18-asis Europos specialiosios kalbos simpoziumas „Special Language and Innovation in Multilingual World“

18-й Європейський симпозіум зі спеціальної мови Special Language and Innovation in Multilingual World ALBINA AUKSORIŪTĖ Інститут литовської мови 22–26 серпня 2011 року в Пермі, у Пермському державному університеті, уперше в Росії відбувся 18-й Європейський симпозіум зі спеціальної мови Special Language and Innovation in Multilingual World (Спеціальна мова та інновації в багатомовному світі), на якому розглядали численні різноманітні теми: нові технології професійної комунікації, багатомовність і спеціальна мова, проблеми перекладу, когнітивні аспекти спеціальної мови, професійна компетентність і спеціальна мова, інновації у викладанні спеціальної мови, термінологія й термінографія, лінгвістичні особливості спеціального дискурсу тощо. Європейський симпозіум зі спеціальної мови проводиться раз на два роки. На симпозіумі було виголошено понад вісімдесят доповідей, розподілених між шістьма секціями: 1) Terminology and Terminography (Термінологія і термінографія); 2) Linguistic Features of Special Discourse (Лінгвістичні особливості спеціального дискурсу); 3) Innovation Technologies in Professional Communication (Інноваційні технології професійної комунікації); 4) Cognitive Aspects of Special Languages (Когнітивні аспекти спеціальних мов); 5) Innovation in LSP Training (Інновації у викладанні спеціальної мови); 6) Translation and LSP (Переклад і спеціальна мова). Було організовано два колоквіуми: Language policy and LSP planning (Мовна політика і планування спеціальної мови) та The Many Faces of Analysis in Cognitive-Communicative Terminology (Багато аспектів досліджень когнітивно-комунікативної термінології). Чотири доповіді виголосили запрошені доповідачі: Йоган Микінг (Університет Бергена, факультет літератури й естетики), Борис Проскурнін (Пермський державний університет), Герхард Будін (Віденський університет) і Сергіуш Гринев-Гриневичіус (Білостоцький університет). У доповіді «Parameters of Special Language Planning (Параметри планування спеціальної мови)» Й. Микінг розглянув п’ять параметрів термінології та 194 A. Auksoriūtė 18-asis Europos specialiosios kalbos simpoziumas Special Language and Innovation in Multilingual World спеціальної мови, спираючись на твердження, що мову завжди можна впорядковувати. За його словами, досі не визнавали думки про те, що мову можна впорядковувати, проте останніми роками питаннями мовного планування у сферах термінології та спеціальної мови цікавляться особливо активно. Цей інтерес був зумовлений переважно теоретичними викликами, пов’язаними із соціальними викликами, зокрема утвердженням англійської мови як «lingua franca» у наукових дослідженнях і університетських лекціях. Б. Проскурнін дещо інакше поглянув на спеціальну мову: він проаналізував поетичну мову Чарльза Діккенса як спеціальну мову. Г. Будін виголосив доповідь Designing and Implementing Strategies of Global, Multilingual “Disaster Communication” (Розроблення та впровадження стратегій глобальної багатомовної «комунікації під час катастроф»), у якій представив результати дослідницьких програм із комунікації під час стихійних і спричинених людиною лих, розпочатих у 2001 році та реалізованих у межах двох проєктів Європейського Союзу й кількох національних проєктів: створення багатомовної бази даних термінології, словника вісьмома мовами та багатомовного паралельного корпусу текстів у галузі управління ризиками. У доповіді четвертого запрошеного промовця, С. Гринев-Гриневичіуса, Terminological Aspects of Language Policy (Термінологічні аспекти мовної політики) докладно представлено історію та розвиток мовної політики, розглянуто систему понять, уживані терміни та інші термінологічні аспекти мовної політики, а також порівняно підходи до розуміння мовної політики у Західній і Східній Європі. За словами доповідача, планування мовної політики, особливо довгострокове, має ґрунтуватися на всебічному аналізі стану термінології та дослідженні її напрямів і тенденцій, прогнозуванні розвитку мови й визначенні напрямів і способів упорядкування спеціальної лексики. Міжнародний інститут термінологічних досліджень (International Institute for Terminology Research (IITF)) із 2001 року організовує колоквіуми спільно з Європейським симпозіумом зі спеціальної мови. Головна мета таких колоквіумів — надати можливість обговорити актуальні проблеми теорії термінології та її застосування. Перший із двох колоквіумів, організованих у 2011 році (Language policy and LSP planning), був присвячений мовній політиці й плануванню спеціальної мови (цю тему розглядав і вже згаданий запрошений доповідач із Норвегії, професор Й. Микінг). Головний координатор і організатор заходу — Геріберт Піхт. Організатори запросили на цей колоквіум відомих фахівців, щоб представити