Antrinės netiesioginės nominacijos valgymo veiksmažodžių semantiniai atsiradimo ypatumai

ANŽELIKA GAIDIENĖ Інститут литовської мови Напрями наукових досліджень: лексикологія та лексикографія. СЕМАНТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ВИНИКНЕННЯ ДІЄСЛІВ ЇЖІ ВТОРИННОЇ НЕПРЯМОЇ НОМІНАЦІЇ Семантичні особливості виникнення дієслів їжі вторинної непрямої номінації АНОТАЦІЯ Об’єктом цієї статті є дієслова їжі литовської мови вторинної непрямої номінації, вибрані з укладеного «Словника сучасної литовської мови». Мета дослідження — встановити, які ознаки явищ дійсності, предметів або дій у мові перетворюються на семантичні ознаки, що зумовлюють виникнення дієслів їжі вторинної непрямої номінації, а також порівняти їх із відповідними дієсловами пиття. Наприкінці статті подано створену попередню мережу синонімів дієслів їжі вторинної непрямої номінації. КЛЮЧОВІ СЛОВА: синонім, концепт, вторинна непряма номінація, метафоричне перенесення значення, семантична ознака, мережа синонімів. АНОТАЦІЯ Об’єктом цієї статті є дієслова їсти вторинної непрямої номінації стандартної литовської мови, дібрані зі «Словника стандартної литовської мови», який нині перебуває на стадії укладання. Мета дослідження — з’ясувати, які ознаки реальних явищ, предметів або дій стають у мові семантичними ознаками й зумовлюють появу нових дієслів їсти вторинної непрямої номінації, а також порівняти їх із відповідними дієсловами пити. Статтю завершує попередня синонімічна мережа дієслів їсти вторинної непрямої номінації. КЛЮЧОВІ СЛОВА: синонім, концепт, вторинна непряма номінація, метафоричне перенесення значення, семантична ознака, мережа синонімів. 230 Acta Linguistica Lithuanica LXXIII Antrinės netiesioginės nominacijos valgymo veiksmažodžių semantiniai atsiradimo ypatumai 0. Ця публікація продовжує цикл досліджень авторки, присвячений аналізу семантичних ознак значень дієслів, що належать до концепту ЇСТИ і ПИТИ. Не викликає сумніву, що дослідження такого типу могли б стати відправним пунктом для словника синонімів нового типу, тезауруса литовської мови та інших семантичних онтологій, яких у Литві поки що немає. 1. У попередній статті авторки (докладніше див. Gaidienė 2015) розглянуто семантичні мотиви виникнення синонімів дієслова gerti. Встановлено, що більшу частину дієслів gėrimo становлять дієслова вторинної непрямої номінації, у формуванні яких, імовірно, найважливішу роль відіграли метафоричні полісемічні зв’язки. У метафоричному позначенні дії пиття найчастіше актуалізуються семантичні ознаки, пов’язані з фізичною дією (рухом руки), наприклад: mesti «пустити летіти геть (зазвичай рукою)» → «пити (алкогольні напої)», а також зі звуком, який створює рідина, наприклад: pliaup­ti «сильно дощити» → «багато й жадібно сьорбати, пити». Об’єктом цього дослідження обрано концепт ЇСТИ, для вираження якого в стандартній литовській мові є чимало дієслів: čiaumoti, drožti, kąsti, kimšti, kirsti, ryti, spro­gti, šutinti, šveisti тощо. З огляду на велику кількість дієслів valgymo у статті вирішено обмежитися аналізом лише дієслів вторинної непрямої номінації¹ (далі — ANN), дібраних із «Словника стандартної литовської мови»Bendrinės lietuvių kalbos žodyno (далі — BŽ). Такий вибір джерела зумовлений бажанням дослідити дієслова valgymo ANN, уживані в стандартній литовській мові. У статті розглянуто всі² дієслова valgymo ANN, виявлені в BŽ³. Мета описаного дослідження — встановити, які ознаки реальних явищ, предметів або дій у стандартній мові перетворюються на семантичні ознаки, що зумовлюють виникнення дієслів valgymo ANN, і порівняти отримані дані з відповідними дієсловами gėrimo. Завдання роботи: розглянути семантичні структури дієслів valgymo ANN; визначити й описати семантичні 1 Слід нагадати, що результатом первинної номінації є непохідне дієслово, яке виникло за домовленістю мовців (Jakaitienė 1988: 24), наприклад: gurkti «їсти, пити, клювати (зазвичай жадібно, швидко)» (BŽe); результат вторинної прямої номінації — похідне слово, форма й значення якого спираються на інше дієслово з простішою структурою (див. там само, с. 24), наприклад: kąsnoti «потроху їсти» (BŽe); результат вторинної непрямої номінації — семантичне похідне утворення, тобто новосформоване значення слова (див. там само, с. 24), наприклад: drožti 1. «різати, загострювати, вирівнювати, гострити ножем або іншим гострим знаряддям» → 6. «жадібно їсти, пити» (BŽe). 2 Деякі дієслова valgymo, зафіксовані в попередніх словниках (LKŽe, DŽe), у BŽe не зафіксовані, наприклад: skusti 10. «жадібно їсти» (LKŽe); 6. «жадібно їсти, жерти, гризти» (DŽe); šlepsėti 2. «некрасиво, плямкаючи, їсти або жерти, жувати, чавкати» (LKŽe); 2. «некрасиво їсти, плямкати» (DŽe) тощо, тому в цій статті їх не розглянуто. 3 Слід наголосити, що після остаточного редагування BŽe словникові статті, наведені в цій статті, можуть змінитися. Straipsniai / Articles 231 ANŽELIKA GAIDIENĖ взаємні зв’язки між значеннями досліджуваних дієслів, а також порівняти отримані дані з дієсловами ANN пиття; на основі дослідженого матеріалу створити попередню синонімічну мережу дієслів ANN їди. Теоретичні положення, на які спирається аналіз обраних дієслів, розглянуто в уже згаданій статті авторки, тому не видається доцільним повторювати їх тут. 2. Дієслово їсти — найуживаніше слово на позначення споживання їжі. У Текстовому корпусі сучасної литовської мови зафіксовано понад п’ятнадцять тисяч прикладів його вживання4. У словниках литовської мови досліджуване дієслово визначено двояко. В LKŽe та DŽe основне значення дієслова їсти визначено досить абстрактно: (1) LKŽe «споживати їжу, харчуватися, насичуватися», наприклад: Сплю, їм і п’ю досхочу SD445. Хоча б умийся перед їжею J.Jabl. Тут вони їли Jn. Їм, кривлячись R130, MŽ171. Ми литовці їмо борщ і смачний куліш, зварені з добрим салом, вихваляючи їх K.Donel. [...]; (2) DŽe «споживати їжу, харчуватися», наприклад: Їсти хліб, суп, сир, фрукти. Їсти вечерю. Хочу їсти зі смаком. [...]