Friedricho Wilhelmo Haacko laiškas Gotthilfui Augustui Franckei

ACTA LINGUISTICA LITHUANICA XLV (2001), 179–186 ПУБЛІКАЦІЇ Першоджерела ЛИСТ ФРІДРІХА ВІЛЬГЕЛЬМА ГААКА ДО ГОТТГІЛЬФА АВГУСТА ФРАНКЕ В останні десятиліття зріс інтерес дослідників до історії Литовського мовного семінару в Галле (1727–1740) і, зокрема, до роботи Ф. В. Гаака в семінарі (див. Bense 1974, 1994; Schiller 1994a, 1994b; Drotvinas 1998a, 1998b, 2001). Однак дослідження різних аспектів цього важливого для історії литуаністики питання ускладнює, серед іншого, брак архівних документів. Продовжуючи дослідження лексикографії Малої Литви, в архіві Franckesche Stiftungen у Галле я знайшов лист Ф. В. Гаака (шифр A FSt/M 5 C5:14) до тодішнього керівника фонду Франке Готтгільфа Августа Франке. Лист написаний на аркуші завдовжки 17,3 см і завширшки 10,2 см, складеному навпіл, що утворює чотири сторінки: на першій і другій міститься текст листа, третя порожня; перед відправленням увесь лист склали ще раз навпіл, а на четвертій сторінці червоним чорнилом написали адресу AMonsieur Monsieur Francke Profesſeur en Theologie à Halle. Червона сургучна печатка відправника пошкоджена й нерозбірлива. В архіві лист описано як текст на двох сторінках; у правому верхньому куті першої сторінки, під місцем і датою написання листа (Stettin d. 19 May 1732)1 штампом проставлено номер сторінки в одиниці зберігання — 402, а чорним олівцем написано 505; унизу червоним олівцем додано ще 14. Нумерацію продовжено номером 403 у правому верхньому куті третьої (порожньої) сторінки. Обидві сторінки листа прошиті двома (загалом чотирма) отворами, які «виїли» частини деяких слів і ускладнюють читання тексту. Лист Ф. В. Гаака важливий із кількох поглядів. Він наочно показує, як вихованців теологічного факультету університету Галле залучали до колонізації Східної Пруссії. Як документ політичного й культурного життя перших десятиліть XVIII століття, лист привернув увагу істориків і був згаданий у збірнику документів з історії поширення пієтизму (Müller-Bahlke, Gröschel 1999). Сам лист експонувався у фонді Франке в Галле на виставці, що відбувалася з 26 червня до 28 жовтня 2001 року, і був анотований у присвяченому їй каталозі2. Лист містить відомості, що дають змогу уточнити біографію Гаака й висвітлити перспективи діяльності Литовського мовного семінару в Галле. Справді, чому Гаак, який восени 1728 року замінив першого керівника й викладача Литовського мовного семінару Йоганна Ріхтера після його від’їзду з Галле та повернення до Малої Литви й до того часу пропрацював на цій посаді вже майже чотири роки, мав залишити Литовський мовний семінар і попрощатися з Галле? Відомо, що король Фрідріх Вільгельм I, 1 День 19 виправлено з 10 (?), див. Müller-Bahlke, Gröschel (1999: 140). 2 Про наміри залучити Вайзенгауз у Галле до розвитку та інтеграції Східної Пруссії див. Müller-Bahlke (2001: 140). 180 | P U B L I K A C I J O S Колонізуючи спустошену після великої чуми й голоду Пруссію, запросив 16 000 емігрантів із Зальцбурга. Їхній маршрут пролягав через Галле й Берлін, а далі — до Малої Литви. Супроводжувати емігрантів (як проповідники й перекладачі) надсилали студентів теологічного факультету Галльського університету, серед них і Гаакка. Один із таких супроводжувачів, Йоганн Фрідріх Бройєр, у листі з Берліна від 9 травня повідомляє Франке, що проповідники Ган і Гаакка готові супроводжувати зальцбуржців3. Гаакка згадується також у щоденнику іншого супроводжувача, студента Кухча, про його подорож із Галле до Берліна 24 квітня — 12 травня 1732 р.; там написано, що 10 травня Гаакка вирушив із Берліна разом із групою емігрантів4. Розуміючи можливі наслідки від’їзду Гаакки з Галле, Франке просив короля залишити Гаакку в Галле викладачем семінару литовської мови й, імовірно, отримав його згоду. У листі від 13 травня 1732 р. Франке від свого імені та від імені професорів теологічного факультету Йоахіма Ланге (Lange) і Йоганна Генріха Міхаеліса (Michaelis) дякує королю за його розпорядження, щоб Гаакка на пів року повернувся до Галле. Водночас у листі Франке шкодує, що