„Dailylentė“ ir „dailyjuostė“

Jonas KLIMAVIČIUS Lietuvių kalbos institutas ДОШКА DAILY ТА СМУГА DAILY У 1947 р. у LKŽ II1 дощок daily ще немає (немає їх і в картотеці LKŽ II). У RŽ 1948 р. дошка daily вже внесена. Отже, незрозуміло, чому дошка daily не потрапила до DŽ1 1954 р. і DŽ2 1972 р., до PolŽ1 1959 р. і PolŽ2 1984 р., навіть до MedŽ 1971 р. Тому тепер назви цих модних виробів у рекламних оголошеннях теж варіюються: продаються дві дошки daily, навіть дошка daily (до речі, і технологічна тріска); трапляється навіть дошка столярів — нібито дошки теслярів (до речі, столярські смуги незабаром знайдемо); якісною дошкою daily оббиваємо балкони й квартири; продаємо ясеневу, соснову дошку daily та дошки для підлоги [дошки для підлоги — дошки, а дошка daily — одна?!]. Поняття «обшивальна дошка» (його обсяг) дещо змінювалося. У книжці А. Гурвічюса «Столярні роботи», виданій 1959 року, написано: Профільний погонажний матеріал, який також називають «столярними планками», у поперечному перерізі має не прямокутний, а складніший, фігурний контур, наприклад обшивальна дошка, плінтус, жолобчаста планка, поручнева накладка, обрамлювальні планки для вікон і дверей (рис. 88) 73. Там є також стінова дошка: оздоблювальна стінова дошка (рустик) (рис. 87) — тонкі обрізні дошки, які на одній поверхні мають фігурний профіль у формі поздовжнього валика (=ролика) з невеликими заглибленнями; використовуються для обшивання стін будівель 73. У LKŽ XII цієї стінової дошки немає; є інша стінова дошка — «карта» L 443 (mapbo-ard). Ніде тепер не трапляється рос. рустик PrekŽ — рустеліс, але це сумнівно, адже руст — це рустовий камінь. Подібною є також вагонка: вагонка (вагонка) (рис. 86) — тонкі шпунтовані дошки, що мають на одній поверхні фігурні профілі у вигляді поздовжніх валиків (=роликів) із невеликими заглибленнями 72. У пізніших виданнях із цієї галузі призначення обшивальних дощок, профілем дещо подібних до вагонки, вказується як подібне до призначення тих стінових дощок: Стіни обшивають обшивальними дошками. Шпунтове з’єднання обшивальної дошки подібне до фальца зі скошеним краєм. Воно вставляється (=вкладається) у паз сусідньої обшивальної дошки. — — — Профіль їхнього лицьового боку складніший, ніж у вагонки V. 44 Kuksovas, J. Kuksovas, Medžiagų mokslas staliams ir dailidėms, 1971, p. 80. Nors kartais dar vėlesniuose leidiniuose jų paskirtis nesuprantamai susiaurinama: D a i l y l e n t ė s – obliuotos lentos, gerojoje pusėje turinčios profilį, skirtos langų ir durų angoms iš vidaus ir išorės apkalti Pramoninių prekių mokslas, kn. 1, K., 1975, p. 368. Дошка daily у DŽ₃ 1993 р. — «оздоблювальна дощечка», у StatŽ 1993 р. — англ. sarking [збірн. «дощечки для обшивки»], у MedŽ₂ 1998 р. — «стругана планка різного профілю, яку використовують для оздоблення стін будинків» — рос. обшивная доска, нім. Bekleidungsbretter npl, англ. lining [збірн. «обшивка, облицювання, оздоблення; матеріал для цього»], match boarding [також — «дошки з пазом і гребенем — шпунтовані дошки»]. Отже, спочатку дошку daily хотіли відмежувати від стінової дошки і зарахувати до планок — пор. столярські планки. Навіть у MedŽ₂ дошка daily — це певний різновид «планки». Але що таке ця дощата планка, що таке дерев'яна планка? Дерев'яна планка вже є у словничку «Технічні столярні терміни» (с. 275–281), укладеному в