Vakarų aukštaičių kauniškių dvigarsiai: kiekybės santykiai

RIMA BAKŠIENĖ Інститут литовської мови Напрями наукових досліджень: діалектологія, геолінгвістика, експериментальна фонетика, фонологія. ДИФТОНГИ ЗАХІДНИХ АУКШТАЙТІВ-КАУНІШКІВ: КІЛЬКІСНІ СПІВВІДНОШЕННЯ Дифтонги західних аукштайтів у Каунаському регіоні: кількісне співвідношення АНОТАЦІЯ У статті експериментальними методами аналізується кількісна характеристика змішаних дифтонгів у трьох говорах західних аукштайтів-каунішків (ВАК) — Маріямполе, Вілкавішкіса та Шакяя. Досліджувані говори мають різні алотони інтонаційних акцентів: у маріямпольському говорі подовжуються компоненти дифтонгів із наголосом на першому компоненті i, u, у шакайському говорі є так званий протяжний інтонаційний акцент, тоді як у вілкавішкіському говорі немає жодної з цих ознак, тож просодична структура його дифтонгових складів найближча до літературної мови. У статті також розглядаються інтерпретація кількісної характеристики дифтонгів ВАК і її позначення в литовській діалектологічній традиції. Результати дослідження показали, що в усіх говорах найдовшими є дифтонги з наголосом на першому компоненті та компонентами a, e. У маріямпольському та вілкавішкіському говорах вони значно довші за відповідні дифтонги з наголосом на другому компоненті, тоді як у шакайському говорі ця різниця тривалості незначна. Загальна тривалість дифтонгів із компонентами i, u менша. В усіх говорах різниця між дифтонгами цієї групи з наголосом на першому та другому компонентах дуже мала. Тривалість першого компонента, безперечно, є важливою ознакою інтонаційного акценту для дифтонгів із компонентами a, e у маріямпольському та вілкавішкіському говорах. У шакайському говорі тривалість першого компонента не можна вважати істотною ознакою інтонаційного акценту. Це пов’язано з наявним у цьому говорі протяжним інтонаційним акцентом. У групі дифтонгів із компонентами i, u тривалість першого компонента чітко розрізняє інтонаційні акценти лише в маріямпольському говорі, а у вілкавішкіському та шакайському говорах ця ознака не має значення. Компоненти дифтонгів із наголосом на першому компоненті a, e в усіх говорах слід оцінювати як напівдовгі, а компоненти i, u — як напівдовгі в маріямпольському та шакайському говорах і як короткі у вілкавішкіському. Компоненти всіх дифтонгів із наголосом на другому компоненті в шакайському говорі слід оцінювати як напівдовгі, подовжені внаслідок протяжного інтонаційного акценту. КЛЮЧОВІ СЛОВА: діалектологія, литовські діалекти, змішаний дифтонг, інтонаційний акцент, кількісна ознака. КЛЮЧОВІ СЛОВА: діалектологія, литовські діалекти, напівдифтонг, наголос складу, кількісна ознака. Straipsniai / Articles 193 RIMA BAKŠIENĖ АНОТАЦІЯ У статті аналізується кількість напівдифтонгів у трьох піддіалектах західноаукштайтського каунішкського говору (далі — VAK), а саме: маріямпольському, вілякавішському та шакяйському. Для досліджуваних піддіалектів характерні різні алотони складового наголосу: у маріямпольському піддіалекті подовжуються перші компоненти циркумфлексних дифтонгів з i та u; у шакяйському піддіалекті є так званий безперервний наголос, тоді як у вілякавішському піддіалекті немає жодної з названих особливостей, тому просодичний склад складів із дифтонгами найближчий до літературної мови. У статті також розглядаються інтерпретація кількості дифтонгів VAK та їх позначення в литовській діалектологічній традиції. Результати дослідження показали, що найдовшими є гостроакутові дифтонги, які містять a та e; це характерно для всіх піддіалектів. У маріямпольському та вілякавішському піддіалектах вони істотно довші за циркумфлексні варіанти, тоді як у шакяйському піддіалекті ця різниця в тривалості не така виразна. Загальна тривалість дифтонгів з i та u коротша. Різниця між гостроакутовими та циркумфлексними дифтонгами цієї групи дуже незначна. Тривалість першого компонента дифтонгів з a та e є важливою акцентною ознакою в маріямпольському та вілякавішському піддіалектах. У шакяйському піддіалекті тривалість першого компонента не вважається вирішальною акцентною ознакою. Це пов’язано з наявним у піддіалекті безперервним наголосом, який там переважає. У групі дифтонгів з i та u тривалість першого компонента виразно розрізняє наголоси лише в маріямпольському піддіалекті, тоді як у вілякавішському та шакяйському піддіалектах ця ознака втрачає значення. Компоненти гостроакутових дифтонгів a та e вважаються напівдовгими, а компоненти i та u різняться в піддіалектах: у маріямпольському та шакяйському вони вважаються напівдовгими, тоді як у вілякавішському піддіалекті — короткими. Усі компоненти циркумфлексних дифтонгів у шакяйському піддіалекті вважаються напівдовгими й подовженими через безперервний наголос. 1. ВСТУПНІ ЗАУВАЖЕННЯ Експериментальних досліджень змішаних дифтонгів західноаукштайтського каунішкського говору1 досі небагато. У працях литовських діалектологів їхні характеристики тривалості описано переважно лише на слух. Очевидно, що кількість дифтонгів та їхніх компонентів залежить і від якості складників, і від впливу наголосу. У літературній мові наявна досить чітка кореляція з наголосом: у гостроакутових дифтонгах компоненти a, e подовжуються до напівдовгих; компоненти i, u, а також ę, į іншомовного походження залишаються короткими2; у всіх циркумфлексних дифтонгах до напівдовгого подовжується другий компонент (докладніше див. Pakerys 2003: 134–135, 220). У діалектологічній літературі найбільше дискутують про кількість першого компонента гостроакутових дифтонгів VAK. Дослідники погоджуються, що компоненти a, e у всіх VAK 1 У статті аналізуються лише первинні дифтонги; вторинні не розглядаються. 