Rytų aukštaičių panevėžiškių diferencinio požymio kaita: geoerdvinis aspektas

AGNĖ ČEPAITIENĖ Інститут литовської мови ORCID id: orcid.org/0000-0002-6018-0520 Напрями наукових досліджень: діалектологія, геолінгвістика, соціолінгвістика. AIDAS GUDAITIS Інститут литовської мови ORCID id: orcid.org/0000-0001-7098-3143 Напрями наукових досліджень: геолінгвістика, ареальні дослідження. DOI: doi.org/10.35321/all84-07 ЗМІНА ДИФЕРЕНЦІЙНОЇ ОЗНАКИ СХІДНОАУКШТАЙТСЬКОГО ПІДДІАЛЕКТУ ПАНЕВЕЖИСА: ГЕОПРОСТОРОВИЙ АСПЕКТ Зміна фонетичної диференційної ознаки у східноаукштайтському піддіалекті Паневежиса: геопросторовий підхід АНОТАЦІЯ У статті вперше в Литві методами геопросторового аналізу, що ґрунтуються на технологіях GIS, досліджується одна з фонетичних диференційних особливостей східноаукштайтського піддіалекту Паневежиса — реалізація наголошених і ненаголошених кореневих змішаних дифтонгів an, am відповідно як [ǫ], [ǫm], традиційно названа оканням. Мета дослідження — встановити зміни окання за 100 років і оцінити тяглість цієї ознаки. У статті подано аналіз окання, що ґрунтується на двох шарах діалектного матеріалу: дослідженні Пятраса Бутенаса (1932: 168–193) та аудіозаписах, що зберігаються в Архіві діалектів Інституту литовської мови. Під час оцінювання тяглості досліджуваної ознаки використано додаткові соціально-економічні та соціокультурні дані. Straipsniai / Articles 149 AGNĖ ČEPAITIENĖ, AIDAS GUDAITIS Встановлено, що ареал окавування змінився. З погляду часу перелом у зміні окавування міг відбутися в період Другої світової війни та повоєнний час. Отримані результати свідчать про досить послідовне й поступове зникнення окавування. Це підтверджують і найновіші соціально-економічні та соціокультурні дані. КЛЮЧОВІ СЛОВА: східноаукштайтське паневежиське наріччя, Petras Būtenas, окавування, геопросторовий аналіз, зміна діалектних особливостей. А Н О Т А Ц І Я У статті розглянуто одну з фонетичних диференційних рис паневежиського піднаріччя східноаукштайтського діалекту. Ця фонетична риса характеризується вимовою [ɔŋ], [ɔm] наголошених і ненаголошених напівдифтонгів an, am у корені, яку традиційно називають «окавуванням». Геопросторові методи, засновані на технології GIS, для геолінгвістичного аналізу цієї діалектної риси вперше в Литві було використано саме в цьому дослідженні. Мета дослідження — визначити зміну риси «окавування» протягом 100 років та оцінити її тяглість. У статті подано аналіз риси «окавування», що ґрунтується на двох шарах матеріалу: дослідженні Petras Būtenas (1932: 168–193) та аудіозаписах, які зберігаються в Архіві діалектів Інституту литовської мови. Для оцінювання тяглості досліджуваної фонетичної риси використано додаткові соціально-економічні та соціокультурні дані. Встановлено, що ареал та інтенсивність фонетичної диференційної риси «окавування» з часом змінилися, і вона майже зникла. З погляду часу перелом у зміні інтенсивності вживання риси «окавування» міг відбутися під час Другої світової війни та в повоєнний період. Результати свідчать про послідовне й поступове занепадання риси «окавування». Це також підтверджують новітні соціально-економічні та соціокультурні дані. КЛЮЧОВІ СЛОВА: східноаукштайтське паневежиське піднаріччя, Petras Būtenas, «окавування», геопросторовий аналіз, зміна діалектної риси. 1. ВСТУП У перших дескриптивних дослідженнях диференційні риси паневежиського піднаріччя та мовну систему піднаріччя описували як замкнену, не враховуючи її варіативності (пор. Geitler 1875¹; Вольтеръ 1886; 1904: 325–335, 338–340, 345–354; Jaunius 1970 (1898): 114–161; Барановскій 1898; Būga 1961 (1924): 82–83; Salys 1992 (1935; 1946): 114–119, 122–131; Gerullis 1930: ¹ На це спирається (Mikulėnienė 2011: 19–27). 150 Acta Linguistica Lithuanica LXXXIV Rytų aukštaičių panevežiškių diferencinio požymio kaita: geoerdvinis aspektas 35–46, 54–65, 66–76; Būtenas 1932: 168–193 та ін.). Статичний образ паневежиської підговірки подано і в пізніших фонологічних дослідженнях паневежиської підговірки (Zinkevičius 1966; Girdenis, Zinkevičius 1966: 139–147; LKT 1970: 14, 32–36; LKA I–III; Garšva 1982: 65–74; 1982a; 1984: 74–82; Ručinskaitė 1984: 72–76; Kačiūskienė 1984: 42–53; Kačiūskienė, Girdenis 1997: 31–36; Kazlauskas 1968: 10–20; Garšva 1977: 76–87; Kačiūskienė, Girdenis 1982: 189–191 та ін.). Інакше кажучи, до другої половини XX ст. ознаки паневежиської підговірки досліджувалися відповідно до критерію NORM‘o (Chambers, Trudgill 2004: 30; див. також Aliūkaitė, Mikulėnienė 2014: 32 та ін.).² Починаючи з 1970–1980-х років у працях почали оцінювати варіативність паневежиської підговірки. У якісних і кількісних дослідженнях розрізнювальних і характерних рис паневежиської підговірки береться до уваги віковий критерій, оцінюються мовна самосвідомість досліджуваних, їхні настанови, вплив мобільності на зміну мовних ознак тощо. Отже, особливості паневежиської говірки опинилися в полі досліджень різних напрямів: описових та експериментальних (пор. Zinkevičius 1975: 85; 1979: 92–93; Kačiūskienė 1982: 39–45; 1983: 24–38; 2000: 25–31; Markevičienė 2001: 29–32; Garšva 2002: 9–18; Kačiūskienė 2003: 88–92; LKTCh 2004: 30–34, 184–194; Kačiūskienė 2005: 49–53; 2005a: 499–503; Zinkevičius 2006: 74–82; Girdenis, Kačiūskienė 2006: 35–40; Kačiūskienė 2006; 2009: 61–67; Meilūnaitė 2009; Kačiūskienė 2012: 53–62 та ін.), соціолінгвістичних (Kačiūskienė 2005b; Ramonienė 2006: 137–148; Geržotaitė 2016: 121–142; Čepaitienė 2016a: 136–159 та ін.), діалектометричних (Pukevičiūtė 2015: 175–195; Čepaitienė 2016: 143–174; 2018; 2018a: 44–75; 2019: 39–74; Mikulėnienė et al. 2019; Čepaitienė, Bakšienė 2020: 1–37) та перцептивної діалектології (Aliūkaitė et al. 2017; 2020). Об’єктом цього дослідження є зміна протягом понад 100 років однієї з розрізнювальних рис східноавкштайтської паневежиської підговірки — окання. У статті