Nuo „nuriebalinimo“ iki „nuprasminimo“: teikyba ir vartosena

Від знежирення до позбавлення сенсу: рекомендації та вживання ALVYDAS UMBRASAS Інститут литовської мови КЛЮЧОВІ СЛОВА: словотвір, значення усунення, нормування мови, вживання, помилка У статті розглядаються похідні з префіксом nu- та суфіксом -inti (-inimas), що виражають усунення певної речовини (на яку вказує корінь). Такі похідні вже мають значну традицію виправлення, однак принаймні деякі з них є стійкими у вживанні, тому було вирішено розглянути історію виправлень і рекомендацій та сучасний стан. Мета — показати погляди мовознавців щодо цих похідних, розвиток норм у словниках і оглянути сучасне вживання та його (не)відповідність кодифікації, а також звернути увагу на можливі зміни кодифікації. Найзручнішим джерелом для збирання даних про сучасне вживання є Текстовий корпус сучасної литовської мови (DLKT), укладений Центром комп’ютерної лінгвістики Університету Вітовта Великого. Він охоплює понад 140 мільйонів слів, ужитих у текстах різних галузей кінця XX — початку XXI століття (приблизно від 1991 до 2008 року): як у наукових і спеціалізованих текстах, так і в публіцистиці для широкої аудиторії, художній літературі тощо. Оскільки це опубліковані тексти, імовірно, вони були відредаговані або принаймні мінімально впорядковані. Тому в дослідженні вирішено спиратися на DLKT, адже цей корпус може показати середній рівень сучасної писемної мови на межі століть (даних другого десятиліття цього століття він поки що не містить). Зібрані дані (загалом у DLKT знайдено близько 80 дієслів потрібної моделі або їхніх абстрактних іменників, загальна кількість уживань яких становить близько 3500) згодом також зіставлено з уживанням на одному з найпопулярніших новинних сайтів lrytas.lt (там знайдено понад 2600 публікацій зі словами, відібраними з DLKT; технічної можливості дізнатися загальну кількість уживань слів немає, але зрозуміло, що в одній публікації може бути не один випадок уживання). Сайт працює з 2006 року, тож частково відображає мову інтернет-медіа останніх десяти ро- 120 Alvydas Umbrasas | Nuo nuriebalinimo iki nuprasminimo: teikyba ir vartosena ків (деякі статті, опубліковані на сайті, передруковано з інших медіавидань; за потреби кілька прикладів у статті взято також з інших джерел). Використовуючи пошукові можливості DLKT, для дослідження намагалися зібрати якомога різноманітніші дані й виявити семантичні та/або структурні закономірності, а також кількісні тенденції. РОЗВИТОК НОРМУВАННЯ Пів століття тому Казимірас Гайвеніс був, мабуть, першим, хто заговорив про випадки, коли «префіксові nu- у дієсловах і віддієслівних іменниках намагаються надати узагальненого значення усунення речовини, позначеної коренем слова» (Gaivenis 1964: 29). Пишучи про термінологізацію словотвірних афіксів, він шкодував, що значення усунення з наукової преси потрапило до кількох тогочасних словників у формах nuriebinti, nuriebinimas. Він аргументував так: «віддієслівний іменник nuriebinimas утворений від дієслова nuriebinti, а останнє — від прикметника riebus. Такому типу прикметникового дієслова префікс nu- зазвичай надає значення надмірності дії, вираженої безпрефіксною формою (пор. nustorinti, nutirštinti, nurūgštinti, тобто зробити надто (= занадто) товстим, густим, кислим)» (там само). Отже, nuriebinti мало б означати «зробити надмірно жирним», а не «усунути жир». Водночас К. Гайвеніс звернув увагу, що «переклад термінів обезжиривание, Entfettung або degreasing словом nuriebalinimu (за аналогією з подібними “модними” новотворами nuanglinimas, nusilicinimas, nusierinimas, nupeleninimas тощо) також сумнівний» (Gaivenis 1964: 29–30). Він пропонував для вираження значення усунення вживати словосполучення зі словом pašalinti (наприклад, pašalinti sierą, pašalinti pelenus) або, якщо є, спеціальні дієслова (наприклад, не nuplaukinti, а nuplikinti). За кілька років і Антанас Балашайтіс пропонував перекладати обезболивание не як nuplaukinimas, o plaukų pašalinimas, а замість savaiminio dirvos nukenk-sminimo радив уживати dirvos apsivalymas. Він також пояснював, що «російське обезболивание не слід перекладати як nuskausminimu, оскільки відповідно до дієслова apmarinti — “зробити нечутливим, приспати” — маємо звичні вислови ligonio apmarinimas prieš operaciją, vietinis ar visuotinis apmarinimas, apmarinamieji vaistai» (Balašaitis 1969: 9–10). Аргументували тим, що «в кожній мові новотвори утворюються за законами словотвору цієї мови», і потрібно «дотримуватися словотвірних тенденцій литовської мови» (там само). 1 В оригіналі немає курсиву й розрядки. Terminologija | 2016 | 23 1 2 1 Невдовзі розгляд матеріалу з похідними на nu- зі значенням усунення матеріалу або властивості продовжив і Альбертас Росінас: «Думка, що такі утворення (пор.: nušarminti, nuvandeninti, nuskausminti тощо) не суперечать законам словотвору литовської мови й усім зрозумілі, мабуть, не безсумнівна. З погляду словотвору (синтаксису) вони бездоганні. Однак для творення нового слова самих словотвірних правил недостатньо; необхідно зважати на лексичні функції елементів цього слова» (Rosinas 1971: 15). Спираючись на К. Гайвениса, він також стверджував, що nuriebinti у значенні усунення жиру — невдалий калькований переклад, що в живій мові префікс nu- надає прикметниковим дієсловам значення надмірності (nukietinti «зробити надто твердим») або в деяких випадках (nuaštrinti, nugražinti) начебто надає значення позбавлення властивості, але «виражає протилежність силі, інтенсивності й наслідку дії (бажаючи зробити гострим, гарним, так або настільки гострили, що воно стало зовсім негострим, зовсім некрасивим)» (там само). Дієслова nuplaukinti «видалити волосся», nudruskinti «видалити сіль», nužievinti «видалити кору», nukalkinti «видалити вапно» він також називає «модними» й каже, що в живій мові дієслова від іменників із nu- мають інші значення (nuauksinti «пофарбувати в золотий колір», nuspalvinti «пофарбувати», nuskiedrinti «накидати трісок»), що «якщо німецьке дієслово entha(S) на початку десятиліття у другому виданні словника, що вийшло після згаданих статей (DLKŽ2 1972), не поспішають вилучати ці слова, а, навпаки, трохи виправляють тлумачення наявних2 і додають чимало нових: nudruskinti «видалити сіль», nudujinti «видалити гази», nukalkinti «видалити вапно», nukenksminti «зробити нешкідливим», nuriebalinti «видалити жир», nusakinti «злити смолу», nuvandeninti «видалити воду, вологу». Біля більшості з них (крім nuasmeninti, nubuožinti, nusakinti) додано позначку spec. Невдовзі після виходу словника один із членів його редакційної колегії Йонас Паулаускас, говорячи про проблеми словника, зазначив, що в ньому є слова, «позначені скороченнями spec. або knyg., які вказують, що слово, хоч і невдало утворене (або йому надано незвичне значення), усе ж уживається в певних галузях, де немає відповідників із правильнішим словотвором або вони непопулярні» (Paulauskas 1974: 42). Серед інших прикладів він згадує також nudruskinti, nudujinti, nuvandeninti і каже, що «для подальшого унормування лексики таким словам слід було б знайти прийнятніші відповідники» (там само). Згадка про «прийнятніші відповідники» можливо передбачала однослівні засоби вираження, адже рекомендації редакторів збігалися з тлумаченнями слів у словнику. Щодо рекомендацій nukenksminti, nuriebalinti тощо сумнівався і Вітас Лабутіс; він казав, що, схвалюючи недостатньо досліджене мовне явище, мові, мабуть, можна зашкодити більше, ніж стримуючи його поширення силою традиції (Labutis 1973: 75). Та все ж словник було видано, і його норми не могли не вплинути на вживання. Хоча в другому виданні Dabartinės lietuvių kalbos žodyno було рекомендовано чимало слів розглядуваної моделі, мовознавці й далі виправляли їх у своїх працях. У першому виданні Kalbos praktikos patarimų щодо похідних із префіксом nu- зазначалося, що краще — це «слово з іншим коренем, що виражає втрату чогось» (KPP1 1976: 159). Було сформульовано настанову щодо заміни кореня, проте в конкретних прикладах корінь часто не змінювали; здебільшого пропонували вживати словосполучення зі словами того самого кореня: nudruskinti (– pašalinti druską (–as)), nukenksminti (– padaryti nekenksmingą, pasterizuoti), nuplaukinti (– pašalinti plaukus), nupeleninti (– pašalinti pelenus), nuriebinti, nuriebalinti (– pašalinti riebalus, suliesinti), nuvandeninti (– pašalinti vandenį, padaryti sausą), nužmoginti (– dehumanizuoti, (su)barbarinti). До деяких із цих виправлюваних слів також додано позначку dirbt., що означа- 2 Nuasmeninti «1. позбавити особистої відповідальності. 2. позбавити особистих якостей, уподібнити»; nubuožinti «у період колективізації — відібрати в куркулів засоби виробництва й землю» (DLKŽ2 1972). Terminologija | 2016 | 23 123 ючи, що це штучне слово. Лише щодо nužievinimo staklės не сказано, що його краще не вживати, а виправлення суворе (n. dirbt. — штучне слово, непридатне для вживання); натомість пропонується žievės lupamosios, žievi-lupės staklės, žievialupė3 (KPP1 1976: 159–163). По суті те саме повторено й у другому виданні порад, що вийшло приблизно через десятиліття; лише вилучено слово nupele-ninti (можливо, його вважали вже неактуальним), але додано4 numėsinti (– pašalinti mėsą, kaišti) (KPP2 1985: 171–176). Слова виправляли не категорично, а з позначкою краще, можливо, тому, що тодішній Dabartinės lietuvių kalbos žodynas допускав їх уживання. Деякі редактори, обговорюючи слова згаданої моделі та відносячи їх до ненормативних, водночас зазначали, що «в сучасному вжитку є слова такого типу, яких немає в DLKŽ, але вони цілком могли б мати там такі самі права. Наприклад, nužievinti немає, але воно таке саме, як і nudruskinti»; і пояснювали, нагадували, що «є така домовленість мовознавців — суворо не виправляти те, що подано як норму в граматиках і словниках сучасної мови» (Paulauskienė, Tarvydaitė 1986: 31). Існували думки, що Kalbos praktikos patarimai, виправляючи слова, наведені в DLKŽ, збивають користувачів з пантелику: їм стає незрозуміло, на що спиратися; пропонувалося, щоб у рекомендаціях «дотримувалися п р е з у м п ц і ї п р а в и л ь н о с т і: усе, що було узаконено в попередніх нормативних виданнях, необхідно вважати правильним, доки його х и б н і с т ь не буде п у б л і ч н о і беззаперечно доведена» (Girdenis, Rosinas 1977: 70). На цю критику відповіли, що зміни норм у DLKŽ «також ніде п у б л і ч н о не доводилися» (Pupkis, Zinkevičius 1978: 51). Аргументи на користь виправлення похідних розглядуваної моделі формулювали по-різному. Найчастіше закидали семантичні проблеми та вплив інших мов. Це видно й із уже наведених цитат К. Гайвениса й А. Росіна; про це говорили й інші мовні редактори, виправляючи похідні з невідповідним префіксом: «префікс надає значення, яке не може виразити поняття, що його хочуть передати цим словом. Усі ці слова є кальками, до яких префікс додано за словотвірними законами інших мов»; слова «не вживаються в діалектах і не мають міцніших традицій у працях, написаних кращою мовою» (Pupkis 1980: 124). Було помічено модель- 3 Teikiniai pasiūlyti Jono Klimavičiaus (žr. Klimavičius 1974: 19). Vietoj nužievinimo mašina vėliau dar buvo siūloma žieviasukė (Gerulaitis, Lūkenas 1983: 35). 