Der Nominativ in Zeitadverbialen im Litauischen

ACTA LINGUISTICA LITHUANICA LII (2005), 41 – 58 Називний відмінок у часових адвербіалах литовської мови Markus Roduner Lietuvių kalbos institutas У цій статті розглядається називний відмінок у часових адвербіалах (переважно тривалості) в литовській мові. На підставі аналізу корпусу текстів було встановлено, що деякі лексеми мають виразну тенденцію вживатися в називному відмінку в адвербіальній функції. Інші конструкції з часовими адвербіалами в називному відмінку мають тенденцію перетворюватися на сталі вирази. Ми стверджуємо, що так званий об’єкт у називному відмінку міг відігравати або й досі відіграє певну роль у загальному сприянні вживанню часових і просторових адвербіалів у називному відмінку. Описуючи синхронне вживання називного відмінка в адвербіальній функції, можна сказати, що (а) він трапляється переважно з кількісними означеннями перед іменником і (б) описує часовий проміжок від певного фіксованого (іноді нефіксованого) моменту в минулому до референтного часу або, у випадку теперішнього часу, до моменту мовлення (як в англійському реченні he has been singing for three hours — «він співає вже три години»). 0. ВСТУП У цій статті детальніше розглядаються часові адвербіали в називному відмінку, які в литовській мові трапляються спорадично, але в цілком визначених випадках — регулярно. За можливості досліджувалася сучасна литовська літературна мова (bendrinė kalba) із використанням корпусу текстів сучасної литовської мови (KT). Для окремих явищ, які не трапляються в літературній мові, було залучено опубліковані діалектні тексти (LKT, LTCH) і власну фонотеку¹. Предметом цієї статті не є повністю застиглі вислови та власне прислівники на позначення часу. Уживання називного відмінка в часових обставинах спочатку видається, принаймні мовцям західноєвропейських мов, доволі незвичним². У тих- 1 Записи було зроблено в межах двох дослідницьких проєктів спільно зі співробітниками Інституту литовської мови; частина записів доступна у фонотеці Інституту литовської мови у Вільнюсі. Під час інтерпретації важливих для нас уривків нам допомогли Edmundas Trumpa та Asta Leskauskaitė, яким ми щиро дякуємо за це. 2 Jablonskis (1957: 560) bemerkt dazu: „Vardininkas kitoms (antrinėms) sakinio dalims, ypač aplinkybėms, reikšti yra ne visai paprastas mūsų gramatikoms dalykas“ („Der Nominativ zur Bezeichnung anderer (sekundärer) Satzteile, besonders von Adverbialen, ist ein nicht allzu gewöhnliches Faktum unserer Grammatiken.“); Valiulytė (1998: 259): „Kaip žinia, vardininkui aplinkybės funkcija nebūdinga. Tačiau turime atvejų, kada šis linksnis vartojamas veiksmo trukmei reikšti“ („Wie allgemein bekannt ist, ist die Verwendung des Nominativs in Adverbialfunktion für diesen nicht typisch. Trotzdem gibt es Fälle, in denen dieser Fall zum Ausdruck der Handlungsdauer Verwendung findet“). 42 | MARKUS RODUNER У західноєвропейських індоєвропейських мовах3, що мають більш-менш розвинену систему відмінків, для вираження адвербіальних часових відношень (моменту часу, тривалості, повторюваності) використовуються майже виключно непрямі відмінки (знахідний, орудний, давальний, родовий тощо). У німецькій мові тут можна, наприклад, згадати архаїчні часові обставини в родовому відмінку, здебільшого вже застиглі як прислівники, як-от morgens, nachts (також des nachts), або численні форми знахідного відмінка, як-от letzten Monat, nächsten Samstag. Поряд із цими іменниками, форма яких визначається самим відмінком, дуже помітну роль часових адвербіалів відіграють також іменники з прийменниками; пор. німецькі приклади am Abend, im Sommer. У литовській мові прийменникові конструкції також становлять істотну, проте порівняно меншу частину часових адвербіалів4. Серед різних відмінків називний, якому присвячено цю статтю, з великим відривом найрідше використовується для позначення часу. Однак далі можна буде переконатися, що цей відмінок частіше залучається насамперед у певних зворотах і в окремих діалектних ареалах для позначення передусім тривалості часу та дій, що постійно повторюються. Водночас він завжди конкурує з «граматичним» знахідним. 1. НАЗИВНИЙ ВІДМІНОК НА ПОЗНАЧЕННЯ ТРИВАЛОСТІ ЧАСУ 1.1. (jau) + позначення часу «(вже) протягом X років, місяців тощо» Der Nominativ kann eine Zeitdauer nach Šukys (1998: 83) im Prinzip nur in Verbindung mit Ordinalzahlen und bestimmten Pronomen ausdrücken. Valiulytė (1998: 260) führt in diesem Zusammenhang zusätzlich aus, dass der Nominativ die Handlungsdauer meist in Verbindung mit dem Präsens, seltener auch mit dem einfachen Präteritum (būta-sis kartinis laikas) bezeichnet, oft unter Setzung von jau. Ein Beispiel für ein Zeitadverbiale mit beidem ist folgender Satz: (1) Mes kelinti metai bendradarbiaujame su AIDS centru ми:Називний5 вже який за рахунком: називний відмінокPL6 рік: називний відмінок співпрацювати: теперішній час, 1-ша особа множини з AIDS центр: орудний відмінок, однина Paulauskienė (1989: 74) schreibt dazu: „Vardininko, kaip aplinkybės, funkcija yra šalutinė. […] Dažniausiai aplinkybių funkciją jis atlieka ne vienas, o sutapęs su kitais žodžiais – skaitvardžiais ir įvardžiais, su jais drauge ir prieveiksmeja“ („Die Adverbialfunktion des Nominativs ist sekundär. […] Meist funktioniert er nicht allein als Adverbiale, sondern zusammen mit anderen Wörtern, Numeralia und Pronomina und erstarrt zusammen mit ihnen allmählich zum Adverb“). 3 У баскській мові, яка як ергативна мова не має знахідного відмінка, називний відмінок використовують переважно для вираження тривалості часу, але не для позначення часу, протягом якого щось триває; останній виражається інесивом (пор. Lafitte 1978: 429). Про східнофінську мову див. розділ 4. 