Linksnių atrakcija lyginamosiose konstrukcijose: papildymai ir patikslinimai

Acta Linguistica Lithuanica LIX (2008), 29 – 49 Відмінкова атракція в порівняльних конструкціях: доповнення й уточнення VESLAVA ČIŽIK-PROKAŠEVA Інститут литовської мови У цій статті продовжено дослідження ієрархії відмінків у литовській мові, першу частину якого було представлено в Čižik (2003). Дослідження ґрунтується на емпіричній перевірці відносної доступності литовських відмінків для відмінкової атракції в порівняльних конструкціях типу tokie dalykai kaip žvaigždės «такі речі, як зорі» (де іменник у порівняльній конструкції може стояти в називному відмінку або узгоджуватися за відмінком з об’єктом порівняння в головному реченні). Виникнення атракції визначається не лише відмінком, а й категорійними властивостями іменників (істотністю, числом, власною/загальною назвою), а також порядком слів та іншими синтаксичними чинниками. Однак доступність для атракції можна використати, щоб установити місце литовських відмінків в ієрархії відмінків. Якщо в Čižik (2003) не було наведено даних щодо місцевого відмінка, а результати не давали змоги визначити відносне місце родового й давального відмінків, то додаткові тести, описані в цій статті, вказують на такий порядок відмінків: називний > знахідний > давальний > родовий > орудний > місцевий. 1. ВСТУП У цій статті знову1 розглядаються порівняльні конструкції типу toks kaip X2, наприклад: 1 Тему відмінкової атракції запропонував проф. Аксель Голвоет; за його сприяння відмінкову атракцію вперше було розглянуто, а перші попередні результати дослідження опубліковано в журналі Acta Linguistica Lithuanica 48 у статті «Відмінкова атракція в порівняльних конструкціях» (див. Čižik 2003). 2 Про те, чому ці конструкції називаються порівняльними конструкціями, а не 29 VESLAVA ČIŽIK-PROKAŠEVA (1) Неможливо порахувати такі речі, як-от зірки. Було помічено, що в порівняльних конструкціях такого типу може вживатися не лише форма називного відмінка, а й інша форма, узгоджена з певною формою іменника в головному реченні. Напр., у реченні (1) можлива не лише форма називного, а й форма родового відмінка: (2) Неможливо порахувати такі речі, як зірок. Якби ми відновили порівняльне речення (неможливо порахувати такі речі, якими є зірки), то побачили б, що головне слово порівняльної конструкції виконує функцію підмета, тож слід було б очікувати називного відмінка (як у реченні (1)). У реченні (2) маємо справу з атракцією відмінка3, оскільки слово порівняльної конструкції зірок узгоджене за відмінком з іменником головного речення речей. Хоча відмінки іменників узгоджені, це не справжнє узгодження, оскільки між цими іменниками немає безпосереднього синтаксичного зв’язку4. Тому в таких випадках ідеться про атракцію відмінка, а не про узгодження. У цій статті ставиться за мету доповнити й уточнити дані, проаналізовані у статті, зазначеній у примітці, докладніше описати, коли трапляються випадки атракції відмінка, а також розглянути участь місцевого відмінка в явищі атракції, що раніше не досліджувалося. 2. ОПИС ЕКСПЕРИМЕНТУ У грудні 2002 року тридцятьох студентів Вільнюського університету опитали щодо того, як мають уживатися порівняльні звороти згідно з Граматикою сучасної литовської мови, див. Čižik (2003: 1–2). У дослідженнях синтаксичних зв’язків конструкції такого типу називають редукованими порівняльними реченнями (див. Holvoet & Judžentis, ред., 2003: 144–145). 3 Атракція (англ. attraction) — це узгодження форм двох слів, не пов’язаних між собою безпосереднім синтаксичним зв’язком (Matthews 1997: 29). Термін атракція запозичено з грецької граматики: його почав уживати J. Grimmas (Grimm 1866), який першим дослідив це явище в німецькій мові. Найчастіше цей термін використовують, коли йдеться про відносні речення. Про атракцію в литовській мові першим згадав A. Šleicher. Він наводить таке речення з атракцією: jis turėjo dukterį taip gražie kaip jo pace і додає, що не чув, щоб люди вживали інакше, тобто без атракції, хоча речення без атракції не вважається помилковим (див. Schleicher 1856: 330). 4 Daugiau žr. Čižik (2003: 4). 