оканням названо реалізацію вибраних для дослідження наголошених і ненаголошених основних змішаних дифтонгів an, am відповідно як [ɔn], [ɔm], наприклад: [¹kɔˈndɑ] ~ kanda, [¹sɔmʲˈtʲɪsʲ] ~ samtis, [²dɔŋˈɡʊs] ~ dangus, [pa²sɔmʲˈdʲɛ] ~ pasamdė, [lɔŋʲˈɡʲɛlʲɪsʲ] ~ langelis, [kɔmʲˈʃʲɪtʲ] ~ kamšyti³. Ця риса, що має неоднаковий ступінь прояву, характерна для значної ² Англ. non-mobile older rural male — осілий чоловік старшого віку, який живе в сільській місцевості. Критерій NORM‘o почав застосовуватися ще в XIX ст. у дослідженнях одного із засновників геолінгвістики Jules Gillieron’o (Chambers, Trudgill 2004: 30). ³ Терміни okavimas і okuojančios šnektos запропонував Petras Būtenas (1932: 168). Див. також терміни, обрані авторами класифікацій говірок для позначення того самого діалектного ареалу: rytiečių antrųjų (Барановский 1898: 15, 32–33), aukštaičių rytiečių pantininkų і pontininkų (Salys 1992 (1946): 104–109), rytų aukštaičių panevežiškių (Girdenis, Zinkevičius 1966: 139–147). У старих і сучасній класифікаціях говірок ареалом окання вважається ареал паневежиської підговірки, у якому варіюють реалізації змішаних дифтонгів an, am, en, em та похідних від них ą, ę. У зоні найсильнішого окання Straipsniai / Articles 151 AGNĖ ČEPAITIENĖ, AIDAS GUDAITIS для значної частини ареалу східноавкштайтської паневежиської підговірки (пор. її місце в сучасній класифікації традиційних говірок на рис. 1). 1 РИС. Ареал східноавкштайтської паневежиської підговірки та окання в сучасній класифікації говірок Zigmas Zinkevičius і Aleksas Girdenis (1966) Мета цієї статті — методами геопросторового аналізу оцінити зміну окання протягом 100 років і спрогнозувати його продовження⁴ Для досягнення мети сформульовано такі завдання: 1) спираючись на дослідження Petro Būtenas (1932: 168–193), виконане майже 100 років тому (у 1923–1932 роках), методами GIS реконструювати ареал поширення окання на початку XX ст. та оцінити тогочасну інтенсивність уживання цієї риси (див. також Čepaitienė, Gudaitis твердо-кінцеві, ненаголошені an, am, en, em і похідні від них ą, ę, а також твердо-початкові an, am переходять у [on], [om], [en], [em], [o], [e], тоді як твердо-початкові en, em реалізуються, як у літературній мові (Girdenis, Zinkevičius 1966: 139–147 та ін.). ⁴Щиро дякуємо проф. д-р Danguolė Mikulėnienė за ідею дослідження, цінні поради та консультації. 152 Acta Linguistica Lithuanica LXXXIV Зміна диференційної ознаки східноавкштайтських паневежиських говірок: геопросторовий аспект 2021); 2) спираючись на отримані результати, у виокремленому ареалі відібрати населені пункти, що входять до зон різного ступеня поширення окавання; 3) прослуховуючи переважно на початку XXI ст. зібрані на цих територіях аудіозаписи, зафіксувати рефлекси наголошених і ненаголошених у корені змішаних дифтонгів an, am у мовленні інформантів старшого та молодшого поколінь (за відсутності даних — середнього покоління)5; 4) на основі аналізу аудіозаписів оцінити зміну окавання та встановити приблизний час, коли, імовірно, припинили окавувати або замість змішаних дифтонгів [ɔn], [ɔm] почали систематичніше вживати близькі до літературної мови варіанти [an], [am]; 5) на основі соціоекономічних і соціокультурних даних (див. розділ 2) оцінити тяглість окавання. Досліджуваний матеріал становлять: 1) опубліковане у статті Бутенаса дослідження окавуючих говірок (1932: 168–193), на основі якого реконструйовано межі окавуючих говірок початку XX ст. та інтенсивність уживання (див. також Čepaitienė, Gudaitis 2021)6; 2) аудіозаписи 45 інформантів, народжених у 1888–1997 рр., зібрані у XXI ст. переважно на периферії окавуючих говірок, тобто в населених пунктах, розділених ізоглосами змішаних дифтонгів an, am (пор. LKA II: 83–86, карти № 68, 69 та ін.), (див. рис. 2); досліджено мовний матеріал 24 представників старшого, 21 — середнього та молодшого поколінь7. Прогнозуючи тяглість досліджуваної ознаки, спираємося на згадані соціоекономічні та соціокультурні дані (детальніше див. розділ 2). Застосовані в дослідженні інструменти геопросторового аналізу, що функціонують на основі технології геоінформаційних систем (GIS), дають змогу інакше, ніж дотепер, оцінювати та візуалізувати варіативність литовської мови. 5 Розглянуто лише два аудіозаписи, зроблені в другій половині XX ст. 6 Варто підкреслити, що автор відносив до окавання більше термінологічних ознак: не лише рефлекси змішаних дифтонгів an, am, обрані в цьому дослідженні, а й рефлекси наголошених і ненаголошених у корені довгих голосних q, ę та змішаних дифтонгів en, em (Būtėnas 1932: 179). 7 У дослідженні прагнули оцінити зміну окавання, спираючись на мовлення старшого та молодшого поколінь. Однак у населених пунктах, де аудіозаписів представників молодшого покоління немає, разом зі старшим поколінням вирішено досліджувати мовлення інформантів середнього віку. Straipsniai / Articles 153 AGNĖ ČEPAITIENĖ, AIDAS GUDAITIS Рис. 2. Населені пункти, обрані для дослідження окання (Čepaitienė, Gudaitis 2021) 154 Acta Linguistica Lituanica LXXXIV Зміна диференційної ознаки східноаукштайтських паневежиських говірок: геопросторовий аспект 2. МЕТОДИКА Й ІНСТРУМЕНТИ ДОСЛІДЖЕННЯ Сьогодні дослідження мовної варіативності докорінно змінюють ГІС-технології та методи, що виникли в 1950-х роках XX ст. і почали застосовуватися в лінгвістиці. За їхньою допомогою аналізувалися дані атласу американських говірок⁸ (Lee, Kretschmar 1993: 541–560), варіативність говірок західної Пенсильванії (Ayad, Luthin 2009: 1–26), зміни та межі тайських говірок (Teerarojanar at, Tingsabad 2011: 363; 2011a: 55–75); докладніше про можливості застосування ГІС-інструментів і методів у геолінгвістиці див. (Hoch, Hayes 2010: 23–36; Lameli et al. 2010, також див. Lee et al. 2018: 152–156 та ін.). Диференційні ознаки паневежиських говірок і литовські говірки загалом методами