Kvalifikacijos kursai „Aktualūs šiuolaikinės terminologijos klausimai“

Кваліфікаційні курси Актуальні питання сучасної термінології JOLANTA GAIVENYTĖ-BUTLER Інститут литовської мови 16–17 жовтня 2007 року в Інституті литовської мови в межах проєкту Розвиток дослідницького потенціалу литовських науковців у процесі інтеграції Литви до інфраструктури Європейського Союзу відбулися організовані Центром термінології кваліфікаційні курси Актуальні питання сучасної термінології, призначені для мовознавців, термінологів і перекладачів; лекції читали викладачі з Литви та Польщі. Професор, доктор габілітований Сергій Гриньов-Гриневич із Білостоцького університету фінансів і менеджменту першу лекцію Теоретична і практична термінографія розпочав з історії лексикографії. Професор зазначив, що всю мову можна описати у формі словника — у ньому подається фонетична, морфологічна та граматична інформація. Він звернув увагу на те, що в підручниках із лексикології та загального мовознавства принципи лексикографії майже не розглядаються; у них здебільшого пояснюються типи словників. Розповідаючи про принципи лексикографії та термінографії, С. Гриньов-Гриневич спирався на багаторічний досвід роботи в галузі термінології та навів приклади з російських і англійських словників. Більшу частину лекції він присвятив розгляду лексикографічних параметрів. Розрізняють до 200 параметрів, тому, на думку лектора, було б корисно накопичувати їх у базі даних. С. Гриньов-Гриневич наголосив, що одні лексикографічні параметри досить чітко визначають інші, тому укладання будь-якого словника має починатися з вибору лексикографічних параметрів. Професор виокремив три групи параметрів — цілі автора (галузь і обсяг словника, його призначення, передбачувані користувачі, дескриптивна чи прескриптивна функція, критерії добору потрібних лексичних одиниць), параметри макрокомпозиції (спосіб подання словникових статей, основні частини словника, подання словосполучень і омонімів) і параметри мікрокомпозиції (складові частини статті). Процес моделювання словника має ґрунтуватися на послідовному виборі початкових параметрів, який зумовлює оптимальну реалізацію інших параметрів. Можна ви- 202 Jolanta Gaivenytė-Butler | Kvalifikacijos kursai Aktualūs šiuolaikinės... значити й забезпечити оптимальне подання лексичної інформації у словниках різних типів. С. Гриньов-Гриневич зауважив, що наявність термінологічних словників часто прискорює розвиток галузей науки, а деякі галузі занепадають через брак належної термінології. Друга лекція проф. С. Гриньова-Гриневича — Європейські термінологічні школи. На виникнення термінологічних шкіл вплинув позитивізм, який на початку XX століття переріс у неопозитивізм. Професор виокремив три термінологічні школи: австрійську (що переросла в австрійсько-німецьку), чеську та російську (радянську), розглянув їхні особливості й назвав найвидатніших представників. У лекції викладач більше уваги приділив поглядам і працям Еугена Вюстера, засновника австрійської, або Віденської, школи. Ідеї Віденської школи надалі розвивали Г. Фельбер, Г. Будін, Х. Галінскі, К.-Д. Шміц, І. Дальберг, Г. Піхт та інші. Варто згадати книжку Г. Фельбера Terminology manual (1984). На думку професора, найкращий підручник із термінології, виданий англійською мовою, — Terminology: An introduction Г. Піхта та Й. Драскау (1986). Найвиразніша риса Віденської школи — увага до понять і спрямування термінологічної роботи на стандартизацію термінів і понять. У цьому напрямі працює більшість країн Західної та Північної Європи. Чеська термінологічна школа виросла з Празької школи функціональної лінгвістики. Її представники приділяли найбільшу увагу практичній роботі з кодифікації термінів. Найвідоміші представники цієї школи — Л. Дрозда та Й. Горжецький. Останнім