4 Однак вони не є темою цієї статті, тому тут їх не розглядатимемо. 5 У граматичних глосах використовуються такі скорочення: ADV: прислівник; AKK: знахідний відмінок; DAT: давальний відмінок; F: жіночий рід; FUT: майбутній час; GEN: родовий відмінок; HPRT: напівдієприкметник; IMP: безособова форма; INE: інесив; INS: інструментальний відмінок; LOK: локатив; M: чоловічий рід; N: середній рід; NEG: заперечення; NOM: називний відмінок; PAR: партитив; PL: множина; PPP: пасивний дієприкметник минулого часу; PPA: активний дієприкметник теперішнього часу; PPrP: пасивний дієприкметник теперішнього часу; PRAES: теперішній час; PRAET: минулий час; REFL: зворотна форма; SG: однина. 6 Metai «рік» у литовській мові є plurale tantum, тому тут відповідне закінчення має узгоджене з ним kelintas. DER NOMINATIV IN ZEITADVERBIALEN 43 «Ми вже багато років співпрацюємо з Центром боротьби зі СНІДом». (KT) Уживання конструкції jau + числівник або займенник (kuris «який», keleri «кілька», keletas «певна кількість, кілька» та ін.) у поєднанні з називним відмінком для позначення тривалості часу, протягом якого дія триває вже певний час, поширене також у мові, близькій до літературної норми. Таблиця 1 дає, щоправда, обмежене уявлення про частотність уживання7 називного відмінка та конкурентного з ним знахідного відмінка в розглядуваній тут структурі: ТАБЛИЦЯ 1: JAU + ТРИВАЛІСТЬ ЧАСУ Позначення часу | Називний: кількісний числівник | Порядковий числівник kelintas | Знахідний: кількісний числівник | Порядковий числівник kelintas šimtmetis / šimtmečiai «століття» | Одн. 4 / Множ. 11 | 6 | Одн. 33 / Множ. 36 | 11 metai «рік/роки» | 83 | 80 | 76 | 46 jau keleri / kelinti metai «вже кілька років» | 61 | 15 | 28 | 1 mėnuo / mėnesiai «місяць/місяці» | Одн. 24 / Множ. 74 | 68 | Одн. 14 / Множ. 113 | 17 jau keli mėnesiai / kelintas mėnuo «вже кілька місяців» | 57 | 15 | 66 | 1 valanda / valandos «година/години» | Одн. 4 / Множ. 4 | — | Одн. 25 / Множ. 15 | — Хоча (мізерні) статистичні дані, особливо щодо рідше вживаних позначень часу, навряд чи дають змогу зробити однозначні висновки, ми все ж можемо констатувати, що, всупереч твердженню Ambrazas (1996: 548), для деяких лексем виразно переважає називний відмінок. Для лексем metai і mėnuo результати свідчать про приблизно рівномірне вживання називного та знахідного відмінків із кількісними числівниками, натомість із порядковими числівниками переважає називний відмінок, а пошук сталих сполук для jau kelinti metai / kelintus metus дав перевагу… 7 Було проаналізовано іменники, згадані в таблиці 1. Для šimtmetis «століття» та valanda «година» через малу кількість прикладів від додаткового розподілу даних відмовилися. Крім того, було перевірено також minutė і sekundė, але через (очікувану) вкрай низьку частотність тут їх не враховано. Для metai і mėnuo / mėnesiai було переглянуто два масиви текстів: загальнонаціональну та регіональну пресу. Крім того, для metai надійність результатів додатково перевірили, пошукавши сполучення на кшталт «вже один, два, кілька… років». 44 | M A R K U S R O D U N E R Співвідношення 254: 33 на користь називного відмінка вказує на вже далеко просунуте перетворення адвербіального звороту на застиглий. Для менш уживаних позначень часу, схоже, нормою є знахідний відмінок. Це підтверджує (хоча через малу кількість прикладів до цього слід ставитися обережно) й часове адвербіальне вираження jau n-ta vasara «уже n-те літо», де також переважає знахідний відмінок — 24: 6. Конструкцію seit soundsolange можна також перенести в минуле, причому сама конструкція не змінюється. І тут описується дія/стан, що триває в минулому від певного моменту до референтного часу в минулому, включно з ним; дієслово здебільшого вживається у простому претериті (передування-одночасність): (2) Jau treji metai ji nevaikščiojo nors puikiausiai galėjo eiti. Уже три: рік:NOM вона ходити:NEG.PRAET.3 NOM.PL «Вже три роки вона більше не ходила пішки, хоча цілком спроможна була ходити» (KT) У двох наведених вище прикладах називний відмінок у часовому вираженні виступає, з одного боку, у значенні називного в поєднанні з певними модифікаторами, а з іншого — додатково сполучається з загадковим jau. Однак називний відмінок може вживатися й у висловленнях із простим маркуванням, як показують наведені приклади: перший — із простим маркуванням за допомогою jau, другий — за допомогою числівника. (3) … kad jo vairuojamos automašinos jau що він: GEN керувати: PPR.P.Gen.Sg.F автомобіль: GEN.Sg уже mėnuo ieško Kauno kriminalistai. місяць:NOM.SG шукати:PRAES.3 Каунас: GEN криміналіст:NOM.PL «… що каунаські криміналісти вже протягом місяця шукають його автомобіль» (KT) (4) Trys mėnesiai nesu jam žodžio tarus. три:NOM місяць: його:NEG.PRAES.1.SG він:DAT слово: сказа- NOM.PL GEN.SG ти PPP. NOM. SG.F «Уже три місяці я не обмінявся з ним жодним словом». (KT) До прикладу (4) до формулювання Валіулюте про те, що називний відмінок уживається як з атрибутом, так і без нього⁸, можна додати, що формально valanda не має атри- 8 Valiulytė (1998: 260): „Vardininkas esti be pažyminio ir su pažyminiu arba su valdomu kilmininku“. Der Nominativ in Zeitadverbialen 45 бута при собі, проте передбачає такий атрибут, а саме числівник vienas «один» (або тут, звісно, жіночу форму viena). Це безпосередньо випливає з граматичних властивостей іменних часових обставин у литовській мові: для позначення тривалості часу вони можуть містити лише певні іменники на позначення часу (наприклад, diena «день», valanda «година», mėnuo «місяць» тощо), а в литовській мові (як, наприклад, і в російській) немає жодних артиклів — ані означених, ані неозначених, — тому кількісний числівник eins «один» уживається лише тоді, коли його хочуть особливо наголосити. 