„Geradėjas“, „piktadėjas“, „niekadėjas“ – grynai lietuviški žodžiai

ACTA LINGUISTICA LITHUANICA LIETUVIŲ KALBOTYROS KLAUSIMAI XLII (2000) Jonas KLIMAVIČIUS Lietuvių kalbos institutas, Vilnius ДОБРОТВОРЕЦЬ, ЛИХОДІЙ, НІКЧЕМА – ЧИСТО ЛИТОВСЬКІ СЛОВА Нікчема зазвичай ставиться в один ряд, якщо тільки його не забувають, поруч із добротворцем і лиходієм. Тут іще бракує точності й справжньої ясності як дослідникам, так і нормувальникам. Було б цілком природно, якби нормувальники могли спиратися на дослідження — власні чи істориків мови. KPP1 і добротворець — гібр., а нікчема — гібр. KPP2 добротворець — н. vert. Нікчема KPP1 і KPP2 — негідник, лиходій, нік(ч)емник. Лиходія — невідомо чому — немає ні в KPP1, ні в KPP2. До речі, не нікчема, а насамперед лиходій був би лиходарем. KT добротворець — vert., нікчема — гібр. KNK добротворець знову є н. vert., нікчема — гібр. У затвердженому Державною комісією з литовської мови Переліку великих мовних помилок до помилок словотвірної будови віднесено чужомовні елементи слів — 2.1.5. -dėjas, -a — елемент іменників, наприклад: geradėjas, -a = добротворець, -ця; niekadėjas, -a = нік(ч)емник, -ця, негідник, -ця, підлець, -лиця; piktadėjas, -a = лиходій, -дійка. У докторській дисертації Пранаса Скарджюса «Die slavischen Lehnwörter im Altlitauischen» (Каунас, 1931) нікчема не подається, а два інші — не зовсім однаково. В одному наголошується гібридність, а литовське виявляється лише як вплив; в іншому наголошується литовськість, а слов’янське — лише як вплив: «geradėja „Wohltäter“: <…>. Zwitterbildung aus p. dobrodziej od. wr. добродѣй und lit. gėras „gut“; wobei auch lit. dėti „legen“ herangezogen wurde. <…>; piktadėja(s) „Übeltäter“: <…>. Aus lit. piktas „böse“ und dėti „legen“ nach wr. злодѣй od. p. złodziej gebildet. <…>“. Слід зазначити, що серед попередників, на яких спирається Скарджюс, — A. Brückner, A. Leskien, E. Berneker, F. Sommer, E. Fraenkel, — бракує К. Бюги. А в дослідженні Бюги 1911 року «Apie lietuvių asmens vardus» (до речі, надрукованому в «Lietuvių tautoje» — як згодом і дисертація Скарджюса), у розділі «Dvikamieniai sudėtiniai daiktavardžiai galūnėmis -as ir -a vienaskaitos vardininke» якраз пояснюються piktadėjas і форма середнього роду piktadėja: «;: pa-deio aba padare Širvydo PS 155, “ K. Būg RR I 216. Отже, пояснення словотвірне, без жодних слов’янських впливів! І пояснено те, чого Скарджюс зовсім не пояснює і чого не можна пояснити запозиченням: закінчення -a у формах середнього роду geradėja, piktadėja не може походити від слов’янського закінчення -ej! А серед безособових назв діячів «двохосновних складних» (тобто композитів) Бюга наводить цілу низку — akiplėša, daugnora, gal(v)žuda, gernora, naktibalda, niektauža, pasalkandė, pikžodžia, saunora, varlamuša, … І 58 У студії Буґи «Lituanica» 1912 року, у розділі «К вопросу о хронологии литовских заимствований с русского», також аргументується: «В слово nedelia введено é из *deti „делать“ (ср. pa-deio arba padare Ширвид Sak. Punktay 15524, pa-deii „помогать“, gera-dej-a-s „добро-дей“)» K. Būg RR I 346. Отже, і geradėjas пов’язується з dėti, а конкретно — з його значенням «робити», виведеним із К. Сирвіда (тільки?) і поданим дещо своєрідно: *dėti „делать“. Отже, цілком несподівано виходить, що geradėjas, piktadėjas не лише литовські, а й семантично мотивовані так само, як geradarys, piktadarys! Буґа вказав на короткий сполучник padeio aba padare [у старих писемних пам’ятках сполучники-синоніми a(r)ba / alba часто з’єднуються], до того ж без відповідника в польському тексті, адже він спирався не на двомовний оригінал 1629 року, а на суто литовський передрук Річарда Ґарбе 1884 року. В оригіналі 1629 року читаємо: Sukietino weydus saw tabiau negi vota. Sirdi sawo padeio aba padare kayp adamantu / akmeni kiečiausi – Serce swe uczynili iáko diámént kamień natward[3]y [I 381]. Не слід забувати, що переклад зроблено з литовської, а не з польської мови! У LKŽ II1 у статті про слово dėti з цього речення Сирвіда його немає (і в LKŽ II2 також немає). LKŽ II2, dėti 11. «виготовляти», але лише «(деякі страви)» — сири, ковбаси, капусту; зв’язок з основним значенням очевидний (а дотичність до приготування капусти навіть цілком безпосередня). Більше промовляє dėti, підзначення 1: «покриватися чимось, утворюватися на поверхні (про лід, кірку тощо)» (також про висип, струп, коросту) — тут утворення справді набагато більше, ніж покривання. Найбільше й, можливо, найхарактерніше свідчить dėti 18. зворотне «ставатися, траплятися, відбуватися», особливо такі речення: Oras nuo to dedasi šaltas Запишкіс. Mums nelaimė dėjosi – apvogė Дарбенай. Особливо nelaimė dėjosi, бо це системне — парадигматичне явище, а форма третьої особи dedasi, що трапляється часто, і збереження лише зворотної форми — ознака руйнування парадигми. Це свідчить і про архаїчність семантики, і про її реліктовість. До речі, форму destis у цьому значенні засвідчив і Сирвід: Teip destis su velinu (так трапляється з чортом) Punktai sakymu II 70. Тут не потрібні ширші міркування про семантику dėti; цікаво лише порівняти з латв. dēt — його первісна семантика занепала, але dēties «ставатися» досі є не лише звичним відповідником likties (ar notikt), а й первісним dēties. Подальша історія цього питання розповідає чимало, але не все. У виданому 1939 року посібнику з мовної практики «Kalbos patarėjas», відредагованому А. Салісом і П. Скарджюсом, немає geradėjo, niekadejo та piktadėjo. Однак їх немає і в фундаментальній праці Пранаса Скарджюса «Lietuvių kalbos žodžių daryba» (Вільнюс, 1943), отже, Скарджюс не вважав їх литовськими утвореннями. А Антанас Саліс? У другій книзі «Lietuvių rašomosios kalbos žodynas» (Гайдельберг, 1951), укладеній М. Нідерманнасом, А. Сеннасом і вже А. Салісом, подано niekadejas, -o = niekadarbis, -bė — отже, так само, як geradėjas, -o = geradaris, -rė (geradėjystė = geradarybė) у першій книзі (1932), укладеній М. Нідерманнасом, А. Сеннасом і Ф. Брендерісом. У третій книзі, укладеній А. Сеннасом та А. Салісом, усе дещо інакше: Саліс, можливо, вже почувався сміливіше — piktadėjas, -o (veraltet) = (rlt.) piktadarys, -rė; piktadėjystė, -ės (veraltet) = (rlt.) piktadarybė. Скорочення rlt. означає „reinlitauisch (Hinweis auf die 59 einheimische Entsprechung eines Fremdwortes); справді по-литовськи». Отже, piktadėjas — справді литовський відповідник, але чи справді запозичення? Адже при ньому ще є позначка: veraltet — застаріле. Чи не є це лексикографічним компромісом між думкою Саліса та вже досить усталеною практикою унормування? Не стільки з нагальної потреби, скільки задля повноти викладу слід продовжити історичний огляд. У праці «Дієслово в „Punktai sakymų“ Костянтина Ширвіда (Індекс)» К. Моркунас для слова padėti наводить лише звичайні значення «поставити, покласти; допомогти», а значення «зробити» не подає, хоча фіксує форму padėjo з місця, згаданого Буґою (I 381) LKK XX 172. 