Vaida Buivydienė, Regina Žukienė. Aiškinamasis svarbiausių literatūros ir kalbotyros terminų žodynėlis
Full text
DIANA ŠILOBRITAITĖ
Інститут литовської мови
Вайда Буйвідене, Регіна Жукене.
ТЛУМАЧНИЙ СЛОВНИЧОК НАЙВАЖЛИВІШИХ ТЕРМІНІВ ЛІТЕРАТУРОЗНАВСТВА І МОВОЗНАВСТВА: НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНА КНИГА
Vilnius: Vilniaus kolegija, 2008, 128 p.
Цей алфавітний тлумачний словничок термінів літературознавства і мовознавства В. Буйвідене та Р. Жукене, як зазначено в передмові, «призначений для студентів денної та заочної форм факультету педагогіки Вільнюської колегії, які вивчають різні дисципліни з литовської мови та літератури, для аудиторних і самостійних занять» (3). У словничку в алфавітному порядку подано найважливіші й найуживаніші терміни літературознавства і мовознавства, які «проілюстровано різноманітними прикладами вживання з художньої, наукової літератури та розмовної мови» (3).
Словничок укладено з використанням різних літературних джерел (наведено 19 позицій). Зазначається, що «для укладання словничка було використано й іншу літературу, наведену наприкінці видання в додатковому списку літератури для користування» (3). Однак такого списку літератури у словничку немає.
Хоча у словничку наведено пояснення скорочень, абревіатур і знаків, бракує докладного опису його структури. Незрозумілі й критерії добору термінів. Словничок не має схвалення Державної комісії з литовської мови.
Сумнів викликає те, що терміни двох різних галузей науки подано в одному виданні. У читача може виникнути запитання, чому в одній термінологічній статті без жодних посилань подано значення термінів і з мовознавства, і з літературознавства, наприклад: анаграма – риторична фігура, утворена перестановкою місцями букв вибраного слова або словосполучення (яке називають програмою) <...>; анаграмами нерідко називають віршовані твори <...> (9). Архетип (12, 14) визначається лише як літературознавчий термін, але в мовознавстві його вживають в іншому значенні: Да-
Terminologija | 2009 | 16
273
bartinėje istorinėje kalbotyroje šiuo terminu dažnai vadinama prolytė (KlbŽ 1990: 24). Prolytė – kalbos mokslo metodais atkurta gyvojoje kalboje ir raštijos paminkluose nepaliudyta senovinė žodžio forma ar kuri nors jo dalis (KlbŽ 1990: 162).
Заголовкові та видові терміни, наведені у статті основного терміна, подано з наголосами; у дужках зазначено наголошення, однак помилок у наголошуванні не вдалося уникнути, наприклад: описова (=описова) граматика (39), вищий (=вищий) ступінь (59), прикметник (=прикметник) (20), зіставна (=зіставна) граматика (39), порівняльна (=порівняльна) граматика (39), найнижчий (=найнижчий) ступінь (59), контрольне (=контрольне) запитання (55), rōtininkai (=rōtininkai) (95), vandenūvardis (=vandenūvardis) (118), вказівні (=вказівні) (47) тощо. Помічено термін moralité без позначеного наголосу, а також ненаголошений другорядний компонент терміна орудний причини.
У словничку подано етимологію термінів іншомовного походження. Етимологію другорядного компонента складених термінів пояснено після цього компонента, наприклад: аналітична [гр. analitikos — пов’язаний з аналізом] мова (9). Однак це робиться непослідовно (етимологію деяких термінів не зазначено), наприклад: афемія (5), акротелеут (7), алфавітик (7), анакреонтична лірика (9), дактилічна рима (22), синкопа (99), скалдас (101) тощо. Неточно подано етимологію терміна адресант, наприклад, нім. Adrese (=Adressant) (5).
Майже всі заголовкові терміни правильні, однак деякі з них варто виправити, наприклад: алофраза (=алофразія) (8), визначення (=дефініція) (12), езопова (=езопова) мова (33) (LLE 2001: 136), інкунабул (=інкунабули) (44), способи творення образу (=спосіб) (117). Хоча більшість термінів, ужитих у самих статтях, також правильні, трапляються й ненормативні терміни та такі, що потребують виправлення, наприклад, роля (ненорм. = роль (TT 1992: 91)) у статті терміна репліка (92). У статті терміна тире (20) виявлено термін, який потребує виправлення: <...> для відокремлення прямої мови від авторської (=авторської) мови.
Виникає питання, чому заголовковий термін архетип, наведений двічі (в одному випадку — не за абеткою), визначено по-різному, наприклад: архетип — передавання з покоління в покоління образу колективного несвідомого, що має універсальне значення (12) та архетип — поетичний знак. Образ міфології, фольклору, обрядів чи звичаїв у поезії або прозі називається архетипом (14).
Синоніми у словничку подаються в дужках, їх поєднує сполучник або, і зазвичай їх не виносять у заголовкові терміни. Проте цього способу подання не завжди послідовно дотримуються, наприклад: Каламбур — <...>. Див. також Гра слів (пор. Гра слів (або каламбур) <...>) (50, 126).