4 У Kalbos kultūra вийшла окрема стаття, у якій розглядали, як назвати операцію, що виконується під час обробки шкір і хутра та полягає у видаленні залишків м’яса й жиру та всього підшкірного шару. Замість слів numėsinti, mėzdruoti, які вживалися, запропонували рекомендувати kaišti, а також похідні kaišiklis, kaišenos, kaišumas, kaišykla тощо (Kinderys 1982: 47–49). 124 Alvydas Umbrasas Nuo nuriebalinimo iki nuprasminimo: teikyba ir vartosena Системність словотвору: «Це не що інше, як кальки, що виникли внаслідок аналогії з російською мовою. Під дією такої словотвірної аналогії кальки часто утворюються серіями, тобто калькується не окреме слово, а певний словотвірний тип» (Kaulakienė 1992: 9). Зазначено двозначність деяких дієслів, наприклад, nukalkinti (Kinderys 1982: 48). Звертали увагу й на формальну структуру слова: «більшість цих слів не вживається без префікса (наприклад, немає слова kenksminti), тому вони не підходять і з префіксом nu- <...>: замість них слід уживати словосполучення» (Piročkinas 1990: 70). Змішане словотворення вважали небажаним: «Незвично утворювати дієслова від іменників, додаючи складний словотвірний формант (префікс і суфікс одночасно). <...> Якби існували дієслова *druskinti, *žievinti, *vandeninti5, було б зрозуміло, що префікс nu- вжито правильно (пор. vilkti – nuvilkti, lupti – nulup­ti). Але їх немає. Отже, nužievinti пов’язане зі žieve, nudruskinti з druska, nuvandeninti з vandeniu. А від іменників дієслова з префіксами не утворюються. Отже, очевидно, що nužievinti відразу отримало префікс nu- і суфікс -inti, який утворює дієслово від іменника» (Paulauskienė, Tarvydaitė 1986: 30–31). Іноді просто дорікають за штучність: «Оскільки слова nuvandeninimas, nuvandeninti є штучними, для зневодненого м’яса <...> краще підходить термін nusausinta mėsa» (Montvilienė 1978: 38). Оцінювали довжину засобів вираження: «Одне слово зручніше за два, але якщо воно утворене неправильно, то два кращі за одне» (Nemickaitė, Paulauskienė 1984: 22). Аргументували, що «краще чуже слово, ніж погано викована “своя”» (Būda 1973: 164). Вдавалися й до іронічних образних аргументів, наприклад, що kirpykla — це не пункт для змивання волосся чи збривання бороди (Kinderys 1982: 49). Той, хто переглядає мовні публікації восьмого й дев’ятого десятиліть минулого століття, іноді помічає певну невпевненість щодо розглянутих похідних nu- + -inti (-inimas). Пранас Кнюкшта не береться оцінювати похідні й зазначає, що «новий словотвірний тип, будучи стандартним і легко пристосовуваним до різних галузей, а також підтримуваний моделлю російської мови з обез-, виявився зручним і життєздатним та поступово починає пускати коріння в науковому стилі й термінології» (Kniūkšta 1980: 29); згодом, розглядаючи публікації Kalbos kultūros, підсумовує: «Запропоновані мовознавцями для цієї мети словосполучення (pašalinti riebalus тощо) не задовольнили користувачів тих похідних, 5 У LKŽe подано druskinti, žievinti, vandeninti, однак у багатьох похідних такого типу з nu- цілком обґрунтовано можна вбачати змішане словотворення. Terminologija | 2016 | 23 125 наведені лінгвістичні аргументи не подіяли. Відчуту потребу в нових словах і давні способи вираження, які захищають мовознавці, не вдається узгодити без труднощів. Як вихід із проблеми шукають міжнародні слова: nuasmeninti – dehumanizuoti, nuskausminti – anestezuoti, є також degazacija, degazuoti, але загалом вони проблеми не розв’язують. Словом, триває боротьба, в якій мовознавці зі своїм поглядом змушені відстрілюватися з оборонних окопів (аби префікс nu- не захоплював нових територій)» (Kniūkšta 1986: 33). Арнольдас Пірочкінас виправляє слова розглядуваної моделі, наприклад, nuplaukinti (= pašalinti plaukus, nuskusti, nukirpti plaukus), nužievinti (= pašalinti, nulupti žievę), nužmoginti (= dehumanizuoti, paversti ne žmogumi), але водночас додає, що «мовознавцям усе ж варто ретельно дослідити статус дієслів цієї групи в ЛК [літературній мові]: їх надто багато, часто вони потрібні мові, а зрештою, можливо, знайшовся б і якийсь мовний аргумент, що виправдовує їх уживання. Але доки цього не зроблено, суспільству слід уникати їх уживання» (Piročkinas 1990: 70). Ангеле Каулякене безсторонньо відносить технічні терміни nuanglinimas (рос. обезуглероживание, нім. Kohlenstoffentziehung), nuriebalinimas (рос. обезжиривание, нім. Entfettung) тощо до кальок, адекватних з погляду словотворення і здебільшого адекватних семантично (Kaulakienė 1979: 147); згодом каже, що вони ненормативні й мають замінюватися прийнятнішими відповідниками (Kaulakienė 1985: 71), проте визнає, що, будучи стандартними й легко пристосовуваними, вони сприяли появі нового словотвірного типу, який є зручним і «поступово починає пускати коріння не лише в термінології фізики, а й інших галузей науки. Однак зручність цього типу можна було б частково виправдати лише гнучкою стабільністю, бо в іншому разі такий словотвірний тип навряд чи може бути семантично мотивованим» (Kaulakienė 1988: 132). Наведено посилання на джерело, де lankstus stabilumas пояснюється як «функційно мотивована, доцільна зміна норм, постійна здатність норми якнайкраще пристосовуватися до потреб і цілей суспільства» (Pupkis 1980: 24). Отже, з одного боку, слова розглядуваної моделі виправляли, а з іншого — іноді замислювалися про їхню потрібність і можливе виправдання. Зважаючи на різні оприлюднені виправлення, термінологи Інституту литовської мови не оминули увагою похідні nu- + -inimas, спільно укладаючи Terminologijos taisymai, що вийшли на початку відновленої незалежності. Nupeleninimas, nuplauk inimas, nuriebalinimas, nuriebinimas, nusierinimas позначено як кальки й суворо виправлено на словосполучення зі словом (pa)šalinimas (TT 1992). Поряд із ними деякі похідні виправлено більш ніж одним спосо- 126 Alvydas Umbrasas Nuo nurie balinimo iki nuprasminimo: teik yba ir vartosena бом: nuskausminimas (= anestezavimas, skausmo (pa)šalinimas), nuvandeninimas (= 1. vandens (pa)šalinimas; 2. vandens atskyrimas, dehitratavimas), nužievinimas (= 1. žievės lupimas; 2. žievės skutimas). Додано також актуальні для лісового господарства й сільського господарства nusparninimas (= skristukų paisymas), nusparnintuvas (= skristukų paisiklis). Важливий крок у нормуванні похідних розглядуваної моделі було зроблено під час підготовки третього видання Словника сучасної литовської мови (DLKŽ₃ 1993), до якого значною мірою долучилися термінологи. У ньому узагальнено майже тридцятирічний досвід виправлення похідних із суфіксом nu- + -inti, уживаних у значенні усунення, а похідні, включені до DLKŽ₂ 1972, nudruskinti, nudujinti, nukenk smin ti, nuriebalinti, nusakinti, nuvandeninti, було вилучено. Було вилучено також дієслово nuskausminti, яке наявне ще від DLKŽ₁ 1954. Nukalkinti залишили, але змінили його значення: замість «видалити вапно» додали «посипати вапном»; також додали актуальне в розглядуваній системі слово nurūgštinti зі значенням «зробити надто кислим» (друге значення в LKŽe — «видалити кислоти»). Зникло й nubuožinti, наявне ще від DLKŽ₁ 1954, але воно набуло іншої форми — було змінено префікс; як історизм додано išbuožinti — «відібрати в заможних селян засоби виробництва та землю». Дієслово nuasmeninti, однак, залишили. Такий стан зберігся і в пізніших друкованих та електронних виданнях DLKŽ, тож можна сказати, що третє видання було найвирішальнішим. Похідні nu- + -inti (-inimas) виникли у фаховому вжитку. Перегляд старих термінологічних словників виявляє також похідні, яких, здається, коректори в радянський період не згадували, наприклад: nudumblinimas (рос. отмучивание) «осадження глинистих частинок» MTŽ 1960 (похідне є також у GFGTŽ 1956; ChŽ 1960), nuazotinimas (англ. denitration) ALKPŽ 1958, nuklijinimas6 (рос. обесклеивание) RLKPŽ 1959, nusluoksninimo plyšiai (рос. трещины отслаивания) GFGTŽ 1956, numiškinti (англ. deforest) ALKŽŪTŽ 1977. Розглянуті похідні подавали в словниках не обов’язково окремо; поряд наводили й синоніми (литовські та іншомовні), наприклад: debark – nužievinti, nulupti žievę ALKŽŪTŽ 1977, disbark – nulupti žievę, nužievinti ALKŽŪTŽ 1977, deforest – išnaikinti, iškirsti miškus, numiškinti ALKŽŪTŽ 1977, denitration – nuazotinimas, denitravimas ALKPŽ 1958, dewatering – nuvandeninimas, dehidracija ALKŽŪTŽ 1977, обезвоживание – дегидратация, vandens šalinimas RLKŽŪTŽ 1971, обезвоживание – nuvandeninimas, dehid- 6 До Terminologijos taisymai їх не включили, але в публікації, що вийшла того самого року, одна зі співавторок тих виправлень А. Каулякене згадує похідні nudrumzlinimas, nudumblinimas, nujautrinimas, nuklijinimas, nuorinimas, nuvarnalėšinimas, а також додає дієслово nukalinti (Kaulakienė 1992: 9). Terminologija | 2016 | 23 127 ravimas RLKMTŽ 1975, обезболивание – nuskausminimas, anestezavimas RLKŽŪTŽ 1971, обезжиривание – nuriebalinimas, riebalų pašalinimas RLKMTŽ 1975. Atkreiptinas dėmesys, kad greta tuose pačiuose žodynuose yra nemažai terminų straipsnių, kuriuose analogiškose situacijose nu- + -inti (-inimas) vedinių neteikta, pvz.: defoliate – pašalinti lapus ALKŽŪTŽ 1977, degrease – pašalinti riebalus ALKŽŪTŽ 1977, dehorn – pašalinti, nupjauti ragus ALKŽŪTŽ 1977, deplume – (nu)pešti plunksnas ALKŽŪTŽ 1977, dewool – pašalinti plaukus ALKPŽ 1958, обезвоживание – dehidratacija, vandens šalinimas RLKŽŪTŽ 1971, обезволашивание – plaukų pašalinimas RLKŽŪTŽ 1971, обезжиривание – riebalų pašalinimas RLKŽŪTŽ 1971, обеззоливание – kalkių pašalinimas RLKŽŪTŽ 1971, обезлесение – miškų iškirtimas, išnaikinimas RLKŽŪTŽ 1971, обезлиствление – lapų pašalinimas, defoliacija RLKŽŪTŽ 