1957 року Й. Балчіконіс коротко зауважив про слово geradėjas (=geradarys): «Друга частина цього слова „-dėjas“ запозичена з польського слова „dobrodziej“» J. Balč RR II 283. У вступній статті до видання творів Балчіконіса 1978 року Альдонас Пупкіс і Вітаутас Мажюліс відносять geradėją до гібридів, вважають -dėjas навіть суфіксом (там само, 30), тобто ніби відривають його від dėti. 1988 року Зиґмас Зінкявічюс зараховує geradėją ir piktadėją до «найрізноманітніших кальок і переробок», зазначаючи: «щодо -dėjas пор. dėti» LKI III 138. Ще до остаточного переписування, мов Філеас Фоґ, з’явилася праця Біруте Кабашінскайтє «Литовська народна етимологія та споріднені явища» (Вільнюс, 1998). Geradėjas дуже стисло розглянуто в підрозділі «Зв’язок контамінації з народною етимологією»: gera-d-ėj-as «добродій»: *geradėjas (пор. польськ. dobrodziej, ст. біл. dobrodėj «т. с.»)» і dėti (dėjo)» (81). Спирається на Скарджюса та його попередників. У тому самому підрозділі ще раз розглядається вплив dėti: «nedėlia, nedėlė „тиждень, неділя“ (пор. ст. біл. nedėlja „т. с.“) зазнало впливу слова dėti» (86). Тут спираються і на згаданий мною зв’язок, встановлений Буґою (K. Būg RR I 346), але не зрозуміли, що Буґа вживає тут dėti у значенні «робити» (отже, ne-dėlia мотивується так само, як слов’янське ne-dėlja — «не-робота», тобто не робочий день!). У розділі «Народна етимологія» робиться спроба знайти слов’янський прототип слова niekadėjas: «niekadėjas…» (пор. рос. niegodiai «т. с.» та інші слов’янські слова), перероблене за аналогією до niekas, dėti, набуло додаткового значення «той, хто ні в чому не винен, ні до чого не причетний, нічого не знає (про щось)» (LKŽ VIII 771 і далі)» (27). Жодних слов’янських прототипів не потрібно, адже geradėjas, piktadėjas, niekadėjas — литовські слова. Їхнє пояснення давно зайшло в глухий кут, бо не звернули уваги 1) на простий факт — форми середнього роду geradėja, piktadėja і 2) на коротко (але ясно) вказаний Буґою спосіб їхнього творення в литовській мові від dėti «робити». Цю тривалу інерцію продовжила й Кабашінскайтє — мабуть, перша, хто наважився пояснити й інше значення niekadėjo (за її словами, додаткове значення), але не заглибилася ні в думку Буґи, ні в дані академічного словника. Про це додаткове значення, яке давно не давало мені спокою (саме з нього й почався задум), поговорю згодом. Тепер, щоб переконливіше завершити справу про литовське походження geradėjo, piktadėjo, niekadėjo, слід поміркувати й про антиномічну сторону питання. Найважливіше — паралелізм geradėjo – geradario, piktadėjo – piktadario, niekadėjo – niek(a)dario (та ін.). 