Teisės terminai su šaknimi „teis-“ 1918–1940 m. Lietuvos kodeksuose

Правничі терміни з коренем teis у кодексах Литви 1918–1940 рр. ALVYDAS UMBRASAS Інститут литовської мови Слово teisė можна вважати найважливішим терміном сфери, що ним називається. У праві є також чимало інших термінів, словотвірно пов’язаних із коренем teis-. Терміни з таким коренем є предметом дослідження цієї статті. Матеріал для дослідження зібрано з неофіційних перекладів литовською мовою російських кодексів, що діяли в Литві у 1918–1940 роках. Перед початком збирання матеріалу очікувалося, що в досліджуваних кодексах буде досить багато термінів із коренем teis-, і це підтвердилося з лишком — знайдено понад 600 термінів (26 термінів однослівні, решта — складені, тобто принаймні в одному їхньому слові є згаданий корінь). Це становить приблизно одну дев’яту всіх правничих термінів, ужитих у кодексах. Усі терміни або їхні компоненти з коренем teis-, уживані в цій системі, є похідними або від прикметника teisus, або від дієслова teisti, але не обов’язково безпосередньо, тобто словотвірних ступенів може бути кілька, і перший (структурно найнижчий) починається від згаданих слів. Щоправда, є випадки, коли словотвірний ланцюжок не цілком зрозумілий. У статті терміни поділено на групи — їх здебільшого сформовано за певними похідними словами або їхніми твірними словами, з урахуванням і нижчих словотвірних ступенів. 1. ПРИКМЕТНИК TEISUS ТА ЙОГО ПОХІДНІ Правий і правота Прикметник teisus є словотвірною основою великої групи правничих термінів, однак сам він як компонент терміна в досліджуваних кодексах уживався рідко й не в одному значенні. Виявлено абстрактні іменники від цього прикметника: teisumas CP₃₁ᵥ 811 і заперечний neteisumas CP₃₁ᵥ 811. У зазначених випадках їх ужито у значеннях «правильність» і «неправильність» (в оригіналі — правильность, неправильность; до речі, у CT₃₈ їм відповідають taisyklingumas і netaisyklingumas), однак траплялося й інше вживання: у термінах teisus reikalavimas BS₁₉ Terminologija | 2006 | 13 97 165, BS31 165, неправомірне зобов’язання BS19 46, BS31 46, неправомірність володіння CĮ33 530 за сучасним розумінням мається на увазі «правомірність» або «неправомірність», а також пор. вживання у значеннях «виправданий», «обвинувачений»: правомірна сторона CTĮ38 133 T, неправомірна сторона CTĮ38 133 T. Згадані терміни BS19 і BS31 уже BS34 було належно замінено: неправомірна вимога, неправомірне зобов’язання. У сучасних кодексах правий, правота загалом не вживаються. Можливо, у кодексах немає потреби позначати правоту, тим паче що це поняття частково належить і до сфери етики. Правильний і правильність Із прикметника правий утворено інший прикметник правильний; виявлено лише один складений термін — неправильне обвинувачення BPI33 32. Під час перекладу оригіналу неправильное обвинение траплялися варіанти, оскільки в попередніх перекладах є неточне в цьому випадку неправомірне обвинувачення BPI24 32, BPI30 32. У кодексах також уживався однослівний термін правильність CTĮ38 1460/32, BS34 4 R, а також складені терміни опір правосуддю BS34 616 P, законодавча правильність BS34 57 T, міністр правосуддя CĮ33 379. Правосуддя є важливим правовим терміном. І раніше, і тепер він не має однозначного значення, тобто розуміється і як критерій оцінювання вчинків людей, заснований на моралі (пор. уживаний у сучасних кодексах принцип справедливості поряд із принципами добросовісності та розумності), і як діяльність судів (пор. здійснювати правосуддя). Право Основою словотворення слова «право» слід вважати прикметник правий. Від початку писемної традиції teisė уживалося як назва властивості — у значеннях «правда», «справедливість», «істина» (LKŽ; Palionis 2004: 484; Ambrazas 2000: 38), а сучасного значення набуло значно пізніше. Із синхронічного погляду не можна відкидати й можливих словотвірних зв’язків розглядуваного терміна з дієсловом судити (пор. Pakerys 1994: 214). Саме на зв’язок між цими поняттями звертають увагу правники. Стверджується, що право виникло з відправлення правосуддя й пов’язане зі словом судити; зазначається, що «суддя — особа, якій надано право судити, є головним і справжнім виразником сутності права» (Vaišvila 2000: 111). Ще в давніх писемних пам’ятках, наприклад у К. Сирвідаса, сучасне значення «права» передавалося словом «істина» (воно мало також значення «справа», «закон», «суд» — 1Цікаво, що значення «право» і «істина» відповідно до сучасного розуміння були протилежними, тобто «право» означало «істину» (prawda, veritas), а «істина» — «право» (prawo, ius) (SD₁: 139; див. також Palionis 2004: 484, 488). 98 Alvydas Umbrasas | Teisės terminai su šaknimi teis- 1918–1940 m.... мес; SD₁: 139, 172, 208). Історично слово teisė пов’язують із tiesus (Būga 1958: 110). У багатьох мовах teisė виражається тими самими словами, які означають також прямоту, пряму лінію, пор.: російське правый, латинське rectus, німецьке recht, англійське right, французьке droit, іспанське derecho, грецьке orthos (Maksimaitis 1988: 21). Саме поняття права пов’язане з прямотою: «П р а в о — ц е п р я м и й ш л я х, що веде окремих людей і суспільство до досконалості та щастя» (Maliauskis 1924: 29). На думку правознавця А. Вайшвіли, teisė почали вживати лише на початку XX ст., після скасування заборони друку. Появу кореня teis- замість ties- він пов’язує з підручником з історії Istorija abelna, виданим 1904 року в Америці (там ужито t e i s d a r i š k a s įstatymas), хоча в цій книжці трапляється й традиційне вживання — замість civilinė teisė написано civiliškos tiesos (Vaišvila 2000: 107). Однак ще в середині XIX ст. С. Даукантас писав teisidarys у значенні «суддя» (пізніше так само було й у «Aušra»), хоча в К. Сирвида ще траплялося tiesadarys (LKŽ; Skardžius 1996: 592, 593). Отже, у сполученні, важливому для права, корінь teis- з’явився раніше, хоча про саме teisės 1907 року К. Буга писав: «до мови писемності teisė увійшло лише три роки тому» (Būga 1958: 109). Того ж року Й. Шлапеліс ще пояснював teisę словом tiesa (SNŽŽ 1907), а у словнику Й. Норкауса (SNŽŽ 1924) teisė іще належало до «незрозумілих слів», але вже без інших відповідників. Не можна сказати, що tiesos у кодексах 1918–1940 років зовсім зникло. Це слово