XVI a. II pusės Kauno miestiečių lietuviškos kilmės asmenvardžiai

ACTA LINGUISTICA LITHUANICA LIETUVIŲ KALBOTYROS KLAUSIMAI XLI (1999) Alma RAGAUSKAITĖ Інститут литовської мови, Вільнюс АНТРОПОНІМИ ЛИТОВСЬКОГО ПОХОДЖЕННЯ КАУНАССЬКИХ МІЩАН ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ XVI СТ. Антропоніми міщан Литви вже досліджувалися. Насамперед слід згадати монографію З. Зінкявічюса «Литовська антропоніміка», у якій аналізуються антропоніми з книг реєстрації шлюбів Вільнюського костелу св. Йоана за 1602–1615 рр. та хрещень за 1611–1616 рр., а також кілька його статей (Zinkevičius 1973: 17–19; 1974a: 136–143; 1974b: 78–85; 1977; 1980: 151–156). Автор докладно розглянув походження й творення антропонімів вільнюсців, проаналізував деякі проблеми формування прізвищ. З огляду на особливості походження, творення, розвитку тощо антропонімів міщан, дослідження цих антропонімів є актуальним і має тривати. Мета цієї статті — розглянути антропоніми литовського походження каунаських міщан XVI ст. та порівняти їх із сучасними литовськими іменами й прізвищами. Важливо було встановити, скільки і які антропоніми, уживані у XVI ст., не дійшли до наших днів, тобто нині не функціонують у литовському іменнику. Крім того, видавалося доцільним подати словотвірний аналіз цих антропонімів і розглянути характерніші слов’янські явища. Антропонімічний матеріал для статті зібрано з книг каунаського війта XVI ст. (1561–1565 рр.1, 1564–1569 рр.2, 1587–1591 рр.3). Це унікальні історичні джерела, що збереглися від першої половини XVI ст. Ці книги каунаського війта писарі вели польською та латинською мовами. Книги містять записи справ, розглянутих у суді війта4. Більшість згаданих у них осіб — литовці, як каунці, так і прибульці (Kiaupa 1988: 28). У згаданих джерелах каунаських міщан названо по-різному. Найчастіше їх записували двома антропонімами, наприклад: Wojciech Kiszkielentis miełczanin 1 Відділ рукописів бібліотеки Вільнюського університету (далі — VUBRS). Ф. 7. № 13846. 2 Там само. Ф. 7. № 13844. 3 Там само. Ф. 7. № 13851. 4 Детальний опис цих джерел, у якому наведено відомості про місце зберігання документа, сигнатуру, стан книги, мову записів, правильну послідовність аркушів і публікації, див. Kiaupa 1988: 40–45. 145 Kowien[ki (V₃ 206)⁵, Mikołaj Pempe mieszczanin Kowien[ki (V₃ 206), Grigą Raczułf mieszczanina Kowien[skiego⁶ (V₂ 168), Macziej zalis mieszczanin Kowien[ki (V₂ 167) тощо. Трапляються також найменування трьома особовими іменами, наприклад: Sczepan Pawłowicz Dowgierdowicz Mie[czanin Kowien(ski) (V₃ 99); Vthcziny Jakubelis Janowicz fuxtulis mieszczanin Kowien[ki (V₂ 49) тощо. Важливо чітко визначити, які антропоніми, зафіксовані в історичних документах, слід відносити до міщан Каунаса. Для аналізу обрано такі джерела, у яких зазначено, що відповідна особа є міщанином. Адже в церковних метричних книгах міщан часто не позначали спеціальною приміткою. З цією проблемою, досліджуючи особові імена мешканців Вільнюса, зіткнувся Z. Zinkevičius (пор. Zinkevičius 1977: 46). У книгах каунаського війта міщан називають civis, mieszczanin, наприклад: Macźiel Połodeli[mieszczanin Kowienski (V₂ 281), Jakuba Sawodonya mieszczanina Kowien- skiego (род.⁷; V₃ 324), Macźiei Odega civis Kowien(ski) (V₂ 85) тощо. Z. Kiaupa називає так позначених осіб справжніми громадянами міста (Kiaupa 1989: 31). Вони складали присягу місту й могли брати участь в управлінні ним. Під час ідентифікації міщан важливими мовними елементами актів є почесні титули. Деякі з них указують на належність до міщанського стану, наприклад: spectabilis, godny, zacny, honoratus, famatus, sławetny, circumspецtus, providus, opatrzny, honestus, uczciwy⁸. Книги війта міста Каунаса вели писарі, рідною мовою яких, імовірно, була не литовська. Тому, фіксуючи антропоніми литовського походження, вони передавали деякі їхні форми вельми неоднаково. Деякі антропоніми записано порівняно правильно, наприклад: Dwilis (V₁ 186)⁹, Kapkasionis (V₃ 185), Krutinonis (V₃ 39) тощо. Однак багато згаданих антропонімів зазнали різноманітних змін. Частково це було зумовлено лінгвістичними причинами, особливо взаємодією литовської та польської мов (пор. Antonovič 1961: 120–140). Через невеликий обсяг матеріалу (219 антропонімів литовського походження) тут наведено лише характерніші випадки полонізації. ⁵ Книга каунаського війта за 1561–1565 рр. позначається V₁, за 1564–1569 рр. — V₂, за 1587–1591 рр. — V₃. Усі наведені особові імена є метричними записами. Біля кожного з них у дужках указано джерело та номер аркуша джерела. Наводячи особові імена, намагалися зберегти автентичні форми, зафіксовані в історичних документах. Для спрощення змінено лише кілька специфічних літер, тобто ð – d, þ – h, ȝ – s. ⁶ Скорочення, зафіксовані в історичних документах, розкриваються. Вставки подано в дужках. ⁷ У статті вжито такі скорочення назв відмінків: род. — родовий, дав. — давальний, оруд. — орудний. ⁸ Для цих цілей під час збирання матеріалу використовувалася система польсько-латинських термінів, що відображає ремесло й заняття міщан, а також ієрархію титулів (Prinke 1992: 109–120). ⁹ Для стислості тут наведено лише другі особові імена. 