Neopierwiastki litewskie na „-s-”

ACTA LINGUISTICA LITHUANICA XLIX (2003), 103 – 129 Литовські неопервинні основи на -s- WOJCIECH SMOCZYŃSKI Uniwersytet Jagielloński, Kraków Особливістю литовського словотвору є те, що багато суфіксів, переважно тих, що містять сонорні (l, r, m, n, v), очевидно, розвинули сигматичні різновиди, наприклад, -sla- поряд із -la-, -sra- поряд із -ra- тощо. У синхронному плані асигматичний різновид зазвичай приєднується до основ, що закінчуються на шумний приголосний, тоді як перед сигматичним різновидом стоїть голосний або дифтонг. У цій статті доводиться, що видимі сигматичні різновиди є наслідком ресегментації певних дієслівних форм (інфінітивів на -sti, форм теперішнього часу на -sta, атематичних форм теперішнього часу на -sti та ітеративів на -styti), у яких -s- виникає внаслідок дисиміляції перед зубними шумними приголосними; наприклад, ресегментація ēsti як ē-sti спричинила появу переформованої основи ēs-, засвідченої у ēsļus (її слід членувати як ēs-lus, а не ēd-slūs). Так переформовані основи на -s- розвинулися поряд із більшістю основ, що первісно закінчувалися на зубні шумні приголосні. Тож можна відмовитися від сигматичних різновидів, які в літературі приписуються багатьом суфіксам. 1. Одна з особливостей литовського словотвору полягає в тому, що для деяких іменникових суфіксів розрізняють асигматичний варіант і сигматичний варіант, який характеризується наявністю приголосного s перед власне суфіксом1. На підставі матеріалу, зібраного в монографії Пр. Скаржджюса (1943: 162н.), можна сказати, що таку диференціацію мають переважно ті литовські суфікси, які починаються із сонорного (l, r, m, n, v), пор. Асигматична форма Сигматична форма -la-: krėklas, mėšlas -sla-: giršlas, kaišlas, krišlas2 -lā-: dėla, eilā -slā-: gȳsla -lu-: vešļus, tukļus, suosļus -slu-: dėšļus, ešļus, gosļus3 -lē-: rėplės, nárplė -slē-: dėšlės, pūslē4 -rā-: skūdras, stipras, vāiras -sra-: gaisras, tīmsras -rā-: kaitrā, kantrā, šutrā, taukrā -srā-: [kaisrā, gaisrā]5 -ma-: kélmas, skvarmas -sma-: bilšmas, garšmas, jaušmas, varšmas6 1 Умови появи цього s, наскільки мені відомо, ніколи не були точно визначені. 2 Вторинні: mók-slas, pė-slas, rūk-slas, tīk-slas. 3 Вторинні: ei-slūs. 4 Вторинні: patvār-slēs, rauk-slē. 5 Формування у Скаржюса (1943) не наведені. 6 Вторинні: bēg-smas, džiaug-smas, lūnk-smas, vaik-smas, veik-smas. 104 | WOJCIECH SMOCZYŃSKI -me-: dermē, rētmē, sekmē, tekmē -smē: bausmē, drausmē, giesmē, rēsmē, żosmē -na-: ālpnas, drēgnas, glēbnas -sna-: dosnas, skursnas8 -nā-: dusnā -snā-: džiūsnā, ēsnos, skursnā, varsna9 -ni-: barnis, vilnīs -sni-: kášnis, krūšnis, pusnīs10 -nu-: kaunūs, kritnūs, lepnūs -snu-: ēsnūs, skursnūs, rusnūs11 -niu-: barniūs, mižniūs, sūsniūs -sniu-: pīržnius (*pirsnius) -va-: ērdvas, mūlvas, žēlvas -sva-: bālsvas, juōsvas, kiēsvas, rūsvas12 -vā-: dirvā, kalvā, sparvā -svā-: braṣvā, lāisva, nausva13 2. Асимігматичний суфікс приєднується переважно до кореня, що закінчується на проривний обструент (p, t, k, b, d, g), пор. rēp-les, rēt-mē, krēk-las, glēb-nas, ērd-vas, drēg-nas або щілинний обструент (s, š), пор. dus-nā, suos-lūs, mēš-las, vēš-lūs14. Натомість сигматичний суфікс — з описового погляду — сполучається з коренем, що має вокалічне або дифтонгічне закінчення. Пор. короткий голосний у rasmē, rūysas, krišlas, pusnīs, довгий голосний у kāšnis, rēsmē, gošlūs, miškē, pūšlē, дифтонги у kiēsvas, juōsvas та kaīslas, jaūšmas, сонантні дифтонги у bīlmas, gīrlas, skuršnas, varsna, tīmras, krimslē. Це правило порушують вторинні деривати, у яких сигматичний суфікс сполучається з будь-якими основами; див. примітку 2 і далі. 3. Тоді як асигматичний суфікс чітко відмежовується від кореня, у випадку сигматичного суфікса маємо справу з так званим морфологічним вузлом: сегмент s походить унаслідок дегемінації з групи *s-s-, у якій перша фонема була кінцевою фонемою попереднього морфема, а друга — початковою фонемою наступного морфема, тобто суфікса. Skardžius (1943), а за ним, зокрема, Otrębski (1965), реконструюють давню морфемну межу у формі, що передувала асиміляції, а саме як *t-s або *d-s. Це означає корінь, що закінчується на зубний проривний приголосний, і суфікс із початковим -s-, наприклад kīršlas < *kirt-slas, bausmē < *baud-smē. 4. Постулат сигматичних суфіксів нерозривно пов’язаний із гіпотезою, що вони утворюють nomina від дієслівних основ, які закінчуються на зубний проривний приголосний. Однак слід сказати, що ця гіпотеза справджується лише щодо віддієслівних іменників, але не витримує перевірки, коли її намагаються поширити на деривати 7 Вторинні: ei-smē, ūk-smē, verk-smē. 8 Вторинні: kūp-snas, vīlg-šnas. 9 Вторинні: liep-snā, rēk-snā, vālk-šna. 10 Вторинні: kēp-snis, lup-snis, mīrk-snis, žīng-snis. 11 Вторинні: lak-snūs, lip-šnūs, mil-snūs (← pamiltī), ry-snūs (← ryti) 12 Вторинні: žilSvas ⇐ žīlas, žal-svas ⇐ žāl(i)as. 13 Вторинні: gausvā, ydva, našva. 