Tarptautinė mokslinė konferencija „Kalbos gramatinė ir leksinė sistema, jos funkcionalumas ir normatyvumas“

Міжнародна наукова конференція Граматична й лексична система мови, її функціональність і нормативність SOLVITA LABANAUSKIENĖ Інститут литовської мови Навесні цього року кафедра латиської та загального мовознавства і кафедра балтійського мовознавства відділу латиської та балтійської філології факультету гуманітарних наук Латвійського університету провели 48-му міжнародну конференцію Valodas gramatiskā un leksiskā sistema, tās funkcionalitāte un normatīvums (Граматична й лексична система мови, її функціональність і нормативність), присвячену видатному латиському мовознавцю, фольклористу, літературознавцю й методисту Артуру Озолсу (Arturs Ozols). 15–16 березня до університету на дискусії прибули доповідачі з Латвії, Литви, Росії та Фінляндії. Ранкова частина першого дня була присвячена особистості А. Озолса та його діяльності. У доповіді Артур Озолс і латиське літературознавство Оярс Ламс (Ojārs Lāms) ознайомив присутніх зі статтями науковця, важливими для дослідження модерних літературних тенденцій у Європі, неопублікованими матеріалами з літературознавства та конспектами лекцій з історії латиської літератури. Мара Віксна (Māra Vīksna) і Рита Трея розповіли про архівні матеріали А. Озолса, що зберігаються у фондах Латвійського сховища фольклору й свідчать про вміння дослідника зацікавлювати молодь збиранням фольклору. Представниця Музею письменства і музики (колишнього Музею літератури й мистецтва Райніса) Ілона Міезите (Ilona Miezīte) оглянула професійну діяльність А. Озолса (його докторську дисертацію, присвячену синтаксису латиських народних пісень) і його особисте життя. Вона розповіла, що в останні роки життя А. Озолс почав писати гумористичну п’єсу, прототипом головного героя якої, імовірно, був він сам, а іншими персонажами були його колеги-мовознавиці. Згодом робота продовжилася у двох секціях. У першій секції Нормування мови Дзинтра Леле-Розентале (Dzintra Lele-Rozentāle) та Інета Балуоде (Ineta Balode) розповіли про «піджинізацію» часів землемірів XIX століття, для якої була характерна надмірно правильна мова (Fardon (= Pardon)), вживання елементів мови балтійських німців (/g/ > /j/) тощо. Terminologija | 2012 | 19 247 Расуоле Владарскене згадала актуальні проблеми впорядкування мови перекладів документів Європейського Союзу: питання термінології, морфології та синтаксису. Доповідачка наголосила на необхідності дбати про правильність мови перекладів, оскільки переклади документів Європейського Союзу безпосередньо впливають на літературну литовську мову. За словами Р. Владарскене, під час перекладу документів ЄС необхідно не відходити від оригіналу, тому довгі, складні за структурою, неясні речення з документів ЄС потрапляють до литовського тексту й змінюють своєрідні риси адміністративного стилю, що плекалися десятиліттями. Валда Салмінія (Valda Salmiņa) у своїй доповіді звернула увагу на тенденції вживання вірменських імен у латиській мові — існування паралельних форм та причини цього явища. Про базу даних нових слів литовської мови розповіла Рита Мілюнайте. Мовознавиця наголосила на теоретичних і практичних цілях проєкту: створити базу даних, постійно накопичувати в ній нову лексику литовської мови та з часом, проводячи наукові дослідження, виявити системну картину цієї лексики. За словами Р. Мілюнайте, база даних нових слів дає змогу зробити висновок, що литовська мова має достатньо словотвірних ресурсів, щоб оновлюватися й задовольняти найрізноманітніші потреби суспільства, яке нею послуговується. У другій секції Граматика й лексика Бронюс Маскулюнас досліджував тексти XVIII століття — одного з найменш вивчених періодів розвитку литовської писемної мови. Детальніше він розглянув один з аспектів уживання литовської писемної мови — вираження рефлексивності. Анна Фриденберга (Anna Frīdenberga) пояснила мотивацію похідних із латиським суфіксом -ība (-yba) у працях Георга Манцеліса, першого латиського мовознавця-письменника. На думку молодої мовознавиці, назви властивостей із суфіксом *-ībā як окремий словотвірний тип характерні саме для балтійських мов. Доповідь