Dėl Marijampolės apskrities agronimų – priesagos „-in-“ vedinių

DALIA SVIDERSKIENĖ Інститут литовської мови Напрями наукових досліджень: ономастика (дослідження творення та походження власних назв). ПРО АГРОНІМИ МАРІЯМПОЛЬСЬКОГО ПОВІТУ — ПОХІДНІ З СУФІКСОМ -in- Про агроніми — похідні з суфіксом -in- у Маріямпольському повіті АНОТАЦІЯ У цій статті зроблено спробу уважніше розглянути частину топонімії Маріямпольського повіту, зафіксовану в міжвоєнний період, — агроніми, похідні з суфіксом -in-. Спираючись на цінні додаткові відомості, зафіксовані в анкетах «Назви земель», авторка намагалася якомога точніше визначити спосіб творення досліджуваних топонімів, знайти й назвати загальні слова, з якими можна пов’язати етимологізовані форми агронімів і від яких їх можна вивести, а також доповнити й уточнити наявні пояснення творення та походження топонімів південної частини литовського мовного ареалу. Результати дослідження можуть бути залучені до контексту литуаністичних і балтистичних досліджень. АНОТАЦІЯ У статті зроблено спробу уважніше розглянути частину топонімії Маріямпольського повіту, зафіксовану в міжвоєнний період, — агроніми як похідні із суфіксом -in-. Спираючись на цінні додаткові відомості, зафіксовані в анкетах «Назви земель», авторка прагнула визначити спосіб творення аналізованих топонімів, виявити й назвати загальні слова, з якими можна пов’язати етимологізовані форми агронімів і від яких їх можна вивести, а також доповнити й уточнити наявні тлумачення творення та походження топонімів південної частини литовського мовного ареалу якомога точніше. Результати дослідження можна включити до контексту досліджень литуаністики та балтистики. КЛЮЧОВІ СЛОВА: міжвоєнний період, топоніми, агроніми, твірне слово (етимон), загальне слово (апелятив), творення топонімів, суфікс, похідне. КЛЮЧОВІ СЛОВА: міжвоєнний період, топоніми, агроніми, твірне слово (етимон), загальне слово (апелятив), творення топонімів, суфікс, похідне. Straipsniai / Articles 81 DALIA SVIDERSKIENĖ 0. ВСТУП Дані про поширення та продуктивність похідних із суфіксом - in- у різних класах (підкласах) литовських топонімів досить неоднорідні. За словами Александра Ванагаса, «гідроніми із суфіксом -inė та -inis загалом трапляються по всій Литві. Лише в середній частині Північної Литви (приблизно з центром у Вабальнінкасі, Купішкісі, Субачюсі), на південному сході Литви та в Жемайтії вони дещо рідші» (Vanagas 1970: 164). Це підтверджує і картографічне зображення поширення суфіксів гідронімів, наведене ономастом (там само, с. 407). Загальну кількість утворених від апелятивів і антропонімів похідних із суфіксом -in- у Литві автор визначає як 522: 178 із -inė і 344 із -inis (там само, с. 381, 385). Знаючи загальну кількість суфіксальних гідронімів — близько 4000 (там само, с. 277), було встановлено, що похідні із суфіксом -in- становлять 13% у класі гідронімів. Згідно з результатами дослідження литовських ойконімів, другим за продуктивністю словотворення серед універсальніших суфіксів (після -išk-) є суфікс -inė. За словами Марії Размукайте, «ойконіми-деривати з цим суфіксом поширені на значній території Литви; менш характерні вони для західних дзуків і південних околиць Тракайського району. За винятком південно-східного кута ареалу дунінінків, похідні з цим суфіксом непопулярні в Жемайтії, а також на півночі Литви між Вянтою та Мушею» (Razmukaitė 1998: 113). За словами авторки, вищою продуктивністю не вирізняються похідні на -iniai. «Смуга поширення похідних із цим суфіксом виразніша в самій північній частині Литви» (там само). Це підтверджує і картографічне зображення поширення суфіксів ойконімів, наведене дослідницею в Додатку № 1, на карті № 2. У ряду продуктивності суфіксів, складеному за загальними відсотковими показниками продуктивності досліджуваних похідних (суфіксального словотворення), похідні із суфіксом -in- становлять: 5% — похідні на -inė (виявлено 323 ойконіми) і 1,25% — похідні на -iniai (виявлено 83 ойконіми) (там само, с. 111). На підставі результатів досліджень суфіксальних гелонімів з’ясовується, що для творення цих онімів використовуються всі варіанти закінчень розглядуваного суфікса, за допомогою яких утворюється різна кількість похідних. «Найпродуктивнішими є суфікси, що походять від *-no-: 47 суфіксами утворено 45,9% усіх назв носіїв ознаки: із -inė — 32,4% (від усієї словотвірної категорії), із -inis — 6,9%, із -inės — 3,4%, із -iniai — 0,6% [...] тощо» (Bilkis 2008: 262). За словами дослідника, назв результатів дії налічується 104, що становить 1% усіх суфіксальних гелонімів із прозорою словотвірною структурою. Серед них виявлено 14,4% дериватів на -inė і по 3,8% дериватів на -inės, -inis (там само, с. 269–270). За результатами дослідження суфіксального словотворення литовських оронімів, похідні із суфіксом -in- становлять 18,2%. Вони утворюються за допомогою варіантів закінчень цього суфікса: 10,28% похідних утворено за допомогою -inė, 1,85% — за допомогою -inės, 0,51% — за допомогою -iniai і 5,56% — за допомогою -inis (Kačinaitė 2009: 141). У раніше проведених дослідженнях топонімів Маріямпольського повіту, записаних у міжвоєнний період, особливу увагу до похідних із суфіксом -in- з погляду словотвору й походження не було привернуто. Щоправда, було зауважено, що топоніми із суфіксом -in- трапляються в усіх 82 Acta Linguistica Lithuanica LXVI Dėl Marijampolės apskrities agronimų – priesagos -in- vedinių класах топонімів: гідронімів, назв населених пунктів, особливо земельних назв. Вони утворюються як від апелятивів, так і від онімів. Дослідивши один підклас земельних назв Маріямпольського повіту — агроніми антропонімного походження (Sviderskienė 2010: 97–127), було встановлено, що похідні із суфіксом -in- становлять 12% (виявлено 47 топонімів, із яких 46 — похідні на -inė(s), а 1 — на -inis) (там само, с. 122). Згодом увагу було звернуто на скупчення в цьому ареалі похідних із суфіксом -in- апелятивного походження. Тут їх зафіксовано 328, тобто близько половини (~50%) усіх суфіксальних агронімів, утворених від загальних назв. Хоча похідні з цим суфіксом часто утворюються і в інших ареалах литовської мови (пор. Mickienė 2001: 117–118; 2006: 27–30, Endzelytė 2004: 80–89; 2005: 145–146, Bartkutė 