. У BŽe виділено два значення дієслова їсти: (3) BŽe 1. «брати до рота, жувати й ковтати», наприклад: У мене болить зуб, я не можу їсти. Прошу, беріть і їжте. Не розмовляй під час їжі. Не їж лежачи. Він сидить за столом і їсть яблуко. Чоловіки їдять м’ясо [суп], аж за вухами лящить. Коли зголоднієш, то й сухий хліб їстимеш. [...]. 2. «споживати їжу; харчуватися»: І я зголоднів. Нічого не хочеться: ні їсти, ні кудись іти. На Масницю люди багато їдять. Раніше люди їли гірше. Лишився, як тріска: ні їв, ні спав. Бувало, що я їв, а бувало й не їв. У нашому культурному ареалі їдять ложкою, ножем і виделкою. [...]. Визначаючи перше значення дієслова їсти у BŽe, звернено увагу на фізичні та фізіологічні ознаки процесу споживання їжі, тобто «взяття» їжі, «жування», «ковтання» та «рота»; визначаючи друге, наголошено на самому процесі харчування й насичення як на абстрактному, життєво необхідному явищі. Таке подання значень дає змогу розрізнити два розуміння їжі — суто фізіологічне й абстрактне (як процесу харчування та насичення). 4 У Текстовому корпусі сучасної литовської мови шукали приклади за коренем valg-, обираючи особові й неособові форми дієслова valgyti, valgo, valgė. 5 У статті залишено скорочення, як-от LKŽe. 232 Acta Linguistica Lithuanica LXXIII Antrinės netiesioginės nominacijos valgymo veiksmažodžių semantiniai atsiradimo ypatumai 3. Дотримуємося думки, що розпізнати ознаки, актуалізовані у значеннях дієслів ANN, які належать до концепту VALGYTI, можуть допомогти елементи сценарію відповідної фізіологічної дії, що становлять зміст досліджуваного концепту і були визначені на основі аналізу прикладів6 (див. таблицю 2). Kognityvinėje lingvistikoje sąvokos (idealizuotas kognityvinis modelis (Lakoff 2004: 99–110), freimas arba semantinis interpretacinis rėmas (Fillmore 1982), scenarijus (Lakoff 2004: 371–372; 514–537) ir skriptas (Schank, Abelson 1977: 42; Ungerer, Schmid 1996: 211–217), galima teigti, reiškia maždaug tą patį – kalbinės raiškos sužadintas, tam tikra tvarka sutvarkytas žinias apie kurią nors sudėtinę situaciją ar kompleksinį įvykį. Valgymą (taip pat ir gėrimą) kaip fiziologinį procesą sudaro viena po kitos einančios nuoseklios fazės: maisto ĖMIMAS (nebūtina fazė) – ATSIKANDIMAS (arba ĮSIURBIMAS, jei tai skysta konsistencija) – KRAMTYMAS (jei fiziologinis procesas gėrimas, šios fazės nėra) – RIJIMAS – VIRŠKINIMAS / SOTUMO JAUSMAS. Kadangi sąvoka freimas labiau pabrėžia statinį, o scenarijus ir skriptas – dinaminį tam tikro kognityvinio modelio pobūdį, šiame straipsnyje pasirinkta vartoti scenarijaus sąvoką (skripto sąvoka labiau taikoma prototipinių sociokultūrinių įvykių aprašymui, pavyzdžiui, [VALGYMO RESTORANE] skriptas). Kaip teigia George’as Lakoffas, scenarijus susideda iš kelių ontologinių elementų: pradinės būklės, įvykių sekos ir galutinės būklės, t. y. scenarijus struktūruotas pagal schemą: ištakos – eiga – tikslas (Lakoff 2004: 371). Apskritai scenarijaus sąvoka pirmiausiai buvo taikyta emocijoms aprašyti. 1 lentelėje pateikti G. Lakoff’o (1987) ir Zoltáno Kövesces’o (1988, 1990) apibendrinti PYKČIO (an. ANGER)7 ir BAIMĖS (an. FEAR) scenarijai, kuriuos sudaro atskiros, nuosekliai išdėstytos scenos (nuo priežasties iki galutinio veiksmo). 1 ТАБЛИЦЯ. Сценарії гніву та страху8 (за G. Lakoff та Z. Kövesces) ГНІВ СТРАХ Сцена 1: причина Кривдник ображає жертву. Образлива дія викликає невдоволення жертви. Небезпечна ситуація, що може спричинити смерть, фізичний або психічний біль. Жертва знає про загрозу, що нависла. Сцена 2: емоція Гнів існує. Жертва відчуває фізіологічні зміни, спричинені гнівом. Страх існує. Жертва відчуває фізіологічні зміни, спричинені страхом. 6 Приклади збирали з Корпусу текстів сучасної литовської мови (DLKT), Словника нормативної литовської мови (BŽe) та Словника литовської мови (LKŽe). 7 G. Lakoff’as tokio tipo scenarijus vadina prototipiniais scenarijais (Lakoff 2004: 514). 8 Інформацію взято й перекладено авторкою статті з книжки F. Ungerer, H. Schmid An introduction to cognitive linguistics (1996: 141). Straipsniai / Articles 233 ANŽELIKA GAIDIENĖ ГНІВ СТРАХ Сцена 3: спроба контролювати Жертва намагається контролювати гнів. Жертва намагається не показувати страх і / або не тікати. Сцена 4: втрата контролю Інтенсивність гніву перевищує певну межу. Гнів починає контролювати жертву. Інтенсивність страху перевищує певну межу. Жертва більше не контролює страх. Сцена 5: кінцева дія Покарання: жертва карає кривдника. Раптовий відступ: жертва тікає від небезпеки. Основний принцип представлених сценаріїв — послідовно описувати категорію емоцій, тобто від початку виникнення емоції (сцена 1: причина) до кінця (сцена 5: кінцева дія). Наведені в сценарії 3-тя (спроба контролювати) і 4-та (втрата контролю) сцени найближчі до центральної — 2-ї сцени (емоція), тому, як свідчать дослідження, 3-тя і 4-та сцени є «найпродуктивнішими» щодо концептуальних метафор (Ungerer, Schmid 1996: 141). Як зазначають Ф. Унгерер і Г. Шмід, якби ми розглянули метафори ГНІВУ, то побачили б, що їхня «послідовність чітко відображає розвиток сцен 2 і 3 та сцени 4, представлених у сценарії, тобто ГНІВ нагріває рідину в контейнері, рідина піднімається, тиск зростає, з’являється пара (усі ці метафори належать до сцени 2), потім пара стає неконтрольованою (сцена 3), і якщо пара не виходить, контейнер вибухає (сцена 4)» (Ungerer, Schmid 1996: 141). На основі аналізу контексту в статті представлено сценарій концепту ЇСТИ (див. таблицю 2), що складається з кількох елементів: необов’язкової фізичної дії, яка передує обов’язковій фізіологічній дії, тобто руху руки (рук) із засобом для їжі / без нього, та обов’язкових фізіологічних дій, тобто відкушування, жування й ковтання (якщо консистенція їстівного об’єкта тверда) або ссання й ковтання (якщо консистенція їстівного об’єкта густа / рідка), а також травлення / відчуття ситості. Встановлено, що різні елементи сценарію концепту