30 Linksnių atrakcija lyginamosiose konstrukcijose Студентів першого курсу факультету математики та інформатики (віком 18–20 років). Цим студентам двічі пропонували анкети з реченнями, у яких можна було очікувати атракції відмінків. Із двох запропонованих форм іменників студентам потрібно було вибрати одну або обидві форми, якщо, на їхню думку, ці форми могли вживатися в реченні. В обох випадках було запропоновано різні речення (загалом 75 різних речень, отримано 2250 відповідей); використовувалися як ширші категорії (належність до певної частини мови), так і підкатегорії (рід, число). За допомогою опитувань хотіли з’ясувати, чи має значення, слова якої частини мови (наприклад, займенник, власна / загальна назва), і з якими категорійними властивостями іменники (наприклад, істота / неістота, відмінюваний / невідмінюваний, однина / множина) вживаються як головні слова порівняльних конструкцій5. Оскільки це опитування не було повним, тобто в ньому не було речень із місцевим відмінком, місце родового й давального відмінків в ієрархії відмінків не було встановлено, 2007 року провели друге опитування. Цього разу опитали сімдесят трьох студентів I, II, III та IV курсів факультету філології Вільнюського університету6. Їм запропонували 105 різних речень (58 речень, які пропонували студентам факультету MIF, і 47 нових, додаткових речень); отримано 7665 відповідей. Вислів «атракція відмінків не застосовується» означає, що жоден з опитаних не вжив речення з атракцією або те саме речення вжили не більше трьох осіб (це становило б близько 3% усіх речень певного типу й вважається похибкою). Якщо атракція відмінків застосовується, але кількість речень з атракцією дуже мало відрізняється від похибки (приблизно 1%), можна говорити про граничні випадки атракції. Вислів «атракція майже неможлива» означає, що в більшості випадків атракція не застосовується, хоча іноді вона можлива. У багатьох випадках, розглянутих у статті, йдеться про факультативну атракцію: речення з атракцією становлять менше половини всіх речень певного типу. 3. ТИПИ ПОРІВНЯЛЬНИХ КОНСТРУКЦІЙ У попередній статті (Čižik 2003) за синтаксичною функцією, визначеною після відновлення цілого порівняльного речення, було виокремлено й розглянуто два типи порівняльних конструкцій: 5 Саме за даними цього опитування й було написано статтю, згадану в першій примітці. 6 За дані першого опитування я вдячна Dorota Čižik (бакалаврці факультету MIF Вільнюського університету), а за дані другого опитування — викладачам факультету філології Вільнюського університету: dr. Artūrui Judžėnčiui, dr. Daivai Sinkevičiūtei та dr. Jurgiui Pakeriui. 31 VESLAVA ČIŽIK-PROKAŠEVA було виокремлено й розглянуто два типи порівняльних конструкцій: i) порівняльні конструкції, що виконують функцію обставини способу дії (тобто конструкції зі сполучником як і корелятивним словом так), наприклад: (3) Romas tave myli kaip sūnų. = Ромас любить тебе так, як любить сина. (слово, що виражає стандарт порівняння, виконує функцію об’єкта) (4) Kam mums pyktis kaip kažkokiems neprotingiems padarams. = Навіщо нам сваритися, як сваряться якісь нерозумні істоти. (слово, що виражає стандарт порівняння, виконує функцію суб’єкта) ii) порівняльні конструкції, що виконують функцію означення (тобто конструкції зі сполучником як і корелятивним словом такий, -а), наприклад: (5) Miške randu tokių gėrybių kaip grybų, uogų. = У лісі знаходжу такі дари, як-от гриби, ягоди. (слово, що позначає стандарт порівняння, виконує функцію суб’єкта) З прикладів з’ясувалося, що атракція відмінків властива лише таким реченням, як (4)7 і (5), у яких слово, що позначає стандарт порівняння, попри виконання функції суб’єкта у відновленому порівняльному реченні, може отримувати ту саму форму непрямого відмінка, яку має слово основного речення, що позначає об’єкт порівняння. Таким реченням, як (3), атракція не властива, оскільки форма відмінка головного слова відображає функцію об’єкта, яку це слово виконує в порівняльному реченні8. Як уже зазначалося, у цій статті розглядатимуться порівняльні конструкції, що виконують функцію означення. Такий підхід обрано тому, що визначити чинники, які зумовлюють атракцію відмінків у реченнях такого типу, було складніше; крім того, як уже згадувалося, мета цієї статті — доповнити й уточнити раніше отримані результати, розглянути ще не досліджений місцевий відмінок і з’ясувати, наскільки результати опитування студентів литовської філології узгоджуються з результатами опитування студентів факультету MIF. Отже, у цій статті розглядаються порівняльні конструкції зі сполучником як і співвідносним словом такий, 7 Plačiau apie atrakciją tokio tipo sakiniuose žr. Čižik (2003: 7–9). 8 Виняток становлять речення із запереченням: знахідний відмінок може замінюватися родовим. Докладніше про це див. Čižik (2003: 6–7). 32 Linksnių atrakcija lyginamosiose konstrukcijose -я. Порівняльні конструкції цього типу виконують лише одну функцію — суб’єкта, але це не пояснює ймовірності атракції, тому було зроблено спробу з’ясувати, чи зумовлюють категоріальні властивості іменників атракцію відмінків. 