Lauryno Ivinskio mineralogijos naujadarai

Albina AUKSORIŪTĖ Інститут литовської мови МІНЕРАЛОГІЧНІ НЕОЛОГІЗМИ ЛАУРИНАСА ІВІНСКІСА Lauryno Ivinskio (1810–1881), vieno iš pirmųjų XIX a. lietuviškų gamtos mokslų terminų kūrėjų, botanikos ir mikologijos terminai jau šiek tiek nagrinėti1, o šiame straipsnyje aptariami L. Ivinskio sudaryti mineralų pavadinimai. Мінералогічні терміни Л. Івінскіс подав у першій частині рукопису «Prigimtūmenė». Як зазначалося2, збереглися два варіанти першої частини цієї наукової праці: «Žemėtra», що зберігається в рукописному відділі бібліотеки Інституту литовської літератури та фольклору, і «Žemėmina», що зберігається в рукописному відділі бібліотеки Польської академії наук у Кракові. Основні частини обох рукописів, у яких описується нежива природа, майже не відрізняються, тому назви мінералів, що розглядаються у статті, взято з рукопису, який зберігається у Вільнюсі. В описі «Žemėtra» Л. Івінскіс подав понад 400 географічних і мінералогічних термінів, наводячи до кожного литовського терміна латинські, а в багатьох випадках також польські й німецькі відповідники, наприклад: bōraksas, лат. Chrysocolla, пол. Borax, нім. Der Borax Pr 36; sidābras, лат. Argentum, пол. Srébro, нім. Das Silber Pr 37. У згаданій частині Л. Івінс- 1 Див. J a n k e v i č i u s K., J a n k e v i č i e n ė R. Деякі нові дані про працю Л. Івінського в галузі литовської ботанічної термінології. – Питання ботаніки 2, Вільнюс, 1962, 151–163; A u k s o r i ū t ė A. Назви таксонів у «Природознавстві» Л. Івінського. – Термінологія 2, Вільнюс, 1995, 58–65; A u k s o r i ū t ė A. Назви систематичних категорій у «Природознавстві» Лауринаса Івінського. – До 150-річчя календаря Лауринаса Івінського: статті й документи, Вільнюс, 1997, 33–39; J a n-k e v i č i e n ė R. Лауринас Івінскіс — творець литовських назв рослин. – До 150-річчя календаря Лауринаса Івінського: статті й документи, Вільнюс, 1997, 40–46; A u k s o r i ū t ė A. Терміни мікології Л. Івінського. – Термінологія 7, Вільнюс, 2000, 48–58. 2 Див. A u k s o r i ū t ė A. Рукописи Лауринаса Івінського у Кракові. – Термінологія 5, Вільнюс, 1998, 102–110; A u k s o r i ū t ė A. Термінологічна спадщина Лауринаса Івінського. – Питання литовського мовознавства 40, Вільнюс, 1998, 32–40. 95 Неологізми, наведені Івінскісом, становлять понад п’яту частину всіх термінів, поданих в описі цієї частини. Більшість назв мінералів, утворених Л. Івінскісом, подано в «Литовському словнику» з єдиною приміткою, що слово взято з творів Л. Івінскіса. Порівнюючи наведені в LKŽ назви мінералів із термінами першої частини «Prigimtūmenė», стає зрозуміло, що включені до LKŽ назви мінералів Л. Івінскіса походять саме з цієї його праці. Трохи більше половини неологізмів Л. Івінскіса становлять похідні слова, а решту — складні слова. У групі похідних переважають суфіксальні похідні — чотири п’ятих. Префіксальні й флексійні похідні разом становлять лише одну п’яту всіх похідних. Похідні з суфіксами Л. Івінскіс найчастіше використовував для називання мінералів суфікс -enis, -enė. За допомогою варіанта цього суфікса -enis утворено 16 похідних, наприклад: dervenis ~ derwēnis3, лат. Porphyrites piceus, Picites seu Lapis piceus, пол. Smotowiec, нім. Pechstein Pr 22 (: смола), пор. porfyritai ChTŽ; jakšenis ~ jakšēnis, лат. Axinites rhomboides, пол. Axynit, нім. Axinit Pr 18 (: jakšis «сокира» LKŽ IV), мотивацію і основу цього похідного змінено (лат. axinites; гр. axon «вісь»), пор. aksinitas ChTŽ; popierenis ~ popierēnis або kalnakimštis, лат. Asbestus papyraceus vel suberosus, нім. Der Papierasbest oder Bergkork Pr 25 (: папір), пор. asbestas ChTŽ; ratenis ~ ratēnis, лат. Actinotus, пол. Promieniec, нім. Der Strahlstein Pr 24 (: колесо), пор.? aktinolitas ChTŽ; rievenis ~ riewēnis, лат. Stearochalyx, пол. Dolomit, нім. Der Dolomit Pr 31 (: борозна), пор. rievėnis I «доломіт» LKŽ XI; sviestenis ~ swiestēnis, лат. Alumen butyraceum, пол. Masło górne, нім. Bergbutter Pr 36 (: масло), пор.? aliūnitas ChTŽ; taukenis ~ taukēnis, лат. Oreostear, пол. Talkowiec, нім. Der Talk Pr 28 (: жир), пор. 1 táłkas DŽ, NdŽ, TŽŽ, MedŽ 531, LTE VII 275; Ser «дуже м’який жирний мінерал — водний 3 Спочатку наведено терміни, переписані літературною мовою, а після тильди подано литовські назви та їхні відповідники іншими мовами так, як їх записував Л. Івінскіс. 4 Скорочення наведено за «Словником литовської мови» (I — Івінскіс). 