Morphologische und semantische Analyse der Gewässernamen des westlichen Südaukštaiten (Teil 2)

HARALD BICHLMEIER Martin-Luther-Universität Halle-Wittenberg, Sächsische Akademie der Wissenschaften zu Leipzig Arbeitsstelle Jena Наукові напрями: аліраністика, мікенологія, топоніміка германських/давньокельтських/давньоєвропейських мов, індоєвропеїстика. DOI МОРФОЛОГІЧНИЙ І СЕМАНТИЧНИЙ АНАЛІЗ НАЗВ ВОДНИХ ОБ’ЄКТІВ ЗАХІДНИХ ПІВДЕННИХ АУКШТАЙТІВ (ЧАСТИНА 2) Морфологічний і семантичний аналіз гідронімів західних південних аукштайтів (частина 2) АНОТАЦІЯ Стаття тематично й структурно продовжує першу частину та розглядає гідроніми (назви озер і проточних водойм), які не досліджувалися в першій частині, у районі (лит. районас) Алітус на території староства (лит. сеніюнія) Сімнас (Si), а також у районі Лаздіяй на території староств Капчяместіс (Ka), Кучюнай (Ku), Норагеліс (No) і Швентежеріс (Šv). Назви озер і проточних водойм досліджуються окремо, щоб виявити можливі відмінності у способах творення цих двох типів назв. Загалом досліджуються 120 назв (75 назв озер, 45 назв проточних водойм). Підсумковий аналіз 43 назв обох частин засвідчує, що ієрархія різних способів творення майже ідентична, однак у назвах озер частка суфіксальних дериватів приблизно в півтора раза більша, ніж у назвах проточних водойм, тоді як у назвах проточних водойм частка дериватів із флексією та конверсій відповідно більш ніж у півтора раза більша, ніж у назвах озер. КЛЮЧОВІ СЛОВА: литовські назви озер, литовські назви проточних водойм, морфологія гідронімів, балтійські гідроніми Straipsniai / Articles 195 Harald Bichlmeier АНОТАЦІЯ За змістом і структурою ця стаття є продовженням першої праці, присвяченої гідронімам західної Південної Аукштайтії (Дзукії). У ній аналізуються 120 гідронімів (75 назв озер і 45 назв річок) водних об’єктів у районі (лит. rajonas) Алітус (самоврядування [лит. seniūnija] Сімнас [Si]) та в районі Лаздіяй (самоврядування Капчяместіс [Ka], Кучюнай [Ku], Нораґеліс [No] і Швянтежеріс [Šv]). Назви озер і річок аналізуються окремо, щоб виявити можливі відмінності в їхній структурі. Підсумковий аналіз усіх 423 назв показує, що, з одного боку, ієрархії структурних типів дуже подібні, але водночас є й істотні відмінності. У назвах озер суфіксальні похідні становлять частку приблизно на 50% більшу, ніж у назвах річок, тоді як, з іншого боку, у назвах річок відсубстантивні похідні та конверсії кожна становлять частку більш ніж на 50% більшу порівняно з їхньою кількістю в назвах озер. КЛЮЧОВІ СЛОВА: литовські назви озер, литовські назви річок, морфологія гідронімів, балтійські гідроніми 1. ВСТУП У збірнику Litauische Orts-, Flur- und Gewässernamen im europäischen Kontext, виданому за редакцією Ґрасільди Блажене та Лаймутіса Білкіса, розглянуто найрізноманітніші види топонімів у широкому розумінні в регіоні західної Південної Аукштайтії (Дзукія/Джукія). У межах цих праць також розглядалися назви водойм (Bichlmeier 2019a). Однак це вдалося зробити лише частково, оскільки повний розгляд у тому самому форматі збільшив би цю працю приблизно на третину й таким чином перевищив би обсяг збірника. Іншим авторам і авторкам збірника також не завжди вдавалося повністю розглянути представників відповідних категорій назв. Територія дослідження в Bichlmeier 2019a охоплює в районі (лит. rajonas) Алітус самоврядування (лит. seniūnija) Алітус (A), Крокяляукіс (Kr) і Мірошлавас (Mr), у районі Лаздіяй — самоврядування Лаздіяй (Lz), Сейріяй (Se), Шештокай (Še), Шлавантай (Šl), Тейзай (Te) і Вейсеяй (Ve), а в районі Друскінінкай — самоврядування Лейпаліңгіс (Lp). У Bichlmeier 2019a не розглядалися назви водойм самоврядування Сімнас у районі Алітус, а також самоврядувань Капчяместіс, Кучюнай, Нораґеліс і Швянтежеріс у районі Лаздіяй. Наведені нижче приклади назв водойм, відсутні в тій праці, розглядатимуться в подальшому в аналогічний спосіб. Ідеться про 120 форм назв (75 назв озер [SeeNN], 45 назв проточних водойм [FließgewNN]). 196 Acta Linguistica Lituanica LXX Morphologische und semantische Analyse der Gewässernamen des westlichen Südostätiens (Teil 2) Частину з них (приблизно третину) вже розглянуто в межах аналізу 332 прикладів назв (182 назви озер, 150 назв проточних водойм) у Bichlmeier 2019a. Отже, залишилося близько 80 нових форм назв. Статті про назви, розглянуті раніше, далі буде повторено з необхідними доповненнями й, за потреби, виправленнями; ще не розглянуті назви будуть подані в стилі тієї праці. Як і раніше, назви проточних водойм і назви озер розглядатимуться окремо. Уже в Bichlmeier 2019a було виявлено виразні відмінності в частотності різних словотвірних типів у двох класах назв. Наприкінці цього розділу знову буде подано табличний аналіз розглянутих назв. Щоб полегшити укладання загального підсумку, далі неодноразово наводитимуться також словотвірні моделі для обох категорій назв, які в досліджуваному корпусі не засвідчені жодною назвою. Оскільки загальний корпус тут, що налічує 120 форм назв, становить лише трохи більше третини корпусу в Bichlmeier 2019a, не можна було очікувати, що знайдуться приклади всіх понад 60 розрізнюваних словотвірних типів. Завершує цю працю табличний узагальнений аналіз прикладів назв із Bichlmeier 2019a та цієї праці. 1.1. Територія дослідження та база даних Територія дослідження розташована на стику кордонів Литви, Білорусі та Польщі. У діалектному й етнографічному аспектах вона належить до ареалу західних південних аукштайтів (лит. vakarinių pietų aukštaičių), або західних дзуків (лит. vakarinių dzūkų). Вона охоплює громаду (район; лит. rajonas) Сімнас (лит. seniūnija) в Алітуському районі, а також громади Капчяместіс (Ka), Кучюнай (Ku), Норагеліс (No) і Швентежеріс (Šv) у Лаздіяйському районі. Назви водойм інших громад розглянуто в Bichlmeier 2019a. Територія дослідження розташована в чітко вираженій контактній зоні між східнобалтійською мовою литовською, західнослов’янською мовою польською та східнослов’янською мовою білоруською. Певною мірою це відбивається також у гідронімах: зрідка трапляються слов’янські основи та слов’янські суфікси, а також назви, запозичені зі слов’янської мови. Крім того, за загальноприйнятою думкою, територія дослідження колись належала ятвязьким землям (а отже, була західнобалтійською за мовою), що, ймовірно, неодноразово відбилося у фонетичній формі назв, у яких замість літературних š, ž наявні звуки s, z. Straipsniai / Articles 197 Harald Bichmeier Дані Геоінформаційного банку даних топонімів Литви, опрацьовані в межах проєкту (http://kiis.lki.lt/lietu-vos-vietovardziu-geoin-formacine-duomenu-baze)1 можна grosso modo вважати синхронними; найдавніший матеріал для досліджуваної тут частини південно-західної Литви ґрунтується на польових записах 1930-х років. Загальний корпус цього дослідження налічує 120 гідронімів для понад 100 водойм; для деяких водойм, крім офіційної назви, зафіксовано також одну, а у виняткових випадках — дві або три неофіційні розмовні назви. 2. ГІДРОНІМИ ЗАХІДНИХ ПІВДЕННИХ АУКШТАЙТІВ 2.1. Типи словотворення За морфологічною будовою гідроніми можна поділити на різні підкласи: Загалом розрізняють похідні, складні та складені/синтагматичні назви водойм. Серед похідних назв розрізняють дві групи: апелятивні та деонімічні. Деонімічні утворення лише в дуже рідкісних випадках є безсуфіксною (квазі)конверсією іншої назви в гідронім; зазвичай назва утворюється суфіксацією, причому залежність назви-похідного від твірного слова зазвичай виражається присвійним або демінутивним суфіксом. У випадку похідних апелятивних назв часто неможливо визначити, чи відбувся процес деривації (зазвичай суфіксація) ще на доонімному апелятивному етапі, чи лише в процесі онімізації. Особливо це стосується слів, утворених за допомогою поширених демінутивних суфіксів, які можуть уживатися і як апелятиви, і як оніми. Якщо суфіксація відбулася ще на етапі апелятива, під час онімізації відбувся лише перехід слова з класу апелятивів до класу онімів. Те саме 1 Надалі посилань на походження даних із цієї бази даних не наводитимемо, оскільки таке походження слід вважати самоочевидним. 198 Acta Linguistica Lithuanica LXX Morphologische und semantische Analyse der Gewässernamen des westlichen Südostens (Teil 2) Така ситуація виникає також у випадках, коли апелятиви онімізуються без виразних додаткових суфіксів. Отже, для литовських гідронімів, імовірно, матимемо ту саму ситуацію, яку було встановлено також для класу слов’янських прізвищ, утворених за допомогою суфіксів (хоча загалом вони досить далекі від розглядуваної теми) (пор. Bichlmeier 2019b): у литовській мові, мабуть, немає суфікса, який можна було б назвати справжнім онімічним суфіксом, тобто суфіксом, що використовується виключно для утворення назв (будь-якого типу); є щонайбільше різні суфікси, які переважно вживаються під час утворення назв. Особливістю литовського словотвору й творення назв є так звані «кінцеві утворення». Синхронно вони являють собою заміну суфікса; з діахронічної перспективи це здебільшого суфіксація за допомогою суфікса, що містить j. Однією з найдавніших функцій цих суфіксів, засвідченою вже для праіндоєвропейської мови й добре підтвердженою, зокрема, в архаїчних шарах слов’янських ойконімів (ONN), є утворення назв належності: j-дериват від апелятива або оніма XY означає «належний до XY». Назви-композити можна класифікувати за компонентами, поєднаними в композиті; при цьому кінцевий компонент зазвичай є іменником (найчастіше зі значенням «озеро», як-от лит. ėžeras, зменш. ežerėlis, або «ставок», як-от лит. prūdas тощо), а початковий компонент може бути іменником, прикметником або, рідше, основою дієслова. Зазвичай у процесі композиції змінюється також суфікс кінцевого компонента / основного слова. Складені / синтагматичні назви озер поділяються на дві основні групи: утворені з узгодженого прикметника та іменника й утворені з керованого іменника в родовому відмінку та іменника. Останню групу можна поділити на підгрупи відповідно до семантичної належності залежного родового відмінка; у родовому відмінку може стояти особова назва (PN), ойконім (ON) у широкому розумінні або інший іменник. Далі в описі для кожної назви зазначаються також район або самоврядування, у якому засвідчено цю назву, і так званий геокод назви (присвоєний у межах опрацьованої бази даних), щоб гарантувати, що водні об’єкти, розташовані одночасно в двох або більше районах чи самоврядуваннях (а отже, у базі даних, упорядкованій за районами й самоврядуваннями, наведені двічі чи більше разів), разом із їхніми назвами не зазначатимуться й не рахуватимуться кілька разів. Водночас геокод дає змогу розпізнати різні водні об’єкти з однаковою назвою. Straipsniai / Articles 199 HARALD BICHMEIER 2.2. Назви озер У цьому дослідженні термін Seen ame розуміється в широкому значенні. Тут розглядаються всі назви стоячих водойм, виявлені в досліджуваному регіоні, які не класифіковано як болота, трясовини тощо. Щодо самих водойм не розрізняється, чи є вони природними або штучними, оскільки на підставі даних згаданої вище бази даних, на якій ґрунтується дослідження, провести таке розрізнення неможливо. Це не змінює припущення, яке потребує докладнішого вивчення, що частотність окремих способів творення назв природних і штучних озер цілком може різнитися. 2.2.1. Похідні назви озер Як уже зазначалося вище в розділі 2.1, часто неможливо розрізнити суфіксацію, що відбулася ще до онімізації, і суфіксацію, що відбулася лише в процесі онімізації. Тому нижче це розрізнення не проводиться. Назви подано за суфіксами, що беруть участь у деривації; усередині кожної групи їх поділено за семантичними критеріями. Те саме стосується випадків, коли гідронім утворився з апелятива без додаткового виразного суфікса, тобто зрештою маємо лише один тип конверсії: апелятив > онім. Потенційні допраслов’янські та прабалтійські утворення не розглядаються окремо, а аналізуються в межах відповідного класу за морфологічною структурою. 2.2.1.1. Похідні без (додаткового) суфікса (конверсії) Серед похідних без (додаткового) суфікса (конверсій) можна розрізнити чотири типи: a) «прості» конверсії, за яких апелятивний іменник переходить в онімний іменник, b) «подвійні» конверсії, за яких поряд із конверсією апелятив > онім відбувається також конверсія прикметник > іменник, c) «псевдоконверсії», які зовні подібні до простих конверсій, але є зворотними утвореннями тощо, d) «онімні конверсії» — перехід назви з одного класу назв до іншого. 200 Acta Linguistica Lithuanica LXX Morphologische und semantische Analyse der Gewässernamen des westlichen Südkaštens (Teil 2) 2.2.1.1.1. «Прості» конверсії Baladīs m. (2) Ku (40169): з лит. balādīs m. «голуб, голубка (Columba)»:² Gālstas m. (1) Ku, Lz, Ve (43067): етимологія зрештою неясна; назва, можливо, ґрунтується на st-розширенні або до кореня лит. gālas m. «кінець, край», або, з додатковим аблаутом, до кореня лит. gelmė f. «глибина, глибоке місце», латис. dzelme f. «те саме».³ Теоретично можливо, хоча й малоймовірно, що суфікс із st є залишком суфіксального комплексу праіндоєвр. *-is-th₂o-, який у праіндоєвропейській мові використовувався для творення найвищого ступеня. Якщо це все ж так, слід припускати дуже архаїчне утворення, оскільки в балтійських мовах цей суфіксальний комплекс більше ніде не зберігся. Слід реконструювати добалтійське утворення *gʷol-st-h₂o-«глибокий» або «периферійний, найближчий до краю». Однак наголос у такому разі ще потрібно пояснити. Gāstas m. (1) Ku, Lz, Ve (43067): діалектний варіант із веляризованим -l- назви озера Gālstas (див. вище).⁴ Līnarka f. (1) Ka (40253): з лит. līnamka, līnarkā f. «решітка для мочіння льону, місце, де вимочують льон».⁵ Назва примітна, адже з огляду на відповідний апелятив слід було б очікувати радше її перехід у назву поля чи луки (також засвідчену; пор. Mickienė 2019), а не в назву озера. Pastovīs m. (³ᵇ) Ka (42941): з лит. pastovīs (³ᵇ) m. «місце для стояння, стоянка, укриття для корів у спекотні дні»; припускають, що це слово колись могло також означати стоячу воду. Крім того, озеро має неофіційну назву Pastovėlis (2) m. Ka (42941) (див. нижче 2.2.1.3.10.2.).⁶ І в цій назві вживання як назви озера примітне; радше слід було б очікувати її вживання як назви поля. 2 Пор. LitEW 31; Savukynas 1961: 219; Savukynas/Vanagas/Vitkauskas/Vosylytė/Ermanytė 1963: 12; Vanagas 1970: 31; відсутнє у Vanagas 1981a; Vanagas 1981b: 39, 77; ALEW 88; LVŽ 1: 32f. 3 Пор. LitEW 130, 151; Savukynas/Vanagas/Vitkauskas/Vosylytė/Ermanytė 1963: 42, 44; Savukynas 1966a: 187; Vanagas 1981a: 105; Vanagas 1981b: 68; LEV 253; ALEW 284–286, 309, 324; LVŽ 3: 61. 4 Vgl. Savukynas/Vanagas/Vitkauskas/Vosylytė/Ermanytė 1963: 42, 44; Savukynas 1966a: 187; nicht in Vanagas 1970; Vanagas 1981a: 105; LVŽ 3: 61. 5 Пор. LitEW 373, 440; Savukynas/Vanagas/Vitkauskas/Vosylytė/Ermanytė 1963: 93; Vanagas 1970: 41; Vanagas 1981a: 192; Vanagas 1981b: 22; ALEW 589, 617f. 6 Пор. LitEW 915f.; Savukynas/Vanagas/Vitkauskas/Vosylytė/Ermanytė 1963: 119; Vanagas 1970: 41; Vanagas 1981a: 248; Vanagas 1981b: 37; ALEW 981f. Straipsniai / Articles 201 HARALD BICHMEIER Ragõžė ж. (2) Ku (40168): від лит. ragõžė, Typha latifolia» (поряд також лит. ragazis чол. р., ragazė ж. р., ragožis чол. р., усі запозичені з рос. rahóz, те саме значення).⁷ Крім офіційної назви, озеро має також назву Ragõžis чол. р. (див. нижче). Ragõžis чол. р. (2) Ku (40168): від лит. ragõzis чол. р., Typha latifolia» (поряд також лит. ragazis чол. р., ragazė ж. р., ragožė ж. р., усі запозичені з рос. rahóz чол. р., те саме значення).⁸ Офіційна назва озера — Ragõžė ж. р. (див. вище). 2.2.1.1.2. «Подвійна» конверсія Bedùgis чол. р. (2) Ka (40254, 42932), Ku (40174): від лит. bedùgis, -ė, дуже глибокий, бездонний.⁹ Dubòji ж. р. (?) Šv (13483), Te (12785, 12793): від означеної форми прикметника лит. dubùs «глибокий».¹⁰ Giliojà ж. р. (1) Si (4271, 13123): від діалектної означеної форми прикметника лит. gilùs «глибокий».¹¹ Назва Giliojà Si (4271) є неофіційною назвою Gilõjis (див. нижче). Gilõjis ж. р. (1) Si (4271): від діалектної означеної форми прикметника лит. gilùs «глибокий».¹² Офіційна назва Gilõjis (див. вище). Ìlgis чол. р. (1) Ka (4024), Ve (4306): від лит. ìlgas «довгий».¹³ Про однойменний гідронім типу FIN Ìlgis чол. р. (1) Se (35930) див. Bichmeier 2019a: 2.2.1.2.1. Veisėjis чол. р. (2) Ka, Ku, Ve (43069): імовірно, перетворена форма ятвязьк./південної *Veisija у прикметник *veisija- «болотистий», від прабалт. *veisa ж. р. «болотиста місцевість», 7 Vgl. eLKŽ s.v. ragožė; Savukynas/Vanagas/Vitkauskas/Vosylytė/Ermanytė 1963: 131; Vanagas 1970: 191; Vanagas 1981a: 271; Vanagas 1981b: 93. 