1.1.1. jau + порядковий числівник Підгрупу розглядуваних тут часових позначень у називному відмінку становлять часові позначення з порядковими числівниками типу jau treti metai «уже третій рік» (букв. «уже третій рік»)⁹. В офіційному мовленні (у документах державних установ) майже виключно вживається знахідний відмінок¹⁰. У відповідних прикладах із KT траплялися часові обставини з порядковими числівниками як у називному, так і в знахідному відмінку. (5) Aikštėje šalia fontano jau trečia valanda Площа: місцевий відмінок однини; біля фонтану: родовий відмінок однини; уже третя: називний відмінок однини, жіночий рід; година: називний відмінок однини be perstogės dainavo nacionalinės estrados veteranai безперервно співали: минулий час, 3-тя особа; національної естради ветеран: називний відмінок множини «На площі, біля фонтану, національні ветерани естради вже три години співали безперервно». (KT) Це цитоване тут речення також показує, що конструкція jau + порядковий числівник/kelintas може вживатися з минулим часом. При цьому можна встановити, що її семантика відповідає семантиці прикладу (2). Замість порядкового числівника іменник у називному відмінку в часовій обставині може також поєднуватися із займенником kelintas «котрий за рахунком». Речення типу nuo Verbūnų girininko jau (schon) kelintas (wievielt:Nom.Sg.M) mėnuo (Monat:Nom.Sg) nedvelkia degtine «лісник із Вербунай уже кілька місяців не пахне горілкою» (KT) цілком звичні також і в писемній мові. Тут, як і у наведених вище висловлюваннях із порядковим числівником, можна припустити, що вживання називного відмінка зумовлене 9 Різниця в семантиці між jau treji metai «уже три роки» та jau treti metai «уже третій рік» полягає в тому, що в останньому випадку три роки ще не зовсім минули. 10 So auch Šukys (1998: 83): „Oficialiuose kalbos stiliuose paprastai vartojami vien trukmės galininkai“. Auch die Analyse der Beispiele aus KT legt dies nahe, für die untersuchten Zeitbezeichnungen wurde kein Beispiel aus staatlichen Dokumenten (LR Valstybiniai dokumentai), die immerhin 8% des Korpus ausmachen, für die beiden in 1.1 und 1.1.1. diskutierten Strukturen gefunden, dagegen etliche aus den Stenogrammen des Seimas, die die mündliche Sprache der Parlamentsmitglieder reflektieren. 46 | MARKUS RODUNER що наявна у свідомості мовця/автора кон’юнкція kelintas з цим відмінком є визначальною. Ще один приклад цього — (1). 1.2. Проміжні висновки Приклади, обговорені в розділах 1 і 1.1, дають мені змогу зробити щодо цієї конструкції такі проміжні висновки: 1 Це конструкція зі структурою (jau) + квантифікаційний займенник або числівник + іменник у називному відмінку. Jau може бути відсутнім, якщо іменник уточнюється модифікатором¹¹, але має бути наявним, якщо при ньому немає означення (принаймні в KT, наскільки я переглянув, контрприкладів не знайшов). На додаток до спостережень, висловлених у Valiulytė (1998), можемо встановити, що хоча в кількох висловлюваннях, а саме там, де числівник vienas «один» мається на увазі, але не виражений, і дотримано сформульованого вище правила обов’язкового вживання jau, на нашу думку, вирішальним тут є не вживання чи невживання jau, а семантика квантифікації, що обґрунтовує називний відмінок. 2 У випадку цієї конструкції може бути слушним припущення¹² Jablonskis (1957: 560), що вона могла виникнути внаслідок скорочення двоскладної структури, тобто jau trys metai nebebuvau gimtinėje слід розуміти як скорочений варіант jau trys/treti metai (bus: дієслово не є обов’язковим), kai(p) nebebuvau gimtinėje. Речення останнього типу з kai(p) засвідчені як у розмовному, так і в писемному мовленні й трапляються доволі часто; пор. такий приклад: (6) Мій документ уже три місяці лежить у правлінні партії Уже три:Nom місяць:Nom.Pl що лежати:Praes.3 партія:Gen.Sg правління:Gen.Sg у шухлядах. шухляда:Lok.Pl мій заява:Nom.Sg «Уже три місяці, як моя заява лежить у шухлядах правління партії». (KT) 2. ЧАСОВІ ВКАЗІВКИ ПОСТІЙНОГО ПОВТОРЕННЯ 2.1. Висловлювання типу kas mėnuo «щомісяця» На значній частині території Литви часова вказівка на дію, що регулярно повторюється, ставиться в називному відмінку, причому перед іменником завжди стоїть kas «кожен» (у цьому випадку 11 Vgl. Valiulytė (1998: 261): „O prie vardininko su pažyminiu arba su valdomu kilmininku (pvz., šimtas metų) dalelytės jau buvimas yra fakultatyvus arba jos visai gali nebūti“ („Im Falle eines Nominativs mit Attribut oder von ihm regierten Genitiv (z. B. šimtas metų ‘hundert Jahre’) ist die Partikel jau fakultativ oder kann ganz fehlen“). 12 Те, що це саме така конструкція, засвідчує вживання там модального bus. DER NOMINATIV IN ZEITADVERBIALEN 47 невідмінюване), а в новішому вжитку kiekvienas «кожен окремий», у діалектах замість kas також рівнозначне йому запозичене зі слов’янських мов kožnas. У писемній мові в сполученні kas + часова вказівка уникають називного відмінка. Перегляд відповідних прикладів у корпусі текстів сучасної литовської мови (KT)13 виявив значні коливання у співвідношенні називного й знахідного відмінків: ТАБЛИЦЯ 2: KAS + ЧАСОВА ВКАЗІВКА ЧАСОВА ВКАЗІВКА SG НАЗ PL SG ЗН PL рік (щороку / кожні X років) 173 49614 - 66 mėnuo 815 105 315 92 valanda 2 26 73 48 minutė 8 45 47 28 Очевидно, що в однині значно переважає знахідний відмінок. У множині ситуація різниться від лексеми до лексеми, однак обидва відмінки представлені більш-менш рівномірно. Цілком вибивається з цього ряду metai, де значно переважає називний відмінок. У литовській мові сполучення kas із називним відмінком, особливо в узагальнювальних висловлюваннях, як-от прислів’ях, не обмежується часовими обставинами, а вживається також з обставинами місця: (10) Kas що:NOM namai дім:Nom.Pl — tai те:ADV dūmai. дим:Nom.Pl «Де є дім, там є і дим». (Цит. за Paulauskienė 1989: 74.) Тоді як у попередньому прикладі обидві частини речення ще можна розглядати як автономні, а два називні відмінки в кожній із них синтаксично зрозумілі як залежні компоненти уявної копули yra «є», у прикладі (9), де kas metai повністю інтегроване в речення як часова обставина, це радше проблематично. Виникає питання, чи називний відмінок не зумовлений просто займенником kas? Kas — це передусім питальний займенник щодо осіб і предметів у називному відмінку («хто / що»), але також відносний займенник і узагальнювальний займенник (kas nors «хтось»). У 13 Було вибірково перевірено чотири часові означення у сполученні з kas, а саме mėnuo «місяць», metai «рік», valanda «година» (за винятком pluralia tantum metai — в однині та множині відповідно) і minutė. 