вживали переважно у значеннях «суд», «правосуддя», наприклад: slėpti žmogų nuo t i e s o s BS₁₉ 167, t i e s o s darbas BS₁₉ 158 (правосудие). В останньому випадку «правосуддя» означає весь двослівний термін. Так само tiesa вживалося у застиглих конструкціях, яким в оригіналі відповідає привлечь к суду: pašaukti t i e s o n BS₁₉ 167, patraukti t i e s o n CTI₃₈ 207, CI₃₃ 677 S, BPI₃₃ 1, šaukti t i e s o n CI₃₃ 168, BS₁₉ 307, traukti t i e s o n CTI₃₈ 206, BS₃₄ 156 R, BPI₃₃ 36. Тут tiesa тісно пов’язане із сучасним значенням «відповідальність»; у деяких сполученнях tiesa навіть уживалося замість ответственность: pašaukti drausmės t i e s o n BS₁₉ 159, patraukti baudžiamon t i e s o n BPI₃₃ 27 S. У сучасному праві є кілька усталених конструкцій з ілативом atsakomybėn (patraukti administracinėn, baudžiamojon, drausminėn, materialinėn atsakomybėn), які вживаються в тисячах документів (Vladarskienė 2003: 50). У тогочасних кодексах також траплялося (pa)traukti atsakomybėn CTI₃₈ 1309, BS₃₄ 155 T, BPI₃₀ 528, але цікаво, що Й. Яблонскієві цей вислів не подобався. Ще 1912 року він зіставляв patraukė atsakomybėn з польським pociągnęli do odpowiedzialności і виправляв так: t i e s o n, t i e s o s n a g a n paėmė, paimdino, padavė, indavė (Jablonskis 1935: 95). Ще й 1925 року, оцінюючи В. Креве Terminologija | 2006 | 13 99 Skirgailosову мову, Й. Яблонскіс визнавав patraukti atsakomybėn teisė (уже без tiesos) лише як į imti nagan (Jablonskis 1935: 335). Мотив фразеологічний, а не термінологічний, тому запропонований варіант не прижився. У досліджуваних кодексах уживалися терміни як в однині, так і в множині: teisė CT₃₈ 15/1, BP₃₃ 1194 S і teisės CT₃₃ 144, CT₃₈ 2, BS₁₉ 334. Термін має значення «система правосуддя та її наука» і «можливість, надана системою правосуддя». Деякі терміни можуть уживатися в обох значеннях, наприклад: autoriaus teisė CT₃₃ 695/1, CT₃₈ 217 (autoriaus teisės BS₁₉ 620, autorių teisės BP₃₃ 297 S), civilinė teisė CT₃₃ 413 S, CT₃₈ 1 S, BS₃₄ 43 S (civilinės teisės CT₃₃ 35, CT₃₈ 1 T). У цьому разі значення розрізняє граматичне число, але воно не є критерієм розрізнення. Терміни з тим самим значенням могли вживатися в різному числі — тут, можливо, також впливало успадковане з давнішого вживання розрізнення або нерозрізнення tiesos і tiesų (пор. наведене в LKŽ за довоєнними текстами сполучення tiesų mokslas і сучасне teisės mokslas). У деяких випадках із невеликого контексту може бути неясно, у якому значенні вжито термін. У кодексах знайдено дуже багато термінів на позначення різновидів права — близько 200 (з них приблизно 120 двослівних). Термінів із першим із згаданих значень небагато, наприклад: baudžiamoji teisė BS₃₄ 513 T, imperatyvinė teisė BS₃₄ 1 T, kanonų teisė BS₃₄ 465 R, obligacinė teisė CT₃₃ 568 (prievolių teisė CT₂₈ 568), policinė teisė BP₃₃ 1 P, procesinė teisė CT₃₈ 1 T (procedūrinė teisė CT₃₃ 1084 T, BP₃₃ 73 P), revoliucinių ir perversminių imperatyvinių precedentų teisė BS₃₄ 1 T, statutinė teisė BS₃₄ 1 T, tarptautinė teisė BS₃₄ 5 R, viešoji teisė CT₃₃ 413 S, CT₃₈ 1 S (viešosios teisės BP₃₃ 905 S), materialinė civilinė teisė CT₃₃ 531 T, CT₃₈ 29 T. У дужках наведено терміни, які мають інше число або іншу форму вираження, але позначають у кодексах ту саму або дуже близьку за суттю поняттєву категорію. Далі наведено все розмаїття teisėsтермінів (за винятком, можливо, одного чи двох випадків, тут вони мають друге значення). Терміни поділено за кількістю компонентів — двослівні (a), трислівні (b), чотирислівні (c), довші (d): a) absoliutinė teisė BS₃₄ 4 R, apeliacijos teisė CP₃₄ 778, CT₃₈ 166 (apeliacinė teisė CT₃₃ 778), apsigynimo teisės BP₃₃ 159 T, apskundimo teisė BP₃₃ 277/1 T, asmenybės teisės BS₃₁ 502 (asmens teisės BS₃₁ 502, CT₃₃ 225 T, CT₃₈ 1368, luomo teisės BS₃₄ 25, piliečio teisės CP₃₄, CT₃₈ 45, BS₃₄ 4 R, pilietinės teisės CT₃₈ 45, CP₃₄ 77), atmetimo teisė BP₃₃ 238/1 P, CT₃₈ 69, atreikalavimo teisė CP₃₄ 128/1 (regreso teisė CP₃₄ 128/1), atsikra teisė CT₃₃ 555 T, atsistojamoji teisė CT₃₃ 1123 (atsistojimo teisė CT₃₃ 156, atstovavimo teisė CT₃₃ 1127 T), автономне право CT₃₃ 420 T, спільне право CT₃₃ 555 100 Alvydas Umbrasas | Teisės terminai su saknimi teis- 1918–1940 m.... Право незаможного T. BPI₃₈ 976 P, чиншове право CĮ₃₈ 514 S, CTĮ₃₈ 409 T (чиншові права CTĮ₃₈ 81 T), речове право CĮ₃₈ 387 S, економічні права BS₃₄ 58 T, право екстериторіальності CTĮ₃₈ 225 S, BS₁₉ 5/4, BPI₃₈ 361, права честі BPI₃₈ 6 S, права роду CĮ₃₃ 144 S, право на захист BS₃₄ 45 T, права на життя BPI₃₃ 6 S, право на позов CPI₃₁₇ 7, CTĮ₃₈ 4 S, заставне право CTĮ₃₈ 1201/1, права заставодержателя CĮ₃₈ 1642 S, інвентарне право CTĮ₃₈ 1750, право спадкування CĮ₃₈ 132 T, CTĮ₃₈ 161/3, BPI₃₈ 3 S, іпотечні права CTĮ₃₈ 1097, право доказів BPI₃₃ 73 S, право переживання CĮ₂₈ 560 (право давності CĮ₃₃ 560), законне право CTĮ₃₈ 262, виключне право CĮ₂₈ 433 (приватне право CĮ₃₃ 433, приватні права BPI₃₃ 905 S), сусідське право CPI₃₁₀ 34, CTĮ₃₈ 29 T, CĮ₃₃ 442 T (права сусідства CPI₃₁₇ 29, CTĮ₃₈ 34), берегове право CĮ₃₃ 428 (права берега CĮ₃₃ 428 S, право окраїн CĮ₂₈ 428), гарантоване право BS₃₄ 607 T (гарантоване право BS₃₄ 607 T), строкове право CĮ₃₃ 521 T, права свободи BPI₃₃ 6 S, право дозволу CĮ₃₃ 695/10, матеріальне право CTĮ₃₈ 1273 T (матеріальне право CĮ₃₃ 1084 T, CTĮ₃₈ 1 T), права жінок BS₃₄ 58 T, право користування CPI₃₁₀, CTĮ₃₈ 32/1, CĮ₃₃ 514 (право користування CPI₃₁₀ 32/1, CTĮ₃₈ 212, CĮ₃₃ 387 T), право неспроможності BS₁₉ 161 (право незаможності CĮ₃₃ 2326 S, CTĮ₃₈ 190, BPI₃₃ 177), безстрокове право CĮ₃₃ 514 S, права оренди CTĮ₃₈ 81 T, право власності CĮ₃₃ 387 S, CPI₃₁₇ 73, CTĮ₃₈ 73, BS₃₄ 581 R, BPI₃₃ 27 (права власності CTĮ₃₈ 81 T, права майна CPI₃₁₀ 73), право зобов'язання CĮ₂₈ 1629 S, право спадкування CĮ₂₈ 132 S (спадкове право CĮ₃₃ 1123 S, спадкові права CĮ₃₃ 132/15), право передоручення CĮ₃₃ 2329 S, право першості CĮ₃₃ 1301 T (переважне право CTĮ₃₈ 814/5, право пріоритету CPI₃₁₇ 814/5), політичні права BS₃₄ 58 T, право проїзду BS₃₄ 507 T, торговельне право CTĮ₃₈ 409 S, право нагляду BPI₃₃ 277 P, професійні права BS₃₄ 2 R, право впорядкування CĮ₂₈ 541 (право ранжування CĮ₃₈ 541), право вимоги CTĮ₃₈ 4 S, права шлюбу CTĮ₃₈ 1625 (шлюбні права BS₁₉ 29), взаємні права CTĮ₃₈ 1345/9, сервітутне