60 Отже, це слід було б розглянути навіть у тому разі, якби geradėjas, piktadėjas, niekadėjas були запозиченнями: як, коли, де й для кого виникли та вживалися geradarys, piktadarys, niek(a)darys? А якщо geradėjas, piktadėjas, niekadėjas — литовські, то навіщо ще й geradarys, piktadarys, niek(a)darys? Geradėja(s) ir piktadėja(s) у діалектах і давніх писемних пам’ятках уживаються ширше й давніше, ніж niekadėjas. За даними LKŽ III, форма середнього роду geradėja засвідчена в постилі Й. Моркуна, словнику К. Сирвідаса та «Пунктай сакіму», у граматиці Д. Клейна; пізніша форма geradėjas — у словниках П. Ругіса й Ф. Несельмана (у словнику Ф. Куршайтіса — geradėjis); однак не зовсім зрозуміло, звідки саме походить geradėjystė — із катехізису М. Пяткявічюса, словника К. Сирвідаса, Біблії С. Б. Хілінського чи словника П. Ругіса, а geradėjysta — із постилі Й. Моркуна. І geradaris приблизно того самого віку (наскільки сягають наші порівняно недавні писемні пам’ятки) — з постилі М. Даукши, geradarystė ir geradarymas — зі словника К. Сирвідаса. У діалектах geradaris зафіксовано широко: у Скапішкісі, Купішкісі, Йонішкялісі, Жемайчю-Калварії. За даними LKŽ IX, у тогочасних джерелах засвідчено piktadėja, piktadėjas, piktadaris (-ys): piktadėja — у Б. Вілента, постилях М. Даукши й Й. Моркуна, словнику К. Сирвідаса та «Пунктай сакіму», словнику Краузе; piktadėjas — у постилі М. Даукши, у М. Мажвідаса, Б. Вілента, Й. Бреткуна, С. Бітнера, словнику Ф. В. Гака, у П. Ругіса й словнику Ф. Куршайтіса (форма -is — у Біблії Л. Й. Рези, у С. Даукантаса); piktadėjystė — у словнику К. Сирвідаса; piktadaris — у словнику К. Сирвідаса; piktadarys — у постилі М. Даукши та словнику К. Сирвідаса; piktadaringas — у словнику К. Сирвідаса. У діалектах piktadarys зафіксовано лише у Смальвосі, piktadariauti — у Стачюнасі; ширше поширення в діалектах видно з різних пізніших словників і писемних джерел. Ніколи не було й немає територіального розмежування між geradėjo(s) – geradario і piktadėjo(s) – piktadario. Різниця інша: geradarys, piktadarys самі по собі прозорі, і кажуть geradarystę / piktadarystę daryti, а мотивація слів geradėjo, piktadėjo (до речі, семантично рівнозначна) вже стерлася, уже ніде не зафіксовано вислову geradėjystę / piktadėjystę padėti, а лише padaryti: Kada anas kam padarė geradėjystą Арморішкес (LKŽ III). Žmonės padaro tankiai piktadėjystę dėl menko pelno Йонас Балвочюс-Герутіс (LKŽ IX). Чи є ця різниця також хронологічною? Найімовірніше: коли geradėjas, piktadėjas майже втратило у слові dėti значення «робити» й мотиваційно потьмяніло, з’явилося (чи лише поширилося?) geradarys, piktadarys. Хоча ця хронологічність не дуже важлива, її, здається, підтверджує зіставлення niekadėjo ir niekadario: за даними LKŽ VIII, niekadėjas (-us, -is) у значенні 2. «той, хто нічого не вартий, негідник» зафіксовано досить пізно — у словнику М. Мєжініса, словнику А. Юшки (у діалектах — у Дусетосі, Плателяї); у значенні 3. «той, хто не робить нічого серйозного, ледар» — у словнику П. Ругіса (у діалектах — у Прєнаї, Кросносі). А niekudarys (-is) у значенні 2. «той, хто чинить дурниці, вітрогон, жартівник, пустун, бешкетник» трапляється в постилі М. Даукши, словнику К. Сирвідаса, а також у словнику Ф. Куршайтіса (у діалектах — у Мяркінє, Ґедрайчяї, Жемайчю-Калварії); у значенні 1. «той, хто робить дурниці, ледар, нероба» — у