Valentinai Skujiniai atminti

На пам’ять про Валентину Скуїню (1937.X.2–2015.IV.27) Серед болю, сліз, сміху — Багато життєвих стежок, Та всі вони натовпи людей Зведуть до спільного замку. (Путінас, вірш «Спільний замок», 1913 р.) СТАСІС КЕЙНІС Інститут литовської мови Опівдні 30 квітня 2015 року тіло видатної латвійської мовознавиці, найвідомішої й найпрацьовитішої термінологині останніх десятиліть Валентини Скуїні (Valentīna Skujiņa) було віддано землі її рідної Риги на Лісовому цвинтарі (Meža kapi). Серед численних букетів, що вкривали могилу, та вінків і кошиків, розставлених довкола, у спільному сяйві свічок виблискували й білі очі литовських троянд, привезених із Вільнюса нашими термінологинями Альбіною Ауксорюте та Анґеле Каулякене, чиї серця підказали подолати довгий шлях, щоб провести у вічність добру знайому литовських термінологів і колегу. В. Скуїня була видатною науковицею, плекала культуру рідної латиської мови й любила свою батьківщину. Будучи простою, доброзичливою, товариською, чудовою організаторкою, а також доброю співачкою та любителькою подорожей, вона мала безліч знайомих як на батьківщині, так і за кордоном. Нерідкою гостею вона 232 Stasys Keinys | Valentinai Skujiniai atminti (1937.X.2–2015.IV.27) бувало й у Литві: вона брала участь у конгресах балтистів, наукових конференціях, що відбувалися в наукових установах і вищих навчальних закладах, та в інших мовних заходах. Крім того, термінологів і фахівців із мовної культури країн Балтії об’єднували спільні теоретичні й методичні семінари, які з 1976 до 1990 року раз на два-три роки почергово проводили у Вільнюсі, Таллінні й Ризі; головною організаторкою двох семінарів, що відбулися в Ризі, була Валентина (звертатися одне до одного лише на ім’я було звичним не тільки на тих семінарах). Науковий шлях В. Скуїня розпочала ще під час навчання на останньому (п’ятому) курсі латиського відділення за спеціальністю «латиська мова і література» Латвійського університету, 1959 року, коли її прийняли на роботу до Інституту мови та літератури Академії наук Латвії. Після закінчення університету вона досить швидко отримала ділянку латиської термінології, робота над якою ніколи не завершувалася, а до неї додалася й мовна культура, що потребувала постійної уваги. Цей подвійний тягар В. Скуїня витривало несла понад п’ятдесят років, послідовно пройшовши в інституті службові щаблі від лаборантки до керівниці групи термінології та мовної культури, а після відновлення незалежності Латвії — до посади керівниці відділу термінології Інституту латиської мови. Водночас із 1961 року вона була науковою секретаркою Термінологічної комісії Академії наук Латвії, з 1992 року — заступницею голови, а з 1999 року — головою цієї комісії. Послідовно піднімався вгору й шлях В. Скуїні до наукового визнання. 1969 року вона захистила дисертацію кандидата філологічних наук «Tehnisko zinātņu terminu veidošana latviešu valodā» («Творення термінів технічних наук у латиській мові»). У теоретичній монографії, виданій 1993 року, Latviešu terminoloģijas izstrādes principi («Принципи опрацювання латиської термінології»), ґрунтовно розглянуто внутрішньомовні та міжмовні, а також стисло оглянуто позамовні засади створення й упорядкування термінології; у праці використано матеріали згаданої Термінологічної комісії за сорок років роботи (тридцять із них сама авторка вже пропрацювала в комісії), а також видані за цей час термінологічні словники різних галузей, бюлетені та інші видання. За цю фундаментальну узагальнювальну працю з латиської термінології того ж року В. Скуїні присвоїли ступінь докторки філологічних наук габілітованої. 1994 року В. Скуїню обрали членкинею-кореспонденткою Академії наук Латвії, а через три роки — дійсною членкинею академії (у 2000–2012 роках вона також була членкинею сенату Академії). Крім того, з 1995 року В. Скуїня була членкинею Міжнародного інституту термінологічних досліджень (IITF) у Відні та кількох інших латвійських і міжнародних установ. Terminologija | 2015 | 22 233 В. Скуїня була надзвичайно працьовитою й діяльною науковицею. Хоча головним напрямом її теоретичної та практичної роботи протягом усієї наукової діяльності була латиська термінологія, багато часу вона присвячувала культурі латиської мови, її утвердженню як державної та її якості (кілька десятиліть була членкинею комісій із державної мови), а також мові науки й фаховій мові. Масштаб наукової праці дослідниці легко збагнути, знаючи лише, що, крім згаданих дисертації та монографії, вона