Lietuviškų fizikos vadovėlių elektros ir magnetizmo terminai

Angelė KAULAKIENĖ Інститут литовської мови ТЕРМІНИ ЕЛЕКТРИКИ ТА МАГНЕТИЗМУ В ЛИТОВСЬКИХ ПІДРУЧНИКАХ З ФІЗИКИ 1. Вступні зауваги Поява литовських підручників з фізики для середніх шкіл збіглася з першими спробами систематизувати термінологію деяких галузей науки. У другому десятилітті XX століття цьому сприяв значно активізований народний просвітницький рух. Царизм, потрясений революцією 1905–1907 років, був змушений піти на поступки в різних сферах суспільного життя. Після скасування заборони на литовський друк латинськими літерами вже 1906 року в школах Литви дозволили викладати литовську мову як необов’язковий окремий предмет. Кількість шкіл, у яких навчали литовської мови, постійно зростала (Šenavičienė 1982: 86–87). З початком Першої світової війни, коли 1915 року фронт наблизився до Вільнюса, багато литовських інтелігентів виїхали до Росії. Учителі-фізики й математики литовських гімназій у Воронежі занепокоїлися підготовкою литовських підручників і вирішили якомога систематизувати термінологію. Мовознавець Йонас Яблонскіс, який викладав литовську й латинську мови в литовських гімназіях Воронежа, охоче погодився допомогти математикам, виділяючи постійний час для обговорення термінологічних питань. Насамперед Я. Яблонскіс мав чітко визначити суть і основні ознаки поняття, яке хотіли назвати цим терміном, пояснити, як воно вживається в інших мовах і звідки походить (Rumšas 1979: 53). За свідченням З. Жемайтіса, іноді з питаннями фізичної термінології радився також Костянтинас Шакеніс, який писав підручник фізики для середніх шкіл (Žemaitis 1966: 195). Першу частину підручника «Фізика» він написав саме у Воронежі, радячись і консультуючись з Я. Яблонскісом, математиками З. Жемайтісом, Пранасом Машіотасом і Марцелінасом Шікшнісом (Kaulakienė 2002: 66–77). Тоді підручник фізики писав і Ігнас Кончюс. Як свідчить припис Антанаса Жвіронаса до статті І. Кончюса Терміни фізики, «наприкінці 1915 року автор статті [І. Кончюс], працюючи вчителем фізики» 107 у гімназії в Паланзі, евакуйованій на той час до Верро (Естонія), задумав написати литовський підручник фізики за програмою російської гімназії. Потреба в такому підручнику вже назріла, зокрема тому, що у Воронежі вже засновували литовську гімназію. Іг. Кончюс повідомив про свій задум (28. XII. 1915) Центральний комітет Литовського товариства допомоги постраждалим від війни у Петрограді. Звідти надійшла відповідь (11. I. 1916): його заохочують написати підручник; для встановлення термінів фізики у Воронежі створено «Мовну комісію», яку очолює К. Буга» (Končius 1938: 260). Підручник фізики І. Кончюса для гімназій не був надрукований. Його рукопис обсягом 312 сторінок зберігається в рукописному відділі Вільнюського університету (Kaulakienė 1994: 18–27). Були підготовлені й видані також однотомні підручники фізики інших авторів, переважно призначені для початкової школи (Fizikos istorija 1988: 169–175). Розвиток литовських підручників фізики для початкової та середньої школи особливо докладно розглянуто у статті Йонаса Альгірдаса Мартішюса Столітній шлях литовських підручників фізики, присвяченій сторіччю підручника Пятраса Вілейшіса Populariszkas rankvedis Fyzikos (Martišius 2000: 135–174). Найбільшої популярності набув тритомний підручник фізики К. Шакеніса для гімназій, перше видання якого вийшло 1920 року; з 1920-го до 1940 року його видали аж п’ять разів (Kaulakienė 2002: 66). У третьому десятилітті XX століття з’явився перший великий підручник фізики для вищих навчальних закладів Вінцаса Чепінскіса, що складався із семи розділів, кожен з яких становив окрему книгу, — Лекції з фізики (1923–1926); за ним навчалося не одне покоління студентів. За кілька десятиліть було видано інший