F. W. Haacko „Vocabvlarivm Litthvanico-Germanicvm, et Germanico-Litthvanicvm“ (Halle, 1730) rankraštinių papildymų egzempliorius

LIETUVIŲ KALBOTYROS KLAUSIMAI XL (1998) Вінцентас ДРОТВІНАС Вільнюський педагогічний університет ПРИМІРНИК ІЗ РУКОПИСНИМИ ДОПОВНЕННЯМИ ДО „VOCABVLARIVM LITTHVANICO-GERMANICVM, ET GERMANICO-LITTHVANICVM“ Ф. В. ГААКА (HALLE, 1730)1 Досліджуючи історію лексикографії Малої Литви, ще 1988 року я звернув увагу на примірник „Vocabvlarivm“ Ф. В. Гаака, що зберігається в архіві бібліотеки Фонду Франке в Галле2 (Hauptbibliothek Franckeschen Stiftungen) (сигнатура 155 M 4/4a). Цей примірник „Vocabvlarivm“ Ф. В. Гаака рідко згадується в історії литовської лексикографії (див. нижче), а зміст його доповнень досі взагалі не досліджувався. Примірник цікавий ще й тим, що дає змогу перенести датування таких видань із другої половини XIX століття.3 Розглядуваний примірник складається зі сторінок тексту „Vocabvlarivm“ і чистих аркушів більшого формату, вшитих (вмонтованих) між двома друкованими сторінками словника. Формат сторінок і аркушів неоднаковий: формат необрізаної сторінки словника становить 18,2 см × 11,5 см (обрізаної — 17 см × 10 см, набір — 14,4 см × 7,5 см), а аркуша — 20 см × 17 см. Отже, кожна сторінка словника має свій вставний аркуш: для правих, непарних сторінок (1, 3, 5…) такий аркуш міститься ліворуч, а для лівих, парних (2, 4, 6…) — праворуч. Як відомо, саме „Vocabvlarivm“ (без обкладинок і Передмови (Vorbericht), що займає ще два аркуші) має загалом 230 сторінок (литовська частина — с. 1–151 Abašas, šo das Lager – žywa-tas, o der Leib (uterus) з кінцевою фразою Garbe Buk’ Diewui ant Aukšto. Amen і кінцівкою) та німецька частина — с. 152–230 (Aaron – Aornas – Zwölfte – Dwyliktas). Загалом вставних аркушів мало б бути 115, проте їх лише 112: у литовській частині словника — 75, у німецькій — 37. Аркушів бракує між останніми сторінками литовської частини словника, с. 150–151, між с. 154–155 і 228–229 німецької частини, а також після с. 230. Частина аркушів зігнута вертикально. Є пошкоджені аркуші: після сторінки словника с. 1 Статтю присвячено дослідженню лексикографічної праці Ф. В. Гаака; вона пов’язана зі статтею автора „F. W. Haacko Vocabvlarivm Litthvanico-Germanicvm, et Germanico-Litthvanicvm (Halle, 1730)“, надрукованою в XXXIX томі „Lietuvių kalbotyros klausimai“ за 1998 рік. 2 Нинішня офіційна назва — „Міждисциплінарний центр дослідження пієтизму Університету Мартіна Лютера в Галле-Віттенберзі у співпраці з Фондом Франке в Галле“. 3 Литовський термін parankinis egzempliorius (див. Knygotyra. Enciklopedinis žodynas, Вільнюс: Alma Littera, 1997, 282), durchschossenes Buch — книга, у якій між друкованими аркушами вшито аркуші паперу для письма, призначені для коректури чи приміток (див. Helmut Hiller. Wörterbuch des Buches. Fünfte, vollständig neu bearbeitete Auflage. Vittorio Klostermann. Frankfurt am Main, 1991, S. 98.). 3 146 правий бік аркуша обрізано по всій ширині; на с. 226 ще залишився необрізаний кутик, після с. 228 аркуш вирвано (залишився корінець). Папір аркушів на дотик здається товстішим і щільнішим, ніж папір сторінок словника. Як свідчать три виявлені водяні знаки, папір аркушів виготовили місцеві прусські паперові майстри, найімовірніше, у третьому десятилітті XVIII ст. Втім, датування водяних знаків мало допомогло б визначити час внесення доповнень. Загалом можна припустити, що цей примірник словника з’явився невдовзі після виходу самого „Vocabvlarivm“, а доповнення до нього могли вносити аж до завершення діяльності Литовського мовного семінару, тобто не