Marijampolės apskrities gyvenamųjų vietų vardai

Acta Linguistica Lithuanica LVII (2007), 99 – 122 Назви населених місць Маріямпольського повіту Dalia Sviderskienė Інститут литовської мови У статті йдеться про неофіційні назви населених пунктів Маріямпольського повіту, зафіксовані в живому мовленні в міжвоєнний період. Розглянуто й проаналізовано їхні словотвірні особливості, спираючись на механізми топонімізації, транстопонімізації та трансономізації. Отже, ці ойконімічні деривати досліджено з кількох поглядів. Висновки, наведені наприкінці статті, дають змогу оцінити загальні тенденції походження та словотворення розглядуваного класу назв місць. Наведений тут аналіз буде згодом інтегровано до загального аналізу тенденцій походження та словотворення ойконімів у досліджуваному регіоні. 0. ВСТУП Тенденції словотворення й походження багатьох назв населених місць (ойконімів), які й досі функціонують в офіційному вжитку, розглянуто в працях із литовської топоніміки. Систематично й ґрунтовно похідні суфіксального творення досліджено в докторській дисертації Марії Размукайте (Razmukaitė 1998), а ще два шари вторинних назв місцевостей — складні та складені ойконіми — докладно проаналізовано в окремих наукових статтях (Razmukaitė 2002a: 121–130; 2003a: 63–80). Багато інформації про походження та словотворення назв міст і містечок Литви можна знайти в посмертно виданій монографії Александраса Ванагаса Lietuvos miestų vardai (Vanagas 1996; підготувала до друку Віталія Мацейяускене). Розгляду кількох типів словотворення ойконімів присвячено статті того самого автора (Vanagas 1967: 111–116; 1990: 381–388). Варто згадати й дослідження словотворення та походження назв населених місць окремих литовських волостей — Кведарни, Лигумай, Рагуви, Сережюса, Стачюнай, що… 99 Dalia Sviderskienė опубліковано окремими статтями у виданнях, підготовлених і випущених видавництвом «Versmė» (Raz mukaitė 2001a: 589–593; 2001b: 788–792; 2003b: 929–931; 2004: 865–869), аналіз назв населених пунктів околиць Шилале й Відукле з погляду словотвору та походження (Razmukaitė 2002b: 1062–1071; 2006: 617–620). Серед спеціальних досліджень назв населених пунктів можна згадати також докторську дисертацію Ілони Міцкене (Mickienė 2001), у якій поряд з іншими класами топонімів словотвірно досліджено й ареальну ойконімію, а також визначено найпродуктивніші словотвірні типи назв населених пунктів (там само, с. 59–80). Авторка розглядає не лише офіційно вживані ойконіми Тельшяйського району, а й дрібніші назви населених пунктів, вважаючи, що такий поділ ойконімів доцільний, оскільки він виявляє особливі для певних підгруп цього класу топонімів риси словотвору й походження. Населені місцевості — села, хутори, маєтки, фільварки, садиби, їхні частини — це давні, можливо, навіть найдавніші територіальні громадські об’єднання (пор. Kavoliūtė 2004: 26). Їхня кількість, зафіксована в анкетах Маріямпольського повіту1, становить 589. Частина (296 ойконімів) функціонує в офіційному вжитку2 і, як уже зазначалося, привернула увагу дослідників. Детальний аналіз словотвору й походження решти — 293 назв населених пунктів3 — досі не проведено. Мета цієї статті — розширити дослідження ареальної топонімії аналізом неофіційних назв населених пунктів. Це перша публікація, у якій досліджуються назви населених пунктів, записані з живого мовлення в міжвоєнний період. Розглянуті назви місцевостей досліджуються з погляду словотвору на основі структурно-граматичної класифікації, обраної Александрасом Ванагасом для аналізу гідронімів і легко застосовної також для дослідження інших класів (підкласів) назв місцевостей (Vanagas 1970: 21–27). У статті назви місцевостей поділено на первинні й вторинні, а останні — на похідні (суфіксальні, префіксальні, утворені за допомогою закінчення), складноскладені та складені. Оцінюючи їх з погляду походження, авторка також дотримується сформульованих Ванагасом- 1 Plačiau apie tarpukario Lietuvos anketų duomenis žr. Sviderskienė (2005: 91). 2 Форми назв місцевостей та їхній статус уточнено за Довідником адміністративно-територіального поділу Литовської РСР (ч. 2, Vilnius, 1976; далі — ATSŽ); Словником назв місцевостей (Vilnius, 2002; далі — VŽ). 3 Зіставлено з даними першого загального перепису населення Литви Населені місця Литви (Kaunas, 1925; далі — LAV). 100 Marijampolės apskrities gyvenamųjų vietų vardai цих положень щодо оцінювання походження литовських назв місцевостей: походження назви місцевості розуміється як джерело виникнення самої топонімічної лексеми, а не як генетична етимологія її кореня (пор. Vanagas 1980). У статті неофіційні назви населених пунктів поділено на групи за твірними словами, від яких вони утворені: від загальних слів (апелятивів), від інших назв місцевостей, від особових імен та апелятивних найменувань осіб, а також із можливим подвійним походженням, де викладено два можливі, на думку авторки, варіанти пояснення походження. Усі джерела4, на які спираються під час пояснення твірних слів, подано двома способами: одні — у дужках після слова, походження якого пояснюється, інші, щоб уникнути повторів, — у списку скорочень джерел. Загальні або власні слова інших мов, які часто використовуються для пояснення походження ойконімів, беруться зі словників і списків; потрібні історичні особові імена — з картотеки історичних особових імен (IAK). Згадані джерела також включено до списку скорочень наприкінці статті. Дані про частотність назв населених пунктів із виділеними суфіксами та встановлену кількість онімів окремих словотвірних типів наведено в таблицях додатка (див. таблиці 1, 2 і 3). Різні скорочення (позначення об’єктів і локалізації), використані у статті, взято з Інструкції, підготовленої для укладання Словника назв місцевостей Литви відділом ономастики LKI. Дотримуючись також положень, викладених авторкою в попередніх публікаціях (пор. Sviderskienė 2005: 92–94; 2006: 51–52), дослідження ареальної топонімії розпочинається з аналізу первинних і множинних назв місцевостей. 