14 Проте трапляються винятки з цього правила, пор. kel-mas, bái-mē, bar-nīs, kau-nūs, dir-vā. NEOPIERWIASTKI LITEWSKIE NA -s- 105 дієслівні, що належать до тих самих словотвірних основ. Так, наприклад, поряд із kirslas, яке зазвичай інтерпретують як *kirt-slas, є дієслова kiršč́ioti і kirsnóti, яким неможливо приписати структуру *kirt-čioti, *kirt-noti. Щодо дієслів, утворених за допомогою неосуфіксів із компонентом -d-, kirsdinéti, kiršdinti, atsikirsdýti, малоймовірно, що група [zd] на морфологічному шві походить із дисимільованої групи *t-d. Простіше припустити тут основу kirs-, як у інф. kírsti, та антиципаційне озвончення s, спричинене приєднанням суфікса на -d- (пор. mèšdamas ⇐ mèšti); відповідний іменник kiršlas природніше трактувати як kirs-las, а не як *kirt-slas. Такі девербативи, як kąśčioti, kąślioti, kąśnoti, демонструють голосний ą, можливий лише перед спірантом, пор. інф. kąsti. Це відразу виключає реконструкцію із зубним зімкненим, *kand-čioti, *kand-lioti, *kand-noti, і радше спонукає до аналізу kąs-čioti, kąs-lioti, kąs-noti; відповідний іменник kąśnis легше вивести з kąs-nis, ніж із *kand-snis. 5. Деривати дієслова ésti утворюють такий ряд: ės-dinéti ės-dinti ės-terti ės-ena ės-kà ės-lùs ės-nos ės-nùs ės-tùvai ės-tùvas Очевидно, що в усьому цьому ряді основою є неокорінь ės- і що його було виокремлено з форми інфінітива ės-ti (< *ėt-ti < *ėd-ti). Неокорінь надає цьому ряду морфологічної автономії так само, як первинний корінь ėd- щодо дериваційного ряду ėd-inéti ėd-inti ėdž-ióti ėd-a ėd-ėjas ėd-ėnė ėd-rùs ėdž-ios 6. Якщо тепер із серії ės- вилучити форму ėsłus і приписати їй основу ėd- (пор. *ėd-šlus у Skardžiusa 1943: 166), то слід констатувати, що це інтерпретаційний прийом, який не зважає на той факт, що девербальна деривація в литовській мові використовує не одну, а дві основи: ėd- і ės- (старшу й молодшу). З огляду на це відмовимося від концепції сигматичних первинних суфіксів -sl-, -sr-, -sm-, -sn- при основах на -t-/-d-. Замінимо її поняттям неопервинного кореня, що закінчується сегментом 106 | WOJCIECH SMOCZYŃSKI s, що зрештою походить від дисиміляції зубного проривного в формі інфінітива (-s-ti < *-t-ti). Цей неопервинний корінь приєднує ті самі суфікси, що й первинний корінь з етимологічним -s- у кінцевій позиції, пор., наприклад, dēs-ena як dvēs-ena (від dvēsti, dvēšē) або tiṣ-ena (від tiṣti, tiṣo), gies-mē як ges-mē (від gēsti, gēso), ēs-tuvai або vers-tuvē як praus-tuvē (від praūstis, praūšēs), kās-čioti як blēs-čioti (від blēsti, blēso). 7. Уже побіжний перегляд академічного словника (LKŽ) переконує нас, що майже кожному кореню, який закінчується зубним проривним, відповідає неопервинний корінь на -s-, що виник унаслідок повторного аналізу інфінітива на -sti. Зазвичай він засвідчений кількома дериватами — іменними та/або дієслівними; пор. es- у § 5. Однак іноді існування неопервинного кореня підтверджує лише одна похідна форма. Так, наприклад, у випадку gaūs-mas ⇐ gaūsti, gos-lūs ⇐ gostì, kiēs-vas ⇐ kiēsti, mėṣ-tinis ⇐ mėšti та triz-nā (< *tris-nā) ⇐ trišti. Подібно до первинних коренів, неопервинні корені також зазнають аблаутного чергування, а саме набувають форми ступеня o: поряд із bris- (brištine) є bras- (brastā, brasvā), поряд із mis- (mišā) є mais- (maīstas), поряд із kirs- (kiršlas, kirščioti) є kars- в ізольованому іменнику karsā. 8. Подальші джерела неокоренів на -s. Такі приклади, як bāls-vas ⇐ bālsta (інф. bālti), vīkṣ-mas ⇐ vīkṣta (інф. vīkti) свідчать, що етимологічний теперішній час на -sta- було переосмислено як prs. на -ta-, утворений від основи на -s-, bāls-ta, vīkṣ-ta; так само būs-ena передбачає prs. būs-ta (див. § 11). – Основу таких дериватів, як dēs-čioti, dēs-lioti, dēs-ena тощо, найкраще пояснювати атематичною формою prs. dēst(i) «кладе», яка за аналогією з інфінітивами на -sti могла бути ресегментована як dēs-ti (див. § 12). – Деривати типу kāusdinti, pjāusdinti підлягають сегментації, що виявляє неокорені kaus- і pjaus- щодо первинних прабалтійських коренів kau- і pjau-. Щоб пояснити ці ноеморфеми на -s-, треба звернутися до інтенсивних утворень на -styti і визнати, що їхній сегмент s було сприйнято як морфологічний вузол і витлумачено як первісний збіг *s-s: káustyti = *kaus-sty-, pjáustyti = *pjaus-sty- (§ 13). 9. Нижче подано сукупність неокоренів на -s-, поділену на чотири групи відповідно до різновидів утворень, які стали вихідним пунктом морфологічної ресегментації. Це: 1. інфінітиви на -sti, 2. презенси на -sta, 3. атематичні презенси на -sti, 4. інтенсиви на -styti. 10. Ресегментація інфінітивів на -s-ti НЕОКОРІНЬ. ДЕРИВАТ ДЖЕРЕЛО НЕОКОРЕНЯ. ПЕРВИННИЙ ПРАБАЛТІЙСЬКИЙ КОРІНЬ aus- áus-dinti ataus-dýti áustyti15 áusti aud-, áudžiu, áudžiau 15 Унаслідок дегемінації з *aus-styti. NEOPIERWIASTKI LITEWSKIE NA -s- 107 aus-tuvė baus- baus-lys; baus-mė16; baus-tuvė baūsti baud-, baudžiu, baudžiau bels- bels-mas; béls-teleti; béls-tereti; bels-tūkas bélsti beld-, bél džiu, bél džiau bes- bes-čioti; bès-teleti; bes-tūvas; bes-tūkas bèsti bed-, bedù, bedžiau bils- bīls-čioti; bils-dénti; bils-mas17; bils-nóti bīlsti, bīlsta bild-, bilda bris- bris-nóti; bris-terti; bris-tinė bristi18 bred- / brid-, bredù, bridaũ briṣ- briṣ-teleti briṣti, briṣta19 brind-, pribrindo draus- draus-dinėti; draus-mė; draus-tinis; draustyti20; draus-tójas; draus-tùvės draūsti draud-, draudžiu, draudžiau ės- ės-dinėti; ės-dinti ėsti ėd-, ėdu, ėdžiau 16 Скаржюс (1943: 206): *baud-smė. 17 Skardžius (1943: 203) wymienił wśród wyrazów na -smas, jak bèg-smas, rėk-smas, verk-smas. 18 Ступеневим відповідником до bris- є bras-, див. нижче § 10.1. 19 Ще до зміни пралит. *inS на лит. įS праесенс *brin-sta отримало велярну вставку: > brinksta. Потім цю форму ресегментували як brink-sta, про що свідчать prt. brinko та inf. brinkti. Таким чином, неопвк. brink- «дзвеніти, розбухати, набрякати» стало синонімом неопвк. briṣ-. 