Matematikos terminų žodyno sulaukus

Костас УШПАЛІС ДОЖИВШИСЬ ДО СЛОВНИКА МАТЕМАТИЧНИХ ТЕРМІНІВ Щоб і литовська мова була рівноправною з мовами сучасних культурних і цивілізованих народів, потрібно, щоб ми мали не лише правильну, добре впорядковану літературну мову — цього, можливо, вистачало на початку цього століття, — а й правильну наукову мову. Адже наукова мова — це та сама літературна мова плюс наукова термінологія. Тому, щоб зберегти життєздатність нашої мови та її престиж (не лише серед фахівців-мовознавців), треба швидше впорядковувати й унормовувати, а там, де бракує, створювати литовську наукову термінологію. Наголошую: литовську, а не міжнародну, бо, на думку декого, немає потреби створювати чи унормовувати литовські терміни. Досить узяти міжнародні (або, ще простіше, іншомовні) терміни й додати до них литовські закінчення та суфікси. Так буде простіше й науковіше (додамо — і швидше приведе на Захід). Щоб ми мали литовську наукову мову, потрібно, аби якомога більше термінів були справді литовськими. Тому кожна стаття чи видання про терміни наук, тим паче словник термінів, викликає великий інтерес — цікаво, що нового він дав для розвитку нашої наукової мови. Ми давно з нетерпінням чекали на вихід «Словника математичних термінів» (MTŽ). Хоча в «Словнику фізичних термінів» (FTŽ), надрукованому 15 років тому, є деякі найнеобхідніші для фізиків математичні терміни, їх недостатньо. Ми знаємо, що комісія з математичної термінології створила багато нових литовських термінів або замінила ті, що вживалися раніше, тому хотілося якнайшвидше з ними ознайомитися. Я не збираюся писати рецензію на цей словник — не вважав себе достатньо компетентним для цього. Хочу лише поговорити про деякі спільні або близькі терміни математики й фізики, обговорити спільні риси та відмінності їхнього вживання. Часом доводиться чути докори: чому фізики й математики вживають різні терміни для позначення тих самих понять значення і величина (див. FTŽ і MTŽ). Невже вони не можуть домовитися про один спільний термін? Хочу відповісти, що ці різні терміни вживаються свідомо і жодної незгоди тут немає. Один термін слід уживати лише тоді, коли 27 поняття однакові (тобто йдеться про одне й те саме поняття). У цьому разі терміни значення і величина вживаються для позначення різних понять. Математики терміном значення вказують, яке число (чи іншу математичну величину) або якого типу число він позначає, чи якою є його величина. Фізики терміном величина вказують, наскільки або яким чином фізичну величину оцінено в обраній (зазвичай міжнародній) системі одиниць. Наприклад, фізик скаже: «У формулі вільного падіння значення величини g — це прискорення вільного падіння, а її величина становить 9,81 м/с²», або: «Значення сталої Планка h у фізиці дуже велике, а її величина зовсім крихітна (6,6·10⁻³⁴ J.s)». Обидві ці величини оцінено експериментально. Багато фізичних величин можна оцінити й теоретично — обчислити за допомогою математичних формул або моделей. Іноді справді ті самі поняття в суміжних галузях науки позначаються різними термінами. Тоді вже важко уникнути плутанини. Таким прикладом є вживання в литовській мові термінів компонент і компонента. Обидва вони походять від того самого латинського слова componens (род. відм. componentis). Але навряд чи їх можна вважати міжнародними. Англійці вживають лише component, німці — лише Komponente, французи — ні того, ні іншого, а росіяни — обидва. Обидва вони означають складову частину чогось (приладу, пристрою, хімічної сполуки чи суміші). Перший найчастіше вживають техніки й хіміки, а другий — математики. Фізикам часто доводиться в одному й тому самому тексті вживати обидва ці терміни. Наприклад, у теорії електромагнетизму напруженість поля описується тензором електромагнітного поля, компонентами якого (складовими частинами) є напруженість електричного поля та напруженість магнітного поля (див. FTŽ). А компонентами згаданого тензора (також його складовими частинами) є компоненти векторів напруженості електричного й магнітного полів (MTŽ). Отже, доводиться казати компоненти компонентів або компоненти є компонентами. Щоб уникнути плутанини, замість обох цих термінів ми часто вживали литовський термін складова, який раніше поряд із компонентою вживали й математики. Тепер у новому MTŽ від складової відмовилися, залишили лише компоненту. Можливо, і небезпідставно. Комісія з фізичної термінології, розглядаючи ці питання, зауважила, що в усіх словниках литовської мови (навіть шкільних) є гарне, милозвучне литовське слово «sąn- 28 ас», яке саме й означає складову частину чогось, тому пропонує вживати його як термін і технікам, і хімікам, і фізикам, і математикам замість компонентаса й компоненте (або принаймні поряд із ними як литовський відповідник). Такий короткий, милозвучний термін легко приживається й швидко поширюється. Фізики й математики не узгодили вживання термінів образ і відображення. У повсякденній мові між цими поняттями немає чіткої межі. У фізиці зазвичай терміном образ позначають сам предмет, а відображення — його двійник, що утворився внаслідок відбиття світла або проходження його крізь якийсь оптичний