Content interoperability as a prerequisite for re-using and re-purposing items of structured content as learning objects in eLearning – Seen under a standardisation perspective

Інтероперабельність контенту як передумова повторного використання та перепрофілювання елементів структурованого контенту як навчальних об’єктів в електронному навчанні — погляд крізь призму стандартизації CHRISTIAN GALINSKI, BLANCA STELLA GIRALDO PÉREZ Infoterm КЛЮЧОВІ СЛОВА: структурований і неструктурований контент, вербальні й невербальні репрезентації, найменування, морфологія та морфеми, фразеологія та фраземи, колокації та багатослівні терміни, навчальні об’єкти високої складності (HC-LO) і навчальні об’єкти низької складності (LC-LO), мова загального вжитку (LGP) і мова спеціального призначення (LSP), люди з інвалідністю (PwD) та асистивні технології, стандарти та стандартизація, сертифікація, моделі даних і моделювання даних, федеративні репозиторії, вимоги до якості та інтероперабельності 1. С Т Р У К Т У Р О В А Н И Й К О Н Т Е Н Т Тут «контент» розуміється як структурований контент на рівні лексичної семантики, що охоплює мовні та немовні репрезентації понять (які в теорії науки розуміються як різновид «нематеріальних об’єктів»). Ці репрезентації можуть бути позначальними (як-от позначення в термінології: терміни, символи й найменування), описовими (як-от різні види визначень, пояснень або невербальних репрезентацій) або гібридними. Досі невербальним позначенням і репрезентаціям понять, а також найменуванням (тобто власним назвам, що репрезентують окремі поняття) у теорії та методології термінології приділяли недостатньо уваги. Однак вони можуть бути надзвичайно важливими для розроблення навчальних об’єктів (LO) у певних галузях або сферах застосування — не кажучи вже про вивчення мов і переклад. Не менш важливими для розроблення багатомовних, мультимодальних і багатоцільових навчальних об’єктів є a) подібності між записами LGP і LSP: – Позначальна репрезентація запису (лема LGP або термін LSP) може складатися з одного слова, складного слова або багатослівної одиниці; – Вербальна позначальна репрезентація може доповнюватися невербальною позначальною репрезентацією (наприклад, жестом, мімікою, Bliss- 6 Christian Galinski, Blanca Stella Giraldo Pérez Content interoperability as a prerequisite for re-using and re-purposing items of structured content as learning objects in eLearning символіки1 тощо) або, якщо потрібно, навіть замінене нею (наприклад, графічним чи іншим невербальним символом); – Кожен запис, що представляє одне поняття, має унікальний ідентифікатор запису (який, наприклад, може вказувати на входження в текстових корпусах); ◦ У записах LSP кожне позначальне представлення має мати власний ідентифікатор елемента, що, серед іншого, дало б змогу відстежувати концептуальні зміни з часом, ◦ У записах LGP кожне значення позначального представлення має мати власний ідентифікатор елемента, що уможливлює створення багатомовних записів, ◦ За аналогією з автономністю терміна у термінології, автономність представлення стосується як LSP і LGP, так і невербальних представлень, ◦ Описові представлення LGP (зокрема пояснення, контексти тощо) можна розглядати за аналогією з такими в LSP (пояснення, контексти тощо), але без визначень у вузькому розумінні, ◦ Можуть передбачатися додаткові поля для приміток, прикладів, джерел тощо. – Позначальне вербальне представлення, що представляє поняття як LGP, так і LSP, може — залежно від ступеня квазісинонімії — потребувати внесення до двох записів із належними перехресними посиланнями. b) вимову вербальних елементів сутностей структурованого змісту, яку слід за можливості передбачати в кожному записі. c) невербальні позначальні представлення та невербальні описові представлення, які слід за можливості передбачати в кожному записі, оскільки вони — залежно від предметної галузі чи сфери застосування — можуть бути не менш важливими, ніж вербальні, а іноді навіть переважними представленнями. d) компоненти сутностей структурованого змісту, наприклад морфеми вербальних позначальних представлень або елементи визначення, пояснення, контексту тощо. Їх слід позначати тегами, щоб полегшити перехресне посилання або повторне використання як іншого LO (наприклад, префіксів і суфіксів у медичній номенклатурі). e) більші сутності структурованого змісту, як-от ідіоми, сполучуваність LGP або фраземи LSP, а також метафори, які можна формально опрацьовувати подібно до вербальних позначальних представлень у LGP (із належними перехресними посиланнями на відповідні елементи конкретної сутності). На цьому 1 Blissymbolics — це ідеографічна система письма для осіб із когнітивними порушеннями. Кожен із кількох сотень базових символів представляє поняття; ці символи можна поєднувати, утворюючи нові символи, що представляють нові поняття. Blissymbols зовсім не відповідають звукам жодної усної мови. Terminologija | 2012 | 19 7 На цьому рівні подальша уточнена диференціація наведеного вище необхідна в корпусній лінгвістиці, але, ймовірно, не для LO. Також може бути не надто важливо, чи є значення некомпозиційним або композиційним. У корпусній лінгвістиці існують інструменти для виявлення й вилучення також таких більших одиниць структурованого контенту. f) передбачення полів-заповнювачів або посилань на відповідні позначальні репрезентації для PwD, як-от шрифт Брайля, жестова мова або Blissymbolics. Досі вважалося, що ресурси структурованого контенту на рівні лексичної семантики складаються переважно з лексикографічних даних, термінологічних даних та інших видів репрезентацій понять, зокрема кількох невербальних, таких як візуальні символи (наприклад, символи громадського призначення). Проте можуть існувати також акустичні / звукові символи, гаптичні / тактильні символи та інші, які в керуванні термінологією могли б виступати як позначення або навіть описи понять (наприклад, невербальні репрезентації (ISO 10241-1:2011)). Для систематичного підходу до керування структурованим контентом загалом можуть знадобитися додаткові відомості — і відповідні категорії даних. З огляду на викладене вище, можна розрізнити такі види структурованого контенту на рівні лексичної семантики: - Лексикографічні дані, зокрема: ◦ словесні одиниці (зокрема складні слова тощо), ◦ морфеми (морфологія), ◦ колокації, метафори; - Термінології та подібні види мовних ресурсів, а також інші ресурси контенту, зокрема: ◦ номенклатури, таксономії, типології, глосарії, словники тощо, ◦ термінологічні морфеми (морфологія), ◦ термінологічні фраземи (фразеологія), ◦ власні назви всіх видів, що використовуються, наприклад, як елементи в різноманітних довідниках, ◦ графічні символи та інші невербальні позначення, ◦ властивості (продуктів), характеристики, атрибути тощо; - Тезауруси, класифікаційні схеми (ISO/DIS 22274:2011), ключові слова та інші види документальних мов (або контрольованих словників); - Енциклопедичні (знаннєві) статті, зокрема: ◦ термінологічні статті, збагачені знаннями, 8 Christian Galinski, Blanca Stella Giraldo Pérez Content interoperability as a prerequisite for re-using and re-purposing items of structured content as learning objects in eLearning ◦ (пояснені) власні назви та інші види даних, тісно пов’язаних із власними