2 Однак слід визнати, що така модель існує лише як ідеальне прагнення; багато носіїв літературної мови схильні подовжувати також компоненти гостроакутових дифтонгів i, u. 194 Acta Linguistica Lithuanica LXXI Vakarų aukštaičių kauniškių dvigarsiai: kiekybės santykiai у говірках подовжуються, однак це подовження вважається неоднаковим за ступенем. У попередніх працях частіше вважали, що наголошені компоненти a, e у VAK реалізуються як довгі (kál·nas, kã·lmas). Таке позначення знаходимо в багатьох виданнях другої половини XX століття (Zinkevičius 1966; 1994; LKT 1970; LKA 1982: 68 žemėl.; Markevičienė 2001³). У новіших працях компоненти з наголосом на першому складі a, e у VAK частіше вважаються напівдовгими⁴ (ká.lnas, kã.lmas) (LKTF 2003; Bacevičiūtė 2004; VAKKA 2005; ŠŠT 2006; GAT 2008; JAT 2013). Лише в текстах зі східної частини каунішкяй частіше позначаються довгі a; e (Jaroslavienė 2010). У працях діалектологів позначення цих компонентів здебільшого узагальнене й уніфіковане; лише укладачі «Хрестоматії литовських діалектів» (LKTChr 2004) намагалися передавати конкретну вимову, тож у ній переважають напівдовгі компоненти a., e., але трапляються й окремі довгі. Компоненти дифтонгів із наголосом на першому складі i, u у VAK варіюють більше. У працях діалектологів їх також позначають неоднаково. Традиційно вважали, що в північно-західній частині каунішкяй ці компоненти не змінюються ні кількісно, ні якісно. Таку думку та відповідне їй позначення (pírmas, kúrmis) знаходимо в багатьох попередніх працях (Zinkevičius 1966; 1994; LKT 1970; LKA 1982: 20 žemėl.; Markevičienė 2001). Деколи згадується, що на околицях трапляються й поодинокі випадки напівдовгих компонентів i., u.. На початку XXI століття, після проведення більшої кількості експериментальних досліджень (про них див. далі), почали висловлювати думку, що й у цій частині каунішкяй компоненти i, u вимовляються не як короткі, а як напівдовгі; нібито вони лише дуже відкриті, а тому за якістю виразно відрізняються від довгих голосних (pí.rmas, kú.rmis). Таке позначення знаходимо в багатьох новіших працях (LKTF 2003; Bacevičiūtė 2004; LKTChr 2004; ŠŠT 2006; JAT 2013). У деяких текстах, записаних спрощеною транскрипцією, особливо призначених для шкіл, це подовження, яке й досі є предметом дискусій, не фіксується: записують короткі компоненти i, u (VAKKA 2005; GAT 2008). Згідно з даними попередніх джерел (Zinkevičius 1966; 1994; LKT 1970; LKA 1982: 20 žemėl.), подовження компонентів дифтонгів із наголосом на першому складі i, u (до довгих голосних) починається приблизно на лінії Gražiškiai–Šunskai–Kazlų Rūdà–Agurkiškė–Kaũnas⁵ (див. рис. 1) і охоплює всю південно-східну частину VAK. У новіших працях у цих говірках також повсюдно фіксується подовження компонентів i, u, однак їхня тривалість варіює: довгі трапляються частіше, але зафіксовано й напівдовгі (LKTF 2003; LKTChr 2004; VAKKA 2005; Jaroslavienė 2010). 3 Хоча видання вийшло вже на початку XXI століття, більшість текстів записано наприкінці XX століття, а його авторка дотримується принципів транскрипції, ближчих старшому поколінню діалектологів. 4 На жаль, більшість новіших джерел наразі підготовлено лише за матеріалами північної частини VAK, тож вони не ілюструють усієї системи дифтонгів VAK. 5 Варто зазначити, що в картах «Хрестоматії литовських діалектів» Lietuvių kalbos tarmių chrestomatijos ізоглоси нанесено на основі карт LKA. Карти укладачів LKA створено лише за даними, зібраними на слух; на той час експериментальними дослідженнями не послуговувалися. Тому карти LKA (особливо ті, що стосуються фонетичних особливостей) не завжди відображають реальний стан середини XX століття; до того ж локалізація багатьох ізоглос у XXI столітті могла змінитися. У майбутньому карти необхідно буде уточнити з урахуванням результатів експериментальних досліджень. Straipsniai / Articles 195 RIMA BAKŠIENĖ 1 РИС. Територія VAK та найважливіші ізоглоси6 6 Карту уклала авторка статті на основі карти говірки Краунінкай у виданні «Хрестоматія литовських діалектів» (Вільнюс, 2004). 196 Acta Linguistica Lithuanica LXXI Vakarų aukštaičių kauniškių dvigarsiai: kiekybės santykiai Вимова циркумфлексних дифтонгів у VAK та їх позначення в працях діалектологів також неоднакові. Проблеми виникають у північній частині каунішіцьких говірок, де є виразний алотон циркумфлексної інтонації — протяжна інтонація (див. рис. 1). Цей алотон описано в багатьох працях, присвячених регіону, однак, на жаль, у джерелах попередніх років його ознаки також визначаються лише на слух. Наголошується, що циркумфлексна інтонація триває на обох компонентах дифтонга чи дифтонгічної групи, причому певної напруги набуває не лише другий, а й перший компонент, який подовжується (Zinkevičius 1966: 36; 1994: 32; LKT 1970: 29; LKA 1982: 125). У працях діалектологів цей різновид інтонації досі позначали трьома способами: 1) подовження та відкритість компонентів не позначаються7 (vilkas, kūr̃pas) (LKT 1970; Markevičienė 2001; VAKKA 2005); 2) обидва компоненти позначаються як напівдовгі, i, u відкритість не позначається (vi.ĩ.kas, kū.m.pas) (Zinkevičius 1966; 1994); 3) обидва компоненти напівдовгі, позначається відкритість i, u (vi.ĩ.kas, kū.m.pas) (LKTF 2003; Bacevičiūtė 2004; LKTChr 2004; ŠŠT 2006; GAT 2008; ĮAT 2013). Отже, більшість дослідників вважає обидва компоненти цих дифтонгічних груп напівдовгими; сумніви стосуються лише відкритості i, u (докладніше див. Bacevičiūtė 2005: 42). У південній частині VAK, де немає протяжної інтонації, циркумфлексно наголошені дифтонгічні групи вимовляються приблизно однаково скрізь: із наголосом і подовженням другого компонента, який здебільшого вважають напівдовгим. 2. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНІ ДОСЛІДЖЕННЯ ДИФТОНГІЧНИХ ГРУП ЗАХІДНОАУКШТАЙТСЬКОГО КАУНІШІЦЬКОГО ДІАЛЕКТУ Методами експериментальної фонетики досі докладніше досліджували лише дифтонгічні групи північної частини VAK (шакяйської говірки). Встановлено, що співвідношення тривалості циркумфлексних і акутних дифтонгічних груп (як загальної, так і окремих компонентів) несталі, хоча дещо частіше довшими бувають акутні дифтонгічні групи. Ознаки тривалості не можуть бути значущими для розрізнення інтонацій у складах із дифтонгічними групами в цій частині VAK; важливіші для них параметри основного тону: діапазон (у акутних дифтонгічних груп він набагато ширший) і час досягнення вершини (у акутних дифтонгічних груп вона досягається значно раніше) (докладніше див. Bacevičiūtė 2004: 86–113). Більше уваги експериментаторів приділено акутним дифтонгічним групам північної частини VAK із компонентами i, u. Ці компоненти порівнювали з окремими короткими голосними i, u і довгими iː, uː. Встановлено, що компоненти дифтонгічних груп приблизно в 1,7 раза довші за короткі голосні й лише в 0,8 раза коротші за довгі. Дослідники доходять висновку, що для більшості північних говірок VAK (як і для південних жемайтів-расейняйців) звичнішими є напівдовгі відкриті компоненти акутних дифтонгічних груп i., u. (докладніше див. Bacevičiūtė 2001: 12–19; Bacevičiūtė 2004: 89; Bacevičiūtė, Leskauskaitė 2004: 12–14; Vaišnienė, Bacevičiūtė 2005: 292–302). 