пізніше 1740 р. Аркуші навпроти сторінок словника просякнуті друкарською фарбою: на просвіт досить чітко видно колонки сторінки. Загалом цей примірник словника зберігся досить добре; лише де-не-де помітні бризки чорнила або просто коричневі плями (клею?). Слідів частішого використання (забруднень, закреслень, згинів тощо) також не видно. Примірник словника оправлено (найімовірніше, значно пізніше) в картонні обкладинки завтовшки приблизно 0,3–0,4 см, обклеєні коричневим папером із візерунком. Подекуди папір протерся до картону, краї обкладинки потерті, кутики від використання заокруглилися; особливо постраждав від згинання лівий край передньої обкладинки. Зверху й знизу корінець обтріпаний, місця зшивання стали помітними. Взявши примірник до рук, легко відчути, що його товщина не скрізь однакова. Справді, зліва, від корінця до середини, де зшиті сторінки й аркуші словника, весь словник відчутно товщий, а правий край, де є лише аркуші, помітно тонший. Через це весь примірник здається дещо спресованим, стоншеним; оскільки обкладинка не притискає аркуші справа, вони трохи покоробилися. Ми розглянули зовнішній вигляд цього примірника словника Ф. В. Гаака. Знаючи, що додаткові вставні аркуші призначені для виправлення й доповнення тексту, тобто для коректури в широкому розумінні, тепер докладніше охарактеризуємо самі доповнення. До них зараховуємо всі рукописні вставки, або приписки, у цьому примірнику; умовно, звісно, можна виокремити три їхні типи: а) доповнення у вужчому значенні — нові слова, б) примітки щодо вживання слів або їхніх форм і в) виправлення слів, зокрема виправлення пропущених або помилково написаних літер тощо. Доповнення внесено не лише на аркушах: їх знаходимо на внутрішньому боці обкладинки та на сторінках обох частин словника. На внутрішньому боці обкладинки стовпчиком, імовірно, двома особами записано загалом 32 рядки литовських заголовних слів: у стовпчику, написаному однією рукою, — 24 литовські слова з німецькими відповідниками, а в стовпчику, написаному іншою рукою, — ще 8 слів (частину слів закреслено й дописано нові). Під стовпчиками, внизу на внутрішньому боці обкладинки, є 2 записи: Sum Michaelis Theophili Successor Gundlingii Godof. Gerlach Regiom. Poruss. Regiom. Boruss. 4 A. O. R. M.D.CC.XXXII MDCCXXX Mens. Septbr. mens. Dec. (далі стерто або зіскоблено)4 In Jesu spes mea Праворуч від другої колонки приписано монограму GM (= Michael Gundlingius?), а згодом коричневим олівцем — згаданий сигнатурний знак. У словнику трапляються й інші нелексичні приписки, наприклад: с. 126 на порожньому аркуші ніби недосвідченою рукою Kriſtus Kriſtaus K K Kriſtaus Kriſtaus Kriſt() p. 151: Garbe buk’ Dievui ant Aukſšto. Amen Gloria Dei in Excelsis! с. 260 біля слів Готхард з Угорщини вирушив із Галле до Угорщини на Лейпцизький великодній =ярмарок. Ungar — угорець Ungarn — Угорщина, «угорська земля» дописано Хоча доповнень і виправлень до словника не так уже й багато (нараховується понад 180 слів), вони досить різноманітні. За характером і призначенням їх можна поділити на кілька груп. 1. Найчастіше дописуються нові слова (лексеми); такими є передусім слова всіх 32 рядків на звороті обкладинки. Їх подано так само, як слова відповідної частини мови в самому «Vocablariuvme», хоча й не завжди послідовно. 2. Дописуються споріднені слова (похідні), що розширюють гнізда (статті) наявних опорних слів, наприклад, до наявного іменника записується іменник: с. 8 Apſtas – Apſtumas, а с. 137 Uttele, ės – Uttelus, aus Laußwantzel або дієслово Uttinetis, sich lauſen, до прикметника записується абстрактний іменник: с. 16 Baltas, o weiſs – Baltumas das Weiße. Зустрічаємо й інші дописані споріднені слова: с. 98 Piklewoju, au, oſu, ti beutelend – unde Dūna piklewota, gebeutelt brodt. 