право CĮ₃₃ 420 T (право сервітуту CTĮ₃₈ 1496, права сервітутів CĮ₃₃ 432), право будівництва CĮ₃₃ 542/2, суверенне право BS₃₄ 639 T, права на здоров'я BPI₃₃ 6 S, сімейні права CĮ₃₃ 1, CTĮ₃₈ 1625, BS₁₉ 29, службові права CTĮ₃₈ 1 T, право розпоряджатися BS₃₄ 571 R (право впорядковувати BS₃₄ 571 R), право на спадщину CĮ₃₃ 1104 PT, право отримувати кредит CĮ₃₃ 2326 S, право торгувати BS₁₉ 198 (право вести торгівлю BS₃₄ 198), право заарештовувати BPI₃₃ 8 P, право одружитися CĮ₃₃ 12 S, право володіти CPI₃₁₇ 73, CTĮ₃₈ 73, BS₁₉ 255 (право утримання CĮ₃₃ 514 S, право володіння CPI₃₁₇ 73, CTĮ₃₈ 32/1, CĮ₃₃ 387 T, права володіння CĮ₂₈ 1325), права утримувача CĮ₃₃ 1325, майнові права CĮ₃₃ 574 S, BS₁₉ 29, BPI₃₃ 6 S, майнове право CĮ₃₃ 420 (право майнового набуття CĮ₂₈ 420), право застави CĮ₃₃ 1667 S, права підданих BS₁₉ 9; b) право вічного чиншу CTĮ₃₈ 333 S (права вічного чиншу CĮ₃₃ 387 T), права вічної оренди CĮ₃₃ 387 T, CTĮ₃₈ 1400 V, права цивільного стану особи CPI₃₁₇ 370 (права цивільного стану CTĮ₃₈ 497, права громадянського стану CTĮ₃₈ 370, права становища стану BPI₃₃ 975/1 V, права станового становища BS₁₉ 25), право окремої участі CĮ₃₈ 542/2 Terminologija | 2006 | 13 101 (право особливої участі C₁₂₈ 441, право приватної участі CT₃₈ 29, право приватної участі C₁₃₃ 542/2, CT₃₈ 73 S), право відокремленого володіння CT₃₈ 1171, спільне неподільне право CT₃₈ 483 (спільне неподільне право CP₃₁V 483), право спільного утримання C₁₃₃ 543 (право спільного володіння C₁₂₈ 543, право спільної власності BS₃₄ 547 R, право спільної власності C₁₃₃ 543), права спільних сервітутів C₁₃₃ 434 S, речове право власника C₁₃₃ 1691 T, часткове право незаможного BP₁₃₃ 976 P, права фізичних осіб C₁₃₃ 698 S, право законної іпотеки CT₃₈ 1527 P, виключне право власності C₁₃₃ 543 T, права на захист обвинуваченого BP₁₃₃ 174 P, тимчасово відібрані права BP₁₃₃ 975/1 P, права домашнього вчителя BS₁₉ 30/7, неповне право власності C₁₃₃ 432, постійно відібрані права BP₁₃₃ 975/1 P, зобов'язальне право орендаря C₁₃₃ 1691 T, право останнього слова BP₁₃₃ 748 S, права громадянської честі BP₁₃₃ 975/1 P, повне право власності C₁₃₃ 463 S (повне право власності C₁₃₃ 424), права купівлі-продажу C₁₃₃ 1642 T, право першочергової винагороди CT₃₈ 1215, право першочергової купівлі C₁₃₃ 542/26 (право попередньої купівлі C₁₂₈ 542/26), презюмоване право утримання C₁₃₃ 531 T, право приватної власності C₁₃₃ 421, права солідарних кредиторів C₁₃₃ 1548 S, право укладати договори C₁₃₃ 2102 (право вчиняти правочини C₁₃₃ 2102), право викупити майно CT₃₈ 1442, право судитися в суді CT₃₈ 584, право делегувати уповноваженого BP₁₃₃ 1186 S, право отримати знахідку C₁₃₃ 539 S, право захищатися в суді C₁₃₃ 543 S, право на спадщину C₁₃₃ 1104 PT, право на підставі законів CP₃₁V 262, право користуватися річчю C₁₃₃ 420 T, право користуватися зручностями C₁₃₃ 464, право подати позов CP₃₁C 7 (право подати позов C₁₃₃ 1509 S, CT₃₈ 7), право застосовувати зброю BS₃₄ 45 T, право займатися торгівлею BS₁₉ 218, BP₁₃₃ 34 T, право відводу судді BP₁₃₃ 238/1 P, право державної власності C₁₃₃ 421, повне право незаможного BP₁₃₃ 976 P; c) право власності на нерухоме майно C₁₃₃ 420, право помилування Президента Республіки BS₃₄ 72 V, BP₁₃₃ 945 V, право повернути засудженому права BP₁₃₃ 945 V, право на першочергову винагороду CT₃₈ 1215 S, право довічного утримання BP₁₃₃ 34 S, право займатися аптечною справою BS₁₉ 198, право брати грошові позики C₁₃₃ 186, право займатися лікарською практикою BS₁₉ 195 (право провадити лікарську практику BS₃₁ 195), право працювати фармацевтом BS₁₉ 202, право на судове відчуження майна CT₃₈ 1793, вотчинне та сільське право C₁₃₃ 420, право утримання і користування C₁₃₃ 432 (право володіння і користування C₁₂₈ 432): d) право довічного володіння CT₃₈ 81 T (право довічного утримання C₁₃₃ 533), право сторонньої особи на користування зручностями майна, право участі в користуванні та зручностях чужого майна C₁₃₃ 432, право витребувати своє майно з чужого володіння CT₃₈ 1 T, право брати на себе зобов'язання за грошовими позиками C₁₂₈ 186, право вільно впорядковувати своє майно C₁₃₃ 2 Застосовуються формальні критерії — прийменники й сполучники також вважаються компонентами (словами). Із дедалі ширшим упровадженням інформаційних технологій у термінологію такий підхід зручніший і, можливо, перспективніший. Семантично такий термін зараховується до двослівних, оскільки прийменник виконує службову функцію. 102 Alvydas Umbrasas | Teisės terminai su šaknimi teis- 1918–1940 m.... 542 S (право вільно розпоряджатися своїм майном CTI₃₈ 1367), право успадковувати спадщину в чужій країні CI₃₃ 66, право ходити й їздити великими шляхами та плавати водами CI₃₃ 434, право володіння майном і користування ним CI₃₃ 1691 S. Ще майже в пів сотні термінів право (права) виступає другорядним компонентом терміна, коли називається пов’язане поняття, наприклад: відмова від права на оскарження BPI₃₃ 142, позбавлення подружніх прав CI₃₃ 50 (припинення подружніх прав CI₃₃ 52), імператив права BS₃₄ 1 T, образа права CTI₃₈ 217, BS₃₄ 2 R, BPI₃₃ 303/1 P (порушення права CPI₂₃IV 217, злам права CI₃₃ 531 S, зазіхання на права BPI₃₃ 3 S), норма права CI₃₃ 1184 T, обмеження прав BS₃₄ 28 R (звуження прав BPI₃₃ 961), солідарність прав і обов’язків CI₃₃ 1548 S, розширення прав CI₃₃ 1113, правонаступник CPI₂₃IV 458, суб’єкт права CI₃₃ 698 S, передача права володіння CI₃₃ 514 S тощо. Юридичний Групу з кількох десятків термінів становлять складені терміни з компонентом юридичний — похідним від слова «право»: юридичний захист CI₃₃ 531 T, юридична експертиза BPI₃₃ 193 V, юридична компетенція CI₃₃ 698 T, юридична допомога CI₃₃ 698 T, юридична презумпція CI₃₃ 106 T, правова держава BPI₃₃ 180/4 P, правові відносини CI₃₃ 531 T, юридична особа CI₃₃ 698 T, CTI₃₈ 45 T, правова підстава CI₃₃ 54 S, BPI₃₃ P, юридична угода CI₃₃ 967 S, юридичний титул CI₃₃ 691 T, правова конструкція держави BS₃₄ 1 T. Вирізняється термін юридичний батько BS₃₄ 454; у відповідній статті BS₁₉ і BS₃₁ було батько права. Обидва терміни тепер незвичні — тут мається на увазі не вітчим, а «рідний, законний батько». До речі, приблизно стільки ж термінів було й із синонімічним компонентом юридичний. Частина з них є синонімами згаданих