„Siūlas“, „gija“, „verpalas“; „verpti“, „sukti“, „mesti“, „austi“

Jonas KLIMAVIČIUS Lietuvių kalbos institutas, Vilnius НИТКА, ВОЛОКНО, ПРЯЖА; ПРЯСТИ, СКРУЧУВАТИ, КИДАТИ, ТКАТИ На згадку про Мамусю, мачуху Тетю, Ієву Клімавічене–Квіеткаускайте з Квіеткапушіса, яка біля дзижчачого прядки першою побачила нитку моєї долі, що вестиме з батьківщини A. Lyberio „Sinonimų žodyne“ (V., 1980) pateikiama: siūlas, gija, verpalas (1961 m. A. Lyberio „Lietuvių kalbos sinonimų žodyne“ nėra). Dominantė – siūlas „kas suverpta“, o verpalas neaiškinamas. Taip yra dabartinės bendrinės kalbos paprastojoje vartosenoje. Istoriškai ir terminologiškai vaizdas yra gerokai skirtingas, įvairesnis. Čia bandoma pasekti jo sudėtingą klostymąsi. Pradėti reikia nuo verpimo. 1. пряжа, пряжі Пряжа, пряжі та інші спільнокореневі синоніми з різними значеннями відомі майже по всій Литві, але домашнє прядіння, втративши загальний масштаб, уже давно занепадає, а слова лягають, за висловом поета Юстінаса Марцінкявічюса, під прогнилий поріг батьківщини або, на щастя, переносяться в сучасний текстиль. Занепаду слів пряжа, пряжі у живій мові (діалектах) сприяла також уніфікація ниток — домашніх і купованих. Тому, мабуть, уже років двадцять звідусіль лунає запитання селян, які з тугою згадують минуле: Чому нитки називають пряжею? Відповідь проста: Бо прядуть — отже, це пряжа. За даними академічного словника литовської мови, том XVIII, пряжа у жмудських говорах — Slnt, Grd, Stl — означає також 4. «прядіння»: Par verpalą duoną sau ir pavargėliams pelnė М. Валанч [також verpėlas Tvr; verpėnė Nt, Ggr; verpōnė B 569, R, MŽ, N, Pgg; verpōlė P. Skar; verpōje Kb, Mrc; verpātis Užp, Ktk (і «час прядіння» Žmt); vērpatė Ds, Tvr, Ktk, Aln, Sld; vērpetė Tvr, Aln; vērpsena Lnk, Trkn, Šts; vērpšlė Jnšk — отже, варіанти й 21 верхньоаукштайтського діалекту. Послідовно це мало б бути первісне значення слова verpalas, а інші значення та форма verpalai — пізніші явища розвитку. Далі йшло б ще одне, знову ж таки жмудське, значення verpalų — 1. «те, що призначене для прядіння, волокно, яке прядуть» Vkš, Kv, DūnŽ, verpalas Kair, Sd, Brs, Krt (Verpalo turės į verps vakarais Grd), а вже на боці верхньоаукштайтського діалекту — Vrt, а також віддалене, ізольоване Dglš [також verpȳlai Pl; verpōnė K II 196, verpōjė Rtn; verpōjus J; verpātė Lel, Klt, Trgn, Rk, Vj; verpatis Ut, Trgn, verpatis Sug, Ds (verpatis Dglš, Dkk); verpimas Ilg, Slv, Nm, Gs, Brt, Kpč]. Мабуть, найширше verpalai вживається у значенні 2. «те, що випрядено» — у східних і західних верхньоаукштайтських говорах: Stori verpalai – drobių neausi Dkš. Kokia verpėja, toki ir verpalai Grš. Ot turtinga jaunoji: ir audinių visokiausių, i da neaustų verpalų atsivežė Krs. У цьому значенні verpalai зафіксовано також у жмудів — Als, хоча в жмудських говорах частіше трапляється verpalas — Kl, End, а також у прикордонній із Жмуддю місцевості — Škn і Grdž [також verpelai B, Vd, Vr; verpelas Rod; verpȳlas Jnš; verpȳlai Klov; verpena V. Krėv; verpinys Pč; verpōnė B 460, MŽ 230, N, K; verpōlė N; verpātė Rgv, Klt, Sv, Ds; verpatis Sdk, Užp; verpastis Ds; verpimas переважно в однині Vrn, Ig, Rmš, Graž, Kt, PnmŽ, Rs, Er, Kp]. Варто відзначити цікаву спробу литовців за кордоном термінологізувати слово verpalas — 3. «кількість випрядених і змотаних ниток завдовжки приблизно у два лікті»: Verpalą sudarydavo iš 30 sruogų, skirdami sruogai 30 portų siūlų LE XXXIII 439. Отже, пряли й напрядали пряжу: Tris pirtis išmydavo linų, prive rpdavo tų verpalų daug PnmŽ. Із конопель ті verpalų verpėm SmIn. Priverpiau verpatės daug Klt. Усю зиму ми байдикували, тож і напряли багато пряжі Užp. Пряжу також снували з мотовила на снувальницю: Verpalus nuo špūlės lenkti K I 14, 592. Šituos verpalus sulenk ant lankčio Snt (з LKKŽ VII). Пряжу призначали й для ткання: Andarokai iš balto audeklo, iš lininio verpalo išaudžia ilgį, palug žemės LKT 393 (Brsl). Ar ne gražu žiūrėt, kad Gryta jau prisiverpus skirsto verpalus aust ir audus baltina drobes K. Donel. А також хрестоматійні рядки з «Молодої Литви» Майроніса: Шармотас ранок уже не жене снігів, лише, перехоплюючи подих, тисне, чи хитрими пальцями на віконці шибки зірочками пряжу пряде. 