назвами; – Онтології, тематичні карти та інші види систем структурування знань. Як і в термінології, будь-який із перелічених вище інших видів структурованого вмісту може мати – (одне або кілька) фонетичних представлень, представлень мовою жестів тощо; – графічні та інші невербальні позначальні представлення, а також невербальні описові представлення (деякі — на додачу до вербального представлення, інші створені як невербальні представлення, незалежні від вербальних). Невербальні види структурованого вмісту особливо важливі в таких застосуваннях, як електронне навчання, і мають життєво важливе значення для комунікації: – з людьми з інвалідністю та між ними (безпосередньо або за допомогою пристроїв ІКТ, що функціонують як допоміжні технології), – між людьми з інвалідністю та пристроями, якими вони користуються, і – між цими пристроями. Розробники дорожніх знаків називають елементи дорожніх знаків «морфологією» (за аналогією з морфемами в лінгвістиці). Те саме можна застосувати до інших невербальних позначальних представлень. Уже розроблено методи пошуку цілих зображень / графічних представлень за допомогою окремих елементів, що містяться в них. На наступному рисунку наведено приклад «морфології» графічних символів (у цьому випадку дорожнього знака): (з презентації Schmitz на TSTT 20062; див. Schmitz 2006) 2 3-тя Міжнародна конференція з термінології, стандартизації та передавання технологій (TSTT 2006), Пекін, Китай, 25–26 серпня 2006 року Terminologija | 2012 | 19 9 У деяких галузях (наприклад, у біологічній номенклатурі) трапляються навіть приклади невербальних описових репрезентацій, які замінюють розлогі визначення чи інші описи понять і можуть бути корисними також для електронного навчання: (за Gonnissen and Mornie 1983, птах № 50) Для цього потрібна лише порівняно коротка легенда з поясненнями символів (кількома мовами), а графічне зображення легко зрозуміле як фахівцям, так і студентам чи орнітологам-аматорам. Усі наведені вище види структурованого вмісту нині стають дедалі доступнішими в цифровому форматі (як електронний вміст — дедалі частіше також через мобільні пристрої) і можуть – траплятися в цифрових текстах (наприклад, у технічній документації, науково-технічних текстах тощо), – поєднуватися між собою або вкладатися одне в одне, – містити подібні мовні елементи (літери, звуки, морфеми тощо) або різні елементи (наприклад, невербальні репрезентації), – утворювати складні елементи вмісту, – потребувати інтеграції або забезпечення сумісності з іншими елементами в певних застосунках. Однак нині більшість наявних сховищ структурованого вмісту не є узгодженими в межах одного сховища, а іноді навіть суперечать одне одному в різних сховищах. Здебільшого вони не ґрунтуються на належних методах метаданих і моделювання даних, а тому їх неможливо інтегрувати, вони ненадійні й мають численні недоліки. Це неприйнятно, наприклад, у застосунках, призначених для підтримки PwD, особливо в суспільствах, що старіють, 10 Christian Galinski, Blanca Stella Giraldo Pérez Content interoperability as a prerequisite for re-using and re-purposing items of structured content as learning objects in eLearning де дедалі більше людей мають — іноді кілька — порушень здоров’я. Це також не дає змоги ефективно використовувати їх у цілях електронного навчання, що знову ж таки ставить у невигідне становище осіб з інвалідністю. На відміну від структурованого вмісту, корпус можна визначити як неструктурований вміст, а саме «сукупність природно сформованих мовних даних» (McEnery, Xiao, Tono 2006), що відрізняє корпус від списків слів, словників і баз даних. Так само мовленнєвий корпус (або корпус усного мовлення) — це сховище аудіофайлів мовлення (і текстових транскрипцій). Ці визначення є недостатніми щодо нелінгвістичних елементів у текстах (наприклад, у технічній документації) та елементів невербальної комунікації (наприклад, жестів, міміки тощо), які в реальному житті обов’язково супроводжують мовленнєві дані. Якщо розглянути, де можна знайти елементи структурованого вмісту, то з’ясується, що більшість із них створюють не як самостійну мету, а як необхідні елементи неструктурованого вмісту, наприклад текстових корпусів, мовленнєвих корпусів тощо. Тому слід додатково дослідити зв’язок між структурованим вмістом і корпусами — особливо з огляду на те, як зробити структурований вміст, наявний у неструктурованому вмісті, продуктивним, наприклад для електронного навчання у формі навчальних об’єктів (LO). Сьогодні найбільшим корпусом у світі є Інтернет. Однак у більшості випадків для вилучення навчальних об’єктів потрібні тексти гарантованої якості, що створює труднощі для класифікації текстів, оцінювання їхньої якості та належного тегування. 2. ПИТАННЯ СТАНДАРТИЗАЦІЇ, ЩО СТОСУЮТЬСЯ СТРУКТУРОВАНОГО ВМІСТУ Сьогодні документи зі стандартами охоплюють не лише технічні стандарти у традиційному розумінні, а й стандарти термінології, випробувань, продукції, процесів, послуг, інтерфейсів, даних тощо. Одні є базовими стандартами з широкою сферою охоплення або містять загальні положення для певної галузі, інші — стандартами методології. Стандартизовану термінологію певної галузі можна вважати базовим стандартом. Стандарти методології, що стосуються принципів і методів термінологічної роботи та стандартизації термінології, відповідно є базовими для всієї термінологічної роботи й стандартизації / уніфікації термінології в межах стандартизації загалом і поза нею. Крім того, згадані вище типи стандартів є лише деякими поширеними типами й не виключають один одного; наприклад, певний стандарт на продукцію може також бути Terminologija | 2012 | 19 11 розглянутий як стандарт на випробування, якщо він містить методи випробувань характеристик відповідного продукту. Оскільки сьогодні вміст необхідний майже в усіх галузях науки й техніки, стандарти, пов’язані з вмістом, можуть належати до будь-якого з наведених вище типів стандартів. Згідно з ISO/IEC Guide 2:2001, стандартизація — це діяльність зі встановлення положень щодо наявних або потенційних проблем для загального та багаторазового використання, спрямована на досягнення оптимального рівня впорядкованості в певному контексті. Зокрема, ця діяльність охоплює процеси розроблення, оприлюднення та впровадження стандартів. До важливих переваг стандартизації належать підвищення придатності продукції, процесів і послуг для цілей, для яких їх призначено, усунення перешкод у торгівлі та сприяння технологічній співпраці. Підготовка стандартів ґрунтується на консенсусі, тобто загальній згоді, що характеризується відсутністю тривалих заперечень щодо суттєвих питань з боку будь-якої важливої частини зацікавлених сторін, а також процесом, що передбачає врахування поглядів усіх зацікавлених сторін (а саме промисловості, наукових кіл, органів державного управління та споживачів) і узгодження будь-яких суперечливих аргументів. Робота зі стандартизації ґрунтується на системних підходах. Зокрема, стандарти методології спрямовані на загальні рішення, придатні також для різних застосувань. Це стосується й стандартів методології щодо структурованого вмісту, як-от стандартів транскрибування та транслітерації, моделей даних, форматів обміну, ідентифікаторів джерел (ISO 12615:2004), не кажучи вже про управління проєктами. Це