Lietuvių kalbos žargono suprieveiksmėję žodžių junginiai ir suaugtiniai prieveiksmiai bei jų adaptacinės ypatybės

РОБЕРТАС КУДІРКА Каунаський факультет Вільнюського університету Ідентифікатор ORCID: https://orcid.org/0000-0002-1781-0478 Напрями наукових досліджень: лексикологія, лексикографія, фонетика. DOI: doi.org/10.35321/all83-13 АДВЕРБІАЛІЗОВАНІ СЛОВОСПОЛУЧЕННЯ ТА СКЛАДЕНІ ПРИСЛІВНИКИ ЛИТОВСЬКОГО МОВНОГО ЖАРГОНУ І ЇХНІ АДАПТАЦІЙНІ ОСОБЛИВОСТІ1 Адаптаційні особливості жаргонних прислівників у литовській мові: адвербіалізовані словосполучення та складені прислівники АНОТАЦІЯ У статті аналізуються адвербіалізовані словосполучення та складені прислівники литовського жаргону й ненормативної мови (205), відібрані з Словника литовського мовного жаргону та ненормативної лексики. Метою аналізу є визначення системних адаптаційних особливостей адвербіалізації та запозичень. Більшість прийменникових конструкцій, прислівникових фразеологічних сполучень і складених прислівників є фонетично та графічно адаптованими запозиченнями з російської мови. Лексика адаптується фонетично та графічно відповідно до принципу заміни чужих фонем найближчими власними. Частина жаргонізмів також адаптується морфологічно: інтегрується до флективних парадигм литовської мови. Складені жаргонні прислівники є сполученнями запозичених із російської мови прийменників і часток з іменниками, у яких прийменники та частки внаслідок своєрідної адаптації перетворюються на префікси. Серед адвербіалізованих словосполучень і складених прислівників багато вульгаризмів. КЛЮЧОВІ СЛОВА: прислівники, адвербіалізація, жаргон, адаптація. 1 Статтю підготовлено в межах проєкту Лінгвістичні особливості литовського мовного жаргону, що фінансується Державною комісією литовської мови у 2019–2021 рр. 272 Acta Linguistica Lithuanica LXXXIII Адвербіалізовані словосполучення та складні прислівники литовського сленгу і їхні адаптаційні особливості АНОТАЦІЯ У цій статті проаналізовано 205 адвербіалізованих словосполучень і складних прислівників із литовського сленгу та словника ненормативної лексики (Каунас, 2012). Мета аналізу — виявити й описати систематичні процеси адвербіалізації та адаптації. Більшість прийменникових конструкцій або прислівникових фразеологічних сполук є фонетично й графічно адаптованими запозиченнями з російської мови. Прислівники адаптуються фонетично й графічно відповідно до принципу заміни чужих фонем якомога ближчими до власних. Частина прислівників також адаптується морфологічно: інтегрується до флективних парадигм литовської мови. Більшість складних прислівників — це сполучення запозичених із російської мови прийменників і часток з іменниками, причому прийменники та частки шляхом адаптації перетворюються на префікси. Серед адвербіалізованих словосполучень і складних прислівників є багато вульгаризмів. КЛЮЧОВІ СЛОВА: прислівники, адвербіалізація, сленг, адаптація. ВСТУП Для прислівника характерна різноманітність структури: не лише слово, а й словосполучення або конструкція можуть зазнавати словотвірних і семантичних змін, тобто адвербіалізуватися. Адвербіалізація має кілька ступенів: слово або словосполучення може бути повністю адвербіалізованим, або адвербіалізація може бути лише частковою: субстантивність послабилася, але повної адвербіалізації ще немає, наприклад, iš matymo, be pertrūkio (LKG II 1971: 428; LKE 1999: 504). Природно, що типи стабільності та застиглості словосполучень у мові бувають також перехідними, змішаними або такими, що ще тривають, тому в докладніших дослідженнях уживаються такі терміни, як apstabarėjęs frazė (англ. semi-fossilized phrase) тощо (пор. Howarth 1998: 28). Через зазначені причини виникає багато варіантів (особливо якщо це запозичення), оскільки слово, словосполучення або сполука, що переходить або перейшла до прислівників, змінюється не лише морфологічно, а й фонетично. Крім того, визначальною ознакою прислівника є незмінюваність (ступені порівняння має лише невелика частина), тому запозичений прислівник набагато легше адаптується (Paulauskienė 1994: 379). У літовській літературній мові (bk) значення прислівника найчастіше набули прийменникові конструкції з іменними частинами мови: be galo ‘дуже’, iš paskos ‘потім’, iš paskutiniųjų ‘важко’ тощо (Pakerys 2002: 547–552). Також є чимало складених прислівників із частками: ² bet kaip, tuoj pat, kai kur, vis tiek (Kovalevskaitė, Rimkutė 2010: 79–82). Такі застиглі сполуки є двослівними або ² Докладніше про терміни samplaikinis, junginys, suaugintinis див.: Kovalevskaitė, Rimkutė 2010: 84–86; Rimkutė, Jarašiūnaitė, Homola 2005: 62–64. Straipsniai / Articles 273 ROBERTAS KUDIRKA довші, утворені зі змінюваних або (і) незмінюваних частин мови, а головна причина стабілізації та адвербіалізації — обставинне вживання (пор. Marcinkevičienė 2010: 130; 2001: 91). Саме обставинна функція не перетворює прийменникові конструкції на прислівники, велике значення мають лексикалізація конструкції, виникнення одного спільного значення, метафоричність. Тому окремо слід згадати фразеологічні прислівникові сполуки, які не лише мають сталу будову, цілісне значення, а й є образними (пор. Ulvydas 2000: 141–143). У морфологічних дослідженнях погляди на такі сполуки не завжди збігаються, оцінка балансує на межі фразеології: не дивно, що деякі Словнику сучасної литовської мови прислівники (пор. DLKŽ iš tikro, iš tikrųjų пр. ‘справді’) у Словнику фразеологізмів вважаються фразеологізмами: iš mažens (FŽ, 415), iš paskutinio, iš paskutiniųjų (FŽ, 500), iš tyko, iš tikro (FŽ, 744), iš tikrųjų (FŽ, 745), iš tolo (FŽ, 747) (докладніше див. Markevičius 2014). Прийменникова сполука подібної структури у словниках може вважатися і фразеологізмом, і прислівником: iš lėto у LKŽ вважається фразеологізмом (◆ iš lėto ‘поволі, неквапливо, не поспішаючи’), а DLKŽ iš tyko вважається прислівником (iš tyko пр. ‘тихо; поволі’) (Markevičius 2014: 72). Адвербіалізація пов’язана з численними різноманітними змінами (особливо скороченням), тому в територіальних діалектах литовської мови частотніші прислівники можуть мати навіть по десять варіантів, пор.: čia (čianai, čianais, čionais, čionai, čianajos...) (Zinkevičius 1981: 178). Адвербіалізація в ненормативній мові значно стихійніша, але відносини між стандартизованою та ненормативною мовою не є стихійними, оскільки більшість таких явищ є своєрідною взаємодією систем. Адаптацію запозичень у жаргоні послідовно можна описати такими типами: a) неадаптовані3, b) графічно й фонетично адаптовані, c) графічно, фонетично та морфологічно адаптовані (з отриманим флексійним закінченням, словотвірним суфіксом) (пор.: Wohlgemuth 2009: 56; Valeckienė 1967: 128; Vaicekauskienė 2007: 94). Інтеграція адаптованих запозичень є мовною універсалією, оскільки зазвичай конкретна мова є домінантною щодо запозичень, які до неї потрапляють (Irwin 2011: 44–53; Sharp 2001: 30; Sunde 2018: 85–88). Згадані три ступені адаптації можна наочно проілюструвати кількома групами жаргонізмів. Неадаптованих сполук, уживаних прислівниково, і складених прислівників зовсім небагато; умовно до запозичень з англійської мови можна віднести: ◆ fifty fifty, fifty fifty (англ. розм. fifty-fifty) ‘порівну’, ◆ super duper (англ. розм. super-duper) ‘чудово’ тощо. Ці кілька прикладів усе ж указують на мінімальну адаптацію — у ненормативній мові пишеться без дефіса, з’являється ³ Іноді іншомовні слова можуть не адаптуватися також із фонетичних причин — після литуанізації вони змінилися б до невпізнання: drive in, body art (Vaicekauskienė 2007: 155). Але нульова адаптація є радше теоретичним поняттям; уживане запозичення саме собою фонетично адаптується за принципом субституції чужих фонем якомога ближчими до власних. 274 Acta Linguistica Lithuanica LXXXIII Прислівниково адвербіалізовані словосполучення та складені прислівники литовського жаргону і їхні адаптаційні особливості варіант із короткими голосними (fifti fifti) тощо. Домінантна система змушує пристосовувати й такі короткі запозичення: ♦ oki doki (англ. розм. okey-dokey) має варіант ♦ okis dokis, а сполука ♦ super duper має варіанти вже з показниками морфологічної адаптації — закінченнями: ♦ super duperis і ♦ superis duperis (jis supranta kad nelaimėjas nebus ten super duperis istorijoj... tik žiedai ji sulygins su kitais didžiais zaidejais. // ką jis turėjo gero tai metimą, bei mokėjimą provokuoti pražangas, o šiaip tai kad jis kažkoks superis duperis nepasakyčiau)⁴. Прислівниково вживані сполуки та складені прислівники російського походження завжди адаптуються графічно й фонетично: ♦ za adno (odno) (рос. за одно)⁵, nafig (рос. прост. на фиг). У жаргоні чимало жаргонізмів слов’янського походження, коли запозичена сполука, наприклад рос. прост. nu chera ‘нічого’, адаптується і як сполука, і як одне слово: nichera та ni chera (nichera nemoka žaisti kašės, bet visvien laiko save geriausiais // tau atrodo sukant starteriu, kad tuoj griebti turi, bet ni chera). У цьому разі варіанти сполуки ni (nė) chera у вжитку рідкісні. Також російська заперечна частка nu може адаптуватися (перекладатися) як заперечний префікс ne-: nechera (pakeitus fiske pradėjo matyt davikliu bet daviklis nechera nerode greicio), цю ознаку вже можна оцінювати як певну морфологічну адаптацію. Частотніші в ужитку запозичені жаргонні вислови адаптовані і фонетично, і морфологічно, наприклад: ♦ pa polnai (рос. по полной), ♦ pa polnai programe (pragrame) (рос. розм. по полной програ́мме), ♦ pa polnai katuške (рос. прост. по полной кату́шке) у значенні ‘максимально’. Фонетично адаптовані в ужитку трапляються рідше: ♦ pa (po) polnoi, ♦ pa (po) polnoi programe (pragrame), ♦ pa (po) polnoi katuške, а сам прислівник у формі *polnoi самостійно в литовському жаргоні не вживається, завжди лише polnai: це нормативне⁶ утворення із суфіксом –ai від прикм. polnas, –a (turi kelias pozicijos–nuo polnai gulinos iki sedimos. // Krc užregistravau vakar, sutvarkiau viską polnai // Idealios bukles, polnai veikiantis, visi laidai). Важливо підкреслити, що в жаргоні нерідкі випадки, коли через специфіку вживання сталого сполучення (сталість) часто вживаний вислів можуть утворювати лише фонетично адаптовані, специфічні форми, наприклад: programe, polnoi. У жаргоні самостійно вживається лише присл. polnai ‘цілком’; також давно засвоєне в нормативній мові⁶ запозичення programa у жаргонному вислові зберігає морфологічно неадаптовану російську ⁴ У тексті статті наведено лише кілька прикладів для точнішого розуміння значення в контексті, більше прикладів уживання подано в додатку до статті. Ілюстративні приклади не редагувалися, кожен приклад відокремлено знаком // (докладніше див. Kudirka 2012: 3–5). ⁵ Усі російські слова, крім односкладових, позначено наголосом, уживаним у російській мові, одним знаком наголосу (´) (–ė– залишено без знака наголосу, воно завжди наголошене). Основа наголошеного складу литовських жаргонізмів (голосний, дифтонг, дифтонгічне сполучення) підкреслена. ⁶ Суфіксальні гібридні похідні від прикметників російського походження із суфіксами є найчастотнішими в литовському жаргоні (Kudirka 2019: 49). Straipsniai / Articles 275 ROBERTAS KUDIRKA форма місцевого відмінка після прийменника programe (рос. противи́мме), яка сама по собі в жаргоні не вживається⁷, а в літературній мові такої відмінкової форми не існує. Згадані вислови мають також морфологічно адаптовані, перекладні форми: ♦ pagal pilną programą, ♦ visa (pilna) katuškė, ♦ ant visos (pilnos) katuškės ‘максимально’. Інший ілюстративний приклад із жаргонізмом prikolas (рос. жарг. прико́л), який морфологічно адаптований закінченням і відмінюється, — це стандартна інтеграція до флективної або дериваційної системи. Якщо форма цього жаргонізму належить до сталого словосполучення, регулярні правила діють на такі словосполучення обмежено: форма, що виглядає як форма відмінка, функціонально може не бути відмінком або набувати лексичної ідіоматичності (Čermák 2007: 77–82; Baldwin, Kim 2010: 269). Наприклад, у словосполученні ♦ pa (po) prikolum (рос. жарг. по прико́лум) ‘жартома’ наявна форма *prikolum самостійно не вживається, вона завжди є лише частиною прислівникового вислову (ziuru, kai kuriems nedasuto, kad cia viskas po prikolum eina? // pamirsau paminet, kad mano gimtadienis balandzio 1, tai visi kazkodel man dovanas pa prikolum dovanoja). У ненормативній мові в тому самому значенні вживається також більше адаптованих у кількох варіантах (уже й морфологічно) форм вислову: ♦ pa (po) prikolam (prikolom), ♦ dėl prikolo (переклад із рос. жарг. для прико́ла), ♦ ant prikolo ‘жартома; просто так’. Прислівники ненормативної мови вирізняються кількома ознаками фонетичної адаптації. У жаргонізмах системно варіюють кореневі голосні запозичених слів [a] та [o]: ochujienai, ochujenai ‘чудово; дуже’ (: ochujenas, ochujenas, –a, пор. систематичні у вжитку achujeriai, achujenai), ofigenai, ofigenai ‘чудово; дуже’ (: ofigenas, ofigenas, –a, пор. систематичні у вжитку adfigienai, afigenai). Так само в прислівникових словосполученнях, наприклад: ♦ do nemagu (nemogu) (рос. розм. до не могу) ‘до неможливості, понад усе’, ♦ čerez nemagu (nemogu) (рос. розм. через не могу) ‘неохоче, через силу’. У російській мові в ненаголошених складах замість [o] вимовляється редукований [a] (РГ 1980: 25–27; Аванесов 1984: 51–60; Горбачевич 1989: 35–42). Ця особливість вимови досить послідовно переймається під час запозичення російських слів, наприклад, складені прислівники з адаптованим прийменником do (рос. до) рідкісні, у жаргоні його закономірно адаптовано як префікс da-: dachuja, dachrena, dachera (рос. вульг. до хуя́ (хрена́, хера́) ‘дуже багато’ та ін. Звук [o] у таких випадках, мабуть, уживають грамотніші інформанти, але такі варіанти (dofiga, dochera, dočior­ta тощо) рідші. Іншою виразною ознакою фонетичної адаптації є властиве сучасним жаргонізмам слов’янського походження систематичне варіювання кореневого голосного [e] із дифтонгізованим [ie] або інакше якісно зміненими голосними (можливе також нівелювання [ę], [ié]): padagrievas, padagrevas (рос. мов. жарг. подогрев) ‘матеріальна підтримка з волі’; lievukas, levukas (рос. жарг. левáк) ‘мотлох’; sugnievinti, sugnevinti (пор. ⁷ У літературній мові такі прислівники також очевидно трапляються, наприклад, у прийменникових конструкціях iki šiolei, iki šiol слова šiol, šiolei окремо не вживаються. 276 Acta Linguistica Lithuanica LXXXIII Прислівники жаргону литовської мови, що адвербіалізувалися… rus. разгне́бить, lenk. zgniewać) ‘supykdyti’ (daugiau žr. Kudirka 2012). Prieveiksm... Опубліковані словники жаргону спонукали систематично досліджувати закономірності граматичної адаптації жаргонізмів, визначити ознаки внутрішніх норм. Нині реалізується проєкт за підтримки VLKK, завдання uždavinys якого — описати лінгвістичні особливості литовського жаргону. Ця стаття є частиною проєкту, присвяченою прислівникам. Систематичний аналіз жаргонних прислівників із суфіксом -ai, гібридних похідних і поодиноких адвербіалізованих слів показав, що морфологічні особливості досліджених прислівників специфічно трансформовані в системі литовської мови, а адаптаційні особливості зумовлені територіальними діалектами литовської мови та літературною мовою з певною послідовністю (Kudirka 2019; 2020; 2020a). Також прагнемо докладно описати явища литовського жаргону, оскільки існують численні упереджені й неправильні погляди (особливо серед фахівців із комунікативної компетентності), нібито жаргон не має власної фонетичної та граматичної системи, наприклад: «Жаргонізми відрізняються від діалектних слів тим, що останні є невід’ємною частиною діалектної системи, тобто первинними назвами предметів і явищ цієї системи, а жаргонізми є вторинними⁸, словами, що вживаються поза системою» (Greb liauskienė, Večkienė 2004: 118). Відсутність системних особливостей дуже перешкоджала б комунікації або навіть унеможливлювала б її — без правил (внутрішніх норм) будь-який різновид мови (територіальний чи соціальний діалект) узагалі не міг би існувати (пор. Pupkis 2005: 17). Або як можна стверджувати: «[...] įsikliopyti сліпо вживається в молодіжній мові, не маючи особливого чи оригінального значення. Для литовця įsikliopyti — семантично порожнє слово» (Norkaitienė 1984: 39). Парадоксально, але ж įsikliopinti (пор. польськ. wkłepać się, білорус. кляпаць) у неформальній мові саме й уживається завдяки експресивним та оригінальним властивостям: прямолінійності, фамільярності, новизні, химерності. Скарбниця рідної мови не бідна на цю семантику: įsipitrinti, įsimeklinti, ⁸ Назва antriniai також некоректна, оскільки в жаргоні є такі реалії, яких немає в літературній мові, наприклад, у кримінальному жаргоні malinuoti ‘таємно привласнити гроші, передавши вкрадений гаманець спільникові’ та ін. Straipsniai / Articles 277 ROBERTAS KUDIRKA вподобатися, впасти в око (серце) тощо, але виникає потреба описувати й неформально, по-новому, вигадливо⁹... Через морфологічну складність прислівники рідко аналізуються в дослідженнях запозичень; найчастіше досліджуються іменники, прикметники, дієслова (Vai­­cekauskienė 2013; Pakerys 2014; Pakerys 2016; Lanza 2011; Banuševičienė 2019; Tamaševičius 2008) або явище запозичення оцінюється лише загалом (Čepienė 2006). Під час дослідження особливо корисним був опис прислівників літературної мови, укладений за принципами морфонологічного аналізу (Pakerys 2002: 510–593). Системних і ґрунтовних досліджень лексики литовського жаргону немає. Мета цієї статті: 1) морфологічно дослідити в литовському жаргоні: (a) адвербіалізовані словосполучення, (b) складені прислівники; 2) класифікувати досліджувані сполучення та слова за типами (за узагальненою формальною ознакою, найчастіше коренем або префіксом мови-донора), здійснити системний аналіз, спрямований на виокремлення переважних моделей адвербіалізації та способів пристосування до литовської мови; 3) також визначити системні морфологічні особливості й загальні структурні закономірності, розглянути адаптаційні особливості; 4) дослідити, з яких мов запозичено адвербіалізовані словосполучення та складені прислівники. Матеріал (162 адвербіалізовані словосполучення та 43 складені прислівники) відібрано з Lietuvių kalbos žargono ir nenorminės leksikos žodyno (Kudirka 2012) і доповнено електронною базою даних згаданого словника¹⁰. Матеріал цього словника зібрано з двох джерел: (a) усного мовлення та (b) текстів інтернет-форумів і інтерактивних інтернет-чатів у вигляді текстових повідомлень (mIRC, Skype ir pan.). Скласти пошуковий рядок у пошуковій системі Google було нескладно, оскільки сполучення та складені форми не відмінюються; потрібно було лише систематизувати різноманітні фонетично адаптовані форми (докладніше див. Aleksandravičiūtė 2008: 266–282). Походження запозичень указується за тлумачними словниками (Czeszewski 2006; Vaitkevičiūtė 2003; Kvesel­evič 2005; Mokienko 2000; OED). ⁹ Також слід урахувати аналогію з вигуком kliopt ‘для позначення раптової дії’ та klioptelėti, kliopterti, kliopti ‘потрапити’, ‘вдарити’ (LKŽ) тощо. ¹⁰ Lietuvių kalbos žargono ir nenorminės leksikos žodynui матеріал не збирався з друкованих («паперових») джерел, художніх та інших текстів, які могли бути відредаговані. Жаргон певних соціальних сфер — тюремний, кримінальний, наркоманський, військовий тощо — збирався лише з усного мовлення: під час особистих розмов його записували на диктофон; саме так було зібрано майже всю лексику цих сфер (докладніше див. Kudirka 2012: 3–5). 278 Acta Linguistica Lithuanica LXXXIII Адвербіалізовані словосполучення та складені прислівники литовського жаргону і їхні адаптаційні особливості АДВЕРБІАЛІЗОВАНІ СЛОВОСПОЛУЧЕННЯ Більшість таких адвербіалізованих прийменникових конструкцій або прислівникових фразеологічних сполучень запозичено з російської мови або є кальками: ♦ da (do) lampočkî¹¹ (рос. розм. do лампочки) ‘байдуже’, ♦ iki lemputės (калька з рос. розм. do лампочки) ‘байдуже’, ♦ pa (po) barabanų (рос. просторіччя по барабану) ‘неважливо, байдуже’, ♦ ir viso takoje (рос. розм. и всё такое) ‘і так далі’, ♦ v žopu (рос. вульг. в жопу) ‘до біса; максимально’, ♦ po prostu (пол. po prostu) ‘просто, звичайно’, ♦ po defaultu (рос. комп’ютерний жарг. по дефолту, пор. англ. комп’ютерний by default) ‘за замовчуванням’, ♦ dėl ponto (калька з рос. жарг. для понта) ‘несерйозно; жартома’, ♦ ne prikolas ‘погано, кепсько’, ♦ na ura (рос. на ура) ‘як вийде’, ♦ pa (po) liubomu (рос. розм. по-любому) ‘у будь-якому разі, все одно’, ♦ prosto tak (рос. розм. просто так) ‘просто, без причини’, ♦ za adno (odno) (рос. за одно) ‘разом, водночас’, ♦ pats gazas ‘саме те; чудово, найкраще’, ♦ tol’ka (tol’ko)¹² tak (рос. только так) ‘як слід, як має бути’, ♦ tol’ko (tol’ka) pesnia (piesnia) ‘гладко’, ♦ be tolko (рос. без толку) ‘безглуздо; безладно’, ♦ ant pilno (vi-so) gazo (пор. рос. просторіччя на полном газу) ‘максимально’, ♦ savo chodu (калька з рос. svojim hodom) ‘самостійно, власними силами’, ♦ dalše nekuda (рос. розм. дальше некуда) ‘далі вже нікуди’, ♦ pa natūre (рос. по натуре) ‘насправді, за природою’, ♦ v natūre (рос. просторіччя в натуре) ‘насправді’, ♦ ant bajerio (пол. розм. na bajer) ‘жартома’, ♦ dalše nekuda (niekuda) (рос. розм. дальше некуда) ‘далі вже нікуди’. Деякі сполучення з видозміненим значенням потрапили до загального жаргону з кримінального: ♦ ne zapadlo (рос. кримінальний жарг. не западло) ‘не соромно’, ♦ ant zapadlo ‘з метою навмисно зашкодити, навмисно’, ♦ v padlu (рос. жарг. в падлу) ‘соромно’, ♦ per blatą, po (pa) blatu (рос. розм. по блату) ‘неофіційно, нелегально’ (докладніше див. Kudirka 2014). Є також конструкції з власними гібридними утвореннями за аналогією, наприклад із переінакшеного жаргонного прислівника be formato nema-tų ‘не подивившись заздалегідь, наосліп’ утворено прийменникову конструкцію ♦ ant ne-matuškės (Pernai aš taip į tą žygį “ant nematuškės” vykau ir viskas buvo tiesiog puiku! // bijau ant nematuškės važiuoti su vaikuciais važiuosim norim kad būtų patogu, gal gali nr atsiųsti ir nuorodą). Ці гібридні утворення, мабуть, створено за аналогією з ♦ čerez nemagu (рос. розм. через не могу) ‘неохоче, через силу’, ♦ do nemagu, iki nemagu (рос. розм. до не могу) ‘максимально, до неможливості’, хоча не можна відкидати й аналогію закінчення з прислівниками літературної мови sykį, pusbalsiu, akimirksniu. ¹¹ Транслітеровані запозичені прислівникові сполучення найчастіше наголошуються так само, як вони наголошуються в мовах, з яких походять: po prostu (пол. po prostu), v padlu (рос. жарг. в падлу), v natūre (рос. просторіччя в натуре), za adno (рос. за одно) тощо. ¹² Апострофом після приголосного (наприклад, tol’ka) позначається м’якість приголосного. Straipsniai / Articles 279 ROBERTAS KUDIRKA У литовському жаргоні з’явилося також небагато фразеологічних сполучень неслав’янського походження: ♦ без зв’язку ‘несвідомо, по-дурному’, ♦ догори ногами жарт. ‘догори дриґом, горілиць’, ♦ на удар ‘раптово’, ♦ усе гаразд ‘усе добре’, ♦ не рви руту жарт. ‘погано; краще не треба’, ♦ на гриб ‘як-небудь, несерйозно’, ♦ до того разу ‘у цьому відношенні’, ♦ на фукса, на фуксо ‘випадково пощастивши’. У литовському жаргоні вживаються також евфонічні складені прислівники, що походять від вигуків (Kalin auskas 1974: 139–140; пор. приклади літературної мови Ulvydas 2000: 315); майже всі вони виникли як запозичення з російської мови або через посередництво російської мови. Евфонія (тобто рима, ритм, алітерація) додатково поєднує словосполучення в семантичну одиницю, милозвучність допомагає складеним сполученням зберігати сталість і перетворює їх на фразеологічні словосполучення: ♦ ti ap liap (рос. розм. тяп-ляп) ‘недбало’, ♦ šaltai baltai (рос. прост. шалтaй-болтай) ‘несерйозно’, ♦ šąchar machar (šacher macher, šakar makar) (пол. розм. szacher-macher) ‘хитро, незаконно, шмиг-миг’, ♦ fiti miti (пор. рос. крим. жарг. мúмu-мúмu ‘гроші’) ‘хитро’, ♦ raz dva (пор. рос. раз, два и готово ‘раз-два — і готово’), ♦ raz raz ‘швидко, раз-два’, ♦ pyst pyst ‘спритно, раз-два’, ♦ cap carap (рос. розм. цап-царап ‘схопити’) ‘нишком, цап-царап’, ♦ taram baram (пор. рос. прост. mápbl-бáры ‘балаканина’) ‘і