8 Vgl. eLKŽ s.v. ragožis; Savukynas/Vanagas/Vitkauskas/Vosylytė/Ermanytė 1963: 131; Vanagas 1970: 191; Vanagas 1981a: 271; Vanagas 1981b: 93. 9 Пор. LitEW 38, 108; Savukynas 1961: 221; Savukynas/Vanagas/Vitkauskas/Vosylytė/Ermanytė 1963: 16; Vanagas 1970: 44; Vanagas 1981a: 60f.; ALEW 101, 238; LVŽ 1: 414. – Пор. також назву озера Bedùgnė ж. р. (2) Al (42731) у Bichlmeier 2019a: 2.2.1.1. 10 Vgl. Savukynas 1962: 196; Savukynas/Vanagas/Vitkauskas/Vosylytė/Ermanytė 1963: 33; Vanagas 1970: 51, 108; Vanagas 1981a: 93; Vanagas 1981b: 67; LVŽ 2: 354f. 11 Пор. LitEW 151; немає у Savukynas/Vanagas/Vitkauskas/Vosylytė/Ermanytė 1963; немає у Savukynas 1966a; немає у Vanagas 1970; немає у Vanagas 1981a; ALEW 324; LVŽ 3: 169 і наст., особливо 169 (лише форма Gilõja). 12 Пор. LitEW 151; Savukynas/Vanagas/Vitkauskas/Vosylytė/Ermanytė 1963: 48; Savukynas 1966a: 189; Vanagas 1970: 51, 96, 145; Vanagas 1981a: 115; Vanagas 1981b: 109; ALEW 324; LVŽ 3: 169 і наст., особливо 169. 13 Пор. LitEW 183f.; Savukynas/Vanagas/Vitkauskas/Vosylytė/Ermanytė 1963: 56; Vanagas 1970: 64; Vanagas 1981a: 129; Vanagas 1981b: 108; ALEW 392f. 202 Acta Linguistica Lithuanica LXX Morphologische und semantische Analyse der Gewässernamen des westlichen Südostens (Teil 2) що, своєю чергою, імовірно, слід відносити до прадавнього/праіндоєвропейського кореня *ḱeis- «текти». 2.2.1.1.3. Псевдоконверсії Такі похідні серед назв озер у досліджуваному ареалі не засвідчені. 2.2.1.1.4. «Онімні» конверсії Gadekà f. (2) Šv (4299): тотожне особовому імені Gadeka15. Натомість іноді пропоноване виведення назви з прабалтійського видається вельми надуманим. 2.2.1.2. «Похідні з чергуванням закінчень» Так звані «похідні з чергуванням закінчень» із синхронного погляду є дериватами, утвореними шляхом заміни суфікса. Основами для творення можуть бути апелятиви (прикметники, іменники) та оніми (здебільшого назви місцевостей і хуторів). До цієї категорії можна також зарахувати порівняно рідкісні похідні, утворені безпосередньо від кореня, поруч із яким немає утворень (іменникових) із цим коренем на тому самому словотвірному рівні. Особливий випадок похідних із чергуванням закінчень становлять утворення, сформовані з одночасним приєднанням прийменника або префікса. У литовському мовознавстві такі утворення зазвичай називають префіксацією або префіксальними похідними. Однак, зрештою, доцільніше, мабуть, називати їх циркумфіксацією. Структурно вони точно відповідають типу нововерхньонімецьких слів на позначення збірних понять Berg m. → Gebirge n. (прагерм. *berg-a- → *ga-berg-ia-), а також структурно й етимологічно точно відповідають слов’янському типу творення назв територій або місцевостей: серб.-хорв. Dunav m. «Дунай» → Podunavlje n. «територія біля/вздовж Дунаю», чеськ. břeh m. «берег» → po-břež-í n. «прибережна територія», ná-břež-í n. «пристань, набережна» (< праслов. *berg-a-: *pa-/nā-berg-ia). 2.2.1.2.1. Відонімні «відмінкові деривації» Áncia ж. р. (1) Ka, Ve (43028): Назва засвідчена також як назва річки: Juodži/Baloži Áncia (див. нижче 2.3.3.1.). Імовірно, тут маємо справу з 14 Пор. LitEW 114; Savukynas/Vanagas/Vitkauskas/Vosylytė/Ermanytė 1963: 189; Savukynas 1966b: 170; Vanagas 1970: 143, 167; Vanagas 1981a: 369; ALEW 1208 (*ḱeis-, проростати, процвітати). 15 Vgl. Savukynas/Vanagas/Vitkauskas/Vosylytė/Ermanytė 1963: 41; Savukynas 1966a: 185, 186; Vanagas 1970: 107, 108, 134; Vanagas 1981a: 102; Vanagas 1981b: 32; Zinkevičius 2008: 281; LVŽ 3: 7. Straipsniai / Articles 203 HARALD BICHLMEIER назвою водойми, утвореною від назви тварини; основою тоді є лит. ántis «качка».16 Від цього апелятива назва утворена за допомогою форманта ур.-лит. *ia/ā-, що творить належнісні похідні: ур.-лит. *ánt-iā-. — Менш імовірний, не в останню чергу через наголос, зв’язок із лит. antìs «пазуха, груди, грудна западина», латис. ots, ote «стічний жолоб; заглибина; труба в стіні, у печі».17 Ángė ж. р. (1) Si (4269): від лит. angis ж. р. (4) «змія, гадюка (Vipera berus)».18 Неофіційна назва озера Ángininkų ežeras (див. нижче 2.2.3.2.1.). Крім того, озеро має назву Angÿs ч. р. (див. нижче). Angÿs ч. р. (4) Si (4269): від лит. angis ж. р. (4) «змія, гадюка (Vipera berus)».19 Неофіційна назва озера Ángininkų ežeras (див. нижче 2.2.3.2.1.). Крім того, озеро має назву Ángė ж. р. (див. вище). Dumblis ч. р. (2) Ka (4290), Ka (4295), Lz (4051): від лит. dùblas ч. р. «мул, болото на дні ставка».20 У випадках Ka (4290) і Lz (4051) — варіант назви Dumblÿs (див. нижче); у випадку Ka (4290) є також неофіційний варіант Dumblis (див. нижче 2.2.1.3.7.1.2.). У випадку Ka (4295) — офіційний варіант назви Dumblinis (озеро). Dumblÿs ч. р. (4) Ka (4290), Lz (4051): від лит. dùblas ч. р. «мул, болото на дні ставка».21 Варіант назви Dumblis (див. вище). Niedis ч. р. (2) Ka (4307): можливо, архаїчне утворення на основі кореня праіндоєвроп. *neid- «текти», пор. санскр. nédati «струмує, тече».22 Можливо, слід реконструювати форму пралит. *neid-iā-/*neid-iā-, якщо 16 Vgl. Savukynas 1960: 295; Būga 1961: 450f.; Otresbki 1962b: 265f.; Savukynas/Vanagas/Vitkauskas/Vosylytė/Ermantė 1963: 6; Vanagas 1970: 59; Toporov 1973: 38; Vanagas 1981a: 42; Vanagas 1981b: 77, 118; Pupkis 2002: 21; LVŽ 1: 122f. – Zum Grundwort: LitEW 11f.; SEJL 17f.; ALEW 45. 17 Пор. LitEW 12; LEV 94f.; SEJL 18; ALEW 44f. 18 Пор. LitEW 10; немає у Savukynas/Vanagas/Vitkauskas/Vosylytė/Ermantė 1963; немає у Savukynas 1960; немає у Vanagas 1970; Vanagas 1981a: 42 (Ángė за Būga apud Vanagas s.v. Anginas); ALEW 40f.; LVŽ 1: 98f. 19 Пор. LitEW 10; Savukynas/Vanagas/Vitkauskas/Vosylytė/Ermantė 1963: 6; немає у Savukynas 1960; немає у Vanagas 1970; Vanagas 1981a: 42; Vanagas 1981b: 77; ALEW 40f.; LVŽ 1: 98f. 20 Пор. LitEW 108; Savukynas 1962: 197; Savukynas/Vanagas/Vitkauskas/Vosylytė/Ermantė 1963: 35; Vanagas 1970: 11, 65, 148; Vanagas 1981a: 96; Vanagas 1981b: 65; ALEW 243; LVŽ 2: 386–388. 21 Пор. LitEW 108; Savukynas 1962: 197; Savukynas/Vanagas/Vitkauskas/Vosylytė/Ermantė 1963: 35; Vanagas 1970: 11, 148; Vanagas 1981a: 96; Vanagas 1981b: 65; ALEW 243; LVŽ 2: 386–388. 22 Немає у Savukynas/Vanagas/Vitkauskas/Vosylytė/Ermantė 1963; пор. Vanagas 1970: 69; Vanagas 1981a: 230; Vanagas 1981b: 86; EWia 2: 55; LIV² 449. 204 Acta Linguistica Lithuanica LXX Morphologische und semantische Analyse der Gewässernamen des westlichen Südostasiens (Teil 2) назва не є флексійним похідним від офіційної форми назви Nies m. (див. нижче) або від гідроніма Niedā f. (4) Ka (37154). Niedūs m. (2) Ka (43070): можливо, архаїчне утворення на основі кореня праіндоєвропейського походження *neid- «текти», пор. санскр. néḍati «струменіє, тече».²³ Можливо, слід реконструювати прабалтійську попередню форму *neid-u-/*naid-u-. Крім того, існує неофіційна форма назви Nies m. (див. вище). Пор. також гідронім Niedā f. (4) Ka (37154). Samānius m. (2) Ka (42923): від лит. sãmana, samana f. «мох».²⁴ Zapsýs m. (4) Ku, Ve (40167): імовірно, ятвязьке утворення, яке, можливо, слід пов’язати з лит. zapsėti «крапати».²⁵ 2.2.1.2. Деонімічні «флексійні похідні» Atesýs m. (3ᵇ) Al, Mrs, Si (42705): гідронім лит. Atesýs (3ᵇ) можна вивести з прабалтійської попередньої форми *at-es-ig-. На загальноприйняту думку, назва має ширші європейські зв’язки й зазвичай зіставляється з античною назвою річки Адідже або ототожнюється з її засвідченою в античних джерелах формою At(h)esis.²⁶ – Гідроніми можна пов’язати з праіндоєвропейським коренем *h₂et(h₂)- «іти, мандрувати».²⁷ У такому разі гідроніми є подальшими утвореннями від праіндоєвропейської s-основи *h₂et(h₂)-es- «хід, мандрування, подорож». – Однак семантика залишається проблематичною: називання озера «мандрівником» (→ «текучим» [→ «річка»]) нетипове. Традиційно наведену в ономастичній літературі від часів Ганса Краге та Вольфґанґа П. Шміда рівність лит. Atesýs: At(h)esis/Етч може бути хибним зближенням або ж ідеться просто про незалежні паралельні утворення (тим паче, що ані мовна належність попередньої форми гідроніма Етч, ані основоутворення [i-основа, io-основа?] аж ніяк не є ясними). Натомість внутрішньолитовське утворення цієї назви видається ймовірнішим: крім гідроніма Atesýs, є також гідронім ²³ Vgl. Savukynas/Vanagas/Vitkauskas/Vosylytė/Ermanytė 1963: 110; Vanagas 1970: 69; Vanagas 1981a: 230; Vanagas 1981b: 86; EWAia 2: 55; LIV² 449. ²⁴ Пор. LitEW 761; Savukynas/Vanagas/Vitkauskas/Vosylytė/Ermanytė 1963: 142; Vanagas 1970: 69, 220; Vanagas 1981a: 289; Vanagas 1981b: 93. ²⁵ Vgl. Savukynas/Vanagas/Vitkauskas/Vosylytė/Ermanytė 1963: 201; nicht in Vanagas 1970; vgl. Vanagas 1981a: 292f.; Vanagas 1981b: 73, 135. ²⁶ Vgl. Savukynas 1960: 298; Savukynas/Vanagas/Vitkauskas/Vosylytė/Ermanytė 1963: 9; Schmid 1971: 41f. mit Anm. 20; Schmid 1972: 7; Vanagas 1970: 137; Vanagas 1981a: 50; Vanagas 1981b: 74, 96, 131; Kühbacher 1995: 65f.; Pukis 2002: 29; LVŽ 1: 201. ²⁷ Пор. LIV² 273; IEW 69. Straipsniai / Articles 205 HARALD BICHMEIER Atesē f. (³ᵇ) Si (34967; див. нижче 2.3.1.3.13.): < ур. балт. *at-es-i̯ā-, оскільки для назви річки виведення від «кореня руху» не викликає сумнівів, назва озера, імовірно, є внутрішньолитовською «відмінковою деривацією» від назви річки. — Про подальше щодо етимології див. нижче при назві річки Atesē (2.3.1.3.13.). — Крім того, озеро має неофіційну назву Atesnīkų ežeras m. Si (див. нижче 2.2.3.2.1.). Daunōris m. (1) Šv (42825): від особового імені Daunōris, Daunōras, Daunōrius28 2.2.1.2.3. Циркумфіксальні утворення Prūntas m. (1) Šl, Šv (43017): утворено за допомогою префікса pra- від лит. pūsti, pūnta «набухати, роздуватися, товщати», puntùs «роздутий».29 2.2.1.2.4. Утворення безпосередньо від кореня Ці деривати утворюються не від уже наявного апелятива чи оніма, а безпосередньо від кореня. Однак, можливо, відповідний апелятив/онім просто не засвідчений. Цю невизначеність усунути неможливо. Dusìa f. (2) Se, Si, Šl, Te (43042): назва озера Dusìa30, імовірно, пов’язана з лит. dūsti «задихатися, хапати повітря, страждати від спраги, прагнути»31 або з dūsas «болотяний птах; задишка, астма, імла, зітхання, апоплексія»32. Можливо, йдеться про озеро з водою, що має низький вміст кисню, а відтак і невелику кількість риби? Інша можлива етимологічна паралель — назва річки Daūsinas33, яку можна пов’язати з похідними від того самого кореня лит. dausà, dāusios «рай, тропіки», daũngas «тропічний». 28 Vgl. Savukynas/Vanagas/Vitkauskas/Vosylytė/Ermanytė 1963: 28; Vanagas 1970: 48; Vanagas 1981a: 82; Vanagas 1981b: 32; Zinkevičius 2008: 82, 122, 199. 29 Пор. LitEW 668, 67f.; Savukynas/Vanagas/Vitkauskas/Vosylytė/Ermanytė 1963: 127; Vanagas 1970: 223; Vanagas 1981a: 265; ALEW 83f. 30 Vgl. Savukynas 1962: 198; Savukynas/Vanagas/Vitkauskas/Vosylytė/Ermanytė 1963: 37; Vanagas 1970: 28, 29, 155, 183; Vanagas 1981a: 98 [s. v. Dusà]; Vanagas 1981b: 101; Pukis 2002: 94; LVŽ 2: 45. 31 Пор. LKŽ 2: 922f.; LitEW 115f.; SEJL 137; ALEW 250f. 32 Пор. LitEW 115. 33 Vgl. Savukynas 1962: 193; Vanagas 1970: 155; Vanagas 1981a: 82; Vanagas 1981b: 101; LVŽ 2: 165. 206 Acta Linguistica Lithuanica LXX Morphologische und semantische Analyse der Gewässernamen des westlichen Südostens (Teil 2) 2.2.1.3. Суфіксальні деривати Суфіксальні деривати утворюються приєднанням ще одного суфікса до кореня або основи. Розмежування з конверсією розширених основ (наприклад, демінутивів) у конкретних випадках може бути складним. 2.2.1.3.1. У досліджуваному ареалі не засвідчено дериватів із суфіксом лит. -aitė у назвах озер. 2.2.1.3.2. Деривати із суфіксом лит. -aitis34 Суфікс лит. -aitis утворює назви належності, зокрема й патроніми від особових імен. Деривати від прикметників модифікують прикметник. 2.2.1.3.2.1. Дериватів від прикметників у досліджуваному ареалі серед назв озер не засвідчено. 2.2.1.3.2.2. Дериватів від іменників у досліджуваному ареалі серед назв озер не засвідчено. 2.2.1.3.2.3. Деривати від власних назв Selovinaitis чол. (1) Ku (40194): дериват від назви озера Selovinis чол. (2) Ku (40192)35 (див. нижче 2.2.1.3.24.). 2.2.1.3.3. Похідні із суфіксом лит. -alis36 серед озерних назв у досліджуваному ареалі не засвідчені. 2.2.1.3.4. Похідні із суфіксом лит. -aas серед озерних назв у досліджуваному ареалі не засвідчені. 2.2.1.3.5. Похідні із суфіксом лит. -ėkė серед озерних назв у досліджуваному ареалі не засвідчені. 2.2.1.3.6. Похідні із суфіксом лит. -elė Суфікс лит. -elė утворює демінутиви та форми належності.37 34 Пор. Skardžius 1943/1996: 358–360; Vanagas 1970: 161; Vanagas 1981b: 47, 96. 35 Vgl. Savukynas/Vanagas/Vitkauskas/Vosylytė/Ermanytė 1963: 143; Vanagas 1970: 76; Vanagas 1981a: 304. 36 Пор. Skardžius 1943/1996: 174f.; Vanagas 1970: 85–90; Vanagas 1981b: 47, 96. 37 Пор. Skardžius 1943/1996: 175–177; Vanagas 1970: 113–124; Vanagas 1981b: 47, 96. Straipsniai / Articles 207 Harald Bichmeier 2.2.1.3.6.1. Відсубстантивні утворення Duobėlė f. (?) Ka (40210): від лит. duobė f. «порожнина, заглибина».38 Оскільки демінутив лит. duobėlė f. уже засвідчений як апелятив у давньолитовській мові, назва озера в принципі також може бути «простою конверсією» (у значенні 2.2.1.1.) апелятива на онім. 2.2.1.3.6.2. Віддієслівні утворення, а також утворення від кореня серед назв озер у досліджуваному регіоні не засвідчені. 2.2.1.3.7. Похідні із суфіксом лит. -ėlis Суфікс лит. -ėlis утворює демінутиви та назви належності.39 2.2.1.3.7.1. Відприкметникові утворення 2.2.1.3.7.1.1. Відприкметникові утворення Відприкметникові утворення здебільшого є назвами за властивостями води або озера. Ylėlis m. (2) Si (42694): від незасвідченого лит. *ýlas, що точно відповідає латв. īls «темний, чорний, чорнуватий», або від прадавнього балт. *īla-, яке передбачає латвійське слово.40 Пор. також нижче, 2.3.1.3.15.1, FIN Ylyd f. (4) Si (3928). Plakėlis m. (2) Ka (40198): від слов’янського запозичення лит. plākis «плоский».41 2.2.1.3.7.1.2. Відсубстантивні утворення Blūdėlis ч. р. (2) Ka (13516), Ka (12237), Ku (4019), Ve (13025): від слов’янського запозичення лит. blūdās ч. р. «миска».42 У випадку Ka (12237) озеро має також неофіційну назву Ežerėlis ч. р., див. нижче 2.2.1.3.10.1. 38 Пор. LitEW 108; Savukynas 1962: 197; Savukynas/Vanagas/Vitkauskas/Vosylytė/Ermanytė 1963: 36; Vanagas 1970: 118 (Duobėlė); Vanagas 1981a: 97; Vanagas 1981b: 68; LVŽ 2: 39 і далі, особливо 399; ALEW 245. 39 Пор. Skardžius 1943/1996: 175–178; Vanagas 1970: 113–124; Vanagas 1981b: 96. 40 Vgl. Savukynas/Vanagas/Vitkauskas/Vosylytė/Ermanytė 1963: 56; Vanagas 1970: 114, 117; Vanagas 1981a: 129; Vanagas 1981b: 68; LEV 341. 41 Пор. eLKŽ, стаття plāks2; немає у Savukynas/Vanagas/Vitkauskas/Vosylytė/Ermanytė 1963; немає у Vanagas 1970; немає у Vanagas 1981a. 42 Пор. LitEW 50; Savukynas 1961: 224; Savukynas/Vanagas/Vitkauskas/Vosylytė/Ermanytė 1963: 20; Vanagas 1970: 67, 116, 148; Vanagas 1981a: 68; Vanagas 1981b: 64, 125; ALEW 124; LVŽ 1: 517 і далі. 208 Acta Linguistica Lithuanica LXX Morphologische und semantische Analyse der Gewässernamen des westlichen Südostens (Teil 2) Bonēlis ч. р. (2) Ku (40173): від лит. bonì, bónia ж. р. «велика плетена пляшка, піч для кип’ятіння чаю або випалювання вапна».⁴³ Dubēlis ч. р. (2) Ka (40197), Se (12081): від лит. dùbė ж. р. «яма, заглибина, западина».⁴⁴ Dumbrēlis ч. р. (2) Ka (42940), Ve (4293): від лит. dùmblas ч. р. «мул, торф на дні ставка».⁴⁵ У випадку Ka (42940) — неофіційний варіант озерної назви Dūmbis (див. вище 2.2.1.2.1.). Markēlis ч. р. (2) Ku (4015): від лит. markà ж. р. «відходи льону, місце, де вимочують льон».⁴⁶ Šūrēlis ч. р. (2) Ka (4055): у цьому випадку діалектна форма, схоже, стала офіційною назвою. Стандартизована форма була б *Šūrēlis. Назва пов’язана з лит. šùrti, šùra, šùro «настовбурчуватися, тертися, тремтіти», šùris ч. р. «віник для розпалювання вогню», šùrė ж. р. «хлів, кошара, хвощ».⁴⁷ Найімовірніше, назва утворена від згаданої вище назви рослини. 2.2.1.3.7.1.3. Дієслівні утворення або утворення від кореня серед назв озер у досліджуваному регіоні не засвідчені. 2.2.1.3.7.2. Відантропонімні утворення: Zapsēlis (2) чол. р. Ku (4016): похідне від назви озера Zapsys чол. р. (4) Ku, Ve (4017) (див. вище 2.2.1.2.1.).⁴⁸ 2.2.1.3.8. Похідні утворення із суфіксом лит. -el̃s Литовський суфікс -el̃s утворює зменшувальні форми та утворення на позначення належності.