Tarptautinė mokslinė konferencija „Letonika ir kultūrų migracija“

Міжнародна наукова конференція Летоніка і міграція культур SOLVITA LABANAUSKIENĖ Інститут литовської мови 23–24 лютого 2015 року Інститут латиської мови Латвійського університету провів щорічну міжнародну наукову конференцію Letonika un kultūru migrācija, присвячену вшануванню 142-ї річниці від дня народження латиського мовознавця Яніса Ендзелінса (Jānis Endzelīns). Доповіді виголошувалися латиською, литовською, англійською та російською мовами. Доповідь пленарної частини першого дня була присвячена висвітленню діяльності Я. Ендзелінса у 1947–1950 роках. Латиська мовознавиця Sarma Kļaviņa (Kļaviņa) (Рига) розповіла про звинувачення, висунуті всесвітньо відомому балтистові в ігноруванні вчень «нового мовознавства», створеного прихильником марксизму, академіком Миколаєм Марром. Іна Друвієте (Druviete) (Інститут латиської мови ЛУ) ознайомила з рішенням Сейму Латвійської Республіки 2014 року доповнити вступом (так званою преамбулою) Конституцію Латвійської Республіки 1922 року, у якому викладено конституційні цінності. Фахівець з ономастики Ojāras Bušas (Ojārs Bušs) (Інститут латиської мови ЛУ) коментував тлумачення походження назв деяких міст Латвії (Пріекуле, Стайцеле, Віляка). Ріхардс Балуодіс (Rihards Balodis) та Інара Опмане (Ināra Op mane) (Інститут математики та інформатики ЛУ) надали інформацію про можливості, які пропонують послуги комп’ютерних ресурсів їхнього інституту. Доповідь про запозичення та успадковані слова слов’янського походження в латиській мові виголосив Ігор Кошкінс (Igors Koškins) (Факультет гуманітарних наук ЛУ); увагу було зосереджено на ономасіологічному аспекті та історичних латиських словниках. Заїга Ікере (Ikere) (Даугавпілський університет) виголосила доповідь на тему «Тлумачення конотацій у мовознавстві та комунікативна цінність слова bāleliņš [«хлопчику, конюшинко» – S. L.]». Це слово є фольклорним поетизмом, який у мові засобів масової інформації, вживаючись саркастично, набув зневажливого відтінку. Авторка доповіді навела приклади вживання згаданого слова, що демонструють емоційну експресивність. Terminoloģija | 2015 | 22 223 Згодом робота тривала у двох секціях. У першій секції більшу увагу приділили лексикології та термінології. Сандра Гайгалайте (Вільнюський університет) у доповіді «Просторове значення литовського прийменника per і латиського прийменника pār» представила значення зазначених прийменників, установлені на основі зібраного матеріалу. У доповіді Анітри Розе (Roze) (Інститут латиської мови ЛУ) розглянуто походження назви кольору pilka, перші випадки її фіксації в латиських лексикографічних джерелах (від XVII ст.), а також показано особливості її відображення у словниках сучасної мови та в мовному вжитку. Саніта Лаздиня (Lazdiņa) (Резекненська вища школа), провівши соціолінгвістичне дослідження, прагнула з’ясувати мовну ситуацію та вживання мов у латвійському прикордонні з Естонією. Аіда Чижикайте в доповіді «Вираження часу у фразеології», використовуючи Литовський словник фразеологізмів, розглянула, як фразеологізмами виражається час, чи придатна фразеологія загалом для вираження часу, його плину та окреслення людського буття в часі у прямому або переносному значенні. Маріс Балтиньш (Māris Baltiņš) (Державний мовний центр) розповів про внесок Латвійського університету за роки його діяльності у 1919–1944 роках. Метою доповідача було оцінити, як працівники університету, зайняті в освітній діяльності, змогли протягом перших 25 років його існування повністю забезпечити навчальний процес, а також створити й удосконалити систему термінів своєї галузі. Доповідачка з Литви Альбіна Ауксорюте (Інститут литовської мови) досліджувала роботу Термінологічної комісії від 1951 року до кінця 1971 року, коли при Президії АН Литовської РСР було створено Термінологічну раду. Було наголошено, що за роки діяльності Термінологічної комісії закладено основи подальшого успішного впорядкування литовської термінології, сформувалися форми та методика цієї роботи, які збереглися й надалі розвиваються. Солвіта Штекерхофа (Вентспілська вища школа) розповіла про розвиток мови кримінального права та її термінологію під впливом російської й німецької правових культур у першій латиськомовній газеті XIX століття «Pēterburgas avīzes» («Петербурзькі газети»). Доповідь Анни Вулане (Anna Vulāne) (Факультет педагогіки, психології та мистецтва ЛУ) була присвячена термінології дидактики латиської мови. Доповідачка наголосила на значних змінах у системі освіти Латвії, що розпочалися наприкінці XX століття, та розглянула терміни, якими поповнилися навчальні матеріали й методичні видання (пунктирна дискусія, активні нотатки, картки Проппа, бінго, змійка та ін.), серед яких були як вдало створені чи перекладені, так і менш придатні для навчального змісту. В останній доповіді першої секції, яку представила Даце Стрелевіца-Уошиня (Dace Strelevica-Ošiņa) (Інститут латиської мови ЛУ), йшлося про термінологію мовознавства як стилістичний засіб, що застосовується в поезії. 