термінів (юридичний захист BS₃₄ 47 R, юридичні відносини CI₃₃ 1545 S, юридична особа CI₃₃ 415, CTI₃₈ 4 T, BS₃₄ 1 S, правова підстава CI₃₃ 1539 S, юридична угода CI₃₃ 987 S, CTI₃₈ 410 S), а частина називає інші поняття: юридичний аналіз BS₃₄ 581 P, юридична сила CI₃₃ 1529 T, юридичні наслідки CI₃₃ 1528 T, юридичний акт BS₃₄ 157 R, юридичний спір BPI₂₄ 291 P, юридична неспроможність CI₃₃ 1529 S, юридичний принцип CI₃₃ 683 S. Виправдовувати, виправданий і виправдання Лише на кілька більше (15) у кодексах термінів із прямими й непрямими похідними від дієслова виправдовувати, утвореного від слова «правий». Це однослівні терміни виправдання BS₃₄ 12 R, BPI₃₃ 1245, узаконення CI₃₃ 144/1 Terminologija | 2006 | 13 103 S, виправдання CTI38 92, виправдання BS34 305 T. Лише видовий термін – узаконення дітей узаконення C33 144/1, CTI38 1460/5. Уживається також субстантивований виправданий BPI33 21. Як залежний компонент абстракт уживається лише кілька разів: акт узаконення CTI38 1662 S, справа про узаконення CTI38 1460/6. В інших випадках потрібні дієприкметники: виправдана сторона CPI31v 896 (пор. виправдана сторона CTI38 921 T), узаконена дитина C33 144/1, необґрунтоване підвищення цін BS34 242 R, докази на виправдання CTI38 331, поважна причина BS19 162, BPI33 868 P, поважні обставини BPI33 193 V. виправдувальний матеріал BPI33 249 P. Набуття законної сили та набрання законної сили Дієслово teisėti без префікса нині не вживається; його можна знайти у словниках Й. Рютера та А. Куршайтіса. У згаданих словниках, а також у словниках А. Лаліса й Й. Шлапеліса (LKŽ) наведено ще узаконити, нині вживається лише набути законної сили «стати юридично чинним». Зрозуміло, це похідне від teisėti, яке саме з погляду словотвору не цілком прозоре — найімовірніше, утворене від teisė (найближче семантично), хоча формально можна припустити також зв’язок із teisus. У кодексах ужито абстракт набрання законної сили набрання законної сили BS19 207. Кілька видових термінів: набрання формальними рішеннями законної сили BPI33 941 P, набрання законної сили особливими правилами BS19 646, набрання матеріальними рішеннями законної сили BPI33 941 P, набрання рішенням законної сили C33 1254 PT, CTI38 899, BPI33 1210 S. Як залежний компонент виступає однорідний дієприкметник: рішення, що набрало законної сили BPI33 14, судове рішення іноземної держави, що набрало законної сили BS19 10/2, судове рішення, що набрало законної сили BS1 177. Законний і законність Близько 30 термінів у кодексах містять прикметник законний або похідні від нього. Можна припустити, що законний — це дієприкметник дієслова teisėti, який порівняно недавно перейшов у прикметники. Безпосередній словотвірний зв’язок прикметника законний зі словом teisė малоймовірний (словотвір був би нетиповим), хоча семантично обґрунтувати такий зв’язок було б найлегше — адже слово означає «заснований на нормах права». У досліджуваному матеріалі знайдено абстракти законність C33 12 S. CTI38 1347 та його заперечну форму незаконність CTI38 1352. Видових термінів лише три: можлива незаконність C33 691 T, незаконність володіння C33 529 S, законність шлюбу C33 34 S. Як залежний компонент виступає прикметник, наприклад: обмеження законної свободи особи BS34 507 R, непокора 104 Alvydas Umbrasas | Teisės terminai su šaknimi teis- 1918–1940 m.... законного наказу BS₃₄ 139, незаконне обмеження особистої свободи BP₃₃ 8 P, незаконне проникнення BS₃₄ 512 R, незаконні стосунки з жінкою CĮ₃₃ 132 S, незаконне володіння CĮ₃₃ 525, незаконне дітей CĮ₃₃ 132 S, законна вимога BS₃₄ 165, законна службова дія BS₁₉ 142, законні дії CĮ₃₃ 531, і лише в одному випадку вжито прислівник — незаконно кероване майно CTĮ₃₈ 138 (займенникова форма непотрібна). Окрему групу не виокремлюємо, оскільки лише до двох термінів входить компонент «законний спадкоємець»: законна подружня пара CPĮ₃₁V 1337, законний спадкоємець CPĮ₃₁V 1352. Слово утворене від прикметника законний, значенню якого воно в цих випадках і відповідає, тому є недоцільним (хоча, судячи з LKŽ, його вживав J. Jablonskis). Правоздатний і правоздатність Прикметник правоздатний у складених термінах не вживався; існували лише абстрактні іменники правоздатність CĮ₃₃ 2308 S, неправоздатність CĮ₃₃ 1066/2 (у LKŽ немає). Спираються на слово право, проте загалом це похідне слово невдале — воно є калькою з російського терміна правоспособность (неправоспособность). Знайдено також 5 складених термінів: загальна цивільна правоздатність CĮ₃₃ 146, загальна правоздатність укладати договори CĮ₃₃ 2293 S, цивільна правоздатність CĮ₃₃ 145 S, законодавча правоздатність CĮ₃₃ 702 S. Замість першого з них у відповідній статті CĮ₂₈ було загальна громадянська правоздатність. Про це невдале похідне слово та інші спроби перекласти згаданий російський термін див. далі (у розділі Правоздатний і правоздатність). Є й поодинокі терміни, у яких словотвірний ланцюжок слів-компонентів починається від правий. Це складні слова з компонентом право: повноправний спадкоємець CĮ₃₃ 566 S, рівноправність BS₃₄ 482 R. Обидва свідчать про вплив російської мови (пор. полноправный, равноправие); друге слово з погляду словотвору слід виправити — рівноправність. У кодексах їх немає, однак можна згадати й похідні слова, наведені в рукописному словнику юридичних термінів і утворені від права: правник (синонім збірник законів; сводъ законовъ), законотворець (синонім законодавець; праводатель) (TTTŽP: 78, 96). Останній — явно невдала калька — не увійшов у ширший ужиток. Нині вживається, і тоді також уживалося, законодавець CĮ₃₃ 570 T, CTĮ₃₈ 1163 T, BS₃₄ 53 S (траплялося й невдале законотворник BS₃₄ 4 R). Terminologija | 2006 | 13 105 2. ДІЄСЛОВО «СУДИТИ» ТА ЙОГО ПОХІДНІ Судити, обвинувачений, засуджений і судочинство Інша частина розглянутих термінів ґрунтується на дієслові судити. Термінів із формами дієслова судити та його абстрактними іменниками (часто з префіксами) небагато (майже 30). Однослівних термінів знайдено лише попереднє ув’язнення CT₃₈ 1168 T, судочинство BS₁₉ 600, BP₃₃ 249 P, а також субстантивовані засуджений BP₂₄ 791, BP₃₀ 948, BS₃₄ 522 T, обвинувачений CT₃₃ 574 S, CT₃₈ 111, BS₃₄ 1 S, BP₃₃ 748. Різновиди термінів: умовне засудження BS₃₄ 53 V, позасудове засудження BP₃₃ 180/4 