також стосується деяких видів самого стандартизованого структурованого вмісту, як-от кодів мов (серія ISO 639), кодів систем письма (ISO 15924:2004) і кодів країн (серія ISO 3166). Останніми роками аспекти інтероперабельності структурованого вмісту стали важливим питанням у багатьох галузях. Тому стандарти щодо якості даних, адміністрування даних, управління вмістом і робочих процесів стають дедалі необхіднішими. Існує кілька технічних комітетів, які займаються різними — більшою чи меншою мірою загальними — аспектами інтероперабельності вмісту, наприклад: - ISO/TC 37 Термінологія та інші мовні й контентні ресурси - ISO/IEC-JTC 1/SC 32 Управління даними та обмін даними (зокрема його WG 2 Метадані); - ISO/IEC-JTC 1/SC 36 Інформаційні технології для навчання, освіти й підготовки кадрів; 12 Christian Galinski, Blanca Stella Giraldo Pérez Content interoperability as a prerequisite for re-using and re-purposing items of structured content as learning objects in eLearning - ISO/TC 184 Системи автоматизації та інтеграція (особливо його SC 4 Промислові дані); - ISO/TC 46 Інформація та документація. Стандарти, розроблені цими комітетами, ще не враховують специфічних вимог електронного навчання щодо інтероперабельності контенту структурованих контентних одиниць на рівні лексичної семантики. ISO/TC 37 першою взяла багатомовність повністю до уваги (фактично як один з основних принципів усіх її зусиль зі стандартизації, що ґрунтуються на поняттях, тобто є незалежними від мови = багатомовними від самого початку) — інші технічні комітети наслідували цей приклад, але часто на практиці недостатньо дотримуються цього принципу. Сьогодні навіть лексикографія повернулася до орієнтації на поняття (=багатомовність), про що свідчить продукція кількох видавців словників і масштабних онлайн-словників, доступних в Інтернеті. Це також має стосуватися навчальних об’єктів (LO) на рівні лексичної семантики. З огляду на те, що інтероперабельності контенту можна досягти лише на основі загальноприйнятих правил, а саме міжнародних стандартів, необхідна співпраця та координація найважливіших заходів зі стандартизації, що стосуються інтероперабельності контенту. Нові заходи зі стандартизації різних аспектів інтероперабельності контенту - зумовлюються технічним розвитком у напрямі створення вебконтенту на засадах співпраці та участі за допомогою ІКТ (у формі соціальних мереж, платформ для співпраці, мобільного зв’язку тощо), з одного боку; - з іншого боку, матимуть значний вплив на різні види управління контентом і знаннями (особливо в електронних застосунках, таких як електронне навчання, електронна доступність і залучення, електронна охорона здоров’я, багатомовне управління даними про продукцію в електронному бізнесі тощо). Досі зусилля зі стандартизації в ISO/TC 37 Термінологія та інші мовні й контентні ресурси щодо структурованого контенту зосереджувалися на методологічних стандартах, пов’язаних із - категоріями даних (не цілком тотожними метаданим), що використовуються під час концептуального проєктування записів структурованого контенту; - моделями даних та методами моделювання даних; Terminologija | 2012 | 19 13 – Метамоделі, щоб забезпечити інтероперабельність конкуруючих моделей даних; – застосування наведеного вище; а також певною мірою стандартизація тих видів контенту, які мають значення для TC. Якщо включити онтології в значенні репрезентації знань, згадані вище метамоделі потрібно розширити до рівня метаонтологій і навіть мови метаонтологій (ISO/CD 17347:2012), щоб забезпечити можливість інтероперабельності онтологій. У цьому контексті онтологію розглядають як «формальну, явну специфікацію спільної концептуалізації» (Gruber, June 1993), яка представляє спільний словник і таксономію, що моделюють певну предметну область, тобто визначення концептів та інших інформаційних об’єктів, а також їхніх властивостей і відношень. Мова онтологій — на відміну від простої репрезентації знань — надає метамодель для таких формальних, явних специфікацій спільної концептуалізації. Майже всі TC в ISO та IEC стандартизують найважливіші терміни й визначення у своїй відповідній галузі чи предметній сфері. Деякі також стандартизують інші види мовних ресурсів і ресурсів контенту. 3. ОБСЯГИ СТРУКТУРОВАНОГО КОНТЕНТУ: ТЕРМІНОЛОГІЯ ТА ІНШІ МОВНІ РЕСУРСИ І РЕСУРСИ КОНТЕНТУ За визначенням ELRA (Європейської асоціації мовних ресурсів), мовні ресурси — це: – текстові корпуси, – мовленнєві корпуси, – (лексикографічні дані та) термінології. In a recent article (Galinski, Reineke 2011), an attempt was made to quantify the volumes of lexicographical and terminological entries in an ever increasing number of domains or subjects. The lexis of LGP in the highly developed languages may comprise up to 500,000 lexemes (including a considerable share of terminology). However, the total number of scientific-technical concepts across all domains or subjects may well comprise ~100–150 million. The number of identifiable chemical substances alone has passed the 60 million mark in 2011. In the light of these figures – Інтероперабельність контенту є передумовою для уникнення величезного дублювання зусиль; – Підхід ISO/TC 37 стає дедалі важливішим; 14 Christian Galinski, Blanca Stella Giraldo Pérez Content interoperability as a prerequisite for re-using and re-purposing items of structured content as learning objects in eLearning - Необхідно розробити нові підходи й методи та адаптувати наявні; - Більшість наявних інструментів для керування термінологією є недостатніми; - Потреба у стандартизації — особливо щодо якості, що ґрунтується на стандартах, — зростатиме. Це особливо важливо з огляду на те, що багато або більшість термінологічних записів (чи інших елементів структурованого вмісту) є потенційними об’єктами навчання (LO) в електронному навчанні. У наведених вище рисунках власні назви та інші види найменувань не враховано, хоча в електронному навчанні вони є незамінними даними (що представляють окремі поняття). Залежно від мови (або системи письма) та галузі застосування вони можуть - Мати різні (подібні або неподібні) мовні версії; - По-різному вимовлятися різними мовами; - Потребувати транскрибування в різні системи письма; - Потребувати «перекладу» деякими мовами; - Підпадати під дію особливих правових умов (наприклад, щодо торговельних марок). Кількість наявних власних назв та інших видів найменувань незліченна — їх може бути кілька сотень мільйонів. Навіть у цьому випадку можуть траплятися невербальні зображення, як-от графічні логотипи тощо. 4. ПОТРЕБА У ФЕДЕРАТИВНИХ РЕПОЗИТОРІЯХ НАВЧАЛЬНИХ ОБ’ЄКТІВ, ПОХІДНИХ ВІД СТРУКТУРОВАНОГО КОНТЕНТУ Якщо підрахувати всі елементи структурованого контенту на рівні лексичної семантики, як окреслено вище, які принаймні потенційно можуть стати LO, то цілком можна отримати цифру в кілька сотень мільйонів елементів. Келлі Вошборн із Кентського державного університету якось із жалем зауважила: «На жаль, ліків від термінології не існує; можна лише сподіватися навчитися нею керувати». Це твердження стосується також більшості видів структурованого контенту — не лише мовного — і особливо LO на рівні лексичної семантики. Тому нам слід розширити традиційні методи й інструменти, застосувавши нові підходи, що сприяють ефективному