так далі’, ♦ tiutel’ka u tiutel’ku (рос. розм. тютелька в тютельку) ‘дуже точно’, ♦ liuksum pirdum жарт. ‘чудово, прекрасно’. Прислівник či ki (рос. жарг. чúку) ‘добре’ утворює кілька ритмічних прислівникових сполучень: ♦ či ki či ki (пор. рос. жарг. чúку-чúку) ‘чудово; точно’. Такі самі значення мають і вислови ♦ či ki briki (рос. жарг. чúку-бpúку), ♦ či ki piki, či kis pikis (рос. жарг. чúку-пíку), ♦ či ki puki (рос. жарг. чúку-пýку), ♦ či ki bari. Трапилося лише кілька англіцизмів: ♦ oki doki, okis dokis¹³ (англ. розм. okey-dokey) ‘добре’, ♦ oki poki (okis pokis) ‘добре’, ♦ super duper (puper) (англ. розм. super-duper) ‘чудово’, ♦ fifti fifti, fifty fifty (англ. розм. fifty-fifty) ‘наполовину’, ♦ tip top (англ. розм. tiptop, рос. mun-mon) ‘саме так; точно’. Морфологічно адаптовані закінченням -is сталі варіанти сполучень okis dokis, čikis pikis, okis pokis виникли під впливом литовської мовної системи: домінантна система відмінювання варіантно адаптує такі слова нетипової будови за допомогою закінчень (пор. також розм. фам. ačiukas ‘дякую’, okiukas ‘добре, ок’). Евфонічні складені прислівники з вульгаризмами: ♦ jabat (вар.: jebat’, jib at’) kapat’ (рос. вульг. ебáть-конáть) ‘от і маєш’, ♦ kyšt myžt ‘спритно, раз-два; як-небудь’. У ненормативній мові є також рідкісніші евфонічні фразеологічні сполучення, що вживаються як прислівники; деякі з них наближаються до прислівників: ♦ nei pist, nei knist ‘нічого; вже нічого не треба’ (Усіх їх ¹³ Іноді в таких випадках значення сполучень liuksum pirdum, okis dokis, či ki piki та ін. може бути як прикметниковим ‘чудово’, так і прислівниковим ‘чудово’, пор.: geras klipas ane, taip ir toliau saunu gerai liuksum pirdum (= прикм. ‘чудово’, присл. ‘чудово’). // Okis dokis, man tinka, pasistengsiu pasirodyt horizonte (= прикм. ‘чудово’, присл. ‘чудово’). 280 Acta Linguistica Lituanica LXXXIII Lietuvių kalbos žargono suprieveiksmėję žodžių junginiai ir suaugtiniai prieveiksmiai bei jų adaptacinės ypatybės схопили, стаття за зґвалтування, і мент каже їм, що тепер уже не доведеться ні трахатися, ні займатися сексом, типу, допрацювалися. // А якби вони працювали як коні, то довго не протягнули б і не хотіли б ні трахатися, ні займатися сексом). Запозичена з польської мови (пор. пол. byle) частка bele (bile) з литовськими прислівниками kada, kur, kaip, kiek за моделлю польських складених сполучень (пор. пол. byle gdzie – лит. bele kur) утворює чимало гібридних складених прислівників: ♦ bele (bile, belen, bilen) kaip (пор. пол. byle jak ‘як-небудь’) ‘як-небудь; погано’, ♦ bele (bile, belen, bilen) kada ‘коли завгодно’, ♦ bele (bile, belen, bilen) kur ‘де завгодно’, ♦ bele (bile, belen, bilen) kiek ‘скільки завгодно’, ♦ bele (bile) tik (пор. пол. byle tylko) ‘просто лише; тільки, лише так’. Гібридні складені прислівники з частками bele (bile), belen (bilen) вживаються і як сполучення, і як складні слова: belekaip (bilekaip, belenkaip, bilenkaip) ‘як-небудь; дуже’, belekada (bilekada, belenkada, bilenkada) ‘коли завгодно’, belekur (bilekur, belen kur, bilenkur) ‘де завгодно’, belekiek (bilekiek, belenkiek, bilenkiek) ‘скільки завгодно’, beletik (biletik) ‘просто лише’. Також типовим явищем у жаргоні є формування нового значення лексеми або сполучення. У жаргоні сполучення ♦ bele kaip уживається вже й у своєрідних значеннях ‘дуже; сильно; міцно’, яких немає в польській мові. Цих значень прислівник набув уже від гібридного складеного займенника bele koks: 1. ‘будь-який’, 2. ‘великий, сильний; справжній’: ‘дуже’: seis metais zadėjo negryst visai i lietuva. o as jo belekaip pasiilgau. // Nauji belekaip grazus batai! 38 dydis – Nauji pirkti is nastygal.com 38 dydis, jokiu defektu! ‘сильно’: ryja kura belekaip, skoda fabia sdi 1.9 47kw 100km/101. nzn ka daryti ir nuo ko pradet ieskoti bedos, gal kam buvo? // mergaite, kas is taves pasidare? tu jauc̄iu esi vienas is tu zmoniu, kuris belekaip pankavo. ‘міцно’: Kojos bele kaip užk̄ālintos, o rankos plonos. // komplektacija irgi nekazkas.. mechaninis, be teliko, be parktroniku, gesinant varikli susipurto jis belekaip. Походить із польської мови сполучник by, bi (пол. by) з нормативним прислівником tik утворює як складені, так і складні гібридні прислівники: ♦ by (bi) tik, bytik (bitik) (пор. пол. byle tylko) ‘просто лише; тільки, лише так’ (jurḡui, akivaizdžiai, by tik palot ir pakritikuot // Kai paskaitau kai kuriuos komentarus tai kazkokie snarḡliai raso bytik kad parasyt ka nors). У жаргоні популярний вульгаризм chui утворює чимало прислівникових сполучень: ♦ dachuja ir biški (su biškiu) (пор. рос. вульг. до хуя и больше) ‘дуже багато’, ♦ pol chuja (рос. вульг. пол хуя), s pol chuja (рос. вульг. с пол хуя) ‘непогано, більш-менш добре’, ♦ chui s nim (рос. вульг. хуй с ним) ‘та й годі’, ♦ chui znajet (znajet, znajit) (рос. вульг. хуй знает) ‘хтозна’, ♦ ne (ni, nie) za chui (рос. вульг. не (ни) за хуй) ‘ні за що, задарма’, ♦ chui s nim (taboi) (рос. вульг. хуй с ним (тобой)) ‘та й годі, хай йому грець’, ♦ za nechui (рос. вульг. за нехуй) ‘ні за що, ані за що’, ¹⁴ Пор. LKŽ bile tik подається як сполучник у значенні ‘аби тільки’. Straipsniai / Articles 281 ROBERTAS KUDIRKA ♦ nečhui delat’ (рос. вульг. héxуū déлать) «легко, раз плюнути». Аналогічні сполуки утворюються і з іншими прислівниками: ♦ nefig (nečhren) delat’ «дуже просто, легко», ♦ za nečhren «ні за що, ні за які гроші». Із запозиченням chui є також жартівливі сполуки, які нагадують прислів’я: ♦ chui da nichuja (рос. вульг. хуй да нихуя) «майже нічого, дуже мало» (Із тих двадцяти грамів виходить взагалі chui da nichuja, але консистенція — jėbat kapat, розумієш, воно саме там ферментується.), ♦ chot’ by chui (рос. вульг. хоть бы хуй) «аби хоч щось; байдуже» (свою RRD supertype я так вбив у землю, що 2 st ropos порвалися, а йому chot bi chui, то що, погано?), ♦ nol’ celych, chui desiatych (рос. вульг. ноль целых, хуй десятых) «дуже мало, трішки» (Так і вийшло — nol celych, chui desiatych. // П’ятнадцять kabelis septyni ir chui desiatych, ну й відрегульовуєш). Аналогічні фразеологізми, уживані як прислівники, могли виникнути в литовській мові як шляхом дисфемізації (пор. nė velnio, FŽ 2001: 824), так і як кальки з російських вульгаризмів (пор. рос. вульг. нихуя¹⁵): ♦ nė (anei, nei) bybio «нічого, анічогісінько, зовсім нічого, ні чорта», ♦ bybis žino (рос. вульг. хуй знает; дисфемізм із: velnias žino) «невідомо», ♦ nei bybis, nei gegutė (дисфемізм із: nei velnias, nei gegutė) «ні те ні се; погано», ♦ su nuogu (pliku) bybiu «без нічого» (дисфемізм із: su pliku užpakaliu), ♦ mat jį (ją, juos) bybys «та й біс із ним» (дисфемізм із: mat jį velniai), ♦ bybis su juo (tavimi) (пор. рос. вульг. хуй с ним (тобой)) «та й нехай; була не була», ♦ pusė bybio (дисфемізм із: pusė velnio (bėdos), пор. рос. вульг. пол хуй) «непогано», ♦ gyvas bybis (дисфемізм із: gyva pekla) «дуже багато», ♦ kurio (kokio) bybio? (пор. рос. вульг. какого хуя?, за каким хуем?, а також пор. дисфемізм із: kokio velnio?) «навіщо, чому». Непоодинокі й часткові гібридні переробки, пор.: ♦ chui žino (рос. вульг. хуй знает), ♦ kokio chujo (пор. рос. вульг. за каким хуем?), ♦ chui su juo (tavimi) (рос. вульг. хуй с ним (тобой)), ♦ chui suprasi (ikirsi) «невідомо». Прислівникового значення можуть набувати й інші лайки, що утворюють сталі сполуки: ♦ da (do) pizdy (рос. вульг. до пизды) «однаково» (піду з ким захочу, і мені da pizdi, що думають інші), ♦ v rot jabat’ (jebat’) (рос. вульг. ебáть в рот) «та й нехай» (Ну v rot jabat, думаю, спробую.), ♦ kibeni feni (пор. рос. вульг. иди к ёбене фене) «до біса» (Kibeni feni перевернути все!), ♦ kibeni materĭ (пор. рос. вульг. к ёбаной мáтери) «до біса» (Іди ти kibeni materi!), ♦ nichuja sebe (sebe) (рос. вульг. ни хуя себе) «отакої, нічого собі» (Ну nichuja sebe, то чого ти тут із телефону моєї баби телефонуєш?... // Nechujа sebe pisoklis vel pristojа prie bobos mazai dar prasikаi), ♦ nifiga sibe (sebe) (рос. прост. ни фига́ себе) «нічого собі» (Nifiga sebe — удвічі ціна відрізняється...). Лайка nachui також утворює сталі сполуки з прислівниковим значенням: ♦ kuda nachui (рос. вульг. куда нахуй) «куди вже», ♦ da nu nachui (рос. вульг. да ну нахуй) «куди вже, ну вже зовсім», ♦ nu nachui (рос. вульг. ну нахуй) «навіщо; ну вже» ¹⁵ У російській ненормативній мові прислівники можуть бути суцільнооформленими, пор. рос. вульг. нихуя, нахуй (Квеселевич 2005: 499), але в литовській мові вживаються як перекладні прислівникові сполуки (nė bybio «нічого», kokio bybio «навіщо»). 282 Acta Linguistica Lithuanica LXXXIII Прислівникові сполуки та суцільнооформлені прислівники литовського жаргону, а також їхні адаптаційні особливості «взагалі», ♦ nu ir nachui (рос. вульг. ну и нахуй) «ну й навіщо; ну вже зовсім». У таких прислівникових конструкціях можуть варіюватися як евфемізми вульгаризмів, так і нейтральніші слова: ♦ nu nacher (načорт, nafig, nachren), ♦ nu ir nacher (načорт, nafig, nachren), ♦ da nu nacher (načорт, nafig, nachren). Часте прислівникове утворення po-chui утворює кілька сталих сполук прислівникового характеру: ♦ pochui nachui (рос. вульг. похуй нахуй) «абсолютно байдуже; лайно», ♦ giliai pochui (рос. вульг. глубоко похуй) «абсолютно байдуже», ♦ visai pochui «непогано, посередньо». У ненормативній мові є й інші схильні до суцільного оформлення та прислівникового вживання сполуки з вульгаризмами žopa, gavno, pyzdiec (варіанти: pyzdec, pizdiec, pizdec) та ін. Запозичені сполуки, схильні до суцільного оформлення, підпорядковуються загальним тенденціям адаптації запозичень, оскільки в жаргоні суто фонетично адаптовані сполуки трапляються рідше, напр., ♦ polnyj pyzdiec (рос. вульг. полный пиздец) «дуже погано; справді кінець»... Прислівниково можуть уживатися й застиглі сполуки з формами дієслова певної особи та займенниками, напр., форма першої особи однини теперішнього часу дійсного способу jabu (jebu, jibu) (рос. вульг. я ебу: теп. 1 ос., одн. 1 ос. (інфінітив: jabat’, рос. вульг. ебать))¹⁶ — усі вони вживаються як сполуки із займенником ja «я»: ♦ ja jebu «до біса, погано; до біса» (Ну karočia mergiote puse bedos, bet vyras tai ja jebu... galejo nors ta kusi nuo snukio nusiskust // Vargas atsilupelis ja jibu:D // dizainas salono tai ja jibu...:) apie 7klases bmw salona isvis nekalbesiu, nes isbanins). ¹⁶ Зазвичай такі дієслова в жаргоні морфологічно адаптуються за допомогою суфікса -inti (напр., jobinti, jabalinti). Straipsniai / Articles 283 ROBERTAS KUDIRKA Як і в літературній мові, у ненормативній мові чимало прислівникових порівняльних сполучень із порівняльною часткою та одним самостійним словом: ♦ як шїенкес (пор. рос. розм. уйекать как сёмку ‘легко’) ‘дуже легко’, ♦ kaip išdulkintas (išpistas, išrūrintas, jobnutas) (пор. рос. вульг. как ебнутый) ‘сильно; дуже швидко; чортзна-як’, ♦ kaip (kak) paložana (рос. как положено ‘як належить’. Заперечна частка ne- російських прислівників, якщо вона ненаголошена, перетворюється на ni-, напр.: gde > nigde, kakój > nikakój, kto > niktó. Самостійна заперечна частка ni (рос. ни ‘ні, ані’, пол. ni ‘ані, ні’, nie ‘не’, біл. ні ‘ні, ані’) у значенні ‘не’ у жаргоні вживається рідко, часто лише наслідуючи слов’янську вимову (o koks dialektas yra biškį, byškį? Čia tipo: aš ni lenkas i ni rusas, i ni koks tai belorusas, aš iš Niminčynės?). За винятком згаданих оказіональних ситуацій, ця заперечна частка в ненормативній мові вживається у сталих сполученнях: ♦ ni ni (рос. розм. ни-ну́ ‘у жодному разі’, ну ‘ні, ані’, біл. ні-ні) ‘у жодному разі, нізащо; цілком нічого, анітрохи’, ♦ ni to (пор. рос. розм. ни то ни другое ‘ні те, ні інше’) ‘не те, не так’, ♦ ni to, ni to (пор. рос. розм. ни то ни другое ‘ні те, ні інше’; пол. ni to, ni owo ‘ні те, ні се’, ni tak, ni siak ‘ні так, ні сяк’) ‘ні те, ні інше; ні так, ні сяк’, ♦ kažkas ni to (пор. рос. что́-то ни то) ‘щось не так, щось негаразд’. Російські заперечні частки ne і nu в литовській ненормативній мові плутають, уживають упереміш: ♦ ne (ni) pontas (рос. жарг. не понт) ‘не рівень; не підходить, незручно’ (kokia MK arba Dnepr užtaupyta