3. Дописаними словами або їхніми формами ілюструються певні явища литовської мови із зазначенням місця їх опису в граматиці Ф. В. Гаака, наприклад, закінчення відмінків: с. 8 Apſkuſtojis має in vocativo – ſtojau vid Граматика, с. 246, прим. 3. 4. Спеціальними примітками пояснюється також семантика й уживання нових слів: 4 Щодо авторства записів див. далі. 5 с. 18 Bernas, Knecht oder Hausknecht, Pferdeknecht Aber Tarnas ist ein Knecht m. [?] außta vierter Diener с. 21 Dainojimas Dainoti sey (?) dieses Wort wird gebraucht wo man mir aus Lust singet e.g. im Krüger oder Herberge. Aber von geistlichen Versen kan das nicht brauchen (у таких випадках кажуть «giesmė», «giedoti» – В. Д.). с. 47 Kankles, u ein bei den Lithauen gebrauchliches Musicalisches instrument. 5. Іноді примітки відображають релігійні погляди чи оцінки автора приписок: с. 157 Aufmachen – Paßileidęs geneigt aufmerck]ahm huⁱᵘᵐ vocabulum usurpatum de hominibus sibi relictis et ad peccatum pronis. 6. У деяких приписках, написаних, очевидно, не однією особою, відображені різні думки з тих чи інших питань, а самі приписки утворюють невеличкий лексичний етюд; наприклад, на звороті обкладинки поруч із 3eķke, Strumpe іншою рукою дописано melior Strumpes uⁿᵈ Streples, а на с. 210 — Strümpffe Sзeke,ēs secundum dialectum Memelenſen alias Strumpe, es, aut Streples, iū. Це дає підстави припускати, що одним з авторів записів міг бути мешканець Клайпеди. 7. Нерідко виправляються також форми слів, що виникли через сумнів або помилку: с. 126 Suti (Sunu) — визначено й виправлено на fiuwu, або виправлено помилку пропуску літер: с. 159 amijliti = apmijliti. У всьому примірнику з доповненнями вжито традиційні скорочення латинських назв граматичних категорій того часу: adv. interr. = adverbium interrogativum, decl., d. = declinatio, f., foem. = foemininum, G., gen. = genus, g.m. = genus masculinum, gramāt. = grammatica, masc. = masculinum, num. = numerus, pl. = pluralis, pl. tantū = pluralia tantum. За змістом доповнення можна поділити на кілька груп. Насамперед помітні спроби збагатити словник прикладами лексики розмовної мови; серед них варто назвати: a) назви ремісників і посадовців: с. 14 Amtmannas Ein Āmtmān с. 15 Audejas, io Ein Leinweber с. 18 Bruwelle, io Bierbrauer Bitczulis, io E. bienen Wärter с. 47 Kappoczininķ’s, o ein Todten Gräber с. 54 Kurpininkas, kurpjus, aus der Schuſter с. 163 Bildhauer oder Steinhauer Akmens kalwis; b) деякі назви днів тижня та місяців: с. 18 Берзелліс, а травень (? – V. D.) с. 20 Sзwenta dienna або Nedieles diena der Sontag Pannedelis, io Montag Vtorninkas dienstag Serrada, os mitwoch 6 Петничя, тобто п’ятниця Subata, os Sonntag; c) назви предметів домашнього вжитку, як-от одягу: (обкладинка) kelnes, iu Hose oder beinkleider, пор. С. 87 Hosen oder beinkleider, in pl. tantū Хустка, ж. серветка, також Schnuptuch Užklotis ober deck Paklotis unter і взуття: (обкладинка) kurpjes, pju Wyžinos lederne Schuhe Wyžios Naggines, тобто Parreβken. Різновид шкіряного взуття с. 209 Sopagas; d) назви деяких рослин: (обкладинка) Notrinės, u: anderer Arth von Neßeln с. 76 Oζka=bardis, dジiu Lilium convallium с. 108 Puppos, u Bohnen; e) назви комах і тварин: с. 18 Будь ласка, вона була Біттінас — бджолиний король с. 173 Пелледа, оса p. 199 Ratt βurke, es; f) назви дій, станів, процесів: с. 9 Aptepti be[chmieren, eppu, epjau, epfu с. 12 Atlekti, eku, ekiau, eksu herzufliegen. с. 95 