Zur Handhabung deutscher Realienbe­zeichnungen in den ins Litauische übersetzten „Kinder- und Hausmärchen“ der Brüder Grimm

HANS-HARRY DRÖBIGER Universität Vilnius, Geisteswissenschaftliche Fakultät Kaunas Напрями наукових досліджень: когнітивна лінгвістика, метафора, метонімія, теорія і практика перекладу. ЩОДО ПОВОДЖЕННЯ З НІМЕЦЬКИМИ НАЗВАМИ РЕАЛІЙ У ПЕРЕКЛАДЕНИХ ЛИТОВСЬКОЮ МОВОЮ ДИТЯЧИХ І ДОМАШНІХ КАЗКАХ БРАТІВ ҐРІММ Відповідники назв німецьких реалій у перекладах литовською мовою Дитячих і домашніх казок братів Ґрімм АНОТАЦІЯ У статті розглядається роль концептуальної метонімії в забезпеченні денотативної еквівалентності німецьких назв реалій литовською мовою. Отже, це спроба міждисциплінарного поєднання перекладознавства та когнітивної лінгвістики. Об’єктом дослідження є Дитячі і домашні казки братів Ґрімм, які завдяки своїм 200 казкам утворюють замкнений корпус дослідження та як тексти XIX століття є джерелом соціально- й культурно-історичних досліджень. Основним методом дослідження еквівалентності є зіставлення мов, що спирається на лексикографічну кодифікацію назв реалій у німецьких і литовських словниках. У розділі «Теоретичні засади» стисло пояснюються поняття казки, культури, реалій, назв реалій, метонімії та система типів еквівалентності за Вернером Коллером (2011). У розділі «Назви реалій у KHM: між еквівалентністю та метонімією» розглядається поводження з німецькими назвами реалій у литовських КЛЮЧОВІ СЛОВА: казка, брати Ґрімм, назва реалії, суміжність, метонімія, еквівалентність, німецька мова, литовська мова. КЛЮЧОВІ СЛОВА: казка, брати Ґрімм, культурно зумовлені слова, суміжність, метонімія, еквівалентність, німецька мова, литовська мова. Straipsniai / Articles 201 HANS-HARRY DRÖBIGER Досліджено переклади казок. На основі зіставлення оригіналу й перекладів виокремлено три типи еквівалентності: 1. Повна еквівалентність, за якої метонімія не відіграє ролі; 2. Еквівалентність, за якої в просторі суміжності відбуваються концептуальні зсуви, що виявляються як метонімічний зсув, метонімічне викривлення та метонімічна деформація; 3. Нульова еквівалентність, головною ознакою якої є інкорпорація іншомовних слів. Статтю завершують висновки, у яких окреслено нові можливості дослідження еквівалентності та концептуальної метонімії. АНОТАЦІЯ Мета статті — поєднати модель когнітивної метонімії з моделлю типів денотативної еквівалентності на рівні слова, щоб перевірити пояснювальний потенціал моделі когнітивної метонімії для опису й пояснення використання та частотності словесних відповідників у литовських перекладах казок братів Грімм, виконаних Юозасом Бальчіконисом (1938–1939) та Адамасом Друкценісом (1999–2001). Казки братів Грімм (GFT) у широкому розумінні можна розглядати як джерело відомостей про історію культури й суспільне життя в німецькомовних країнах XIX століття. Культурно марковані слова a) позначають специфічне культурне знання, яке в історичному сенсі не сумісне або не повністю сумісне зі структурами знань сучасності, і b) позначають спільне культурне знання німецькомовної спільноти. Переклади казок братів Грімм демонструють способи передавання німецьких культурно маркованих слів іноземним читачам. У цій статті я маю намір показати, чи досягли перекладачі правильного й відповідного розуміння культурно маркованих слів, обираючи еквіваленти, і як саме вони цього досягли. Це дає змогу з’ясувати, які семантичні й когнітивні процедури лежать в основі вживання певних еквівалентів. Зіставлення німецького оригіналу з двома литовськими перекладами дає змогу встановити, чи й як культурно марковані слова оригінальних текстів відтворено в перекладах, а зрештою — індуктивно зробити висновок про те, якою мірою концептуальна метонімія бере участь у передаванні культурно маркованих слів у цільових текстах. Дослідження цього питання може дати підстави для уточнень теорії концептуальної метонімії в межах когнітивної лінгвістики. ВСТУП: МЕТА, ОБ’ЄКТ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ Мета цієї статті полягає в тому, щоб, спираючись на міркування про концептуальну метонімію, встановити зв’язки з моделлю типів денотативної еквівалентності за Вернером Коллером (2011) і завдяки цьому перевірити, наскільки потенціал концептуальної метонімії придатний для дослідження способів передавання німецьких реалій у литовських перекладах «Дитячих і домашніх казок» та 202 Acta Linguistica Lithuanica LXIX Zur Handhabung deutscher Realienbezeichnungen in den ins Litauische übersetzten Kinder- und Hausmärchen der Brüder Grimm «Домашніх казок» братів Грімм, перекладених Юозасом Бальчіконісом та Адамасом Пруктенісом. Корпус дослідження становить збірка казок братів Грімм, що стала відомою в усьому світі під назвою Kinder- und Hausmärchen (KHM). Від часу першої публікації 1812 року ця збірка зазнала кількох видань і перевидань, частково суттєво перероблених. У своїх дослідженнях я спираюся