Daktaras Jonas Basanavičius ir jo „Medega musu tautiszkai vaistinykystai“

Palmira ZEMLEVIČIŪTĖ Інститут литовської мови ДОКТОР ЙОНАС БАСАНАВІЧЮС І ЙОГО «МАТЕРІАЛ ДЛЯ ЛИТОВСЬКОЇ НАРОДНОЇ ФАРМАЦІЇ» Kiekvienam lietuviui daktaro Jono Basanavičiaus (1851–1927) vardas yra brangus. Šis „didysis ir garbingasis lietuvis, sukūręs ištisą tautinio renesanso epochą“ (Albumas 1937: 57), visą savo gyvenimą ir sveikatą paaukojęs Lietuvai ir jos žmonių gerovei, pelnė tautos atgimimo Tėvo, Patriarcho ir Pranašo vardą. J. Basanavičius buvo ir gydytojas. Ši jo veiklos sritis labiausiai susijusi su Bulgarija, kurioje išgyveno apie 25 metus. Čia J. Basanavičius dirbo ne vien tik praktinį gydytojo darbą. Rusų medicinos laikraščiuose skelbė straipsnius. Dažnai lankėsi kaimuose, užrašinėjo, kaip ligas aiškina burtininkai ir liaudies gydytojai, kreipė dėmesį į bulgarų kalbą, būdą ir papročius (Autobiografija 1936: 33–39; Basanavičius 1994: 28; Nezabitauskis 1990: 110–114; Visockis 1992: 57–59). Lom Palankos (dab. Lomas) apylinkėse ištyrė 2116 vyrų ir 167 moteris ir sudarė jų antropologines charakteristikas. Taigi J. Basanavičius tapo antropologijos pradininku Bulgarijoje (Visockis 1992: 91). 1891 m. buvo išleista jo monografija „Материали за санитарната етнография на България“, kurioje „daug vietos skirta krašto antropologijai, archeologijai, ekonomikai, etnografijai, istorijai, medicinai, švietimui, tautosakai, net ir gamtos problemoms“ (Visockis 1992: 92). Šis J. Basanavičiaus veikalas buvo plačiai pripažintas ir aukštai įvertintas. Be to, Bulgarijos švietimo ministerijos prašymu jis parengė instrukciją antropometrinei medžiagai rinkti, kuria „vėliau naudojosi daugelis bulgarų tyrinėtojų. J. Basanavičiaus surinktą ir apibendrintą antropologinę medžiagą naudojo ne tik bulgarai“ (Visockis 1992: 113), bet ir kiti Europos mokslininkai. 1898 року у Варні Й. Басановічюс написав словничок термінів народної медицини — Medega musu tautiszkai vaistinykystai, — який спочатку був надрукований 1898 року в Шенандоа в газеті «Dirva», що її видавав А. Мілукас, а того ж року коштом того самого А. Мілукаса вийшов окремою книжечкою на 32 сторінки. Існує також ще один примірник словничка — на 38 сторінок, доповнений 35 термінами, — теж виданий того самого року. 103 (Бібліографія 1985: 227–228). У статті використано обидва примірники словничка. Пишучи Medegų musu tautiškai vaistinykystai, д-р Й. Басановічюс використав матеріали, надіслані йому 1885 року М. Давайнісом-Сильвестрайтісом і його помічником В. Бакутісом, — «Збірник усіляких хвороб, почутих від людей, із парафії Расейняй, з околиці Калнуяй». У передмові автор пише: «“Збірник”, що охоплює частково досить докладні описи 159 хвороб, частково лише різними особливими назвами позначені патологічні симптоми хвороб, важливий тим, що в ньому часто відображаються погляди литовців на етіологічні аспекти. Хоч п. Сильвестрайтіс, як і його помічник В. Бакутіс, будучи неспеціалістами, не змогли так уважно все розпитати в людей і чітко описати ту чи іншу хворобу, як це міг би зробити лікар, усе ж записаний ними матеріал матиме неабияке значення і в очах самих медиків, а може, й пробудить у них бажання ще ширше досліджувати нашу народну фармацію1» (Medega 1898: 1). До всіх хвороб, записаних М. Давайнісом-Сильвестрайтісом, д-р Й. Басановічюс додав також хвороби, записані ним самим 1878 року в Ожкабаляй і доктором Ф. Янушісом в околиці Біржай. У «Матеріалі» за абеткою подано 277 медичних термінів (разом із синонімами та варіантами). Після тире наведено латинські назви; бувають випадки, коли латинську назву не подано, тоді дається лише пояснення або ставиться знак питання, наприклад: gniusas R. –?; nikstas R. –?; rožė lekiančioji R. –?; іноді знак питання ставиться й після поданих латинських назв, наприклад: aptaka R. – abscessus?; gervių kapojimas R. – dermatitis?; smurgylys R. – ozaena? Це можна пояснити словами самого д-ра Й. Басановічюса: « <…> я дбав про те, щоб усюди, де лише можливо, додати їхню [хвороб] наукову номенклатуру; до тих же литовських назв, які я не зміг позначити науковими термінами, скрізь, як і до інших назв, додаю пояснення п. Сильвестрайтіса, записані ним зі слів людей» (Medega 1898: 1). Терміни надруковано розрядженим шрифтом, після кожного з них стоять літери R, O або B: «під літерою O слід розуміти назви хвороб, записані в Ожкабаляй (Сувалкська губернія), під R — біля Расейняй, під 1Тут і далі подано автентичний текст д-ра Й. Басановічюса. 104 B – apie Biržus (Kauno gub.)