274 Diana Šilobritaitė
Синоніми риторичне звертання та апострофа не поєднано сполучником або (93), а синоніми спогади, пам’ять (15) відокремлено комою. Варто зазначити, що в литовській термінографії синоніми термінів зазвичай розділяють комою — саме такий спосіб подання синонімів зазначено й у Загальних вимогах до укладання термінологічних словників, затверджених Державною комісією литовської мови (VLKK) (TŽRBR 2007).
Є випадок, коли в дужках подано лише один синонім, а у визначенні — два, наприклад: Абетка (або алфавіт) — усі літери письма, розташовані в певному порядку, алфавіт. абетковий ряд (5). Рефрен подано як синонім приспіву (86), однак біля окремо поданого рефрену (92) цей термін не зазначено.
Терміни амфіболія (8) і двозначність (27) розрізняються і не подаються як синоніми, однак у Словнику мовознавчих термінів їх вважають синонімами. З іншого боку, привертає увагу зворотне явище — сумнівна синонімічність термінів (у Енциклопедії литовської літератури їх не вважають синонімами), наприклад, ідилія (або пастораль, буколіка) (43). Крім того, терміни пастораль (79) і буколіка (20) у словничку також винесено в заголовкові, але біля них немає жодних посилань на термін ідилія.
Щодо синонімів, наведених у словничку, варто також зазначити, що нерідко бракує системності, наприклад: алофразія (або варіант фразеологізму) (8), алог раф (або варіант графеми) (8), аломорф (варіант морфеми) (8), однак не зазначено, що термін алофон (8) також має синонім — варіант фонеми.
Незрозуміло, які терміни подано з посиланням також називається і як вони співвідносяться із синонімами, наприклад: Філософська лірика — тип лірики, заснований на проблемах світогляду й так званих «вічних» проблемах. Називається також іншими термінами: лірика ідей, рефлексивна лірика, інтелектуальна лірика, лірика думки, метафізична лірика (34). Гербовий вірш — <...> (також називається віршем біля герба, про герб) (40).
У TŽRBR зазначено, що кожне значення терміна нумерують і визначають як самостійну одиницю (не рекомендовано подавати підзначення, відокремлені крапкою з комою чи іншим способом). Однак у рецензованому словничку в деяких випадках значення подано і після крапки з комою, і після коми, і після крапки, наприклад: архів — установа, яка збирає, зберігає, упорядковує та досліджує старі документи й рукописи; її приміщення; сукупність цих документів (14); анаграма — риторична фігура, утворена перестановкою літер вибраного слова або словосполучення (так званої програми) <...>; анаграмами нерідко називають віршовані
Terminologija | 2009 | 16
275
твори <...> (9): алюзія — натяк на відому річ, стилістичний засіб — вислів, що нагадує якийсь відомий факт <...> (8); архетип — поетичний знак. Образ міфології, фольклору, обрядів чи звичаїв у поезії або прозі називається архетипом (12) тощо.
Недостатні та нечіткі визначення деяких термінів, наприклад: Апоґей — найбільше досягнення, розквіт (13). Інтерпретація — тлумачення значення; виконання мистецького твору на власний лад (45). Історичний роман — специфічний тип роману, що сформувався в епоху романтизму (46). Колорит — барвистість, своєрідність (56). Культура — усе, що створено фізичною та розумовою працею суспільства; вихованість, освіченість (58). Ситуація — становище, обставини, сукупність обставин (100). Образ — змальована, описана чи уявлена картина життя (117).
У словничку дуже багато коректорських помилок. На деяких сторінках терміни подано не за абеткою (12, 92).
Хоча кожен словник є важливим кроком у певній галузі науки, навряд чи цей навчальний словничок літературознавчих і мовознавчих термінів збагатить литовську термінографію. Помічено, що майже всі терміни та їхні визначення запозичено з Словника мовознавчих термінів і Енциклопедії литовської літератури. Нових оригінальних термінів і визначень не подано, тож у навчально-методичному виданні не повинно бути згаданих у цій рецензії недоліків, які потребують виправлення, та різноманітних огріхів.
LITERATŪRA
KlŽ. 1990: Kalbotyros terminų žodynas. Vilnius.
LLE 2001: Lietuvių literatūros enciklopedija. Vilnius.
TT 1992: Terminologijos taisymai. Vilnius.
TŽBRB 2007: Terminų žodynų rengimo bendrieji reikalavimai. Patvirtinta Valstybinės lietuvių kalbos komisijos 2007 m. gruodžio 20 d. posėdžio protokoliniu nutarimu (rekomendacija R-4, Inf. pran., 2007-12-29, Nr. 100). Interneto prieiga: <http://www.vlkk.lt/lit/programos/zodynu-reikalavimai.html>.
Gauta 2009-12-01
Diana Šilobritaitė Lietuvių kalbos institutas P. Vileišio g. 5. LT-10308 Vilnius E. paštas: [email protected]
276
Diana Šilobritaitė