224 Solvita Labanauskienė Tarptautinė mokslinė konferencija Letonika ir kultūrų migracija У другій секції Ренате Силиня-Піньке (Renāte Siliņa-Piņķe) (Інститут латиської мови ЛУ) розглянула лексичні германізми. Вона також оглянула структуру бази даних, що створюється, її джерела та порушила кілька актуальних проблем. Представниця Вищої школи економіки та культури Юлія Габранова розглянула зв’язки між білоруською та латиською мовами і їхні перспективи в латиському мовознавстві. Вона зазначила, що білоруська мова має незначне значення в Латвії, а проведене анкетування показало: порівняно із ситуацією на початку XX століття молоде покоління Латвії вже мало володіє цією мовою. Мовознавиця Інституту латиської мови ЛУ Брігіта Бушмане (Bušmane) представила назви галушок слов’янського походження (kliockas ir zacirka та їхні варіанти) в латиських говорах. Гостя з Польщі Малгожата Острувка (Małgorzata Ostrówka) (Інститут славістики) розповіла про надгробні написи в Латгалії (Резекне та Краславі), які свідчать про наявні культури й мови. Доповідь «Імена латишів Литви: граматичне оформлення та їхня варіантність за даними Реєстру населення ЛР» виголосила Дайва Сінкявічюте (Вільнюський університет). За її словами, латишам, які мають громадянство Литовської Республіки, найчастіше давали одночленні імена, граматично оформлені по-різному: одні мають звичні для литовської мови закінчення, наприклад, Oskaras, Rimantas; інші — без закінчення, наприклад, Vaclav, Žigurd; ще інші записані з характерним для латиської мови закінченням -s, наприклад, Aivars, Edgars. Проміжне становище посідають імена на -is, наприклад, Arnis, Janis, характерні для латишів і сумісні з литовською мовою. Директорка Інституту латиської мови ЛУ Ілга Янсоне (Jansone) розповіла про те, як у 1826 році, коли селяни отримували прізвища, виникла невелика семантична група прізвищ, основу якої становив інший антропонім. Санда Рапа (Інститут латиської мови ЛУ), розповідаючи про десемантизацію в латиській топонімії, згадала часткову й повну десемантизацію та трансемантизацію. Гостя з Інституту регіоналістичних досліджень Резекненської вищої школи виголосила доповідь про мовний образ багатокультурного й багатомовного латвійського міста Даугавпілса у XIX–XXI століттях (тобто про інформацію про місто та його мешканців, розмаїття подій і процесів, а також мовну ситуацію, мовні навички громадян, історію культури окремих місцевостей і соціально-економічне становище). Беатрісе Рейдзане (Beatrise Reidzāne) з Інституту літератури, фольклору та мистецтва ЛУ представила дослідження, у якому об’єктом обрано вовка й ведмедя у народних піснях, зважаючи на те, що це популярні персонажі в усіх споріднених європейських мовах. Другий день конференції розпочала Ієва Фибіга (Fībiga) (Ризька класична гімназія). Вона розглянула мову медицини та її розвиток у Стародавній Греції. За її словами, тексти на медичну тематику можна вважати частиною античного світу Terminoloģija | 2015 | 22 225 науковими текстами (якщо порівнювати їх, скажімо, з поетичними чи епічними текстами). Саме в них трапляються поняття, що згодом стали основою термінів сучасної медицини. Тему медичної термінології продовжила Пальміра Землевічюте (Інститут литовської мови). Вона оглянула перше литовське періодичне медичне видання, яке з’явилося лише в першому десятилітті XX століття. За словами доповідачки, ентузіазм і самовідданість литовських лікарів, які писали в журналі Medicina ir gamta, їхнє піклування про чистоту й литовський характер своєї професійної мови, а також утвердження живої мови як головного джерела термінології могли б стати гарним прикладом для сучасних фахівців із медичної термінології, до якого варто прагнути. У доповіді Бронюса Маскулюнаса (Шяуляйський університет) розглянуто вживання діакритичних знаків голосних в