14 Було підраховано лише ті приклади, для яких у знахідному відмінку наявно щонайменше 5 прикладів. Перевага називного відмінка тут дуже виразна. 15 Для mėnuo перевірено лише приклади з національної та регіональної преси, оскільки співвідношення чітко простежується. 48 | M A R K U S R O D U N E R За всіх цих функцій воно відмінюється. Нарешті, передусім у розмовному мовленні його вживають у значенні «кожен», причому сам займенник не відмінюється. Отже, ми кажемо kas (Nom.Sg) metai (Nom.Pl) «щороку» без узгодження числа між kas і іменником. Однак проти причинного зв’язку між kas і називним відмінком свідчить те, що іменник, при якому стоїть kas, може вживатися в різних відмінках, як-от: kas trečiame (третій:Lok.Sg) posėdyje (засідання:Lok.Sg) nedalyvauja «він не бере участі в кожному третьому засіданні»16. 2.1.1. Проміжні висновки Fraenkel (1928) meint in Bezug auf die hier diskutierte Struktur, dass diese eigentlich ein „aus Pronomen und Substantiv bestehender Relativsatz“ sei, der „vom Sprechenden als adverbiale Bestimmung des regierenden Satzes betrachtet werden kann“ und führt zur Untermauerung seiner Theorie Parallelen aus dem Polnischen wie co raz (= lit. kas kartas) ‘jedes Mal’, co rok (= lit. kas metai) ‘jedes Jahr’17 an. Wenn ich diese Hypothese Fraenkels richtig verstehe, müsste man von einer zugrundeliegenden korrelativen Struktur des Typs kas metai, tas... ‘was Jahr <ist>, das...’ ausgehen18. Diese müsste allerdings schon in einer früheren Phase der Sprachentwicklung fast durchgängig als Adverbiale in den Satz integriert worden sein, da im heutigen Litauischen kaum Beispiele für die Zwe Satzstruktur existieren. 2.2. Часові адвербіали типу visas laikas «увесь час» Часові адвербіали, у яких іменник модифіковано словом visas «увесь, (мн.) всі», можна поділити на три групи; перша безпосередньо пов’язана з типами висловлень, обговореними в розділі 1.1, друга — з типами з розділу 2.1, а третя — з типами з розділу 3. а. До першої групи належать висловлення типу jog mokyklos nelankęs jau visas (цілий:Nom.Sg.M) mėnuo (місяць:Nom.Sg) «що він уже цілий місяць не відвідує школу» (KT). За своєю структурою та семантикою такі речення можна прирівняти до розглянутих вище, у розділі 1.1, причому тут часовий вираз додатково модифіковано словом visas. Замість jog mokyklos nelankęs jau mėnuo «що він уже місяць не відвідує школу» тепер кажуть jog mokyklos nelankęs jau visas mėnuo «що він уже цілий місяць не відвідує школу». Обидва речення, мабуть, у 16 Однак і тут у розмовному мовленні або діалектному мовленні можливий називний відмінок: kas trečias posėdis nedalyvauja. 17 Тут слід було б докладніше дослідити можливість запозичення цієї структури з польської мови. 18 У литовських часових позначеннях мені не траплялися відповідні висловлення. Натомість приклад kas namai – tai dūmai (прикл. 10) добре підходить до цього випадку. Так само Fraenkel (1928: 32) наводить приклад із польської мови з корелятивною структурою двох речень: co (що:Nom) autor (автор:Nom.Sg), to (те:Nom) osobna (особливий:Nom.Sg.F) metoda (метод:Nom.Sg) «кожен автор має власний метод». DER NOMINATIV IN ZEITADVERBIALEN | 49 їхньої структури висловлювання майже неможливо розмежувати, тому сказане вище в розділі 1.1. стосується і цього випадку. Дієслово тут, як і там, зазвичай стоїть у теперішньому часі; отже, тут також описується дія / стан, що починається в певний момент у минулому й триває весь проміжок часу до теперішнього моменту (або, у випадку дієслова в минулому часі, до референтного часу в минулому), а у випадку дій — повторюється протягом усього періоду 19. b. Другу групу, яку, на мою думку, слід відмежовувати від неї, становлять висловлювання такого типу (записи з Мустейки, район Варени): (11) Visas laikas sėjom. увесь:NOM.SG.M час сіяти:PRAET.1.PL ‘Ми сіяли весь час.’ У наведеному вище прикладі литовський відповідник німецького die ganze Zeit вжито з минулим часом. Із семантики цього висловлювання не можна зрозуміти, чи тривала дія (visas laikas) іще триває чи ні. Однак з огляду на перебіг розмови можна припустити, що мається на увазі тривалий проміжок часу до певного, точно не визначеного моменту в минулому, адже висловлювання слід розуміти як відповідь на попередні запитання дослідника (а саме, чи сіяли раніше жито). Від структур, розглянутих у підрозділі 1.1., і особливо від прикладу (2), який збігається з наведеними тут прикладами за часом, вони відрізняються тим, що тут не вказано початкового моменту й не зрозуміло, чи дія, можливо, не повторюється аж до моменту мовлення. До наведеного нижче прикладу (12) їх також не можна віднести, оскільки там описано завершений період у минулому, хоч і без чіткої часової локалізації, тоді як тут маємо справу з часовим проміжком у минулому, відкритим з обох кінців (можливо, він триває до теперішнього моменту). Натомість ці приклади за своєю семантикою тривалого, незавершеного періоду добре узгоджуються з розглянутими в підрозділі 2.3. темпоральними адвербіалами типу dieną naktis ‘день і ніч’. Остання розглянута конструкція вживається майже виключно з іменником laikas ‘час’ (або запозиченим словом česas ‘те саме’), що вказує на вже застиглий вислів. Крім того, у KT мені не вдалося знайти жодного прикладу з писемної мови, лише один безсумнівно діалектний: Dainavau (співати:PRAET.1.SG) visas laikas per visų (увесь:AKK.SG) gyvenimų (життя:AKK.SG) ‘я співав усе життя’. c. У LKT (199) також наведено приклад висловлювання в минулому часі, що охоплює визначений проміжок часу: 19 Для таких висловлювань із минулим часом порівняйте: jau visas mėnuo neĮjo ‘вже цілий місяць не було дощу’. 