1. НАЗВИ НАСЕЛЕНИХ МІСЦЬ, ПОХІДНІ ВІД ЗАГАЛЬНИХ СЛІВ (АПЕЛЯТИВНИХ ЛЕКСЕМ) 1.1. Первинні Būklės сад. Jrgž: лит. būklės «місце, де колись були хати, садиба»; Buktà пор. ŪtN: запозич. buktà «ділянка землі, оточена з трьох боків водою або лісом»; Cegėlnė пор. Iš: слов. cegėlnė «цегельня»; Čigėlnė пор. Ldvn: слов. *čigėlnė, пор. слов. cegėlnė; Išmata с. Ss: лит. išmata «спільна площа сільської землі»; Gõjus частина села Brb: лит. gõjus «невеликий гарний гай»; Griebtùvas частина села Klvr: лит. 4 LKŽ; LPŽ; ATSŽ; LHEŽ; LVKŽ… 101 Dalia Sviderskienė griebtùvas «залізне кільце у формі серпа, яким загрібають збіжжя (з валка)»; Kelmýnas частина села Iš; Kelmýnė с. Šil.: лит. kelmýnas, kelmýnė «місце, де після вирубування дерев залишилося багато пнів»; Láužas населений пункт KzR: лит. láužas «стара, перекошена хата, халупа»; Naujienà села Šil, Vv: лит. naujienà «щось нове, новина»; Navynà поле, с. Alš: слов. navynà, пор. польськ. nowina «розорювання, новина (новоорана земля)» (Vaitkevičiūtė 1979: 334); Okòtna с. Ss: слов. *okòtna, пор. польськ. ochotny, ochotno «добре підготовлений, пристосований» (SJP₃ 548); Pagirỹs частина села KlvR: лит. pagirỹs «узлісся»; Padaržìnė частина села Šil: лит. padaržìnė «місце біля комори»; Panska частина села Iš: слов. *panska, пор. польськ. pański «панський; пана, панів; поміщицький; поміщика, поміщиків» (Vaitkevičiūtė 1979: 411); Paulianka частина села Šil: слов. *paulianka, пор. польськ. pohulanka «пиятика, гульба, бенкет» (Vaitkevičiūtė 1979: 469); Podlėsė с. BrB: слов. *podlese, пор. польськ. podlesie «передлісся» (Vaitkevičiūtė 1979: 455), пор. також білорус. надлецце (SBM 487), рос. подлесъе «передлісся, узлісся» (RLKŽ₃ 188); Pópiernė двір PrN: слов. *popiernė, пор. польськ. papiernia «паперова фабрика» (Vaitkevičiūtė 1979: 411); Pūstýnė села KzR: слов. pūstýnė «спустошене, зруйноване, занедбане місце»; Santakà с. Igl: лит. santakà «місце злиття двох річок»; Senóvė сад. MrJ, Šn: лит. senóvė «давно оброблюване поле»; Slabadà частина села Vv: слов. *slabada, пор. польськ. stoboda «невелике населене сільське місце <…>» (SJP₆ 209); Smálnyčia с. Ššt: слов. *smalnyčia, пор. слов. smálnyčia «смолярня, смолокурня»; Stanaviskas частина села KlvR: слов. *stanaviskas, пор. польськ. stanowisko «пост, місце» (WSPR 1002). Форми Pluralia tantum: Barsukai с. LdvN: лит. barsūkas «хижий звірок із жорсткою шерстю; борсук (Ursus meles)»; Būdos села Vv: слов. būdà «намет, укриття, хатинка (сторожа, пастуха тощо)»; Durbės села Lbv — пов’язується з лит. durbė «сухе гілля, гілка», лит. durbis «дуплисте дерево», пор. також лит. durbti, -sta, -o «дупліти, прогнивати, гнити»; Galai частина села Ig: лит. gãlas «край, межа»; Griebtùvai частина села LdvN: лит. griebtùvas «залізне кільце у формі серпа, яким загрібають збіжжя (з валка)»; Išlandžiai с. KrsN: лит. išlanda «отвір, вхід або вихід, лаз»; Kazėrmės частина села Ššt: запозич. *kazermė, пор. запозич. kazármė «казарми»; Pagiriai частина села Šn: лит. pagirỹs «узлісся»; Piliakalniai с. Lbv: лит. piliakalnis, piliãkalnis «гора, на якій стоїть або стояв замок, замкова гора»; Revai с. BrB: лит. rėvas «ущелина, яруга, рів»; Sãlos села LdvN: лит. salà «ділянка орної землі між луками», пор. лит. saloj (MrJ) «важкопрохідні, важкодоступні місця»; Sodybos села Guob: лит. sodýba «місце, де були хати, місце садиби»; Zasłonai с. BrB: слов. *zaslonas, пор. польськ. 102 Marijampolės apskrities gyvenamųjų vietų vardai zastona,uždanga, uždangalas, užuolaida‘ (Vaitkevičiūtė 1979: 956); Žarijos k. AšmN: liet. žarija,išdaga, anglis‘; Žūklės k. Vv: liet. žūklė,žuvų gaudymas, žvejyba‘. 1.2. Похідні 1.2.1. Суфіксальні похідні. Зафіксовано 24, вони утворені за допомогою литовських (балтійських) суфіксів -ėlė, -ėlis, -ėlis, -ėliai, -ėliai, -ija, -ynas, -inė, -inis, -iniai, -iškiai, -(i)ukai, -utė і слов’янського суфікса -ka. -ėlė: Naujien-ėlė поле, с. Alš: лит. naujiena «щось нове, новина»; -ėlis, -ėliai: Murg-ėliai сад. Guob: лит. mùrgas «міра землі»; Trak-ėliai частина села Klvr; Trak-ėlis частина села KzR: лит. trãkas «загін»; -ėlis, -ėliai: Norag-ėliai двір, с. Ss: лит. norãgas «плуг; частина плуга, що насаджується на рогачі»; Tabūn-ėlis с. MrJ: лит. tabūnas «натовп, гурт»; -ija: Mandabūr-ija частина села Trkš: лит. mandabūris «загін, рота, зібрання»; -ynas: Kraujut-ynas частина села KzR: лит. kraujūtis «лікарська родовикова рослина (Sanguisorba officinalis)»; -inė: Liep-inė с. Krsn: лит. liepa «дерево з різьбленими листками, медоносними квітками й широкою кроною (Tilia)»; Pagir-inė сад. Vv: лит. pagirė, pagirys «узлісся»; Pamalv-inė частина села PdvN: лит. *pamalvė, *pamalvys або под., пор. лит. malva, malvė «рослина родини мальвових, мальва (Malva)»; Paraist-inė частина села PdvN: лит. paraistė, paraistys «край болота, місце біля болота»; Pašil-inė частина села Šil: лит. pašilė «місце біля лісу, гаю»; Patrak-inė сад. Klvr: лит. patrakė, patrakys «місце біля ділянки підсічного лісу, вирубки, перелогу»; Vidur-inė частина села Šil: лит. vidurys «місце, рівновіддалене або приблизно рівновіддалене з усіх боків чи з двох боків»; -inis, -iniai: Gir-inis частина села Trkš: лит. giria «великий ліс»; Kamar-iniai села Alš: запозич. kamarà «кімната в селянській хаті чи клуні для зберігання різних продуктів і речей; буфет, склад; отвір, порожнина»; -iškiai: Molýn-iškiai частина села Šn: лит. molýnas «глинистий, глинистий ґрунт, земля»; Triob-iškiai с. Trkš: лит. triobà «житловий будинок, хата»; -(і)укаї: Печ-юкай сад. Prn: сл. піч, піч для опалення приміщення, варіння й смаження їжі, хлібна піч; -ка: Буд-ка с. Guob: сл. будка, намет, укриття, будиночок (сторожа, пастуха тощо); копиця; Слабада-ка частина с. Klvr: сл. *слабода, пор. пол. стобода, мала 103 DALIA SVIDERSKIENĖ населений сільський населений пункт <...>‘ (SJPVI 209), пор. також білорус. слабодка «частина великого села» (SBM 746); -уте: Яун-уте пор. KzR: лит. яунас, -а «той, хто має небагато років, молодий». Таблиця 1 (див. додаток) показує суфікси, що вживаються для утворення неофіційних назв населених пунктів Маріямпольського повіту від загальних слів. Таблиця показує, що абсолютну більшість становлять деривати з литовськими (балтійськими) суфіксами (~92%), лише пара ойконімів утворена за допомогою слов’янського суфікса -ка. Produktyviausia lietuviška (baltiška) priesaga šioje vedinių grupėje -inė (~29% derivatų), mažiau produktyvios priesagos -elis, -ėliai, ėlis, -ėliai (~13% derivatų), -ėlė, -inis, -iniai, -iškiai (~8% derivatų), pavienės – -ija, -(i)ukai, -ynas, -utė. 1.2.2. Префіксальні похідні. Зафіксовано два похідні утворення з префіксами at- і pa-. at-: At-stulpỹs частина села Шил.: лит. стовп «вертикально вкопана в землю колода»; pa-: Pa-dėgsnė село Brb: лит. дегсне̇ «горіння, випалене місце». 