ЇСТИ тією чи іншою мірою актуалізовані у значеннях дієслів, що належать до цього концепту; наприклад, «рух рукою» (фізична дія) зафіксовано у значенні дієслова kabliuoti; «жування» (фізіологічна дія) — у значеннях дієслів traškinti, tratinti тощо. 234 Acta Linguistica Lithuanica LXXIII Antrinės netiesioginės nominacijos valgymo veiksmažodžių semantiniai atsiradimo ypatumai ТАБЛИЦЯ 2. Сценарій концепту VALGYTI ФІЗИЧНА ДІЯ Необов’язкова фізична дія, що передує необхідній фізіологічній дії. У нашому культурному ареалі їдять ложкою, ножем і виделкою (BŽe). / Він живий і здоровий, тепер сидить на березі й їсть кашу пальцем (DLKT). Ми їли, як у давнину, — руками, не було ні тарілок, ні приборів (DLKT). Під час виконання дії бере / не бере участі рука з приладдям / без приладдя. ФІЗІОЛОГІЧНА ДІЯ Необхідна фізіологічна дія: a) відкушування Тим паче, що багато дітей люблять їсти морозиво великими шматками [...] (DLKT). b) жування та ковтання Їжа одразу була незвичною: суп без жиру й м’яса, але з доданими овочами; коли їх їли, здавалося, що жуєш м’ясо (DLKT). c) смоктання та ковтання Дідусь їсть суп із миски Рембрандта (DLKT). d) травлення / відчуття ситості Намагайтеся їсти легкозасвоювану їжу, щоб вона швидше потрапляла зі шлунка до інших органів травлення (DLKT). Під час виконання згаданих дій беруть участь губи, зуби, язик, горло, глотка та живіт. ВИКОНАВЕЦЬ ДІЇ Людина / бджола / тварина10 Він їсть рибу (DLKT). / Бджілки їдять, а не жують. (LKŽe). / Однак і цуценята їдять крихти, що падають зі столу панів VlnE46 (LKŽe). Півень кличе курей, а сам не їсть LKT355 (Nmč) (LKŽe). ОБ’ЄКТ ДІЇ Консистенція: густа / рідка / тверда їжа. Я відмовлюся від смаженої картоплі й ковбаси, а їстиму картопляне пюре з нежирним сиром та цибулею (DLKT). / Кисіль можна їсти як холодним, так і гарячим (DLKT). Вони їдять суп так, що аж вуха відвисають (BŽe). / Мама розповідатиме новини містечка, а я їстиму цукерки, привезені татом (DLKT). Батько їв лише м’ясо (DLKT). 9 Із прикладів видно, що виконавцем дії їсти може бути не лише людина, а й тварина. Однак у цій статті розглядається лише фізіологічна дія споживання їжі людиною. Straipsniai / Articles 235 ANŽELIKA GAIDIENĖ ОБ’ЄКТ ДІЇ Термічні властивості: холодна / тепла / гаряча їжа. Звісно, потрібно їсти якомога більше свіжих овочів (DLKT). / Я люблю їсти теплу трохи кислу кашу (DLKT). / Вони п’ють, їдять щойно засмажене на грилі м’ясо, слухають музику [...] (DLKT). 4. Наприкінці статті подано попередню10 мережу синонімів досліджуваних дієслів. Мережу синонімів візуалізовано за допомогою програми Gephy (докладніше див. https://gephi.github.io/). 1. МЕТАФОРИЧНЕ ПЕРЕНЕСЕННЯ ЗНАЧЕНЬ Метафоричні значення, пов’язані з їжею, можуть асоціюватися з основними або побічними значеннями, які є мотивувальними. За перенесенням значень можна виокремити такі метафоричні моделі11: 1.1. Дія, подібна до тієї, яку позначає мотивувальне значення. 1.2. Звук, що виникає під час дії, позначеної мотивувальним значенням. 1.3. Рух, що виконується під час дії, позначеної мотивувальним значенням. 1.4. Температура, що виділяється під час дії, позначеної мотивувальним значенням. 1.5. Дія, подібна до тієї, яку позначає мотивувальне значення і яку виконує тварина. Далі ці моделі розглядаються детальніше. 1.1. Дія, що нагадує ту, яку описує мотивувальне значення Значення дієслів концепту VALGYTI ANN, віднесених до цієї метафоричної моделі, метафоричним зв’язком пов’язані з основними (мотивувальними) значеннями, у яких зафіксовано дію, що справляє певний вплив на об’єкт / суб’єкт. 10 Подальші дослідження можуть уточнити подану в цій статті мережу синонімів дієслова valgyti. 11 Визначені моделі збігаються з моделями виникнення значень дієслів gėrimo ANN. 236 Acta Linguistica Lithuanica LXXIII Antrinės netiesioginės nominacijos valgy mo veiksmažodžių semantiniai atsiradimo ypatumai 1.1.1. Дія, що нагадує ту, яку описує мотивувальне значення, і справляє певний вплив на структуру об’єкта Вплив на об’єкт, спричинений певною дією, описаною мотивувальними значеннями дієслів, можна визначити як деструктивний, оскільки в усіх розглянутих випадках змінюється форма об’єкта, тобто об’єкт: а) вирівнюють / ріжуть / загострюють / гострять тощо; б) обгортають / закручують; в) усувають / чистять; г) ділять / подрібнюють; ґ) упорядковують / готують і д) змочують / розм’якшують. Відповідно дієслова нижче розподілено на підгрупи. а) Об’єкт, який вирівнюють / ріжуть / загострюють / гострять тощо Прототипними значеннями дієслів цієї підгрупи описується інтенсивна фізична дія, яка є деструктивною: під час її виконання гострим інструментом змінюється структура об’єкта. Метафоричне значення дієслова skaptuoti, пов’язане з їжею, і його прототипне значення (1) пов’язує підстава перенесення за схожістю виконуваної енергійної, цілеспрямованої дії: (1) skaptuoti 1. «вирізьблювати, видовбувати долотом; робити, видовбуючи долотом»: Skaptuoti šaukštą iš medžio. Jei medis nekietas, tai lengva skaptuoti. → 2. «жадібно їсти»: Obuolį skaptuoti. Vaikai skaptuoja kriaušes (BŽe). Імовірно, від прототипного значення дієслова pustyti (2) «гострити, нагострювати» розвинулося метафоричне значення «жадібно їсти», пов’язане з їжею; підставою такого перенесення також можна вважати енергійну, цілеспрямовану дію. Можливий зв’язок значення, пов’язаного з їжею, і з побічним значенням, зафіксованим у LKŽe (у BŽe це значення не зафіксоване), пор. «охолоджувати, провітрювати, дмухаючи», наприклад: Įsipilk putros ir pustyk po biškį Lp. (2) pustyti 2. «гострити, нагострювати»: Tėvas ilgai pustė dalgį. Pustas – diržas skustuvui pustyti. → 4. «жадібно їсти»: Kad pusto vaikas, kaip kelias dienas nevalgęs. Pustyk mėsą, daugiau nieko nebus (BŽe). Похідне значення дієслова ręsti (3) «жадібно, багато їсти» (наприклад: Kad renčia, kad renčia mėsą. BŽe), найімовірніше, спирається на основне значення — «робити зарубки, насічки» (наприклад: Tėvas kasmet staktoje rentė