2008: 157–159), у досліджених ними місцевостях зафіксовано значно менше таких назв, ніж у розглядуваному ареалі. Крім того, було звернуто увагу й на те, що в анкетах «Земельні назви» Маріямпольського повіту1 записано надзвичайно мало (близько трьох десятків) складних агронімів апелятивного походження з родовим відмінком. З огляду на те, що в літературній мові прикметники із суфіксом -in- поширюються, витісняючи один із граматичних синонімів — іменник у родовому відмінку (пор. Kniūkšta 1976: 196; 2000: 36), можна гіпотетично припустити, що, можливо, і в топоніміці існують зв’язки з мовними закономірностями, які діють у контексті апелятивної лексики. Отже, кількісна перевага похідних із суфіксом -in-, найімовірніше, свідчить про специфіку цього класу (підкласу) топонімів у досліджуваній місцевості та схильність онімів поширюватися на користь розглядуваних похідних.2 Мета цієї статті — докладніше розглянути частину топонімії Маріямпольського повіту, записану в міжвоєнний період, — похідні із суфіксом -in- апелятивного походження. На підставі додаткових відомостей в анкетах «Земельні назви» робиться спроба якомога точніше визначити спосіб творення досліджуваних топонімів3, їхні твірні слова, доповнити й уточнити наявні пояснення словотвору та походження топонімів цих околиць. Очікується, що надалі послідовно здійснювані дослідження такого типу під час підготовки синтетичної праці з литовської топоніміки — «Словника топонімів Литви» (далі — LVŽ) — допоможуть точніше визначити земельні назви 1 Plačiau apie tarpukario Lietuvos anketų duomenis žr. Sviderskienė 2005: 93; Sinkevičiūtė 2006: 497. 2 До них належать топоніми, утворені з двох самостійних слів, перше з яких, означальне, є родовим відмінком певної загальної назви; другим словом у топонімах із родовим відмінком є назва об’єкта земної поверхні, який перше слово вирізняє з-поміж інших подібних (пор. Vanagas 1970: 258–259; див. також Savukynas 1963: 235–246). 3 Маються на увазі такі агроніми, твірною основою яких може бути як безсуфіксний апелятив (утворення вважається похідним, його суфікс — словотвірний афікс), так і суфіксальний апелятив. У другому випадку агронім слід вважати первинним. У литовській топоніміці первинними вважаються такі назви місць, які під час топонімізації, тобто перетворення загальних (або інших власних) назв на топоніми, не набувають жодних словотвірних ознак. Щодо цього терміна, застосованого до гідронімів, див. також Vanagas 1970: 24. Наприклад, на підставі відомостей з анкети села Буднінкай Ґуделяйської волості досліджуваного повіту (Колись цей луг був біля гайка, який тепер вирубано) вважають, що назва лугу Пагіріне походить від лит. pagirinis, -ė «розташований поблизу лісу», пор. Pagirinis šonas Klvr (LKŽe), а земельна назва вважається первинною. Отже, цей агронім не входить до списку досліджуваних топонімів. Straipsniai / Articles 83 DALIA SVIDERSKIENĖ походження, не лише місце одного топоніма у сформованих гніздах тощо. Крім того, щоб зберегти найдрібніші назви земної поверхні як специфічну й найбільш мінливу частину лексики, топоніми цього класу планують і надалі досліджувати та публікувати. У статті публікуються автентичні топоніми, записані з живого мовлення. Якщо в матеріалах міжвоєнного періоду наголос у топонімі не позначено або його наголошення неясне чи ненадійне, у статті наголос не позначається. Як уже заведено в працях такого типу, при кожному топонімі наведено вказівки на позначувані об’єкти та їхню локалізацію. Далі пояснюється походження агроніма: вказується ймовірне твірне слово (етимон), його значення. Оскільки записана в міжвоєнний період і вибрана об’єктом дослідження частина топонімії Маріямпольського повіту є досить автентичною, не зазнала впливу словотвірних моделей іншої мови, у всіх випадках, коли знайдено й визначено загальні слова, з якими пов’язані та від яких походять етимологізовані форми агронімів, із зазначенням значень апелятивів користувалися електронним виданням Словника литовської мови (далі — LKŽė). З огляду на належність твірних слів до певних частин мови у статті виділено дві групи досліджуваних топонімів: I. Похідні від іменників (десубстантиви) та II. Похідні від прикметників (деад’єктиви). У околицях Маріямполе записано 13 (4%) останніх похідних. За кількістю репрезентантів деад’єктиви значно поступаються десубстантивам. Їх записано 315 (96%) (див. також додаток, діаграму 1). За твірним словом ці похідні поділяються на кілька лексико-семантичних груп: назви, утворені від різних фізіографічних термінів, назв рослин, тварин, а також інших об’єктів і явищ природного та соціального середовища. 1. ПОХІДНІ ВІД ІМЕННИКІВ (ДЕСУБСТАНТИВИ) 1.1. Похідні від фізіографічних термінів –inė: Akmen-inė луг Klvr, Krsn, Lbv: лит. ãkmenas (akmuõ) «тверда порода або її окремий шматок»; Angl-inė діл. Šil: лит. anglis «недогорілий залишок дерева»; Buiz-inė чи, діл. KzR: лит. buizà «велика багнюка, місиво, заболочене місце»; Daub-inė луг Klvr: лит. daubà «долина, западина, яр»; Dub-inė луг Krsn, Ldvn: лит. dùbė «западина, долина», пор. лит. dubùs, –ì «ямкуватий, западинчастий»; Duõb-inė луг Lbv: лит. duobė «викопане або іншим чином заглиблене місце в землі»; Dùrp-inė луг Klvr, Ldvn, Ss: лит. dùrpa, dùrpos «ущільнені й обвуглені рештки болотних рослин⁴»; Gal-inė чи. 4 Назви лугів можуть бути утворені безпосередньо від лит. dùrpinė (ім.) «місце, де копають або викопали торф; яма на торфовищі». 