22 А пряжею шити? Ні! Verpalas — це «те, що випрядено», а не нитка. Ниткою — шиють. Лише згодом значення слова siūlo розширилося. 2. нитка і нитки Первісним значенням нитки, мабуть, було 2. «не надто довгий кінець пряжі» LKŽ XII, можливо, просто — «кінець пряжі, який засиляють у голку». А може, не пряжі? Найімовірніше, все ж таки пряжі, бо є, хоч і рідкісне, також пряжа 2. // «нитка»: Витягаєш з-під ножиць, а тоді приліплюєш [обірвану] ту пряжу Jd. Звісно, первісне протиставлення пряжа ↔ нитка у живому мовленні вже значною мірою нейтралізоване (у термінології — ні; про це див. розд. 10): нитка «нитка для шиття» невдовзі перетворилася загалом на «пряжу» (подібно до того, як голка «спиця для в’язання» тепер передусім є «голкою для шиття»). Зрештою з’явилися навіть нитки для шиття: Льон треба прясти як ниточки для шиття Rt. Siumaviej [метатеза — чергування звуків у siuvamiej] нитки Lz. І в промисловості є нитки для шиття LTE X. Отже, зазвичай прядуть не лише пряжу, а й нитки: Бабуся пряде, нитка товста Dbk. Suosurkėti (тобто скрутити докупи — закрутити) нитки — скручені пряжею Klt. Я за кравчика заміж не піду, прясти ниток не вмію LTR (Brt). Льон треба прясти в нитки Vidžiai. Прясти в нитки — чи не означає це один зі способів прядіння? Скрученіше? 3. нитка і геиніс Дуже рідко прядуть і нитки: Матуся веліла мені прясти тонкі нитки RD 1 (LKŽ XVIII). Яка пряха, така й нитка Krkl (LKŽ III). «Тонкість» також є невід’ємною складовою значення слова «нитка»: нитка — 1. «нитка з тонко скрученої пряжі» LKŽ XII. Нитка — «нитка для ткання» SinŽ, «нитка для ткання» A. Sabal LKL 10, 1. «нитка (зазвичай основи, під час ткання)»: Нитка не скручена, а пряжа скручена. Нитку протягнути в бердо K I 416. Багато ниток основи, мало утоку Švnč. Також: Відділи нитки основи від утоку J (LKŽ I,). Ось призначені нитки на основі, тобто на основі тканини J (LKŽ VIII). Повної ясності однак усе одно немає. Дещо додає gijė «нитка для виготовлення сітки» StngŽ 82, gijuotas «стертий (про одяг)— 23 »: Сорочка дуже зношена LC. Skāis(t)gijos, хоча й пояснюються як «певні кольорові вовняні нитки для ткання» LKŽ XII, приклади не показують їх використання саме для ткання: Полотно постелила, сорочку шиє, скарстгиями оздоблює, шовковими нитками вишиває (тобто пелтаки робить) Mrj. Лляна скатертина вишита скарстгиями Klt. З інших прикладів нічого не зрозуміло: Строкаті скарстгии, або рябі скарстгии Ss. Стрічки зі скарстгій Mrj. Етимологічно нитку пов’язують із жилою, хоча зв’язок значень незрозумілий. П. Скаржюс виводить і слово жила, і нитка від gyti P. Skar LKŽD 165 ir 48, однак нитка, зіставлена з vija (:vyti, veja, vijo) і sija (:sýti, syja, sijo), яснішою не стає. У синхронному словотворі суфікс –sla невідомий. Ще складніше, коли К. Буга пов’язує слова нитка і геиніс «основа» K.Būga RR III 821. За даними LKŽ III, geinỹs 2. «основа полотна, нитки, зняті з навою; дрика» вживається у північно-західних східних аукштайтів Ps, Slm, Pn, Sml, Anč (geinės Grž). В інших значеннях geinys (geinis K) — 1. «пристрій із мотузок, щоб видиратися на дерево до бджіл» R 227, Lp, Rud, Mrc (geinė Vrn), 3. «кривий кий, щоб бити ріпку, гнати свиню до двору; ритмуша, битка» Šd, Sml, Pc [також keinis (ir keinys Ar) 1. Akm, Pp, Žg, Jnš, Skn, Pšš, Kdn, Srv («кий» Šln, Vdk) і keinė Lk; ще й keinis 2. «кульгавий» Tt, Ll, keinius «кривоногий, кульгавий» Ll, можливо, також keina «модрина» Dkšt] і 4. «зв’язані або сколочені у воді тонкі дерева, до яких пришвартовують пліт, щоб його розвантажити» Klp (LKŽ V) пов’язується (K.Būg RR I 494) також із genys 4. «гачок, пристосований до ноги для лазіння на дерево чи стовп; геиніс» Snt, Lš, а genys — і