Project of Historical Textiles and Terms of Costume – Textilnet.dk

Проєкт з історичних текстильних виробів і термінів костюма — Textilnet.dk SUSANNE LERVAD Данський національний центр дослідження текстилю, Termplus Останніми роками в Данії ми працюємо над масштабним проєктом оцифрування історичних текстильних виробів і термінів костюма. Проєкт називається textilnet.dk і здійснюється переважно в Den Gamle By (Музеї просто неба) в Орхусі та Центрі дослідження текстилю у тісній співпраці з робочою групою дослідників з усієї країни. Більшість із них є членами академічної мережі Costume Network (www.dragt.dk), а деякі працюють у Центрі дослідження текстилю (CTR) Данського національного дослідницького фонду при Копенгагенському університеті. Цей дослідницький центр проводить міждисциплінарний аналіз численних унікальних данських текстильних колекцій — зокрема тканин, створених ткацтвом, від бронзової доби до сьогодення, у зіставленні з текстильними знахідками з Середземномор’я — особливо епіграфічними та іконографічними матеріалами. У Середземномор’ї збережені текстильні вироби трапляються рідко — за винятком кількох районів Єгипту. У проєкті textilnet.dk ми працюємо з колекціями, датованими 1600 роком і пізнішими, у данських музеях культури та дизайну, особливо з доробком двох кураторок текстилю — Ерни Лоренцен та Еллен Андерсен. Ми розробили класифікації та методи реєстрації. Ця перша класифікаційна модель і структура галузі забезпечили концептуальну основу для оцифрування колекцій різних музеїв. У Данії над текстильною термінологією ведеться дуже інтенсивна робота, а CTR проводить семінари й конференції з термінології, зокрема у співпраці з французькою мережею TOTh з термінології та онтології на тему вербального й невербального представлення текстильних термінів (матеріали конференції незабаром вийдуть друком), а також дві конференції з діахронічної термінологічної роботи від бронзової доби до першого тисячоліття н. е. 248 Susanne Lervad Project of Historical Textiles and Terms of Costume – Textilnet.dk Перша збірка матеріалів конференції Текстильна термінологія стародавнього Близького Сходу та Середземномор’я від третього до першого тисячоліття до н. е. (за редакцією Сесіль Мішель і Марі-Луїзи Нош, Oxbow Books, Оксфорд, 2010, ISBN 978-1-84217-975-8) — бестселер нашого центру; наклад у твердій палітурці розпродано, і тепер книжка доступна лише в м’якій палітурці. Це надзвичайний успіх для складної книжки на непросту тему. Марі-Луїза Нош, директорка Центру дослідження текстилю, і я написали для цієї серії мережі — матеріалів конференції TOTh 2011 року — статтю Вербальні та невербальні конфігурації текстилю: діахронічне дослідження. До інших заходів у сфері термінології належать майстер-класи для претендентів на стипендії Marie Curie ЄС; рівень успішності наших заявок високий. Наразі в центрі працюють дев’ять видатних міжнародних стипендіатів Marie Curie, і багато хто з них досліджує термінологію. Серед цих дослідників — Маттео Віго, Мігель Анхель Андрес-Толедо та Сальваторе Гаспа́; усі вони опублікували статті на цю тему в численних виданнях CTR, зокрема в бестселері 2010 року Текстильна термінологія. У бестселері Маттео Віго написав про термінологію льону в статті Льон у хетських інвентарних текстах, а Мігель Анхель Андрес-Толедо — статтю Деякі міркування про ведичну, авестійську та індоіранську текстильну термінологію; нарешті, Сальваторе Гаспа́ нещодавно написав про Мова текстилю: текстиль у (не)вербальній комунікації в стародавній Месопотамії. Упродовж наступних років CTR працюватиме над новими аспектами термінології. Докладніше про конференцію можна прочитати на ctr.hum.ku.dk у розділі «Conferences». А продовження книжки Текстильна термінологія стародавнього Близького Сходу та Середземномор’я від першого до першого тисячоліття до н. е. має вийти друком у 2015 році. Але повернімося до textilnet.dk. Спочатку