50 | MARKUS RODUNER (12) вона хворіла всю ніч – вона хворіти:PRAET.3 весь:NOM.SG.F ніч:NOM.SG nuomerali turi епілепсія:AKK.SG мати:PRAES.3 ‘Вона хворіла всю ніч — у неї епілепсія.’ Приклад походить із села Жаліоя (район Вілкавишкіо) на південному заході Литви, неподалік від кордону з Калінінградською областю та Польщею20. З огляду на свою структуру наведене тут речення можна віднести до висловлювань, розглянутих у розділі 3. 2.2.1 Паралелі з російських діалектів Називні часове́ означення трапляються також у деяких північних і в окремих центрально- та південноросійських діалектах. І тут часові означення у сполученні з ves’ «цілий» уживаються в називному відмінку; пор. обговорені в Kuz’mina (1993: 14–15) приклади. Часто в середньо- та південноросійських говорах ves’ «цілий» не узгоджується за відмінком з іменником: ves’ стоїть у знахідному відмінку, а іменник — у називному, як у vsju (цілий:Зн.од.жін.) zima-to (зима:Наз.од.жін.-узаг.) delal sanki «Усю зиму я катався на санках» (приклад із Kuz’mina 1993: 15). Це дає підстави припустити поступове переходження до знахідного відмінка, у напрямі сучасної літературної норми, за якою в цьому контексті вживаються лише часові означення знахідного відмінка типу vsju zimu «усю зиму». Однак ці звороти вже настільки лексикалізувалися (як зазначає Kuz’mina, там само), що первісний називний відмінок zima у діалекті вживається як прислівник (узимку). 2.2.2 Проміжні висновки Проблематичною тут є спроба витлумачити мотивацію вживання називного відмінка. Інтерпретація як включення іменного речення в окресленому вище сенсі тут навряд чи можлива21. У будь-якому разі я не бачу підстав зводити речення на зразок весь час ми тримали бджіл ‘ми тримали бджіл увесь час’ до **увесь час було (так), що ми тримали бджіл ‘увесь час було (так), що ми тримали бджіл’ тощо. Постулювати висловлювання такого типу як основу сумнівно ще й тому, що, на відміну від часто трапляних, згодом скорочених речень, розглянутих вище в розділі 1.1, такі висловлювання не засвідчені. 2.3 Часові означення типу diena naktis «день і ніч» Ще одну групу часових означень у називному відмінку становлять висловлення, що описують дію, яка звично виконується або виконувалася протягом усього часу й виконується або виконувалася— 20 Те, що це не поодинокий приклад, засвідчує таке речення з тієї самої діалектної групи: sėdėjom visą (цілий:Наз.од.жін.) naktis (ніч:Наз.од.) «Ми просиділи там усю ніч». 21 Fraenkel у своїх міркуваннях про вставні номінальні речення, інтегровані як обставини в речення загалом, не згадує структуру visas vakaras. Отже, незрозуміло, чи вважає він її також такою, що походить від первісно самостійного номінального речення. Der Nominativ in Zeitadverbialen 51 має складатися і зазвичай складатися з двох часових позначень (наприклад, «день і ніч», «ранок і вечір» тощо). Цей тип висловлення за своєю семантикою слід розглядати в тісному зв’язку з безпосередньо попереднім (visas laikas «увесь час»). Обидва випадки стосуються узагальнених часових позначень, пов’язаних зі звичними діями. Часові обставини такої структури, імовірно, вже є сталими зворотами, цілком звичними також і в писемній мові: (13) … kad rytas vakaras kasdien jis praeinąs ta Veronikos gatve į darbą ir namo що щоранку й щовечора він проходить тією вулицею Вероніки на роботу й додому … «що він щодня вранці та ввечері проходить вулицею Вероніки на роботу й з роботи» (KT) Цілком можливо, що ці вислови зрештою походять від паратактичних речень на зразок buvo rytas, buvo vakaras, ir jis vis miegojo «був ранок, був вечір, а він усе спав», які згодом увійшли до словника мовців як сталі звороти. 3. ЧАСОВІ ОБСТАВИНИ ТРИВАЛОСТІ ДІЇ У ПОЄДНАННІ ІЗ ЗАВЕРШЕНИМИ ДІЯМИ У LKT (263) знаходимо цікаве твердження, яке показує, що називний відмінок може вживатися також у часових обставинах, які виражають тривалість у минулому в поєднанні з телічним дієслівним висловленням: (14) kariumenė(je) prabuvau trys metai в армії я провів три роки. Називний відмінок у цьому висловленні не можна задовільно пояснити ані формулюванням Шукса про можливість уживання часових обставин у називному відмінку з певними займенниками, особливо підсиленими jau, ані тлумаченням Яблонскіса, за яким часові обставини в називному відмінку є скороченнями, тобто інтеграцією прикладкового речення з опущенням дієслівного висловлення. Валіулітє також не наводить прикладів типу наведеного у прикладі (14), більше того, вона заперечує (див. Valiulytė 1998: 262) навіть можливість існування таких часових обставин у називному відмінку22. Натомість 22 Так, вона пише там, що у висловленні laukia jau valanda (називний) / valandą (знахідний) «він уже чекає годину» можливі і називний, і знахідний відмінки, причому називний є переважною формою. За Валіулітє (там само), поєднання телічного дієслівного висловлення в минулому можливе лише зі знахідним (pralauke valandą (знахідний) «він чекав одну годину»), але не з називним (*pralauke valanda (називний)). Однак наведений вище приклад цьому суперечить. 