⁴⁹ Такі похідні утворення серед назв озер у досліджуваному регіоні не засвідчені. ⁴³ Пор. LitEW 52; відсутнє у Savuknas 1961; відсутнє у Savuknas/Vanagas/Vitkauskas/Vosylytė/Ermantė 1963; відсутнє у Vanagas 1970; відсутнє у Vanagas 1981; ALEW 127; LVŽ 1: 537. ⁴⁴ Пор. LitEW 108f.; Savuknas 1962: 196; Savuknas/Vanagas/Vitkauskas/Vosylytė/Ermantė 1963: 33; Vanagas 1970: 118; Vanagas 1981a: 93; Vanagas 1981b: 67; ALEW 237; LVŽ 2: 346ff. ⁴⁵ Пор. LitEW 108; Savuknas 1962: 197; Savuknas/Vanagas/Vitkauskas/Vosylytė/Ermantė 1963: 35; Vanagas 1970: 114; Vanagas 1981a: 96; Vanagas 1981b: 65; ALEW 243; LVŽ 2: 386–388. ⁴⁶ Пор. LitEW 440; Savuknas/Vanagas/Vitkauskas/Vosylytė/Ermantė 1963: 98; Vanagas 1970: 118, 146, 167; Vanagas 1981a: 205; ALEW 617f. ⁴⁷ Пор. LitEW 995; Savuknas/Vanagas/Vitkauskas/Vosylytė/Ermantė 1963: 168; Vanagas 1970: 121, 207; Vanagas 1981a: 332, 336; Vanagas 1981b: 88; ALEW 1038f. ⁴⁸ Vgl. Savuknas/Vanagas/Vitkauskas/Vosylytė/Ermantė 1963: 201; Vanagas 1970: 115; Vanagas 1981a: 392f. ⁴⁹ Пор. Skardžius 1943/1996: 175–178; Vanagas 1970: 113–124. Straipsniai / Articles 209 HARALD BICHLMElER 2.2.1.3.9. Похідні з суфіксом лит. -ėlė серед назв озер у досліджуваному регіоні не засвідчені. 2.2.1.3.10. Похідні з суфіксом лит. -ėlis Суфікс лит. -ėlis утворює демінутиви та утворення зі значенням належності.50 2.2.1.3.10.1. Відпропріальні похідні Ėžėris чол. (2) Ka (40261), Ka (4293), Ka (12237), Ku (13291), Lp, Lz, Se (9756, 12149, 12525), Te (42759): демінутивне похідне від лит. ėžeras чол. «озеро».51 У випадку Te (42759) ця назва є також іншою назвою Bakšių ėžeras (див. Bichlmeier 2019a: § 2.1.3.2.1.). У випадку Ka (12237) це неофіційна назва Bliūdėlis чол. (див. вище 2.2.1.3.7.1.2.). 2.2.1.3.10.2. Відантропонімні похідні Pastovėlis (2) чол. Ka (4294): похідне від назви озера Pastovys чол. (³ᵇ) Ka (4294) (див. вище 2.2.1.1.) і неофіційна назва того самого озера.52 2.2.1.3.11. Похідні із суфіксом -ėna Похідні із суфіксом -ėna є конкретними або абстрактними іменниками.53 Такі похідні серед назв озер у досліджуваному регіоні не засвідчені. 2.2.1.3.12. Похідні із суфіксом -ėnis Похідні із суфіксом -ėnis зазвичай є відсубстантивними утвореннями.54 Такі похідні серед назв озер на досліджуваній території не засвідчені. 2.2.1.3.13. Похідні із суфіксом -esė серед назв озер на досліджуваній території не засвідчені. 2.2.1.3.14. Похідні із суфіксом лит. -ica серед назв озер на досліджуваній території не засвідчені. 50 Пор. Skardžius 1943/1996: 178–181; Vanagas 1970: 124–130. 51 Пор. LitEW 125; Savukynas/Vanagas/Vitkauskas/Vosylytė/Ermanytė 1963: 40; Savukynas 1966a: 184f.; Vanagas 1970: 128; Vanagas 1981a: 101; ALEW 271; LVŽ 2: 498ff. 52 Vgl. Savukynas/Vanagas/Vitkauskas/Vosylytė/Ermanytė 1963: 119; Vanagas 1970: 126; Vanagas 1981a: 248. 53 Пор. Skardžius 1943/1996: 228–232; Vanagas 1970: 131f. 54 Пор. Skardžius 1943/1996: 238f.; Vanagas 1970: 134. 210 Acta Linguistica Lithuanica LXX Morphologische und semantische Analyse der Gewässernamen des westlichen Südskaiten (Teil 2) 2.2.1.3.15. Утворення із суфіксом лит. -y̆ia серед озерних назв у досліджуваній території не засвідчені. 2.2.1.3.16. Утворення із суфіксом лит. -(i)kas Суфікс -(i)kas зазвичай утворює конкретні назви.55 Такі утворення серед озерних назв у досліджуваній території не засвідчені. 2.2.1.3.17. Утворення із суфіксом лит. -ietis Суфікс -ietis зазвичай утворює назви жителів або nomina agentis.56 Такі утворення серед озерних назв у досліджуваній території не засвідчені. 2.2.1.3.18. Утворення із суфіксом лит. -ija Суфікс -ija зазвичай утворює абстрактні назви, збірні назви, назви країн і територій тощо.57 Obelijā (2) No, Mrs, Se (43012): від лит. obelis чол. р., obelė жін. р., «яблуня».58 2.2.1.3.19. Утворення із суфіксом лит. -ijis Суфікс -ijis утворює дуже мало дериватів, переважно топоніми.59 Такі утворення серед озерних назв у досліджуваній території не засвідчені. 2.2.1.3.20. Утворення із суфіксом -ylis Суфікс -ylis утворює іменники й мав низьку продуктивність.60 Такі утворення серед озерних назв у досліджуваній території не засвідчені. 2.2.1.3.21. Утворення із суфіксом -yna Утворення із суфіксом -yna є відіменниковими й зазвичай виражають наявність у великій кількості того, що позначає слово, яке слугує твірною основою.61 Такі утворення серед озерних назв у досліджуваній території не засвідчені. 55 Пор. Skardžius 1943/1996: 125f.; Vanagas 1970: 144. 56 Пор. Skardžius 1943/1996: 360f.; Vanagas 1970: 144f. 57 Пор. Skardžius 1943/1996: 80–83; Vanagas 1970: 145–148. 58 Пор. LitEW 515; Savukynas/Vanagas/Vitkauskas/Vosylytė/Ermanytė 1963: 111; Vanagas 1970: 146; Vanagas 1981a: 23f.; Vanagas 1981b: 92; ALEW 719f. 59 Пор. Skardžius 1943/1996: 80; Vanagas 1970: 148. 60 Пор. Skardžius 1943/1996: 183; у Vanagas 1970 відсутнє. 61 Пор. Skardžius 1943/1996: 268–270; Vanagas 1970: 166. Straipsniai / Articles 211 HARALD BICH LMEIER 2.2.1.3.22. Похідні із суфіксом -ynas Похідні із суфіксом -ynas є відсубстантивними й зазвичай виражають, що позначене словом, яке слугує твірною основою, наявне у більшій кількості.62 Такі похідні серед назв озер у досліджуваному регіоні не засвідчені. 2.2.1.3.23. Похідні із суфіксом -inė Суфікс -inė зазвичай утворює відсубстантивні похідні, переважно прикметники зі значенням матеріалу та присвійні утворення; субстантивні утворення часто позначають місце.63 Чоловічою формою до -inė є -inis (див. нижче). Kemsinė ж. р. (2) Šv (13483): від лит. kėmas ч. р. «пагорб, порослий мохом».64 Meškinė ж. р. (2) Šv (42795): від лит. meška ч. р. «ведмідь».65 2.2.1.3.24. Похідні із суфіксом -inis Суфікс -inis зазвичай утворює відсубстантивні похідні, переважно прикметники на позначення матеріалу та присвійні утворення.66 Жіноча форма суфікса -inis — -inė (див. вище 2.2.1.3.23.). Dumblinis67 чол. р. (?) Ka (4294): похідне від лит. dūblas чол. р. «мул, болото на дні ставка».68 Gudinis чол. р. (2) Ka (4297): імовірно, від етноніма лит. gūdas чол. р. «білорус» (рідше також «поляк, росіянин»).69 Krakinis чол. р. (2) Ka (4023): від лит. krakė жін. р. «чорний дятел; карась (Carassius carassius)».70 62 Пор. Skardžius 1943/1996: 266–268; Vanagas 1970: 166f.; Vanagas 1981b: 96. 63 Пор. Skardžius 1943/1996: 263–266; Vanagas 1970: 156–164; Vanagas 1981b: 47, 96. 64 Пор. LitW 239; Savukynas/Vanagas/Vitkauskas/Vosylytė/Ermanytė 1963: 72; Vanagas 1970: 159; Vanagas 1981a: 152; Vanagas 1981b: 69. 65 Пор. LitW 443; Savukynas/Vanagas/Vitkauskas/Vosylytė/Ermanytė 1963: 102; Vanagas 1970: 158; Vanagas 1981a: 212; Vanagas 1981b: 80; ALEW 641. 66 Пор. Skardžius 1943/1996: 245ff.; Vanagas 1970: 156–164; Vanagas 1981b: 47. 67 Назва в базі даних назв не має наголосу. 68 Пор. LitW 108; відсутнє у Savukynas 1962; Savukynas/Vanagas/Vitkauskas/Vosylytė/Ermanytė 1963: 35 (Dumblinis, Dumblinis); Vanagas 1970: 54, 160; Vanagas 1981a: 96; Vanagas 1981b: 65; ALEW 243; LVŽ 2: 386–388, особливо 387. 69 Пор. LitW 174; Savukynas/Vanagas/Vitkauskas/Vosylytė/Ermanytė 1963: 54; Savukynas 1966a: 193; Vanagas 1970: 163; Vanagas 1981a: 125; Vanagas 1981b: 115; LVŽ 3: 331–337, особливо 331; щодо інших етимологічних пропозицій див. с. 334f. 70 Пор. LitW 287; Savukynas/Vanagas/Vitkauskas/Vosylytė/Ermanytė 1963: 77; Vanagas 1970: 103, 131, 152, 158; Vanagas 1981a: 163; Vanagas 1981b: 79. 212 Acta Linguistica Lithuanica LXX Morphologische und semantische Analyse der Gewässernamen des westlichen Südostens (Teil 2) Seloịnis ч. (2) Ku (40192): від лит. šliōva, šliōva ж. «риба з родини лососевих (Coregonus albula)». До похідних від назв озер належить Seloịnitīs ч. (1) Ku (40194; див. вище 2.2.1.3.2.3.).71 Vadinis ч. (2) Ka (40258): від лит. vadė ж. «річка, що пересихає, місце, затоплене водою», vadà ж. «просіка».72 2.2.1.3.25. Похідні із суфіксом лит. -(i)nyčia Суфікс лит. (i)nyčia або запозичений із польс. nica чи рос. nyča, або є успадкованим і тоді продовжує прадавнє *-inìa/ā-. Він здебільшого утворює назви місцевостей і збірні назви.73 Такі похідні серед назв озер у досліджуваному регіоні не засвідчені. 2.2.1.3.26. Похідні із суфіксом -ìškē Суфікс -ìškē ж. зазвичай утворює відсубстантивні похідні, переважно присвійні утворення тощо,74 але іноді й відад’єктивні. Серед відсубстантивних можна розрізнити відапелятивні та відонімні утворення. Чоловічою формою відповідного суфікса є -ìškis (див. нижче 2.2.1.3.27.). 2.2.1.3.26.1. Відсубстантивні утворення від апелятивів Bedanìškē ж. (1) Šv (13397): від лит. bedantìs «беззубий» — імовірно, метафорично стосовно гармонійно окресленого берега тощо.75 2.2.1.3.26.2. Відсубстантивні утворення від онімів серед назв озер у досліджуваному регіоні не засвідчені. 2.2.1.3.27. Похідні із суфіксом -ìškis Суфікс -ìškis зазвичай утворює відсубстантивні похідні, переважно присвійні утворення,76 але іноді також відад’єктивні. У випадку 71 Пор. LitEW 774; Savukynas/Vanagas/Vitkauskas/Vosylytė/Ermanytė 1963: 143; Vanagas 1970: 158; Vanagas 1981a: 295; Vanagas 1981b: 81. 72 Vgl. eLKŽ s.v. vadà, vadė; Savukynas/Vanagas/Vitkauskas/Vosylytė/Ermanytė 1963: 182; Vanagas 1970: 107, 129, 161; Vanagas 1981a: 357. 73 Пор. Skardžius 1943/1996: 357f.; Vanagas 1970: 142f.; Vanagas 1981b: 96. Скаржюс 1943/1996: 150–158; Vanagas 1970: 172–178; Vanagas 1981b: 47.74 75 Пор. LitEW 38, 82; немає у Savukynas 1961; Savukynas/Vanagas/Vitkauskas/Vosylytė/Ermanytė 1963: 16; Vanagas 1970: 176; Vanagas 1981a: 60; Vanagas 1981b: 54; ALEW 101, 174f.; LVŽ 1: 412. Скаржюс 1943/1996: 150–158; Vanagas 1970: 172–178; Vanagas 1981b: 47.76 Straipsniai / Articles 213 Harald Bichmeier Серед відсубстантивних похідних можна розрізнити відапелятивні та віданімні. Відповідна форма жіночого роду — -iškė (див. вище 2.2.1.3.26.). 2.2.1.3.27.1. Відсубстантивні утворення від апелятивів серед назв озер у досліджуваній місцевості не засвідчені. 2.2.1.3.27.2. Відсубстантивні утворення від онімів Kāu̯kis чол. (1) ka (4303): імовірно, від лит. антропоніма Kāvis чол. або назви місцевості Kāl-viai, або лит. апелятива kālvis чол. «коваль», kalvė жін. «кузня», з діалектним випадінням велярного l перед v77 2.2.1.3.27.3. Відад’єктивні утворення серед назв озер у досліджуваній місцевості не засвідчені. 2.2.1.3.28. Похідні із суфіксом -ytė серед назв озер у досліджуваній місцевості не засвідчені. 2.2.1.3.29. Похідні із суфіксом -ka серед назв озер у досліджуваній місцевості не засвідчені. 2.2.1.3.30. Похідні із суфіксом -ys серед назв озер у досліджуваній місцевості не засвідчені. 2.2.1.3.31. Похідні із суфіксом лит. -nas Цей суфікс утворює небагато субстантивних похідних, серед яких онімічні трапляються частіше, ніж апелятивні.78 Žūvintas чол. (3ᵇ) Si (4263): від лит. žūvis жін. «риба».79 Крім того, озеро має неофіційну назву Žūintų ežeras (див. нижче 2.2.3.2.1.). 2.2.1.3.32. Похідні із суфіксом лит. -oris80 Морфемна структура наведеного нижче утворення неясна щодо форми суфікса. Такі похідні серед назв озер у досліджуваній місцевості не засвідчені. 77 Пор. LitEW 211f.; Savukynas/Vanagas/Vitkauskas/Vosylytė/Ermanytė 1963: 71; Vanagas 1970: 177; Vanagas 1981a: 150; ALEW 443f.; Zinkevičius 2008: 543, 618. 78 Пор. Skardžius 1943/1996: 374; Vanagas 1970: 93. 79 Пор. LitEW 132; Savukynas/Vanagas/Vitkauskas/Vosylytė/Ermanytė 1963: 207; Skardžius 1973: 39, 43, 47; Vanagas 1970: 93, 155; Vanagas 1981a: 406; Vanagas 1981b: 83; ALEW 131f. 80 У Skardžius 1943/1996 не наведено; там лише на с. 307 зазначено запозичений суфікс лит. -orius; Vanagas 1970: 189. 214 Acta Linguistica Lithuanica LXX Morphologische und semantische Analyse der Gewässernamen des westlichen Südküsta (Teil 2) 2.2.1.3.33. Похідні із суфіксом лит. -orius Похідні із суфіксом лит. *-arjb, запозиченим із спільнослов’янської мови, -orius здебільшого є nomina agentis.81 Статус наступного утворення щодо форми суфікса неясний. Такі похідні серед назв озер у досліджуваному регіоні не засвідчені. 2.2.1.3.34. Похідні із суфіксом -otis Рідкісний суфікс лит. -otis слугує насамперед для творення десубстантивних і девербальних іменників.82 Dabōtis чол. (1) Ku (40183): можливо, до лит. dobā жін., dobas чол., dobė жін., яма (з дахом) для сушіння льону, «яма», або daburys чол. «круг, водоверть».83 2.2.1.3.35. Похідні із суфіксом -tē Такі похідні серед озерних назв у досліджуваному регіоні не засвідчені. 2.2.1.3.36. Похідні із суфіксом -uīsis Дуже рідкісний суфікс лит. -uīsis слугує передусім для творення демінутивів, тобто пестливих або зневажливих форм, і онімів.84 Такі похідні серед озерних назв у досліджуваному регіоні не засвідчені. 2.2.1.3.37. Похідні із суфіксом -uitis Дуже рідкісний суфікс лит. -uitis є варіантом суфікса -uotas, характерним передусім для східноаукштайтського говору, і, як і цей суфікс, слугує переважно для творення відіменникових і відад’єктивних прикметників.85 Glūitis чол. р. (1) Si (4304): від лит. glūs «глибокий».86 81 Пор. Skardžius 1943/1996: 307; Vanagas 1970: 189. 82 Пор. Skardžius 1943/1996: 351f.; Vanagas 1970: 190f. 83 Пор. LKŽ 2: 599; Savukynas/Vanagas/Vitkauskas/Vosylytė/Ermanytė 1963: 26 (Dabōtis); Savukynas 1966a: 192 (Dabōtis); Vanagas 1970: 190; Vanagas 1981a: 78; Vanagas 1981b: 67; LVŽ 2: 90. 84 Пор. Skardžius 1943/1996: 319; Vanagas 1970: 193. 85 Пор. Skardžius 1943/1996: 349; Vanagas 1970: 51, 193. 86 Пор. LitEW 151; Savukynas/Vanagas/Vitkauskas/Vosylytė/Ermanytė 1963: 48; Savukynas 1966a: 189; Vanagas 1970: 51; Vanagas 1981a: 115; Vanagas 1981b: 109; ALEW 24; LVŽ 3: 176–178, особливо 176. Straipsniai / Articles 215 HARALD BICHMEIER 2.2.1.3.38. Похідні із суфіксом -kas Литовський суфікс -kas служить передусім для творення демінутивів і гіпокористиків.87 Демінутиви при цьому загалом можуть бути утворені від апелятивів або від онімів. 2.2.1.3.38.1. Апелятивні утворення Dėliūkas чол. (2) Si (13243): похідне від назви тварини лит. dėlė жін., п’явка (Hirudo medicinalis).88 2.2.1.3.38.2. Онімні утворення Sperniūkas чол. (2) Si (13365): похідне від назви річки Spernė жін. (4) Si (38103)89 (див. нижче 2.3.1.3.45.). 2.2.1.3.39. Похідні із суфіксом -ulis Литовський суфікс -ulis служить передусім для творення назв діячів, рідше також демінутивів.90 Такі похідні в назвах озер досліджуваного ареалу не засвідчені. 2.2.1.3.40. Похідні із суфіксом -uonis Литовський суфікс -uonis слугує передусім для утворення назв діячів.91 Такі похідні не засвідчені серед назв озер у досліджуваній місцевості. 2.2.1.3.41. Похідні із суфіксом лит. -ūtas Рідкісний литовський суфікс -ūtas утворює назви конкретних предметів.92 Mėkšrūtas м. (1) Ka (4029): від лит. mėkšras м. «вид коропової риби, плітка» (Leuciscus rutilus).93 2.2.1.3.42. Похідні із суфіксом -utė серед назв озер у досліджуваній місцевості не засвідчені. 87 Пор. Skardžius 1943/1996: 136–139; Vanagas 1970: 193–197; Vanagas 1981b: 47, 96. 88 Пор. LitEW 87; Savukynas 1962: 194; Savukynas/Vanagas/Vitkauskas/Vosylytė/Ermanytė 1963: 29; Vanagas 1970: 193, 195; Vanagas 1981a: 84; Vanagas 1981b: 78; ALEW 19; LVŽ 2: 198f. 89 Vgl. Savukynas/Vanagas/Vitkauskas/Vosylytė/Ermanytė 1963: 153; Vanagas 1970: 194; Vanagas 1981a: 311. 90 Пор. Skardžius 1943/1996: 186–188; Vanagas 1970: 200. 91 Пор. Skardžius 1943/1996: 284f.; Vanagas 1970: 205. 92 Пор. Skardžius 1943/1996: 364; Vanagas 1970: 211. 93 Пор. LitEW 425; Skardžius 1943/1996: 364; Savukynas/Vanagas/Vitkauskas/Vosylytė/Ermanytė 1963: 100; Vanagas 1970: 211; Vanagas 1981a: 209; Vanagas 1981b: 80; ALEW 631. 216 Acta Linguistica Lithuanica LXX Morphologische und semantische Analyse der Gewässernamen des westlichen Südostens (Teil 2) 2.2.1.3.43. Похідні із суфіксом -ūtis Литовський суфікс -ūtis служить насамперед для творення nomina agentis, рідше — зменшувальних форм.94 Зменшувальні форми при цьому можуть бути утворені як від апелятива, так і від оніма. Senūtis чол. р. (2) Šv (4285): або похідна від литовського PN Senka, Sėnkus, або від лит. sėti, sėka «зменшуватися (про воду)».95 2.3.1.3.44. Похідні зі слов’янським суфіксом -ika у досліджуваному регіоні не засвідчені. 2.2.1.3.45. Суфіксальні похідні, які не піддаються чіткій категоризації Akunučias чол. р. (2) Ka (4026): зрештою, утворення назви озера залишається нез’ясованим як щодо кореня, так і щодо суфікса. Суфікс важко визначити.96 Очевидно, корінь не має відповідників у литовській чи балтійських мовах. Можливо, в основі лежить раннє, відоме лише в діалекті запозичення з праслов’янського ok̑no «вікно»? Або похідне *ok̑nъtbjь «забезпечений вікном, вікноподібний», утворене ще в давньоруській мові та вживане в переносному значенні як назва озера? 2.2.2. Складені назви озер Складені назви озер за своєю морфологічною структурою можна поділити на кілька типів. Найчастіше трапляються утворення за моделлю іменник + іменник із додатковою зміною класу основи. Їх можна поділити на утворення за моделями апелятив + апелятив та онім + апелятив. 