84 Acta Linguistica Lithuanica LXVI Dėl Marijampolės apskrities agronimų – priesagos -in- vedinių KzR, луг Igl, 2 луги Klvr, луг Krsn, 2 луги Ldvn: лит. gãlas «місце, де закінчується якийсь довший предмет; крайова частина предмета (початок, кінець)»; Išdag-inė луг Ldvn, Mrj: лит. išdaga, išdagà «вигоріле або випалене сонцем місце на лузі, у лісі, на торфовищі; місце випалювання»; Kaln-inė луг Klvr: лит. kálnas «високе підвищення землі»; Kañp-inė луг Klvr; Kamp-inė луг Prn; Kamp-inė 2 луги Igl, Klvr, луг Ldvn, Mrj, 2 луги Prn; Kamp-inė 2 луги Igl, луг Prn: лит. kañpas «край, бік; сторона; ділянка, наділ; узбіччя; шматок»; Klón-inė луг Gdl; Klon-inė луг Brb: лит. klónis «місце в долині, долина, вигин, улоговина, яр»; Krant-inė діл. Ss: лит. krãntas «край землі біля річки, озера, моря; урвище»; Kriauš-inė луг Klvr: лит. kriaušis «стрімкий, урвистий берег, круте підвищення»; Kūpst-inė 2 луги Brb, 6 лугів Gdl, 2 луги Klvr, 4 луги Lbv; Kupst-inė луг Brb, Gdl, 3 луги Klvr, 6 лугів Lbv, луг Ldvn, 8 лугів Krsn, луг Ss; Kupst-inė поле, луг Prn; луг Brb, Gdl, Igl, 3 луги Klvr, 2 луги Krsn, луг Lbv, Šil: лит. kùpstas «яке-небудь невелике підвищення, пагорб, купина, горбок; копиця зернових (10 або 12 футів)»; Mišk-inė діл. Vv: лит. miškas «місце, заросле деревами; ліс»; Mol-inė діл. Krsn: лит. mólis «бурувата земля, пластична (у вологому стані), використовується для будівництва, керамічних виробів, ліплення тощо», mõlė «глиниста земля, глинище»; Pagir-inė луг KzR: лит. pagirė, pagirỹs «поле біля лісу»; Pakel-inė чи, луг KzR, луг Klvr, Ldvn: лит. pakelė, pakelỹs «місце біля дороги, вздовж дороги; узбіччя»⁵; Pakriaus-inė луг Ldvn: лит. pakriáušė, pakriáušis «стрімкий, урвистий берег або схил гори, круча, схил»; Paupel-inė чи, луг KzR: лит. paupelė, pāupelis «місце вздовж струмка»; Paup-inė луг KzR: лит. paũpė, paupỹs «місце вздовж річки, берег»; Pavieškel-inė луг Lbv: лит. pavieškelė, pavieškelỹs «місце вздовж шляху»; Piesk-inė діл. Ss: запоз. pieskà, piẽškas «піщаний ґрунт, піщана земля»; Pratekul-inė чи Krsn: лит. *pratekul(is) чи под., пор. лит. pratekliai «витік, протік (?)»; Prūdel-inė луг Brb: лит. prūdėlis, пор. prūdas «ставок»; Prūd-inė луг Gdl: запоз. prūdas; Šaltin-inė луг Lbv: лит. šaltinis «джерело води, що витікає із землі»; Rubež-inė чи KzR: запоз. rubėžius «межа земельної ділянки, поля, межа між ріллями»; Rūd-inė діл. Vv, луг Krsn; Rūd-inė луг Prn: запоз. rūda «бідна, болотиста земля з домішкою торфу, торф’яник; земля з домішкою руди»; Tak-inė луг Igl: лит. tãkas «вузька стежка; перен. вузька земельна ділянка»; Tūrp-inė луг Brb: запоз. tùrpės «торф»; Valak-inė 2 луги Igl; Valak-inė луг Prn: запоз. valãkas «земельна ділянка площею близько двадцяти десятин»; Žiegždr-inė польова назва Gdl: лит. žiegždra, žiegždrás «крупний пісок, гравій, жорства»; Žiog-inė луг Ss: лит. žiogỹs «залитий водою край річки, затока, заплавина; трясовина, багнисте місце на березі річки чи озера»; з іншого боку, можливе походження від лит. žiõgas, žiógis «стрибуча комаха ряду прямокрилих (Tettigonia)»; Žvirgžd-inė луг Igl: лит. žvirgždė «земля, багата на жорству»; 5 Не слід забувати, що назви земельних ділянок можуть бути утворені безпосередньо від лит. pakelinis, -ė «розташований [...] біля дороги». Straipsniai / Articles 85 DALIA SVIDERSKIENĖ -inės: Angl-inès с. Krsn: лит. anglìs6; Durp-inès луг. KzR: лит. dùrpė, dùrpės; Kamp-inès луг. Ss; Kamp-inès луг. Igl: лит. kāmpas; Kėms-inès луг. Krsn: лит. kėmsas ‘пень або земляний горбок, зарослий мохом чи травою, кєсас’; Valāk-inès луг. Klvr: запозич. valākas; Žiegžd r-inès горб. Gdl: лит. žiegždra, žiẽgždras; -iniai: Krašt-iniai струмок, луг. Krsn: лит. krãštas ‘кінець, завершення, межа, стіна; шматочок, діляночка; трохи’; -inis: Kamp-inis струмок, луг. Mrj, луг. Prn: лит. kāmpas; Pagir-inis струмок, струмок ліс. KzR: лит. pagirė, pagirỹs ‘край лісу; поле біля лісу’7, Pavieškel-inis струмок Ss: лит. pavieškelė, pavieškelỹs. Помічено, що на досліджуваній території з фізіографічних термінів утворюється найбільша частка (40%) похідних із суфіксом -in- (див. додаток, діаграму 2). У цій групі найпродуктивнішими є похідні із суфіксом -inė. Вони становлять 91% усіх топонімів цієї групи. Інші похідні утворюються з варіантами закінчення суфікса -in-: 5% похідних утворено із -inės, 3% — із -inis. Зафіксовано один похідний топонім із -iniai. На досліджуваній території особливо багато агронімів, що походять від лит. kùpstas. Похідні із суфіксом -in-, твірним словом для яких є згаданий апелятив, зафіксовані майже в усіх волостях досліджуваного повіту (Балбієрішкіс, Гуделяй, Кальварія, Любаво, Людвінаво, Кросна, Саснава та Шілавотас). Це могло б свідчити про те, що на рівнинних місцевостях кожна нерівність земної поверхні не залишалася непоміченою й отримувала певну назву8 (у разі творення агронімів — купсту). Від апелятива rūdà досить часто утворюються розмовні похідні, які, ймовірно, означають не лише погану, заболочену землю з домішкою торфу, торфовище, землю з домішкою руди. Можливі випадки, коли rūdà означає болотну руду9. Кампас і га̃лас — ще два апелятиви, від яких нерідко утворюються похідні із суфіксом -in-. У цих околицях не зафіксовано таких агронімів, твірним словом яких є номенклатурний термін названого об’єкта. 6 У статті не наводяться значення повторюваних загальних слів, із якими пов’язуються етимологізовані форми агронімів і від яких вони походять. 7 Земельна назва могла б бути утворена безпосередньо від лит. pagirinis, -ė, однак укладач анкети з топонімами села Senovė волості Kazlų Rūda не подає таких відомостей. Оскільки основою творення агроніма є безсуфіксний апелятив (pagirỹs), утворення вважається похідним із суфіксом -in- (пор. прим. 3). 8 Під час дослідження іншого підкласу топонімів Маріямпольського повіту — складених оронімів — було помічено, що в цьому ареалі топоніми часто (89%) утворюються способом складання з лексемою kálnas у другій частині (див. Sviderskienė 2006: 57). 9 Dar žr. Vanagas 1996: 94–97, kur aiškindamas miesto vardo Kazlų Rūdà, priklausančio tiriamam arealui, kilmę, plačiai aptaria antrojo vietovardžio dėmens Rūdà kilmės aiškinimo galimybes. 