на Ausgabe letzter Hand mit den Originalanmerkungen der Brüder Grimm 1857 року, у перевиданні 2010 року, що містить 200 канонізованих казок. Отже, KHM становлять завершений корпус, що є перевагою для запланованого дослідження, оскільки змістова цінність казок (як джерела з історії культури й суспільного життя) та їхнє мовне оформлення тісно пов’язані з періодом збирання, письмової фіксації й друкування (1812–1857). Обидва литовські переклади ґрунтуються на Ausgabe letzter Hand, проте мають хронологічні та редакторські відмінності. Переклад Бальчіконіса створено у 1938–1939 роках, а переклад Друктеніса — у 1999–2001 роках. У виданні перекладу Бальчіконіса (2010) бракує 20 казок1; видання перекладу Друктеніса (1999–2001) є повним. Звернення до реалій у KHM зумовлене тим, що ці специфічні лексичні одиниці a) позначають культурне знання, яке в історичному сенсі вже не сумісне зі структурами знань сучасності, і b) указують на загальне культурне знання німецької мовної та культурної спільноти. Литовські еквіваленти, використані в перекладах, впливають на те, наскільки доступним стає це культурне знання, чуже в просторовому й часовому вимірах, для литовських читачів. Загалом передавання реалій під час перекладу пов’язане з проблемою лексико-семантичної еквівалентності між двома мовами. Для досягнення зазначеної мети — дедуктивно перевірити модель типів еквівалентності за Коллером шляхом аналізу слів у вибраних текстах казок — із корпусу текстів виокремлюють лексичний матеріал, що називає культурні об’єкти в сюжетах казок. Підставою для визначення того, чи є певні одиниці реаліями, слугують, поряд із сучасними й історичними словниками німецької мови, передусім ономасіологічний словник Франца Дорн- 1 Відсутні казки № 38 «Весілля пані Лисиці», 39.2 «Домовички. Друга казка», 39.3 «Домовички. Третя казка», 41 «Пан Корбес», 42 «Пан кум», 43 «Пані Труде», 45 «Мандрівка Крихітки», 66 «Наречена зайчика», 95 «Старий Гільдебранд», 105 «Казка про жабу», 131 «Красуня Катрінеле та Піф-Паф-Польтрі», 132 «Лис і кінь», 138 «Кнойст і його три сини», 139 «Дівчина з Бракеля», 140 «Домашні слуги», 149 «Куряча балка», 150 «Стара жебрачка», 170 «Ділити любов і горе», 183 «Велетень і кравець», 190 «Крихти на столі». Straipsniai / Articles 203 HANS-HARRY DRÖßIGER seiff для встановлення систематики предметних фактів слугує визначенню обсягу й змісту культурних знань2. Зіставлення німецького оригіналу з двома литовськими перекладами дає змогу зрештою з’ясувати, чи і як позначення реалій, подані в оригіналі разом із їхньою культурною референцією, відтворено в перекладах, а отже, індуктивно зробити висновок, якою мірою концептуальна метонімія бере участь у поводженні з позначеннями реалій у перекладах. Зрештою це відкриває можливості для модифікації когнітивно-лінгвістичних підходів до концептуальної метонімії. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ 1. Казка Казку вважають епічним жанром (або різновидом жанру) і характеризують як фантастичну, піднесену над реальністю, варіативну оповідь, яку можна відмежувати від міфу відсутністю сфери богів, а від легенди — відсутністю конкретних історичних і географічних прив’язок. До основних ознак казки зазвичай зараховують позачасовість і позапросторовість, закономірне скасування законів природи й причинності (наприклад, перетворення, тварини, рослини чи предмети, що розмовляють) та появу фантастичних істот, таких як велетні, карлики, відьми й дракони (пор. Metzler Literatur Lexikon 1990: 292). Водночас у казках з’являються певні реквізити, які часто можуть бути суттєвою частиною казкової оповіді, але в будь-якому разі є предметами культури, представленої в казці (повсякденної, державно-суспільної, придворної тощо), а отже, слугують ознакою історичної достовірності. Якщо дотримуватися погляду на казки як на культурно-історичні та соціально-історичні джерела (пор. Metzler Literatur Lexikon 1990: 293), то саме завдяки появі таких реквізитів «Дитячі й домашні казки» можуть слугувати формуванню уявлень про минулі історичні епохи, які в широкому розумінні можна назвати Середньовіччям. Те, що тут названо реквізитами, — це історичні культурні об’єкти, на які вказують спеціальні позначення реалій. Однак, звісно, слід також зазначити, що «Дитячі й домашні казки» є частиною загальної літературної та мовної спадщини німецької мовної й культурної спільноти, а тому численні лексичні одиниці як загальніші позначення реалій також відсилають до загального культурного тла. 2 За систематикою Франца Дорнзайффа (2004) це предметні групи 2 «Життя»; 4 «Розмір, кількість, число»; 8 «Місце та переміщення в просторі»; 11 «Мислення»; 14 «Мистецтво й культура»; 15 «Співжиття»; 16 «Їжа та питво»; 18 «Суспільство»; 19 «Прилади, техніка»; 20 «Господарство, фінанси»; 21 «Право, етика»; 22 «Релігія, надчуттєве». 