2.2.2.1. Апелятив + апелятив 2.2.2.1. Іменник + іменник Bužėris чол. (1) Ku (40175): від лит. buzà «рідка каша, борошняна каша, багнисте болото» та ėžeras «озеро».97 ⁹⁴ Див. Skardžius 1943/1996: 362f.; Vanagas 1970: 209–211; Vanagas 1981b: 96. ⁹⁵ Див. LitEW 772f.; Savukynas/Vanagas/Vitkauskas/Vosylytė/Ermanytė 1963: 144; Vanagas 1970: 48; Vanagas 1981a: 295f.; ALEW 899f. ⁹⁶ Див. Skardžius 1943/1996: 353f.; відсутнє у Savukynas/Vanagas/Vitkauskas/Vosylytė/Ermanytė 1963; Otrebski 1965: 265; відсутнє у LVŽ 1? ⁹⁷ Див. LitEW 63, 125; відсутнє у Savukynas 1961; Savukynas/Vanagas/Vitkauskas/Vosylytė/Ermanytė 1963: 23; Vanagas 1970: 238; Vanagas 1981a: 73; Vanagas 1981b: 67; ALEW 271. Straipsniai / Articles 217 Harald Bichlmeier 2.2.2.1. Прикметник + іменник Báltable жін. (1) Šv (42792): від лит. báltas «білий, блискучий» та лит. bal̃ жін. «болото».98 Šventaduõnis чол. (2) Ka (42930): від лит. šventas «святий» та duõna жін. «хліб».99 2.2.2.1.3. Прикметник + прикметник Такі похідні серед назв озер у досліджуваному регіоні не засвідчені. 2.2.2.1.4. Дієслово + іменник Такі похідні серед назв озер у досліджуваному регіоні не засвідчені. 2.2.2.1.5. Онім + апелятив Cijūnãmiškis m. (1) Ku (13243): Першим компонентом, імовірно, є особове ім’я лит. *Cijūnas; пор. прізвище Cijūnãitis тощо. Другий компонент походить від лит. miškas m. «ліс».100 2.2.3. Складені/синтагматичні назви озер 2.2.3.1. Узгоджені назви типу прикметник + іменник Báltas Kaũkūris m. Ka (40205): утворена від лит. báltas «білий» + іменника лит. kaũknoris m., перший компонент якого походить або від лит. kaũkas m. «чорт», або від kaũti «кликати, верещати», а другий — від назви діяча, утвореної від лит. nar̃inti «пірнати, занурювати» або від лит. norė́ti «хотіти».101 Juõdas Kaũknoris m. Ka (40217): утворена від лит. juõdas «чорний» + іменника лит. kaũknoris m. (див. вище Báltas Kaũknoris).102 2.2.3.2. Реляційні назви озер 98 Пор. LitEW 30 і наст., 32; відсутнє у Savukynas 1961; Savukynas/Vanagas/Vitkauskas/Vosylytė/Ermanytė 1963: 13; Vanagas 1970: 251, 252, 254; Vanagas 1981a: 56; ALEW 87, 89 і наст.; LVŽ 1: 338. 99 Пор. LitEW 111, 104 і наст.; Savukynas/Vanagas/Vitkauskas/Vosylytė/Ermanytė 1963: 169; Vanagas 1970: 252, 256; Vanagas 1981a: 337; Vanagas 1981b: 111; ALEW 245 і наст., 1060–1062. 100 Пор. LitEW 460 і наст.; відсутнє у Savukynas/Vanagas/Vitkauskas/Vosylytė/Ermanytė 1963; відсутнє у Vanagas 1970; відсутнє у Vanagas 1981a; Vanagas 1985: 391; ALEW 663. 101 Пор. LitEW 230, 495, 507; відсутнє у Savukynas 1961; Savukynas/Vanagas/Vitkauskas/Vosylytė/Ermanytė 1963: 71; Vanagas 1970: 275 (у покажчику на с. 298 друкарська помилка Kaũknoris); Vanagas 1981a: 56, 150; Vanagas 1981b: 118; ALEW 467, 697, 709–711; відсутнє у LVŽ 1?. 102 Пор. LitEW 197; Savukynas/Vanagas/Vitkauskas/Vosylytė/Ermanytė 1963: 71; Vanagas 1970: 275; Vanagas 1981a: 150; Vanagas 1981b: 118; ALEW 419 і наст. 218 Acta Linguistica Lithuanica LXX Morphologische und semantische Analyse der Gewässernamen des westlichen Südostens (Teil 2) 2.2.3.2.1. Реляційні назви озер з онімним першим компонентом Akmēnių ėžeras чол. р., Ku, Lz (4305): від ойконіма Akmeniai (2) і лит. ėžeras чол. р. «озеро».103 Цей ойконім є колективною формою множини прізвища Akmēnis104 Основою деривації є лит. akmuõ (³ᵇ) «камінь».105 Ángininkų ėžeras чол. р., Si (4268): від ойконіма Ánginiai і лит. ėžeras чол. р. «озеро».106 Крім того, озеро має неофіційну назву Ángė жін. р. (1) (див. вище 2.2.1.2.1.). Arãdninkų ėžeras чол. р., Ku (4019): від ойконіма Arãdninkai і лит. ėžeras чол. р. «озеро».107 Atesninkų ėžeras чол. р., Si (4205): від ойконіма Atesnėnai і лит. ėžeras чол. р. «озеро».108 Крім того, озеро має офіційну назву Atesỹs чол. р. (³ᵇ), Al, Mrs, Si (див. вище 2.2.1.2.2.). Babrų ėžeras чол. р., Šv (4305): від ойконіма Babrai і лит. ėžeras чол. р. «озеро».109 Černiuškės ėžeras чол. р., Si (133683): від ойконіма Černiuškė і лит. ėžeras чол. р. «озеро».110 Šimno ėžeras чол. р., Si (4263): від ойконіма Šimnas чол. р. (який сам, імовірно, походить від первісної назви озера *Šim̃nas, яку, своєю чергою, слід вважати ятвязькою, якщо її можна етимологічно пов’язати з лит. šìmšà жін. р. «вологий луг, болото») і лит. ėžeras чол. р. «озеро».111 Šventėžerio ėžeras чол. р., Šv (4276): від ойконіма Šventėžeris чол. р. (який сам походить від назви озера) і лит. ėžeras чол. р. «озеро».112 103 Пор. LitEW 125; Savukynas 1960: 293; Savukynas/Vanagas/Vitkauskas/Vosylytė/Ermanytė 1963: 3; Vanagas 1970: 260; Vanagas 1981a: 37; Pukis 2002: 14; ALEW 271; LVŽ 1: 44. 104 Пор. Vanagas 1985: 72. 105 Пор. LitEW 5; SEJ 7f.; ALEW 28f.; IEW 19; NIL 287; LVŽ 1: 37ff. 106 Пор. LitEW 125; Savukynas/Vanagas/Vitkauskas/Vosylytė/Ermanytė 1963: 6; Vanagas 1970: 260; Vanagas 1981a: 42; ALEW 271; LVŽ 1: 99. 107 Пор. LitEW 125; відсутнє в Savukynas/Vanagas/Vitkauskas/Vosylytė/Ermanytė 1963; відсутнє у Vanagas 1970; відсутнє у Vanagas 1981a; ALEW 271; LVŽ 1: 169. 108 Пор. LitEW 125; відсутнє в Savukynas/Vanagas/Vitkauskas/Vosylytė/Ermanytė 1963; Vanagas 1970: 260; Vanagas 1981a: 42; ALEW 271; LVŽ 1: 99. 109 Пор. LitEW 125; Savukynas 1961: 219; Savukynas/Vanagas/Vitkauskas/Vosylytė/Ermanytė 1963: 11; Vanagas 1981a: 55; ALEW 271; LVŽ 1: 288. 110 Пор. LitEW 125; Savukynas 1962: 191; Savukynas/Vanagas/Vitkauskas/Vosylytė/Ermanytė 1963: 25; Vanagas 1970: 261; Vanagas 1981a: 77; ALEW 271; LVŽ 2: 54. 111 Пор. eLKŽ s.v. šìmšà, šìmšė; LitEW 125; Savukynas/Vanagas/Vitkauskas/Vosylytė/Ermanytė 1963: 146; Vanagas 1970: 265; Vanagas 1981a: 299; ALEW 271. 112 Пор. LitEW 125; Savukynas/Vanagas/Vitkauskas/Vosylytė/Ermanytė 1963: 169; Vanagas 1970: 265; Vanagas 1981a: 337f.; ALEW 271. Straipsniai / Articles 219 HARALD BICHMEIER Озеро Жувінтай, чол. р. Si (42635): імовірно, від не засвідченого в інших джерелах ойконіма *Žu-vintai113. Крім того, озеро має офіційну назву Žuvintas, чол. р. (3b (див. вище 2.2.1.3.31.). 2.2.3.2. Реляційні назви озер з апелятивним першим компонентом Kūnigo valkā, жін. р. Ka (13398): від лит. kūnigas, чол. р., «священник, духовна особа», і valkā, жін. р., «калюжа, калюжка, заглибина на лузі чи дорозі, заповнена дощовою водою».114 2.2.3.3. Назви-позики? Оскільки досліджувана територія розташована в прикордонні Литви, Польщі та Білорусі, принципово можливо, що окремі назви були запозичені до литовської мови зі слов’янської. Mūčelninkas, чол. р. (1) Ku (4017): імовірно, від білорус. mačýlnja, жін. р., «місце, де вимочують (льон)», mačýc’ — «зволожувати, мочити». Заміна білорус. a на лит. ū видається незвичайною, але, мабуть, загалом прийнятною. Варто поставити питання, чи не було литуанізовано шляхом заміни суфікса утворення білорус. *mačýlnik — «робітник, який вимочує (льон)» (білорус. -nik для утворення Nomina agentis) або прозорішого *mačýlnik — «місце, де вимочують (льон)» (білорус. -nik для утворення Nomina loci) за допомогою лит. ninkas.115 2.3. Назви річок Для назв річок загалом застосовується та сама класифікація, що й для назв озер; їхній опис побудовано аналогічно, а нумерація підрозділів здебільшого паралельна. 2.3.1. Похідні назви річок Як і у випадку назв озер, серед похідних назв річок розрізняють конверсії (тобто «нульові» деривації), флексійні деривати та суфіксальні деривати. 2.3.1.1. Конверсії Щодо типів конверсій див. вище, 2.2.1.1. 113 Пор. Skardžius 1973: 39, 43, 47; Vanagas 1970: 93, 155; Vanagas 1981a: 406. 114 Пор. LitEW 310, 1191; відсутнє у Vanagas 1970; відсутнє у Vanagas 1981a; ALEW 538f., 1180. 115 Vgl. Vanagas 1970: 169 (Mūčelninkas Ve); Vanagas 1981a: 200, 220; Vanagas 1981b: 117. 20 Acta Linguistica Lithuanica LXX Morphologische und semantische Analyse der Gewässernamen des westlichen Südostens (Teil 2) 2.3.1.1.1. «Прості» конверсії Brādas чол. (4) Ka (35210): від лит. brādas (4) чол. «велика калюжа, волога дорога, мокре місце».116 Неофіційна назва для Bradelis чол. (2) Ka (35210; див. нижче, 2.3.1.3.7.1.2). Brastā жін. (4) Ka (35214): назва річки Brastā походить від апелятива лит. brastā (4) «брід, волога, болотиста дорога, вологий луг».117 Отже, назва походить або від мікротопоніма, або дана за характерним бродом тощо. Апелятив є утворенням від дієслова лит. bìsti, bràsti «брести»,118 отже, сходить до прадавнього *brad- + *-tō-;119 первісне значення, таким чином, імовірно, було «брід, місце, де можна перейти вбрід (у водоймі)» тощо.120 Salotē жін. (2) Ka (37853): від лит. salotē жін. (2) «маленький острівець на болоті, мілке місце в річці».121 Ūpē жін. (2) Lz (12543), Si (35062): від лит. ùpē жін. «річка».122 У випадку Si (35062) назва є неофіційним найменуванням Bambē (див. нижче, 2.3.1.3.11.). 2.3.1.1.2. «Подвійні» конверсії Kreivāji ж. р. (?) Si (13328): прономіналізована форма від лит. kreivas «косий, кривий, зігнутий».123 Nēmunas ч. р. (3ᵇ) Al, Ka, Lp, No (37080): за поширеною думкою, гідронім Nēmunas походить від прикметника прадавнього періоду *nemu- «зігнутий». Це слово, своєю чергою, вважається похідним із суфіксом прадавнього періоду *-na- (< прагерм. *-nō-), утвореним від іменника прадавнього періоду з основою на -u *nemu- «вигин», що походить від кореня прагерм. *nem- «(на)гинатися». Нині цей корінь зазвичай тлумачать у значенні «схилятися», що робить цю етимологію дещо 116 Пор. LitEW 58; Savukynas/Vanagas/Vitkauskas/Vosylytė/Ermanytė 1963: 21; Vanagas 1970: 34, 99, 108, 136, 216; Vanagas 1981a: 69; ALEW 128; LVŽ 1: 542f. 117 Пор. LKŽ 1: 1005; Savukynas/Vanagas/Vitkauskas/Vosylytė/Ermanytė 1963: 21; Vanagas 1970: 34; Vanagas 1981a: 69; LVŽ 1: 547ff. 118 Пор. LitEW 58; SEJL 68f., 73f.; ALEW 128, 135f.; LIV² 91. 119 Пор. Skardžius 1943/1996: 325. 120 Пор. також гідронім Brastā ж. р. (4) Lz (35219, 124685) у Bichlmeier 2019a: § 2.2.1.1.1. 121 Пор. LitEW 758; Savukynas/Vanagas/Vitkauskas/Vosylytė/Ermanytė 1963: 141; Vanagas 1970: 144, 190; відсутнє у Vanagas 1981a; Vanagas 1981b: 61; ALEW 887f. 122 Пор. LitEW 1169; Savukynas/Vanagas/Vitkauskas/Vosylytė/Ermanytė 1963: 178; Vanagas 1970: 38, 87; Vanagas 1981a: 354f.; ALEW 1155f. 123 Пор. LitEW 292; Savukynas/Vanagas/Vitkauskas/Vosylytė/Ermanytė 1963: 78; Vanagas 1970: 51; Vanagas 1981a: 164; Vanagas 1981b: 57; ALEW 522. Straipsniai / Articles 221 HARALD BICHMEIER що робить його менш переконливим. Однак така можливість, мабуть, і надалі залишається. У литовській мові, крім того, засвідчені етимони, які, можливо, ще не можна відокремити від нього: літ. діал. nėmógė ж., «чорниця» та nemūnė ж., «гриб, що росте на болотистій місцевості». Міркування, наведені в літературі, покликані об’єднати назви рослин і FIN під однією етимологією, є доволі натягнутими й приблизно такі: «вигин» → «той, що має вигин» = «той, що розташований поруч» → «той, що має вищі/нижчі місця» → a) «той, що має вищі місця» → «сухий» → «той, що має сухий ґрунт» → «ліс» → «сосновий ліс» (nėm-uoɡė, «лісова ягода» > «чорниця»); b) «той, що має нижчі місця» → «вологий» → «болото» (nemùnė, «болотний гриб»). До обговорення залучають також лат. nemus сер. р., «(священний) гай (де богам визначають їхні жертовні дари)». Однак це не основа на u, а основа на s (род. в. nemoris); отже, поряд із праіндоєвропейським *nem-u-, продовженим у балтійських мовах, у латинській (а також індоіранських тощо) маємо продовження праіндоєвропейського *nem-e/os-124. Чи є це слово тотожним до давньоіндійського námas- сер. р. «шанування», авест. namah- сер. р., те саме, зрештою залежить від того, чи слід реконструювати для праіндоєвропейської мови два корені *nem-1 «розподіляти» і *nem-2 «згинатися» (так LIV2 453 і далі), чи лише один корінь праіндоєвропейського *nem- «данина» (так EDIL 405). У цьому останньому разі, звісно, може виникнути потреба запропонувати нове пояснення для Nėmunas, адже тоді етимологія «зігнутий, той, що має звивини» навряд чи буде прийнятною. Можливо, тоді й тут доведеться припустити розвиток, подібний до латинського, де зі значення «місце, де (богам) визначають жертовні дари» виникло слово зі значенням «ліс». Якщо це правильно, прадавнє *nem-na- могло також означати «той, що має ліс», на що вказували б і літ. діал. nemógė та nemùnė. Однозначне рішення наразі неможливе. Rūdė ж. р. (2) Al, Kr (37767), Si (3770), Si (13368): від літ. rūdas, «темно-жовтий, рудий, коричнево-червоний».125 124 Див. LitEW 492 і далі; Savukynas/Vanagas/Vitkauskas/Vosylytė/Ermanytė 1963: 109; Vanagas 1970: 28, 29, 180, 202; Vanagas 1981a: 227; Vanagas 1981b: 106, 131; PKEŽ 3: 174–178; LIV2 453 і далі; PKEŽ 630–633. 125 Див. LitEW 745; Savukynas/Vanagas/Vitkauskas/Vosylytė/Ermanytė 1963: 137; Vanagas 1970: 62, 98, 112, 146, 154, 177; Vanagas 1981a: 281 і далі; Vanagas 1981b: 99; ALEW 875 і далі. 22 Acta Linguistica Lithuanica LXX Morphologische und semantische Analyse der Gewässernamen des westlichen Südostäïens (Teil 2) 2.3.1.1.3. Псевдоконверсії у досліджуваному ареалі серед назв озер не засвідчені. 2.3.1.1.4. «Онімні» конверсії Igar жіночий рід (4) Ka (5925): від особового імені Įgaris чоловічий рід.126 2.3.1.2. «Відмінкові деривації» 2.3.1.2.1. «Відмінкові деривації» від апелятивів Glūosnė жіночий рід Si (35785): від лит. glūosnis чоловічий рід «верба (Salix)».127 Marā жіночий рід (4) Ka (36857): імовірно, це радше відмінкова деривація від лит. mãrės, mãrios жіночий рід, множина «затока, море», ніж народне утворення.128 Водойма має також неофіційну назву Marikā жіночий рід (2) (див. нижче 2.3.1.3.44.). Niedā жіночий рід (4) Ka (3714): можливо, архаїчне утворення на основі кореня праіндоєвроп. *neid- «текти»; пор. інд.-ар. nēdati «переливається через край, тече».129 Можливо, слід реконструювати прадавню попередню форму *neid-ō-/*naid-ō-. Zapsā жіночий рід (2) Ka, Ku (39300): імовірно, ятвязьке явище, яке, можливо, слід пов’язувати з лит. zapsėti «капати».130 Інша форма назви Zāpsē (див. нижче). Zāpsē жіночий рід (2) Ka, Ku (39300): імовірно, ятвязьке явище, яке, можливо, слід пов’язувати з лит. zapsėti «капати».131 Інша форма назви Zapsā (див. вище). 2.3.1.2.2. Деонімічні «відмінкові похідні» Nemajūnė ж. (?) Lz, Šv (3717): імовірно, від ойконіма Nemajūnai ч. мн.132 Штучна форма літературної мови замість Nemajūnka (див. нижче 2.3.1.3.29.). 126 Vgl. Savuknas/Vanagas/Vitkauskas/Vosylytė/Ermanytė 1963: 55; Vanagas 1970: 94; Vanagas 1981a: 128; Vanagas 1981b: 32; nicht in Zinkevičius 2008. 127 Пор. LitW 158; Savuknas/Vanagas/Vitkauskas/Vosylytė/Ermanytė 1963: 50; Vanagas 1970: 63; Vanagas 1981a: 118; Vanagas 1981b: 91; ALEW 346; LVŽ 3: 228. 128 Пор. LitW 403 і далі; Savuknas/Vanagas/Vitkauskas/Vosylytė/Ermanytė 1963: 98; Vanagas 1970: 192; Vanagas 1981a: 204; Vanagas 1981b: 70; ALEW 617. 129 Vgl. Savuknas/Vanagas/Vitkauskas/Vosylytė/Ermanytė 1963: 110; Vanagas 1970: 199; Vanagas 1981a: 230; Vanagas 1981b: 86; EWAia 2: 55; LIV² 449. 130 Vgl. eLKŽ s.v. zapsėti; Savuknas/Vanagas/Vitkauskas/Vosylytė/Ermanytė 1963: 201; Savuknas 1966b: 170; nicht in Vanagas 1970; vgl. Vanagas 1981a: 392f.; Vanagas 1981b: 73. 131 Vgl. eLKŽ s.v. zapsėti; Savuknas/Vanagas/Vitkauskas/Vosylytė/Ermanytė 1963: 201; Savuknas 1966b: 170; nicht in Vanagas 1970; vgl. Vanagas 1981a: 392f.; Vanagas 1981b: 73, 135. 132 Vgl. Savuknas/Vanagas/Vitkauskas/Vosylytė/Ermanytė 1963: 108; nicht in Vanagas 1970; Vanagas 1981a: 226. Straipsniai / Articles 223 HARALD BICHMEIER 2.3.1.2.3. Циркумфіксальні утворення Neviedis ч. (1) Ka (40259): традиційно назву пов’язують із лит. atsivedėti, išsivedėti «засяяти», тобто, зрештою, ймовірно, «той, що не набуває образу, не сяє».133 2.3.1.2.4. Утворення від коренів у досліджуваному ареалі серед гідронімів не засвідчені. 2.3.1.3. Суфіксальні деривати 2.3.1.3.1. Деривати із суфіксом лит. -aitē Суфікс лит. -aitē утворює назви належності, зокрема й патроніми від (особових) імен. Деривати від прикметників модифікують прикметник.134 Такі деривати серед гідронімів у досліджуваному ареалі не засвідчені. 2.3.1.3.2. Деривати із суфіксом лит. -aitis серед гідронімів у досліджуваному ареалі не засвідчені. 2.3.1.3.3. Деривати із суфіксом лит. -alis серед гідронімів у досліджуваному ареалі не засвідчені. 2.3.1.3.4. Деривати із суфіксом лит. -avas серед гідронімів у досліджуваному ареалі не засвідчені. 2.3.1.3.5. Деривати із суфіксом лит. -ėkė Суфікс лит. -ėkė утворює іменники.135 Perskė ж. (1) Al, Kr, Mrs, Si (37409): імовірно, від лит. pra-pėš ж. «незамерзле місце на річці, яка в іншому замерзла», pró-pėš ж. «що».136 2.3.1.3.6. Похідні утворення із суфіксом лит. -elė Суфікс лит. -elė утворює демінутиви та утворення належності.137 133 Пор. eLḰŽ s.v. atsivedėti, išsivedėti; Savukynas/Vanagas/Vitkauskas/Vosylytė/Ermanytė 1963: 110; Vanagas 1970: 218; Vanagas 1981a: 230; Vanagas 1981b: 111. 134 Пор. Skardžius 1943/1996: 358–360; Vanagas 1970: 75f.; Vanagas 1981b: 96. 135 Пор. Skardžius 1943/1996: 127; Vanagas 1970: 112. 136 Пор. LitEW 578; Savukynas/Vanagas/Vitkauskas/Vosylytė/Ermanytė 1963: 123; Vanagas 1970: 99, 112, 121, 132, 187; немає у Vanagas 1981a; Vanagas 1981b: 70. 137 Пор. Skardžius 1943/1996: 175–177; Vanagas 1970: 113–124; Vanagas 1981b: 96. 