чотиритомний підручник фізики, також для вищих навчальних закладів, — «Загальна фізика» Повіласа Бразджюнаса Bendroji fizika (1960–1965). У цій статті розглядається термінологія магнетизму й електрики у підручниках трьох згаданих авторів лише з погляду її вживання. Для аналізу вибрано такі частини або розділи підручників: К. Шакеніс. Фізика. Частина II. Магнетизм. Електрика, 1920, 77 с. (далі — F); В. Чепінскіс. Лекції з фізики. Розділ VII. Магнетизм і електрика, 1926, 466 с. (далі — 1Тут і далі тексти визначень понять із цитованих та аналізованих підручників подано автентично. Правопис і пунктуацію не виправлено. 108 FP); P. Brazdžiūnas. Bendroji fizika. II dalis. Elektra ir elektromagne-tizmas, 1961, 405 p. (toliau – BF). 2. Аналіз уживання термінів електрики й магнетизму у підручниках з фізики Терміни електрики й магнетизму, наведені в розглянутих підручниках, можна поділити на кілька груп. Найбільшу групу, мабуть, становлять однакові терміни, уживані всіма трьома авторами на позначення того самого поняття. Серед них є як міжнародні, так і питомі литовські слова, запозичені з діалектів або давніх джерел. Вони й нині вживаються у фізичній термінології, наприклад: амперметр F 40, FP 247, BF 175; анод F 32, FP 204, BF 268; батарея F 40, FP 133, батарея BF 138; частинки F 18, FP 398, BF 87; закони F 33, FP 250, BF 183; динамо-машина FP 322, BF 181, динамо-машина F 74, FP 313; гази F 51, FP 215, BF 91; еквівалент F 45, FP 202, BF 121; електрика F 12, FP 34, BF 5; електрод F 51, FP 230, BF 113; електроліт F 44, FP 204, BF 113; електромагніт F 56, FP 257, BF 207; електроскоп F 15, FP 34, BF 8; елемент F 68, FP 220, BF 130; сила F 57, FP 34, BF 158; катод F 31, FP 387, BF 250; іскра F 76, FP 114, BF 145; кількість F 45, FP 34, BF 6; тіло F 11, FP 3, BF 87; дуга F 51, FP 143, BF 149; поле F 56, FP 147, BF 6; магніт F 3, FP 3, BF 157; машина F 29, FP 71, BF 318; мікрофон F 70, FP 298, BF 341; двигун F 75, FP 313, BF 306; поверхня F 17, FP 71, BF 10; пластинка F 31, FP 82, BF 25; площина F 6, FP 19, BF 162; поляризація F 47, FP 342, BF 190; відношення F 49, FP 342, BF 153; число F 57, FP 201, BF 185; соленоїд F 63, FP 249, BF 167; спектр F 6, FP 3, BF 90; промені F 53, FP 385, BF 106; струм F 56, FP 356, BF 305; сила F 34, FP 48, BF 70; ємність F 25, FP 243, BF 131; проміжок F 52, FP 387, BF 150; опір F 39, FP 259, BF 293; одиниця F 39, FP 34, BF 12; вольтметр F 40, FP 201, вольтметр FP 254, BF 122; вольт F 37, FP 71, BF 20; кільце F 71, FP 283, BF 99 тощо. Багато з них є основними компонентами видових термінів, які також однаково вживаються всіма трьома авторами, наприклад: кількість: електрична к. F 21, FP 34, BF 6; магніт: штучний м. F 3, FP 3, BF 157; промені: рентгенівські п. F 53, промені Рентгена FP 390, рентгенівські п. BF 106; струм: електричний с. F 28, FP 377, BF 6; сила: електричного струму с. 109 сила: сила електричного струму с. F 37, FP 377, BF 70; одиниця: одиниця опору о. F 39, FP 169, BF 74 тощо. Іншу численну групу становлять синонімічні терміни, уживані згаданими авторами для позначення того самого поняття: виток (Ці витки утворять середню, або першу, котушку Румкорфа) F 66; виток (обмотка) (Тоді кожному витку дроту (обмотці) відповідатиме ціла котушка) F 73; обмотка (Адже кожну обмотку другої котушки можна вважати ніби самостійним елементом <…>) F 68; виток (Отже, цю первинну котушку слід утворити з невеликої кількості витків n₁, товстішого ізольованого мідного дроту) FP 299; обмотка (На рисунку 262 зображено соленоїд із великою кількістю обмоток, з’єднаний із чутливим астатичним гальванометром) FP 284; виток (Коли електричний струм проходить котушкою, вона прагне повернутися так, щоб крізь площину її витків проходила якомога більша кількість силових ліній) BF 175; сила опору (Сили тяги й опору) FP 34; сила відштовхування (Силу відштовхування, що діє між однойменними магнітними полюсами, вважаємо додатною <…>) BF 158; діелектрична поляризація середовища, електричне зміщення (зсув) (<…> електростатична індукція залежить від середовища й утворює особливе напруження цього середовища, яке Faraday’us назвав діелектричною поляризацією середовища, а Maxwell’is — електричним зміщенням (зсувом) FP 343; електричне зміщення (Такий змінний струм спричиняє дуже швидкі зміни електричного зміщення в діелектрику в будь-якій точці <…>) FP 344; електричне зміщення, або електричне напруження, або діелектрична поляризація (Струм у діелектрику як зміна електричного зміщення, або електричного напруження, або діелектричної поляризації) FP 342; електричне зміщення (<…> таке електричне зміщення в діелектрику пов’язане з опором пружних електричних сил <…>) FP 343; діелектрична поляризація речовини (Коли неполярну речовину поміщають в електричне поле, під його дією елементарні електричні заряди молекул речовини зміщуються зі стану рівноваги: позитивні заряди — у напрямку електричного поля, а негативні — у протилежному. Це явище називають діелектричною поляризацією речовини) BF 42–43; електрична потужність (потенціал) (Кількість електрики, електрична потужність (потенціал) і електрична ємність провідника) F 21; електрична потужність, або 110 потенціал (Також і; говорячи про електрику, потрібно розрізняти електричну ємність провідника та електричну потужність, або потенціал) F 22; електричний потенціал (Усе це <...> можна застосувати й до електричного поля, властивості якого кількісно ми можемо виразити за допомогою електричного потенціалу) FP 67; електричний потенціал (Тоді напруженість електричного поля називаємо його електричним потенціалом) BF 21; кількість електрики (Електрика перейде з палички в кульку, і що більше разів ми торкнемося наелектризованою паличкою, то більшою буде кількість електрики в цій кульці) F 13; електричний заряд (Кількість електрики, яку має тіло, називаємо електричним зарядом тіла) BF 9; швидкість іонів (Транспортні числа іонів та їхня абсолютна швидкість) FP 201; рухливість іонів (Рухливість позитивних іонів часто відрізняється від рухливості негативних іонів) BF 118; батарея лейденських конденсаторів (Він [Гальвані] вважав, що м’яз є своєрідною батареєю лейденських конденсаторів, яку безперервно збуджує мозок) BF 7; батарея лейденських пляшок (Таке поєднання називається батареєю лейденських пляшок <...>) FP 90; непровідник (Кажемо, що скло й каучук не пропускають далі електрику, що вони не проводять електрику, і такі предмети або тіла називаємо непровідниками) F 12; перегородка, або ізолятор (Непровідники, які ми використовуємо, щоб ізолювати наелектризовані тіла від землі, називаються перегородками, або ізоляторами, а саме відокремлення — ізоляцією) F 13; ізолятор, або електричний непровідник (<...> а інші тіла, як-от скло, гума, сірка, лак, тверда смола тощо, Грей назвав ізоляторами, або електричними непровідниками <...>) FP 35; ізолятор (Отже, з цього зрозуміло, що ізолятори створюють дуже великі перешкоди для руху електрики) FP 44; діелектрик, або ізолятор (Перші тіла називаємо електричними провідниками, а другі — діелектриками, або ізоляторами) BF 24; ізолятор (Найкращими ізоляторами є бурштин, кварц, слюда, ебоніт і всі гази за нормальних умов) BF 24; осмотичний тиск (А коли осмотичний тиск іонів більший за тиск розчинення металу, тоді іони металу, що є в розчині, осідають на поверхні металу <...>) BF 124; осмотичний тиск (Отже, осмотичний тиск таких катіонів металу в електроліті більший за їхню іонізаційну напругу <...