Kalbos kultūros ir terminologijos konferencija Taline

Конференція з культури мови та термінології в Таллінні ALBINA AUKSORIŪTĖ Інститут литовської мови 9–10 листопада 2006 року в Таллінні відбулася міжнародна конференція з культури мови та термінології Üld- ja oskuskeelekorralduse konverents 2006. Її організували Інститут естонської мови (адреса вебсайту www.eki.ee), Естонське термінологічне товариство та Міністерство оборони Естонії (адреса вебсайту www.mod.gov.ee). Доповіді естонською, англійською та російською мовами виголосили мовознавці й фахівці різних галузей з Естонії, Литви, Фінляндії та Швеції. Конференцію відкрив і виголосив вітальне слово директор Інституту естонської мови Урмас Сутроп. Перший день конференції присвятили розгляду проблем культури мови; йшлося про мовну політику та планування, кодифіковані мовні норми й нещодавно виданий нормативний словник естонської мови. Співробітниця Інституту мовних досліджень Фінляндії Інкаліса Віхонен розповіла про труднощі й проблеми, з якими зіткнулася фінська мова після вступу Фінляндії до Європейського Союзу, членом якого вона є вже понад десять років. Фінляндія має давню традицію впорядкування адміністративної мови, тому після вступу до Європейського Союзу побоювалися за долю фінської мови. Багато людей непокоїлися, чи продовжуватиметься впорядкування фінської адміністративної мови. На думку доповідачки, можна зробити висновок, що за десять років членства фінська мова просунулася вперед. Вона наголосила, що дуже важливо, аби тексти Європейського Союзу були зрозумілими людям; водночас вони допомагають Європейському Союзу здобути більшу довіру громадян. Старша наукова співробітниця відділу культури мови Інституту литовської мови Ріта Мілюнайте у доповіді «Зміна кодифікованої норми: за і проти» розглянула проблему зміни кодифікованих норм у двох аспектах: мовному та соціолінгвістичному. За її словами, мовний аспект зміни кодифікації пов’язаний насамперед із варіативністю мовного явища та функціонуванням варіантної норми. Доповідачка звернула увагу на особливості зміни кодифікації, етапи конкуренції варіантів і механізм кодифікації, докладно пояснила, як він діє в Литві. 228 Albina Auksoriūtė | Kalbos kultūros ir terminologijos konferencija... Першого дня конференції аж чотири доповіді співробітників Інституту естонської мови були присвячені новому виданню нормативного словника естонської мови. Тійу Ерельт, одна з головних укладачок цього словника, розповіла про права й обов’язки укладачів словника. Інша наукова співробітниця Інституту естонської мови Тііна Леметс у своїй доповіді розглянула стилістичні позначки цього словника та їх зміну, а Арго Мунд і Туулі Рехемаа — нові слова, включені до словника. В останній доповіді згадувалося, що словник поповнився аж 5000 новими словоформами. Сір’є Мяеару порівняла нове, 2006 року, видання словника естонської мови з виданням 1999 року та розглянула скорочення, вживані у словнику. Співробітники Центру мов видавництва (адреса вебсайту www.tea.ee) Сільва Томінгас і Рут Мягі представили англо-естонський словник для шкіл. На їхню думку, цей словник — не лише сучасний навчальний посібник для учнів, а й чудовий допоміжний засіб для вчителів. Видано компакт-диск зі словником. Двоє естонських доповідачів говорили про мовне планування: завідувач відділу граматики Інституту естонської мови Пеетер Пялліс і Пееп Немвалтс із Талліннського університету. Старша наукова співробітниця відділу культури мови Інституту литовської мови Расуоле Владарскене розглянула розвиток і перспективи литовської адміністративної мови. Вона зазначила, що історія та розвиток литовської адміністративної мови тісно пов’язані з історією Литви, і коротко оглянула всі етапи її становлення. У доповіді окреслено нові тенденції адміністративної мови після вступу Литви до Європейського Союзу. Звернуто увагу на значний вплив англійської мови; низька якість перекладу документів Європейського Союзу шкодить також адміністративній мові. Унаслідок цього з’являються нові особливості литовської адміністративної мови: зростає кількість нових термінів і назв, інтернаціоналізмів і запозичень, англійські синтаксичні конструкції перекладаються дослівно, колишня чітка й конкретна писемна мова стає багатомовною, а речення — дуже довгими та складними. Три доповіді були присвячені питанням термінології. Маргус Колга розглянув розвиток військової термінології в Естонії. Він представив термінологічну базу, що містить близько 4 тис. термінів військової справи та пов’язаних із нею галузей (адреса вебсайту http://mt.legaltext.ee/militerm). Про стандартизацію термінів естонської мови говорив Юрі Валге. Співробітниці Центру термінології Інституту литовської мови Аушра Рімкуте й Альбіна Ауксорюте виголосили доповідь «Термінологічна робота в Литві». У цій доповіді коротко оглянуто литовську термінологію та Terminologija | 2006 | 13 229 етапи розвитку термінографії. Дещо докладніше було представлено термінологічну роботу в Інституті литовської мови, оглянуто діяльність Центру термінології та інших установ Литви, де ведеться