“ (Medega 1898: 1–2). Daugiausia žodžių užrašyta apie Raseinius ir Ožkabaliuose. Tik keturi žodžiai užrašyti apie Biržus. Prie šešių Medegos žodžių nenurodyta jų užrašymo vieta. Neretai ta pati sąvoka skirtingose vietovėse yra kitaip vadinama, kartais skiriasi ir toje pačioje vietovėje užrašyti terminai, pvz.: burbuliavimas, burbulys O.; dedervinė R., diderinė O.; karsztligė, sziltinė O., karsztinė R.; klejojimas O. bludnastis R.; maras O., pavietrė R.; pagirios O., pagirio jimas R.; raup lės vėjo, vėjaraup lės R. ir kt. Nemažai terminų aiškinimų paremta tuo „aitiologišku įžvilgiu“: „Maras O. pavietrė R. – <…> Maro laike, kaip apie Gižus (Vilkaviškio pav.) pasakoja, vaikščioję po kaimus trys jaunos dailios mergos, gražiai baltai apsirengusios ilgais drabužiais ir, saulei nusileidus, vaikščiodamos išz namų į namus, nežinia ar vandeniu ar kuom, laszinušios viską. Jei tik ant ko užkrito laszelis, jau tas gyvas neizsliko. Užeje į namus jos klausė „ar yra kas namie“, nes visi nuo jų slėpasi. Jei kas atsisza ukdavo, jos sakydavo: „kas gyvas, tas teg’ ir bus gyvas“, o jei kursai ne atsiliepdavo, tai jos vėl sakydavo: „kaip nieks ne atsiszaukia, tegul ir niekad’ ne atsiszauks“ – ir tie išmirė. <…>“; „Slogutis O. – „Slogutis esąs duszia mirusio nekriksztyto kudykio; jis dienomis paėziais po akmenimis lindo jas ir kaip kada pavidale balto katino pasirodąs; naktimis jis va idinąsis ir, pavidale plaukuoto, apžėlusio vyro, sloginąs ypačiai moteris <…>“. Значення термінів «Medegos» та сучасна наукова термінологія Д-р Й. Басанавічюс у передмові до «Medegos»Medegos писав: «Хто прочитає зібраний тут нами матеріал, сподіваюся, переконається, що литовці знають майже всі хвороби й мають своєрідну, оригінальну термінологію для них» (Medega 1898: 2). Не всі слова словничка називають хвороби — є й анатомічні терміни. Їх можна поділити на три групи: 1) ті, що збігаються з термінами «Словника медичних термінів», наприклад: pilvas O. – abdomen; plaucziai O. – pulmones; raumuo O. – musculus; 2) ті, що частково не збігаються з термінами «Словника медичних термінів», наприклад: gimtynė O. – uterus (uterus – PNA матка MTŽ); naris 105 R. – articulatio (articulatio – PNA артикуляція: 1. суглоб MTŽ); pažastis O. – fossa axillaris (fossa axillaris – PNA пахвова ямка MTŽ); šonkaulis O. – os costae (os costale – PNA реброва кістка MTŽ); žandas O. – maxilla (maxilla – PNA верхня щелепа MTŽ); 3) ті, що зовсім не збігаються з термінами «Словника медичних термінів», наприклад: alkūnė R. – antebrachium (antebrachium – PNA передпліччя MTŽ); karpa O. – papilla mammae (papilla mammae – PNA сосок молочної залози MTŽ); kasa O. – lien (lien – PNA селезінка MTŽ); kulė O. – scrotum (scrotum – PNA мошонка MTŽ); kirksnis O. – regio inguinalis (regio inguinalis – PNA пахвинна ділянка MTŽ); kurkštena R. – brachium (brachium – PNA 1. плече MTŽ); nibrė O. – vulva (vulva – див. pudendum femininum – PNA зовнішні жіночі статеві органи MTŽ); nugarkaulis O. – columna vertebralis (columna vertebralis – PNA хребет MTŽ); strėnos O. – regio lumbalis (regio lumbalis – PNA поперекова ділянка MTŽ); uolektis R. – articulatio cubiti (articulatio cubiti – PNA ліктьовий суглоб MTŽ); vėdarai O. – intestina, entera (intestina – кишки, кишечник MTŽ). Назви хвороб у «Medega» подано групами за частотністю. Інфекційні хвороби: aptaka R. – abscessus? (abscessus – абсцес, гнійник MTŽ); drugys R. – febris intermittens (febris intermittens – переміжна гарячка MTŽ); gangrina R. – gangraena (gangraena – гангрена, відмирання частини тіла MTŽ); karbonka R., karbunkulas O. – carbunculus (carbunculus – карбункул, злоякісний нарив MTŽ); karsztligė, šiltinė O., karštinė R. – typhus abdominalis (typhus abdominalis – черевний тиф MTŽ); kolera R. – cholera asiatica (cholera asiatica – азійська холера MTŽ); kraujatriznė O., kruvinoji trizna R. – dysenteria (dysenteria – дизентерія MTŽ); likava O. – epidemia, epizootia (epidemia – епідемія; epizootia – епізоотія, поширення заразних хвороб серед тварин MTŽ); maras O., pavietrė R. – pestis (pestis – 1. чума MTŽ); pakunės didžiosios R. – furunculus (furunculus – фурункул, чиряк MTŽ); pasiutimas, padukimas O., R. – lyssa, hydrophobia (lyssa – див. rabies – сказ; hydrophobia – гідрофобія: 2. див. rabies MTŽ); perauga R. – panaritium (panaritium – панарицій, нагноєння пальця MTŽ); pikutės, pakunės mažosios (pikutė = piktyvotė 1. «чиряк, нарив» LKŽ IX); priemetis B. – tetanus (tetanus – правець: 1. 106 правець MTŽ); п у с т у л а з л о я к і с н а O. – pustula maligna, anthra (pustula maligna – злоякісна пустула, карбункул; anthrax – 1. сибіркаMTŽ); п р о к а з а O. – lepra (lepra – лепра, проказаMTŽ); п р о к а з а п е к е л ь н а R. – anthra, pustula maligna (anthrax – 1. сибірка; pustula maligna – злоякісна пустула, карбункулMTŽ); в і с п а R. – variola vera (variola – віспаMTŽ); в і т р я н а в і с п а R. – variolois (variolois – див. varioloidum – варіолоїд, легка форма віспиMTŽ); б і л а б а ж а н и ц я R. – phlegmone (phlegmone – флегмона, гнійникMTŽ); м і г р у ю ч а б а ж а н и ц я R. –? (? erysipelas migrans – мігруюча бешихаMTŽ); ч е р в о н а б а ж а н и ц я R. – erysipelas (erysipelas – бешихаMTŽ); н а р и в O. – abscessus (abscessus – абсцес, гнійникMTŽ); п е р е м і ж н и й л и х о м а н к о в и й п р и с т у п R. – febris intermittens larvata (febris intermittens – переміжна гарячка; larvatus – див. latens – латентний, прихованийMTŽ); к о р, с к а р л а т и н а R. – scarlatina (scarlatina – скарлатинаMTŽ); ч и р я к O. – furunculus (furunculus – фурункул, чирякMTŽ); ф і л я р і я R. – filiaria hominis? (Filaria – філярія, нитчаста червоподібна істота (родина паразитичних червів класу нематод); homo, inis – людинаMTŽ); вітряна віспа (varicella – вітряна віспаMTŽ); вовчак R. – abscessus ani (abscessus – абсцес, гнійник; anus – задній прохід, анальний отвірMTŽ); ж в а р б ’ с R. – febris? (febris – 1. гарячка, жарMTŽ). Хвороби шкіри: в у г р і R. – comedo (comedo – комедон, чорний вугор MTŽ); р о д и м к а R., р о д и м к и O. – naevus (naevus – родимка