А. Баранаускаса та пізніших писемних джерелах. Варіант niekadarys у значеннях 1. «той, хто витворяє дурниці, негідник» і 2. «той, хто виробляє щось нікчемне» відомий лише з окремих писемних пам’яток. 61 Niek(a)dario, можливо, дещо раніше поширення зумовило і численність його синонімів (на відміну від geradario ir piktadario), і їхнє лише вузьке чи відносно вузьке поширення, і подекуди багатозначність: niekadarbis 1. «той, хто робить дурниці, марнує час» (словник А. Юшки, пісні А. Юшки, Ґіркальнис) (а niekdarb(i)uoti — Скірснемуне, Тільзит), 2. «нероба, ледар, дармоїд» (а niekdarbystė — словник Ф. Куршайтіса), 3. «той, хто погано щось робить, незграба» (Й. Шлапяліс), 4. «той, хто дуріє, жартівник, пустун» (Словник писемної литовської мови II); niekadarbis (Купішкіс, Палевене) — див. niekadarys; niekdirbys «той, хто займається дурницями, непотрібними й некорисними справами» (Кайріяй, М. Шальчюс); niekadirbys (писемні джерела) — див. niekadarys; також рідкісне dykadárbis 2. «той, хто робить дурниці» (Дусетосі) (1. «той, хто працює задарма»). Тут слід також зважати на певну семантичну невизначеність, залежну від першого компонента: легше розрізнити «той, хто нічого не робить — ледар» і «того, хто робить дурниці», але подвійне значення останнього — «дурниці-злочини» та «дурниці-дрібниці або нісенітниці» — нерідко стирається. У цьому сенсі від piktadario відрізняється й його нечастий синонім blog(a)dāris (-ys) «той, хто погано чинить, поводиться» (LKŽ I₂): blogas означає і «недобрий» (відповідає piktas – piktadarys), і просто «невдалий». Однак для теми статті це не дуже важливо. Можна ще висловити припущення, що на співвідношення niek(a)dario з niekadeju певною мірою міг вплинути й інший, досі не досліджений niekadejas. Але годі про це. LKŽ VIII не вважає, що це niekadejo, як твердить Б. Кабашинскайте, є додатковим значенням уже розглянутого слова, а навпаки: xniekadejas 1. «той, хто ні в чому не винен, ні до чого не причетний, нічого не знає (про щось)». Але це не слово зі старих писемних пам’яток. Це не свідчить про новизну: можливо, тематика просто не вимагала його, а можливо, його просто не вибрали з величезного запасу. У діалектах воно відоме і в аукштайтському (але не східному), і в жемайтському: Tėvas dedas niekadėju Joniškis. Išvertė pieną ir stovi kai niekadėjas Маріямполе. Eina kaip niekadėjas, lyg niekas nieko (ніби це не він зробив) Шунскай. Pats nulaužė peilį, pametė po suolu ir sėdi niekadėjas Середжюс. Aš tyčia viską režiu į akis, o jin tyli kaip niekadėja Йонішкіс. Iš ryto sugrįžęs namo, kaip niekadėjas su kitais dirbau laukuose В. Пєтаріс. (Залишилося ще одне речення з LKŽ VIII, але воно знадобиться далі.) То це звичайний розвиток значення (чи дивилися б ми на нього так, як у LKŽ VIII, чи навпаки — як Б. Кабашинскайте), чи вже енантіосемія, а може, навіть омонімія? Подальші дані допомагають знайти відповідь (Б. Кабашинскайте їх навіть не згадує) — насамперед xniekadeja присл. 