146 Найчастіші випадки субституції звуків: a замінюється на o, наприклад: *Sausagrobis – faušograbīja (род.; V₁ 165; V₂ 254), *Sausakojis – faušokaiβ (V₂ 24), *Savadūonis – Sowodūonya (род.; V₃ 122), *Sedeika (*Sėdeika?) – Jėdeyko (V₂ 215) тощо. o замінюється на ą, наприклад: *Arvydavičius – Orwidowicza (род.; V₂ 139). au замінюється на ow, наприклад: *Daugirdavičius – Dowgierdowicz (V₃ 99) та ін. s замінюється на š, наприклад: *Kairys – Kayriβ (V₂ 132), *Kimeklis – Kimekliβ (V₁ 144), *Plikis – Plikiβ (V₂ 156), *Skersys – Skierbiβ (V₂ 55), *Spalis – Sjpal (V₃ 18) тощо. Особові імена найчастіше записуються із закінченнями, за винятком лише поодиноких випадків, наприклад: Gotarth (V₂ 63), Jkirmont (V₃ 118), Skolondɜ (V₃ 77), βpal (V₃ 18). Лише в одному випадку знайдено і форму із закінченням, і без нього: Lankielis (V₃ 175) і Lankyël (V₃ 222). Особові імена, утворені за допомогою литовських патронімічних суфіксів, зазвичай записуються із закінченнями. Лише одне особове ім’я з литовським патронімічним суфіксом -ūnas записане без закінчення: Swiencziun (V₃ 245). Без закінчень записуються похідні зі слов’янськими патронімічними суфіксами -evič, -ovič, наприклад: biwÿlyowicz (V₃ 210), Dwiliewicz (V₃ 154), Eÿthwÿlowicz (V₁ 10) тощо. У досліджуваних історичних джерелах зафіксовано 900 різних осіб10 — міщан Каунаса — із двокомпонентними іменуваннями. Розглянувши їхні другі компоненти з погляду походження, було виокремлено дві групи особових імен: литовського та нелитовського походження (пор. Maciejauskienė 1997b: 108). Перша група значно менша. У ній 219 (24%) антропонімів, тоді як у другій — 681 (76%). В останній налічується 410 (~61%) антропонімів, що походять від християнських імен, 206 (30%) особових імен, що походять від різних слов’янських апелятивів, 35 (5%) — германського походження, 30 (4%) — неясного походження. У статті, як уже згадувалося, досліджуються лише антропоніми першої групи, тобто литовського походження, — прізвища, що перебували у стадії формування, або особові імена, які їх замінювали. Тут дотримуємося думки V. Maciejauskienė, що до особових імен литовського походження належать лише ті, які походять «із генетично питомих слів литовської мови» (Maciejauskienė 1997b: 109). Наприклад, такими є наведені у статті випадки: *Balčius – Balcziuβ (V₂ 1), пор. лит. báltas «світлий, майже кольору снігу, молока тощо» (LKŽ II 609–610); *Smilgius – Jmilgus (V₁ 225), пор. лит. smilgìus «той, на чиїй землі росте сама лише трава смілга» (LKŽ XIII 173); *Sprindis, *Sprindys – Jprÿndzja (род.; V₂ 85), пор. лит. sprìndis, sprindỹs «міра, що дорівнює відстані між великим і будь-яким іншим пальцем, розведеними в сторони» (LKŽ XIII 515); *Stulgis, *Stulgys – Jtulgÿβ (V₂ 174), пор. лит. stulgỹs «бекас (Tringa ochropus); кули́к» (LKŽ XIII 1022), stulgùs «довгасто-округлий, овальний; гордий, пихатий» (там само, 1022–1023) тощо. 10 У книгах каунаського війта трапляються випадки, коли ту саму особу записано кілька разів. Тому іноді другий компонент двокомпонентного іменування, що позначає ту саму особу, може мати варіанти, пор. с. 149. Отже, слід зважати на певну похибку підрахунку. 147 Досліджувані 219 особових імен мають різну структуру. За нею можна виокремити дві великі групи: патронімічні особові імена та особові імена непатронімічного походження. Друга група значно численніша. У ній 109 (49,7%) антропонімів, наприклад: Pawła Belzgy (род.; V₃ 159), Piotrowi Bridzju (ужив.; V₃ 159), Jana Burny (род.; V₁ 190), pawła Jedy (род.; V₁ 229), Mikołai Trumpoł (V₂ 60) тощо. У першій групі — 67 (30,6%) патронімів. Частина з них має литовські патронімічні суфікси -aitis, -(i)onis, -(i)ūnas, наприклад: Mikolaia Burbaicza (род.; V₂ 150), Macžiei Manukaiczis (V₂ 16), Bernot Narubaicził (V₁ 301); Janowi Jagminonis (ужив.; V₃ 157), Jurgia Jagwilanis (род.; V₁ 77), Pawel Jaфwilanіł (V₁ 102); Pawlowy Gniewzunowi (ужив.; V₃ 189), Gregier Sedeikun (V₁ 275) тощо. Інші особові імена цієї групи записані зі слов’янськими патронімічними суфіксами -evič, -ovič, наприклад: Macžieia Balłjewicza (род.; V₂ 53), Thomas Sзpaliewicz (V₃ 146), Crȳbtoph Zagarewicz (V₃ 213); Bartholomeus Meylowicz (V₁ 129), Jana Narkowycza (род.; V₃ 67), Janka Puфphilophiczа (род.; V₃ 136), Jana Radwiłowicza (род.; V₃ 107), ƒtaniławowi Wilbutowiczowi (ужив.; V₃ 137) тощо. Частину, тобто 43 (19,7%) досліджуваних антропонімів литовського походження, становлять похідні з демінутивними суфіксами -elis (-elė), -ėlis (-ėlė), -ikas, -ikis, -ulis, -utis, наприклад: Mikas Karwielis (V₃ 216), Janelis Kuprelis (V₁ 110), Jakubelia Pilvelia (род.; V₁ 120), Pawel Wergelił (V₂ 203); Januз Kiermielis (V₃ 224), Jan Wawerela (V₁ 82); Tomała Knuxdzika (род.; V₁ 293), Jakub Winxnikos (V₁ 174); Jan Winxnikisз (V₁ 174); Jan Skorulis (V₁ 125, 292; V₃ 106); Jakub Pumpuczjis (V₃ 86) тощо. У деяких випадках ці суфікси можуть мати також патронімічне значення (Zinkevičius 1977: 238; Maciejauskienė 1991: 229; 1994: 42). Розглядувані особові імена міщан литовського походження реконструюються на основі патронімів та антропонімів непатронімічного походження. Реконструйовані форми позначено зірочкою та наведено литовською мовою в алфавітному порядку. Після них подано особові імена, зафіксовані в історичних джерелах, на основі яких було реконструйовано форму антропоніма. Реконструйовані форми зіставляються із сучасними іменами та прізвищами, наведеними у «Словнику походження литовських імен» (LVKŽ) та «Словнику литовських прізвищ» (LPŽ). У деяких випадках залишено кілька теоретично можливих варіантів. Якщо точних відповідників у сучасному іменнику не знайдено, наведено кілька характерніших особових імен із відповідним коренем (або основою). Із зафіксованих у джерелах особових імен реконструюються форми без патронімічних суфіксів. Адже в полонізованих формах антропонімів записуються слов’янські патронімічні суфікси -evič і -ovič, але вважається, що в живому мовленні литовці в багатьох випадках могли вживати литовські патронімічні суфікси (-aitis, -ėnas, -onis, -ūnas тощо) (пор. Maciejauskienė 1994: 25–31). Z. Zinkevičius діяв інакше. 11 Патронім визначається так: «особове ім’я, утворене від будь-якого компонента іменування батька за допомогою спеціальних суфіксів» (Maciejauskienė 1991: 16). 148 Патроніми віленців початку XVII ст., що мають суфікси -evič, -ovič, реконструюючи в особові імена із суфіксом -aitis (пор. Zinkevičius 1977: 118). Реконструйовані форми без патронімічних суфіксів зручніші й тому, що ту саму особу в досліджуваних джерелах часто (іноді навіть на тій самій сторінці) називають по-різному — вживають різні форми другого особового імені, наприклад: piotr powirpanis (V1 102), piotra powirpowicza (род.; V1 189, 262, 289, 302; V2 6, 9), piotr Powirpos (V2 50); Tomaſ Jermuxnianis (V1 168, 229), Tomaſu Jermuxniu (дав.; V1 261; V2 97, 146), Tomasa Jermuxniewicza (род.; V1 305), Tomasu Jermuxniewiczu (дав.; V2 134), Tomas Jermuxnianib (V2 177, 235), Tomas Jermuxnib (V2 224), Tomaſ Jermuxniewicz (V1 261) тощо. Відновлюючи закінчення реконструйованих двоосновних особових імен, дотримуємося думки К. Бюги, що «двоосновні прізвища можуть рівноправно мати закінчення в називному відмінку однини -as або -a, а також -is» (Būga 1958: 224). У статті вжито антропонімічні терміни, визначені й розглянуті в монографії «Lietuvių pavardžių susidarymas»12. Розглядувані особові імена литовського походження поділено на давні литовські двоосновні особові імена, їхні скорочені форми та похідні від останніх із суфіксами, а також прізвиськові особові імена (прізвиська). У такому порядку їх і подано. Давні литовські двоосновні особові імена Серед антропонімів литовського походження, що розглядаються тут і належать міщанам Каунаса XVI ст., 29 є такими, з яких можна реконструювати давні двоосновні особові імена. Далі наведено 15 таких реконструкцій (це становить 19% усіх відновлених особових імен). *Ar-vyd-as: Orwidowicza (род.; V1 139). Пор. сучасне ім’я Arvydas (LVKŽ 80). *By-vil-is: Biwilis (V3 7), Biwilewicz (V3 45, 210), Biwylyewiczowy (дав.; V3 196). Пор. сучасні прізвища Bivilis, Bivylis, Bývilis, Bývilis (LPŽ I 269). *Dau-gint-as, *Dau-gint-is: Daugintowicza (род.; V1 240). Пор. сучасні імена Daugintas, Daugintis (LPŽ 469). *Dau-gird-a, *Dau-gird-as: Dowgierdowicz (V2 22). Пор. сучасне ім’я Daugirdas (LVKŽ 118), прізвища Daugirda, Daugirdas (LPŽ I 469). *Dau-nor-a, *Dau-nor-as: Dawnaranis (V1 247). Пор. сучасне ім’я Daunoras, прізвища Daunara, Daunora, Daunorà, Daunóras, Daunõras (LPŽ I 473–474). *Eid-vil-as: Eydwilowicz (V1 10, 54, 86, 94), Eydwilowicza (род.; V1 107). Пор. сучасне ім’я Eidvilas (LVKŽ 136). *Go-tart-as: Gotarth (V2 23). Пор. сучасне ім’я Gótartas (LVKŽ 185). *Jag-min-as, *Jog-min-as: Jegminonis (V3 157). Пор. сучасне ім’я Jógminas, прізвища Jagminas, Jagminas, Jógminas, Jogminas (LPŽ I 783–784, 838). 12 Їхній огляд див. на с. 12–19. 