перелі́зти через, пролізти крізь с. 173 задушити с. 183 heißt waddinti. Серед доповнень, поряд зі словами загального вжитку з розмовної мови, варто згадати кілька слів із Нового Завіту з посиланнями на відповідні місця: с. 16 Baddu загинути від голоду Luc. XV с. 25 Dūnos pilna tur у нього вдосталь хліба Lukobip V с. 59 Mattyti бачити Matt. II.2. с. 201 Safft сік, волога, Luc. VIII 6 Доповненнями подано не лише окремі слова, а й словосполучення різного змісту: с. 8 Drugiu apsirgti тяжко хворіти на гарячку с. 13 Atpencз pareina Він повертається назад Durris vβrakinti відімкнути двері с. 23 Wyta (=wiβta – V. D.) det (=deda – V. D.) Kiaubus курка несе яйця. с. 49 Poterus laikyti — Bettstunde halten с. 52 Kelas graudus Ein harter Weg с. 53 Dantis iβkulti — выбити зуби (? – V. D.) 7 с. 90 Paſtirrus ryti (тобто зерна) їсти немелене с. 143 V3 Wartu ſtoweti стояти перед брамою. Серед типовіших образних висловів, які принаймні умовно можна прирівняти до прислів’я чи приказки, трапляється лише один: с. 57 Коли вовки(?) їли, тоді собаки (немає? – V. D.) Коли вовк там, то годують(? – V. D.) собак. Оглянувши доповнення, можна поміркувати, яку мету мали їхні автори. Незрозуміло, чи були це неорганізовані аматорські спроби окремих читачів дописати до словника не внесені до нього, але відомі їм слова. А може, таким чином намагалися виправити й удосконалити словник, про прогалини якого читаємо в написаній G. A. Francke передмові до словника. Наскільки реальним був задум підготувати друге видання «Vocavblarivm» і як саме це мало відбуватися, сказати важко. Ясно лише одне: у новому виданні словника мали бути бодай приблизно заповнені ті прогалини, які, безперечно, помітили користувачі словника, і передусім — недоліки лексики розмовної мови. Звісно, ці доповнення не були систематичним, планомірним виправленням словника, хоча б тому, що цих приблизно двох сотень слів, їхніх варіантів і сполучень було недостатньо. Схоже, серйозно подбати про суттєве вдосконалення й доповнення «Vocavblarivm» не було кому: F. W. Haackas 1732 року виїхав із Halle, його наступник Schimmelpfennig, наскільки відомо, не відзначився науковою діяльністю у сфері литуаністики, обмежуючись лише викладанням литовської мови (принаймні докладніших відомостей про його працю та інтереси немає). А 1740 року нарешті припинив діяльність і весь семінар литовської мови. Утім, що можна сказати про осіб, які могли робити доповнення до словника? F. Spechtas, оглядаючи рукописи бібліотеки Francke, першим указав на існування такого примірника («ein durchschossenes Exemplar zu Haacks lit. Wörterbuch»), але про приписки зазначив лише, що їх не використано у словнику. 5 Gertruda Bense, перша, хто докладніше дослідила цей словник, пише, що багато приписок зроблено тим самим почерком, що й напис прізвища Michaelis Theophilius Gundlingius: напис на внутрішньому боці обкладинки, такі самі написи на с. 9, 12, 14, 15. С. 48, 49 написані іншою рукою або принаймні іншим чорнилом. На с. 64 також помітні два різні почерки.6 Зіставлення двох записів прізвищ читачів «Vocavblarivm», увічнених на обкладинці словника, із почерком доповнень до словника не дає змоги зробити конкретніший висновок, що це саме їхня робота. Найімовірніше, словник читали, ним користувалися й до нього долучалися не лише ці двоє. Це виразно засвідчують згадані дві примітки про синоніміку назв шкарпеток; їхніми авторами мали бути знавці з Клайпеди. Адже самі Michael Theophil Gundling і Godofried Gerlach народилися в Кенігсберзі. 7Перший 5 Specht F. Das Litauische Seminar an der Universität Halle. – Archivum Philologicum 5, Kaunas, 1935, 47. 