й обговорити зазначену тему. Окрім основних доповідачів, які виступали по 45 хви- Terminologija | 2011 | 18 195 …тів, було запрошено й респондентів, метою яких було або доповнити й уточнити інформацію основних доповідей, або представити інший погляд на це питання. Респонденти заздалегідь ознайомилися з основними доповідями й виступали по 15 хвилин. У першій частині колоквіуму, присвяченій мовній політиці, було виголошено три доповіді. Першу доповідь When cognitive sciences meet real life: Decoding the semiotic cocktail of food labels from a fairness perspective (Коли когнітивні науки зустрічаються з реальним життям: декодування семіотичного коктейлю харчових етикеток із погляду справедливості) виголосили Віктор Сміт і Генрік Сельсе Соренсен (Копенгагенська бізнес-школа), а респондентами були Нійна Ніссіла з Університету Вааса (Фінляндія) та Сергій Шелов з Інституту російської мови імені Виноградова (Росія). Альбіна Ауксорюте (Інститут литовської мови) представила мовну політику Литви; вона виголосила доповідь Language policy in Lithuania – state-of-art and social conditions and theoretical foundation (Мовна політика в Литві — сучасний стан, соціальні умови та теоретичне підґрунтя). Респондентом доповіді був С. Гриньов-Гриневич, який коротко представив особливості мовної політики Латвії. Третю доповідь Nordic language policy – a long tradition which is still very much alive (Мовна політика країн Північної Європи — давня й досі дуже життєздатна традиція) виголосив Крістер Лаурен (Університет Вааса); він досить докладно обговорив мовну політику скандинавських країн. Другу частину колоквіуму було присвячено плануванню спеціальної мови; на цю тему виголосили три основні доповіді. Г. Піхт говорив про використання паралельних мов, можливості такого використання, його особливості та недоліки. Респондентками його доповіді Parallel language use – a solution for minor languages? (Чи є паралельне використання мов відповідним рішенням для малих мов?) були Мер’я Коскела та Ніна Пілке (Університет Вааса). Директор Infoterm’у Крістіан Галінський виголосив доповідь The work of today’s TC/37 in the light of ‘semantic interoperability’. Standardisation as an issue of corpus planning (Робота сучасного ТК 37 у світлі семантичної сумісності. Стандартизація як питання планування корпусу), респондентками якої були Бірте Тофт (Університет Південної Данії) та Віра Табанакова (Тюменський державний університет). Колоквіум завершив Клаус-Дірк Шміц (Кельнський університет прикладних наук), який говорив про особливості локалізації. Респондентами доповіді Localisation – an issue of terminology planning. Theoretical foundation and practical 196 A. Auksoriūtė 18-asis Europos specialiosios kalbos simpoziumas Special Language and Innovation in Multilingual World implications (Локалізація — питання планування термінології. Теоретичне підґрунтя та практичне застосування) були Сью Еллен Райт (Кентський державний університет) і С. Гриньов-Гриневич. У другому колоквіумі (The Many Faces of Analysis in Cognitive-Communicative Terminology) розглядали питання когнітивної термінології. Його координаторкою й організаторкою була Лариса Манерко з Московського державного університету імені Ломоносова. Когнітивна термінологія — одна з галузей когнітивної лінгвістики, що найшвидше розвиваються в Росії, тож доповіді виголошували виключно російські науковці. У цьому колоквіумі прагнули продемонструвати різноманітність підходів когнітивної методології, що спираються на природу термінів, їхню семантику й розуміння понять, термінологічні системи та зв’язки між їхніми складниками, а також можливість розрізняти когнітивні системи, що функціонують у професійному дискурсі. У першій частині було виголошено п’ять доповідей московських науковців, у яких на основі аналізу різними методами розглянуто семантичні й номінаційні процеси, наукові поняття — як частину семіотичних систем, а також показано відмінності між термінами та їхніми синонімами під час уживання в певному контексті. Другу частину колоквіуму було присвячено моделюванню мовних здібностей людини, виражених у термінологічних системах. У ній виголосили чотири доповіді московські науковці. На 18-му Європейському симпозіумі спеціальної мови та двох колоквіумах було виголошено близько ста доповідей, у яких науковці з різних країн розглянули численні й різноманітні питання спеціальної мови, виявили відмінності в поглядах, обговорили актуальні проблеми, дискутували та шукали шляхи їх розв’язання. Пермський державний університет видав тези 18-го Європейського симпозіуму спеціальної мови, а також готує збірник статей на основі доповідей, виголошених на симпозіумі й колоквіумах. Надійшло 2011-12-20 Альбіна Ауксорюте Інститут литовської мови вул. П. Вілейшіо, 5, LT-10308 Вільнюс Електронна пошта [email protected] Terminologija | 2011 | 18 197