1.3. Складені назви населених пунктів (композити) Перший їхній компонент у всіх зафіксованих випадках — іменник. Другими компонентами виступають як фізіографічні й топографічні терміни⁵, так і назви об’єктів, пов’язаних із середовищем людини: Alksn-iā-kaimis частина села ŪtN: лит. ālkšnis «дерево родини березових (Alnus)», káimas; Čỹk-a-kalnis пор. MrJ: лит. čỹkas «колись боровики називали чикай», kálnas; Gal-ā-sodė частина села Krsn: лит. gālas «крайня частина предмета (початок, кінець)», лит. sōdas «ділянка землі, на якій ростуть плодові дерева та кущі»; Kiaul-iā-pievė пор. ŪtN: лит. kiaũlė «домашня тварина, яку вирощують на м’ясо й сало (Sus domesticus)», piéva; Klev-a-kalnis село Šil.: лит. klėvas «дерево родини кленових із широким різьбленим листям, клен (Acer)», kálnas; Lìn-margis село Ss: лит. linā, línas «волокниста й олійна рослина (Linum)», лит. márgas «міра землі»; Svirn-a-viečiai село Ss: лит. svir̃nas «будівля, де зберігають зерно; більша комора», лит. vietà «ділянка, простір, де щось є або відбувається». Записано один ойконім, обидва компоненти якого є слов’янськими запозиченнями, — Star-a-po- 5 У статті не пояснюється походження других компонентів і складників, утворених від часто повторюваних, загальновживаних у литовській мові географічних номенклатурних термінів та їхніх зменшувальних форм. 104 Marijampolės apskrities gyvenamųjų vietų vardai lė || Marijámpolė (офіц.) місто MRJ; перший компонент пов’язаний із польським stary, російським старый «старий», другий — із білоруським, російським поле, польським pole «поле».6 1.4. Складені назви 1.4.1. У цій групі записано одну назву населеного пункту у формі родового відмінка: Duobių Kalnas сад. GDL. Перший її компонент утворений від лит. duobė «викопане або просто заглиблене місце в землі», другий — від географічного номенклатурного терміна kalnas. 1.4.2. Кваліфікативні назви населених пунктів становлять більшість (9). Їхні перші компоненти виражені простим або займенниковим прикметником, що не має поляризаційної пари, хоча опозиція й відчувається. У цих словосполученнях прикметник слугує для підкреслення певної ознаки. Другі компоненти розглядуваних ойконімів — фізіографічні й топографічні терміни, назви житлових об’єктів, місць тощо: Karališkas Darželis сад. JRGŽ: лит. karališkas, -a, «дуже великий» та лит. darželis «невелика ділянка землі біля житлових будинків для квітів»; Nauja Valià село LBV: лит. naujas, -à, другий компонент пов’язаний із польським wola «податкові пільги; місцевість, якій їх надано» (SJPVII 684–686); Naujas Kaimas село LBV: лит. naujas, -à та лит. kaimas «поселення селян, село, слобода»; Naujas Miestas частина міста KLVR: лит. naujas, -à та лит. miestas «великий населений пункт <...>»; Naujoji Klebonijà сад. ŠŠT: лит. naujoji, пор. лит. naujas, -à та лит. klebonija «будинок, де живе ксьондз; земля ксьондза»; Pànska Ūlyčia частина села KŽR: слов. *panska, пор. польськ. pański «панський; пана, панів; поміщицький; поміщика, поміщиків» (Vaitkevičiūtė 1979: 411) і слов. *ūlyčia, пор. слов. ūlyčia «село, поселення»; Senòji Klebonijà сад. ŠŠT: лит. senóji, пор. лит. senas, -à «той, що існує вже певний час, давно виник <...>» і лит. klebonija «будинок, де живе ксьондз; земля ксьондза»; Sodybinė Linija частина села PDVN: лит. sodybinis, -ė «належний до садиби, розташований на місці садиби» та лит. linija «межа смуги або поля; стіна, межа ділянки»; Svìnska Ūlyčia частина села KLVR: слов. *svinska, пор. польськ. świński «свинячий; свині; свинячий» (Vaitkevičiūtė 1979: 786) і слов. ūlyčia «село, поселення»; Užbažnytinė Linija частина села PDVN: лит. *užbažnytinė (розташована за церквою), пор. лит. bažnytinis, -ė «належний до церкви (молитовного дому)» та лит. linija «межа смуги або поля; стіна, межа ділянки». 6 У цьому випадку спираємося на пояснення Vanagas, згідно з яким ойконім Star-a-polė є складеним (докладніше див. Vanagas 1996: 143–146). 105 DALIA SVIDERSKIENĖ Окремі згадані ойконіми можна було б вважати перенесеними, оскільки раніше вони, найімовірніше, позначали не населений пункт, а інший об’єкт і лише згодом могли бути перенесені для називання населених пунктів. 2. НАЗВИ НАСЕЛЕНИХ ПУНКТІВ, ПОХІДНІ ВІД ІНШИХ ТОПОНІМІВ 2.1. Первинні У цій групі трохи більше назв (5 із 9 зафіксованих) утворено від гідронімів, ніж від інших топонімів: Álica частина с. Brb: Álica річка Brb (LHEŽ 39); Dobrovõlė с. Trkš – перенесена назва села, пов’язана з польською назвою поселення Dobrowola (SMPRL 227); Drubėngis || Drubìnga оз. Prn: Drubėngis || Drubìnga річка Prn (LHEŽ 92); Jaruzolìmas частина с. Klvr, KzR – форма назви палестинського міста Jerùzalė (івр. Jerušalaim), що вживається в живому мовленні (LEIX 388; Saly s 1983: 221); Karõsbalė частина с. Jrgž: Karõsbalė хут. Jrgž; Kiaulỹčia оз., с. Ššt: Kiaulỹčia, Kiaulỹčia річка Smn (LHEŽ 155); Lamžà хут. Ldvn – перенесена назва хутора, пов’язана з польською назвою поселення Łomża (SMPRL 635), пор. польське tomić «ламати» (SJPII 812); Marvenka частина с. KzR: Marvenka || Marvėlė (офіц.) річка Kn (VK; LHEŽ 206). 2.2. Похідні 2.2.1. Суфіксальні похідні. Це похідні, утворені за допомогою литовських (балтійських) суфіксів -elė(s) і -ėliai від назв інших населених пунктів. -ėlė(s): Dūmišk-ėlės частина с. ŪtN: Dūmiškės с. ŪtN (ATŠŽ 68); Naujien-ėlė хут. Vv: Naujienà хут. Vv (VK); -ėliai: Mardos-ėliai с. Brb: Mãrdosai с. Brb. 2.2.2. Префіксальні похідні. Їх зафіксовано 4. Більшість становлять похідні з префіксом pa- від гідронімів та назви іншого населеного пункту: Pa-judrỹs частина с. KzR: Jùdrė, Judrė річка KzR (LHEŽ 137); Pa-verksnỹs хут. Prn: Verksnė || Verksnià річка Prn (LHEŽ 373); Pa-dambavà хут. Trkš: Dambavà с. Trkš (ATŠŽ 53). Одну неофіційну назву населеного пункту утворено зі слов’янським префіксом pod-: Pod-pakusìnė сад. Šn: Pakusinė с. Šn (ATŠŽ 219). 106 Marijampolės apskrities gyvenamųjų vietų vardai 2.3. Складені 2.3.1. Назви населених пунктів із залежним компонентом у родовому відмінку. Їх зафіксовано 3. У всіх перший компонент — ойконім, другий — загальна назва місцевості: Navasodų Navynà с. Trkš: Navasodai с. Ss (ATSŽ 198), другий компонент пов’язаний із польським nowina «новий оброблюваний клаптик землі, новина (щойно зорана земля)» (Vaitkevičiūtė 1979: 334); Tārtupio Pamurgys пор. Brb: Tārtupis с. ŪtN (ATSŽ 313) та лит. *pamurgỹs, пор. лит. mùrgas «міра землі»; Žydaviškio Raštas пор. Būd: Žydaviškis с. Guob (ATSŽ 360) та raìstas. 