6 Bense G. Beschreibung der in der Hauptbibliothek der Franckeschen Stiftungen vorhandenen Bücher des Seminars (рукопис, 1992). 7 Christiane Schiller: Das litauische Seminar in Halle (1727–1740) und seine Mitglieder. Auf Spurensuche. – Acta Baltica 32, 1994, 211–212. 8 rašė tenykščiame universitete 1729, Hallėje 1730 ir buvo eksmatrikuliuotas 1732 m. Antrasis stojo į Karaliaučiaus universitetą dukart (1730), Hallėje įsirašė 1732, bet baigė Hallės universitetą 1735 m. Juodu galėjo lankyti Karaliaučiaus Universiteto Lietuvių kalbos seminarą, bet nežinia, ar buvo geri lietuvių šnekamosios kalbos mokovai. Щоб з’ясувати, які особи доповнювали словник, насамперед не слід забувати про самого автора «Vocabvlarivm». Справді, F. W. Haackas найкраще розумів недоліки своєї праці й був особисто зацікавлений у вдосконаленні словника, тому частина приписок може належати йому. Немає сумніву, що практичне розмовне знання литовської мови F. W. Haacko та її лексика були значно багатшими, різноманітнішими й жвавішими, ніж словник, призначений для релігійного тексту. F. W. Haackas міг робити доповнення у двох випадках: по-перше, готуючи словник до перевидання (якби побажання Franckes було виконано), а по-друге, користуючись словником. Протягом тривалого часу він міг додавати почуті слова, їхні форми або сполучення: це вже були нотатки для себе. Припущення про те, що доповнення та записи належать самому авторові словника F. W. Haackui, можна було б обґрунтувати порівнянням його почерку з почерком словникових записів, однак за відсутності автографа F. W. Haacko зробити це неможливо. Так чи інакше, авторами приписок були користувачі словника, які розуміли, що «Vocabvlarivm» має прогалини й слабкі місця. Вони показали, що можуть бодай трохи доповнити словник з власної ініціативи, хоча, правду кажучи, ці доповнення не містили якихось унікальних литовських слів (вони відомі з інших словників того часу). Попри труднощі дослідження, спричинені браком джерел, можна сказати, що приписки до словника F. W. Haacko є документом мови литовців Малої Литви першої третини XVIII ст., у якому відображено потребу в докладнішому словнику, прагнення до досконалішого словника. Шкода, що друге видання словника не готувалося й ці доповнення не змогли його збагатити. Із завершенням роботи над словником F. W. Haacko закінчилося активне вивчення литовської мови в Halleje. Є надія, що давні литовські словники в Halleje стануть предметом досліджень, а їхні результати матимуть значення для майбутньої історії литовської лексикографії. Додаток Додаток складається з факсиміле доповнень до Vocabvlarivm та повного списку доповнень. Доповнення подано зі збереженням розташування рядків і, де це можливо, з розрізненням великих і малих литовських та німецьких літер. Зв’язок приписок зі словниковими словами в окремих місцях описано в дужках із ініціалами автора статті V. D. Виправлені, нерозбірливі через нечіткий почерк або сумнівні слова подано в дужках зі знаком питання та згаданими ініціалами. Латинські скорочення пояснюються в примітках. 9 Зворот титульної обкладинки примірника з доповненнями до «Vocabvlarivm». 10 VOCABVLARIVM LITTHVANICO- GERMANICVM, ET GERMANICO- LITTHVANICVM, У якому всі Новий Завіт і Псалтир слова, що містяться після алфа- віту, включено; Окрім Додатку стислого литовської ГРАМАТИКИ. Виданий Фрідріхом Вільгельмом Гааком, Фрідріх Вільгельм Гаак/ шанувальником священної теології, нині викладачем литовської семінарії в Галле. ГАЛЛЕ, Друк: Стефан Орбан, університетська друкарня. 1730. Титульна сторінка «Vocabularium». 