книжці Пранаса Данкшаса «Підручник столярної майстерності» (частина II, терміни литовською мовою опрацював мовознавець Стасіс Дабушіс), виданій 1935 р.: рейки — нім. Leisten – дерев'яні планки (276), дерев'яні планки — нім. Leisten — жарг. рейки (279). Частина I цієї книжки вийшла лише 1948 р. А германізм рейка, рейочка певний час знову повертався до термінології, наприклад: планка — рейка, лата TechŽ, планка — рейка, лата; пластинка PolŽ₁, галтель — 2. рейочка (буд.) PolŽ₁. У PolŽ₂ галтель вже — 3. буд. дерев'яна планка (1. деревооброб. жолобчастий рубанок). Але що означає дерев'яна планка? Тлумачення в DŽ₃ загальне й неточне — «дерев'яна планка, якою забивають якусь щілину», у LKŽ VII цілком неточне — «дерев'яна планка, якою забивають щілину між підлогою та стіною», а в MedŽ₁ і MedŽ₂ дерев'яної планки немає (хоча в тлумаченні терміна плінтус вжито дерев'яна планка). Є дощата планка — «вузька смуга, випиляна з дошки» — рос. рейка, нім. Latte, англ. lath, slating, battens MedŽ₂. Чи це те саме, що дерев'яна планка? Іноді — здається, не те саме: раскладка — 2. буд. оздоблювальна рейка (а рейка — 1. деревооброб. планочка) PolŽ₂, раскладка — буд. міждощатина, оздоблювальна рейка, рейка — 1. дощата планка PrekŽ. Іноді — те саме: галтель — 1. жолобчаста дощата планка PrekŽ. У DŽ₃ дощата планка — «вузька дерев'яна смуга», а в LKŽ VII її немає. Найцікавіше, що вже в RŽ 1948 р. є, крім дошки daily, також с м у г а d a i l y. У підручнику «Наука про промислові товари» 1975 р. також розрізняють- 45 … уже згадано два предмети, лише назва другого — dailyl ystė: До асортименту струганих довгомірних виробів належать: д а й л і л е н т ė с, плінтуси, д а й - л и л и с т ė с, поручні тощо (рис. 53). Плінтуси й d a i l y l y s t ė s — профільні деталі, призначені для облицювання кута між підлогою та стінами; <...> 368. Отже, знову з’явилося -lystė, хоча вже 1948 року в RŽ було -juostė. У LKŽ VII (1970) medjuostė пояснюється як «плінтус», а тут із grindjuoste ототожнюється dailijuostė. У RKLŽ II 1983 року dailijuostė ототожнюється з багетом: калевка – 2. дайлиюсте, багетас, окладная калевка – дайлиюсте, багетас. Багет уже є в PolŽ₁, а також у PolŽ₂. Але що це таке? У різних тлумаченнях обсяг поняття визначається неоднаково. У збірному значенні багет (фр. baguette — прутик, паличка) — «пофарбовані, поліровані дерев’яні планки, що використовуються для рам (обрамлень, лиштв), оббивки, завіс» LE II; багети — «поліровані, часто позолочені дерев’яні планочки, що використовуються для рам картин, карнизів для настінних покриттів, завіс тощо» TŽŽ 1936; багет — «профільні рейки, що використовуються для виготовлення рам картин» — рос. багет, нім. Garnierung sleiste MedŽ₁, — рос. багет, нім. Leiste, англ. fillet, moulding MedŽ₂ [молдинг — оздоблювальна планка PrekŽ]; багет — 1. «дерев’яна планка для рам картин, оздоблення стелі та стін» TŽŽ 1985; багет – багетас, ремų lentelė PrekŽ. У DŽ₃ багет — «планка для рам, рамкова планка». Отже, і dailylentė, і багет можуть мати різний профіль і призначення, тому, мабуть, краще й точніше розрізняти: dailijuostė — будь-яка декоративна, оздоблювальна планка, а багет — це рамкова планка: рамкова планка для картин (також багет), рамкова планка для вікон, рамкова планка для дверей. Рамкова планка уже трапляється в підручнику П. Данкшаса 1935 року: ramštukas (нім. Rahmstück) — рамкова планка (277). Уживається широко: рамкова планка — «частина віконної або дверної рами, <...