2.3.2. Кваліфікаційні назви населених пунктів. Ці сполуки (зафіксовано 2) утворені з простих прикметників (перші компоненти) та ойконімів (другі компоненти), узгоджених і виражених у називному відмінку: Naujās Būdviètis пор. Šil: лит. nauj̃as, -à «той, що з’явився нещодавно <...>» та Būdviètis (офіц.) с. SkRd (ATSŽ 42); Naujì Prienai пор. Prn: лит. nauj̃as, -à та Prienai м. (ATSŽ 249). Вони не мають поляризаційної пари, хоча протиставлення відчутне. У цих випадках прикметники (як і в інших, пор. 1.4.2), імовірно, слугують не для протиставлення, а для підкреслення певної ознаки. 3. НАЗВИ НАСЕЛЕНИХ ПУНКТІВ, ПОХІДНІ ВІД ОСОБОВИХ ІМЕН ТА АПЕЛЯТИВНИХ НАЗВ ОСІБ 3.1. Первинні У Маріямпольському повіті зафіксовано одну назву населеного пункту, утворену від антропоніма із суфіксом (шляхом трансономізації): Damaračkas пор. KzR: особ. ім. Damaračkas. Цей випадок, як такий, що не викликає сумнівів, Vanagas згадує поряд з іншими очевиднішими та ще кількома назвами населених пунктів, які лише можна підозрювати у походженні від однини особового імені (пор. Vanagas 1967: 111–116). Інші 54 випадки — форми pluralia tantum: Antanėliai с. Vv: особ. ім. Antanėlis; Bendoriai пор. Mrj: особ. ім. Bendorius або под., або лит. bendorius «бондар»; Bereckai частина с. Ššt: особ. ім. Berečkas; Bižai пор. AlšN: особ. ім. Bižas; Būbniai с. Vv: особ. ім. Būbnys; Danieliai пор. Alš: особ. ім. Daniėlius; Daržininkai (також Daržinykai) частина с. PdvN: лит. daržininkas «малоземельний селянин, власник невеликої ділянки»; Daunorai частина с. Brb: особ. ім. Daunoras; Garsickai (також Garsiskai) с. KzR: особ. ім. Garsickas; Gataveckai с. Vv: особ. ім. Gatavėckas; Gyvūkai частина с. Iš: лит. gyvùkas «жвава, рухлива дитина»; Griškai пор. Trkš: особ. ім. *Griškas або под., пор. прізвисько Griškà; Gudai пор. Vv: особ. ім. Gùdas або лит. gùdas «білорус (іноді поляк або росіянин)»; Jankauskai с. 107 DALIA SVIDERSKIENĖ частина с. Vv: особ. ім. Jankáuskas або под.; Jaraĩ с. Alš: особ. ім. Jãras; Kačerakai хутір ŪtN: особ. ім. *Kačerakas, пор. прізвиська Kačeráuskas, Kačerėvskis, також пор. польське прізвисько Kaczerek (SNPIV 423); Kamičiãi двір, с. Klvr: особ. ім. *Kamičius або под., пор. польське прізвисько Kamicz (SNPIV 461), також пор. прізвисько Kamičáitis; Karaliai с. Vv: прізвисько Karãlius або лит. karãlius «титул правителя, монарха в деяких країнах»; Karončikai с. Klvr: особ. ім. *Karončikas, пор. польське прізвисько Karończyk (SNPIV 509); Katiliai частина с. Šn: особ. ім. Katilius або лит. katìlius «виробник, ремонтник або продавець казанів»; Kižiai частина с. Vv: особ. ім. Kižys або под., пор. лит. kižas «людина, яка гнівається через дрібниці»; Koliončikai населений пункт Brb: сл. *koliončikas (той, хто живе в колонії), пор. сл. kolònija «віддалений хутір, окреме поселення; господарство»; Kuklai с. Trkš: особ. ім. *Kuklas, пор. польське прізвисько Kuklas (SNPV 397); Kvalitai пор. Alš: особ. ім. *Kvalitas, пор. прізвисько Kvalità; Ledai частина с. KzR: особ. ім. Lėdas; Melekai частина с. Vv: особ. ім. *Melekas, пор. польське прізвисько Melek (SNPVI 284), також пор. прізвисько Melekáuskis; Melninkai (також Melnykai) с. Guob: запозич. mélninkas «мірошник»; Migliai частина с. Šn: особ. ім. Miglỹs або под., або лит. mìglis «той, хто мало що знає; дурень, недоумкуватий», лит. mìglius «сонько»; Mikai частина с. Šn: особ. ім. Mikas; Mikuliaĩ населений пункт Šn: особ. ім. Mikūlis або под.; Mozūrai частина с. KzR: особ. ім. Mozū̃ras або лит. mozū̃ras, -ė «людина з етнічної групи мазурів», пор. польське mazur «родом із Мазурії; неосвічена людина, простак» (SJPII 907); Naginioniai с. Ss: особ. ім. Naginiónis; Nemurai с. Šn: особ. ім. Nėmuras; Olekai частина с. KzR: особ. ім. Òlekas; Pasãuliai пор. Šil: особ. ім. Pasãulis або под.; Pastarnãkai пор. Alš: особ. ім. *Pastarnãkas, пор. прізвисько Pastarnõkas; Pečkiai с. KzR: особ. ім. Pečkỹs або под.; Pieškai пор. Vv: особ. ім. Piẽkas; Rauskai (також Rauckai) пор. Vv: особ. ім. *Rauskas, пор. польські прізвиська Rauck, Raucki (SNPVIII 53); Reškiniai пор. Šil: особ. ім. *Reškinis або под., пор. польське прізвисько Raszkin (SNPVIII 48), також пор. прізвисько Reškėvičius; Ringiai частина с. Vv: особ. ім. Ringis або под.; Ruseckai пор. Vv: особ. ім. Rusėckas; Skirkai с. Guob: особ. ім. Skirka або под.; Skučai пор. Vv: особ. ім. Skučas; Spūdžiai пор. Guob: особ. ім. Spūdis або под.; Šiauliai пор. Šil: особ. ім. Šiaulis або под.; Šverakai хутір ŪtN: особ. ім. *Šverakas, пор. прізвисько Šverỹs, також пор. польське прізвисько Swierak (SNPIX 174); Terlezai пор. Vv: особ. ім. *Terlezas, пор. польське terlarz «тесля, столяр; покрівельник» (SJPVII 49); Urbonai пор. Vv: особ. ім. Ūrbonas; Urnevičiai с. KzR: особ. ім. Urnėvičius; Varteliai пор. Šn: особ. ім. *Vartelis або под., пор. польське прізвисько Wartel (SNPX 101); Zelberiai с. Krsn: особ. ім. *Zelberis або под., пор. німецьке особ. ім. Selber (Gottschald 1954: 535); Žilinskai частина с. Vv: особ. ім. Žilińskas. З іншого боку, деякі назви населених пунктів, наприклад: Griškai пор. Trkš, 108 Marijampolės apskrities gyvenamųjų vietų vardai Квалітай чи Алш або Скіркай с. Гуоб можуть розглядатися також як похідні з флексією, утворені від особових імен Грішків, Квалітів чи Скірків. 3.2. Похідні 3.2.1. Похідне з флексією в цій групі зафіксовано одне: Сімнішк-ė хут. Тркш: особ. ім. Сімнішкіс, пор. пол. прізв. Simniszko (SNPVIII 420)7. 