20 Через дегемінацію з *draus-styti. 108 | WOJCIECH SMOCZYŃSKI ės-ena21 ės-kà22 ės-lùs23 ės-nos ės-nùs24 ės-terti *ės-tùs25 ės-tùvai ės-tùvas gąs- gąs-čioti gąs-dinti nuogas-lùs26 išgąs-tis išsigąsti gand-, išsigandau gaus- gaũs-mas gaũsti gaud-, gaudžiù, gaudžiaũ geis- geis-las geis-lùs geis-mas pageis-tojas geĩsti geid-, geidžiù, geidžiaũ gels- gẽls-vas27 gẽlsti, gẽlsta gelt-, pagelto girs- gĩrs-las28 gĩrs-mas gĩrsti, išgĩrsta gird-, išgirdo gys- gys-mas gỹsti, gỹsta29 gyd-, pragýdo glaus- glaus-mẽ glaus-nùs glaũsti glaud-, glaudžiù, glaudžiaũ 21 Skardžius (1943: 234) jest to deryvat z suf. -sena. Por. jednak ės-ena z deryvatami na -ena od pierwiastków zakończonych etymologicznym -s-: dvẽs-ena ⇐ dvesiù, dvesiaũ, dvẽs-ti; tĩsena ⇐ tĩsti, tisaũ, tĩsti. 22 Skardžius (1943: 124): *ėd-skā. – Adj. ėškus a. ėškus są rečiau deryvatami na -us od sb. ėškà ‘apetyt’ niželi formacją deverbalną *ėd-skas, jak chciał Skardžius (1943: 124). Por. też ėšk-ena ⇐ ėškà. 23 Скарджюс (1943: 166): *ėd-slùs. 24 Скарджюс (1943: 225): *ėd-snus. 25 Форму *ės-tùs перетворено шляхом інсерції k на *ėktùs, а потім через зміну ks > на kš — на ėkštùs «вибагливий у їжі; слабосилий». Форму у Скарджюса (1943) не враховано. 26 Скарджюс (1943: 166): *gand-slus. 27 Скарджюс (1943: 377): *gelt-svas. 28 Скарджюс (1943: 163): *gird-slas. 29 Пор. у § 12 giesmẽ від атематичного prs. giẽst(i). NEOPIERWIASTKI LITEWSKIE NA -s- 109 glaus-tyti(s)30 priglaus-tojas glos- glos-nùs glós-teletì glóstyti31 glósti glod-, glódžiu, glódžiau gos- gos-lùs32 gosti god-, godzìu, godzìau grę̇s- grę̇s-tùvas grę̇sti grend-, gréndžiu, gréndžiau graus- graũs-mas33 graus-tìnis gráusti graud-, gráudžia, gráude griaus- griaũs-mas griaus-tìnis griaústi griaud-, griaúdzia, griaúde grįs- grįs-dinti grįs-lai grįs-mas grįs-tas grįs-tinis grįs-tójis grįsti grind-, grindžiu, grindžiau grūs- grūs-lýs grūs-mė grūs-tas grūs-tinė grūs-tis grūs-tinė grūstyti34 grūs-tùkas grūs-tùke grūs-tùvas grūs-tùvė grūs-tùvis grūs-tuvỹs grústi grūd-, grūdu, grūdau 30 Унаслідок дегемінації з *glaus-styti. 31 Унаслідок дегемінації з *glos-styti. Альтернативний метааналіз glóst-tyi утворює неопохідне слово. glost-: glostinėti, glostinis, тоді як glósty-ti веде до glósty-dinti. Похідні: 32 gosláuti «бути хтивим, жадібним до насолод», goslyba «хтивість, жага насолод». Skardžius (1943: 166): *god-slus. 33 Варіанти: graũzmas, graũdzmas. 34 Через дегемінацію з *grūs-sty-. 110 | WOJCIECH SMOCZYŃSKI gurs- gūrs-tas35 gurs-terėti gūrsti, gūrsta gurd-, gūrdo jaus- jaūs-ena jaus-lùs jaūs-mas36 jaūs-mē jaūsti jaut-, jaučiū, jaučiaī kais- užkais-dinti kais-las37 kais-rà kaisti, kaista kait-, pakaito кус- kąs-čioti38 užkąs-dinėti kąs-dinti kąs-lioti kąs-nis/-nỹs kąs-noti kąs-telėti кусати канд-, kándu, kándau keis- keis-dinėti keis-ena keis-lioti keis-mas keis-tinis keis-tinỹs змінити keit-, keičiū, keičiaū kęš- apkęš-dinti kęš-mas kęš-terėti kęš-terti kęšti kent-, kenčiū, kenčiaū kęs- kęs-čioti kęsėti39 kęs-las40 kęsti kėt-, kėtù, kėtaū 35 Skardžius (1943: 322): *gurd-smas. 36 Skardžius (1943: 203): *jaut-smas. 37 Skardžius (1943: 163) wymienia ten wyraz w grupie formacji z suf. -sla-. 38 Пор. давніші ітеративи з kand-, kandýti і kándžioti. 39 Через дегемінацію з *kės-sėti. Пор. versėti s. v. vers-. 40 Tu wyjątkowo Skardžius (1943: 163) się waha: „gali būti kilęs iš *kės-slas ir *kės-las, plg. kęsintis“. NEOPIERWIASTKI LITEWSKIE NA -S- | 111 kies- kiẽs-vas41 kiẽsti, kiẽsta42 kiet-, sukiẽto, užkiẽto kirs- kirs-čioti atsikirs-dinėti nukirs-dinti atsikirs-dýti kirs-las43 kirs-mas kirs-nė kirs-nóti kirs-tas44 kirs-telėti kirs-terėti kirs-tìnas kirs-tìs kirs-tójas kirs-tùkas kirs-tùvas kìrsti kert- / kìrt-, kertù, kirtãũ krės- krės-čioti krės-dinėti krės-nóti krėsti kret- / krėt-, krečiù, krečiãũ krims- krims-čioti krims-dinti krims-ėti krims-lė krims-nis krims-nóti krims-telėti krims-telti krims-tùkas krìmsti kremt- / krimt-, kremtù, krimtaũ45 kris- kris-dinėti kris-dinti krìsti krit-, krintù, kritãũ 41 Скарджюс (1943: 377): *kiet-svas. 42 Основою деривації є віддієслівний іменник, утворений від прикметника за допомогою суфікса -sta-. Так само пояснюються й прикметники kiẽs-vas «тверднуватий», balsvas «білуватий», gelsvas «жовтуватий», juõsvas «чорнуватий», mėlsvas «синюватий», raũsvas «рожевий», žalsvas «зеленкуватий», žil̃svas «сивуватий». Скарджюс (1943: 377) і Ортембський (1965: § 121) безпідставно постулюють для всієї цієї групи суфікс -svas. 43 Skardžius (1943: 164): *kìrt-slas. – Wariant keršlas jest wtórny; wokalizm został wyrównany do prs. kertù (Skardžius l. c. postuluje *kert-slas, tj. derywację od osnowy praesentis, co mało prawdopodobne). 44 Варіант kerštas є вторинним; вокалізм вирівняно за prs. kertù. 45 Є також відповідний неопк. на ступені o, див. нижче krams-, § 10.1. 112 | WOJCIECH SMOCZYŃSKI kris-las46 kris-liai kris-nóti kris-telėti leis- leis-dinėti leis-dinti leis-dyti / -dūti leis-ena leis-telėti leis-terėti leis-terti leis-tin̄iai leis-tiniai leis-tōjas apléis-tojas47 leis-tūvas léisti leid-, leídžiu, leídau lies- liés-mas liés-telėti lies-tūkas liēsti liet-, liečiu, liečiau liš- liš-dinėti nuļis-dyti liš-ena48 lišti lind-, lendū, lindau mels- mels-dinti mels-ena mels-mas užmels-tojas mels-tuvė melsti meld-, meldžiu, meldžiau мес- / мез- mes-čiōti49 mes-dinėti išmēs-dinti mes-dyti mės-liava50 mēsti met-, metù, mečiau 46 Skardžius (1943: 164): *krit-slas. 47 Ці давньолітовські слова пор. z klaust-tojas SD³ 372 «питач, percontator, rogator» до kláusiu, kláusti. 