96 силікат магнію, що застосовується в медицині, косметиці й техніці» LKŽ XV; titnagenis ~ titnagenis, лат. Schistus Lydius, пол. Kamień Łydiski, нім. Kieselschiefer Pr 5 (: кремінь), пор. titnagenis I «крем’яний сланець» LKŽ XVI та ін. Два похідні з цим суфіксом Л. Івінскіс утворив, узявши за основу слова похідні, створені ним самим, наприклад: palakštenis ~ palakštėnis, лат. Atizoës Lepidolithus, пол. Lepidolit, нім. Lepidolith Pr 26–27 (: pàlakštzis або palakstis, лат. Atizoës micans Pr 26), пор. lepidolitas ChTŽ; rašmenis ~ razsmenis, лат. Schistus tabularis, пол. Łupek pisarski Pr 4 (: raszmuo, лат. Graphites Pr 17). Основа інших похідних із суфіксом -enis не цілком зрозуміла, наприклад: plostenis ~ plostėnis, лат. Hydrargyrus argent osus, пол. Amalgama, нім. Das Amalgam Pr 37 (: plostekė? див. plostėkė 1) [K], Jn (Kv), J «уламок, тріска». 2) J «плита». 3) J, Vdk «часточка» LKŽ X; у цьому випадку могло відбутися спрощення — пропуск суфікса твірного слова), пор. amalgamà «розчин металу в ртуті» ChTŽ; tirptenis ~ tirptenis, лат. Basanites columnaris, пол. Bazalt, нім. Basalt Pr 7 (: плавитися), пор. bazáltas ChTŽ; приголосний t, що стоїть перед суфіксом у цьому похідному, Л. Івінскіс міг узяти з інфінітивного суфікса або з інших твірних основ, наприклад: swiestėnis, palakštėnis, оскільки той самий приголосний на межі суфікса й кінця основи міг приховати межу суфікса, і в цьому випадку Л. Івінскіс вважав, що має суфікс із t. Похідних із варіантом суфікса -enė Л. Івінскіс навів лише кілька, наприклад: paskandenė ~ paskandenė, лат. Diluvialis, пол. Pokłady napływowe, нім. Fluthland (скеля, що утворилася під час потопу) Pr 7 (: потоп, див. LKŽ IX); sanpuvenė ~ sąnpuwėné, лат. Stagnigena, нім. Tertiär oder Molassegebirge Pr 6–7 (: болото); vyšnenė ~ wiśznenė, лат. Ceremium, пол. Kamień Ceresowy, нім. Cerinstein Pr 42 (: вишня); žemčiūgenė ~ žemčziugenė, лат. Atizoës Margarites, пол. Margaryt albo perłowiec, нім. Der Perlglimmer Pr 27 (: žemčiūgas «перлина»). Для називання мінералів Л. Івінскіс навів небагато похідних з іншими суфіксами. Деяких похідних із суфіксами виявлено лише по три або два, наприклад: -ėtras: akėtras ~ akietras, лат. Phlegraeus pyropoecilödes, пол. Trachit, нім. Trachyt Pr 7 (: око), пор. trachitas «ефузивна гірська порода пористої будови з нерівномірнозернистою структурою» ChTŽ; skylėtras ~ skiliėtras, лат. Calx 97 Tophus, польськ. Tuf wapienny, нім. Kalktuff Pr 30 (: skyle), пор. skilietras LMD (I) геол. «вапняний туф» LKŽ XII, tūfas «легка пориста порода вулканічного походження» ChTŽ; žalėtras ~ žalietras, лат. Atizoēs Chloauges, польськ. Chloryt, нім. Der Chlorit Pr 27 (: žalias), пор. chloritas ChTŽ. Суфікс -ėtras слід вважати індивідуальним суфіксом, уживаним Л. Івінскісом; очевидно, він подобався йому, і за його допомогою він утворив не лише ці назви мінералів, а й загальну назву мінералогії, про яку вже згадувалося, — žemėtros (: žemė + -ėtros), а також кілька назв рослин, наприклад: ankštėtras ~ ankšztietras, лат. Lomentaria Pr 93; buožėtras ~ bužietras, лат. Cephalotrichum Pr 53; kaišėtras ~ kajšzietras, лат. Naematella тощо; на -menis: baltmenis ~ baltmenis, лат. Astroites foliatus, польськ. Albit, нім. Albit Pr 22–23 (: baltas), пор. albitas ChTŽ; pilkmenis ~ pilkmenis, лат. Grammatikas griseus, польськ. Coizitis (Zoisit), Pr 23 (: pilkas), пор. coizitas ChTŽ. Суфікс -menis досить рідкісний і зазвичай відомий лише в діалектах, але в новотворах Л. Івінскіса трапляється часто. -mina: gelžmina ~ gelžmina, лат. Metalla, польськ. Kruszec, metalle, нім. Die Metalle Pr 36 (: gelžis; див. DünŽ), пор. gelžmena I neol. «метал» LKŽ III; šarmina ~ szārmina, лат. Natrum, польськ. Natron, нім. Mineralkali Pr 36 (: šarmas), наведено також синоніми: paprastaj wadinas soda arba miltena Pr 36, пор. natris ChTŽ. Суфікс -mina є жемайтським варіантом суфікса -mena5. -ainis: mielainis ~ mièlajnis, лат. Cyanoïdes pseudo-sapphirus, Cyanites, польськ. Cyanit, нім. Cyanit oder Disthen Pr 23 (: mielas, див. 1 mielas 1) SD 59, [K], Kv, Rt, J. Jabl «гіпс, крейда». 2) Kos 48, SD 113, J «крейда» LKŽ VIII); ragainis ~ ragājnis, лат. Silex corneus, польськ. Rogowiec, нім. Hornstein Pr 21 (: ragas), пор. 1 ragainis I, DŽ¹ «гірська порода — сполука глинистих порід, граніту та інших матеріалів» LKŽ XI. -einis: ledeinis ~ ledejnīs, лат. Coagulum saxeum, польськ. Kryolit, нім. Der Kryolith Pr 35 (: ledas), пор. kriolitas ChTŽ; lapeinis ~ lapejnis, лат. Actinotus virgulatus, Anthophyllites, польськ. Antophyllit, нім. Anthophyllit Pr 24 (: lapas), пор. antofilitas ChTŽ. 5 Žr. Grinaveckis V. Lietuvių tarmės: Fonetika. Morfologija, Vilnius, 1991, 16; Vitkauskas V. Lietuvių kalbos tarmių morfoneminiai reiškiniai ir jų svyravimas: Habilitacinis darbas, Vilnius, 1999, 44–45. 