робоча група Costume Network при Агентстві з питань культури присвятила певний час розробленню структури роботи та збиранню відомостей про різні способи реєстрації, що застосовуються в музеях дизайну й культури Данії (наприклад, у Den Gamle By (Музеї просто неба), Музеї дизайну Данії та Національному музеї Данії). У результаті проєкту було створено класифікацію, яка стала основою для роботи з додатковими термінологічними базами в інструменті «Termplus Manager». Terminologija | 2014 | 21 249 Категорії: – матеріали, – текстиль, – технології виробництва, – костюми та їхні різні частини, – поняття, пов’язані з оздобленням, і техніки оздоблення, – поняття, пов’язані з барвниками й техніками фарбування, та – стиль. Цю роботу задокументовано в матеріалах конференції Nordterm за 2009 рік, опублікованих на вебсайті FORVIR – blogs.cbs.dk/forvir – форумі знань із моделювання в державному секторі. З 2004 року робоча група textilnet.dk працює над досягненням мети, якої тепер вдалося досягти завдяки щедрому фінансуванню та гранту в розмірі 1,1 мільйона данських крон від Данського агентства з питань культури. Двоє працівників Den Gamle By (Музею просто неба) перевіряють слова й визначення в каталогах колекцій відомих дослідників текстилю. Усе оформлено у форматі, створеному робочою групою. Ми зазначаємо мову кожного терміна, формулюємо коротке визначення та надаємо ґрунтовне пояснення, а також змістовні цитати. Крім того, ми вказуємо період, оскільки значення термінів змінюються з часом. Для кожного поняття й терміна, який потрібно знайти, передбачено розділ із джерелами. У базі даних використовується MediaWiki — широко поширена система, добре відома майбутнім користувачам і, що чи не найважливіше в цьому контексті, така, яку можна оновлювати. ГОЛЬБЕРГ, ЩОДЕННИКИ, СТАРІ ЛИСТИ ТА ІНШІ ТЕКСТИ: Але навіщо оцифровувати текстильні терміни? Хіба зовсім неважливо, у що вірив Гольберг у своїх текстах 1700-х років, наприклад, у посланні про «harnieskensskjørter»? Проєкт і його мету пояснює Тове Маттіассен із Den Gamle By (Музей просто неба): «Невже це означає, що в середині 1700-х років жінки вбиралися в щось на кшталт обладунків? Уявляєш амазонок зі щитом і мечем. Але ні, іронічний коментар Гольберга про наймодніший одяг зовсім не про це. Йдеться про спідню білизну. Про різновид спідньої білизни, що змінює форму тіла так, що жіночих ніг не видно. У середині XVIII століття модними були широкі спідниці, укріплені овальними обручами, наприклад із гнучкого матеріалу — китового вуса. Спідниці утворювали на нижній частині тіла щось на зразок намету, а величні шовкові тканини суконь піднімалися й набували форми завдяки спідній спідниці. 250 Susanne Lervad Project of Historical Textiles and Terms of Costume – Textilnet.dk Робота з textilnet.dk ґрунтується на переконанні, що слова — це спадщина, яку слід зберегти для нащадків, аби майбутні покоління також могли розважатися завдяки почуттю гумору Гольберга або розуміти давні тексти про власну родину й усе інше, що стосується історичного одягу та текстильних термінів». І додає: «…частина моєї щоденної роботи кураторки — відповідати на запитання. Мені часто ставлять запитання про значення різних текстильних термінів і термінів, пов’язаних з одягом, генеалоги, письменники та інші музейні фахівці, історики літератури й усі, хто потенційно цікавиться цією темою. Нині оцифрування — це дуже ефективний спосіб ділитися знаннями з багатьма людьми, а не лише з тими, хто звертається із запитаннями безпосередньо. Оцифрування може відкрити шлях до залучення знань». ВАРІАНТНІСТЬ Заголовні слова в textilnet.dk наведено разом із різними варіантами їх написання. Один і той самий термін або назва тієї самої тканини можуть мати багато варіантів написання. Приклад словникових статей у термінологічній базі — «саржеве або полотняне переплетення» (данською: lærred). Для цього поняття буде дві статті, оскільки йдеться