224 Acta Linguistica Lithuanica LXX Morphologische und semantische Analyse der Gewässernamen des westlichen Südostens (Teil 2) 2.3.1.3.6.1. Відсубстантивні утворення в FINN у досліджуваній місцевості не засвідчені. 2.3.1.3.6.2. Віддієслівні утворення, тобто утворення від кореня, у FINN у досліджуваній місцевості не засвідчені. 2.3.1.3.6.3. Відад’єктивні утворення в FINN у досліджуваній місцевості не засвідчені. 2.3.1.3.6.4. Деонімічні утворення Spernė f. (2) Si (38103): похідне від F1NN Spernė f. (4) Si (38103; див. нижче 2.3.1.3.45.), варіантом якого ця назва є неофіційно.138 2.3.1.3.7. Похідні із суфіксом лит. -ėlis Суфікс лит. -ėlis утворює демінутиви та утворення зі значенням належності.139 2.3.1.3.7.1. Деапелятивні утворення 2.3.1.3.7.1.1. Деад’єктивні утворення Такі утворення серед назв річок у досліджуваному ареалі не засвідчені. 2.3.1.3.7.1.2. Десубстантивні утворення Bradėlis m. (2) Ka (35210): від лит. brādas (4) m. «велика калюжа, волога дорога, мокре місце».140 Крім того, водотік має неофіційну назву Brādas m. (4) Ka (35210; див. вище 2.3.1.1.1.). 2.3.1.3.7.1.3. Девербальні утворення або утворення від кореня серед назв річок у досліджуваному ареалі не засвідчені. 2.3.1.3.7.2. Деонімічні похідні серед назв річок у досліджуваному ареалі не засвідчені. 2.3.1.3.8. Похідні із суфіксом лит. -ėlys серед назв річок у досліджуваному ареалі не засвідчені. 138 Vgl. Savukynas/Vanagas/Vitkauskas/Vosylytė/Ermanytė 1963: 153; Vanagas 1970: 117; Vanagas 1981a: 311; Vanagas 1981b: 71. 139 Пор. Skardžius 1943/1996: 175–178; Vanagas 1970: 113–124; Vanagas 1981b: 96. 140 Пор. LitW 58; Savukynas/Vanagas/Vitkauskas/Vosylytė/Ermanytė 1963: 21; Vanagas 1970: 108, 136; Vanagas 1981a: 69; ALEW 128. Straipsniai / Articles 225 HARALD BICHMEIER 2.3.1.3.9. Похідні з суфіксом лит. -ėlė Суфікс лит. -ėlė утворює демінутиви та утворення на позначення належності.141 У FINN такі похідні в досліджуваному регіоні не засвідчені. 2.3.1.3.10. Похідні з суфіксом лит. -ėlis Суфікс лит. -ėlis утворює демінутиви та утворення на позначення належності.142 У FINN такі похідні в досліджуваному регіоні не засвідчені. 2.3.1.3.11. Похідні із суфіксом -ėna Bambėna ж. (³ᵇ) Si (3502): Назва походить від лит. bambì «рости, товстішати»; bambà ж. «куля, м’яч, калатало» або bambėti «бурчати, гудіти».143 Окрім цієї офіційної назви, річка має ще неофіційну назву Ūpė ж. (2) Si (3502; див. вище 2.3.1.1.1.). 2.3.1.3.12. Похідні з суфіксом -ėnis У досліджуваному регіоні такі утворення для FINN не засвідчені. 2.3.1.3.13. Похідні із суфіксом -ėsė Atešė жіночого роду (³ᵇ) Si (34967): назва річки лит. Atešė може бути зведена до праформи прадавнього *at-es-i̯ā-. На думку багатьох дослідників, ця назва пов’язана з ширшим європейським контекстом і зазвичай її зіставляють із давньою назвою річки Адідже або ототожнюють із засвідченою в античних джерелах формою At(h)esis (це стосується назви річки Atešė навіть більше, ніж назви озера Atešys! [див. вище 2.2.1.2.2.]).144 — Зазвичай до цього також долучають фракійське (*)at(u)-, «водотік»,145 хоча наявні свідчення щодо фракійської мови дають підстави вважати це не більш ніж припущенням про значення фракійського слова. — Назви водних об’єктів можна пов’язати з праіндоєвропейським коренем *h₂et(h₂)- «іти, мандрувати»146. Зв’язок із теоретично також можливим, але продовженим лише в анатолійських мовах праіндоєвропейським коренем 141 Пор. Skardžius 1943/1996: 180f.; Vanagas 1970: 124–130; Vanagas 1981b: 47. 142 Пор. Skardžius 1943/1996: 180; Vanagas 1970: 124–130. 143 Пор. LitEW 33f.; Savukynas/Vanagas/Vitkauskas/Vosylytė/Ermanytė 1963: 14; Vanagas 1970: 131, 219; Vanagas 1981a: 57f.; Vanagas 1981b: 54. 144 Vgl. Savukynas/Vanagas/Vitkauskas/Vosylytė/Ermanytė 1963: 9; Vanagas 1970: 137, 205; Schmid 1971: 4f. mit Anm. 20; Schmid 1972: 7; Vanagas 1981a: 50; Vanagas 1981b: 74; Küh ebacher 1995: 65f.; Pukis 2002: 29; LVŽ 1: 201, 204. 145 Пор. Duridanov 1969: 90. 146 Пор. LIV² 273; IEW 69. 26 Acta Linguistica Lithuanica LXX Morphologische und semantische Analyse der Gewässernamen des westlichen Südaukštaiten (Teil 2) *h₂et- «робити отвір»147 також видається спершу малоймовірним (ще менш імовірним) з огляду на семантику. У такому разі гідроніми є подальшими утвореннями від s-основи праіндоєвропейського **h₂et(h₂)-es- «хід, мандрування, мандрівка». Разом із фрак. (*)at(u)- та лат. annus «рік» < праіндоєвропейське *h₂et(h₂)-no- виявляє тут частину групи дериватів із суфіксальною системою Каланда—Вакернагеля.148 – Слід відкинути зв’язок із авест. aḍu- «струмок, канал» (?) (а також не згаданим давньоперс. adu-), запропонований у давнішій літературі (Schmid 1971: 41, прим. 20, Schmid 1972: 7, а за ними Vanagas 1981a: 50 і LVŽ 1: 201 [в обох випадках із відтворенням друкарської помилки «авест. aḍu-», «струмок» у Schmid 1971 замість правильного авест. aḍu- «струмок, канал» [щодо етимології останнього див. Bichlmeier 2014b]), оскільки, ймовірно, ніколи не існувало необхідного для такого зіставлення і залученого тут «чергування d/t». – Цілком імовірно, що ця назва утворилася всередині литовської мови: поряд із фінським гідронімом Atesė < прабалтійським *at-es-i̯ā- існує також назва озера Atesỹs (див. вище 2.2.1.2.2.), причому назва озера, вочевидь, є внутрішньолитовським «відмінковим дериватом» від назви річки, адже з огляду на наведену вище етимологію первинною могла бути лише назва річки. Озеро навряд чи назвали б «мандрівним, плинним», хіба що воно справді мало б помітну течію (між притокою та витоком). – У Литві, очевидно, немає інших гідронімів із суфіксом -esė; лише поодинокі мають суфікс -esys. Останні не мають жодних позалитовських чи позабалтійських зв’язків і, з огляду на їхні словотвірні основи, є виразно внутрішньобалтійськими утвореннями, як-от лит. Eglesỹs (від лит. ẽglė «ялина»), Žalesỹs (від лит. žalias «зелений») тощо.149 – Литовські гідроніми із суфіксальним елементом -es- поширені переважно у Східній Литві.150 – Так само запропоноване виведення назви озера від лит. atis «камбала, калкан; Rhombus maximus» (варіант ōtas чол. «те саме»)151 не витримує критики через відсутність діалектного поширення назви риби, а ще більше — через те, що калкан є морською рибою. – Чи могла визначальною бути форма цієї риби? 147 Пор. LIV2 274. 148 Пор. щодо цього Bichlmeier 2014a з додатковою літературою. 149 Vgl. Vanagas 1970: 137f.; Vanagas 1981a: 99, 397; Vanagas 1981b: 91. 150 Пор. Skardžius 1943/1996: 311–313; Vanagas 1970: 136–138. 151 Пор. LitEW 21, 518. Straipsniai / Articles 227 HARALD BICHlMEIER 2.3.1.3.14. Похідні із суфіксом -ica серед назв річок у досліджуваному ареалі не засвідчені. 2.3.1.3.15. Похідні із суфіксом лит. -yčia Суфікс лит. -yčia зазвичай утворює конкретні назви.152 Похідні зрідка можуть бути також деонімічними. 2.3.1.3.15.1 Відкомонімні утворення Kiaŭlyčia ж. (1) і Kiaulyčià (3ᵇ) Si, Še (36305): від лит. kiaulė ж. «свиня».153 Ylyčia ж. (4) Si (39287): від незасвідченого лит. *ýlas, що точно відповідає латис. īls «темний, чорний, чорнуватий», або від прабалтійського *īla-154, на існування якого вказує латиське слово. Пор. також вище 2.2.1.3.7.1.1. назву озера Ylėlis ч. (2) Si (42694). 2.3.1.3.15.2 Деонімічні утворення Atešyčia ж. (1) Si (34967): похідне від назви річки Atešė ж. (3ᵇ) Si (34967), водночас інша назва цієї річки.155 Gluosnyčià ж. (4) Si (35785): похідне від назви річки Glúosnė ж. (1) Si (35785), водночас інша назва цієї річки.156 Simnyčià ж. (2) Si (37951): похідне від назви озера Sìmno ežeras ч. Si (42693) або від первісної назви озера *Sìmnas, що, ймовірно, зрештою лежить в основі цієї назви (див. вище 2.2.3.2.1.).157 2.3.1.3.16. Похідні із суфіксом лит. -(i)ekas серед назв річок у досліджуваному ареалі не засвідчені. 2.3.1.3.17. Похідні із суфіксом лит. -ietis серед назв річок у досліджуваному ареалі не засвідчені. 152 Пор. Skardžius 1943/1996: 357; Vanagas 1970: 141f. 153 Пор. LitEW 249; Savukynas/Vanagas/Vitkaukas/Vosylyvtė/Ermanytė 1963: 73; Vanagas 1970: 131, 142; Vanagas 1981a: 155; Vanagas 1981b: 79; ALEW 485. 154 Vgl. Savukynas/Vanagas/Vitkaukas/Vosylyvtė/Ermanytė 1963: 57; Vanagas 1970: 114, 117; Vanagas 1981a: 129; Vanagas 1981b: 68; LEV 341. 155 Vgl. Savukynas/Vanagas/Vitkaukas/Vosylyvtė/Ermanytė 1963: 9; Vanagas 1970: 141; nicht in Vanagas 1981a; Vanagas 1981b: 96; LVŽ 1: 204. 156 Vgl. Savukynas/Vanagas/Vitkaukas/Vosylyvtė/Ermanytė 1963: 50; Vanagas 1970: 142; Vanagas 1981a: 119; LVŽ 3: 228. 157 Vgl. Savukynas/Vanagas/Vitkaukas/Vosylyvtė/Ermanytė 1963: 146; Vanagas 1970: 141; Vanagas 1981a: 299. 228 Acta Linguistica Lithuanica LXXX Morphologische und semantische Analyse der Gewässernamen des westlichen Südaukštaiten (Teil 2) 2.3.1.3.18. Утворення із суфіксом -ija не засвідчені серед назв річок досліджуваної території. 2.3.1.3.19. Утворення із суфіксом лит. -ijis не засвідчені серед назв річок досліджуваної території. 2.3.1.3.20. Утворення із суфіксом лит. -ylis не засвідчені серед назв річок досліджуваної території. 2.3.1.3.21. Утворення із суфіксом лит. -yna не засвідчені серед назв річок досліджуваної території. 2.3.1.3.22. Утворення із суфіксом лит. -ýnas Утворення із суфіксом -ýnas є відсубстантивними й зазвичай виражають наявність у значній кількості того, що позначає слово, яке слугує основою деривації.158 Такі утворення не засвідчені серед назв річок досліджуваної території. 2.3.1.3.23. Утворення із суфіксом лит. -inė Суфікс -inė зазвичай утворює відсубстантивні похідні, здебільшого прикметники на позначення матеріалу й утворення належності; субстантивні утворення часто позначають місце.159 Чоловічою формою до -inė є -inis (див. нижче 2.3.1.3.24.). Dóvinė ж. р. (1) Шв (35433): внутрішньолитовське чи внутрішньобалтійське зіставлення видається неможливим; це може бути дуже архаїчне утворення або вторинна деривація від дуже архаїчного утворення. Назву зазвичай пов’язують із праіндоєвропейським коренем *dʰeu- «бігти, поспішати», санскр. dhavati, у пізніших текстах послідовно dhāvati «поспішає, біжить, тече», гр. θοός «річка (течія)».160 Однак вокалізм залишається проблематичним: лит. Dóvinė передбачає прабалтійське *dāu-, яке не могло виникнути безпосередньо з праіндоєвропейського *dʰeu- (→ праіндоєвроп. *dʰōu- > прабалтійськ. *dōu- > лит. **duov-). Тут потрібні додаткові припущення (можливо, прабалтійськ. *ō > ā у ненаголошеному складі?). Утворення від форми dóvana ж. р. «подарунок, дар», яка постала вторинно від лит. duóti «давати»,161 виключається з семантичних міркувань. 158 Пор. Skardžius 1943/1996: 266–268; Vanagas 1970: 166f.; Vanagas 1981b: 96. 159 Пор. Skardžius 1943/1996: 263–266; Vanagas 1970: 156–164; Vanagas 1981b: 47, 96. 160 Vgl. Savukynas/Vanagas/Vitkauskas/Vosylytė/Ermanytė 1963: 31; Vanagas 1970: 162; Vanagas 1981a: 89; Vanagas 1981b: 84; LIV2 147f.; EWAia 1: 789f.; GEW 1: 668f.; EDG 544f. 161 Пор. LitEW 112; ALEW 218f. Straipsniai / Articles 229 HARALD BICH LMEIER від. – Оскільки вже в межах традиційного виведення припускалося, що назву не можна пов’язати з балтійським матеріалом, тут запропонуємо ще два пояснення, які також не спираються на балтійський матеріал, але є фонетично безпроблемними: це може бути 1) похідне від кореня праіндоєвр. *deh₂(i)- «ділити»: праіндоєвр./передпрабалт. *déḱ₂-u̯o- «поділений, наділений поділом, поділ», можливо також > праіндоєвр./передпрабалт. *deh₂-u̯ó- «той, що ділить, дільник» (> прабалт. *dā́ua- > лит. *dóva-), яким, можливо, річку названо за її функцією своєрідної межі; або (значно менш імовірно) 2) похідне від кореня праіндоєвр. *deh₂u- «зайнятися»: праіндоєвр./передпрабалт. *deh₂u-o- «палаючий» (> прабалт. *dā́ua- > лит. *dóva-) — або метонімічно у значенні «блискучий», або як перенесення назви урочища на водотік; або ж Dóvinė можна тлумачити як деонімічне похідне від назви урочища лит. *dova-. Тут слід також згадати лит. dōvyti «мучити, катувати, докучати», лит. dōvytis «бути пустотливим, пустувати, битися», причому це, ймовірно, слов’янське запозичення (пор. рос. davit’ «тиснути, напирати, пресувати, розчавлювати, душити»), однак походження від праіндоєвр./передпрабалт. *deh₂u-, попри «неправильний» наголос, імовірно, не можна цілком виключити’.162 Lydėkinė ж. (1) No, Se (36796): від лит. lydeka ж. «щука (Esox lucius)».163 Siūklinĕ ж. (2) Si (131533): від лит. siūklis, siūklỹs «хвощ (Equisetum)».164 2.3.1.3.24. Похідні із суфіксом лит. -inis Суфікс -inis зазвичай утворює відсубстантивні похідні, здебільшого прикметники зі значенням матеріалу та присвійні утворення.165 Жіноча форма суфікса -inis — -inė (див. вище 2.3.1.3.23.). У FINN похідних із цим суфіксом у досліджуваному регіоні не засвідчено. 2.3.1.3.25. Похідні із суфіксом -(i)nyčia Лит. суфікс -(i)nyčia або запозичений із польс. nica чи білорус. -nyca, або ж успадкований і тоді продовжує прабалт. *-in̄t́ia/ā-. Зазвичай він утворює 162 Пор. LitEW 100. 163 Пор. LitEW 364; Savukynas/Vanagas/Vitkauskas/Vosylytė/Ermanytė 1963: 91; Vanagas 1970: 158; Vanagas 1981a: 188; Vanagas 1981b: 80; ALEW 577. 164 Vgl. eLKŽ s.v. siūklis; Savukynas/Vanagas/Vitkauskas/Vosylytė/Ermanytė 1963: 146; Vanagas 1970: 157; Vanagas 1981a: 299. 165 Пор. Skardžius 1943/1996: 245ff.; Vanagas 1970: 156–164. 230 Acta Linguistica Lithuanica LXXX Morphologische und semantische Analyse der Gewässernamen des westlichen Süda ukštaiten (Teil 2) Назви місцевостей або ж колективні назви.166 Такі похідні у FINN на досліджуваній території не засвідчені. 2.3.1.3.26. Похідні із суфіксом лит. -iškė у FINN на досліджуваній території не засвідчені. 2.3.1.3.27. Похідні із суфіксом -iškis у FINN на досліджуваній території не засвідчені. 2.3.1.3.28. Похідні із суфіксом лит. -ytė Суфікс лит. -ytė утворює демінутиви та патроніми.167 Такі похідні у FINN на досліджуваній території не засвідчені. 2.3.1.3.29. Похідні із суфіксом лит. -ka Суфікс лит. -ka утворює назви конкретних предметів і nomina agentis та в сучасній литовській мові здебільшого непродуктивний.168 Nemajūnka ж. (1) Lz, Šv (37117): імовірно, від ойконіма Nemajūnai чол. мн.169 Поряд існує штучна форма літературної мови Nemajūnė (див. вище 2.3.1.2.2.). Spernénka ж. (1) Si (38103): похідне від FIN Spernià ж. (4) Si (38103; див. нижче 2.3.1.3.45.), назва є неофіційним варіантом якого.170 Можливо, похідне утворилося через незасвідчений проміжний етап *Spernenė/is. 2.3.1.3.30. Похідні із суфіксом лит. -lys Суфікс лит. -lys утворює насамперед nomina agentis.171 Такі похідні у FINN на досліджуваній території не засвідчені. 2.3.1.3.31. Похідні із суфіксом -ntas 166 Пор. Skardžius 1943/1996: 357f.; Vanagas 1970: 142f.; Vanagas 1981b: 96. 167 Пор. Skardžius 1943/1996: 355f.; Vanagas 1970: 179f.; Vanagas 1981b: 96. 168 Пор. Skardžius 1943/1996: 121–123; Vanagas 1970: 180–182; Vanagas 1981b: 47f. 169 Не зазначено в Savukynas/Vanagas/Vitkauskas/Vosylvytė/Ermanytė 1963; пор. Vanagas 1970: 181; Vanagas 1981a: 226; Vanagas 1981b: 47. 170 Немає у Savukynas/Vanagas/Vitkauskas/Vosylvytė/Ermanytė 1963; немає у Vanagas 1970; немає у Vanagas 1981a. 171 Пор. Skardžius 1943/1996: 166–168; Vanagas 1970: 182f. Straipsniai / Articles 231 HARALD BICH(L)MEIER 2.3.1.3.31.1. Похідні із суфіксом -antas Цей суфікс утворює небагато субстантивних похідних; частіше трапляються онімні, ніж апелятивні утворення.172 У досліджуваній місцевості такі назви річок не засвідчені; загалом же вони трапляються в Литві (так само як назви гір і озер). 2.3.1.3.31.2. Похідні із суфіксом лит. -entas Цей суфікс утворює небагато субстантивних похідних; частіше трапляються онімні, ніж апелятивні утворення.173 Такі похідні серед назв річок у досліджуваній місцевості не засвідчені. 2.3.1.3.32. Похідні із суфіксом -oris серед назв річок у досліджуваній місцевості не засвідчені. 2.3.1.3.33. Похідні із суфіксом -orius серед назв річок у досліджуваній місцевості не засвідчені. 2.3.1.3.34. Похідні із суфіксом -otis серед назв річок у досліджуваній місцевості не засвідчені. 2.3.1.3.35. Похідні із суфіксом лит. -tė Суфікс лит. -tė утворює переважно конкретні, рідше абстрактні іменники.174 Такі похідні не засвідчені серед назв річок у досліджуваній території. 2.3.1.3.36. Похідні із суфіксом -uišis не засвідчені серед назв річок у досліджуваній території. 2.3.1.3.37. Похідні із суфіксом -uitis не засвідчені серед назв річок у досліджуваній території. 2.3.1.3.38. Похідні із суфіксом -ukas не засвідчені серед назв річок у досліджуваній території. 2.3.1.3.39. Похідні із суфіксом -ulis не засвідчені серед назв річок у досліджуваній території. 172 Пор. Skardžius 1943/1996: 374; Vanagas 1970: 93. 173 Пор. Skardžius 1943/1996: 374f.; Vanagas 1970: 135. 174 Пор. Skardžius 1943/1996: 38f.; у Vanagas 1970 не наведено. 