керуванню кількістю та якістю структурованого контенту. Керування охоплює методи, інструменти, процеси та співпрацю й координацію, а також механізми контролю та засоби контролю. Лише якщо все це ґрунтується на стандартах, є шанс підвищити інтероперабельність структурованого контенту, розробленого й підтримуваного в репозиторіях контенту. Terminologija | 2012 | 19 15 Не в останню чергу задля створення більшої кількості (федеративних) репозиторіїв структурованого контенту, що розробляються й підтримуються відповідно до вимог до якості, окреслена вище ситуація вимагає більшої кількості – стандартів методології, – стандартів керування контентом, – стандартів робочих процесів (особливо щодо веборієнтованої спільної / партисипативної розробки структурованого контенту), – стандартів забезпечення якості (наприклад, ISO/TS 8000-1:2011), – стандартів технологій баз даних, – схем / інструментів верифікації, валідації та сертифікації, що ґрунтуються на стандартах. Федерація репозиторіїв структурованого контенту може мати кілька вимірів. У більш статичному й пасивному режимі репозиторій може автоматично «повідомляти» інші репозиторії про будь-які зміни, які потім запускають процеси опрацювання цих змін. У більш динамічному режимі зміну в певному репозиторії або безпосередньо впроваджують у федеративних репозиторіях — звісно, після належної валідації, — або відповідний елемент в іншому репозиторії використовує зміни з репозиторію, у якому вони виникли. ПРИКЛАД: поле відображення в репозиторії даних про продукти зі значенням «ДОВЖИНА 5.4 cm» складається з трьох елементів: – метадані ДОВЖИНА для продуктів, як-от цвях або гвинт, довжину яких вимірюють у см; ці метадані ДОВЖИНА мають ID метаданих і опис у репозиторії метаданих (який є авторитетним файлом) — їх не можна сплутати з ДОВЖИНОЮ мікропродуктів, вимірюваною в нанометрах, або великих продуктів, вимірюваною в метрах; – змінне значення 5.4 (яке, якби одиницею були дюйми, дорівнювало б 2.13); – одиниця «cm», узята з іншого репозиторію метаданих (який є авторитетним файлом), де має власний ID та опис; цей опис також може містити процедури перерахунку у відповідну одиницю імперської системи, а саме «inch». Більшість стандартизованого структурованого контенту в ISO та IEC теоретично може стати високоякісним LO. Деякі види структурованого контенту, як-от базова термінологія, системи кодування (наприклад, для назв країн, валют, мов або знаків безпеки), графічні символи тощо, є настільки 16 Christian Galinski, Blanca Stella Giraldo Pérez Content interoperability as a prerequisite for re-using and re-purposing items of structured content as learning objects in eLearning важливо, щоб самі елементи вмісту були стандартизовані на міжнародному рівні. У ISO/CDB (ISO Concept DataBase) включено такий стандартизований вміст: - термінологія, - коди, - графічні символи. Передбачалося також включити: - величини й одиниці вимірювання, - категорії даних (метадані), - дані класифікації продукції, - дані про властивості продукції, - хімічна інформація, - засоби комунікації для певних PwD, як-от Blissymbols, елементи вмісту жестової мови (зокрема нотація жестової мови) тощо. Міжнародний стандарт ISO 10241–1:2011 Terminological entries in standards – Part 1: General requirements and examples of presentation розроблено ISO/TC 37 з метою включення до ISO/CDB також інших типів стандартизованого структурованого вмісту. Він ґрунтується на міжнародних стандартах ISO 704:2009, ISO 860:2007 та ISO 15188:2001. Для стандартизації термінології в ISO та IEC міжнародний стандарт ISO 10241–1 є обов’язковим. На нього не лише посилаються в Директивах ISO/IEC, а й застосовують багато організацій зі стандартизації або гармонізації термінології у світі. З огляду на майбутні потреби запозичення окремих стандартизованих термінологічних статей було розроблено міжнародний стандарт ISO 10241–2:2012 Terminological entries in standards – Part 2: Adoption of standardized terminological entries. Цей стандарт стане важливою віхою на шляху до підвищення інтероперабельності стандартизованого структурованого вмісту, зокрема в середовищах співпраці та участі. 5. НАВЧАЛЬНІ ОБ’ЄКТИ, ПОХІДНІ ВІД СТРУКТУРОВАНОГО ВМІСТУ Відповідно до ISO/IEC 2382–36:2008 (36.05.01), навчальний ресурс — це «сутність, на яку можна посилатися та яку можна використовувати для навчання, освіти та професійної підготовки». У цій праці навчальний об’єкт (LO) на рівні лексичної семантики є найменшим можливим навчальним ресурсом (LR). Відповідно Terminologija | 2012 | 19 17 до стандарту метаданих навчальних об’єктів (LOM) (IEEE 1484-12.1:2002, 3.6), «навчальний об’єкт [у цьому стандарті] визначено як будь-яку сутність, цифрову чи нецифрову, яку можна використовувати для навчання, освіти або професійної підготовки». У цій праці йдеться про цифрові сутності структурованого вмісту на рівні лексичної семантики, які розглядаються як навчальні об’єкти. Метадані (елементи даних) стандарту LOM згруповано в 9 категорій: a) Категорія Загальна об’єднує загальну інформацію, що описує навчальний об’єкт у цілому. b) Категорія Життєвий цикл об’єднує характеристики, пов’язані з історією та поточним станом цього навчального об’єкта, а також тих, хто впливав на нього в процесі його розвитку. c) Категорія Мета-метадані об’єднує інформацію про сам екземпляр метаданих (а не про навчальний об’єкт, який описує цей екземпляр метаданих). d) Категорія Технічна об’єднує технічні вимоги та технічні характеристики навчального об’єкта. e) Категорія Освітня об’єднує освітні та педагогічні характеристики навчального об’єкта. f) Категорія Права об’єднує права інтелектуальної власності та умови використання навчального об’єкта. g) Категорія Зв’язок об’єднує характеристики, що визначають зв’язок між навчальним об’єктом та іншими пов’язаними навчальними об’єктами. h) Категорія Анотація містить коментарі щодо освітнього використання навчального об’єкта та інформацію про те, коли і ким ці коментарі було створено. i) Категорія Класифікація описує цей навчальний об’єкт у контексті певної системи класифікації. У сукупності ці категорії утворюють базову схему LOM v1.0. Категорію «Класифікація» можна використовувати для певних типів розширень базової схеми LOM v1.0, оскільки можна посилатися на будь-яку систему класифікації. IEEE 1484-12.1:2002 не визначає, як система навчальних технологій представляє екземпляр метаданих для навчального об’єкта або використовує його. Наведені нижче міркування є результатом роботи невеликої дослідницької групи над картками для вивчення японської лексики (зосередженої на китайсько-японських ієрогліфах kanji, але також охоплюють приклади сполучень кандзі та фраз). Питання полягало в тому, як зробити їх багатомовними та придатними для використання сучасними пристроями — за можливості, зокрема мобільними. 