1971. Teikimo nevienodumus dabar sunku paaiškinti. Beje, senuose terminų žodynuose, kuriuose galima rasti įvairių nu- + -inti (-inimas) vedinių, kartais matyti įrašas, kad žodyno terminus peržiūrėjo LTSR Mokslų akademijos Lietuvių kalbos ir literatūros instituto Terminologijos komisija, minimos Jono Kruopo ir (arba) K. Gaivenio pavardės. Neaišku, ar visada kalbininkai dėl šių vedinių priekaištavo. Net jeigu ir priekaištavo, tikėtina, kad vedinius gynė dalyko specialistai. Vis dėlto žvelgiant į skirtingu metu leistus tos pačios srities terminų žodynus matyti, kad nu- + -inti (-inimas) vedinių žodynuose palaipsniui mažėjo. Štai, pavyzdžiui, 1959 m. išleistame politechnikos terminų žodyne (RLKPŽ 1959) teikiama: обезвоживание – nuvandeninimas, обезволашивание – nuplaukinimas, обезгаживание – degazavimas, nudujinimas, обезжиривание – nuriebinimas, обеззоливание – nukalkinimas, обезуглероживание – nuanglinimas, обесклеивание – nuklijinimas, атвиринimas, обескремнивание – nusilicinimas, обеспыливание – nudulkinimas, обессеривание – nusierinimas, desulfurizavimas. Po ketvirčio amžiaus leistame politechnikos terminų žodyne (RLKPŽ 1984) to paties tipo rusiškų terminų dar daugiau, bet lietuviški atitikmenys pakeisti pagal kalbos normintojų pastabas: обезвоживание – vandens šalinimas, dehidratacija, обезвоздушивание – oro šalinimas, обезволашивание – plaukų šalinimas, plikinimas, обезвреживание – darymas nekenksmingo, обезгаживание – dujų šalinimas, degazacija, обезжелезивание – geležies šalinimas, обезжиривание – riebalų šalinimas, обеззоливание – pelenų šalinimas, обезуглероживание – anglies šalinimas, обезфторивание – fluoro šalinimas, обесклеивание – klijų šalinimas, обескремнивание – silicio šalinimas, обеспыливание, 128 Alvydas Umbrasas Nuo nurieballinimo iki nuprasminimo: teikyba ir vartosena обезпилювання — видалення пилу, обезсірчування — видалення сірки, обезсолювання — видалення солі, дефосфорування — видалення фосфору. Подібні зміни відбувалися й у хімічних словниках. У словнику, виданому 1960 року (ChŽ 1960), бачимо: видалення солей «видалення розчинних солей» — выщелачивание, видалення газів «видалення газів» — обезгаживание, знепилення «видалення пилу» — обеспыливание, відмулювання «розділення дрібних матеріалів на фракції; очищення за різною швидкістю осідання у воді» — отмучивание, знекальцинування «видалення вапна зі шкіряної гольової сировини» — обеззолка, обеззоливание, видалення золи «видалення золи з фільтрувального паперу» — обеззоливание, видалення волосу «видалення волосу зі шкіри» — обезволашивание, знежирення «видалення жиру» — обезжиривание, підсочування «добування живиці з хвойних дерев» — подсочка, видалення кремнію «видалення сполук кремнію» — обескремнивание, зневоднення «видалення води, вологи» — обезвоживание. У хімічному словнику термінів, виданому вже за часів незалежності (ChAŽ 1997), деякі поняття зникли, з’явилися інтернаціональні слова (a), а частину термінів замінено словосполученнями (b): a) демінералізація «видалення розчинених у воді солей» — обессоливание, выщелачивание, demineralization, декарбонізація «1. видалення вуглецю зі сталі; 2. видалення CO₂ з газів; 3. відщеплення CO₂ від нагріваних карбонатів» — обезуглероживание (1), декарбонизация (2,3), decarburization (1), decarbonization (2,3), дегазація «1. перетворення бойових отруйних речовин на нешкідливі; 2. видалення газу; 3. випускання газів і парів із форми для пресування пластмас» – дегазация, дегазификация (2), обезгаживание (2), подпрессовка (3), degassing, outgassing (2), degasification (2), breathing (3), детоксикація «перетворення отруйної речовини на нешкідливу або її видалення» – детоксикация, обезвреживание яда, detoxi(fi)cation (але пор. механічне усунення шкідливості «механічне видалення забруднювачів або засипання інертними матеріалами» – механическое обеззараживание, mechanical decon-tamination); б) видалення вапна «видалення вапна зі шкіряної сировини» – обеззоливание, обеззолка, deashing, ash removal, видалення волосся, зневолошування – «видалення волосся й епідермісу зі шкіри, що обробляється» – обезволашивание, depilation, видалення жиру «відокремлення жиру від поверхні матеріалу (1) або з його об’єму (2)» – обезжиривание, degreasing (1), defatting (2), видалення води «зменшення вмісту води в матеріалі за допомогою осушувачів, механічного впливу або тепла» – обезвоживание, dewatering, dehydration. Terminologija | 2016 | 23 129 Видалення накипу, знежирення У ChAŽ 1997 мають позначки небажаності. Вирізняється лише подання цього терміна як відсилкового: nusakinimas див. sakinimas; sakinimas «витікання живиці зі спеціально надрізаних хвойних дерев» – nodочка. Не пов’язане відношеннями з nusakinimu слово sakinimas (nodочка) було і в ChŽ 1960. У згаданому виправленому політехнічному словнику (RLKPŽ 1984) sakinimas подано і як відповідник nodочка, і як відповідник обессмоливание. Ні в академічній Литовській граматиці, ні в Граматиці сучасної литовської мови не йдеться про дієслова потрібної моделі з префіксом. Згадується лише значення, яке надає префікс: «позначеною основним словом дією щось відокремлюється від чогось», наприклад, nudrėksti (LKG II 1971: 279). Виправлення значення видалення почалося з дієслова ад’єктивного походження nuriebinti (riebinti: riebus), утворення якого не викликає запитань, тож це радше питання семантики. Згодом перейшли до дієслів іменникового походження, таких як nuriebalinti (: riebalai). У LKŽe є дієслово riebalinti «мастити жиром» (у цьому значенні я включив riebaluoti), але ймовірно, що nuriebalinti виникло як змішане похідне, утворене за аналогією з іншими мовами безпосередньо від riebalai (так само, як, наприклад, įvaikinti, išūnyti безпосередньо від vaikas, sūnus). Очевидно, тут можливе подвійне тлумачення, тобто можна вбачати і префіксальне, і змішане словотворення. У деяких похідних розглянутої моделі змішане словотворення помітніше, наприклад, nuplaukinti (: plaukai), nuvandeninti (: vanduo). У Словнику сучасної литовської мови серед інших значень виділено, що похідні дієслова з префіксом nu- означають «відокремлення або видалення чогось»; наведено приклади numauti, nupjauti, nuplėšti, nupratinti (DLKŽ₆ 2006). Тут не згадано дієслів іменникового походження, хоча в словнику вони є, наприклад: nubalnoti «зняти сідло», nuginkluoti «позбавити зброї», nukainoti «знизити ціну, знецінити», nukamanoti «зняти вуздечку», nukelneti «зняти штани» (DLKŽ₆ 2006). У DLKŽ₂ 1972 було навіть nukaukiuoti «зняти маску, викрити», але в наступних виданнях це слово вилучили (найімовірніше, тому що немає kauk(i)uoti). До цих похідних примикає й похідне із суфіксом -inti nuvertinti «1. знизити вартість, зробити маловартісним; 2. зробити цілком нічого не вартим» (DLKŽ₆ 2006). Щоправда, його можна було б трактувати як каузативне щодо дієслова nuvertėti, не зафіксованого в кількох виданнях DLKŽ, так само як nutautinti є каузативним щодо nutautėti, nutautsi «втратити національні особливості, асимілюватися». І в каузативному, і в неперехідному дієслові nu- позначає втрату (видалення). Інша річ nudulkinti «видалити пил»: тут можна вбачати лише доконаний вид, оскільки вже dulkinti означає «ша- 130 Alvydas Umbrasas Nuo nuriebalinimo iki nuprasminimo: teikyba ir vartosena …«припилювати пилом» (щоправда, принаймні теоретично nudulkinti могло б означати й протилежну до видалення пилу дію — посипання пилом тощо, оскільки перше значення dulkinti — «піднімати пил, спричиняти запилення» DLKŽ₆ 2006). Šiame kontekste įdomu atkreipti dėmesį į veiksmažodį nusavinti. DLKŽ₁ 1954, DLKŽ₂ 1972 jis buvo aiškinamas „atimti ir perduoti ką valstybės ar visuomenės nuosavybėn“. Kaip matyti, nu- čia reiškia ypatybės šalinimą, t. y. padarymą, kad daiktas būtų ne kažkieno savo, o visų. Tvarkant DLKŽ₃ 1993 galbūt desovietizacijos kontekste, bet neatmestina, kad ir dėl nagrinėjamų nu- + -inti vedinių taisymo reikšmė pakeista iš esmės – „kitam paimti ką nuosavybėn“, t. y. turimas omenyje padarymas, kad būtų savo (prilygsta pasisavinti), iš vieno savininko daiktą paima kitas (abi reikšmės fiksuojamos LKŽe). Vėliau (nuo DLKŽ₅ 2003) reikšmė pakeista dar kartą, praplėsta – „buvusį ką nesavą paimti nuosavybėn“, t. y. padaroma, kad daiktas taptų savo, bet nesvarbu, ar priklausė kam nors anksčiau. Vis dėlto aiškinant kitus žodžius nusavinti vartojama lyg ir pirmuosiuose DLKŽ buvusia reikšme: konfiskacija – „priverstinis n u s a v i n i m a s, atėmimas valstybės naudai“, konfiskuoti – „daryti konfiskaciją, n u s a v i n t i“, rekvizicija – „priverstinis atlygin­tinis n u s a v i n i m a s ar laikinas paėmimas valstybės reikalams“ (DLKŽ₆ 2006). Vartosenoje nusavinti dažnas konfiskavimo, nacionalizavimo kontekstuose, pavyzdžiui, LRTB aprobuota: nekilnojamojo turto savininkas – „asmuo, kurio nekilnojamasis turtas pagal TSRS (LTSR) įstatymus buvo n a c i o n a l i z u o t a s ar kitaip neteisėtai n u s a v i n t a s ir kuriam pagal Lietuvos Respublikos piliečių nuosavybės teisių į išlikusį nekilnojamąjį turtą atkūrimo įstatymą atkuriamos nuosavybės teisės į išlikusį nekilnojamąjį turtą“. Įdomu tai, kad šiais laikais galbūt gretinant su nusavinti sugalvojama pasidaryti ir nusvetiminti, pvz.: „<...> savaip sužmogina („n u s v e t i m i n a“) tai, kas iš tikrųjų anaiptol nėra nei žmogiška, nei žmogui nesvetima“ (Petras Setkauskis, 1994⁷). СУЧАСНЕ ВЖИВАННЯ Більшість похідних із формантом nu- + -inti (-inimas), згаданих раніше в працях мовних редакторів за понад пів століття та наведених у деяких словниках, має іменникове походження і означає видалення певного конкретного предмета, зазвичай матеріалу. У сучасному вжитку, який редактори принаймні частково контролюють, … 7 Приклад із DLKT. Тут і далі, подаючи приклади з корпусу, окрім року публікації, зазначають також автора книжки або назву періодичного видання. Terminologija | 2016 | 23 131 У вжитку зовсім не трапляються деякі похідні, зафіксовані раніше (наприклад, nuanglinti, nuazotinti, nudumblinti, nuplaukinti, numiškinti8, nusilicinti), а деякі й досі вживаються (усі знайдені похідні іменникового походження, що означають видалення матеріалу, див. у таблиці 1; у стовпці DLKT наведено кількість уживань слів, зокрема форм дієслів, абстрактів із суфіксом -imas; у стовпці lrytas.lt — кількість публікацій, у тексті яких є це слово). Таблиця 1. Похідні іменникового походження зі значенням видалення матеріалу Nu– + –inti | DLKT | lrytas.lt | Nu– + –inti | DLKT | lrytas.lt nugeležinti | 63 | 18 | nudruskinti | 4 | 4 nužievinti | 44 | 11 | nupeleninti | 2 | 0 nuriebalinti | 16 | 9 | nukalkinti | 1 | 9 nusierinti | 14 | 5 | nugyslinti | 1 | 0 nusakinti | 11 | 0 | numėšinti | 1 | 0 nuvandeninti | 7 | 1 | nusparninti | 1 | 0 nuorinti | 5 | 12 | nudujinti | 0 | 1 nukraujinti | 5 | 3 Невідомо, скільки таких похідних трапляється в первинних, невідредагованих текстах, поданих авторами, але, як бачимо, в остаточних публікаціях похідні не надто численні й різноманітні; найчастіше вживається nugeležinti (nugeležinimas), наприклад: «Компанія обладнала артезіанську свердловину, установку для з а л і з н е н н я води, водопровідну мережу завдовжки 2,5 км <...