>» — рос. обязанка, нім. Fries, Rahmenholz MedŽ₁ [у MedŽ₂ відсутнє]; обязанка — 1. стол. рамкова планка, 2. буд. рама PolŽ₂ [PolŽ₁ — 1. в’язка (дерев.), 2. рама (віконна, дверна)], PrekŽ. Плінтус у підручнику П. Данкшаса 1935 року замінив fuslystą: fuslystai — нім. Fussleisten — основи, або плінтуси (276). Нині всюди стверджується, що плінтус вживається замість плінтуса, запозиченого з рос. плинтус (хоча слово має грецьке походження), однак у TŽŽ 1936 plinta, plintusas 46 (гр.) — 2. «дерев’яні планки для облицювання країв підлог та інших предметів» (1. основа колони). У TechŽ 1949 року плинтус – medjuostė, apkalas (буд.). Терміном є лише плінтус — «планка, якою закривають стик підлоги та стіни» — рос. плинтус, нім. Fußbodenleiste, Dielenleiste MedŽ₁₂, англ. skirting board, skirting plate, plinth MedŽ₂. За аналогією з плінтусом виникло lubjuostė LA 1997 24 14 (в оголошеннях траплялося dek. palubio juosta). Здавна відома stikla juostė — «дерев’яна планочка, що притискає скло у вікні або дверях (=планочка — Й. К.⟧)» — рос. уманук, нім. Glasleiste MedŽ₁, хоча в MedŽ₂ це — планка для кріплення скла — англ. glazing bead. Stikla-juostė — мотивований і точний термін, як нім. Glasleiste, англ. glazing bead, тоді як рос. уманук — не надто чітко визначений: уманук — 2. буд. дерев’яна планочка (1. стол. рубанок із заокругленим ножем) PolŽ₂ (хоча й англ. glazing bead — також дерев’яна планочка StatŽ), 1. буд. gaubtjuostė (2. рубанок із заокругленим ножем) PrekŽ (в покажчику — gaubtajuostė). Це, мабуть, недавній новотвір. Можливо, gaubt(a)juostė була б лише одним із профілів stikla juostė? Однак gaubt(a)juostė, можливо, непогано підійшла б і для планки для дивана (А. Гурвічюс, «Столярні роботи», с. 73) або, особливо, замість kampui EL 1996 23 1 (хоча тут підійшла б і kampajuostė). Чистою калькою є antplyšis (рос. нащельник); у термінології EL 1996 23 1 воно також називається словом тієї самої моделі — plyšiajuostė PrekŽ. До іншої моделі належить лиштва — «профільна або гладка деталь, що використовується для обшивання коробок, дверних рам та інших деталей» — рос. наличник, нім. Beischub, Beistoß MedŽ₁; 1. «профільна або гладка планка, що закриває щілини між дверними (віконними) коробками та стінами» — рос. наличник, нім. Beischub, Beistoß, англ. trim, 2. «рейка або планочка, що кріпиться до краю деталі» — рос. обкладка, нім. Verkleidung, англ. lipping MedŽ₂. Це цілком умотивований термін (:обвести), але не лише двозначний у деревинознавстві, а й багатозначний у техніці та будівництві. Можливо, тому з’являється apylangė: оконные коробки – apylangės (віконні коробки) (буд.) TechŽ, наличник — 1. apylangė (2. обшивка, 3. накладка) PrekŽ. Apylangė, у LKŽ₂ подано недостатньо диференційоване значення з Даугелішкіса (Треба помити лиштви); у термінології давно намагалися вживати цей термін у тому чи іншому значенні, однак він не прижився. Та вже час остаточно визначитися, адже раніше був нелитовський термін ламперія (про неї 47 недоречність див. J. Klimavičius, Lamperija, lota, mūrlotas, – LA 1994 109 16), переклад у підручнику P. Dankšos обшивка (нім. Verkleidung) (276, 278) — час нарешті зупинитися на чомусь одному. У будівництві обрамлення означає і обход 2. PolŽ₂, і