18 Christian Galinski, Blanca Stella Giraldo Pérez Content interoperability as a prerequisite for re-using and re-purposing items of structured content as learning objects in eLearning Було встановлено, що - Картки для вивчення кандзі є навчальними об’єктами високої складності (HC-LO), тобто комбінацією інформації, яку можна взяти з кількох інших навчальних об’єктів низької складності (LC-LO); - Потрібні зв’язки між LO на рівні предметних галузей — за потреби навіть між частинами певної галузі; - Нову модель даних слід від початку розробляти як багатомовну, щоб уможливити спільне / партисипативне створення й супровід таких LO; - Зв’язок із текстовими корпусами підвищив би здатність систематично добирати приклади лексики, приклади вживання тощо; - Інформація будь-якого LO зосереджена навколо основного елемента, який можна використовувати для пошуку в текстах або базах даних, щоб ідентифікувати й отримувати додаткову інформацію. Загалом вважалося, що система створення й супроводу LO такого типу могла б ґрунтуватися на міжнародних стандартах ISO/TC 37. Однак методологію ISO/TC 37 потрібно було б дещо розширити, якщо її застосовувати до LO, утворених зі структурованого вмісту. У будь-якому разі картка для вивчення кандзі, наведена нижче, є HC-LO, який за потреби можна створити з двох або більше LC-LO. Незалежно від того, чи це HC-LO, чи LC-LO, їхні основні елементи можуть слугувати посиланнями на текстові корпуси, що дало б змогу додавати відомості про вживання, як-от колокації, контексти / котексти, метафори, а також систематично розробляти на основі цих контекстів / котекстів вправи, тестові запитання тощо. На наведеному нижче рисунку картку для вивчення китайсько-японських ієрогліфів kanji можна розкласти на низку HC-LO або LC-LO. Картки для вивчення кандзі, як доведено, значно підвищують швидкість вивчення кандзі, а також ефективність їх запам’ятовування. За своєю природою LO для вивчення кандзі завжди є HC-LO, оскільки він може - Мати одне або кілька «китайських читань» onyomi, залежно від того, у який історичний період було запозичено відповідний кандзі, з якого регіону Китаю та з яким значенням (не кажучи вже про те, що японці з часом могли додати інші значення); - Мати одне або кілька «японських читань» kunyomi — брати кунйомі самого китайського ієрогліфа або його основу, додаючи (один чи Terminologija | 2012 | 19 19 (та інші) закінчення (здебільшого флексійні елементи або частки, що перетворюють основу на прикметник чи прислівник тощо), унаслідок чого іноді утворюється регулярний дериват, але часто також ідіоматичне утворення; - Поєднуватися з іншими кандзі, утворюючи біграми, триграми тощо. Будь-яке читання онйомі чи кунйомі LO (деякі з яких семантично перетинаються) для кандзі LO, своєю чергою, може розглядатися як HC-LO, якщо вони мають різні значення (кожне на рівні нижчої складності). (from Hodges and Okazaki s.a.) 20 Christian Galinski, Blanca Stella Giraldo Pérez Content interoperability as a prerequisite for re-using and re-purposing items of structured content as learning objects in eLearning На рисунку вище читання онйомі kyû (як L1 для K1 休) може мати будь-яке зі значень читань кунйомі, але kyû можна використовувати лише для кандзі, якщо воно входить до сполучень кандзі (або — як виняток — якщо кандзі вживається окремо як абревіатура). Kyû як LO мало б сенс лише тоді, коли учень з тієї чи іншої причини хоче вивчити всі кандзі, що мають читання онйомі kyû. Є багато кандзі, для яких читання онйомі виражає одне або кілька понять, а отже, кожну комбінацію кандзі й читання онйомі можна розглядати як LO. L2 休む yasumu, L3 休まる yasumaru, L4 休める yasumeru, L5 休み yasumi — це різні, хоча й семантично споріднені, японські читання kunyomi відповідного кандзі. Окрім похідного характеру, вони мають ідіоматичні значення, що дають підстави вважати кожне з них окремим LC-LO. Однак, якщо LO такого типу має кілька значень, кожне з них у принципі становить LC-LO. 休 у читаннях кунйомі позначає лише основу yasu. Водночас існують інші основи, що читаються як yasu, але мають інше значення й записуються іншими кандзі, наприклад 安 у yasui 安い. Це може спрямувати учня до інших LO кандзі, що мають японське читання yasu. L6 定休日 teikyûbi, L7 一休みする hitoyasumi suru і L8 休目 kyûjitsu виражають значення сполучень кандзі (біграм, триграм тощо — із закінченнями чи без них), що мають читання онйомі, кунйомі або змішане читання. Отже, основний елемент HC-LO K1 (休 kyû) цієї картки для вивчення кандзі може - поєднуватися з двома чи більше іншими кандзі, утворюючи лексикографічні LO, як-от L6 teikyûbi, L7 hitoyasumi suru і L8 kyûjitsu. Якщо будь-яке з них має більше одного значення, його слід було б розглядати як два чи більше LO; - вказувати на інші HC-O кандзі, як-от K2 一, K3 定, K4 日; - бути пов’язаним із подібними за виглядом кандзі, як-от K5 体 і K6 伏, або з іншими кандзі, важливими з історичного чи іншого погляду. Для будь-якого LO згаданих вище типів слід передбачити місце для: - вимови (або вимов, адже їх може бути дві чи більше; якщо є омоніми, посилання мають вести до відповідного LO); - жестової мови та інших засобів AAC (альтернативної та додаткової комунікації). Складну японську мову та писемність обрано, щоб проілюструвати метод укладання й декомпозиції LO на рівні лексичної семантики. Взявши за приклад японську — складну мову з ком- Terminologija | 2012 | 19 21 Складний писемний знак як основа для проєктування моделей даних LO для репозиторію LO на рівні лексичної семантики має переваги. Це може полегшити роботу з явищами у світі нелінгвістичних символів, як-от на рисунку нижче. У деяких країнах існують навіть варіанти одного й того самого дорожнього знака — залежно від місця його використання на дорозі або від того, чи є він традиційним дорожнім знаком, чи знаком на табло змінної інформації (VMS) (Galinski 2011). Більшість японських кандзі трапляються — часто з нерегулярними читаннями — в апелятивах, тобто у власних назвах людей, місць, організацій, будівель та інших об’єктів. Особливо в мовах із нелатинськими системами письма правильне написання та читання власних назв часто становить для учнів значну складність. Не кажучи вже про правильне впорядкування назв у таких системах письма. Перелітаючи над Сибіром до Китаю, на моніторі літака можна прочитати китайську назву Новосибірська, що починається з 新xin, тобто «новий», — китайською передано елемент назви novo. Решту назви sibirsk=Siberia передано китайськими ієрогліфами. Отже, власні назви може знадобитися транслітерувати або (частково чи повністю) «перекласти». У будь-якому разі власні назви — так само як термінологічні та лексикографічні одиниці — можуть бути важливими LO, і до них можна застосувати той самий підхід, викладений вище. Підхід ISO/TC 37 може слугувати моделлю для всіх видів структурованого контенту. Однак, як уже зазначалося вище, Реєстр категорій даних для мовних ресурсів (DCR) (ISO 12620:2009) ISO/TC 37 слід і, власне, можна розширити на інші види структурованого контенту, крім лексикографічних і термінологічних даних, а також на нові потреби електронних застосунків, як-от електронне навчання та електронна доступність / електронна інклюзія. Для тих, кого лякає складність, може існувати вихід — не надто новий, але на практиці рідко застосовуваний: об’єднання ресурсів у федерацію 22 Christian Galinski, Blanca Stella Giraldo Pérez Content interoperability as a prerequisite for re-using and re-purposing items of structured content as learning objects in eLearning структурованого контенту. Застосовуючи філософію Dublin Core, слід стандартизувати й упровадити в кожному ресурсі певний пласт категорій даних (однакових для різних видів структурованого контенту), тим самим гарантуючи інтероперабельність контенту. Повний рівень складності не реалізується в одному надресурсі, а розподіляється між кількома ресурсами з різними видами структурованого контенту. Такий спосіб забезпечення інтероперабельності контенту, який передбачає повторне використання сутностей структурованого контенту з іншою метою, потребує подальшого вивчення. 