86 Acta Linguistica Lithuanica LXVI Dėl Marijampolės apskrities agronomų – priesagos –in- vedinių 1.2. Похідні від назв рослин -inė: Alksn-inė напр. KzR, Ldvn: лит. alkšnis «дерево родини березових (Alnus)»; Arel-inė напр. Klvr: лит. ārelis «болотна рослина з довгими, сильно запашними листками (Acorus calamus)»; Aržuol-inė напр. Klvr, Aržuol-inė напр. Lbv: лит. āržuolas «листяне дерево з дуже твердою деревиною (Quercus)»; Asiūkl-inė напр. Brb, Gdl, 2 напр. Klvr, Krsn, напр. Lbv, Prn, Šil; Asiūkl-inė напр. Krsn; Asiūkl-inė напр. Klvr, Ldvn, 2 напр. Prn: лит. asiūklis «спорова рослина родини хвощевих з дрібними лускоподібними листками, хвощ (Equisetum)»; Aviž-inė напр. Prn: лит. aviža «культурна рослина, зерно якої використовують на корм і в їжу (Avena); зерно цієї рослини»; Baland-inė напр. Mrj: лит. balánda «така рослина родини лободових (Chenopodium)»10; Berž-inė напр. Gdl, 4 напр. Krsn: лит. béržas «листяне дерево з білою корою (Betula)»; Bulb-inė др. Igl: запозич. bùlbė «овоч, бульби якого містять багато крохмалю (Solanum tuberosum); бульба цієї рослини»; Búož-inė 2 напр. Mrj: лит. búožė «рогіз, вовчі ягоди (Typha)»; Cibul-inė 3 напр. Ldvn: запозич. cìbulis «цибуля (Allium cepa)»; Česnak-inė напр. Gdl: запозич. česnākas «овоч із гострим запахом (Allium sativum)»; Dilgėl-inė напр. Mrj: лит. dilgėlė «трав'яниста рослина, стебло й листя якої вкриті жалкими волосками (Urtica)»; Dirs-inė напр. Ldvn: лит. dirsė «злаковий бур'ян, зазвичай росте в житі (Bromus)»; Drebul-inė напр. KzR: лит. drebulė «таке дерево з тремтливим листям, осика (Populus tremula)»; Egl-inė 2 напр. Krsn: лит. ẽglė «вічнозелене хвойне дерево з густими гілками, що утворюють конусоподібну крону (Picea)»; Geguž-inė 2 напр. Krsn; Geguž-inė напр. Igl, Prn: лит. gegužė (gegužės rūtós) «така трава, що росте на перелогах», gegùžis «хвощ, хвощ польовий (Equisetum)»; Glúoks-ninė напр. Prn: лит. glúoksnis «дерево родини вербових, верба (Salix)»; Glúos-ninė напр. Brb, 2 напр. Prn: лит. glúosnis ‘gluosninių šeimos medis, žilvitis (Salix)’; Karkl-inė напр. Krsn, Lbv; Karkl-inė напр. Klvr: лит. kãrklas «дерево або кущ родини вербових (Salix cinerea)», пор. лит. kãrklės «така трава»; Klev-inė ar., напр. Šil: лит. klėvas «дерево родини кленових із широкими лопатевими листками, явір (Acer)»; Kopūst-inė др. Igl, напр. Klvr: лит. kopūstas «листковий овоч родини хрестоцвітих (Brassica)»; Lapūg-inė 3 напр. Klvr; Lapūg-inė напр. Krsn: запозич. lapūgas «калюжниця (Caltha palustris)»; Lapūk-inė 3 напр. 10 Щодо походження ойконімів див. також LVŽ I 322–333, де наведено можливість пояснення походження топонімів від лит. balandė, balandis «такий птах, голуб; дикий голуб (Columba)». На думку авторки статті, імовірно, можливе й інше пояснення походження топоніма. На підставі даних Атласу балтійських мов з'ясовано, що загальновживане слово balandis вживається на всій території жемайтського діалекту, у прилеглих говорах західноаукштайтського діалекту та в деяких говорах паневежиської підгрупи східноаукштайтського діалекту (с. 89). На досліджуваній території литовської мови вживається апелятив karvėlis, який, за даними згаданого атласу, поширений на більшій частині Литви: на всій території аукштайтського діалекту, а також у деяких південних і східних говорах расейняйської підгрупи південно-жемайтського діалекту (пор. с. 90; див. також карту на с. 149). З огляду на це, назву луки у статті пов'язано з лит. balánda і подано в розділі десубстантивів, у семантичній групі похідних від назв рослин. Straipsniai / Articles 87 DALIA SVIDERSKIENĖ Krsn: запозич. lapūkas «калюжниця (Caltha palustris)»; Léndr-inė 2 напр. Lbv: лит. léndrė «водяна рослина родини злакових із довгим порожнистим стеблом; очерет звичайний (Phragmites communis)»; Néndr-inė 2 напр. Gdl, напр. Lbv; Nendr-inė 2 напр. Gdl, 4 напр. Krsn, напр. Lbv, Ldvn; Nendr-inė напр. Igl, Klvr: лит. néndrė «водяна рослина родини злакових із довгим порожнистим стеблом (Phragmites communis)»; Papart-inė напр. Klvr: лит. papartis «спорова рослина з великими розсіченими листками (Dryopteris)»; Pupelaišk-inė напр. Ldvn: лит. *pupelaiškė або под., пор. лит. pùpalaiškė «лікарська рослина родини тирличевих, що росте на болотах (Menyanthes trifoliata)»; Pùš-inė, Puš-inė напр. Krsn: лит. pušis «вічнозелене дерево з довгою хвоєю і круглими шишками (Pinus)»; Rug-inė напр. Klvr: лит. rugiai, rugýs «злак (зазвичай озимий), із зерна якого мелють борошно для випікання хліба (Secale); поле, засіяне цією культурою»; Sãman-inė напр. Brb; Saman-inė 3 напр. Krsn, напр. Lbv; Sama-ninė 2 напр. Klvr, напр. Šil: лит. sãmana «спорова рослина вологих місць із кореневими волосками замість коренів (Bryophyta)»; Serbent-inė напр. Lbv, Ss; Serbent-inė напр. Ldvn: лит. serbentà, serbẽntas «плодовий кущ із їстівними кисло-солодкими червоними, жовтуватими або чорними ягодами (Ribes)»; Siūkl-inė 2 напр. Lbv; Siūkl-inė напр. Klvr: лит. siūklė, siūklis «спорова рослина родини хвощевих із дрібними лускоподібними листками, хвощ (Equisetum)»; Skrobl-inė др. Ss: лит. skroblas «дерево родини березових із твердою деревиною (Carpinus)»; Smilg-inė напр. Lbv; Smilg-inė напр. Ldvn: лит. smilga «трава родини злакових із волотеподібним суцвіттям (Agrostis)»; Smukn-inė напр. Krsn, Smukn-inė напр. Igl: лит. smùknė, smuknià «низькоросла трава низин, подібна до осоки»; Spālgen-inė напр. Lbv: лит. spālgena «журавлина»; Stadal-inė напр. Ldvn: лит. stadalė «багаторічний декоративний кущ або дерево (Cornus)»; Šeltėkšn-inė напр. Igl: лит. šeltėkšnis «кущ або деревце родини жостерових (Frangula)»; Šer-inė напр. Klvr, Mrj: лит. šerys «погана, жорстка трава»¹¹; Šermukšn-inė напр. Ldvn: лит. šermùkšnis «дерево родини розових із червоними ягодами (Sorbus)»; Šlyn-inė напр. Brb: лит. šlýnas, šlýnė «сірувато-синюватий або білуватий в'язкий глей із домішками органічних речовин; ґрунт із такого глею»; Švėndr-inė напр. Ldvn: лит. švėndrė «очерет (Phragmites)»; Uos-inė напр. Brb: лит. úosis «дерево родини маслинових із перисторозсіченими листками й твердою деревиною (Fraxinus)»; Viksu-inė напр. Brb, Klvr, Lbv; Viksu-inė напр. Klvr: лит. viksva «багаторічна трава родини осокових (Carex)»; Vikšr-inė напр. KzR: лит. vikšris «осока (Carex); ця рослина як трава чи сіно»; Vingir-inė напр. Šil: лит. vingiris «рід багаторічних трав родини жовтецевих (Thalictrum)»; Vinkšn-inė напр. Krsn: лит. vinkšna, vinkšnà «дерево родини в'язових (Ulmus)»; Žolyn-inė с. Mrj: лит. žolýnas «будь-яка трав'яниста (така, що росте або зрізана) рослина», лит. žolýnė «місце, заросле травою»; -inė̀s: Nendr-inės напр. Lbv: лит. néndrė; Saman-inės напр. Gdl: лит. sãmana; Smilg-inės напр. Gdl: лит. smilga; 11 Назви лук можуть бути утворені безпосередньо від лит. šėrinis, -ė «шорсткий, жорсткий, як щетина». 