обвод, обводка PolŽ₂, і обрамление 3. PolŽ₂, а в текстильній справі — кайма, у шкіряному виробництві — обводка 2., а загалом — окантовка 2. PolŽ₂. Але якщо запровадити термін apylangė, потрібен був би й apyduris. Apylangė пасувала б до підвіконня, надвіконня, завіконня, міжвіконня, а «apyduris» — до «наддвер’я», «міждвер’я», «задвер’я», «придвер’я». Більше системності — ясніші терміни. Отже, є група назв дощок із другим компонентом від слова дошка — товстодошка [товсті дошки — «дошки завтовшки (48–100) мм і завширшки (150–200) мм» — рос. баттенсы, дилены, нім. Battens (pl), Dielen (pl), англ. battens, deals MedŽ₂], тонкодошка [тонкі дошки — «дошки завтовшки (12–44) мм і завширшки не менш як 100 мм» — рос. бордсы, нім. Boards pl, англ. boards MedŽ₂], шліфдошка (ще не вирішено, чи вважати терміном), паркетна дошка (поняття ще потребує уточнення), стінна дошка (нібито застаріле), покрівельна дошка («ґонт, тріска, драниця» LKŽ XIII), вагонна дошка, бокова дошка (ліжка, дивана) MedŽ₁, шпунтована дошка «дошка зі шпунтом» DŽ₃, рос. шунтунна PolŽ₂ (PolŽ₁ — spraustalentė), верхня дошка (нім. Kopfst7Cck – kopštikis підручник P. Dankšosa, с. 276, 281) [tarplentė, tarplentis, tarplentinis означають «проміжки між дошками» LKŽ XV, хоча в PrekŽ інакше: доскадка — буд. проміжна дошка, обрамна планка. А є група термінів із другим компонентом від слова планка — дерев’яна планка, дошкова планка, рамкова планка, плінтус, стельова планка, скляна планка, накривна планка, щілинна планка (семантично відмінні — комірцева планка, поперекова стрічка; аудіокасета, відеокасета). «Dailylentė» і «dailyjuostė» — це просто модельні терміни. Лише в цих складних словах сполучний голосний є ненормативним (мало б бути dailia-). Але сталість норми важливіша за сліпу системність, тим паче що подібних винятків — і саме з першим прикметниковим компонентом — чимало, здебільшого саме з -y-: dail yraštis — форма Jono Jablonskio, хоча вживалися також dailiaraščio (Jurgis Šlapelis) і dailarašystės (словник F. Kuršaičio), а також dailymolis RŽ, dailysuolis LzP (і sunkymetis, brangymetis, pigymetis, karštymetis; менше прикладів із -i-: šaltibarščiai, žalibarščiai, žalitvorė). У діалектах є також dailimalkės Alksnėnai (dailimalkės Kazlų 48 Rūdą), але це не слова літературної мови й не терміни, тож жодної суперечності з dailylente і dailyjuostė не виявлено. Останній пункт — найдурніший, але про нього не можна промовчати. Уже 1954 року в LE II багет пояснюється як певні дерев’яні планки. Буває масло масляне, а часом — ще й жирне... Ще складніше стало, коли з’явилися й пластикові обшивні дошки LA 1995 247 21. Коли з’явився футбол у залах, звичайний футбол так і залишився футболом. Коли з’явився пляжний волейбол, звичайний і далі залишився волейболом. Раніше, коли з’явився настільний теніс (до речі, замість пінг-понгу), певний час уживали назву теніс — лаун-теніс, але тепер знову — тільки теніс (і не завжди н а в і т р и м к у!). А в рекламному галасі навколо деревинознавства з’являються... дерев’яні обшивні дошки LA 1998 37 20, обшивні дошки з дерева LA 1998 162 12. Не треба й не можна! Невже дочекаємося дерев’яних дощок? Висновки Зафіксоване 1948 року слово обшивальна дошка досить довго не потрапляло до нормативних і термінологічних словників. Конкурувати з обшивальною дошкою могло (оздоблювальне) стінове