представником цієї школи С. Гриньов-Гриневич вважає Р. Коцурека, який продовжив термінологічну роботу в Канаді. Говорячи про російську термінологічну школу, професор виокремив три етапи її розвитку, охарактеризував кілька термінологічних центрів — московську, ленінградську, горьківську та воронезьку школи, згадав найвідоміших російських термінологів та їхні праці. Йшлося про праці засновника російської термінології Д. Лотте, а також Є. Дрезена, А. Реформатського, Б. Головіна, Р. Кобріна, В. Лейчика та інших. Професорка, докторка габілітована Валентина Дагене у лекції Литуанізація комп’ютерних програм ознайомила слухачів із засадами локалізації комп’ютерних програм, оглянула роботи з литуанізації комп’ютерних програм, що виконуються в Литві, показала й обговорила кілька литуанізованих комп’ютерних програм, призначених для навчання дітей математики, звернула увагу на особливості локалізації. Професорка пояснила терміни локалізація, литуанізація, інтернаціоналізація, відкрита програма, локаль і звернула увагу слухачів на те, що локалізація — це не простий переклад. Добре локалізована програма за формою і змістом має природно вписуватися в литовське середовище. Лекторка розглянула Terminologija | 2007 | 14 203 локалізовану частину комп’ютерних програм (інсталяційну програму, інтерфейс програми, довідку програми) і зауважила, що багато програм мають елементи локалі, які не відповідають нормам Литви, тому під час локалізації потрібно редагувати вихідні тексти програм. Було показано елементи литовської локалі, звернуто увагу на тестування локалізованих програм. В. Дагєнє зауважила, що витрати на тестування бувають значно більшими, ніж на сам переклад, однак тестування — необхідний етап локалізації. Було згадано найважливіші роботи з литуанізації програм і названо установи, які їх виконують: UAB Tildės biuras та відділ методології інформатики Інституту математики та інформатики. Завершуючи лекцію, професорка запропонувала дотримуватися таких засад литуанізації програм: слід литуанізувати комп’ютерні програми, якими користуються частіше, а особливо ті, що використовуються в школах; литуанізовані програми потрібно редагувати й тестувати, їх мають переглядати мовознавці; фахівцям з інформатики та мовознавцям потрібно вчитися працювати разом; потрібно постійно вдосконалювати словник технологій рідної мови, створювати відповідники для нових термінів, що з’являються у світі. Реалізації цих засад сприяла б чітка стратегія литуанізації комп’ютерних програм; важливою є також наукова діяльність у галузі локалізації та інтернаціоналізації комп’ютерних програм. Відповідаючи на запитання, чи потрібно перекладати програми для дітей, чи не можна створювати їх у Литві, В. Дагєнє згадала кілька литовських програм для дітей, підготовлених видавництвом Šviesos, але з жалем зазначила, що для цієї роботи бракує працівників та ідей. На думку професорки, можна було б почати з локалізованих програм. Тему комп’ютерної галузі та термінології продовжив лекцією доцент, доктор Ґінтаутас Ґріґас Комп’ютерна термінологія та лексика. Характеризуючи комп’ютерну лексику, Ґ. Ґріґас наголосив, що в комп’ютерній термінології переважає англійська мова, однак англійська термінологія не унормована, варіюється й не має системності. Дещо краща ситуація з програмами, створеними великими компаніями, наприклад, Microsoft, тоді як у програмах із відкритим кодом багато жаргонізмів. Творці литовської термінології стикаються з різними труднощами через англійську синонімію (login, screen name, user name, Skype name – registravimosi vardas), а також через позначення одним і тим самим словом різних або споріднених понять (tab – tabuliavimo ženklas, skirtukas, kortelė; account – sąskaita, paskyra; accented letter – kirčiuota raidė, diakritinis ženklas). На думку