Lietuviškų ir tarptautinių fonetikos terminų sinonimija

Gita KAZLAUSKAITĖ Вільнюський педагогічний університет СИНОНІМІЯ ЛИТОВСЬКИХ І МІЖНАРОДНИХ ФОНЕТИЧНИХ ТЕРМІНІВ У статті розглядаються поширеність окремого типу синонімічних термінів, розмежованих за походженням, у працях із різних галузей фонетики XX століття, а також тенденції його розвитку. Матеріал дослідження зібрано з найважливіших спеціальних фонетичних студій цього століття та мовознавчих праць, у яких так чи інакше розглядаються також питання фонетики1. Говорячи про синонімію литовських і міжнародних термінів, маємо на увазі як однослівні, так і складені терміни. Слід додати, що до міжнародних термінів тут зараховуються також гібриди, тобто терміни або їхні компоненти, що містять і міжнародні, і литовські елементи. У цьому аспекті можна виокремити два типи синонімії однослівних термінів: 1) синонімія литовського та міжнародного терміна (наприклад: sambalsis || hiatas), 2) синонімія литовського терміна та гібрида (наприклад: minkštumas || palataliskumas). У складених термінах синонімічними можуть бути основні компоненти (означувані слова) або залежні компоненти (означення). Аналогічно до однослівних термінів тут можна виокремити синонімію литовського та міжнародного терміна (наприклад: balsių vienodėjimas || balsių asimiliacija, minkštasis balsis || palatalusis balsis), а також синонімію литовського терміна та гібрида (наприклад: fonetinis balsiškumas || fonetinis vokališkumas, gomurinis priebalsis || palatalinis priebalsis). Крім того, трапляються випадки синонімії литовських і міжнародних термінів, коли синонімічний ряд утворюють терміни різної будови, наприклад: однослівний термін || двослівний термін (degeminacija || priebalsio praleidi- 1 Перелік джерел і скорочень наведено наприкінці статті. Римські цифри позначають том, арабські — сторінку. Зазвичай фіксується перше вживання терміна в джерелі. 25 mas), однослівний термін || трислівний термін (afrikata || grynasis priebalsinis dvigarsis), двослівний термін || трислівний термін (priebalsių metatezė || priebalsių susikeitimas vietomis). До речі, саме поняття синонімії розуміють неоднаково як у мовознавстві загалом, так і в термінології. Поряд із терміном «синоніми» вживається також термін «дублети». Іноді обидва терміни розглядаються як синоніми: «Термінами-синонімами (дублетами) називають два або навіть кілька термінів, що позначають те саме поняття» (TD, 9). Російська мовознавиця О. Ахманова не ототожнює ці терміни й термінами-дублетами (триплетами тощо) називає слова, які «поєднує особливий термінологічний зв’язок з тим самим науковим об’єктом. Тому їх вважають не словами як такими, а лише наслідком неможливості побачити відмінність між об’єктами, які ними позначаються» (Achmanova 1969: 13). На думку мовознавиці, ці дублети помилково називають синонімами. Розбіжність поглядів пов’язана з розумінням абсолютних і звичайних синонімів. У загальновживаній мові абсолютними синонімами вважають «ті синоніми, значення яких тотожні. Через тотожність значення їх також називають дублетами» (Jakaitienė 1980: 51). Звичайні синоніми — це «ті синоніми, одне чи кілька значень яких не цілком тотожні, а лише близькі» (Jakaitienė 1980: 52). У термінології можна говорити лише про абсолютні синоніми (дублети). Синонімічні терміни розглядуваного типу безперечно слід вважати абсолютними синонімами, або дублетами. Їхні значення тотожні — відрізняється лише форма вираження. Перш ніж говорити про фонетичні синонімічні терміни зазначеного типу, варто коротко розглянути й саме поняття фонетики. У сучасному мовознавстві майже загальноприйнята думка, що мовні звуки вивчає наука фонетика (у широкому розумінні), яка складається з двох умовно самостійних галузей: загальної («вузької») фонетики та фонології (DLKG 15; Pakerys 1995: 5; Girdenis 1995: 23). Як складову частину фонології зазвичай виокремлюють просодію (DLKG 15, Gaivenis, Keinys 1990: 163). Морфонологія вважається проміжною дисципліною, що поєднує фонологію та морфологію (DLKG 17). Отже, у цьому аспекті розрізняють терміни загальної фонетики, фонології, просодії та морфонології. 