48 Див. вище примітку до ės-, ēšena. 49 Це поряд зі старшим ітеративом mēčioti (*mēt-iā-), а також mētyti. Щодо подовженого ступеня пор. латис. mētāt «кидати, метати» і староцерк.-слов. vūmetati, pomētati. 50 Суфікс -liava виокремлено з утворення mēšliava «пора вивезення гною в поле», а саме тоді, коли його співвіднесли з дієсловом mēšti, mēžiu «удобрювати, вносити добрива». Щодо NEOPIERWIASTKI LITEWSKIE NA -s- 113 mẽž-liava; mes-muõ51; mès-teleti; mès-tereti; mes-tùvai męs- męs-tìnis męsti ment-, menčiù, menčiãũ mis- mis-â52 mišti mit-, mintù, mitãũ53 pers- pẽrs-teleti; pers-tùvai pẽrsti perd-/ pird-, pẽrdžiu, pẽrdžiau54 pirs- pìrs-čioti; pìrs-kius; pìrs-kus56; pìrs-la / -là; pìrs-nis; pìrs-nóti; pìrs-teleti; pìrs-tereti; pìrz-nius57 *pìrsti, *pìrsta perd-/ pird-, *pirdo55 plaus- plaũs-mas; plaũs-tas58; plaũstyti59 plaũsti plaud-, pláudžiu, pláudžiau plės- plẽs-ẽnos plẽsti plet-/ plẽt-, plečiù, plečiãũ етимологічно це mẽšliava, утворене суфіксом -iava від іменника mẽšlas «гній, перегній» < mẽš-las; це слово було утворене жартівливо від інфінітива mẽsti, а не від первинного кореня mẽž-, як припускав Skardžius (1943: 164), реконструюючи *mẽž-slas. За аналогією зі співвідношенням mẽs-tì:: mẽs-liava виникли різні аналогічні утворення, пор. nẽšti ⇒ nẽšliava, vẽšti ⇒ vẽšliava (вторинно vẽžliava), rìnkti ⇒ rìnkliava. 51 Варіант до met-muõ, частіше множина mẽt-menys «основа в тканині». 52 Екстракт із солоду, сусло, з якого за допомогою ферментації виготовляють пиво». Відповідає латиському misa. 53 Пор. новий корінь mais-, щодо форми ступеня o до mis- див. § 10.1. 54 Щодо ступеня редукції pird- див. нижче новий корінь pìrs-. 55 Щодо ступеня e див. вище новий корінь pers-. Ступінь редукції простежується в pirdìnti, pirdžioti, а також у називному відмінку pirdà, pìrdalas, pirdùnas, pirdžius. 56 Paralelną budowę pokazuje smìrs-kus ⇐ smìrs(ti), zob. niżej. Skardžius (1943: 124) odtwarza jednak *pìrd-skus. 57 Внаслідок соноризації *pìrs-nius (суфікс як у sùs-nius ⇐ sùsti). Паралель: trìznius див. tris-. Skardžius (1943: 226) реконструює *pìrd-dnius (такого суфікса не існує!) 58 Скарджюс (1943: 321): *plaud-tas. 59 Через дегемінацію з *plaus-syti. 114 | WOJCIECH SMOCZYŃSKI išsiplės-ena plės-mas plūs- plūs-čioti plūs-ena plūs-mas61 plūs-teleti plūs-tereti plūsti, plūsta plūd-, plūdo60 pras- pripras-dinėti atpras-dýti supras-dýti pras-ena pras-lūs pras-mà pras-mas pras-mē pràsti prat-, prantù, prataũ pus- pus-nis62 pùs-tas pustytý63 pùsti put-, puntù, putaũ pūs- pūs-čioti64 pūs-dinti pūs-dýti pūs-lē65 pūs-lioti pūs-lýs pūs-nóti pūs-tereti pūsti put- / pūt-, pūčiù, pūčiaũ ras- ras-dinėti ràs-dinti ras-dýtis ras-lūs66 ras-mē ràsti rad-, randù, radaũ 60 Поруч із цим є також неопервинний корінь. plūst-: plūst-ėti, -a, -ėjo, plūstubūnis «той, хто ллється, лихословить, брудноязикий». 61 За умови експресивного скорочення plūs- > plus- сюди можна було б зарахувати ще й plus-čioti «ходити без мети, тинятися» (⇒ plūs-čius «ледар, нероба, волоцюга»). 62 Skardžius (1943: 221): *put-snis (tak samo Otrębski 1965: 170). 63 Унаслідок дегемінації з *pus-snyt. 64 Пор. давніше pūčiōti < *pūt-ia-. 65 Skardžius (1943: 170): *pūt-slē. 66 Skardžius (1943: 166): *rad-slus. NEOPIERWIASTKI LITEWSKIE NA -S- | 115 res- / ręš- rēs-vas rēs-vas67 rēs-mē68 rēsti ret-, rēnta, rēto ręs- rēs-dinti rēs-tinis rēs-tójas69 rēsti rent-, renčiù, renčiaũ ries- ries-čiúoti ries-mē70 rēs-mas ries-tas ries-tinis ries-tùvas ries-vas71 riēsti riet-, riečiù, riečiaũ ris- ris-dinti ris-tas ris-vas ris-tùvai ris-tùvas risti rit-, ritù, ritãu rus- rus-nùs72 rùs-vas73 rùsti rud-, rundù, rudaũ sēs- sēs-lỹs sēs-lùs74 sēs-tas pasēs-tē75 sēsti sēd-, sēdu, sēdau siaus- siaũs-dinti siaus-lùs siaũsti siaut-, siaučiù, siaučiaũ 67 Скарджюс (1943: 377): *rēt-svas. 68 Skardžius (1943: 206): *rēt-smē. – Por. stopień wzdużony rēt- w reimē a. retmā ‘rzadkie miejsce (w lesie)’, rētis ‘rzeszoto, sito z dużymi otworami’ (zwane też retas), rētỹs ‘człowiek małomówny’. 69 Поряд із ręš- існує неоп. rąst-: rąstas. Його виокремлено з інтенсивного *rąs-yti ⇐ *ras-syti (основа ręš-ti). 70 Скарджюс (1943: 206): формація на -smē. 71 Скарджюс (1943: 377): *riet-svas. 72 Skardžius (1943: 225): *rud-snus. 73 Skardžius (1943: 377): *rud-svas. 74 Skardžius (1943: 166): *sēd-slus. 75 Skardžius (1943: 331): *pasēd-stē або *pasēd-tē. 116 | WOJCIECH SMOCZYŃSKI siaũs-mas siaũs-teletė siaũstyti76 siaũs-tùvas sius- sius-lùs siùs-mas sius-nà sius-tà siùs-tas siùs-teletė siùsti siut-, siunù, siutaũ sius- siųs-dinti77 siųs-lys siųs-tinis siųstyti78 sius-tùvas siųsti siunt-, siunčiù, siunčiãu skaus- skaũs-dinti skaũs-mas79 skaus-nóti skaũsti, skaũsta skaud-, skaũda, skaudžiù skers- skẽrs-dinti skers-tójas skers-tùvės80 skẽrsti skerd-, skerdžiù, skerdžiãu skės- skẽs-čioti skẽs-nóti skẽs-teletė skẽs-tinis skẽs-tùvas skẽsti sket- / skėt-, skẽčiù, skẽčiãu skirs- skirs-ena skirs-kelė skirs-mas skirs-nis skĩrsti, skĩrsta skird-, skĩrdo 76 Через дегемінацію з *siatus-syti. 77 Поряд із цим siuntinė́ti. 78 Через дегемінацію з *siųs-syti. 79 Skardžius (1943: 204) wymienił wśród wyrazów na -smas, por. wyżej uwagę do bil̄smas. 80 Вторинну основу skers- ще видно у зб. skerstiis або skerstùjis «останній місяць року, грудень»; однак пояснення форманта викликає