написала ще кілька важливих книжок — словник латинських і грецьких частин слів, уживаних у латиській мові (1999), дослідження словника Lettus (1638; це перший словник латиської мови), створеного діячем латиської писемності XVII століття Георгом Манселіусом, і похідних слів зі збірки Phraseologia Lettica (2006), пару книжок про латиську мову офіційного діловодства (1993; 1999, 2003, 2014), а в наукових виданнях і загальній періодиці опублікувала близько 600 наукових і науково-популярних (із мовної культури, термінології та інших галузей) статей і заміток (частину з них надруковано в литовських, австрійських, данських, естонських, канадських, російських, німецьких та інших виданнях, а також у міжнародній науковій періодиці). До речі, мабуть, активна співпраця з періодичною пресою та турбота про її мову сприяли тому, що мовознавицю В. Скуїню прийняли до Спілки журналістів Латвії. Внесок В. Скуїнії в латиську лексикографію величезний. Вона — одна з авторок першого однотомного нормативного тлумачного словника латиської мови (Latviešu valodas vārdnīca, перше видання 1987 року). Особливо плідно вона працювала над термінологічними словниками: її прізвище як авторки, співавторки, наукової редакторки, рецензентки або експертки зазначене приблизно у сімдесяти термінологічних словниках латиської мови з різних галузей; вона керувала укладанням великих словників з економіки й управління та педагогіки. Серед них варто згадати чималий тлумачний перекладний словник основних мовознавчих термінів, створений колективом під керівництвом В. Скуїнії (Valodniecības pamatterminu skaidrojošā vārdnīca, 2007), із відповідниками англійською, німецькою та російською мовами. Додамо, що чимало часу мовознавиця віддала підготовці бюлетенів із термінами різних галузей, рекомендованих Термінологічною комісією Академії наук, узгодженню стандартів Латвійської Республіки та іншій практичній термінологічній роботі. Про надзвичайну активність В. Скуїнії як науковиці свідчать її виступи на численних наукових конференціях як у Латвії, так і в інших країнах, організація конференцій, підготовка й редагування їхніх тез і матеріалів, а також збірників наукових статей. Дуже цікаво й, без 234 Stasys Keinys | Valentinai Skujiniai atminti (1937.X.2–2015.IV.27) сумніву, корисне не лише для латишів періодичне видання Термінологічної комісії Академії наук, присвячене практичним питанням термінології, — Terminoloģijas Jaunumi («Новини термінології»), яке В. Скуїня задумала й редагувала та яке видають із 2002 року. Нам давно потрібне таке видання чи хоча б виданнячко! До речі, відома латиська термінологиня з 1998 до 2012 року була також членкинею редакційної колегії нашого видання Terminoloģijos (книги 5–19). Свою місію термінологині й фахівчині з мовної культури протягом близько трьох десятиліть В. Скуїня виконувала також, допомагаючи вищим навчальним закладам Латвії — Латвійському університету, Лієпайській педагогічній академії (університету), Ризькому технічному університету та Латвійському сільськогосподарському університету. 1999 року в Лієпаї їй присвоїли звання професорки. Основними дисциплінами, які викладала педагогиня В. Скуїнія, були термінологія та мовна культура; час від часу вона також викладала фахову мову й стилістику. За заслуги в галузі латиської термінології та мовної культури В. Скуїнії, серед інших нагород, присудили премію Яніса Ендзелінса Академії наук Латвії (2001), премію Ойгена Вюстера Міжнародного центру термінологічної інформації (INFOTERM) (2006) і премію Академії наук Латвії та фонду акціонерного товариства «Grindeks»; останню — разом із почесним знаком «Золота сова» («Zelta pūce») (2007). Прощаючись із колегою, працівники Інституту латиської мови написали: «Від нас пішла видатна мовознавиця — славетна латиська термінологиня й теоретикиня термінознавства, авторка багатьох термінологічних словників, подвижниця мовної культури й мовної практики, щира й співчутлива колега, енергійна та працьовита людина, яка віддала своє життя латиській мові й народові». Добрим словом довго згадуватимуть чудову колегу, подругу й помічницю; термінологи Литви користуватимуться її працями з термінології, а друзі її термінологічної юності, за словами самого листа Покійної, довго сумуватимуть за нею. На жаль, як писав Вінцас Миколайтіс-Путінас (вірш «Фантазії III», 1925), Libera! — Libera! — ах, не повернеш до життя Того, кому в житті смерть панує, Того, кому схилені від сонця тіні чоло позначили хрестами скорботи. Terminologija | 2015 | 22 2 3 5