204 Acta Linguistica Lithuanica LXIX Zur Handhabung deutscher Realienbezeichnungen in den ins Litauische übersetzten Kinder- und Hausmärchen der Brüder Grimm 2. Культура, реалії, позначення реалій Гасс-Цумквер, спираючись на новіше, розширене поняття культури Гансена3, описує поняття культури так: Воно «виходить за межі політично-соціальних чинників і охоплює ціннісні настанови та орієнтації соціальних середовищ, а також їхній конструктивний характер. Соціальні групи не лише рецептивно „засвоюють“ культурні орієнтації, а й активно змінюють і передають їх у спадок». (Haß-Zumkehr 2001: 2) Каваньйолі подібним чином зазначає, що мову можна розуміти і як продукт культури, і як відображення та засіб вираження культурних уявлень; культура ж охоплює будь-які поведінкові схеми, цінності й досвід (пор. Cavagnoli 2005: 79 f.). Це «охоплення» або «включення» відсилає до так званих фонових знань, які істотно беруть участь у формуванні мовної та культурної спільноти. Отже, знання неможливо уявити без культури. А передавання знань за допомогою мови, наприклад під час перекладу, завжди є, по суті, також передаванням культури4. Культура — це «багатошарова система значущих знаків, які допомагають орієнтуватися у відповідному світі (...) До цієї орієнтаційної функції належать як життєво необхідні базові цінності, так і практичніші повсякденні умовності». (Haß-Zumkehr 2001: 15) Це означає: 1. Культура дає орієнтири — у межах культури необхідно орієнтуватися. 2. Культурні знання конвенціоналізовані й у певній формі кодифіковані в мовній та культурній спільноті. 3. Культура як простір знань має стабільні й інтерпретовані компоненти (пор. Haß-Zumkehr 2001: 16 f.). Належного мовного вираження фонових культурних знань можна досягти різними способами, наприклад за допомогою визначень різного типу в текстах (зокрема фахових), у дво- та багатомовних фахових словниках і енциклопедіях, а під час перекладу — через використання кодифікованих відповідників або, за їх відсутності, за допомогою способів створення відповідників. Виходячи з такого широкого поняття культури, можна розглядати як її складники не лише об’єкти, дії людей, властивості / ознаки об’єктів, людей і дій, а й моральні, естетичні, вольові та утилітарні концепції. Таке широке поняття культури логічно веде до широкого розуміння поняття реалій. Якщо виходити із загального визначення реалій 3 Bibliografische Angaben zu Hansen. s. Haß-Zumkehr (2001). 4 Dornseiff (1964: 305 f.) nannte dies „Kulturübertragung“, und zwar im Sinne einer „erfreulichen Bereicherung im Begriffsvorrat“ einer Zielsprache. Straipsniai / Articles 205 HANS-HARRY DRÖßIGER als kulturspezifische Gegenstände und Handlungen (vgl. Nord 1993: 224) sowie als Identitätsträger einer nationalen/ethnischen Kultur im weitesten Sinne (vgl. Snell-Hornby et al. 1999: 288) folgt, wird zunächst klar, «… що реалії per se і de facto належать до фонду знань мовної та культурної спільноти, можуть бути визначені в межах цього фонду знань і завжди доступні там для комунікації, тобто на них можна посилатися за допомогою відповідних позначень і знову до них звертатися. Завдяки цій — іноді також винятковій — належності до мовної та культурної спільноти реалії та їхні позначення становлять специфічну проблему перекладу або (у ширшому сенсі) мовного посередництва». (Drößiger 2010: 36 f.) У разі потреби працювати з позначеннями реалій Nord рекомендує вдаватися до «пояснювального перекладу», щоб можна було вказати на «культурне вкорінення» в мові оригіналу (пор. Nord 1993: 226). Якщо сформулювати це в когнітивно-лінгвістичному ключі, йдеться про те, щоб зробити культурні знання однієї мовної та культурної спільноти іншої доступними для осмислення, а отже — такими, про які можна спілкуватися мовними засобами, не прагнучи суттєво змінити систему культурних знань цільової мови й культури. У випадку KHM це стосується двох згаданих вище видів культурних знань. Незважаючи на різноманітність класифікаційних моделей реалій5 та їхніх позначень, з огляду на просту структуру казок (пор. Kindlers neues Literatur-Lexikon 1996: 916) індуктивно можна виокремити певні категорії реалій, що співвідносяться з компонентами оповіді в казці. До цих компонентів належать персонажі, місце дії, час дії, перебіг подій, реквізит персонажів, місця й дії. Термін «позначення реалій» є спробою об’єднати лінгвістичні та перекладознавчі підходи до цього явища. Так, позначення реалій називали й називають, зокрема, такими термінами: «іншомовні слова» (H. Paul, W. Schmidt), «запозичена лексика» (W. Schmidt), «екзотизм-позначення» (T. Schip­pan, H. Glück), «національно специфічні реалії» (W. Fleischer), «екзотизми» (Ch. Römer / B. Matzke), «слово-реалія / позначення реалії» (E. Riesel, Ch. Nord).6 Термін Realienbezeichnung слід було б використовувати в ширшому, 5 Eines der Modelle wäre das von Влахов/Флорин (s. 2009: 49–72), auf das aber hier aus Platzgründen nicht eingegangen werden kann. Ebenso geeignet sind systematische Darstellungen des Wortschatzes, wie sie für das Deutsche in Gestalt von systematischen Wörterbüchern, z. B. von Dornseiff Der deutsche Wortschatz nach Sachgruppen, entwickelt wurden. 