truputį dar važiuojančia galima gauti visai už kapeikas... bet jaučiu su rusišku važiuoti tai jau visai ni pontas... // Ir negraiti bandysiu. Nebent per bernvakari ar panasiai:) Man kažkaip ne pontas), ♦ ne (ni) prič iom (рос. не причём) ‘ні в чому не винен, ні до чого’, ♦ ne pa (ni po) dielu (рос. прост. не по делу) ‘ні до чого; без причини’, ♦ ni (ne) v temu (рос. не в тему) ‘не до теми’. Плутають також префікси рос. ne- і nu-: ♦ čerez nemogu (nimogu) (рос. розм. čerez ne mogu) ‘через небажання, неохоче’, ♦ per nemogu ‘силоміць’, ♦ do nemogu (nimogu) (рос. розм. do ne mogu) ‘до неможливості, понад усе’, ♦ iki nemogu (nemagu, nimogu) ‘до неможливості’, ♦ čerez nechočiu (nichočiu) (рос. розм. čerez ne choču) ‘через небажання, силоміць’. Якщо сполучення утворене зі старослов’янізму або прижитої лексики, заперечна частка не має варіанта ni: ♦ ne siemkos (пор. рос. розм. sėmku ‘нісенітниця’) ‘не жарти’, ♦ ne šuns pypas (birka) (пор. рос. вульг. ne chuj sobačij) ‘не жарти’, ♦ ne fontanai (пор. рос. прост. жарт. ne fontan) ‘небагато’. ЗРОЩЕНІ ПРИСЛІВНИКИ У сучасній литовській літературній мові найпродуктивнішим типом зрощених прислівників є зрощення з одним скороченим компонентом (tąkart, šiandien), менш продуктивним — зрощення двох слів (šičia, taipgi) (Kovalevskaitė, Rimkutė 2010: 284 Acta Linguistica Lithuanica LXXXIII Lietuvių kalbos žargono suprieveiksmėję žodžių junginiai ir suaugtiniai prieveiksmiai bei jų adaptacinės ypatybės 83; DLKG 2005: 413; Pakerys 2002: 552–556). У литовському жаргоні є прислівники, утворені зі зрощених слів, скорочених (зрощених) словосполучень: найчастіше це зрощений із формою іменника прийменник. Усі ці прислівники є запозиченнями з російської мови; з іншими словами вони утворюють сталі сполучення або фразеологізми, що вживаються як прислівники. У жаргоні зрощення слів може бути поступовим, ще незавершеним, тому непоодинокі випадки, коли вживається як зрощена форма, так і форма словосполучення, напр.: nevtemu, nivtemu; ne v temu, ni v temu (пор. рос. не в тему) ‘дивно, незрозуміло; недоречно’. У таких випадках впливає також подвійне нормативне вживання в російській мові: прислівниково вживане pričom (рос. причём) ‘до чого, чим завинив’ і прийменникове сполучення при зі займенниковою что формою прийменникового відмінка (рос. при чём) — це може впливати й на подвійне вживання в жаргоні (jei prisivogė, prisišiko iki ausų, tai pričom čia demokratija. // balvone, pri čom čia tie zaidejai? as gi aiskiai parasiau). Зрощені прислівники в жаргоні зазвичай мають не один варіант через фонетичну адаптацію, напр., прислівник vobšč im (рос. в общем) ‘загалом, кажучи загалом’ має кілька варіантів: vobšem, vobš im. Деякі частіше вживані прислівники мають багато фонетично змінених і деформованих варіантів: vabščė, vabščie (рос. вообще) ‘взагалі, зовсім’, варіанти: vabše, vabšie; vobšče, vobščie; zobše, zobšie. Заперечні префіксальні прислівники литовського жаргону можуть мати такі варіанти: ne– (nebe–), ni–, nie–. Така варіативність безпосередньо пов’язана із заперечними частками слов’янських мов: рос. ну ‘ні, не’, пол. ni ‘не, ні’, nie ‘не’, біл. ні ‘ні, не’. Через ці особливості зрощені прислівники можуть мати адаптовану, немов перекладену частку ну в литовський префікс ne–: nechren, nečiorta (рос. прост. ни хрена) ‘немає чого, не треба’, ‘ні чорта’ тощо. Ця особливість системна в жаргоні, властива й прикметникам: nijasnai, nivjibenai, nichera, nichuja, niechrena, nechuja, nichuja, niechuja, nezačhui, nizachui або може вживатися як сполучення ♦ ne (ni, nie) za chui (рос. вульг. не за хуй) ‘ні за що, ні за які гроші’ (jis girtas su mafais ten razborkes darydavo, musdavo visus nezaxui, tai zmones normalus nustojo ten eiti, tik banditai visokie // nei karto dar nera buve nemalonumu, kad apvogtu ar pistu i galva ni za xui (gyvenu secsuose), kad ir kiek vaiksc i au girtas // tu suslikai mane nizaxui prad e j ei su juo lygint:) matau primeti kazka? nenustebciau jei pas motina tebegyveni). Straipsniai / Articles 285 ROBERTAS KUDIRKA ні за що’ (jis girtas su mafais ten razborkes darydavo, musdavo visus nezaxui, tai zmones normalus nustojo ten eiti, tik banditai visokie // nei karto dar nera buve nemalonumu, kad apvogtu ar pistu i galva ni za xui (gyvenu secsuose), kad ir kiek vaiksc i au girtas // tu suslikai mane nizaxui prad e j ei su juo lygint:) matau primeti kazka? nenustebciau jei pas motina tebegyveni). Чимало зрощених прислівників є зрощеними формами відмінка іменника з російським прийменником na; найчастіше це запозичення з російськими вульгаризмами cher (рос. вульг. хер), chren (рос. вульг. хрен) і chui (рос. вульг. хуй) — кожен із цих прислівників у литовській ненормативній мові утворює чимало сталих сполучень із дієсловами, що вживаються як фразеологічні лайки. Зрощені прислівники nachrien, nachren (рос. прост. на хрен) та їхні варіанти в жаргоні вживаються у двох значеннях: ‘до біса, к бісу’ (bandžiau nulup­t tai su medžio gabaliukais išplys­ho viskas nachren) і ‘навіщо, до яких бісів’ (Ir apskritai, nachrien man jis reikalingas!). Незрощена форма ◆ na chrien (chren) у вжитку дуже рідкісна. Досить поширені й довші варіанти цього прислівника nachrenga, nachriena (рос. прост. на хрена́) ‘якого біса, навіщо’. Функціонально аналогічним є прислівник nacher, nachier (рос. вульг. на хер) ‘до біса; навіщо’, він також має довші варіанти nachera, nachiera. Із коренем cher поширені заперечні форми nichiera, nechira (рос. прост. ни хера) у значенні ‘нічого’. Із коренем chren багато префіксальних утворень із запереченням nechren (рос. прост. ни хрена) ‘немає чого, якого біса’. Довший варіант nechrena (рос. прост. ни хрена) має дещо інше значення: ‘зовсім, цілком; зовсім нічого, ані біса’; він має поширені варіанти із запереченням ni-: nichriena, nichrena ‘нічого, ані біса’; варіант nichrina рідкісний. Із запереченням ne- у вжитку часті заперечні прислівники з суфіксом nechrienovai, nechrenovai (: nechrenovas, –a, пор. рос. прост. ни хренóво, рос. прост. присл. нехренóво) ‘сильно, дуже; непогано, багато’; дещо рідше форма nechrinovai (: nechrinovas, –a); із запереченням ni- ці прислівники вже рідші nichrienovai, nichrenovai (: nichrienovas, –a) зі значенням ‘сильно, дуже; непогано, багато’; дещо рідша форма nichrinovai (: nichrinovas, –a). Зрощеними вони називаються умовно, оскільки користувачі сприймають ці прислівники як префіксальні утворення від прикметника chrenovas, а не як зрощені форми рос. ни хренóво. Із коренем chui зрощених прислівників також чимало; деякі прислівники в російській ненормативній мові можуть уживатися двояко (у сполученні з прийменником і у зрощеній формі: na хуй, нахуй), але до литовського жаргону такі слова вже запозичуються у зрощеній формі: nachui ‘до біса; навіщо?’, nech­uja (рос. вульг. не хуй, нехуй) ‘немає чого, немає потреби’, niechui, nechui (рос. вульг. не хуй, нехуй) ‘немає сенсу, немає чого, не треба’, nezachui, nizachui, niezachui рідк. (рос. вульг. не за хуй) ‘ні за що, без причини’. Із запереченням ni- також є кілька прислівників: nichuja (рос. вульг. ни хуя, нихуя) ‘нічого, нічогісінько, анітрохи; ні’, nichujutki ‘нічого, нічогісінько’. Щодо вульгаризмів варто зазначити, що 286 Acta Linguistica Lithuanica LXXXIII Lietuvių kalbos žargono suprieveiksmėję žodžių junginiai ir suaug­tiniai prieveiksmiai bei jų adaptacinės ypatybės Прислівниково можуть уживатися і зрощені дієслова, наприклад: jobtvaimat’ (пор. рос. вульг. kak ëbаnоŭ mа́mь! «без сумніву, точно») «саме так, насправді» (Зроблю, jobtvaimat, тут chunina є. // Він же дурний насправді, jobtvaimat!), kibinimat’ (пор. рос. вульг. k ëbanоŭ máterі) «до біса, геть» (Верхній шар зняв kibinimat і знову рівно забетонував.). Із коренем čiuort як зрощені прислівники вживаються лише запозичення načiort, načiorta (рос. на чёрта) «до біса; навіщо, якого біса». Довша форма načiorta у вживанні рідкісніша. Із запереченнями ne та ni також є прислівники: nečiorta, ničiorta (рос. ни чёрта) «ні біса». Із коренем fig у вживанні також чимало зрощених прислівників: nafig (рос. простор. на фу) «до біса, чорт забирай; навіщо?, чому?», уживається також його довша форма nafiga (рос. простор. на фига). Також трапляються деформовані варіанти вже зі зміненою голосною кореня: nafeg, nafega. Із запереченнями ne та ni прислівники також не рідкісні nefig, nef iga, nifiga (рос. простор. ne фиг) «нема чого, ні; нічого, ні біса». У литовському жаргоні є новотвірні форми за принципом аналогії — такою є жаргонізм nachaliava «безкоштовно» (пор. рос. простор. на халяву) (Я теж не хотів би там відпочивати влітку, ну, хіба що “nachaliava”). У російській мові такого слова немає, опосередкованою основою такої форми є прикметники nachaliavas, -a, chaliavas, -a «безкоштовний» і прислівник chaliava (рос. простор. халява) «безкоштовно». У вживанні приблизно однаково поширені дві форми — сполука з прийменником і зрощена форма: nachadu та na chadu (рос. на ходу) «похапцем, нашвидкуруч; у процесі» (із простого чоловічка через суд той будиночок nachadu забрав би, але тепер той будиночок контролює велика риба // тут такий рецепт створив na xadu, коли треба було з нічого щось зробити:D VIKINGO “KRUOPAINIS”), nachaliavu і na chaliavu (рос. простор. на халяву) «безкоштовно», але у вживанні одна може переважати, у цьому випадку частіше вживаються зрощені форми (Взагалі плата може бути, хоча брати-литовці звикли все отримувати nachaliavu, однак вона справді завелика // гарне фото, показує, скільки голодних “бідолах”, коли все na chaliavu, щоб ви вдавилися, ненажери!). Також є чимало зрощених прислівників із прийменником do: dachuja, dachriena, dachrena, dachera, dachiera, dačiorta, dafiga, daveclnia (рос....) «дуже багато». Варіанти з префіксом do, не за вимовою dochrena, dochuja, dofiga та інші у вживанні значно рідкісніші. Із прийменником po (рос. по) прислівників також чимало. Деякі прислівники в російській ненормативній мові можуть уживатися двояко — у сполуці з прийменником і в зрощеній формі: po xyй, po xyбо, póxyй; у цьому випадку до литовського жаргону вже запозичено зрощену форму pochui (рос. вульг. póxyй) «байдуже, все одно». Також цей прислівник має кілька довших, рідко вживаних Straipsniai / Articles 287 ROBERTAS KUDIRKA варіантів: pachuju, pochuju, pochujutki. До цієї групки належать і евфемістичні утворення, вони також є зрощеними формами з прийменником po: pęfig, pęfįga (рос. простор. nóфue, no фúzy). Аналогічними є також pochren, pochрien (рос. вульг. nóxpen, пор. no xrény), а також pocher (рос. вульг. nóxep). У жаргоні вживаються також кілька рідкісних зрощених прислівників із часткою російської мови–te лu: chūli, chuli; chūlia, chulia (рос. вульг. xýли, xýле, xýля; пор. xуй ли) «навіщо, чому» (вам не набридло причепурюватися?! а huli тоді ходите, якщо не подобається? засунули носа — не сподобалося — і забираєтеся звідти. // Бачиш, яка яма, — і chūlia, далі не йде. // Якщо вас дратують мої писанини, нічого дивного — я сам до ладу не знаю xuli, навіщо я пишу. Просто самовираження). Досить рідкісним є прислівник chūliš, chulíš (рос. вульг. xýлuш) «з якої причини, чому» (А chūliš ми маємо платити? Нехай вони платять // А то chulish їздить на кільці з широкими шинами, там зображення не потрібне). У жаргоні вживаються також кілька зрощених прислівників із російським прийменником в: vticharia (рос. простор. вmихарá) «потайки», vdrebezgi (рос. вδréбeзги) «повністю, на друзки», vppzdu (рос. вульг. в пузδý) «до біса, чорт забирай». У ненормативній мові поширені займенникові конструкції, уживані як прислівники: nekažką, ne kažką «погано, абияк; слабко; не дуже» (Змагання почалися обережно, лави суперників також по-новому вишикувані, тому зіграності не kažką. // Ну і я їй кажу, що ne kažką, коли панянка такими речами займається. Вона, звісно, не змовчала, а почала дорікати: яка різниця, чоловіче це чи жіноче). Аналогічно з іншими займенниковими прислівниками: nekažkaip «абияк, погано; важко, незручно», nekažkas «погано, абияк; слабко; не дуже». Незрощені варіанти таких прислівників ne kažkaip, ne kažkas рідкісніші. ВИСНОВКИ У статті розглянуто 162 адвербіалізовані словосполучення литовського жаргону та 43 зрощені прислівники. Проведене дослідження показує, що чужомовна одиниця, яка виникла в контексті іншої мови, трансформується шляхом пристосування до мовної системи. Адаптаційні особливості досліджених адвербіалізованих словосполучень і зрощених прислівників зумовлені чіткими закономірностями: (a) жаргонна лексика адаптується фонетично й графічно за принципом заміни чужих фонем найближчими власними, (b) певна частина жаргонної лексики прагне інтегруватися до флективних парадигм литовської мови, (c) частина жаргонізмів залишається морфологічно неадаптованою лише через обмежену (або цілковито відсутню) змінюваність прислівника, (d) варіативність запозичених жаргонізмів виникає внаслідок стихійного адаптування до особливостей мови-реципієнта. 