птах! — очевидно пов’язується з дієсловом giniti, gena, ginė 1. «гнати», 2. «переслідувати» DŽ₃ (пор. рос. гнать, живьё, санскр. hánti «б’є»); до того самого кореня належать також ginti, giną, gynė, ganyti, ginčas, ginklas — пор. також geinyti «наполегливо просити, умовляти» Š, Ds, Švn та keinyti 1. «дуже лаяти; сердитися, сваритися» Tr, Rk, Ob, Slk, Dkšt, 2. «зазіхати, чатувати» Tsk. Якщо про пряжу або нитки кажуть вити, то, можливо, було й гнати, отже, назва геиніс «основа» була б цілком мотивованою — «утвір, сплетений із кількох (багатьох) ниток» (значення geiniuoti Ln «стягнути, з’єднати петлю до петлі основу полотна (геинь); стягнути петлями нитку чи мотузку» є віддаленим). Це спонукає замислитися також про можливий зв’язок нитки з гнати. Вона — і ще й робоча! — очевидно має значення ²gyna «мотузка з вудками; ятір» Plng, GGA 1885, 24 937 і gynas «тонкий шнурок» Plng. Можливо, gyna або *gina під впливом протиставного члена vija перетворилося на gija. 4. пасмо і нитка Тлумачення слова geinys «основа» і пов’язане з ним можливе тлумачення gijos, мабуть, підтверджувалося б іще одним значенням слова gija, яке зазвичай збиває з пантелику мовців і тлумачів синонімії, — 3. «пасмо, «толка»: Nuimk nuo lankčio giją Pln. Pirkau vilnų giją Dov (також Klp, M.Valanč). Але ж це така сама збірна однина, як і geinys! І така сама, як у слові verpalas (далі: → verpalai), як і в усій групі синонімів: pluoštas – plaušas (льону), sluoksna (конопель), skara, sruoga (волосся), drieka (льону), plieka (Spaliai lūžta, o plieka palieka) SinŽ. Це значення слова gijos, мабуть, і є первинним. Перехід слів з одниною збірного значення до вживання в обох числах — зовсім нескладне явище; до речі, те саме спостерігаємо і зі словом sruoga: 4. «нитка, нитка тканини» LKŽ XIII: Netampyk audeklo – gali sutrūkt bent viena sruoga Lg. 5. прясти, крутити; волокнити, випускати; терти А яке первісне значення слова verpti, чим воно мотивоване? Про найдавніше семантичне минуле свідчили б ті з 13 значень слова verpti, які пов’язані зі спорідненим словом verti, — 4. «робити отвір, проколювати, проникати»: šaknis verpas S.Dauk, 5. «різати (зазвичай щось тверде)», 6. «копати, підважувати» // «під час копання підіймати, перевертати» (пор. varpyti), 7. перен. «торкатися, пробиратися», 8. звор. «витягуватися, здійматися» (напрям протилежний!) — пор. varpa, (apyn)varptis, virptis,.... Однак далі: «первісне значення було «крутитися»». A.Sabal LKL 163; на це вказує 10. «текти (зазвичай сильно)»: Kraujai eina, tik verpią Tvr, 11. «замітати снігом»; тут невіддільним є verpetas (verpetas:verpti = sūkùrys:sukti), virpėti, varpas. Отже, verpti 1. «скручуючи волокно, робити нитки» (усе з LKŽ XVIII) найочевидніше мотивоване значенням «крутити». Мотивацію через кручення виразно бачимо і в полярних значеннях похідних, зафіксованих у живому мовленні, — пов’язаних із прядінням і не пов’язаних із ним, а лише з крученням, наприклад: verpstė 1. «давнє знаряддя для прядіння — веретено з маховиком [для скручування нитки] або верхньою частиною»: Sukas da ana kaip verpstė 25 LTR (Ds) [також verpstà, vërpstis, verpstukas, verpstukė, verpstelis, verpstelė, verpsčiukas, verpstaitė; varpstė, varpstas, varpstis, varpstelis, varpstukas] і vãrpstė 6. «вертикальний залізний стрижень, закріплений у нижньому жорновому камені, навколо якого обертається верхній жорновий камінь» [також varpsčia, varpsčias, varpstà, varpstas, varpstis, varpsčiukas, varpstėlė, varpstikė; vėrpstė, verpstas, vėrpstis, verpstukas, verpsčiukas, verpstelė, vėrpsnė, verpėnė; virpstė LKA I 141], 7. «поперечний залізний стрижень, вставлений в отвір верхнього жорнового каменя, на якому тримається верхній камінь; пуп’янок» [також varpstė, varpstis, varpstelė, varpstikė; vėrpstė, verpstelis; virpstis LKA I 141], 8. «пристрій (зазвичай паличка зі шнурком) біля залізного стрижня, закріпленого в нижньому жорновому камені, за допомогою якого підіймають або