6 Докладні пояснення поняття позначень реалій і конкретні бібліографічні посилання наведено в Drößiger (2010: 36–52), де я представив підходи з різних галузей лінгвістики та перекладознавства. 206 Acta Linguistica Lithuanica LXIX Zur Handhabung deutscher Realienbezeichnungen in den ins Litauische übersetzten Kinder- und Hausmärchen der Brüder Grimm використовувати в загальному значенні, не залучаючи критерій «чужості», який дуже часто застосовують як критерій опису в лексикології та стилістиці, оскільки це дає змогу пов’язати поняття з генеалогічним мовознавством, яке сильніше наголошує на спільних рисах індоєвропейських мовних і культурних спільнот, ніж на відмінностях між ними. 3. Типи еквівалентності та метонімія Die Systematik der denotativen Äquivalenztypen nach Koller (s. 2011: 230–243) orientiert sich an den Äquivalenzbeziehungen zwischen den Lexemen zweier Sprachen (vgl. Koller 2011: 230), so dass die Anwendung dieser Systematik auf die Handhabung von Realienbezeichnungen im Rahmen von Übersetzungen sinnvoll erscheint. Eine gewisse Analogie zwischen den Äquivalenztypen nach Koller und den Auffassungen zur Metonymie (eine Übersicht hierzu s. Drößiger 2004: 30) führt zu der Schlussfolgerung, dass das Potenzial der Metonymie (des Kontiguitätsraumes) bei der Suche nach Äquivalenten für bestimmte Bezeichnungen der Ausgangssprache (AS) in einer Zielsprache (ZS) angewendet werden kann. Die folgende Übersicht verdeutlicht die gemeinte Analogie: ТАБЛИЦЯ 1. Типи еквівалентності та метонімія (джерело: автор статті) Тип еквівалентності (за Koller) | Типи метонімії / зсуви в просторі суміжності Один-до-одного відповідність | Метонімія неможлива або непотрібна, оскільки мова оригіналу та цільова мова мають семантично еквівалентні позначення; це охоплює також конотативну й прагматичну еквівалентність, напр., нім. Ungeheuer > лит. siaubūnas7 Відповідність один-до-багатьох | У цільовій мові використовуються різні лексеми певного простору суміжності, тоді як у мові оригіналу їм відповідає одна багатозначна лексема, напр., нім. Frau > лит. moteris (основне значення, протиставлене «чоловікові»), žmona (дружина, заміжня жінка), šeimininkė (господиня дому, господиня), ponia (форма звертання). Відповідність багато-до-одного | Кілька лексем мови оригіналу репрезентують певний фрагмент простору суміжності, тоді як у цільовій мові використовується гіперонімічна лексема, напр., нім. Kammer, Stube, Zimmer > лит. kambarys. 7 Усі наведені приклади взято з KHM (німецький оригінал і литовські переклади). Straipsniai / Articles 207 HANS-HARRY DRÖßIGER Тип еквівалентності (за Коллером) Типи метонімії / зсуви в просторі суміжності Відповідність «один — нуль» Для лексеми вихідної мови не існує еквівалента в цільовій мові, проте в цільовій мові на значення лексеми вихідної мови можна вказати за допомогою інших способів найменування, наприклад, нім. ein rechtes Höllenfeuer > лит. baisiai prikūrenta. У таких випадках можна, наприклад, спостерігати метонімічний зв’язок типу «причина — наслідок». Відповідність «один — частина» Як еквівалент лексеми вихідної мови в цільовій мові використовується лексема, що вказує лише на частину значення лексеми вихідної мови, що зазвичай відповідає метонімічному зв’язку «ціле — частина», наприклад, нім. Keller > лит. pogrindis. Унікальність певних реалій та їхніх позначень у межах однієї мовної та культурної спільноти часто змушує перекладача шукати способи, як адекватно щодо предмета й адресата (пор. Drößiger 2011: 7 f.; Drößiger 2012: 8 f.) поводитися з німецькими позначеннями реалій. Це стосується також можливостей, які дає метонімія, адже згадані вище окремі процедури не дають змоги теоретично відобразити всі типи метонімії, що фактично застосовуються в перекладених текстах. Причина цього полягає в самій природі метонімії, оскільки «метонімія (відповідно, суміжність) також є процесом, який дозволяє мовцям/авторам модифікувати задане знання (...) у певною мірою творчий спосіб»: (Drößiger 2007: 175) Іноді перекладач при цьому заходить надто далеко, тобто зсув у просторі суміжності стає надмірним, унаслідок чого порушується рівновага між предметною адекватністю та адекватністю для адресата, і через це вже не можна говорити про «зсув» у звичному значенні цього слова (див. нижче розділ про метонімічне спотворення). НАЗВИ РЕАЛІЙ У KHM: МІЖ ЕКВІВАЛЕНТНІСТЮ ТА МЕТОНІМІЄЮ Знання про основи повсякденного життя в соціальних спільнотах, про культурний, економічний, духовний і соціальний потенціал природи, про опанування буття у формі праці та духовних 208 Acta Linguistica Lithuanica LXIX Zur Handhabung deutscher Realienbezeichnungen in den ins Litauische übersetzten Kinder- und Hausmärchen der Brüder Grimm дій