Neapibrėžtą ypatybės kiekį žymintys būdvardžiai: priešdėlių „po-“ ir „pa-“ vedinių kirčiavimas

AURELIJA TAMULIONIENĖ Інститут литовської мови Напрями наукових досліджень: лексикологія, морфологія. ПРИКМЕТНИКИ, ЩО ПОЗНАЧАЮТЬ НЕВИЗНАЧЕНУ МІРУ ОЗНАКИ: АКЦЕНТУВАННЯ ПОХІДНИХ ІЗ ПРЕФІКСАМИ PO- І PA- Прикметники, що позначають невизначену міру ознаки: акцентування похідних із префіксами po- і pa- АНОТАЦІЯ У статті розглядається акцентування прикметників, що позначають невизначену міру ознаки, тобто похідних із префіксами po- і pa- та їхніх твірних слів. Об’єктом дослідження є прикметники, що позначають невизначену міру ознаки, наведені в академічному електронному Словнику литовської мови. У статті весь матеріал згруповано за словотвірними типами. В окремих частинах статті розглядається акцентування похідних кожного словотвірного типу (з префіксами po- і pa-) та їхніх твірних слів. АНОТАЦІЯ У статті розглядається акцентування прикметників, що позначають невизначену міру ознаки, тобто похідних із префіксами po- і pa- та їхніх твірних слів. Об’єктом дослідження є прикметники, що позначають невизначену міру ознаки й наведені в академічному електронному Словнику литовської мови. У статті весь матеріал згруповано за словотвірними типами. В окремих розділах розглядається акцентування похідних кожного словотвірного типу (з префіксами po- і pa-) та їхніх твірних слів. КЛЮЧОВІ СЛОВА: акцентна домінація, акцентування, акцентна парадигма, варіанти акцентування, прикметники, що позначають невизначену міру ознаки. КЛЮЧОВІ СЛОВА: акцентна домінація, акцентування, акцентна парадигма, варіанти акцентування, прикметники, що позначають невизначену міру ознаки. Straipsniai / Articles 185 A U R E L I J A T A M U L I O N I E N Ė ВСТУП У статті на матеріалі електронної версії академічного Литовського словника (далі — LKŽe) аналізується акцентуація прикметників, що позначають невизначену міру ознаки, тобто утворень із префіксами po- та pa-, а також їхніх твірних слів¹. У LKŽe знайдено загалом 214 утворень із префіксом po- та 316 утворень із префіксом pa-, що позначають невизначену міру ознаки². В окремих розділах статті аналізується акцентуація прикметників двох словотвірних типів³ — із префіксом po- та із префіксом pa-; зазначено варіанти наголошування. Описано також акцентуацію твірних слів і проаналізовано, від слів із яким типом наголошування (кореневим чи рухомим) утворено похідні. За впливом на твірні основи префікси похідних поділяються на домінантні підсилювальні (префікс po-) і домінантні послаблювальні (префікс pa-; Данґуоле Мікуленєне називає їх афіксами змінної сили [Mikulėnienė 2005: 177; пор. Stundžia 1995: 10])⁴. Основи всіх твірних слів поділяються на сильні (bráuzga, dieró tas) і слабкі (aštrùs, baisùs). Наприкінці розділів подано висновки й описано акцентні властивості похідних та твірних слів. 1. НАГОЛОШУВАННЯ ПОХІДНИХ ІЗ ПРЕФІКСОМ PO- У першому розділі аналізується наголошування 214 похідних із префіксом po-, що позначають невизначену міру ознаки, та їхніх твірних слів. Майже всі похідні з префіксом po- мають наголос за акцентною парадигмою 1 [(a); 206 слів]. Три похідні мають наголос за акцентною парадигмою 3ª [(b); 3 слова]. Є похідні з варіантним наголошуванням. Варіюють похідні з акцентними парадигмами 1 і 3ª [(c); 7 випадків]⁵. ¹ Похідні з префіксами po-, pa- обрано об’єктом дослідження, оскільки вони досить поширені й споріднені з історичного погляду. Історично з прийменником po (< pā) пов’язані два префікси сучасної литовської мови: po- і pa-. Обидва можна вважати аломорфами одного й того самого префікса *pā-: pa- відповідає слабкому, а po- — сильному ступеню реалізації (Mikulėnienė 1994: 118). ² У статті термін невизначений вживається лише для позначення невизначеності міри ознаки (докладніше див. Tamulionienė 2013). ³ Докладніше про словотвір цих прикметників, розмежування словотвірних типів і визначення твірних слів див. Tamulionienė 2013: 126–145. ⁴ Домінантні підсилювальні афікси — це афікси, які «підсилюють або зберігають сильну твірну основу [...] Домінантні послаблювальні афікси, навпаки, послаблюють або зберігають слабку основу твірного слова» (Stundžia 1995: 9–10). ⁵ Одне слово в LKŽe подано без наголосу (popilkas). У LKŽK для прикметника pódrungnas знайдено одну картку, у якій зазначено лише називний відмінок чоловічого роду основної форми цього слова, наголошуваний 186 Acta Linguistica Lithuanica LXIX Прикметники, що позначають невизначену міру ознаки: акцентуація похідних із префіксами po- і pa- (a) 1-й акцентний тип: póankstis, póankštis, póankštokas, póaštris, 2 póaukštis, póbaisis, póbaltis, póbasis, póbaugis, póbėris, póbjauris, póblogis, póbrangis, póbrangus, póbudris, póbugštus, póbukis, pódailus, 1 pódidelis, 1 pódidis, pódidokas, pódidokis, pódievotis, pódykis, pódrėgnis, pód rūngnis, pódrūtis, pód ukslis, 2 pógar sis, pógausis, pógel tis, pógeltonis, pógeras, pógeris, pógiedris, pógilis, póilgas, pógloris, pógr ažis, pógreitis, pógrynis, póilgis, póivairis, pójaunas, 2 pójaunis, pókalnotas, pókarštas, pókarštis, pókarštokas, pó kartis, pókei stas, pókeistis, pókietis, pókimis, pó klaikis, póklienis, pókreivas, pókreivis, ×pókūdis, pókurčis, pókurtis, pókvailis, pólaibis, 2 pólaisvis, 2 pólaiškis, pólaukštis, pólengvis, ×pó lentis, pólėdnus, pólėtis, póliesis, 2 pól ygis, póliūdnis, pó lomis, póm aršis, póm ažis, póm ažokas, pómėlynis, pómenkis, pó minkštis, pómitris, pómukšis, pómulkis, pón ašis, pónaujis, pó nedoris, pó nekis, pópaikšis, pó palaidis, pó palaikis, pó pasiutis, pó pigis, pó piktis, pó pilkis, pó pilnis, pó platis, pó plepis, pó plikas, pó plikis, pó pliuškis, pó plokštis, pó plonis, pó prastis, pó puikis, póraganis, 2 pórainis, póra išis, pór ambis, pór amis, póraudis, póra udonis, póresvas, póresvis, póretis, póretokas, pórudis, pórūgštas, 