прилад (лінзу, бінокль, фотоапарат тощо). Під час укладання FTŽ, після консультацій із представниками Комісії з математичної термінології, терміном відображення назвали також поняття теорії груп, що описують певні представлення груп (рос. представление, англ. representation). Але це було майже 20 років тому. Під час укладання MTŽ, очевидно, думка математиків щодо цього терміна змінилася. Тепер у MTŽ ці групові «відображення» відокремлено від інших відображень (рос. отображение, англ. mapping). Це цілком логічний крок як з погляду змісту, так і однозначності термінів. Шкода лише, що цього не зробили раніше, до виходу FTŽ. Тепер доведеться докласти значних зусиль, поки фізики засвоять ці терміни. Неясно, як називати перетворення Фур’є та Лапласа (трансформанти), які дуже потрібні фізикам, але відсутні в MTŽ. Варто вітати й розмежування відображень і образів (рос. образ, англ. image). Але тут не з усім можна погодитися. Наприклад, якщо відбиття предмета в дзеркалі називається дзеркальним образом, то зовсім незрозуміло, що тоді таке відображення. У фізиці дзеркальне відображення є основним прикладом відображень. Навряд чи в математиці цей термін може мати інше значення. Є слова, які, вживаючись як терміни в різних галузях науки, мають різні значення. Наприклад, модуль у фізиці вживають для опису (або оцінювання) певної деформації, у техніці він означає певну частину пристрою чи споруди, а в математиці (як випливає з MTŽ) має ще інші значення. Одне з них — абсолютна величина числа або іншої величини. Незрозуміло лише, чому терміни абсолютна величина числа й модуль числа подано окремо дв 29 у цих гніздах без посилання з одного на інше. Фізики, щоб уникнути багатозначності терміна модуль, уживають лише абсолютна величина числа або абсолютне значення величини, коли йдеться про розмірну величину, виражену у фізичних одиницях. Можна згадати й інші незначні неясності чи розбіжності, особливо коли йдеться про нові терміни. Ось кілька прикладів. Чим відрізняються оцінка від значення, пов’язаність від зв’язності, лишок від резидууму, математичний задум від фізичної витрати (особливо коли відповідники в інших мовах однакові)? Чому ваговий множник, але центр тяжіння функції (або кривої)? (У фізиці вага тіла — це сила, з якою Земля притягує це тіло). Чому литовське зсув (фізики його не вживають) зіставляють із російським перенос (фіз. переноса) та англійським translation (фіз. зсув? Щоб усунути згадані тут і не згадані розбіжності або з’ясувати неясності, потрібно знати визначення всіх цих термінів, а це вже справа тлумачних словників. Наразі було б бажано в якомусь математичному виданні чи виданні з литовської мови подати визначення принаймні найнеясніших, передусім нових, термінів. Гадаю, було б корисно обговорювати спільні чи близькі терміни фізики й математики та їхнє вживання на спільних засіданнях комісій із термінології фізики й математики або принаймні запрошувати на свої засідання представників іншої комісії. Здається, що настанови комісій із термінології математики й фізики щодо вживання міжнародних і литовських термінів дещо відрізняються. Хоча математики, укладаючи MTŽ, сміливіше творили й пропонували більше нових литовських термінів, ніж фізики, укладаючи FTŽ, усе ж вони рідше, ніж фізики, віддають перевагу литовському терміну перед міжнародним. Особливо це стосується складених (видових) термінів. У багатьох випадках пропонують лише міжнародний термін, хоча є цілком добрий литовський відповідник, можливо, уже навіть уживаний. Наприклад, подають міжнародні прикметники (видові означення) ефективний, еквівалентний, глобальний, гомогенний, горизонтальний, локальний, максимальний, мінімальний, специфічний, стаціонарний, вертикальний тощо, навіть не додаючи поруч литовських відповідників (синонімів) дієвий, рівноцінний (еквівалентний), загальний (або світовий), однорідний, горизонтальний, місцевий, найменший, особливий, сталий, вертикальний тощо. Деякі між- 30 народні слова в литовській мові почали відігравати паразитичну роль — витісняють або вже витіснили з нашої мови питомі добрі слова. Наприклад, можна сказати, що міжнародні горизонтальний, вертикальний уже витіснили литовські лежачий, стоячий. Молодше покоління вже навіть не знає їхнього значення, плутає їх із похилий, перпендикулярний, хоча до війни й доволі довго після неї ці литовські слова широко вживалися і в суспільстві, і в школі. Деякі міжнародні терміни вживаються багатозначно, хоча однозначність є найважливішою властивістю доброго терміна. Наприклад, оптимальний уживається у значеннях «найкращий», «найсприятливіший», «найпридатніший», «найзручніший» тощо; структура уживається (принаймні фізиками) у значеннях «будова», «утворення», «сполука», «зразок», хоча в усіх словниках її подають лише як синонім литовського слова будова. Комісія з термінології фізики дотримується настанови, що якщо є добрий литовський термін, то саме йому слід віддавати перевагу, а не міжнародному (або принаймні вживати їх паралельно), особливо в популярних і шкільних текстах. Пропонуємо дотримуватися цієї настанови всюди — і математикам, і укладачам та користувачам термінології інших галузей науки. 31