>» (Žemėtvarka ir hidrotechnika, 2004). Досить часто вживається слово nužievinti (наприклад: «Напрошується очевидний висновок, що о б л у щ е н н я надземної частини пнів є неефективним і не повинно застосовуватися» (Mūsų girios, 1997)); у подібних контекстах вживається також nusakinti. Як уже зазначалося, у DLKŽ₃ 1993 дієслово nusakinti було вилучено, однак від DLKŽ₁ 1954 подається sakinti «пускати, точити живицю»; лише від DLKŽ₃ 1993 це слово отримало позначку knyg. (оскільки дієслово, імовірно, утворено за аналогією з nusakinti), тож nusakinti за потреби може означати завершену дію. Подібно до sakinti вживається й не кодифіковане у DLKŽ žievinti (є в LKŽe: «здирати, знімати кору»), іноді в тому самому контексті, 8 Виявлено лише кілька вживань слова apmiškinti, що означає протилежну дію; це слово також виправляють (TT 1992). 132 Alvydas Umbrasas | Nuo nurie balinimo iki nupr asminimo: teik yba ir vartosena наприклад: «Він звернув увагу на молодший сосновий ліс по той бік дороги, де гнилих дерев на 5% більше, ніж у підсоченому. Як зауважив проф. Vytautas Valenta, підсочувані сосни, відчуваючи, що гинуть, активізуються й залишають більше нащадків. Оглядаючи вирубку, професор погодився з тим, що пні не очищали від кори» (Mūsų girios, 1997). Sakinti і žievinti, найімовірніше, виникли приблизно в один час9 і є словами приблизно однакової якості; обидва можна однаково виправляти або рекомендувати до вживання (див. також: «<...> укладено договір зі шведською фірмою „Vallby Staket & Stolpar“ на виробництво кілків, очищених від кори» (Mūsų girios, 1995)). У таблиці 1 наведені похідні зазвичай уживаються у значенні усунення, за винятком nukalkinti, яке має два значення, пор.: «Якщо воду пом’якшено (відфільтровано), мило сильно піниться» (Laima, 1996) і «Звісно, трава під деревами біліє, ніби її позбавили вапна» (Lietuvos rytas, 2002). Час від часу від слів розглядуваної моделі утворюють також інші похідні, наприклад автоматичний деіронізатор (Statyba ir architektūra, 2004), димовий десульфуризатор. Похідні розглядуваної моделі зазвичай не утворюються зі значенням усунення не матеріалу, а іншого матеріального предмета. Помітні лише окремі спроби «прикрашання» тексту, наприклад: «<...> усе склалося навпаки: вошей у нас не було, а після лазні вони з’явилися. Пішли „позбавитися вошей“, а повернулися „з вошами“» (Birutė Pūkelevičiūtė, 2003). Серед давно виправлюваних похідних nu- + -inti (-inimas) nuriebinti чітко вирізняється як похідне не від іменника, а від прикметника (аргументують, що воно мало б означати надмірну виявленість ознаки, а не її усунення, тобто «робити занадто жирним», а не «робити нежирним, усувати жирність»). Перевірка DLKT і публікацій lrytas.lt не виявила жодного випадку вживання у значенні надмірності, однак у значенні усунення ознаки такі випадки є: 14 уживань у DLKT і 11 публікацій із цим словом на lrytas.lt, наприклад: «Знежирене молоко зберігає весь наявний у ньому кальцій» (Artuma, 2003), «Після дощу волосся пересихає, бо кислоти мають знежирювальну дію» (lrytas.lt 2014-03-19). Від прикметника утворене й похідне nurūgštinti, хоча в розглядуваному контексті принаймні теоретично його можна було б віднести й до згаданих раніше похідних від іменника зі значенням усунення речовини (пов’язуючи його не з rūgštus, а з rūgštis). У значенні надмірної виявленості ознаки nurūgštinti 9 Помітне й досовєтське вживання: «Технологію підсочування, застосовувану в Литві, докладно описали: до Другої світової війни — S. Kripas у статті „PUŠIES NUSAKINIMAS LIETUVOJE“ („Mūsų girios“, 1935, Nr. 6/7), після Другої світової війни й до сьогодні — A. Alekna у книжці „PUŠYNŲ SAKINIMAS“, Kaunas, 1989» (Mūsų girios, 1997); «Якщо деревину планують різати в червні або пізніше, знайдені [колоди] треба очистити від кори й скласти на піддони, щоб вони не торкалися землі <...>» (Ūkininko patarėjas, 1936-02-06). Terminologija | 2016 | 23 133 У DLKT і lrytas.lt також не зафіксовано, однак трапляється значення усунення (12; 510), наприклад: «Якщо ґрунт трохи кислий, доречно розкислити його вапном <...>» (lrytas.lt 2015–04–14). Тут можна згадати й дієслово nusodrinti, яке час від часу вживають у значенні усунення (5; 5). У DLKT воно засвідчене в Законі Литовської Республіки про ядерну енергетику 1996 року: «Ядерні матеріали — плутоній, уран (природний, збагачений ізотопами урану 235 або урану 233 та збіднений) і торій, що містяться у формі металевого сплаву, хімічної сполуки або концентрату чи в суміші з іншими речовинами», однак у чинному Законі Литовської Республіки про ядерну безпеку 2011 року LRTB затверджено формулювання: «Ядерні матеріали — плутоній, уран (природний, збагачений ізотопами урану 235 чи урану 233 або збіднений) і торій, що містяться в металевих сплавах, хімічних сполуках чи концентратах або в сумішах з іншими речовинами» (nuskurdinimas у цьому значенні є в термінологічних словниках, наприклад FTŽ 2007). У вжитку nusodrinti має також значення надання ознаки, наприклад: «Шоколадний, охристий і відтінений бургундським вином осінньо-зимовий подіум» (lrytas.lt 2011–03–09). У DLKT знайдено навіть цілком оказіональне утворення від складного прикметника nuvienprasminti: «<...> намагається ускладнити й позбавити багатозначності стилістику та стиль, і все одно — чи не в кожному реченні звідкись настирливо проступає досвід автора детективів та анекдотів» (bernardinai.lt 2007–01–03). Не видно, щоб у мовних виданнях раніше виправляли похідні розглядуваної моделі зі значенням усунення ознаки та іншомовною основою. У сучасному вжитку таких похідних можна знайти чимало (див. таблицю 2). Усі вони вживаються рідко — трапляється по кілька, а іноді лише по одному випадку, але це частково зумовлено й тим, що самі поняття не є актуальними для ширшого вжитку, наприклад: nuabsoliutinti, nuindividualinti, nukonkretinti, nurealinti, nusakaralinti (найчастіше трапляються два останні; у DLKT зафіксовано по 11 уживань). Причини появи похідних можна припустити: замість таких похідних, як absoliutizuoti, konkretizuoti зазвичай рекомендують absoliutinti, konkretinti (наприклад, konkretizuoti див. konkretinti у DLKŽ₆ 2006), тому поряд із dekonkretizuoti, deindividualizuoti (deabsoliutizuoti у вжитку не знайдено) виникають nukonkretinti, nuindividualinti, тим паче що ці форми підтримують похідні, які називають протилежну дію: sukonkretinti, suindividualinti. Іноді система похідних розгортається дуже широко: поряд із materializuoti, dematerializuoti та зворотним dematerializuotis утворюються sumaterialinti, numaterialinti, sumaterialėti, numaterialėti, а також įmaterialinti (приклади вживання див. у таблиці 2). 10 Перша цифра вказує кількість уживань у DLKT, друга — кількість публікацій на lrytas.lt. 134 Alvydas Umbrasas | Nuo nuriebalinimo iki nuprasm inimo: teikyba ir vartosena Таблиця 2. Похідні від прикметників з іншомовною основою, що виражають усунення ознаки Nu– + –inti Пор. Приклади nuabsoliutinti suabsoliutinti «Поставивши собі за мету зняти абсолютний характер із цінностей, абсолютизованих у XIX столітті, Leskaitis проголошує кризи в різних сферах життя <...>. » (Darbai ir dienos, 2003) nuindividualinti індивідуалізувати деіндивідуалізувати «Технізація людини насамперед є її опредметненням, знеособленням і знеіндивідуаленням». (Arvydas Šliogeris, 1996) «<...> тіло індивідуалізує й конкретизує душу, прив’язуючи її до живого теперішнього та чуттєвої близькості <...>». (Arvydas Šliogeris, 1999) «У метафізиці людина не така деіндивідуалізована, соціалізована й анонімна, як у науці». (Problemos, 1996) деконкретизувати конкретизувати деконкретизувати «Спроба де-націоналізувати зло (чи добро) означає спробу деконкретизувати його, тобто містифікувати». (Romualdas Ozolas, 2003) «Такий розпливчастий висновок можна було б конкретизувати, наприклад, цитатою з недавньої газети економістів <...>». (Knygnešys, 1995) «Зміст редакції східних слов’ян зазнав часткового впливу деконкретизації історичних деталей». (Darius Baronas, 2000) дематеріалізувати матеріалізувати набути матеріальності втратити матеріальність утілити дематеріалізувати(ся) «Банальні речі, джинси, сплощені, ніби дематеріалізовані, — і так посилено ефект декоративності». (Kauno diena, 2002) «Хоч би яким було окреме ставлення митця до релігії, творчість зазнає впливу й віри інших, впливу матеріалізованої образності віри». (Viktorija Daujotytė, 2003) «Отже, після завершення одного циклу матеріалізації-дематеріалізації божественного начала має розпочатися новий цикл». (Mindaugas Tomonis, 1995) «<...> додавши сприйняття, засноване на чуттєвій чи соціальній емпіриці, та зруйнувавши його, ми отримуємо результат, який не можна вербалізувати, тим паче втілити». (7 meno dienos, 2007-07-06) «<...> у світі все дедалі більше віртуалізується й дематеріалізується, і внаслідок цього виникають цілком нові віртуальні неієрархічні спільноти <...>». (Atgimimas, 2007-01-19) «За використання таких технологій будинок ніби дематеріалізується». (Kauno diena, 1995) Terminologija | 2016 | 23 135 Ну– + –іні Пор. Приклади нуреалізувати суреалізувати дереалізувати «<...> у всіх цих випадках еротична ситуація нуреалізується, і вже не так важливо, чи другом буде Вона, чи Він, оскільки акцентується духовний зв’язок». (Saulius Žukas, 1995) «Мить непевності, що суреалізує світ». (Vytautas Rubavičius, 1997) «Реальність снів є зміненою, дереалізованою — її можна назвати поетичною». (Laima, 1997) десакралізувати сакралізувати десакралізувати «Сьогодні в Литві виразно проявляється тенденція десакралізації священства». (Dienovidis, 1996) «Поезія перетворює світ на благородний, сакралізує його». (Švyturys, 1996) «Телебачення десакралізує політичний процес і його діячів <...