3.2.2. Суфіксальні похідні. Зафіксовано 97. Вони утворюються як за допомогою литовських (балтійських) суфіксів -aitis, -inė, -ynė, -inis, -iniai, -iškė(s), -iškis, -iškiai, -otas, так і слов’янських -avas, -čižna, -enka, -ina, -ka. -aitis: Шарк-aitis с. Лбв: особ. ім. Šarka, Šarkus або под.; -avas: Мікалај-ãvas с. Гуоб: особ. ім. *Mikalajus або под., пор. ім. Mikalõjus; Ulan-avas с. Крсн: особ. ім. *Ulanas, пор. пол. utan, ulõnas (Vaitkevičiūtė 1979: 824), а також лит. ulõnas «вершник, озброєний кинджалом, легкий кавалерист», прізв. Ulanãvičius; -čižna: Баркаў-čižna с. Лбв: особ. ім. Barkáuskas або под.; Казлаў-čižna с. Ss: особ. ім. Kazláuskas або под.; Мітраў-čižna чи Клвр: особ. ім. Mitrãuskas; Пален-čižna с. Клвр: особ. ім. Palenčius; Петраў-čižna с. Лдвн: особ. ім. Petráuskas або под.; Самаў-čižna с. Клвр: особ. ім. Samáuskas або под.; Шаркаў-čižna с. Клвр: особ. ім. Šarkáuskas або под.; -enka: Kòm-enka чи Лбв: особ. ім. Kòmas; -ina: Анел-inà с. Мшкч: особ. ім. Anėlė або под., пор. прізв. Aneláuskas, Aneliūnas; -inė: Цімбол-inė хут. Клвр: прізв. Cimbolà або под.; Раджюнин-inė с. Шн: особ. ім. Radžiūnas; -ynė: Абром-ynė хут. Шн: особ. ім. Abrõmas; Балайк-ynė хут. Йргж: особ. ім. Balaikà; Балн-ynė хут. КзР: особ. ім. Balnỹs або под.; Бан-ynė хут. КзР: особ. ім. Banỹs або под.; Батайт-ynė чи КзР: особ. ім. Batáitis; Берлішк-ynė хут. Шн: особ. ім. *Berliškis або под., пор. прізв. Berlickas, також пор. особ. ім. Antonius Berliž 1729–1771 рр. (IAK); Біск-ynė хут. Шн: особ. ім. Biškis або под.; Цивінск-ynė хут. Шн: особ. ім. Civìnskis або под.; Чепанск-ynė хут. Шіл: особ. ім. Čepánskis або под.; Чібірк-ynė чи КзР: особ. ім. Čibirka; Даугел-ynė хут. Шн: особ. ім. Daugėla або под.; Дєлк-ynė хут. Йргж: особ. ім. Dielkus; Дуоб-ynė чи Вв: прізв. Duõba; Дуобін-ynė чи Шн: особ. ім. Duõbi- 7 З іншого боку, назву хутора можна вважати похідною із суфіксом -išk- від особ. ім. *Simnys або под., пор. пол. прізв. Simniak (SNPVIII 420). 109 Dalia Sviderskiene ніс або под.; Girn-ynė хут. Ss: прізв. Girnys або под.; Huf-ynė хут. Jrgž: прізв. Hūfas; Jankausk-ynė хут. KzR: прізв. Jankáuskis або под.; Jar-ynė хут. Ss: прізв. Jāras; Jasait-ynė хут. Ss: прізв. Jasáitis; Kail-ynė с. Šn: прізв. Kaĩlius або лит. kaĩlius «майстер із вичинки хутра, кушнір, шкіряник»; Klein-ynė с. Šn: прізв. Kleinýs; Kubil-ynė хут. KzR: прізв. Kubìlius або лит. kubìlius «бондар; продавець діжок»; Kumšt-ynė хут. Ss: прізв. Kumštýs, Liauk-ynė хут. Ss, Šn: прізв. Liaũkus або под.; Litvait-ynė хут. Šn: прізв. Litváitis; Mač-ynė с. Šn: прізв. Mačýs або под.; Majausk-ynė хут. Šn: прізв. Majáuskis або под.; Maliausk-ynė частина села KzR: прізв. Maliáuskis або под.; Monik-ynė хут. Šn: прізв. Mònika, Mònikas; Morkait-ynė хут. KzR: прізв. Morkáitis; Palaik-ynė хут. Šn: прізв. Palaĩkis або лит. palaĩkis «поганий, нікчемний; слабкий, знесилений, старий; бідний, простий; нечесний, ниций; негідник, пройдисвіт»; Paskin-ynė хут. Šn: прізв. *Paskinis або под., пор. прізв. Paskà, Paskėvičius, а також пор. польськ. прізв. Paskiński (SNPᵥᵢᵢ 214); Pečiul-ynė хут. Šn: прізв. Pečiùlis; Pečiok-ynė хут. AlŠ: прізв. Pečiòkas; Pišk-ynė с. AlŠ: прізв. Piška; Ragick-ynė хут. KzR: прізв. Ragickas; Revinsk-ynė хут. Ss: прізв. Revinskis або под.; Rudžiavič-ynė хут. KzR: прізв. Rudžiāvičia; Rukštel-ynė хут. Jrgž: прізв. Rukštėlė або под.; Sidabr-ynė с. Šn: прізв. Sidabra, Sidabras або под.; Šat-ynė хут. Ss: прізв. Šātas; Šim-ynė с. Šn: прізв. Šìmas; Venclov-ynė хут. KzR: прізв. Veñclova або под.; Virbaš-ynė частина села KzR: прізв. Virbāšius; -inis, -iniai: Dulsk-inis (т. Dulcki’nis) хут. Ldvn: прізв. Dùlskis або под.; Kunigi-iniai частина села KzR: лит. kù nìgas «священнослужитель; пан, господар; ватажок» або прізв. *Kunigas, пор. прізв. Kunigáitis, Kunigėlis; -iškė(s): Abok-iškė с. Ašmn: прізв. *Abokas або под., пор. прізв. Abokáitis; Árman-iškė хут. Jrgž: прізв. Ármanas або под.; Bieżin-iškė хут. KzR: прізв. *Bieżinis або под., пор. прізв. Bieżà, Bieżė; Bliumk-iškė хут. Klvr: прізв. Bliumkys або под.; Broc-iškės с. Ldvn: прізв. Brocas або под.; Bulbūn-iškė хут. Šil: прізв. Bulbūnas; Degut-iškės с. Klvr: прізв. Degùtis або под., або лит. degùtis «той, хто виробляє дьоготь, займається дьогтярством»; Dziubin-iškė хут. Brb: прізв. *Dziubinis або под., пор. прізв. Dziubinskas; Grabauč-iškė частина села Klvr: прізв. *Grabaučius або под., пор. прізв. Grabáuskas; Grig-iškė хут. Ldvn: прізв. Grìgas або под.; Grüb-iškė с. Ldvn: прізв. *Grübis або под., пор. нім. прізв. Grübel (Brechenmacher 1960: 600), Grüber (Gottschald 1954: 302); Jurkyn-iškė хут. Jrgž: прізв. Jurkýnas; Kaltūn-iškė частина села Ss: прізв. *Kaltūnas або под., пор. польськ. прізв. Kattun (SNPᵢᵥ 456), а також пор. давнє прізв. Kaltūnas (Butkus 1995: 247); Kazlauč-iškės хут. Ss: прізв. *Kazlaučius або под., пор. прізв. Kazlaučiūnas; Laik-iškės частина села Vv: прізв. 110 Marijampolės apskrities gyvenamųjų vietų vardai *Laikis або под., пор. польськ. прізв. Laik (SNPv 505), а також пор. прізв. Laikáuskas; Milūnč-iškės с. KLVR: прізв. Milūnčius; Možūr-iškės с. SKRD: прізв. Možūras або под., або лит. možūras, -ė «представник етнічної групи мазурів», пор. польськ. mazur «походець із Мазурії; неосвічена людина, простак» (SJPII 907); Prank-iškė с. PRN: прізв. Pránka; Ràč-iškė хут. JRGŽ: прізв. Račỹs або под., або лит. ràčius «майстер із виготовлення дерев'яних частин воза та коліс»; Rùdval-iškė частина села LDVN: прізв. Rùdvalis; Skār-iškė с. KLVR: прізв. Skārius або лит. skāris «той, хто обірвався, обідрався»; Šlein-ynė с. ŠN: прізв. Šleinỹs або под.; Šmit-iškės с. PRN: прізв. Šmitas; Vytur-iškė хут. ŠIL: прізв. Vyturỹs; -iškis, -iškiai: Beliūn-iškiai частина села IGL: прізв. Beliūnas; Būdav-iškis частина села KLVR: прізв. Būdava або под.; Cimbal-iškiai с. Vv: прізв. Cimbalis або под.; Geldor-iškiai частина села PDVN: прізв. *Geldoris або под., пор. польськ. прізв. Geldarski (SNPIII 301); Kizil-iškiai с. Ss: прізв. *Kizilis або под., пор. прізв. Kizilēvičius; Komin-iškis частина села AŠMN: прізв. *Kominas або под., пор. польськ. прізв. Komin (SNPV 99); Tešl-iškiai с. TRKŠ: прізв. Tešlà, пор. польськ. прізв. Teszler (SNPIX 525); Vengl-iškis частина села, с. Ss: прізв. *Venglys або под., пор. прізв. Vęnglikas, а також пор. польськ. прізв. Węgler (SNPX 176); Žąsin-iškiai с. ALŠ: прізв. Žąsinas; -k-: Karadun-k-ai частина села ŠIL: *karadunas або под., можливо, пор. польськ. korodon «пень, колода, дурень, йолоп, телепень, роззява» (SJPII 478); Marìn-k-a хут. BRB: прізв. Marinà, Marìnas; -otas: Aleks-ótas хут. PRN: прізв. Aleksà, Ãleksas. Таблиця 2 (див. додаток) виокремлює словотворчі афікси — суфікси неофіційних ойконімів, утворених від особових імен та апелятивних назв осіб. З неї видно, що для творення зазначених дериватів ойконімів у Маріямпольському повіті використовують 5 литовських (балтійських) і 5 слов'янських суфіксів. За допомогою перших утворено 84 ойконіми (~86%), а за допомогою других значно менше — 13 ойконімів (~14%). Найпродуктивніший у цьому ареалі литовський (балтійський) суфікс -ynė (~46% дериватів); інші досить продуктивні суфікси з -išk- (-iškė(s), -iškis, -iškiai) утворюють ~34% дериватів. Із слов'янських суфіксів найпродуктивніший суфікс -čizna (~7% дериватів). За допомогою інших литовських (балтійських) і слов'янських суфіксів утворено лише по одному чи кілька похідних. 