98 Деякі суфіксальні похідні, що позначають мінерали, зафіксовано лише по одному, наприклад: -eitis: lašineitis ~ lašžinėjtis, лат. Steatites communis, польськ. Steatyt czyli stoninieć, нім. Der Speckstein Pr 29 (: lašiniai), пор. steatitas ChTŽ. Як писав П. Скарджюс, суфікс -eita- дуже рідкісний; найчастіше вживаються похідні із суфіксом -ietis, однак є похідні й із -ei-, у суфіксі якого ще не відбулося перетворення на -ie⁶. -ėtis: molėtis ~ molėjtis, лат. Schistus argillaceus, польськ. Lupek gliniany miękki, нім. Schieferthon Pr 26 (: molis). Похідних із цим суфіксом у нашій мові також небагато, і майже всі вони, як і в цьому випадку, за способом творення можуть бути пов’язані з іменниками. -ininkas: stiklininkas ~ stiklininkas або atgires, лат. Antimonium, польськ. Antymon, нім. Spiesglanzmetall Pr 40 (: stiklas), пор. 1 stiklininkas (-inykas Kos 122). 2) Kos 122, I, J, NdŽ «миш’як» LKŽ XIII; польськ. antymon — хім. «стибій». Похідними із цим суфіксом найчастіше називають осіб, а для найменування різних неживих предметів, як у цьому випадку, його вживають рідше. -ūnas: ragūnas ~ ragūnas базальтовий, лат. Actinotus basaniticus, польськ. Rogowiec bazaltowy, нім. Die basaltartige Hornblende Pr 24 (: ragas). -uonis: baltuonis ~ baltuōnis, лат. Oritis alcalinus, Leucites, польськ. Leucyt, нім. Der Leucit Pr 23 (: baltas), пор. baltuonis I «такий мінерал, лейцит» LKŽ I. -oklis: smirdoklis ~ smirdoklis, лат. Dysodes, Lapis suis, польськ. Kamień śmierdzący, нім. Der Stinkstein Pr 31 (: smirda). -muo: rašmuo ~ rašmuo, лат. Graphites, польськ. Ołówek, нім. Graphit, Reissblei Pr 17 (: rašė), пор. grafitas «кристалічна модифікація вуглецю гексагональної системи» ChTŽ. -snis: tirpsnis ~ tirpsnis, лат. Rvax, польськ. Lawa, нім. Lava Pr 7 (: tirpo), наведено пояснення: isztirpitas o užszałuses uolas Pr 7, пор. tirpsnis I «лава» LKŽ XVI. Базовими словами похідних із суфіксами -enis, -ėtras, -mina, -ainis, -einis, -eitis, -ėtis, -ininkas і -ūnas найчастіше є іменники, 6 Скарджюс П. Rinktiniai raštai: Lietuvių kalbos žodžių daryba 1, Вільнюс, 1996, 360–361. 99 Похідні з суфіксами -menis, -uonis — це прикметники, а основами похідних із суфіксами -oklis, -muo і -šnis стали дієслівні форми. Отже, для найменування мінералів найбільше суфіксальних похідних утворено від іменників, похідні від прикметників і дієслів трапляються рідше. Префіксальні похідні Л. Івінскіс створив для найменування мінералів лише кілька префіксальних похідних. Їх утворено за допомогою префіксів pa-, pro-, san-, наприклад: pa-: paanglenis ~ paanglenis, лат. Caementum carbonaceum, нім. Keupersandstein Pr 6 (: anglenis, лат. Carbonicums Pr I Kr 11); palakštis ~ pàtakšztis або palàkštis, лат. Atizoës micans, польськ. Mìka, нім. Der Glimmer Pr 26 (: lakštas), пор. palakštis I див. palakštė LKŽ IX, pàlakštė Šts «іскра, пластинка іскри, лусочка в камені» LKŽ IX. pro-: prokalkis ~ pròkalkis, лат. Lychnites versicolor, польськ. Wapień przechodowy, нім. Uebergangskalkstein Pr 5 (: kalkis), пор. prókalkis I «вапняк» LKŽ X; prorievis ~ pròrievis, лат. Schistus transitorius, польськ. Łupek przechodni, нім. Uebergangsschiefer Pr 5 (: rievė), пор. prórievis I «сланцевий камінь (?)» LKŽ X. san-: sankuolis ~ sánkuolis, лат. Bary lithus lamelliformis, польськ. Spat ciężki, нім. Schwerspath Pr 34 (: kūlys). Для цього похідного Л. Івінскіс узяв за твірне слово жемайтське слово kūlys, а написане в похідному uo є гіпернормалізмом; пор. kūlis DŽ, BŽ 195, Š, kūlyš Pp, Krkl, Lž; IM 1858, 46, Kos 121 «камінь» LKŽ VI. Усі префіксальні похідні Л. Івінскіса мають характерне закінчення префіксальних іменників -is. Як видно з наведених прикладів, Л. Івінскіс створив новотвори не лише з найпродуктивнішим у сучасній літературній мові та термінотворенні префіксом pa-, а й із набагато рідше вживаними в похідних префіксами pro- і san-. Це свідчить, що, утворюючи префіксальні новотвори, Л. Івінскіс не уникав доволі рідкісних словотвірних формантів. Одну назву утворено поєднанням префікса й суфікса: pro-baltmis ~ pròbaltmis, лат. Oritis leucitoïdes, польськ. Pro-leucyt, нім. Anal-zim Pr 23 (pro- + baltas + -mis). 100 Похідні з формантами У першій частині «Природознавства» третій спосіб словотворення — суфіксальний — Л. Івінскіс використовував лише для утворення двох назв: girnis ~ girnis, лат. Pyropoecilos foliaceus, пол. Gnejs, нім. Gneuss Pr 3 (: girna), пор. gneišas «метаморфічна порода смугастої (гнейсової) структури, утворена з польових шпатів, кварцу та інших мінералів» ChTŽ; trąšis ~ trąnšis, лат. Chromium, пол. Chrom, Nadelerz Pr 42 (: trąšus «щільний, густий»), пор. chrōmas ChTŽ. Обидва новотвори є похідними іменників із суфіксом -is. Л. Івінскіс використовував один із найпродуктивніших типів суфікса -is, а за основу брав іменник і прикметник. Складні слова Складні слова зазвичай класифікують за тим, до якої частини мови належить їхній другий компонент. Усі складені назви мінералів, утворені Л. Івінскісом, мають другий іменниковий компонент, за винятком одного складного