P. Slavėnas ir žodis „komunizmas“

(Зарасайський район) і Апидимай (Тельшяйський район). На думку проф. Л. Мулевічюса, слово апидеме нині має не одне лексичне значення: не лише «земельна ділянка між садибами села або на його околиці», а й «місце колишньої садиби; місце, де стояла садиба». Останнє значення не виокремлено навіть у великому «Словнику литовської мови». 1979 року в Інституті історії відбулася відкрита дискусія про назви станів, оскільки привілейований стан феодального періоду Литви називали по-різному: станом бояр і шляхти. Підсумовуючи цю дискусію, проф. Л. Мулевічюс написав статтю, у якій стверджував, що в Литві в періоди феодалізму й капіталізму було чотири основні стани: духовенство, бояри, міщани й селяни. Інакше їх слід називати термінами духовенство, боярство, міщанство й селянство. Prof. L. Mulevičius domėjosi ir filologijos dalykais, bet savo nuomonės niekam neprimetė, buvo labai tolerantiškas, Vydūno žodžiais tariant, saulėtas žmogus. Deja, apie jo veiklą jau reikia kalbėti būtoju laiku. Ji jau tapo Lietuvos mokslo istorija. Kazimieras GAIVENIS П. Славе̇нас і слово комунізм Prof. P. Slavėnas (1901–1991), žymus Lietuvos astronomas, buvo plačių interesų mokslininkas. Jis domėjosi ne tik astronomija, fizika, gamtos mokslais, bet ir kalbotyra. P. Slavėnas keliolika metų buvo Terminologijos tarybos prie MA prezidiumo narys, nuolat bendravo su kalbininkais. П. Славе̇нас був великим ерудитом. Він міг годинами розповідати лінгвістам не про астрономію, а про свої теорії мовознавства. Добре знаючи не лише античні, а й багато сучасних іноземних мов, він любив зіставляти їх і робити далекосяжні узагальнення. Особливо П. Славе̇нас любив порівнювати балтійські мови не лише з германськими та слов’янськими, а й навіть із семітськими, тюркськими та іншими віддаленішими неіндоєвропейськими мовами. Навіть фахівцеві було важко розібратися, що в тих його теоріях раціональне, а що належить до фантазії. Однак професор, як і належить великому вченому, був дуже толерантним і не сердився, якщо мовознавці не завжди вірили його міркуванням. Він любив також прогнозувати майбутнє мов. На цю тему він написав для «Культури мови» статтю, яка, 76 дещо виправлена й скорочена, була надрукована у 35-му зошиті. Ось що в ній писав П. Славе̇нас і на які аналогії спирався: «Відмінності між старими й новими європейськими мовами можна пояснити не давністю й новизною, а сусідством з іншими мовними сім’ями. Семіти та споріднені з ними племена споконвіку мало відмінювали й уживали артиклі, а угро-фінни мали й досі мають із десяток відмінків. Греки, сусідячи із семітськими фінікійцями, рано спростили відмінювання й звикли до артикля, а балти й слов’яни, сусідячи з угро-фіннами, і досі відмінюють, як у давнину. До речі, шведи, сусідячи з фінами, не відновили складного відмінювання, проте часто додають артикль у кінці іменника, наче відмінкове закінчення» тощо. Далі прогнозувалося майбутнє литовської мови: «Передусім звузиться різноманітність відмінків, особливо з поширенням родового. Натомість частіше вживатимуться прийменники. Крім того, ролі прийменників набудуть деякі іменники. Отже, забиватимемо цвях не молотком, а за допомогою молотка; хворий помре завдяки холері» тощо. Тут справжні явища мовного розвитку також переплітаються з науковою вигадкою, і, кажучи словами людської мови, важко зрозуміти, де початок, а де — кінець. Близько 1970 року П. Славе̇нас, спираючись на польський багатомовний словник астрономічних термінів, почав укладати власний словник астрономічних термінів. Працював він кілька років, постійно приходячи до Інституту литовської мови й літератури порадитися з термінологами щодо того чи іншого питання. Якось знайомий науковець з-за кордону надіслав лексикографу А. Ліберісу великий словник англійської мови Вебстера. Пошта довго не видавала цю посилку (такі посилки зазвичай надходили до спеціального поштового відділення у Вільнюсі, біля залізничного вокзалу). Привезений величезний словник ми всі гуртом почали гортати й гадати, що могло там «зачепити». Саме тоді до нашої робочої кімнати зайшов П. Славе̇нас. І він почав розглядати словник. — Подивимося, — каже А. Ліберіс, — як у ньому визначено слово комунізм. У тому словнику Вебстера біля деяких слів наводили не лише синоніми, а й антоніми. Біля слова комунізм було зазначено синонім анархізм. П. Славе̇нас засміявся: — Анархізм!.. Не анархізм, а авторитаризм, жахлива й огидна автократія. Відтоді, як було сказано ці слова, минуло вже понад 20 років. П. Славе̇нас давно вже відійшов у царство Аїда. Однак його прямота й відвертість у ті часи «tempus nostrum jubet silentium» і тепер захоплюють. K. GAIVENIS 1Наш час велить мовчати. 77