ГІС досі не досліджувалися. Реконструкція ареалу поширення окання. Щоб виокремити ареал поширення окання на початку XX ст. та оцінити тодішню інтенсивність цієї особливості, за допомогою ГІС-технологій («Esri ArcGIS Pro» та розширення) було ідентифіковано й локалізовано названі у статті Būtenas (1932: 168–209) населені пункти говірок, що окали різною мірою, а також сусідніх говірок, як їх називав автор; природні межі говірок було виокремлено й докладно описано. Локалізацію історичних населених пунктів і описаних природних меж уточнювали додатково на підставі топографічних карт Литви 1914–1945 рр. (див. карти бібліотеки Врублевських LMA) та картографічних матеріалів дослідника говірок того часу Antanas Salys: 1) німецької Karte des westlichen Rußlands (1914–1921), масштаб 1:100 000; 2) німецької Karte des Deutschen Reiches 1:100 000 Grossblatter (1940–1944), масштаб 1:100 000; 3) міжвоєнної Литви (1933–1940), масштаб 1: 100 000; 4) класифікації говірок міжвоєнної Литви (Salys 1933). Ідентифікованим населеним пунктам і полігонам ареалів говірок, що окали, та так званих сусідніх говірок⁹ було присвоєно значення інтенсивності реалізації наголошених і ненаголошених основних змішаних дифтонгів an, am як [an], [am]; [ɔn], [ɔm]; [ʒn], [ʒm]: 0 — певним варіантом не реалізуються, 1 — реалізуються змішано, 2 — реалізуються системно. Ці значення було надано точковому шару елементів центроїдів полігонів населених пунктів, що входять до досліджуваного ареалу, — загалом 2356 населеним пунктам, що входять до ареалу окання, виокремленим із шару елементів населених пунктів Литовської Республіки набору просторових даних Реєстру адрес Литовської Республіки, який публічно надає Державне підприємство Registrų centras (актуальність даних: 2020–10–01), (див. населені пункти Литовської Республіки). ⁸ Angl. Linguistic Atlas of the Middle and South Atlantic States (LAMSAS). ⁹ Докладніше про метод виокремлення полігонів див. Yamada 2016, 2–6 та наведений там список літератури, ESRI 2004, також див. Teerarojanar at, Tingsabad 2011a: 72 та ін.; також див. Mikulėnienė, Čepaitienė 2021. Straipsniai / Articles 155 AGNĖ ČEPAITIENĖ, AIDAS GUDAITIS Після застосування до шару елементів населених пунктів геостатистичного методу інтерполяції емпіричного байєсівського крігінгу (англ. Empirical Bayesian Kriging) (докладніше див. What is empirical Bayesian kriging?) було отримано растрові поверхні розподілу інтенсивності рефлексів наголошених і ненаголошених основових змішаних дифтонгоїдів an, am: [an], [am]; [ɔn], [ɔm]; [ɤn], [ɤm]. Сукупний результат інтерполяції растрових поверхонь подано на рис. 3. Прогностика тяглості окавування. Для оцінювання тяглості досліджуваної діалектної ознаки територію ареалів ідентифікованих окавуючих говірок було поділено на 418 шестикутників розміром 10 км². Для їхнього просторового аналізу застосовано метод збагачення полігонів соціально-економічними даними (докладніше див. Enrich (Analysis))¹⁰. Для збагачення згенерованих шестикутників використано демографічні та соціально-економічні дані за 2018–2019 роки, що надаються компанією Michael Bauer Research GmbH для платформи Esri ArcGIS (докладніше див. Michael Bauer Research GmbH). Шестикутники, збагачені даними про мовні особливості, демографічними та соціально-економічними даними, проаналізовано методами геостатистичного аналізу. 3. РЕКОНСТРУКЦІЯ ПОШИРЕННЯ ОКАВУВАННЯ НА ПОЧАТКУ XX СТ. ТА ІНТЕНСИВНІСТЬ ОЗНАКИ В АРЕАЛІ НА ОСНОВІ ДАНИХ БУТЕНАСА Дослідження Бутенаса засвідчило, що на початку XX ст. окавування було поширене на більшій частині північної паневезької говірки (див. Būtėnas 1932: 168–209, також пор. Барановский 1898: 15, 32–33; Salys 1992 (1946): 104–109; Girdenis, Zinkevičius: 139–147 та ін.; Čepaitienė, Gudaitis 2021), (рис. 3). За даними Бутенаса, у зазначеній площі інтенсивність окавування неоднакова. На початку XX ст. найпослідовніше окавування спостерігалося в центральній частині ареалу паневезького окавування навколо Ва́шків, Йонішке́ля, Пушало́та, Смі́льґяй, Паневе́жиса, Науяме́стіса; тут змішані дифтонгоїди з твердим початком, твердим кінцем і ненаголошені an, am реалізувалися як [ɔn], [ɔm], напр.: [¹pɔːnʲtʲɪs] ~ pantis, [¹sɔːmʲtʲɪs] ~ samtis; [²rɔŋˑkɔ] ~ ranką, [²kɔmˑpɐs] ~ kampas; [1ɔŋˑɡʲɛːlʲɪs] ~ langelis, [kɔmʲpʲɛlʲɪs] ~ kampelis (також див. табл. 1). ¹⁰ Основна функція інструментів збагачення даними — доповнювати досліджувані географічні об’єкти та їхні території демографічними, діловими, економічними або ландшафтними атрибутами, що дають змогу чіткіше зрозуміти соціально-економічне середовище дослідження. Для виконання завдання збагачення полігонів технологія Esri ArcGIS використовує набір даних гранульованих точок (англ. granular point dataset), який репрезентує населені місця та застосовує комплексний алгоритм геооброблення для обчислення геостатистичних даних. Докладніше про методику інструменту збагачення даними див. Data apportionment. 156 Acta Linguistica Lithuanica LXXXIV Rytų aukštaičių panevežiškių diferencinio požymio kaita: geoerdvinis aspektas РИС. 3. Говірки, що окавували, на початку XX ст. (Čepaitienė, Gudaitis 2021) Straipsniai / Articles 157 AGNĖ ČEPAITIENĖ, AIDAS GUDAITIS ТАБЛИЦЯ 1. Інтенсивність окавування в ареалі східноаукштайтських паневежиських án, ám ~ [ɔn], [ɔm] añ, am̃ ~ [ɔn], [ɔm] an, am ~ [ɔn], [ɔm] Vakarinis okavimo arealas − + + Centrinis okavimo arealas + + + Rytinis okavimo arealas − − + На відміну від ареалу послідовного окавування, на заході, навколо Жеймеліса, Пашвіти́ніса, Лінкуви, Пакруоїса, Кловайнів, Розалі́маса, Шедуви та Сі́дабрави, наголошені на першій частині та ненаголошені змішані дифтонги an, am вимовляються як [ɔn], [ɔm], напр.: [²ʹoŋˈkɔ] ~ ranką, [²ʹkɔmˈpɑs] ~ kampas; [lɔŋˈgɛlʲɪs] ~ langelis, [kɔmʲˈpɛlʲɪs] ~ kampelis. Наголошені на першій частині an, am паневежиські західного ареалу