>.„ (Žygintas Pečiulis, 2007) Поряд із похідними з іншомовною основою з’являються й аналогічні похідні з литовською основою, наприклад, пару nusakralinti – susakralinti (пор. desakralizuoti, sakralizuoti) доповнює пара nušventinti – sušventinti (a). Подібно, поряд із moralizuoti – demoralizuoti з’являється sudorinti – nudorinti (b), а поряд із sensibilizuoti – desensibilizuoti починають уживати sujautrinti, įjautrinti – nujautrinti (c), наприклад: a) «Ми бачимо, як у філософії Томи Аквінського відбувається ще прихована, але виразно відчутна десакралізація світу, його позбавлення священного й обожнення, що в Новий час перетворилося на основну норму людських взаємин зі світом» (Arvydas Šliogeris, 1996); «<...> освячення назви Литви вважаю надзвичайно важливим чинником збереження та зміцнення литовськості за умов радянської окупації <...>» (lrytas.lt 2016-04-13); b) «<...> така школа, з якої вигнано Бога, не є нейтральною — вона поширює безбожність і розбещує молодь» (Soter, 2000); «Космополітизм — це спроба моралізувати егоїзм, спроба приборкати аморальність шляхом її ідеологізації» (Kultūros barai, 1997); «Заперечення моральних принципів убиває творчість і справляє деморалізуючий вплив на весь народ» (Juozas Keliuotis, 1997); c) «<...> слід звернутися до фахівця із захворювань ніг або дерматолога, який, знеболивши ділянку, видалить кут нігтя, що вріс» (Cosmopolitan, 2004); «<...> не можна забувати про попередні алергени, їх треба уникати все життя, адже ймовірність самостійної десенсибілізації дуже мала» (Caritas, 1996); «Потрапивши в організм уперше, алергени ще не спричиняють хвороби, але сенсибілізують організм (алергізують його), тобто запускають вироблення антитіл» (Sveikata, 1995); 136 Alvydas Umbrasas Nuo nuriebalinimo iki nuprasminimo: tekyba ir vartosena «<...> формування образу тіла є наслідком сенсибілізації сенсорних полів; їх сенсибілізують акустичні хвилі, що випромінюються під час фонації» (Psichologija, 2002). За тією самою моделлю утворюють і похідні від іменників, наприклад numitinti – sumitinti (пор. demitologizuoti, mitologizuoti): «Історіографія постає як інструмент деміфологізації міфу та викриття поетичного вимислу, відокремлення його від дійсності» (Arūnas Sverdiolas, 1996); «<...> історія Литви міфологізована й надмірно романтизована, у підсвідомості багатьох литовців укорінився комплекс великодержавності» (Filosofija ir sociologija, 1997); «Процес деміфологізації історичних подій зумовлює раціональніший погляд на історію <...>» (Valentinas Brandišauskas, 1995). Цікаво, що для тієї самої мети утворюють також sumitologinti, numitologinti, išmitologinti: «Емілія Плятер, що походила не з цієї гілки Плятерів, а з іншої, можливо, дещо міфологізована, відома як учасниця повстання 1831 року, тобто політична діячка» (Meilė Lukšienė, 2000); <...> він щиро вірив, що Новий Завіт сповнений міфологічних образів і тому має бути деміфологізований» (Česlovas Kavaliauskas, 1998); «Тому заперечний пафос сучасної літератури частково зумовлений прагненням деміфологізувати суспільне життя <...>» (Vytautas Rubavičius, 1997). Іноді не цілком зрозуміло, чи похідні з іншомовною основою nu- + -inti (-inimas) мають іменникове чи прикметникове походження, оскільки в похідному слові основа дезінтегрується11. Наприклад, новотвір nuerotinti, можливо, через словотвірні етапи можна пов’язати і з erotika, і з erotinis, erotiškas («усунути ознаки еротики», «зробити так, щоб не було еротичним»); nukomunistinti може мати словотвірні зв’язки з komunistas, komunizmas, komunistinis, komunistiškas (більше прикладів і мікросистем див. у таблиці 3). Навіть за наявності словотвірних зв’язків з іменниками тут усе одно помітне значення усунення ознаки, тільки ця ознака походить від іменника й пов’язана з ним. Водночас видно, що паралельно функціонують deerotizuoti, dekomunizuoti. Виникнення всіх згаданих аналогій de- і nu- свідчить про те, що через формування іншомовних опозиційних пар слів (із de- і без цього префікса) система префіксів литовської мови зазнає тиску, змушуючи її також мати аналогічні пари; іноді це реалізується опозицією nu- і su-. 11 Dėl dezintegracijos žr. Urbutis 1978: 125–128, 198–208. Terminologija | 2016 | 23 137 Таблиця 3. Похідні іменникового або прикметникового походження з іншомовним коренем, що означають усунення властивості Nu− + −inti Пор. Приклади позбавити еротичності наповнити еротизмом дееротизувати «Уявлене й привласнене інтелектуалом право позбавити народ еротичності означає його спробу знову підкреслити важливість своєї ролі охоронця цнотливості народу». (Kultūros barai, 1997) «<...> моя героїня в „Затоці Доусона“ була сексуальною, сповненою еротизму...» (lrytas.lt 2012-01-20) «<...> очевидна схильність дееротизувати стосунки Ашенбаха й Тадзіо за допомогою повернень у минуле <...>». (7 meno dienos, 2005-03-04) декомунізувати зробити комуністичним декомунізувати «Тим паче, що, мабуть, це лише один епізод великої проблеми декомунізації литовського суспільства, і ці питання слід вирішувати комплексно». (LRS, 1991) «Отже, таємну операцію з ліквідації готували лише найвищі посадовці скомунізованого департаменту безпеки». (Lietuvos aidas, 1997) «Ми можемо стати першою країною, що проходить декомунізацію <...>». (Vytautas Landsbergis, 2000) деполітизувати політизувати політизувати деполітизувати деполітизувати «<...> тривале існування вождистського режиму встигло деполітизувати частину суспільства, відвернувши її від інтересу до державних справ <...>» (Filosofija ir sociologija, 1995) «Соціологічна інтерпретація літератури Корсакою, а тоді ще й особливо політизована та ідеологізована, була для Миколайтіса зовсім чужою». (Meilė Lukšienė, 2000) «Навіть регіональні, субетнічні рухи, як-от спроби політизувати жемайтійський рух, також можна тлумачити як такі, що несуть у собі значний тягар інтересів провінційних мешканців». (bernardinai.lt 2008-04-17) «<...> творення європейської ідентичності неминуче супроводжується витонченим деполітизуванням і деконструюванням європейських народів». (lrytas.lt 2016-01-19) «Під прикриттям деполітизації школи перешкоджають патріотичному вихованню молоді». (Zigmas Zinkevičius, 1999) 138 Alvydas Umbrasas Nuo nuriebalinimo iki nuprasminimo: teikyba ir vartosena Nu- + -inti Пор. Приклади нурелігізувати сурелігізувати нурелігіїти дерелігізувати «Місце Бога у свідомості багатьох сучасних людей посідає техніка. Але й сама релігія не уникнула десакралізувального, нерелігійного тлумачення». (Філософія і соціологія, 1996) «Недарма філософські системи Індії, що народжуються з давньої міфологічної традиції, так швидко релігізуються, зливаються зі старими течіями віри або породжують нові течії». (Ромуалдас Озолас, 1997) «Секуляризм, своєю чергою, не є прямолінійним нерелігійним рухом, а суперечливим процесом, який, як дедалі виразніше стає зрозуміло, переживає кризу, вичерпуючи свої можливості». (Філософія і соціологія, 1996) «Ми живемо в часи, коли суспільство дорого платить за попередню дерелігізацію, десакралізацію, відкинення віри». (Сігітас Ґеда, 1999) нуромантизувати суромантизувати деромантизувати «Для постмодерної епохи характерне нуромантизування патологічної особистості, але також і цілковите вивільнення, реалізація в мистецтві людських потенцій — деструктивних і творчих, добрих і поганих». (Школа, 1996) «<...> В. Миколайтіс-Путінас значно критичніше ставиться до загального суромантизування литовської літератури». (Lituanistica, 2003) «Обрано шлях деромантизування, навіть десакралізації любові, розвінчання». (Дієновідіс, 1995) Огляд джерел DLKT і lrytas.lt показує, що в сучасному вжитку є порівняно велика різноманітність іменникового походження похідних nu- + -inti (-inimas), що означають усунення властивості чи якогось іншого нематеріального, абстрактного предмета. Одні з них уживаються досить широко (дані про частотність наведемо пізніше), інші — дуже вузько. Зазвичай утворюються одне від одного, іноді розгортаючись у чималі мікросистеми. Наприклад, маємо вже звичну, кодифіковану в DLKŽ мікросистему слів верті, оцінювати, оцінити, знецінити, знецінитися, девальвувати (як уже згадувалося, знецінитися до DLKŽ не внесено, але в цій системі це слово необхідне (є в LKŽe)). Імовірно, під впливом цієї аналогії утворилася подібна мікросистема дуже вузького вжитку значення, надавати значення, наділити значенням, надавати особливого значення, позбавляти значення, знецінювати, знецінюватися, десемантизувати, наприклад: Terminologija | 2016 | 23 139 «Кожна композиційна фігура, демонструючи майстерність мовця, посилює й увиразнює інформацію <...>» (Regina Koženiauskienė, 2001); «Коли смуток і відчай культурно наділяються значенням, вони перестають бути хворобою, депресією» (Vytautas Kavolis, 1996); «Адже, надмірно увиразнюючи лише чуттєвий космос, софісти водночас знецінили мисленнєвий космос, виокремлений попередньою філософією, але ще не відокремлений від чуттєвого космосу, а тому й проблематизований <...>» (Problemos, 2003); «<...> якщо повіримо наведеним вище міркуванням про співвідношення вираження і значення, то, ви-ражаючи, радше знецінюємо, ніж увиразнюємо чи наділяємо значенням» (Darbai ir dienos, 1999); «<...> висловлювання зазвичай має зневажливий характер. А віршотворення такої міфології веде до найпростішого правдолюбства, «вираження» поетичних смислів і значень (bernardinai.lt 2007-05-16); «<...> через цю обставину емоційний бік релігії іноді може бути надмірно знецінений» (Gintaras Beresnevičius, 1997); «Отже, і пагорб десемантизований, знецінений як міфічний і сакральний об’єкт» (Giedrius Viliūnas, 2001). Хоча за словотвором вони дещо різняться (між цінність і оцінювати можна було б побачити взаємну словотвірну мотивацію, тоді як значення явно є твірним словом дієслова наділяти значенням, оскільки запозичено суфікс -m-), цінність і значення — слова одного семантичного поля. До цього ряду додаються також смисл, осмислювати, надавати смислу, позбавляти смислу, розкривати смисл (a), а також сутність, наділяти сутністю¹², наділяти сутністю, об’єднувати сутності, позбавляти сутності, виявляти сутність, втрачати сутність (b), наприклад: a) «<...