P, обов’язкове судочинство BP₃₃ 180/4 P, поліцейське адміністративне засудження BP₃₃ 180/4 P, судочинство за судовими наказами BP₃₃ 180/4 P. Найчастіше слова згаданого типу виступають залежними компонентами складених термінів: загальний порядок судочинства BP₃₃ 180/8 P, судової справи судове засідання CP₃₁V 199, час перебування у в’язниці до суду BS₃₄ 54, засуджена особа BS₃₄ 53 V, засуджена сторона CP₃₁V 136, рішення про попереднє ув’язнення CT₃₈ 136, судове засідання CP₃₁V 575, BP₁₃ 636, судова колегія BP₂₄ 578, вина обвинуваченого BP₃₃ 761, пояснення обвинуваченого BP₃₃ 736, ухвала судової колегії BP₃₃ 995, склад суду CT₃₈ 802/2, BP₃₃ 925/1 (склад суду CT₃₈ 804/1), засідання судового складу BP₃₃ 916/3 (засідання судового складу BP₃₃ 916/1), заочне рішення про засудження CP₃₁V 150. Суд У досліджуваному матеріалі найтиповішим і найуживанішим похідним від судити – суд є CT₃₃ 38, CT₃₈ 2, BS₁₉ 21. Цим словом називають установу, що здійснює правосуддя. В одному випадку його вважають похідним із суфіксом -mas (Keinys 1975: 18), в іншому — похідним із суфіксом -smas³ (Pakerys 1994: 195). По суті, це морфонологічні варіанти того самого суфікса. Слід зазначити, що термін суд, особливо актуальний для права, набув поширення, найімовірніше, лише наприкінці XIX — на початку XX ст. (LKŽ). У давніших писемних пам’ятках для цього часто вживали слов’янізм судас (пор. білорус. cyd; LKŽ). На думку К. Бюги, судас увійшло до литовської мови через церковну термінологію — спочатку це було Божий судас. У «Пунктах казань» К. Сирвіда (1629 р.) він виявив уживані в тому самому значенні запозичене слово судас і литовське слово правда. Останнє слово вживали в цьому значенні з найдавніших часів, коли литовська й латиська мови ще не відокремилися, пор. 3 Dėl priesagos dėmens -s – žr. Ambrazas 1993: 14, 61. 106 Alvydas Umbrasas | Teisės terminai su šaknimi teis- 1918–1940 m.... латис. tiesa «суд», tiesāt «судити». Слово Teismą К. Бюґа 1907 року вважав новотвором (Būga 1958: 109–111). На думку П. Скарджюса й А. Пірочкінаса, його автором є Й. Яблонскіс (Skardžius 1997: 79; Piročkinas 2000 12: 9). У кодексах 1918–1940 років знайдено близько 170 складених термінів зі словом teismas. Серед них видових термінів із родовою формою слова teismo трохи більше ніж 50: переважно це двослівні терміни (а), трислівних — понад 10 (б), і єдиний чотирислівний (в): а) апеляційний суд⁴ BPI₃₃ 180/9 (апеляційний суд BPI₃₃ 36 S), окружний суд BS₃₄ 363/1 T, CT₃₃ 531 T, BPI₃₃ 37, повітовий суд CT₃₈ 29, верховний суд BPI₃₃ 1071, вищий суд BS₃₄ 54 T, BPI₃₃ 205, CPI₃IV 675 (вищий суд CT₃₈ 12, BPI₃₃ 205/1), автономний суд BPI₃₃ 84 P, кримінальний суд CT₃₈ 8 S (кримінальний суд C₃₃ 132 S, CT₃₈ 5, BPI₃₃ 7), церковний суд BPI₃₃ 1013 P (церковний суд CPI₃IV 45, BS₁₉ 71, BPI₃₃ 218, суд духовенства CT₃₈ 45, духовний суд C₃₃ 24, CT₃₈ 1338, BPI₃₃ 1013 P, духовний суд BS₃₄ 412 T, духовний суд CPI₃₁C 45, CT₃₈ 86), загальний суд BPI₃₃ 4, CT₃₈ 80, цивільний суд C₃₃ 647 S, CT₃₈ 5, BS₁₉ 71, BPI₃₃ 7, військовий суд BPI₃₃ 219 (військовий суд BPI₃₃ 1034/1), касаційний суд CPI₃IV 804 (касаційний суд BS₃₄ 1 S), BPI₃₃ 119 S, комерційний суд C₂₄ 1238 P, CPI₃IV 1511 (комерційний суд C₃₃ 1238 P, CT₃₈ 1400, CPI₃IV 28, торговельний суд CPI₃₁C 28, CT₃₈ 28, торговий суд BS₁₉ 600), кримінальний суд CT₃₈ 5 S, суд у справах про наклеп CT₃₈ 10/1 T, всесвітній суд C₃₃ 24, BPI₃₃ 218, суд присяжних-засідателів BPI₃₃ 33 P (суд засідателів BPI₃₃ 33 P), суд присяжних BPI₃₃ 33 P, ревізійний суд BPI₃₃ 174 P, мировий суд BPI₃₃ 64/1, суд третейських суддів C₃₃ 2138, CPI₃IV 1385, CT₃₈ 48, волосний суд CT₃₈ 10/1 T, BPI₃₃ 33 P, місцевий суд BS₁₉ 7, нижчий суд BPI₃₃ 205 (нижчий суд CT₃₈ 12, BPI₃₃ 207); б) суд другої інстанції BPI₃₃ 33 P, вищий кримінальний суд BPI₃₃ 1076 T, суд вищого ступеня CPI₃₁C 12, суд цивільного управління BPI₃₃ 1252, цивільний кримінальний суд BPI₃₃ 221, формальний духовний суд C₃₃ 45, військово-морський суд BPI₃₃ 1034/1, суд першої інстанції C₃₃ 1530, BS₃₄ 158 S (суд першої інстанції CT₃₈ 1213/2, BS₃₄ 158 S, BPI₃₃ 33 P), суд присяжних-засідателів BPI₃₃ 80/1 P, суд нижчого ступеня CPI₃₁C 12; в) кримінальний суд цивільного управління BPI₃₃ 1244. Найчастіше слово teismas вживалося як залежний компонент складених термінів. Двослівних термінів із цим словом у родовому відмінку понад 40 (а), а довших термінів ще більше (б), наприклад: 4 Деякі назви судів у кодексах пишуться з великої літери, наприклад: Повітовий Суд, Верховний Суд, Комерційний Суд, Суд Присяжних, Мировий Суд тощо. Деякі назви в одних кодексах пишуться з великої, а в інших — з малої літери. Тут усі їх уніфіковано й подано з малої літери. Terminologija | 2006 | 13 107 a) судовий пристав C₃₃ 1558 S, CT₃₈ 158, BS₃₄ 142 R, BPI₃₃ 157 T, судовий округ BS₁₉ 161, BPI₃₃ 246, судова дільниця CT₃₈ 33 (судова округа CPI₃₁V 33), судова охорона C₃₃ 1528 S, судова справа CT₃₈ 14, судовий депозит CT₃₈ 1129, судовий лікар BS₁₉ 171, BPI₃₃ 337, судова інстанція CT₃₈ 11, судовий наказ BPI₃₃ 180/7, CT₃₈ 1150, судова установа CT₃₈ 237, BPI₃₃ 42 (судовий орган C₃₃ 531 T, CPI₃₁V 237, CT₃₈ 1 S), судові витрати CPI₃₁V 145, CT₃₈ 304, BPI₃₃ 52/1, судовий висновок CT₃₈ 804/2, C₃₃ 1539 S, образа суду BS₃₄ 155 T, судова юрисдикція BS₃₄ 53 V, судова палата BPI₃₃ 22 S, судова помилка BPI₃₃ 25, судовий комплект BPI₂₄ 610, судова медицина BS₃₄ 465 R, судові збори BPI₃₃ 193 P (судовий збір CPI₃₁C 161/6, BS₁₉ 161, судовий збір CPI₃₁V 161/6, CT₃₈ 161/6, BS₃₄ 161), член суду BPI₃₃ 767, судове вирішення BS₁₉ 306 (судове рішення C₃₃ 34 S, CT₃₈ 45, BS₃₁ 306, BPI₃₃ 16), судова постанова C₃₃ 1539 S, CT₃₈ 468, BS₁₉ 306, BPI₃₃ 16, судовий розпорошувач BS₁₉ 55, судовий посильний CT₃₈ 967/11, судовий радник CT₃₈ 1681, судове засідання CT₃₁ 575, BS₁₉ 305, BPI₃₃ 692, судовий процес C₃₃ 1147, судова резолюція BPI₃₃ 788, CT₃₈ 701, приміщення суду BPI₃₃ 879/1 S, судове змагання BPI₃₃ 632, судові засідання BS₁₉ 659 (судова сесія BS₃₄ 659, BPI₂₄ 504), склад суду BPI₃₃ 174 P, склад суду BPI₃₃ 788, судове розслідування BPI₃₃ 625, судовий слідчий BS₃₄ 68 S, BPI₃₃ 39, судове відомство CT₃₈ 1 S, компетенція судів CPI₃₁V 24; b) заключна промова судового слідства BPI₃₃ 795, час ув’язнення до суду BS₃₄ 54 R, ув’язнення до суду BS₃₄ 54 P. рішення суду, яке