слова, другий компонент якого є прикметниковим. Л. Івінскіс утворив 41 складне слово з другим іменниковим компонентом. Ці новотвори можна розглянути відповідно до того, до якої частини мови належить їхній перший компонент (іменника, прикметника чи дієслова). Виявлено 23 складні слова, утворені з двох іменників. Другим компонентом шести термінів є жемайтське слово kūlys «камінь», однак незрозуміло, чому Л. Івінскіс подав його як слово з основою на а, наприклад: akmenis або kuotaj, лат. Fossilia terrena, пол. Ziemie i kamienie, нім. Erdige Fossilien Pr 17. Як видно з цього прикладу, Л. Івінскіс вважав основним терміном слово akmuo і надалі вживав його у праці (akmenis bran-giejė Pr 17), а для утворення складених термінів обрав жемайтський синонім. У слові kuotaj написаний Л. Івінскісом дифтонг uo слід вважати гіпернормалізмом. Слово kūlys є своєрідним жемайтським словом. «Це слово з говірок прибережних доунінків, квєдарнських і швекшнських дунінків та більшості донінків уживали також автори, що походили з того краю, — А. Пабрежа, С. Даукантас, А. Косажевський, — писав- 101 у тих7. Він трапляється в багатьох збірниках фольклору, словниках А. Юшки, Й. Шлапеліса, М. Нідермана та інших. Нині в рідному говірковому ареалі Л. Івінскіса слово kūlys вживається у сполуці girnų kūlys або girnakūlis. Можливо, сучасний ареал слова kūlys не відповідає його колишньому ареалу, однак Л. Івінскіс, імовірно, знав не лише слово girnakūlis, а й, живучи в Ретаві, чув слово kūlis, уживане у значенні «будь-який камінь». І girnakūlis, яке Л. Івінскіс записав зі зміненим закінченням -as: girnakuolas ~ girnãkuotas, лат. Pyropoecilos granites, пол. Granit Pr 3, і kūlis по всьому ареалу вживання мало закінчення -is або -ys. Отже, Л. Івінскіс не міг помилково написати інше закінчення слова kūlis через незнання, а чому він так написав — залишається незрозумілим. Два складні слова Л. Івінскіс утворив із характерним для складних іменників закінченням -is: raup(l)akuolis ~ raupãkuolis, лат. Variolites, пол. Ospowiec, нім. Variolith Pr 22 (: rauplės, kūlys), пор. пол. ospa — «віспа, віспинки»; žirnakuolis ~ žirnãkuolis, лат. Arragonites pisiformis, пол. Arragonit grochowaty, нім. Erbsenstein Pr 31 (: žirnis, kūlys), пор. aragonitas ChTŽ, нім. die Erbse — «горох», нім. der Stein — «камінь». В інших складних словах із другим компонентом kūlys закінчення -as, наприклад: anglėkuolas ~ anglėkuotas, лат. Lithoxylon, Petrosilex xyloïdeus, пол. Drzewo skamieniałe w rogowiec, нім. Holzstein Pr 21 (: anglės, kūlys); dervakuolas ~ derwãkuotas, лат. Picites, Porphyrites piceus, пол. Smotowiec, нім. Pechstein Pr 7 (: derva, kūlys), пор. porfyritai ChTŽ, пол. smotowiec — «дьоготь», нім. das Pech — «смола, дьоготь»; це новоутворення слід вважати синонімом уже згаданого похідного з суфіксом -enis dervenis, оскільки відповідники в інших мовах однакові; gaurakuolas ~ gaurãkuotas, лат. Natrolithus, пол. Natrolit, нім. Der Natrolith Pr 25 (: gaurai, kūlys), пор. natrolitas «світлий, волокнистий мінерал» TŽŽ; laukakuolas ~ laukãkuotas, лат. Feldspathum, пол. Feldspat, нім. Feldspath Pr 3 (: laukas, kūlys), пор. pūtnagai «польові шпати, група мінералів класу силікатів» ChTŽ, нім. der Feldspat — «польовий шпат». 7 Vitkauskas V. Про вживання деяких жемайтських слів. – Lietuvių kalbotyros klausimai: Lietuvių kalbos leksikos raida 8, Vilnius, 1966, 160. 102 «шпат». Усі згадані складні слова, крім gaurakulas, Л. Івінскіс, імовірно, утворив за зразком відповідників в інших мовах. До цієї групи належать і дві назви, перший компонент яких автор запозичив із відповідників в інших мовах: amazonkuolas ~ ama-zõnkuolas, лат. Astrios Amazonicus, пол. Feldspat Amazoński, нім. Amazonenstein Pr 22; sprudелkuolas ~ sprudелkuotas, лат. Arragonites, пол. Arragonit sprudlowy, нім. Sprudelstein Pr 31. Усі ці новоутворення мають невластиве літературній литовській мові закінчення -as, адже більшість складних іменників має закінчення -is (рідше -ys) або -ė. Складні слова цього типу з іншими закінченнями надзвичайно рідкісні8. До складних слів, другим компонентом яких є жемайтський іменник kūlys, слід віднести також два новоутворення з другим компонентом akmuo: kosakmenis ~ kosakmenis, лат. Stipteriacites, Alumen calcareus aluminaris albus, пол. Kamień ahunowy, нім. Der Alaunstein Pr 35 (: kosas, akmuo), пор. kõsas Als, Kv, J, M, BS 101, Vkš, див. kvosas LKŽ VI, kvõsas (пол. kwas) «галун» LKŽ VI; arlagelžis, arlaakmenis ~ artāgelžis arba artāakmenis, лат. Ferrum aëtites, lenk. Żelazo gliniaste nerkowe, нім. Die Esenniere oder der Adlerstein Pr 39 (: arlas, gelžis; arlas, akmuo), пор. arlaakmenis I; див. arlagelžis LKŽ I, arlagelžis (гібр.) I мін. «лат. ferrum aëtites» LKŽ I, нім. der Adler — «орел», нім. der