труднощі. NEOPIERWIASTKI LITEWSKIE NA -S- | 117 skirs-nùs skirs-telėti81 sklęs- sklęs-tas sklęsti sklend-, sklendžiu, sklendžiau skros- skrós-dinti skrós-tinis skros-tójas skros-tùvas skrósti skrod-, skródžiu, skródžiau skurs- skurs-dinti skurs-nà82 skurs-nas83 skurs-nùs84 skursti, skursta skurd-, skùrdo skus- 1 skùs-čioti skùs-terėti skùsti skud-, skùnda, skùdo skus- 2 nuskùs-dinti skùs-terti skùs-tis skus-tójas skus-tùkas skus-tùvas skùsti skut-, skùtu, skutau skųs- apskųs-dinti skųs-mas skųs-tis skųs-tójas skųsti skund-, skùndžiu, skùndžiau slys- slýs-čioti slýs-dinti slýs-mas slýs-terėti slýsti, slýsta slyd-, sýdo smirs- smìrs-dinti smìrsti, smìrsta smird-, pasmìrdo85 81 З метаналізом prs. skirsta як skirt-a пов’язані також діалектні похідні skirsč-iotis, skirt-ė, skirt-yti, skirst-ùkas, skirst-ùs. 82 Skardžius (1943: 220) wymienił wśród wyrazów z sekundarnym sufiksem -sna, jak lùp-sna, kup-sną, liep-sną. 83 Skardžius (1943: 219): *skurd-snas. 84 Skardžius (1943: 225): *skurd-snus. 85 Див. нижче неопервинні основи на ступені o: smars-, § 10.1. 118 | WOJCIECH SMOCZYŃSKI smirs-nóti smirs-telėti smirs-telti smirs-terėti smirš-kus86 spaus- spaus-dinėti spáusti spaud-, spaudžiu, spaudžiau spáus-dinti spáus-ena spáus-mas spáus-muõ spáus-tai / spáuš- spáus-telėti spáus-terėti spáustyti87 spáus-tojas spaus-tūkai spaus-tūvai spaus-tùvė spraus- spraus-lė spráusti spraud-, spraudžiu, spraudžiau spraus-mas spraus-mė spraus-muõ spraus-tas spraus-tūkas spraus-tūvai88 spręs- spręs-dinti spręsti sprend-, sprendžiu, sprendžiau spręs-ena spręz-lis89 spręs-mas spręs-tūvai spręs-tūvas svies- svies-dýti sviesti svied-, sviedžiu, sviedžiau svies-tas90 86 Пор. вище pirš-kus. 87 Унаслідок дегемінації з *spaus-styti. 88 Від прабалтійського praus- «мити (ся)», з етимологічним -s-, відповідно маємо praustuvė а. praustuvė «таз». 89 Від *spręz-lis, із соноризацією групи sl, як у mėzliava < поряд із mės-liava (див. статтю mes-/mez-), kremzlė поряд із kremslė «хрящ» (неопрабалтійське krims- / krems-). 90 Otrębski (1958: § 471): *svied-tas. NEOPIERWIASTKI LITEWSKIE NA -s- 119 svies-teleti svies-tinė svies-tynės svys- svýs-teleti svýs-terėti svýsti, svýsta svyd-, svýdo šus- šūs-dinti šūs-tiniai šūs-tinis šūs-tūkai šūsti šut-, šuntù, šutaũ šveis- šveis-čiūoti šveis-dinti šveis-tinis nušveis-tójas šveis-tūkas šveis-tūvas šveis-tùvė šveisti šveit-, šveičiu, šveičiau švies- švies-à91 švies-as švies-dinti švies-dyti švies-ė švies-ėti švies-inti / -inti švies-is švies-tùvas švies-ulýs švies-umà švies-ùmas švies-ùs šviėsti šviet-, šviečiu, šviečiau tris- triz-nà *tristi trid- / tried-, *trindù, *tridaũ; wtórnie trýstu < *trind-stu, trýdau, trýsti92 Скаржюс (1943: 310): *šveit-sa. Wbrew Skardži­usowi (1943: 219) wyraz triznà ‘biegunka; osoba na nią cierpiąca’ nie może być wyprowadzony z prototypu *trid-dna z tej prostej przyczyny, że składnik -dna nie pojawia się jako sufiks w żadnym wyrazie litewskim. Bardziej naturalny będzie tutaj wywód triznà z praformy trišnà, mianowicie przy uwzględnieniu antycypacyjnej sonoryzacji sn > zn. To nieregularne zjawisko fonetyczne dokumentują takie paralele, jak z jednej strony užnaĩ < uõsnaĩ, nuolaižnùs < nuolaišnùs, z drugiej strony grazmẽ < grasmẽ, graũžmas < graũšmas, juozmuõ < juośmuõ. Formacja *tris-nà tak się ma do inf. triš(ti) jak sius-nà do 120 | WOJCIECH SMOCZYŃSKI vers- vers-čiūkas vers-dinėti vèrs-dinti pérvers-dyti vèrs-ena versėti93 vers-las vers-mas vers-tuvē vèrsti vert-, verčiù, verčiaũ ves- ves-dinėti vès-dinti ves-dýti vès-imas / -imà ves-tùvės vèsti ved-, vedù, vedžiaũ vès- vès-à vés-čioti atvès-dinėti vès-dinti atvès-inti vès-ulys vès-umà vès-ùmas vès-ùs vésta, véstivèd-, védo žais- 1 žàis-las94 žàis-mas žàis-tojas žàisti ‘гратися’ žàid-, žaidžiù, žaidžiaũ žais- 2 žàis-tis95 žàiz-dė žàisti ‘ліпити з глини’ žàid-, žaidžiù, žaidžiaũ96 siùs(ti) та як dziùs-nà до dziùs(ta) і стлит. duos-na до prs. atemat. dúos(ti). – Drw. trznius «людина, що страждає на діарею» зводиться до *triz-nius. Що й тут ідеться про вторинну соноризацію, свідчить паралель у вигляді piržnius «пердун» від *pirs-nius, тобто до pirs- ← *pìrsti (див. вище). Пор. sùsnius від sùsti. Інакше Otrębski (1965: § 298), де запропоновано праформи *trid-snius i *pird-snius із сигматичним суфіксом, який, однак, важко вважати давнім та/або первинним. 93 Шляхом дегемінації з *vers-sėti. Пор. вище kešėti s. v. kès-. 94 Skardžius (1943: 164): *žàid-slas. 95 «місце біля хлібної печі, припічок» (LKŽₓₓ 88). Спорідненим словом тут є žàidas «ковальське горнило». 96 Діалектне žàisti співвідноситься з літературним žiešti «ліпити, формувати з глини» приблизно так само, як діал. žàisti «ранити» співвідноситься з žeisti «те саме». З огляду на ступінь о можна žàisti, žaidžia інтерпретувати як квазіпервинне дієслово, тобто таке, що закріпилося на місці ітеративу *žaidyti, яке в praesens відмінювалося із суф. -ia-: žaidžia (пор. стлит. тип prs. mó́kia до mókyti, ró́dzia до ró́dyti, Otrębski 1965: § 639). NEOPIERWIASTKI LITEWSKIE NA -S- 121 ž aiz-dē97 žaiz-rà žaizdrà98 žis- žis-čioti žis-dinti žis-lioti žis-loti žis-tūkas žisti žind-, žindu, žindau žos- žos-čioti žos-las žos-mė99 žos-tė žosti žod-, žódžiu, žódau 10.1. Додаток: форманти на ступені o bras- bras-tà brās-tas100 bras-và bras-tvà bristi bred- / brid-, bredù, bridau braṣ- braṣ-à101 braṣ-và102 braṣ-tvà brésti, brésta brend- / brind-, pribřendo, pribřindo gais- gais-as103 *gisti, *gysta104 *gied- / gid-, пор. giedras, gaidrùs 97 Варіант слова žais-tis (LKŽXX 90). Його можна вивести з *žais-lė шляхом спорадичного переходу в сонорний після i. Те саме стосується слова žaizdà або žaizdė ‘рана’, < *žais-tal-tė ⇐ діал.