6. П О Т Р Е Б И М А Й Б У Т Н Ь О Ї С Т А Н Д А Р Т И З А Ц І Ї З огляду на викладене вище, ISO/DCR може потребувати додаткових категорій даних. Нині ISO/DCR містить базові та багато розширених категорій даних для термінологічних і лексикографічних даних. На них ґрунтуються модель термінологічних даних, а також лексикографічна модель даних. Використання категорій даних (які не зовсім тотожні метаданим або елементам даних) видається цілком доречним для структурованого контенту загалом і для LO на рівні лексичної семантики зокрема. Крім того, категорії даних можна поділити на первинні категорії даних та вторинні категорії даних (ISO 10241-1:2011) (або навіть третинні категорії даних). Первинні категорії даних стосуються основних даних, як-от термін, визначення тощо. Вторинні категорії даних стосуються, зокрема, атрибутів, таких як рекомендований, допустимий або застарілий (термін). Третинні категорії даних стосуються додаткової інформації (якщо її не вважають вторинними категоріями даних), наприклад елементів джерельного посилання на термінологічні дані (також застосовного до інших видів структурованого контенту), як описано в ISO 12615:2004 Bibliographic references and source identifiers for terminology work. Первинні категорії даних згідно з ISO 10241-1, адаптовані до LO (порівняно з таблицею 1 у додатку 1): - номер запису — унікальний для запису в базі даних LO; - (категорія метаданих:) позначальне представлення структурованого контенту → тобто терміни, зокрема синоніми, омоніми тощо; його слід розширити на будь-який вид позначального представлення структурованого контенту, кожен із яких повинен мати власний ID сутності, щоб поширити автономність терміна на автономність представлення; - (категорія метаданих:) описове представлення структурованого контенту → тобто визначення, пояснення, контексти тощо; його слід розширити Terminologija | 2012 | 19 23 до будь-якого виду описового представлення структурованого вмісту, зокрема невербальних описових представлень; – (категорія метаданих:) приклад → за потреби поділити на різні типи прикладів; – (категорія метаданих:) примітка → за потреби поділити на різні типи приміток; – (категорія метаданих:) джерело → за потреби поділити на різні типи джерел та відповідні умови їх використання. Якщо сутність позначального представлення структурованого вмісту є вербальною, застосовується повторюваність за мовами, а також повторюваність у межах мови у випадку синонімів (кожен із яких також має отримати власний ідентифікатор сутності). Якщо сутність позначального представлення структурованого вмісту є невербальною, застосовується повторюваність за сферою використання / застосування. Можлива також певна повторюваність у межах сфери використання / застосування (наприклад, знаки обмеження швидкості, розміщені вздовж дороги або посеред автомагістралі в деяких країнах, чи дорожні знаки з однаковим значенням, що відрізняються в різних штатах США). Існують варіанти жестових мов у межах тієї самої жестової мови, а також варіанти Blissymbols. Наведене вище свідчить, що повторюваність має визначатися відповідно до «спільноти використання» (тобто локалі у локалізації), а не відповідно до мови. Звісно, спільнота використання також може бути мовною спільнотою, але повторюваність за локалями та в їхніх межах забезпечує більшу гнучкість для охоплення всіх явищ, що трапляються у структурованому вмісті. 7. В И С Н О В К И За останні 10 років стали очевидними обмеження семантичної інтероперабельності з погляду інформатики. Окрім технічної (тобто пов’язаної з апаратним і програмним забезпеченням) та організаційної інтероперабельності, семантична інтероперабельність має охоплювати синтаксичну, концептуальну та прагматичну інтероперабельність. Інтероперабельність вмісту пропонує ще ширший і загальніший підхід до комунікативних представлень інформації та знань — він також повною мірою враховує можливість повторного використання та перепрофілювання сутностей різних видів структурованого вмісту (Galinski, Van Isacker 2010). Перепрофілювання може охоплювати, наприклад, адаптацію наявних термінологічних записів 24 Christian Galinski, Blanca Stella Giraldo Pérez Content interoperability as a prerequisite for re-using and re-purposing items of structured content as learning objects in eLearning - як навчальні об’єкти (LO) в електронному навчанні або - для використання людьми з інвалідністю (PwD) у цілях загальної комунікації і, звісно, також навчання. Міжнародні стандарти інтероперабельності контенту є необхідною передумовою для: - уникнення величезного дублювання зусиль, - розроблення методів (зокрема сертифікації) та пристроїв для забезпечення якості контенту, - запровадження інтероперабельності контенту в освітні та навчальні програми, - надання численним електронним застосункам змоги широко повторно використовувати наявний структурований контент і надавати йому нового призначення. Усе більше структурованого контенту різних типів має бути придатним для повторного використання та надання нового призначення на різних системних платформах. Крім того, дедалі ширше слід упроваджувати веборієнтовані кооперативні та розподілені методи розроблення контенту у співпраці з суміжними галузями на засадах інтегративного підходу. У цьому зв’язку інтенсивніше використання мобільних технологій матиме величезний вплив: електронний контент перетворюється на мобільний контент. У ході цих змін було б доцільно розвинути тісніші методологічні зв’язки та зв’язки в проєктуванні систем між управлінням ресурсами контенту й корпусною лінгвістикою, щоб краще використовувати - наявні та майбутні корпуси з розширеними можливостями, наприклад для систематичного вилучення окремих елементів структурованого контенту (також із урахуванням частотності їхньої появи залежно від предметної галузі, рівня / регістру та застосування, щоб поліпшити вилучення навчальних об’єктів у контексті); - елементи структурованого контенту в наявних і майбутніх репозиторіях, щоб удосконалити оброблення корпусів для додаткових нових цілей, таких як дидактика; - наявні та нові методи, а також інструменти в галузях, які досі демонструють низький рівень методологічного взаємозв’язку й інтеграції, задля взаємної користі; - систематично (і за участю зацікавлених сторін) створювані та підтримувані навчальні об’єкти, зокрема для предметно-мовного інтегрованого навчання (CLIL). Terminologija | 2012 | 19 25 Зусилля зі стандартизації (та співпраці у сфері стандартизації) слід активізувати. Належна інтеграція вимог AAC у моделювання даних структурованого вмісту була б корисною не лише для тих членів суспільства, які найбільше цього потребують, а зрештою — для всіх. Для цього необхідно якомога раніше приділяти більше уваги відповідним асистивним технологіям у навчанні та підготовці фахівців у галузі ІКТ. Учасники конференції ICCHP 20103 підтвердили, що наявної підготовки та формального навчання недостатньо — навіть якщо їх