1. «ніби нічого й не сталося»: Čia jam niekadėja pamaži bevaižiuojant su sykiu pradėjo labai skaniai kvepėti А. Шляйхер, «Litauisches Lesebuch und Glossar», с. 185. Atėjo ir sėdi sau niekadėja Ґрішкабудіс. Aš taip, lyg nieko nemanydamas, niekadėja nuėjau ir užtikau juos vagiant Судаугас (2. «ненароком» — словник Ф. Куршайтіса). Звертає на себе увагу, що ареали як іменника niekadėjas 1., так і прислівника niekadėja не характерні для полонізмів (навіть перекладних чи гібридних). Найважливіше — цілком зрозуміла мотивація, не стерта, як у niekadėjo 2. ir 3. 62 Тут слід вставити пояснення, чому немає іменника середнього роду niekadeja, якщо були geradėja, piktadėja. Якщо до наших днів не дійшли geradėja, piktadėja, то адвербіалізація форми середнього роду niekadaėja, можливо, витіснила її ще швидше (хоча й без того спільний рід витісняв її як зручніший — виразніший). Відчуття литовськості багаторазово підсилюють і закріплюють інші форми прислівника з тим самим значенням, які явно не можна ототожнювати й пов’язувати з нелитовським елементом -dėjas (нібито литуанізованим): niėkdėlė 1. «без жодної мети, удаючи, що ні до чого не причетний, ніби випадково»: Aš taip sau, niėkdėlė Eržvilkas. Ir pas mus niėkdėlė užsuk Jurbarkas (2. «потай, щоб ніхто не бачив»: Kai jie visi susės valgyti, tu niėkdėlė prislįnk prie lango ir pasiklausyk, ką jie šnekės Skirsnemunė); nuleisti niėkdėlė «не зважати»: Jisai nuleido niėkdėlė Daukšiai; niėkdėliais (niėkdėliais J. Barono žodynas, 1932) див. niėkdėlė: 1. Niekdėliais ims by ką man ir pagerins: taip prie lengvesnio darbo pastatys, tai pasiūs kur ant kokio pusdienio Žemaitė (2. Tu jam niekdėliais pasakyk, kad kiti negirdėtų Girdžiai); niėkadėliais «ніби нічого й не сталося» (J. Jablonskis). Тут рос. niegodiai — і сліду немає. І розвитку від niekadejo «злодія» не видно й зі свічкою. Навпаки, ці прислівники мають два значення. Існує навіть семантично подібний до niekadeją 2. і 3. іменник — 1niėkdėlis «погана, нікчемна річ, дрібниця»: Ne be to, kad niėkdėlis neįkliūtų ir bobai kuriai Žemaitė; 2niėkdėlis, -ė «дармоїд, ледар»: Ta niėkdėlė nieko nedirba, tik tinginiaują Panevėžys. Останнє речення значно розширює ареал (хоч він і має прогалини). Тепер час пригадати пропущене речення-приклад до niekadejo 1.: Nieku dėjęs (kaip niekadeja) nuvėjau pas kaimyną Kvedarna. Воно вставлене не на своєму місці, але привертає нашу увагу до ще одного потрібного напрямку — фразеології займенника та іменника niekas (niekai): 1niekas pron. def. – nieku dėjęsis «ніби нічого не зробив, ніби нічого не сталося, удаючи»: Į stubą įėjęs sėdos kai pirm to nieku dėjęs[is] prie vakarienės K. Jurkšaičio pasakos 11 (також засвідчено у словниках F. Neselmano, F. Kuršaičio, A. Juškos); niekų (niekuõ) dėtas (nedėtas) «з якогось приводу не причетний, неучасник, невинний»: Buvo bajoraitis vaikiukas niekuo nedėtas, bet plikis M. Valančius. Jis niekuo nedėtas (nenusidėjęs), nekaltas J. Jablonskis; 2niekas sm. – nieku dėti «не зважати»: Jis nieku dėjo, kad ana durna, by tik graži Švenčionys; 1niekai sm. pl., niekai – niekais leisti (nudėti) «не зважати»: Aš tą vekselį niekais nudėjau Veiveriai. Отже, залишається лише завершити цей семантичний комплекс литовської мотивації niekadejo 1., niekadeja adv., niekdėlė, niek(a)dėliais відповідними даними про значення та фразеологію слова dėti: dėti 14. «вважати (кимось/чимось)» <…>|| «мати за (когось/щось)»: Ar tu esi beprotis, ar mane už beprotį dedi? Kartena. Ji buvo gražuole