Stein — «камінь». Складне слово arlaakmenis Л. Івінскіс подав як синонім. Ці приклади свідчать, що, утворюючи складні іменники, Л. Івінскіс використовував не лише жемайтське слово kūlys, а й слово, уживане в більшій частині Литви, — akmuo. Другим компонентом п’яти термінів є слово gelžis, уживане в жемайтській говірці (див. gelžis, -ies «залізо» DūnŽ, LKŽ III), наприклад: auksagelžis ~ auksa-gelžis, лат. Ferrum sulphuratum seu Pyrites, пол. Piryt żelazny, нім. Schwefelkies Pr 38 (: auksas, gelžis), пор. auksagelžis I хім. «сполука сірки й заліза; пірит» LKŽ I, pirītas [гр. pyritēs (lithos) — «вогняний камінь»] «світло-жовтий мінерал» TŽŽ; deguongelžis ~ deguõngelžis, лат. Ferrum phosphoratum, пол. Fosforan żelaza, нім. Phosphorsaure = Eisen Pr 39 (: deguonis, gelžis); piengelžis ~ piengelžis, 8 Ke i n y s S t. Bendrinės lietuvių kalbos žodžių daryba, Šiauliai, 1999, 73. 103 лат. Lycochalcos, Scheelium ferrugineum, польськ. Wolfram, нім. Wolframmetall Pr 42 (: молоко, залізо), пор. piengelžis I «вольфрам» LKŽ IX, volframas [нім. der Wolf — «вовк» + der Rahm — «піна»] «хім. елемент W, атомний номер 74; метал» TŽŽ; rašmuogelžis ~ raszmuogelžis, лат. Ferrum rubrica, польськ. Żelazo rubryka, нім. Röthel Pr 39 (: червона крейда, лат. Graphites Pr 17, залізо); stiklagelžis ~ stiktagelžis, лат. Ferrum niteus, ferrum speculare, польськ. Żelazo błyszczące, нім. Der Eisenglan[z] Pr 38 (: скло, залізо), пор. нім. Eisenglanz — мінерал. «гематит, залізний блиск». Л. Івінскіс утворював композити з другим компонентом gelžis для називання деяких виділених ним різновидів заліза. Імовірно, ці новотвори він створював самостійно, називаючи різні різновиди заліза чи інші мінерали за аналогією, а не наслідуючи відповідники інших мов. Терміном piengelžis він назвав не різновид заліза, а інший метал — вольфрам. Для позначення самого заліза автор навів два синоніми, слово gelžis указавши другим, наприклад: gelažis, gelžis ~ getazis arba gelžis, лат. Ferrum, польськ. Żelazo, нім. Das Eisen Pr 38, пор. geležis 2) «побутова назва сплавів Fe з невеликою кількістю інших елементів» ChTŽ. Слово gelžis Л. Івінскіс уживав і в складених термінах, якими називав інші різновиди заліза, наприклад: gelžis getswasis, лат. Ferrum badium, ferrum oxygenatum fuscum Pr 38; gelžis paprastasis, лат. Ferrum nativum Pr 39; sąnkolinis gelžis, лат. Ferrum carbonatum Pr 38–39 тощо. До третьої групи належать композити, що називають різні види сланцю; їхнім другим компонентом є іменник skiltis 4) «відколотий шматок, уламок, відщеп» M, Vžns, S. Dauk, BsP II 146 LKŽ XII, пор. skalūnas «осадова метаморфічна гірська порода, що розщеплюється на тонкі пластинки» ChTŽ. Приклади композитів цієї групи: kosa-skiltis ~ kosāskiltis, лат. Schistus aluminosus, польськ. Łupek atunowy, нім. Alaunschiefer Pr 26 (: галун, сланець); rašmuoskiltis ~ raszmuoskil-tis, лат. Schistus pictorum, Schistus graphicus, нім. Zeichenschiefer, звичайна чорна крейда Pr 26 (: червона крейда, лат. Graphites Pr 17, сланець), пор. juodkreidė «дошка для письма»: Juodkreide, або rašmuoskiltis I LKŽ IV. Перший компонент наведеного Л. Івінскісом синоніма juodkreidė — прикметник; ugneskiltis ~ ugnièskiltis, лат. Schistus glisceus, Schistus bitumi- 104 nosus Pr 26 (: вогонь, сланець), пор. горючий сланець «кукерсит, бітумінозний сланець — глиниста кремниста порода, що містить до 80% органічних речовин» ChTŽ; molaskiltis ~ molaskiltis, лат. Schistus communis, Argillosus, польськ. Łupek gliniany, нім. Thonschiefer Pr 26 (: глина, сланець), пор. molaskiltis I неол. «глинистий сланець» LKŽ VIII, польськ. gliniany — «глинистий»; до цього терміна слід згадати ще один композит: skiltmolis ~ skiltmolis, лат. Schistus communis, mensalis, tegularis, durus, польськ. Łupek gliniany, нім. Thonschiefer Pr 4 (: сланець, глина), пор. skiltmolis I «глинистий сланець, зазвичай використовуваний для письма» LKŽ XII. Як бачимо, цей композит утворено з тих самих компонентів, що й попередній термін, тільки компоненти переставлено місцями, а відповідники обох композитів в інших мовах однакові. Отже, ці композити слід вважати синонімами. Чотири композити, уживані для називання різновидів вапна, мають другий компонент kalkis (див. LKŽ V). Таку форму цього слова засвідчують назви інших різновидів — складені терміни, наведені Л. Івінскісом, наприклад: kãlkis paprastasis, лат. Calx communis Pr 30; kãlkis grudiẽtasis, лат. Calx Lychnitis, Calcareus granularis Pr 30. Приклади композитів із другим компонентом kalkis: anglėkalkis ~ angliẽkalkis, лат. Calces caementariae, польськ. Węglany wapna, нім. Brausekalksteine oder Kohlensaure Kalke Pr 30 (: деревне вугілля, вапно); gaurakalkis ~ gaurãkalkis, лат. Calx stiriaeformis seu Stalag mias, польськ. Wapień