149 * Jog-vil-as: Jagwilanis (V2), Jagwilowiczu (ужив.; V2, 24, 87, 135), Jagwila-nių (V2 129, 156), Jagwilonja (род.; V2 209). Пор. також ім’я Jógvilas (LVKŽ 207). *Mant-vil-a, *Mant-vil-as: Mantwilanis (род.; V1 77). Пор. також ім’я Mańtvilas (LVKŽ 261), особові імена Mańtvila, Mańtvilas, Mantvilas, Mońtvila (LPŽ II 155–156, 269). *Rad-vil-a, *Rad-vil-as: Radwilowicza (род.; V3 107). Пор. також ім’я Radvilas (LVKŽ 306), особові імена Radvilá, Rādvila, Radvylā, Radvilas (LPŽ II 554). *Skir-mant-as: Skirmont (V3 188). Пор. також ім’я Skirmantas (LVKŽ 333), особові імена Skirmantas, Skirmántas, Skirmontas, Skirmóntas (LPŽ II 742–743). *Taut-vil-as: Tauthwilanis (V1 254). Пор. також ім’я Taūtvìlas (LVKŽ 345). *Vil-but-as: Wilbutowiczowi (ужив.; V3 137). Пор. також ім’я Vìlbutas (LVKŽ 372), особові імена Vìlbutas, Vīlbutas (LPŽ II 1210). *Žos-taut-as: Zaſtawtaſ (V2 201), Zaſtawtowicz (V2 245). Пор. також ім’я Žóstautas (LVKŽ 390), особові імена Zastautas, Žóstaūtas (LPŽ II 1276, 1345). Як бачимо, наведені давні литовські двоосновні особові імена утворені щонайменше з кількох десятків основ: ar-, by-, but-, dau-, eid-, gint-, gird-, go-, jog-, mant-, min-, nor-, rad-, skir-, tart-, taut-, vyd-, vil-, žos-. Особові імена, утворені з такими чи подібними основами, трапляються й в інших історичних джерелах XVI ст. Зауважено, що в документах органів самоврядування Каунаса XVII–XVIII ст.13 кількість двоосновних особових імен поступово зменшується. Скорочені форми давніх литовських двоосновних особових імен та їхні суфіксальні похідні У джерелах виявлено лише 6 (7%) антропонімів міщан Каунаса, які принаймні теоретично можна було б пов’язати зі скороченими формами двоосновних особових імен та їхніми суфіксальними похідними. Їх реконструйовано на підставі 10 особових імен, зафіксованих у джерелах. Кількість цих антропонімів та їхнє місце в литовському іменнику трактуються неоднозначно. Z. Zinkevičius переконаний, що скорочені форми двоосновних особових імен та їхні суфіксальні похідні широко функціонували в контексті історичної антропонімії 13 Magistrato ir vaito knyga. 1603–1629 m. – VUBRS. F 7. Nr. 13855. Magistrato knyga. 1604–1610 m. – VUBRS. F 7. Nr. 13856. Vaito knyga. 1606–1608 m. – VUBRS. F 7. Nr. 13859. Vaito, suolininkų, magistrato knyga. 1608–1616 m. – VUBRS. F 7. Nr. 13860. Suolininkų knyga. 1610–1622 m. – VUBRS. F 7. Nr. 13861. Acta cora honorato judicio scabinall civitatis Cavnen sis... ab anno domini ~ 1662 ad annum 1673. [Kauno suolininkų knyga]. – VUBRS. F 7. Nr. 13865. Magistrato ir suolininkų knyga. 1683–1773 m. – VUBRS. F 7. Nr. 13868. Aktų įrašų knyga. 1738–1749 m. – VUBRS. F 7. Nr. 13868, 2. Aktų įrašų knyga. 1743–1748 m. – VUBRS. F 7. Nr. 13868, 3. Aktų įrašų knyga. 1749–1753 m. – VUBRS. F 7. Nr. 13868, 4. 150 (пор. Zinkevičius 1988: 100). V. Maciejauskienė вважає, що в антропонімії XVI–XVII ст. ці особові імена насправді не мали великої ваги (пор. Maciejauskienė 1991: 245–248; 1997a: 130). Походження та словотвірна структура розглядуваних антропонімів не викликають у дослідників жодних сумнівів. A. Salys стверджує, що ці особові імена є скороченнями давніх литовських двоосновних антропонімів, «зазвичай зберігаючи основу першої частини імені, або ж із давніх-давен були одноосновними» (Salys 1983: 270). P. Skardžius указує на два способи утворення антропонімів цього типу: 1) уживалася одна частина двоосновного особового імені, наприклад: Noras: Nor-butas; 2) до однієї основи додається частина другої, наприклад: Knystas: Knys-tautas тощо (Skar-džius 1943: 440–441). Z. Zinkevičius констатує, що від скорочених форм давніх двоосновних особових імен утворювали різноманітні суфіксальні похідні, наприклад: Ginelis поряд із Ginas (: Gin-tautas), Darulis поряд із Daras (: Dargaila) та ін. (пор. Zinkevičius 1977: 230, 237). Наведені нижче антропоніми належать до скорочених форм давніх литовських двоосновних особових імен та їхніх суфіксальних похідних. *Girdžius: Girdžiunos (V3 24, 90), Gȳrdžyūna (прізвище; V2 238). Можливо, це скорочена форма двоосновного антропоніма з основою gird-. Щодо нього пор. сучасні особові імена Gird-man-tas, Gird-vainas, Gird-vydas; Al-girdas, By-girdas, Dau-girdas (LVKŽ 181–182; 69, 98, 118) та ін. Пор. також сучасні прізвища Girdžius (LPŽ I 674). *Maniukas: Maniukaicziß (V2 16). Похідне із суфіксом -ukas від скороченої форми давнього двоосновного особового імені з основою man- — *Manys чи подібної. Щодо нього пор. сучасні особові імена Man-dravas, Man-gailas, Man-gaudas; Al-mantas, Ei-mantas (LVKŽ 257–258; 71, 140) тощо. Пор. також сучасне прізвище Maniūkas (LPŽ II 154). *Norka, *Norkys, *Norkus: Narkowicza (прізвище; V1 243; V3 123). Можливо, це скорочена форма давнього двоосновного особового імені *Norkantas чи подібного. Щодо nor- пор. сучасні особові імена Nór-budas, Nór-gailas, Nór-gėlas; Bei-noras, Dai-noras, Ei-noras (LVKŽ 289–290; 94, 122, 141) та ін. Щодо kant- пор. сучасні особові імена Kaṅt-minas, Kaṅt-rimas, Kaṅt-vainas; Bù-kantas, Dau-kantas, Gėd-mantas (LVKŽ 219–220; 103, 121) та ін. Пор. також сучасні прізвища Norkà, Norkỹs, Nõrkus, Nórkus, Nórkus (LPŽ II 333–334). *Norušas, *Norušis, *Norušys: Narufajcziß (V1 301), Narufowicz (V2 209). Похідне із суфіксом -uš- від скороченої форми давнього двоосновного особового імені, що містить основу nor-, — *Norius чи подібного (LVKŽ 289). Щодо нього пор. *Norka (див.). Пор. також сучасні прізвища Nãrušas, Nãrišis, Nõrušas, Nòrušis, Norušys (LPŽ II 301, 335). *Rimka, *Rimkus: Rimkowicz (V1 222). Можливо, це скорочена форма двоосновного особового імені Rìmkan-tas чи подібного. Щодо rim- пор. сучасні особові імена Rìm-butas, Rìm-daugas, Rìm-gailas; Aū-rimas, Bùt-rimas, Ei-rimas (LVKŽ 313–314; 87, 106, 141). Пор. також сучасні прізвища Rìmka, Rìmkus, Rìmkaus, Rymkus (LPŽ II 609–610). *Rimušis: Rȳmu/Jewicz (V2 135). Похідне з суфіксом -uš- від скороченої форми давнього двоосновного особового імені, що містить компонент rim-, Rìmas чи под. Щодо rim- пор. *Rimka (див.). 