232 Acta Linguistica Lithuanica LXXX Morphologische und semantische Analyse der Gewässernamen des westlichen Südaukštaiten (Teil 2) 2.3.1.3.40. Похідні із суфіксом -uonis у досліджуваному ареалі у FINN не засвідчені. 2.3.1.3.41. Похідні із суфіксом лит. -utas Суфікс лит. -utas утворює зменшувальні форми.175 Такі похідні у FINN у досліджуваному ареалі не засвідчені. 2.3.1.3.42. Похідні із суфіксом лит. -utė Суфікс лит. -utė утворює зменшувальні форми.176 Такі похідні у FINN у досліджуваному ареалі не засвідчені. 2.3.1.3.43. Похідні із суфіксом -utis у досліджуваному ареалі у FINN не засвідчені. 2.3.1.3.44. Похідні зі слов’янським суфіксом -ika Marikà ж. р. (2) Ka (36857): деонімічне (і слов’янізоване) похідне від гідроніма лит. Marà177 (див. вище 2.3.1.2.1.). 2.3.1.3.45. Суфіксальні похідні, які неможливо чітко класифікувати Два FINN не піддаються однозначній класифікації за наведеними вище групами, тому їх подано окремо. Alnà ж. р. (4) Ku, Ve (34884): В інших місцевостях є також гідроніми лит. Aļņas, Aļņe178. – Існують дві принципово різні етимологічні пропозиції: перша пов’язує гідроніми з назвою тварини лит. élñias, álnis «олень»,179 однак з огляду на наголос ця пропозиція має залишатися доволі сумнівною; інша припускає утворення від «гідронімічного кореня» лит. *al- або праіндоєвроп. (у застарілому написанні) *el-/*ol- «текти».180 Однак корінь із таким значенням не можна реконструювати для праіндоєвропейської мови, оскільки в індоєвропейських окремих мовах немає жодного продовження кореня структури (у нині звичному написанні) праіндоєвроп. *Hel(H)- 175 Пор. Skardžius 1943/1996: 361–363; Vanagas 1970: 209. 176 Пор. Skardžius 1943/1996: 364; Vanagas 1970: 209f. 177 Не наведено в Savukynas/Vanagas/Vitkauskas/Vosylytė/Ermanytė 1963; не наведено в Vanagas 1970; не наведено в Vanagas 1981a. 178 Vgl. Savukynas/Vanagas/Vitkauskas/Vosylytė/Ermanytė 1963: 5; Savukynas 1966b: 167f.; Vanagas 1981a: 40; Vanagas 1981b: 84; Pupkis 2002: 18; LVŽ 1: 76. 179 Vgl. Gerullis 1922: 9; Jonikas 1950/51: 16; Otrębski 1959: 25; Savukynas 1960: 294; Vanagas 1970: 31 [zu Álnis], 62 [zu Álnė]; Vanagas 1981b: 77 [Álnis]. 180 Vgl. Krahe 1964: 36; Savukynas 1966b: 168; Kuzavinis 1966; Skardžius 1973: 12f. Straipsniai / Articles 233 HARALD BICHLMEIER …чи, яка обов’язково вимагала б цього значення. 181 Натомість можна припустити корені праіндоєвр. *h2elh2– «блукати без мети»182 в e-ступені або o-ступені та *h1elh2– «гнати (перех.) кудись»183 в o-ступені. Якщо припустити o-ступінь, то *h1/2olh2-no/eh2- закономірним є зникнення середнього ларингала за правилом де Соссюра, а отже, виникнення циркумфлектованої форми кореня в Alnà (4), знах. відм. Ālną. Неможливо достеменно визначити, який із двох коренів лежить в основі гідроніма; праіндоєвр. *h2elh2– «блукати без мети» видається ймовірнішим першоджерелом, тим паче що річки в рівнинніших місцевостях схильні утворювати меандри. Зрештою, однак, не можна остаточно виключити й похідні від коренів праіндоєвр. *h1el– «червонувато-коричневий» або *Hel– «гіркий». Spernià ж. р. (4) Si (38103): його словотвірна структура не з’ясована однозначно. Найпереконливішим із семантичного погляду видається тлумачення як похідного від кореня, що лежить також в основі апр. sparyus «луг, пасовище» (також у топонімі апр. Sparroth). У такому разі, вірогідно, маємо ятвязьку рису. Не можна виключити й зв’язку з лит. spérus, sperùs «той, хто швидко ходить, швидко літає, поспішає; швидкий». Неофіційні форми назви річки — Spernėlė ж. р. (2) Si (38103; див. вище 2.3.1.3.6.4.) та Spernénka ж. р. (1) Si (38103; див. вище 2.3.1.3.29.); водночас це також похідні від гідроніма Spernià.184 2.3.2. Складені назви річок За своєю морфологічною структурою складені назви річок можна поділити на кілька типів. Найчастіше трапляються утворення за моделлю іменник + іменник із додатковою зміною класу основи. Їх можна поділити на утворення за моделями апелятив + апелятив і онім + апелятив. 2.3.2.1. Апелятив + апелятив 2.3.2.1.1. Іменник + іменник 181 Zu den inhaltlich abwegigen Einlassungen Udolphs (2011) vgl. Bichlmeier 2013. 182 Пор. LIV2 264; IEW 27 і далі. 183 Пор. LIV2 235; IEW 306 і далі. 184 Пор. LitEW 865; Savukynas/Vanagas/Vitkauskas/Vosylyvtė/Ermanytė 1963: 153; відсутнє у Vanagas 1970; Vanagas 1981a: 311; Vanagas 1981b: 71, 135; PKEŽ 4: 142; PKEŽ2 873. 234 Acta Linguistica Lithuanica LXXX Morphologische und semantische Analyse der Gewässernamen des westlichen Südaükštaiten (Teil 2) Pečiagrinda185 ж. р. (?) Šv (37415): Перший компонент — це або литовське особове ім’я Pěčis ч. р., або слов’янське запозичення лит. pěčius ч. р. «піч»; другий компонент належить до лит. grindis ж. р. «мощення, підлога», grindà ж. р. «кам’яне мощення, підстилка».186 2.3.2.1.2. Прикметник + іменник Senāupis ч. р. (1) Si (133679): від лит. sēnas «старий» і лит. ùpė ж. р. «річка».187 2.3.2.1.3. Прикметник + прикметник Такі утворення у FINN на досліджуваній території не засвідчені. 2.3.2.1.4. Дієслово + іменник Zūrzaupe ж. (1) Si (133303): або від лит. zūr̄zti «дзижчати, гудіти, бурчати, скрипіти, скиглити», або від PN Zūrza та лит. ùpė ж. «річка».188 Інша назва для Zūrzaupis (див. нижче). Zūrzaupis ч. р. (1) Si (133303): походить або від лит. zūr̄zti «гудіти, дзижчати, бурчати, скрипіти, скиглити», або від особового імені Zūrza та лит. ùpė ж. р. «річка».189Інша назва Zūrzaupė (див. вище). Zūrzupė ж. р. (1) Si, Te (39310): походить або від лит. zūr̄zti «гудіти, дзижчати, бурчати, скрипіти, скиглити», або від особового імені Zūrza та лит. ùpė ж. р. «річка».190 2.3.2.1.5. Онім + апелятив Такі похідні у FINN у досліджуваному регіоні не засвідчені. 2.3.3. Складені/синтагматичні назви річок 2.3.3.1. Узгоджувані назви з прикметника + іменника Baltōji Ánčia f. (1) Ka, Lp, Ve (35048): Перша частина назви — займенникова форма прикметника лит. báltas «білий»,191 друга частина 185 Назву в базі даних подано без наголосу. 186 Пор. LitEW 170f.; немає у Savukynas/Vanagas/Vitkauskas/Vosylyvtė/Ermanytė 1963; немає у Vanagas 1970; немає у Vanagas 1981a; ALEW 367f.; Zinkevičius 2008: 416. 187 Пор. LitEW 775, 1169; Savukynas/Vanagas/Vitkauskas/Vosylyvtė/Ermanytė 1963: 144; Vanagas 1970: 248, 252; Vanagas 1981a: 296 (s.v. Senūtė); Vanagas 1981b: 71; ALEW 901f., 1155f. 188 Пор. LitEW 1169, 1280f.; немає у Savukynas/Vanagas/Vitkauskas/Vosylyvtė/Ermanytė 1963; Vanagas 1970: 240; Vanagas 1981a: 395; ALEW 1155f.; Zinkevičius 2008: 582. 189 Пор. LitEW 1169, 1280f.; немає у Savukynas/Vanagas/Vitkauskas/Vosylyvtė/Ermanytė 1963; немає у Vanagas 1970; немає у Vanagas 1981a; ALEW 1155f.; Zinkevičius 2008: 582. 190 Пор. LitEW 1169, 1280f.; Savukynas/Vanagas/Vitkauskas/Vosylyvtė/Ermanytė 1963: 201; Vanagas 1970: 240; Vanagas 1981a: 395; ALEW 1155f.; Zinkevičius 2008: 582. 191 Пор. LitEW 32; ALEW 89f. Straipsniai / Articles 235 HARALD BICH LMEIER назви в інших випадках також засвідчено як назву озера: Áńcia (див. вище 2.2.1.2.1.)192 Ймовірно, тут ідеться про гідронім, основою якого є назва тварини; тоді основою є лит. ántis «качка».193 Від цього апелятива назву утворено за допомогою форманта прабалтійського *-ia̯/ā̯, що утворює назви належності: прабалтійське *ánt-iā̯. — Менш імовірним, зокрема через наголос, є зв’язок із лит. ańtis «пазуха, груди, нагрудна кишеня», латис. õts, õte «водостічний жолоб; заглибина; труба в стіні, у печі».194 Juodóji Áńcia ж. р. (1) Ка (36027): перша частина назви — прономіналізована форма прикметника лит. júodas «чорний»,195 другу частину назви в інших випадках також засвідчено як назву озера: Áńcia (див. вище 2.2.1.2.1.)196 Ймовірно, тут ідеться про гідронім, основою якого є назва тварини; тоді основою є лит. ántis «качка».197 Від цього апелятива назву утворено за допомогою форманта прабалтійського *-ia̯/ā̯, що утворює назви належності: прабалтійське *ánt-iā̯. — Менш імовірним, зокрема через наголос, є зв’язок із лит. ańtis «пазуха, груди, нагрудна кишеня», латис. õts, õte «водостічний жолоб; заглибина; труба в стіні, у печі».198 2.3.3.2. Рекційні назви річок 2.3.3.2.1. Рекційні назви річок з онімним першим компонентом 2.3.3.2.1.1. Рекційні назви річок, у яких антропонім виступає онімним першим компонентом, у FINN на досліджуваній території не засвідчені. 192 Vgl. Savukynas/Vanagas/Vitkauskas/Vosylytė/Ermanytė 1963: 6; Vanagas 1970: 275; Vanagas 1981a: 42. 193 Vgl. Savukynas 1960: 295; Būga 1961: 450f.; Otrębski 1962b: 265f.; Vanagas 1970: 59; Toporov 1973: 38; Vanagas 1981a: 42; Vanagas 1981b: 77, 118, 119; Pupkis 2002: 21; LVŽ 1: 91. – Zum Grundwort: LitEW 11f.; SEJL 17f.; ALEW 45. 194 Пор. LitEW 12; LEV 94 f.; SEJL 18; ALEW 44 f. 195 Пор. LitEW 197; ALEW 419 f. 196 Vgl. Savukynas/Vanagas/Vitkauskas/Vosylytė/Ermanytė 1963: 6; Vanagas 1970: 275; Vanagas 1981a: 42. 197 Vgl. Savukynas 1960: 295; Būga 1961: 450f.; Otrębski 1962b: 265f.; Vanagas 1970: 59; Toporov 1973: 38; Vanagas 1981a: 42; Vanagas 1981b: 77, 118, 119; Pupkis 2002: 21; LVŽ 1: 91. – Zum Grundwort: LitEW 11f.; SEJL 17f.; ALEW 45. 198 Пор. LitEW 12; LEV 94 f.; SEJL 18; ALEW 44 f. 236 Acta Linguistica Lithuanica LXXX Morphologische und semantische Analyse der Gewässernamen des westlichen Südaūkštaiten (Teil 2) 2.3.3.2.1.2. Рекційні назви річок з топонімом як онімною першою основою Bagdononių upėlis чол. р. Šl, Šv (35026): Першим компонентом є ойконім Bagdonónys чол. р. мн., другим компонентом — демінутив upėlis чол. р., утворений від лит. ùpė жін. р. «річка».199 Rūdinų revas200 чол. р. Si (132461): Першим компонентом є назва луки Rūdinės жін. р. мн., другим компонентом — лит. rėvas чол. р. «канава».201 Sirguškės upėlis чол. р. Ka (37952): Першим компонентом є ойконім Sirguškė чол. р., другим компонентом — демінутив лит. upėlis чол. р., утворений від лит. ùpė жін. р. «річка».202 Šaltinabalės revas203 чол. р. Si (132897): Першим компонентом є не засвідчений в інших джерелах топонім *Šaltinabalės жін. р., другим компонентом — лит. rėvas чол. р. «канава».204 2.3.3.2.2. Рекційні назви річок з апелятивною першою основою у FINN на досліджуваній території не засвідчені. 2.3.3.2.3. Запозичені назви? Оскільки досліджувана територія розташована в прикордонні Литви, Польщі та Білорусі, принципово можливо, що окремі назви були запозичені до литовської мови зі слов’янської. Nodavėlta жін. р. (1) Si (37161): імовірно, вторинно слов’янізована або перебудована форма від утворення лит. *Nodelaitė, яке слід пов’язувати з білоруським nadźél чол. р. «одиниця виміру площі, земельна ділянка». Можливо, йдеться про онімну конверсію назви луки.205 199 Пор. LitEW 1169; Savukynas/Vanagas/Vitkaukas/Vosylyvytė/Ermanytė 1963: 12, 144; Vanagas 1970: 260; Vanagas 1981a: 55; ALEW 1155f. 200 Назву в базі даних не акцентовано. 201 Пор. LitEW 709; відсутнє у Savukynas/Vanagas/Vitkaukas/Vosylyvytė/Ermanytė 1963; відсутнє у Vanagas 1970; відсутнє у Vanagas 1981a. 202 Пор. LitEW 1169; відсутнє у Savukynas/Vanagas/Vitkaukas/Vosylyvytė/Ermanytė 1963; відсутнє у Vanagas 1970; відсутнє у Vanagas 1981a; ALEW 1155f. 203 Назву в базі даних не акцентовано. 204 Пор. LitEW 709; відсутнє у Savukynas/Vanagas/Vitkaukas/Vosylyvytė/Ermanytė 1963; відсутнє у Vanagas 1970; відсутнє у Vanagas 1981a. 205 Vgl. Savukynas/Vanagas/Vitkaukas/Vosylyvytė/Ermanytė 1963: 110; nicht in Vanagas 1970; vgl. Vanagas 1981a: 231; Vanagas 1981b: 28. Straipsniai / Articles 237 HARALD BICH LMEIER 3. РЕЗУЛЬТАТИ 3.1. Щодо розширення корпусу Дослідження гідронімів західних південних аукштайтів на основі Геоінформаційної бази даних ойконімів Литви (http://lkiis.lki.lt/lietuvos-vietovardziu-geoinformacine-duomenu-baze) у будь-якому разі істотно розширило знання про наявні там назви та їхні системні взаємозв’язки. Передусім це стало можливим завдяки тому, що тепер вдалося опрацювати більший, тобто, вочевидь, повніший корпус. Порівняно з двома завершеними стандартними працями Vanagas 1970 і Vanagas 1981a, у яких розглянуто гідронімію всієї Литви, у цій статті вдалося обговорити більше назв, ніж у них. Те саме стосується праці Savukynas/Vanagas/Vitkauskas/Vosylytė/Ermanytė 1963, у якій не зафіксовано 18 із 120 назв, розглянутих у цій статті (тобто 15%). Із 120 гідронімів, розглянутих у цій статті, 22 не трапляються у Vanagas 1970. Крім того, 13 із цих назв не знайдено у Vanagas 1981a. Загалом 17 із 120 назв не включено до Vanagas 1981a, отже, у Vanagas 1970 є 9 назв, яких немає у Vanagas 1981a: загалом не наведено у Vanagas 1970 | з них наведено лише у Vanagas 1981a | немає ані у Vanagas 1970, ані у Vanagas 1981a | загалом не наведено у Vanagas 1981a | наведено лише у Vanagas 1970 | абсолютна кількість | 22 | 9 | 13 | 17 | 4 | частка | 18,33% | 7,5% | 10,83% | 14,17% | 3,33% Отже, постає на перший погляд дивовижна картина: схоже, що 18,33% корпусу в досліджуваній місцевості не зафіксовано у Vanagas 1970, а 14,17% — у Vanagas 1981a. Однак огляд засвідчених форм швидко дає змогу побачити можливі причини: з одного боку, у певній кількості випадків ідеться про назви, що позначають канаву тощо й містять одне з литовських слів зі значенням «канава», а саме лит. rãvas, rėvas, grãbė, gr(i)ovà, griõvis та ін. Можливо, тут відіграв роль подвійний статус канав, адже вони не обов’язково призначені для відведення води, тож їхні назви займають проміжне місце між назвами водних об’єктів і мікротопонімами. Виключення цього типу назв із метою створити корпус для опрацювання, який містив би лише безсумнівні назви водних об’єктів, цілком виправдане — так само, звісно, як і їх включення, оскільки канави 238 Acta Linguistica Lithuanica LXXX Morphologische und semantische Analyse der Gewässernamen des westlichen Südaškštaiten (Teil 2) потенційно можуть нести воду. З іншого боку, значну частку цих назв становлять назви типу ойконім + «річка» (лит. ùpė, upėlis тощо): з огляду на свою прозору структуру вони, з погляду мовознавства, «нудні», і, можливо, саме тому їх не було зібрано повністю. Крім того, у двох згаданих вище працях основну увагу явно приділено нормативним формам назв, через що ненормативні назви (форми назв) часто не враховувалися. 3.2. Порівняльний огляд способів творення назв озер і проточних водойм досліджуваної місцевості У наведеній нижче таблиці зібрано всі розглянуті вище гідроніми. Їх подано відповідно до наведеної вище класифікації. Альтернативні пояснення врахувати неможливо. З міркувань наочності в таблиці також не вдалося зберегти поділ, застосований вище до окремих утворень, на деонімічні та деапелятивні утворення, а для останніх — ще й на десубстантивні, деад’єктивні, девербальні та деривати від коренів. Поряд з абсолютною кількістю засвідчених форм для кожної категорії наведено також її відсоткову частку (з огляду на обмеження місця округлену до двох знаків після коми) від загальної кількості назв озер або проточних водойм, щоб полегшити порівняння відповідних часток. Тип Підтип Кількість (частка) Назви озер Кількість (частка) Назви проточних водойм Конверсія проста конверсія 7 (9,33%) 2.2.1.1.1. Balandis, Gálstas, Gáustas, Lìnamarka, Pastoỹs, Ragožė, Ragožis 4 (8,89%) 2.3.1.1.1. Brādas, Brastā, Salòtė, Ùpė «Подвійна» конверсія 6 (8,0%) 2.2.1.1.2. Bedùgnis, Dubióji, Gilìojà, Gilióji, Ìlgis, Veisiejis 3 (6,67%) 2.3.1.1.2. Kreivójì, Nẽmunas, Rūdė Псевдоконверсія 0 2.2.1.1.3. – 0 2.3.1.1.3. – Straipsniai / Articles 239 HARALD BICH LMEIER Тип Підтип Кількість (частка) Назви озер Кількість (частка) Назви проточних водойм «Онімна» конверсія 1 (1,33%) 2.2.1.1.4. Gadeikà 1 (2,22%) 2.3.1.1.4. Igarà загалом: 14 (18,67%) 8 (17,78%) «відмінкові деривації» (ВД) ВД від апелятивів 9 (12,0%) 2.2.1.2.1. Ânčia, Ângė, Angÿs, Dumblis, Dumblÿs, Niėdis, Niedùs, Samānius, Zapsÿs 5 (11,11%) 2.3.1.2.1. Glúosnė, Marà, Niedà, Zapsà, Zāpsė Деонімічні EA 2 (2,67%) 2.2.1.2.2. Atesÿs, Daunòris 1 (2,22%) 2.3.1.2.2. Nemajūnė Циркумфіксація 1 (1,33%) 2.2.1.2.3. Prapùntas 1 (2,22%) 2.3.1.2.3. Neviedis Безафіксні утворення 1 (1,33%) 2.2.1.2.4. Dusià 0 2.3.1.2.4. – усього: 13 (17,33%) 7 (15,56%) Суфіксальні утворення з лит. –aitė 0 2.2.1.3.1. – 0 2.3.1.3.1. – з лит. –aitis 1 (1,33%) 2.2.1.3.2. Seliovināitis 0 2.3.1.3.2. – з лит. –alis 0 2.2.1.3.3. – 0 2.3.1.3.3. – з лит. –avas 0 2.2.1.3.4. – 0 2.3.1.3.4. – з лит. –ekė 0 2.2.1.3.5. – 1 (2,22%) 2.3.1.3.5. Peršėkė з лит. –elė 1 (1,33%) 2.2.1.3.6. Duobelė 1 (2,22%) 2.3.1.3.6. Spernėlė з лит. –elis 9 (12,0%) 2.2.1.3.7. Bliūdėlis, Bonėlis, Dubėlis, Dumblėlis, Ylėlis, Markėlis, Plaskėlis, Šūrelis, Zapsėlis 1 (2,22%) 2.3.1.3.7. Bradėlis 240 Acta Linguistica Lithuanica LXXX Морфологічний і семантичний аналіз назв водойм західної Південної Аукштайтії (частина 2) Тип Підтип Кількість (частка) Назви озер Кількість (частка) Назви текучих вод з лит. -elỹs 0 2.2.1.3.8. – 0 2.3.1.3.8. – з лит. -ėlė 0 2.2.1.3.9. – 0 2.3.1.3.9. – з