MTŽ); с т р у г O., с т р у г R. – lichen (lichen – 1. мед. лишай, а струг – pityriasis – пітиріаз MTŽ); у р а ж е н н я ч е р в а м и R. – dermatitis? (dermatitis – дерматит, запалення шкіри MTŽ); к о л т у н R. – plica polonica (plica polonica – заст. колтун MTŽ); к о л т у н п о р о ж н и с т и й R. – favus capillitis (favus capilliti – фавус волосистої частини голови MTŽ); б о р о д а в к а R., б о р о д а в к и O. – verruca (verruca – бородавка MTŽ); л и с з у н и с R. –? (лизунь — «хвороба пальців ніг, коли міжпальцеві проміжки пріють і на них з’являються ранки» LKŽ VII); с к а б к а O., в е л и к а с к а б к а R. – scabies (scabies – короста MTŽ); с в е р б і ж O. – titillatio; pruritus (titillatio – лоскотання; pruritus – свербіж MTŽ); п о ш к о д ж е н н я г у б R. – herpes labialis (herpes labialis – герпес губ MTŽ); в и с и п а н н я н а с і д н и ц і R. (nupuškėti «покритися пухирцями, прищами» LKŽ X; rūra (l. rura, brus. pypa < vok. Rohr, Röhre) 2. вульг. «зад, сідниці, анальний отвір» 107 LKŽ XI); піктсзасі R. – eczema scrophulosum (eczema – екзема; scrophulosus – скрофульозний MTŽ); лупа O. – seborrhoea capillitis (seborrhoea – себорея, посилена секреція сальних залоз; capillitium, ii – волосся на голові (його сукупність), furfur – 2. лупа MTŽ); лущення R. – eczema (eczema – екзема MTŽ); пухир O. – 2) pustula (pustula – пустула, гнійничок MTŽ); набряк R. – oedema, anasarca (oedema – набряк, пухлина, припухлість; anasarca – анасарка, водянка шкіри, набряк підшкірної клітковини MTŽ); свербка, мала короста R. – scabies (scabies – короста MTŽ); сзаснагис R. – onych ia, onyx is, paronychia (onychia – оніхія, запалення нігтьового ложа; ony xis – див. onychia; paronychia – пароніхія, запалення навколонігтьового валика MTŽ); запалення вогнем O. – inflammatio, dermatitis erysipelosa (inflammatio – запалення; dermatitis – дерматит, запалення шкіри; erysipelatosus – бешиховий MTŽ); воші O., мандав’яшкос R. – morpiones, pediculi pubis (пор. morpio – див. phthirius pubis – лобкова воша, pediculus – 1. воша; pubes – PNA лобок, лобкове волосся MTŽ). Хірургія і травматологія: скалка O., аксзтин’с R. – corpus alienum (corpus alienum – стороннє тіло MTŽ); випадіння R. (apoptosis – апоптоз, випадіння; defluxio – дефлюксія: 1. випадіння, effluvium – 2. випадіння MTŽ); к и л а O., кула R. – hernia inguinalis (hernia inguinalis – пахова грижа MTŽ); найнвцзис R. – luxatio? (luxatio – люксація, вивих MTŽ); нікшас R. –? Нікшас O. – distorsio (distorsio – дисторсія, розтягнення зв’язок суглоба MTŽ); опік болючим вогнем R. – combustio (combustio – опік MTŽ); пасзінас (assula – скалка; sarculus – скалка, surculus – скалка MTŽ); обмороження під нігтями R. – congelatio (congelatio – обмороження MTŽ); гармата R. – contusio (contusio – контузія, забій MTŽ); підгрудок R. – prolapsus ani (prolapsus ani – випадіння прямої кишки MTŽ); забій суглоба R. – contusio articulationis, distorsio (contusio – контузія, забій; articulatio, onis – PNA артикуляція: 1. суглоб; distorsio – дисторсія, розтягнення зв’язок суглоба MTŽ); забій ребра R. – contusio thoracis (contusio – контузія, забій; thorax, acis – PNA грудна клітка MTŽ); ошпарення R. – combustio (combustio – опік MTŽ); задуха R.; задуха- 108 мас O. – asphyxia (asphyxia – асфіксія MTŽ); водянка O. – hydrops ascites, anasarca (hydrops – водянка; ascites – асцит, черевна водянка; anasarca – анасарка, водянка шкіри, набряк підшкірної клітковини MTŽ); зимовий біль R. – pernio, congelatio (pernio – відмороження; congelatio – обмороження MTŽ). Хвороби нервової системи: булькання, булькання в горлі O. – pselismus, anarthria literalis, blaesitas (psellismus – див. balbuties – заїкання; anarthria – анартрія, нездатність чітко, артикульовано говорити, anarthria literalis – буквальна анартрія MTŽ); охриплість горла R. – aphonia (aphonia – афонія, відсутність голосу MTŽ); марення O., божевілля R. – delirium (delirium – делірій, марення MTŽ); крик R. – pavor nocturnus (pavor nocturnus – нічний страх MTŽ); запаморочення O. – vertigo (vertigo – запаморочення MTŽ); судома R. – crampus, spasmus (crampus – див. spasmus – спазм, судома MTŽ); глухонімота O. – surdomutitas (surdomutitas – глухонімота MTŽ); параліч O., напад паралічу R. – paralysis (paralysis – параліч, втрата здатності рухатися MTŽ); люмбаго B. – lumbago (lumbago – люмбаго, біль у попереку MTŽ); поперековий біль R. – lumbago (lumbago – люмбаго, біль у попереку MTŽ); втрата голосу O. – aphonia (aphonia – афонія, відсутність голосу MTŽ); втрата мовлення R. – aphasia (aphasia – афазія, нездатність говорити MTŽ); чоловіча хвороба R. – neuralgia spermatica (neuralgia spermatica – невралгія сім’яного канатика MTŽ); втрата мови O. – aphasia (aphasia – афазія, нездатність говорити MTŽ); гикавка O. – singultus (singultus – гикавка MTŽ); гикання R. – singultus (singultus – гикавка MTŽ). Хвороби травного тракту: кам’яна хвороба R. – termina ventris (termina – кишкові кольки; venter, tris – живіт MTŽ); відрижка з блюванням R. – ructatio (ructatio – див. eructatio – еруктація, відрижка MTŽ); біль у шлунку R. – gastralgia, enteralgia; gastritis (gastralgia – гастралгія, біль у шлунку; enteralgia – ентералгія, біль у кишках; gastritis – гастрит, запалення шлунка MTŽ); опущення кишок R. – enteroptosis (morbus Glenardi) (enteroptosis – ентероптоз, опущення внутрішніх органів MTŽ); опущення шлунка O., гастроптоз R. – gastroptosis (gastroptosis – гастроптоз, опущення шлунка MTŽ); заворот кишок O., заворот R. – ileus, volvulus, kompresis (ileus – 109 ileusas, кишкова непрохідність; volvulus – заворот кишок; compressio – компресія, стискання MTŽ); печія R. – pyrosa (pyrosis – печія MTŽ); відрижка, відригування O., відрижка R. – ructus, ructitatio (ructus – див. eructatio – еруктація, відрижка MTŽ); спазм прямої кишки R. – proctospasmus? (proctospasmus – проктоспазм, спазм прямої кишки MTŽ); пронос O., пронос R. – enteritis follicularis (enteritis – ентерит, запалення тонкої кишки; enteritis follicularia – фолікулярний ентерит MTŽ); дизентерія O. – diarrhoea (diarrhoea – діарея, пронос MTŽ); розлад травлення R. – dispepsia interalgia? (dyspepsia – диспепсія, розлад травлення MTŽ); блювання O., R. – vomitus, emesis (vomitus – блювання; emesis – емезис, блювання MTŽ); пронос O. – enteritis catarrhalis, diarrhoea (enteritis – ентерит, запалення тонкої кишки; catarrhalis – катаральний; diarrhoea – діарея, пронос MTŽ). Хвороби вух, горла й носа: дзвін у вухах, дзвені́ння R. (sonitus aurium – дзвін у вухах MTŽ); глухота O., оглухлість R. – surditas (surditas – глухота MTŽ); хрипи R. – rhonchi sibilantes et sonores; stertor (rhonchi sibilantes – свистячі хрипи; rhonchi sonori – дзижчачі хрипи; stertos, oris – стертор; хропіння MTŽ); ларингіт R. – laryngitis (пор. laryngitis – ларингіт, запалення гортані MTŽ); нежить O. – catarrhus nasi, rhinitis catarrhalis (пор. catarrhus – катар, запалення слизової оболонки; nasus, i – PNA ніс; rhinitis – риніт, нежить; catarrhalis – катаральний MTŽ); нежить R. – febris catarrhalis, influenza? (febris – 1. гарячка, жар; catarrhalis – катаральний; influenza – інфлюенца, грип MTŽ); нежить B. – catarrhus nasi, rhinitis catarrhalis (catarrhus – катар, запалення слизової оболонки; nasus, i – PNA ніс; rhinitis – риніт, нежить; catarrhalis – катаральний MTŽ); задуха O. – 1) angina diphtherita; 2) angina phlegmonosa (angina diphtherica – дифтерійна ангіна; phlegmonosus – флегмонозний, гнійний MTŽ); смердючий нежить R. – ozaena? (ozaena – озена, смердючий риніт MTŽ; озена, смердючий риніт, смердючий нежить ME II). Гінекологія й акушерство: пологи R. – partus, puerperium (partus – пологи; puerperium – післяпологовий період MTŽ); викидень O. – abortus (abortus – аборт: 1. викидень, видалення плода; 2. передчасний (народжений невчасно); 3. передчасне припинення 110 (патологічного або нормального процесу) MTŽ); припадок B. – eclampsia (eclampsia – еклампсія, напад судом MTŽ); затвердіння грудей у жінок R. – mastitis (mastitis – мастит, запалення молочної залози MTŽ); менструація O. – menstrua, katamenia (menstrua – див. menstruatio – менструація; catamenia – див. menstruatio MTŽ); білі виділення R. – leucorrhoea (leucorrhoea – див. fluor albus – білі MTŽ); червона менструація R. – metrorrhagia (metrorrhagia – метроррагія, маткова кровотеча MTŽ); затримка менструації R. – amenorrhoea (amenorrhoea – аменорея, відсутність менструації MTŽ). Психічні хвороби: алкогольне сп'яніння R. – alcoholismus acutus (alcoholismus – алкоголізм; acutus – гострий (про хворобу) MTŽ); пияцтво O. – alcoholismus chronicus (alcoholismus – алкоголізм; chronicus – хронічний, тривалий MTŽ; alcoholismus chronicus – див. хронічний алкоголізм; хронічний алкоголізм (alcoholismus chronicus) TPTŽ); ненажерливість R. – bulimia, akoria (bulimia – булімія, вовчий голод; acoria – акорія, ненажерливість MTŽ); смуток R. – melancholia (melancholia – меланхолія MTŽ); лунатизм R. – somnambulismus (somnambulismus – сомнамбулізм, лунатизм MTŽ); епілептик R., епілепсія, падуча O. – epilepsia (epilepsia – епілепсія, падуча MTŽ); похмілля O., похмілля R. (похмілля TPTŽ); розлад розуму R. Хвороби очей: запалення очей R. – keratitis (keratitis – кератит, запалення рогівки MTŽ); помутніння очей O. – cataracta (cataracta – катаракта, помутніння кришталика MTŽ); хвороба очей R. – conjunctivitis (conjunctivitis – кон'юнктивіт, запалення кон'юнктиви MTŽ); запалення очей R. – conjunctivitis (conjunctivitis – кон'юнктивіт, запалення кон'юнктиви MTŽ); ячмінь O., ячмінь R. – hordeolum (hordeolum – ячмінь, гнійне запалення сальної залози краю повіки MTŽ); куряча сліпота O., куряча сліпота R. – hemeralopia (hemeralopia – гемералопія, куряча сліпота, нічна сліпота MTŽ); короткозорість R. – asthenophia, myopia (asthenopia – астенопія, слабкість зору; myopia – міопія, короткозорість MTŽ). Хвороби органів дихання: сухоти O. – phthisis pulmonum? (phthisis – заст. 1. див. tuberculosis – туберкульоз, сухоти; pulmo, onis – PNA легеня MTŽ); кашель R. – tussis (tussis – кашель MTŽ); запа- 111 лення легень R. – pneumonia crouposa (pneumonia crouposa – крупозне запалення легень MTŽ); гангрена легень R. – gangraena pulmonum? (gangraena – гангрена, відмирання частини тіла; pulmo, onis – PNA легеня MTŽ); нічний страх O. – asthma nocturnum; succubus etincubus (asthma – астма; nocturnus – нічний; oneirodynia passiva – кошмар, нічний жах (стан страху й утруднене дихання під час сну; часто виникає після надмірної їжі) MTŽ); задишка R. – asthma, dyspnoe (asthma – астма; dyspnoea – диспное, задишка MTŽ). Дитячі хвороби: лишай R. – soor, aphthae (soor – див. candidamycosis – кандидомікоз; aphtha – афта, виразка MTŽ); глисти, глистова хвороба O., глистова хвороба R. – helminthiasis (helminthosis – гельмінтоз, глистова хвороба MTŽ); затяжний кашель O., кашлюк R. – tussis convulsiva (tussis – кашель; convulsivus – конвульсивний, судомний; pertussis – кашлюк MTŽ); крупозний кашель O., крупозна хвороба R. – croup, laryngitis crouposa (croup – круп, крупозний ларингіт; laryngitis crouposa – крупозний ларингіт, круп MTŽ). Хвороби зубів і ротової порожнини: зубний біль O., зубний біль R. – odontalgia (odontalgia – одонталгія, зубний біль MTŽ); руйнування зубів R.; хвороба язика R. – glossitis (glossitis – глосит, запалення язика MTŽ). Хвороби серця й судин: непритомність R. – collapsus, syncope, shoc (collapsus – колапс: 1. гостра недостатність функції судин; syncope – непритомність; shock – шок MTŽ); серцебиття R., сильне биття серця, серцебиття O. – palpit atio cordis, stenocardia? (palpit atio cordis – сильне й швидке серцебиття; stenocardia – стенокардія MTŽ; грудна жаба, стенокардія ME I); біль у серці R. – gastralgia? (cardialgia – кардіалгія: 1. болі в серці MTŽ). Венеричні хвороби: сифіліс R. – syphilis (syphilis – сифіліс MTŽ); шанкр R. – ulcus venericum molle, chancre? (ulcus venereum – див. ulcus molle – м'який шанкр, chancre – шанкр, (венерична) виразка MTŽ); трипер R. – urethritis blenorrhagica (urethritis – уретрит, запалення сечівника; blennorrhagia – див. blennorrhoea – бленорея: 3. див. gonorrhoea – гонорея, urethritis gonorrhoica – гонорейний уретрит MTŽ). 112 Хвороби обміну речовин та ендокринних залоз: ожиріння O. – obesitas (obesitas – nutukimas MTŽ); водянка R. – diabetes insipidus, polyuria (diabetes insipidus – necukrinis diabetas; polyuria – poliurija, gausus šlapinimasis MTŽ); зоб O. – struma (struma – struma, gūžys MTŽ). Хвороби суглобів: ломота R. (sausgėla 1. «ниючий біль у кістках, суглобах, ревматизм» LKŽ XII); ревматизм O., ревматиза R. – rheumatismus muscularis (rheumatismus musculorum – sąnarių reumatas MTŽ). Онкологія: нарикаулис O. (neoplasma – neoplazma, navikas; atheroma – ateroma, riebalų [lipoidų] sankaupa; myoma – mioma, raumeninis navikas MTŽ); рак R. – carcinoma (carcinoma – karcinoma, vėžys MTŽ). Урологічні хвороби: сечокам’яна хвороба O. – cysto lithiasis, calculus vesicae, c. urethrae (cystolithiasis – cistolitiazė, šlapimo pūslės akmenligė; calculus – akmuo; vesica, ae – pūslė; urethra – šlaplė MTŽ). Авітамінози: цинга R. – scorbutus (scorbutus – skorbutas MTŽ). Крім того, є назви симптомів хвороб, наприклад: чхання O. – ptarmus (plg. ptarmus – čiaudulys MTŽ); тремтіння R. – tremor (tremor – tremoras, drebulys, drebėjimas MTŽ); слинотеча R., слинотеча O. – sialorhoea, ptyalismus, salivatio (sialorrhoea – sialorėja, seilėtekis; ptyalismus – žr. sialorrhoea, salivatio – 2. žr. sialorrhoea MTŽ); стогін R. – dolor (dolor – skausmas MTŽ); терміни медичної техніки, наприклад: лазня B. – balneum (balneum – vonia, pirtis MTŽ); банки O. – cucurbitae siccae et cruent es (cucurb itula – kukurbitulė, kraujačiulpė taurė MTŽ); терміни, що позначають інші медичні поняття, наприклад: горб, горбатість O. – gibbus (gibbus – kupra MTŽ); фізіогноміка O. – physiognomia (physiognomia – fizionomija, veido išraiška MTŽ); дурість R. – amnesia? (amnesia – amnezija, atminties netekimas MTŽ); смерть O. – mors (mors – mirtis MTŽ); виразка O. – exulcerare (exulcerans – opėjantis; exulceratio – egzulceracija, išopėjimas MTŽ); виснажений O. – inanis (inanis – išsekęs MTŽ); оніміння R. – anaesthesia (anaesthesia – anestezija: 1. nejautrumas, nejautra; 2. nuskausminimas MTŽ); лисина на лобі – calvities, phalakrosis (calvities – plikumas; phalacrosis – žr. 113 alopecia – alopecija: 2. plikumas MTŽ); посивіння O. – canities, poliosis (canities – žilimas; poliosis – žilimas MTŽ); гній O. – pus (pus – puliai MTŽ); гусяча шкіра O. – cutis anserina (cutis ancerina – žąsies oda MTŽ). У «Медезі» трапляються багатозначні терміни, наприклад: коліки O., дігулис R. – colica, neuralgia (colica – diegliai; neuralgia – neuralgija, nerviniai skausmai MTŽ); димініція R. – mastitis, parotitis (mastitis – mastitas, krūties uždegimas; parotitis – parotitas, paausinės liaukos uždegimas MTŽ); задишка R. – bronchitis, catarrhalis chron, emphasema pulmonum (bronchitis – bronchitas, bronchų uždegimas; emphysema pulmonum – plaučių emfizema MTŽ); грузас R. – arthralgia, chirargia, omodynia, omalgia (arthralgia – artralgija, sąnario skausmai; chiralgia – chiral gija, rankos skausmas; omodynia – žr. omalgia – omalgija, peties skausmai MTŽ); менструація R. – menstruatio, dysmenorrhoea (menstruatio – menstruacija, mėnesinės; dysmenorrhoea – dismenorėja, mėnesinių sutrikimas MTŽ); пухирець O. – 1) vesica urinaria; 2) pustula (vesica urinaria – PNA šlapimo pūslė; pustula – pustulė, pūlinėlis MTŽ); смілкуліс R. – myalgia? neuralgia? (myalgia – mialgija, raumenų skausmai; neuralgia – neuralgija, nerviniai skausmai MTŽ). Слід виділити невелику групу термінів із «Медеги», до яких не наведено латинських відповідників. Їх неможливо порівняти з даними «Словника медичних термінів», наприклад: дригантліге R. –? (? satyriais – satyriaze, besaikis vyro gašlumas MTŽ); кністелєймас R. (knystelėjimas → knystelėti 