сертифіковано за відповідними системами сертифікації / атестації — для набуття навичок і кваліфікацій, необхідних для ознайомлення з питаннями глобальної інтероперабельності вмісту, зокрема в галузях eAccessibility та eInclusion. «Рекомендацію щодо принципів розроблення програмного забезпечення та вмісту 2010» (див. Додаток 2) було сформульовано на спеціальному семінарі в межах ICCHP 2010, а згодом схвалено кількома технічними комітетами у сфері стандартизації, а у 2012 році — Групою управління (MoU/MG) Меморандуму про взаєморозуміння ITU-ISO-IEC-UN/ECE щодо стандартизації електронного бізнесу. REFERENCES Galinski Ch. 2011: A sign equals thousand words. Consistency of traffic / road signs and verbal messages. – Infrastructure and safety in a collaborative world. Road traffic safety. Evangelos Bekiaris, Marion Wiethoff, Evangelia Gaitanidou eds., Heidelberg, Dordrecht, London, New York: Springer, 263–284. Galinski Ch., Reineke D. 2011: Vor uns die Terminologieflut. – eDITion 2/2011, 8–12. Galinski Ch., Van Isacker K. 2010: Standards-based Content Resources: A Prerequisite for Content Integration and Content Interoperability. – Computers helping people with special needs. 12th International Conference, ICCHP 2010, Vienna, Austria, July 2010. Proceedings, Part I., K. Miesenberger e.a. (eds.), Berlin, Heidelberg, New York: Springer, 573–579. Gonnissen L., Mornie G. 1983: Bestimmen und erkennen leicht gemacht. Vögel. Die wichtigsten heimischen Arten [Birds of Europe], translated from French by Sieglinde Summerer and Gerda Kurz, Zürich/Köln: Benziger Verlag. Gruber T. R., June 1993: A translation approach to portable ontology specifications (PDF). Knowledge Acquisition 5 (2), 199–220. – http://tomgruber.org/writing/ontolingua-kaj-1993.pdf. Hodges M., Okazaki T. Japanese kanji flashcards. Series 2, volume 1, Tokyo: White Rabbit Press, s.a. Kitazawa T., Windhab R., Galinski Ch. 2007: Untersuchung von Flashcardsystemen (elektronische Lernkarteien) für CALL (computergestützten Spracherwerb) und CASPLL (computergestützten Fachsprachenerwerb) auf Anfängerniveau. Mit dem Schwerpunkt auf Japanisch-Lernen zum Erwerb einer hohen lexikalischen Sprachkompetenz – ohne das langfristige Ziel einer mehrsprachigen Flashcard-Lernplattform zu vernachlässigen. McEnery T., Xiao R., Tono Y. 2006: Corpus-based Language Studies: An Advanced Resource Book, London/New York: Routledge. Schmitz K.-D. 2006: Data modeling: From terminology to other multilingual structured content. – TSTT 2006. International Conference on Terminology, Standardization and Technology Transfer. Proceedings. Beijing, China, 2006-08-25/26. Yuli Wang, Yu Wang, Ye Tian (eds.), Beijing: Encyclopedia of China Publishing House. 3 12th International conference on computers helping people with special needs (ICCHP 2010), Vienna, Austria, July 2010 26 Christian Galinski, Blanca Stella Giraldo Pérez Content interoperability as a prerequisite for re-using and re-purposing items of structured content as learning objects in eLearning REFERENCED STANDARDS ISO/IEC Guide 2:2004 Standardization and related activities – General vocabulary. ISO 639 (series) Codes for the representation of names of languages. ISO/IEC 2382-36:2008 Information technology – Vocabulary – Part 36: Learning, education and training. ISO 3166 (series) Codes for the representation of names of countries and their subdivisions. ISO/TS 8000-1:2011 Data quality – Part 1: Overview. ISO 10241-1:2011 Terminological entries in standards – Part 1: General requirements and examples of presentation. ISO 10241-2:2012 Terminological entries in standards – Part 2: Adoption of standardized terminological entries. ISO 12615:2004 Bibliographic references and source identifiers for terminology work. ISO 12620:2009 Terminology and other language and content resources – Specification of data categories and management of a Data Category Registry for language resources. ISO 15924:2004 Information and documentation – Codes for the representation of names of scripts. ISO/CD 17347:2012 Ontology Integration and Interoperability (OntoIOp) – Part 1: The Distributed Ontology Language (DOL). ISO/DIS 22274:2011 Systems to manage terminology, knowledge and content – Concept-related aspects for developing and internationalizing classification systems. IEEE (Institute of Electrical and Electronics Engineers, Inc.). LOM standard 1484.12.1-2002 Draft Standard for Learning Object Metadata. TURINIO SĄVEIKUMO BŪTINYBĖ NAUDOJANT STRUKTŪRIZUOTO TURINIO VIENETUS KAIP ELEKTRONINIO MOKYMOSI OBJEKTUS PAKARTOTINAI AR PAGAL KITOKIĄ PASKIRTĮ Daugėja internetinių turinio platformų, siūlančių vartotojams vieną ar daugelį išteklių, bet vis dar trūksta teorinio ir metodologinio tokios veiklos pagrindimo, mažai atsižvelgiama į geriausias turinio sąveikumo užtikrinimo patirtis. Tokių platformų skaičius augs ir toliau, nes vis daugiau išteklių kuriama ir naudojama taikant nepakankamai veiksmingus metodus. Kad būtų užtikrinta turinio kokybė, o pirmiausiai patikimumas, reikalingas įvairių priemonių derinimas (standartai, informacinės ir komunikacinės technologijos, sertifikavimas ir kt.). Elektroniniam mokymuisi svarbus skirtumas tarp bendrosios kalbos (angl. LGP) ir specialiosios kalbos (angl. LSP). Tam, kad būtų galima sukurti daugiakalbius, daugiamodalinius, daugelio paskirčių mokymosi objektų duomenų modelius, leksinės semantikos lygmeniu būtina tobulinti ribotas dabartinių duomenų bazių galimybes. Reikėtų daugiau dėmesio skirti: a) duomenų bazėse pateikiamų bendrosios kalbos ir specialiosios kalbos įrašų panašumui; b) duomenų bazių įrašų žodinių elementų tarimo nuorodoms; c) pateikimui nežodinių žymenų ir atvaizdų, kurie, atsižvelgiant į taikymo sritį, gali būti tokie pat svarbūs kaip žodiniai žymenys ir net labiau už juos pageidautini; d) leksinių vienetų dėmenims, pavyzdžiui, morfologiniams elementams; e) didesniems leksiniams vienetams, pavyzdžiui, bendrosios kalbos kolokacijoms ar specialiosios kalbos frazemoms; f) neįgaliųjų komunikacinėms reikmėms. Straipsnyje pateikiami argumentai dėl žemiau išvardytų dalykų būtinumo: – standartų, kuriuose būtų pateikti pasaulinio turinio sąveikumo užtikrinimo reikalavimai ir gairės, įskaitant elektroniniam mokymuisi keliamus reikalavimus; Terminologija | 2012 | 19 27 – koordinuotos strategijos, skatinančios tokių standartų taikymą (pavyzdžiui, pasitelkiant sertifikavimą); – priemonių, užtikrinančių standartų laikymąsi plėtojant sistemas. Šie standartai ir priemonės galėtų padėti suvaldyti jau dabar daugiau ar mažiau chaotišką turinio plėtrą (sukeliančią didžiulį veiklos dubliavimą) ar bent jau leistų aiškiai išskirti patikimo turinio saugyklas. Gauta 2012-03-20 Christian Galinski International Information Centre for Terminology (Infoterm) Gymnasiumstrasse 50, 1190 Vienna, Austria E-mail [email protected] Blanca Stella Giraldo Pérez International Information Centre for Terminology (Infoterm) Gymnasiumstrasse 50, 1190 Vienna, Austria E-mail [email protected] 28 Christian Galinski, Blanca Stella Giraldo Pérez Content interoperability as a prerequisite for re-using and re-purposing items of structured content as learning objects in eLearning ANNEX 1 Table 1 — Overview of data categories of a standardized terminological