королівське розпорядження не застало Гаакку в Берліні, тому пише, що надіслав йому листи до Кенігсберга й Штеттина5. Однак із листа Гаакки до Франке бачимо, що Франке зарано зрадів дозволу Гаакці повернутися до Галле: король не задовольнив прохання галльських теологів, і Гаакка мусив підкоритися вищому, тобто королівському, наказу6. Неповернення Гаакки до Галле зашкодило подальшій діяльності семінару. Безперечно, Франке й Гаакка мали різні задуми, спрямовані на поширення пієтизму й зміцнення литуаністичної традиції. На жаль, пізніші керівники семінару не виявили себе на ниві литуаністики. Лист допомагає також встановити авторство приписок у Vocabvlarivm Гаакки. У бібліотеці Franckesche Stiftungen зберігається так званий durchschossenes Exemplar словника Гаакки, тобто примірник Vocabvlarivm із рукописними доповненнями та приписками (докладніше див. Drotvinas 1998). Ці рукописні доповнення написані кількома неідентифікованими особами. Розшукуючи автора(-ів) приписок, я припускав, що одним із них може бути сам укладач Vocabvlarivm, однак не мав автографа Гаакки. Тепер, коли знайдено лист, який публікується, почерк Гаакки можна зіставити з почерком приписок. Це зіставлення дає змогу переконливіше обґрунтувати попереднє припущення, що значна, можливо, навіть більша частина приписок (принаймні 2/3) написана власноруч автором, Гааккою. Звісно, точніших висновків можна було б дійти після проведення порівняльного графологічного аналізу обох текстів — приписок і листа. Однак уже й тепер доповнення, написані Гааккою, можна розглядати як його власні спроби накопичити словниковий матеріал для другого видання Vocabvlarivm, яке, можливо, так і не було підготовлене саме через від’їзд автора з Галле. Подаємо факсиміле оригіналу листа Ф. В. Гаакки, розширену транскрипцію тексту та переклад литовською мовою. Під час транскрибування тексту скорочення розгортаються, відновлені літери подаються у квадратних дужках. Великі літери відтворюються так, як у тексті. Слова, написані латинською (гуманістичною) графікою, передаються курсивом7. 3 Sign. 5 C 5: 22, див. Müller-Bahlke, Gröschl (1999: 31), пор. також Müller-Bahlke (2001: 140). 4 Щоденник студента-теолога про його подорож із супроводом зальцбурзьких емігрантів із Галле до Берліна, sign. 5 C 5: 22, див. Müller-Bahlke, Gröschl (1999: 31). 5 Подячний лист Готтхільфа Августа Франке Фрідріху Вільгельму Першому за розпорядження повернути Гаакку до Галле, sign. 5 C 5: 28, див. Müller-Bahlke, Gröschl (1999: 35). 6 З біографії Гаакки відомо, що 1733 р. його висвятили на священника в Берліні, згодом призначили дияконом у Гумбіннені; він служив священником у Ґервішкенах, а від 1734 р. і до смерті (1754) був священником у Пілкаллені. 7 Дякую пані Аушріне Йонікайтене, яка допомогла розшифрувати лист і уточнити переклад. PUBLIKACIJOS | 181 [Адреса] AMonsieur Monsieur Francke Professeur en Theologie à Halle. [1] Штеттін, 19 травня 1732 р. Високоповажний і вельми вчений, особливо високошановний пане професоре. Ваша Високоповажносте дозволить мені коротко відповісти на Ваші листи через брак часу. 1. Щодо обставин, у яких я опинився нещодавно, то можу сказати лише, що вони від Бога*, який дедалі сильніше переконує мене, що Він хоче саме так, а не інакше. Тому я не вийду з них, доки сам Він не виведе мене з них. Обставини Литовської семінарії не здатні відвернути мене від цього, бо в Кенігс=берзі *виправлено з 10 (?) *напівзбільшена мінускульна g *h виправлено *після ich закреслено geg [2] гори, безперечно, знайдеться хтось, хто з більшою користю й сумлінністю зможе виконати це, ніж я спромігся. Мені також дуже важко залишати ті душі, які були довірені мені, особливо під час першого призову, від якого залежить найбільше в керівництві; однак я не відчуваю в собі схильності повертатися. Пану профе[у]р доведеться породити в мені любов і зважити та розглянути всі обставини разом, щоб Ви, можливо, з доброго наміру не перешкодили Божій справі. Тепер я також повідомляю королю про власні обставини. 