1. «здригнутися від переляку» LKŽ VI); пагара-вімас, витирання парою (? intoxicatio – intoksikacija, apsinuodijimas; vapor carbonis – smalkės MTŽ; pagaruoti «сп’яніти від випарів» LKŽ III); зачарування R., зачарування O. (pakerėjimas → pakerėti «зачарувати», užkerėjimas → užkerėti 1. «наслати чари на когось» LKŽ V); ураження блискавкою R. (perkūnas 1. «грім», pritrenkimas → pritrenkti 1. «оглушити ударом»: Одну людину вбила блискавка, одну оглушила — Жожяй Панямуне LKŽ XVI); плеврит R. – скороченослагутис; напад R., напад O. (priepuola див. priepuolis 2. «нервова хвороба, що періодично проявляється у важкій формі, ненормальний психічний стан; прояв такого стану»: Злякався, може мати напад Даукішяй. На неї часто нападають напади переляку Аукштадваріс; 3. «епілепсія» LKŽ X); сухотка R. (sausli- 114 gė 2. «сухоти, туберкульоз» LKŽ XII); skurda R. (skurda 2. «нездужання, занепад сил, схуднення» LKŽ XII); sprandak aulis R. (sprandak aulis див. sprandikaulis «шийні хребці» LKŽ XIII); sukata R. (²sukata 1. див. 2 sukatos «туберкульоз легень, сухоти»; 2. «рахіт» LKŽ XIV); susna R. –? (susna 1. «таке грибкове захворювання шкіри, фавус, короста»; 2. «сухоти», «біль, непрацездатність» LKŽ XIV); šal tligė ir ražulis R. –? «Ці хвороби ходять разом: усе морозить і трясе, і біля вогню сидиш — холодно. Це не пропасниця, а інша хвороба» (šal tligė «грип» LKŽ XIV; ržulys «звивання, корчі» LKŽ XI); szunpis R. –? (šumpis 2. «хребет» LKŽ XV). Підсумовуючи цей розділ, слід сказати, що частину слів із Medegos знайдемо у Словнику медичних термінів, наприклад: тремтіння, сухоти, пологи, глухота, судома, ячмінь, ожиріння, похмілля, живіт, легені, м’яз, печія, гикавка тощо. Крім того, є варіантні терміни, наприклад: mirys – смерть; gimtinė – матка; apgama, apgamos – родимка; visztakis, visztupis – куряча сліпота. Однак очевидно, що в Medegos є чимало термінів, які не збігаються з даними Словника медичних термінів. Деякі з них нині позначають інші анатомічні поняття, наприклад: alkūnė – antibrachium (нині antebrachium – передпліччя, а alkūnė – cubitus), kasa – lien (нині lien – селезінка, а kasa – pancreas), значення деяких термінів звузилося, наприклад: tymai, skarlatina – scarlatina (нині scarlatina означає лише скарлатину, а tymai – morbilli), деякі терміни нині називають зовсім інші хвороби, наприклад: dedervinė – lichen (нині lichen означає червоний плоский лишай, а dedervinė – пітиріаз), raupai – lepra (нині lepra означає лепру, а raupai – variola). Чимало термінів із Medegos можна вважати рівноцінними термінам, які вживаються нині в медицині, а в окремих випадках навіть кращими (оскільки деякі є литовськими, отже живими, а інші — коротшими, зручнішими). Для сучасної наукової медичної термінології могли б підійти такі терміни з Medegos, наприклад: akstinas, paszinas – (нині мозоль); aptaka, skaudulys – (нині абсцес, гнійник); klejojimas – (нині делірій, марення); klyksmas – (нині нічний жах); nugarkaulis – (нині хребет); strėnos – (нині поперекова ділянка); pusiaušopa, strėninis digulis – (нині люмбаго, біль у попереку); putmena – (нині набряк, припухлість, едема); springulis – (нині ларингіт, запалення гортані); szasznagis – (нині оніхія, запалення нігтьового ложа); 115 sziurpułys – (нині гусяча шкіра); szlapdrugys – (нині переміжна гарячка); žado nustojimas – (нині афазія, нездатність говорити) тощо. Варто зазначити, що в Medegoje є ще багато вдалих і гарних литовських слів, замість яких у Словнику медичних термінів нині вживаються іншомовні (або гібридні) терміни, наприклад: užtroszkimas – (нині асфіксія); likava – (нині епідемія, епізоотія); gimys – (нині фізіономія, вираз обличчя); pleiskutės – (нині екзема); nikstas – (нині дисторсія, розтягнення суглобових зв’язок); liudnumas – (нині меланхолія); krokulys – (нині круп, крупозний ларингіт); vandeninė liga – (нині нецукровий діабет) тощо. Отже, порівнявши Medegą зі Словником медичних термінів, можна дійти висновку, що термінологія словничка д-ра Й. Басановича, безперечно, є більш литовською, народною, а отже й живішою, ніж сучасна наукова, надмірно стандартизована медична термінологія. Заклик прислухатися до живої народної мови д-р Й. Басанович висловлює й наприкінці передмови до словничка: «Залишаючи цю працю медикам майбутнього, я хотів би лише висловити тут надію, щоб наші лікарі, живучи серед людей, уважніше прислухалися до їхніх думок про хвороби та лікування і записували все, що в цій галузі їм трапляється почути» (Medega 1898: 2–3). Пишучи цей словничок, він, безперечно, дбав і про чистоту наукової медичної термінології. З цієї нагоди слід згадати проф. габіліт. д-ра Ґінтаутаса Чесніса, який до 150-річчя від дня народження д-ра Й. Басановича написав статтю про дві праці Патріарха — Medegą, яку він характеризує як «початок нашого медичного словника» (Česnys 2001: 16), і рукопис «Анатомічний і медичний словник». Автор зазначає, що праці д-ра Й. Басановича в галузі медицини «несправедливо забуті або й зовсім невідомі» (там само). Адже д-р Басанович був одним із просвітителів, які наприкінці XIX — на початку XX ст. стояли «біля колиски литовського медичного словника» (Česnys 2001: 16). Отже, медичним термінологам справді є над чим замислитися. Medega і «Словник литовської мови» Порівняння слів із Medegos з даними «Словника литовської мови» показує, що переважну їх більшість наведено в згаданому словнику. 