88 Acta Linguistica Lithuanica LXVI Dėl Marijampolės apskrities agronomų – priesagos –in- vedinių -inis: Aržuol-inis pv. Igl: лит. áržuolas; Brōk-inis dr. Ss: лит. brōkas «такий овоч; коренеплід цього овочу; буряк (Beta)12; Rōp-inis dr. Ss: лит. rōpė «кормовий або їстівний овоч із родини хрестоцвітих, з довгим або круглим товстим коренем (Brassica rapa)»; Saman-inis pv. Gdl: лит. sāmana; Skirp st-inis ar. Krsn: лит. skirpštas «бук (Fagus)»; Skrobl-inis l. Lbv: лит. skrōblas; Skruobl-inis pv. Gdl: лит. skrūoblas «дерево з родини березових із твердою деревиною (Carpinus)»; Tabok-inis l. dalis Ss: лит. tabokà, tabōkas «рослина родини пасльонових (Nicotiana)». Зауважено, що в групі похідних від назв рослин найбільш продуктивними є похідні із суфіксом -inė. Вони становлять 91% усіх топонімів цієї групи. Інші похідні утворюються з варіантами закінчень суфікса -in-: із -inės утворено 2% похідних, із -inis — 7%. Похідних із -iniai не зафіксовано. На досліджуваній території агроніми утворюються від назв дерев (вільха, дуб, граб, граб, в’яз, в’яз) та від назв рослин, що ростуть у різних місцях: на вологих ділянках (ārelis), на ґрунтах (asiūklis), на городах (brōkas, rōpė), на луках (smilga), на полях (avižà). Найчастіше основами є такі лексеми: asiūklis, réndare, sāmana, viksva. Із записів назв місцевостей досліджуваного підкласу, уживаних у живому мовленні в міжвоєнний період, видно, що в один і той самий час у тому самому локальному просторі назви місць із суфіксом -in- та його варіантами закінчень утворювалися від паралельних форм із asiūkl- і siūkl-, що вказують на зв’язок із лит. asiūklis та лит. siūklė, siūklis; із lapūk- і lapūg-, що вказують на зв’язок із запозич. lapūgas та запозич. lapūkas; із lendr- і nendr-, що вказують на зв’язок із лит. lėndrė та лит. nénd-rė; із skrobl- і skruobl-, що вказують на зв’язок із лит. skrōblas та лит. skrūoblas. Імовірно, різноманітність варіантних лексем, виявлена цим дослідженням, може вважатися специфічною рисою, властивою досліджуваному ареалу. 1.3. Похідні від назв тварин -inė: Ánt-inė pv. Gdl: лит. ántis «домашній або дикий водоплавний птах (Anas)»; Barsuk-inė ar. Šil: лит. barsūkas «хижий звір із грубою шерстю, борсук (Ursus meles)»; Dėl-inė pv. Brb; Dėl-inė pv. Brb; Dėl-inė pv. Ldvn: лит. dėlė «прісноводний черв’як, що живиться кров’ю, п’явка (Hirudo medicinalis)»; Gaid-inė pv. Ldvn: лит. gaidỹs «домашній птах, самець курки (Gallus gallinaceus)»; Gyvat-inė pv. Krsn; Gyvat-inė pv. Klvr: лит. gyvātė «довготілий безногий плазун з отруйними зубами, гадюка, зла змія, шипуха (Vipera berus)»; Jarub-inė pv. Prn: лит. jarubė «птах із родини тетерукових, рябчик (Tetrao bonasia)»; Ožk-inė pv. Klvr: лит. ožkà «невелика рогата жуйна (зазвичай домашня) тварина, яку утримують заради молока й м’яса»; Pemp-inė pv. KzR: лит. pėmpė «невеликий болотний птах із родини сивкових (Vanel- З іншого боку, не можна виключати можливості походження назв місцевостей від прізвища Brōkas (LPŽ I 312).12 Straipsniai / Articles 89 DALIA SVIDERSKIENĖ lus vanellus)’; Turkl-inė село Klvr: лит. turklỹs «комаха з родини цвіркунових, що живе у вологій землі, капустянка, вовчок (Gryllotalpa gryllotalpa)»; Vārl-inė 2 села Lbv; село Ldvn; Varl-inė село Klvr: лит. varlė «тварина класу земноводних із довгими задніми ногами (Rana)»; Žvirbl-inė село Klvr: лит. žvirblis «невеликий птах родини в’юркових, що мешкає в садибах і містах (Passer)»; -inė: Ang-inės ar. Šil: лит. angis «довготілий безногий плазун з отруйними зубами; [...] зла змія, шипуха (Vipera berus)», пор. прус. angis «змія, гадюка» (Mažiulis 1988: 77)13; Gaīd-inės pv. Ldvn: лит. gaidỹs; Vārn-inės pv. Krsn: лит. vārna «птах із родини воронових із сірим і чорним пір’ям (Corvus corone)»; Vilk-inės pv. Klvr: лит. vīlkas «хижий лісовий звір, схожий на собаку (Canis lupus)», пор. kap vilkai «дуже темні» Mrj (LKŽe). -inis: Vanag-inis pv. Gdl: лит. vā nagas «вид підродини яструбових, хижий птах із коротким гачкуватим дзьобом і гострими кігтями». В околицях Маріямполе в утворенні агронімів від назв тварин найчастіше бере участь суфікс -inė; із ним утворено 77% похідних. Інші варіанти закінчень суфікса -in- — -inės та -inis — утворюють відповідно 18% і 5% усіх похідних цієї групи. Похідних із -iniai на досліджуваній території не зафіксовано. Різноманітність найдрібніших назв поверхні землі, утворених від назв тварин, досить велика. Особливо варіюють похідні від назв птахів (домашніх і диких) (ántis, gaidỹs, jarubė, pémpė, vā n agas, vārna, žvirblis). Вони утворюються також від назв плазунів (angis, gyvatė), комах (turklỹs), свійських тварин (ožka), звірів (vīlkas). Зауважено, що найчастіше похідні із суфіксом -inė(s) у цьому розділі утворюються від лексем dėlė та varlė. Із цього, мабуть, можна зробити висновок, що ґрунти, луки, поля та інші подібні об’єкти земної поверхні в околицях Маріямполе, назви яких зафіксовано в міжвоєнних анкетах, розташовувалися у вологих, затоплюваних місцях. 1.4. Похідні від інших апелятивів (від назв різних предметів, явищ тощо природного й соціального середовища) -inė: Audekl-inė луг. Krsn: лит. áudeklas «матеріал, що ткуть або виткали, тканина»; Barag-inė присілок KzR; Barag-inė луг. KzR: запозич. barāgas «піддашшя для сіна, соломи, торфу, яке піднімають і опускають, прикріплюючи до чотирьох жердин; навіс манежу; повітка»14; Bravor-inė луг. Igl, Šil: запозич. brāvoras «винокурня або пивоварня 13 Щодо пояснення походження таких ойконімів див. також LVŽ I 98–99. 14 Щодо пояснення походження таких ойконімів див. також LVŽ I 362. 90 Acta Linguistica Lithuanica LXVI Dėl Marijampolės apskrities agronomų – priesagos -in- vedinių винокурня»; Gelež-inė луг. Lbv: лит. geležis «найпоширеніший у природі метал (Fe)»; Guñb-inė луг. Lbv: лит. guñbas «наріст (рослини), потовщення на якомусь місці, викривлення; певна пихатість»; Járd-inė луг. Ldvn: лит. járdas «міра довжини [...]»; Kačerg-inė луг. Lbv: запозич. kačérga «кочерга, мішалка»; Kapč-inė луг. Klvr: запозич. kãpčius «насипаний земляний горбок (насип) для позначення межі поля, межі, стіни, межовий знак, горбок»; Kūgėl-inė луг. Lbv: лит. kūgėlis «горбок, підвищення»; Lakšt-inė луг. Krsn: лит. lãkštas «щось розпластане, плита»; Lap-inė присілок Šil: лит. lãpas «орган дихання рослини, зазвичай у формі тонкої зеленої пластинки — виріст стебла або гілки (folium)»; Lazd-inė луг. Krsn: лит. lazdà «кущ або дерево, на якому ростуть горіхи (Corylus avellana)»; Mūr-inė луг. Klvr: запозич. mūras «стіна, огорожа з цементу, каменю або цегли»; Pabarzd-inė луг. Klvr: лит. pabarzdė «довші нескошені стебла трави або зернових, що залишилися біля краю