rinčius, kurie rodė sūnaus ūgį. BŽe) або побічне — «нарізати чи різьбити борозенки» (наприклад: Lazdą [stalą] ręsti. BŽe). Значення, пов’язане з їжею, та мотивувальні значення, як і у згаданих вище дієслів, поєднує підстава перенесення за схожістю цілеспрямованої дії (виконуваної певним інструментом). Straipsniai / Articles 237 ANŽELIKA GAIDIENĖ До цієї підгрупи також належать дієслова різьбити (4) і тесати (5), докладніше розглянуті в попередній статті авторки (див. Gaidienė 2015: 207): (4) різьбити 1. «різати, загострювати, вирівнювати, гострити ножем чи іншим гострим знаряддям»: Різьбити олівець. Майстер рубанком обтісує дошку. → 6. «жадібно їсти, пити»: Різьбити сало. Діти умлівають над ковбасками, аж вуха відвисають (BŽe). (5) тесати 1. «обтісувати, рубати, тесати, стругати, вирівнювати сокирою, теслом, долотом чи чимось іншим (дерево, камінь тощо)»: Коли мурують новий фундамент, обтісують колоди. Майстри обтесували польові камені. → 3. «жадібно їсти або пити»: Я часто їм — усе тесаю та тесаю. Діти наминали млинці. Тесає, як Балтрус сир (flk.) (BŽe). б) Об’єкт, який загортають / скручують Прототипні й метафоричні значення дієслів скручувати (1), звивати (2) і розтріпувати поєднує дія обгортання / скручування об’єкта, де метафорично вжитий об’єкт — це їжа, а засіб, яким її обгортають / скручують, — язик. (1) скручувати 1. «загортати, скручувати в рулон»: Розстелену доріжку скручують. Поставлять верстатик, скручуватимуть полотна (flk.). Береста скручується, кинута у вогонь. → 13. «жадібно їсти»: Уся родина наминала запечену курку (BŽe). (2) звивати 1. «обгортати, звивати»: Стилісти хитромудро звивали метри стрічок у волоссі моделей. По землі всякі дроти [всякі мотузки] звиваються, не перечепіться. → 4. «жадібно їсти»: Нічого не робить, тільки хліб наминає (BŽe). (3) розтріпувати 1. «розкидати, розпатланювати, розвіювати, скуйовджувати»: Вітер розтріпує мені волосся. Бик розкидає солом’яну купу. Не скуйовджуй моєї бороди! → 2. «жадібно, з апетитом їсти»: Зголоднівши, він часто намина́є сало. Я застав його за тим, як він наминав капусту (BŽe). c) Об’єкт, який видаляють / очищають Мотивувальними значеннями дієслів šluoti (1) і šveisti (2) описується енергійна дія, що виконується неодноразово й за допомогою певного знаряддя (мітли, щітки тощо), під час якої об’єкт усувають / очищають. Мотивувальні й мотивовані значення, імовірно, пов’язує перенесення за подібністю енергійної цілеспрямованої дії, що виконується. (1) šluoti 2. «чистити, робити чистим, проводячи мітлою, щіткою»: Бабуся підмітає хату кілька разів на день. Не час підмітати хату, коли гості вже за воротами (flk.). 4. «жадібно їсти»: Повернувшись із роботи, усе змітає. Їсть так, наче три дні не їв (BŽe). (2) šveisti 1. «чистити, натирати до блиску»: Натирати ножі [ложки]. Учора я щіткою чистив підлогу. → 5. «жадібно їсти»: Їсть так, наче голодує (BŽe). 238 Acta Linguistica Lithuanica LXXIII Antrinės netiesioginės nominacijos valgymo veiksmažodžių semantiniai atsiradimo ypatumai d) Об’єкт, який ділять / подрібнюють Фізичну дію, що описується мотивувальними значеннями дієслів karpyti (1) і kirsti (2), можна визначити як деструктивну: певний об’єкт ділять / подрібнюють. Дію поділу / подрібнення виконують енергійно, цілеспрямовано, за допомогою певного знаряддя, наприклад: karpyti — ножицями, kirsti — якимось гострим знаряддям. Імовірно, основою перенесення метафоричних значень розглядуваних дієслів є дія, під час якої об’єкт (їжу) ділять / подрібнюють (наприклад, зубами: Дам гороху, зможеш різати зубами). (1) karpyti 1. «ділити, різати ножицями»: Різати ножицями тканину [папір]. Вирізав квадратики й складав шматочки повсті один на один пірамідою. → 6. «жадібно їсти, гризти»: Дам гороху, зможеш різати зубами. Різати хліб (BŽe). (2) 1 kirsti 1. «відокремлювати частину від цілого ударом гострого знаряддя»: Рубає ліс [кущі]. Рубає дерева на дрова. Зрубує качани капусти. Відрубає курці голову. Рубаю гілки. → 17. «жадібно їсти»: Сало [торт, морозиво] наминає. Їсте так, наче тиждень не їли. Їж-їж, з’їж усе (BŽe). Мотивувальне значення дієслова krušti (3), зафіксоване в LKŽe (у BŽe такого значення немає), описує дію, яка також є деструктивною: певний об’єкт подрібнюють за допомогою знаряддя. У дії, описаній метафоричним значенням, об’єкт подрібнюють, але знаряддям подрібнення метафорично виступають зуби. (3) krušti 4. «жадібно їсти»: Кусає мокрі горіхи. Не гризи м’ясо без хліба! (BŽe). Пор.: LKŽe 2. «товкти, розтирати, подрібнювати»: Товче кашу Pln. Перш ніж почати товкти або подрібнювати, яблука треба ретельно вимити]n. e) Оброблюваний / підготовлюваний об’єкт Дієсловом doroti у мотивувальному значенні ʻобробляти, обробляти тушуʼ (1) позначається дія оброблення, підготовки, щоб зробити об’єкт придатним до вживання. Імовірно, підґрунтям перенесення значення можна вважати подібність дії оброблення й підготовки, щоб зробити об’єкт придатним до вживання, до дії їсти. (1) doroti 3. ʻобробляти тушуʼ: Обробляти рибу [вбитого звіра]. → 4. ʻжадібно їстиʼ: Жадібно їсти смачну печеню (BŽe). Від побічного значення дієслова taisyti (2), пор.: ʻупорядковувати, готувати, щоб було придатним до вживання, користуванняʼ: Вона готує сир із солодкими вершками. | ʻобробляти тушу, обробляти, чиститиʼ12: Почисть гриби й зварити грибну юшку. Жінки чистять буряки (BŽe), імовірно, є 12 Відтінок значення. Straipsniai / Articles 239 ANŽELIKA GAIDIENĖ метафоричне значення ‘жадібно їсти’, що виникло, наприклад: Діти так їдять вареники, що аж вуха звисають (BŽe). У цьому разі значення також пов’язує подібність дії оброблення й підготовки, щоб зробити об’єкт придатним до вживання. f) Об’єкт, який змочують / розм’якшують Метафоричне значення дієслова dažyti ‘їсти, вмочуючи’, наприклад: Ми вмочували млинці в соус (BŽe), імовірно, розвинулося з прототипового значення ‘мочити, змочувати’, наприклад: Вмочи хліб у жир [у жиру] (BŽe). Прототипове й метафоричне значення, вочевидь, пов’язує