4. ТИПИ АТРАКЦІЇ ВІДМІНКІВ 4.1. Спочатку розглядаються ті чинники, на які впливає синтаксична структура головного речення, тобто відмінок, який за правилом атракції мав би замінити називний. Залежно від того, який відмінок міг би вживатися замість називного, досліджувані конструкції було поділено на п’ять груп: – унаслідок атракції називний замінювався б родовим — NOM. / GEN. – унаслідок атракції називний замінювався б давальним — NOM. / DAT. – унаслідок атракції називний замінювався б знахідним — NOM. / ACC. – унаслідок атракції називний замінювався б орудним — NOM. / INSTR., – унаслідок атракції називний замінювався б місцевим — NOM. / LOC. Вплив форми відмінка справді було помічено: атракція можлива в усіх випадках, коли називний можна замінити знахідним (третя група); атракція іноді спостерігається, а іноді ні, коли в головному реченні вживаються форми орудного або місцевого відмінка — у порівняльній конструкції називний рідко замінюється орудним (четверта група) і місцевим (п’ята група); коли іменник головного речення, що позначає об’єкт порівняння, має форму родового або давального відмінка, атракція спостерігається найчастіше (перша й друга групи). Далі було зроблено спробу з’ясувати, які інші чинники, крім граматичної функції або відмінка слова, що позначає об’єкт порівняння, могли б зумовлювати виникнення атракції в конструкціях як з атракцією відмінків, так і без неї. Було враховано категоріальні властивості іменника: почали з ширшої категорії — частини мови. Як показало дослідження, до займенників атракція відмінків застосовується рідко. Крім того, було зроблено спробу визначити, з якими іменниками атракція відмінків можлива, а з якими — ні. У цьому відношенні важливим виявилося протиставлення власних і загальних іменників. Нарешті, намагалися з’ясувати, чи мають значення інші категоріальні властивості іменника: «істота: неістота», «змінюваний за числами: незмінюваний за числами», «однина: множина». З’ясувалося, що категоріальна властивість «істота: неістота» іноді впливає на атракцію відмінків. Крім того, під час розгляду впливу категоріальних властивостей на атракцію відмінків, 33 VESLAVA ČIŽIK-PROKAŠEVA виявився інший чинник, що визначає ймовірність атракції, — відмінності в структурі речення. 4.2.1. Оскільки атракція відмінків імовірна в усіх випадках, коли іменник, що позначає об’єкт порівняння, має форму знахідного відмінка, почнімо з третьої групи — NOM. / ACC. Підсумування даних першого й другого опитувань показало, що навіть тоді, коли називний відмінок завжди можна замінити знахідним, категорії іменників мають більший вплив на атракцію відмінків: з займенниками та власними іменниками ймовірність атракції вдвічі нижча, ніж із загальними іменниками. Отже, результати другого опитування підтвердили, що: i) атракція відмінків можлива із займенниками, пор. (6), (7), хоча частіше вживаються форми називного відмінка, пор. речення без атракції (8), (9): (6) Нас таких здивувати важко. пор. таких, якими є ми (7) Такого похмурого, як ти, важко розвеселити. пор. такого, яким є ти (8) Нас таких здивувати важко. (9) Такого похмурого, як ти, важко розвеселити. Нове опитування показало, що у випадку із займенниками інформанти іноді відкидають конструкції з атракцією відмінків. Так буває, коли в реченні вжито особову форму дієслова: якщо в реченні використано інфінітив, атракція щодо займенників допускається легше, пор. речення (6), (7) з реченнями (10), (11), у яких атракції не спостерігалося: (10) Кожен помічає таку дівчину, як ти. (11) Кожен сварить таких бешкетників, як вони. ii) атракція відмінків можлива з власними іменниками, хоча звичнішими є форми називного відмінка, пор. (12), (13), (14) та (15), (16), (17): (12) Їй не було соромно мати такого чоловіка, як Бразаускаса. пор. такого чоловіка, яким є Бразаускас (13) Усім як приклад можна навести таких людей, як Петрайскас. пор. таких людей, якими є Петрайскаї (14) До такого міста, як Париж, любить приїжджати багато молоді. пор. до такого міста, яким є Париж 34 Linksnių atrakcija lyginamosiose konstrukcijose (15) Їй не було соромно мати такого чоловіка, як Бразаускас. (16) За приклад усім можна навести таких людей, як Петрайскай. (17) До такого міста, як Париж, любить приїжджати багато молоді. iii) атракція відмінків можлива і частіше трапляється із загальними іменниками: (a) з загальними іменниками, що змінюються за числами та позначають осіб або живих істот, пор. (18), (19), хоча речення з називним відмінком частіші, пор. (20), (21): (18) Не всі можуть дозволити собі таку розкіш, як дитину. (19) Таких істот, як змій, побачиш не всюди. (20) Не всі можуть дозволити собі таку розкіш, як дитина. (21) Таких істот, як змії, побачиш не всюди. (b) із загальними іменниками, що змінюються за числами й позначають неживі об’єкти — предмети, назви дій, абстрактні поняття, пор. (22), (23), (24), хоча і в цьому разі звичнішими є форми називного відмінка, пор. (25), (26), (27): (22) Приємно