1. Більшість адвербіалізованих прийменникових конструкцій або прислівникових фразеологічних сполучень є фонетично й графічно адаптованими запозиченнями з російської мови 288 Acta Linguistica Lithuanica LXXXIII Фразеологізовані словосполучення та складені прислівники литовського мовного жаргону, а також їхні адаптаційні особливості запозичення або кальки (88; 54,3 відсотка), тоді як прислівникових сполучень неслов’янського походження, що виникли в литовському жаргоні, небагато (9; 5,6 відсотка), а запозичень з англійської мови лише кілька (4; 2,5 відсотка). a. Через експресивність у жаргоні популярні прислівникові евфонічні сполуки (24; 14,8 відсотка). b. У ненормативній мові популярні вульгаризми; вони утворюють значну частину сполучень, уживаних у прислівниковому значенні, — у цьому розділі таких запозичень з російської мови (57; 35,2 відсотка), чимало також прислівникових литовських дисфемізмів або кальок з російської мови з вульгаризмами (13; 8,1 відсотка). c. У ненормативній мові нерідкі прислівникові сполучення із заперечними частками ne, ni (рос. ни) (11; 6,8 відсотка). d. У жаргоні дуже варіативні прислівникові сполучення з польською часткою bele (пол. byle) (6; 3,7 відсотка). e. Небагато прислівникових порівняльних сполучень (6; 3,7 відсотка) і прислівникових сполучень із прийменниками iki, per, čerez (рос. через), do (рос. до–) (5; 3,1 відсотка). 2. У розділі складених прислівників багато запозичених з російської мови сполучень прийменників і часток з іменниками (35; 81,4 відсотка), у яких прийменники та частки перетворені на префікси шляхом своєрідної адаптації: найбільше — 11 — складених прислівників із префіксом na– (рос. на–), 10 із заперечними префіксами ne–, ni– (рос. ни–), nie–, 6 із префіксом da–, do– (рос. до–), 5 із префіксами po– (рос. по–), pa– і 3 із префіксами v–, vo– (рос. в–, во–). a. У розділі багато вульгаризмів (21; 48,8 відсотка). b. Складених прислівників неслов’янського походження лише кілька (3; 6,9 відсотка). c. Значну частину складених прислівників можна варіативно вживати також як словосполучення. Straipsniai / Articles 289 ROBERTAS KUDIRKA СКОРОЧЕННЯ англ. – англійська мова; білорус. – білоруська мова; прикм. – прикметник; тюрем. – тюремний; крим. – кримінальний; пол. – польська мова; прост. – просторіччя; присл. – прислівник; рос. – російська мова; розм. – розмовна мова; калька – перекладна калька; вульг. – вульгарний; жарг. – жаргону ЛЕКСИКОГРАФІЧНІ ДЖЕРЕЛА Czeszewski Maciej 2006: Słownik polszczyzny potocznej, Warszawa: Wydawnictwo Naukowe PWN. FŽ – Frazeologijos žodynas, red. J. Paulauskas, Vilnius: LKI, 2001. Kudirka Robertas 2012: Lietuvių kalbos žargono ir nenorminės leksikos žodynas, Kaunas: Technologija. Kudirka Robertas 2014: Kalėjimo, kriminalinio ir narkomanų žargono žodynas, Kaunas: Kitos knygos. LKŽ – Словник литовської мови, ред. G. Naktinienė, Vilnius: Lietuvių kalbos institutas. Доступ в інтернеті: http://www.lkz.lt. OED – Oxford English Dictionary. Доступ в інтернеті: https://www.oed.com. Vaitkevičiūtė Valerija 2003: Didysis lenkų–lietuvių kalbų el. žodynas, Marijampolė: M. Martišienės vertėjų biuras. Квеселевич Дмитрий 2005: Толковый словарь ненормативной лексики русского языка, Москва: Астрель. Мокиенко Валерий, Tatjana Nikitina 2000: Большой словарь русского жаргона, Санкт-Петербург: Норинт. 290 Acta Linguistica Lithuanica LXXXIII Lietuvių kalbos žargono suprieveiksmėję žodžių junginiai ir suaug­tiniai prieveiksmiai bei jų adaptacinės ypatybės LITERATŪRA Aleksandravičiūtė Skaistė 2008: Paieškos sistemos Google naudojimo galimybės tiriant kalbos reiškinius. – Kalbos kultūra 81, 266–282. Baldwin Timothy, Su Nam Kim 2010: Multiword Expressions. – Handbook of Natural Language Processing, eds. N. Indurkhya, F. Damerau, Boca Raton: CRC Press, 267–292. Banuševičienė Ksenija 2019: Semantinė ir morfologinė daiktavardinių angl iz­mų adaptacija daugiakalbystės aplinkoje. – Sustainable multilingualism: 5th international scientific conference of Institute of Foreign Languages; conference abstracts, Kaunas: VDU, 26–27. Čepienė Nijolė 2006: Lietuvių kalbos germanizmai ir jų fonetinės ypatybės, Vilnius: LKI. Čermák František 2007: Foundations and Principles on Phraseology and Idiomatics. – Czech and general phraseology, Praha: Karolinum, 73–128. DLKG – Dabartinės lietuvių kalbos gramatika, red. V. Ambrazas, Vilnius: MELI, 2005. Greb liauskienė Beata, Nijolė Večkienė 2004: Komunikacinė kompetencija: komunikabilumo ugdymas, Vilnius: Žara. Haugen Einar 1950: The analysis of linguistic borrowing. – Language 26, 210–231. Howarth Peter 1998: Phraseology and second language proficiency. – Applied linguistics 19, 24–44. Irwin Mark 2011: Loanwords in Japanese Amsterdam, Philadelphia: Benjamins Publishing Company. Kačiuškienė Genovaitė 2012: Tarmių fonetinių ypatybių atspindžiai „Sakytinės lietuvių kalbos tekstyne“. – Baltistica VIII priedas, 53–62. DOI: http://doi: 10.15388/baltistica.0.8.2110. Kalinauskas Bronius 1974: Lietuvių liaudies šnekamosios kalbos frazeologija, Vilnius: VVPI. Kardelis Vytautas 2009. Šiaurės rytų aukštaičiai vilniškiai: ribos ir diferenciacija, Vilnius: VU. Kovalevskaitė Jolanta, Erika Rimkutė 2010: Sudėtinės ir suaug­tinės lietuvių kalbos morfologinės samplaikos. – Kalbų studijos 16, 79–88. KP – Leksika: skolinių vartojimas 4, sud. D. Mikulėnienė, Vilnius: Petro ofsetas, 2005. KPP – Kalbos praktikos patarimai, sud. A. Pupkis, Vilnius: Mokslas, 1976. Straipsniai / Articles 291 ROBERTAS KUDIRKA Kudirka Robertas 2020a: Lietuvių kalbos žargono pavieniai suprieveiksmėję žodžiai ir prieveiksmiai be formantų bei jų adaptacinės ypatybės. – Lietuvių kalba 14, 1–12. Kudirka Robertas 2019: Lietuvių kalbos žargono priesaginių prieveiksmių morfologija ir adaptacinės ypatybės: priesagos –ai hibridiniai vediniai iš priesaginių rusų kalbos kilmės būdvardžių. – Respectus Philologicus 36(41), 47–59. DOI: https://doi.org/10.15388/RESPECTUS.2019.36.41.22. Kudirka Robertas 2020: Lietuvių kalbos žargono priesaginių prieveiksmių morfologinė adaptacija: priesagos –ai hibridiniai vediniai iš būdvardžių su priesaga –iškas ir nepriesaginių būdvardžių. – Taikomoji kalbotyra 14, 21–32. DOI: https://doi.org/10.15388/Taikalbot.2020.14.2. Lanza Stefano Maria 2011: Morfologinė italizmų adaptacija lietuvių kalboje. – Kalbos kultūra 84, 202–213. LKE – Lietuvių kalbos enciklopedija, red. V. Ambrazas, Vilnius: MELI, 1999. LKG – Lietuvių kalbos gramatika I–III, red. K. Ulvydas, Vilnius: Mintis, 1965–1976. Marcinkevičienė Rūta 2001: Tradicinė frazeologija ir kiti stabilūs žodžių junginiai. – Lituanistica 4, 81–98. Marcinkevičienė Rūta 2010: Lietuvių kalbos kolokacijos, Kaunas: VDU. Markevičius Aurimas 2014: Pastabos apie prielinksnio sampratą, raišką ir vartojimą bendrinėje lietuvių kalboje ir tarmėse. – Žmogus ir žodis 16(1), 70–80. Norkaitienė Milda 1984: Dėl žargonizmo įsiklio­pyti, arba kaip galima įsimylėti. – Kalbos kultūra 47, 39–41. Pakerys Antanas 2002: Akcentologija: skaitvardis, įvardis, veiksmažodis, prieveiksmis, dalelytė, prielinksnis, jungtukas, jaustukas, ištiktukas, Vilnius: MELI. Pakerys Jurgis 2014: Naujųjų skolinių duomenų bazės veiksmažodžių morfologija. – Taikomoji kalbotyra 3, 1–26. Pakerys Jurgis 2016: Morphological adaptation of adjectival borrowings in modern Lithuanian. – Baltistica 51(2), 239–269. Paulauskienė Aldona 1994: Lietuvių kalbos morfologija, Vilnius: MELI. Pupkis Aldonas 2005: Kalbos kultūros studijos, Vilnius: Gim­tasis žodis. Rimkutė Erika, Giedrė Jarašiūnaitė, Petr Homola 2005: Morfologinių samplaikų atpažinimas ir klasifikavimas. – Lituanistica 62(2), 58–75. Sharp Harriet 2001: English in Spoken Swedish: A Corpus Study of Two Discourse Domains, Stockholm: AWI. 292 Acta Linguistica Lithuanica LXXXIII Lietuvių kalbos žargono suprieveiksmėję žodžių junginiai ir suaugintiniai prieveiksmiai bei jų adaptacinės ypatybės Sunde Anne & Mette 2018: A typology of English borrowings in Norwegian. – Nordic Journal of English Studies 17, 71–115. Tamaševičius Giedrius. 2008: Sociolingvistinės šnekamajai kalbai būdingos leksikos tyrimas. – Kalbos kultūra 81, 206–217. Ul vydas Kazys 2000: Lietuvių kalbos prieveiksmiai, Vilnius: MELI. Urbanavičienė Jolita 2018: Baltų *ā, *ē diftongizacija vidurinės ir jaunesniosios kartos rytų aukštaičių vilniškių kalboje. – Rytų aukštaičių patarmė: kaita ir pokyčiai, sud. J. Urbanavičienė, R. Petrokienė, Vilnius: Baltijos kopija, 59–82. Vaicekauskienė Loreta, Dabašinskienė Ineta, Kamandulytė-Merfeldienė Laura 2013: Naujųjų skolinių kaitybinio ir darybinio adaptavimo modelių produktyvumas. – Taikomoji kalbotyra 3, 1–27. Vaicekauskienė Loreta 2007: Naujieji lietuvių kalbos svetimžodžiai: kalbos politika ir vartosena, Vilnius: LKI. Valeckienė Adelė 1967: Kitų kalbų kilmės žodžiai lietuvių kalbos morfologinėje sistemoje. – Lietuvių kalba tarybiniais metais, red. V. Ambrazas, Vilnius: LKLI, 108–128. Wohlgemuth Jan 2009: A Typology of Verbal Borrowings, Berlin; New York: De Gruyter Mouton. Zinkevičius Zigmas 1981: Lietuvių kalbos istorinė gramatika II, Vilnius: Mokslas. Аванесов Рубен 1984: Русское литературное произношение, Москва: Просвещение. Горбачевич Кирилл 1989: Нормы современного русского литературного языка, Москва: Просвещение. РГ – Русская грамматика. Фонетика. Словообразование. Морфология 1, ред. Н. Шведова, Москва: Наука, 1980. Straipsniai / Articles 293 ROBERTAS KUDIRKA PRIEDAS. Suprieveiksmėjusių žodžių junginių vartosenos pavyzdžiai¹ 1. BENDRO TIPO SUPRIEVEIKSMĖJUSIOS PRIELINKSNINĖS KONSTRUKCIJOS, PRIEVEIKSMINIAI FRAZEOLOGINIAI JUNGINIAI ♦ pa polnai, pa (po) polnoi ‘maksimaliai’: kaip sakant prisidirbai tai daba pa polnai gausi, o uzleke is savo naglumo // Kodėl manai kad dar tau kitaip bus? Gi nedurna. Melžk po polnoi... ♦ pa polnai programe (pragrame), pa (po) polnoi programe (pragrame) ‘maksimaliai’: Užkabino musėt ne tą, tai gavo po polnoi programie... // isdulkins tave pa polnai programe... kad neturi teisiu, neturi stazo, mokesi MAXIMUM. ♦ pagal pilną programą ‘maksimaliai’: Nenorėkit, kad policija mus baustų pagal pilną programą, tada visi teises padėsime ant lentynos, liks tik seniai kelyje. ♦ pa polnai katuške, pa (po) polnoi katuške ‘maksimaliai’: tipo greiciau atsius ir t.t, nes dhl išsiurbs viska pa polnai “katuške”, tai tavo ta siunta 99% be jokių pvm praeis // Jaigu bandisim nuspėti bausme, tai manau ta menta pratrauks po polnoi katuske! ♦ ant visos (pilnos) katūškės, visa (pilna) katūškė ‘maksimaliai, visų pajėgumų’: sviecia saule, o mano name sildymas nuo penktadienio buvo atsuktas ant visos katuskes. // tam dzedulionui deretu ant pilnos katuskes bauda imandolinti. // Duoti tik bauda ir visa katūškė nes tokie nepasimoko. // drebulys krecia, atrodo, kaip siaures asigaly gyvenciau, nors sildymas visa katuske ijungtas // uz pagalba maziem ir vidutiniams ukiams, o kas virs 500 ha pilna katuske mokesčiu. ♦ pa (po) prikolu, pa (po) prikolam (prikolom) ‘juokais; šiaip sau, dėl smagumo’: Aš nesitikėjau, galvojau, pa prikolu pasakė. // nera tikri, daro tai daugiau “pa prikolam”, nes sait as irgi “pa prikolam”, z urei au ash laida. ♦ dėl prikolo, ant prikolo ‘juokais; šiaip sau’: Jie tik dėl prikolo, pora litų kainavo. // nzn gali but kad ten pratiski game bet as seip paklausiau ant prikolo ir jis pasake atvez. ¹ Pavyzdžių pateikiama tik minimaliai, daugiau žr. Lietuvių kalbos žargono ir nenorminės leksikos žodyne (Kudirka 2012). Straipsnio tekste esami pavyzdžiai priede nekartojami. 