11 12 Аплікаційний- Ablativus, m. pract. nat. Turb. off. Образ, m. gen. form. Зображення, m. das Ge- bildete. Образливий, m. das Ge- bildsam. Abbildungs- (mico) beruhet. Зображення, f. gen. Abbildlich, m. gen. form. Abbildlich, m. gen. form. Abbildlich, m. gen. form. Abbildlich, m. gen. form. Abbildlich, m. gen. form. Abbildlich, m. gen. form. Abbildlich, m. gen. form. Abbildlich, m. gen. form. Abbildlich, m. gen. form. Abbildlich, m. gen. form. Abbildung, f. gen. form. Abbildlich, m. gen. form. Abbildsam, m. gen. form. Abbildlich, m. gen. form. Abbildung, f. gen. form. Abbild, m. gen. form. Abbildlich, m. gen. form. Abbildsam, m. gen. form. Abbildung, f. gen. form. Abbildlich, m. gen. form. Abbild, m. gen. form. Abbildung, f. gen. form. Abbildlich, m. gen. form. Abbild, m. gen. form. Abbildung, f. gen. form. Abbildsam, m. gen. form. Abbildlich, m. gen. form. 47 p. 47, 1 47 k. 13 14 [Printed table; text is not legible enough to transcribe reliably.] [Handwritten annotations; text is not legible enough to transcribe reliably.] с. 18, рядок 18, праворуч. Записи на обкладинці словника Lippine treppe Treppe Trepai, u Робочий день werckeltag Скрипальня, es hutt Кепюрка, es E.1 Mitze Hutt Mutczia, czios Mütze 3ekke Strumpfe melior2 Strumpes u. Strēples Raiß... (забруднено чорнилом, закреслено — V. D.) Одяг для шиї (закреслено – V. D.) E. Halßtuch Шийна тканина (закреслено – V. D.) Ryßis Хустка на шию Кенкле, ес ді бухт Шенкель Пряжка (p закреслено – V. D.), cio E. Schnalle E. Spange Черевики, pju Wyžinos шкіряні черевики, Wyžios, u, Parreßken Naggines, u. Pareßken — різновид шкіряного взуття. Штани, iu Hose або нижні штани Серміга (означає) верхній одяг E. Weßt (плащ називається Skreißte, es) Kulnerus комір Вікно Fenßter Ріг, es f.3 дерев'яний гострий келих scd: dialectum Skywis, jo f.5 тарілка мемельський, інакше4 Torelus Скатертина f. столова тканина цілком у вжитку, potior6 Skoterte, es Хустка f Serwiette, it.7 Schnuptuch Покривало (U виправлено з V — V. D.) ober deck Підстилка unter Pawazios, u Schlitten Krippen Павутиння, es eine Spinnwebe Mießlunkis, тобто жартівник Kute os (? — V. D.) f. (? — V. D.) вогонь (? — V. D.) Кропива u Neßeln Кропива, u e. інший вид кропиви Журавлина, u Mooßbeeren Чибіс, es, ein Kiewitt 15 Підпис Михаеля Теофіля Гундлінґія, регіонімонтанця⁸, прусса. Галле, Магдебург⁹, року Господнього¹⁰ 1730, у грудні. В Ісусі моя надія Наступник Готфрід Герлах, регіонімонтанець, прусс. 1732 року, у вересні. Доповнення до литовсько-німецької частини словника 8 d¹¹ Apſjwelkūs Захворіти на лихоманку (літеру g виправлено з k — V. D.) am Fieber kranck liegen, стор. 334, граматика¹² Apſkuſtojis, habet in vocativo ſtojau vid граматика стор. 246, № 3 Apſjtūmas, о 9 k Намазати, beſchmieren, eppu, epjau, epſju 11 k Відкувати Auffhammern oder Schmieden Kalwis Ka (? – V. D.) 12 d Відлетіти, eku, ekjau, ekſju herzufliegen Відступаю, ynau, ysxu (x закреслено — V. D.), inti nieder Zurücktreten e.g.13 die ſchu zurücktreten Atpencз — повертається Er komt wiedᵉr zurück Відчинити öffnen von (? – V. D.) tür ob (? – V. D.) in admit (? – V. D.) zu br.. ſt (? – V. D.) auffthun (? – V. D.) відчинити Двері замкнути die (? – V. D.) thür auffſchließen Ключ Schlüſſel 14 k те, що залишилося (приписано біля Atſtanka, os das ubrige 2 decl. G. foem. – V. D.) Amtmannas. Ein Āmtmān Pole..k (? – V. D.) vel (? – V. D.) atsikelk wen du den gefallen bist (? – V. D.) ſo stehet auff. 15 k Audejas, його Ein ткач полотна Audeklas полотно 16 d Baddu загинути від голоду Luc. XV 18 d Blizgoti мерехтіти (приписано von Edelſtein D.? – V. D.) Bloзnas, no