7 Деколи над обома компонентами пишуть два знаки циркумфлекса, деколи — один довгий. Імовірно, така варіативність виникла лише через технічні можливості друкарень. Straipsniai / Articles 197 RIMA BAKŠIENĖ 3. МЕТА, МАТЕРІАЛ І МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕННЯ У цій статті докладно аналізується кількісний склад змішаних дифтонгічних груп у трьох говірках VAK — маріямпольській, вікавішській і шакяйській. Для дослідження обрано говірки, що репрезентують ареали VAK із різними просодичними ознаками складів із дифтонгічними групами (див. рис. 1, табл. 1). 1 ТАБЛИЦЯ. Просодичні ознаки складів із дифтонгічними групами VAK ОЗНАКА ГОВІРКА Mrj⁸ Vlkv Šk Tvp Подовження компонентів i, u + − − Протяжна інтонація − − + Головна мета статті — докладно розглянути кількісну структуру складів із дифтонгічними групами в західній частині VAK та її кореляцію з просодичними елементами (інтонаціями). Конкретніші завдання: 1) визначити кількісні ознаки дифтонгічних груп із компонентами a, e у досліджуваних говірках VAK; 2) визначити кількісні ознаки дифтонгічних груп із компонентами i, u у досліджуваних говірках VAK; 3) представити кількісні співвідношення дифтонгічних груп у трьох різних ареалах і визначити загальні закономірності кількісного складу складів із дифтонгічними групами в західній частині VAK. Матеріал записано в таких населених пунктах: у Маріямпольському районі — у селі Светліца, що належить до Маріямпольської сільради й розташоване приблизно за 10 км на південний захід від Маріямполе; у Вілкавішському районі — у селі Трілаукіс, що належить до Паєвоніської сільради й розташоване приблизно за 20 км на південний захід від Вілкавішкіса; у Шакяйському районі — у містечку Лукшяй, приблизно за 8 км на схід від Шакяй (див. рис. 1). У дослідженні взяли участь по 6 інформантів із кожного населеного пункту (по 3 жінки й 3 чоловіки, які володіють рідною говіркою; намагалися залучити представників і молодшого, і старшого поколінь). Методика запису була такою: інформантка, яка добре володіла говіркою, вимовляла потрібне речення⁹, а інформант повторював його 3–5 разів. У коротких реченнях записували такі слова з потрібними дифтонгічними групами: nukrito káltas під лавкою: він був дуже káltas; ma(n) kárpa виросла: усе kárpo та дитина; ти, tárnsta, приходь: уже через tárnsą повернувся¹⁰; край столу kántas гострий: тут krántas крутий; тут було keltas: мало tèlpa у горщик; добре 8 Скорочення пояснено наприкінці статті. 9 Дякую колезі з Маріямполе Оні Алєкнавічене та жительці Вілкавішкіса Сігіті Ланґайтене за допомогу із записом матеріалу. 10 Замість цього речення в маріямпольському говорі записано Megztinį tamšų nupirko, бо слово tamsą маріямпольці наголошують за твердим наголосом. 198 Acta Linguistica Lithuanica LXXI Vakarų aukštaičių kauniškių dvigarsiai: kiekybės santykiai відгодований той порося: весело рубає ті дрова; рано темніє тепер: учора натягнута та мотузка; мій зять зробив: один цент упав; зламався міст через річку: ще теплий той горщик; їй судилося: восени розподілені ті руки; дуже кашляє та дитина: щільно набитий той ліжник; учора шафу купили: влітку роїлися ті мухи; просто (на)кинутий11 той бруд: усі хлопці прийшли; вже (по)топлена та піч: увесь статок пропав; був (під)штовхнутий той стіл: він був зовсім кривий; до нас прийшла Кунца: влітку (при)звикла та дитина. За допомогою комп’ютерної програми аналізу звуків PRAAT звуки сегментували та обчислили загальну тривалість дифтонга (мс) і тривалість першого компонента12 (мс,%)13. Далі дані перенесли до програми EXCEL, у ній обчислили потрібні середні значення тривалості й побудували графіки. 4. ЗАГАЛЬНА ТРИВАЛІСТЬ (АБСОЛЮТНА ДОВЖИНА) Насамперед варто проаналізувати ряди тривалості дифтонгів в окремих говорах VAK (див. таблицю 2). У них можна помітити взаємодію природної (зумовленої якістю компонентів) і функціональної (зумовленої акцентною інтонацією) тривалості дифтонгів14 у різних говорах. З таблиці видно, що в усіх говорах найдовшими є дифтонги з твердим наголосом і компонентами a, e. Найдовший дифтонг у маріямпольському та вілкавішкському говорах — él (327, 277 мс), а в шакяйському — én (240 мс). У верхній частині таблиці можна помітити первинні, хоч і незначні, відмінності між говорами: у верхній частині списків маріямпольського та вілкавішкського говорів є лише дифтонги з твердим наголосом, тоді як у шакяйському дуже довгі й деякі з м’яким наголосом — ēm (240 мс), ār (230 мс). Укладаючи ці ряди тривалості, очікували, що першу вісімку найдовших дифтонгів у всіх говорах становитимуть саме дифтонги з твердим наголосом і компонентами a, e, проте на восьмому місці опинилися дифтонги з м’яким наголосом — у маріямпольському та шакяйському añ (269, 213 мс), у вілкавішкському — eñ (236 мс). 11 Під час сегментування матеріалу непотрібні словесні опозиції вилучено. 12 У статті не розглядається тривалість другого компонента, оскільки, як видно з огляду літератури, другий компонент дифтонгів VAK не є проблематичним, до того ж у більшості випадків його тривалість залежить від тривалості першого компонента. 13 Обчислюючи загальну тривалість, оперували лише величинами абсолютної тривалості, оскільки пари досліджуваних слів у більшості випадків не були мінімальними, тож не було можливості обчислити відносну тривалість дифтонга, тобто частку тривалості всього слова, яку становить тривалість дифтонга. За відсутності мінімальних пар можна обчислити лише відносну тривалість окремих компонентів дифтонга, тобто частку дифтонга, яку становить його компонент. У статті це співвідношення виражено й обговорено у відсотках. 