подібність дії, під час якої змінюється (розм’якшується) структура об’єкта. ТАБЛИЦЯ 3. Вплив на об’єкт (порівняння концептів VALGYTI і GERTI) Концепт VALGYTI Концепт GERTI Вплив на об’єкт Приклади Вплив на об’єкт Приклади Рівняється / ріжеться / загострюється / заточується тощо рубати тесати різьбити стругати + різьбити стругати Загортається / обертається вити скручувати вкручувати − − Об’єкт, що видаляється / очищується підмітати чистити − − Ділиться / подрібнюється різати ножицями рубати кришити − − Обробляється / готується обробляти лагодити − − Зволожується / пом’якшується фарбувати − − Порівнявши значення дієслів, що належать до розглядуваної моделі концептів VALGYTI і GERTI, помічаємо, що дія, позначена прототипними значеннями дієслів, віднесених до концепту VALGYTI, чинить на об’єкт різноманітний вплив: об’єкт вирівнюється / розрізається / загострюється / заточується тощо; загортається / обертається; видаляється / очищується; ділиться / подрібнюється тощо. Метафоричні значення дієслів концепту GERTI пов’язані лише з тими мотивувальними значеннями, у яких зафіксовано енергійну, цілеспрямовану дію, що чинить вплив: вирівнювання / розрізання / 240 Acta Linguistica Lithuanica LXXIII Antrinės netiesioginės nominacijos valgymo veiksmažodžių semantiniai atsiradimo ypatumai загострення / заточування тощо — до структури об’єкта. Виникнення метафоричних значень обох таких концептів могло бути зумовлене характером самого об’єкта, який п’ють або їдять: об’єкт для пиття є рідиною, а об’єкт для їжі — їжею (твердої консистенції); отже, у роті його можна перекочувати (язиком), подрібнювати (зубами) тощо. 1.1.2. Дія, подібна до тієї, що позначається мотивувальним значенням, спрямована на суб’єкта Дієсловом sm aukšti (1) у мотивувальному значенні, зафіксованому в LKŽe (у BŽe такого значення не зафіксовано), позначається дія биття — деструктивна, енергійно виконувана дія, що впливає на суб’єкта за допомогою певного знаряддя (наприклад, батога). Підґрунтям перенесення метафоричного значення можна вважати енергійну, цілеспрямовану дію, якою позначають рясне споживання їжі. (1) sm aukšti ‘жадібно їсти’: Повернувшись із роботи, щоб sm aukščia [lašinius], аж вуха ворушаться (BŽe). Пор. LKŽe 1. ‘бити (батогом), шмагати, sm aukšėti’: Візник то sm aukšte батогом, то кричав rš. До цієї підгрупи також належать дієслова bubyti (2) і tvatyti (3) (докладніше див. Gaidienė 2015: 207–208). (2) bubyti 2. ‘бити, гамселити’: Бити по голові. Розлютившись, він почав бити палицею коня. Чоловіче, не можна щодня бити людину кулаками. → 5. ‘багато й жадібно пити, їсти або жерти’ (BŽe). Напр.: Наш підпасок їсть як справжній чоловік Vad. (LKŽe). (3) tvatyti 1. ‘сильно бити, шмагати’: Б’є коня палицею по боках. Накинувся на мене, щоб бити кулаками. → 4. ‘жадібно пити, їсти, жерти’ (BŽe). Напр.: Діти жадібно їдять ці солодощі DūnŽ. (LKŽe). 1.2. Звук, що виникає під час дії, подібний до мотивувального значення Дієслова, що належать до цієї метафоричної моделі, у своїх прототипових значеннях найчастіше позначають дії, пов’язані зі звуками, які видають різні дії, робота об’єктів, тварини тощо. Звуки, що виникають під час дій, позначених прототиповими значеннями, мають різний характер: наприклад, хрускіт виникає під час ламання, ударів, розривання тощо; тріск — під час ударів, постукування тощо певним знаряддям. За характером звуку дієслова поділено на кілька дрібніших підгруп. Straipsniai / Articles 241 ANŽELIKA GAIDIENĖ 1.2.1. Подібний до хрускоту звук, що виникає під час ламання, ударів, розривання тощо Мотивувальні та метафоричні значення дієслів цієї підгрупи traškinti (1), tratinti (2), trioškinti (3) і triuškinti (4) поєднує подібність звуку хрускоту, що виникає під час ламання, ударів, розривання тощо (наприклад: traškina šakas, šakas trioškino, triuškino medžius), і звуку, що виникає через дію зубів під час жування твердих харчових продуктів (наприклад: traškina riešutus, tratino kaulą, trioškina kaulus, triuškina džiūvėsius). (1) traškinti 1. «робити так, щоб хрустіло (одноразово), спричиняти хрускіт»: Girdžiu, kažkas traškina šakas. Pikta, kai už nugaros kas nors traškina skanėstų maišelius [maišeliais] per visą filmą. → 2. «їсти, споживати їжу, гризти, спричиняючи хрускіт»: Vaikai traškina sausainius [spragėsį, agurkus] (BŽe). (2) tratinti 1. «робити так, щоб тріщало, спричиняти тріск»: Genys tratina snapu. Lietus su ledais įkypai plakė žemę, į langus tratino. Žiemą speigas prieš saulėtekį tratina tvoras. → 6. «їсти, споживати їжу, гризти, спричиняючи тріск»: Vaikai tratina obuolius [riešutus, saldainius] (BŽe). (3) trioškinti 1. «робити так, щоб тріщало»: Lokys eidamas šakas po kojomis trioškino. Vėtra trioškino medžius. Kažin kas trioškina lentas, ardo sieną. → 2. «їсти, споживати їжу, гризти, видаючи звук тріску»: Šunys trioškina kaulus13 (BŽe). (4) triuškinti 1. «робити так, щоб тріщало, шумно ламати, бити, дробити»: Viesulas triuškino medžius. → 2. «їсти щось тверде, видаючи звук тріску»: Vaikai triuškina džiūvėsius (BŽe). 1.2.2. Подібний до звуку ляскання, що виникає під час ударяння, постукування тощо певним інструментом Мотивувальні й метафоричні значення дієслів pauškinti (1) та poškinti (2) пов’язує подібність між звуком ляскання, що виникає під час ударяння, постукування тощо певним інструментом (наприклад: pauškino plaktukais, poškina plaktuku), і звуком, який виникає внаслідок роботи зубів під час жування твердих харчових продуктів (наприклад: pauškinti / poškinti riešutus). (1) pauškinti 1. «робити так, щоб ляскало, працювати, створюючи звук ляскання»: Vyrai pauškino plaktukais. → 3. «жувати, створюючи звук ляскання»: Pauškinti riešutus (BŽe). 13 У BŽe наведено лише один приклад, у якому виконавець дії їсти (поїдати) — собака. Авторці цієї статті (як і редакторам BŽe) не вдалося знайти приклад, у якому виконавцем дії їсти була б людина. 