151 Прізвиськові особові імена (прізвиська) Серед досліджуваних антропонімів литовського походження, що належали міщанам Каунаса, найбільше прізвиськових особових імен. Вони пов’язані з конкретними іменниками, прикметниками та дієсловами литовської мови. Нижче наведено 63 (74%) антропоніми цієї групи, реконструйовані з 180 особових імен, зафіксованих у джерелах. *Balčius: Balcijųf (V₁ 301), Balcžia (род.; V₂ 1). Пор. сучасне прізвище Balčius (LPŽ I 170). *Balsys: Bolβia (род.; V₁ 295), Bolβia (род.; V₃ 215), Balβiewicza (род.; V₂ 53). Пор. сучасні прізвища Bálsis, Balsys (LPŽ I 176). *Belzga: Belzga (V₃ 138, 159). Можливо, пов’язане з лит. bélzginti «верзти дурниці» (LKŽ I 742). *Braidys: Broÿdβiu (знах.; V₂ 184); Broÿdʒifβ (V₂ 213). Від лит. braidýti «брести; топтати, бредучи» (LKŽ I 184) чи под. *Bridžius: Bridžiu (знах.; V₃ 220). Пор. сучасне прізвище Bridžius (LPŽ I 308). *Burba: Burba (V₂ 53), Burbaicžia (род.; V₂ 150). Пор. сучасне прізвище Būrba (LPŽ I 353). *Burbažentis: Burbožięčis (V₁ 107), Burbožetifβ (V₂ 126, 190, 236, 248), Burbožentis (V₃ 32, 157, 181, 187). Складений антропонім: *Burb-a-žentis. Перша основа походить від особового імені *Burba чи под., пор. сучасне прізвище Būrba (LPŽ I 353), друга — від лит. žéntas «чоловік дочки; приймак» (DLKŽ 954)¹⁴. *Burna: Burny (род.; V₁ 190). Щодо burn- пор. сучасні прізвища Burnáitis, Burnalis, Burneikà, Burnéika, Burneikis, Burnekaitis, Burnelaitis, Burnélis, Burnialis, Burnỹs та ін. (LPŽ I 358–359). *Dvylýs: Dwilis (V₁ 112, 186; V₂ 450), Dwiliβ (V₂ 58). Пор. сучасні прізвища Dvilýs, Dvylis, Dvylýs (LPŽ I 549). *Gniaužius: Gniewżiuβ (V₁ 159), Gniewzunowi (знах.; V₃ 113, 184). Пор. особове ім’я *Gniaužis (Zinkevičius 1977: 144). *Juodis, *Juodys: Jedy (род.; V₁ 229), Jodiβ (V₁ 146; V₂ 201). Пор. сучасні прізвища Júodis, Juodỹs (LPŽ I 858). *Kabald is: Kobaldiβ (V₂ 21). Від лит. kabálda «той, хто йде повільно, накульгуючи, човгаючи; кульгавець, незграба» (LKŽ V 4–5). *Kairis, *Kairys: Kavris (V₁ 112, 163), Kairis (V₁ 265), Kayriβ (V₁ 315), Kayriβ (V₂ 132). Пор. сучасні прізвища Kairis, Kainỹs (LPŽ I 888). *Kapk asys: kapkasionis (V₃ 185). Від лит. kapakasis, -ė «той, хто копає яму на цвинтарі; могильник» (LKŽ V 222). *Karvelis: Karwielis (V₃ 216). Пор. сучасне прізвище Karvėlis (LPŽ I 936). *Keida: Kieidÿ (род.; V₃ 67, 90). Пор. прізвище *Keida (Zinkevičius 1977: 153). ¹⁴ Dėl sudurtinių asmenvardžių su sandu žent- dar žr. Maciejauskienė 1973: 177–181; 1991: 30. 152 *Keliuotis: Kieliocsja (род.; V₂ 127). Пор. сучасні прізвища Keliotis, Keliuotis (LPŽ I 968–969). *Kimeklis: Kimeklif (V₁ 144), Kimeklis (V₁ 229), Kỹmeklỹa (род.; V₂ 12). Пор. сучасне прізвище Kimėklis (LPŽ I 995). *Kirmėlis: Kiermelia (род.; V₁ 154; V₃ 195), Kiermielis (V₃ 224). Пор. сучасні прізвища Kirmela, Kirmelaitis, Kirmėlė, Kirmėlėvičius, Kirmėnas (LPŽ I 1001). Також пор. с. Kirmėliai у Juostininkai An (LATSŽ II 135). *Kiškelžentis: Kiškielžentis (V₃ 52), Kiįkielžentis (V₃ 231). Складене особове ім’я: *Kiškel-žentis. Перший компонент походить від особового імені *Kiškelis або под., пор. сучасне прізвище Kiškelis (LPŽ I 1006), другий — від лит. žentas «чоловік дочки; зять, який живе в домі дружини» (DLKŽ 954). *Kojelė: Kaiėla (V₁ 72), Kajėla (V₂ 73, 205, 248). Пор. сучасне прізвище Kojėlė (LPŽ I 1039). *Kriugždikas, *Krugždikas: Kruzdika (род.; V₁ 293). Щодо kriugžd-, kruogžd- пор. сучасні прізвища Kriugždà, Krugždà, Krùgždas (LPŽ I 1083, 1089). *Kuprelis: Kuprelis (V₁ 110). Пор. сучасне прізвище Kuprėlis (LPŽ I 1128). *Lankelis: Lankielis (V₃ 175), Lankýel (V₃ 222). Пор. сучасні прізвища Lankėlis, Lankialis (LPŽ II 21). *Lauželis: Lawželis (V₁ 132). Щодо lauž- пор. *Laužius (див.). *Laužius: Lawžus (V₁ 78). Пор. сучасне прізвище Laužius (LPŽ II 37). *Meilius, *Meilus: meylowicз (V₁ 4, 129, 135, 143, 154; V₂ 3), Meÿlowicza (род.; V₁ 4), Mieilowicза (род.; V₁ 154), Meiliowicзu (знах.; V₁ 143), Meÿtu (знах.; V₂ 4), Mieitowicзu (знах.; V₂ 217). Пор. сучасні прізвища Meilius, Meilus (LPŽ II 199–200). *Oželis: Ozelib (V₁ 275), Azelis (V₂ 5), Ozelis (V₃ 60). Пор. сучасне прізвище Ožėlis (LPŽ II 356). Також пор. *Ožys (див.). *Ožys: Azyb (V₂ 151), Ozjis (V₃ 110). Пор. сучасне прізвище Ožys (LPŽ II 357). *Pajuodėlis: Poyodelis (V₂ 85, 149), Poiodelib (V₂ 136, 217, 218). Від лит. pajúodėlis «темнолиций, темноволосий; почорнілий, чорнуватий, неохайний, обідранець» (LKŽ IX 133). Ще пор. сучасне прізвище Pajúodis (LPŽ II 369). *Paršelis: porſſela (род.; V₁ 58), Parſzelis (V₁ 137, 147), porſelib (V₁ 308), Porſelia (род.; V₂ 26, 50, 63, 81, 198), Porſelis (V₂ 84; V₃ 109). Пор. сучасне прізвище Paršėlis (LPŽ II 397). *Pavirpas: powirpanis (V₁ 102), powirpowicзa (род.; V₁ 189, 262, 289, 302; V₂ 6, 9), Powirpos (V₂ 50). Можливо, походить від лит. pavirpis, -ė «той, хто проводить, бутельник», pãvirpas «бідняк, злидар», pavìrpa «дражнило» (LKŽ IX 698) або подібного слова. *Pempė: Pempe (V₂ 206). Пор. сучасне прізвище Pémpė (LPŽ II 427). *Pilvelis: pilwelvę (род.; V₁ 65, 187), pilwelia (род.; V₂ 149). Пор. сучасне прізвище Pilvėlis (LPŽ II 458). *Plikažentis: Plikozentis (V₃ 59, 139, 252), plikozentis (V₃ 201). Складене особове ім’я: *Plik-a-žentis. Перший компонент походить від особового імені *Plikis чи подібного, пор. сучасні прізвища Plikis, Plikỹs (LPŽ II 476), другий — від лит. žentas «чоловік дочки, зять, який живе в домі дружини» (DLKŽ 954). 153 *Plikis, *Plikys: plikis (V₂ 156, 167, 216). Пор. сучасні прізвища Plìkis, Plikỹs (LPŽ II 476). *Pumputis: Pumpuczis (V₂ 197; V₂ 86, 104). Пор. сучасні прізвища Pùmputis, Pum̃putis, Pumputis, Pumputỹs (LPŽ II 532). *Račius: Raczuɟ (V₂ 33, 44, 168). Пор. сучасне прізвище Rãčius (LPŽ II 550). *Rudis, Rudys: Rudiewicz (V₃ 19). Пор. сучасні прізвища Rùdis, Rudỹs (LPŽ II 630). *Saldžius: saldzuɟ (V₂ 102). Пор. сучасне прізвище Saldžius (LPŽ II 664). *Sausagrobis: ʃauſagrabjà (род.; V₁ 165; V₂ 54). Від лит. sausagrõbis «той, хто висох, худий» (LKŽ XII 204). *Sausakojis: ʃauſokajau (наз.; V₁ 147), ʃauſokais (V₂ 224), ʃauſokajɟ (V₂ 24). Від лит. sausakojis «той, хто має сухі, тонкі ноги» (LKŽ XII 205). *Savad(u)onis: Sowodonyà (род.; V₃ 122), Sowodonyà (род.; V₃ 324). Пор. особове ім’я *Savad(u)onis (Zinkevičius 1977: 193). *Sedeika, *Sėdeika: ʃedeikowicɟ (V₁ 183, 275; V₂ 191), ʃedeikuna (род.; V₂ 85), ʃedeika (V₂ 153), ʃedeiko (V₂ 215). Пор. сучасні прізвища Sedėika, Sedeika (LPŽ II 690). Ще пор. особове ім’я *Sedeika (*Sėdeika?) (Zinkevičius 1977: 193). *Skalandis: Skolondɟ (V₃ 77). Пор. сучасне прізвище Skalandis (LPŽ II 728). *Скаруліс: Skorulis (V₁ 125, 292; V₃ 106). Пор. також прізв. Skarùlis (LPŽ II 732). *Смільґюс: ʃmilugus (V₁ 225). Пор. також прізв. Smilgìus (LPŽ II 771). *Спаліс: ʃpal (V₃ 18), ʃpaliewicz (V₃ 146), Spalyewicz (V₃ 225), ʃpalifa (за походженням; V₃ 225). Пор. також прізв. Spãlis, Spalỹs (LPŽ II 780). *Sprindis, *Sprindys: ʃpryndzia (за походженням; V₂ 85). Пор. також прізв. Sprindis, Sprindỹs (LPŽ II 786). *Стангеліс: Stangielia (за походженням; V₃ 120). Щодо stang- пор. також прізв. Stangáitis, Stangỹs (LPŽ II 800). *Стирта: Stỹrta (V₁ 275; V₂ 58, 148). Пов’язане з лит. stirta «велика купа складеної соломи, збіжжя чи сіна; велика купа чогось» (LKŽ XIII 826). Пор. також лит. stìrti «тверднути, ставати негнучким; ставати нерухомим, ціпеніти, терпнути (зазвичай від холоду або порушення кровообігу; забруднюватися, вкриватися кіркою)» (LKŽ XIII 826–827). *Стулґіс, *Стулґис: ʃtulgɟ (V₂ 174). Пор. також прізв. Stùlgis, Stulgỹs (LPŽ II 845–846). *Шермушкніс: ʃermuxnianis (V₁ 168, 229), ʃermuxnia (за походженням; V₁ 256), ʃermuxniu (за вжитком; V₁ 261; V₂ 97, 146), ʃermuxniewiczɟ (за походженням; V₁ 305), ʃermuxniewiczu (за вжитком; V₂ 134), ʃermuxnianif (V₂ 177, 235), ʃermuxnif (V₂ 224), ʃermuxniewicz (за походженням; V₁ 261). Пор. також прізв. Šermùkšnis (LPŽ II 914). *Трумпас: Trumpa (за походженням; V₁ 161), Trumpof (V₂ 60). Щодо trump- пор. також прізв. Trùmpa, Trumpáitis, Trumpáuskas, Trumpávičius, Trùmpius та ін. (LPŽ II 1073–1074). *Уоґеда: Odega (V₂ 57, 173, 208). Пор. особове ім’я *Uodega (Zinkevičius 1977: 211). *Варнажентіс: Wormoʒięciowicz (V₁ 231). Складений антропонім: *Varn-a-žentis. Перший компонент від особового імені *Varna чи под., пор. також прізв. Várna, Várnas (LPŽ II 1165), другий — від лит. žéntas «чоловік дочки; зять, який живе в домі дружини» (DLKŽ 954). 