žais(ti) ‘ранити’. 98 ‘ковальське горнило’, ширше відоме як masc. žaizdras (LKŽXX 90–91). У žaizrà маємо справу з утворенням на -ra- від інф. žais(ti), тобто *žais-ra. Від такого випадку, як kais-rà ⇐ kaisti (див. вище), наш приклад відрізняється озвонченням s (щодо цього пор. sprēžlis s.v. sprēs- та triznà s.v. tris-). Молодшим варіантом є, натомість, namitodrā, що походить від озвончення *žaist-ra (< *žais-ra-t- епентетичне, як-от у gaistras ‘заграва на небі’, після озвончення: gaizdras). Зовсім інакше трактує це Skardžius (1943: 301): *žaiddras, із фіктивним суфіксом -dra- (варіант žaizdra у цьому контексті не враховано). У монографіях S. Ambrazas (1993, 2000) не знаходжу слів žaizrà, žaizdrà, žaizdras (а також kaisrà, sprēžlis, triznà, gaizdras). 99 Skardžius (1943: 206): *žod-smė. 100 В обох цих дериватах на -t- йдеться про аблаутне співвідношення bras- ⇐ bris-. Відсутність інтенсивної форми *brastytì унеможливлює аналіз *bras-à, *brast-as. 101 Skardžius (1943: 310): *brand-sa. 102 Skardžius (1943: 378): *brand-sva. 103 Skardžius (1943:310): *gaid-sas. Wyrazowi litewskiemu odpowiada łot. gàiss ‘powietrze’. 104 Prs. *gysta можна розуміти як відновлення старої інфіксованої форми теп. ч. (*gind-sta ⇐ *ginda ‘прояснюється, розпогоджується’) за аналогією, наприклад, із išvysta (*vind-sta ⇐ *vinda ‘помічає, зауважує’), де ys- становить основу для ступеня o і vais-, див. нижче vaìskus. 122 | WOJCIECH SMOCZYŃSKI gais-rà105 gais-ras106 gais-ùs gars- garš-as garš-inti gars-inti garš-mas107 gìrsti, išgìrsta gird-, gìrdi, išgìrdo kars- kars-à108 kìrsti kert- / kirt-, kertù, kìrtau krams- kráms-čioti109 krams-ėti krams-lė krámz-lė krams-lȳs krams-lùs krams-nóti krams-óti kráms-telzti / -telti kráms-terėti kramstyti112 krams-tùkas krams-ùs krìmsti kremt- / krimt-, kremtù, krimtàu110 ląs- las-tà ląs-tas113 ląs-tis lįsti lend- / lind-, lendù, lindàu lais- láis-čioti lais-dinti léisti leid-, lėdžiu, lėidau 105 Будова як у kaisra ⇐ kaiš(ti), див. вище s.v. kais-. 106 Skardžius (1943: 301): *gaid-sras. 107 Skardžius (1943: 203): *gard-smas. 108 Skardžius (1943: 310): *kart-sā. Co do apofonii por. niżej narsà, tamsà, vešà oraz brąsà s.v. brąs-. 109 Obok tego krám-čioti ‘kasać; przeżuwać’. Zdaniem Skardžiusa (1943: 519) kráms-čioti derywowano sufiksem -ioti od wykrzyknika krámst. – Jeśli kogoś nie przekonuje derywacja krams- od krims- formy infinitivi, to może sięgnąć do intensiwum kramstyti, by drogą reanalizy *kram-sty- wydobyć zeń potrzebny nieopierwiastek (paralelę na to wymieniono niżej w § 13). 110 Пор. вище неопкв. krims-. 111 Дзвінкий варіант, пор. вище spręžlis. 112 Унаслідок дегемінації з *krams-sty- ⇐ krims-. Пор. латв. krāmstīt «намагатися здобути зубами щось їстівне, хапати, ловити щось; брати, красти». 113 Skardžius (1943: 321): *land-las. NEOPIERWIASTKI LITEWSKIE NA -s- 123 láis-va114 làis-vas115 làistyti116 laizdyti117 mais- mais-tas118 mìsti mit-, mintù, mitaũ mas- sumastyti119 mèšti met-, metù, mečiãu nars- nars-à120 nar̃s-as sunìršti, -nìrsta nert- / nirt-, nìrto smars- smárs-as121 smìrsti, smìrsta smird-, pasmirdo švais- švais- à122 švais-čioti švais-ìnti švais-ýti švaistyti124 švais-ùs švìsti šviet- / švit-, šviečiù; švintù123 vais- vàis-kus125 išvýsti, išvýsta vyd-, išvýdo vars- vars-nà126 var̃s-mas ver̃šti, vìršti vert- / virt-, verčiù; virstù 11. Перерозподіл форм praesens на -s-ta НЕОПЕРВИННИЙ ЕЛЕМЕНТ. ПОХІДНЕ PRS НА -sta ФОРМА PRT., INF. bals- bãls-vas127 bãlsta bal-, bálo, bálti 114 Skardžius (1943: 378): *laid-sva. – Co do stopnia o przy sufifugowaniu -va por. kalvà od kélti s, narvà od kélti s, narvà od nérti, spanvà od spirti. 115 Скарджюс (1943: 377): *laid-svas. 116 Через дегемінацію з *làis-sty- ⇐ léis-. 117 ‘палити вогнем’ (DP). Фонетичне написання для lais-dyti. 118 Skardžius (1943: 321): *mait-tas. Por. wyżej neopwk. w formie stopnia zanikowego mis-. 119 ‘сплести, скрутити, змотати’, через дегемінацію з *mas-sty- ⇐ mes-. Пор. mėtm enys ‘основа в тканині’. 120 Скарджюс (1943: 310): *nart-sa. 121 Por. wyżej nars-as ⇐ nirš(ti). Skardžius (1943: 310): *smard-sas. 122 Скарджюс (1943: 310): *švait-sa. 123 Пор. нижче gais-ma ‘спів’ від gies-ti 3 ос. ‘співає’ (перв. gied-), § 12. 124 Через дегемінацію з *švais-sty-ti ⇐ švies-. 125 Budowa jak pìrs-kus ⇐ pìrs(ti), smìrs-kus ⇐ smìrs(ti), zob. wyżej. Skardžius (1943: 124): *vaid-skus. Co do stopnia o por. vaidinti, vaidéntis, vaìdilas, vaiduõklis. 126 Скарджюс (1943: 220): *vart-sna. 127 Пор. нижче žals-vas до žalsta. 124 | WOJCIECH SMOCZYŃSKI būs- būs-ena būsta128 bū-, būvo, būti džiūs- džiūs-kis džiūs-lā džiūs-nā džiūs-na džiūs-nas129 džiūsta džiū-, džiūvo, džiūti girs- girs-čiōti girs-nóti131 girs-telti girsta ger- / gir-, apgìro, gìrtì130 links- links-ėti links-mas links-nē links-nis links-óti links-tē links-tinis links-tis linksta lenk- / link-, lìṅko, lìṅkti132 miṣ- įmišt-i133 pamišt-i134 miṣ-lē135 *mišta < *min-sta min-, *mìno, *mìnti rūks- rūks-ena rūksta136 rūk-, rūko, rūkti 128 Поряд із būs- є новотвором також būst-, який виокремлено шляхом реаналізу prs. bū-sta як būst-a. Пор. такі деривати, як būst-as, būst-inė, сліт. būst-imas DP, būst-imė DP. – Коли на певному етапі розвитку bū-sena почали пов’язувати з būti, а не з būsta, виникла сегментація bū-sena (вона відповідає сучасному мовному чуттю). 