> вона старанно втілювала своє бачення; безперечно, він знайшов маленький шматочок сну: порошинку сну, яка «наповнила смислом» його буття» (Viktoras Katilius, 1996); «У цьому випадку виявляється опозиція між „раніше“ і „тепер“: раніше естетика надавала реальності смислу, тепер — позбавляє його» (Literatūra, 2003); «Ось чому віру слід вважати протилежністю надання смислу; ось чому віра — це спалах позбавлення смислу» (Arvydas Šliogeris, 1999); b) «Ще важливішим для них є творення думок і понять та виявлення своїх прагнень у житті, створення себе за їхньою допомогою, надання сутності, тобто — творення волі» (Vydūnas 2013: 23–24); «<...> віддаляє його „від арістотелізму-томізму, цих по суті філософій «сутності», але водночас і від платонізму, який, навіявши уявлення про царину ідей потойбіч, позбавив світ сутності, перенісши сутності речей поза їхні межі“ (Respectus Philologicus, 2001); «А найбільше завдання, поставлене перед нами, людьми, — наділити буття сутністю» (Peteris Wustas, 2000); «<...> кожне бачення й небачення, кожне діяння й недіяння, кожне надання сутності й позбавлення сутності, кожне творення й знищен- 12 Дієслова esminti у DLKT немає, але знайдено приклад у Відюнаса. 140 Alvydas Umbrasas Nuo nuriebalinimo iki nuprasminimo: teik(yba ir vartosena …мислення відбувається тут, на гребені пагорба, між чуттєвим і надчуттєвим» (Arvydas Šliogeris, 1999); «З такого погляду культ є надзвичайно важливим чинником життя, що допомагає людині уникнути омертвіння й сплощення <...>» (Vincas Vyčinas, 2001). Наведені слова трапляються переважно у філософських, літературознавчих та подібних текстах. Похідні reikšminti, pras m i n t i, esminti частіше вживаються з префіксами. Загалом складається враження, що безпрефіксні форми таких новотворів іноді утворюються пізніше, ніж префіксальні. Помітна опозиція активної та самостійної дії (nuvertinti – nuvertėti, nureikšminti – nureikšmėti, nuesminti – nuesmėti; не знайдено лише nuprasmėti поряд із nuprasminti). Також помітна опозиція надання й усунення властивості чи змісту. Остання опозиція утворюється протиставленням похідних із префіксами su-, į- тим, що мають префікси nu-, iš- (sureikšminti, įreikšminti – nureikšminti, išreikšminti; įprasminti – nuprasminti, išprasminti; suesminti, įesminti – nuesminti, išesminti). Хоча можна було б очікувати опозицій su- – nu- і į- – iš-, із прикладів видно, що пари змішані; наприклад, добре відома опозиція įvertinti – nuvertinti («<...> ми схильні сумніватися в собі, частіше себе н е д о о ц і н ю є м о, ніж о ц і н ю є м о» (bernardinai.lt 2008-01-13); «У художньому творі відбувається переоцінювання, н е д о о ц і н ю в а н н я й о ц і н ю в а н н я» (Literatūra, 2003)). У LKŽe дієслово išvertinti ототожнюється з įvertinti у значенні «визнати чиюсь цінність, цінувати, поважати», проте в досліджених джерелах išvertinti не знайдено. У сучасному вжитку є усталені опозиції з різними префіксами, наприклад (слова з DLKŽ₆ 2006): sumontuoti – išmontuoti, sutuokti – ištuokti, įregistruoti – išregistruoti, įjungti – išjungti; сюди ж можна віднести sutautinti – nutautinti. Префікси виражають опозицію і в словах із різними коренями, наприклад: sutankinti – išretinti, sutaupyti – išėikvoti, įmirkyti – išdžiovinti, sujaudinti – nuraminti. Було кодифіковано опозиції новотворів-дієслів, утворених від іменників: įelektrinti «надати електричного заряду» – išelektrinti «усунути електричний заряд тіла», įmagnetinti «надати магнітних властивостей» – išmagnetinti «усунути магнітні властивості тіла» (DLKŽ₆ 2006). Оскільки в мові чимало опозицій su-, į- – iš-, очевидно, вважалося, що форма iš- + -inti є питомішою для литовської мови, ніж nu- + -inti, тому дієслово nubuožinti, яке раніше рекомендувалося в DLKŽ₃ 1993, замінили на išbuožinti13, хоча під час виправлення значення усунення 13 До такої заміни могло спричинитися й те, що російський відповідник має не суфікс із значенням усунення обез- (обес-), а суфікс раз- (рас-), який виражає скасування результату попередньої дії, тобто раскулачить. Пор. також išmagnetinimas – размагничивание, išsandarinimas – разгерметизация (RTŽ 2000). Terminologija | 2016 | 23 141 похідні з nu- + -inti іноді виправлялися також новотворами з iš- + -inti, наприклад, замість išsovietinti пропонувалося краще вживати desovietizuoti (Rudaitienė 1993: 13), замість išpolitinti – depolitizuoti (KK 2003: 84). Останню пропозицію аргументували тим, що немає supolitinti, хоча насправді в узусі таке слово вже з’явилося; за потреби утворюють і įpolitinti (див. таблицю 3). До речі, у значенні видалення матеріалу iš- + -inti зазвичай не вживається, але в ATTŽ 2001 знайдено išvarnalėšinimas — «видалення рослинних домішок із вовни» (обезпенивание), išvarnalėšinimo mašina — «машина для механічного видалення рослинних домішок із вовни» (обезпенивающая машина). Очевидно, що так виправили nuvarnalėšinimas. Й. Клімавічюс казав, що nuvarnalėšinimo mašina звучить анекдотично, але рекомендованого терміна не запропонував (Klimavičius 1974: 19). Заміна префікса у словнику видається дещо дивною. Очевидно, слід було шукати інші рішення (визначення цього чітко не показують, але, можливо, можна було просто сказати видалення реп’яхів, машина для видалення реп’яхів). Пор. обезпенивание – видалення реп’яхів (RLKPŽ 1984). Дещо дивно виглядає й часом уживане išmiškinimas, наприклад: «Це не в и л і с е н н я, не знищення лісу, а невелике, відповідальне місцеве прорідження лісу <...>» (lrytas.lt 2016-04-24). Як уже згадувалося, під час підготовки DLKŽ3 1993 відмовилися від багатьох похідних із nu- + -inti у значенні усунення, однак nuasmeninti залишили. Імовірно, аргументом на користь збереження цього слова у словнику було те, що поряд наводилися також suasmeninti, įasmeninti; можливо, вплинув і аргумент, що «ми не маємо чим замінити таке утворення» (Paulauskienė 2001: 95), а також традиція вживання14. Щоправда, деякі викладачі фахової мови за моделлю виправлення подібних похідних виправляють і nuasmeninti, пропонуючи вживати словосполучення padaryti beasmenį (Kazlauskienė ir kt. 2010: 62; Bielinskienė ir kt. 2014: 187), проте ймовірність того, що це вплине на вживання цього слова, яке давно рекомендоване, невелика, тим паче що слово досить широко вживається (див. таблицю 5) і є в термінологічних словниках (наприклад, nuasmeninimas SŽ 1993, nuasmenintasis programavimas ITŽ 1997). Виразніше помітна інша тенденція: якщо дозволено вживати nuasmeninti, то користувачі не уникають і слова nužmoginti, тим паче що ці слова часто трапляються у схожих контекстах або зовсім поруч (наприклад, 14Слово вживалося ще за часів першої незалежності, наприклад: «Капіталізм, прагнучи прибутку будь-якими засобами, з н е о с о б и в працю, з н е о с о б и в людину і тим самим з н е о с о б и в життя» (Naujoji Romuva, 1937, Nr. 29–30), «<...>творчість народу ґрунтується на свідомому об’єднанні сильних особистостей, а не на примусовому натовпі з н е о с о б л е н и х людей» (XX amžius, 1939-03-31). 1 4 2 Alvydas Umbrasas | Nuo nuriebalinimo iki nuprasminimo: teikyba ir vartosena «З жахом думаю про закриті колективні заклади. Вони позбавляють людяності, знеособлюють» (Tėviškės žinios, 1996)). Мікросистеми слів того самого семантичного поля (вони мають також міжнародні відповідники depersonalizuoti, dehumanizuoti) розвиваються дуже подібно: nuasmeninti, suasmeninti, įasmeninti, suasmenėti, nuasmenėti і пор. nužmoginti, sužmoginti, įžmoginti, išžmoginti, nužmogėti (виявлені приклади вживання див. у таблиці 4). Деякі з цих слів зафіксовано також у LKŽe. У статті згадано, що nužmoginti мовознавці виправляли, але в деяких виданнях із мовних порад можна знайти вказівку, що nužmogėti15 не засуджується (KK 2003: 137), його зіставляють із nutau­sti, nutautėti. Якщо можливе nužmogėti, то можливе й nužmoginti. Банк мовних консультацій Державної комісії з литовської мови вже нині стверджує, що можливі обидва слова, спираючись на Bendrinės lietuvių kalbos žodynu (BLKŽ), однак у цьому словнику літеру N ще не опубліковано, ці слова лише внесено до реєстру, який ще редагуватиметься. До реєстру BLKŽ внесено також пов’язані з особами слова nukatalikinti, nukrikščioninti (обидва наявні в LKŽe). Хоча вживання й нечисленне, воно свідчить, що за потреби утворюються групи слів: nukrikščioninti, sukrikščioninti, įkrikščioninti, sukrikščionėti, nukrikščionėti. У LKŽe зафіксовано nukatalikėti, sukatalikėti, але в досліджених джерелах знайдено лише nukatalikinti, sukatalikinti (див. таблицю 4). Аналогічним чином у вживанні іноді утворюються й інші новотвори, що виражають протиставлення активної та самочинної дії, наприклад: nubažnytinti – nubažnytėti, nudvasinti – nudvasėti, nupilietinti – nupilietėti, nuvalstybinti – nuvalstybėti. DLKŽ6 2006 фіксує sukultūrinti – sukultūrėti, у вживанні знайдено також nukultūrinti – nukultūrėti, утворюються й įkultūrinti, iškultūrinti. Протиставлення активної та самочинної дії іноді спостерігається як у похідних із префіксами su–, так і з префіксами nu–, але якщо для вираження значення усунення обирається префікс iš–, відповідника із самочинною дією зазвичай немає: наприклад, досить часто вживається išvalstybinti, але не трапляється išvalstybėti. Щоправда, знайдено поодинокі випадки вживання iškultūrinti – iškultūrėti. У LKŽe зафіксовано ištautinti – ištautėti, ištausti, але у вживанні лише один-два рази знайдено ištautinti, натомість звичним є nutautinti. До речі, протиставлення nutautinti – nutautėti спонукає до появи й nulietuvinti – nulietuvėti (приклади згаданих та інших подібних слів див. також у таблиці 4). 15 Оскільки замість nužmoginti пропонували міжнародне слово dehumanizuoti, то замість nužmogėti були пропозиції вживати degraduoti (Balčienė 1979: 15). Terminologija | 2016 | 23 143 Таблиця 4. Похідні, що виражають усунення властивості або іншого нематеріального явища Nu– + –inti Пор. Приклади nuasmeninti персоніфікувати уособити персоніфікуватися знеособитися деперсоналізувати «В одному з віршів Mieželaitis звучить образа через зіткнення з такими знеособленими, анонімними, неідентифікованими, що мають лише ніби кодову назву тощо авторами <...>.» (Literatūra, 2001) «<...> інтернет надав можливість створювати індивідуалізовані продукти, надсилати персоналізовані повідомлення кожному користувачеві окремо.» (Arvydas Bakanauskas, Vytautas Liesionis, 2008) «<...> абстрактні, невловимі речі — у цьому разі дух народу — уособлюються, втілюються в особі конкретної людини, тобто в історії життя книгоноші.» (Nemunas, 2004) «І тут найважливіше, за словами філософа, не знеособитися (це особливо легко, застрягши в натовпі), а стати особистістю.» (Dienovidis, 1996) «<...