242 Acta Linguistica Lithuanica LXXIII Antrinės netiesioginės nominacijos valgymo veiksmažodžių semantiniai atsiradimo ypatumai (2) poškinti 1. «створювати звук постукування, ударяючи»: Ką jis ten poškina plaktuku? → 3. «голосно жувати, хрумтіти»: Riešutus poškinti (BŽe). 1.2.3. Подібний до звуку, який тварини видають, поїдаючи певний корм (зазвичай шелесткий, шарудливий) Мотивувальне й метафоричне значення дієслова žlembti (1), що належить до цієї підгрупи, пов’язує подібність між звуком, який тварини (зазвичай травоїдні) видають, поїдаючи певний корм (зазвичай шелесткий, шарудливий), і звуком, який люди видають, швидко жуючи. (1) žlembti 2. «жадібно їсти, жерти»: Nežlembk žalių obuolių (BŽe). Пор. LKŽe 2. «жадібно їсти, жлуктати»: Karvė šieną žlembia. Kv. До цієї підгрупи також належить дієслово šlamšti (2) та його варіант šlemšti (3): (2) šlamšti «жадібно їсти, жерти»: Ji be pertraukos šlamščia sumuštinius. Arkliai prunkšdami šlamštė žolę (BŽe). (3) šlemšti «жадібно їсти, жерти»: Vaikai obuolius šlemščia. Karvės šlemščia žolę (BŽe). 1.2.4. Подібний до звуку ляскання, що утворюється губами й язиком Дієслова čepsėti (1) і čiaukšti (2), імовірно, пов’язує подібність звуку ляскання, що утворюється губами й язиком, до звуку, який виникає через рух губ і язика під час їди, у їхніх прототипових і метафоричних значеннях. (1) čepsėti 1. «видавати звуки губами й язиком»: Неввічливо під час їди плямкати. Їсть, плямкаючи, наче беззубий. Говорив, плямкаючи. → 2. «їсти, жерти, плямкаючи губами»: Мовчки ми плямкали сало (BŽe). (2) čiauškti 1. «плямкати під час їди»: Він дуже плямкає, коли їсть. → 2. «плямкаючи, жадібно їсти або жерти»: Діти плямкаючи їдять яблука (BŽe). 1.2.5. Подібний до глухого вібруючого звуку, що виникає під час роботи певного об’єкта Мотивувальне й метафоричне значення дієслова plerpti (1) пов’язує подібність глухого вібруючого звуку, що виникає під час роботи певного об’єкта (наприклад: колесо, мотоцикл, літак гуркочуть), до звуку, який виникає під час їди внаслідок руху губ і язика. (1) plerpti 1. «видавати глухий вібруючий звук»: Колесо, мотоцикл, літак гуркочуть. → 2. «їсти, сьорбати зі звуком»: Їж гарно, не хлюпай (BŽe). Наприклад: Чоловік сів і так хлюпає, хлюпає Sml. (LKŽe). Straipsniai / Articles 243 ANŽELIKA GAIDIENĖ ТАБЛИЦЯ 4. Характер звуку (зіставлення концептів ЇСТИ і ПИТИ) Концепт ЇСТИ Концепт ПИТИ Звук Приклади Звук Приклади Подібний до хрусткого звуку, що виникає під час ламання, ударів, тріскання тощо хрумтіти трощити хрумкати хрускати Подібний до звуку, що виникає під час витікання, виливання рідини плескати, хлюпати (хлюпотіти) Подібний до звуку ударів, що виникає під час биття, стукання тощо певним знаряддям плескати, стукати Подібний до звуку, що виникає під час хлюпання рідини хлюпати, хлюпотіти, плюскотіти Подібний до звуку, який видають тварини, поїдаючи певний корм (зазвичай шелесткий, шарудливий) жувати, шамотіти (шелестіти) – – Подібний до звуку ляскання, що виникає від рухів губ і язика плямкати, чавкати – – Подібний до глухого вібруючого звуку, що виникає під час роботи певного об’єкта бурчати – – Значення дієслів концепту VALGYTI, віднесені до метафоричної моделі «подібний до звуку, що виникає під час дії, позначеної мотивувальним значенням», найчастіше розвинулися з мотивувальних значень, якими позначаються дії, пов’язані зі звуками, що видаються під час різних дій, роботи об’єктів, тваринами тощо. Прототипними значеннями дієслів концепту GERTI, віднесених до цієї моделі, позначаються дії, пов’язані саме зі звуком, що виникає під час витікання, виливання або хлюпання рідини. Виникнення таких метафоричних значень зумовив різновид споживаного в їжу та питво об’єкта: споживаний у їжу об’єкт — це їжа (твердої консистенції), а споживаний як питво — рідина. 1.3. Рух, що виконується під час описуваної дії та нагадує рух, позначений мотивувальним значенням Метафоричне значення дієслова kabliuoti (‘їсти жадібно, зачерпуючи й підхоплюючи чимось’: Kabliuoti medų [košę]. Na ir kabliuoji koldūnus, turbūt nieko šiandien dar nevalgei?), імовірно, слід пов’язувати з прототипним значенням (‘чіпляти, перевертати 244 Acta Linguistica Lithuanica LXXIII Antrinės netiesioginės nominacijos valgymo veiksmažodžių semantiniai atsiradimo ypatumai гачком’: Šiandien vyrai mėsą kabliuoja.), наведеним у BŽe. У такому разі основою перенесення значення можна вважати асоціативне відтворення руху зачерпування й підхоплювання чогось рідкого (наприклад, меду, каші) за допомогою знаряддя (наприклад, ложки), спрямованого до себе. Похідне значення дієслова knaibyti (‘їсти потроху, щипаючи й відщипуючи’: Vaikai pyragą knaibo. Viešnia paėmė įrankius ir pradėjo jais knaibyti žuvį. Knaibo mėsos gabaliuką pusvalandį (BŽe)) може бути пов’язане з прототипним (мотивувальним) значенням «щипати неодноразово, часто», наприклад: Mama knaibo tešlą – virs kukulienę. Moterys (su) peiliais knaibė iš grindinio žoles (BŽe). У такому разі основою перенесення значення також можна вважати асоціативне відтворення руху, спрямованого до себе. ТАБЛИЦЯ 5. Напрямок руху (порівняння концептів VALGYTI і GERTI) Концепт VALGYTI | Концепт GERTI | Рух | Приклади | Рух | Приклади | спрямований до себе | kabliuoti, knaib yti | спрямований до себе | traukti | – | – | спрямований від себе | mesti | – | – | спрямований до себе (на себе) / від себе | mauti, maukti | – | – | переважно спрямований униз | lenkti Вираження концепту GERTI у цій метафоричній моделі різноманітніше, ніж концепту VALGYTI. Дієслова, що належать до концепту GERTI, своїми прототипними значеннями позначають рухи, спрямовані не лише до себе (наприклад, traukti), а й від себе (наприклад, mesti), на себе (наприклад, mauti, maukti) тощо. Прототипні значення дієслів, що належать до концепту VALGYTI, позначають рухи, спрямовані до себе (наприклад, kabliuoti, knaibyti). 