2 pórūgštis, pórūgštokas, pórūpis, pórūstis, pósaldis, pósaldus, pós enis, pósiauris, pósiaurokas, pósilpnis, póskaudis, póskystis, póskystokas, pós kriauznis, ×póskrum nis, 2 póslenis, pós lidis, 2 póslydis, pós magis, pós mailis, pós mulkis, 2 pósnūdis, pósraunis, pó stambis, pó stangus, pó statis, pó stipris, póstrukis, pósūdrus, pósukrus, pósunkis, pósveikis, pósaltis, póšykštis, póšilvas, póšiltas, póšiltis, póšiltokas, póšykštas, póširmis, póšiurkštis, póšiurpis, póšlapis, póšlapis, póšveplis, pótaikis, pótampris, pótamsis, pótamsokas, pótankis, póteis is, pótekinis, 2 pótykis, 2 pótylis, pótinginis, 2 pótingis, 2 pótyris, pót irštis, pót izis, 2 pótolis, pótrankis, 2 pó troškis, pótrumpis, pótrumpis, pótrumpokas, pót uštis, pótvirtis, póūmis, póvargšis, 2 póveikis, póvelis, póvelniškas, póverksmis, póverksnis, 2 póvesis, póvesus, póvidutinis, pó vienodis, póvilgšnis, póvilkis, póvyriškas, póžalis, 2 póžemis, póžiaudris, póžydris, póžilis, póži oplis, póžvairis, póžvalis. (b) 3-й акцентний тип: pobrauzgýs, pódrungnas, póp ilkas. (c) pójuodis (1) Gd, Slm⁶ – pojuodýs (3-й акцентний тип) Jn; 2 pósausis (1) Erž, Ėr, Grš, Ktk, Slm, Srv, Vn, Žr – posausýs (3-й акцентний тип) Žr; ×póskūpis (1) Ds – poskūpýs (3-й акцентний тип) Šll; póstoris (1) Ėr, Rs, Sb, з висхідною інтонацією, акцентний тип не вказано. Прикметник popilkas також трапився лише на одній картці. У ній основне слово не акцентоване; лише ілюстративне речення, записане в Ноці (південноаукштайтський говір), засвідчує, що цей похідний прикметник має акцентуватися за 3-м акцентним типом: «Vienas buvo popilkais rūkais pasprėdis, o kito neatsimenu» («Один був укритий ледь сірими туманами, а іншого не пам’ятаю»). У словниках цього говору прикметника не знайдено (DvŽ 2010). З ілюстративного прикладу в LKŽŽ можна зробити припущення, що похідний прикметник popilkas має акцентуватися так само, як похідний прикметник pódrungnas, — за 3-м акцентним типом [(b); 2 слова]. 6 Матеріал, наведений у LKŽŽ, не відображає справжнього ареалу поширення похідних. Слово може бути не зафіксоване у словнику, але це не означає, що воно не вживається в цій місцевості, тому географічне поширення похідних, аналізованих у статті, слід вважати приблизним. У статті біля похідних зазначено місцевості, де їх зафіксовано в LKŽŽe. Скорочення назв місцевостей відповідають скороченням, наведеним у LKŽŽe. Описуючи говори, спираємося на класифікацію говорів Алєксаса Ґірденіса та Зіґмаса Зінкявічюса в Lietuvių kalbos atlase (LKA I; карта № 1). Straipsniai / Articles 187 A U R E L I J A T A M U L I O N I E N Ė Sld, Trs – postorỹs (3a) Grg; pósūris (1) Dr, J, Rm, Sb – posūrỹs (3a) Jn, Kv; pósūviesis (1) BŽ 506, Rm – pōsviesỹs (3a) Tl; pótumpis (1) M.Unt – potumpỹs (3a) Tv7. Основні слова найчастіше акцентуються за 4-м акцентним типом [(d); 89 слів], рідше — за 3-м [(e1); 17 слів], 3-мb акцентним типом [(e2); 2 слова], 2-м [(f); 7 слів] і 1-м [(g); 13 слів]. (d) 4-й акцентний тип: ankstùs, añkštas, aštrùs, baisùs, bãsas, blõgas, bugštùs, 3 būkas, 1 dýkas, druñgnas, dukslùs, garsùs, 3 gẽltas, 1 gė̃ras, giẽdras, gilùs, gražùs, grẽitas, įvãirus, kei̇̃stas, kimùs, klaikùs, kreĩvas, ×kū́das, kurčias, kvai̇̃las, lai̇̃škus, laukštùs, leñgvas, ×leñtas, lė̃tas, liūdnas, lomùs, maršùs, 1 mãžas, meñkas, mìtras, našùs, naũjas, 3 nėkas, 1 pìktas, platùs, plepùs, plìkas, praštas, puikùs, ramùs, raũdas, rẽsvas, rė́tas, rū́das, rupùs, 2 saũsas, sẽnas, 1 siaũras, skriaũznas, ×skruñmnas, slėnùs, slidùs, smagùs, smailùs, snūdùs, sraunùs, statùs, 2 striùkas, sukrùs, 1 sveĩkas, šìlvas, 2 šìltas, šiurpùs, šlãpias, švẽplas, tamprùs, tingùs, tìrš tas, tižùs, tolùs, troškùs, 2 trùmpas, tùščias, velùs, verksnùs, vìl kas, žãlias, žẽmas, žiaudrùs, 1 žìlas, žvaĩras, žvalùs. (e1) 3-й акцентний тип: 2 áukštas, drūtas, 1 ilgas, 1 jáunas, 1 kárštas, kíetas, miñkštas, 1 pìlnas, 3 plókštas, 2 plónas, rū́gštas, ruõštus, stóras, šýkštas, týras, tvìrtas, žýdras. (e2) 3-йb акцентний тип: 1 tẽkinas, 2 tinginỹs. (f) 2-й акцентний тип: mùkšas, paĩkšas, palaĩkis, plìuškas, slidùs, var̃gšas, vidutìnis. (g) 1-й акцентний тип: añkštokas, bráuzga, dievótas, gliõras, kálnotas, karštókas, mažõkas, 5 mulkùs, 2 skystókas, 2 tùmpa, tamšókas, trumpókas, 2 òvriškas. Акцентне варіювання характерніше для основних слів, ніж для утворених від них прикметників. У цій групі варіювання переважають похідні з різним місцем наголосу. Найбільше виявлено варіантів слів 1-го та 3-го акцентних типів8 [(h1); 18 випадків]. 7 З ілюстративного матеріалу, наведеного в LKŽe, видно, що похідні з наголосом за 1-м акцентним типом здебільшого записані у словнику з аукштайтських (східних і західних) та жемайтських (південних і північних) говорів. Ці прикметники зафіксовано в Паневежиському р-ні, в Ержикисі — 2 pós ausis, pó storis, у Рамігалі — pósūris, pósviesis; у Кедайняйському р-ні, у Сурвілішкісі — 2 pósausis, у Трускаві — póstoris; у Купишському р-ні, у Саламієсті — pójuodis, у Субачюсі — pósūris, póstoris; в Утенському р-ні, у Куктишкесі — 2 pósausis, у Салдутишкісі — póstoris; у Тельшяйському р-ні, у Жаренай — 2 pósausis, у Ґадунаві — pójuodis; у Юрбаркському р-ні, в Ержвілкасі — 2 pósausis; у Кретингському р-ні, у Дарбенай — pósūris; у Расейняй — póstoris; у Шацькому р-ні, у Ґрішкабудісі — 2 pósausis; у Шилутському р-ні, у Вайнюті — 2 pósausis; у Зарасайському р-ні, у Дусетосі — ×póskūpis. Похідні з наголосом за 1-м акцентним типом також наводять А. Юшка (pósūris), Й. Баронас (pósviesis), М. Унтуліс (pótumpis). Похідні з наголосом за 3-мa акцентним типом трапляються лише в південних і північних говірках жемайтського діалекту. Такі похідні в LKŽe записано в Тельшяйському р-ні: у Тельшяй — pósviesỹs, у Варняй — póbrauzgỹs, у Жаренай — posausỹs; у Шилалеському р-ні: у Шилале — poskūpỹs, у Кведарні — posūrỹs; у Клайпедському р-ні, у Ґарґждай — postorỹs; у Плунгеському р-ні, у Тверай — potumpỹs. Два похідні з таким наголосом, pojuodỹs і posūrỹs, записані в LKŽe з праць Казимераса Яунюса. 