> у першому випадку маємо щось на зразок персоналізації морального джерела, а в другому — різні стандарти поведінки та стереотипи деперсоналізовані, об’єктивізовані.» (Problemos, 1995) nubažnytinti оцерковити воцерковити стати нецерковним «Від часів Реформації до самої першої половини XIX ст. таке «розцерковлення» видимої церкви було популярним у всій Європі.» (Darbai ir dienos, 2003) «З’являється характерна для цього періоду риса — церковне оформлення шлюбу. Церква почала регламентувати шлюби <...>.» (Soter, 2003) «Вже хрещенням короля Міндаугаса литовську мову було вузько, а загальним хрещенням литовців — широко залучено до церковного вжитку.» (Terminologija, 2003) «У значній мірі в розцерковленні та відчуженні від віри винна не секуляризація, а радше сама Церква, яка не вміє пристосуватися до нового суспільства.» (Naujasis židinys, 1996) nubuožinti зробити власником поміщика розкуркулити «Ми справді багато чого не знали про дії Сталіна. До нас доходила інформація: розкуркулення куркулів. Оце й усе.» (Galina Dauguvietytė, 2002) «Нашу сім’ю розкуркулили, влада наклала непосильні повинності.» (Stasė Kiselienė, 2002) «Здавалося, що чорні спогади про розкуркулення, депортації, колективізацію, безпросвітну працю в колгоспах супроводжуватимуть нас усе життя.» (Dienovidis, 1996) 144 Alvydas Umbrasas Nuo nuriebalinimo iki nuprasminimo: teikyba ir vartosena Nu- + -inti Пор. Приклади розбуржуазити обуржуазитися «Між буржуазністю та релігійністю лежить глибока й істотна суперечність. Буржуазію неможливо зробити релігійною: її можна розбуржуазити». (Alfonsas Eidintas, 2001) «Вибори — це вибори, але хіба обуржуазілий робітничий клас не є лише жиром оброслою зміною нової буржуазії?» (Gintaras Beresnevičius, 2003) розбожествити обожествити, утілити в божество «Світська думка доби Відродження прагнула розбожествити історичний простір <...>». (Baltos lankos, 1995) «Бог стає людиною, щоб обожествити нас, Він принижує Себе, щоб збагатити нас <...>». (Algimantas Kajackas, 1997) «<...> відбувається осмислення процесу Становлення у Сенсі Всевишнього, обожнення (теолізис)». (Mindaugas Tomonis, 1995) позбавити духовності одухотворити, наділити духовністю, втрачати духовність «Зберігши стандартизовану, позбавлену духовності, „знелюднену“ людину — багато не виграємо». (Albertas Zalatorius, 1997) «Відбувається інтенсивне позбавлення життя духовності й його матеріалізація». (Arvydas Šliogeris, 1996) «У процесі нашої творчості завдяки людській ідеї одухотворюються як природа, так і людська сутність». (Kęstutis Pukelis, 1995) «Таким чином одухотворюються стосунки матеріального світу й людини. На жаль, у наші дні вони змінюються в напрямку втрати духовності <...>». (bernardinai.lt 2006-01-01) «<...> письменник переконливо розкриває втрату людиною духовності, знеособлення, конформізм». (Literatūra, 2003) декатоличити окатоличити «Лише сильна єдність усіх католиків у цій сфері може дати відсіч зазіханням ворогів католиків, які на той час були особливо агресивні, на декатоличення Литви». (Alfonsas Eidintas, 1995) «Окатоличення Литви в державі змінило співвідношення вірувань: відтоді литовська конфесія впливала на росіян, а не навпаки, як було раніше». (Edvardas Gudavičius, 1999) декрещатити християнізувати, охристиянити, ставати християнізованим, дехристиянізувати «Католицькі провідники не раз стверджували, що їхні священнослужителі в Росії насамперед намагаються опікуватися католиками або працювати серед людей католицького походження, яких тривала комуністична диктатура дехристиянізувала». (XXI amžius, 2002) «Хрещення Жемайтії було здійснене не як остаточне охрещення Литви, а як охрещення тих, хто залишився нехрещеним…» Terminologija | 2016 | 23 145 де– + –увати Plg. Приклади čionintos srities sukrikščioninimo aktas.“ (Edvardas Gudavičius, 1999) «З теологічного та літургійного погляду є три таїнства посвячення в християнство: Хрещення, Миропомазання та Євхаристія». (Soter, 2003) «<...> історія нашого героя почалася понад десять років тому, коли останній бастіон християнізованих європейських язичників, національна спільнота, ще не був захоплений». (Arvydas Juozaitis, 2003) «Хоча ми живемо в постхристиянському світі, через дехристиянізацію сучасного суспільства маємо звернутися до дохристиянської доби й заглибитися в те, як апостоли її євангелізували». (bernardinai.lt 2008-06-29) «Тепер потрібно не лише прищеплювати віру культурам, а й наново вдихнути життя у дехристиянізований світ, стосунки якого з християнством нерідко мають лише культурний характер». (Popiežiškoji kultūros taryba, 2000) декультуризувати культуризувати, інкультуризувати, декультуризувати, втрачати культурність, набувати культурності, декультуризуватися, декультуризувати «Чим замінити постійну „декультуризацію“ села, коли через обмеженість коштів закривають бібліотеки або невеликі школи?» (Rimantas Laužackas ir kt., 2004) «Чи означає це, що не природу окультурюють, а культуру натуралізують?» (bernardinai.lt 2008-12-13) «Інкультурація релігії та євангелізація культури — це різні реальності, що не належать до одного рівня». (Soter, 2001) «Ми дуже часто не дбаємо про культуру, багато чого декультуризуємо, і саму політику ми декультуризуємо». (lrytas.lt 2011-06-07) «Адже багато юнаків, які відвідують виховні заклади різних країн, попри добру волю та компетентність учителів, часто можуть бути цілком освіченими, але частково декультуризованими». (Popiežiškoji kultūros taryba, 2000) «У нас немає іншого виходу, окрім як долучитися до змагання, конкуренції, пошуку нових шляхів, щоб рівень культурного розвитку суспільства ще більше зріс». (Naujosios tėviškės žinios, 2003) «Авторка ствердно, хоча й не надто сміливо відповідає на запитання, чи віримо ми в силу культури, яка одна-єдина може допомогти подолати схил занепаду культури народу». (lrytas.lt 2011-06-02) 146 Alvydas Umbrasas Nuo nuriebalinimo iki nuprasminimo: teikyba ir vartosena Зне- + -ити Пор. Приклади «<...> така окультурена суб’єктивність раптом виривається зі звичного для неї й відповідного їй екзистенційного середовища та потрапляє в антигуманний, декультуризований світ, заснований на первісному інстинкті <...>». (Šiaurės Atėnai, 1996) денаціоналізувати литовця націоналізувати литовця, стати литовцем, перестати бути литовцем «<...> лютерани в Литві несли срібний смолоскип крізь темряву денаціоналізації литовців». (Švyturys, 1995) «Земельна реформа в селах значно зменшила вплив чужинців на край, а жодного закону, щоб залітуанізувати Каунас, не ухвалили». (Juozas Keliuotis, 2004) «<...> куршинінки рано змішалися з литовськими землеробами й злітуанізувалися, а згодом багато хто з них онімечився». (Darbai ir dienos, 1999) «Походження тутейшів і їхня роль у денаціоналізації Вільнюського краю залишаються загадкою, мовознавці досі сперечаються про це». (lrytas.lt 2011-07-09) позбавити громадянства надати громадянство, втратити громадянство «Зрештою, треба зрозуміти, що деполітизація суспільства веде до позбавлення громадянських прав, до занепаду демократії та самої держави». (Dienovidis, 1995) «<...> натуралізований темношкірий Крейг Робінсон (204 см) справді виявився відважним борцем за відскок (здобув 15)». (Lietuvos aidas, 1997) «Перший символічний «запис» — це хрещення, отримання імені, завдяки якому малий індивід персоніфікується й стає громадянином, вписується в культурний і конфесійний простір народу». (lrytas.lt 2011-05-06) «<...> у постсоціалістичних державах дедалі виразніше проявляється синдром деетатизації, розпаду суспільства і, зрештою, втрати громадянської свідомості». (Istorijos studijos, 2003) звести з розуму привчити до розумового розвитку, збожеволіти, з’їхати з глузду «<...> така візуальна інформація гіпнотизує і глядача, і, мабуть, автора, непомітно зводячи спостерігача з розуму». (Dienovidis, 1997) «Ні, вона не божевільна — божевільних я розрізняю, — лише з’їхала з глузду». (Lietuvos rytas, 2001) «Вичерпання моралі, викидень культури, божевілля людини...» (Petras Dirgėla, 2004) «Культурний простір і можливість ним користуватися окультурюють і привчають до порядку варвара — він стає вимогливим до себе й перебірливим у речах <...>». (Respectus Philologicus, 2000). Terminologija | 2016 | 23 147 Від- + -ити Пор. Приклади позбавити сенсу наділити сенсом «Авторові епітафії здається, що йому треба трохи позбавити її сенсу, більше сказати про того іншого — найважливіші, можливо, навіть і відомі речі, асоціації, які легко спадають на думку». (bernardinai.lt 2005) «Я можу вірити не в Бога-взагалі, а лише в утіленого й персоніфікованого Бога». (Арвідас Шльогеріс, 1996) «Усвідомлення скінченності — це те саме, що індивідуалізація й персоніфікація». (Арвідас Шльогеріс, 1996) позбавити душі наділити душею, вселити душу «Емпіризм стає тим вихідним пунктом, від якого позитивізм починає похід із позбавлення людського життя душі, його механізації, перетворення на річ». (Švyturys, 1994) «Якщо кожному модусу тілесного світу відповідає певний модус психічного боку, то з цього має випливати одухотворення всієї природи». (Йоган Штраух, 1995) «Краще сказати, що для Томи людина — це тіло, наділене душею, а для Декарта — утілена душа». (Naujasis židinys, 1997) денаціоналізувати націоналізувати, наділити національним характером; денаціоналізувати; втратити національну самобутність; денаціоналізуватися «Денаціоналізація та націоналізація відбуваються одночасно, і цього досить, щоб довести, що національна ідентичність у наш час уже справді не є потребою, а стала запитом». (Šiaurės Atėnai, 1996) «Більшість литовців, які виїхали до Південної Америки через політику, що її проводила влада, швидко втратили національну самобутність. С. Маґоніс зазначає: „завдяки такій системі денаціоналізації друге покоління переселенців майже нічим не відрізняється від корінних мешканців того краю“. (Istorija, 2003) „Голодному потрібен хліб — не мистецтво, сліпому потрібне світло — не мистецтво, молоді, яка втрачає національну самобутність, потрібна нація — не мистецтво. <...> Коли ми стоїмо на шляху втрати національної самобутності, найважливішою є не висока ідея, а турбота про виживання“. (Kauno diena, 1995) „Литовське суспільство, всебічно радянізоване й сильно постраждале протягом п’яти десятиліть, нині європеїзується — секуляризується, денаціоналізується й позбавляється державності <...>“. (lrytas.lt 2016-01-23) позбавити реальності надати реальності, утілити, позбавити реальності «<...