entry in accordance with ISO 10241-1 Primary data categoriesa Secondary data categoriesb (including administrative data and usage information) Name Mandatory/optional; repeatable/non-repeatable entry number... Mandatory; non-repeatable — termc (or string of five half-high dots “...” or other slot holder sign,...) in the order preferred term(s), admitted term(s), deprecated term(s) Mandatory; repeatable grammatical information in accordance with the rules of the standardizing body: e.g. gender, number, part of speech language code or script code, or both geographical use (e.g. country code) pronunciation normative status letter symbol... Optional (unless the letter symbol is internationally standardized); repeatable language code or script code, or both geographical use (e.g. country code) normative status graphical symbol... Optional (unless the graphical symbol is internationally standardized); repeatable geographical use (e.g. country code) normative status definition... Mandatory (unless a non-verbal representation is used by convention within the respective domain or subject); non-repeatable domain or subject, if necessary Terminologija | 2012 | 19 29 Primary data categoriesa Secondary data categoriesb (including administrative data and usage information) Name Mandatory/optional; repeatable/non-repeatable non-verbal representation … Mandatory (if exists – complementing a definition or used instead of a definition by convention within the respective domain or subject); non-repeatable — example … Optional; repeatable — note to entry (including note to term, letter symbol, graphical symbol, definition, context, non-verbal representation, example, a given language section of a multilingual terminological entry or the entire terminological entry) … Optional; repeatable — source of entire terminological entry (including source of term, letter symbol, graphical symbol, definition, context, non-verbal representation, example) or any language section of a multilingual terminological entry Optional (unless the terminological entry or a language section of a multilingual terminological entry is taken from an external authoritative source); repeatable additional information relating to the source, such as page number or clause number a All primary data categories except the data category “entry number” are repeatable by language and, therefore, apply to multilingual standards. Additional rules for terminological entries in a multilingual terminology standard are given in Clause 7. b All secondary data categories are optional except where they are crucial for disambiguation (…) and in cases where multilingual information is included in one terminological entry, in which case the primary data categories shall be complemented by a code for names of language in accordance with ISO 639, if necessary in combination with codes for names of countries in accordance with ISO 3166 or codes for names of scripts in accordance with ISO 15924. c For simplicity, only “term” is specified in Table 1 although other verbal designations, such as any existing synonymous terms, variants, full forms, abbreviated forms, homographs, antonyms, as well as equivalent terms in other languages are included under this data category name. 30 Christian Galinski, Blanca Stella Giraldo Pérez Content interoperability as a prerequisite for re-using and re-purposing items of structured content as learning objects in eLearning ANNEX 2 RECOMMENDATION ON SOFTWARE AND CONTENT DEVELOPMENT PRINCIPLES 2010 Formulated at the ICCHP 2010 and endorsed by ISO/TC 37 and other technical committees PURPOSE This recommendation addresses decision makers in public as well as private frameworks, software developers, the content industry and developers of pertinent standards. Its purpose is to make aware that multilinguality, multimodality, eInclusion and eAccessibility need to be considered from the outset in software and content development, in order to avoid the need for additional or remedial engineering or redesign at the time of adaptation, which tend to be very costly and often prove to be impossible. BACKGROUND In software development, globalization1, localization2 and internationalization3 have a particular meaning and application. In software localization they have been recognized as interdependent and of high importance from a strategic level down to the level of data modelling and content interoperability. In 2005 the Management Group of the ITU-ISO-IEC-UN/ECE Memorandum of Understanding on eBusiness standardization adopted a statement (MoU/MG N0221), which defines as basic requirements for the development of fundamental methodology standards concerning semantic interoperability the fitness for – multilinguality (covering also cultural diversity), – multimodality and multimedia, 1 Globalization refers to all of the business decisions and activities required to make an organization truly international in scope and outlook. G11N is the transformation of business, processes and products to support customers around the world, in whatever language, country, or culture they require. 2 Localization is the process of modifying products or services to account for differences in distinct markets. Therefore, L10N is an integral part of G11N, and without it, other globalization efforts are likely to be ineffective. The interdependence of G11N and L10N has also been coined glocalization. 3 Internationalization is the process of enabling a product at a technical level for localization. An internationalized product does not require remedial engineering or redesign at the time of localization. Instead, it has been designed and built from the outset to be easily adapted for a specific application after the engineering phase. Terminologija | 2012 | 19 31 – eInclusion and eAccessibility, – multi-channel presentations, which have to be considered at the earliest stage of – the software design process, and – data modelling (including the definition of metadata), and hereafter throughout all the iterative development cycles. The above requirements are a prerequisite for global content integration and aggregation as well as content interoperability. Content interoperability is the capability of content to be combined with or embedded in other (types of) content items and to be extensively re-used as well as re-purposed for other kinds of eApplications. In order to achieve this capability, software must support these requirements from the outset. The same applies to the methods and tools of content management – including web content management. R E C O M M E N D A T I O N Software should be developed and data models for content prepared in compliance with the above-mentioned requirements to facilitate the adaptation to different languages and cultures (localization) or new applications (re-purposing), the personalization for different individual preferences or needs, including those of persons with disabilities. These requirements should also be referenced in all pertinent standards. 32 Christian Galinski, Blanca Stella Giraldo Pérez Content interoperability as a prerequisite for re-using and re-purposing items of structured content as learning objects in eLearning