опускають верхній жорновий камінь; крутитися» [також varpstė, varpstas, varpstis, varstelis, varpstėlė, varpstikė; verpstas, vėrpstė, vėrpstis, verpstelė, verpstuvė; virpstai LKA I 139], 9. «паличка для обертання ручних жорен, ручка» [також vėrpstė, verpštė, varpstys LKA I 137], 11. «вісь колеса» K I 38, II 119 [також verpstė Prn, verpstis Kel, varpstis Kel, Vd — LKŽ XVIII]. Про важливість мотивації назви «прясти» знову нагадує й наголошує промисловий текстиль: verpalai — «нитки, утворені зі скручених або склеєних волокон» LTE XII 176 (див. також розд. 10). Прясти значення підтверджує мотивацію і прясти рідкісний (нині!) синонім крутити: Вона закінчує крутити клоччя SinŽ. LKŽ XIV крутити 17. // «прясти, робити з волокна нитку»: Льон прядуть, а коноплі крутять VIkv. Твоя мати такою веретеною крутила Rod. Ще маю прядку, ще кручу Grdž; скрутити 9. // «спрясти» Ml, Lp; докрутити 6. // «допрясти» Dg. Тепер крутити (нитки) означає «складати докупи, зсукуючи»: Скручена нитка міцніша за однонитку J.Jabl; скручені нитки Lkv, Km, OG, скручене ткання Klp, скручена вовняна тканина Šts, скручений дивон Lkv, Tl; книжн. sūktinis «тканина з кручених ниток різних кольорів» Prk, BzF 179. Мабуть, мотивацію кручення має також trinti 20. «намотувати нитки (на мотовила)»: намотувати на мотовила // «намотувати (нитки на мотовила)»: намотувати на мотовила. Однак кручення — лише завершальна операція прядіння, а спершу ще треба зробити нитку. Можливо, це також залежить від волокнистості пряжі: вовна має одну, льон — іншу; прялі казали, що відрізняється навіть прядильна придатність стеленого й моченого льону. Це виготовлення нитки, якщо не брати до уваги… 26 відділення волокон, можливо, не завжди й назване. Проте дещо помітне. Ось driekti 1. «тягти, тягнути, натягувати (щось довге, жорстке, безформне)» — характерні речення живої мови: Чого так тонко тягла (прядучи)? Slm. Також: Занадто сильно натягнула (тонко спрядла) — буде неміцна Slm. Отже, це, мабуть, не якісь випадкові вислови, а пережитки давнини, адже є й відповідник із самостійною дією — drýkti 3. «розпускатися, розтріпуватися»: Вовна сама розпускається на нитки, не треба й поправляти, бо в хаті тепло, коли прядеш Varn. Можливо, подібно до павука: Павук тягне свою нитку зі стелі на стіл Š (тільки павук не скручує). Але пряха має ще й drieką: drieka 1. одн. «частина рослини, придатна для ткання полотна, волокно»: Цьогоріч льон матиме добре волокно Užv, driekos 1. «клоччя» Vž, Krkl, Šts // «волокно льону чи конопель для скручування мотузки, пасмо» Pln (LKŽ II₂). Павук і нитку пускає, так само й пряха — пускати VI. 2. // «регулювати рух чогось, що рухається, просувається; визначати характер дії»: Не пускай ниток грудочками (прядучи) — нитка не буде міцною Šts. Пряди, доню, не лінуйся, на кужіль усе дивися. Не пускай нитку надто грубо, не наліплюй, не крути клубками RD 91 (LKŽ VII). Вичісувати, поправляти, наліплювати — це лише допоміжні операції під час виготовлення нитки. Отже, можна досить упевнено стверджувати, що тягнути (пускати) + скручувати = прясти. Із синонімів прясти, що характеризують якість нитки, — sliekti (прясти тонко), burbūlyti (прясти грубо), žarnóti (прясти грубо, негарно), gurgólinti (прясти нерівно, грудочками) SinŽ — усі чітко позначають невдале прядіння; більше вирізняється лише sliekti J, Rdm, Al, Lp, Lš; пор. також sliekė «дуже тонко спрядена нитка» Lš та інші діалекти ¹sliekinis 3. «тонкий, видовжений, схожий на черв'яка»: На чесальній машині Янсона вовну чесали пластинами та червоподібними валиками Brž, ще інші — sliekūotas 3. «з волоконцями, щетинистий, розтріпаний, скуйовджений»: Розтріпана вовна Šts (LKŽ XIII). 