покосу»; Padaž-inė луг. Mrj: лит. pãdažas «приправа до страви, соус для вмочування»; Patãš-inė луг. Klvr: лит. pãtašas «рідкий гній, нечистоти»; Plauš-inė 2 луг. Krsn: лит. plaušė «тріска, скалка, відщеп», пор. лит. plaušas «волокна рослини, з якої отримують волокно»; Plien-inė луг. Klvr: лит. pliẽnas «чорний метал — сплав заліза, вуглецю та інших елементів»; Pravor-inė 2 луг. Gdl; Pravor-inė луг. Igl: запозич. prãvoras «винокурня або пивоварня, броварня»; Pùs-inė луг. Klvr, Mrj; Pus-inė луг. Lbv: лит. pùsė «середина місця чи предмета; місце, розташоване переважно з одного з двох боків або на окраїні чогось; край, сторона»15; Saul-inė луг. Mrj: лит. sáulė «промені, світло, пригрів цього небесного тіла»; Sidãbr-inė присілок, луг. Krsn: лит. sidãbras «дорогий, стійкий до корозії білий метал»; Smãl-inė струмок Vv: запозич. smalà «смола, дьоготь, що утворюються при нагріванні»; Sodyb-inė луг. Ldvn: лит. sodyba «місце, де стояли хати, місце садиби»16; Sói̇́est-inė луг. Lbv: лит. sói̇́estas «тверді жири, що отримують із вершків», пор. Zemė kai sviestas (родюча, добре оброблена земля)17; Šulin-inė луг. Klvr: лит. šulinỹs «штучна глибока яма (зазвичай із зрубом), захищена від обвалення ґрунту, для добування води з водоносних шарів»; Tašl-inė луг. Igl: лит. tašlà «маса борошна, розмішаного в рідині»; Triėdal-inė луг. Ldvn: лит. triėdalas «рідкі випорожнення»; Trūb-inė луг. Lbv: запозич. trūbas «труба»; Var-inė луг. Ldvn: лит. vãris «метал червонувато-жовтого кольору (Cu)»; Vidur-inė луг. Klvr: лит. vidurỹs «місце, що однаково або приблизно однаково віддалене з усіх боків чи з двох боків; центр або майже центр предмета, тіла чи місця», інша 15 Назви лук Pùsinė луг. Klvr, Mrj могли бути утворені безпосередньо від лит. pùsinis, -ė «той, що належить двом порівну, належить двом, використовується двома». 16 На встановлений спосіб суфіксального творення ойконіма та його твірну основу вказують додаткові відомості, наведені укладачем анкети топонімів села Армонішкес Людвінаваського повіту: «Раніше на тому місці була садиба». 17 Слід звернути увагу, що, за даними LKŽe, це ілюстративне речення записано не з живого мовлення, а зі словника литовської писемної мови, литовсько-німецької частини, т. I–V, Гайдельберг, 1932–1968 рр. (укладачі M. Niedermannas, A. Sennas, F. Brenderis і A. Salys). Straipsniai / Articles 91 DALIA ŠVIDERSKIENĖ з іншого боку, можливе походження від лит. vidurinis, -ė «рівною або приблизно однаковою мірою віддалений від країв до центру з усіх боків або з двох боків; розташований посередині чого-небудь або між чим-небудь (у просторовому відношенні)»; Vopn--inė напр., Krsn: запозич. vopnà «вапно»; Žagar-inė напр., Brb: лит. žãgaras «безлиста гілочка (зазвичай суха), хмиз»; –inės: Ariėlk-inės напр., Klvr: лит. arielkà «горілка»; Grebl-inės напр., Lbv: лит. greb̃lÿs «ручне сільськогосподарське знаряддя для згрібання сіна, зернових тощо, розпушування землі»; Smal-inės ар. Krsn, напр., Lbv: запозич. smalà; –inis: Karčem-inis присілк. Mrj: запозич. karčemà «корчма»; Pus-inis напр., Prn: лит. pùsė18; Smal-inis с. Ss: запозич. smalà; Sodyb-inis прис. Ldvn: лит. sodýba «місце, земля біля дому з усіма господарськими будівлями; місце, де були хати, садибище»19 Як показало дослідження, продуктивність варіантів закінчень суфікса -in- -inis, -inė(s) у розглянутій групі топонімів неоднакова. Найчастіше тут утворюються похідні на -inė — 84%, з -inės і -inis утворюється по 8% похідних. У цій групі похідних різноманітність і кількість твірних слів досить велика. Похідні із суфіксом gùmbas, kūgėlis, lākštas та ін. мають видільне значення; утворені від інших (від vopnà, žãgaras та ін.) — видове, а від ще інших (від barãgas, brãvoras, karčemà та ін.) — присвійне значення; усі вони утворені за допомогою суфікса -in-. Як свідчать дані аналізу назв місцевостей, серед похідних із суфіксом -in- від іменників (десубстантивів) значно частіше трапляються фізіографічні терміни (40%) і назви рослин (39%), ніж назви різноманітних об’єктів і явищ природи та соціального середовища (14%); похідні від назв тварин утворюються найрідше (7%) (див. також додаток, діаграму 2). Очевидно, це зумовлено самим об’єктом дослідження — назвами ріллі, ґрунтів, полів, лук і пасовищ. 2. ПОХІДНІ ВІД ПРИКМЕТНИКІВ (ДЕАД’ЄКТИВИ) Кілька зафіксованих похідних із суфіксом -in- є деад’єктивами: –inė: Dilg-inė напр., Krsn; Dilg-inė ар. Klvr, напр., Krsn, Mrj; Dilg-inė напр., Ldvn: лит. dilgùs, -i «гострий, різкий»; Dvirāt-inė напр., Ldvn: лит. dvirãtis, -ė «двоколісний»; Pailg-inė напр., Igl: лит. pailgas, -à «довший, ніж широкий, видовжений»; Plik-inė напр., Mrj: лит. plikas, -à «позбавлений природного покриву (волосся, вовни, пір’ 18 Назва луки може бути утворена безпосередньо від лит. pùsinis «такий, що належить двом порівну, перебуває у спільному володінні двох, використовується двома». 19 Назва поля могла бути утворена безпосередньо від лит. sodýbinis, -ė «розташований на місці садиби». Оскільки в анкеті села Кіркілява Ліудвінавської волості записувач топонімів не подає таких відомостей, утворення вважається похідним із суфіксом -in-. 92 Acta Linguistica Lithuanica LXVI Dėl Marijampolės apskrities agronomų – priesagos -in- vedinių -н(и), рослинності, листя)’; Rudāž-inė наприклад, Lbv: *rudāvas, пор. лит. rūdas, -à ‘темно-жовтий’; Šakót-inė наприклад, KzR: лит. šakótas, -a ‘розгалужений, з відгалуженнями, неоднорідний’; Šalt-inė наприклад, Krsn: лит. šáltas, -à ‘який повільно прогрівається, джерельний (про ґрунт)’; Vėlyv-inė наприклад, Ldvn: лит. vėlyvis, -ė ‘пізній, той, що дозріває пізно’; -inės: Dilg-inės множ., наприклад, Ss: лит. dilgùs, -ì. Як видно, крім основ, що позначають форму (dvirātis, -ė; pailgas, -à; šakótas, -a), колір (rūdas, -à) і певні властивості ґрунту (šáltas, -à), похідні найчастіше утворюються за допомогою суфікса -inė(s) від лит. dilgùs, -ì, що позначає властивості рослин. Очевидно, що продуктивність варіантів закінчень суфікса -in- -inė та -inės неоднакова в розглянутій групі топонімів. Абсолютна більшість (12 із 13) цих земельних назв — похідні із суфіксом -inė. Похідні з -inis і -iniai від прикметників у цій місцевості не утворюються. За даними проведеного дослідження, продуктивність варіантів закінчень суфікса -in- -inė, -inės, -inis, -iniai істотно відрізняється (див. додаток, діаграму 3). Найбільше похідних на досліджуваній території утворено за допомогою -inė — 89%; за допомогою -inės — 5%, за допомогою -inis — 4,5%. Найменше похідних утворюється за допомогою -iniai — 0,3%. 