116 Переважна більшість слів із Medegos широко вживається, наприклад: пах, хребет, похмілля, мозоль, живіт, сечовий міхур, м’яз, віспа, парша, печія, біль, болючість, потилиця, поперекова ділянка, тиф, озноб[и], ребро, фурункул, кір, пронос, блювання, рак, діарея. Однак є слова з Medegos, уживані дуже вузько, наприклад: kerpės R. – soor, aphthae (kerpė 12. «наліт, що з’являється в роті через хворобу (гарячку)»: Увесь рот заріс нальотом Sasnava LKŽ V); likava O. – епідемія, епізоотія (lykava, likava 1. «моровиця; епідемія» Eržvilkas LKŽ VII); patranka R. – contusio (patranka 3. «забитий унаслідок удару болючий набряк» Rudamina LKŽ IX); pažandės R. – adenitis submaxillaris, diphteritis faucium (pažandė 4. анат. «залоза під нижньою щелепою» (glandula submaxillaris) Daukšiai, Karsakiškis LKŽ IX); sausligė R. (sausligė 2. «сухоти, туберкульоз» Antanas Tatarė LKŽ XII); szlapdrugys R. – febris intermittens larvata (šlapdrugys 1. «гарячка, озноб із потовиділенням, лихоманка» Šatės LKŽ XIV); szaltligė R. –? (šaltligė «грип» Marijampolė LKŽ XIV). Місця вживання деяких слів із Medegos, зазначені д-ром Й. Басановичем, можна точно встановити за LKŽ, наприклад: nikstas R. –? (nikstas 1. «легке вивихнення суглоба» Raseiniai LKŽ VIII); pirdukulis O. – os coccygis (pirdukulis Bartninkai LKŽ IX); plautis O. – catarrhus nasi, rhinitis catarrhalis (²plautis 1. «нежить» Bartninkai LKŽ X); riaugulis R. – ructus, ructitatio (riaugulys Raseiniai LKŽ XI); slunktas B. – catarrhus nasi, rhinitis catarrhalis (slanktas «запалення слизової оболонки носа, нежить» Biržai LKŽ XII); smil kulis R. – myalgia? neuralgia? (smilk uly[s] «ниючий біль» Raseiniai LKŽ XIII); suskus R. – scabies (suskis Raseiniai LKŽ XIV). З дещо віддаленіших місцевостей відомі й деякі характерні сполучення зі Medegos, наприклад: kaltūnas kiaurasis (пор. Кирасий лишай — коли прорветься, то довго не гоїться Sasnava LKŽ V); rožė lekiančioji (пор. Бешиха по всьому тілу метатиметься Girdiškė. Летюча бешиха із руки на плече перестрибнула Kuliai LKŽ XI); «журавліне клювання» (пор. Aptaka, šąs-nagis, perauga, журавліне клювання також минає від подібного лікування Raštai LKŽ XIV). Багато слів із Medegos, яких немає у «Словнику литовської мови», у ній уживаються в інших варіантах, наприклад: angsz t ira R. – comedo (пор. вузька- 117 ra, ankštaras, ankštera, ankšteras, ankštiras LKŽ I); ненажера R. – bulimia, akoria (пор. ненажерка, ненажерство, ненажерливість, обжерливість, ненаситність LKŽ I); колючка R. (пор. диегулыс, дығулыс LKŽ II); кривавиця O. – dysenteria (пор. кривавий пронос LKŽ VI); падуча O. – epilepsia (пор. падуча, епілептичний, падучий, падучий LKŽ VIII) тощо. Варто виокремити кілька слів, значення яких у Литовському словнику відрізняються від значень слів, наведених у Medegoje, наприклад: gružas R. – arthralgia, chirargia, omodynia, omalgia (пор. 1gružas 1. «скребок, те, чим шкребуть», 2. «виїдене місце», 3. див. gružė 1 зоол. «маленька рибка родини коропових», 4. «твердий ґрунт, материкова порода», але близьке за значенням 1grizas 1. «біль у суглобі, що хруснув або перевтомився, із хрускотом; скрип, скрегіт» LKŽ III); kvailastis R. – amnesia? (пор. kvailastis «дурість» LKŽ VI); nibrė O. – vulva (пор. 1nibrė 1. «морда (найчастіше свиняча)»; 2. «носок личака, носок»; 3. «переступання, перестрибування через одну гілку, наздоганяючи мотузку» LKŽ VIII); smurglys R. – ozaena? (пор. smurglys див. smurgas; smurgas 1. «шмарклі» LKŽ XIII); uolektis R. – articulatio cubiti (пор. 1uolektis 1. «міра довжини…»; 2. «інструмент для вимірювання довжини»; 3. «давні розміри людської голови»; 4. «рукоять плуга» LKŽ XVII). У Medegoje є слова, не зафіксовані в Литовському словнику, наприклад: traukpirdė R. – proctospasmus?; kurksz tena R. – brachium (тобто 1. плече) (пор. kukštera 1. «верхня частина спини біля потилиці, між лопатками; спина, горб» LKŽ VI); drigantligė R. –?; padmotai R. – tylosis callositas; skurmun’t’s R. – scorbutus. Є багато незафіксованих словосполучень, наприклад: затуманення очей R., затьмарення очей R., зубне запалення R., осиплість горла R., хвороба язика R., запалення легень R., вогняний приступ O., чоловіча хвороба R. тощо. Вираження термінів у Medegoje Переважна частина термінів словничка — однослівні (78,3%). Більшість із них — литовські. Багато литовських термінів є простими словами, наприклад: alkunė, karpa, kasa, kerpės, kirmėlės, kupra, miežis, plaučiai, raumuo, sprandas, vėžys, žandas тощо. Чимало литовських однослівних термінів є похідними, переважно суфіксальними: -imas (назви дій 118 ), наприклад: apalpimas, burbuliavimas, klejojimas, nutirpimas, pagaravimas, pasiutimas, užtroszkimas, viduriavimas тощо; -ulys / -ulis (назви результату дії), наприклад: cžiaudulys, įgulis, drebulys, kosulys, kvaitulys, nuomirulis, ražulis, skaudulys, žiogulis тощо; за допомогою суфікса -inė утворено п’ять похідних, наприклад: žiltinė, vandeninė, gimtynė, а суфікси -umas, -utė, -lys мають по два похідні, наприклад: liudnumas, pikutės, dieglys тощо; для деяких суфіксів виявлено лише по одному похідному, наприклад: kvailastis, girtuoklysta, klyksmas, susna, putmena, rauplės тощо. У словничку є кілька десятків іменників, утворених