6. dr ieka і drika Driekti можна прясти волокно або вже готову нитку, але можна й тягнути нитки; нитки можуть тягнутися. У LKŽ II₂ drieka 3. «певна кількість (волокна), жмуток» насправді стосується не волокна, а ниток, пасом: Я принесла жмуток ниток, позичивши Šts. Ниток (пасом — J. K.) drieka Slnt. Якщо полотно широке — відділи якесь пасмо (основи — J. K.) Skd. 27 Тепер повернімося до driekti 1. «тягти, тягнути, натягувати (щось довге, жорстке, безформне)» LKŽ II2. Тут є варте уваги речення: Я тягла нитки в основу, накидаючи їх на мотовило J. І звідси вже прямий шлях до похідного іменника з закінченням drika 1. переважно одн. «основа, нитки основи»: На навої навивай основу, тобто геїни J. Допоможи мені зняти основу з мотовила Skdv (також Gr, Šlv, Up, Trg, Gl) [2. одн. «пучок ниток основи, що не вміщується в бердо, відхід» J, Šk, Šlv та Plng, Plt (діалектні території по обидва боки від drika 1), 3. «певна кількість ниток у пасмі, відрізок»: Така кількість ниток має багато drikų J]. Drieka і drika мають також значення, близькі до «полотна», — drieka 2. одн. «сітчаста тканина» Vrd, drika 4. «плетіння сітки» Šlv, Vrd, Varn, Lk. Зрозуміло, поряд із впорядкованими driekos, drikos (а також drikės «стібка, шва» Gs, Ldvn, Šn, Lnkl) є й безладні — drikai, draikai, (pa)draikės, (pa)draikos, drykės; пор. також 3driekotis 2. «розтріпуватися, звалюватися»: Цьогоріч льон поганої якості — дуже розтріпується Kal. 7. кидати — ткати, основа — уток Хоча ще побутують слова geinys і drika «основа», але вже немає *gei- ni ginti і *driką driek­ti, а лише їх кидають: Dvylikos sienų geinį užsime- čiau Sml (LKŽ III). Metė jis meta drikas ant mastuvų J (LKŽ II2). LKŽ VIII кидати 15. «намотувати основу на основу́вач або на стіну ткацького верстата» [також apmesti 5., įmesti 7., išmesti 17., primesti 12. refl., sumesti 13., 14., užmesti 17.]: Apmečiau kelis lankus metmenų Krok. Звісно, кидати кажуть не лише про основу, а й про нитки, пряжу, а також ткання й тканину. Щодо мотивації значення 15 слова кидати можна висловити два міркування. По-перше, значення кидати мотивоване тим, що нитки спускають, — кидати й спускати є синонімами. По-друге, кидати, що тепер видається якоюсь безладною, недбалою дією, має чимало «упорядкованих» значень, наприклад: кидати 3. «спускати, занурювати у воду (сітку, вудку, якір)», 5. // «закладати для квашення (буряки)» Ktk, // «робити (купу), складати»: kūgi meta Tvr, Lz, 16. «надягати, натягувати (обруч на діжку)» Štk, Šts, apmesti 2. «засаджувати (кидаючи по одній картоплині)» Lp, 7. «обшивати, обкидати край» Vvi, išmesti 10. «розвантажувати (навантажений віз)», pamesti 10. «відкласти, призначити, зберегти для якоїсь потреби»: Pamesk sėk- 28 lai bulbų Stlm, sumesti 3. // «заквасити на зиму (овочі)» Vdš, Trgn, Užp,... Metmenys (metmenes, metmens), а також metmenos, metmenai, metmeniai вживаються у верхніх литовців. Є також збірне слово metmuo: Ve, paskirtos gijos ant metmenų, t.y. ant apmatų J. Можливо, це первісна форма, як і збірні verpalas, geinys, gija, sruoga,... На північному заході ареалу східних верхніх литовців є apmatai (а apmatas — «окрема нитка основи»: Apmatas suktas Pc). У жмудинів відомі apmetai Yl, Krkl, Štk, Brs (і K), а також apmatai Erž, apmetalai Klp, apmetiniai Plng (apmetinys Rod), а в BB — apmetmens ir apmestuvai (LKŽ I₂). Не широко вживані безпрефіксні audmenys Užp, Sl, audmenai Dv. Ataudai відомі і у верхніх литовців, і у жмудинів — Krkl, Brs, Erž («нитка утоку» — ataudas Grg, Ds), ataudos (рід — як у слова «нитка») — у західних дзуків, ataudiniai Plng, ataudiniai siūlai Bsg (LKŽ I₂). Однорідна система metmenys – audmenys нині, мабуть, дуже рідкісна; частіша apmatai (apmetai) – ataudai (ataudos). Найпоширеніша, усталена й у літературній мові неоднорідна система metmenys – ataudai. Не беручи до уваги інші: Daug gijų, mažą ataudų Švnč (LKŽ III); також системи з drika, geiniu. Audeklas, audinys складається з основи й утоку, але ткати нерідко протиставляється дієслову кидати: Pats audžia, pats meta (бреше) B (LKŽ I₂). Варто зауважити: Audmenais audžia audeklą Az (= Azr) (LKŽ I₂). Ткати первісна мотивація не зовсім зрозуміла, однак зв’язок із биттям, ударами, стукотом — безсумнівний — ткати 2. «бити, лупцювати, чесати» // «стукати», 3. «штовхати, бити ногами», 4. «сильно стріляти», 9. «кашляти». Цей зв’язок переконливо підтверджують і била ткацького верстата. І бити 4. «гупати, товкти» ілюструється також таким реченням: Я не вмію бити на ткацькому верстаті (ткати) LTR (Glv). Не слід забувати, що (pri)mušti — це завершальна дія: спочатку треба човником (шаткуном,...) прокидати уток, прокидати: Šauna šaudykle, paskui vykšt pokšt muša muš­tuvais Prn. Viena ranka šaudo [човник-лє], kita muša [било] Lp (LKŽ XIV). Мотивацією слова Šauti могло бути «вставляти, заштовхувати» (пор. A. Sabal LKL 139), а пізніше значення 6. «бити, шмагати» могло виникнути й не внаслідок ткання [prišauti 6. «добити (билом)» Ml чи atšauti 6. // «під час ткання прибити (нитку)» 29 Grž, Aln тут мало що означає — так само як бити 18. «стріляти», адже є також набити 11. «зарядити (вогнепальну зброю)» LKŽ VIII]. Варіант ткати, тче, ткало «ткати» J, потроху ткати «трохи ткати» J також засвідчує цей зв’язок — ткнути 1. «вдарити, відшмагати з розмаху» Nmn, Vrn, Arm, 2. «гупнути» Vlk. Поруч зі словами тканина «тканина» Mlk, Arm, Švnč, Švd, Plš, Trgn, тканина 1. «полотно, виткане за один прохід утоку» K, 2. «певна кількість тканини» K (Tlž), Niem 31, (по)ткати «трохи поткати, поткати» Tvr, Jn є також підкладка «підкладка» G 118; тут, імовірно, належить також підганяти 1. «лаяти, ганьбити», 2. «лаючи, спонукати когось щось робити», 3. «дражнити», LKŽ XVII обережно виводить зі слов’янської — пор. біл. эгзіць, але ці слова вживають і аукштайти, і жемайти, за винятком саме прикордоння та острівців литовської мови; мучити «мучити, виснажувати» J I 308. Цей зв’язок підтверджує також синонім до утоку — утки Ds: набити 5. «побити»: Набий до синців Švnč; також напхати 7., набити 7., забити 6. (LKŽ I₂). 8. verpalas → siūlas → siūlai Уже в розд. 2 сказано, що пряжа — це лише те, що прядуть. А далі — нитки: скручують і здвоюють (зсукують) нитки; намотують нитки, волокна або шпулі, шпули, котушки на мотовило (мотальце, намотувач, рекет, рекетіс, рекетук); навивають, накидають нитки, волокна або основу, кілька стін, кілька рядків, тканину, полотно, полотнища, накидають основу; ткуть нитки (Одяг із золотих кручених ниток витканий SD 2); в'яжуть нитки, з ниток, жмудини плетуть, навіть вовну: Вовну сплели в плетиво Šts. Багато вовни йде — за дві пари сплести чимало Krš (LKŽ VIII). Отже, пряжа, спершу перетворившись на нитку через «швейну пряжу», згодом перетворилася й на нитки 1. «пряжа, скручена в клубок, на котушку або в пасма»: Колесо крутиться, і на котушку йдуть нитки Šlčn. 9. Чи шовкопряд пряде? Нове значення — нитки 3. «тонкі липкі ниточки, що виділяються залозами деяких комах»: Тут [воскова міль] проникла всередину, вивела дедалі більше потомства і з часом своїми нитками обплела весь вулик 30 С. Даука. А павуки, сидячи по кутках, мовчки плели павутину з ниток і, полюючи, лазили та в’язали сіті К. Донел. А нитка 5: Маленькі шовкові гусениці своєю ниткою вкривають і прикрашають вівтар, короля й князів SP I 313. Також прядиво 2: Його (гусениці) відшарована оболонка перетворюється на пряжу з нього самого Й. Ябл. Відповідно, є і прясти 3. «виробляти тонку липку ниточку (про залози деяких комах»: Наш павук-хрестовик... має чотири павутинні бородавки та вісім очей Enc VII 320 (LKŽ XVIII). Личинки всіх цих комах (бджіл, ос, мурах) білі, безногі; більшість має прядильні залози LE XXXIII 116. Ще згадуються павутинні бородавки павуків LE XXXIV 527. І нині ще згадують у деяких павукоподібних, наприклад, павутинні бородавки павуків LTE XII, але від прядіння вже відмовляються, віддаючи перевагу терміну павутинні залози — «залози деяких членистоногих, що виділяють секрет, який швидко застигає на повітрі й з якого плететься павутина» LTE XII. Відмовляються й від такого прядива — уживають нитки, а нитки й пряжа — це вже вироби з тих волокон: шовк — натуральне волокно з волокон коконів шовкопряда. <...