знаходить вираження в лексичних одиницях, специфічних для певної мови, але становить спільне знання для великих географічних просторів, тож, використовуючи наведене вище широке поняття культури, можна стверджувати, що кожна індоєвропейська мовна й культурна спільнота сформувала власний словниковий запас для позначення загальних компонентів культурного тла. I. ПОВНА ЕКВІВАЛЕНТНІСТЬ — БЕЗ МЕТОНІМІЇ У перекладах KHM литовською мовою порівняно з німецьким оригіналом виявляється, що в обох цих мовах є основні слова для позначення тих культурних повсякденних предметів, які значною мірою не походять зі спільного індоєвропейського основного словникового запасу, з якого вони розвинулися б як специфічні для певної мови, а кожна мова сформувала власні корені слів і — залежно від морфологічних особливостей відповідної мови — основні слова. Наслідком цього є повністю еквівалентні лексеми в цих мовах, уживання яких у перекладах не створює проблем, оскільки вони відповідають як предметові, так і адресатові. ТАБЛИЦЯ 2. Повністю еквівалентні назви реалій (джерело: автор статті) НІМЕЦЬКА ЛИТОВСЬКА НІМЕЦЬКА ЛИТОВСЬКА сокира kirvis голка adata мітла šluota піч krosnis хліб duona замок dvaras, pilis пряжа siūlai мотузка virvė дзвін varpas кімната pirkia вогнище židinys колиска lopšys двір kiemas вдова našlė скриня skrynia нитка siūlas Деякі приклади можна вважати запозиченнями з німецької до литовської мови, зумовленими певними історичними обставинами: Straipsniai / Articles 209 HANS-HARRY DRÖßIGER ТАБЛИЦЯ 3. Запозичення з німецької мови (джерело: автор статті) НІМЕЦЬКА8 > ЛИТОВСЬКА9 НІМЕЦЬКА > ЛИТОВСЬКА Граф > граф Колесо > колесо Герцог > герцог рамка > рамка крейда > крейда зал > зала ділянка > лат І, звісно, серед кореневих слів можна знайти свідчення, які вказують на спільні запозичення з інших, переважно давніших індоєвропейських мов, тож у таких випадках, імовірно, справді можна говорити про індоєвропейську спадщину успадкованої лексики: ТАБЛИЦЯ 4. Індоєвропейська успадкована лексика (джерело: автор статті) НІМЕЦЬКА ЛИТОВСЬКА НІМЕЦЬКА ЛИТОВСЬКА дуб дуб люлька люлька кімната кімната донька донька / дочка казан казан двері двері корона корона Цукор цукор Лише новіші назви реалій німецької мови, передусім слова, утворені шляхом словотвору — здебільшого словоскладання, — створюють труднощі під час перекладу. Їх можна розв’язати лише тоді, коли в мові цільової культури є порівнювані (еквівалентні) явища, що вказують на спільні риси культурного розвитку (ремесла, форми правління, предмети повсякденного вжитку, будівництво, транспортні засоби тощо) різних мовних і культурних спільнот. Для ілюстрації наведемо кілька прикладів із KHM у тематичній групі одягу: 8 Хоча припускають, що Kreide і Graf могли бути запозичені до германських мов із середньолатинської або вульгарної латини, на мою думку, поширення цих слів у германських мовах разом зі зміною значення до того, яке зберігається й донині, а також географічне сусідство германського та балтійського мовних ареалів є переконливим обґрунтуванням запозичення їх до литовської мови, яке відбулося якщо не виключно з німецької, то принаймні з германської гілки індоєвропейської мовної сім’ї. 9 Відомості про литовську лексику лише зрідка трапляються у Lietuvių kalbos žodynas (LKŽ). Однозначні лексикографічні свідчення містять Deutsche Wörterbuch братів Грімм (див. http://dwb.uni-trier.de/de/ [2013-02-27]) і Duden. Herkunftswörterbuch; бібліографічні відомості див. у списку літератури. 210 Acta Linguistica Lithuanica LXIX Zur Handhabung deutscher Realienbezeichnungen in den ins Litauische übersetzten Kinder- und Hausmärchen der Brüder Grimm ТАБЛИЦЯ 5. Литовські відповідники німецьких складних слів (джерело: автор статті) НІМЕЦЬКА ЛИТОВСЬКА НІМЕЦЬКА ЛИТОВСЬКА одяг купців хутряний верхній одяг весільна сорочка дерев’яні сабо лахміття шкіряний плащ Однак слід зауважити, що у випадку Bratenrock10 у литовському перекладі складники поняття відсутні або втрачені, оскільки використаний литовський лексем apsiaustas позначає плащ або верхній одяг загалом. II. МЕТОНІМІЧНА ЕКВІВАЛЕНТНІСТЬ — ЗСУВИ В ПРОСТОРІ СУМІЖНОСТІ Литовські переклади KHM засвідчують, що значення німецьких назв реалій не завжди відтворювалися еквівалентно (якщо не брати до уваги неправильні або відсутні лексеми в перекладах). Ці випадки метонімічної еквівалентності ужитих литовських назв, що супроводжуються втратою культурно зумовлених знань вихідної мови й тому видаються адекватними адресатові, але вже не предметно точними, можна поділити на такі типи. 1. Метонімічний зсув У наведеному вище прикладі Bratenrock обрана в литовському перекладі назва відповідає цій метонімічній характеристиці: замість точнішої німецької лексеми, наділеної певними соціальними та функціональними конотаціями, у литовському тексті з’являється apsiaustas — гіперонім для такого виду одягу. Через уживання в литовському тексті гіперонімів