не підлягає оскарженню CT₃₈ 1364, прискорений судовий процес BPI₃₃ 180/4 P, посесорний судовий інститут CT₃₈ 29 T, прогресивні судові збори BPI₃₃ 193 P, підготовче судове слідство BPI₃₃ 249 P, вирішальна судова колегія BPI₂₄ 237, BPI₃₃ 201, перешкоджання роботі суду BS₃₄ 174 T, колізія компетенції судів BPI₂₄ 37 P (конкуренція компетенції судів BPI₃₃ 37 P), судово-медичний огляд BPI₃₃ 350, протокол судово-медичної експертизи BPI₃₃ 349 P, закритість судового засідання BPI₃₃ 621, протокол судового засідання BPI₃₃ 142/1, строк давності виконання судового рішення CT₃₈ 161/10. принцип гласності суду BPI₃₃ 174 P, строк оскарження судового рішення BPI₃₃ 147 S, закрите судове засідання BPI₃₃ 1054, ухилення від виконання судового рішення BS₃₄ 167 S, відкрите судове засідання CPI₃₁V 385, BPI₃₃ 1054 (публічне судове засідання CT₃₈ 385), виконавча судова резолюція CT₃₈ 950. Лише в небагатьох термінах ужито інший відмінок слова «суд», наприклад: безумовний обов’язок з’явитися до суду BPI₃₃ 69 P, камера для передачі до суду BPI₃₃ 549 T, постанова про передачу до суду BPI₃₃ 852/13, виклик з’явитися до суду CT₃₈ 67/2, BPI₃₃ 57, право вести судовий процес CT₃₈ 584, право захищатися в суді C₃₃ 543 S. 108 Alvydas Umbrasas | Teisės terminai su šaknimi teis- 1918–1940 m.... Судовий У кількох складених термінах залежним компонентом виступає похідний від іменника суд прикметник судовий: позасудове засудження BPĮ₃₃ 180/4 P, судові поділи CĮ₃₃ 1315 S, право судового відчуження майна CTĮ₃₈ 1793, судове поручительство CTĮ₃₈ 1537. Термін науково-судова експертиза CPĮ₃LV 109/8 виразно свідчить про негативний вплив російської мови, проте існували й кращі назви того самого поняття: наукова судова експертиза CTĮ₃₈ 109/8, наукова судова експертиза BPĮ₃₃ 691. Підсудний і підсудність Від суд утворено прикметник підсудний — «такий, що підлягає розгляду певним судом». Уживалися терміни непідсудність CTĮ₃₈ 1643, підсудність CĮ₃₃ 531 T, CPĮ₃₁₀ 24, CTĮ₃₈ 15/1, BPĮ₃₃ 34 T. Різновид — підсудність справи CPĮ₃₁₀ 15/1, CTĮ₃₈ 587. Такий відповідник російського терміна подсудность було запропоновано ще в рукописному юридичному словнику (TTTŽP: 50, 72), і він прижився — уживається й сьогодні (є також у DŽ₅, 2003), хоча самі юристи стверджували, що термін запровадили «юристи зі слабким мовним чуттям» (Masiulis 1954: 2). Б. Масиуліс критикував його в огляді словника юридичних термінів, що з’явився за радянських часів (Masiulis 1957: 36), однак пізніше в «Gimtoji kalba» цікаво обґрунтовував цей термін, порівнюючи його з прикметниками, що виражають певне відношення, гостинний, потрібний: «Беручи ці приклади за належну аналогію, доходжу висновку: підсудна справа — це та, яка потребує судового рішення, тобто має відношення до судової функції; непідсудна — та, яка за своєю природою або за законом не може мати відношення до суду. Тут “підсудна” чи “непідсудна” — граматичні ознаки справи, що вказують на її різновид через загальне відношення до суду; це один аспект “підсудності”. Подальший висновок: як господиня комусь гостинна або річ комусь потрібна, так і підсудна справа підсудна комусь — конкретному відповідному суду, з яким її пов’язує відношення підпорядкування. Це другий аспект “підсудності”.»⁵ (Masiulis 1960: 31). Пізніше за аналогією з підсудність було утворено також відомча підсудність (у кодексах і TTTŽP його ще не було). У досліджуваних кодексах підсудність уживалася також у складених термінах: спір щодо підсудності справи CPĮ₃₁₀ 40 (спір щодо підсудності CTĮ₃₈ 43, спір про підсудність CPĮ₃₁₀ 43), справа торгової підсудності CTĮ₃₈ 1487, межі підсудності CPĮ₃₁₀ 186. До речі, російський 5 Originalas nekeistas. Terminologija | 2006 | 13 109 підсудність в одному з кодексів відповідає також поняттю компетенція судів CPl₃₁ᵥ 24, підвідомчість справи за компетенцією CPl₃₁ᵥ 15/1. Правоздатний і правоздатність Терміну правоздатність CTI₃₈ 1460/24, неправоздатність CTI₃₈ 1460/15 (складені терміни – загальна громадянська правоздатність Cl₂₈ 702 S, провадження з поновлення правоздатності CTI₃₈ 1460/26) слід приділити трохи більше уваги, оскільки з погляду словотвору вони вирізняються. Литовський відповідник російського терміна правоспособность (значення — «наявність прав і обов’язків, передбачених законом») усталився досить непросто. У рукописному TTŽP пропонували teisėtingumas, а в доданому до Cl₂₈ словничку поряд із teislumas подано також teisnumas. Уже згадувався й teisgalin-gumas Cl₃₃ 2308 S. Лише в TŽ 1954 наявний нині вживаний термін teisnumas. Б. Масюліс стверджує, що Термінологічна комісія Державної ради відхилила термін teismus (правоспособный) і запропонувала teisinas, teisnumas (Masiulis 1957: 36). Що їх пропонували, видно також зі списку, опублікованого П. Стравінскасом (TTP 1940: 73). Постала й інша проблема: потрібен був відповідник і російському терміну подсудность. Від TTTŽP для цього вживали teismingumas (так само в TŽ 1954). Його критикували, а після того, як Термінологічна комісія Державної ради відхилила термін teisnumas (як відповідник до правоспособность), запропонували вживати цей термін замість подсудность. Так і зробили в проєкті першої книги оригінального литовського кримінального кодексу, що готувався⁶ (Masiulis 1957: 36). Б. Масюліс це підтримав, однак згодом, очевидно, змінив думку, бо шукав аргументи на користь teismingumas (Masiulis 1960: 31). На його думку могли вплинути й міркування П. Скарджюса про те, що прикметник teisinas, запропонований згаданою Термінологічною комісією, не є найвідповіднішим і що можливий варіант teisnus, хоча й словотвірно неправильний, оскільки за значенням він пов’язаний не з teisti, а з teisė. П. Скарджюс виправдав цей прикметник як виняток, появі якого посприяв приклад термінологічних пар з інших мов: так само, як у німецькій поряд із handlungsfähig (wirkungsfähig) є rechtsfähig, а в російській поряд із дееспособный є правоспособный, так і в литовській поряд із veiksnus з’явився teisnus (Skardžius 1958: 15). За аналогією teislus за моделлю похідних із суфіксом –lus нібито слід вважати похідним від teisti, однак ⁶ У цьому проєкті замість нині звичного pakaltinamas за аналогією з teisnus запропонували досить вдалий термін kals-nus (Masiulis 1957: 36), проте він не