облицювання, але воно загалом не закріпилося в жодному значенні. Спочатку обшивальну дошку зараховували до категорії планок або рейок, але значно пізніше, після закріплення терміна обшивальна планка (хоча його також зафіксовано 1948 року), обшивальна дошка увійшла до категорії дощок або дощечок. П’ятдесятилітній процес добігає кінця. Це частина ширшого термінологічного процесу, результатами якого є згадані стінова дошка, дошка для підлоги, паркетна дошка, вагонка, покрівельна дошка, дошка зі вставними елементами, бокова дошка, верхня дошка, проміжна дошка та нещодавно термінологізовані товста й тонка дошка, а також рейка, планка, обрамлювальна планка, плінтус, стельова планка, штапик, накривна планка, щілинна планка. Більша системність — чіткіші терміни. Але сталість норми важливіша за сліпу системність — це стосується сполучного голосного в словосполученні обшивальна дошка й обшивальна планка: він нерегулярний, але досить характерний і міцно закріплений. Отримано 1999 08 31 49 Скорочення DŽ – Dabartinės lietuvių kalbos žodynas: DŽ₁ – I leid., V., 1954. DŽ₂ – II leid., V., 1972. DŽ₃ – III leid., V., 1993. EL – «Ей, привіт». LA – «Відлуння Литви». LE – Lietuvių enciklopedija. Bostonas, 1954, T. 2. LKŽ – Словник литовської мови. В., 1968, т. 1, 2-ге вид. 1947, т. 2, 1-ше вид. 1966, т. 7. 1984, т. 13. 1986, т. 14. 1991, т. 15. У статті вживаються також скорочення з цього словника. MedŽ₁ – Aiškinamasis medienos apdirbimo terminų žodynas. V., 1971. MedŽ₂ – Aiškinamasis medienos terminų žodynas / Ats. red. B. Papreckis. K., 1998. PolŽ₁ – Російсько-литовський політехнічний словник / Відп. ред. A. Novodvors-kis. В., 1959. PolŽ₂ – Rusų–lietuvių kalbų politechnikos žodynas / Sudarė G. Daugėla. V., 1984. PrekŽ – Pričinauskas J. Rusų–lietuvių kalbų prekių žodynas. V., 1996. RŽ – Lietuvių kalbos rašybos žodynas. K., 1948. StatŽ – Англійсько-литовський словник будівельних термінів / Уклали A. Kudzys, A. Rosinas, B. Kudzienė. В., 1993. TechŽ – Novodvorskis A. Techninis žodynas. K., 1949. TTŽ – Tarptautinių žodžių žodynas: K., 1936. V., 1985. Цифри всюди позначають роки, номери (римські – томи), сторінки. ДОЩАТА ОБШИВКА (SARKING) І ДОЩЕЧКА (FILLET) Підсумок Слово dailylentė, зафіксоване 1948 року, довго не потрапляло до словників літературної мови та термінологічних словників. (Apdarinė) sienlentė (обшивка) могла конкурувати з dailylentė, але не закріпилася в жодному значенні. Спочатку dailylentė класифікували як lentjuostės (рейка, планка) або medjuostės (галтель). Значно пізніше, коли закріпилася dailyjuostė (також зафіксована 1948 року), dailylentė почали класифікувати як lentos (дошки) або lentelės (дощечки). П’ятдесятирічний процес добігав кінця. Це було частиною ширшого розвитку термінології, результатами якого стали згаданий вище термін sienlentė (обшивка), а також grindlentė (дошка для підлоги), parketlentė (паркетна планка, дерев’яний брусок), vagonlentė (вагонна дошка), stoglentė (дошка для покрівлі), spraustlentė (шпунтована дошка), новотермінологізована stor lentė (товста дошка, тес), plonlentė (дошка) та medjuostė, lentjuostė (планка, рейка), rėmjuostė (галтель, молдинг), grindjuostė (плінтус, плінтусна дошка, плінтусна планка), lubjuostė (стельова дошка) тощо. Чіткіша систематизація (компоненти — дошка і — планка) дає змогу використовувати точніші терміни. 50