>. Подвійне коконне волокно, виділене гусеницями шовкопряда, <...>. В одному коконі є волокно завдовжки 3000–4000 м, однак розмотують лише 300–1200 м. У текстильній промисловості використовують шовкову сировину — нитки, складені з 5–10 складених разом коконних волокон. <...>. Неварені, пошкоджені кокони й відходи шовкового виробництва розпушують і переробляють на шовкову пряжу LTE X. Є також нитки грибниці 2. бот. «складові елементи грибниці (hyphae), утворені ланцюжком клітин» LKŽ XII. Це узгоджується з поняттям пряжі й ниток у сучасному текстилі. 10. Сучасний текстиль: пряжа ≠ нитка ≠ волокно У сучасному текстилі нитки — це «тонкі, гнучкі й досить міцні вироби з волокон, які зазвичай отримують скручуванням», — «спрядені або хімічно сформовані» LTE X. Первинні нитки поділяються на пряжу, комплексні та мононитки. Комплексні нитки — це нитки з хімічних волокон або натурального шовку, що складаються з кількох чи кількох десятків скручених або сплетених волокон. Мононитка складається з одного суцільного волокна, переважно синтетичного 31 го полімеру. Мононитки бувають круглого й прямокутного профілю LTE X. Отже, нитки бувають і неспрядені. Пряжа — це «нитки, утворені зі скручених або склеєних волоконних волосків» LTE XII; до цієї категорії належить і армована пряжа — «міцні або опірні хімічні комплексні нитки чи мононитки, обвиті волокном (зазвичай низького ґатунку)» LTE XII. Якщо скрутити пряжу з пряжею, отримують кручену пряжу; комплексні нитки з комплексними або мононитками — кручені комплексні нитки (...), пряжу з комплексними нитками — комбіновані нитки LTE X. 11. Чи не слід замінити назву шовкопряда? Колишня шовкова черв’ячка К. Донел1, прядильниця Kel 1851, 154 — тепер шовкопряд (–ys) Š, Rtr, шовкопряд Š, Rtr, BŽ 617 (LKŽ XIV). У шовкопряда тепер є лише бородавки LTE X, а не прядильні бородавки. Він не пряде, а лише виділяє волокно. То, може, і не шовкопряд, може, його слід називати інакше? Ні, у термінології теж є такі невмотивовані, але традиційно вживані назви. З іншого боку, нитку не пряде, а справжній шовкопряд — Перш ніж залялькуватися, гусениця виділяє шовкову нитку завдовжки 1000 м, з якої обплітає навколо себе кокон LTE XI. Це обплітання є різновидом прядіння — пор. обпрясти 6. звор. «обмотатися, обвитися (зазвичай про гусениць)»: Обпрядений черв’як K II 116. З інших яєць вилупляться гусенички, але більшість із них теж загине, ще не встигнувши обплестися Й. Ябл.; випрястися 6. звор. «вигризши собі вихід, вилізти» Š, Rtr (LKŽ XVIII). Висновки 1. У сучасній літературній мові siūlas, gija, verpalis вважаються синонімами, їхня домінанта — siūlas «те, що напряли» SinŽ, «довге, тонке, гнучке волокно, виготовлене з волокнистої сировини (зазвичай прядінням)»: suktas, dvejintas siūlas; siuvimo, audymo siūlai DŽ₃; gija — «ткацька нитка» SinŽ, 1. «нитка, зазвичай некручена»: verpti, lenkti gijas; audžiant gija nutrūko (у літературній мові, мабуть, характерніші переносні значення: 2. «якийсь предмет, схожий на нитку», 3. «зв’язок, пута») DŽ₃; ver- 32 palas у SinŽ не пояснюється, verpalai — «нитки, напрядені з волокон»: liniai, vilnoniai verpalai DŽ3. У живому мовленні й термінології все зовсім інакше. Це відмінне вживання можна зрозуміти, лише простеживши його розвиток. Словник домашнього прядіння й ткацтва вже давно занепадає, хоча чимало його основних слів входять до термінології сучасного текстилю — відібрані й, за потреби, модифіковані. Цей занепад породив невщухле й досі без відповіді запитання: Чому siūlai називають verpalais? 2. А як могло бути інакше? Те, що (su)verpia, — це verpalas, –ai. Verpalus не лише verpdavo, а й lenkdavo, ausdavo. Логічніше було б запитати, чому siūlas, якщо ним не siuva, а verpia. 3. Siūlo первісне значення, мабуть, було «кінець пряжі, який втягують у голку для шиття» → siūlai «нитки для шиття». Згодом почали verpti ir siūlus, į siūlus (рідк.). 