Роланда Крегждіса була присвячена актуалізації методики визначення граматичної форми лексем литовської мови, заснованої на семасіологічному аналізі, який важливий не лише для встановлення етимології слова, а й для кодифікації його граматичного значення. Лієне Маркус-Нарвіла (Liene Markus-Narvila) розповіла про германізми в південно-західних курземських говірках та джерела їх запозичення. Вона зазначила, що частина германізмів залишається живою і на початку XXI століття — у говірках трапляються їхні фонетичні й морфологічні варіанти. Після відкриття виставки Артуру Озолсу — 100 Дзинтра Паегле (Dzintra Paegle) розповіла про забутий рукопис А. Озолса з методики, а Лідія Лейкума — про актуальність сьогодні концепції А. Озолса щодо навчання латиської мови. 248 Solvita Labanauskienė Tarptautinė mokslinė konferencija Kalbos gramatinė ir leksinė sistema, jos funkcionalumas ir normatyvumas Післяобідня частина конференції була присвячена обговоренню проблем рідної мови. Іна Бойкене та Надежда Шевельова розглянули розвиток творчих здібностей учнів на уроках рідної (російської) мови. За словами доповідачок, ця проблема актуальна, оскільки розвиток творчих здібностей є важливою умовою формування особистості учня. Питання якості освіти в Латвії в різних аспектах оглянула методистка відділу освіти Агентства латиської мови Вінета Вайваде (Vineta Vaivade). Проаналізувавши видані деякими видавництвами навчальні матеріали з латиської мови для 5–9 класів, вона зробила такі висновки: а) немає спільного розуміння навчальних умінь; б) учням не пропонують зразків виконання завдань і послідовності їх виконання; в) бракує розвитку навичок самостійного навчання тощо. Інгріда Балчюнене та Гінтара Повілайтіене представили методику розвитку зв’язного мовлення за допомогою послідовностей малюнків. Значну увагу вони приділили контексту завдання, який надає дитині додаткові можливості краще усвідомити функції, структуру й правила зв’язного мовлення. Евеліна Зілгалве (Evelīna Zilgalve) розглянула критерії розмежування частки й прислівника та оглянула проблемні випадки. У секції Лексика і термінологія заслухали три доповіді, у яких розглядалися назви рослин. Лаймуте Балуоде (Laimute Balode) проаналізувала, як апелятив liepos уживається в латвійській топоніміці. Першу частину доповіді було присвячено об’єктам, для називання яких уживається лексема liepa; побіжно розглянуто номінацію топонімів, а в другій частині авторка дослідила похідні від слова liepa. Доповідь Лексика латиських народних пісень українською мовою: назви дерев виголосила Регіна Квашите. Матеріал доповідачка зібрала з текстів латиських народних пісень, уміщених у збірці Летить мій коник (1989; переклад Сігітаса Геди), і встановила, що в перекладах найчастіше трапляється назва дерева ąžuolas, удвічі рідше — beržas. Про латиські та литовські назви родів рослин флори країн Балтії розповіла Солвіта Лабанаускене. Вона розглянула неподільні за словотвірною структурою назви родів, похідні слова та складні слова, показала їхні спільні й відмінні риси. Останню доповідь цієї секції, виголошену Інтою Бернотою, було присвячено кулінарним термінам у перших кухарських книгах, виданих латиською мовою. Другий день конференції розпочали Діана Лайвеніеце (Diāna Laiveniece) та Нормундс Дзинтарс (Normunds Dzintars) (Латвійський університет). Доповідачі оглянули внесок А. Уозуолса в методику викладання латиської мови. Інта Урбановича представила важливі матеріали з історії мовознавства А. Уозуолса, які відображають розвиток ідей європейського структуралізму. Terminologija | 2012 | 19 249 У секційних доповідях із граматики розглядали питання морфології та синтаксису. Ліга Вогіна (Līga Vogina) обговорила спостереження А. Уозуоласа щодо семантики речення. За словами доповідачки, найбільше синтаксичних питань розглянуто в докторській дисертації мовознавця Питання синтаксису класичних латиських народних пісень. Інші проблеми синтаксису латиської мови у своїх доповідях розглянули Наталія Перкова (Natalia Perkova) (Вживання присвійних займенників і давального відмінка в латиських реченнях із непредикативними присудками), Лієне Калвіша (Liene Kalviša) (Модальність необхідності