8Варіанти наголошування в статті наведено в тому порядку, в якому їх подано в LKŽe. Варіанти наголошування слів тієї самої акцентної парадигми подаються через скісну риску; акцентну парадигму вказано після другого варіанта слова. 188 A c t a L i n g u i s t i c a L i t h u a n i c a L X I X Neapibrėžtą ypatybės kiekį žymintys būdvardžiai: priešdėlių po- ir pa- vedinių kirčiavimas (h1) báltas (3) – báltas (1); béras (3) – béras (1); didélis (3b) – didélis (1); didókas (1) – didókas (3); geltónas (1) – geltónas (3); júodas (3) – júodas (1); klíenas (3) – klíenas (1); liésas (3) – liésas (1); mėlynas (1) – mėlynas (3a); pilkas (3) – pilkas (1); 1 raudónas (1) – raudónas (3); rãgana (1) – raganà (3b); retókas (1) – retókas (3); rūgštókas (1) – rūgštókas (3); siaurókas (1) – siaurókas (3); šáltas (3) – šáltas (1); šiltókas (1) – šiltókas (3); vė́lniškas (1) – vė́lniškas (3a). До цієї групи належать не лише похідні, які мають різні акцентні парадигми (1, 3), а й такі, у яких двояко наголошуються лише форми називного відмінка однини [(h2); 6 випадків]. (h2) дорогий / дорогий (3) – дорогий (1); 1 рівний / рівний (3) – рівний (1); дрібний / дрібний (3) – дрібний (1); 2 густий / густий (3) – 2 густий (1); важкий / важкий (3) – важкий (1); однаковий / однаковий (1) – однаковий (3). Рідше траплялися варіанти слів з акцентними парадигмами 3 і 4 [(i); 15 випадків], а також варіанти слів з акцентними парадигмами 1, 3 і 4 [(j1); 6 випадків]. До цієї групи належить і прикметник, який має три акцентні парадигми (1, 3, 4), причому в одній із них (3) додатково відрізняється місце наголосу в називному відмінку однини (j2). (i) grýnas (3) – grýnas (4); kartùs (3) – kartùs (4); láibas (3) – laibàs (4); nedõras (4) – nedõras (3); 2 rãinas (3) – rainàs (4); rãĩšas (3) – raišàs (4); skỹstas (3) – skystàs (4); 1 stangùs (4) – stángus (3); sū̃rūs (3) – sūrùs (4); 3 šélmas (3) – šelmàs (4); šìrmas (3) – širmàs (4); tamsùs (4) – támsus (3); vèsus (4) – vésus (3); vìlgšnas (3) – vil̃gšnas (4); žiõplas (4) – žióplas (3). (j1) вологий (3) – вологий (4) – вологий (1); суворий (3) – суворий (4) – суворий (1); солодкий (3) – солодкий (4) – солодкий (1); слабкий (4) – слабкий (3) – слабкий (1); мирний (4) – мирний (3) – мирний (1); запальний (3) – запальний (4) – запальний (1). (j2) sūd́rus / sūd̀rūs (3) – sūd́rus (1) – sūd̀rūs (4). Рідше траплялися варіанти слів з акцентними парадигмами 2 і 4 [k1; 1 випадок]. До цієї групи варіантів наголошування прикметників належать також прикметники з різним наголосом у називному відмінку однини [(k2); 2 випадки]. (k1) dĩdis (4) – didìs (2). (k2) sunkùs / sùnkūs (4) – sùnkūs (2); šviesùs / šviẽsus (4) – šviẽsus (2). Виявлено 3 випадки варіантів слів з акцентними парадигмами 1 і 4 (l). (l) gausùs (4) – gáusus (1); šykštùs (4) – šýkštus (1); trankùs (4) – tránkus (1). Виявлено базові слова, у яких відрізняється місце наголосу в називному відмінку однини [(m); 13 випадків] або в яких уживаються різні варіанти наголошування в межах тієї самої акцентної парадигми [(n); 1 випадок]. Straipsniai / Articles 189 AURELIJA TAMULIONIENĖ (m) baugùs – bãugus (4); bjaurùs – bjaũrus (4); budrùs – bùdrus (4); pigùs – pìgus (4); rambūs – ram̃bus (4); skaudùs – skaũdus (4); ×skūpùs – skū̃pus (4), stambùs – stam̃bus (4); stiprùs – stip̃rus (4); šiurkštùs – šiurkšt̃us (4); teisùs – teĩsus (4); tykùs – tỹkus (4); tylūs – tỹlus (4). (n) розумний (3) – розумний (3b). Основа́ні слова переважно наголошуються за 3-м і 4-м акцентними типами (разом із варіантами наголошення — 77%) — їхні основи з акцентного погляду слід вважати слабкими; значно менше основа́них слів наголошується за 1-м і 2-м акцентними типами (разом із варіантами наголошення — 23%) — їхні основи з акцентного погляду слід вважати сильними. Майже завжди приєднаний домінантний підсилювальний префікс9 po- отримує наголос і зберігає сильну або підсилює основу́ основного слова. Отже, незалежно від акцентної сили основного слова основи майже всіх похідних стають сильними й наголошуються за 1-м акцентним типом. Виняток становлять лише два похідні, наголошувані за 3-мa акцентним типом: pód rungnas, pópilkas. Похідне pód rungnas утворене від основного прикметника drūngnas, наголошуваного за 4-м акцентним типом. Інше похідне, наголошуване за 3-мa акцентним типом, pópilkas, утворене від прикметника pìlkas, який можна наголошувати за 3-м або 1-м акцентним типом.10 Як видно з наведеного матеріалу, усі похідні цього підтипу та їхні варіанти наголошуються за двома моделями наголошення, в обох префікс наголошений. Основна модель наголошення цього підтипу — похідні, які постійно наголошуються за 1-м акцентним типом (a). Інша модель наголошення — наголошення похідних за 3-мa акцентним типом [(b), (c)]. До побічної моделі наголошення належать похідні, наголошувані й утворені від основних слів із різним наголошенням: від прикметників із рухомим наголосом [drūngnas (4)] і від таких прикметників із рухомим наголосом, які мають варіант із наголосом на корені [pìlkas (3) – pìlkas (1)], від прикметників із рухомим наголосом без варіантів [2 sausas (4), storas (3)], від іменників із кореневим наголосом без варіантів [bráuzga (1), 2 tùmpa (1)], від прикметників із варіантним рухомим наголосом [sūrùs (3) – sūrùs (4)] і від таких прикметників із рухомим наголосом, які мають варіанти з наголосом на корені [júodas (3) – júodas (1); sviẽsus / sviẽsus (4) – sviẽsus (2)] або залишки кореневого наголосу [×skūpùs – skē̃pus (4)]. Синхронічно розглядаючи, за основною моделлю наголошення (1-й акцентний тип) наголошувані похідні утворюються не лише від основних слів із рухомим наголосом [(d), (e1), (e2), (m), (n)], а й від кількох основних слів із кореневим наголосом [(f), (g)], а також від тих основних слів із рухомим наголосом, які мають варіанти з кореневим наголосом [(h1), (h2), (j1), (j2), (k1), (k2), (l)]. 