129 У цій групі трапляється також (експресивно) скорочений вокалізм: džiūsas, džiūsna, džiūsnis, džiūsnius, džiūsra, džiūsris. Сегмент -s- у будь-якому разі слід вважати префіксальним, як у синхронній основі džiūs-ta. Іншої думки дотримується S. Ambrazas (1993: 125, 133), який використовує синтагматичні суфікси -sn- і -sr-. 130 apgìrti «випити зайвого», prigìrti «спитися, стати п’яницею» (LKŽIII 350–351). 131 Skardžius (1943: 220), który przemilcza obecność girs-čiōti i girs-telti, tłumaczy girsnóti jako girsn-óti, tj. czasownik denominatywny od *gir-snā ‘picie’. 132 Пор. нижче новотвір lanks-, § 11.1. 133 Inf. «вгадати, відгадати (загадку)». 134 Inf. «загадати загадку». З цього інфінітива на -sti виокремлено первинну основу miṣ-, видиму в prs. miṣa «загадує загадки». Пор. As mišì mišlė. Mišles beminsant radau. Nebus dorai, jei neįmįsi. Aš pamiščiau, ans ančiktum. Див. LKŽVIII 284, де, однак, наведено хибні форми prs.: miñčia або minsia, а також prt.: mintė (для них не наведено прикладів речень). 135 Про аломорф на ступені o див. нижче, s.v. mąs-, § 11.1. 136 Паралельний повторний аналіз rūkst-a (теп. ч. на -a-) породжує неоперв. rūkst-, помітний у таких утвореннях, як rūkst-ėti (димар димить), rūkst-énti (лазня диміла), rūkst-otas (день був задимлений). – Коли в певний момент rūksena почали пов’язувати з rūkti, а не з rūksta, з’явилася сегментація rūk-sena. NEOPIERWIASTKI LITEWSKIE NA -S- 125 rūks-ėti rūks-mas rūks-noti sprogs- sprógš-ena sprógš-ena138 sprógš-mas139 sprógsta137 sprog-, sprógo, sprógti tims- timš-ras140 timš-ras142 *timsta / témsta tem- / tim-, sutėmo, témti141 ūks- ūks-mė143 ūks-na ūks-nė ūkšyti144 ūksta ūk-, ūko, ūkti vyks- vỹks-mas vỹks-nis vỹks-telėti vỹksta vyk-, vyko, vykti žals- žālš-ganas žālž-ganas žāls-telėti žāls-telti / -terti žāls-vas145 žālsta žal-, žālo, žālti žils- žīls-ganas žīls-telėti žīls-terėti žīlsta žil-, žīlo, žīlti 137 Коли в певний момент sprógšena почали пов’язувати зі sprógti, а не зі sprógsta, з’явилося нове членування spróg-sena. 138 Випадкова зміна [ks] > [kš]. 139 Поряд із цим sprog-mė ‘порожній простір, не зарослий чагарниками’. 140 Por. gais-ras od *gis(ti), kais-rā od kais(ti). Skardžius (1943: 301) analizuje ten wyraz jako tim-sras. Uderza pominięcie timšras w monografii S. Ambrazasa (1993: 132–133) (sufiksy -(s)ra, -(s)ris). 141 Оскільки сегмент s у згаданих дериватах пов’язаний із метааналізом форм презенса на -sta-, (→ *tims-ta, *tėms-ta), то зв’язок литовських форм tamsa і tīmšras з індоєвропейською основою на *es-/s- опиняється під сумнівом. Пор. вед. tāmas-, loc. sg. tāmasi ‘у темряві’, лат. temere ‘навмання’, вед. tāmisraḥ ‘темрява’; докладніше про це див. Smoczyński (2001: 106). 142 LKŽXVI 365, зі випадковою зміною msr > mšr. – Окрім tims-, що передбачає наявність інгресивного презенса *tim-sta ‘смеркає’ до tėmti, маємо ще два подальші неопервісні корені: tems- (див. нижче tamsà, § 11.1) і temst- (пор. témsta ‘сутінки, морок’). Вони ґрунтуються на двобічному метааналізі (нового) презенса témsta: як tém-s-ta або як témst-a. 143 Skardžius (1943: 206): ūk-smė від ūkti. 144 Унаслідок дегемінації з *-uks-ty-. 145 Skardžius (1943: 377) uważa za drw. denominalny z suf. -svas od žāltas ‘zielony’. 126 | WOJCIECH SMOCZYŃSKI žils-terti žils-vas146 11.1. Додаток: утворення зі ступенем о lanks- lanks-čioti147 liṅksta lenk- / link-, liṅko, liṅkti148 lanks-mas lanksýti149 mąṣ- mąṣ-lė150 *mįsta < *min-sta min-, *mino, *minti (вторинно mįšti) mąṣ-lùs mąṣýti151 tams- tams-à152 *timsta / témsta tem- / tim-, sutėmo, témti153 11.2. Особливі випадки на -š nirš- як неопервіс до nirt-: inìršta, niršo, niršti «взятися за щось запекло, із завзяттям; стати затятим; розпалитися». Ця парадигма полягає у формі prs. inìršta (prt. -nirto, niršti ts.), у якій відбулася фонетична заміна rs на rš. širš- як неопервіс до šird-: prt. širšo спонукає аналізувати prs. širšta як утворення на -ta: širš-ta. Група rš тут походить від зміни rs. Отже, цей неоперв. є варіантом до širs-, пор. širšta < *širdsta, širdo, širšti «розгніватися, розсердитися» (девербатив від širdìs «серце»). 12. Ресегментація форм атематичного praesens на -s-ti НЕОПЕРВ. ДЕРИВАТ PRS. НА -sti ФОРМА PRT., INF. dės- dės-čioti dėst < dėsti dė-, dė́jau, dė́ti 146 Skardžius (1943: 377) uważa za drw. denominalny z suf. -svas od žilas ‘siwy’. 147 Альтернативний переклад: *lanks-tì-a-, ітератив від неоперв. lanks- як у lankst-yíti. 148 Пор. вище неоперв. links-. 149 Синхронно це можна трактувати як *lanks-stytii = liṅks(ta). Діахронно: lankst-yíti, тобто ітеративно-каузативний дериват на ступені o від основи linkst-, як у prs. неперех. liṅkst-a (<= link-sta). 150 Пор. у LKKŽVII 893–894: Тепер загадаю таку загадку, що ніхто не відгадає. Міну-міну загадку, кішка везе міх. 151 Принаймні у значенні «відгадувати загадки» походить через дегемінацію від *mąṣ-sty- <= mąṣ(ti) «відгадувати» (див. вище неоперв. miṣ-). Пор. Я міркую, чи не відгадаю, хто це зробив. Загадки загадують. Поміркуймо над загадками. Натомість mąstyti у значенні «думати, розмірковувати» може походити від *man-styti <= menù, mìn̄ti «пам’ятати». 