3. ВИСНОВКИ Це ще одне дослідження топонімів Маріямпільського повіту дало змогу уважніше розглянути онімну й апелятивну лексику регіону. Досі проведені ареальні дослідження топонімії не засвідчували такого численного вживання суфікса -in- для творення похідних від апелятивів, яке було зафіксовано в міжвоєнних анкетах Маріямпільського повіту. Це новий факт, що доповнює результати досліджень топонімів південної частини литовськомовної території. На підставі цінної інформації з анкет Žemės vardų, як вважають, було точно встановлено спосіб творення досліджуваних топонімів. Ідеться про такі агроніми, твірною основою яких може бути як безсуфіксний апелятив (у таких випадках утворення вважається похідним, а його суфікс — словотвірним афіксом), так і суфіксальний апелятив. В останньому випадку агроніми вважаються первинними й не включаються до списку досліджуваних топонімів. У майбутньому твірні слова (етимони) агронімів, виявлені під час цього словотвірного аналізу, матимуть важливе значення для підготовки синтетичної праці з литовської топоніміки — Lietuvos vietovardžių žodyną. Вони допоможуть визначити точніші версії пояснення походження земельних назв і місце топонімів у словотвірних гніздах. Відповідно до обраних аспектів класифікації встановлено, що за належністю твірних слів до певних частин мови найчисленнішою є група іменникових похідних (десубстантивів). Вона становить 96% усіх похідних із суфіксом -in-. Іншу частину (4%) досліджених земельних назв становлять прикметникові похідні із суфіксом -in- (деад’єктиви). Straipsniai / Articles 93 DALIA SVIDERSKIENĖ Встановлені базові слова досліджуваних агронімів дають змогу помітити, що на цій території особливо багато ойконімів, утворених від лит. kūpstas «горб». Похідні із суфіксом -in-, базовим словом яких є згаданий апелятив, зафіксовано майже в усіх волостях досліджуваного повіту. Це може свідчити про те, що в рівнинній місцевості кожна нерівність земної поверхні залишалася поміченою, а від слів, якими їх називали, рясно утворювалися й назви земельних ділянок. Похідні із суфіксом -in- від назв тварин часто утворюються від лексем dėlė «п’явка» і varlė «жаба»; крім того, від апелятива rūdā нерідко утворюються похідні від фізико-географічних термінів. З огляду на це можна зробити висновок, що ґрунти, луки, поля та інші подібні об’єкти земної поверхні в околицях Маріямполе були розташовані в заболочених, затоплюваних водою місцях. Аналіз агронімів, записаних в анкетах і утворених від назв рослин, показав, що найчастіше тут їх утворювали від загальних назв asiūklis, nendrė, sąmana та viksva. Аналіз записів назв місцевостей цього класу (підкласу), уживаних у живій мові в міжвоєнний період, виявив, що в один і той самий час у тому самому локальному просторі назви місць із суфіксом -in- та його закінченнями утворюються від варіантних форм із asiūkl- і siūkl-, що вказують на зв’язок із asiūklis та siūklė, siūklis (Asiūklinė вол. Krsn; Asiūklinė вол. Klvr, Ldvn, Prn і Siūklinė вол. Lbv; Siūklinė вол. Klvr), із lapūk- і lapūg-, що вказують на зв’язок із lapūgas та lapūkas (Lapūginė вол. Klvr, Lapūginė вол. Krsn і Lapūkinė вол. Krsn), із lendr- і nendr-, що вказують на зв’язок із lendre та nendre (Léndrinė вол. Lbv і Néndrinė вол. Gdl, Lbv, Nendrinė вол. Gdl, Krsn, Lbv, Ldvn, Nendrinė вол. Igl, Klvr), із skrobl- і skruobl-, що вказують на зв’язок із skroblas та skruoblas (Skroblinė діл. Ss, Skroblinis л. Lbv і Skruoblinis вол. Gdl). Виявлена цим дослідженням різноманітність варіантних лексем може вважатися специфічною рисою, притаманною досліджуваній території. У проведених досі інших дослідженнях литовської ареальної топонімії не звертали уваги на це явище — використання варіантних форм під час утворення похідних із тим самим суфіксом. Серед базових слів досліджених онімів, як помічено, значно частіше трапляються різноманітні фізико-географічні терміни (40%) і назви рослин (39%), ніж назви предметів і явищ природного та соціального середовища (14%) або назви тварин (7%). Вважають, що це зумовлено самими досліджуваними об’єктами — назвами ріллі, оброблюваних земель, ґрунтів, полів, лук і пасовищ. У групі відприкметникових похідних, окрім базових слів, що позначають форму (dvirātis, -ė; pailgas, -à; šakótas, -a), колір (rūdas, -à) і певні властивості ґрунту (šáltas, -à), найчастіше похідні із суфіксом -in- у південному ареалі литовської мови утворюються від лит. dilgūs, -i, що описує властивості рослин. Лексеми, виявлені під час дослідження, від яких утворюються похідні із суфіксом -in-, засвідчили особливості рельєфу Маріямпольського повіту, його рослинний і тваринний світ, а також назви предметів і явищ соціального середовища, пов’язаного з південною частиною Литви. Ці дані можуть бути важливими для етнологів та дослідників інших галузей, допомогти краще пізнати людей, які тут жили, їхній менталітет і світосприйняття. Щоб зберегти найдрібніші назви земної поверхні як специфічну й наймінливішу частину лексики, необхідно й надалі їх досліджувати та публікувати. 94 Acta Linguistica Lithuanica LXVI Dėl Marijampolės apskrities agronomų – priesagos -in- vedinių ДОДАТОК ДІАГРАМА 1. Базові слова похідних із суфіксом -in- за належністю до певних частин мови ДІАГРАМА 2. Лексико-семантичні групи базових слів похідних із суфіксом -in- ДІАГРАМА 3. Продуктивність варіантів закінчень суфікса -in- Straipsniai / Articles 95 DALIA SVIDERSKIENĖ СКОРОЧЕННЯ ПОСИЛАНЬ НА ЛОКАЛІЗАЦІЮ Brb – Балбєришкіс (Пренайський р-н) Gdl – Гуделяй (Маріямпольське самоврядування) Igl – Іглішкеляй (Маріямпольське самоврядування) Klvr – Кальварія (Маріямпольське самоврядування) Krsn – Кросна (Лаздіяйський р-н) KzR – Казлу-Руда Lby – Любавас (Кальварійське самоврядування) Ldyn – Людвінавас (Маріямпольське самоврядування) Mrj – Маріямполе Prn – Пренай Ss – Саснава (Маріямпольське самоврядування) Šil – Шилавотас (Пренайський р-н) Vv – Вейверяй (Пренайський р-н) ІНШІ СКОРОЧЕННЯ ar. – оранка dab. – сучасний dkt. – іменник