dedama J. Balčikonis; 17. «удавати, прикидатися»: Deda negirdų Tverečius. Juoku dėjusis ir pasakiau Šatės [Čia įdėta ir: Nieku dėjęsis (tartum be priežasties), nuėjau prie kaimyno Kvedarna]; 19. refl. impers. «здаватися»: Kaip tau dedas, ar jis gerai padarė? Daugel iškis; dėti ant juoko «ставити на посміховисько»: Ką čia save dedi ant juoko su tais niekais! Darbėnai; kaip dedamas «той, хто не реагує, байдужий»: Juk ans žmogus ir yr kaip dedamas (роби з ним що хочеш — нічого не скаже) Salantai; to dėtas «призначений для того» 63 Ta diena to dėta – važiuokim, kad ir lyn Plateliai. Тут доречно було б згадати й фразеологію dėmės (: dėi) : dėl dėmės «удавано, несерйозно»: Dėl dėmės dirba vaikiš, t. y. dėl slisties [t. y. dėl akių] A. Juškos žodynas; tą dėmę daryti «удавати, ніби щось робиш»: Ans darbo nedirba, tik tą dėmę daro Kvedarna; tai dėmei «просто так, між іншим»: Ans yr tik tai dėmei, o nieko nedirb Kretinga. Цей доказ можна увінчати викладом у II томі «Словника литовської писемної мови»: niekadėja присл. «без певного наміру, приблизно» (із цитованим реченням A. Šleicherio), niekėle присл. «негайно, без зволікання» (тут помилилися через брак ширших даних і нерозуміння цитованого прикладу з писемних джерел: Vieną sykį jam parėjo į galvą mintis aprašyti visa, ką pergyveno; taip jis niekėle paėmė stalą ir ant jo užrašė visą nuotykį), niekėdeliais присл. = niekėdele. Отже, немає жодних позначок чи ознак чужомовності, жодних rlt. (reinlitauisch) відповідників. Отже, це безсумнівно литовське слово. Niekadėjas «той, хто чинить niekai — лихі вчинки, злодій (niekdarys)» і «той, хто ні до чого (не)причетний — (не)вважається таким, (не)здається таким» мають віддалені значення, мотивовані дуже різними значеннями слова dėti , але тут не слід вбачати ані омонімії, ані енантіосемії. Висновки 1. Добродій, злодій, недотепа — суто литовські слова, а не якась гібридна слов’янщина. Безособові форми середнього роду geradėja, piktadėja цілком унеможливлюють слов’янське походження: -a не може походити від слов’янського -ej. Значення другого компонента dėti — «робити», отже, ці слова мотивовані так само, як і їхні синоніми geradarys, piktadarys, niek(a)darys. Значення «робити» у dėti архаїчне — його простежуємо не лише за прикладом із «Punktai sakymų» К. Ширвіда, на який К. Буга вказав ще 1911 року, padėio aba padare (I 381), а й за значенням detis «ставати» (Oras nuo to dedasi šaltas — «Від цього повітря стає холодним», Запішкіс), а також за іншими реліктовими даними семантики (і латв. dēties – greta likties ar notikt). Наявність geradėjas, можливо, саме й перешкоджала проникненню слов’янізму тієї самої моделі dobrod(z)iejus (слов’янізм dobras «добряче, велике», dòbrai, dòbriai проник навіть до північних аукштайтів). Синоніми geradarys(-is), piktadarys(-is), niek(a)darys(-is), семантично прозорі, теж відомі здавна — вони з’явилися (або лише поширилися), коли geradėjas, pikta-dėjas, niekadėjas, після того, як слово dėti (майже) втратило значення «робити», втратили мотиваційну прозорість. 