втрачаються конотації (наприклад, пейоративність нім. Wanst) або посилання на уточнення понять, наприклад на різновиди й типи, які в німецькій мові дуже часто трапляються в першому компоненті 10 Bratenrock — це чоловічий одяг, який носили, зокрема, на офіційні заходи в XIX ст.; його також називали Gehrock. За DUW, назва Bratenrock має компонент «застарілий, жартівливий». Straipsniai / Articles 211 HANS-HARRY DRÖBIGER детермінативних композитів, втрачаються. Цей перший тип я називаю метонімічним зсувом; у перекладах замість назви вживається назва гіпероніма, наявного в просторі суміжності. Інші приклади цього першого типу з перекладів KHM литовською мовою:11 Т А Б Л И Ц Я 6. Метонімічний зсув (джерело: автор статті) НІМЕЦЬКА ЛИТОВСЬКА Wanst pilvas Windhund šuo [лише у Балчиконіса] Schlafgemach kambarys [лише у Балчиконіса] піч піч чорний хід, двері до будинку, хвіртка двері смажена ковбаска ковбаса 2. Метонімічне викривлення Другий тип метонімічної еквівалентності я називаю метонімічним викривленням; до нього можна віднести явища руху в просторі суміжності, описані в традиційних дослідженнях метонімії, як-от: об’єкт — діяльність з об’єктом, причина — наслідок, ціле — об’єктивні властивості / частини цілого тощо. Наведені нижче окремі випадки з KHM та лексеми, що трапляються як «еквіваленти» в литовських перекладах, репрезентують це метонімічне викривлення, хоча не завжди можна однозначно визначити, чому перекладач вирішив використати такі метонімічні викривлення. • KHM 1: нім. «(...) тоді вона взяла золоту кулю, підкинула її вгору й знову спіймала; і це була її найулюбленіша іграшка12 > лит. «(...) узявши золоту кулю, гралася». (Балчіконіс) — Тут метонімічне викривлення відбувається між об’єктом і дією з об’єктом, оскільки žaisti — це дієслово, що відповідає німецькому spielen.» 11 Деякі з цих прикладів, звісно, трапляються лише поодиноко, але саме тому вони становлять інтерес для розрізнення випадків. Так, наприклад, Балчіконіс також передав Hintertür як užpakalinės durys. 12 Орфографія та пунктуація цитованого видання KHM не завжди відповідають правилам, прийнятим сьогодні. Виділення назви реалії курсивом належить авторові статті. 212 Acta Linguistica Lithuanica LXIX Zur Handhabung deutscher Realienbezeichnungen in den ins Litauische übersetzten Kinder- und Hausmärchen der Brüder Grimm • KHM 11: нім. «Та сталося, що король тієї країни влаштував у лісі велике полювання». > лит. «Одного разу там полював король тієї країни». (Балчиконіс) — Метонімічне викривлення тут відбувається між подією та дією в межах події, оскільки лит. дієслово medžioti відповідає німецькому дієслову jagen. • KHM 5: нім. «Тоді вовк пішов до одного крамаря і купив собі великий шматок крейди». > лит. «Тоді вовк побіг до krautuvė, купив великий шматок крейди (...)» (Балчиконіс) — Метонімічне викривлення тут стосується зв’язку між особою та місцем її дії, адже krautuvė є литовським відповідником слова (Kram)Laden — «крамниця». • KHM 6: нім. «(...) виймає вогнепальну рушницю, яка має бути в кобурах (...)» > лит. «(...) витягнув би пістолет, який буде застромлений за вуздечку (...)» (Балчиконіс) — Метонімічне викривлення тут відбулося через заміну одного співгіпоніма іншим при спільному гіперонімі Schusswaffe — «вогнепальна зброя». • KHM 25: нім. «А ранкова зоря встала, дала їй курячу ніжку і сказала: “Якщо ти не матимеш цієї ніжки¹³, то не зможеш відімкнути Скляну гору (...)”» > лит. «А ранкова зоря встала, подала їй raktelį і сказала: — Якщо ти не матимеш цього raktelio, то не зможеш відімкнути Скляну гору (...)» (Балчиконіс) — Метонімічне викривлення тут відбулося між об’єктом і його функцією. • KHM 14: нім. «Коли почалося свято, до зали увійшли три дівчини у дивовижному вбранні (...)» > лит. «Коли почалися урочистості, до зали увійшли три дивно вбрані moteriškės (...)» (Балчиконіс) — Метонімічне викривлення виходить за межі прийнятного узагальнення в литовській мові, оскільки в перекладі втрачено поняттєві компоненти, на які вказує німецьке слово Jungfer¹⁴, адже лит. moteriškė позначає дорослу жінку. 3. Метонімічне викривлення Третій тип метонімічної еквівалентності я називаю метонімічним викривленням; воно виникає щоразу, коли рух у просторі суміжності заходить так далеко, що істотні семантичні компоненти оригінального- ¹³ DWB: «hinkel, n. молоде курча (...)» (http://woerterbuchnetz.de/cgi-bin/WBNetz/genFOplus.tcl?sigle=DWB&lemid=GH09066 [2013-07-08]). Hinkelbeinchen, отже, є назвою ноги молодого курчати. ¹⁴ DWB: «2) jungfer, від поняття молодої пані (...), на противагу старшій, власне господині дому, спершу позначає незаміжню дочку дому, а далі — будь-яку незаміжню жінку, як почесну назву; нині ми вжили б повне слово Jungfrau або, якщо слід підкреслити радше титул (пор. 3) (...)» (http://woerterbuchnetz.de/DWB/?sigle=DWB&mode=Vernetzung&lemid=GJ01376 [2012-12-10] Straipsniai / Articles 213 HANS-HARRY DRÖßIGER лексеми постають усуненими, унаслідок чого вже неможливо досягти належної референції до об’єкта, а отже, і передавання знань. Наслідком стають непорозуміння та хибні тлумачення. Рішення перекладача вдаватися до таких семантично викривлених найменувань не завжди можна переконливо пояснити, тим паче що в литовській цільовій мові є цілком відповідні еквіваленти. Кілька прикладів: KHM 2: нім. „(...) мене попросила бути кумою моя Base (...) > лит. „(...) kviečia mane draugė į krikštynas (...)