154 *Vergelis: Wergelia (род.; V2 200), Wergelić (V2 203), Wergielić (V2 210). Пор. прізв. *Vergelis (Zinkevičius 1977: 216). *Vinkšnikas, *Vinkšnikis: Winxnikos (V2 174), Winxnikis (V2 174). Щодо vinkšn- пор. сучасні прізв. Vinkšna, Vinkšnaitis, Vinkšnas, Vinkšnėlis, Vinkšnys (LPŽ II 1225). *Voverėlė: Wawerela (V1 82). Щодо vover- пор. сучасні прізв. Voveraitis, Voveras, Vóverė, Voverė, Vóveris, Voveris та ін. (LPŽ II 1256). *Žagaras: Zagarewicz (V3 213). Пор. сучасне прізв. Žagaras (LPŽ II 1307). *Žalis, *Žalys: Zalis (V2 167). Пор. сучасні прізв. Žalis, Žalys (LPŽ II 1311). *Žeimis, *Žeimys: Ziemianis (V1 173). Пор. сучасні прізв. Žeimis, Žeimys (LPŽ II 1320). *Žvirblis, *Žvirblys: Zwierbla (род.; V1 116). Пор. сучасні прізв. Žvirblis, Žvirblys (LPŽ II 1354). Як уже зазначалося, серед особових імен литовського походження переважають щойно наведені прізвиськові антропоніми. Це може бути пов’язано також зі специфікою досліджуваних джерел. У суді війта найчастіше розглядалися дрібні справи представників нижчих міщанських верств (пор. Kiaupa 1988: 27). Аналіз записів показує, що саме прізвиська були характерні для представників цих верств, наприклад, дрібних ремісників тощо: Ythcзywy Gregier Sedeikowicz Miełczanin Kowien(ski) (V1 183); Kieziu бewczu Kowien(skiemu) (знах.; V2 62); jana Kieidÿ Kożemiaki¹⁵ człowieka Kowien(skiego) (род.; V3 90) тощо. Із других компонентів 219 міщанських найменувань було реконструйовано 84 особові імена литовського походження XVI ст.; порівняння їх із сучасними іменами та прізвищами показало, що 64 (76%) з них функціонують і сьогодні. Частина, тобто 7 (8% усіх реконструйованих), прізвиськових антропонімів має сучасні прізвищеві відповідники того самого походження, але іншої словотвірної будови. Це *Keida (V3 67, 90) – сучасне прізв. Keidaitis, *Kirmėlis (V1 154; V3 195, 224) – сучасне прізв. Kirmėlė, *Lauželis (V1 132) – сучасне прізв. Laužys, *Stangelis (V3 120) – сучасне прізв. Stangys, *Trumpas (V1 161; V2 60) – сучасне прізв. Trùmpa, *Vergelis (V2 200, 203, 210) – сучасне прізв. Vergūtis, *Vinkšni- kas, *Vinkšnikis (V2 174) – сучасне прізв. Vinkšna. Інші 13 (16%) реконструйованих міщанських антропонімів не дійшли до наших днів і не мають відповідників у сучасному іменнику. Це *Belzga (V3 138, 159), *Braidys (V2 ¹⁵ Як бачимо, у книгах війта Каунаса другої половини XVI ст. почесне звання міщан, їхнє ремесло й заняття зазначали польською або латинською мовою. Однак трапляються випадки, коли назву ремесла чи заняття подано литовською лексемою, наприклад: Mikotaia Burbaicžia [kultodailidy (род.; V2 150) – від лит. skūltas «старовинне річкове судно з веслами» (LKŽ II 1128) і dailidė, dailýda, dailýdė, dailydė «майстер із виготовлення меблів, столяр; будівничий» (LKŽ II 223). Пор. також з Ythcзyйm panem Janem poczywilowiczem [kilie]iwem Miełczaninem Kowien(skim) (оруд.; V2 244) та ін. Це спостерігається також у йонішкській книзі хрещень за 1599–1621 рр. (Литовський державний історичний архів. Ф. 1196. Оп. 1. Спр. 76), де записано таких міщан Йонішкіса: Caspari Meſinika, omnes de oppidulo Janiſki 1599 (Jnš 1); Grigas Warpininiks... ciues Janiſki 1601 (Jnš 18). Подібні записи, вочевидь, можна знайти й в інших документах з історії міст Литви. На цей факт звернув увагу Z. Zinkevičius, досліджуючи особові імена міщан Вільнюса початку XVII ст. (Zinkevičius 1977: 60). 155 184, 213), *Burbažentis (V₁ 107; V₂ 126, 190, 236; V₃ 32, 157, 181, 187), *Gniaužius (V₁ 159; V₃ 113, 184), *Kabaldis (V₁ 21), *Kapkasys (V₃ 185), *Kiškelžentis (V₃ 52, 231), *Pavirpas (V₁ 102, 189, 262, 289, 302; V₂ 6, 9), *Plikažentis (V₃ 59, 139, 201, 252), *Sausakojis (V₁ 147; V₂ 54), *Savadonis (V₃ 122, 324), *Stirta (V₁ 275; V₂ 58, 126,148), *Uodega (V₂ 57, 173, 203). ВИСНОВКИ 1. Дослідивши 900 двочленних найменувань містян Каунаса, зафіксованих у книгах війта Каунаса XVI ст. (1561–1565 рр., 1564–1569 рр., 1587–1591 рр.), встановлено, що 219 (24%) других особових імен (прізвищ, які формувалися) могли мати литовське походження. 2. У розглянутих джерелах виявлено випадки слов’янізації деяких особових імен: заміни звуків, уживання слов’янських суфіксів у антропонімах литовського походження, невідображення закінчень тощо. 3. Антропоніми містян Каунаса литовського походження (другі члени двочленного найменування) були особовими іменами непатронімічного походження та патронімами. Останні утворювалися за допомогою литовських суфіксів -aitis, -onis, -ūnas і слов’янських -evič, -ovič. Частина особових імен мала демінутивні суфікси -elis (-elė), -ėlis (-ėlė), -ikas, -ikis, -ulis, -utis. 4. Із досліджених особових імен литовського походження реконструйовано 84 безсумнівні антропоніми. Серед них давніх двоосновних — 15 (19%), скорочених двоосновних особових імен та похідних від них із суфіксами — 6 (7%), прізвиськових — 63 (74%). 5. Порівняння реконструйованих особових імен із сучасними іменами та прізвищами показує, що 64 (76%) з них функціонують і сьогодні. Частина антропонімів, тобто 7 (8% усіх реконструйованих), має відповідники серед сучасних прізвищ того самого походження, але іншої словотвірної структури. Інші 13 (16%), що не дійшли до наших днів, не мають відповідників у сучасному іменнику. Отримано 1999 03 20 LITERATŪRA A n t o n o v i č A. 1961: Антонович А. К. Язык судебной актовой книги Ковенского земского суда 1566–1567 г.