3.2.3. Зафіксовано один дериват із префіксом už-: Ùž-juodė с. JRGŽ: прізв. Juòdis або под., пор. лит. juódis, -ė «темноволосий, темношкірий чоловік». 111 Dalia Sviderskienė 3.3. Складені назви населених пунктів (композити) Зафіксовано 10 назв; їхні перші компоненти — особові імена та апелятивні назви осіб: Baln-a-margis сад. Ss: особ. ім. Balnys або под., márgas8; Karō-laukis (< *Karol-laukis) пор. Mrj: особ. ім. Kārolis або под., laūkas; Kev-iā-daržis сад. Guob: особ. ім. *Keva або под., пор. назву місцевості Kievà, daržas «город»; Kūpr-a-kaimis частина села Jrgž: особ. ім. Kūpras або под.; Kuin-a-kampis частина села Vv: особ. ім. Kuinys або под., чи лит. kūnas «коротко підстрижися; бідний, лисий; поганий, худий; незграбний, вайлуватий», kãmpas «кут»; Žyd-girė частина села Guob: лит. žydas, -ė, žydų tautybės žmogus‘, girià «єврей, людина єврейської національності», «ліс»; Palč-ia-balė с. Klvr: особ. ім. *Palčius або под., пор. прізвища Palčiauskas, Palčevskas, balà «болото»; Palūc-murgiai містечко Lbv: особ. ім. *Paluca або под., пор. польське прізвище Paluc, Paluca (SNPVII 172), а також пор. прізвище Palùckas, mùrgas; Pिपir-miestis частина села Iš: особ. ім. Pipìras або лит. pipìras «розм. про малу дитину, про людину низького зросту», miėstas «місто»; Zemk-a-kaimis частина села Šn: особ. ім. *Zemka або под., пор. польське прізвище Zemka (SNPX 480), а також пор. прізвище Zemkàuskas, kãimas. Другі компоненти зафіксованих неофіційних назв населених пунктів бувають двох типів: 1) фізіографічні, топографічні терміни balà, girià, kãimas, laūkas, miėstas; 2) назви об’єктів та інші найменування, пов’язані з оточенням, діяльністю людини тощо (лит. daržas «земельна ділянка біля садиби для вирощування овочів», лит. kãmpas «край, сторона; бік», лит. márgas, mùrgas «міра землі»). 3.4. Складені назви 3.4.1. Перші компоненти назв населених пунктів у родовому відмінку утворені від особових імен та апелятивних назв осіб, другі — від загальних слів і зменшувальної форми географічного номенклатурного терміна (kãimas): Beldauskiūčių Sōdas пор. Ššt: особ. ім. *Beldauskiūtė, пор. прізвище Beldaũskas і лит. sōdas «земельна ділянка, на якій ростуть фруктові дерева та кущі»; Daržininkų Ūlyčia (діал. Daržinykų ūly’čia) частина села Iš: лит. daržininkas «малоземельний селянин, власник невеликої ділянки» і слов. ūlyčia «село, селище»; Parkaʊskų Kaimelis частина села Guob: особ. ім. *Parkauskas, пор. прізвище Parkáuskis і лит. kaimẽlis, пор. kãimas «село»; Žilinskų Senynė сад. Šn: особ. ім. Žilinskas, Žilinskas і лит. *senynė, пор. лит. sėnas, -à «який існує вже певний час, давно утворився <…>». Ці назви місцевостей можна вважати 8 Другі компоненти в цій групі розглядаються після аналізу назв населених пунктів за першими компонентами. 112 Marijampolės apskrities gyvenamųjų vietų vardai перенесеними, оскільки, найімовірніше, раніше вони позначали інший об’єкт, а згодом їх перенесли для найменування населених пунктів (пор. 1.4.1.). 3.4.2. Кваліфікаційну назву населеного пункту зафіксовано окремо: Nauja Treiza пор. Vv; вона складається з лит. naũjas, -à «той, що з’явився нещодавно <...>» та особ. ім. *Treiza, пор. нім. особ. ім. Treis (Gottschald 1954: 576). 4. МОЖЛИВІ НАЗВИ НАСЕЛЕНИХ ПУНКТІВ ПОДВІЙНОГО ПОХОДЖЕННЯ Ці ойконіми можуть бути пов’язані або з апелятивом, або з апелятивною назвою особи чи особовим ім’ям, що походить від апелятива. З погляду словотворення в Маріямпільському повіті їх можна поділити на три групи: первинні, суфіксальні та складні. 4.1. Первинні (pluralia tantum форми) Graužai частина с. Brb: особове ім’я Gráužas (див. також прізвище Gruužėlis) або лит. graužas «складова частина гравію, гравій, дрібна галька»; Kraujučiai с. Vv: особове ім’я Kraujūtis (див. також прізвище Kraujutaitis) або лит. kraujūtis «лікарська родовикова (Sanguisorba officinalis); деревій звичайний, кривавник, серпоріз (Achilea millefolium)». 4.2. Похідні Похідні із суфіксами -inė, -iškės: -inė: Gryb-inė с. Iš: особове ім’я Grỹbas або лит. grỹbas «м’яка, ніжна спорова рослина; зморшок»; Lepš-inė частина с. Šil: особове ім’я Lepšỹs або под., лит. lẽpšė «квола, безвольна, розпещена людина», лит. lẽpšis, lepšỹs «кволий, нікчема» або лит. lẽpšis, lepšỹs «їстівний гриб родини болетових (Boletus scaber)»; Žiurk-inė частина с. Guob, Ss: особове ім’я Žiurkùs, прізвисько Žiurkė (Butkus 1995: 460) або лит. žiùrkė «великий гризун родини мишевих, більший за мишу (Rattus)»; -iškės: Vanag-iškės частина с. Klvr: особове ім’я Vãna­gas (див. також прізвище Vanagáitis) або лит. vãna­gas «вид підродини яструбових, хижий птах із коротким загнутим дзьобом і гострими кігтями». 113 Dalia Sviderskienė 4.3. Складені Cack-a-vietė сад. Від: особ. ім. *Cacka чи под., пор. польськ. прізв. Cacka, Cacko (SNP 6) або сл. cackà, čačkė «іграшка, дрібна прикраса, дрібничка», лит. vietà «місцевість, простір, де щось є або відбувається»; Garn-a-būdis с. Lbv: особ. ім. Garnỹs (див. також прізв. Garnėlis) або лит. garnỹs «лелека, бусол (Ciconia)», лит. būdà «намет, укриття, хатинка (сторожа, пастуха тощо)»; Mešk-ã-būdis сад. Від: особ. ім. Meškà, лит. meškà «незграбна, неповоротка, важка, млява людина» або лит. meškà «ведмідь», лит. būdà; Žiùrk-a-kaimis с. Šil; частина с. ŪtN: особ. ім. Žiùrkus або лит. žiùrkė «великий гризун родини мишевих, більший за мишу (Rattus)», kãimas; Žiùrk-miestis с. Vv: особ. ім. Žiùrkus або лит. žiùrkė, miẽstas. Дослідження неофіційних назв населених пунктів Маріямпольського повіту завершується таблицею 3 (див. додаток). З неї видно, що найчисленніші серед досліджених топонімів — суфіксальні. Зафіксовано 130 таких назв, тобто близько 44% усіх досліджених ойконімів. Первинних ойконімів зафіксовано 111, тобто близько 38% усіх досліджених онімів цього класу. Інші типи словотворення назв населених пунктів за кількістю розподілилися так: складені (композити) — 24, тобто близько 8%; складні — 21, тобто близько 7%; префіксальні похідні — 7, тобто близько 2%; флексійні похідні — 1, тобто близько 0,3%. З погляду лексичного статусу твірного слова досліджені назви населених пунктів розподіляються так: утворених від особових імен та апелятивних назв осіб — 169, тобто близько 58% усіх досліджених ойконімів; від загальних слів (апелятивів) — 88, тобто близько 30% усіх досліджених ойконімів; від інших топонімів — 23, тобто близько 7,5% усіх досліджених ойконімів; можливе подвійне походження зафіксовано у 13 випадках, тобто близько 5% усіх досліджених ойконімів. 