про два різні поняття — переплетення та виріб. Також буде подано схему або інше зображення, щоб невербально представити поняття й показати, як створюється візерунок, уникаючи плутанини між мовами. Найскладнішою частиною нашої роботи було врахувати всі варіанти назв матеріалів. Деякі поняття мають по 8–10 варіантів, і впорядкувати таке різноманіття було непросто, однак воно є наслідком широкої торгівлі текстилем та обміну ним (наприклад, Bielerfelderlærred, Arraslærred, Krefelderlærred тощо). Ще один приклад варіантності — волокно Abaka, назви якого в textilnet.dk мають такі варіанти: Abaka, abaca, abacca, abaca mendohamp, siamhamps і banantrævler. Інші приклади варіантності відображають історичний розвиток термінів: «giraftrusser» згодом стали «gamacher» (наприклад, «гетри») та «легінсами». Це три різні терміни, що позначають приблизно те саме поняття, але належать до різних періодів. Визначити джерела та довідкові видання було непросто, але тепер наприкінці кожної статті ми наводимо джерела й докладне посилання. Terminologija | 2014 | 21 251 Наразі ми маємо лише демонстраційну версію/прототип термінологічної вікі, але сподіваємося незабаром отримати фінансування для створення постійної повномасштабної термінологічної вікі. ЗОБРАЖЕННЯ ТА СЛОВА ПОВ’ЯЗАНІ Зображення та інші невербальні засоби комунікації допомагають нам краще розуміти речі, а textilnet.dk працює з подвійною цифровізацією, наприклад скануючи слайди зі зразками текстилю, зафіксованими в данських архівах і музеях магістеркою мистецтв (MA) Інгеборг Кок Клаузен у 1980-х роках. Деякі зображення були опубліковані раніше в книжці Зразки текстилю з данських архівів і музеїв, 1750–1975, виданій у видавництві «Borgen» у 1987 році, але багато зображень раніше не публікувалися. На textilnet.dk зібрано багато різноманітних текстильних термінів. Наразі ми вже співпрацюємо з дослідниками з багатьох країн, таких як Англія, Франція, Індія та Норвегія. Робоча група textilnet.dk також співпрацює з Данською мовною радою та Центром мовних технологій Копенгагенського університету, а також з їхнім проєктом DanNet — дослідницьким і розробницьким проєктом, що займається створенням данської лексичної семантичної мережі слів і платформи для її наочного представлення (cst.hum.ku.dk). ДОДАТКОВА ІНФОРМАЦІЯ: Процес оцифрування ґрунтується на матеріалах двох відомих і надзвичайно важливих данських дослідниць текстилю: • Ерна Лоренцен, чиї рукописні картотеки ми скануємо для textilnet.dk, була кураторкою Den Gamle By (Музею просто неба) у 1959–1979 роках і здобула ступінь доктора філософії, захистивши дисертацію Одяг мешканців Орхуса та його околиць у 1975 році. Її можна придбати в крамниці Den Gamle By (Музею просто неба). Читайте про Ерну Лоренцен: kvinf. DK./side/1597/BIO/336/origin/70. • Еллен Андерсен, яка була кураторкою Національного музею Данії та опублікувала кілька томів у серії Данські костюми. Мода в Данії. Читайте про Еллен Андерсен: www/KVINFO/page/597/bio/336/origin/170. ПОСИЛАННЯ НА ВЕБСАЙТ МЕРЕЖІ КОСТЮМА: www.dragtpuljen.dk http://ctr.hum.ku.dk 252 Susanne Lervad Project of Historical Textiles and Terms of Costume – Textilnet.dk ЧИТАЙТЕ БІЛЬШЕ ПРО TEXTILNET.DK: http://www.dragt.dk/orddatabase http://ctr.hum.ku.dk/otherprojects/danishcostumegroup/ http://www.kristeligt-dagblad.dk/artikel/422666%3aDanmark–Hvad-betyder-aal-i-stroemperne http://www.dragt.dk/assets/PDF-filer/SyddanskUniversitet20nov2008PUB.pdf Nordterm Proceedings 2009, Copenhagen: Establishing a term base of costume and textile concepts by Susanne Lervad (www.forvir.dk) Dury P., Lervad S., Nosch M.L. Вербальні та невербальні конфігурації текстилю — діахронічне дослідження у матеріалах TOTh 2011, Аннесі. Отримано 2014-07-05 Susanne Lervad Данський національний центр текстильних досліджень, Termplus Fruebjergvej 3, 2100 Копенгаген, Данія Електронна пошта: [email protected] Terminologija | 2014 | 21 253