доповідача, деякі литовські комп’ютерні терміни інформативніші за англійські відповідники (little endian – didėjantys baitai, big endian – mažėjantys baitai, recordable compact disk, CD-R – vienkartinio rašymo diskas, blog – tinklaraštis, spam – brukalas). Він звернув увагу на те, що одні литовські терміни, як і англійські, мають скорочення- 204 Jolanta Gaivenytė-Butler | Kvalifikacijos kursai Aktualūs šiuolaikinės... (operating system, OS – operacinė sistema, OS), інші литовські терміни можуть не мати скорочень (floppy disk, FD – diskelis), іноді вживають лише скорочення (POP (Post Office Protocol) – POP protokolas (pašto skyriaus protokolas)). Доцент нагадав, що скорочення слід читати по літерах, послідовно називаючи литовські назви літер; наприклад, скорочення DB читається [dė-bė], скорочення DBVS – [dė-bė-vė-es]; деякі скорочення читаються по складах (MIME protokolas – mime protokolas). Було згадано словники, на які найчастіше спираються локалізатори програм: відредагований Р. Валаткайте та З. Кудіркою Lietuvių–anglų–rusų–vokiečių kalbų terminų žodynas. Informatika (1995), Šiuolaikinių kompiuterių programų ir tinklų žodynas В. Жалкаускаса (2003), Enciklopedinis kompiuterijos žodynas В. Дагєнє, Ґ. Ґріґаса, Т. Євсікової (2005) (www.likit.lt), а також установи, які приділяють найбільше уваги литовській комп’ютерній термінології, — Комісія з термінів інформатики та інформаційних технологій (ims.mii.lt/terminai/) і Державна комісія литовської мови (www.vlkk.lt). Лекцією Литовські літери в електронних листах програму курсів завершив Віктор Даґіс з Інституту математики та інформатики. Спочатку лектор представив вебсайт Спілки комп’ютерників Литви, жартівливо поставивши серйозне запитання чому без діакритиків?, і спробував відповісти, що спотворює литовські літери, як ми обираємо поштові програми і як мали б їх обирати. Він звернув увагу на те, що на комп’ютері литовською пишуть грамотно, на вебсайтах також видно всі літери литовської абетки, проте електронні листи набирають дивною новомовою. На думку лектора, причини такого спотворення подвійні — технічні та психологічні. Щоб належно користуватися будь-якою програмою, зокрема й поштовою, її потрібно налаштувати: узгодити з конкретною країною та мовою, пристосувати до особистих потреб. В. Даґіс запропонував дуже чітке й конкретне рішення — обрати програму, придатну для литовської мови, а після встановлення налаштувати її для роботи, тобто правильно конфігурувати. Лектор оглянув критерії, якими найчастіше керуються користувачі, обираючи поштові програми, і запропонував такі, що допоможуть вибрати програму, придатну для литовської мови. Було запропоновано також найпридатніші для литовської мови поштові програми та вебпоштові служби. Мовознавці й учителі відіграють провідну роль у пробудженні бажання та потреби не лише правильно говорити, а й писати литовською. Було наведено висновки та дуже конкретні пропозиції. На думку В. Даґіса, технічних перешкод для використання литовських писемних знаків в електронній пошті немає. Писати не литовською — радше психологічна, ніж технічна проблема. Він радив не використовувати й не поширювати поштові програми, Terminologija | 2007 | 14 2 0 5 призначені лише для західноєвропейських мов; встановлену програму слід пристосувати до роботи — налаштувати відповідні параметри мови (кодування) та шрифтів як для вхідних, так і для вихідних листів. Бажано вибирати програму, яку не потрібно налаштовувати. Інструкції з налаштування всіх найпопулярніших поштових програм можна знайти за адресою http://www.liks.lt/elpaliet/ Отримано 2007-12-12 Йоланта Ґайвените-Батлер, Інститут литовської мови, вул. П. Вілейшіо, 5, LT-10308 Вільнюс. Електронна пошта: [email protected] 206 Jolanta Gaivenytė-Butler | Kvalifikacijos kursai Aktualūs šiuolaikinės...