отримати такий подарунок, як комп’ютер. (23) Депутати рідко виконують такі речі, як обіцянки. (24) Приємно дарувати такий подарунок, як сміх. (25) Приємно отримати такий подарунок, як комп’ютер. (26) Депутати рідко виконують такі речі, як обіцянки. (27) Приємно дарувати такий подарунок, як сміх. (c) із загальними іменниками, що не змінюються за числами, пор. (28), (29), (30); як і в попередніх випадках, частіше вживаються речення з називним відмінком, пор. (31), (32), (33): (28) Таку страву, як сир, приправ сметаною. (29) Таку поживну речовину, як цукор, виробляють також із цукрових буряків. (30) Багато людей люблять таку страву, як сало. (31) Таку страву, як сир, приправ сметаною. (32) Таку поживну речовину, як цукор, виробляють також із цукрових буряків. (33) Багато людей люблять таку страву, як сало. Усі узагальнені випадки атракції відмінка, коли називний відмінок замінюється знахідним, наведено на схемі 1. 35 VESLAVA ČIŽIK-PROKAŠEVA Схема 1.Атракція відмінка, коли називний відмінок замінюється знахідним. 4.2.2. Таке саме дослідження було проведено і з реченнями другої групи — NOM. / DAT., у яких у разі атракції називний відмінок мав би замінюватися давальним. Як і в першому випадку, намагалися з’ясувати, з якими іменними словами атракція відмінка можлива, а з якими — ні, а також який вплив мають категорійні властивості іменника. Друге опитування дало змогу уточнити дані першого: у реченнях другої групи (NOM. / DAT.), подібно до речень першої групи (NOM. / ACC.), атракція може застосовуватися майже завжди — виняток становлять речення із займенниками. Атракція відмінка зазвичай не застосовується до займенників, наприклад: (34) *Таку справу я не довірив би такому, як ти. (35) *Я навіть не знаю, як віддячити такому, як ти. (36) *Хай навіть і залишишся без хутра, таким, як вони, не підійдеш. (37) Таку справу я не довірив би такому, як ти. (38) Я навіть не знаю, як віддячити такому, як ти. (39) Хай навіть і залишишся без хутра, таким, як вони, не підійдеш. Іноді атракція відмінка можлива й із займенником (це граничний випадок — у багатьох реченнях уживається називний відмінок), наприклад: (40) Таким студентам, як вам, вдасться скласти іспит. (41) Таким студентам, як ви, вдасться скласти іспит. (називний відмінок уживається частіше) Можливість атракції в реченні (40) могла бути зумовлена місцем порівняльної конструк- 36 Linkšnių atrakcija lyginamosiose konstrukcijose ції, тобто порівняльна конструкція стоїть перед присудком; пор. речення (40) із реченнями (34), (35), а також тим, що між порівняльною конструкцією та присудком стоїть прямий додаток; пор. речення (40) із реченням (36)9. Друге опитування показало, що атракція застосовується до власних іменників, хоча речення з називним відмінком трапляються частіше, наприклад: (42) Про теплу ночівлю під дахом такий неборака, як Рауліс, і не мріяв. (43) Для таких працьовитих людей, як Януліси, навіть найдовший день року закороткий. (44) Про теплу ночівлю під дахом такий неборака, як Рауліс, і не мріяв. (45) Для таких працьовитих людей, як Януліси, навіть найдовший день року закороткий. Атракція відмінка можлива з загальними іменниками: (a) із загальними іменниками, що відмінюються за числами й позначають осіб або живих істот; пор. (46), (47), хоча звичнішим є вживання називного відмінка; пор. (48), (49): (46) Таким птахам, як горобцям, морози не страшні. (47) Такій людині, як бездомному, і чорний хліб смакує. (48) Таким птахам, як горобці, морози не страшні. (49) Такій людині, як бездомний, і чорний хліб смакує. (b) із загальними іменниками на позначення неживих предметів, що змінюються за числами, пор. (50), (51), хоча звичайнішим є вживання називного відмінка, пор. (52), (53), наприклад: (50) Для такого запасу їжі, як печиво, має вистачити місця у твоїй шафці. (51) Такому механізму, як велосипед, потрібні обидва колеса. (52) Для такого запасу їжі, як печиво, має вистачити місця у твоїй шафці. (53) Такому механізму, як велосипед, потрібні обидва колеса. (c) із загальними іменниками, що не змінюються за числами, пор. (54), (55); як і в попередніх випадках, звичайнішою є форма називного відмінка, пор. (56), (57): 9 Про те, що ці чинники можуть впливати на виникнення атракції, див. також далі. 37 VESLAVA ČIŽIK-PROKAŠEVA (54) Такому почуттю, як прикрість, немає місця в його серці. (55) Такому заняттю, як малювання, він приділяє надто багато уваги. (56) Такому почуттю, як прикрість, немає місця в його серці. (57) Такому заняттю, як малювання, він приділяє надто багато уваги. До речі, як уже зазначалося, на ймовірність атракції може впливати місце порівняльної конструкції в реченні. У всіх наведених вище випадках (коли застосовується атракція) порівняльні