>) FP 224; вольтова дуга (Ця пара світиться таким білим світлом, що зазвичай очі 111 не можуть дивитися на нього. Таке світло називається вольтовою дугою) F 51; вольтова дуга (електрична дуга) FP 187; електрична дуга, або вольтова дуга (Тому це явище було названо електричною дугою або, за пропозицією Деві, який хотів ушанувати Вольту, вольтовою дугою) FP 189; вольтова дуга (Інакше кажучи, під час дії вольтової дуги проміжок між кінцями вугільних стрижнів збільшується, вольтова дуга подовжується, і зрештою, коли цей проміжок стає достатньо великим, вольтова дуга переривається) FP 190; електрична (вольтова) дуга (Залежно від зовнішніх умов можна отримати кілька форм самостійного газового розряду: іскровий, тихий, тліючий розряди, електричну (вольтову) дугу) BF 143; електрична, або вольтова, дуга (Такий розряд першим спостерігав Петров, а згодом Деві; цей розряд зазвичай називають електричною, або вольтовою, дугою) BF 147; електрична дуга (Електрична дуга випромінює дуже сильне світло, тому є добрим джерелом світла) BF 148. Серед інших складених термінів, уживаних неоднаково у згаданих підручниках, родовими компонентами яких є іменник електрика у родовому відмінку або утворений від нього прикметник із суфіксом -ний, -ня, тобто електричний, -ня, є, наприклад: електрична напруга BF 119 і напруга електрики F 24; електрична іскра BF 145 і іскра електрики F 26; електрична піч BF 87 і піч електрики FP 187; електрична дуга BF 149 і дуга електрики FP 187; напруженість електричного поля BF 13 і напруженість поля електрики FP 82; електричний потенціал BF 21 і потенціал електрики FP 59; електрична ємність BF 29 і ємність електрики FP 59. Родові компоненти таких складених термінів, очевидно, слід вважати варіантами. У згаданих підручниках із фізики їх є чимало. Окрім уже розглянутих родових компонентів складених термінів, утворених іменником у родовому відмінку або прикметником із суфіксом -ний, -ня, утвореним від нього, пор. також: джоулеве тепло BF 87 і тепло Джоуля BF 202; гальванічний елемент F 30, FP 133, BF 123 і елемент Гальвані FP 133; катодні промені BF 153 і промені катода F 52; концентраційний елемент BF 123 і елемент концентрації FP 223; магнітна буря BF 164 і буря магніту F 11; магнітна сила FP 3 і сила магніту F 3; магнітне поле FP 313, BF 6 і поле магніту F 56; магнітний меридіан FP 19 і меридіан магніту F 10; природний магніт F 3 і магніт природи FP 3; кульова блискавка BF 6 і блискавка кулі FP 127; у підручниках можна знайти складені терміни, родові компоненти яких 112 варіантами є прикметники із суфіксами -iškas, -a та -inis, -ė, наприклад: chemiškas ekvivalentas FP 202 і cheminis ekvivalentas BF 121; прикметник із суфіксом -iškas, -a та родовий відмінок іменника, наприклад: elektriška perstuma FP 342 і elektros perstuma FP 202; родовий відмінок іменника та означена форма дієприкметника, наприклад: elektros jėga BF 90 і elektrovaromoji jėga FP 230; traukos jėga FP 82 і traukiamoji jėga F 8–9; звичайні та означені прикметники, наприклад: Faraday’aus tamsus tarpas FP 387 і Faradėjaus tamsusis tarpas BF 150; minkšta geležis F 9, BF 313 і minkštoji geležis F 9, neigiama elektra FP 385 і neigiamoji elektra F 20; normalus elementas FP 232 і normalusis elementas BF 128; sausas elementas FP 146 і sausasis elementas F 32 тощо. У підручниках згаданих авторів трапляються також варіантні терміни споріднених слів, що відрізняються префіксом, наприклад: demagnetinimas FP 263 і išmagnetinimas F 7; taikymai BF 86 і pritaikymai FP 361; суфіксом, наприклад: elektromagnetizmas FP 247, BF 7 і elektromagnetija F 56; grandinė F 36, BF 113 і grandinėlis F 25, grandinys F 36; griaustinis BF 143 і griausmas F 76, FP 128; vamzdis: Crookso v. FP 385, Geislerio v. FP 385, rentgeno v. BF 87 і vamzdelis: Krukso v. F 52, Geislerio v. F 52, Rentgeno v. F 53; закінченням (особливо багато таких інтернаціональних термінів), наприклад: abscisa FP 324 