9 Акцентна домінація усуває акцентні властивості інших морфем і показує, «як афікси впливають на акцентну силу основ основних слів і співвідношення морфем похідного зі наголосом» (Stundžia 1995: 97). 10 Похідне pód rungnas у LKŽe зафіксоване в Плунгеському районі, похідне pópilkas зафіксоване в Ноці. Обидва слова, наголошувані за тим самим 3-мa акцентним типом, зафіксовано в місцевостях, дуже віддалених одна від одної. 190 Acta Linguistica Lithuanica LXIX Neapibrėžtą ypatybės kiekį žymintys būdvardžiai: priešdėlių po- ir pa- vedinių kirčiavimas 2. НАГОЛОШУВАННЯ ПОХІДНИХ ІЗ ПРЕФІКСОМ PA- У другому розділі статті аналізується наголошування 316 похідних із префіксом pa-, що позначають невизначену міру ознаки, та їхніх твірних слів. Більша частина похідних із префіксом pa- має наголосову парадигму 4 [(a); 95 слів], дещо менша — парадигму 1 [(b); 73 слова]; значно менше похідних має парадигму 3 [(c1); 25 слів], парадигму 3b [(c2); 68 слів], парадигму 3a [(c3); 1 слово] і парадигму 34b [(c4); 1 слово], а також парадигму 2 [(d); 6 слів]11. (a) наголосова парадигма 4: paaštrūs, pabaisūs, pabėgšlūs, pabergždžias, pabiznas, pabjaurūs, pabugštūs, ×pačėdūs, padažnas, paderėšas, padickas, padrūngnas, padrungūs, padūvylas, pagaižūs, pagarudūs, pagėras, pagražūs, pagulkščias, paišlakūs, paižūlnas, paižulnūs, pajaukūs, pagelšvas, pagulščias, pagulūs, pakankūs, pakaštānas, pakeblūs, paklibas, ×pakmūrnas, ×pakūdas, pakreivas, pakūmpas, pakurčias, palankstūs, palaukas, ×palėntas, paliaūnas, palinkšmas, ×pamarkātnas, pameilūs, panegražūs, panemažas, panepiktas, paneramūs, panuobodūs, papanašūs, paplatūs, paplikas, papuikūs, paramūs, paraūsv as, parėšvas, parėtas, parūdas, parūsv as, ×paru žāvas, pasaūsas, pasiaūras, pasiaūstas, 2 paslēnas, paskurdūs, ×paskūpūs, paslēsnas, 2 pasmagūs, pasmailas, pastandūs, pastiṅgras, pastipras, pasūktas, 2 pasūrūs, pasvarūs, pasveikas, pašlāpias, pašliūbas, pašlūbas, pašnairas, pašvarūs, pašvelnūs, pašviesūs, pašviežias, patirštas, patrūmpas, patykūs, patylūs, pavargūs, pavėlūs, pažālas, pažālias, 1 pažėmas, pažiaurūs, pažilas, pažvairas, pažvairūs. (b) наголосова парадигма 1: paankstyvas, paašrōkas, paáugelėtas, ×pabliednōkas, pāblogšis, pādideliokas, padidelōkas, pādygliuotas, ×pāditokas, padirsíuotas, pādrėgnas, pādrūktas, pajāutiškas, pāgražōkas, pāgudiškas, 2 pailgōkas, pakaringas, pakiblōkas, pāklaikšas, pakreivókas,×pakudlōtas, pakiaūliškas, paklūmpiškas, pakūlėtas, pakurtis, palengvōkas, pālētas, palietingas, pālynotas, pālytotas, pamažōkas, pāmiglotas, pāmiklōkas, pāmitrokas, pāožkiškas, papigōkas, papiktūrnas, papakarštōkas, paplatōkas, pāponiškas, paprastōkas, papusnėtas, paraudōnas, paraudōnis, paraumeningas, pasaldōkas, pasausōkas, pāseklus, pāsenokas, 2 pāšlinkas, pāsmailus, pasunkōkas, pasūrōkas, pastambōkas, pāstangus, pastorōkas, pāstrubas, pašalnōtas, pašaltokas, pāšiurkštis, pašlubōkas, pāšnai rus, paumōkas, patānkūs, patešmeninga, patirštōkas, pā tolimas, patrum pōkas, pāvēšlus, pavydutiniškas, pavienōdas, pavingurtas, pažvairōkas. (c1) наголосова парадигма 3: pabéras, padrūtas, pagirtas, pagyvas, pagrýnas, pajáunas, pakárštas, pakéršas, pakiáuras, paláibas, 2 palénas, palýgus, pamárgas, pamìn kštas, 2 papìlkas, parūgštūs, pasaldūs, paskýstas, pasmùlkus, paskubùs, pasotùs, pastorùs, pašìrmas, patižùs, paumùs. (c2) наголосова парадигма 3b: paaiškýs, paaukštýs, paaštrýs, pabjaurýs, pablogýs, pada ilýs, padarbýs, padrėgnýs, padrūktýs, padurnýs, padyvylýs, paedrýs, pagerýs, pagudrýs, pagulstinas, pailgýs, paištrižas, pažīvijas, 2 pajaunýs, paklienýs, pakūmpýs, ×pakudýs, palaiškýs, 2 pā lengvas, 11 Слід зазначити неакцентовану похідну padrungnis (не акцентована ні в LKŽE, ні в LKŽK). Straipsniai / Articles 191 A U R E L I J A T A M U L I O N I E N Ė palepšys, paletýs, paliesýs, paminkštýs, pamukšys, papiktýs, 2 papilnýs, paplatýs, paplepýs, paplonýs, papukýs, papuišinas, papurvínas, parėtys, parūgštýs, pasaldýs, pasenýs, 2×paskūrýs, pasilpnýs, ×pášlabnas, paslabnýs, paslinkýs, pasmagýs, 1 pasmailýs, pa–smarkýs, 2 pasmėlýs, paspitrýs, pasprangýs, pastaigýs, pastiprýs, pastorýs, pasunkýs, pasurýs, pašaltýs, pašiarýs, pašiltýs, 2 pašviesýs, patrumPýs, pašlapýs, patamsýs, patan–kýs, pavešýs, ×pazbitkýs, pažalvýs. (c3) 3a наголосова парадигма: pamùrzinas. (c4) 34b наголосова парадигма: pãtekinas. (d) наголосова парадигма 2: pajuõsvis, palai̇ksvis, parẽsvis, pastorūlis, pavidūjis, pavidutìnis. Є похідні, наголос яких варіює. Найчастіше трапляються варіанти наголосу похідних 1-ї та 3-ї наголосових парадигм [(e1); 16 випадків]. У цій групі слів за наголосом вирізняється один похідний прикметник, у якого варіюють не лише наголосові парадигми та місце наголосу, а й форму називного відмінка однини в 3-й наголосовій парадигмі наголошують двояко (e2). (e1) paáukštas (3) Sl – pãaukštas (1) KlvrŽ, Lkž, Plng, Prk; pabáltas (3) Dkk, Sl – pãbaltas (1) KlvrŽ; pabrangùs (3) Ob – pãbrangus (1) Šts; padìdelis (1) Alks, Ds, PnmR – pa–didelys(34b) Dr, Grg, Plng; pãdidis (1) Ms, Prk – padidýs(3b) Grg; pajúodas (3) Km – pãjuodas (1) KlvrŽ; pãjuodis (лише в працях Куршайтіса LKŽK) – pajuodýs(3b) Kv, Šv; pakartùs (3) Ob – pãkartus (1) Yl, Mšk, Skd; 2 pakietas (3) Alks, Ds, Ob – pãkietas (1) KlvrŽ, Šts; pakietýs(3b) Grg, Šv– pãkietis (1) Vaižg; 1 pakìltas (1) Šts – pãkiltas(3b) Šts; paliūrbis (1) Ob – paliurbýs(3b) Grg, I, Jdr, Jms; paplónas (3) Ob – pãplonas (1) Dr; pasmarkùs(3b) Ob – pãsmarkus (1) KlvrŽ, Ms; 2 pastóras (3) Ob – pãstoras (1) KlvrŽ, Plng, Šts; pašáltas (3) Ob – pãšaltas (1) KlvrŽ. (e2) patamsùs / patãmsus (3) Ob, Skp, Vn– pãtamsus (1) Vgr. Рідше трапляються варіанти похідних 1-ї та 4-ї наголосових парадигм [(ė); 12 випадків]. Окремо вирізняється група варіантів похідних 3-ї та 4-ї наголосових парадигм. Один із варіантів переймає наголосову парадигму твірного слова — 4-ту, в інших наголос падає на префікс [(f1); 5 випадків]. В інших випадках один із варіантів переймає наголосову парадигму твірного слова — 4-ту, тоді як інші мають наголос на закінченні за 3-ю парадигмою [(f2); 2 випадки]. У варіантах наголошування одного слова (3, 4) різняться інтонації, очевидно, успадковані від альтернативного наголошування твірного слова [(f3); 1 випадок]. (ė) ×pãbiednas (1) Nt – pabiẽdnas (4) Ad; paėdrùs (4) Alks – pãedrus (1) KlvrŽ; pagìlus (4) Pnd, Skp – pãgilus (1) Dov; pamãžas (4) Sb – pãmažas (1) KlvrŽ; papìgus (4) Ob – pãpigus (1) Lž; pariebùs (4) KlvrŽ – pãriebus (1) Grg, KlvrŽ; pasil̃pnas (4) Alks, Ob – pãs ilpnas (1) Mžk; pastaigùs (4) Ob – pãstaigus (1) KlvrŽ; pastambùs (4) Ds – pãstambus (1) KlvrŽ; pastiprùs (4) Vgr – pãstiprus (1) KlvrŽ; pasunkùs (4) Ob, PnmR, Zr – pãsunkus (1) Ms, Škn; pavẽšus (4) Ob – pãvešus (1) Yl. (f1) pablõgas (4) Alks, Žd – pãblogas(3b) (ні LKŽe, ні LKŽ K не вказують, де записано); pagreitas (4) Ob – pãgreitas(3b) KlvrŽ, Šts; pašėnas (4) Ds, Mžk, Ob – pãšenas(3b) KlvrŽ; paškèrsas (4) NdŽ – pãškeras(3b) BŽ401; 1 pašil̃tas (4) Lkž, Ob – pãšiltas(3b) Nt. (f2) paiškálbùs (4) – paiškãlbūs(34b); pasmagùs(3b) – 1 pasmagūs (4). (f3) pabãlsvas (4) Rk (: bálsvas (4)) – pabálsvas (3) Ds (: bálsvas (3)). 192 A c t a L i n g u i s t i c a L i t h u a n i c a L X I X Прикметники, що позначають невизначений ступінь ознаки: акцентуація похідних із префіксами po- і pa- Один похідний прикметник може мати наголос за акцентними парадигмами 1, 3 і 4 [(g); 1 випадок]. Трапляються похідні, які мають наголос за тією самою акцентною парадигмою, але відрізняються місцем наголосу [(h); 5 випадків]. В одного похідного прикметника по-різному наголошується форма називного відмінка однини в акцентній парадигмі 3 (i). Варіюють похідні з акцентними парадигмами 1, 2 і 3 [(y); 1 випадок]. (g) papìktas (4) Alks – pãpiktas (1) Als, Šts – pãpiktas (3ᵇ) KlvrŽ. (h) padidókas (1) Ds, KlvrŽ, Trkn – pãdidokas (1) Grg, Trk; pagerókas (1) Kp – pãgerokas (1) Ms; 2 pãilgas (3) Ds, Ob – pãilgas (3ᵇ) Als; pãliesas (1) KlvrŽ, Vgr – pãliesas (1) Štk; patolókas (1) Šv – pãtolokas (1) Kal. (i) patamŝùs (3) Skp, Vn – patãmsus (3) Ob. (y) 2 pasauŝis (2) Inšk, Ps, Všk – pasausỹs (3ᵇ) Grg – pãs ausis (1) Dr. Як видно з наведеного матеріалу, прикметники, що мають наголос за акцентними парадигмами 1 і 3ᵇ, можуть наголошуватися в префіксі або закінченні, а інші успадковують місце наголосу твірного слова. Далі наведено похідні, зафіксовані в LKŽe, які успадковують місце наголосу твірного слова й мають наголос за акцентною парадигмою 1 [(j); 50 слів], похідні з наголосом у префіксі за акцентною парадигмою 1 [(k); 62 слова], похідні, що успадковують місце наголосу твірного слова й мають наголос за акцентною парадигмою 3 [(11); 39 слів], за акцентною парадигмою 3ᵇ [(12); 5 слів], за акцентною парадигмою 3ᵃ [(13); 1 слово], за акцентною парадигмою 3ᵇ [(14); 1 слово]. У прикметників, у яких наголос найчастіше переходить на закінчення, похідні мають наголос за акцентною парадигмою 3ᵇ [(m1); 66 слів]; похідні з наголосом у префіксі мають наголос за акцентною парадигмою 3ᵇ [(m2); 11 слів]. (j) Акцентна парадигма 1: paankstývas Zr; paašrókas (лише в письмових джерелах); paáugelėtas Imb; ×pabli ednókas Ds; padìdelis Alks, Ds, PnmR; padidelókas Kl; padìdakas Ds, KlvrŽ, Trkn; padirsįuotas Ds; pagerókas Ms; pajáutiškas Grg, Varn; 2 pailgókas (лише в письмових джерелах); pakaringas Pnm; pakiblókas (лише в письмових джерелах); pakreivókas Ds; ×pakudlótas Sdk; pakiauliškas Km, Plt; pa- klùmpiškas Grg; pakūlėtas Ds; palengvókas (лише в письмових джерелах); pãliesas Štk; palietingas Ds; paliùrbis Ob; pamazókas Ds; papigókas (лише в письмових джерелах); papiktùrnas Ds; papakarštókas Dkk; paplatókas Ds; paprastókas (лише в письмових джерелах); papusnėtas (лише в письмових джерелах); paraudónas Pnm; paraudónis (лише в письмових джерелах), paraumeningas Km; pasaldókas Ėr; pasaùsókas Antz; pasunkókas (лише в письмових джерелах); pašùrókas (лише в письмових джерелах); pastambókas Ds; pastorókas (лише в письмових джерелах); pašalnótas Mrj; pašlubókas Kp; paūmókas Ds; patánkus Ds; patešmeninga Ds; patirštókas Ds; patolókas Šv; patrumpókas Ob; pavidutiniškas Bt, Krž; pavienódas Avl, Ds, Km, Skp; pavingurtas Ms, Šts; pažvairókas Dgl. (k) Акцентна парадигма 1: pãaukštas KlvrŽ, Lkž, Plng, Prk; pãbaltas KlvrŽ; ×pãbiednas Nt; pãblogšis (лише в письмових джерелах), pãbrangus Šts; pãdideliókas Šts; pãdidis Ms, Prk; pãdidokas Grg, Trk; pãdygliuotas Šts; ×pãdiktokas (лише в письмових джерелах); pãdregnas Jnš, Plt; pãdrūktas KlvrŽ, Ms; pãėdrus KlvrŽ; pãgerokas Ms; pãgilus Dov; pãgražokas Dr, Gršl; pãgudaiškas Šts; pãjuodas KlvrŽ; pãjuodis (лише в працях Куршайтіса (LKŽk); pãkartus Yl, Mšk, Skd; pãkietas KlvrŽ, Šts; pãkietis (лише в письмових джерелах); pãkil tas Šts; pãkl aikšas End; pãlėtas KlvrŽ; pãkurtis Kv; pãliesas KlvrŽ, Vgr; pãlynotas Bržr; pãlytotas Šts; pãmažas KlvrŽ; pãmiglotas Sd, Šts; pãmiklokas (лише в письмових джерелах); pãmitrokas Šts; pãožkiškas KlvrŽ; pãpigūs Lž; pãpiktas Als, Straipsniai / Articles 193 A U R E L I J A T A M U L I O N I E N Ė Šts; pãplonas Dr; pãponiškas Lkž, Šlnt; pãriebus Grg, KlvrŽ; pãsausis Dr; pãseklus (tik raštuose); pãsenokas Grg; pãsilpnas Mžk; 2 pãsl½inkas KlvrŽ, Šts; pãsmailus KlvrŽ; pãsmarkus KlvrŽ, Ms; pãsunkus Ms, Škn; pãstaigus KlvrŽ; pãstambus KlvrŽ; pãstangus Šts; pãstiprus KlvrŽ; pãstoras KlvrŽ, Plng, Šts; pãstrubas (tik raštuose); pãšaltas KlvrŽ; pãšaltokas Grg; pãšiurkštis (tik raštuose); pãšnairus KlvrŽ; pãtamsus