конструкції вживалися перед присудком, але якщо порівняльна конструкція стоїть наприкінці речення, тобто після присудка, ймовірність атракції або значно зменшується, або атракція взагалі неможлива; наприклад, речення (58) належить до граничних випадків, а речення (59), (60) вважаються помилковими й зараховуються до речень без атракції: (58) Не можна набридати зі своїми запитаннями такій людині, як суддя. (59) *Досвідчені люди завжди потрібні для такої роботи, як будівництво. (60) Шимоні не звикли служити таким панам, як німці. (61) Досвідчені люди завжди потрібні для такої роботи, як будівництво. (62) Шимоніси не звикли служити таким панам, як німці. Випадки атракції відмінків, коли називний відмінок замінюється давальним, а також випадки, коли атракція відмінків не трапляється, можна подати узагальнено — див. схему 2. Схема 2. Атракція відмінків, коли називний відмінок замінюється давальним. 38 Linksnių atrakcija lyginamosiose konstrukcijose 4.2.3. Далі розглянемо першу групу — NOM. / GEN., у якій у разі атракції називний відмінок замінюється родовим. Як і у двох попередніх випадках, було зроблено спробу з’ясувати, з якими іменними частинами мови атракція відмінків можлива, а з якими — ні, а також який вплив мають категорійні властивості іменника. Друге опитування і в цьому випадку дало змогу уточнити дані першого опитування: як і у випадку групи NOM. / DAT., у цій групі атракція майже не застосовується до займенників; вона можлива з усіма загальними іменниками, але рідко трапляється з власними назвами. Отже, можна сказати, що до займенників атракція майже не застосовується, наприклад: (63) *Мені не потрібен такий друг, як тебе. (64) *Я прагну такого друга, як тебе. (65) *Я цураюся таких типів, як їх. (66) Мені не потрібен такий друг, як ти. (67) Я прагну такого друга, як ти. (68) Я цураюся таких типів, як вони. Хоч і рідко, випадки атракції відмінків трапляються також із займенником (переважно вживається називний відмінок): (69) Таких людей, як ми, у світі залишилося небагато. (70) Таких людей, як ми, у світі залишилося небагато. (називний відмінок звичніший) Як і у випадку другої групи (див. розділ 4.2.2), атракцію в цьому реченні могла зумовити позиція порівняльної конструкції, тобто порівняльну конструкцію вжито перед присудком, пор. речення (69) із реченнями (63), (64) і (65), а також те, що між порівняльною конструкцією та присудком стоїть обставина. З’ясувалося, що, на відміну від випадку групи NOM. / DAT., атракція відмінків із власними назвами майже неможлива, наприклад: (71) *Ви ще не бачили таких людей, як Баранаускаси. (72) *Їй не подобаються такі чоловіки, як Антанаса. (73) Ви ще не бачили таких людей, як Баранаускаси. (74) Їй не подобаються такі чоловіки, як Антанас. Однак і в разі власних імен конструкцію з атракцією інформанти іноді оцінювали як можливу, наприклад: (75) Таких сусідів, як Мішкіни, не побажав би навіть нікому. 39 VESLAVA ČIŽIK-PROKAŠEVA (76) Таких сусідів, як Мішкіні, не побажав би навіть нікому. (називний відмінок звичніший) Найімовірніше, і в цьому випадку атракція можлива тому, що порівняльна конструкція стоїть перед присудком. Встановлено, що атракція можлива з усіма загальними іменниками: (a) із загальними іменниками, що відмінюються за числами й позначають осіб, живих істот, пор. (77), (78), хоча речення з називним відмінком трапляються частіше, пор. (79), (80): (77) Мені не потрібна така дитина, як наркоман. (78) Дитино, таких тварин, як черепах, у річці не побачиш. (79) Мені не потрібна така дитина, як наркоман. (80) Дитино, таких тварин, як черепахи, у річці не побачиш. (b) із загальними іменниками, що відмінюються за числами й позначають неживі об’єкти — предмети, назви дій, абстрактні поняття, наприклад: (81) Такі документи, як паспорти, не слід показувати кожному. (82) Такого фіналу, як тюрма, він не очікував. (83) Не люблю такого шуму, як сварка. Відмінкова атракція в цих випадках також трапляється рідко, частіше вживаються форми називного відмінка: (84) Не годиться показувати кожному такі документи, як паспорти. (85) Такого кінця, як ув’язнення, він не очікував. (86) Не люблю такого шуму, як сварка. (c) із загальними іменниками, що не змінюються за числами, наприклад: (87) Людина не вміє шукати такого, як щастя. (88) Не хочемо таких клопотів, як витрати. Як і в раніше перелічених випадках, так і тут звичнішими є речення без відмінкової атракції: (89) Людина не вміє шукати таке, як щастя. (90) Не хочемо таких клопотів, як витрати. У деяких випадках конструкцію з відмінковою атракцією було відхилено, наприклад: 40 Linksnių atrakcija lyginamosiose konstrukcijose (91) *У класичній китайській мові немає такого абстрактного слова, як істина10. (92) У класичній китайській мові немає такого абстрактного слова, як істина. На підставі випадків атракції з загальними іменниками не можна стверджувати, що на ці випадки атракції впливає позиція порівняльної конструкції в реченні11. Також не помічено, щоб у групі NOM. / GEN. імовірність атракції визначалася тим, чи виражено присудок речення заперечним дієсловом або дієсловом, що вимагає додатка в родовому відмінку. Випадки атракції відмінків, коли називний відмінок замінюється родовим, а також випадки, коли атракція відмінків не трапляється, можна узагальнити — див. схему 3. Схема 3. Атракція відмінків, коли називний відмінок замінюється родовим. 