14 Dėl savaiminės ir funkcinės prozodijos terminų žr. Pakerys 1982: 10. Straipsniai / Articles 199 RIMA BAKŠIENĖ ТАБЛИЦЯ 2. Ряди загальної тривалості дифтонгів ВАК (мс) № | Загальна тривалість дифтонга (мс) | Mrj | VIkv | Šk 1. | él | 327 | él | 277 | én | 240 2. | án | 305 | án | 252 | ēm | 240 3. | én | 284 | ēm | 251 | él | 233 4. | ēm | 283 | ám | 248 | ár | 232 5. | ám | 281 | én | 241 | ar̃ | 230 6. | ér | 279 | ér | 239 | án | 228 7. | ár | 279 | ál | 236 | ál | 216 8. | ań | 269 | eń | 236 | ań | 213 9. | ál | 267 | ár | 235 | eń | 213 10. | ún | 260 | ēm | 235 | ém | 211 11. | ēl | 251 | ēl | 229 | ín | 210 12. | ín | 250 | ań | 228 | am̃ | 208 13. | eń | 247 | iń | 221 | el̃ | 208 14. | íl | 247 | al̃ | 214 | ún | 208 15. | aĩ | 247 | ar̃ | 212 | uṃ | 203 16. | uṃ | 243 | iṃ | 210 | úl | 201 17. | iń | 238 | am̃ | 209 | uń | 199 18. | ír | 233 | uṃ | 209 | er̃ | 198 19. | úm | 232 | ún | 208 | iñ | 194 20. | ím | 231 | er̃ | 207 | al̃ | 194 21. | úl | 229 | ín | 207 | uł̃ | 194 22. | eṃ | 228 | uł̃ | 205 | úm | 192 23. | uł̃ | 226 | ír | 196 | úr | 192 24. | uń | 225 | ur̃ | 195 | ám | 190 25. | eṛ̃ | 222 | ím | 192 | ím | 174 26. | am̃ | 220 | íl | 192 | ur̃ | 173 27. | úr | 219 | il̃ | 191 | ér | 173 28. | ił̃ | 218 | uń | 191 | íl | 169 29. | ar̃ | 208 | úl | 183 | iṃ | 168 30 | iṃ | 206 | úm | 181 | ír | 167 31. | ir̃ | 205 | ir̃ | 179 | ił̃ | 147 32. | ur̃ | 198 | úr | 175 | ir̃ | 141 200 Acta Linguistica Lithuanica LXXI Vakarų aukštaičių kauniškių dvigarsiai: kiekybės santykiai У другій вісімці (рядки 9–16) виразно проступає відмінність між маріямпольською та вілкавішською говірками: тут опинилися циркумфлексні дифтонги маріямпольської говірки з компонентами a, e та акутові з i, u, тоді як у вілкавішській — лише циркумфлексні з різними компонентами. Отже, видно, що акутові дифтонги маріямпольської говірки з компонентами i, u значно довші. Друга вісімка шакиської говірки дуже строката, важко помітити якісь чіткіші тенденції. У третій вісімці (рядки 17–24) у маріямпольській та вілкавішській говірках переважають дифтонги з компонентами i, u, а в шакиській — більше дифтонгів із компонентами a, e. Унизу таблиці (рядки 25–32) у маріямпольській говірці помітні майже виключно циркумфлексні дифтонги з різними компонентами, у вілкавішській та шакиській — акутові й циркумфлексні, але лише з компонентами i, u. Найкоротші — ūr маріямпольської говірки (198 мс), úr вілкавішської (175 мс), ĩr шакиської (141 мс). Підсумовуючи ці попередні спостереження, можна стверджувати, що ряди загальної тривалості дифтонгів виявили такі тенденції: акутові дифтонги з компонентами a, e у всіх говірках довші за відповідні циркумфлексні, однак у шакиській говірці ця різниця невиразна; у групі дифтонгів із компонентами i, u довшими є лише акутові дифтонги маріямпольської говірки, у вілкавішській та шакиській різниця невиразна. Далі дифтонги варто розглянути окремо: з компонентами a, e та з i, u. Їхні кількісні співвідношення та залежність від інтонації в усіх трьох зіставлюваних говірках ВАК дуже відрізняються. Розглядаючи загальну тривалість дифтонгів із компонентами a, e (див. рис. 2–4, таблицю 3), можна помітити, що співвідношення акутових і циркумфлексних дифтонгів цієї групи подібні в маріямпольській та вілкавішській говірках, але зовсім інші в шакиській. Акутові дифтонги маріямпольської та вілкавішської говірок безсумнівно довші за циркумфлексні. Середня загальна тривалість акутових дифтонгів цієї групи в маріямпольській говірці становить 288, циркумфлексних — 236 мс (1,22: 1); в обох випадках різниця тривалості статистично значуща. Різниця тривалості дифтонгів у вілкавішській говірці менша, відповідні середні значення та співвідношення — 247 і 221 мс (1,12: 1); статистично достовірною є лише різниця тривалості дифтонгів із компонентом a. Загальна тривалість акутових і циркумфлексних дифтонгів у шакиській говірці практично не відрізняється — 215 і 213 мс (1,01: 1); це підтверджує і статистичне оцінювання: в обох випадках значення критерію Стьюдента нижчі за критичні значення для 95-відсоткової ймовірності. На графіках і в таблиці, що відображають загальну тривалість дифтонгів із компонентами i, u, бачимо зовсім інші співвідношення (див. рис. 5–7, таблицю 4). За кількісними характеристиками, судячи із загальної тривалості, більш подібними видаються дифтонги маріямпольської та шакиської говірок. Середні значення загальної тривалості акутових і циркумфлексних дифтонгів цієї групи в маріямпольській говірці становлять 238 і 219 мс (1,09: 1), а в шакиській — 189 і 177 мс (1,07: 1). Однак статистично достовірним є лише для маріямпольської говірки Straipsniai / Articles 201 RIMA BAKŠIENĖ 2–4 РИС. Загальна тривалість (мс) твердопочаткових і твердокінцевих дифтонгів ЗА з компонентами a, e 5–7 РИС. Загальна тривалість (мс) твердопочаткових і твердокінцевих дифтонгів ЗА з компонентами i, u різниця тривалості дифтонгів із компонентом i; в усіх інших випадках значення критерію Стьюдента менші за значення для 95-відсоткової ймовірності. Співвідношення загальної тривалості твердопочаткових і твердокінцевих дифтонгів у вілякавиському говірі протилежне — дуже незначно довшими є твердокінцеві дифтонги: 191 і 200 мс (1: 1,05), однак ця різниця тривалості також статистично незначуща. 202 Acta Linguistica Lithuanica LXXI Varakų aukštaičių kauniškių dvigarsiai: kiekybės santykiai ТАБЛИЦЯ 3. Статистичне оцінювання загальної тривалості дифтонгів із компонентами a, e15 Говір | Дифтонг | n | x (мс) | s (мс) | v (%) | 95% довірчий інтервал (мс) | t ≷ tₐ Mrj | áR | 24 | 288 | 15,9 | 6 | 258 ÷ 308 | t = 2,97 > t₍₀,₉₅₎ = 2,45 Mrj | aR̃ | 24 | 236 | 27,4 | 12 | 192 ÷ 280 Mrj | éR | 24 | 293 | 22,6 | 8 | 257 ÷ 329 | t = 4,22 > t₍₀,₉₉₎ = 3,71 Mrj | eR̃ | 24 | 237 | 14,2 | 6 | 214 ÷ 260 VIkv | áR | 24 | 243 | 8,5 | 4 | 229 ÷ 256 | t = 4,5 > t₍₀,₉₉₎ = 4,32 VIkv | aR̃ | 24 | 216 | 8,4 | 4 | 202 ÷ 229 VIkv | éR | 24 | 252 | 17,5 | 7 | 224 ÷ 279 | t = 2,29 < t₍₀,₉₅₎ = 2,45 VIkv | eR̃ | 24 | 226 | 13,5 | 6 | 205 ÷ 248 Šk | áR | 24 | 217 | 18,9 | 9 | 186 ÷ 247 | t = 0,44 < t₍₀,₉₅₎ = 2,45 Šk | aR̃ | 24 | 211 | 14,9 | 7 | 188 ÷ 235 Šk | éR | 24 | 215 | 30,2 | 14 | 166 ÷ 262 | t = 0,03 < t₍₀,₉₅₎ = 2,45 Šk | eR̃ | 24 | 215 | 17,6 | 8 | 186 ÷ 243 ТАБЛИЦЯ 4. Статистичне оцінювання загальної тривалості дифтонгів із компонентами i, u Говір | Дифтонг | n | x (мс) | s (мс) | v (%) | 95% довірчий інтервал (мс) | t ≷ tₐ Mrj | íR | 24 | 240 | 9,6 | 4 | 224 ÷ 255 | t = 2,59 > t₍₀,₉₅₎ = 2,45 Mrj | iR̃ | 24 | 216 | 15,4 | 7 | 192 ÷ 241 Mrj | úR | 24 | 235 | 17,6 | 8 | 207 ÷ 262 | t = 0,94 < t₍₀,₉₅₎ = 2,45 Mrj | uR̃ | 24 | 223 | 18,6 | 8 | 193 ÷ 252 VIkv | íR | 24 | 196 | 7,1 | 4 | 185 ÷ 208 | t = 0,35 < t₍₀,₉₅₎ = 2,45 VIkv | iR̃ | 24 | 200 | 18,8 | 9 | 170 ÷ 230 VIkv | úR | 24 | 186 | 14,5 | 8 | 163 ÷ 209 | t = 1,58 < t₍₀,₉₅₎ = 2,45 VIkv | uR̃ | 24 | 200 | 8,4 | 4 | 186 ÷ 213 Šk | íR | 24 | 180 | 20,2 | 11 | 147 ÷ 212 | t = 1,12 < t₍₀,₉₅₎ = 2,45 Šk | iR̃ | 24 | 162 | 23,9 | 15 | 124 ÷ 200 Šk | úR | 24 | 198 | 7,8 | 4 | 185 ÷ 210 | t = 0,78 < t₍₀,₉₅₎ = 2,45 Šk | uR̃ | 24 | 192 | 13,4 | 7 | 171 ÷ 213 15 Значення символів: n — кількість досліджених реалізацій, x — середнє арифметичне тривалості, s — стандартне відхилення, v — коефіцієнт варіації (дві похилі риски показують, наскільки значення досліджуваних реалізацій відхиляються від обчисленого середнього значення тривалості), довірч. інтерв. — довірчий інтервал, t — значення критерію Стьюдента, tₐ — критичне значення ймовірності (95 або 99 відсотків). Straipsniai / Articles 203 RIMA BAKŠIENĖ Узагальнивши дані та порівнявши тривалість дифтонгів у трьох говірках VAK (див. таблицю 5), бачимо, що в усіх групах дифтонги Маріямпольської говірки мають тенденцію бути найдовшими, за ними йдуть дифтонги Вілкавішської говірки, а найкоротшими в більшості випадків є дифтонги Шакяйської говірки16. ТАБЛИЦЯ 5. Узагальнені середні значення загальної тривалості (мс) і співвідношення для VAK Тип дифтонга Середня тривалість (мс) Співвідношення тривалості Mrj VIkv Šk Mrj VIkv Šk Tvp a, e 288 247 215 1,33 1,14 1,00 Tvp i, u 238 192 189 1,26 1,02 1,00 Tvg a, e 237 221 213 1,11 1,04 1,00 Tvg i, u 220 200 177 1,24 1,13 1,00 Найвиразніша відмінність між трьома говірками помітна при порівнянні твердопочаткових дифтонгів із компонентами a, e. Середні значення загальної тривалості дифтонгів цієї групи в Маріямполі, Вілкавіші та Шакяї становлять 288, 247 і 215 мс (1,33: 1,14: 1). Зовсім іншим є співвідношення твердопочаткових дифтонгів із компонентами i, u — вирізняється Маріямпольська говірка, у якій ці дифтонги безсумнівно довші, ніж у двох інших говірках VAK. Середні значення загальної тривалості цих дифтонгів у Маріямполі, Вілкавіші та Шакяї становлять 238, 192 і 189 мс (1,26: 1,02: 1). Відмінності між окремими говірками щодо твердокінцевих дифтонгів менші. Середні значення загальної тривалості твердокінцевих дифтонгів Маріямпольської, Вілкавішської та Шакяйської говірок із компонентами a, e становлять 237, 221 і 213 мс (1,11: 1,04: 1), а з компонентами i, u — 220, 200 і 177 мс (1,24: 1,13: 1). 5. ТРИВАЛІСТЬ ПЕРШОГО КОМПОНЕНТА (АБСОЛЮТНА ТРИВАЛІСТЬ) Одним із найважливіших параметрів диференціації інтонаційних типів дифтонгів, безсумнівно, є тривалість першого компонента. За тривалістю першого компонента відрізняються й досліджені говірки VAK. Результати вимірювання абсолютної тривалості першого компонента наведено в таблиці 6. 16 Зрозуміло, що абсолютні значення загальної тривалості значною мірою залежать від темпу мовлення інформантів, експресивності тощо, однак після підрахунку середньої тривалості дифтонгів у кожного інформанта повторюються аналогічні співвідношення, тому можна вважати, що вони відображають загальні тенденції трьох говірок. 204 Acta Linguistica Lithuanica LXXI Vakarų aukštaičių kauniškių dvigarsiai: kiekybės santykiai ТАБЛИЦЯ 6. Тривалість першого компонента дифтонгів VAK (мс) Приклад | Тривалість першого компонента (мс) | Mrj | Vlkv | Šk | Приклад | Тривалість першого компонента (мс) | Mrj | Vlkv | Šk k<ál>tas: k<al̃>tas | 168 | 144 | 129 | t<íl>tas: š<íl>tas | 132 | 80 | 97 k<ár>pa: k<ár>po | 190 | 154 | 157 | sk<ír>tas: sk<ír>sta | 139 | 104 | 98 t<ám>sta: t<am̃>sq/ų | 188 | 146 | 110 | k<ím>sta: k<im̃>stas | 128 | 83 | 78 k<án>tas: kr<añ>tas | 197 | 151 | 132 | sp<ín>tq: sp<iñ>ta | 135 | 82 | 115 k<él>tas: t<el̃>pa | 212 | 174 | 122 | p<úl>tas: p<ul̃>kas | 127 | 96 | 123 š<ér>tas: k<er̃>ta | 195 | 161 | 136 | k<úr>tas: t<ur̃>tas | 135 | 94 | 103 t<ém>sta: t<em̃>ptas | 191 | 153 | 125 | st<úm>tas: k<um̃>pas | 112 | 69 | 85 ž<én>tas: c<eñ>tas | 189 | 156 | 165 | K<ún>ca: k<uñ>ta | 148 | 99 | 113 Відмінності між трьома говірками чітко видно на графіках, що показують тривалість першого компонента двофтонгів із гострою та циркумфлексною інтонацією. Їх також варто розглянути окремо: з компонентами a, e та з i, u. У групі дифтонгів із компонентами a, e (див. рис. 8–10, таблицю 7), як і за загальною тривалістю, за тривалістю першого компонента співвідношення між дифтонгами Маріямпольської та Вілкавішської говірок є подібнішими. Говірка Шакяя чітко відрізняється від них. Середні значення тривалості першого компонента дифтонгів із гострою та циркумфлексною інтонацією цієї групи в Маріямпольській говірці становлять 191 і 124 мс (1,54: 1), у Вілкавішській — 155 і 116 мс (1,33: 1); в обох випадках відмінності підтверджуються статистичним оцінюванням. У Шакяйській говірці тривалість першого компонента цих дифтонгів майже не відрізнялася: 135 і 130 мс (1,04: 1), причому відмінність статистично незначуща. У групі дифтонгів із компонентами i, u (див. рис. 11–13, таблицю 8) виявляється зовсім інша картина. У Маріямпольській говірці перший компонент дифтонгів із гострою інтонацією помітно довший — 132 і 108 мс (1,22: 1); різницю в тривалості першого компонента дифтонгів із різними інтонаційними типами підтверджує також статистичне оцінювання. У Вілкавішській і Шакяйській говірках відмінності в тривалості першого компонента дуже незначні. Варто зазначити, що у Вілкавішській говірці трохи довшим має тенденцію бути перший компонент не дифтонгів із гострою, а дифтонгів із циркумфлексною інтонацією — 88 і 91 мс (1: 1,03). У Шакяйській говірці перший компонент дифтонгів із гострою інтонацією дещо довший — 102 і 98 мс (1,04: 1), проте в обох говірках ці відмінності статистично незначущі. Straipsniai / Articles 205 RIMA BAKŠIENĖ РИС. 8–10. Тривалість першого компонента (мс) висхідних і спадних дифтонгів VAK із компонентами a, e РИС. 11–13. Тривалість першого компонента (мс) висхідних і спадних дифтонгів VAK із першими компонентами i, u ТАБЛИЦЯ 7. Статистична оцінка тривалості першого компонента дифтонгів із компонентами a, e Говірка | Дифтонг | n | x (мс) | s (мс) | v (%) | 95% довірчий інтервал (мс) | t ≥ tₐ | Mrj | <á>R | 24 | 185 | 12,5 | 7 | 165 ÷ 205 | t = 5,93 > t₍₀,₉₉₎ = 4,32 | <a>R̃ | 24 | 122 | 17,4 | 14 | 94 ÷ 150 | | <é>R | 24 | 196 | 10,4 | 5 | 180 ÷ 213 | t = 11,37 > t₍₀,₉₉₎ = 5,96 | <e>R̃ | 24 | 124 | 7,1 | 6 | 113 ÷ 136 206 Acta Linguistica Lithuanica LXXI Vakarų aukštaičių kauniškių dvigarsiai: kiekybės santykiai Говірка | Дифтонг | n | x (мс) | s (мс) | v (%) | 95% довірчий інтервал (мс) | t ≷ tₐ VlkV | <á>R; <a>R̃ | 24; 24 | 148; 110 | 4,5; 11,5 | 3; 10 | 141 ÷ 156; 91 ÷ 128 | t = 6,25 > t₍₀,₉₉₎ = 5,96 VlkV | <é>R; <e>R̃ | 24; 24 | 161; 122 | 9,2; 11,2 | 6; 9 | 146 ÷ 175; 104 ÷ 140 | t = 5,34 > t₍₀,₉₉₎ = 4,31 Šk | <á>R; <a>R̃ | 24; 24 | 132; 127 | 19,3; 13,2 | 14; 10 | 101 ÷ 162; 106 ÷ 148 | t = 0,36 < t₍₀,₉₅₎ = 2,45 Šk | <é>R; <e>R̃ | 24; 24 | 137; 132 | 19,6; 4,2 | 14; 3 | 105 ÷ 168; 125 ÷ 138 | t = 0,5 < t₍₀,₉₅₎ = 2,45 ТАБЛИЦЯ 8. Статистична оцінка тривалості першого компонента дифтонгів із компонентами i, u Говірка | Дифтонг | n | x (мс) | s (мс) | v (%) | 95% довірчий інтервал (мс) | t ≷ tₐ Mrj | <í>R; <i>R̃ | 24; 24 | 133; 108 | 4,6; 8,6 | 4; 8 | 126 ÷ 140; 94 ÷ 121 | t = 5,21 > t₍₀,₉₉₎ = 4,32 Mrj | <ú>R; <u>R̃ | 24; 24 | 130; 108 | 15,1; 4,2 | 12; 4 | 106 ÷ 154; 101 ÷ 114 | t = 2,88 > t₍₀,₉₅₎ = 2,45 VlkV | <í>R; <i>R̃ | 24; 24 | 87; 89 | 11,2; 6,2 | 13; 7 | 69 ÷ 105; 79 ÷ 98 | t = 0,27 < t₍₀,₉₅₎ = 2,45 VlkV | <ú>R; <u>R̃ | 24; 24 | 89; 92 | 13,8; 10 | 15; 10 | 67 ÷ 111; 76 ÷ 107 | t = 0,29 < t₍₀,₉₅₎ = 2,45 Šk | <í>R; <i>R̃ | 24; 24 | 97; 86 | 15,1; 12,8 | 16; 15 | 72 ÷ 121; 66 ÷ 106 | t = 1,06 < t₍₀,₉₅₎ = 2,45 Šk | <ú>R; <u>R̃ | 24; 24 | 106; 108 | 16,2; 18,6 | 15; 17 | 80 ÷ 131; 78 ÷ 138 | t = 0,2 < t₍₀,₉₅₎ = 2,45 Узагальнені дані про тривалість першого компонента наведено в таблиці 9. ТАБЛИЦЯ 9. Узагальнені середні значення тривалості першого компонента VAK (мс) і співвідношення Тип дифтонгів | Середня тривалість (мс): Mrj | VlkV | Šk | Співвідношення тривалості: Mrj | VlkV | Šk Висхідні a, e | 191 | 155 | 135 | 1,42 | 1,15 | 1,00 Висхідні i, u | 132 | 88 | 102 | 1,50 | 1,00 | 1,16 Спадні a, e | 124 | 116 | 130 | 1,07 | 1,00 | 1,12 Спадні i, u | 108 | 91 | 98 | 1,19 | 1,00 | 1,08 S t r a i p s n i a i / A r t i c l e s 207 RIMA BAKŠIENĖ Порівнюючи тривалість першого компонента циркумфлексних дифтонгів досліджених західноаукштайтських каунішських говірок, можна помітити дві закономірності: у всіх говірках перші компоненти циркумфлексних дифтонгів a, e мають більшу тенденцію до подовження, ніж i, u; у Маріямпольській говірці всі перші компоненти циркумфлексних дифтонгів мають сильнішу тенденцію до подовження, ніж у двох інших говірках. Ці тенденції підтверджують середні значення тривалості та співвідношення. У Маріямпольській, Вілкавішській і Шакській говірках середня тривалість першого компонента циркумфлексних дифтонгів із компонентами a, e становить 191, 155 і 135 мс (1,42: 1,15: 1), а відповідних дифтонгів із компонентами i, u — 132, 88 і 102 мс (1,5: 1: 1,16). Відмінності в тривалості перших компонентів акутових дифтонгів незначні в усіх досліджених говірках. У Маріямпольській, Вілкавішській і Шакській говірках середня тривалість першого компонента дифтонгів із компонентами a, e становить 124, 116 і 130 мс (1,07: 1: 1,12), а відповідних дифтонгів із компонентами i, u — 108, 91 і 98 мс (1,19: 1: 1,08). 6. ТРИВАЛІСТЬ ПЕРШОГО КОМПОНЕНТА (ВІДСОТКОВА ДОВЖИНА) Точніші кількісні співвідношення та відмінності між дослідженими говірками виявляють дослідження відсоткової тривалості першого компонента. Під час цих досліджень обчислювали, який відсоток загальної тривалості дифтонга становить тривалість першого компонента. Результати наведено в таблиці 10. ТАБЛИЦЯ 10. Тривалість першого компонента дифтонгів VAK (у відсотках) Приклад | Тривалість першого компонента (у відсотках) | Mrj | Vlkv | Šk | Приклад | Тривалість першого компонента (у відсотках) | Mrj | Vlkv | Šk | k<ál>tas: k<al>tas | 62,9 60,9 59,7 | 47,9 46,9 64,4 | t<íl>tas: š<íl>tas | 53,5 41,7 57,3 | 47,2 43,6 57,1 | k<ár>pa: k<ar>po | 68,0 65,6 67,6 | 54,1 53,5 63,0 | sk<ír>tas: sk<ir>sta | 59,7 53,2 58,6 | 57,6 54,4 60,2 | t<ám>sta: t<am>sq/ų | 66,7 59,1 57,8 | 50,5 48,4 54,3 | k<ím>sta: k<im>štas | 55,5 43,2 44,8 | 48,1 41,8 43,4 | k<án>tas: kr<an>tas | 64,4 60,1 57,8 | 55,1 54,7 60,1 | sp<ín>tą: sp<in>ta | 54,2 39,9 54,7 | 46,9 43,8 53,6 | k<él>tas: t<el>pa | 64,7 62,7 52,3 | 49,1 50,4 62,0 | p<úl>tas: p<ul>kas | 55,7 52,3 61,2 | 47,4 47,7 70,1 | š<ér>tas: k<er>ta | 69,9 67,6 78,6 | 60,1 62,1 66,7 | k<úr>tas: t<ur>tas | 61,5 53,7 53,6 | 55 50,3 58,3 | t<ém>sta: t<em>ptas | 67,6 61,1 59,2 | 50,8 47,3 53,7 | st<úm>tas: k<um>pas | 48,1 38,2 44,2 | 42,6 40,3 50,2 | ž<én>tas: c<en>tas | 66,4 64,6 68,7 | 51,5 57,3 64,7 | K<ún>ca: k<un>ta | 57,1 47,3 54,3 | 50,3 43,6 47,7 208 Acta Linguistica Lithuanica LXXI Vakarų aukštaičių kauniškių dvigarsiai: kiekybės santykiai РИС. 14–16. Тривалість першого компонента (у відсотках) циркумфлексних і акутових дифтонгів VAK із першими компонентами a, e РИС. 17–19. Тривалість першого компонента (у відсотках) циркумфлексних і акутових дифтонгів VAK із першими компонентами i, u У групі дифтонгів із компонентами a, e (див. рис. 14–16, таблицю 11) подібна відсоткова тривалість першого компонента спостерігається в Маріямпольській і Вілкавішській говірках. У Маріямпольській говірці перший компонент циркумфлексних дифтонгів становить 66,4%, а акутових — 52,5% (1,27: 1); у Вілкавішській відповідні показники становлять 62,8 і 52,5% (1,2: 1); ці відмінності підтверджує також статистична оцінка. У Шакській говірці ситуація зовсім інша. Результати щодо відсоткової тривалості ще виразніше показують, що тривалість першого компонента в цій говірці не є істотним критерієм розрізнення інтонацій. У Шакській говірці перший компонент циркумфлексних дифтонгів цієї групи становить 62,9%, а акутових — 61% (1,03: 1); відмінності статистично незначущі. Straipsniai / Articles 209 RIMA BAKŠIENĖ ТАБЛИЦЯ 11. Статистична оцінка тривалості першого компонента дифтонгів із компонентами a, e Говірка | Дифтонг | n | x (мс) | s (мс) | v (%) | 95% довірчий інтервал (мс) | t ≷ tₐ; Mrj | <á>R | 24 | 65,5 | 2,3 | 3,5 | 61,9 ÷ 69,1 | t = 