4. Gija — «ткацька пряжа (зазвичай основи, зазвичай некручена)» — пов’язане з geinys «основа», тобто «утворення, сплетене з кількох (багатьох) ниток»; пор. gynas «тонкий шнурок». 5. Gija «пасмо» — збірний однини (так само, як і geinys, а також verpalas, siūlas, sruoga, drieka „sluoksna“, drika 1. «metmenys» DŽ3, skara у жмуд. «волокно», sluoksna 1. «волоконце льону чи конопель для звивання мотузки», 2. спец. «пухкий напівфабрикат пряжі з рівних волокон» DŽ3, волокно, луб’яне волокно). Імовірно, це і є первісне значення. І sruoga збірн. → «нитка, пряжа». 6. Verpti етимологічно означає «крутити»; є навіть значення sukti «прясти». Згодом, коли мотивація стерлася, verpti ir sukti семантично могли навіть розійтися: verpti — це лише driekti, leisti: Kam taip plonai driekė? Slm. Neleisk siūlą per storai RD 91. Отже, семантично verpti = driekti (leisti) + sukti. Хто має особливо добру здатність до розтягування (тягучість, волокнистість), може обійтися самим sukti: Linus verpia, o kanapes suka Vlkv. 7. Не збереглося вже *geinį ginti, *driką driekti, а лише їх mesti. Mesti, яке тепер видається безладною, недбалою дією, здавна має чимало «впорядкованих» значень: mesti tinklą; tarm. kūgi mesti („krauti“), vežimą išmesti („iškrauti prikrautą“), sėklai bulbų pamesti („padėti“), kopūstus sumesti („sudėti, užraugti“). 8. Є також збірне metmuo. Не широко вживані audmenys, audmenai. Однорідна система met- 33 основа – тканина, мабуть, уже дуже рідкісне; частіше трапляється основа – уток, а найчастіше (і в літературній мові, і в термінології) основа – уток. 9. Ткати нерідко протиставляється кидати: Сам тче, сам кидає (бреше) B. Тче тканину основою Azr. Первісну семантику, можливо, засвідчують значення ткати «бити, лупцювати; гатити,...», пор. Я не вмію бити ткацьким верстатом Glv (пор. також била); зі значенням «ткати» пов’язане також ūsti (ūsta, ūdo) з варіантом, uderė «підкладка», можливо, ūdyti, а також atbrukai «уток», abrukti «побити». 10. У зв’язку з асоціацією нитки не лише з суканням, а й із прядінням з’явилися також значення, пов’язані з несправжнім прядінням: шовкопряд, прядильні залози. У звичайній (і поетичній) мові так і залишилося, а в науковій мові вже вживаються нитки шовкопряда, нитка кокона (а нитки й пряжа — це вже вироби з цих ниток). Хоча й не зовсім послідовно — сам шовкопряд залишається; його можна навіть дещо вмотивувати: він обгортає себе коконом, гусенички вплітаються («обгортаються»). 11. У сучасному текстилі нитка може бути й непряденою: мононитка — нитка шовкопряда або хімічно сформована (без скручування!) круглого чи прямокутного профілю; комплексна нитка — утворена з таких ниток (скручених або сплетених). Пряжа — з волоконних волосків, скручених (або склеєних). Така нитка (мононитка або комплексна нитка) і така пряжа є первинною ниткою. Скрутивши нитку з ниткою, отримують кручену нитку; пряжу з пряжею — кручену пряжу, пряжу з комплексною ниткою — комплексну нитку. Отже, не кожна нитка у термінології відповідає слову «нитка» зі звичайної мови, а пряжа — це лише прядена нитка. Отримано 1998 06 09 Скорочення K. Būg RR – Būga K. Rinktiniai raštai. V., 1961, T. 3. DŽ₃ – Dabartinės lietuvių kalbos žodynas. V., 1993, III leid. Enc – Lietuviškoji enciklopedija. K., 1939, T. 7. LE – Литовська енциклопедія. Бостон, 1961, т. 33. 1961, т. 34. LKA – Lietuvių kalbos atlasas. V., 1977, T. 1. 34 LKŽ – Словник литовської мови. В., 1968, т. 1, 2-ге вид. 1969, т. 2, 2-ге вид. 1956, т. 3. 1959, т. 5. 1966, т. 7. 1970, т. 8. 1981, т. 12. 1984, т. 13. 1986, т. 14. 1996, т. 17. 1997, т. 18. У статті також використовуються скорочення цього словника. LTE – Литовська радянська енциклопедія. В., 1983, т. 10. 1983, т. 11. 1984, т. 12. A. Sabal LKL – Sabaliauskas A. Lietuvių kalbos leksika. V., 1990. SinŽ – Lyberis A. Sinonimų žodynas. V., 1980. P. Skar – Skardžius P. Lietuvių kalbos žodžių daryba. V., 1943. Цифри всюди позначають роки, томи (римськими цифрами), сторінки. 35