4.2.4. Четверта група — NOM. / INSTR., де при атракції орудний відмінок мав би замінити називний. На підставі даних першого опитування вста- 10 Це речення з атракцією було вжито лише тричі й вважається помилковим. У реченні атракція могла не застосовуватися через бажання уникнути двозначності — якби було застосовано атракцію відмінка, змінився б зміст речення: у китайській мові немає поняття істини, а не самого явища як такого. Див. також речення (64), у якому теж могла виникнути двозначність. 11 Атракція спостерігається як у порівняльних конструкціях, ужитих перед присудком (речення (78), (81), (82)), так і в порівняльних конструкціях, ужитих після присудка (речення (77), (83), (87), (88)). 41 Veslava Čižik-Prokaševa Встановлено, що орудний відмінок не замінює називного незалежно від того, якими категоріальними властивостями наділений стандарт порівняння. Друге опитування показало, що, хоча й дуже рідко, атракція відмінків з орудним відмінком можлива. Встановлено, що: i) атракція відмінків не застосовується до займенників, наприклад: (93) *Такими батьками, як вами, можна пишатися. (94) *Стати таким, як тобою, легко. (95) Такими батьками, як ви, можна пишатися. (96) Стати таким, як ти, легко. ii) атракція відмінків не застосовується до власних іменників12, наприклад: (97) *Похвалитися такими знайомими, як Сопрано, можуть лише Засрани. (98) *З таким чоловіком, як Палейкіс, вона була готова на все. (99) Похвалитися такими знайомими, як Сопрано, можуть лише Засрани. (100) З таким чоловіком, як Палейкіс, вона була готова на все. iii) атракція відмінка може застосовуватися до загальних іменників: (a) до загальних іменників, що змінюються за числами й позначають осіб або живих істот, атракція відмінка може застосовуватися не завжди, наприклад: (101) *Завжди може перетворитися на такого, як батьком. (неможливо) (102) Завжди може перетворитися на такого, як батько. (103) Кожна дитина захоплюється такими створіннями природи, як кошенятами. (можливо) (104) Кожна дитина захоплюється такими створіннями природи, як кошенята. (називний відмінок звичніший). Імовірно, у реченні (101) атракція відмінка неможлива, оскільки прагнуть уникнути двозначності: перетворитися на батька — це не те саме, що перетворитися на людину, схожу на батька (див. також примітку 10). У реченні (103) двозначності немає. (b) до загальних іменників, що змінюються за числами й позначають неживі об’єкти — предмети, назви дій, абстрактні поняття, — атракція відмінка зазвичай може застосовуватися, наприклад: (105) Я б не радив вірити таким нісенітницям, як пліткам. 12 Ще слід перевірити, чи справді атракція не застосовується до речень із власними іменниками. Наведені приклади вважаються похибкою, тобто речень з атракцією відмінка було використано лише по три. Можна було б перевірити, чи місце порівняльної конструкції або якийсь інший чинник у цьому випадку може впливати на ймовірність атракції відмінка. 42 Linksnių atrakcija lyginamosiose konstrukcijose (106) Я б не радив вірити таким дурницям, як плітки. (називний відмінок уживається частіше) Речення (107) вважається помилковим, оскільки було вжито лише три речення з атракцією. Можливо, на це вплинуло місце порівняльної конструкції: порівняльна конструкція вставлена між інфінітивом і особовою формою дієслова (пор. з реченням (105)): (107) *Цікавитися такими подіями, як убивствами, любить не кожен. (108) Цікавитися такими подіями, як убивства, любить не кожен. (c) загальних іменників, які не змінюються за числами, наприклад: (109) Захворіти на таку хворобу, як віспа, не небезпечно. (110) Захворіти на таку хворобу, як проказа, не небезпечно. (називний відмінок уживається частіше) Випадки атракції відмінків, коли називний відмінок замінюється орудним, а також випадки, коли атракції відмінків не трапляється, можна узагальнити — див. схему 4. Схема 4.Атракція відмінків, коли називний відмінок замінюється орудним. 4.2.5. 4.2.5.