поширився (у LKŽ немає). До речі, у кодексах не виявлено відповідника нині вживаному терміну veiksnus (дееспособный) з TŽ 1954; для цього вживали veikslus BS₃₄ 498 S, veiksmingas Cl₃₈ 381 T. 1 1 0 Alvydas Umbrasas | Teisės terminai su šaknimi teis- 1918–1940 m.... семантично пов’язане з правом («той, хто має права»), отже, воно ніби є проміжним словом між тими, що ґрунтуються або на прикметнику teisus (найнижчий ступінь словотвору), або на дієслові teisti. Оскільки, як уже зазначалося, похідні з цим суфіксом утворюються від дієслів, можна розглядати також зв’язок похідного слова з teisėti. Судочинство Інше похідне від teisti – teisena CPI31C 68, CTI38 80, BS34 363/1 T. Його досить широко вживали у складених термінах. Знайдено близько 30 видових термінів, дво- (а) і трикомпонентних (б): а) роз’яснювальне судочинство CTI38 906, апеляційне судочинство CTI38 780, охоронне судочинство CTI38 1401, окреме судочинство CTI38 1192 (відокремлене судочинство CTI38 566 S), кримінальне судочинство CTI38 1368 (кримінальне судочинство CTI38 1456), провадження у справі CPI31C 78, CTI38 78, цивільне судочинство CTI38 897, позовне судочинство CTI38 82/2 S, позовне судочинство CTI38 1215 S, особливе судочинство CTI38 1646, конкурсне провадження CTI38 1400 PS, подільне судочинство CTI38 1764, торговельне судочинство CTI38 1645 (торговельне судочинство CTI38 1643), приватне судочинство CTI38 82/2 S, скорочене судочинство CTI38 348, закрите судочинство CTI38 735, виконавче судочинство CTI38 899 S (виконавче судочинство CTI38 922); б) провадження у справах про неспроможність торговельних підприємств CTI38 1400 P 30, провадження у справах про неспроможність боржників CTI38 1400, провадження з виконання рішення CTI38 967/5, провадження з поновлення правоздатності CTI38 1460/26, провадження в третейському суді CTI38 1384, провадження з публічного продажу CTI38 1199. У ще кількох випадках teisena виступає залежним компонентом: витрати на апеляційне судочинство CTI38 776/1, поновлення провадження у справі CTI38 681, судовий збір за провадження у справі CTI38 839, скасування провадження у справі CTI38 681, зупинення провадження у справі CTI38 681, акт судочинства CTI38 917, витрати на судочинство CTI38 776/1, витрати на виконавче судочинство CTI38 913. Термін teisena вжито в назві CTI38 та в його тексті. Він уже траплявся в перекладі CPI31C (у назві — procesas, але в тексті — teisena). Teisena властиве лише цим перекладам; в інших кодексах уживали термін proceso, а teisena траплялася хіба що в додатках, узятих з інших джерел. У перекладі CPI31V для цього, окрім proceso, уживали також оригінальний термін bylosena. У рукописному TTTŽP терміна teisenos ще не було; вживали procesas і bylų da-rymas. У першому друкованому словнику юридичних термінів (TŽ 1954) teisena і procesas подано окремо, з різними видовими термінами — жодних перехресних посилань немає. У шістдесяті роки минулого століття на teiseną звернули увагу й в еміграції: термін звинувачували в «безбарвності», «відсутності асоціації з поняттям» (Stravinskas 1954: 3; Masiulis 1959: 50). Нинішні кодекси є Terminologija | 2006 | 13 111 процесу, однак у кодексі цивільного процесу йдеться також про позовне провадження, окреме провадження, позовне провадження, викличне провадження, а в кодексі кримінального процесу термін провадження не згадується. Отже, у цивільному праві сукупність розгляду справ називається цивільним процесом, а окремі його різновиди — провадженням. Можна вважати, що ці терміни більше не розглядаються як синоніми, хоча насправді ними, найімовірніше, позначаються лише поняття різного обсягу, а тому родовий компонент терміна не мав би змінюватися. На чому ґрунтується таке розрізнення, сказати важко, тим паче що існує й інше коливання — нині діє Закон про провадження в адміністративних справах. Тут провадження уже сприймається як синонім процесу. На думку С. Шедбараса, назву закону слід виправити. Порівнюючи з цивільним кодексом, він намагається обґрунтувати, що процес розгляду адміністративних справ в адміністративному суді складається з кількох самостійних проваджень (Šedbaras 2002). Отже, терміни прагнуть розмежувати, хоча для цього немає достатніх термінологічних підстав. Водночас видно, що співвідношення як термінів, так і понять у цьому випадку не є усталеним. Суддя Окремо варто згадати похідне від судити слово суддя CĮ₃₃, 120 S, CPĮ₃₁V, 1390, CTĮ₃₈ 50, BPĮ₃₃ 10. За даними LKŽ, це слово не зафіксоване в найдавніших писемних пам’ятках, однак його вже вживав С. Даукантас. З погляду словотвору це закономірна назва діяча, проте її термінологізація відбувалася нелегко: у давніх писемних пам’ятках для цього вживали слов’янізм sūdžia, були й різні спроби назвати його литовською (з коренями teis- і ties-): teislys, teismadarys, teistojas, tiesadarys, tiesdarys, tiesadėja (LKŽ; Palionis 2004). Суддя поступово утвердився в юридичній термінології: ще 1907 року Й. Шлапеліс пояснював його словами, які, можливо, були комусь відоміші: teislys, teisdarys, sūdžia (SNŽŽ 1907). Tiesdarys увійшов поряд із суддею навіть до словника юридичних термінів, укладеного в досліджуваний період (TTTŽP: 107). У кодексах було кілька видових термінів зі словом суддя: дільничний суддя CTĮ₃₈ 82, кримінальний суддя BPĮ₃₃ 119 P, іпотечний суддя CTĮ₃₈ 937, мировий суддя CĮ₃₃ 131, CPĮ₃₁₀ 82, BS₃₄ 68 S, BPĮ₃₃ 34, суддя-доповідач CTĮ₃₈ 906 (суддя-доповідач CPĮ₃₁V 906, CTĮ₃₈ 768), суддя третьої інстанції BS₁₉ 30/8, суддя третейського суду CPĮ₃₁V 1370, CTĮ₃₈ 1397 S. Дещо частіше суддя вживався як залежний компонент інших термінів: рішення дільничного судді CTĮ₃₈ 142, заява про відвід судді BPĮ₃₀ 86, BPĮ₃₃ 86 (заява про усунення судді CTĮ₃₈ 196, BPĮ₂₄ 100), депозит мирового судді CĮ₃₃ 589, з’їзд мирових суддів CTĮ₃₈ 95 S, суддівський від- 112 Alvydas Umbrasas | Teisės terminai su šaknimi teis- 1918–1940 m. … відвід BP₃₃ 238/1 P, неупередженість судді BP₃₃ 238/1 P, відвід судді CT₃₈ 166, BP₃₀ 85 (усунення судді BP₂₄ 99), постанова судді BP₃₃ 52/2. Кількісне співвідношення груп юридичних термінів із коренем -teis уживання яких досі викликає труднощі (наприклад, не зовсім зрозуміле співвідношення провадження і процесу). Розглянуті терміни показують не лише способи позначення правових