pr.v.pant | Mž pेंिगas | | v.ž. pennig, penning, s.ž. grem. penning, Pr.v. fenning, pfennig | Mž,BP, DP (peningas, pinigas, pinigas) | | | BP,DP | | pengėlis | DP | | penguojas „piningas“ | DP 35 Skoliniai Dariniai Pamatiniai žodžiai Šaltiniai Perbant „tokia pavardė“ penigmainys v. Perbant DP ratūžė „rotušė“ Pr.v. rūthús Mž skıda „skydas“ s.frizu skid, s.v.a. scit BP spykerė „javų sandėlis, klėtis“ v.v. ž. spiker, Pr.v. špiker Mž, DK, DP, BP stalda „vartas“ danu stald, v.v. ž. stal(l-) BP (staldas) DP stukis „gaballas, liūtas“ Pr.v. stuk, v.v. ž. stukke BP šarvas (Šarvai) šarvinykas „šarvuotas žmogus“ gotu sarva DP šarvuotas BP, DK, DP BP, DP šarvuotas DP pasārvinti „apginkluoti“ DP šilingas v. Schilling DP Šiparus „irkluotojas, laivininkas“ Pr.v. Schipper BP šūrčės „prijuostė“ v. Schürze BP vertas v. wert BP, DK, DP nevertas BP, DK, DP 36 Školiniai Dariniai Pamatiniai žodžiai Šaltiniai Weinreichas „tokia pavardė“ vertai v. Weinreich DK, DP žėgplis „purė“ neverta(i) v. Segel DK, DP vertumas DP nevertumas DP nevertėbė DK vertingas BP vertingai BP Mž BP Gauta 1998 02 25 37 СКОРОЧЕННЯ ісл. — ісландська мова. прус. нім. — прусська німецька мова. ст. сакс. — давньосаксонська мова. ст. верх. нім. — давньоверхньонімецька мова. пн. герм. — північногерманська мова. нім. — німецька мова. сер. верх. нім. — середньоверхньонімецька мова. сер. ниж. нім. — середньонижньонімецька мова. ниж. нім. — нижньонімецька мова. Інші скорочення такі самі, як у великому словнику литовської мови. LITERATŪRA Alminauskis K. Die Germanismen des Litauischen. Die deutschen Lehnwörter im Litauischen, Teil 1, Kaunas, /1934/. Brückner A. Słownik etymologiczny języka polskiego, Warszawa: Wiedza Powszechna, 1974. Būga K. Rinktiniai raštai, V: Valstybinė politinės ir mokslinės literatūros leidykla, 1958–1959. T. 1–2. Fraenkel E. Litauisches etymologisches Wörterbuch 1–2, Göttingen: Vandenhoeck&Ruprecht, 1955–1965. Karaliūnas S. Dėl baltų kalbų šaukšto ir skydo pavadinimų kilmės – Baltistica 30(1), 1995, 29–39. Karszniewicz-Masur A. Zapożyczenia leksykalne ze źródła niemieckiego w współczesnej polszczyźnie, Wrocław, 1986. Skardžius Pr. Die slavischen Lehnwörter im Altlitauischen, Kaunas, 1931. DIE GERMANISMEN IN SCHRIFTEN DES MIKALOJUS DAUKŠA Zusammenfassung Die Übersetzungen von M. Daukša, wie überhaupt die litauischen Religionsschriften des 16. Jhs., enthalten nicht viel Germanismen. Im „Katekizmas“ (1595) sind sechs Germanismen und sieben von ihnen gebildete Ableitungen, in „Postilė“ – einundzwanzig Germanismen, achtzehn Ableitungen und eine hybride Zusammensetzung. Bei der Bestimmung des Ursprungs der Germanismen entsteht eine Frage – das Wort ist gerade aus dem Deutschen oder durch die Vermittlung der slawischen Sprachen ins Litauische gelangt. Manche deutsche Lehnwörter konnten ohne Vermittlung der slawischen Sprachen ins Litauische gelangen, z. B.: šturmas (Sturm), gruntās (Grant), tancius (Tanz). Aus 65 in den Schriften von Daukša, Mažvydas und Bretkūnas „Postilė“ vorliegenden Germanismen werden nur 20 in der litauischen Gegenwartssprache gebraucht. Die Übersetzungen des M. Daukša unterscheiden sich von den Schriften der anderen oben genannten Autoren des 16. Jhs. durch die Mehrheit der aus den Lehnwörtern gebildeten Ableitungen. 38