6,75 > t₍₀,₉₉₉₎ = 5,96; <a>R̃ | 24 | 51,9 | 3,3 | 6,4 | 46,6 ÷ 57,2; <é>R | 24 | 67,2 | 2,2 | 3,3 | 63,7 ÷ 70,6 | t = 5,3 > t₍₀,₉₉₅₎ = 4,32; <e>R̃ | 24 | 52,9 | 4,9 | 9,3 | 45,1 ÷ 60,7; Vlkv | <á>R | 24 | 61,4 | 2,9 | 4,7 | 56,8 ÷ 66,0 | t = 4,42 > t₍₀,₉₉₅₎ = 4,32; <a>R̃ | 24 | 50,9 | 3,8 | 7,5 | 44,8 ÷ 56,9; <é>R | 24 | 64 | 2,8 | 4,4 | 59,6 ÷ 68,5 | t = 2,67 > t₍₀,₉₅₎ = 2,45; <e>R̃ | 24 | 54,3 | 6,7 | 12,3 | 43,6 ÷ 64,9; Šk | <á>R | 24 | 60,7 | 4,7 | 7,8 | 53,3 ÷ 68,2 | t = 0,09 < t₍₀,₉₅₎ = 2,45; <a>R̃ | 24 | 60,5 | 4,5 | 7,4 | 53,3 ÷ 67,6; <é>R | 24 | 64,7 | 11,5 | 17,7 | 46,5 ÷ 82,9 | t = 0,46 < t₍₀,₉₅₎ = 2,45; <e>R̃ | 24 | 61,8 | 5,7 | 9,3 | 52,7 ÷ 70,9 У групі дифтонгів із компонентами i, u (див. рис. 17–19, табл. 12) знову вирізняється Маріямпольська говірка. Дані про відносну тривалість підтверджують, що в ній компоненти дифтонгів із гострим наголосом значно довші. Перший компонент дифтонгів із гострим наголосом у Маріямпольській говірці становить 55,9%, а з циркумфлексним — 49,4% (1,13: 1). Однак статистично різниця не є значущою, отже, подовження перших компонентів дифтонгів із гострим наголосом у цій групі, безперечно, меншою мірою виражене, ніж подовження компонентів a, e. Ситуація у Вілкавиській і Шацькій говірках подібна: значущої різниці між першими компонентами дифтонгів із гострим і циркумфлексним наголосом цієї групи немає. Перший компонент у Вілкавиській говірці становить 46,1 і 45,8% (1,01: 1), а в Шацькій — відповідно 53,6 і 55% (1: 1,03). ТАБЛИЦЯ 12. Статистична оцінка тривалості першого компонента дифтонгів із компонентами i, u Говірка | Дифтонг | n | x (мс) | s (мс) | v (%) | 95% довірчий інтервал (мс) | t ≷ tₐ; Mrj | <í>R | 24 | 55,7 | 2,8 | 5,0 | 51,3 ÷ 60,1 | t = 1,98 < t₍₀,₉₅₎ = 2,45; <i>R̃ | 24 | 50 | 5,1 | 10,3 | 41,8 ÷ 58,1; <ú>R | 24 | 55,6 | 5,6 | 10,0 | 46,7 ÷ 64,5 | t = 1,78 < t₍₀,₉₅₎ = 2,45; <u>R̃ | 24 | 48,8 | 5,2 | 10,6 | 40,6 ÷ 57,1; Vlkv | <í>R | 24 | 44,5 | 6,0 | 13,4 | 35,0 ÷ 54,0 | t = 0,34 < t₍₀,₉₅₎ = 2,45; <i>R̃ | 24 | 45,9 | 5,7 | 12,5 | 36,8 ÷ 55,0; <ú>R | 24 | 47,9 | 7,0 | 14,6 | 36,7 ÷ 59,0 | t = 0,58 < t₍₀,₉₅₎ = 2,45; <u>R̃ | 24 | 45,5 | 4,4 | 9,7 | 38,5 ÷ 52,5 210 Acta Linguistica Lithuanica LXXI Vakarų aukštaičių kauniškių dvigarsiai: kiekybės santykiai Говірка | Дифтонг | n | x (мс) | s (мс) | v (%) | 95% довірчий інтервал (мс) | t ≷ tₐ Šk | <ĭ>R | 24 | 53,9 | 6,3 | 11,6 | 43,9 ÷ 63,8 | t = 0,06 < t₍₀,₉₅₎ = 2,45 | <ĭ>R̃ | 24 | 53,6 | 7,3 | 13,6 | 42,0 ÷ 65,2 | | <ú>R | 24 | 53,3 | 7,0 | 13,1 | 42,2 ÷ 64,4 | t = 0,53 < t₍₀,₉₅₎ = 2,45 | <u>R̃ | 24 | 56,6 | 10,1 | 17,8 | 40,5 ÷ 72,6 | Узагальнені дані про відносну тривалість наведено в таблиці 13. ТАБЛИЦЯ 13. Узагальнені середні значення тривалості першого компонента VAK (у%) та співвідношення Тип дифтонгів | Середнє значення тривалості (у%) | | | Співвідношення тривалості | | | Mrj | Vlkv | Šk | Mrj | Vlkv | Šk Tvp a, e | 66,4 | 62,8 | 62,9 | 1,06 | 1,00 | 1,002 Tvp i, u | 55,9 | 46,1 | 53,6 | 1,21 | 1,00 | 1,160 Tvg a, e | 52,5 | 52,5 | 61,0 | 1,00 | 1,00 | 1,160 Tvg i, u | 49,4 | 45,8 | 55,0 | 1,08 | 1,00 | 1,200 Оцінюючи відносну тривалість дифтонгів із гострим наголосом у трьох говірках (див. таблицю 7), слід зазначити, що в цьому випадку відмінності тривалості виявилися значно меншими, ніж під час обчислення абсолютної тривалості (див. таблицю 5). У групі дифтонгів із компонентами a, e тривалість першого компонента відрізнялася дуже мало: середні значення для Маріямпольської, Вілкависької та Шацької говірок становлять 66,4, 62,8 і 62,9% (1,06: 1: 1,002). У групі дифтонгів із компонентами i, u відмінності помітніші. Найкоротшими виявилися перші компоненти дифтонгів цієї групи у Вілкавиській говірці; показники Маріямпольської та Шацької говірок подібні — 55,9, 46,1 і 53,6% (1,21: 1: 1,16). У дифтонгів із циркумфлексним наголосом співвідношення інші. Тривалість перших компонентів дифтонгів із компонентами a, e у Маріямпольській і Вілкавиській говірках подібна, тоді як у Шацькій говірці вони значно довші — 52,5, 52,5 і 61% (1: 1: 1,16); для відповідних дифтонгів із компонентами i, u показники становлять 49,4, 45,8 і 55% (1,08: 1: 1,2). 7. ПІДСУМКИ РЕЗУЛЬТАТІВ І ВИСНОВКИ За загальною тривалістю в усіх говірках найдовшими є гостроакцентні дифтонги з компонентами a, e. У Маріямпольській і Вилкавишській говірках вони значно довші за відповідні циркумфлексні дифтонги, тоді як у Шакяйській говірці різниця в тривалості дифтонгів із різними акцентними типами нечітка. Straipsniai / Articles 211 RIMA BAKŠIENĖ Загальна тривалість дифтонгів із компонентами i, u менша. У всіх говірках різниця між гостроакцентними та циркумфлексними дифтонгами цієї групи дуже мала. У Маріямпольській і Шакяйській говірках дещо довшими зазвичай бувають гостроакцентні дифтонги, у Вилкавишській — циркумфлексні. За загальною тривалістю дифтонги Маріямпольської говірки найдовші, а Шакяйської — найкоротші. Імовірно, це пов’язано з неоднаковим подовженням першого компонента в говірках VAK. У групі дифтонгів із компонентами a, e тривалість першого компонента, безперечно, є важливою ознакою акцентного типу в Маріямпольській і Вилкавишській говірках. У Шакяйській говірці перший компонент гостроакцентних дифтонгів істотно не відрізняється від компонента циркумфлексних, тому його тривалість не можна вважати істотною ознакою акцентного типу. Це пов’язано з існуванням у говірці протяжного акценту. У групі дифтонгів із компонентами i, u тривалість першого компонента чітко розрізняє акцентні типи лише в Маріямпольській говірці, а у Вилкавишській і Шакяйській говірках ця ознака не створює істотної різниці. Порівняння перших компонентів дифтонгів у трьох досліджених говірках VAK виявило такі співвідношення. Компоненти a, e гостроакцентних дифтонгів мають дуже подібну тривалість у всіх говірках (співвідношення Маріямпольської, Вилкавишської та Шакяйської — 1,06: 1: 1,002). Отже, ці компоненти в жодній говірці істотно не відрізняються, тому, найімовірніше, усі їх слід вважати напівдовгими17. Співвідношення компонентів i, u гостроакцентних дифтонгів у Маріямпольській, Вилкавишській і Шакяйській говірках становить 1,21: 1: 1,16. Отже, у Маріямпольській і Шакяйській говірках ці компоненти слід вважати напівдовгими, а у Вилкавишській — короткими. Компоненти a, e циркумфлексних дифтонгів у Маріямпольській і Вилкавишській говірках мають цілком однакову тривалість, а в Шакяйській — довшу (співвідношення 1: 1: 1,16). Отже, ці компоненти в Шакяйській говірці слід вважати напівдовгими, подовженими внаслідок протяжного акценту. Співвідношення компонентів i, u циркумфлексних дифтонгів у Маріямпольській, Вилкавишській і Шакяйській говірках становить 1,08: 1: 1,2. У Шакяйській говірці вони також безперечно підлягають класифікації як напівдовгі. СКОРОЧЕННЯ Mrj – Маріямполе Šk – Шакяй Tvg – спадна інтонація Tvp – висхідна інтонація VAK – західні верхньолитовці-кауняни VIkv – Вілкавишкіс 17 У майбутньому для точнішої інтерпретації тривалості їх слід було б порівняти з короткими й довгими голосними кожної говірки. 