drb. ž. – оброблювана земля dr. – ґрунт gn. – пасовище lg. – рівнина lie. – литовський pan. – подібно plg. – порівняй ppr. – зазвичай pr. – прусський prk. – переносне значення pv. – лука pvd. – прізвище skol. – запозичення vnt. – одиниця vv. – топонім ŠALTINIAI Baltų valodų atlants. Prospekts = Baltų kalbų atlasas. Prospektas = Atlas of the Baltic Languages. A Prospect, sudarytojos ir įvado autorės: Danguolė Mikulėnienė, Anna Stafecka; žemėlapių komentarų autorės: Ilga Jansone, Anna Stafecka, Rima Bacevičiūtė, Asta Lesk auskaitė; žemėlapių kompiuterinį variantą parengė Edmundas Trumpa. Rīga: Latvijas Universitātes Latviešu valodas institūts, Vilnius: Lietuvių kalbos institutas, 2009. LKŽe – Lietuvių kalbos žodynas, elektroninis variantas. Redaktorių kolegija: Gertrūda Naktinienė (vyr. red.), Jonas Paulauskas, Rimutė Petrokienė, Vytautas Vitkauskas, Jolanta Zabarskaitė. Vilnius: Lietuvių kalbos institutas, 2008. Prieiga internete: www.lkz.lt. LPŽ I–II – Lietuvių pavardžių žodynas 1–2, red. Aleksandras Vanagas. Vilnius: Mokslas, 1985–1989. LVŽ I – B i l k i s L a i m u t i s, M a c i e j a u s k i e n ė V i t a l i j a, R a z m u k a i t ė M a r i j a. Lietuvos vietovardžių žodynas 1. Vilnius: Lietuvių kalbos institutas, 2008. LITERATŪRA B a r t k u t ė N e r i j a 2008: Joniškio rajono teritorijos toponimija: daryba ir raidos polinkiai. Daktaro disertacija. Vytauto Didžiojo universitetas, Šiaulių universitetas. B i l k i s L a i m u t i s 2008: Lietuvių helonimų daryba. Priesaginiai ir priesagėtieji helonimai. Vilnius: Lietuvių kalbos institutas. 96 Acta Linguistica Lithuanica LXVI Dėl Marijampolės apskrities agronimų – priesagos -in- vedinių Endzelytė Renata 2004: Šiaurės vidurio Lietuvos agronimai. – Vārds un tā pētīšanas aspekti. Rakstu krājums 8, 80–89. Endzelytė Renata 2005: Šiaurės vidurio Lietuvos vietovardžiai. Daktaro disertacija. Vytauto Didžiojo universitetas. Kačinaitė Dalia 2009: Priesaginės darybos lietuvių oronimai. Daktaro disertacija. Vytauto Didžiojo universitetas, Lietuvių kalbos institutas. Kniūkšta Pranas 1976: Priesagos –inis būdvardžiai: daryba, reikšmės, gramatiniai sinonimai. Vilnius: Mokslas. Kniūkšta Pranas 2000: Iš priesagos –inis būdvardžių praeities ir dabarties. – Kalbos kultūra 73, 35–47. Mažiulis Vytautas 1988: Prūsų kalbos etimologijos žodynas 1. Vilnius: Mokslas. Mickienė Ilona 2001: Telšių rajono toponimų daryba. Daktaro disertacija. Vytauto Didžiojo universitetas. Mickienė Ilona 2006: Dėl agronimų darybos. – Kalbų studijos 8, 27–30. Razmukaitė Marija 1998: Lietuvos priesaginiai oikonimai. Daktaro disertacija. Lietuvių kalbos institutas ir Vytauto Didžiojo universitetas. Savukynas Bronys 1963: Kilmininkiniai lietuvių vietovardžiai. – Lietuvių kalbotyros klausimai 6, 235–246. Sinkevičiūtė Daiva 2006: Sociolingvistinė situacija šiaurės rytų Lietuvoje tarpukario anketų duomenimis. – Baltistica 41(3), 497–506. Sviderskienė Dalia 2005: Marijampolės apskrities Marijampolės valsčiaus vietovardžių darybos ir kilmės polinkiai. – Acta Linguistica Lithuanica 52, 91–118. Sviderskienė Dalia 2006: Marijampolės apskrities sudurtiniai oronimai. – Lituanistica 4(68), 47–59. Sviderskienė Dalia 2010: Marijampolės apskrities asmenvardinės kilmės agronimų darybos bruožai. – Acta Linguistica Lithuanica 62–63, 97–127. Vanagas Aleksandras 1970: Lietuvos TSR hidronimų daryba. Vilnius: Mokslas. Vanagas Aleksandras 1996: Lietuvos miestų vardai. Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidykla. Straipsniai / Articles 97 DALIA SVIDERSKIENĖ On the Agronyms – Derivatives of the Suffix -in- in Marijampolė County SUMMARY The research of areal toponymy carried out to this day has not testified such an extensive usage of the suffix -in- in forming derivatives from appellatives (around half of all suffix derivatives) and a particularly small number (thirty recorded instances) of compound genitive-case agronyms of appellative origin, as testified in the interwar Field-Name questionnaires of Marijampolė County. The quantitative prevalence of the derivatives with the suffix -in- is most likely a proof of the specific character of the class (sub-class) of the place names under analysis in the area under analysis and the tendency of the onyms to expand to the advantage of the derivatives analysed. It is a new fact supplementing the results of the research on the toponymy of the southern part of Lithuania. Authentic data unaffected by external factors (collectivisation, land amelioration, Slavonization), which was recorded in the interwar period, was examined in the most important aspects of the research of proper words: word-formation and origins. Additional information contained in the Field-Name questionnaires contributed to a more accurate identification of the method of word-formation and base words of the place names under analysis. In this way, the existing interpretations of the formation and origins of the place names of this area were supplemented and revised. Their importance will unfold in the future when compiling a synthetic work on Lithuanian toponymy Dictionary of Lithuanian Place Names: they will offer more accurate versions of interpretation of the origins of field-names and help to identify the place of place names in the word families formed, etc. The lexemes identified in the study, from which the derivatives of the suffix -in- are formed, revealed the peculiar characteristics of the relief, flora and fauna of a specific area of the Lithuanian language, the names of the items and phenomena from the social environment related to the southern part of Lithuania. The data could be useful and interesting to ethnologists or the researchers of other fields and could help to know the former residents of the area, their mentality and world-views to an even better degree. In order to preserve the names of the tiniest land areas as a specific part of lexis mostly susceptible to variations, it is essential to continue the research and publication of the place names of this class. Įteikta 2012 m. sausio 12 d. DALIA SVIDERSKIENĖ Lietuvių kalbos institutas P. Vileišio g. 5, LT-10308 Vilnius, Lietuva [email protected], [email protected] 98 Acta Linguistica Lithuanica LXVI