294 Acta Linguistica Lithuanica LXXXIII Lietuvių kalbos žargono suprieveiksmėję žodžių junginiai ir suaugtiniai prieveiksmiai bei jų adaptacinės ypatybės ♦ da (do) lampočki, iki lemputės ‘vienodai’: man iki lemputes jūsų komentarai. // viskas do lampòčki ir nesvarbu nei kaip atrodai nei kodėl taip atrodai. ♦ pa (po) barabanu ‘nesvarbu, vienodai’: pa barabanu jiems tie tavo tėvai su draugais ir visais mokslais kartu paėmus // sedi sau šiltai ir visiems po barabanu, o mokyklos pavestos kovos poligonais su va tokiais vaikuciais. ♦ ir viso takoje ‘ir taip toliau’: atminusiuok darbuotojus, jų algas, darbo vietas, pastato nuomoną, komunalkes, serveriu infrastruktura ir viso takoje, ir gaunasi ne tiek jau ir daug. ♦ v žopu 1. ‘velniop’: labai gaila, tiesiog visi taip susinervinę, kad daugiau ir but negali, toks sansas ir v zopu, nu gal kitamet gedos neapsidarysim. 2. ‘visiškai’: Gatavas v zopu. ♦ po prostu ‘tiesiog, paprastai’: Jei neklystu, gali būti tvirtinamos “po prostu” ir ant medinio karkaso. ♦ po defaultu ‘pagal nutylėjimą’: Ekranelio rezoliucija po defaultu maza – reikia pasikelti, bet tai labai junta akumuliatorius. ♦ dėl ponto ‘nerimtai; juokais’: Na kaip sakoma, kitiems tik dėl ponto sudalyvauti beliko, paskui atšvesti, kad pralaimėjo. ♦ ne prikolas ‘prastai, blogai’: Nu jo, su tokiu ne prikolas Daugiau paspausi uz draudima daugiau mokesi, nenoreciau pats tokio. // Taxa kiestis? Bet koks ne prikolas su saremais taxi ar greituskė? Man lb neaiškus tas reikalas. ♦ na ura ‘kaip pakliuvo’: Mes važiuovom na ura, nieko nežinojom. // Ir ne-pirkite kaip sakant “na ura”, butinai vaziuokite i servisa ir patikrinkite varikli ir visa kita. ♦ pa (po) liubomu ‘bet kuriuo atveju, vis tiek’: Pa liubomu, kas ten bebūtų, ten vistiek bus žmonių. // Pradedam ir viskas, o su visais po liubomu nesusiderinsi. ♦ prosto tak ‘paprasčiausiai, šiaip sau’: a ko jam pykti, jis tai konjaka gali ir prosto tak gerti, be jokios priežasties, o mes tai, taip sakant, is reikalo... // pati irgi daznai dovanoju ir be progos prosto tak:) ♦ za adno (odno) ‘kartu, tuo pačiu’: Jis kaip pirmininkas organizavo tą šulinį kasimą, tai za adno ir sau išsikasė. // Ketinu lankytis rugpjūčio 14, tai norėčiau ir futbolą pažiūrėt za odno. ♦ pats gazas ‘kaip tik; puikiai, geriausiai’: Aštuoniolikos metų yra pats gazas. // finale gavosi pan. 2.8m ir is tikruju pats gazas atrodo didesnei erdvei. ♦ na vsie (use) sto ‘tikrai, šimtu procentų’: nu seip pacaniukas esi na vse sto // sutinku “na vse sto”. Nera dvejiu vienodu dienu, nera ir visur tinkanciu kvapalu. ♦ tol'ka (tol'ko) tak ‘kaip reikalas, kaip turi būti’: jei sugaus sakyk kad masina tavo ir tevai apie tai nieko nezino, tai gausi minimalia bauda o jai pasakysi kad tevai leidzia ir dar patys tevai tai patvirtins baudyte tolka tak paskirs! // eina normaliai pas mane calibra doch lupa tolka tak, o autostradoj 230 km. Straipsniai / Articles 295 ROBERTAS KUDIRKA ♦ tol’ko (tol’ka) pesnia (piesnia) ‘kaip reikalas, kaip turi būti’: viskas aišku, tikri favoritai, bet likusios komandos db kausis tolka piesnia, net sunku ir prognozuot laimėtojus // padangos ten ne tam skirtos. užsidek padangas, skirtas tokiems keliams ir važiuosi tolko pesnia. ♦ be tolko ‘beprasmiškai; pakrikai’: per tupas kad suprastum. atėjai čia ir floodini be tolko. nesąmones rasai, tik nervus kitiem gadini. ♦ ant pilno (žiso) gazo ‘maksimaliai’: tas kambaris stipriai šaltesnis atrodo nors siluma ant pilno gazo atsukta ir duris visada atviros i kita kambari // visiems vėjams tinkamų surasi, dar neperpildytos laivais, nors krante sezonas jau ant pilno gazo. ♦ savo chodu ‘savarankiškai, savo jėgomis’: Mes keturiese važiuosim savo chodu, su kemperiu. // Aš eisiu atskirai, savo chodu. ♦ dalšė nekūda (niekūda) ‘išvis jau’: treneris visiskai nevaldo komandos. per lemiama ketvirti imeta apie 10–12 tasku, jau dalse nekuda. // Visi kurie mokėsi mokykloje arba šiek tiek mokslo ragavo, isivaizduoja save tokiais švietimo ekspertais, kad dalšė niekuda... ♦ pa natūre ‘iš tikro, iš prigimties’: Nuotraukikes superines kaip paveiksliukai pa nature jaučiu buvo dar gražiau tuo labiau kad buvo grazus oras. ♦ v natūre ‘iš tikro’: galėjo kartu dienele padirbėt parodyt ka v nature sugeba, o klykti saukti cia mokslo nereikia. // bet tu minde durnas v nature, jei nesupranti, kas tau sakoma. Ar taves kas praso, ar siulo uz LR sirgt? ♦ ant bajerio ‘juokais’: Aš tik ant bajerio pasakiau, bet ji nesuprato, galvoja, čia rimtai. // Aišku kaip jus neskiriat kur tikras musimas o kur tik ant bajerio ka gal nemate tikru mustyniu ar bent jau normalaus smugio i snuki ka? ♦ ne zapadlo ‘ne gėda’: Iki šio laiko buvai padorus žulikas, tad ar ne zapadlo menturon pareiškimus rašinėt. // Man tikrai ne zapadlo užsidėti praėjusiu metų kolekcijos džinsus. ♦ ant zapadlo ‘siekiant specialiai pakenkti, tyčia’: Aš galiu ant zapadlo išsinuomoti tik vieną kabinetą tose patalpose, bet kas jam išsinuomos kitus? – niekas neims! // Ant zapadlo nuplėšiau. ♦ v padlu ‘gėda’: Pavažinėjas minivenu ar visureigiu, i sedana lipti yra “v padlu”. ♦ per blatą, po (pa) blatų ‘nelegaliai’: bus tik po blatu, kaip ir magnetinis rez., prisiprašyt negalima, nes aiškina kad nereik, o kai žmogus miršta aiškina, kad laiku nesikreipet // Tais laikais tokių dalykų galėjai gauti tik per blatą. 296 Acta Linguistica Lithuanica LXXXIII Lietuvių kalbos žargono suprieveiksmėjė žodžių junginiai ir suaugštiniai prieveiksmiai bei jų adaptacinės ypatybės 1.1. Neslaviški lietuvių kalbos žargone atsiradę prieveiksminiai junginiai ♦ be ryšio ‘nesąmoningai, kvailai’: organizavo pirmokų (9–okų) krikštynas – viskas buvo be ryšio. sako \”dabar kas antras atsitupkit\”… atsitupia… \”tai gerai, dabar galit atsistot\” // Viskas buvo be ryšio....ir komisija, kuri parinko šitą dainą, ir atlieka, ir apsirengimas, ir daina ir elgesys... ir viso. ♦ aukštyn papais juok. ‘aukštyn kojom, aukštielninkai’: atvirkščiai daroma – todėl ir vėliava aukštyn papais // Linuk, mielasis, ar tik tu ne per skystas versti pasaulį aukštyn papais? // Jis klausia ar galima kabinti aukštyn papais kolektoriu, o tu prirašai visą knygą, nebūk gudresnis, daug kas galima ko popieriuose negalima. ♦ ant smūgio ‘staigiai’: As nesakau kad ant smugio:D as sakau as palauksiu. ♦ viskas ore ‘viskas gerai’: Nerakintu ekranu viskas ore. Nustatymus visus perknisau, nieko. Arba kažko nerandu, arba telefono problema tai ir pardavė. ♦ nerauk rūtų juok. ‘prastai; geriau nereikia’: nu bet jau foto įkale, tai nerauk rūtų..... iš tokio vaizdo galima ir apie darbų kokybę spręsti... // Zodžiu puslapis gal ir neblogas bet komentarai tai nerauk rutu vadinasi. ♦ ant grybo ‘bet kaip, nerimtai’: bicas KASPa lanke tai pasakojo, kad jei virs 40 (atsilenkimu ar atsispaudimu) ispaudi tai viskas tvarkoj. O begimas irgi ant grybo. Svarbu ne tiek laikas kiek atbegti, ir priims tave i KASPa. // Aišku, kad ant grybo FOXnews parašė straipsnį, bile užpildyt skiltį. ♦ ant to kanto ‘tuo požiūriu’: jaučiu uz bowena geresniu nelb atsiras, wa tas ant to kanto buvo nerealus meistras. ♦ per fuksą, ant fukso ‘atsitiktinai pasisekus’: Vakar per fuksą laimėjo. // Nėra jokių taisyklių ir teorijos, o fotografai tik ant fukso gerą kadrą pagauna. 1.2. Eufoniniai samplaikiniai prieveiksmiai ♦ tiap liap ‘atsainiai’: Bet pas mus į išmanančiųjų nuomonės neatsižvelgiama ir daroma kaip prie sovietų tiap liap. ♦ šaltai baltai ‘nerimtai’: Visgi zygis nebūtu elementarus, reikalautu pasiruošimo ir atsakomybės. Ne “šaltai-baltai”. ♦ šachar machar ‘suktai, nelegaliai, šmiku šmaku’: Po kelių dienų vėl norėjom padaryti šachar machar su doleriais. ♦ fiti miti ‘suktai; įmantriai’: Na jis taip sugalvojo pasididinti akcijų kapitalą. Žodžiu darė “fiti miti” ir nepasisekė. Straipsniai / Articles 297 ROBERTAS KUDIRKA ♦ raz raz, raz dva ‘greitai, viens du’: Greitai dirba, raz raz ir gatava. // Nesakau, kad ras dva ir tabora sunaikinus narkotiku nebus. Bus jų kitur, bus visur. ♦ pyst pyst ‘mėkliai, viens du’: Neturi jis meninės vertės, nes jo atlikimas grynai techninio pobūdžio, tiesiog pyst pyst sudėjo ir viskas // tau normalu atrodytų, kad treneris, neturintis CLpatirties, nelaimėjęs jokio trofejaus iš karto eitu į Barca? pyst pyst porą sezonų ir jau Barcoj sedi ane? ♦ cap carap ‘vėgčiom, capu lapu’: Iš kur juos gavai – cap carap? ♦ taram baram ‘ir taip toliau’: sakau tokios bedos taram baram, tie tik galva pasikase sako nezinom, tipo ta nauja t­warka keičiasi kiekviena diena ir bla bla. ♦ tiutel’ka v tiutel’ku ‘labai tiksliai’: Viskas suėjo tiutelka v tiutelku. ♦ liuksum pirdum ‘puikiai, nuostabiai’: Na tikrai liuksum pirdum, palyginus su anksčiau rodytais vaikais si simta kart geresne // viskas lyg ir liuks­um pirdum, bet spalvos tos pjovikes, taip akis drasko. ♦ fifti jifti ‘pusiau’: Sudetinga su siuolaikinem moterim, vis joms kazkas negerai, tai kad dominuoji, tai kad slabakas esi, geriausia kai fifti fifti, tau man. ♦ super duper (puper) ‘puikiai’: Bet viskas atrodo super duper. // Super puper, o koks objektyvas buvo naudotas ir kokio formato kamera? ♦ či­ki či­ki (briki, puki, bari) ‘puikiai; tiksliai’: Idealus motas RF, bent man atrodo či­ki či­ki. Ir fara galine graži, net labai:) // atrodo ciki briki:) Respect tau didelis:! ♦ čiki piki,čikis pikis ‘puikiai; tiksliai’: sekas puikiai, vos vos nuobodokai, bet šiaip čikis pikis. // O ratai neblogai žiūrisi, cikis pikis, tik to dropo tai verkian­t reikia:) ir prie tokiu volų min 5cm. ♦ oki doki, okis dokis ‘gerai’: mano pacios draugas jaunesnis uz mane ir nieko, viskas labai oki doki. // nepergyvenk, viskas bus gerai, imk mero pavaduotojo kede ir bus okis dokis. ♦ oki poki, okis pokis ‘gerai’: viskas bus oki poki. svarbiausia paciai nurimti ir viskas bus ok. // Burbuliuciuk, normalios tavo blauzdos, nesiparink, mankštink visa kuna ir bus okis pokis. ♦ tip top ‘lygiai taip; tiksliai’: bishki stum­teli atgal kad jai truputi pasisukus butu tip top // Viskas tip top pagal planą, viskas idealiai sustyguota. ♦ jabat’ (jebat’, jibat’) kapat’ ‘eina sau’: Jis čia pridavęs chebros jebat kapat! Į čia gaudo, supranti!? // Nu jau rimtuoliai kokie visi tai jibat kapat. ♦ kyšt myžt ‘mėkliai, viens du; bet kaip’: Nebus taip kad iš karto kyšt myžt ir veikia – teks suderinti RS232. // Tai gal tu nori kaip zuikis: kyšt–myžt ir viskas…? 298 Acta Linguistica Lithuanica LXXXIII Lietuvių kalbos žargono suprieveiksmėję žodžių junginiai ir suaugintiniai prieveiksmiai bei jų adaptacinės ypatybės 1.3. Prieveiksmiški junginiai su dalelyte bele (lenk. byle) ◆ bele (bile, belen, bilen) kaip; belekaip (bilekaip, belenkaip, bilenkaip) ‘bet kaip; prastai’: Negi leisi dabar kokiam nežinomam veidui vesti tokį renginį, geriau belekaip, bet nusibodęs TV veidas būtinai // žiūriu tau belen kaip ir belen kokiais būdais, nors ir kaip bebūtų ne į temą, vistiek reikia kažkaip pakomentuot. ◆ bele (bile, belen, bilen) kada; belekada (bilekada, belenkada, bilenkada) ‘bet kada’: Jo pasiaiškinimas buvo toks: as noriu daryti bele ka, su bele kuo, bele kada, kad mane niekas nekontroliuotu. // jei esi inkauses tai mentai bilekada uz bileka gali supokuot. ◆ bele (bile, belen, bilen) kur; belekur (bilekur, belen kur, bilenkur) ‘bet kur’: kodėl nebautdė baudomis už reklaminius auto paliktus bele kur // Atvešim bilenkur Lietuvoj, kad ir visai į kitą galą. ◆ bele (bile, belen, bilen) kiek; belekiek (bilekiek, belenkiek, bilenkiek) ‘bet kiek’: O jei taip krauni bile ką, bile kur ir bile kiek, o sparnas trąkšt ir suluzta, kaip tada? // kas mokes uz tuos virsvalandzius ar svėntines dienas, per kurias dirbama po belenkiek valandu? ◆ bele (bile) tik; beletik (biletik) ‘šiaip sau, šiaip tik; vien tik, tik taip, atmestinai’: tai ką paskyre ta ir geriu nelabai ką išmanau… tik labai liūdna kai viskas daroma bele tik… // pusgalviu sutve cia renkasi ir barskina klaviatura bele tik koki suda nuvem t. // tai ir klausiu, gal dar yra tuo užsiimančių TIKSLINGAI. o patarimu bele tik kad patarti nereikia. // Vien tik: ką manot apie jį? čia išvis gali taip būt, kad iki 7h laiko batarkė, ar bele tik rašo šitaip? 