г. Дис. [...] канд. филол. наук, Вильнюс. B ū g a K. 1958: Apie lietuvių asmens vardus. – Rinktiniai raštai 1, Vilnius: Valstybinė politinės ir mokslinės literatūros leidykla, 201–269. DLKŽ – Dabartinės lietuvių kalbos žodynas, Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidykla, 1993. K i a u p a Z. 1973: Kauno miesto senojo archyvo likimas. – Lietuvos TSR mokslų akademijos darbai. Ser A 2(43), 125–140. K i a u p a Z. 1974: Vilniaus ir Kauno vaito teisminės galios raida XV–XVIII amžiais. – Lietuvos TSR mokslų akademijos darbai. Ser A 4 (49), 83–90. K i a u p a Z. 1988: Kauno miesto vaitas ir jo aktų knygos XVI–XVII a. pirmojoje pusėje. – Lietuvos miestų istorijos šaltiniai, Vilnius: Mokslas, 25–46. 156 Kiaupa Z. 1989: Miestietis, miesto pilietis ir miestėnas. – Mokslas ir gyvenimas 6, 31. LATŠ – Lietuvos TSR administracinio-teritorinio suskirstymo žinynas 2, Vilnius: Mintis. LKŽ – Lietuvių kalbos žodynas 1–2, Vilnius: Mintis, 1968–1969; 5, Vilnius: Valstybinė politinės ir mokslinės literatūros leidykla, 1959; 9, Vilnius: Mintis, 1973; 12–13, Vilnius: Mokslas, 1981–1989. LPŽ – Lietuvių pavardžių žodynas 1–2, Vilnius: Mokslas, 1985–1989. LVKŽ – Kuzavinis K., Savukynas B. Lietuvių vardų kilmės žodynas, Vilnius: Mokslas, 1994. Maciejauskienė V. 1973: Naujosios dvivakienės lietuvių pavardės su asmenvardiniu sandu. – Lietuvos TSR Mokslų akademijos darbai. A ser 1(42), 177–181. Maciejauskienė V. 1991: Lietuvių pavardžių susidarymas, Vilnius: Mokslas. Maciejauskienė V. 1993: Kriaunų parapijos XVII–XVIII a. asmenvardžiai. – Lietuvių kalbotyros klausimai 32, 34–99. Maciejauskienė V. 1994: Lietuvių pavardės: raida ir kilmė (habilitacinis darbas), Vilnius. Maciejauskienė V. 1997a: Vienkamieniai lietuviškos kilmės vardai XVI amžiuje. – Darbai ir dienos 4(13), 111–133. Maciejauskienė V. 1997b: Dėl lietuvių pavardžių (asmenvardžių) klasifikavimo. – Baltistica 32(1), 101–109. Prinke Rafał. T. 1992: Poradnik genealoga amatora, Warszawa: Polonia. Salys A. 1983: Mūsų lietuviškieji vardai. – Raštai 2, Roma: Lietuvių katalikų mokslo akademija, 267–284. Skardžius P. 1943: Lietuvių kalbos žodžių daryba, Vilnius: Lietuvių kalbos institutas. Zinkevičius Z. 1973: Kaip vadinosi vilniečiai. – Mokslas ir gyvenimas 4, 17–19. Zinkevičius Z. 1974a: Зинкявичюс З. К вопросу о литовско-польских языковых контактах по данным антропонимии города Вильнюса начала XVII века. – Балто-славянские исследования, Москва: Наука, 136–143. Zinkevičius Z. 1974b: Vilniaus gyventojų vardai XVII a. pradžioje. – Žodžiai ir žmonės, Vilnius: Mintis, 78–85. Zinkevičius Z. 1977: Lietuvių antroponimika. Vilniaus lietuvių asmenvardžiai XVII a. pradžioje, Vilnius: Mokslas. Zinkevičius Z. 1980: Зинкявичюс З. К истории литовских личных имен восточно-славянского происхождения. – Балто-славянские этноязыковые контакты, Москва: Наука, 151–156. Zinkevičius Z. 1988: [Rec.] Lietuvių pavardžių žodynas 1: A–K. – Baltistica 24(1), 94–105. SUTRUMPINIMAI avd. – asmenvardis db. – dabartinis, -ė pvd. – pavardė PERSONENNAMEN LITAUISCHER HERKUNFT DER KAUNASER STÄDTER AUS DER 2. HÄLFTE DES 16. JAHRHUNDERTS Zusammenfassung Die Untersuchung der in den Büchern des Kaunaser „Vaitas“ (Verwalters) aus dem 16. Jh. (1561–1565, 1564–1569, 1587–1591) vorliegenden 900 zweigliedrigen Personenbezeichnungen der Kaunaser Städter führt zum Schluß, daß 219 (24%) der zweiten Personennamen (die sich herausbildenden Familiennamen) litauischer Herkunft sein könnten. 157 In den erwähnten Quellen sind gewisse Anzeichen der Slawisierung mancher Personennamen zu beobachten: Substitutionen von Lauten, Gebrauch von slawischen Suffixen in Anthroponymen litauischer Herkunft, das Nichtaufzeichnen von Endungen u. ä. Die Anthroponyme litauischer Herkunft der Kaunaser Städter (die zweiten Komponenten der zweigliedrigen Bezeichnung) waren Personennamen nichtpatronymischer Herkunft und Patronymika. Die letzteren wurden mit den patronymischen litauischen Suffixen -aitis, -onis, -ūnas und den slawischen -evič, -ovič gebildet. Ein Teil der Personennamen wies die diminutiven Suffixe -elė, -ėlis (-ėlė), -ikas, -ikis, -ulis, -utis auf. Aus den untersuchten Personennamen litauischer Herkunft gelang es, 84 Anthroponyme zu rekonstruieren, die keinem Zweifel unterliegen. Unter ihnen liegen vor: 15 (19%) uralte zweistämmige litauische Personennamen, 6 (7%) Abkürzungen zweistämmiger Anthroponyme sowie Ableitungen von diesen mit Suffixen, 63 (74%) – Spitznamen. Der Vergleich der rekonstruierten Personennamen mit den litauischen gegenwärtigen Vornamen und Familiennamen zeigt, daß 64 (76%) noch heute gebräuchlich sind. Ein Teil – 7 (8%) aller rekonstruierten Anthroponyme – hat unter den gegenwärtigen Familiennamen Entsprechungen der gleichen Herkunft, die sich aber ihrer Wortbildung nach unterscheiden. Die übrigen 13 (16%) sind bis auf den heutigen Tag nicht erhalten geblieben, haben keine Entsprechungen unter den Anthroponymen der Gegenwartssprache. 158