1.4. Температура, що виділяється під час описуваної дії та нагадує температуру, позначену мотивувальним значенням До цієї метафоричної моделі належить дієслово (1) šutinti (докладніше див. Gaidienė 2015: 210). (1) šutinti 1. «робити так, щоб шустало (у значенні 1), повільно варити (у закритому посуді з невеликою кількістю рідини або на парі)»: Šutinti bulves [žirnius, kviečius]. → 9. «жадібно їсти або пити», наприклад: Baigiame šutinti saldainius – dėžutė beveik tuščia (BŽe). Straipsniai / Articles 245 ANŽELIKA GAIDIENĖ 1.5. Дія, подібна за значенням до мотивувального значення, що її виконує тварина Метафоричне значення дієслова ėsti (1) ‘жадібно або негарно їсти’, наприклад: Jis ėdė viską iš eilės. Ėda kaip išbadėjęs vilkas (BŽe), розвинулося з прототипового значення ‘споживати корм, фураж (про тварин, крім птахів)’, наприклад: Arkliai ėda avižas. Gyvuliai ėda, paukščiai lesa, žmonės valgo. Pigią mėsą šunys ėda (flk.) (BŽe). Як зазначалося в попередній статті авторки (див. Gaidienė 2015: 211), тварини та дії, які вони виконують, у литовській мові зазвичай оцінюються негативно, тому підґрунтям перенесення метафоричного значення можна вважати естетичне враження, тобто споживання їжі, що позначає негарний, зневажливий відтінок (коли йдеться про людей). У жмудському діалекті вживання дієслова ėsti у значенні «їсти» (коли йдеться про людей) є звичним (не має зневажливого відтінку), тому в словниках це значення зазвичай подається окремо (з позначкою tarm. (= діалектне): (1) LKŽe (діал.) ‘їсти’: Ans daug ėda Kv. Mum ėst noris Zt. Pra šom ėsti, sveteliai Zt. [...]. (2) DŽe tarm. ‘їсти’. (3) BŽe tarm. ‘споживати їжу: Узимку їж варення та ще проси. До цієї метафоричної моделі також належить дієслово liuobti (2) (докладніше див. Gaidienė 2015: 211). (2) liuobti 1. ‘давати їсти’: Годуємо свиней картоплею. Час годувати корів обідом. Худобу ще не годували. → 4. ‘жадібно їсти, пити’: Він так жадібно уплітає сало, що аж упрів (BŽe). 2. МЕТОНІМІЧНЕ ПЕРЕНЕСЕННЯ ЗНАЧЕНЬ Метонімічне перенесення значень трапляється нечасто; виявлено кілька випадків такого перенесення. Дієслова концепту VALGYTI, що розглядаються, можна віднести до метонімічних типів: 1) результат замість дії, 2) частина замість цілого і 3) причина замість результату. 2.1. Результат замість дії До метонімічного типу «результат замість дії», найвиразнішою семантичною ознакою якого є відчуття наповненості, належать дієслова pampti (1), pusti (2) і sprogti (3). 246 Acta Linguistica Lithuanica LXXIII Antrinės netiesioginės nominacijos valgymo veiksmažodžių semantiniai atsiradimo ypatumai (1) pampti 1. «надуватися, розширюватися, пухнути, дмухати»: Корова нажерлася конюшини з росою і почала надуватися. Перегодовану корову, що роздувається, треба ганяти. → 2. «жадібно, багато пити, їсти, ковтати» (BŽe). (2) pusti 1. «збільшуватися в об’ємі, розмірі (зазвичай про щось шкідливе, що набухло після надмірного споживання їжі)»: Корови від конюшини пухнуть. Від переїдання кишки пухнуть. → 2. «жадібно їсти або пити»: Йому тільки б їсти, а до роботи — ані руш (BŽe). (3) sprogti 6. «жадібно ковтати, жерти, пити»: Досить тобі жерти мед, залиш і мені (BŽe). Пор. LKŽe 4. «бути розтягнутим, розширеним через сильне наповнення»: А вже в нього кишки лопаються — напився тієї води Lk. Від тієї полови тепер і в телят животи лопаються, так наїдаються Rd. Уже не можу терпіти, мені рот мало не лопається! LMD(Sln). 2.2. Частина замість цілого Дієслова кусати (1) і ковтати (2) належать до метонімічного різновиду «частина замість цілого», оскільки мотивувальні значення цих дієслів (пор. кусати ‘відкушувати зубами (шматок)’ і ковтати ‘проштовхувати їжу горлом у шлунок’) позначають необхідні етапи процесу їди — кусання їжі та її ковтання, тоді як мотивовані (метонімічні) значення (пор. кусати ‘їсти, відкушувати’ і ковтати ‘жадібно їсти, пити’) позначають цілісний процес їди. (1) кусати 3. ‘відкушувати зубами (шматок)’: Відкушую яблуко. Спершу кусай хліб, потім м’ясо. → 4. ‘їсти, відкушувати’: Чоловіки їдять оселедець із хлібом, п’ють пиво. Прошу, скуштуйте копченого сала. Сідайте до столу, пригощайтеся. На сніданок я трохи чого-небудь перекусив (BŽe). (2) ковтати 1. ‘проштовхувати їжу горлом у шлунок’: У мене немає зубів, тож я ковтаю все не пережовуючи, як чапля. Ковтай такий шматок, який можеш узяти до рота (фолькл.). → 3. ‘жадібно їсти, пити’: Чого ковтаєш стоячи, тхоре?! Ковтає, як кінь, працює, як півень (фолькл.). Він ковтає м’ясо [сало] без хліба. Діти ковтають і ковтають цукерки (BŽe). 2.3. Причина замість результату Прототипне (мотивувальне) значення дієслова набивати (1) пов’язане з вкладанням певного об’єкта всередину іншого об’єкта, пор. ‘запихати (у посудину, порожнину): Папір запихаю в шухляду. Запихати клоччя у щілини. Чоловіки запихали стіну в сарай. У матрац набивали солому. Усе запихає собі в кишені (BŽe). Мотивоване значення дієслова також пов’язане з вкладанням об’єкта (їжі) всередину іншого об’єкта, але метонімічно вжитий об’єкт — це внутрішня частина людини, пор. ‘багато, жадібно їсти, жерти’: Straipsniai / Articles 247 ANŽELIKA GAIDIENĖ Діти набивають і набивають пиріг. Усе набиваю хліб. Набив усе зі столу. Фруктів і ягід ми набрали стільки, скільки хотіли (BŽe). До цього метонімічного різновиду належить також дієслово давитися (2), значення якого ‘жадібно їсти, ковтати’ є метонімічним перенесенням, коли наслідок дії (жадібного ковтання) починає позначати саму дію. (2) давитися 1. не могти проковтнути: Не можу їсти чорний хліб — давлюся (чорним хлібом). Дитина кілька разів давиться, коли їсть. → 5. ‘жадібно їсти, ковтати’: Ти один давишся яблуками, а іншим не даєш (BŽe). Далі у статті наведено попередню синонімічну мережу дієслів їди ANN їсти. РИС. 1. Попередня синонімічна мережа дієслів їди вторинної непрямої номінації 248 Acta Linguistica Lithuanica LXXIII Antrinės netiesioginės nominacijos valgymo veiksmažodžių semantiniai atsiradimo ypatumai ВИСНОВКИ Аналіз значень дієслів вторинної непрямої номінації (ANN), що належать до концепту VALGYTI, дає змогу зробити такі висновки: 1. Найпрототипнішими метафоричними моделями значень дієслів ANN їсти є: 1) «подібний до дії, позначеної мотивувальним значенням» і 2) «подібний до звуку, який видається під час дії, позначеної мотивувальним значенням». 