Классификации терминосистем

Класифікації терміносистем ВЛАДИМИР ЛЕЙЧИК Державний інститут російської мови ім. А. С. Пушкіна У відомій статті Б. Н. Головіна «Типи терміносистем і підстави їх розрізнення» (Головин 1981) розглянуто класифікації термінологічних систем (терміносистем) на основі таких ознак: 1) співвіднесеність термінів із галузями трудової діяльності людей; 2) співвіднесеність термінів із професійним поділом кожної з цих галузей; 3) співвіднесеність термінів із науковими напрямами, школами й методами; 4) співвіднесеність термінів з індивідуальними системами наукових поглядів або концепцій. Крім того, Б. Н. Головін виокремив як підставу поділу систем власне лінгвістичні ознаки термінів, а також поділив терміносистеми на «кодифіковані» та вільні. Ці підстави класифікації терміносистем не втратили актуальності й досі; однак нині досягнення термінознавства дають змогу розвинути далі проблему класифікування сукупностей термінів і вдосконалити перелік підстав їх виокремлення та протиставлення одна одній. Можна вважати, що першою і головною основою класифікування терміносистем є когнітивний характер кожної з них: за допомогою термінів відображаються пізнання та знання в певній галузі. Важливо, що спочатку стихійно й поступово, у міру накопичення знань, формується термінологія, яку можна подати у звичайному словнику термінів (точніше, предтермінів), укладеному в алфавітному порядку. Така фіксація сукупності термінів, що є суто описовою (тобто термінологією), згодом, за певних умов, перетворюється на терміносистему, у якій експліцитно виявлено об’єктивні зв’язки між термінами, їхню ієрархію, родо-видові та асоціативні відношення. Перетворення термінології на терміносистему стає можливим- 10 Владимир Лейчик | Классификации терминосистем ним, коли формується теорія, що описує й пояснює закономірності в цій спеціальній галузі (наприклад, відкриття Д. І. Менделєєвим періодичної системи хімічних елементів призвело до того, що терміносистема увібрала раніше відомі назви елементів на кшталт золото, железо, медь, а далі будується за єдиним принципом: менделевий, франций тощо). У разі створення двох або більше теорій у цій галузі формується більш ніж одна терміносистема; вони можуть містити однакові терміни, але з різним змістом (термін масса у фізиці Ньютона та у фізиці Ейнштейна). Зауважмо, що Б. Н. Головін не розрізняв термінологію й терміносистеми та вважав, що «термінологія системна насамперед тому, що системним є світ...» (Головин 1981: 4). Сучасна наука не приймає цього положення й вважає, що когнітологія є антропоцентричною: саме людина вносить (різну) впорядкованість у розуміння закономірностей об’єктивного й суб’єктивного світу. Звідси випливає можливість створення індивідуально-авторських терміносистем (наприклад, терміносистема глоссематики Л. Єльмслева). Другим підґрунтям для класифікування терміносистем сучасна наука визнає змістовий принцип. Унаслідок процесів пізнання у XX ст. сформувалося понад 200 мов для спеціальних цілей — функціональних мов у межах кожної розвиненої національної мови; ці функціональні мови відображають систему знань в окремих галузях науки, техніки, виробництва, економіки, суспільних відносин, використовуючи як один із лексичних класів терміни — втілення загальних спеціальних понять у цій галузі. Мови для спеціальних цілей динамічні й розвиваються разом із поглибленням і уточненням знань та зміною наукових і прагматичних цілей їх використання. Терміни, своєю чергою, сучасна наука розглядає не як статичні, а як динамічні сутності (знаки), що розвиваються змістово, формально й функціонально слідом за згаданими мовами, а іноді й випереджають їх (так звані прогнозні терміни на кшталт кварк; цей термін було створено до відкриття відповідної гіпотетичної частинки). Загалом терміносистеми збігаються за структурою з мовами для спеціальних цілей; однак у низці випадків терміносистеми можуть відображати комплексні галузі (екологія тощо) (Вергитина 2006) або Terminologija | 2008 | 15 11 вужчі, окремі системи спеціальних понять (тероризм, наркобізнес) (Архипова 2006). Третім підґрунтям для створення класифікації терміносистем є лінгвістичне підґрунтя. Будучи словами або словосполученнями тієї чи іншої природної мови й відрізняючись від загальновживаних лексичних одиниць лише особливою функцією, терміни, на думку сучасних учених, мають усі ознаки лексичних одиниць: семантику, словотвірну та морфологічну структуру, мотивованість, варіантність у всіх видах (Сложеникина 2005), наявність синонімів, антонімів, паронімів тощо. Єдина відмінність полягає в тому, що ці ознаки можуть виявлятися своєрідно, більшою