понять досліджуваного періоду, а й водночас є матеріалом для пізнання самих понять. ОСНОВНІ ДЖЕРЕЛА17 BP24 – Закон про кримінальний процес. Ред. A. Kriščiaukaitis. – Teisė 6–10 [додаток]. Kaunas, 1924–1926. BP30 – Справа I. Закон про кримінальний процес. Kaunas, 1930. BP33 – Закон про кримінальний процес із коментарями, укладеними на підставі рішень Сенату Росії та Вищого трибуналу Литви й інших роз’яснень, що стосуються права кримінального процесу Великої Литви та Клайпедського краю. Ред. M. Kavolis, Kaunas, 1933. BS19 – Кримінальний статут, Kaunas, 1919 // Кримінальні закони, Kaunas, 1919. BS31 – Jablonskis K. Кримінальний статут: із доповненнями, 2-ге вид., Kaunas, 1930. BS34 – Кримінальний статут із додатковими кримінальними законами та коментарями, укладеними на підставі рішень Сенату Росії та Вищого трибуналу Литви й інших роз’яснень. Kaunas, 1934. CI28 – Цивільні закони: Зб. законів, т. X, ч. 1. Переклад, [1928]. CI33 – Šalkauskis K. Цивільні закони: том X, частина I, Kaunas, 1933. CPL30 – Закон про цивільний процес. Литуанізував M. Čepas, Kaunas, 1931. CPL18 – Закон про цивільний процес із додатковими законами та предметним покажчиком-словничком. До друку підготував J. Viskanta, Kaunas, 1931. CT18 – Закон про цивільне судочинство з усіма змінами й доповненнями та роз’ясненнями Вищого трибуналу і Сенату Росії. Ред. Č. Butkys, Kaunas, 1938. ЛІТЕРАТУРА ТА ДОДАТКОВІ ДЖЕРЕЛА Ambrazas S. 1993: Daiktavardžių darybos raida 1: Lietuvių kalbos veiksmažodžių vediniai, Vilnius. Ambrazas S. 2000: Daiktavardžių darybos raida 2: Lietuvių kalbos vardažodžių vediniai, Vilnius. Būga K. 1958: Rinktiniai raštai 1, Vilnius. DŽ. 2003: Dabartinės lietuvių kalbos žodynas. Vyr. red. St. Keinys, Vilnius (e. leidimas). Jablonskis J. 1935: Jablonskio raštai 4, Kaunas. Keinys St. 1975: Priesaginė lietuviškų terminų daryba. – Lietuvių kalbotyros klausimai 16: Lietuvių terminologija 7, 7–56. LKŽ: Lietuvių kalbos žodynas 1–20, Vilnius, 1941–2002. Maksimaitis M. 1988: Teisė amžių tėkmėje. – Teisės etiudai 1: Teisė – visuomeninė vertybė, Vilnius, 8–25. Maliauskis A. 1924: Demokratija, Kaunas. Masiulis B. 1954: Kalba ir teisiningai. – Teisininkų žinios 6, 2–3; 7, 2–3. Masiulis B. 1957: Pasklaidžius teisinių terminų žodyną. – Teisininkų žinios 21–22, 34–37. Masiulis B. 1959: Teisinės terminologijos reikalai Teisininkų žiniose. – Gimtoji kalba 2–3, 49–50. Masiulis B. 1960: Teisiniais terminais besirūpinant. – Gimtoji kalba 2, 31. Pakerys A. 1994: Akcentologija 1, Kaunas. Palionis J. 2004: XVI–XVII a. lietuviškų raštų atrankinis žodynas, Vilnius. Piročkinas A. Jonas Jablonskis – творець нових слів. – Gimtasis žodis 10, 2–6; 11, 14–16; 12, 7–12. SD: Senasis Konstantino Sirvydo žodynas. Parengė K. Pakalka, Vilnius, 1997. Skardžius P. 1958: Teisnus ir veiksnus. – Gimtoji kalba 1, 14–15. 2 Тут подано лише досліджувані литовські кодекси. Щоб було зручніше знайти термін, поряд із скороченням кодексу вказано номер статті, а не сторінки. Чимало термінів узято з додатків до статей, у яких подано коментарі. У такому разі поряд із номером статті пишеться також літера, що позначає тип додатка: T – рішення Верховного трибуналу Литви, S – рішення Сенату Росії, R – коментар редакційної комісії кодексу, V – інший закон, P – усі інші додатки, зокрема й ті, що раніше становили оригінал. Деякі терміни взято з приміток. Тоді поряд із номером статті після косої риски вказується також номер примітки. 114 Alvydas Umbrasas | Teisės terminai su šaknimi teis- 1918–1940 m. … Skardžius P. 1996: Rinktiniai raštai 1. Vilnius. Skardžius P. 1997: Rinktiniai raštai 2. Vilnius. SNŽŽ 1907: Svętinių ir nesuprantamų žodžių žodynėlis: Skaitytojams palengvinimas. Sudarė J. Šlapelis, Tilžė. SNŽŽ 1924: Norkus J. Svętinių ir nesuprantamų žodžių žodynėlis. Kaunas. Stravinskas P. 1954: Mūsų teisinė terminologija. – Teisininkų žinios 9. 2–4. Šedbaras S. 2002: Kai kurių administracinio proceso vidinės struktūros elementų sampratos problemos. – Jurisprudencija 32 (24), 41–53. TTP 1939, 1940: Teisinės terminijos projektas. P. Stravinskas. – Teisė 48, 384–387; 49, 475–480; 50, 73–74; 51, 184–185. TTTŽP: Проєкт словничка правових термінів та інших слів, потрібних судам [рукопис], [1920]. TŽ 1954: Teisinių terminų žodynas. Sudarė A. Žiurlys, Vilnius. Vaišvila A. 2000: Teisės teorija. Vilnius. Vladarskienė R. 2003: Įiatyvo vartojimas dabartinėje lietuvių kalboje. – Kalbos kultūra 76, 47–57. ПРАВОВІ ТЕРМІНИ З КОРЕНЕМ TEIS- У ЛИТОВСЬКИХ КОДЕКСАХ 1918–1940 РОКІВ У цій статті розглянуто правові терміни з коренем teis-, уживані в перекладених литовських кодексах 1918–1940 років (понад 600 термінів). Вони становлять своєрідну групу термінів, формально й семантично пов’язаних між собою, що цікаво як з мовного, так і з правового погляду. Терміни або термінологічні елементи з цим коренем дериваційно походять або від прикметника teisus (правий, справедливий, правильний), або від дієслова teisti (судити). Вони можуть бути похідними від цих слів або похідними від похідних. Самі згадані слова є термінологічними елементами. Найтиповішими й найчисленнішими похідними від teisus і teisti є відповідно teisė (право) та teismas (суд). Обидва ці терміни набули поширення лише на початку 20th століття. Складні терміни з цими словами становлять дві третини розглянутого матеріалу. Деякі з цих сполук можна вважати номенклатурами. Інші терміни з коренем teis- не утворюють значних груп. Більш різноманітні терміни виявлено з компонентами teisena (судочинство), teisėtas (правомірний, законний) і teisėjas (суддя), а також із формами дієслова teisti. Більшість слів із коренем teis- легко прижилися в юридичній термінології й уживаються й нині (хоча й не обов’язково в тих самих сполуках — вони значно змінилися). Лише від кількох невдалих похідних відмовилися. Деякі назви понять, які свого часу спричинили чимало дискусій, усталилися, однак з уживанням інших досі є певні проблеми. Проаналізовані терміни не лише показують способи найменування правових понять у досліджуваний період, а й надають матеріал для пізнання цих понять. Надійшло 2006-10-27 Alvydas Umbrasas Литовський інститут мови вул. П. Вілейшіо, 5, LT-10308 Вільнюс Електронна пошта [email protected] Terminologija | 2006 | 13 115