окавування збереглися без змін, напр.: [¹pɑˈnʲtʲɪs] ~ pantis, [¹sɑˈmʲtʲɪs] ~ samtis (див. рис. 3). І лише ненаголошені змішані дифтонги an, am реалізуються як [ɔn], [ɔm] на сході ареалу інтенсивного окавування, у напрямку говірок Салочяй, Пасваліса та ін., напр.: [lɔŋˈgɛlʲɪs] ~ langelis, [kɔmʲˈpɛlʲɪs] ~ kampelis. Наголошені на першій частині an, am тут вимовляються як [un], [um], а наголошені на другій частині — як [ɔ̄n], [ɔ̄m], напр.: [¹pʊˈnʲtʲɪs] ~ pantis, [¹sʊˈmʲtʲɪs] ~ samtis; [²ʹrʊŋˈkɔ] ~ ranką, [²ʹkʊmˈpɑs] ~ kampas. Окреслені Буте̇насом межі окавуючих говірок загалом збігаються з даними Антанаса Саліса (1933), який досліджував діалекти в той самий період (див. рис. 4). Лише території навколо Кріукай, Лігумай, Рагуви та Вадокляй мовознавці віднесли по-різному. Хоча Буте̇нас визнавав, що на зазначених територіях існувало окавування, однак воно було змішаним, а дослідження — незавершеним (1932: 191–192). У статті Буте̇наса порушуються питання формування ареалу окавування неоднакової інтенсивності, найменшої інтенсивності окавування в західному ареалі, перебігу виникнення окавування (Būtėnas 1932: 192). На думку дослідника, неясними на той час залишалися й інші історичні обставини — походження топонімів і антропонімів ареалу окавування, вплив субстрату земгальського племені, кріпацтва, межі між аукштайтами та жмудинами у XVI ст., вплив історичних чинників, пов’язаних із територіями волостей, парафій, повітів тощо, вплив літературної мови в південній частині паневежиських говірок та ін. Тому можна припустити, що з’ясування зазначених історичних обставин дало б змогу обґрунтувати й причини формування окавуючих говірок. Однак це вже мета іншого дослідження (див. Čepaitienė, Gudaitis 2021). 158 Acta Linguistica Lithuanica LXXXIV Зміна диференційної ознаки східноаукштайтських паневежиських говірок: геопросторовий аспект РИС. 4. Ареал окавування в класифікації говірок Антанаса Саліса початку XX ст. (1933), (Čepaitienė, Gudaitis 2021) 4. ЗМІНА ОКАВУВАННЯ Якщо на карту меж ареалів окавування, виділених Бутенасом і реконструйованих у цьому дослідженні, нанести сумарні показники окавування інформантів, народжених у досліджуваному ареалі в 1888–1997 рр. і переважно записаних у XXI ст., позначивши різними кольорами точки, класифіковані за інтенсивністю окавування, видно, що ознаки зміни окавування наявні вже в мовленні найстарших інформантів, а зі зменшенням віку респондентів паралельно скорочується і зона окавування (пор. рис. 5 і 6). Straipsniai / Articles 159 AGNĖ ČEPAITIENĖ, AIDAS GUDAITIS РИС. 5. Уживання окавування інформантами, народженими до Другої світової війни¹¹ РИС. 6. Уживання окавування інформантами, народженими після Другої світової війни За даними аудіозаписів, зібраних у XXI ст., у мовленні інформантів, народжених до війни (1888–1938), окавування все ж зберігається досить системно, напр.: [²ʔo̞n̪t̾o̞] ~ antrą, [²d̪o̞n̪t̾ʲʑʊ̞s] ~ dančių, [¹t̪u̞kʂt̪o̞n̪t̾ʲɪ] ~ tūkstantį, [¹t̪u̞kʂt̪o̞n̪t̾ʲɪs] ~ tūkstančiais (LKA 200, жінка, нар. 1934 р.); [o̞mʲʑiʔn̪a̞t̾ʲe̞lʲsʲ] ~ amžinatilsį, [mʊzɪ¹¹kʊ̞n̪t̪a] ~ muzikanto, [²r̞o̞n̪k̪o̞m] ~ rankomis, [²ʔo̞n̪t̪r̞s] ~ antras, [²r̞o̞n̪k̪ʊ] ~ rankų, [a̞p̪k̪o̞m¹¹rʲɪt̪a̞] ~ apkamšyta (LKA 168, жінка, нар. 1927 р.), (LKA 137, жінка, нар. 1930 р.), (див. рис. 5). Варіативність цієї діалектної ознаки наявна вже в мовленні представників старшого покоління: часто той самий інформант упереміш уживає і on, om, і an, am варіанти. Форми, характерні для літературної мови, фіксуються в усіх ареалах окавування — східному, центральному та західному, — ознака варіює навіть у мовленні того самого інформанта, напр.: [pʊs²ʔo̞n̪t̪r̞ʊ̞] ~ pusantrų, [bɛn¹d̪ʲɪt̪ɐ] ~ banditai, [²ʔo̞n̪t̪r̞a̞] ~ antra, [l̪o̞n¹k̪i̞t̪ʲ] / [l̪ɛn¹k̪i̞t̪ʲ] ~ lankyti (LKA 52, західний ареал окавування, жінка, 1936 р.); [ɪsʲ¹²g̞o̞n̪d̪a] ~ išsigando, [bɛn̪kʲ¹²ʃt̪ɪɛ̞ʊ̞] ~ anksčiau, [²k̪ɛmᵖa̞] ~ kampo, [¹s̞o̞mʲt̪] ~ samtį (LKA 111, центральний ареал окавування, жінка, нар. 1938 р.); ¹¹ Синій колір показує, що окавування в населеному пункті не зафіксовано (інтенсивність окавування — 0), а червоний — що в населеному пункті окавування інтенсивне (інтенсивність окавування — 6) як у найстарших, так і в наймолодших інформантів. 160 Acta Linguistica Lithuanica LXXXIV Зміна диференційної ознаки східноаукштайтських паневежиських говірок: геопросторовий аспект [ʒʲpːnʲtrʲo̞] ~ antrojo, [ʒʲpːnʲtrʲs] ~ antras, [rʲnʲkɑs] ~ rankas, [ˈɑmʲʒʲĩnʲkʲės] ~ amžininkės, [nʲe̞skl̞e̞nʲˈdʊmɔ̞] ~ nesklanumų (LKA 140, східний ареал окавізму, жінка, нар. 1923 р.). Центральне чи периферійне розташування населеного пункту в ареалі окавізму по суті не впливає на вживання аналізованої ознаки. І навпаки, у інформантів, народжених у повоєнний період (1945–1997), наголошені й ненаголошені змішані дифтонги an, am переважно зберігаються без змін, напр.: [kɛmbarʲukɑs] ~ kambariukas, [sɐndʲe̞lʲɪs] ~ sandelis (LKA 197, жінка, нар. 1950 р.), [ˈɑmʲʒʲɪɔ̞s] ~ amžiaus, [ˈe̞ŋkʲstʲɪ] ~ anksti, [ˈlɛŋkʲɛ] ~ lankė, [pʲe̞rˈkɑndɑ] ~ perkando (LKA 78, жінка, нар. 1949 р.), [pɑːˈskɛmʲbʲɔk] ~ paskambink, [kɛm bɑː²rʲɪ] ~ kambary, [ˈsɑːnʲdʲe̞lʲɪs] ~ sandelis, [ɪsʲˈgʲe̞ndɑ] ~ išsigando (LKA 111, жінка, нар. 1988 р.), (див. рис. 6). У групі молодших досліджуваних зафіксовано лише поодинокі випадки окавізму в околицях Пакруоїса (напр., [ˈʃlɔmʲtɑs] ~ šlamštas, [ˈɔntrɔ] ~ antrą, але [sʲʑˈprʲnʲtʲʊ] ~ suprantu, [ˈɛnʲtrɔ] ~ antrą, [ˈlɛŋgʲ] ~ langų (LKA 137, чоловік, нар. 1996 р.), Шедуви (напр., [ɔrʲkʲːʒʲɪɛ̞] / [ɛrʲkʲːʒʲɪɛ̞] ~ anksčiau, але [skɛmʲˈbʲe̞nɑ] ~ skambina, [ˈrɛŋkɑ] ~ ranka (LKA 200, чоловік, нар. 1974 р.) та Пушалота (напр., [ˈdɔŋgʲɔ] ~ dangų, але [rɛŋˈkɑs] ~ rankas, [mʊzɪˈkɑntɑs] ~ muzikantas, [ʊɑlɛnʲ²dʲe̞lʲe̞s] ~ valandėlės, [vɛnʲ²dʲe̞ns] ~ vandens (LKA 170, жінка, нар. 1995 р.). Іншими словами, встановлено, що інформанти, народжені після війни, вживають окавізм у 8,5 раза рідше, ніж народжені до війни (див. таблицю 2). Це зумовили різні історичні обставини, через які в повоєнний період, імовірно, знижувався також престиж діалектного мовлення. 