чи меншою мірою виразно (наприклад, антонімія в термінологічній сфері, на думку В. П. Даниленка, розвинена навіть сильніше, ніж у загальновживаній лексиці, а словотвірні морфеми, зокрема в мові хімії та, відповідно, у хімічних термінах, мають дуже детальну класифікацію: серный, сернистый, серноватый, серноватистый). У будь-якому разі наявність у термінів субстрату природної мови (Лейчик 1986) (поряд із логічним суперстратом і термінологічною сутністю) дає змогу розглядати терміни в загальному складі лексики будь-якої природної мови. Інша річ, що, крім власне лінгвістичних ознак сукупностей лексичних одиниць, у терміносистем з’являються й специфічні ознаки, які відрізняють їх від звичайних ЛСГ: розвиненіша синтагматика — термінів-словосполучень більше, ніж термінів-слів; суворіша ієрархічність, реалізована в родо-видових відношеннях; широке використання знаків-символів, знаків-індексів тощо. Але це не означає, що терміни нині вважаються, як 50 років тому, особливими словами; вони є лише словами в особливій функції, як про це писав у відомій статті Г. О. Винокур. Лінгвістичне підґрунтя класифікування терміносистем було втілено у специфічному способі конструювання терміносистем на основі чотирьох можливих принципів: 1) принцип перекладу терміносистем (перекладених терміносистем), коли сукупність термінів будується за аналогією з тією самою сукупністю в іншій природній мові (терміни авіації в різних мовах на основі термінів мореплавства, спочатку в німецькій мові: корабль – воз- 12 Владимир Лейчик | Классификации терминосистем морський корабель, екіпаж судна — екіпаж літака, на борту судна — на борту повітряного лайнера); 2) принцип опори на власні ресурси відповідної природної мови — використовуються лексичні, словотвірні, синтаксичні — у термінах-словосполученнях — закономірності для побудови термінів і всієї терміносистеми; при цьому не виключається запозичення з інших мов і залучення термінів-інтернаціоналізмів (терміносистема медицини з питомо російськими термінами на кшталт желудок, сердце та інтернаціональними термінами на кшталт туберкулез, пневмония); 3) принцип термінологізації загальновживаної лексики (перестройка, гласность); 4) принцип об’єднання терміносистем під час формування комплексних галузей (ґрунти, урожайність і підприємницька діяльність у системі агробізнесу — у терміносистемі економіки сільського господарства) (Ордокова 2003). Крім того, лінгвістичною або, краще сказати, логіко-лінгвістичною підставою для класифікації терміносистем є їх поділ на терміносистеми, що складаються переважно з термінів-слів або з термінів-словосполучень. Практика свідчить про те, що перших дуже мало: здебільшого терміни-слова фігурують у «старих» терміносистемах, сконструйованих на основі принципу опори на власні ресурси або на основі термінологізації загальновживаних слів. Фактично це переважно елементи терміносистем таких галузей, які становлять загальний інтерес: метеорологія («Яка сьогодні погода?»), медицина-анатомія, торгівля; у подібних терміносистемах використовуються спеціалізовані загальновідомі слова (ожеледь – ожеледиця; рука – перелом; крупа – борошно). У всіх сучасних мовах для спеціальних цілей переважають терміносистеми, що складаються з термінів-словосполучень, причому кількість слів, які входять до цих термінів, за підрахунками вчених, може коливатися від двох до п’ятнадцяти одиниць залежно від галузі знань та/або діяльності. При цьому слід нагадати, що Б. Н. Головин і представники його школи називали ці протяжні конструкції термінами мовлення і вважали, що з часом вони скорочуються різними способами й перетворюються на короткі терміни мови. Останнім часом погляд на ці одиниці змінився. По-перше, було підтверджено, що в багатьох галузях неоднослівні терміни так і залишаються неоднослів- Terminologija | 2008 | 15 13 ними (це здебільшого технічні науки та сфери діяльності: електротехніка, машинобудування, а також деякі гуманітарні науки). По-друге, було показано, що серед згаданих конструкцій розрізняють терміни-словосполучення та сполучення двох і більше термінів, які функціонують спільно й утворюють стійкі структури. Так, у державному стандарті на терміни характеристики обертових електричних машин стандартизовано такі словосполучення, як, наприклад: Постоянная времени изменения переходных электромагнитных величин по продольной оси при короткозамкнутой обмотке якоря синхронной машины (ГОСТ 17154–71). Не кажучи вже про те, що ця конструкція містить щонайменше п’ять термінів, які частково накладаються один на одного (при цьому окремі слова вилучаються, щоб уникнути повторів), вони являють собою стійкі сполучення