152 Тут не розглядаються такі форми, як tamsìnti, tamsúoti, tamsùs, оскільки це деривати від tamsā. – Відношення tams- <= tims- / tems- подібне до krams- <= krims- / krems- (див. вище). Як паралелі для абстрактного іменника на -à спадають на думку два утворення від інфінітива на -s(ti): kar-s-à <= kirstì, nars-à <= niršti. – Skardžius (1943: 310) аналізує tam-sà, вказуючи на témti як на основу. 153 Пор. вище неоперв. tims-, tìmsras, § 11. NEOPIERWIASTKI LITEWSKIE NA -s- 127 dés-ena dés-lės dés-li dés-lioti dés-ni154 duos- dúos-ena duos-lùs duos-na duos-nis duos-nùs156 dúost < dúosti155 duo-, daviaũ, dúoti gais- gais-ma157 giest < ĝiesti gied-, ĝiėdu, giedóti gies- gięs-ena158 gies-mē160 gies-nóti giest < ĝiesti159 gied-, ĝiėdu, giedóti 13. Ресегментація дієслів на -styti НЕОПЕРВ. ДЕРИВАТ ДІЄСЛОВО НА -styti ПЕРВИННЕ. kaus- káus-dinti kaus-ena161 kaūs-tē / -tē162 káustyti = *kaus-sty-163 kau-, káuju, káuti nars- nars-la náršyti = *nars-sty-163 ner-, nerìu, nérti 154Поряд із dés- існує неопрв. dést-: déstelėti, destinéti. Його абстраговано від інтенсивного dést-yti ⇐ dé-styti (основа dėti). 155Коли в певний момент dúosena почали пов’язувати з інфінітивом dúoti, а не з атематичним теперішнім часом dúost(i), виникла нова сегментація dúo-sena. 156Поряд із duos- існує неопрв. duost-: dúost-eleti, dúost-urti. Його абстраговано від інтенсивного dúost-yti ⇐ dúo-styti (основа dúoti). 157«спів, співання» (у Dowkonta, LKŽIII 35). Морфема gais- є аломорфом на ступені o до gies-, як у gięs-ti, 3-тя особа «співає» (див. нижче gies-mē§ 12). Чергування ai ⇐ *ei, лит. ie ілюструє, наприклад, співвідношення švais-à ⇐ šviės(ti), šviečìu. Поряд із цим маємо давніше чергування аломорфів gaid-:: gied-, пор. gáidà «мелодія, музичний слух», gaidas давн. «співак», gáidys «півень» як деривати кореня gied-, ĝiėdu, giedóti «співати». 158 Skardžius (1943: 234) wymienił ten wyraz w grupie formacji na -sena, wraz z ei-sena, jó-sena oraz aug-sena, bég-sena. 159 Пор. вище gysmas від gysti, gýsta, § 10. 160 Skardžius (1943: 206): *gied-smē. – Paralela z pierwiastkiem na -s-: ges-mē ‘ledwo tlący się żar’ ⇐ gēso, gēsti. 161Коли в певний момент kausena почали пов’язувати з káuti, а не з káustyti, виникла нова сегментація káu-sena. 162 У значенні «скринька з інструментами для підковування коней». Можливий також аналіз kaust-ē і зарахування до неопрв. káus-, як наслідок ресегментації káu-styti як káust-yti. 163 Альтернативний метааналіз *nár-st-yti утворює неопрв. narst-, який видно в narš-as або panaršt-is «батіг, ремінна частина батога, те, що прикріплюється до батіжка», panáršta «sunarstymas batoga, щоб він був коротшим; narplė, narstas» (LKŽIX 325). 128 | W O J C I E C H S M O C Z Y Ń S K I panārs-la164 nars-lai pjaus- pjāus-dinti pjāustyti = *pjaus-sty- pjau-, pj áunu, pj áuti165 pjāus-ena166 sklās- sklās-ta *sklāstyti = *sklās-sty- sklęsti, sklendžiu, sklendžiau sklās-tas sklās-tis167 sklās-tūvas spąs- spąs-lai168 spąstyti = *spąs-sty- spęsti, spéndžiu, spéndžiau, spąs-nos por. iter. spāndyti sprąs- sprās-tis169 sprąstyti = *sprąs-sty- spręsti, spréndžiu, spréndžiau, por.iter. sprāndyti uos- uos-lė170 ūostyti = *uos-sty- úosti, úodžiu, úodžiau uos-lýs uos-lùs uōs-nai uōs-tai úos-telėti СКОРОЧЕННЯ adj. – adjectivum gwar. – діалектне inf. – infinitivus neopwk. – неологічний корінь prs. – praesens prt. – praeteritum pwk. – корінь sb. – substantivum suf. – суфікс vb. – verbum 164 С. Ambrazas (1993: 98): суфікс -sla-. 165 Поряд із pjaus- існує новий корінь pjaust-: pjāust-inti, pjaust-inėti, pjaust-iklis, pjaust-inys. Його виокремлено з інтенсивного pjāust-yti ⇐ pjāu-styti (основа pjāuti). 166 Коли в певний момент pjāusena почали пов’язувати з pjāuti, а не з pjāustyti, виникла нова сегментація pjāu-sena. 167 Skardžius (1943: 330): *skland-stis albo *skland-tis. 168 Skardžius (1943: 164): *spand-slai. 169 Skardžius (1943: 330): *sprand-stis albo *sprand-tis. 170 Wyraz nie uwzględniony u Skardžiusa (1943: 163) ani u S. Ambrazasa (1993: 99). NEOPIERWIASTKI LITEWSKIE NA -S- | 129 ДЖЕРЕЛА LKŽ – Словник литовської мови I–XX, Вільнюс 1941–2002. DP – CZESŁAW KUDZINOWSKI, Indeks-słownik do „Daukšos Postilė“ 1–2. Poznań: Uniwersytet im. Adama Mickiewicza, 1977. (Seria Filologia bałtycka, 2.) SD³ – Словник трьох мов... [3-тє вид.], Вільна M.DC.XLII. Цитовано за K. PAKALKA (ред.), Перший словник литовської мови. Вільнюс: Mokslas, 1979. BIBLIOGRAFIA AMBRAZAS, S. 1993: Daiktavardžių darybos raida 1. Lietuvių kalbos veiksmažodiniai vediniai, Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidykla. AMBRAZAS, S. 2000: Daiktavardžių darybos raida 2. Lietuvių kalbos vardžodiniai vediniai, Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidybos institutas. OTRĘBSKI, J. 1958, 1965: Gramatyka języka litewskiego 1. Wiadomości wstępne. Nauka o głoskach. 2. Nauka o budowie wyrazów, Warszawa: Państwowe Wydawnictwo Naukowe. SKARDŽIUS, P. 1943: Lietuvių kalbos žodžių daryba, Vilnius: Lietuvių mokslų akademija. Lietuvių kalbos institutas. (Wznowione w reprodukcji fotograficznej jako t. 1 wydawnictwa Pranas Skardžius, Rinktiniai raštai, red. Albertas Rosinas, Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidybos institutas, 1996.) SMOCZYŃSKI, W. 2001: Język litewski w perspektywie porównawczej, Kraków: Wydawnictwo Uniwersytetu Jagiellońskiego. (Baltica Varsoviensia, 3.) Wojciech Smoczyński Uniwersytet Jagielloński Zakład Językoznawstwa Indoeuropejskiego al. Mickiewicza 9/11, PL-31-120 Kraków [email protected] Gauta 1003 11 20