1) Вплив на об’єкт, спричинений певною дією, позначеною мотивувальними значеннями дієслів, буває різного характеру, тобто об’єкт: a) вирівнюють / розрізають / загострюють / нагострюють тощо (skaptuoti); b) обгортають / скручують (raityti); c) видаляють / чистять (šluoti); d) ділять / подрібнюють (karpyti); e) обробляють / готують (doroti) і f) зволожують / пом’якшують (dažyti). Дослідження показало, що вплив на об’єкт, спричинений дією, позначеною мотивувальними значеннями дієслів, віднесених до концепту VALGYTI, є різноманітнішим, ніж у концепту GERTI. Це зумовлено характером самого об’єкта, який п’ють або їдять: об’єкт, який п’ють, є рідиною, а той, який їдять, — їжею (твердої консистенції); отже, у роті його можна обгортати (за допомогою язика), подрібнювати (за допомогою зубів) тощо. 2) Звуки, що видаються під час дій, позначених мотивувальними значеннями дієслів концепту VALGYTI, мають різний характер: хрускіт виникає під час ламання, ударів, тріскання тощо (traškinti); тріск — під час ударів, постукування тощо певним знаряддям (pauškinti) і т. д. Отже, дії, позначені прототипними значеннями дієслів, віднесених до концепту VALGYTI, найчастіше пов’язані зі звуками, які видають різні дії, вплив певних об’єктів, тварини тощо, тоді як дії, позначені дієсловами концепту GERTI, пов’язані зі звуком, що виникає під час течії, виливання або хлюпання рідини. Виникнення таких метафоричних значень зумовлене видом об’єкта, який їдять або п’ють: об’єкт, який їдять, — це їжа (переважно твердої консистенції), а той, який п’ють, — рідина. 2. Виявлено кілька випадків метонімічного перенесення значень дієслів їсти (як і пити), які можна віднести до метонімії результату замість дії (pampti), частини замість цілого (kąsti) і причини замість результату (kimšti). 3. Дослідження показало, що під час називання дії споживання їжі найчастіше актуалізуються семантичні ознаки, пов’язані з об’єктом споживання (особливо твердою їжею), яку можна подрібнювати зубами, обгортати язиком тощо. Також докладно конкретизовано спосіб споживання їжі: рух руки (рук) із знаряддям для їжі / без нього; діяльність губ / зубів / язика та живіт як вмістилище, як місце перебування відчуття ситості. Straipsniai / Articles 249 ANŽELIKA GAIDIENĖ СКОРОЧЕННЯ В МЕРЕЖІ СИНОНІМІВ DV — частина замість цілого (метонімічний тип) MetafP — метафоричне перенесення значень MetonP — метонімічне перенесення значень Подібне до GV — подібне до дії, позначеної мотивувальним значенням і виконуваної твариною Подібне до J — подібне до руху, позначеного мотивувальним значенням Подібне до KG — подібне до звуку, що виникає під час дії, позначеної мотивувальним значенням Подібне до T — подібне до температури, що виділяється під час дії, позначеної мотивувальним значенням Подібне до V — подібне до дії, позначеної мотивувальним значенням PO — вплив на об’єкт PR — причина замість результату (метонімічний тип) PS — вплив на суб’єкта RV — результат замість дії (метонімічний тип) LITERATŪRA BŽe – rengiamas Bendrinės lietuvių kalbos žodynas. Redaktorių kolegija: D. Liutkevičienė (vyr. redaktorė), G. Naktinienė, R. Petrokienė, D. Svetikienė, K. Vosilytė, J. Zabarskaitė. Programuotojas V. Satkevičius. D. 1: Įvadas, B, C, H, I, O. Vilnius: Lietuvių kalbos institutas, 2013. D. 3: Č, E, Ę, Ė, F, Z. Vilnius: Lietuvių kalbos institutas, 2014. Prieiga internete: http://bkz.lki.lt; BŽe rankraštis. DLKT – Dabartinės lietuvių kalbos tekstynas. Kaunas: VDU. Prieiga internete: http://tekstynas.vdu.lt/tekstynas/ DŽe – Dabartinės lietuvių kalbos žodynas: šeštas (trečias elektroninis) leidimas, vyr. red. Stasys Keinys. Vilnius: Lietuvių kalbos institutas, 2006; interneto versija, 2011. Prieiga internete: http://dz.lki.lt. Fillmore Charles 1982: Frame Semantics. – Linguistics in the Morning Calm. Seoul. Gaidienė Anželika 2015: Semantinės veiksmažodžio gerti sinonimų atsiradimo priežastys. – Acta Linguistica Lithuanica 72, 196–220. Kövesces Zoltán 1988: The language of love. Lewisburgh: Associated University Press. Kövesces Zoltán 1990: Emotion concepts. New York: Springer. 250 Acta Linguistica Lithuanica LXXIII Antrinės netiesioginės nominacijos valgymo veiksmažodžių semantiniai atsiradimo ypatumai Lakoff – Джордж Лакофф 2004: Женщины, огонь и опасные вещи: что категории языка говорят нам о мышлении. Пер. с англ. И.Б. Шатуновского. Москва: Языки славянской культуры. LKŽe – Lietuvių kalbos žodynas 1–20: elektroninis variantas. Redaktorių kolegija: Gertrūda Naktinienė (vyr. redaktorė), Jonas Paulauskas, Ritutė Petrokienė, Vytautas Vitkauskas, Jolanta Zabarskaitė. Vilnius: Lietuvių kalbos institutas, 2005 (atnaujinta versija, 2008). Prieiga internete: www.lkz.lt. Schank Roger, Abelson Robert 1977: Scripts, Plans, Goals, and Understanding: An Inquiry into Human Knowledge Structures. Hillsdale, NJ: Lawrence Erlbaum. Ungerer Friedrich, Schmid Hans-Jörg 1996: An introduction to cognitive linguistics. London: Longman. Semantic Peculiarities of Occurrence of Eating Verbs of Secondary Indirect Nomination SUMMARY The object of this article is eating verbs of secondary indirect nomination of the Lithuanian language taken from “Standart Lithuanian Language Dictionary” which is currently in the process of compilation. This research seeks to estimate which features of the actual phenomena, things or actions become semantic features in the language and determine the rise of new eating verbs of secondary indirect nomination as well as to compare them with the corresponding drinking verbs. The article ends with a preliminary synonym network of eating verbs of secondary indirect nomination. Įteikta 2014 m. rugsėjo 1 d. ANŽELIKA GAIDIENĖ Lietuvių kalbos institutas Petro Vileišio g. 5, LT-10308 Vilnius, Lietuva [email protected] Straipsniai / Articles 251