ein ſchalck (приписано Schelm – V. D.) BaltumāS білизна 16 Beggu Diewas tai butu sakes Бог сказав би це.. (? – V. D.) Beje ja er hat noch mehr geſaget NB градація висловлювання: так, він також.. (? – V. D.) це сказав там (? – V. D.) вживати (? – V. D.) Ben kad ben tai butu Так, якби це було! Bernas, слуга або домашній слуга, конюх Aber Tarnas — це слуга. e (? – V. D.) auſsta четвертий (? – V. D.) слуга Berzellis, о травень Bille wos якби тільки це було Bitte, es бджола Bittinas, бджолина матка Aulys, io (закреслено – V. D.) бджолиний вулик Awyliſ, io Bitcullis, io f. доглядач бджіл Bruwelle, io пивовар Spiecus, aus бджолиний рій Сонце сяє — Bobißkas по-старому. 20 d ſchwenta diena або Niedeles diena — неділя. Pannedelis — понеділок, Vtorninkas — вівторок, Serrada — середа, Petnyzia — п’ятниця, Subata — субота, Sontag — неділя. 21 k Dainoti — співати. Це слово вживають, коли співають просто заради задоволення, наприклад у корчмі чи заїзді, або просто задля розваги. Але щодо духовних речей його вживати не можна (? – V. D.). 23 k wyta (виправлено на wißta – V. D.) det Kiaubus — курка несе яйця, kaip deſdinni (? – V. D.). 25 k Myllas — тканина, або сукно. Drumstas — густий; це слово вживають щодо рідин, наприклад води, вина (? – V. D.) тощо; але також ras (городній макіель? – V. D.). Storas (? – V. D.) — густий. Dünos pilna tur — у нього вдосталь хліба. Lukobip XV. 32 d Grobai, u 1 d. g.m. — нутрощі. 46 d Kaip retay — як рідко. 47 d Kankles, u — музичний інструмент, уживаний у литовців. 47 k Kappoczinink’s, o — могильник. Kappoczauti, ju, awau, ausu — займатися ремеслом могильника. 48 d katrulⁿ — куди, прислівник питання. Karaulunas (=Karaliūnas – V. D.), o — кронпринц. Kaspin’s, o — стрічка для волосся, яку носять жінки. Kaßkadda — можливо (приписано: ex adv. dubitandi et adhibet de rebus dubiis – V. D.). 17 49 k Pulkim an kelu ir melſ (? – V. D.) Пасиклау (далі закреслено – V. D.) впадімо на коліна йd молімося Потерus відправляти молитву Відправляв молитву, ei 2 d. Протоптана дорога Твердий кам'янистий шляхn Замерзлий шляхn Санна дорогаn 53 k Вибити зуби (? – V. D.) Кривизна, ніби щічний=зуб 54 d Швець (угорі дописано die Schusterin – V. D.) частіше вживається (? – V. D.) Kurpjuſ, aus, 4 d. g.m. Шити взуття Куннігене, ес — дружина проповідника кашляти, кашляє, кашляють, кашель 57 k Коли вовки в селі, тоді собаки (чи нема? – V. D.) Коли вовк уже там, годують собак 59 Mattyti: Бачити (приписано Matt. 11. 2. – V. D.) 62 d Milſti (ſ3 виправлено – V. D.) доїти, 3u, 3au, ſ3u milßtūwe, відро для молока 64 d Myße laikiti: виголошувати проповідь Naujena, oder нова газета Narras (угорі приписано uns = Narruns? – V. D.) it. E. Duck (закреслено – V. D.) пірнальна качка 65 k Nebylys, io (приписано mutus. – V. D.) недбайливий nedawadney (приписано. – V. D.): не складенийus неперервнийus невпорядкованийus нетравнийus непідготовленийus невпорядкований turabate (? – V. D.) 76 d Осика, або Ein Tachſe, 1 d. g.m. Оська=бородатий, dӡiu, Lilium convallium 90 d Пастиррус їсти (ſc.14 зерно) немеленим 91 d Patkawa, os — підкова Pakalne, es — низина 95 k перелазити, долати, переходити перелити, залити переповзати наскрізь 97 d pertiſti, розтягуватися одне від одного: ſtu, ſiau, tiſu 98 d Pėſtas, ſto пішки g.m. peſta, ſtos g.f. (приписано: NB також означає одну 18 Під Stammpfe малося на увазі ступу, -и — V. D.) Piklewoju, au, oſu, oti — просіювати крізь сито und15 Просіяний хліб, просіяний хліб 108 d Puppos, u боби 126 d Suti nahen sunu (обведено, а n виправлено на w. — V. D.) ſuwu Христос Христа K k Христа Kriſtaus Kriſt (не