Vgr; pãtolimas Ms, Šts; pãtolokas Kal; pãvēslus Šts; pãvēsus Yl. (11) 3 kirčiuotė: paáukštas Sl; pabãlsvas Ds, Rk; pabáltas Dkk, Sl; pabėras Ds; pabrangùs Ob; padrútas Ob; pagìrtas (tik raštuose); pagývas Ds; pagrýnas Pnm; 2 paìlgas Ds, Ob; pajú̄nas Brs, Ob, Šts; pajúodas Km; pakárštas Antz, Km; pakartùs Ob; pakéršas Dkk, Ds; pakiáuras Km, Ob, Rk, 2 pakíetas Alks, Ds, Ob; 1 pakiltas Šts; paláibas Ob; 2 palėnas Ob; palýgus Zr; pamárgas Kp, Rk, Zr; pamìnkštas Jnš, Krns; 2 papìlcas Ds, Ob; paplónas Ob; parūgštùs Sb, Žg; pasaldùs Jnš; paskýstas Alks, Ob; pasmùlkus Alks; paskubùs Grg; pasmarkùs Ob; pasotùs Ob; 2 pastóras Ob; pastorùs Jnš; pašáltas Ob; pašìrmas Ds; patamsùs Skp, Vn / patãmsus (3) Ob; patižùs Skdv; paũmùs Ob, Sb, Sl. (12) 3b kirčiuotė: pagùlstinas LK; paĩstrižas Ds, Ktk; paĩojias Ds; papuĩšinas Km; papuõrinas Km, Žb. (13) 3a kirčiuotė: pamùrzinas Ob. (14) 34b kirčiuotė: paiškalbùs Grg, Ob. (m1) 3b kirčiuotė: paiškỹs Šv, padùkštỹs Jdr, Grg, paaštrỹs Šv, pabjaurỹs Jdr, pablogỹs Jdr, Grg, Kair, padailỹs Grg, padarbỹs Jdr, padidỹs Grg, padregnỹs Šv, padrukštỹs Šv, Vvr, padurnỹs J, padvylỹs Všn, paedrỹs Šts, pagerỹs Slnt, pagudrỹs Šv, pailgỹs Šv, 2 pajaunỹs Šv, pajuodỹs Kv, Šv, pakietỹs Grg, Šv, paklienỹs Šv, pakumpỹs Vvr, ×pakūdỹs End, Grg, palaiškỹs Vž, palepšỹs Jdr, paletỹs Skrd, Šv, paliesỹs Grg, Jdr, Kl, paliurbỹs Grg, I, Jdr, Jms, paminkštỹs Kl, Šv, pamukšỹs Vvr, papiktỹs Jdr, Vž, 2 papilnỹs Jdr, paplatỹs Jdr, Šv, paplepỹs (tik raštuose), paplonỹs Jdr, Vvr, papuikỹs Šv, paretỹs Grg, parūgštỹs Šv, pasaldỹs Šv, pasausỹs Grg, pasenỹs Grg, Lkv, Šv, 2×paskūrỹs (tik raštuose), pasilpnỹs (tik raštuose), ×paslabnỹs Jdr, paslinkỹs Jdr, pasmagỹs Jdr, Šv, 1 pasmailỹs Jdr, pasmarkỹs 2 pasmėlỹs (tik raštuose), paspitrỹs Šv, pasprangỹs Slm, pastaigỹs Šv, pastiprỹs Šv, pastorỹs Grg, pasunkỹs Šv, pasūrỹs Grg, Kv, pašaltỹs Jdr, Lkv, Šv, pašiaurỹs Als, pašiltỹs Jdr, Šv, Vvr, 2 pašviešỹs Šv, Vž, patrumpỹs Šv, pašlapỹs Grg, patamsỹs Jdr, Žr, patankỹs Šv, pavešỹs Kv, Šv, ×pazbitkỹs Grdm, pažalvỹs Grg. (m2) 3b kirčiuotė: pãblogas (nei LKŽe, nei LKŽK nėra duomenų, kur fiksuojamas); pãgreitas KlvrŽ, Šts; pãilgas Als; 2 pãlengvas Dr; pãpiktas KlvrŽ; pãsenas KlvrŽ; pãskersas (tik raštuose); ×pãslabnas Ms; pãšil tas Nt; pãtamsùs Vgr; pãtek inas (tik raštuose). 59% похідних переймають місце наголосу твірного слова. Похідних із наголосом у префіксі або закінченні виявлено 41%12. 12 Аналіз акцентуації цих похідних з погляду географічного поширення показав, що похідні, які переймають місце наголосу твірної основи, найбільше представлені в східноаукштайтському діалекті, значно менше — у північножемайтському і лише поодинокі — в інших піддіалектах аукштайтів і жемаїтів. Похідні з наголосом у префіксі здебільшого зафіксовані в північножемайтському піддіалекті. Там записані й усі похідні 3-ї акцентної парадигми з наголосом у префіксі. 194 A c t a L i n g u i s t i c a L i t h u a n i c a L X I X Neapibrėžtą ypatybės kiekį žymintys būdvardžiai: priešdėlių po- ir pa- vedinių kirčiavimas Кореневі слова, як і їхні похідні, найчастіше мають акцентну парадигму 4 [(n); 117 слів], акцентну парадигму 1 [(o); 44 слова], акцентну парадигму 3 [(p1); 20 слів], 3ᵇ [(p2); 6 слів], акцентну парадигму 2 [(r); 8 слів]. (n) акцентна парадигма 4: aštrùs, baisùs, bėgšlùs, ber̃gždžias, bìznas, bjaurùs, blõgas, blõgšis, brangùs, bugštùs, ×čėdùs, dailùs, darbùs, dãžnas, derė̃sas, dìckas, druĩgnas, dùrnas, ėdrùs, gaižùs, gẽlšvas, 1 gėras, 1 gilùs, gražùs, greĩtas, gudrùs, gul̃kščias, iškalbùs, išlakùs, išžulnas, išžulnùs, gul̃ščias, gulùs, 2 kankùs, keblùs, kilùs, klìbas, ×kmurnas, ×kūdas, kreĩvas, kuñpas, kùčias, 2 kùrtas, laĩksvas, lankstùs, lẽngvas, ×lėntas, lė̃tas, liaũnas, liñksmas, 1 mãžas, negražùs, nepìktas, neramùs, 1 pìktas, platùs, plepùs, plìkas, puikùs, ramùs, raũsvas, rẽsvas, rė̃tas, rùdas, rùsvas, 2 saũsas, 1 seklùs, sė̃nas, 1 siaũras, 3 siaũstas, skùbùs, skūr̃a, slãb nas, 2 slė̃nas, slìnkas, 2 skẽrsas, skurdùs, slė̃s nas, slìnkas, smagùs, smãilas, smailùs, smarkùs, smėlùs, spìtras, sprangùs, staigùs, 2 sùktas, sùrùs, 1 staigùs, 2 stangùs, stingrùs, stìpras, ×strūbas, svarùs, sveĩkas, šiaurùs, 2 šìltas, šiurkštùs, šlãpias, šliùbas, šliùbas, 1 šnaĩras, 2 šnaĩrus, švarùs, tìrštas, tìžus, 2 trùmpas, vẽšlus, vėlùs, vyresnis, 2 žãlas, žãlias, 2 žẽmas, žiaurùs, 1 žìlas, žvãiras. (o) акцентна парадигма 1: ankstývas, áugelėtas, áukštas, ×bliednõkas, 2 dideliókas, dygliúotas, drūktas, jáutiškas, 2 gražõkas, gùdiškas, karìngas, kìltas, kreivõkas, ×kudlõtas, kiaulìškas, klùmpiškas, lengvõkas, liùrbis, lynótas, lýtotas, mažõkas, miglótas, óžiškas, pakanrštõkas, pigókas, piktùma, 2 põniškas, 2 prastõkas, pusnėtas, raumenìngas, 2 saldõkas, sausõkas, sunkõkas, sùrõkas, stambõkas, storõkas, 1 šalnótas, šlùbokas, ũmokas, tẽšmeninga, trum-pókas, vidutìniškas, vingurtas, žvairõkas. (p1) акцентна парадигма 3: 2 áukštas, bėras, drūktas, drútas, 1 ilgas, girtas, gyvas, 1 jáunas, 1 kárštas, kiaūras, kiétas, liésas, 2 márgas, minkštas, pilnas, 2 plónas, rųgštas, rųgštùs, 1 stõras, šáltas. (p2) акцентна парадигма 3ᵇ: gulštinas, įstrižas, 2 įvijas, puišinas, purvinas, 1 tėkinas. (r) акцентна парадигма 2: blõgšis, klaikšas, 3 kaštãnas, mùkšas, 2 storùlis, 2 vidùjis, vidutìnis, zbitkas. Наголошування кореневих слів у діалектах варіює. Найчастіше трапляються варіанти слів з акцентними парадигмами 3 і 4 [(s); 21 випадок], варіанти акцентних парадигм 1 і 3 [(š1); 24 випадки]; до останньої групи належить також одне кореневе слово, варіант якого з акцентною парадигмою 3 має два способи наголошування в називному відмінку однини (š2). У LKŽe також зафіксовано варіанти акцентних парадигм 1 і 4 [(t); 4 випадки], акцентних парадигм 1, 3 і 4 [(u1); 5 випадків]. До цієї групи належить ще один похідний прикметник, у якого варіює не лише