за допомогою закінчень, наприклад: mirys, priemetis, prietvaris, žlibis; džiova, aptaka, patranka, priepuola тощо, а також лише три похідні з префіксами be- і pa-, наприклад: besotis, pažastis, pažandės. Крім того, наведено кілька десятків складних слів, наприклад: akmenligė, geltligė, karstligė, nugarkaulis, szonkaulis, plikkaktis, dantagėla, seilėtakis, sausgėla. Окрім литовських термінів, у Medegoje є запозичення, наприклад: gangrina, gniusas, kolera, paralyžius, szankerįs, szkarletina, triperus, macica, mandaviaszkos, prancai, valasnikas, žyvatas тощо, а також гібриди, наприклад: drigantligė, krupīgė, naktinyczios, narinyczios, smauginýczia тощо. Складених термінів, переважно двослівних, у Medegoje лише 21%. Більш ніж половина з них — словосполучення з неузгодженим означенням, наприклад: затягування очей, затуманення парою, біль у серці, вогняний приступ, хвороба язика, зимовий холод, короста пекла, втрата мови тощо. Словосполучення з узгодженим означенням трапляються значно рідше. Означення виражені означеними прикметниками, наприклад: довгий кашель, малі корости, біла рожа, поганий пухир тощо, але є кілька означень, виражених прикметниками із суфіксами -inis і -iškas, наприклад: поперековий біль, водяна хвороба, чоловіча хвороба тощо. Виявлено лише два трислівні терміни, наприклад: опік від болючого вогню, затвердіння жіночих грудей. Підсумкові висновки З погляду значень термінологія Medegos досить широка й дуже різноманітна. Нерідко для позначення однієї хвороби наведено два або три синонімічні терміни. Як висловився сам д-р Й. Басанавічюс, литовці знають майже всі хвороби й мають власні, литовські, слова для їх називання. Отже, терміни Medegos більш литовські, народніші, живіші, ніж сучасні наукові медичні терміни. 119 Порівнявши Medegą з даними Литовського словника, бачимо, що переважна більшість слів широко вживається, але є також слова з вузьким ареалом поширення, а ще слова (або їхні значення) і словосполучення, не зафіксовані в Литовському словнику. Більшість Medegos становлять прості слова. Похідні та складні слова відповідають способам словотворення сучасної литовської мови, а отже й творення термінів. Хоча Medega mūsų tautiškai vaistininkystai вийшла друком наприкінці XIX століття, вона має важливе значення для історії литовської медичної термінології та, безперечно, є цінною і сьогодні, особливо тепер, коли литовські терміни нерідко витісняються іншомовними словами. Відмінною рисою книжечки є саме литовський характер термінів. Тож чи не варто й нашим медикам звернути на це увагу? ŠALTINIAI LKŽ – Lietuvių kalbos žodynas 1–20, Vilnius, 1941–2000. ME – Medicinos enciklopedija 1–2, Vilnius, 1991, 1993. MTŽ – Medicinos terminų žodynas, Vilnius, 1980. TPTŽ – Trumpas psichiatrijos terminų žodynas, Vilnius, 1996. LITERATŪRA Albumas 1937: Lietuvos atgimimo patriarcho d-ro Jono Basanavičiaus vaizdų albumas su biografija, Kaunas. Autobiografija 1936: D-ro Jono Basanavičiaus autobiografija, Vilnius. Basanavičius 1994: Jonas Basanavičius gydytojas ir mokslininkas, Vilnius. Bibliografija 1985: Lietuvos TSR bibliografija: Knygos lietuvių kalba [1862–1940] 2 (1), Vilnius. Česnys G. 2001: Jonas Basanavičius prie lietuviškojo medicinos vardyno ištakų. – Mokslas ir gyvenimas 11, 16–17. Medega 1898: Medega musu tautiškai vaistininkystai, Shenandoah, PA. Nezabitauskis A. 1990: Jonas Basanavičius, Vilnius. Visockis A. 1992: Bulgarija. Basanavičius. Lietuva, Vilnius. 120 DOCTOR JONAS BASANAVIČIUS AND HIS MEDEGA MUSU TAUTIŠKAI VAISTININKYSTAI (MATERIAL FOR OUR NATIONAL MEDICINE) Summary The article discusses the dictionary of folk medicine Medega musu tautiškai vaistininkystai (Material for our national medicine) written in Varna (Bulgaria) in 1898 by the patriarch of Lithuanian national rebirth doctor Jonas Basanavičius (1851–1927). The terms in this dictionary are discussed according to their meaning and expression and compared to contemporary dictionaries Medicinos terminų žodynas (Dictionary of medical terms) and Lietuvių kalbos žodynas (Dictionary of Lithuanian language). An abundance of terms is the characteristic feature of names of infectious, skin, nervous and alimentary canal diseases and also surgery and traumatology. Basanavičius’ terminology is more Lithuanian and popular than contemporary scientific terminology of medicine, which is too internationalised. In respect of expression, the majority of terms are one-word terms. Many Lithuanian terms are common words, for instance, drugys, plautis, vilkas. Quite a large part of Lithuanian one-word terms are derivates. There are some borrowings and hybrids. The number of complex terms is significantly smaller. After comparing terms from Medega with terms in Lietuvių kalbos žodynas the conclusion is drawn that the majority of words from Medega are widely used, though there are some words (or their meanings) and some word-combinations, which are narrowly spread and not fixed. Therefore, Medega is important for the history of Lithuanian medical terminology and it undoubtedly still has value today, because its exceptional and main feature is the Lithuanian origin of most of its terms. Palmira ZEMLEVIČIŪTĖ Gauta 2002-10-07 Lietuvių kalbos institutas P. Vileišio g. 5, LT-2055 Vilnius E. paštas [email protected] 121