52 | MARKUS RODUNER тут добре підходить пояснення називного відмінка через кількісну модифікацію. Оскільки називний відмінок тут навряд чи можна пояснити інакше, мабуть, слід виходити з того, що певні кількісні модифікатори спричиняють або сприяють появі цього відмінка. На підтвердження цієї теорії можуть слугувати також приклади прямих додатків у називному відмінку при дієслові kainuoti ‘коштувати’, які інакше важко пояснити: (15) Vienkartinis apsilankymas suaugusiems kainuoja 7 litai одноразовий:NOM.SG візит:NOM.SG дорослі:DAT.PL коштувати:PRAES.3 літас:NOM.PL ‘Разовий вхід для дорослих коштує сім літів.’ (KT) Під час наших польових досліджень ми, крім конструкції kainuoti + NOM, яку можна почути в багатьох частинах Литви і яка, як засвідчує не ізольований приклад із KT, цілком звична також у писемному мовленні, зафіксували у Смярлюнай (Лаздійський р-н) і таке висловлення: (16) Tris litai mokėjo dabar три:AKK літас:NOM.PL платити:PRAET.3 тепер ‘Тепер платили три літаси.’ Тут зв’язок між називним і знахідним відмінками цілком порушений: числівник trys стоїть у знахідному відмінку, очікуваному в літературній мові, але не узгоджується з іменником, який тут, відповідно до нашої гіпотези про вживання називного відмінка після певних кількісних модифікаторів, стоїть у називному відмінку23. 4. НАЗИВНІ ІМЕННІ ЧАСОВІ ОБСТАВИНИ В БЕЗОСОБОВОМУ ОТОЧЕННІ Часові обставини в називному відмінку, що вживаються у сполученні з неособовою дієслівною формою, становлять окрему категорію, оскільки тут називний відмінок безпосередньо пов’язаний із системно безособовою структурою речення24, яка також зумовлює появу додатків у називному відмінку2526. Хоча Яблонскіс (1957: 559–560) також наводить називні часові обставини як окрему категорію, нижче (1957: 562) він подає поруч приклади того, що називає називним підмета 23 Явище неузгодження за відмінком у цьому литовському прикладі, наскільки мені вдалося з’ясувати, є унікальним для литовської мови, проте має паралель у часових обставинах деяких російських діалектів, як-от наведений вище приклад všju zima ‘упродовж усієї зими’. Приклади вживання називного відмінка у позначеннях кількості в латиському розмовному мовленні див. у розділі 7. 24 Zum Begriff vgl. Timberlake (1974). 25 Zum Begriff NOMINATIVOBJEKT vgl. Timberlake (1974), Ambrazas (2001) mit weiterführender Literatur. 26 Щодо зв’язку між додатками в називному відмінку й часовими обставинами в називному відмінку в російських діалектах, де обидва явища, так само як і в литовській мові, значною мірою DER NOMINATIV IN ZEITADVERBIALEN 53 (називний відмінок підмета)27 позначений відмінок (у сучасному розумінні — називні додатки у сполученні з неособовими дієслівними формами (інфінітивом, дієприкметниками)), а також такі випадки, у яких при тих самих неособових дієслівних формах стоїть іменникова часова обставина. Так, там само (1958: 562, приклад 1), поряд із: teko (випасти:PRAET.3) pagaliau arkliui griežtas (серйозний:NOM.SG.M) žodis (слово:NOM.SG) tarti «зрештою, мені таки довелося сказати коневі серйозне слівце»; mums teks (випасти:FUT.3) ištisi (цілий:NOM.PL) metai (рік:NOM) drauge gyventi «нам доведеться прожити разом цілий рік». Близькість обставин тривалості часу та прямих додатків (пор. Holvoet u. Semėnienė 2004: 21–22) робить правдоподібним припущення, що називні додатки були / є однією з опор збереження часових обставин у називному відмінку. Заперечні позначення тривалості часу, як і заперечні прямі додатки, стоять у родовому відмінку: (17) Nemačiau nė vieno dramblio. бачити:NEG.PRAET.1.SG не один:GEN.SG.M слон:GEN.SG «Я не побачив жодного слона.» (18) Nelaukiau nė vienos dienos. чекати:NEG.PRAET.1.SG не один:GEN.SG.F день:GEN.SG «Я не чекав жодного дня.» (Обидва приклади з Holvoet u. Semėnienė 2004: 21.) Так само, однак, поводяться обставини тривалості часу та прямі додатки в безособових конструкціях. В обох випадках вони в тих діалектах, де трапляються, стоять у називному відмінку (пор. приклад вище). Додатки / позначення тривалості часу подібно функціонують і у фінській мові, точніше — у прибалтійсько-фінських мовах, які неодноразово (пор. Timberlake 1974, Ambrazas 2001) пов’язували з називними додатками в литовській мові, а також у російських діалектах: (19) Olen Suomessa viikon бути:PRAES.1.SG Фінляндія:INE.SG тиждень:GEN/AKK «Я тиждень у Фінляндії.» En ole Suomessa viikkoa бути:NEG.PRAES.1.SG Фінляндія:INE.SG тиждень:PAR.SG «Я не перебуваю у Фінляндії цілий тиждень.» identischen Dialektgebiet vorkommen, vgl. Kuz’mina (1993: 15): „Očen’ verojatno, čto vremennye konstrukcii, vključajuščie v svoj sostav im. padež ed. čisla suščestvitel’nyx žen. roda, genetičeski svjazany s ob”ektnymi, odnako v nastojaščee vremja territorii rasprostranenija étix dvux tipov konstrukcij sovpadajut liš’ častično“ („Es ist sehr wahrscheinlich, dass die temporalen Konstruktionen, die einen Nominativ Singular femininer Nomina beinhalten, genetisch mit den Objektkonstruktionen [d. h. Nominativobjekt – Anm. d. Verfassers] zusammenhängen, zumal zur heutigen Zeit die Verbreitungsgebiete dieser zwei Konstruktionen in der Mehrzahl der Fälle zusammenfallen“). 27 На сторінці 560, § 6 Jabl1 пише: «Veiksnio vardininką (§ 1, sak. 4, 5) vartojame savo kalboje dažnai ir ne visai paprastai: sudedame jį sakinyje su tam tikromis bendratimis ir, rečiau, padalyviais» («Називний відмінок підмета (§ 1, реч. 4, 5) ми часто вживаємо у своїй мові й не зовсім звичайним чином: поєднуємо його в реченні з певними інфінітивами і, рідше, дієприслівниками»). 54 | MARKUS RODUNER Suomessa ollaan viikko Finnland:INE.SG sein:IMP Woche:NOM «Тиждень перебувають у Фінляндії». (Приклад із Karlsson 2000: 125.) 