“ (Balčikonis) – Вибір слова draugė (буквально: «подруга») усуває семантичний компонент спорідненості; правильним еквівалентом було б лит. pusseserė. KHM 4: нім. „»Тепер я тебе схоплю«, — мовив Unhold“ > лит. „– Aš tave pamokysiu, – tarė ilgabarzdis.“ (Balčikonis) – Із лит. ilgabarzdis (буквально: «довгобородий») зникають семантичні компоненти небезпеки та зла; правильним еквівалентом було б лит. pabaisa, яке перекладач ужив в іншому місці в KHM. KHM 6: нім. „„Тоді вона вигукнула: »Ой, яка гарна Goldzeug!«“ > лит. „– O, kokie gražūs daiktai! – sušuko ji (...)“ (Balčikonis) – Втрачаються вказівка на матеріал і уявлення про цінність золота, оскільки литовська назва (буквально «гарні речі») повідомляє, що золоті речі, мабуть, гарні, але не кожна гарна річ зроблена із золота; правильним литовським еквівалентом було б aukso daiktai. KHM 9: нім. „(...) сказала королю: »це звичайна Bettelmädchen, яку ти привів із собою (...)“ > лит. „(...) sakydama savo sūnui: – Tu vedei elgetos dukterį (...)“ (Balčikonis). У буквальному значенні тут ідеться про «дочку жебрака», однак це метонімічне викривлення, адже per se у тексті не сказано, що названа дівчина справді є дочкою жебрака, а лише те, що зовні вона схожа на жебрачку. III. НУЛЬОВА ЕКВІВАЛЕНТНІСТЬ — ІНКОРПОРАЦІЯ ІНШОМОВНИХ СЛІВ Доступ до культурних знань іншої мовної та культурної спільноти для власної спільноти дуже часто забезпечується шляхом прямого запозичення певних лексем, оскільки в культурі цільової мови немає еквівалентів, які можна встановити з погляду мовної генеалогії. У перекладах KHM це германізми, які в цільовій мові 214 Acta Linguistica Lithuanica LXIX Zur Handhabung deutscher Realienbezeichnungen in den ins Litauische übersetzten Kinder- und Hausmärchen der Brüder Grimm Текст було включено без подальших синтаксично-семантичних зв’язків, таких як експлікація, парафраз тощо. Особливо в категоріях «особи» та «міри / кількості / монети» ці реалієназви постають як «задані» іншомовні слова, морфологічно, а подекуди й фонетико-фонологічно інкорпоровані в ЦМ: Т А Б Л И Ц Я 7. Запозичення іншомовних слів у литовську мову (джерело: автор статті) НІМЕЦЬКА ЛИТОВСЬКА НІМЕЦЬКА ЛИТОВСЬКА Taler taleris Herzog hercogas Baron baronas Mauschel maūšelis Graf grafas Однак у поводженні з ними немає послідовності, адже не всі назви монет запозичуються як германізми; Taler, імовірно, становить виняток через більшу впізнаваність. Назви монет, які не запозичуються, — це Batzen (KHM 15) і Heller (KHM 4), замість яких у литовському тексті вжито гіпероніми відповідно до метонімічного зсуву, наприклад: нім. Batzen > лит. pinigėliai; нім. Scheidemünze > лит. smulkiai. ВИСНОВКИ Виявлення й опис реалійних позначень у KHM сприяє не лише кращому розумінню певних деталей казок, а й реконструкції знань, які передають казки; це дає змогу порівнювати їх із сучасними знаннями про повсякденні речі, суспільні відносини тощо. У цьому сенсі казки справді можна розглядати як джерело соціальної історії та історії культури. Однак необхідними передумовами для цього є широке розуміння культури та широке розуміння реалій і їхніх позначень. Ці дві передумови закономірно зумовлюють систематичний аналіз KHM щодо реалійних позначень, який охоплює не лише особливо помітні позначення — ті, що виразно контрастують із нашою сучасною культурою, — а й ті позначення реалій, які відсилають до підвалин нашої, значною мірою спільної європейської культури. З лінгвістичного погляду виявилося, що модель еквівалентності перекладознавства, орієнтовану на словниковий склад, як-от модель Коллера, можна поєднати з лексико-семантичними чи когнітивно-лінгвістичними категоріями, такими як мет- Straipsniai / Articles 215 HANS-HARRY DRÖßIGER онімія, щоб точніше виявляти й описувати поводження з певними лексичними ділянками в перекладі. Такі поєднання зумовлюють зміни у відповідних теоретичних конструктах; наприклад, лексичну модель еквівалентності перекладознавства можна спростити до трьох типів еквівалентності: (1) повна еквівалентність, (2) метонімічна еквівалентність як переміщення у просторі суміжності, (3) нульова еквівалентність, яка може зумовити запозичення іншомовного слова. Щодо когнітивно-лінгвістичних теоретичних підходів до метонімії, тут також можливі перевірки й зміни, адже розрізнення метонімічних зсувів, перекручень і спотворень свідчить про необхідність подальшого дослідження структури й процесів у просторі суміжності, щоб можна було сформулювати точніші твердження про людські знання загалом. QUELLEN B r o l i a i G r i m a i 1999–2001: Vaikų ir namų pasakos 1–4. Iš vokiečių kalbos vertė Adomas Pranas Druktenis. Vilnius: Alma littera. Brolių Grimų Pasakos 1–2. 