26 Загалом було досліджено понад 1700 термінів. Різноманітність термінів, що позначають те саме поняття, засвідчують понад 300 синонімічних рядів, з них 173 ряди (55,1%) належать до типу синонімії литовських і міжнародних термінів або гібридів2. Терміни чистої фонетики становлять близько 52% (905 од.) усіх фонетичних термінів; серед них — майже 170 синонімічних рядів. До синонімії такого типу належать 94 синонімічні ряди (56%). У першій половині XX ст. вона не була особливо поширеною. Трохи більше таких синонімічних термінів трапляється лише у працях К. Бюги та М. Дуриса, наприклад: африката BRR III 168‖складний приголосний BRR III 631, уподібнення голосних BRR II 492‖асиміляція голосних BRR II 492, наука про звуки BRR II 217‖фонетика BRR I 408, огублений голосний DKP 94‖лабіалізований голосний DKP 94, м’який голосний DKP 126‖палатальний голосний DKP 126 тощо. У середині та другій половині XX ст., починаючи з фонетичних праць Е. Мікалаускайте й завершуючи «Граматикою сучасної литовської мови», кількість синонімічних термінів такого типу значно зросла. У фонетичних працях Е. Мікалаускайте виявлено 23 такі синонімічні ряди, наприклад: акомодація MFD 67‖пристосування MFD 67, дифтонгоїд MFD 59‖несправжній дифтонг MFD 59, вторинний дифтонг MFD 55‖секундарний дифтонг MFD 55, збіг голосних MFD 33‖зіяння MFD 33 тощо. А. Пакеріс також не уникає синонімічних термінів цього типу (15 синонімічних рядів), наприклад: африката PF 175‖чистий приголосний дифтонг PF 175, дифтонгізований голосний PF 67‖дифтонгізований голосний PF 67, м’якість PF 100‖палатальність PF 100, напівголосний PF 94‖сонант PF 96 тощо. У працях А. Ґірденіса (16 синонімічних рядів) синонімія такого типу найчастіше виникає через те, що в «Фонології» та «Теоретичних основах фонології» те саме поняття названо по-різному, наприклад: мурмочучий голосний GF 6‖редукований («мурмочучий») 2Для порівняння можна навести кількісні дані щодо інших типів синонімії: синонімія литовських термінів — 84 синонімічні ряди (26,8%), синонімія міжнародних термінів або гібридів — 57 синонімічних рядів (18,1%). 27 голосний GFP 88, міжголосний приголосний GFP 116||інтервокальний приголосний GF 83 тощо. У «Граматиці литовської мови» (авторка розділу «Фонетика» — В. Вайтекявічюте) та «Граматиці сучасної литовської мови» (автори розділу «Фонологія» — К. Ґаршва й А. Ґірденіс, розділу «Явища морфології» — А. Ґірденіс) також не уникають синонімів цього типу (25 синонімічних рядів), наприклад: дегемінація LKG I 115||випадіння приголосного LKG I 115, дифтонг LKG I 57||дифтонг LKG I 57, ствердіння DG 48||депалаталізація DG 48, велярний приголосний LKG I 57||гутуральний приголосний LKG I 71, триголосний DG 22||трифтонг DG 22 тощо. Поширення синонімії литовських і міжнародних термінів (або гібридів) у другій половині XX ст. можна пояснити самим розвитком фонетичної науки, який зумовив потребу в нових термінах. Часто запозичували терміни, уже вживані за кордоном, або шукали литовські відповідники до термінів, що вже перебували у вжитку. Терміни фонології становлять близько 19% (320 од.) усіх фонетичних термінів; серед них — понад 50 синонімічних рядів. Перші праці з литовської фонології з’явилися лише в сьомому десятилітті XX ст. Отже, терміни фонології здебільшого вживаються лише у працях другої половини століття. Найбільше литовська фонологічна термінологія, мабуть, розроблена у працях А. Ґірденіса «Фонологія», «Теоретичні основи фонології» та «Граматика сучасної литовської мови». Тут вживається близько 230 термінів, тобто 2/3 усіх термінів фонології. У термінології фонології, як і чистої фонетики, поширеністю вирізняються синонімічні терміни такого типу (25 синонімічних рядів — 45%), наприклад: розрізнювальна функція PF 9, GF 20||делімітативна функція PF 9, GF 20, м’яка приголосна фонема GF 168||дієзна приголосна фонема GF 168, нейтралізація MFD 67||чергування приголосних MFD 67, позиція нейтралізації GF 98||слабка позиція GF 98, розрізнювальна ознака PF 9, DG 15||дистинктивна ознака PF 9, DG 15 тощо. Хоча монографія, спеціально присвячена теоретичним і методичним проблемам просодії, з’явилася лише у дев’ятому десятилітті XX ст. (А. Пакеріс. «Просодія литовської літературної мови» (1982)), цими питаннями цікавилися вже з середини XIX ст., а разом із ними й 28 створюються терміни для позначення понять цієї галузі. У досліджених працях загалом уживається близько 400 термінів просодії, тобто приблизно 23% усіх термінів фонетики; серед них майже 60 синонімічних рядів (27 — типу kalbamo). Синонімія литовських і міжнародних термінів або гібридів у термінології просодії поширилася переважно в другій половині XX століття. У працях першої половини