і abscisė BF 108; akumuliatoris F 48, akumuliatorius FP 238 і akumuliatorius BF 130; amplitūda FP 362 і amplitudė BF 107; elektrolizas F 43 і elektrolizė FP 201, BF 120; formula F 40, FP 419 і formulė BF 110; grammolekula FP 418 і grammolekulė BF 119; koordinata FP 437 і koordinatė BF 302; linė F 4 і linija FP 59, BF 58; molekula FP 206 і molekulė F 9, BF 116; ordinata 324 і ordinatė BF 78 тощо. Значну частину варіантних термінів у підручниках цих авторів становлять епонімні назви, що відрізняються написанням прізвищ учених, наприклад: Biot-Svarto dėsnis FP 147, Bio-Savoro dėsnis BF 168; Danieliaus elementas F 31, Danielio elementas FP 145, BF 123; Džioulio dėsnis F 49, Joulio dėsnis FP 187, Džaulio dėsnis BF 86; Clark’o elementas FP 232, Klarko elementas BF 128; Crookso tamsus tarpas FP 387, Krukso tamsus tarpas BF 150; Leklanšė’s elementas F 31, Leclanché elementas FP 146; Lenzo dėsnis FP 283, Lenco dėsnis BF 226; Maxwell’io elektromagnetinė teorija FP 1, Maksvelo elektromagnetinio lauko teorija BF 325; Omo dėsnis F 39, BF 72, Ohmo dėsnis FP 167; Peltier’o 113 ефект FP 187, ефект Пельтьє BF 258; рентгенівські промені F 53, рентгенівські промені BF 258, рентгенівські промені FP 385; трансформатор Тесли FP 308, трансформатор Тесли BF 317; ефект Томсона FP 187, ефект Томсона BF 218; міст Вітстона FP 167, місток Вітстона BF 83; ефект Зеемана FP 361, ефект Зеемана BF 159 тощо. З аналізу можна зауважити, що синонімічні терміни на позначення того самого поняття вживаються не лише в підручниках усіх трьох авторів, пор. також феномен FP 24 і явище F 76, BF 5; компонента FP 9 і складова BF 162; провідник, або кондуктор FP 35 і провідник F 13, BF 89; матерія FP 385 і речовина BF 153; спиця FP 65, радіус (спиця) FP 68 і радіус BF 136, але й у кожного автора в межах одного й того самого підручника. Чимало таких синонімічних термінів є в підручнику кожного автора: трапляються або обидва питомо литовські синоніми, або один литовський, а інший — запозичений чи інтернаціональний, або обидва інтернаціональні синоніми, наприклад: електричні коливання, або вібрації BF 307 і електричні вібрації BF 309; гальванометри (вимірювачі струму) F 34, гальванометр, або вимірювач струму F 34 і гальванометр F 34, гальванометр, або прилад для вимірювання струму FP 157 і гальванометр FP 157; струм впливу, або вторинний струм F 65 і струм впливу F 65; різнойменні полюси F 64 і різні (різнойменні) полюси F 5; іскровий, або пробивний, потенціал BF 144 і іскровий потенціал BF 144; конденсатори, або згущувачі F 24, але плоский згущувач F 24, пластинчастий згущувач F 24, плаский згущувач F 26; залишковий магнетизм, або реманентність BF 200 і залишковий магнетизм BF 200; опір поля (зовнішній опір) F 37 і зовнішній опір F 37; середовище (проміжний матеріал) FP 342 і середовище FP 343; меридіан (полуденна лінія) F 10 і меридіан F 34; постійна (спонтанна) поляризація BF 57 і постійна поляризація BF 57; кут нахилу (інклінації) F 10 і кут нахилу, або інклінації F 10, кут нахилу F 10; плаутеліс, або аудіон FP 383, плаутеліс-аудіон FP 385 і плаутеліс FP 384; розріджені гази FP 385 і гази в розрідженому стані FP 386; рекомбінація, або молізація BF 116 і рекомбінація BF 139; спін, або обертання BF 204 і спін BF 204; тепловий (хаотичний) рух BF 94 і тепловий рух BF 107; коротке замикання, або «курчшлюсас» FP 241 і коротке замикання FP 241; джерело F 49 і джерело F 50; однойменна, або позитивна, електрика F 25 і однойменна 114 електрику F 19; однойменні (однойменні) полюси F 5 і однойменні полюси F 6 тощо. Видно, що автори підручників, бажаючи докладніше схарактеризувати поняття, яке розглядають уперше, найчастіше вживають синонімічні терміни, а на наступних сторінках зазвичай обирають лише один термін, наприклад: електричні коливання BF 