1.4. Prieveiksmiški junginiai su vulgarizmais ◆ dachuja ir biški (su biškiu) ‘labai daug’: Yra tų užsakymų dachuja ir biški. // gal tavo tiekėjas portus uzblokaves kuriais servas naudojas galetum pasiskambint ir pasiteiraut tu priežastciu gali but dahuja su biskiu. ◆ pol chuja, s pol chuja ‘neblogai, apygėriai’: Šiaip klubas pol chuja, nu bet muzika tai tikrai gaidiška. // Kai mokaisi “s pol huja”, tas nelabai pastebima... bet jei kovoji už aukščiausią įvertinimą supranti kad šita sistema yra mirusi. ◆ chui s nim ‘tiek to’: Bet tos mergaitės tėvas nusileido, sako, chui s nim, jau neperskirsi. // Į pokliniką nueisiu, ale chui s nim... ◆ chui znajiet (znajet, znajit) ‘nežinia’: Blet, chui jevo znajet, nežinau! // savo dieneles leidau zhirmunu vaiku darzhelyje, o po to 31oi vid. arba tuskulenu ir Straipsniai / Articles 299 ROBERTAS KUDIRKA ishvis xuj znajit kaip dabar vadinasi // nors siaip manau, jie turejo kita paskirti, bet chui znajiet kaip cia kas. ♦ ne (ni, nie) za chui ‘ne už ką, už nieką’: Turiu drauga (35 m), tas megejas alaus vakarais pirkt. Tai per dvi savaites – du kartus malku pasikrauna. Ne za hui! // nera buve nemalonumu, kad apvogtu ar pistu i galva ni za xui (gyvenu seskuose), kad ir kiek vaiksciočiau girtas // jis savo laiku baudu pripaies nie za chui na ne uz ka, taip kad isvadas prisidarysim visi. ♦ chui s nim (taboi) ‘tiek to, velniai nematė’: Jam ginklo, žinai, reikia. Nu chui s taboi, kiek turit frankų, sakau. // nu, kaip sakoma, ir chui s nim. vistiek butu kosminius ezoterinius skiedalus transliaves. ♦ za nechui (nechren) ‘už nieką, nė už ką’: Aš ten dirbu za nechui, man algos nemoka. // Manau tikrai ne za nechren. Bet kovotojas tai žiaurus buvo. ♦ nechui (nefig, nechren) delat ‘lengvai, paprastai; vienas juokas’: Taip padaryt, tai čia nechui delat! // Jeigu ten mechaninis, tai daciko tau nereikia, tik slanga gausi atsivesti. Pasidomek daugiau, ten nechui delat. // istojo i magistrus ir labai sekmingai mokos.. kitais zodziais po KTU nosi krapsto VGTU’skei.. sako ten mokytis nefig delat. ♦ kuda nachui ‘kur jau’: perskaičiau daug komentaru ir jau tokie jau duchiski kad kuda nachui. // pas britva 300cc skirtumas jau kaip diena ir naktis pvz 600cc ir 750cc skiriasi bet nekazkas o jau 1000 ir 750 tai kuda nahui dangus ir zeme. ♦ nu nacher (načiort, nafig, nachren, nachui) ‘kam; na jau išvis’: Nu nacher man ta davikli keist // Nu naciort det tokius video? // geriausia lietuvos komanda? nu nafig tokius sudus kalbet. ♦ nu ir nacher (načiort, nafig, nachren, nachui) ‘na ir kam; na jau visai’: Ir taip kasdien z iema turi trinti klaidas, kad kita diena uzvestum masina? Nu ir nafig tada tokia masina... // nu ir naciort tau ta OC:? o kad du maziukai kulernu-kai Vs viena dideli ce nieko:? ♦ da nu nacher (načiort, nafig, nachren, nachui) ‘kur jau, na jau visai’: Da nu nacher to formo reikia, jei reikštis galima čia tik tokiems kaip tamsta, ale «viską žinau, bet nieko nesakysiu». // Da nu nafig, su bankais as daugiau reikalu neturėsiu, laukiu kada ishsipardu ot ir bye. ♦ pochui nachui ‘visiškai nesvarbu, nusispjaut’: jei turetumete tiek pinigu kiek jis tai suprastumete kad jam viskas yra pochui nahui ir jis ka nori ta gali daryti ir jam pajabat ka kiti mano. ♦ giliai pochui ‘visiškai nesvarbu’: O man ant visko giliai pochui. // O jiem giliai pochui, ne is ju kisenes masinas remontuosim, jiem svarbu startinius susirinkti. 300 Acta Linguistica Lithuanica LXXXIII Lietuvių kalbos žargono suprieveiksmėj̨e žodžių junginiai ir suaug tiniai prieveiksmiai bei jų adaptacinės ypatybės ♦ visai pochui ‘neblogai, pusėtinai’: Rubentus visai pochui tą komandą susirinko, bet Europoje su tokia kalnų nenuver­si, teks investuot daugiau. // made in china.bet kokybe visai pochui. 1.5. Prieveiksmiški lietuvių kalbos disfemizmai arba vertiniai iš rusų kalbos su vulgarizmais ♦ nė (anei, nei) bybio ‘ničnieko, anei nieko, nė velnio’: Žinok, anei bybio nesupratau. // kaip visada puse ne bybio net nesupranta, kas ir kaip, bet savo padla nuomone pareikšt butina. ♦ bybis žino ‘nežinia’: Gal ir gali būti, blet, bybis žino! // Kur tie kiti paveikslai – bybis žino. ♦ gyvas bybis ‘labai daug’: turiu sena ubyta PHP ant kurio pasuktas gyvas bybis visokio sh ir baisiai bijau ji pajudint. ♦ nei bybis, nei gegutė ‘nei šis, nei tas; prastai’: Žodžiu nei pas vienus nebuvo kontrolinio paketo, todėl tai buvo nei bybis nei gegutė. ♦ su nuogu (pliku) bybiu ‘be nieko’: Tai jie nepuolė su nuogais bybiais, ginkluoti buvo? ♦ mat jį (ją, juos) bybys ‘tiek to’: negyvena vokietijoje arba ilinde po 24 val prie lovos seniu budi...db toliau juokina...nu leiskim jai “uzsidirbti” pensija ir toliau burti...mat ja bybis. ♦ bybis su juo (tavimi) ‘tiek to; buvo nebuvo’: Na, galvoju, bybys su juo, grisiu namo. // Nu ir bb su tavim, aš gi nebandau tavęs niekuo įtikinti. ♦ pusė bybio ‘neblogai’: Normaliai, pusė bybio. Tu su šitu padarei? Iš naujo šito? // patamsinau tam tikrose vietose..paryškinau foto patterna gerai idejau ganetinai remus pilnai isoviau nu atrodo puse bybio. ♦ kurio (kokio) bybio? ‘kam’: Nes zinau daug norinciu lost, bet tarpusavy per lan neina... o del kurio bybio nzn // Gal uzteks nesamones daryti kokio bybio reikia remti tuo pus­ruskius, jie vistiek pas putleri nubegs su visais pinigais. ♦ chui žino ‘nežinia’: svaisto labai daug pinigu svelnei sakant hui zino kur. Uz tuos pinigus galima butu daaaaug visko pridaryti // Ka tu nori pirma karta gavo i rankas rageli su kamera tai filmuoja hui zino ka... krc neuza­ugos. ♦ kokio chujo ‘kam, kodėl’: Siaip tai butu puse velnio tas BMW’as, bet kokio chujo tu dejai tokius gaidiskus ratlankius! // a kokio x...o ten lyst? jei ieskosi nelaimes tai ir surasi. ♦ chui su juo (tavimi) ‘tiek to; buvo nebuvo’: variantas pasidairyt tarp pabėgeliu kokio imlesnio krepsiniui atlostu uz pasalpa metus o po to tegu varo i Svedija, Vokietija hui su juo bl. Straipsniai / Articles 301 ROBERTAS KUDIRKA ♦ chui suprasi (ikirsi) ‘nežinia’: Bet ilgai, ką jis ten veikia – chui suprasi. // Sū kažkuo nuėjo pašnekėt, chui suprasi kur jisai. 1.6. Prieveiksmiški lyginamieji junginiai ♦ kaip siemkes ‘labai lengvai’: Nesvaik, viską duoda be problemų Jei tamoxi-fena kaip semkes parduoda.. // Nei vieno nei kito negalim menkint bet Lebro-nas lauzo Jordono rekordus kaip siemkes. ♦ kaip išdulkintas (išpistas, išrūrintas, jobnutas) ‘smarkiai; labai greitai; velniškai’: Kiekvienakart reikdavo eit užsukt kraniuką, ilėjt į rūsi – tai lekiojau kaip išpistas. // Nepasidėda, paskui ieško, laksto blet kaip išrūrintas! // kaimynas mego isgeres atsisest ir lekiodavo kaip jobnutas atsiprasant. // Jei i koki 1.81 golfa ikisi dar dujas tai trauks kaip ispistas ir vaziuosi uz dyka. ♦ kaip (kak) palōzana ‘kaip priklauso’: Po ilgu kanciu itaisiau kaip “palozana” nu ar kas pasikeite–nepasakyciau, manau ir be jo gali // sveikinam. jauciu busi pirmasis praejas ekspertize kak paložana. 1.7. Prieveiksmiški junginiai su neigiamosiomis dalelytėmis ne, ni (rus. ну) ♦ ni ni ‘jokiu būdu, nei už ką; visiškai nieko’: Viskas, basta, daugiau negersiu, nei lašo, niekados... ni ni // Mane juokas jama, kai kuri nors pasako “nu jau mano Petrelis tai ni ni, is tikimas yr i bus iki grabo lentos”. ♦ ni to ‘ne tas, ne taip’: Biški ni to, vakar geresnis buvo. ♦ ni to, ni to ‘nei tas, nei anas; nei taip, nei anaip’: straipsnelyj ni to rašo ni to nerašo apie veiklą ir apribojimus, bet nier jokios konkrečios datos // Nors tiesa sakant daznai ji tokia – ni to susirupinus, ni to kazka... ♦ kažkas ni to ‘kažkas ne taip, kas nors negerai’: iskart supratom kad kazkas ni to // prie ko jis ten jungiasi... jei prie babinos... tai gal kazkas rimtai su elektra ni to. ♦ ne (ni) pričion ‘niekuo dėtas, ne prie ko, niekaip nesusijęs’: Aš tai iš vis ten ni pričion. // mentai is priekiо ant manes vaziavo ir pamate kad staigiai sukausi nepričiom pagalvojo kad nuo ju sprunku. ♦ ne pa (ni po) dielu ‘būti nieko dėtam, ne prie ko; be priežasties’: Aš čia ne pa dielu, aš visai nekalta. // Ir isviz, prie ko ce tie najez­dai nipodelu? ♦ ni (ne) v temu ‘ne pagal temą’: Čia šitas ne v temu. // senas pirdunas esi ir isvis kazkaip ni v temu tu cia burbuliuoji. 302 Acta Linguistica Lithuanica LXXXIII Lietuvių kalbos žargono suprieveiksmėję žodžių junginiai ir suaug­tiniai prieveiksmiai bei jų adaptacinės ypatybės ♦ ne siemkos ‘ne juokai’: Jis ne visai grynas enduro, o toks labiau tarpinis variantas, kazirka, bet yra ir stiklas, o ne akiniai. Kaina irgi švelniai tariant ne semkos // Teko man panašų atvejį apturėti su motu ir dviratininku, tai nuostoliai buvo tikrai ne semkos, bet susitarėm ir per kelis kartus atlygino. ♦ ne šuns pypas (birka) ‘ne juokai’: Čia tau ne šuns pypas! // taigi gprs tai cia ne suns birka... brangi technologija ir nereikia noret kad ji butu uz dyka. ♦ ne fontanai ‘nedaug’: Žmogus pusę mėn. prasirgoalgos ne fontanai, o dar išskaičiuot... // Matyt, tikrai protelio ne fontanai. Kaip galima tiek kartų lipti į tą patį š..? 1.8. Prieveiksmiški junginiai su prielinksniais iki, per, čerez (rus. через), do (rus. до-) ♦ čerez nemogu (nemagu, nimogu, niemagu) ‘per nenorą, nenoromis’: Bet tai visiškai nepavojinga sveikatai, svarbiausia, kad tai nebūtų daroma čerez nemagu. // tai sovietiniu laiku liekana -toks noras pasirodyti, vaidinti idealius čerez nemogu // vaikų būna gaila, kai kartais tėveliai spaudžia “čerez nimogu” kad tik vaikas iki pirmos klasės skaityt pradėtų // Ta pati puikiai stambių blūriškų kadrų meilės scena išsitęsė iki “niemagu”, ir tik per plauką išvengta beskonybės. ♦ čerez nechočiu (nichočiu) ‘per nenorą, per prievartą’: jau čerez nechočiu tvarkysiuosi, vaika pas teva iskomandiruoj u ir kibsiu // rado ka lyginti, kur auto, kuri tobulėja nuolat ir taisykles čerez nehočiu turi būti koreguojamos ir fule, kur begioja paskui kamuolį ir tiek. ♦ do nemogu (nemagu, nimogu, niemagu) ‘iki negalėjimo, virš visko’: Dovile, tu skaityk mane is vezių ismus ei ir do nemogu sunervavai // buvo do nimagu uzknise lt ponai kurie viena sneka kita daro // Kūčias švęsime vieni. Nes nu neatvažiuos sesuo su mažiuku, o vadinasi, neatvažiuos ir tėvai Nežinau Liūdna do nimogu... // Nu žavingas seniukas do niemagu.. Visiems malonu su juo reikalą turėti. ♦ iki nemogu (nemagu, nimogu) ‘iki negalėjimo, virš visko’: mes luztam is jo bajeriu:), nes jis tikrai smagus zmogus, bet tik 5 minutes, ilgiau jau ikyri iki nemagu:). // kas čia pasidare, kad issididino tas puslapis iki nemogu? ♦ per nemogu ‘per prievartą’: jei nepatinka, taigi pasilikit kaip atostogu nama ir isvaziuokit, bet tik nelikit per “nemogu”, noredami kazkam kazka irodyti. // Bet jei dabar reiktu gimdyt, per nemogu stengciausi maitinti ilgai. Straipsniai / Articles 303 ROBERTAS KUDIRKA 2. SUAUGTINIŲ PRIEVEIKSMIŲ VARTOSENOS PAVYZDŽIAI 2.1. Su priešdėliu da-, do- (rus. до-) ♦ dachera, dachiera; dochera, dochiera ‘labai daug’: Ešmė, kad šiai dienai gamintojų dachera, produkcijos pilnos lentynos, tiesiog nebežinai ką rinktis, nes pasiūla per didelė. // Jei rasau, kad žmogus ieskotu kur pigiausia, nes nete tu sviestuvu doxera, ir tau tas nedaeina i makaulę niekaip. ♦ dachrena, dachriena; dochrena, dochriena ‘labai daug’: Kiti kurie buvo dachrena vegėlių pasigavę, gaudė ant stintos. // Nepigiai kainuos man ne balkis o pusasis kuriu srote sveiku beveik ne buna o naujas kainuoja dohrena // Doxriena, tai čia kiek ha? ♦ dachuja, dohuja ‘labai daug’: Grožio dachuja, o tolko nichuja:D. // pats turiu sena 7 bmw, tai va, nereikia dohuja kist pinigų jei viska darai laiku. ♦ dačiorta, dočiorta ‘labai daug’: Nebūk mažas vaikas – rasiu... tikrai rasiu 30km spinduliu aplink kauną. Kaimo turizmo – daciorta // pasvalieciu gal cia nera daug, bet pasatu pasvaly tai docerta. ♦ dafiga, dofiga ‘labai daug’: Idėjų tai dafiga turiu. // kai žmonės turi dofiga babkių jie pradeda nelabai klausyti sveiko proto, o vadovautis tokiu.. “pas manes viskas turi būti….” ♦ duelnia, dovelnia ‘labai daug’: Jei prates speju max metams ir tai butu daugiau kaip mentorius jauniems aukstiems kuriu zalgiris davelnia turi. // AC3 confige nustatymu dovelnia, jau nepamenu ka ten tiksliai reikia nustatineti. 