століття варто згадати лише кілька таких синонімічних термінів, уживаних у працях K. Būga, M. Durys, J. Žiugžda (7 синонімічних рядів), наприклад: akūtas BRR III 45||твердопочаткова акцентуація BRR III 45, дзвінкість ŽG 12||тон ŽG 12, наголошений склад DKP 158||акцентований склад DKP 158, твердопочатковість BRR III 45||акутовість BRR III 45 та ін. Пізніше кількість синонімічних термінів такого типу зросла (18 синонімічних рядів), наприклад: akūtas PF 319, LKG I 128||правобічний знак PF 319, LKG I 128, екстензія GF 193||тривала акцентуація GF 193, наголос GF 173||акцент GF 173, кількісний наголос PF 313, GF 175, LKG I 127||квантитативний наголос PF 313, GF 175, LKG I 127, корепція GF 193||ривкова акцентуація GF 193, самостійна просодія GFP 216||нефункціональна просодія GFP 216 та ін. Хоча дослідження явищ морфонології не є безпосереднім об’єктом фонетики (і фонології), фонетикам і фонологам часто доводиться спиратися також на закономірності морфонології. У досліджених джерелах загалом ужито близько 100 морфонологічних термінів, тобто близько 6% усіх фонетичних термінів; серед них є понад 30 синонімічних рядів. До типу литовських і міжнародних термінів або гібридів належать 28 синонімічних рядів (тобто понад 90%), наприклад: аферез LKG I 118|| випадіння приголосного LKG I 118, дисиміляція LKG I 93||спрощення звуків LKG I 94, епентеза DKP 129||поява голосного DKP 129, злиття DKP 124||стягнення DKP 124||контракція DKP 124, контактна метатеза DKP 131||«метатеза контакту DKP 131 тощо. Синонімія морфонологічних термінів цього типу вирізняється синонімічними рядами, до складу яких входять одиниці різної будови (таких рядів налічується 26 із 28). Отже, зі сказаного видно, що синонімія литовських і міжнародних термінів, мабуть, поширена найбільше серед усіх типів синонімічних термінів, виокремлюваних за походженням. Порівнюючи початок XX століття та йо- 29 го завершення, з’ясовуємо, що кількість випадків такої синонімії постійно зростає. Ця тенденція, імовірно, збережеться й надалі, оскільки нині розвиток наук, зокрема й фонетики, відбувається дуже швидко. До Литви передусім надходять міжнародні терміни, для яких тут шукають відповідники, а в ужитку найчастіше пропонують обидва варіанти. Šaltiniai BRR – Būga K. Rinktiniai raštai. Vilnius, 1958. T. 1; Vilnius, 1959.T. 2; Vilnius, 1961. T. 3. DG – Dabartinės lietuvių kalbos gramatika / red. V. Ambrazas. Vilnius, 1994. DKP – Durys M. Kalbos mokslo pagrindai. Kaunas, 1929. GF – Girdenis A. Fonologija. Vilnius, 1981. GFP – Girdenis A. Teoriniai fonologijos pagrindai. Vilnius, 1995. LKG – Lietuvių kalbos gramatika / vyr. red. K. Ulvydas. Vilnius, 1965. T. 1. MFD – Mikalauskaitė E. Lietuvių kalbos fonetikos darbai. Vilnius, 1975. PF – Pakerys A. Lietuvių bendrinės kalbos fonetika. Vilnius, 1986. ŽG – Žiugžda J. Lietuvių kalbos gramatika. Kaunas, 1966. D. 1. Literatūra 1. Achmanova 1969 – Ахманова О. Словарь лингвистических терминов. Москва. 2. DLKG – Dabartinės lietuvių kalbos gramatika / red. V. Ambrazas. Vilnius, 1997. 3. Gaivenis, Keinys 1990 – Gaivenis K., Keinys St. Kalbotyros terminų žodynas. Vilnius. 4. Girdenis 1995 – Girdenis A. Teoriniai fonologijos pagrindai. Vilnius. 5. Jakaitienė 1980 – Jakaitienė E. Lietuvių kalbos leksikologija. Vilnius. 6. Pakerys 1995 – Pakerys A. Lietuvių bendrinės kalbos fonetika. Vilnius. 7. TD – Terminologinis darbas. Vilnius, 1973. SYNONYMY OF LITHUANIAN AND INTERNATIONAL PHONETIC TERMS Summary This paper analyses synonymy of Lithuanian and international phonetic terms of the 20th century. Hybrids are considered as one type of international term. One-word and compound terms are taken into consideration. 30 The most frequently occurring type of synonymy is Lithuanian and international terms. There are 173 such synonymy lines - about 55 per cent of all synonymic phonetic terms. If we compare the beginning and the end of the 20th century, we would see that the number of such synonyms is increasing continually. Most likely this tendency will remain in the future, because the development of sciences is occurring rapidly. International terms come to Lithuania first. They are gradually changed into Lithuanian equivalents, but both versions are used in phonetic works. Gita KAZLAUSKAITĖ Gauta 2000 11 06 Vilniaus pedagoginis universitetas Lituanistikos fakultetas Lietuvių kalbotyros katedra T. Ševčenkos g. 31 LT-2009, Vilnius 31