309, 311, 312 та ін.; гальванометр F 34, 37, 39 та ін.; медіум FP 343, 344, 348 та ін.; постійна поляризація BF 57, 58 та ін. Це свідчить про спробу авторів систематизувати терміни. Дещо меншу групу становлять терміни, своєрідно вжиті окремими авторами, наприклад: покриття: покриття електрометрів BF 36; околишній, -я: друга околишня теорема FP 342, перша околишня теорема FP 342; віддаленість: передавання електричної енергії на відстань FP 313; біг: електричний біг або ковзання F 29; рейка: рейка електричного струму F 29; винахід: винахід Вольти F 29, крива розмагнічування FP 257; крива намагнічування FP 257; магазин: магазин опорів FP 167; зняття: зняття медалі (копія) F 46; спостереження: спостереження Гальвані FP 133, спостереження Ерстеда FP 147; переміщення: струм переміщення FP 344; платівка «клапан»: трьохелектродна платівка FP 383, термоелектронна платівка FP 361; додатковий, -а: додатковий опір FP 293, сторонній додатковий опір FP 293, громові поводи F 77, громовід FP 122 «громовідвід»; пара: астатична магнітна пара FP 151, відновлювальна пара сил FP 16, пружна крутильна пара FP 253; рух: електромагнітний рух FP 342, рух електрики FP 24; світлові спиці FP 114; плин енергії BF 330; скляний: Лейденська склянка F 25; прямолінійний, -а: прямолінійний провідник FP 155; жучок FP 379 «сітка». 3. Висновки 1. Найбільшу групу термінів з електрики й магнетизму в підручниках фізики К. Шакеніса, В. Чепінскіса та П. Бразджюнаса, очевидно, становлять однакові терміни, уживані всіма трьома авторами на позначення того самого поняття; вони збереглися до наших днів. 2. Часто автори підручників, уперше назвавши поняття синонімічними термінами або їхніми варіантами, надалі вживають лише один із них. 3. Терміни, своєрідно вжиті авторами підручників фізики (особливо К. Шакенісом і В. Чепінскісом), можливо, — 115 потребують окремого аналізу значень і структури. LITERATŪRA Fizikos istorija 1988: Fizikos istorija Lietuvoje. I (1579–1940). Autorių kolektyvas: P. Brazdžiūnas, H. Horodničius, H. Jonaitis, A. Puodžiukynas, I. Šenavičienė; Vilnius. Kaulakienė A. 1994: Rankraštinio Igno Končiaus fizikos vadovėlio kalba. – Lituanistica 3 (19), 18–27. Kaulakienė A. 2002: Konstantino Šakenio Fizikos vadovėlio terminija. – Terminologija 9, 66–77. Končius I. 1938: Fizikos terminai.– Gamta 3, 258–260. Martisius J. A. 2000: Lietuviškų fizikos vadovėlių šimto metų kelias. Populiariškas rankvedis Fizykos, Vilnius, 135–174. Rumšas P. 1979: Prie matematikos terminijos ištakų. – Zignas Žemaitis, Vilnius, 52–58. Šenavičienė I. 1982: Fizikos raida Lietuvoje (1920–1940), Vilnius. Žemaitis Z. 1966: Lietuviškosios matematinės terminologijos istorija. – Lietuvių kalbotyros klausimai 8, 195–201. TERMS OF ELECTRICITY AND MAGNETISM IN LITHUANIAN TEXTBOOKS OF PHYSICS Summary This article deals with terminology of electricity and magnetism in textbooks of physics of K. Šakenis, V. Čepinskis and P. Brazdžiūnas. Terms of electricity and magnetism in these textbooks could be divided into a number of groups. The largest group comprises similar terms, used by all three authors to name the same concept and which are in use today. The usage of synonymic terms and variants of terms of electricity and magnetism showed that frequently the authors of these textbooks named the new concept in synonymic terms or variants for the first time and subsequently chose and used only one of them. Terms distinctively used by the authors of these textbooks (by K. Šakenis and V. Čepinskis in particular), which named newly appearing concepts of electricity and magnetism at that time, need a separate analysis of meaning and structure. Angelė KAULAKIENĖ Gauta 2003-11-06 Lietuvių kalbos institutas P. Vileišio g. 5, LT-2055 Vilnius E. paštas [email protected] 116