2) Те, що я не залишився там після листа пана професора, який отримав у Берліні, а вирушив далі, може мені = = = *d малу літеру виправлено на велику * проколоте слово doch? *пропущена й не позначена u **L важко відрізнити від l 182 | P U B L I K A C I J O S зовсім не ображатися, бо я мав взаємний наказ від Вищого Directorio негайно йти разом із людьми. 3) Що тепер я не можу повернутися, [а=дже сьогодні ще в ім’я Боже вирушу звідси*; причиною є почасти згадана вище обставина, а почасти те, що я не отримав від короля жодного ſpecielle ordre повернутися. Зрештою, доручаю Вас Богові та [Його] милості й залишаюся Вашим * літери в проколотих словах відновлено * виправлено; після theils закреслено obig (?) Dienſtwiliger F. W. Haack. Переклад литовською мовою: [1] Штеттін, 19 травня 1732 р. Ваша Світлосте і Високовчений, Особливо Шановний Пане Професоре. Ваша Світлосте вибачить мені, що через брак часу я коротко відповім на Вашого листа. 1. Щодо служби, яку я вже певний час виконую, то нічого іншого не можу сказати, як лише те, що вона призначена Богом, і я дедалі більше переконуюся, що Він бажає саме так, а не інакше. Тому я не залишу цього місця раніше, ніж Він Сам цього захоче. Служба в семінарі з литовської мови не може змусити мене піти звідси, оскільки в Кенігсберзі [2] напевно знайдеться хтось, хто міг би керувати з більшою користю й відданістю, ніж це вдалося б мені. Мені також важко покинути ті душі, які довірені мені на першій службі, а це найважливіше в духовному наставництві. PUBLIKACIJOS | 183 Я не маю жодного бажання повертатися. П[ан] професоре, пробачте мені й зважте на всі обставини, щоб, керуючись добрими намірами, Ви не намагалися змінити Божу волю. Також тепер я сам повідомлю листом Короля про свої обставини. 2) Що я, відповідаючи на лист П.[ана] професора, отриманий у Берліні, не залишився там, а вирушив далі, не можна ставити мені за провину анітрохи, адже я мав протилежний наказ Найвищого керівництва негайно продовжити шлях із людьми. 3) Що я тепер не можу повернутися, а вирушаю з Божим ім’ям; це тому, що частково мають значення згадані вище причини, а частково — тому, що я не отримав від Короля окремого наказу повертатися. У будь-якому разі нехай Бог благословить Вас і нехай Його милість буде з Вами, і залишаюся Вашим послужливим Ф. В. Хааком РИС. 1. АДРЕСА ЛИСТА ХААКА ДО ФРАНКЕ 184 | PUBLIKACIJOS РИС. 2. ПЕРША СТОРІНКА ЛИСТА ХААКА ДО ФРАНКЕ PUBLIKACIJOS | 185 РИС. 3. ДРУГА СТОРІНКА ЛИСТА ХААКА ДО ФРАНКЕ | 185 186 | P U B L I K A C I J O S LITERATŪRA Bense, G. 1974: Lithuanica in Halle. Zeitschrift für Slavistik 19 (2), 295–297. Bense, G. 1994: Die litauistische Tradition in Halle. Bense, G., Hrsg., Diachronie–Kontinuität–Impulse. Sprachwissenschaftliches Kolloquium Halle, Frankfurt am Main: Peter Lange, 79–95. Drotvinas, V. 1998a: F. W. Haacko „Vocablarīvm Litthvanico-Germanicvm, et Germanico-Litthvanicvm“ (Halle, 1730). Lietuvių kalbotyros klausimai 39, 82–100. Drotvinas, V. 1998b: F. W. Haacko „Vocablarīvm Litthvanico-Germanicvm, et Germanico-Litthvanicvm“ (Halle, 1730) rankraščių papildymų egzempliorius. Lietuvių kalbotyros klausimai 40, 3–21. Drotvinas, V. 2001: Johannas Richteris ir Lietuvių kalbos seminaras Halėje. Acta Linguistica Lithuanica 44, 41–54. Müller-Bahlke, Th., Hrsg., 2001: Gott zur Ehr und zu des Landes Besten – Die Franckeschen Stiftungen und Preußen. Aspekte einer alten Allianz. Halle (Saale): Verlag der Franckeschen Stiftungen. Müller-Bahlke, Th., Gröschl, J. 1999: Salzburg–Halle–Nordamerika. Ein zweisprachiges Find- und Lesebuch zum Georgia-Archiv der Franckeschen Stiftungen. Herausgegeben von… und in Verbindung mit der Georgia Salzburger Society. Mit einer Einleitung von Hermann Winde. Tübingen: Verlag der Franckeschen Stiftungen Halle im Max Niemeyer Verlag. Schiller, Ch. 1994a: Das litauische Seminar in Halle (1727–1740) und seine Mitglieder. Auf Spurensuche. Acta Baltica 32, 195–233. Schiller, Ch. 1994b: Die litauischen Seminare in Königsberg und Halle. Eine Bilanz. Nordostarchiv N. F. 3, Heft 2, 375–392. Vincentas Drotvinas Vilniaus pedagoginis universitetas Ševčenkos g. 31, 2009 Vilnius, Lietuva [email protected] Gauta 2001 12 05