naciek albo sopel, нім. Der fasrige Kalksinter Pr 30 (: волокна, вапно); Л. Івінскіс подає також синонім: найгарніший є на острові Антипарос, звичайно його називають lekėtkalkis Pr 30 (: leketas 3. «бурулька» DŽ, вапно), пор. польськ. sopel — геол. «сталагміт», сталагміти «печерні натічні утворення, що ростуть знизу вгору» ChTŽ; varėkalkis ~ wariẽkalkis, лат. Calx fodinalis cuprifera, нім. Zechstein Pr 6 (: мідь, вапно), пор. лат. cuprum — «мідь». Четвертий термін можна було б віднести до цього типу композитів, однак основа його першого компонента неясна: sraugėkalkis ~ sraugėkalkis, лат. Caementum calcareum interjectum, нім. Muschelkalk Pr 6 (: равлик?, вапно), пор. нім. der Muschelkalk — геол. «черепашковий вапняк». Знайдено ще два композити, утворені з двох іменників: plytmolis ~ plītmolis, лат. Argilla, lateraria seu Argilla martialis, польськ. Glina cegłarska, нім. Der Lehm Pr 27 (: цегла, глина), пор. plytmolis I «глина, придатна для виготовлення цегли» LKŽ X; tauk rievis ~ tāukriewis, лат. Talcum schistosum, польськ. Łupek talkowy, нім. Talkschiefer Pr 4 (: жир, борозна), пор. 105 тальковий сланець «сланцювата метаморфічна порода з тальку з домішками хлориту, слюди та інших мінералів» ChTŽ, 1 тальк «дуже м’який жирний мінерал — водний силікат магнію, що використовується в медицині, косметиці й техніці» LKŽ XV. Новотвори Л. Івінскіса, утворені з двох іменників, за відношенням значень компонентів є підрядними (детермінативними). Перший компонент визначає другий. Складні слова цього типу найзвичніші як у загальній мові, так і в термінології. Перший іменниковий компонент може по-різному визначати другий, що видно й на прикладі складних слів Л. Івінскіса. Перший компонент указує на подібність (leketkalkis, stiklagėžis), матеріал, з якого складається названий другим компонентом мінерал (angliekuolas, dervakuolas), призначення (plytmolis), місце, де його знаходять (lau kak uolas), поняття виду (molaskiltis, ugnėskiltis). За способом поєднання іменникових компонентів трохи менше третини розглянутих складних слів Л. Івінскіса не мають сполучних голосних. Дванадцять складних слів поєднано голосним -a- (наприклад: auksagelžis, gaurakalkis тощо), який є найчастотнішим і в сучасних складних словах літературної мови; ще п’ять новотворів поєднано голосним -ė- (наприклад: ugnėskiltis, angliėkalkis тощо), а два — дифтонгом -uo- (rašmuogėžis, rašmuoskiltis), який дуже рідкісний і трапляється лише у складних словах литовських діалектів. Сполучні голосні більшості складних слів литовської мови виникли з кінцевих голосних основ; ця тенденція, коли сполучний голосний збігається з кінцевим голосним основи вихідного слова першого компонента, помітна й у новотворах Л. Івінскіса, наприклад: arlagelžis, gaurakuolas, kosaskiltis, stiklagelžis, angliėkalkis, angliekuolas тощо. Однак у семи складних словах сполучні голосні не збігаються з кінцевими голосними основ: dervakuolas, molaskiltis, rauplakuolis, žirnakuolis, varėkalkis, rašmuogelžis, rašmuoskiltis. Знайдено 11 чітких складних слів із прикметниковим та іменниковим компонентами. Другі іменникові компоненти деяких назв обрано такими самими, як і в складних словах, утворених із двох іменників. Із другим компонентом kalkis знайдено три складні слова цього типу: kietkalkis ~ kiėtkalkis, лат. Calx Spissa, пол. Wapień zbity, нім. Grobkalk Pr 7 (: kietas, kalkis), пор. kietkalkis I «тверде вапно (Calx spissa)» LKŽ V; senkalkis ~ šėnkalkis, лат. Lychnites, Marmor candidum, пол. Wapień stary, нім. Urkalk oder körnige Kalkstein Pr 4 (: senas, kalkis), пор. senkalkis I «старий зернистий вапняк» LKŽ XII; šakėtkalkis ~ šakiėtkalkis, 106 лат. Calx virgulata, пол. Wapień gałązkowaty, нім. Der Tutenkalk Pr 30 (: šakėtas 2) «зі смугами, схожими на гілки» LKŽ XIV, kalkis), пор. лат. virgula — «гілочка», пол. gałąź — «гілка». Останнє складне слово належить до рідкісних, оскільки загальна сучасна тенденція в литовських складних іменниках полягає в тому, що основи їхніх компонентів є морфологічно неподільними, тоді як перший компонент цього складного слова — суфіксальний прикметник. Із жемайтським іменником kūlys утворено один термін цього типу: senkuolas ~ šėnkuotas, лат. Psaronius tenax, пол. Afanit zbity, нім. Urgrünstein, kitapj wadinas djoritas Pr 4 (: senas, kūlys), пор. dioritas «магматична інтрузивна порода середньої кислотності» ChTŽ. Характерним закінченням цього складного слова, як і складних слів, утворених із двох іменникових компонентів, є -is (-ys) або -ė, тому цей термін, як і кілька згаданих раніше складних слів із закінченням -as, нехарактерний для нашої мови. Ще два новотвори утворено з другим компонентом anglės: grynangles ~ grinąngles, лат. Carbo fossil is, нім. Steinkohlengebirge Pr 