2.2. Su priešdėliu na- (rus. на-) ♦ nachadu ‘beregint, greitomis’: Statyk dujas, nachadu atsipirks po dešimt tūkstančių kilometrų. ♦ nachaliava ‘nemokamai’: As tai irgi nenoreciau ten vasarot, na, nebent “nachaliava”. // Su palydovine kaip ir viskas butu gerai bet nachaliava nepavyks nieko normalesnio matyt.ten tie keli tukstanciai kanalu tai tik reklaminės šiukšlės. ♦ nachaliavų ‘nemokamai’: bedarbiu, kuriem tiek ir terupi kaip kad nachaliavų paest ir pagert // kazko esi nepatenkintas, moketi baudos nenori, gal tu dievas, tau viskas nachaliavu, vieni turi moketi o tu ne. ♦ nachera, nachiera ‘kuriems galams, kam’: o nachera putleriui astrave ir kaliningrade po atomke reik statyt? // vabscie, nahiera mums ta backa? 304 Acta Linguistica Lithuanica LXXXIII Lietuvių kalbos žargono suprieveiksmėję žodžių junginiai ir suaug tiniai prieveiksmiai bei jų adaptacinės ypatybės ♦ nachrena, nachriena ‘kuriems galams, kam’: nachrena tie atrankos turnyrai, kai I eurolyga nieko verti lavonai papuola? // O tai nachriena jas tada keist? ♦ nachrien, nachren 1. ‘velniop’: bandžiau nul u p t tai su medžio gabaliukais išplyšio viskas nachren // Restrukturizacija daro prisidengdami įstaigos pavadinimo keitimu. Puse atleis naxren. 2. ‘kam?, kokiems velniams’: Ir apskritai, nachrien man jis reikalingas! ♦ nachui 1. ‘velniop’: ciau p kites nachui. geda darot. 2. ‘kam?’: Speju jums nedaugiau nei po aštuonis metus, nachui reikia tokia nesamone rašyt? Manai kažkam įdomu? ♦ načiort, načiorta 1. ‘velniop’: Kitaip reikia čia spręsti problema, o ne istrinant viska načiort. // Visą tą laiką laukiau to momento, kai žuvis arba nutrauks viską načiort arba tiesiog nusimaus nuo kablio be užkartėlės. 2. ‘kokio velnio’: Načiorta tada is vis teleskopa pirkt? // be to, načiorta jis pats kabinasi prie manes? ♦ nafeg, nafega 1. ‘velniop’: As vakar atsidariau beautyvesta ir vel uzdariau puslapi, nafeg sakiau gana 2. ‘kam?’: Audi S6, greitas šeimyninis avantas, tik kai su juo važiuoji vien mieste, tai nafeg toks reikalingas, pastoviai tik greiti viršiji // tik reikia pagalvot, a nafega man moket extra... litu jei galiu paimt ir pigesni. ♦ nafig, nafiga 1. ‘velniop’: Jei Vilnius tikrai neturės komandos A lygoj, tai nafig 2. ‘kam?’: Nafiga rašyt toki pati sakini du kart? 2.3. Su neigiamaisiais priešdėliais ne-, ni- (rus. ну-), nie- ♦ necher, nechera ‘nėra ko; nieko, nė velnio’: vistiek aparatai gaunasi gana brangus ir necher pyzdet // Pas mus masinoj kaip tik tokia sumontuota, tik nehera ji neskaito ikyrus audio cd, visus dvd atmeta. ♦ nehrena ‘visai nieko, nė velnio; visiškai’: Iš duotos nuotraukos nechrena nesimato kas per jungtis. // Ar žino kas kur gali mėtytis šios laidos archyvas? Bandėme žiūrėti per LRT svetainę, bet ten nechrena neveikia. ♦ nechren, niechren ‘nėra ko; kuriems velniams’: Debilas snargliuotas, niechren veikt matosi jog islepintas tevu, mazgote // Niechren kaišiot į kiekvieną skylę, taip ir pasigaunamos visokios zarazos. ♦ nechui, niechui ‘nėra prasmės, nėra ko, nereikia’: Nechui būt tinginiui ir norėt greito efekto manau daug geriau butu nors ir ne taip greit pasitenkint paprasčiausiais maisto papildais // niechui tokiam debilui teises duot,o paskui atiminet reik. ♦ nechuja, niechuja, nichuja ‘nieko, ničnieko; nė velnio; visiškai’: Manau neverta ir kitiems patarimus dalyt, kai pats nechuja apie mašiną neišmanai. // Straipsniai / Articles 305 ROBERTAS KUDIRKA Aiškiai parašiau kad ENG, arba LT, rusiškai niehuja nesuprantu. // Aš skambi-nau, bet niehuja nieks nekelia. // ir yra tokia beda. uzsivedi masina pavaziuoji kad ir kelis simtus metru, uzgesini ir kai reikia vest tai nechuja neuzsiveda. ♦ nečiorta, ničіorta ‘ne velnio’: O ash guma vienam valytuvui pasikeičiau, ne-labai ten ji tiko, ir nevalo nečiorta // sportuoju kiekviena diena, ir visokius fat-burnerius geriu ir mitybos planas sudarytas bet niciorta nieko nesigauna. ♦ nefig, nefiga, nifiga ‘ne; nieko, nė velnio’: As manau, kad netekejusioms is viso nefig gimdyti, o merginoms reikia susirasti vyrus // Jei veziesi normalu la-gamina, tai nefiga nepigiau. ♦ nekažkaip ‘nekaip, prastai; sunkiai, kebliai’: tau gyvenime nekažkaip iseis vyra susirast jei tu esi Lenkes degrados gerbeja tiesiog man net graudu pasidare zinot // ooks awesom, CL nekažkaip ir teatrode, gerai kad vienodina pavadinimus. ♦ nekažkas ‘prastai, nekaip; silpnai; nelabai’: su vienu ulanovu eu-rolygoj. Dažnai pritrukdavo zmogaus kuris patemptu kai visa komanda stringa, taspac pries atletiskas komandas. // man tie shevroletai ne kokie tik galios turi nemazai o naudos nekažkas nebent su jais gerai canjonus iveikineti. ♦ nekažką ‘prastai, nekaip, neką; silpnai; nelabai’: Suprantu kad pasportavus pusmeti jau visiem pasidaro aisku kur kas, bet pradžioj nekažka // vienas mačiau minėjo – 1.5kg per mèn max gali gryno raumens priaugti, padalink tą kg su pusė ant viso kūno ir gausi tikrai nekažką. ♦ nevetemu, nivetemu ‘keistai, nesuprantamai; ne vietoje’: man tai fūteris per ryškus, kai kur tarpų trūksta, o ir logo.. kažkur nevetemu nugrūstas // Tada nivetemu dingo elektra, nu galvoju nk tokio, jungiau iš naujo. ♦ nezahui, nizahui ‘ne už nieką, be priežasties’: pasiskolink auto numerius, prisikalk, vaziuok diena, nepazeidinedamas taisykliu.. ir nezahui niekas nestabdys ir netikrins // Mentai gali stabdyti tik tada ir ten kur yra paskelbtas dokumentu tikrinimo reidas ar kazkastai, o siaip nasharam sustabdyt ir nizahui tikrinti jie negali. ♦ nezapadlo, nizapadlo ‘nėra gėda’: kai šikna svyla tai jau pasidarė nezapadlo ir pas mentus lėkti, ne pagal panetkes kažkaip… // man juk nizapadlo ir antram pabut. ♦ nichera, nichiera ‘nieko, nė velnio; visiškai’: Bet isijungus paaiskejo, kad nichera as ten nepamenu, tai pradejau isnaujo. // man toks atsakymas nichiera netinka, gal kas zinot tiksliau? ♦ nichrena, nichrina, nichriena ‘nieko, nė velnio; visiškai’: Tipinė “žinanti, ko nori”, bet nichrena nejaučianti galimybių… // zhiurek tu ja kaip nori, paskutiniu dviejų cilindrų paskirstymo velenėliu kumšteliai nichriena nesitepa, gamyklinė nedadielka. 306 Acta Linguistica Lithuanica LXXXIII Lietuvių kalbos žargono suprieveiksmėj ę žodžių junginiai ir suaug tiniai prieveiksmiai bei jų adaptacinės ypatybės ♦ nichujutki ‘nieko’: Ir toliau sėdit čia ir komentuo j at tai, ko nichujutki nenuraukiat. ♦ nič iorta ‘nieko, nė velnio’: Vadinasi, nič iorta nesusigaudai rimtoje fantastikoje, tik apsimeti tokiu,) 2.4. Su priešdėliais po– (rus. по–), pa– ♦ pachuju, pochuju ‘vis vien, vienodai’: kiek norinčių atsiranda. Ir “pachuju” jiems, kad tu ne viena, ir ne dvidesimt km pėsčiomis nukulniavai, kol ji aptikai. // Pochuju cia daugeliui ant sveikatos jei ka. ♦ pocher ‘vis vien, vienodai’: man visiskai poxer jusu nuomone. ♦ pochren, poch­rien ‘vis vien, vienodai’: Svarbu uosto teritorija, o už tvoros pochren. // kaune tai bent tu apgailėtinų ženklinimų laikosi bent kažkiek... o vilniuje tai poch­rien ar šviesoforai, ar juostos. ♦ pochui ‘vis vien, vienodai’: Jei tau pochui, tai man tuo labiau. ♦ pochujutki ‘vis vien, vienodai’: jei tau patinka, užsidek ir važinėk:) poxujutki ką kiti sako ir galvoja:D ♦ pofig, pofiga ‘vis vien, vienodai’: Kam čia svaigt apie žiemelius, kai jam pofig tas lt krepšinis? // Beda tik ta kad LT daugumai pofiga ir nėra vieningumo. 2.5. Su priešdėliais vо– (rus. в–), vo– (rus. во–) ♦ vabščė, vabščie ‘iš viso, apskritai’: Aš tai vabščė nesupratau. // Paskutinėm minutėm,vabščie pazoras būt buvęs, taip stipriai pirmavo ir gavo ant galo, bet deja, baigėsi kaip baigėsi. ♦ vdreb ezgi 1. ‘į šipulius’: Nu bet nieko baisaus neskaitant kelių nubroz dinimus. Apranga skylėse, salmas vdreb ezgi, moco nudrožtas vienas cilindras kiau rai. 2. ‘visiškai’: sako dujos nesaugu. puikus pavyzdys – masina vdreb ezgi sudė ge, o balionas sveikas, nesprogo, į kita masina perdeti bus galima // viena iš jų priverčiau gerti su manimi ir jis vargsas nusigere vdrebezgi. ♦ vobščim ‘apskritai, bendrai kalbant’: reik ir gudrumu ir tuo pačiu švelniai ir pakankamai energingai dirbt vobščim darbas vos ne kaip su moterim;) ♦ vpizdu ‘velniop, po galais’: jei dar ir neturi nei vieno draugo kuris emigravo vpyzdu nachren ir tavo subinei reikia moket +500 ekstra lietuviškų užh postinga ir dar beliekiek užh muita. ♦ vticharia ‘slapčiomis’: jokios sodybos nebuvo uz 50m, tik ukiniai. negi spejai pasistatyt vticharia? Straipsniai / Articles 307 ROBERTAS KUDIRKA Adaptative Features of the Slang Adverbs in the Lithuanian Language: Adverbialized Word-Combination and Compound Adverbs SUMMARY There are a number of adverbialized word-combination and compound adverbs in Lithuanian slang and non-normative language. Most of them are assimilated borrowings adapted to the language system. Adaptive adverbialization of borrowed adverbs is determined by certain systemic features which are related to the territorial dialects of the Lithuanian language and the standard language. Adverbialization has several levels: complete, partial and semi-fossilized word-combination. In the slang language, adverbialized word-combination and compound adverbs are usually borrowed from Russian, with only a few borrowed from English. Adverbialization is more spontaneous in non-normative language. Adaptation can be described with the following types: a) unadapted, b) adapted graphically and phonetically, c) adapted graphically, phonetically and morphologically (after receiving an inflectional ending). More commonly, adverbialized word-combination and compound adverbs which are adapted phonetically and morphologically are used. Those which are adapted only phonetically are less commonly in use. A frequently used adverbialized word-combination due to the specifics of use can only consist of phonetically adapted forms. If the form belongs to adverbic phraseological compounds, such compounds are limited by regular rules. The article analyzes 162 adverbialized word-combination and 43 compound adverbs of Lithuanian slang. Adaptive features are determined by clear regularities: (a) slang lexicon is adapted phonetically and graphically according to the principle of substitution of foreign phonemes as close as possible to its own, (b) adverbs of slang also tend to integrate into the flexic paradigms of the Lithuanian language. Most of the prepositional constructions or adverbic phraseological compounds are phonetically and graphically adapted borrowings from the Russian language (88; 54.3%). There are few non-Slavic adverbs (9; 5.6%) and only a few borrowings from the English language (4; 2.5%). Expressive and euphonic phraseological compounds are popular in slang (24; 14.8%). Among the adverbialized word-combinations are a lot of vulgarisms: there are mostly borrowings from the Russian language (57; 35.2%); there are few dysphemisms from the Lithuanian language and calques from the Russian language (13; 8.1%). Combinations of prepositions and particles with nouns are borrowed and adapted from the Russian language (35; 81.4%). Prepositions and particles are transformed by specific adaptation: there are mostly adverbs with prefixes na- (11) and ne-, ni- (10). There are few adverbs with prefixes da-, do- (6), pa-, po- (5) and only a few adverbs with v-, vo- (3). 308 Acta Linguistica Lithuanica LXXXIII Lietuvių kalbos žargono suprieveiksmėjusių žodžių junginiai ir suaugintiniai prieveiksmiai bei jų adaptacinės ypatybės Among the compound adverbs are a lot of vulgarisms (21; 48.8%). The major part of compound adverbs can be used as word-combinations. Įteikta 2020 m. rugsėjo 9 d. ROBERTAS KUDIRKA Vilniaus universiteto Kauno fakultetas Muitinės g. 8, LT-44280 Kaunas, Lietuva [email protected] Straipsniai / Articles 309