лит. -ėlis 2 (2,67%) 2.2.1.3.10. Ežerėlis, Pastovėlis 0 2.3.1.3.10. – з лит. -ena 0 2.2.1.3.11. – 1 (2,22%) 2.3.1.3.11. Bambenà з лит. -ėnis 0 2.2.1.3.12. – 0 2.3.1.3.12. – з лит. -esė 0 2.2.1.3.13. – 1 (2,22%) 2.3.1.3.13. Atesė з лит. -ica 0 2.2.1.3.14. – 0 2.3.1.3.14. – з лит. -yčia 0 2.2.1.3.15. – 5 (11,11%) 2.3.1.3.15. Atesỹčia, Kiaũlyčia, Gluosnyčia, Ylyčia, Simnyčia з лит. -(i)ėkas 0 2.2.1.3.16. – 0 2.3.1.3.16. – з лит. -ietis 0 2.2.1.3.17. – 0 2.3.1.3.17. – з лит. -ija 1 (1,33%) 2.2.1.3.18. Obelijà 0 2.3.1.3.18. – з лит. -ijis 0 2.2.1.3.19. – 0 2.3.1.3.19. – з лит. -ylis 0 2.2.1.3.20. – 0 2.3.1.3.20. – з лит. -yna 0 2.2.1.3.21. – 0 2.3.1.3.21. – з лит. -ýnas 0 2.2.1.3.22. – 0 2.3.1.3.22. – з лит. -inė 2 (2,67%) 2.2.1.3.23. Kemsinė, Meškinė 3 (6,67%) 2.3.1.3.23. Dóvinė, Lydėkinė, Siūklinė Straipsniai / Articles 241 HARALD BICH(L)MEIER Тип Підтип Кількість (частка) Назви озер Кількість (частка) Назви проточних водойм з лит. -inis 5 (6,67%) 2.2.1.3.24. Dumblinis, Gudìnis, Krakinis, Selioninis, Vadinis 0 2.3.1.3.24. – з лит. -(i)nyčia 0 2.2.1.3.25. – 0 2.3.1.3.25. – з лит. -iškė 1 (1,33%) 2.2.1.3.26. Bedanìtìškė 0 2.3.1.3.26. – з лит. -iškis 1 (1,33%) 2.2.1.3.27. Kàviškis 0 2.3.1.3.27. – з лит. -ytė 0 2.2.1.3.28. – 0 2.3.1.3.28. – з лит. -ka 0 2.2.1.3.29. – 2 (4,44%) 2.3.1.3.29. Nemajùnka, Spernénka з лит. -lys 0 2.2.1.3.30. – 0 2.3.1.3.30. – з лит. -ntas 1 (1,33%) 2.2.1.3.31. Žùvintas 0 2.3.1.3.31. – з лит. -oris 0 2.2.1.3.32. – 0 2.3.1.3.32. – з лит. -orius 0 2.2.1.3.33. – 0 2.3.1.3.33. – з лит. -otis 1 (1,33%) 2.2.1.3.34. Dabòtis 0 2.3.1.3.34. – з лит. -tė 0 2.2.1.3.35. – 0 2.3.1.3.35. – з лит. -uišis 0 2.2.1.3.36. – 0 2.3.1.3.36. – з лит. -uitis 1 (1,33%) 2.2.1.3.37. Gilùitis 0 2.3.1.3.37. – з лит. -ukas 2 (2,67%) 2.2.1.3.38. Dėlìukas, Sper-niùkas 0 2.3.1.3.38. – з лит. -ulis 0 2.2.1.3.39. – 0 2.3.1.3.39. – 242 Acta Linguistica Lithuanica LXXX Морфологічний і семантичний аналіз назв водойм західних південних аукштайтів (частина 2) Тип | Підтип | Кількість (частка) | Назви озер | Кількість (частка) | Назви текучих вод | з лит. -uonis | 0 | 2.2.1.3.40. – | 0 | 2.3.1.3.40. – | з лит. -ūtas | 1 (1,33%) | 2.2.1.3.41. Mekšrūtas | 0 | 2.3.1.3.41. – | з лит. -utė | 0 | 2.2.1.3.42. – | 0 | 2.3.1.3.42. – | з лит. -utis | 1 (1,33%) | 2.2.1.3.43. Senkūtis | 0 | 2.3.1.3.43. – | зі слов. -ika | 0 | 2.2.1.3.44. – | 1 (2,22%) | 2.3.1.3.44. Marikà | не піддається чіткому категоризуванню | 1 (1,33%) | 2.2.1.3.45. Akunuočias | 2 (4,44%) | 2.3.1.3.45. Alnà, Spernià Разом: | | 31 (41,33%) | | 18 (40,0%) | Складні назви | Апелятив + апелятив | 1 (1,33%) | 2.2.2.1.1. Іменник + іменник Buižėžeris | 1 (2,22%) | 2.3.2.1.1. Іменник + іменник Pečiagrinda | | 2 (2,67%) | 2.2.2.1.2. Прикметник + іменник Báltbalė, Šventaduõnis | 1 (2,22%) | 2.3.2.1.2. Прикметник + іменник Senãupis | | 0 | 2.2.2.1.3. Прикметник + прикметник – | 0 | 2.3.2.1.3. Прикметник + прикметник – | | 0 | 2.2.2.1.4. Дієслово + іменник – | 3 (6,67%) | 2.3.2.1.4. Дієслово + іменник Žūrzaupė, Žūrzaupis, Žūrzupis | Онім + апелятив | 1 (1,33%) | 2.2.2.1.5. Cijūnamiškis | 0 | 2.3.2.1.5. – Разом: | | 4 (5,33%) | | 5 (11,11%) | Straipsniai / Articles 243 HARALD BICHlMEIER Тип Підтип Кількість (частка) Назви озер Кількість (частка) Назви текучих вод Синтагматичні назви Узгоджувані назви 2 (2,67%) 2.2.3.1. Báltas Kaũknoris, Júodas Kaũknoris 2 (4,44%) 2.3.3.1. Baltóji Ánčia, Juodóji Ánčia Рекційні назви з онімним першим компонентом 9 (12,0%) 2.2.3.2.1. Akmėnių ežeras, Ángininkų ežeras, Arãdninkų ežeras, Atesinìnkų ežeras, Babrų̃ ežeras, Černìukiškės ežeras, Sĩmno ežeras, Šventėžerio ežeras, Žuvintų̃ ežeras 4 (8,89%) 2.3.3.2.1. Bagdononių upėlis, Rūdinių rev̇as, Širguškės upėlis, Šaltinabalės rev̇as Рекційні назви з апелятивним першим компонентом 1 (1,33%) 2.2.3.2.2. Kùnigo valkà 0 2.3.3.2.2. – загалом: 12 (16,0%) 6 (13,33%) запозичені назви? 1 (1,33%) 2.2.3.2.3. Mũčel ninkas 1 (2,22%) 2.3.3.2.3. Nodavėlta Загалом: 75 45 Через подекуди дуже малу кількість засвідчених випадків деяких явищ упродовж значних відтинків неможливо зробити надійні висновки. Однак для досліджуваної території цілком однозначно можна виокремити такі явища: Обидва типи назв мають однакову частку конверсій — відповідно майже 18,67% і 17,78% від загального корпусу. «Відмінкові деривації» серед назв озер становлять 17,33%, дещо перевищуючи відповідний показник для назв річок — 15,56%, причому в обох випадках деапелятивні утворення складають трохи більше ніж 2/3. Суфіксальні деривації в назвах озер досліджуваної території також лише дещо частіші, ніж у назвах проточних водойм (41,33%: 40,0%); при цьому використано приблизно в півтора раза більше різних суфіксів, ніж у назвах проточних водойм (15: 10). Загалом у дослідженні виявлено 24 різні суфікси в 244 Acta Linguistica Lithuanica LXXX Morphologische und semantische Analyse der Gewässernamen des westlichen Südaukštaiten (Teil 2) Утворення GewNN засвідчене (3 з них із неясним статусом). 12 суфіксів засвідчені лише для SeeNN, 6 суфіксів — лише для проточних GewNN, 3 суфікси — для обох типів назв. Складені назви серед проточних GewNN трапляються більш ніж удвічі частіше, ніж серед SeeNN (11,11%: 5,33%). У синтагматичних назвах обидва типи назв майже не відрізняються один від одного. Якщо побудувати ієрархію частотності для обох типів назв, то для SeeNN отримаємо: Суфіксальні деривати (41,33%) > Конверсії (18,67%) > Флексійні деривати (17,33%) > Синтагматичні назви (16,0%) > Композити (5,33%) а для проточних GewNN: Суфіксальні деривати (40,0%) > Конверсії (17,78%) > Флексійні деривати (15,56%) > Синтагматичні назви (13,33%) > Композити (11,11%) Для SeeNN і проточних GewNN у розглянутій тут частині досліджуваної території найчастотнішим способом творення є суфіксальна деривація, тоді як конверсії, флексійні деривати й синтагматичні назви трапляються майже однаково часто. Натомість композити в обох типах назв посідають значно нижче місце. Якщо ж традиційно виокремлювані в литовському мовознавстві відмінкові деривати розглядати як окремий випадок суфіксальних дериватів (чим вони, безсумнівно, є з погляду історії мови), для озерних назв маємо таку картину: Суфіксальні деривати, включно з відмінковими дериватами (58,66%) > Конверсії (18,67%) > синтагматичні назви (16,0%) > композити (5,33%) а для назв проточних водойм: Суфіксальні деривати, включно з відмінковими дериватами (57,78%) > Конверсії (17,78%) > синтагматичні назви (13,33%) > композити (11,11%) Straipsniai / Articles 245 HARALD BICHlMEIER Ієрархії досить подібні, хоча, звісно, відсоткові частки можуть суттєво відрізнятися. Основна відмінність полягає в частках композитів. Якщо зрештою розглядати конверсії як нульові деривації, що відбулися в межах онімізації, то для назв озер маємо такий результат: Суфіксальні деривації, включно з дериваціями за допомогою закінчень і конверсіями (77,33%) > синтагматичні назви (16,00%) > композити (5,33%) а для назв проточних водойм: Суфіксальні деривації, включно з дериваціями за допомогою закінчень і конверсіями (75,56%) > синтагматичні назви (13,33%) > композити (11,11%) Тоді ієрархії ще подібніші, відрізняються лише величиною часток. Найбільша відмінність — приблизно вдвічі більша частка композитів (11,11%) у назвах проточних водойм порівняно з назвами озер (5,33%). 3.3. Зіставний підсумок способів творення назв озер і проточних водойм усього західного Південної Аукштайтії Оскільки підрахунку всього литовського корпусу гідронімів досі не проводили в такий спосіб, тут неможливо сказати, наскільки виявлені в досліджуваному регіоні умови є «нормальними» або ж відрізняються від середніх по Литві. У наведеній нижче таблиці зіставлено всі назви озер і проточних водойм західної Південної Аукштайтії, тобто узагальнено дані з Bichlmeier 2019a та цієї статті. Оскільки через географічний розподіл деякі назви довелося навести в обох статтях, числа в наведеному нижче підсумку не є просто сумою кількості зафіксованих назв у двох працях, а становлять дещо меншу кількість. Загальний корпус налічує 422 (332 проти 120) назви, 240 (182 проти 75) назв озер і 183 (150 проти 45) назви проточних водойм: 246 Acta Linguistica Lithuanica LXXX Морфологічний і семантичний аналіз гідронімів західної Південної Аукштайтії (частина 2) Тип Підтип Кількість (частка) Назви озер Кількість (частка) Назви проточних водойм Конверсія Проста конверсія 24 (10,00%) Akis, Apýdemė, Arielýnas, Aviris, Azãgis, Balãndis, Bedùgnė, Dublìa, Gálstas, Gáustas, Į́uodas, Klõnis, Krãštas, Lìnamarka, Lapū̃kas, Pastovỹs, Ragõžė, Ragõžis, Pẽlekas, Skùistas, Stìrtos, Teirùs, Trikõjis, Vĩlkas 27 (19,57%) Brãdas, Bẽndrė, Brastà, Brastvà, Dùisakis, Grãbė, Grovà, Gulʹbė, Kirmýnas, Kraus̃ius, Kriaus̃iùs, Ravaĩ, Salõtė, Sánt aika, Skar̃džiai, Spãrtas, Stelérnia, Stìrta, Stìrta, Sutra, Upẽlis, Ùpė, Upẽsnis, Varputỹs, Vìlkė, Vilkinỹčia, Vodà «Подвійна» конверсія 12 (5,00%) Bałtajis, Bedùgnis, Dubióji, Dùlgas, Giliójà, Gilióji, Gìlujis, Ìlgis, Skãistis, Skuñdis, Spãrtas, Veisìėjis 4 (2,19%) Išilgìnis, Kreivóji, Nẽmunas, Rùdė Псевдоконверсія 1 (0,42%) Šaulỹs 0 – «Онімна» конверсія 6 (2,50%) Antòkolis, Aukštãkalnis, Dailìdė, Gadeikà, Vidùgašlis, Zuokas 1 (0,55%) Gailiūniškė загалом: 43 (17,92%) 32 (17,49%) суфіксально-флексійні похідні Деапелятивні «флексійні деривати» 16 (7,50%) Ánčia, Ángė, Angỹs, Dùmblis, Dumblỹs, Kavalỹs, Krùglis, Lapū̃kis, Niẽdis, Niedùs, Sãknas, Saknius, Samãnis, Samãnius, Tabãlis, Zapsỹs 25 (13,66%) Avirė, Bìlsa, Degùtė, Glúosnė, Gumbrė, Ìlgis, Marà, Niedà, Rùčiõjus, Saknà, Seirà, Sidãbris, Sùtrė, Trùmpė, Ùidė, Ùpis, Vardžius, Vĩlka, Zapsà, Zãpsė, Zebriùs, Žebriùs, Zembrė, Žembrė, Žilvià Straipsniai / Articles 247 HARALD BICH LMEIER Тип Підтип Кількість (частка) Назви озер Кількість (частка) Назви проточних водойм Деонімічні, «флексійні похідні» 3 (1,25%) Atešys, Daunōris, Liškiavis 4 (2,19%) Igarà, Mikasà, Nemajūnė, Senkonė Циркумфіксація 2 (0,83%) Pamelnyčys, Prapūntas 4 (2,19%) Neviedis, Paežerėlė, Pāgeležnyčė; Pakrošklė Дериваційні утворення від кореня 4 (1,67%) Dusià, Pluvijā, Skirziùs, Straužais 0 – усього: 25 (10,42%) 33 (18,03%) Суфіксальні деривати з лит. -aitė 0 – 1 (0,55%) Dumblaitė з лит. -aitis 6 (2,50%) Juodáitis, Selio-vináitis, Sidabrináitis, Skirzáitis, Varnenáitis, Vilkái-tis 0 – з лит. -alis 1 (0,42%) Drapālis 0 – з лит. -avas 2 (0,83%) Mõrkavas, Šagavas 0 – з лит. -ėkė 0 – 1 (0,55%) Peršėkė з лит. -elė 3 (1,25%) Duobelė, Dubėlė, Dusėlė 4 (2,19%) Dulgėlė, Rynėlė, Rudėlė, Spernėlė 248 Acta Linguistica Lithuanica LXXX Морфологічний і семантичний аналіз гідронімів західних південноаукштайтів (частина 2) Тип Підтип Кількість (частка) Назви озер Кількість (частка) Назви водотоків з лит. -elis 23 (9,58%) Aklėlis, Bliūdėlis, Bonėlis, Dubėlis, Dumblėlis, Ylėlis, Ilgėlis, Juodėlis, Kiepėlis, Krugėlis, Liubėlis, Liūnėlis, Lukštėlis, Lu(o)bėlis, Markėlis, Mašnėlis, Maušėlis, Mažėlis, Plaskėlis, Prūdėlis, Šūrėlis, Varėlis, Zapsėlis 3 (1,64%) Bradėlis, Krokšėlis, Varėlis з лит. -elỹs 1 (0,42%) Metelỹs 0 – з лит. -ėlė 0 – 1 (0,55%) Dubenėlė з лит. -ėlis 7 (2,92%) Drapalėlis, Ešernėlis, Ežerėlis, Ežerynėlis, Pastovėlis, Šlavantėlis, Tabelėlis, 1 (0,55%) Malūnėlis з лит. -ena 0 – 1 (0,55%) Bambenà з лит. -enis 1 (0,42%) Lukšnėnis 0 – з літ. -ėnis 1 (0,42%) Lukšnėnis 0 – з лит. -esė 0 – 1 (1,09%) Atesė з лит. -esỹs 1 (0,42%) Atesỹs? 0 – з лит. -ica 0 – 1 (0,55%) Metėlīca з лит. -yčia 0 – 5 (2,73%) Atesỹčia, Kiaūlyčia, Gluosnyčia, Ylyčia, Simnyčia з літ. -(i)ekas 1 (0,42%) Gáiliekas 0 – Straipsniai / Articles 249 HARALD BICH LMEIER Тип Підтип Кількість (частка) Назви озер Кількість (частка) Назви водотоків з литовським –ietis 1 (0,42%) Rìmietis 0 – з литовським –īja 1 (0,42%) Obelijà 2 (1,09%) Kirmijà, Uosijà з литовським –ijis 3 (1,25%) Pālazdijis, Seirijis, Vernijis 0 – з литовським –ylis 1 (0,42%) Zervýlis 0 – з лит. –yna 2 (0,83%) Ežerýnos, Zervýna 0 – з лит. –ýnas 3 (1,25%) Ežerýnas, Snaigýnas, Zervýnas 1 (0,55%) Snaigýnas з лит. –inė 4 (1,67%) Kemsinė, Mekšrinė, Meškinė, Pālšinė 6 (3,28%) Balìne, Dóvine, Gervinė, Kárvinė, Lydėkinė, Siūklinė з лит. –inis 14 (5,83%) Dėlinis, Dielìnis, Dumblinis, Gervinis, Gudinis, Krakinis, Pālšinis, Purvinis, Salinis, Seliovinis, Vadinis, Vidutinis, Vilkiniai, Vilkinys 0 – з лит. –(i)nyčia 1 (0,42%) Anglinyčia 2 (1,09%) Aviérnyčia, Biłsinyčia з лит. –iškė 3 (1,25%) Bedañtiškė, Melešiškė, Melešiškės 3 (1,64%) Baliūniškės, Daunkiškė, Maneliškė з лит. –iškis 4 (1,67%) Juodiškis, Kāviškis, Ônči(u)škis, Purviškis, 0 – з лит. –ytė 0 – 1 (0,55%) Metelytė з лит. –ka 0 – 6 (3,28%) Dubénka, Nemajūnka, Saltonkà, Smenči-onkà, Spernénka, Ziželka з лит. –lys 0 – 2 (1,09%) Kriokšlys, Krokšlys 250 Acta Linguistica Lithuanica LXXX Морфологічний і семантичний аналіз назв водойм західної частини Південної Аукштайтії (частина 2) Тип Підтип Кількість (частка) Назви озер Кількість (частка) Назви водотоків з лит. -ntas 3 (1,25%) Šlavañtas, Térmentas, Žuvintas 1 (0,55%) Térmentas з лит. -oris 1 (0,42%) Naudõris 0 – з лит. -orius 1 (0,42%) Naudõrius 0 – з лит. -otis 1 (0,42%) Dabótis 0 – з лит. -tė 0 – 1 (0,55%) Laikštė з -uišis 1 (0,42%) Gilùšis 0 – з лит. -uitis 1 (0,42%) Gilùitis 0 – з лит. -ukas 7 (2,92%) Deliùkas, Delinùkas, Gervinùkas, Maušiùkas, Pirčiùkas, Šauliùkas, Sperniùkas 0 – з лит. -ulis 1 (0,42%) Naujùlis 0 – з лит. -uonis 1 (0,42%) Veliuõnis 0 – з лит. -ūtas 1 (0,42%) Mekšrūtas 0 – з лит. -utis 2 (0,83%) Menkùtis, Senkùtis 0 – зі слов’ян. -ika 0 – 1 (0,55%) Marikà не піддається чіткому категоризуванню 1 (0,42%) Akunuõčias 2 (1,09%) Alnà, Spernià усього: 105 (43,75%) 48 (26,23%) Straipsniai / Articles 251 HARALD BICHlMEIER Тип Підтип Кількість (частка) Назви озер Кількість (частка) Назви водотоків Складні слова Загальна назва + загальна назва 11 (4,58%) Іменник + іменник Buižėzeris, Ežėrebale, Ežerėliabalė, Galādusis, Galadusỹs, Gėdavardỹs, Giedavardỹs, Gùdežeris, Pelialapùkas, Šikinėzeris, Vil̃ kežeris 11 (6,01%) Іменник + іменник Beržavietis, Pečiagrinda, Perceležia, Rūdupė, Snaigupėlė, Vaišupis, Varnalėšupis, Vilkupis, Vilkotakis, Viñkšnupis, Žirgupė 4 (1,67%) Прикметник + іменник Báltabalė, Jūodažeris, Jūodežeris, Šventaduōnis 6 (3,28%) Прикметник + іменник Giliagrabė, Dùlpis, Gilrevis, Raišupis, Senāupis, Šventupė 1 (0,42%) Прикметник + прикметник Lapōčiažalis 0 Прикметник + прикметник – 2 (0,83%) Дієслово + іменник Skinežeris, Tulupis 7 (3,83%) Дієслово + іменник Kvirabalis, Šliaužupis, Ūrkupis, Žurzaupė, Žurzaupis, Žuržupė, Žuržupis Онім + апелятив 2 (0,83%) Cijūnamiškis, Dap-kėvičiabalė 3 (1,64%) Alītupis, Račkūpỹs, Stasiūpė усього: 20 (8,33%) 27 (14,75%) синтагматичні назви Конгруентні назви 5 (2,08%) Báltajis Bīlsas, Báltas Kaūknoris, Gilūlis nendryn̄as, Jūodajis Bīlsas, Jūodas Kaūknoris 3 (1,64%) Baltoji Ānčia, Juodōji Ānčia, Smalinis Pėčius 252 Acta Linguistica Lithuanica LXXX Morphologische und semantische Analyse der Gewässernamen des westlichen Südaukštaiten (Teil 2) Тип Підтип Кількість (частка) Назви озер Кількість (частка) Назви проточних водойм Рекційні назви з онімною першою основою 38 (15,83%) Озерець Акіу, озеро Акменю, озеро Ангінінку, озеро Анішкіо, озеро Антоколіо, озеро Арадінінку, озеро Атеснінінку, озеро Аукштакальнію, озеро Бабру, озеро Бакшію, озеро Чернюкішкес, озерець Дайлідес, озеро Гуделію, озеро Йонкішкес, озеро Канауку, озеро Лейпалінгіо, озеро Лікішкелю, озеро Лукснену, озерець/озеро Норуну, озеро Палаздію, озеро Пасернінку, озеро Раджюну, озерець Рочкію, озеро Роліу, озерець Сабалішкію, озеро Сімно, озеро Смалінию, озеро Швентежеріо, озеро Талокю, озеро Тейзінінінку, озеро Тейзу, озеро Толкуну, озеро Удінінку, озеро Удрійос, озерець Ужубалю, озеро Верстаміну, озерець Жагарю, озеро Жувінту 30 (16,39%) Річечка Багдону, річка Дубеліо, струмочок Галінарейшчіо, струмок Гардину, струмок Гаусто, річечка Гейштарішкію, річечка Гедаварджіо, річечка Гірайтес, річечка Гояус, струмок Гріго, річка Гудінішкію, струмок Юралевичяус, струмок Юрчюну, річечка Кампінес, струмок Ланкос, річечка Майшиму, струмок Маргіо, річечка Маслауцішкію, річечка Моркаво, річечка Пабілсіо, річечка Паукшчярево, потік Рудінію, річечка Сагаво, річечка Страйгію, річечка Шинкаус, річечка Шіргушкес, потік Шалтінбалес, річечка Святого Йона, річечка Тарпуожерес, річечка Вернійо Straipsniai / Articles 253 HARALD BICH LMEIER Тип Підтип Кількість (частка) Назви озер Кількість (частка) Назви проточних водойм Рекційні назви з апелятивним першим компонентом 2 (0,83%) Kūnigo valkà, Ravo duobė 9 (4,92%) Gluosnių griovis, Kreisòs upėlis, Kròkšlio upėlis, Lazdynų griovis, Liepos ùpė, Liūno rāvas, Mùrgų upėlis, Vaĩto Gõjus, Vúodos ùpė усього: 45 (18,75%) 42 (22,95%) Запозичені назви? 