одному з найбільших литовських видань XVI століття — так званій Postilėje Якуба Моркуна, що вийшла друком 1600 року. Це переклад литовською мовою збірки проповідей польського реформатора Миколая Рея. Підсумовуючи, науковець дійшов висновку, що всі розглянуті графеми в Postilėje Я. Моркуна вживаються досить непослідовно й спорадично. Я. Моркунас видавав переважно польські книжки, а литовською, імовірно, видав лише згадану тут, тож це може бути однією з причин непослідовності правопису в Postilėje. Доповідь із фонетики («Класифікація монофтонгів латиської та литовської мов») виголосили Юргіта Ярославене (Інститут литовської мови) та Юріс Григор’євс (Grigorjevs) (Інститут латиської мови LU). За їхніми словами, у доповіді розглянуто акустичні параметри, запропоновані різними авторами й застосовувані для визначення розрізнювальних акустичних ознак; універсальність їхнього використання порівнюється не лише для класифікації голосних литовської та латиської мов, а й інших мов. Інесе Індрічане (Inese Indričāne) та Йоліта Урбанавічене (Інститут литовської мови) розповідали про спектральну характеристику вибухових приголосних. За їхніми словами, це дослідження є новаторським, оскільки в ньому порівнюються дані спектрального аналізу вибухових приголосних латиської та литовської мов за тією самою, попередньо узгодженою методикою. Післяобідню частину конференції розпочав Маріс (Māris) Куліс (Інститут філософії та соціології LU). Він представив ідеї італійського філософа й ритора Джамбаттісти Віко, які привертають увагу до впливу мови на суспільство, цивілізацію та державу. Ієва Елсберга (Латвійський університет), Сандра Калниня (Kalniņa) (Вентспілська вечірня середня школа) та Лаура Рітенберга (Рига) обговорили сучасне тлумачення понять мовне середовище і мова середовища. Андріс Гіршс (Hiršs) (Інститут філософії та соціології LU) розмірковував про те, що означала мова в метафізиці персоналістів Тарту. Доповідь Майї Бреде (Brēde) (Факультет гуманітарних наук LU) була присвячена мовним елементам, 226 Solvita Labanauskienė Tarptautinė mokslinė konferencija Letonika ir kultūrų migracija що виражають невпевненість, припущення (наприклад, здається, гадаю). Проаналізувавши матеріали різних дискусійних передач, доповідачка констатувала, що це невід’ємна частина розмов, яка виявляє не лише сумнів мовця, а й звичайну звичку. Після кавової перерви в доповідях розглядали питання лексикографії та літератури. Санта Єране (Jērāne) (Інститут латиської мови LU) досліджувала досі менш вивчені аспекти структури словників. У доповіді оглянуто не лише традиційні макро- й мікроструктуру, а й згадано мегаструктуру (англ. megastructure), гіперструктуру (англ. hyperstructure), структури доступу (англ. access structures), структури адресації (англ. addressing structures), структуру розподілу інформації (англ. data distribution structure) тощо. Про литовські й латиські синонімічні та варіантні назви рослин у словнику Міколаса Мєжиніса Lietuviszkai-latviszkai-lenkiszkai-rusiszko розповіла Солвіта Лабанаускене (Інститут литовської мови). Вона з’ясувала, що виявлені литовські назви рослин поширені як в аукштайтських, так і в жемайтських говірках, тож, імовірно, М. Мєжиніс збирав назви рослин із живої мови, працюючи в різних місцевостях Литви та Латвії. Аста Мітке́вічене (Інститут литовської мови) розглянула назви літературних жанрів і видів творів у працях з литовського літературознавства 1918–1940 років. Дослідниця обговорила однослівні назви літературних жанрів і видів творів, уживані в міжвоєнний період (за часів незалежної Литви) у книжках, виданих литовською мовою з теорії літератури, історії литовської літератури, загальної та зарубіжної історії літератури. Завершальна доповідь конференції Регіни Квашите (Шяуляйський університет) була присвячена литовській версії книжки латиської письменниці Анни Саксе (Anna Sakse) Pasakos apie gėles. Вона звернула увагу на мовні відповідники й особливості перекладу латиських літературних казок литовською мовою. Директорка Інституту латиської мови LU І. Янсоне говорила про Я. Ендзелінса як про науковця, який дбав про наукову мову та її систему. Вона побажала досягати цього й кожному учасникові конференції. Збірник тез доповідей цієї конференції опубліковано в інтернеті. Отримано 2015-08-14 Солвіта Лабанаускене Інститут литовської мови вул. П. Вілейшіо, 5, LT-10308 Вільнюс Електронна пошта: [email protected] Terminologija | 2015 | 22 227