5. ВИСНОВКИ Підсумовуючи аналіз неофіційних назв населених пунктів Маріямпольського повіту, записаних із живого мовлення в міжвоєнний період, з погляду словотворення та походження, можна зробити кілька висновків. 5.1. Словотвірні тенденції 5.1.1. У словотворенні неофіційних ойконімів, як і прийнято в усіх класах топонімів, характернішими є вторинні назви місць, що мають дериваційні ознаки (∼62%). 114 Marijampolės apskrities gyvenamųjų vietų vardai 5.1.2. Найпродуктивнішим типом творення неофіційних назв населених пунктів у цьому ареалі є суфіксальний (~44%) (на відміну від офіційної литовської ойконімії, де найпродуктивніший спосіб творення представлений формами pluralia tantum). За продуктивністю вирізняються литовські (балтійські) суфікси -ynė (45 ойконімів) і похідні з -išk- (-iškė(-s), -iškis, -iškiai) (35 ойконімів). Похідні із суфіксом -ynė утворюються від особових імен, апелятивних назв осіб і зазвичай позначають місця, де люди живуть або жили. Суфікси з -išk-, що виконують посесивну функцію, використовуються для утворення ойконімів як від особових імен і апелятивних назв осіб, так і від апелятивів. Серед них чисельно переважають неофіційні назви населених пунктів, утворені від особових імен та апелятивних назв осіб (33 із 35 ойконімів). Назви населених пунктів, поряд із переважними, утворюються також за допомогою інших литовських (балтійських) суфіксів -aitis, -ėlis, -ėliai, -ėlė(s), -ėlis, -ėliai, -ija, -ynas, -inė, -inis, -iniai, -(i)ukai, -otas, -utė і слов’янських суфіксів -avas, -čizna, -enka, -ina, -ka, які в цьому ареалі різноманітніші, ніж поширені. 5.1.3. У Маріямпольському повіті багато й первинних ойконімів (~38%), більшість яких (70 із 111 зафіксованих) становлять форми pluralia tantum, що належать до порівняно пізнього етапу формування ойконімії. Ці назви населених пунктів у множині тут найчастіше утворюються від однини особового імені або апелятивної назви особи (54 ойконіми). Від однини відповідних апелятивів їх утворюють значно рідше (16 ойконімів). Неофіційні ойконіми рідко утворюються способом складання — близько 8% (24 ойконіми). Другі компоненти ойконімів у всіх випадках походять від загальних слів. У 58% усіх складних ойконімів другими компонентами виступають назви об’єктів, пов’язаних із людським оточенням, діяльністю тощо: būda, daržas, giria, kampas, márgas, miestas, mūras, sodas, vietà; у 42% — різні фізіографічні й топографічні терміни, що описують географічне положення місцевості досліджуваного ареалу: balà, káimas, kálnas, laũkas, piéva. У Маріямпольському повіті найпродуктивніші складні слова з лексемою káimas у другому компоненті (~21%); інші лексеми būda, kálnas, márgas, miestas, vietà — рідкісні (~8%), а ще інші balà, daržas, giria, kampas, laũkas, mūras, piéva, sõdas — поодинокі. Першим компонентом найчастіше є особове ім’я або апелятивна назва особи (понад половину досліджених складних слів), рідше — апелятив. Першим- 115 Dalia Sviderskienė У складі їхніх складених неофіційних ойконімів у цьому повіті ніколи не буває іншого топоніма. 5.1.5. Неофіційні ойконіми Маріямпольського повіту ще рідше утворюються способом складання — близько 7% (21 ойконім). Складені ойконіми можуть бути як генітивними (близько 38%; 8 ойконімів), так і кваліфікаційними (близько 62%; 13 ойконімів). Кількісна перевага останніх, імовірно, свідчить про специфічність досліджуваного класу топонімів і схильність до розширення на користь складених кваліфікаційних ойконімів (на відміну від інших класів топонімів, наприклад гідронімів чи оронімів). 5.1.6. Для ойконімії цієї території не характерні суфіксальні та префіксальні похідні. Вони дуже рідкісні та/або поодинокі. Близько 2% усіх досліджених ойконімів Маріямпольського повіту є префіксальними похідними at-, pa-, už-. Основою похідних із префіксом at- можуть бути апелятиви; із префіксом pa- — як апелятиви, так і інші топоніми (гідроніми та інші назви населених пунктів); основою похідних із префіксом už- є особове ім’я. 5.2. Тенденції походження 5.2.1. Більшість (близько 95%) досліджених ойконімів Маріямпольського повіту мають ясне походження. Близько 5% досліджених онімів мають можливе подвійне походження. Понад половина (близько 58%) неофіційних ойконімів Маріямпольського повіту з ясним походженням утворилася від особових імен і апелятивних назв осіб. Близько третини (приблизно 30%) цих ойконімів утворилися шляхом топонімізації, коли апелятив переходить до класу топонімів. Назви населених пунктів, що вживаються усно й походять від інших топонімів шляхом транстопонімізації, становлять менше десятої частини всіх досліджених онімів Маріямпольського повіту (близько 7,5%). Більшість із них утворилася від інших топонімів (15 ойконімів), а не від гідронімів (8 ойконімів). Такі особливості словотворення неофіційних назв населених пунктів Маріямпольського повіту та тенденції їхнього походження; їх обговорення надалі буде включено до загального аналізу типів словотворення ойконімії та тенденцій походження в усьому досліджуваному ареалі. 116 Marijampolės apskrities gyvenamųjų vietų vardai ДОДАТОК Таблиця 1.Суфікси назв населених пунктів, утворених від апелятивів Суфікси | Назви населених пунктів 1. Литовські (балтійські) | Кількісне вираження | Відсоткове вираження -elis, -eliai | 3 | 13 -ėl- | -ėlė | 2 | 8 -ėl- | -ėlis, -ėliai | 3 | 13 -ija | 1 | 4 -ynas | 1 | 4 -in- | -inė | 7 | 29 -in- | -inis, -iniai | 2 | 8 -iškiai | 2 | 8 -(i)ukai | 1 | 4 -utė | 1 | 4 Усього | 23 | 92 2. Слов’янська -ka | 2 | 8 Усього | 2 | 8 Таблиця 2.Суфікси назв населених пунктів, утворених від особових імен і апелятивних назв осіб Суфікси | Назви населених пунктів 1. Литовські (балтійські) | Кількісне вираження | Відсоткове вираження -aitis | 1 | 1 -in- | -inė | 2 | 2 -in- | -inis, -iniai | 2 | 2 -ynė | 45 | 46 -išk- | -iškė(s) | 23 | 24 -išk- | -iškis, -iškiai | 10 | 10 -otas | 1 | 1 Усього | 84 | 86 117 DALIA SVIDERSKIENĖ Продовження таблиці 2 Назви населених пунктів 1. Литовські (балтійські) | Кількісне вираження | Відсоткове вираження 2. Слов’янські -avas | 2 | 3 -ičzna | 7 | 7 -enka | 1 | 1 -ina | 1 | 1 -ka | 2 | 2 Усього | 13 | 14 Таблиця 3.