2 LENTELĖ. Частотність окавізму в інформантів, народжених до війни (до 1942 р.) і після війни (від 1943 р.) (КЧО = 2,22/0,26) До Другої світової війни Після Другої світової війни Відібрані для дослідження інформанти 18 27 Частотність окавізму серед інформантів 40 7 Коефіцієнт частотності окавізму (КЧО) 2,22 0,26 Оцінивши залежність між окавізмом і віком інформантів (датою народження), встановлено чітку негативну кореляцію (що молодший інформант, то рідше він уживає окавізм). Це свідчить, що посилене в повоєнний період зникнення окавізму, яке відбувалося зі зміною поколінь, було дуже послідовним (див. рис. 7). Спадна регресійна пряма також вказує, що респонденти, народжені після 1945 р., фактично вже не вживають цієї ознаки або вживають її дуже рідко. Straipsniai / Articles 161 AGNĖ ČEPAITIENĖ, AIDAS GUDAITIS 7 РИС. Кореляція між роком народження інформантів і оканням Результати також показують зникнення меж між ареалами різної інтенсивності окання, установленими Бутенасом (див. рис. 8). Відмінності між ними ще можна почути в мовленні інформантів, народжених у 1916–1940 роках, однак респонденти, народжені пізніше, майже більше не окають; як уже зазначалося, у всіх трьох ареалах різного поширення окання трапляються лише поодинокі випадки, коли змішані дифтонги an, am реалізуються як [ɔn], [ɔm]. 8 РИС. Окання в різних вікових групах і ареалах неоднакової інтенсивності окання¹² Дещо відокремленим є західний ареал окання, у якому твердо́початкові an, am зберігаються, а твердо́кінцеві та ненаголошені реалізуються як [ɔn], [ɔm] (див. також ¹² На осі X подано інформацію про групи інформантів за ареалом окання та роком народження (розподілену за 25-річними інтервалами), на осі Y зазначено інтенсивність окання. 162 Acta Linguistica Lithuanica LXXXIV Rytų aukštaičių panevežiškių diferencinio požymio kaita: geoerdvinis aspektas рис. 3 і табл. 1). У всіх досліджених вікових групах інформантів цієї зони зафіксовано випадки окання, хоч і непослідовного (див. наведені вище приклади). Гіпотетично цю територію можна вважати останнім ареалом поширення досліджуваної ознаки. Отже, якщо розглядати часову шкалу, зміна окання фіксується вже в мовленні представників старшого покоління паневежиського говору, народжених під час Другої світової війни та в повоєнний період. Тому можна припустити, що Друга світова війна, радянська окупація, депортації місцевих жителів, створення колгоспів, меліорація, ліквідація хуторів та інші негативні соціально-економічні наслідки, імовірно, вплинули на процес зміни окання, що розпочався. Якщо ж розглядати просторовий аспект, тобто поширення ознаки на певній території, можна припустити, що зміна окання відбувалася так: спочатку від окання відмовилися у мовно змішаному східному ареалі окання, приблизно в той самий час — у центральній зоні окання (перестали о́кати в найвиразнішій, легко помітній позиції — у вимові твердо́початкових an, am, напр., [¹'kɔ̞nd̪ə] ~ kanda, [¹'sɔ̞mʲtʲɪs] ~ samtis), а найпізніше перестали о́кати в західному ареалі. 5. ТРИВАЛІСТЬ ОКАННЯ Кількісний аналіз соціально-економічних показників XXI ст. (освіти, безробіття та купівельної спроможності) в ареалі говорів, що окають, виявив чітку відмінність між північним і південним ареалами (див. рис. 9). Як видно з рис. 9, у північній зоні пурпурового кольору переважають жителі з нижчим рівнем освіти, які отримують менші доходи; рівень безробіття тут вищий. Південна блакитна частина, навпаки, заселена паневежисьцями з вищою освітою, високими доходами та меншим ризиком безробіття. Отже, тут очевидна урбанізація, що триває, але не забезпечує тяглості традиційного паневежиського говору й стимулює його зміну (рис. 9). Після проведення багатокритеріального кластерного аналізу показників купівельної спроможності, безробіття та чисельності населення старшого покоління в ареалі говорів, що окають (див. How Multivariate Clustering works), було виявлено статистично достовірні території, які показують, що північна частина ареалу поширення окання вирізняється нижчими показниками купівельної спроможності та вищим рівнем безробіття; тут переважають жителі віком понад 60 років (червоний колір, див. рис. 10). Дослідження литовських діалектів показують, що такі зазначені вище соціально-економічні та демографічні обставини є досить сприятливими для життєздатності традиційних рис паневежиського говору, а отже й окання, якщо воно ще збереглося (пор. згаданий критерій NORM’а як гарантію тяглості традиційного говору; див. також Chambers, Trudgill 2004: 30; Aliūkaitė, Miku­lėnienė 2014: 32; Čepaitienė 2018: 21–22 та ін.). Straipsniai / Articles 163 AGNĖ ČEPAITIENĖ, AIDAS GUDAITIS 9 РИС. Показники рівня освіти, безробіття та купівельної спроможності в ареалі говірок з окавізмом XXI ст.13 На рисунку також видно чотири кластери, або соціально-економічні центри (синій колір), заселені більшою кількістю молодих сімей; тут якість життя вища порівняно з рештою ареалу: це території навколо міст Пасваліс, Пакруоїс і Паневежис, а також навколо Радвілішкіса (пор. з показниками площі всієї Литви, див. Mikulėnienė, Čepaitienė 2021). 13 У зоні блакитного кольору зафіксовано високі показники купівельної спроможності та більшу частку населення з вищою освітою у відсотковому вираженні, у пурпуровій — вищі показники безробіття та більшу частку населення з початковою освітою у відсотковому вираженні. 164 Acta Linguistica Lithuanica LXXXIV Rytų aukštaičių panevėžiškių diferencinio požymio kaita: geoerdvinis aspektas 10 рис. Багатокритеріальна кластеризація показників купівельної спроможності, безробіття та жителів старшого покоління (віком 60 років і більше) в ареалі говірок з окавізмом XXI ст.