2. Твердження (без доказів), що niekadėjas діал. «той, хто ні в чому не винен, ні до чого не причетний, нічого не знає (про щось)» (Tėvas dedas niekadėju Joniškis) є значенням слова niekadėjas нелитовського походження — це ще легше спростувати. На його литовськість указує очевидно литовська мотивація прислівника niekadėja 1. «ніби нічого й не сталося» (Atėjo ir sėdi sau niekadėja Griškabūdis) (2. «ненавмисно») [«удаючи, що ні до чого не причетний; ні до чого (не)причетний»], особливо варіантів niekėle, niek(a)dėliais 1. «без жодної мети, удаючи, що ні до чого не причетний, ніби випадково» (Ir pas mus niekėle užsuk Jurbarkas) (2. «потай, щоб ніхто не бачив»), nuleisti niekėle «не зважати» 64 (Він опустив нікделе Дукшяй) і іменник ніке̇деліс «погана, нікчемна річ, дрібничка» (ніке̇деліс, -ė «дармоїд, ледар»). 3. Розглядаючи питання нормативності слів ґераде̇яс, піктаде̇яс, нікеладе̇яс, слід зважати і на відновлення литовського характеру, і на традицію, і на стиль. До речі, нікеладе̇яс у значенні «той, хто ні в чому не винен» у загальній мові майже не вживається. Отримано 1999 01 26 LITERATŪRA J. Balč RR II – Balčikonis J. Rinktiniai raštai 2, Vilnius: Mokslas, 1982. K. Būg RR I – Būga K. Rinktiniai raštai 1, Vilnius: Valstybinė politinės ir mokslinės literatūros leidykla, 1958. KNK – Kaip nereikia kalbėti. Sudarė Danguolė Mikulėnienė, Vilnius: Mokslas, 1991. KPP1 – Kalbos praktikos patarimai. Sudarė Aldonas Pupkis, Vilnius: Mokslas, 1976. KPP2 – Kalbos praktikos patarimai. Sudarė Aldonas Pupkis, Vilnius: Mokslas, 1985. KT – Kalbėkime taisyklingai. Sudarė Danguolė Mikulėnienė, Vilnius: Mokslas, 1990. LKI III – Zinkevičius Z. Lietuvių kalbos istorija 3, Vilnius: Mokslas, 1988. LKK XX – Lietuvių kalbos klausimai 20, Vilnius: Mokslas, 1980. LKŽ I2 – Lietuvių kalbos žodynas 1, Vilnius: Mintis, 1968. LKŽ II1 – Lietuvių kalbos žodynas 2, Vilnius: Valstybinė enciklopedijų, žodynų ir mokslo literatūros leidykla, 1947. LKŽ II2 – Lietuvių kalbos žodynas 2, Vilnius: Mintis, 1969. LKŽ III – Lietuvių kalbos žodynas 3, Vilnius: Valstybinė politinės ir mokslinės literatūros leidykla, 1956. LKŽ VIII – Lietuvių kalbos žodynas 8, Vilnius: Mintis, 1970. LKŽ IX – Lietuvių kalbos žodynas 9, Vilnius: Mintis, 1973. GERADĖJAS, PIKTADĖJAS, NIEKADĖJAS – PURELY LITHUANIAN WORDS Summary The words geradėjas (Eng. benefactor), piktadėjas (Eng. evil-doer, wrong-doer), niekadėjas (Eng. villain, loafer, wrong-doer) are purely Lithuanian and not hybrid Slavonic borrowings. The meaning of their second element dėti (Eng. put) is to do, to make, thus they are motivated as well as their synonyms geradarys (Eng. benefactor), piktadarys (Eng. evil-doer), niekadarys (Eng. evildoer, wrong-doer) (they obviously evolved or spread at the time when the motivation of the former ones faded). The meaning make, do of the word dėti (Eng. put) is archaic, derived from the relics, thus the faded motivation must have stimulated an interest in their origin, which was likely to be found in Slavonic languages. In Lithuanian dialects, the word niekadėjas is known in the meaning ‘the one who has done something’ and thus is obviously motivated. Its ‘Lithuanian-ness’ is supported by the adverbs niekada (Eng. as if nothing has happened), niekdėle, niek(a)dėliais (Eng. with no particular purpose, as if by chance) and the noun niekdėlis (Eng. trifle, a worthless thing) of the same root. 65