та евіденційність) і Лінда Апсе (Linda Apse) (Особливості значень і вживання прийменника ANT). Гіта Елксніте (Gita Elksnīte) виступила з доповіддю про прикметникові словосполучення у словниках XVII століття. Доповідачка порівняла типи синтаксичних зв’язків між цими словосполученнями, ужиті у словниках Георга Манселіса, Яніса Лангія (Jānis Langijs) і Крістофора Фірекера (Kristofors Fīrekers). У секції лексики та лексикографії Брігіта Бушмане розповіла про семантику дієслова їсти. Вона показала, що зафіксовані в діалектах синоніми цього слова можуть указувати на інтенсивність, швидкість, тривалість, спосіб дії тощо. Яніна Швамбаріте-Валужене представила історичний словник лексики оповідного фольклору Матаса Сланчяускаса та його співробітників, який готують до видання і в якому подано лексику Північної Литви. Ілга Мігла виступила з доповіддю про фразеологічні порівняння в латиських народних піснях. За словами дослідниці, у своїх працях А. Уозуолас перелічує, які назви рослин і дерев переважають у латиських народних піснях: липа, дуб, троянда, квітка. У доповіді Віолета Черне розглянула подання назв музичних інструментів у тлумачному Словнику литовської мови, звернувши увагу на поля семантичних даних та ілюстрацій. Діана Шілобрітаїте розглянула етап формування литовської математичної термінології кінця XIX — першої половини початку XX століття, а також термінологію перших друкованих литовських підручників з арифметики. Вона порівняла підручники видатних громадських діячів Повіласа Матуліоніса, Йонаса Спудуліса та Пятраса Вілейшиса й проаналізувала математичні терміни. На післяобідньому засіданні секції фонетики йшлося про акустичні характеристики звуків латиської мови. Доповіді на цю тему виголосили Юріс Григор’євс (Juris Grigorjevs) (Акустичні особливості латиських бокових приголосних і вібрантів), Інесе Індрічане (Inese Indričāne) (Розрізнення глухих африкат /c/, /č/ і приголосних /ts/ /tš/), Солвейга Чейране (Solveiga Čeirane) (Порівняння переходів формант для складів із 250 Solvita Labanauskienė Tarptautinė mokslinė konferencija Kalbos gramatinė ir leksinė sistema, jos funkcionalumas ir normatyvumas початковими приголосними: CV чи VC). Ілзе Аузіня (Ilze Auziņa), Гунта Нешпоре (Gunta Nešpore) і Байба Сауліте (Baiba Saulīte) розповіли про інтонацію мовлення під час читання тексту. У другій секції питання мовної нормалізації розглядала Дзинтра Шулце (Dzintra Šulce). Вона дослідила протоколи засідань відділу мовознавства Ризького латиського товариства за 1933–1942 роки. Доповідачка представила погляди Яніса Ендзелінса (Jānis Endzelīns) на питання творення, вживання та правопису окремих граматичних форм. Дайва Мурмулайтите розповіла, як у Словнику сучасної литовської літературної мови Bendrinės lietuvių kalbos žodyne, який готують в Інституті литовської мови, намагаються дотримуватися принципу системності під час подання похідних слів і з якими труднощами стикаються. Розглянуто три типи похідних: віддієслівні й відіменникові абстрактні іменники, демінутиви та похідні з префіксом ne-. Вілія Сакалаускене обговорила проблеми подання синонімічних значень у тлумачних словниках литовської мови. На її думку, дискусії, що виникають, свідчать про те, що проблема синонімії стає надзвичайно актуальною. Це спонукає знову звернути увагу на синонімію та поняття синоніма, переглянути вже видані словники й особливо ретельно працювати над новими. Латвійська дослідниця Ольга Уозуоліня (Olga Ozoliņa) у своїй доповіді розглянула середньовічну французьку літературну мову. Завершальні доповіді конференції були присвячені синтаксичним працям А. Уозуоласа. Андра Калнаца виступила з доповіддю Сучасне тлумачення аналітичного дебітива Артура Уозуоласа, а Ілзе Локмане (Ilze Lokmane) — з доповіддю Артур Уозуолас і проблемні питання сучасного синтаксису. Міжнародні тематичні конференції, присвячені А. Уозуоласу, організовують у Ризі з 1965 року, тож організатори запрошують зустрітися й наступного року. Видано збірник тез конференційних доповідей. Отримано 2012-11-16 Солвіта Лабанаускене Інститут литовської мови вул. П. Вілейшіо, 5, LT-10308 Вільнюс Електронна пошта: [email protected] Terminologija | 2012 | 19 251