Нарешті слід розглянути п’яту групу — NOM. / LOC., у якій у разі атракції називний відмінок може замінюватися місцевим. Як уже згадувалося, під час першого опитування речень із місцевим відмінком не було наведено, тому аналізуються лише дані другого опитування, які свідчать, що атракція відмінків іноді можлива і з місцевим відмінком. Розгляньмо такі випадки послідовно. 43 VESLAVA ČIŽIK-PROKAŠEVA i) відмінкова атракція не застосовується до займенників, наприклад: (111) *Лише в такому, як він, я знаходжу втіху й спокій. (112) Шукаймо причини в таких, як вони. (113) Лише в такому, як він, я знаходжу втіху й спокій. (114) Шукаймо причини в таких, як вони. ii) відмінкова атракція іноді застосовується до власних іменників: (a) до власних іменників, що позначають осіб і живих істот, відмінкова атракція не застосовується, наприклад: (115) *Я лише дивуюся, звідки в такому маленькому чоловічкові, як Юкукас, стільки сили? (116) Боротьба за правду кипіла навіть у таких аферистах, як Казлаускасах. (117) Я лише дивуюся, звідки в такому маленькому чоловічкові, як Юкукас, стільки сили? (118) Боротьба за правду кипіла навіть у таких аферистах, як Казлаускаси. (b) до власних іменників, що позначають неживі об’єкти, відмінкова атракція застосовується, наприклад: (119) Ти все мрієш жити в такому краї, як в Африці. (120) У таких місцевостях, як у Жемайчяї та Тартучяї, виявлено цікаві звичаї. (121) Ти все мрієш жити в такому краї, як Африка. (називний відмінок звичніший) (122) У таких місцевостях, як Жемайчяй і Тартучяй, виявлено цікаві звичаї. (називний відмінок звичніший) iii) відмінкова атракція може застосовуватися до загальних іменників: (a) до загальних іменників, що змінюються за числами та позначають осіб і живих істот, відмінкова атракція не застосовується, напр.: (123) *Науковці вже знайшли цей вірус у таких пацієнтах, як у хворих на сухоти. (124) *Я розповідав про прагнення до свободи, що живе не лише в тваринах, а й у такому Божому створінні, як у людині. (125) Науковці вже знайшли цей вірус у таких пацієнтах, як хворі на сухоти. (126) Я розповідав про прагнення до свободи, що живе не лише в тваринах, а й у такому Божому створінні, як людина. 44 Linksnių atrakcija lyginamosiose konstrukcijose (b) до загальних іменників, що змінюються за числами та позначають неживі об’єкти, відмінкова атракція застосовується, напр.: (127) У такій книзі, як в енциклопедії, знайдеш багато цікавого. (128) У таких установах, як у лікарнях, подорожчають послуги й зростуть зарплати. (129) У такій книзі, як енциклопедія, знайдеш багато цікавого. (називний відмінок уживаніший) (130) У таких установах, як лікарні, подорожчають послуги й зростуть зарплати. (називний відмінок уживаніший) (c) до загальних іменників, що не змінюються за числами, відмінкова атракція іноді застосовується, а іноді — ні, напр.: (131) На таких бенкетах, як на хрестинах, завжди буває дуже весело. (132) У таких змаганнях, як у перегонах, найчастіше перемагає найкращий пілот. (133) *Наша сила не в могутності, а в такому зв’язку, як у єдності. (134) На таких бенкетах, як хрестини, завжди буває дуже весело. (називний відмінок набагато уживаніший) (135) У таких змаганнях, як перегони, найчастіше перемагає найкращий пілот. (називний відмінок значно звичніший) (136) Наша сила не в могутності, а в такому зв’язку, як єдність. (уживається лише називний відмінок) Те, що в реченні (133) не було вжито місцевої форми, могло бути зумовлене семантикою головного слова порівняльної конструкції. Випадки атракції відмінків, коли називний відмінок замінюється місцевим, і випадки, коли атракції відмінків не трапляється, можна узагальнити — див. схему 5. 45 VESLAVA ČIŽIK-PROKAŠEVA Схема 5. Атракція відмінків, коли називний відмінок замінюється місцевим. 5. ВИСНОВКИ Kaip jau buvo pastebėta anksčiau (Čižik 2003), linksnių atrakcija būdinga lyginamosioms konstrukcijoms, bet ne lyginamiesiems sakiniams: atkurtame pilname lyginamajame sakinyje lyginimo standartą galima išreikšti tik vardininku. Šiame straipsnyje aptartos pažyminio funkciją atliekančios lyginamosios konstrukcijos, kurių pagrindinis žodis atlieka subjekto funkciją, ir vardininką keičia netiesioginis (objekto) linksnis, pvz.: Miške randu tokių gėrybių kaip grybų, uogų (vietoje kaip grybai, uogos). На атракцію можуть впливати різні чинники. Друге опитування підтвердило, що на атракцію впливають: (a) відмінок: можливість атракції визначає ІЄРАРХІЯ ВІДМІНКІВ. Докладніше про цю ієрархію, уперше описану як «ієрархію доступності іменної групи» (noun phrase accessibility hierarchy — Keenan, Comrie 1977), див. Čižik (2003: 16–17); Holvoet, Semėnienė (2004: 28–32); Holvoet, Semėnienė (2005: 51–54). (b) інгерентні категорійні властивості іменника: частина мови, власна / загальна назва, істота / неістота)13, 13 Те, що атракція відмінків іноді непомітна з займенниками та власними іменами- 