5. НОМІНАТИВ ДЛЯ ВИРАЖЕННЯ МОМЕНТУ ЧАСУ / ПЕРІОДУ, КОЛИ ЩОСЬ ВІДБУВАЄТЬСЯ Примітний приклад позначення періоду, протягом якого щось відбувається, номінативом знаходимо у Jablonskis (1957: 559): (20) Šie metai mažą tebus šieno. dies:NOM.PL Jahr:NOM wenig:NOM.SG.N sein:FUT.3 Heu:GEN.SG «Цього року буде лише мало сіна». In den Grammatiken der litauischen Sprache, bei Šukys (1998) und Valiulytė (1998) wird das Nomen metai in temporaler Funktion nur in zwei Kasus, dem Instrumental (auf die Frage ‘wann?’) und dem Akkusativ (auf die Frage ‘wie lange?’) angeführt. Jablonskis (1957: 560) versucht das von ihm selbst beigebrachte, bemerkenswerte Beispiel als eingeschobenen Satz zu erklären: Цей рік невдалий, буде лише мало сіна. «Це невдалий рік, буде лише мало сіна». > Цього року буде лише мало сіна. «Цього року буде лише мало сіна». Однак мені залишається незрозумілим, чому висловлення цей рік невдалий, буде лише мало сіна мало б скорочуватися до цього року буде лише мало сіна. Через скорочення втрачається важлива частина висловлення, а саме те, що рік невдалий (жалюгідний). Звісно, цього року буде лише мало сіна імплікує, що рік поганий, але чому ми маємо припускати, що це речення виникло внаслідок скорочення? Єдина причина, яку я для цього бачу, — це те, що таким чином найпростішим способом «пояснюється» номінативне часове адвербіальне словосполучення, яке інакше не піддається класифікації28. 6. X METAI PRIEŠ / PO… «ПРИБЛИЗНО ЗА СТІЛЬКИ-ТО РОКІВ ДО / ПІСЛЯ…» Окрему останню групу становлять висловлення типу du metai prieš karą «за два роки до війни»; пор. такий приклад: (21) … kad sužadėtinis kelios valandos prieš pasipiršdamas що наречений:NOM.SG кілька:NOM.PL.F година:NOM.PL перед робити пропозицію:HPRT 28 Те, що це šie metai не просто висить у повітрі, підтверджує прислівник šiemet, а за LKŽe також šiemetai, як у šiemetai mirė (Дусетос, р-н Зарасай). До цього Шукіс (1998: 84) наводить ще такий приклад називного відмінка у функції обставини часу: Kiti (ander:NOM.PL) metai (Jahr:NOM) irgi nesušalsim, turėsim kuo kūrent «Наступного року ми теж не замерзнемо, матимемо чим опалювати». Поряд із цим і тут існує kitimet, що перетворилося на прислівник (див. LKŽe). DER NOMINATIV IN ZEITADVERBIALEN | 55 mylėjos su kita moterimi кохався:PRAET.3.REFL з іншою жінкою «… що її наречений за кілька годин до того, як зробити їй пропозицію, мав секс з іншою жінкою». У випадку цієї конструкції статус часової обставини, однак, залишається сумнівним. Хоча kelios valandos prieš pasipiršdamas слід розуміти як часову обставину в цілому, kelios dienos саме по собі стосується не якогось можливого дієслівного висловлення, а пояснює prieš pasipiršdamas. Називний відмінок як модифікатор усередині часової обставини в будь-якому разі потребує пояснення. У писемній мові й тут радше вжили б знахідний відмінок, пор.: (22) Kelerius metus prieš lėktuvo pagrobimą einige:AKK.PL.M Jahr:AKK.PL vor Flugzeug:GEN.SG Kidnapping:AKK.SG P. Brazinskas įvairiais kanalais rinko informaciją. «За кілька років до викрадення літака П. Бразінскас збирав інформацію через різні канали» (KT). Також тут впадає в око повторне поєднання кількісного визначення з називним відмінком. 7. НОМІНАТИВНІ ЧАСОВІ ОБСТАВИНИ В ЛАТИСЬКІЙ? Оскільки й у латиській, хоча значно рідше, ніж у литовській, трапляються прямі додатки в називному відмінку (пор. Ambrazas 2001), можна очікувати й слідів часових обставин у називному відмінку. У Sokols, ред. (1962) можливість уживання часових обставин у називному відмінку не згадується. Натомість Gāters (1993) наводить кілька прикладів цього, які, як і Jablonskis (1957) та Fraenkel (1928), він трактує як вставки, інтегровані в речення. Один із прикладів такий: (23) Jāni, tava zāle Brīži stāvu brīži gulu Jānis:Vok твій:Nom.Sg.F трава:Nom мить:Nom.Pl прямо ‘Jānis, твоя трава [яку треба зірвати в ніч на Івана Купала] [= пеніс] <є> часом [досл. «миті»] твердою, часом млявою.’ (Gāters 1993: 73) Тут називний відмінок, однак, ужито замість орудного29. Ще один цікавий факт, згаданий там само, полягає в тому, що займенник kas «хто, який» в адвербіальних конструкціях і в латиській може сполучатися з називним відмінком (пор. розділ 2.1). Як приклад він, зокрема, наводить таке: kas svādine (неділя:Nom), gonūs gōju «щонеділі я пас худобу» (Gāters 1993: 241) і порівнює 29 Це, зі свого боку, узгоджується з наведеним вище прикладом 19. 56 | MARKUS RODUNER це з литовськими висловами типу kas vakaras «щовечора». Однак вони, зі свого боку, можуть бути калькою відповідного звороту в польській мові (пор. примітки 17 і 18). Nau (1998: 15) erwähnt, dass im Lettischen in der Umgangssprache von den Numeralia 2-9 modifizierte Nomina im Nominativ statt im aufgrund ihrer syntaktischen Funktion erforderlichen Kasus stehen können: (24) Чотири роки ми лише з тих десяти чотири:NOM рік:NOM.PL ми:NOM лише від це:DAT.PL десять прожили там; тоді нас відпустили додому жити:PRAET.1.PL там тоді ми:AKK відпустити:PRAET.3 додому «Ми прожили там лише чотири з цих десяти років, тоді нас відпустили додому». (Nau, там само.) 8. ВИСНОВКИ У ході обговорення різних типів висловлень, у яких трапляються часові адвербіали в називному відмінку, було розглянуто три різні пояснення того, як можна обґрунтувати або принаймні мотивувати вживання називного відмінка в адвербіальній функції. Це такі пояснення: a. Називний відмінок спочатку був частиною окремого номінального речення або підметом паратактичного речення, яке згодом було інтегроване в головне речення як адвербіал. b. Називний відмінок мотивований певними займенниками, що модифікують іменник (можливо, як частина сталого звороту). c. Називний відмінок уживається в кількісних позначеннях (передусім із числівниками, але не лише з ними). Першого пояснення дотримуються, зокрема, Яблонскіс і Френкель. Так, Яблонскіс (1957: 560), говорячи про називний відмінок у часових адвербіалах у литовській мові, зазначає: «Ця обставина в називному відмінку, або просто другорядний член речення, виникла в мові переважно шляхом скорочення чи пропуску — з цілого певного речення, у якому цей називний відмінок міг виступати підметом, або з вставного речення: з „ці роки неврожайні, мало буде сіна...