Назви населених пунктів Маріямпольського повіту за словотвірною структурою та походженням Назви населених пунктів за походженням | Назви населених пунктів за словотвірною структурою | Первинні | Похідні: флексійні | суфіксальні | префіксальні | Складні (композити) | Складені | Усього З апелятивів | 42 | – | 25 | 2 | 8 | 11 | 89 (~30%) З інших топонімів | 11 | – | 3 | 4 | – | 5 | 23 (~7,5%) З особових імен та апелятивних назв осіб | 55 | 1 | 97 | 1 | 10 | 5 | 169 (~58%) Імовірного подвійного походження | 2 | – | 5 | – | 6 | – | 13 (~5%) Усього | 111 (~38%) | 1 (~0,3%) | 130 (~44%) | 7 (~2%) | 24 (~8%) | 21 (~7%) | 293 118 Marijampolės apskrities gyvenamųjų vietų vardai СКОРОЧЕННЯ ПОСИЛАНЬ НА МІСЦЕЗНАХОДЖЕННЯ AlŠ – Alšėnai (Kauno r.) AšMn – Ašminta (Prienų r.) BrB – Balbieriškis (Prienų r.) Būd – Būda (Prienų r.) GdL – Gudeliai (Marijampolės sav. t.) Guob – Guobai (Kazlų Rūdos sav. t.) Ig – Igliáuka (Marijampolės sav. t.) Igl – Igliškėliai (Marijampolės sav. t.) Iš – Išlaužas (Prienų r.) Jrgž – Jūrgežeriai (Kalvarijos sav. t.) Klvr – Kalvarija (Marijampolės sav. t.) Kn – Kaunas Krsn – Krosna (Lazdijų r.) KzR – Kazlų Rūda Lbv – Liubāvas (Kalvarijos sav. t.) Ldvn – Людвінавас (Маріямпольське самоврядування) MrJ – Маріямполе Pdvn – Падовініс (Маріямпольське самоврядування) Prn – Пренай Skrd – Скряуджяй (Пренайський район) Smn – Сімнас (Алітуський район) Ss – Саснава (Маріямпольське самоврядування) ŠlL – Шілавотас (Пренайський район) Šn – Шунскай (Маріямпольське самоврядування) Ššt – Шештокай (Лаздіяйський район) Trkš – Тракішкяй (Маріямпольське самоврядування) ŪtN – Нова Ута (Пренайський район) Vv – Вейверяй (Пренайський район) ІНШІ СКОРОЧЕННЯ авд. – особове ім’я б. – болото білор. – білоруська дв. – маєток нас. п. – населений пункт євр. – єврейська с. – село част. с. – частина села пол. – польська лит. – литовська м. – місто част. м. – частина міста оф. – офіційний, офіційно тощо – подібно пор. – порівняй plv. – фільварок prk. – у переносному значенні prvd. – прізвисько pvd. – прізвище rus. – російський skol. – запозичення sl. – слов’янізм sod. – садиба t. – вимовляє up. – річка vok. – німецький vs. – хутір vv. – топонім žr. – дивись 119 Dalia Sviderskiene СКОРОЧЕННЯ ДЖЕРЕЛ ATŠ – Довідник адміністративно-територіального поділу Литовської РСР 2, упоряд. Z. Noreika, V. Stravinskas. Вільнюс: Mintis, 1976. IAK – картотека історичних особових імен відділу ономастики Інституту литовської мови. LAV – Lietuvos apgyventos vietos. Kaunas, 1925. LE – Литовська енциклопедія 1–28. Бостон: видавництво «Литовська енциклопедія», 1953–1966. LHEŽ – A. Vanagas, Lietuvių hidronimų etimologinis žodynas. Vilnius: Mokslas, 1981. LKŽ – Словник литовської мови 1–20. Вільнюс, 1956–2002. LPŽ – Словник литовських прізвищ 1–2, ред. A. Vanagas. Вільнюс: Mokslas. LVKŽIII – K. Kuzavinis, B. Savukynas, Словник походження литовських імен. Вільнюс: Інститут видавництва науки та енциклопедій, 2003. RLKŽ – Російсько-литовський словник 1–4. Вільнюс, 1982–1985. SBM – Слоўнік беларускай мовы. Мінск: Выдавецтва „Беларуская Савецкая Энцыклапедыя“ імя Петруся Броўкі, 1987. SJP – Jan Karłowicz, Adam Kryński, Władysław Niedźwiedzki, Словник польської мови 1–8. Варшава: коштом передплатників, 1902–1927. SMPRL – Перелік населених пунктів Польської Народної Республіки. Варшава: Wydawnictwa Komunikacji i Łączności, 1967. SNP – Словник прізвищ, уживаних нині в Польщі 1–10, видав K. Rymut. Краків: Польська академія наук, Інститут польської мови, 1992–1994. VK – картотека назви місцевостей, зафіксованих у живій мові, відділу ономастики Інституту литовської мови. VŽ – Vietovardžių žodynas. Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidybos institutas, 2002. WSPR – Великий польсько-російський словник. Варшава—Москва: Wiedza Powszechna, Sowietskaja Encyklopiedija, 1967. 120 Marijampolės apskrities gyvenamųjų vietų vardai LITERATŪRA Brechenmacher, J. K. 1960: Etymologisches Wörterbuch der Deutschen Familiennamen 1. Limburg a. d. Lahn: C. A. Starke Verlag, 1957–1960. Butkus, A. 1995: Lietuvių pravardės. Kaunas: Æsti. Gottschald, M. 1954: Deutsche Namenkunde. Berlin: Walter de Gruyter. Kavoliute, F. 2004: Senieji kultūriniai arealai ir jų pėdsakai Žemaitijos kraštovaizdyje. Geografija 40 (1), 24–29. Mickiene, I. 2001: Telšių rajono toponimų daryba. Daktaro disertacija, Kaunas. Razmukaitė, M. 1998: Lietuvos priesaginiai oikonimai. Daktaro disertacija, Vilnius. Razmukaitė, M. 2001a: Gyvenamųjų vietų vardai. In: Lygumai. Stačiūnai. Vilnius: Versmė, 589–593. Razmukaitė, M. 2001b: Ragu vos apylinkių gyvenamųjų vietų vardai. In: Raguva, Vilnius: Versmė, 788–792. Razmukaitė, M. 2002a: Lietuvos sudurtinių oikonimų darybos bruožai. Acta Linguistica Lithuanica 46, 121–130. Razmukaitė, M. 2002b: Viduklės apylinkių vardynas. In: Viduklė. Kaunas: Simono Stanevičiaus bendrija, 1062–1071. Razmukaitė, M. 2003a: Sudėtiniai Lietuvos oikonimai. Baltų filologija 12 (2), 63–68. Razmukaitė, M. 2003b: Seredžiaus apylinkių gyvenamųjų vietų vardai. In: Seredžius. Vilnius: Versmė, 929–931. Razmukaitė, M. 2004: Kvė दarnos apylinkių gyvenamųjų vietų vardai (kilmė ir daryba). In: Kvėdarna. Vilnius: Versmė, 865–869. Razmukaitė, M. 2006: Šilalės apylinkių gyvenamųjų vietų vardai (kilmė ir daryba). In: Šilalės kraštas. Vilnius: Margi raštai, 617–620. Salys, A. 1983: Raštai 2. Roma: Lietuvių katalikų mokslo akademija. 121 Dalia Sviderskienė Sviderskienė, D. 2005: Marijampolės apskrities Marijampolės valsčiaus vietovardžių darbų ir kilmės polinkiai. Acta Linguistica Lithuanica 52, 91–118. Sviderskienė, D. 2006: Marijampolės apskrities drimonimų darybos ir kilmės polinkiai. Acta Linguistica Lithuanica 54, 49–62. Vaitkevičiūtė, V. 1979: Lenkų-lietuvių kalbų žodynas. Vilnius: Mokslas. Vanagas, A. 1967: Lietuvos gyvenamųjų vietų vardai, kilę iš vienaskaitos asmenvardžio. Baltistica 3 (1), 111–116. Vanagas, A. 1970: Lietuvos TSR hidronimų daryba. Vilnius: Mintis. Vanagas, A. 1980: K. Būga – lietuvių onomastikos pradininkas. Lietuvių kalbotyros klausimai 20, 7–35. Vanagas, A. 1990: Ойконимы Литвы с суффиксами славянского происхождения -ava, -avas. In: M. Kondratiuk, red., Balto-słowiańskie związki językowe. Wrocław–Warszawa–Kraków: Zakład Narodowy imienia Ossolińskich, 381–388. Vanagas, A. 1996: Lietuvos miestų vardai. Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidykla. Dalia Sviderskienė Lietuvių kalbos institutas P. Vileišio g. 5, LT-10308 Vilnius, Lietuva [email protected] 122