позначень об’єктів та їхніх ознак, що дуже типово для деяких галузей знання і — відповідно — терміносистем на сучасному етапі розвитку науки, техніки й технологій. Лінгвістична класифікація терміносистем, зокрема та, що ґрунтується на виявленні фактів переважання термінів-слів і термінів-словосполучень у тій чи іншій терміносистемі, надзвичайно важлива для аналізу й раціоналізації методів термінознавства (Лейчик 2002). Нарешті, ще однією підставою класифікації терміносистем, пов’язаною з попередньою, є їх поділ на «кодифіковані» та вільні, за визначенням Б. Н. Головіна. Йдеться, сучасною мовою, про терміносистеми, які можна і потрібно стандартизувати, упорядковувати, гармонізувати (коротше — уніфікувати), і про терміносистеми, для яких ці операції не є суттєвими. Зрозуміло, що будь-який вид уніфікації сприяє вдосконаленню термінологічних продуктів, але в певних випадках це не так важливо (зокрема, у суспільних і гуманітарних науках), а в інших випадках — необхідно. Переліченими видами класифікацій терміносистем перелік таких класифікацій не вичерпується. У монографії Терминоведение згадано й інші (Лейчик 2007: 118–138), зокрема соціолінгвістичну класифікацію, а також класифікацію за складом термінів з погляду їхньої мовної структури та логічних ознак. Водночас сказане у статті стисло характеризує сучасний 14 Владимир Лейчик | Классификации терминосистем стан проблеми порівняно з 1981 р., коли було опубліковано згадану статтю Б. Н. Головіна. Як бачимо, учений передбачив багато чого у формуванні термінознавства як самостійної наукової дисципліни. Подальший розвиток цієї дисципліни, заснований на когнітивному підході та її входженні до теорії мов для спеціальних цілей, дає змогу уточнити положення статті й загалом концепції Б. Н. Головіна (пор. низку статей у збірнику матеріалів конференції 2006 р. Научное наследие Б. Н. Головина и актуальные проблемы современной лингвистики (Научное наследие Б. Н. Головина... 2006). ВИСНОВКИ В развитие статьи Б. Н. Головина «Типы терминосистем и основания их различения» (1981) на базе современных концепций терминоведения предлагаются четыре главные классификации терминосистем: когнитивная, содержательная, лингвистическая, нормативная. ЛИТЕРАТУРА Архипова И. А. 2006: Экстра- и интралингвистические особенности формирования и развития немецкого подъязыка служб безопасности на материале терминологии терроризма и наркобизнеса. Автореферат канд. дис., Омск. Веригитина И. В. 2006: Терминология системного комплекса научных экологических знаний. деривационно-семантический аспект. Автореферат канд. дис., Краснодар. Головин Б. Н. 1981: Типы терминосистем и основания их различения. – Термин и слово. Межвузовский сборник, Горький, 3–10. ГОСТ 17154-71, 1971: Машины электрические вращающиеся. Характеристики, расчетные параметры и режимы работы. Термины и определения. Издание официальное. Изд-во стандартов, Москва. Лейчик В. М. 1986: О языковом субстрате термина. – Вопросы языкознания 5, 87–97. Лейчик В. М. 2002: Термины-фразеологизмы в ряду номинативных словосочетаний терминологического характера. – Научно-техническая информация. Сер.2, №12, 33–37. Лейчик В. М. 2007: Терминоведение: Предмет, методы, структура. Изд. третье, Москва. Научное наследие Б. Н. Головина и актуальные проблемы современной лингвистики. Материалы научной конференции. – Изд-во Нижегородского гос. ун-та им. Н. И. Лобачевского, Нижний Новгород, 2006. Ордакова Ф. М. 2003: Основные принципы формирования отраслевой терминологии. – Актуальные проблемы английской лингвистики и лингводидактики. Сб. научных трудов. Вып. 2, Москва, 102–116. Сложеникина Ю. В. 2005: Термин: семантическое, формальное, функциональное варьирование. Москва. TERMINŲ SISTEMŲ KLASIFIKACIJOS Plėtojant B. Golovino straipsnyje „Terminų sistemų tipai ir jų skyrimo pagrindai“ (1981) iškeltas idėjas ir remiantis šiuolaikinėmis terminologijos koncepcijomis siūlomos keturios pagrindinės terminų sistemų klasifikacijos: kognityvinė, pagal turinį, lingvistinė, norminamoji. Terminologija | 2008 | 15 15 CLASSIFICATIONS OF TERMINOLOGICAL SYSTEMS Developing the ideas in the article by B. N. Golovin “Types of Terminological Systems and the Basis for their Distinguishing” (1981) and applying modern concepts of Terminology Science, in this article the four main classifications of terminological systems are suggested: cognitive, semantic, linguistic and normative. Gauta 2008-10-25 Владимир Моисеевич Лейчик Государственный институт русского языка им. А. С. Пушкина ул. академика Волгина, д. 6 117485 Москва, Россия Эл. почта: [email protected] 16 Владимир Лейчик | Классификации терминосистем