“; брат, йому вже, мабуть, усі роки, хворіє (як хворіє)...; він, уже скільки років минає, відколи я її відвідую...» («Цей адвербіал у називному відмінку або інший вторинний член речення, очевидно, здебільшого виник унаслідок скорочення чи пропуску — з повного речення, у якому цей називний відмінок міг виконувати роль підмета, або зі вставного речення: із šie metai negeri, maža tebus šieno...; brolis, bus jau visi metai, serga (kaip serga)...; jis, jau kelinti metai baigiasi, kai ją lankauja...».) Dieselbe Hypothese wird auch von Fraenkel (1928, Kap. 5, 30ff.) vertreten, wo er den Nominativ in eingeschobenen, ursprünglich selbständigen Sätzen behandelt. Це правдоподібне пояснення для висловлень, обговорених у 1.1. і 1.1.1.; пор. проміжні висновки в 1.2. Висловлення типу jau trys mėnesiai та jau trečias mėnuo обидва позначають, як і додатково модифіковане словом visas, — DER NOMINATIV IN ZEITADVERBIALEN 57 jau visas mėnuo позначає проміжок часу від певного моменту A в минулому до референтного часу або, у разі теперішнього часу, до моменту мовлення і далі, а не завершений період. Ця особлива семантика, можливо, поряд із квантифікацією додатково підтримує називний відмінок. Деякі вирази, як-от šìe / kiti metai, мабуть, уже цілком застигли, оскільки їх більше не можна продуктивно утворювати від інших позначень часу. Обмеження певними лексемами вказує на лексикалізацію, яку можна спостерігати в діалектному російському zima «взимку». Імовірно, так само поводяться visas laikas і rytas vakaras. Пояснити інші групи часових адвербіалів у називному відмінку дещо складніше, оскільки там, принаймні в сучасній мові, майже не залишилося слідів постульованої паратактичної структури. Під час обговорення окремих пунктів з’ясувалося, що вислів karīuomeneje prabuvau trys metai у прикладі 14 і вислови типу visas laikas sėdavom «ми сіяли весь час» (це, як зазначалося вище, імовірно, уже застиглий вираз) не узгоджуються з аналізом як інтеграції паратактичного речення. Треба виходити з того, що тут квантифікаційні модифікатори сприяють уживанню називного відмінка, що підтверджують розмовні приклади з латиської мови. QUELLEN KT – Textkorpus der litauischen Gegenwartssprache des Zentrums für Computerlinguistik, Vytautas-Magnus-Universität, Kaunas, donelaitis.vdu.lt LKT – Lietuvių kalbos tarmės. Chrestomatija. Sudarė E. GRINAVECKIENĖ, A. JONAITÝTĖ, K. MORKŪNAS, B. VADAGIENĖ, A. VIDUGIRIS, Vilnius: Mintis, 1970. LTCh – Lietuvių tarmių chrestomatija. Sudarė R. BABEVIČIŪTĖ, A. IVANAUSKAITĖ, A. LESKAUSKAITĖ, E. TRUMPA, Vilnius: Lietuvių kalbos institutas, 2004. LKŽe – elektronische Variante des Wörterbuchs der litauischen Sprache, www.lkz.lt LITERATUR AMBRAZAS, V., red., 1996: Dabartinės lietuvių kalbos gramatika. Antrasis pataisytas leidimas, Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidykla. AMBRAZAS, V., ed., 1997: Lithuanian Grammar, Vilnius: Baltos lankos. AMBRAZAS, V., 2001: On the development of the nominative object in East Baltic. In: Dahl, V., Koptjevskaja-Tamm, M., eds., The Circum-Baltic Languages. Typology and Contact 2. Grammar and Typology, Amsterdam–Philadelphia: John Benjamins. FRAENKEL, E. 1928: Syntax der litauischen Kasus, Kaunas: Valstybės spaustuvė. GĀTERS, A. 1993: Lettische Syntax. Die Dainas. Herausgegeben von Hildegard Radtke, Frankfurt etc.: Peter Lang. HOLVOET, A., SEMĖNIENĖ, L. 2004: Linksniu teorijos pagrindai. In: Holvoet, A., Semėnienė L., red., Gramatinių kategorijų tyrimai, Vilnius: Lietuvių kalbos institutas, 11–33. JABLONSKIS, J. 1957: Linksniai ir prielinksniai. In: id., Rinktiniai raštai 1, sudarė J. Palionis, Vilnius: Valstybinė politinės ir mokslinės literatūros leidykla. KARLSSON, F. 2000: Finnische Grammatik. Übertragen aus dem Finnischen von K.-H. Raabe. Bearbeitet von C. Hasselblatt und P. Jääsalmi-Krüger, Hamburg: Buske. KUZ’MINA, I. B. 1993: Sintaksis russkix govorov v lingvogeografičeskom aspekte, Moskva: Nauka. 58 | MARKUS RODUNER Labutis, V. 1998: Lietuvių kalbos sintaksė. Antrasis pataisytas leidimas, Vilnius: Vilniaus universiteto leidykla. Lafitte, P. 1978: Grammaire basque (Navarro-labourdin littéraire), Donostia: ELKAR. Nau, N. 1998: Latvian, München–Newcastle: LINCOM Europa. Paulauskienė, A. 1989: Gramatinės lietuvių kalbos vardažodžių kategorijos, Vilnius: Mokslas. Rathert, M. 2000: A semantics for durative adverbs. web.uni-frankfurt.de/fb10/rathert/publikationen/downloads/Proc-Band-Artikel/console-pr-mB.pdf Sokols, E., red., 1962: Mūsdienu latviešu literārās valodas gramatika 2. Sintakse, Rīga: LPSR Zinātņu akadēmijas izdevniecība. Šukys, J. 1998: Lietuvių kalbos linksniai ir prielinksniai: vartosena ir normos, Kaunas: Šviesa. Timberlake, A. 1974: The nominative object in Slavic, Baltic, and West Finnic, München: Sagner. (Slavistische Beiträge, 82.) Ul vydas, K. 1969: Vienaskaitos vardininko kilmės prieveiksmiai. Lietuvių kalbotyros klausimai 9, 7–15. Ul vydas, K., red., 1976: Lietuvių kalbos gramatika 3. Sintaksė, Vilnius: Mokslas. Valeckienė, A. 1998: Funkcinė lietuvių kalbos gramatika, Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidybos institutas. Valiulytė, E. 1998: Dabartinės lietuvių kalbos sintaksiniai sinonimai. Vietos, laiko ir priežasties raiška, Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidybos institutas. Markus Roduner Lietuvių kalbos institutas P. Vileišio g. 5, 10308 Vilnius, Lietuva markus@spl ius.lt Gauta 2005 06 01