5 (: grynas, anglės), пор. 1 anglis 2) «певне паливо, яке видобувають із землі» і 3) DŽ хім. «найважливіший елемент органічної речовини (C), чистий вуглець» LKŽ I; kietanglis ~ kietąnglis, лат. Lithanthrax, пол. Węgiel kopalny czarny, нім. Steinkohle Pr 17 (: kietas, anglės), пор. kietanglis I «кам’яне вугілля» LKŽ V. Л. Івінскіс утворив ще кілька складних слів, у яких перший компонент — прикметник, а другий — іменник, наприклад: geltžemis ~ gėltžemis, лат. Argilla sil, пол. Glina malarska, нім. Die gelb = Erde Pr 27 (: geltas, žemė), пор. geltžemis I див. geltonžemis LKŽ III, geltónžemis BŽ 227, Vr «ґрунт жовтого кольору» LKŽ III; kiettaukis ~ kiėttaukis, лат. Oreostear fossile, пол. Talk stwardniały, нім. Verhärtete, Talk Pr 28 (: kietas, taukai), пор. kiettaukis I «затверділі жирові речовини, „тальк“» LKŽ V; meilsva molis ~ miėtswamolis, лат. Limus sub-lividus, пол. Glina marglowata rzeczna, нім. Bläulich Lehm Pr 12 (: meilsvas, žr. DünŽ, molis), пор. meilsvamolis I «синювато-сіра глина» LKŽ VII; raudongelžis ~ raudongelžis або raudonasis akminelis wiriszkunju, лат. Ferrum Haematites, пол. Żelazo czerwone, нім. Rotheisenstein Pr 38 (: raudonas, gelžis), пор. raudongelžis: raudongelžis arba raudonasis akminelis (Ferrum haematites) I LKŽ XI; žalsvoriev is ~ žaltswòrievis, лат. Chlorytes, пол. Chloryt, нім. Chloritschiefer Pr 4 107 (: зеленуватий, борозна), пор. нім. der Schiefer – «сланцевий камінь», хлоритовий сланець «метаморфічна сланцювата хлоритова порода зеленого кольору різних відтінків» ChTŽ. Ще один термін можна було б віднести до цього типу складних утворень, однак основне слово першого компонента не зовсім зрозуміле: žuvėtakis ~ žuwietakis, лат. Nitrolithus albinus, пол. Natrolit rybie oko, нім. Der Albin, Fischaugenstein oder Schthyophtalm Pr 25 (: žuvėtas?, akis). Складні слова Л. Івінскіса, у яких перший компонент є прикметником, а другий — іменником, за взаємозв’язком значень компонентів, як і розглянуті складні слова першого типу, є підрядними. Перший компонент характеризує, уточнює другий. Більшість цих складених термінів — видові назви мінералів. Л. Івінскіс, найімовірніше, утворював новотвори цього типу самостійно, не наслідуючи відповідників з інших мов. Лише два складні слова Л. Івінскіса цього типу мають сполучний голосний, а всі інші — без нього. Два складені терміни зі сполучними голосними мають різні сполучні голосні: -a- та -o-; останній голосний у складних словах такого типу загальновживаної мови трапляється дуже рідко. Тип складних слів із дієслівним та іменниковим компонентами в сучасній термінології нечисленний. Як пише Ст. Кейнис, «складних термінів, перший компонент яких ґрунтується на дієслові, а другий — на іменнику, порівняно небагато. Їх у 17 разів менше, ніж утворень із двома іменниковими компонентами»⁹. Л. Івінскіс також навів небагато складних слів цього типу — лише чотири, проте нелегко встановити, яку форму дієслівного компонента Л. Івінскіс використовував під час їх утворення, наприклад: mėgenkuolas ~ miegėnkuotas, лат. Silex Lydius, пол. Kamień probierski albo Lydijski, нім. Probirstein Pr 21 (:? mėgenti, mėgena, mėgeno «випробовувати, що робити» DünŽ, kūlys), пор. нім. der Probierstein техн. «пробірний камінь»; skambkuolas ~ skąmbkuotas, лат. Basanites schistosus, пол. Kamień brzmiący, нім. Klingstein oder Phonolith Pr 7 (: skamba, kūlys), пор. пол. brzmiący — «звучний», нім. klingen — «звучати, лунати»; ці складні слова нерегулярні, оскільки, як 9 Ст. Кейніс. Словотвір литовських складних термінів. – Питання литовського мовознавства: Спеціальна лексика литовської мови 22, Вільнюс, 1983, 100. 108 як уже згадувалося, вони мають нетипове закінчення -as; plūdkalkis laukakuolinis ~ plūdkalkis laukakuolinis, лат. Argyrod amas tesselatus, пол. Fluspat blaszkowy, нім. Der FlussSpath Pr 32 (: plūdo, kalkis); velt ̣molis ~ veltmolis, лат. Smectis fullonum, Argilla Smectis, пол. Ziemia suknowalska, нім. Die Walker de Pr 28 (: veltas, molis), пор. veltmolis I «така глина» LKŽ XVIII, лат. fullōnius, a, um — «(для) валяння (повсті)». Терміни цього типу Л. Івінскіс, імовірно, утворював, наслідуючи відповідники з інших мов. Згадані терміни є підрядними: їхній дієслівний компонент характеризує іменниковий і відповідає тенденції складних слів цього типу в загальновживаній мові — поєднувати обидва компоненти без сполучного голосного. У загальновживаній мові складні слова, перший компонент яких ґрунтується на іменнику, а другий — на прикметнику, трапляються лише з компонентом -palaikis, наприклад šun-palaikis, knygpalaikė. Л. Івінскіс навів лише одне нетипове складне слово цього типу: auksogeltis ~ auksōg e ltis, лат. Arsenicum auripigmentum, arsenicum sulphureum flavum, нім. Realgar, Das Rauschgelb