¹⁴ Інакше кажучи, у цих ареалах на основі традиційної паневезької підговірки формуються нові діалектні утворення: це регіолект західних східних верхньолитовців, центром якого є Паневежис, і геолект Пасваліса (Aliūkaitė, Mikulėnienė 2014a: 257–266; Čepaitienė 2018; 2019: 39–74 та ін.). Їхньою мовною основою є не диференційні ознаки паневезької підговірки, однією з яких є окавізм, а, навпаки, непомітні для носіїв говірки діалектні ознаки¹⁵. Тому ці розглянуті зони слід вважати територіями, де окавізм, імовірно, зник найперше. ¹⁴ Число 1 позначає територію, де зафіксовано низьку купівельну спроможність, високий рівень безробіття та більшу частку жителів старшого покоління, число 2 — площу, де встановлено високу купівельну спроможність, низький рівень безробіття та меншу частку жителів старшого покоління. ¹⁵ Наприклад, ненаголошені довгі голосні основи ė, ie вимовляються як [ę], а o, uo — як [o̞], ([pʲe̞nʲe̞lʲə] ~ pienelio, [do̞nʲiːtʲe̞] ~ duonytę, [kʲe̞dʲaɪ̯nʲʊ] ~ Kėdainiu); вимова ненаголошених довгих голосних основи y, ū як коротких голосних зниженого підйому [ɪ], [ʊ], ([gʲɪ̯vʲe̞nʲtʲɪ] ~ gyventi, [paʒʲʊ̯rʲe̞k] ~ pažiūrėk); ненаголошеного або такого, що має відтяжний наголос, короткого голосного основи (і скороченого з довгого) i перед Straipsniai / Articles 165 AGNĖ ČEPAITIENĖ, AIDAS GUDAITIS Підсумовуючи дані дослідження, можна прогнозувати, що окавізм із часом, імовірно, зникне й більше не буде частиною комплексу діалектних маркерів геолекту Пасваліса та (або) регіолекту західних східних верхньолитовців, центром якого є Паневежис (щодо терміна див. Mikulėnienė 2019: 60–61). Можна вважати, що після можливого зникнення окавізму комплекс діалектних маркерів діалектних утворень, які формуються або вже сформувалися на згаданій території паневезької підговірки, складатимуть інші більшою чи меншою мірою виразні фонологічні, морфологічні та дериваційні маркери (Mikulėnienė 2019: 60–61). 6. ВИСНОВКИ Оцінивши методами геопросторового аналізу зміну окавізму протягом 100 років, можна зробити такі попередні висновки. Одна з диференційних ознак північно-східних верхньолитовців паневезької підговірки — реалізація наголошених і ненаголошених основних мішаних дифтонгів an, am як [ɔn], [ɔm], або окавізм, — змінюється: дедалі частіше носії говірки вживають варіанти [an], [am], ближчі до літературної мови. З погляду часу перелом у зміні окавізму міг відбутися в період Другої світової війни та післявоєнний період. У мовленні інформантів, народжених у цей період, виявлено ознаки зміни або занепаду окавізму. У просторовому аспекті зміна окавізму, імовірно, відбувалася в такій послідовності: насамперед від окавізму відмовилися у мовно змішаному східному ареалі окавізму, приблизно в той самий час — у центральній зоні окавізму, а найпізніше перестали вживати окавізм у західному ареалі окавізму. Спочатку відмовилися від найвиразнішого окавізму — реалізації твердопочаткових an, am як [ɔn], [ɔm]. Гіпотетично початковими осередками занепаду окавізму можна вважати найбільші міста на території паневезької підговірки: Паневежис, Пасваліс, Пакруоїс та околиці Радвілішкіса. Можна прогнозувати, що окавізм із часом, імовірно, зникне й більше не буде частиною комплексу діалектних маркерів геолекту Пасваліса та (або) регіолекту західних східних верхньолитовців, центром якого є Паневежис. LITERATŪRA IR ŠALTINIAI Ayad Yasser, Luthin Herb 2009: Картографування діалекту: застосування ГІС у дослідженні діалекту Західної Пенсильванії. – The 2009 ESRI International User Conference — перед м’яким приголосним рефлекс [ę], а перед твердим — [ɔ] ([ˈmʲɛˈkʲɛ] ~ miškė, [ɡʲɛˈu̯ʲɛˈnʲɔməs] ~ gyvenimas) та ін. 166 Acta Linguistica Lithuanica LXXXIV Rytų aukštaičių panevežiškių diferencinio požymio kaita: geoerdvinis aspektas Матеріали конференції, 13–17 липня, Сан-Дієго, Каліфорнія, США, 1–26. Доступ в інтернеті: http:// proceedings.esri.com/library/userconf/proc09/uc/papers/pap_1686.pdf. Aliūkaitė Daiva, Mikulėnienė Danguolė, Čepaitienė Agnė, Brazaitienė Laura 2020: Варіанти литовської мови: перспективи дослідника та пересічного члена мовної спільноти: колективна монографія, уклад. D. Aliūkaitė, D. Mikulėnienė, Вільнюс: видавництво Вільнюського університету. Aliūkaitė Daiva, Mikulėnienė Danguolė, Čepaitienė Agnė, Geržotaitė Laura 2017: Варіативність мови та її оцінювання з погляду перцептивної діалектології: образи варіантів і місцевостей: колективна монографія, уклад. D. Aliūkaitė, D. Mikulėnienė, Вільнюс: видавництво Вільнюського університету. Aliūkaitė Danguolė, Mikulėnienė Danguolė 2014: Геолінгвістика: ідеологія, теорія та методи. Основні поняття. – Литовські діалекти початку XXI ст.: геолінгвістичне та соціолінгвістичне дослідження (карти та їхні коментарі), уклад. D. Mikulėnienė, V. Meiliūnaitė, Вільнюс: Briedis, 29–47. Aliūkaitė Danguolė, Mikulėnienė Danguolė 2014a: Особливості формування геолектів і регіональних діалектів у Литві. – Литовські діалекти початку XXI ст.: геолінгвістичне та соціолінгвістичне дослідження (карти та їхні коментарі), уклад. D. Mikulėnienė, V. Meiliūnaitė, Вільнюс: Briedis, 257–266. ArcGIS. Data apportionment. Prieiga internete: https://developers.arcgis.com/rest/geoenrichment/api-reference/data-apportionment.htm#ESRI_SECTION1_206F094B25E540B3A01DB46E499EB08C. Būga Kazimieras 1961: Вибрані праці 3, Вільнюс: Державне видавництво політичної та наукової літератури. Būtenas Petras 1932: Межі окуючих говірок верхньолитовського діалекту. – Archiwum Philologicum III, 168–209. Chambers Jack K., Trudgill Peter 2004: Діалектологія, друге видання, Кембридж: Cambridge University Press. Čepaitienė Agnė 2016: Кількісне дослідження диференційних діалектних ознак: випадок східних верхньолитовських паневежиських і ширвинтіських говірок. – Acta Linguistica Lithuanica 74, 143–174. Čepaitienė Agnė 2016a: Соціокультурні мережі західних