46 Linksnių atrakcija lyginamosiose konstrukcijose (c) синтаксичні чинники: нефінітна форма (інфінітив): коли в реченні вжито інфінітив, атракція відмінків поширюється також на займенники (див. розділ 4.2.1); позиція порівняльної конструкції: у деяких випадках, коли порівняльна конструкція стоїть перед присудком, спостерігається більша схильність до застосування атракції відмінків (див. розділи 4.2.2, 4.2.3); крім того, вставлення додатка або обставини між головним словом порівняльної конструкції та присудком іноді також може спричинити атракцію відмінків (див. розділи 4.2.2, 4.2.3); двозначність: щоб уникнути двозначності, атракція відмінків не застосовується (див. розділи 4.2.3, 4.2.4); крім того, атракції відмінків може не бути через значення головного слова порівняльної конструкції (див. розділ 4.2.5). Отже, згідно з даними опитування, найімовірніше атракція виникатиме у випадку знахідного відмінка, тобто коли після застосування правила атракції називний відмінок замінюється знахідним. Найменш імовірна атракція у випадках місцевого й орудного відмінків (називний відмінок рідко замінюється місцевим або орудним), а давальний і родовий займають проміжне місце між цими відмінками. Друге опитування дало змогу уточнити порядок відмінків. За даними опитування, ієрархія відмінків литовської мови має виглядати так: називний > знахідний > давальний > родовий > орудний > місцевий14 у власних іменах може зумовлюватися ІЄРАРХІЄЮ ЖИВОСТІ. W. Croft наводить таку розширену ієрархію живості: займенник 1-ї, 2-ї особи < займенник 3-ї особи < власне ім’я < загальний іменник на позначення живої особи < загальний іменник на позначення тварини < загальний іменник на позначення неживого предмета; вона, своєю чергою, складається з трьох дрібніших ієрархій: особи: першої < другої < третьої; референтності: займенник < власне ім’я < загальний іменник; живості: людина < жива істота < неживий предмет (Croft 2004: 130). Додатково про ієрархію живості та її застосування в граматичних дослідженнях див. Čižik (2003: 15-16); Šemėnienė (2005: 70tt); Comrie (1989: 128, 185tt). 14 Пор. з ієрархією відмінків, встановленою Harbert для давньоверхньонімецької мови: NOM > ACC > DAT > GEN (Harbert 1989: 146). Дослідження Harbert ґрунтується на атракції відмінків у відносних реченнях. 47 VESLAVA ČIŽIK-PROKAŠEVA Чим вище певне слово в ієрархії відмінків, тим імовірніше, що на нього вплине атракція. Варто пам’ятати, що відмінкова атракція (узгодження відмінків) є лише можливістю15, оскільки частіше вживаються речення, у яких форми іменних слів не узгоджуються. Крім того, трапляються речення, у яких, попри встановлену тенденцію, відмінкова атракція не застосовується. LITERATŪRA Croft, W. 2004: Typology and Universals. 2nd edition. Cambridge: University Press. Comrie, B. 1989: Language Universals and Linguistic Typology. 2nd edition. Chicago: The University of Chicago Press. Čižik, V. 2003: Linksnių atrakcija lyginamosiose konstrukcijose. Acta Linguistica Lithuanica 48, 1–17. Erdmann, O. 1874: Untersuchungen über die Syntax der Sprache Otfrids. Erster Teil. Halle. Reprint: Hildesheim–New York: Olms, 1973. Grimm, J. 1866: Über einige Fälle der Attraktion. In: Kleinere Schriften III. Abhandlungen zur Literatur und Grammatik. Berlin: Dümmler, 312–348. Harbert, W. 1989: Case attraction and the hierarchization of case. Proceedings of the Eastern States Conference on Linguistics 6. Ithaca: CLC Publications, 138–149. Holvoet, A. & A. Judžentis, 2003: Sudėtinio prijungiamojo sakinio aprašymo pagrindai. In: Holvoet & Judžentis, red., Sintaksinių ryšių tyrimai. Vilnius: Lietuvių kalbos institutas, 115–172. Holvoet, A. & L. Semėnienė, 2004: Linksnių teorijos pagrindai. In: A. Holvoet & L. Semėnienė, red., Gramatinių kategorijų tyrimai. Vilnius: Lietuvių kalbos institutas, 11–33. Holvoet, A. & L. Semėnienė, 2005: Veiksnio ir tiesioginio papildinio sąvokos. In: A. Holvoet & R. Mikulskas, red., Gramatinių funkcijų tyrimai. Vilnius: Lietuvių kalbos institutas, 39–64. 15 Anot O. Erdmanno, linksnio atrakcija yra veikiau išimtis nei dėsningumas (Erdmann 1874: 130). 48 Linksnių atrakcija lyginamosiose konstrukcijose Keenan, E. L. & B. Comrie. 1977: Noun phrase accessibility and Universal Grammar. Linguistic Inquiry 8.1, 63–99. Matthews, P. H. 1997: Oxford Concise Dictionary of Linguistics. Oxford: University Press. Schleicher, A. 1856: Handbuch der Litauischen Sprache: Litauische Grammatik. Prag: J. G. Calve’sche Verlagsbuchhandlung. Semėnienė, L. 2005: Intransityvinio subjekto žymėjimas vardininku ir / ar kilmininku. Acta Linguistica Lithuanica 52: 67–82. Veslava Čižik-Prokaševa Lietuvių kalbos institutas P. Vileišio g. 5, 2055 Vilnius, Lietuva [email protected] 49