2 (0,83%) Bezdankà, Mūčėlininkas 1 (0,55%) Nodavėlta 2 (0,83%) Разом: 240 (з них 4 назви частин озер) 183 Обидва типи назв мають однакову частку конверсій — трохи менше ніж 18% загального корпусу, однак серед назв проточних водойм відсоткова частка простих конверсій більш ніж удвічі вища, ніж серед назв озер; натомість серед назв озер «подвійні» конверсії трапляються більш ніж удвічі частіше, ніж серед назв проточних водойм. «Похідні з флексійним формантом» становлять серед назв проточних водойм 18,03%, тобто майже вдвічі більшу частку, ніж серед назв озер, де вона становить лише 10,42%; в обох випадках переважають деапелятивні утворення (приблизно 2/3 серед назв озер і приблизно 3/4 серед назв проточних водойм). У досліджуваному ареалі частка суфіксальних похідних серед назв озер приблизно в півтора раза вища, ніж серед назв проточних водойм (43,75%: 26,23%), а використано приблизно в півтора раза більше різних суфіксів, ніж для назв проточних водойм (34: 23). Загалом у досліджуваному ареалі в межах суфіксального словотворення синхронно засвідчено 48 різних суфіксів, що беруть участь в утворенні назв водойм: 25 суфіксів зафіксовано лише в назвах озер, 14 — лише в назвах проточних водойм, а 9 трапляються в обох типах назв. Оскільки окремі утворення здебільшого мають дуже низьку частотність, їхнє співвідношення зазвичай не слід вважати особливо показовим. Однак такі співвідношення настільки виразні, що, можливо, вони мають значення і для Литви загалом: 254 Acta Linguistica Lithuanica LXXX Morphologische und semantische Analyse der Gewässernamen des westlichen Südau(k)štaiten (Teil 2) Суфікс | Назви озер із суфіксом | Назви проточних водойм із суфіксом −aitis | 6 | 0 −elis | 23 | 3 −ėlis | 7 | 1 −inis | 14 | 0 −ka | 0 | 6 −ukas | 7 | 0 Дві назви, утворені суфіксальним способом, засвідчені як назви озер (Snaigýnas m. [1] Ve [38087], Varėlis m. (2) Lp [42873]) і як назви проточних водойм (Snaigýnas m. [1] Mrs [42899], Varėlis m. (2) Kr [38600]). Складені назви серед назв проточних водойм трапляються майже вдвічі частіше, ніж серед назв озер (8,33%: 14,75%). Серед синтагматичних назв два типи назв помітно різняться лише щодо рекційних назв з апелятивом у першому компоненті: двом назвам озер (0,83%) відповідають 9 назв проточних водойм (4,92%). Загалом синтагматичні назви проточних водойм трапляються приблизно на чверть частіше, ніж назви озер (22,95%: 18,75%). Якщо побудувати ієрархію частотності для обох типів назв, то для назв озер отримаємо: Суфіксальні похідні (43,75%) > синтагматичні назви (18,75%) > конверсії (17,92%) > похідні з флексійним формантом (10,42%) > Композити (8,33%) і для проточних гідронімів: Суфіксальні похідні (26,23%) > синтагматичні назви (22,95%) > похідні із закінченням (18,03%) > конверсії (17,49%) > композити (14,75%) Отже, для озерних назв суфіксальні похідні є однозначно найпоширенішим способом творення, тоді як для назв проточних вод суфіксальні похідні лише трохи частотніші, ніж Straipsniai / Articles 255 HARALD BICHlMEIER синтагматичні назви. Загалом назви проточних вод демонструють рівномірніший розподіл за типами творення, ніж назви озер. Частка похідних із флексією та композитів у назвах проточних вод приблизно на дві третини вища, ніж у назвах озер. Якщо ж традиційно виокремлювані в литовському мовознавстві похідні із флексією розглядати як особливий випадок суфіксальних похідних (чим вони, безперечно, є з погляду історії мови), то для назв озер вимальовується така картина: суфіксальні похідні, включно з похідними із флексією (54,17%) > синтагматичні назви (18,75%) > конверсії (17,92%) > композити (8,33%) а для назв проточних вод: суфіксальні похідні, включно з похідними із флексією (44,26%) > синтагматичні назви (22,95%) > конверсії (18,67%) > композити (14,75%) Отже, ієрархії вже є подібними, хоча, звісно, відсоткові частки можуть істотно різнитися. Якщо нарешті розглядати конверсії як нульові деривації, здійснені в межах онімізації, то для назв озер отримуємо такий результат: суфіксальні похідні, включно з похідними із флексією, та конверсії (72,09%) > синтагматичні назви (18,75%) > композити (8,33%) і для назв проточних водойм: суфіксальні деривати, включно з флексійними дериватами та конверсіями (62,91%) > синтагматичні назви (22,95%) > композити (14,75%) Отже, назви озер мають значно більшу частку дериваційних утворень (суфіксальних дериватів, включно з флексійними дериватами та конверсіями), тоді як 256 Acta Linguistica Lithuanica LXXX Morphologische und semantische Analyse der Gewässernamen des westlichen Südaukštaiten (Teil 2) у назвах проточних водойм частка композитів виражена виразніше: вона приблизно в півтора раза більша, ніж у назвах озер. Оскільки підрахунку всього литовського гідронімного фонду в такий спосіб досі не проводили (тобто з поділом на назви озер і назви проточних водойм), наразі неможливо сказати, наскільки виявлені в досліджуваному регіоні співвідношення є «нормальними» або ж відхиляються від середньолитовських. 3.4. Перспективи Невирішеним дослідницьким завданням як для досліджуваного регіону, так і для всієї Литви залишається створення історичного словника назв водойм (як, звісно, й історичного словника назв населених пунктів). ЛІТЕРАТУРА A m b r a z a s S a u l i u s 1993: Daiktavardžių darybos raida. Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidykla. B i c h l m e i e r H a r a l d 2013: Zum sprachwissenschaftlichen Niveau der Forschungen zur ‚alteuropäischen Hydronymie‘ – Eine Erwiderung auf eine Polemik. – Acta Linguistica Lithuanica 68, 9–50. B i c h l m e i e r H a r a l d 2014a: Caland System and Greek. – Encyclopedia of Ancient Greek Language and Linguistics [EAGLL], Giannakis Georgios (Hrsg.). Leiden, Boston: Brill, 256–260. B i c h l m e i e r H a r a l d 2014b: Jav. adū-, ap. adū-, das Caland-Wackernagel’sche Suffixsystem und die alteuropäische Hydronymie. – Na-wa/i-VIR.ZI/A MAGNUS.SCRI-BA. Festschrift für Helmut Nowicki zum 70. Geburtstag (Dresdner Beiträge zur Hethitologie 45), Payne Annick, Brosch Cyril (Hrsgg.). Wiesbaden: Harrassowitz, 13–25. B i c h l m e i e r H a r a l d 2019a: Morphologische und semantische Analyse der Gewässernamen des westlichen Südaukštaiten. – Litauische Orts-, Flur- und Gewässernamen im europäischen Kontext (Schriftenreihe der Gesellschaft für baltische Studien 2), Blažienė Grasil da, Bilkis Laimutis (Hrsgg.). Hamburg: Baar. [im Druck] Straipsniai / Articles 257 HARALD BICHlMEIER Bichlmeier Harald 2019b: Die häufigsten Suffixe in Familiennamen slawischer Herkunft: ein etymologischer Überblick. – Namenkundliche Informationen 2018 [2019] (im Druck). Bilkis Laimutis 2008: Lietuvių helonimų daryba. Priesaginiai ir priesagėtieji helonimai. Vilnius: Lietuvių kalbos institutas. Būga Kazimieras 1961: Rinktiniai raštai 3. Vilnius: Valstybinė politinės ir mokslinės literatūros leidykla. Duridanov Ivan 1969: Thrakisch-dakische Studien. Erster Teil: Die thrakisch- und dakisch-baltischen Sprachbeziehungen. Sofia: Verlag der Bulgarischen Akademie der Wissenschaften. EDG – Beekes Robert with the assistance of Lucien van Beek 2010: Etymological Dictionary of Greek (Leiden Indo-European Etymological Dictionary Series 10). Leiden, Boston: Brill. EDPG – Kroonen Guus 2013: Etymological Dictionary of Proto-Germanic (Leiden Indo-European Etymological Dictionary Series 11). Leiden, Boston: Brill. EDLIL – de Vaan Michiel 2008: Etymological Dictionary of Latin and the other Italic Languages (Leiden Indo-European Etymological Dictionary Series 7). Leiden, Boston: Brill. eLKŽ – Lietuvių kalbos žodynas. I–XX, 1941–2002. Antrasis elektroninis leidimas. Vilnius: Lietuvių kalbos institutas 2013. EWAia – Mayrhofer Manfred 1992–2001: Etymologisches Wörterbuch des Altindoarischen. 3 Bde. Heidelberg: Carl Winter Universitätsverlag. Gerullis Georg 1922: Die altpreußischen Ortsnamen. Berlin, Leipzig: Walter de Gruyter & Co. GEW – Frisk Hjalmar 1960–1972: Griechisches etymologisches Wörterbuch. 3 Bde. Heidelberg: Carl Winter Universitätsverlag. IEW – Pokorny Julius 1959: Indogermanisches etymologisches Wörterbuch. I. Band. München, Basel: Francke. Йонікас Петрас 1950/51: До литовських топонімів. – Beiträge zur Namenforschung 2, 1–32. Krahe Hans 1964: Unsere ältesten Flußnamen. Wiesbaden: Harrassowitz. Kühebach(er) Egon 1995: Die geschichtlich gewachsenen Namen der Täler, Flüsse, Bäche und Seen (Die Ortsnamen Südtirols und ihre Geschichte 2). Bozen: Athesia. Kuzavinis Kazimieras 1966: Etymologica. – Baltistica 1/2, 177–184. 258 Acta Linguistica Lithuanica LXXX Morphologische und semantische Analyse der Gewässernamen des westlichen Südukäštaiten (Teil 2) LEV – Karulis Konstantīns 1992: Latviešu etimoloģijas vārdnīca. I: A–O. II: P–Ž. Rīga: Avots. [²2001; unveränderter Nachdruck mit durchgehender Paginierung] LitEW – Fraenkel Ernst 1962–1965: Litauisches etymologisches Wörterbuch. 2 Bände (Indogermanische Bibliothek: 2. Reihe Wörterbücher). Heidelberg: Carl Winter Universitätsverlag. LIV² – Rix Helmut et al. 2001: Lexikon der indogermanischen Verben. Die Wurzeln und ihre Primärstammbildungen. Друге, виправлене й доповнене видання. Вісбаден: Reichert. LKŽ – Lietuvių kalbos žodynas. 20 томів. Вільнюс, 1941–2002. LVŽ 1 – Balode Laimute та ін. 2008: Lietuvos vietovardžių žodynas. Том I. A–B. Вільнюс: Lietuvių kalbos institutas. LVŽ 2 – Bilkis Laimutis (ред.) 2014: Lietuvos vietovardžių žodynas. Том II. C–F. Вільнюс: Lietuvių kalbos institutas. LVŽ 3 – Bilkis Laimutis (ред.) 2018: Lietuvos vietovardžių žodynas. Том III. G–H. Вільнюс: Lietuvių kalbos institutas. Mickienė Ilona 2019: Die Ony me der Region Südwest–Aukštaitija: Überblick über Ursprung und Bildung der Wiesennamen. – Litauische Orts-, Flur- und Gewässernamen im europäischen Kontext (Schriftenreihe der Gesellschaft für baltische Studien 2), Blažienė Grasil da, Bilkis Laimutis (Hrsgg.). Hamburg: Baar. [im Druck] NIL – Wodtko Dagmar S., Irslinger, Britta, Schneider, Carolin 2008: Nomina im Indogermanischen Lexikon. Heidelberg: Winter. Otrębski Jan 1959: Tiernamen als Gewässernamen in Litauen. – Beiträge zur Namenforschung, Neue Folge 1, 24–27. Otrębski Jan 1962a: Beiträge zur baltisch-slawischen Namenkunde. – Beiträge zur Namenforschung, Neue Folge 2, 148f. Otrębski Jan 1962b: Beiträge zur baltisch-slawischen Namenkunde. – Beiträge zur Namenforschung, Neue Folge 3, 265–267. Otrębski Jan 1965: Gramatyka języka litewskiego. Tom II: Nauka o budowie wyrazów. Warszawa: Państwowe wydawnictwo naukowe. PKEŽ – Mažiulis Vytautas 1988–1997: Prūsų kalbos etimologijos žodynas. 4 Bde. Vilnius: Mokslas. PKEŽ² – Mažiulis Vytautas 2013: Prūsų kalbos etimologijos žodynas. Друге виправлене й доповнене видання. Вільнюс: Mokslo ir enciklopedijų leidybos centras. (онлайн за адресою: http://www.prusistika.flf.vu.lt [без пагінації друкованої версії]). Straipsniai / Articles 259 HARALD BICHlMEIER Pupkis Aldonas (Hg.) 2002: Vietovardžių žodynas. Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidyklos institutas. Savukynas Bronys 1960: Ežerų vardai [A]. – Lietuvių kalbotyros klausimai 3, 289–299. Savukynas Bronys 1961: Ežerų vardai [B]. – Lietuvių kalbotyros klausimai 4, 216–226. Savukynas Bronys 1962: Ežerų vardai [Č–D]. – Lietuvių kalbotyros klausimai 5, 191–198. Savukynas Bronys 1966a: Ežerų vardai [E–G]. – Lietuvių kalbotyros klausimai 8, 183–194. Savukynas Bronys 1966b: K probleme zapadnobalti̇jskogo substrata v jugozapadnoj Litve. – Baltistica 1/2, 165–176. Savukynas Bronys, Vanagas Aleksandras, Vitkauskas Vytautas, Vosylýtė Klementina, Erm anytė Irena 1963: Словник назв річок і озер Литовської РСР. Вільнюс: Державне видавництво політичної та наукової літератури. Schmid Wolfgang P. 1971: Zum litauischen Flussnamen Aitra. – Baltistica 7/1, 37–42. Schmid Wolfgang P. 1972: Baltische Gewässernamen und die Vorgeschichte Europas. – Indogermanische Forschungen 77/1, 1–18. Schmid Wolfgang P. 1973: Aura und Aurajoki. – Baltistica 9/2, 189–194. SEJL – Smoczyński Wojciech 2007: Słownik etymologiczny języka litewskiego. Wilno: Wydawnictwo Uniwersytetu Wileńskiego. Skardžius Pranas 1943 / 1996: Словотвір литовської мови / Словотвір у литовській мові. Вільнюс / Вільно: Литовська академія наук, Інститут литовських мовних досліджень / Литовська академія наук, Інститут литовських мовних досліджень 1943. [Перевидання: Rosinas Albertas (ред.): Skardžius Pranas: Вибрані твори 1. Словотвір литовської мови. Факсимільне видання. Вільнюс: Видавництво науки та енциклопедій 1996.] Skardžius Pranas 1973: Lietuvių vandenvardžiai su –nt. – Lituanistikos darbai 3, 9–72. Smoczyński Wojciech 2018: Słownik etymologiczny języka litewskiego. [erweiterte elektronische Version Februar 2018]. Toporov Vladimir Nikolaevič 1973: Iz istorii balto-slavjanskich jazykovych svjazej. – Baltistica 9/1, 29–44. 260 Acta Linguistica Lithuanica LXXX Morphologische und semantische Analyse der Gewässernamen des westlichen Südaukštaiten (Teil 2) Udolph Jürgen 2011: Alteuropa, Iller, Alster, Elster und gléti. – Acta Linguistica Lithuanica 62–63, 161–176. Vanagas Aleksandras 1970: Lietuvos TSR hidronimų daryba. Vilnius: Mintis. Vanagas Aleksandras 1981a: Lietuvių hidronimų etimologinis žodynas. Vilnius: Mokslas. Vanagas Aleksandras 1981b: Lietuvių hidronimų semantika. – Lietuvių onomastikos tyrinėjimai (= Lietuvių kalbos klausimai XXI). Vilnius: Lietuvos TSR mokslų akademija, Lietuvių kalbos ir literatūros institutas, 4–153. Vanagas Aleksandras (Hrsg.) 1985: Lietuvių pavardžių žodynas. A–K. Vilnius: Mokslas. Vanagas Aleksandras 1988: Lietuvių vandenvardžiai. Vilnius: Mokslas. Vanagas Aleksandras (Hrsg.) 1989: Lietuvių pavardžių žodynas. L–Ž. Vilnius: Mokslas. Vanagas Aleksandras 2002: Lietuvių vandenvardžiai. Antrasis, pataisytas leidimas. Vilnius: Lietuvių kalbos instituto leidykla. Zinkevičius Zigmas 2008: Lietuvių asmenvardžiai. Vilnius: Lietuvių kalbos institutas. СКОРОЧЕННЯ Adj. – прикметник Al – староство Алітус dial. – діалектний Dimin. – зменшувальне f. – жіночий рід FamN(N) – прізвище (прізвища) FließgewN(N) – назва (назви) проточної водойми germ. – германський GewN – назва водойми Ka – Капчяместіс (Лаздийський район) No – Норагеліс (Лаздийський район) Straipsniai / Articles 261 HARALD BICH LMEIER Kr – Крокялукіс (район Алітус) Ku – Куцюнай (район Лаздіяй) Lp – Лейпалінгіс (район Друскінінкай) Lz – Лаздіяй (район Лаздіяй) m. – чоловічий рід Mrs – Miroslavas (район Алітус) ON(N) – назва(и) населеного пункту poln. – польський Pl. – множина PN(N) – особове ім’я (імена) russ. – російський Se – Сейріяй (район Лаздіяй) Si – Сімнас (район Алітус) slaw. – слов’янський Še – Шештокай (район Лаздіяй) Šl – Шлавантай (район Лаздіяй) Šv – Швентежеріс (район Лаздіяй) Te – Тейзай (район Лаздіяй) Ve – Вейсеяй (район Лаздіяй) укр. – українська мова білорус. – білоруська мова Морфологічний і семантичний аналіз гідронімів західних південних аукштайтів (частина 2) АНОТАЦІЯ Ця стаття за змістом і структурою пов’язана з уже розглянутими автором гідронімами західних південних аукштайтів. У 2019 році буде видано колективну збірку, присвячену онімії досліджуваного регіону. У статті розглянуто гідроніми, які автор ще не досліджував, — назви водойм Сімнської сянюнії Алітуського району та Капчяместської, Кучюнської, Норагельської і Швентежерської сянюній Лаздіяйського самоврядування (назви озер і річок). Останні гідроніми розглядаються окремо з метою виявити відмінності в їхньому творенні. Загалом у морфологічному й семантичному аспектах розглянуто 120 назв (75 назв озер і 45 назв річок). Після детального 262 Acta Linguistica Lithuanica LXXX Морфологічний і семантичний аналіз назв водойм західних південних аукштайтів (частина 2) Аналіз уже розглянутих у колективній збірці 303 гідронімів і ще 120 гідронімів, представлених у цій статті (усього 423 гідронімів), показав, що ієрархія різних способів творення майже ідентична. Однак слід наголосити, що суфіксальні похідні назв озер майже на 50 відсотків частіші, ніж похідні назв річок, тоді як похідні назв річок, утворені за допомогою закінчень і конверсії, на 50 відсотків частіші, ніж похідні назв озер. Під час розгляду гідронімів згаданого регіону залучаються також матеріали інших балтійських мов та індоєвропеїстики. Подано 6 березня 2019 р. HARALD BICHlMEIER Martin-Luther-Universität Halle-Wittenberg Orientalisches Institut Seminar für Indogermanistik und Allgemeine Sprachwissenschaft Ludwig-Wucherer-Str. 2 D-06099 Halle (Saale) [email protected] Sächsische Akademie der Wissenschaften zu Leipzig Arbeitsstelle Jena: Etymologisches Wörterbuch des Althochdeutschen Zwätzengasse 12a D-07743 Jena [email protected] Str aipsniai / Articles 263