верхньолитовських каунасців і східних верхньолитовських паневежисьців. – Прикладна лінгвістика 8, 136–159. Доступ в інтернеті: http://mif.vu.lt/ojs/index.php/taikomoji-kalbotyra/article/view/95/86. Čepaitienė Agnė 2018: Зміна верхньолитовських піддіалектів на початку XXI ст.: зіставний геолінгвістичний аспект: докторська дисертація, Вільнюс: Інститут литовської мови. Straipsniai / Articles 167 AGNĖ ČEPAITIENĖ, AIDAS GUDAITIS Čepaitienė Agnė 2018a: Зміна діалектних особливостей в околицях Рамігали. – Проблеми історії мови та діалектології 5, уклад. R. Bakšienė, N. Morozova, Vilnius: Lietuvių kalbos institutas, 44–75. Čepaitienė Agnė 2019: Геолект Пасваліса: діалектні особливості з погляду діалектометрії. – Прикладна лінгвістика 12, 39–74. Доступ в інтернеті: https://taikomojikalbotyra.lt/ojs/index.php/taikomoji-kalbotyra/article/view/183/131. Čepaitienė Agnė, Bakšienė Rima 2020: Кількісний аналіз східноаукштайтських піддіалектів литовської мови. – Scando-Slavica 65, 1–37. Čepaitienė Agnė, Gudaitis Aidas 2021: Реконструкція меж говірок із окавізмом Петра Бутенаса. – Культурні студії в Паневежисі: Пятрас Бутенас (прийнято до друку). Enrich (Analysis). Доступ в інтернеті: https://pro.arcgis.com/en/pro-app/latest/tool-reference/analysis/enrich.htm. ESRI 2004: ArcGIS Desktop Help, Redlands: ESRI Press. Garšva Kazimieras 1977: Взаємозв’язок акцентуації та вокалізму в діалекті північно-західних паневежиських. – Питання литовської лінгвістики 17, 76–87. Garšva Kazimieras 1982: Важливіші особливості фонології північно-західних паневежиських. – Baltistica 18(1), 65–74. Garšva Kazimieras 1982a: Тексти говірок околиць Йонішкеліса, Vilnius: Vilniaus universiteto leidykla. Garšva Kazimieras 1984: Тривалість і вершина інтенсивності акутиних та циркумфлексних звуків північно-західних паневежиських. – Праці АН Литовської РСР 2(87), серія A, 74–82. Garšva Kazimieras 2002: Розвиток фонетики паневежиських по обидва боки латвійського кордону. – Acta Linguistica Lithuanica 47, 9–18. Gerullis Georg 1930: Литовські діалектологічні студії, Leipzig: Markert & Petters Verlag. Geržotaitė Laura 2016: Діалектна самосвідомість молодих шяуляйців і паневежиських: межі в ментальних картах. – Acta Linguistica Lithuanica 74, 121–142. Girdenis Aleksas, Kači uškienė Genovaitė 2006: Наголоси дифтонгів: північні жемайти та північні паневежиські. – Acta humanitaria universitatis Saulensis 1, 35–40. Girdenis Aleksas, Zinkevičius Zigmas 1966: Про класифікацію литовських діалектів. – Kalbotyra 14, 139–147. Hoch Shawn, Hayes James 2010: Геолінгвістика: інтеграція географічних інформаційних систем і науки. – The Geographical Bulletin 51, 23–36. Як працює багатовимірне кластерування. Доступ в інтернеті: https://pro.arcgis.com/en/pro-app/latest/tool-reference/spatial-statistics/how-multivariate-clustering-works.htm. 168 Acta Linguistica Lithuanica LXXXIV Диференціація східноаукштайтського піддіалекту паневежишкяй… геопросторовий аспект Yamada Ikuho 2016: Thiessen polygon. – The International Encyclopedia of Geography, за ред. D. Richardson, N. Castree, M. F. Goodchild, A. Kobayashi, W. Liu, R. A. Marston, John Wiley & Sons, Ltd, 2–6. Jaunius Kazimieras 1898 (1970): Panevėžiškių tarmė. Kalbininkas Kazimieras Jaunius, sud. V. Drotvinas, V. Grinaveckis. Vilnius: Mintis. Kačiūskienė Genovaitė 1982: Vakarinių šiaurės panevėžiškių balsių kiekybė ir jos fonologinė interpretacija. – Kalbotyra 33(1), 39–45. Kačiūskienė Genovaitė 1983: Šiaurės panevėžiškių murmamučių balsių fonetinės ypatybės, distribucija ir fonologinė interpretacija. – Kalbotyra 34(1), 24–38. Kačiūskienė Genovaitė 1984: Šiaurės panevėžiškių tarmės balsių psichoakustinė klasifikacija. – Kalbotyra 35(1), 42–53. Kačiūskienė Genovaitė 2000: Nekirčiuotų i/u ir ę/ǫ vartojimas Joniškėlio ir Pakruojo apylinkių rišliuosiuose tekstuose. – Baltu filologija IX, 25–31. Kačiūskienė Genovaitė 2003: Trečiojo amžiaus universitetas Šiauliuose: klausytojų požiūris į gimtąją tarmę. – Pedagogika 69, 88–92. Kačiūskienė Genovaitė 2005: Panevėžio tarmių aprašas – pirmoji mokslinė šiaurės panevėžiškių tarmės studija. – Kalbos istorijos ir dialektologijos problemos 1, 49–53. Kačiūskienė Genovaitė 2005a: Antano Baranausko ir Kazimiero Jauniaus vieta šiaurės panevėžiškių tarmės tyrimo istorijoje. – Lietuvių katalikų mokslo akademijos suvažiavimo darbai 19, 499–503. Kačiūskienė Genovaitė 2005b: Sodybų statinių pavadinimai šiaurės panevėžiškių tarmėje: anketinis tyrimas. – Žmogus kalbos erdvėje 4, 60–64. Kačiūskienė Genovaitė 2006: Šiaurės panevėžiškių tarmės fonologijos bruožai, Vilnius: Vilniaus universiteto leidykla. Kačiūskienė Genovaitė 2009: Sakytinės lietuvių kalbos tekstynas: tarminių formų vartosena. – Filologija 14, 61–67. Kačiūskienė Genovaitė 2012: Tarmių fonetinių ypatybių atspindžiai „Sakytinės lietuvių kalbos tekstyne“. – Baltistica 8, 53–62. Kačiūskienė Genovaitė, Girdenis Aleksas 1982: „Žiemgališkoji“ anaptiksė šiaurės panevėžiškių tarmėje ir jos kilmė. – Baltistika 18(2), 189–191. Kačiūskienė Genovaitė, Girdenis Aleksas 1997: Регіональні інтонації східноаукштайтського та північно-жемайтського говорів: спільні риси й відмінності. – Kalbotyra 46(1), 31–36. Kazlauskas Jonas 1968: Історична граматика литовської мови, Вільнюс: Mintis. Straipsniai / Articles 169 AGNĖ ČEPAITIENĖ, AIDAS GUDAITIS Lameli Alfred, Kehrein Roland, Stefan Rabanus (ред.) 2010: Мова і простір: міжнародний довідник лінгвістичної варіативності. Т. 2: Картографування мовних даних, Берлін: Mouton de Gruyter. Lee Jay, Kretzschmar Wiliam A. 1993: Просторовий аналіз лінгвістичних даних за допомогою функцій GIS. – International Journal of Geographic Information Systems 7(6), 541–560. Lee Jay, Jiajun Qiao, Han Dong 2018: GIS у лінгвістичних дослідженнях. – Computer Science, 152–156. Населені пункти Литовської Республіки. Доступ в інтернеті: https://www.arcgis.com/home/item.html?id=66816b6b9033409aa36b8a06c07ba9e8. LKA I – Атлас литовської мови, т. 1: Лексика, відповідальний редактор K. Morkūnas, Вільнюс: Mokslas, 1977. LKA II – Атлас литовської мови, т. 2: Фонетика, відповідальний редактор K. Morkūnas, Вільнюс: Mokslas, 1982. LKA III – Атлас литовської мови, т. 3: Морфологія, відповідальний редактор K. Morkūnas, Вільнюс: Mokslas, 1991. LKT 1970: Діалекти литовської мови. Хрестоматія, ред. E. Grinaveckienė, K. Morkūnas, Вільнюс: Mintis. LKTCh 2004: Хрестоматія діалектів литовської мови, упоряд. R. Bacevičiūtė, A. Ivanauskienė, A. Leskauskaitė, E. Trumpa, Вільнюс: Видавництво Інституту литовської мови. Карти бібліотеки Литовської академії наук імені Врублевських. Доступ в інтернеті: https://maps-lmavb.hub.arcgis.com/. Markevičienė Žaneta 2001: Тексти аукштайтських говорів II, Вільнюс: видавництво Вільнюського університету. Meiliūnaitė Violeta 2009: Вокалізм південних паневежиських говорів та особливості його розвитку, Каунас: Університет Вітаутаса Великого, Інститут литовської мови. Michael Bauer Research GmbH. Prieiga internete: http://downloads.esri.com/esri_content_doc/dbl/int/MB-Research_Notes_July_2020.pdf. Mikulėnienė Danguolė 2011: Внесок Leopold Geiter у литовську діалектологію: геолінгвістичний аспект. – Dialektologie a geolinguistika v současné střední Evropě, 19–27. Mikulėnienė Danguolė 2019: Номенклатура діалектних рис: від діалектних ознак до маркерів діалектності. – Respectus philologicus 35(40), 51–62. Mikulėnienė Danguolė, Čepaitienė Agnė 2021: Поняття пункту діалектологічного атласу. – Baltistica (прийнято до друку). 170 Acta Linguistica Lithuanica LXXXIV Зміна диференційної ознаки східноаукштайтського піддіалекту паневежишків: геопросторовий аспект P u k e v i č i ū t ė A g n ė 2015: Східні аукштайти-паневежишки: кластерний аналіз у пошуках діалектності. – Acta Linguistica Lituanica 72, 175–195. R a m o n i e n ė M e i l u t ė 2006: Ставлення до літературної мови та діалекту: випадок Йонішкеліс. – Kalbos kultūra 7, 137–148. R u č i n s k a i t ė I r e n a 1984: Якісна опозиція голосних «мурмамуйських» у північному паневежиському діалекті. – Kalbotyra 35(1), 72–76. S a l y s A n t a n a s 1933: Кілька зауважень до історії діалектів. – Archivum Philologicum 4, 21–34. S a l y s A n t a n a s 1992: Твори, т. 4: Діалекти литовської мови, Рим: Литовська католицька академія наук. T e e r a r o j a n a r a t S i r i v i l a i, T i n g s a b a d h K a l a y a 2011: Використання GIS у лінгвістичному дослідженні: випадок діалектної зміни в північно-східному регіоні Таїланду. – Procedia Social and Behavioral Sciences 21, 362–371. T e e r a r o j a n a r a t S i r i v i l a i, T i n g s a b a d h K a l a y a 2011a: Підхід на основі GIS до дослідження меж діалектів. – Dialectologia 6(2011), 55–75. Що таке емпіричний байесівський кригінг? Доступ в інтернеті: https://pro.arcgis.com/en/pro-app/latest/help/analysis/geostatistical-analyst/what-is-empirical-bayesian-kriging-.htm. Z i n k e v i č i u s Z i g m a s 1966: Литовська діалектологія, Вільнюс: Mintis. Z i n k e v i č i u s Z i g m a s 1975: Про зміну č’, dž’ // t’, d’ у парадигмі іменних частин мови північного паневежиського піддіалекту. – Kalbotyra 26(1), 85. Z i n k e v i č i u s Z i g m a s 1979: Відтягування наголосу та акцентуаційні парадигми. – Kalbotyra 30(1), 90–93. Z i n k e v i č i u s Z i g m a s 2006: Походження литовських діалектів, Вільнюс: Видавництво Інституту литовської мови. Б а р а н о в с к и й А н т о н и й Я. 1898: Нотатки про литовську мову та словник, Санктпетербургъ: Типографія Императорской Академіи Наукъ. В о л ь т е р ъ Э д у а р д ъ А. 1886: Программа для указанія особенностейъ говоровъ Литвы и Жмуди, Санкт Петербургъ: Типографія Императорской Академіи Наукъ. В о л ь т е р ъ Э д у а р д ъ А. 1904: Литовская хрестоматія 2, Санкт Петербургъ: Типографія Императорской Академіи Наукъ. Straipsniai / Articles 171 AGNĖ ČEPAITIENĖ, AIDAS GUDAITIS Зміна фонетичної диференційної ознаки у східноаукштайтському піддіалекті Паневежиса: геопросторовий підхід РЕЗЮМЕ У статті розглянуто одну з фонетичних диференційних ознак східноаукштайтського піддіалекту Паневежиса. Ця фонетична ознака характеризується вимовою [ɔn], [ɔm] наголошених і ненаголошених напівдифтонгів an, am у корені, що традиційно називається «окавуванням». Геопросторові методи геолінгвістичного аналізу, засновані на технології GIS, уперше в Литві застосовано для дослідження цієї діалектної ознаки. Мета цього дослідження — визначити зміну ознаки «окавування» протягом 100 років і оцінити її тяглість. Проаналізований матеріал ґрунтується на даних двох досліджень, проведених у різні періоди. Перше було опубліковано у статті Петераса Бутенаса (1932), де визначено точні межі фонетичної ознаки «окавування» на території східноаукштайтського піддіалекту Паневежиса. Друге дослідження автори цієї статті провели на основі аудіозаписів 45 респондентів, народжених у період від 1888 до 1997 року; записи зроблено на початку 21st століття переважно на периферії ареалу фонетичної ознаки «окавування». Результати обох досліджень відображено на цифрових картах, створених за допомогою інструментів і методів GIS. Виявлено, що ареал і інтенсивність фонетичної диференційної ознаки «окавування» з часом змінилися, і вона майже зникла. З погляду часу перелом у зміні інтенсивності вживання ознаки «окавування» міг відбутися під час Другої світової війни та в післявоєнний період. Результати свідчать про послідовне й поступове занепадання ознаки «окавування». Це також підтверджують новітні соціально-економічні та соціокультурні дані. Подано 23 травня 2021 р. AGNĖ ČEPAITIENĖ AIDAS GUDAITIS Lietuvių kalbos institutas Petro Vileišio g. 5, LT-10308 Vilnius, Lietuva [email protected] [email protected] 172 Acta Linguistica Lithuanica LXXXIV