закінчено? — V. D.) 137 d Uttelus, aus, n. Лозове деревце uttinetis — бігати 138 d Pantas, o 141 k Walakis, io непридатні гроші 142 wamʒdʒūti — свистіти (підкреслено й дописано: wamʒdʒu, au, iju, iti — V. D.) 142 d Wanta, os коротка мітла з зеленої трави, яку використовують у лазні 143 k Vʒ Wartu stoweti — стояти перед брамою 149 k ʒarnos, u 2 d. g.f. кишки NB кут нахилений Приписки до німецько-литовської частини словника 157 k відпущений, схильний, уважний (підкреслено — V. D.) hhum словник уживає це щодо людей, покинутих напризволяще й схильних до гріха Joſtas band 159 k роздуми — обдумати, пригадати (вписано p і повторено виправлене слово apmiſliti — V. D.) той, хто обмірковує, розумна людина, бо (3=S — V. D.) 161 d зусилля (себе) спонукати (дописано: ſtorotiſi — V. D.) 163 k скульптор або каменяр — каменяр 165 k створіння, творіння — створення, а 1 d. g.m. 173 k Pelleda, os сова Задушити одне одного (? — V. D.), але задушити Самостійно — задихнутися 174 d перо — перо (дописано: також для письма — V. D.) 175 k цілковито повна (? — V. D.) Riezwaſ старанно 181 k ʒerplegen (? – V. D.) des feuer giß (? – V. D.) тобто 16жар 183 k ходити Дім Buttas troba ukis (пронумеровано автором приписки – V. D.): Дім 1) є proprie дім (2) власне є будівлею, яка (3) є домом, двором (? – V. D.) vnd усе, що розуміють під господарством. 19 Власне, дім також називають Nammai, mu, 1 відміна, родовий відмінок, чоловічий рід. Luc. XIV, XI. Домашнє начиння Turtas, o Namu rykay. 187 k Hosen або штани Kelnes, iu у множині: тільки 191 k тканина 193 k Pelle, це Maus 199 k Raht ſurke, це 201 Вологість, Luc. VII. 6 205 Обов’язок тобто бути зобов’язаним — винен. 206 d V.17 pag. 67. Priereggeti — не могти добре бачити (приписано: Neprireggeti – V. D.) 208 Вислів Kālbeſis (приписано cio (? – V. D.) 1 d. g.m. 209 Чобіт Sopaga (приписано закінчення s – V. D.) Жнива, u Странгас 210 щодня, денний (приписано: кожного дня — V. D.) 210 d Strümpffe Sſēke, це. За мемельським діалектом, інакше Strumpe, es. aut (? — V. D.) Strep̄les, ú. 211 k дурний, безглуздий, дурнувато (зверху приписано i.e. einfältig — V. D.) дурний, по-дурному, i.e. närrisch 223 d ліс, Гірра 226 зновуer взяти чиer повторити, повторювати 230 дванадцять Пояснення 1. Тут і далі E. означає неозначений артикль ein eine. 2. melior – кращий. 3. f. – foemininum – жіночий рід. 4. ſcd: – secundum – згідно з. 5. ſ – ſive – або. 6. in uſu – уживане, potior – кращий. 7. it – item – також. 8. Regiom – Regiomontanus – Кенігсберзький. 9. Magd. – Magdeburgensis – Магдебурзький. 10. A. O. R. – Anno Orbis Redemptoris – Рік Відкупителя світу. 11. d – права сторона аркуша, k – ліва сторона аркуша. 12. gramāt. pag. – зазначаються сторінки граматики литовської мови Ф. В. Гаака. 13. e.g. – exempla gratis – наприклад. 14. ſc. – ſicut – наприклад. 15. unde – звідси. 16. i.e. – id est – тобто. 17. див., v. – vide – дивись. 20 КОРЕКТУРНИЙ ПРИМІР «VOCABVLARIVM LITTHVANICO-GERMANICVM, ET GERMANICO-LITTHVANICVM» Ф. В. ХААКА (ГАЛЛЕ, 1730) Анотація У Головній бібліотеці Фундацій Франке (шифр FrB 155 M 4/4a) зберігається примірник «Vocablavrim Litthvanico-Germanicvm, et Germanico-Litthvanicvm» Фрідріха Вільгельма Хаака (1705–1754) із внесеними від руки доповненнями. У примірнику словника вписано понад 180 литовських слів і словосполучень із німецькими відповідниками; їх додали невідомі досі користувачі (імовірно, двоє студентів Литовського семінару). Ці рукописні доповнення, здебільшого взяті з розмовної мови, мали на меті збагатити леми друкованого словника, а також пояснити семантику та вживання деяких литовських слів. 21