термінологічна робота. Другого дня конференції заслухали доповіді з термінології. Директорка Фінського центру термінології Лена Йолкконен і термінологиня Сірпа Сухонен у доповіді «Термінологічна робота у Фінському центрі термінології» представили, як організовано термінологічну роботу в їхньому центрі та загалом у Фінляндії. Фінський центр термінології засновано 1974 року. Це асоціація, яка нині налічує близько 80 членів — організацій і приватних осіб. У Центрі працюють п’ятеро термінологів, переважно мовознавці з магістерським ступенем. Як наголосила доповідачка Лена Йолкконен, головні цілі Фінського центру термінології — укладати високоякісні словники, розвивати методи термінологічної роботи та поширювати найкращий досвід термінологічної роботи. Центр надає інформаційні та експертні послуги, пов’язані з термінологічною роботою, бере участь у різноманітних термінологічних проєктах і реалізує їх; його база даних TEPA, щоквартальник, видає інформаційний бюлетень Terminfo, організовує навчання з термінології та консультує, розвиває міжнародну співпрацю тощо. Термінологічні проєкти Центру здебільшого тривають два роки; укладаються термінологічні словники з різних галузей, над якими спільно працюють термінологи та фахівці цих галузей. Багатомовна база даних TEPA з 1997 року вільно доступна в інтернеті (адреса сайту www.tsk.fi/tepa), вона містить близько 100 000 термінологічних записів. Лена Йолкконен також представила організацію NORDTERM (адреса сайту www.nordterm.net). Це асоціація Північної Європи, що діє з 1976 року й об’єднує термінологічні організації та товариства. Її мета — бути форумом і мережею термінологічної роботи в Північній Європі. Асамблеї NORDTERM проводяться раз на два роки. Термінологиня Сірпа Сухонен розповіла про один конкретний проєкт їхнього Центру — електронний телевізійний словник; вона докладно описала, як укладається цей словник, і розглянула всі етапи його підготовки. Анна-Лена Бухер і Оса Гольмер зі Шведського центру термінології (адреса сайту www.tnc.se) розповіли про співпрацю Шведського центру термінології з іншими мовними організаціями у Швеції. Директорка Центру Анна-Лена Бухер коротко оглянула історію створення Центру та представила його діяльність. Датою заснування Шведського центру технічної термінології вважають 1936 рік, коли в Академії інженерних наук було створено номенклатурний комітет, а 1941 року замість нього засновано постійний центр технічної термінології — Шведський центр технічної термінології; у 2000 році його перейменували на Шведський центр термінології (TNC). Нині в Центрі працюють 13 співробітників. Анна- 230 Albina Auksoriūtė | Kalbos kultūros ir terminologijos konferencija... Лена Бухер оглянула нові важливі напрями термінологічної роботи: гарантія якості; з’ясування понять, пов’язане з упорядкуванням змісту; систематизація та опрацювання знань; систематизація інформації; автоматизоване опрацювання великих обсягів інформації; повторне використання інформації, обробленої в електронному вигляді, тощо. Доповідачка ознайомила з особливостями викладання термінології у Швеції. Термінологію включено до навчальних програм перекладачів і лінгвістів; налагоджено тісну співпрацю з Інститутом усного та письмового перекладу. У 2002 і 2003 роках було проведено окремі курси з термінології, у 2005 році — онлайн-курси з термінології; для різних груп користувачів проводяться курси з термінології на замовлення. Оса Гольмер представила інші організації та групи, де ведеться термінологічна робота, наприклад: Спільна група зі шведської комп’ютерної термінології; Мережа мовного вдосконалення та планування тощо. Айме Веттик розглядала розвиток юридичної мови в Естонії, а Елвіне Уверская з Талліннського університету — розвиток бібліотечної справи та інформатики, а також термінології цих галузей. В інших доповідях обговорювали питання культури мови та мовного планування. Співробітниця Фінського інституту мовних досліджень Саллі Канкаанпяя у своїй доповіді розглянула мову адміністративних пресрелізів і те, як вона змінилася протягом останніх десятиліть. Наукова співробітниця Інституту естонської мови Тійу Ерелт аналізувала питання словотвору в естонській мові та докладно розглянула гібридні похідні слова. Анастассія Забродська з Талліннського університету ознайомила з результатами дослідження того, якою мовою — естонською чи англійською — писали дисертації та публікували різні праці. Доповідачка провела дослідження на різних факультетах університету й встановила, що публікації друкують, а лекції читають переважно естонською мовою, тоді як на факультетах математики та природничих наук частіше публікують англійською. На конференції, що відбулася в Таллінні, не лише розглянули актуальні питання й проблеми культури мови, мовного планування та термінології, а й ознайомилися зі станом мовного планування та термінології в сусідніх країнах і поділилися досвідом роботи в цих галузях. Отримано 2006-12-11 Альбіна Ауксориуте Інститут литовської мови вул. П. Вілейшіо, 5, LT-10308 Вільнюс Електронна пошта [email protected] Terminologija | 2006 | 13 231