Terminologų pranešimai tarptautiniame baltistų kongrese Rygoje

ДОПОВІДІ ТЕРМІНОЛОГІВ НА МІЖНАРОДНОМУ КОНГРЕСІ БАЛТІСТІВ У РИЗІ 3–6 жовтня 2000 року в Ризі відбувся IX Міжнародний конгрес балтістів, тема якого — «Балтійські мови на зламі століть». На двох його пленарних засіданнях і засіданнях чотирьох секцій було розглянуто проблеми граматики, лексикології, лексикографії, семантики, фонетики, ономастики, стилістики, культури мови, текстології, давніх текстів, соціолінгвістики, комп’ютерної та математичної лінгвістики, а також загальні питання балтістики. Чимало доповідей було присвячено й синхронній лінгвістиці. Конгрес відкрила Президентка Латвійської Республіки Вайра Віке-Фрейберга. Доповіді читали мовознавці з Литви, Латвії, Росії, України, Польщі, Німеччини, Італії та Швеції. У конгресі взяло участь також чимало термінологів. Литовські термінологи прочитали 2 доповіді. Наукова співробітниця Альбіна Ауксориуте виступила з доповіддю про назви грибів у працях Лауринаса Івінскіса, одного з видатних творців литовської природничо-наукової термінології середини XIX століття; ці назви подано в атласі грибів і «Prigimtūmenė». У доповіді розглянуто назви родів і видів грибів та зіставлено їх із термінами, уживаними Ю. Пабрежою. Тези доповіді старшого наукового співробітника Стасіса Кейніса, яку не було виголошено на конгресі, присвячено національній своєрідності литовської термінології. Нині дуже поширено говорити про міжнародний характер термінів і термінології, оскільки в різних галузях уживається багато інтернаціональних термінів. Однак, за словами автора, «міжнародний характер того, що виражається мовними засобами, свідчить про інтернаціональність самої мови», адже кожна мова самобутня. Самобутньою є й термінологія кожної національної мови. Ст. Кейніс розглядає два основні способи творення термінів — термінологізацію звичайних слів і творення термінів засобами власної мови. Цими способами користувалися як перші творці литовської термінології, так і творці литовської наукової мови від першої половини XIX до початку XX століття. Доповідь старшої наукової співробітниці Ангеле Каулякене «Тенденції змін джерел литовської термінології» — 104 основні міркування присвячено проблемі самобутності литовської термінології. Авторка також наголошує, що засоби рідної мови були й залишаються одним із найважливіших джерел творення термінології. Нині спостерігається нова тенденція до зміни джерел литовської термінології — запозичення термінів, яке, на жаль, іноді буває цілком необґрунтованим і призводить до диспропорції між питомою та запозиченою термінологією. Щоб цього уникнути, авторка пропонує керуватися принципом чистоти мови, сформульованим основоположником нашої термінології проф. С. Шалкаускісом, і створювати якомога більше литовських термінів. Терміни, як і слова літературної мови, слід унормовувати з урахуванням синонімів. Три доповіді на термінологічну тематику було виголошено ризькими науковцями. Тема доповіді Ілгаса Брігзни — «Проблеми термінології під час перекладу фахових текстів із німецької мови латиською» («Terminologieprobleme bei der Übersetzung der Fachtexte vom deutschen ins Lettische»). Роль перекладачів фахових текстів поступово стає дедалі значущою. Від них очікують не лише дуже доброго знання мови, а й предметної галузі. Перекладачі з німецької на латиську стикаються і з додатковими труднощами: у багатьох галузях науки й техніки бракує затверджених термінів. Тож під час перекладу німецьких слів часто доводиться експромтом створювати латиські назви. Причина в тому, що традиціями перекладу фахових текстів латиською мовою довгі роки не опікувалися. Переважно перекладали лише художні тексти. У теоретичній літературі також майже винятково аналізували й оцінювали переклади художніх текстів. Як особливу складність під час перекладу фахових текстів авторка називає довгі й складні німецькі слова. Доповідь ризької термінологині Біроти Узії «Динаміка сучасної термінології» («Dynamics of modern terminology») пов’язана з філософськими проблемами термінології. Вона стисло розглядає дуже широкі поняття, наприклад: «людина», «мир» тощо. Про те, як формувалася латвійська юридична мова, що впливало на її формування в радянські роки та після відновлення незалежності, які риси має латвійська юридична мова і які питання виникають під час унормування юридичної термінології, йдеться в доповіді Андрея Вейсберга «Мова латвійського права 105 формування — результати до 2000 року» («Shaping latvian legal language – the results by year 2000»). Наступний конгрес балтистів заплановано провести через 4 роки у Вільнюсі. Palmira ZEMLEVIČIŪTĖ Palmira ZEMLEVIČIŪTĖ Інститут литовської мови, вул. Антакальніо, 6 LT–2055, Вільнюс 2000 10 16 106