2010. Iš vokiečių kalbos vertė Juozas Balčikonis [Original der Übersetzung: 1938–1939]. Kaunas: Vaiga. G r i m m J a c o b, G r i m m W i l h e l m 2010: Kinder- und Hausmärchen. Ausgabe letzter Hand mit den Originalanmerkungen der Brüder Grimm. Mit einem Anhang sämtlicher, nicht in allen Auflagen veröffentlichter Märchen und Herkunftsnachweisen hrsg. von Heinz Rölleke. 3 Bde. [Original: 1857] [= KHM]. Stuttgart: Reclam. FACHLITERATUR C a v a g n o l i S t e f a n i a 2005: Vom Paradigma zur Umsetzung: Das Bozner Modell. – Wissenstransfer durch Sprache als gesellschaftliches Problem, hrsg. von Gerd Antos, Sigurd Wichter. Frankfurt/Main: Peter Lang, 77–89. D o r n s e i f f F r a n z 1964: Sprache und Sprechender, hrsg. von Jürgen Werner. Leipzig: Koehler & Amelang. D r ö ß i g e r H a n s-H a r r y 2004: Bemerkungen zur kommunikativen und kognitiven Charakteristik der Metonymie im Deutschen. – Kalbų studijos 5, 30–40. D r ö ß i g e r H a n s-H a r r y 2007: Metaphorik und Metonymie im Deutschen. Untersuchungen zum Diskurspotenzial semantisch-kognitiver Räume. Hamburg: Dr. Kovač. D r ö ß i g e r H a n s-H a r r y 2010: Zum Begriff und zu Problemen der Realien und ihrer Bezeichnungen. – Vertimo studijos 3, 36–52. 216 Acta Linguistica Lithuanica LXIX Zur Handhabung deutscher Realienbezeichnungen in den ins Litauische übersetzten Kinder- und Hausmärchen der Brüder Grimm Drößiger Hans-Harry 2011: Terminologie in Theorie und Praxis unter dem besonderen Aspekt der interkulturellen Kommunikation. – Inostrannye jazyki v vys ej kole 2(17), 5–13. Drößiger Hans-Harry 2012: Realien, ihre Bezeichnungen und Aspekte der Interkulturalität. – Kalbų studijos 20, 5–11. Haß-Zumkehr Ulrike 2001: Deutsche Wörterbücher – Brennpunkt von Sprach- und Kulturgeschichte. Berlin, New York: de Gruyter. Kindlers neues Literatur-Lexikon 1996: Bd. 6. Hrsg. von Walter Jens. München: Kindler. Koller Werner 2011: Einführung in die Übersetzungswissenschaft. 8., neubearbeitete Auflage. Tübingen: Francke. Metzler Literatur Lexikon 1990: Hrsg. von Günther und Irmgard Schweikle. 2., überarbeitete Auflage. Stuttgart: Metzler. Nord Christiane 1993: Einführung in das funktionale Übersetzen. Tübingen, Basel: Francke. Snell-Hornby M., Hönig H. G., Kußmaul P., Schmitt P. A. (Hrsg.) 1999: Handbuch Translation. 2., verbesserte Auflage. Tübingen: Stauffenburg. Влахов Сергей, Флорин Сидер 2009: Непереводимое в переводе. Москва: Р. Валент. WÖRTERBÜCHER Dornseiff Franz 2004: Der deutsche Wortschatz nach Sachgruppen. 8., völlig neu bearbeitete Auflage von Uwe Quasthoff. Berlin, New York: de Gruyter. Duden. Das Herkunftswörterbuch 2005: 3., völlig neu bearbeitete und erweiterte Auflage (CD-ROM). Mannheim: Bibliographisches Institut & F. A. Brockhaus AG. Duden. Deutsches Universalwörterbuch 2006: 6., überarbeitete und erweiterte Auflage (CD-ROM) [= DUW]. Mannheim: Bibliographisches Institut & F. A. Brockhaus AG. Grimm Jacob, Grimm Wilhelm 1998–2004: Deutsches Wörterbuch. [Original: 1852–1960] [= DWB]. URL: http://www.dwb.uni-trier.de/ [2013.02.22.] Lietuvių kalbos žodynas, elektroninis variantas, redaktorių kolegija: Gertrūda Naktinienė (vyr. red.), Jonas Paulauskas, Rიტutė Petrokienė, Vytautas Vitkauskas, Jolanta Zabarskaitė. Vilnius: Lietuvių kalbos institutas, 2008. Prieiga internete: www.lkz.lt. [2013.02.22]. Straipsniai / Articles 217 HANS-HARRY DRÖBIGER Vokiškų realijų pavadinimų atitikmenys Brolių Grimų Vaikų ir namų pasakų vertimuose į lietuvių kalbą SANTRAUKA Šio straipsnio tikslas – remiantis rinktiniais pavyzdžiais apžvelgti vokiškų realijų pavadinimų atitikmenų vartojimą Juozo Balčikonio ir Adomo Prano Druktenio į lietuvių kalbą verstose brolių Grimų Vaikų ir namų pasakose. Vartojant realijų pavadinimų atitikmenis, didelis vaidmuo tenka metonimijai. Metonimija gali būti sąmoningai pavartota ieškant atitikmens, antra vertus, metonimija gali tapti išeitimi, kai atitikmenų lietuvių kalboje nėra. Dalis brolių Grimų pasakose esančių realijų pavadinimų ypatingi tuo, kad žymi informaciją, nebeatitinkančią šiuolaikinio žmogaus žinių. Taigi nuo lietuviškų atitikmenų parinkimo priklauso tai, kaip lietuvis skaitytojas supras šį jam erdvės ir laiko atžvilgiu svetimą kultūrinį pasaulį. Atitikmens parinkimas susijęs su bet kurių dviejų kalbų leksinės-semantinės ekvivalencijos problema. Pasitelkiant lietuviškus atitikmenis straipsnyje įvertinami Wernerio Kollerio (2011) atitikmenų tipai. Įteikta 2013 m. liepos 5 d. HANS-HARRY DRÖBIGER Vilniaus universitetas, Kauno humanitarinis fakultetas Muitinės g. 8, LT-44280 Kaunas, Lietuva [email protected] 218 Acta Linguistica Lithuanica LXIX