наголошування, а й називний відмінок однини має два способи наголошування в акцентній парадигмі 3 (u2). (s) bálšvas (4) – bálsvas (3); ×biẽdnas (4) – biédnas (3)); grýnas (3) – grýnas (4)); dvỹlas (4) – dvýlas (3); gardùs (3) – gardùs (4); júosvas (4) – júosvas (3); kartùs (3) – kartùs (4); kėršas (3) – keršas (4); láibas (3) – laĩbas (4); lénas (3) – lẽnas (4); nuobodùs (3ᵃ) – nuobodùs (4); 1 panašùs (4) – 1 panašùs (3ᵇ); riebùs (3) – riebùs (4); ×rùžavas / rųžavas (3ᵇ) – rùžavas / ružãvas (4); sìlpnas (4) – sìlpnas (3); skỹstas (3) – skỹstas (4); Straipsniai / Articles 195 AURELIJA TAMULIONIENĖ sūrus (3) – sūrus (4); širmas (3) – širmas (4); šviežias (4) – šviežias (3); vėsus (4) – vėsus (3); žvairùs (4) – žváirus (3). (ш1) báltas (3) – báltas (1); didelis (1) – didelis (3ᵇ); didókas (1) – didókas (3); ×diktókas (1) – ×diktókas (3); gerókas (1) – gerókas (3); ilgókas (1) – ilgókas (3); júodas (3) – júodas (1); 3 kìltas (3) – kìltas (1); klìenas (3) – klìenas (1); líesas (3) – líesas (1); 1 l ýgus (3) – lýgus (1); pilkas (3) – pilkas (1); platókas (1) – platókas (3); 1 raudónas (1) – 1 raudónas (3); saldùs (3) – sáldus (1); senókas (1) – senókas (3); smùlkus (1) – smulkùs (3)); 2 šaltókas (1) – 2 šaltókas (3); tankùs / tánkus (3) – tánkus (1); tirštókas (1) – tirštókas (3); 2 tólimas (3ᵃ) – tólimas (1); tolókas (1) – tolókas (3); ūmùs (3) – úmus (1); vienódas / viénodas (1) – vienódas (3). (š2) 2 tánkus / tankùs (3) – 2 tánkus (1). (t) 1 jaukùs (4) – jáukus (1); ×markàtnas (4) – markàtnas (1); meilùs (4) – méilus (1); žalvas (4) – žálvas (1). (у1) áiškus (1) – aiškùs (3) – aiškùs (4); drėgnas (3) – drėgnas (4) – drėgnas (1); sìlgnas (4) – sìlgnas (3) – sìlgnas (1); sótus (3) – sótus (1) – sotùs (4); tamsùs (4) – tamsùs/támsus (3) – támsus (1). (u2) tamsùs (4) – tamsùs / támsus (3) – támsus (1). Є основні слова, наголошення яких варіюється між 2-м і 4-м типами наголошення [(v1); 3 випадки], а також такі, що не лише мають наголос за 2-м і 4-м типами, а й допускають подвійний наголос у формі називного відмінка однини за 4-м типом [(v2; 4 випадки)]. Наголошення одного основного слова варіюється між 1-м і 2-м типами (z). (v1) didis (4) – didis (2); lėpšis (2) – lepšỹs (4); vargùs (4) – vaŕgus (2). (v2) smarkùs / smaŕkus (4) – smarkùs (2); sunkùs / suñkus (4) – suñkus (2); švelnùs / švelnus (4) – švelnùs (2); šviesùs / šviésus (4) – šviésus (2). (z) liùrbis (1) – liurbìs (2). Кілька основних слів мають наголос за тим самим 1-м типом, але наголос у них падає на різні склади [(ž1), 3 випадки], або відрізняється лише місце наголосу у формі називного відмінка однини за 4-м типом [(ž2); 11 випадків]. В одному основному слові в тому самому типі наголошення різняться акценти (α). В одному випадку бракує даних, щоб точно описати варіантність наголошення (β). (ž1) dirsìuotas (1) – dirsìuotas (1), 1 kūlėtas (1) – kūlėtas (1); 1 lietingas (1) – lietingas (1). (ж2) pigùs (4) – pigus (4); bjaurùs (4) – bjaūrus (4); drungùs (4) – drūngus (4); skūpùs (4) – skūpus (4); sprangùs – sprángus (4); stambùs (4) – sta mbus (4); sta ndùs (4) – sta ndus (4); stiprùs (4) – stìprus (4); šiu rkštùs – šiu rkštus (4); tykùs (4) – týkus (4); tylùs (4) – týlus (4). (α) mùrzinas (3ᵇ) – mùrzinas (3ᵃ). (β) 2 laũkas (4) – láukas (тип наголошення не вказано). 196 Acta Linguistica Lithuanica LXIX Прикметники, що позначають невизначену міру ознаки: акцентуація похідних із префіксами po- і pa- Переважна більшість похідних досліджуваного типу та їхніх твірних слів (разом із варіантами наголошування — 72%) має наголос за акцентними парадигмами 3 і 4 — їхні основи акцентно вважаються слабкими. Менша частина твірних слів (разом із варіантами наголошування — 28%) має наголос за акцентними парадигмами 1 і 2 — їхні основи акцентно вважаються сильними. Приєднаний домінантний послаблювальний префікс pa- рідко визначає наголошування похідних цього типу: більшість похідних переймає місце й тип наголосу твірного слова; невелика частина похідних наголошується інакше, ніж їхні твірні слова: приєднаний префікс pa- отримує наголос і посилює або (в інших випадках) послаблює основу твірного слова13, зрідка наголос падає на закінчення. Аналіз досліджуваного матеріалу показує, що похідні цього підтипу наголошуються за трьома моделями. До першої моделі наголошування (44%) належать похідні, що переймають місце наголосу твірного слова [(a), (b), (c1), (c3), (d), (f2), (f3)]. Переважно їх утворено від твірних слів із рухомим наголосом [aštrūs (4), baisūs (4)], хоча чимало й твірних слів із постійним наголосом на основі [mažókas (1), miglótas (1)]. Друга модель наголошування є варіантною та пов’язана з постійним наголосом на префіксі [(e1), (e2), (ė)]. Такі похідні утворюються від твірних слів із дуже різними акцентними властивостями. До цієї моделі належать також похідні з непостійним наголосом на префіксі за акцентною парадигмою 3b (f1). Похідні з таким наголошуванням переважно утворено від слів із наголосом за парадигмою 4 (2 šiltas), рідше — за парадигмами 3 або 3b (1 ilgas, 1 tėkinas); одне твірне слово має варіант із постійним кореневим наголосом і залишки кореневого наголосу в парадигмі 3 [tamsùs (4) – tamsùs/tám sus (3) – támsus (1)]. Третя модель наголошування пов’язана з наголосом на закінченні [(c2)]. Похідні з таким наголошуванням найчастіше утворено від твірних слів із рухомим наголосом, хоча зрідка трапляються похідні від твірних слів із кореневим наголосом (paliurbỹs, pamukšỹs, ×pazbitkỹs), а також похідні від слів із рухомим наголосом, які мають варіанти з кореневим наголосом (paaiškỹs, padidỹs, padreğnỹs, pajuodỹs, paklienỹs, palepšỹs, pasaldỹs, pasmarkỹs, pasunkỹs, pašviesỹs, patamsỹs, patankỹs, pažalỹs) або залишки кореневого наголосу (pasprangỹs, pastiprỹs)14. Із синхронного погляду приєднаний домінантний послаблювальний префікс pa- зберігає слабку або послаблює основу твірного слова. Отже, не має значення, від якої основи — слабкої чи сильної — утворено похідні цього підтипу: після приєднання префікса вони стають слабкими основами й наголошуються за акцентною парадигмою 3b. 13 Наголошування прикметників пов’язане зі словотвором, акцентними властивостями префіксів і закінчень. Більшість префіксів прикметників послаблює або зберігає слабкою основу твірного слова (Stundžia 1995: 97). 