Pr 41 (: auksas, geltas). Спираючись на дослідження складних слів і складених термінів сучасної мови10, можна сказати, що найхарактернішими типами словотворення складних слів у литовській мові є такі: 1) іменник та іменник, 2) прикметник та іменник, 3) іменник та дієслово, 4) прикметник та дієслово. Л. Івінскіс найчастіше творив свої новотвори, спираючись на перші два типи словотворення; отже, утворені ним складені терміни відповідають найпродуктивнішим типам словоскладання сучасної литовської мови. Однак основи багатьох компонентів складних слів (kalkis, kūlys, skiltis) є незвичними й нетиповими для загальнолітовської мови. Чимало складних слів із двома іменниковими компонентами, а також складних слів із дієслівним та іменниковим компонентами Л. Івінскіс утворив, наслідуючи відповідники з інших мов, тоді як складні слова, у яких перший компонент прикметниковий, а другий — іменниковий, найімовірніше, створював самостійно. Підсумовуючи, можна наголосити, що Л. Івінскіс утворював назви мінералів не лише за допомогою продуктивних словотвірних формантів литовської мови, наприклад суфіксів -enis, -enė, -ainis, -ūnas та префікса pa-, 10 Urbutis V. Žodžių darybos teorija, Vilnius, 1978, 65–121; Keinys St. Min. str., 70–121; Dabartinės lietuvių kalbos gramatika, Vilnius, 1994, 150–167. 109 але й за допомогою малопродуктивних, наприклад, суфіксів -ėtras, -einis, -eitis, -ėtis, префіксів pro-, san-. Утворюючи складні назви мінералів, він найчастіше вживав другі компоненти, не властиві загальній мові й зазвичай узяті з власного діалекту, наприклад, -kuotas, -gelžis, -skiltis, -kalkis. Частину неологізмів Л. Івінскіс створив самостійно, однак чимало з них утворив за зразком відповідників в інших мовах; крім того, мотив вибору не всіх твірних слів є зрозумілим. Назви мінералів, створені Л. Івінскісом, практично не прижилися й нині в термінології не вживаються, найімовірніше, насамперед тому, що «Prigimtūmenė» не була надрукована, а обидва рукописи першої частини не були широко відомі. Якби «Prigimtūmenė» було опубліковано, деякі запропоновані Л. Івінскісом терміни могли б прижитися, наприклад: dervenis, sviestenis, baltmenis, pilkmenis, ledeinis, molėtis, ragūnas, baltuonis, plytmolis, так само, як прижилася ragainis. Однак сумнівно, чи увійшли б у вжиток деякі його незвичні або навіть неточно мотивовані неологізми, наприклад: jakšenis, taukenis, tirptenis, vyšnenė, gelžmina, prorievís, gaurakuolas, piengelžis, rašmuoskiltis, veltmolis тощо. У сучасній термінології мінерали, для називання яких Л. Івінскіс пропонував неологізми, найчастіше називають запозиченими термінами, наприклад: baltmenis Pr 22 – albitas ChTŽ; baltuonis Pr 23 – leucitas ChTŽ; ledeinis Pr 35 – kriolitas ChTŽ; pitkmenis Pr 23 – coizitas ChTŽ; riewėnis Pr 31 – dolomitas ChTŽ; skilietras Pr 30 – tūfas ChTŽ; kiéttaukis Pr 28 – tálkas ChTŽ; stiklagelžis Pr 38 – hematitas ChTŽ тощо. Тож чи не варто згадати литовські назви Л. Івінскіса. СКОРОЧЕННЯ ChTŽ – Daukšas K., Barkauskas J., Daukšas V. та ін. Тлумачний словник хімічних термінів, Вільнюс, 1997. DunŽ – Vitkauskas V. Šiaurės rytų dūnininkų šnektų žodynas, Vilnius, 1976. DŽ – Словник сучасної литовської мови, Вільнюс, 1993. LKŽ – Словник литовської мови, Вільнюс, 1956–1999. Pr – Prigimtūmenė (рукопис), 1870. TŽŽ – Словник міжнародних слів, Вільнюс, 1985. 110 НЕОЛОГІЗМИ ЛАУРИНАСА ІВІНСКІСА В МІНЕРАЛОГІЇ Анотація Laurynas Ivinskis (1810–1881) in the first part of his manuscript „Prigimtūmenė“ presented over 400 terms of geography and mineralogy. His neologisms of mineralogy make about 1/5 of all terms presented in this part. A bit more than a half of neologisms of Ivinskis are derivates, others are compounds. The largest part of the group of derivates are derivates made with suffixes which name minerals. Ivinskis used to create derivates not only with popular Lithuanian language formants, for example, the suffixes -enis, -ene, -ainis, -ūnas and the prefix pa-, but also with less popular formants such as the suffixes -ėtras, -einis, -eitis, -etis and the prefixes pro-, san-. Ivinskis compounds correspond with the most productive types of the compounding in the modern Lithuanian, though many underlying words of components of compounds are unusual and not characteristic to standard Lithuanian, for example, kūlis, kalkis, gelžis and skiltis. Назви мінералів, створені Івінскісом, практично не прижилися й не використовуються в сучасній термінології, ймовірно, не лише тому, що «Prigimtūmenė» не було надруковано, а й тому, що деякі його неологізми були незвичними, а їхня мотивація — неточною. Albina AUKSORIŪTĖ Отримано 2001 07 20 Інститут литовської мови, вул. Антакальніо, 6, 2055 Вільнюс. Електронна пошта: [email protected] 111