212 Acta Linguistica Lithuanica LXXI Vakarų aukštaičių kauniškių dvigarsiai: kiekybės santykiai LITERATŪRA Bacevičiūtė Rima 2004: Šakių šnektos prozodija ir vokalizmas. Vilnius: Lietuvių kalbos institutas. Bacevičiūtė Rima 2005: Keletas pastabų dėl Šakių šnektos transkripcijos. – Baltų kalbų tarmės: rašytinis palikimas. Šiauliai: Discens, 36–44. Bacevičiūtė Rima, Leskauskaitė Asta 2004: Akūtinių dvigarsių pirmųjų dėmenų i, u trukmė aukštaičių šnektose. – Baltų ir kitų kalbų fonetikos ir akcentologijos problemos. Vilnius: Vilniaus pedagoginis universitetas, 9–20. GAT 2008: Griškabūdžio apylinkių tekstai, sudarė Rima Bacevičiūtė, Vilija Sakalauskienė. Vilnius: Lietuvių kalbos institutas. Jaroslavienė Jurgita 2010: Rytinių kauniškių Prienų šnektos fonologija. Daktaro disertacija. Vilnius: Vilniaus universitetas. JAT 2013: Jurbarko apylinkių tekstai, sudarė Vilija Sakalauskienė. Vilnius: Lietuvių kalbos institutas. LKA 1982: Lietuvių kalbos atlasas 2. Fonetika, ats. redaktorius Kazys Morkūnas. Vilnius: Mokslas. LKT 1970: Lietuvių kalbos tarmės: chrestomatija. Vilnius: Mintis. LKTChr 2004: Lietuvių kalbos tarmių chrestomatija. Vilnius: Lietuvių kalbos institutas. LKTF 2003: Daiva Atkočaitytė, Regina Rinkauskienė. Lietuvių kalbos tarmių fonetika: mokomoji knyga. Vilnius: Vilniaus pedagoginio universiteto leidykla. Markevičienė Žaneta 2001: Aukštaičių tarmių tekstai 2. Vilnius: Vilniaus universiteto leidykla. Pakerys Antanas 1982: Lietuvių bendrinės kalbos prozodija. Vilnius: Mokslas. Pakerys Antanas 2003: Lietuvių bendrinės kalbos fonetika. Vilnius: Enciklopedija. ŠŠT 2006: Šakių šnektos tekstai, sudarė Rima Bacevičiūtė. Vilnius: Lietuvių kalbos institutas. Vaišnienė Daiva, Bacevičiūtė Rima 2005: Dėl pietų žemaičių raseiniškių ir šiaurinių vakarų aukštaičių kauniškių dvigarsių [i, u + l, m, n, r]. – Kalbos istorijos ir dialektologijos problemos 1. Vilnius: Lietuvių kalbos institutas, 292–303. VAKKA 2005: Vakarų aukštaičiai kauniškiai ir Klaipėdos krašto aukštaičiai: mokomoji knyga, sudarė Rima Bacevičiūtė, Danguolė Mikulėnienė, Vilija Salienė. Vilnius: Lietuvių kalbos institutas. Zinkevičius Zigmas 1966: Lietuvių dialektologija. Vilnius: Mintis. Zinkevičius Zigmas 1994: Lietuvių kalbos dialektologija. Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidykla. Straipsniai / Articles 213 RIMA BAKŠIENĖ The Diphthongs of West Highlanders in Kaunas Area: Quantitative Ratio SUMMARY The article analyses the quantity of semi-diphthongs in three subdialects of West highlanders in Kaunas area (hereinafter referred to as VAK) namely: Marijampolė, Vilkaviškis and Šakiai. The analysed subdialects feature various syllable accent allophones: Marijampolė subdialect elongates the first components of acute accents with i and u, Šakiai subdialect possesses the so called continuous accent, meanwhile Vilkaviškis subdialect has none of the aforementioned features thus the prosodic composition of diphthong syllables is closest to the standard language. The article also discusses the the interpretation of VAK diphthongs quantity and marking in Lithuanian tradition of dialectology. The research results showed that the longest diphthongs are the acute diphthongs containing a and e and it is typical to all subdialects. They are substantially longer in Marijampolė and Vilkaviškis subdialects than circumflex variants; meanwhile in Šakiai subdialect this difference in length is not so sharp. The common length of diphthongs with i and u is shorter. The difference between the acute and circumflex diphthongs of this group is very slight in all subdialects. The acute diphthongs tend to be slightly longer in Marijampolė and Šakiai subdialects, meanwhile circumflex diphthongs have a tendency to be slightly longer in Vilkaviškis subdialect. Apparently, this is due to different elongation of the first component in VAK subdialects. The length of the first component of diphthongs with a and e is an important accent feature in Marijampolė and Vilkaviškis subdialects. The duration of the first component in Šakiai subdialect is not considered as a crucial feature of accent. It is related to the existing continuous accent prevailing in the subdialect. In the group of diphthongs with i and u the duration of the first component clearly distinguishes accents only in Marijampolė subdialect, meanwhile in Vilkaviškis and Šakiai subdialects this feature loses importance. The components of acute diphthongs a and e are of similar length. The ratio of the components of acute diphthongs i and u in Marijampolė, Vilkaviškis and Šakiai subdialects is 1.21:1.16. Thus, in Marijampolė and Šakiai subdialects they are considered as semi long, meanwhile in Vilkaviškis subdialect they are short. The components of circumflex diphthongs a and e are of the same length in Marijampolė and Vilkaviškis subdialects, meanwhile in Šakiai subdialect they are shorter (at a ratio 1:1:1.16). Therefore, the components of diphthongs in Šakiai subdialect are considered as semi long and elongated due to continuous accent. The ratio of the components of circumflex diphthongs with i and u in Marijampolė, Vilkaviškis and Šakiai subdialects is 1.08:1:1.2. They are undoubtedly considered as semi long in Šakiai subdialect. Įteikta 2014 m. rugsėjo 30 d. RIMA BAKŠIENĖ Lietuvių kalbos institutas Petro Vileišio g. 5, LT-10308 Vilnius, Lietuva [email protected] 214 Acta Linguistica Lithuanica LXXI