14 Так наголошуються похідні, зафіксовані в LKŽe у північно-жемайтських (44%), південно-жемайтських (31%), західно-жемайтських (2%), західно-авкштайтських (2%) і східно-авкштайтських говірках (1%). Straipsniai / Articles 197 A U R E L I J A T A M U L I O N I E N Ė 3. ВИСНОВКИ Префікс po- є акцентно сильним: усі похідні наголошуються на префіксі й майже завжди за парадигмою сталого наголошення, проте в LKŽe зафіксовано нечисленні групи варіантів похідних із наголошенням за акцентною парадигмою 3ᵃ. Префікс pa- має змінну силу. Після приєднання цього префікса наголос у дещо більшої частини похідних переходить на префікс або закінчення (56%); у меншої частини похідних зберігається місце наголосу твірних слів (виявлено 44%) (див. таблиці 1 і 2). ¹ ТАБЛИЦЯ. Наголошення похідних із префіксами po-, pa-, що позначають невизначену міру ознаки, у LKŽe Тип | Зберігається наголошення твірного слова | Наголос переходить на словотвірний афікс (префікс, закінчення) | Акцентні парадигми | Акцентні парадигми | 1 | 2 | 3 | 4 | 1 | 2 | 3 | 4 | PO- (214 слів) | – | – | – | – | 95% | – | 5% | – | PA- (316 слів) | 16% | 3% | 11% | 14% | 10% | – | 46% | – ² ТАБЛИЦЯ. Наголошення твірних слів похідних із префіксами po-, pa-, що позначають невизначену міру ознаки, у LKŽe Тип | Акцентні парадигми | 1 | 2 | 3 | 4 | PO- (214 слів) | 24% | 4% | 29% | 43% | PA- (316 слів) | 17% | 3% | 27% | 53% Похідні з префіксом po- наголошуються за двома моделями наголошення. Основною з них є сталий наголос за 1-ю акцентною парадигмою. Наголошення похідних із префіксом pa- різноманітніше. Вони наголошуються за трьома моделями. За першою моделлю наголошення похідні зберігають місце наголосу твірного слова. Друга модель наголошення пов’язана з варіантним наголошенням на префіксі; третя модель наголошення пов’язана з наголошенням на закінченні. 198 A c t a L i n g u i s t i c a L i t h u a n i c a L X I X Neapibrėžtą ypatybės kiekį žymintys būdvardžiai: priešdėlių po- ir pa- vedinių kirčiavimas ЛІТЕРАТУРА ТА ДЖЕРЕЛА Словник сучасної литовської мови, гол. ред. Стасіс Кяйніс. Третя електронна версія в інтернеті, 2011. Вільнюс: Інститут литовської мови. DLKG – Граматика сучасної литовської мови. Друге виправлене видання. Вільнюс: Видавництво науки та енциклопедій, 1996. DvŽ – Словник діалекту Дієвенішкес 1, N–Ž. Вільнюс: Інститут литовської мови, 2010. Laigonaitė Adelė 2002: Lietuvių kalbos akcentologija. Antrasis pataisytas leidimas. Vilnius: Gimtasis žodis. LKA I – Атлас литовської мови 1: Лексика, відповідальний редактор Казіс Моркунас. Вільнюс: Наука, 1977. LKŽ I–XX – Словник литовської мови 1–2, 2-ге видання. Вільнюс: Мінтіс, 1968–1969; 3–6, Вільнюс: Державне видавництво політичної та наукової літератури, 1956–1962; 7–9, Вільнюс: Мінтіс, 1966–1973; 10–15, Вільнюс: Наука, 1976–1991; 16–17, Вільнюс: Видавництво науки та енциклопедій, 1995–1996; 18–19, Вільнюс: Інститут видавництва науки та енциклопедій, 1997–1999; 20, Вільнюс: Видавництво Інституту литовської мови, 2002. LKŽe – Словник литовської мови, гол. ред. Г. Нактієнє. Перше видання електронної версії. Вільнюс: Інститут литовської мови, 2005. Доступ в інтернеті: www.lkz.lt. LKŽK – картотека Словника литовської мови. Вільнюс: Інститут литовської мови. Mikulėnienė Danguolė 1994: Linksniuojamųjų priešdėlio *pā- vedinių kirčiavimas. – Lietuvių kalbotyros klausimai 34, 118–129. Mikulėnienė Danguolė 2005: Cirkumfleksinė metatonija lietuvių kalbos vardažodiniuose daiktavardžiuose ir jos kilmė. Vilnius: Lietuvių kalbos instituto leidykla. Mikulėnienė Danguolė, Pakerys Antanas, Stundžia Bonifacas: 2007: Bendrinės lietuvių kalbos kirčiavimo žinynas. Vilnius: Vilniaus pedagoginio universiteto leidykla. Pakerys Antanas 1994: Akcentologija 1. Kaunas: Šviesa. Stundžia Bonifacas 1995: Lietuvių bendrinės kalbos kirčiavimo sistema. Vilnius: Petro ofsetas. Stundžia Bonifacas 2009: Bendrinės lietuvių kalbos akcentologija. Vilnius: Vilniaus universiteto leidykla. Tamulionienė Aurelia 2013: Neapibrėžtą ypatybės kiekį žymintys būdvardžiai: priešdėlio po- vedinių daryba. – Acta Linguistica Lithuanica 68, 126–145. Straipsniai / Articles 199 AURELIJA TAMULIONIENĖ Прикметники, що позначають невизначену міру ознаки: акцентуація похідних із префіксами po- та pa- АНОТАЦІЯ У статті розглянуто акцентуацію прикметників, що позначають невизначену міру ознаки, тобто похідних із префіксами po- та pa-, а також їхніх твірних слів. Об’єктом дослідження є прикметники, що позначають невизначену міру ознаки, наведені в академічному електронному «Словнику литовської мови». В окремих розділах статті розглядається акцентуація похідних кожного типу творення (із префіксами po- та pa-), а також їхніх твірних слів. Аналіз матеріалу показав, що майже всі похідні з префіксом po- мають наголос на префіксі й майже завжди дотримуються сталої акцентної парадигми, однак у «Словнику литовської мови» зафіксовано поодинокі групи варіантів похідних із наголосом за 3a акцентною парадигмою. Префікс pa- демонструє змінну силу. Розглянуті у статті похідні з цим префіксом здебільшого мають наголос на префіксі або закінченні; тенденція переймати наголос від твірних слів трапляється рідше. Подано 7 серпня 2013 р. AURELIJA TAMULIONIENĖ Інститут литовської мови вул. Петра Вілейшиса, 5, LT-10308 Вільнюс, Литва [email protected] 200 Acta Linguistica Lithuanica LXIX