> світ перетворюється на скупчення безформних позбавлених реальності чуттєвих сутностей, а його визначальною рисою стає радикальна безпідставність і безглуздість». (lrytas.lt 2012-08-30) 148 Alvydas Umbrasas Nuo nuriebalinimo iki nupasminimo: teikyba ir vartosena Зне- + -ити Пор. Приклади «Він видає своє номенклатурне походження і природу, намагаючись політично та ідеологічно утвердити ці цінності, тобто прагне уречевити й осучаснити взяті з минулого, але, на жаль, мертві моделі культури <...>. » (Kultūros barai, 1997) «<...> повсякденність — це ситуація, у якій ми маємо справу з дійсністю самою по собі і з якої лише й можуть бути актуалізовані всі інші ситуації?» (Soter, 2003) «Сучасний стан визначається як виведений із дійсності, симулякричний, позбавлений реального референта, тож про істину можна говорити лише як про певний конструкт, роль <...>. » (Filosofija ir sociologija, 2000) роздержав-ити одержавити націоналізувати роздержавити втратити державність «<...> ні марксизм, ні його засновник не дали жодної позитивної відповіді на питання промисловості та робітників, пропонуючи лише винятково негативну програму експропріації та роздержавлення, яка передбачала тільки руйнування буржуазного суспільства та його ліберального й демократичного ладу». (Naujasis židinys, 1996) «У Литві поки що не потрібно нічого одержавлювати (невідомо, що буде завтра), а навпаки — потрібно роздержавити освіту й охорону здоров’я, реформувати пенсійну систему». (Verslo žinios, 2008-11-24) «Литовська мова була одержавлена, справді запроваджена в школах і університетах лише через два важкі десятиліття». (Terminologija, 2003) «Початковий етап приватизації державного та колгоспного майна (роздержавлення) за інвестиційні чеки у 1991–1993 рр. дав змогу створити значну пропозицію колишнього суспільного майна <...> на вторинному ринку <...>. » (Žemės ūkis, 1997) «З огляду на те, що сама держава є лише „органом класового панування“, роздержавлення передусім слід розуміти як зменшення будь-якої примусової, гнітючої влади та усуспільнення людської діяльності <...>. » (lrytas.lt 2014-12-08) зне-люд-ити олюднити дегуманізувати втратити людські риси дегуманізувати «<...> Бог філософів стає дедалі менш схожим на міфологічних богів, доки зрештою цілком не відокремлюється від релігії й не перетворюється на безособове та знелюднене найвище буття <...>. » (Arvydas Šliogeris, 1996) «Практична дія і мислення мають сенс лише тому, що людина стикається з такою реальністю, яка не є абсолютно прозорою і протистоїть будь-якій спробі її олюднити й дегуманізувати». (Arvydas Šliogeris, 1996) Terminologija | 2016 | 23 149 Nu− + −inti Пор. Приклади «<...> перший крок розпочатого знелюднення — згадана деконструкція — по суті є не чим іншим, як невпинними спробами зруйнувати або принаймні дестабілізувати образ людини, який є моральним та інтелектуальним осердям і підґрунтям її ідентичності». (lrytas.lt 2012-09-10) «Те, що суспільству дедалі більше загрожує деперсоналізація, перетворення на масу, тобто знелюднення, і те, що воно саме діятиме знелюднювально <...>». (Іван Павло II, 1994) «<...> Світ збожеволів, Світ наблизився до якоїсь небезпечної межі, людство знелюднюється або його хтось уже майже „знелюднив“, бо ми бачимо картину ніби крізь якусь лінзу <...>». (Lietuvos aidas, 1996) «У дегуманізованому мистецтві модернізму залишається лише несправжнє (штучне, артефакт) або мертве тіло, виставлене на розбитій поверхні картини <...>». (Menotyra, 2000) Бажання виразити протиставлення мовними засобами, очевидно, є однією з важливіших причин, чому для вираження значення усунення з’являються нові похідні nu- + -inti (–inimas). Такі слова потрібні в публіцистиці, особливо в текстах роздумового, філософського характеру, у яких багато уваги приділяється новим засобам вираження думок, самій формі слів. Адже у звичайних текстах ми ні втілюємо, ні розтілюємо (наприклад: «Можливо, має рацію Vytautas Rubavičius, закликаючи втілити в буття розбуттєвлений наш світ <...>» (Vytautas Martinkus, 2003)), загалом про філософське буття ми говоримо не надто багато. Зіставлення новотворів в одному реченні ще виразніше виявляє їхній зміст, стилістичні функції, допомагає досягти ефекту несподіванки, наприклад: «Зникнення одного образу буття пов’язане з появою іншого образу буття; розоформлення водночас є вформленням, розчуттєвлення водночас є вчуттєвленням, зникання водночас є становленням, розчинення речі водночас є і кристалізацією речі» (Arvydas Šliogeris, 1996). Поряд із парою вчуттєвити – розчуттєвити з’являється також зачуттєвити – розчуттєвити: «Перше трактування розгортається в образах м’яса, шкіри, падла. Друге — скульптури й машини. Таке тілесне чи гіпертрофоване зачуттєвлення, чи надмірне розчуттєвлення <...>» (Šiaurės Atėnai, 1996). Створюються також разові цілком оказіональні утворення, які без контексту можуть бути навіть незрозумілими, наприклад: 150 Alvydas Umbrasas Nuo nuriebalinimo iki nuprasminimo: teikyba ir vartosena відмовляти від мови – «Народ поступово позбавляють мови. Можна було опиратися російській мові, яку нав’язували силоміць. Протистояти престижній у житті й необхідній в установах англійській мові неможливо: обираєш сам». (Romualdas Ozolas, 2003) позбавити кофеїну – «А я знав людей, які, злякавшись рекомендацій попередніх лікарів, перейшли на каву без кофеїну, хоча дуже любили каву з кофеїном, і так пили цей дорогий і гидкий ерзац дванадцять довгих років, та ще й платили дорожче, бо позбавити каву кофеїну коштує дорожче, ніж подати натуральну». (bernardinai.lt 2006-06-21) знелітературити – «<...> легко можемо назвати характерними рисами постмодерністського твору, як і нев’язність віршів, децентровану структуру або й загалом знелітературення». (Nemunas, 1996) позбавляти мислення – «<...> США, що отруюють і вбивають усіх, створили таку ідеологію „позбавлення мислення“, притуплення почуттів, що ніхто не осмислює навіть того, що бачить і переживає». (bernardinai.lt 2007-05-16) усувати парадокс – «Луман описує релігію як систему форм, яку суспільство створює, прагнучи „усунути парадоксальність світу“». (Robert Wuthnow, 1996) деполітизувати світогляд – «Тож друзям Литовського фронту можна запропонувати відмежуватися від цілковитої „безсвітоглядності“ й говорити про „справжню демократію“, у якій політичну діяльність позбавляли б світоглядного забарвлення (зменшували б вплив світогляду на діяльність). Таке „позбавлення світоглядного забарвлення“ мало б стосуватися не лише культури, а й економіки». (Dienovidis, 1995) розчаклувати – «Адже існує ще ціла сфера позацерковної, неінституційної релігії. Чи йдеться про раціоналістичне розчаклування (Antzauberung)?» (Filosofija ir sociologija, 1996) позбавити пташиної подоби – «<...> вказує вже не на конкретного птаха, у якого перевтілюється померлий, а на душу, що зберігає сутність і самосвідомість померлого, власне, яка постає в образі пташки. У пізніші часи цей образ, мабуть, міг дещо заважати: схоже, відбувалося якесь фізичне „позбавлення предка пташиної подоби“ <...>». (Gintaras Beresnevičius, 2004) позбавити стилю Ракаускаса – «Інше свідоме „позбавлення Ракаускаса“ – жодних дівчат, культу оголених тіл, стильових спалахів і блиску, портретів відомих і не дуже дівчат із чіткою графічною лінією овалу обличчя». (Kauno diena, 2001) позбавити поетичності – «Відкрита й приглушена самоіронія. <...>. Навіть досить ризиковане зречення корони, позбавлення поетичності. Дегероїзація». (Dienovidis, 1995) отупити – «А вступити у відкрите протистояння із системою нам уже бракувало і сил, і віри – тут добре попрацювали всі механізми отуплення». (Valentinas Sventickas, 2008) позбавити зівання – «З погляду стилю пародіюється майронівський опис шуму лісу – „позбавлення зівання“ <...>». (Darbai ir dienos, 2003) Зрозуміло, у таких утвореннях правила можуть свідомо порушуватися задля оригінальності чи виразності (іноді ніби виправдовуючись лапками), але як розвинені мікросистеми, так і оказіональні утворення лише підтверджують, що похідні з nu- + -inti у вжитку de facto мають значення усунення; творці текстів вірять, що читачі їх зрозуміють. Похідні можна замінити словами Terminologija | 2016 | 23 151 сполуками, прийменниковими конструкціями з be, але не завжди зберігалося б акцентування дії, а речення іноді довелося б суттєво переформульовувати. Серед некодифікованих похідних із nu- + -inti (-inimas), що означають усунення властивості або іншої нематеріальної, абстрактної сутності, за частотністю вживання найбільше вирізняються nukenksminti і nuskausminti (найчастотніші похідні наведено в таблиці 516 (частотність усіх інших похідних, згаданих у статті, що означають усунення нематеріальної сутності, у досліджених джерелах нижча); у стовпці DLKT зазначено кількість уживань слів, включно з формами дієслів (сюди входять і субстантивовані дієприкметники, оскільки програмно відокремити їх неможливо), абстрактних іменників із -imas, а у стовпці lrytas.lt — кількість публікацій, у тексті яких є це слово). За словотвірною будовою їх можна пов’язати з іменниками kenksmas, skausmas, хоча не можна виключати й зв’язку з прикметниками kenksmingas, skausmingas (основа дезінтегрована). Похідні без префікса зазвичай не вживаються (у LKŽe наведено), хоча іноді трапляються, наприклад: «<…> він ішов за мною і все казав: „Брате, тут натисни сильніше, тут послаб пензель, щоб лінія „вібрала“, щоб була „жива“, щоб „боліла““ (Kauno diena, 1995); „Мер обіцяє, що так віленці заощадять сотні годин у заторах, а правоохоронці збираються карати штрафами тих, хто не зрозумів“ (lrytas.lt 2015-08-21). Таблиця 5. Найчастотніші похідні, що означають усунення властивості або іншої нематеріальної сутності Nu- + -inti | DLKT | lrytas.lt | Nu- + -inti | DLKT | lrytas.lt nuvertinti | 1349 | 1281 | nureikšminti | 29 | 13 nukenksminti | 557 | 331 | nupilietinti | 21 | 2 nuskausminti | 453 | 683 | numitinti | 19 | 1 nuasmeninti | 235 | 80 | nudievinti | 18 | 1 nutautinti | 225 | 70 | nupra sminti | 16 | 2 nužmoginti | 187 | 58 | nubūtinti | 13 | 1 nudvasinti | 37 | 6 | nubuozinti | 10 | 1 Більше подібних похідних, які можна було б пов’язати з іменниками абстрактного значення із суфіксами -smas, -mas, у ширшому вжитку немає17. Виявлено лише дуже рідкісні nuveiksminti, nujausminti, наприклад: «Було зазначено 16 До таблиці не включено похідні з чітко прикметниковою основою: усі вони рідкісні, про їхню частотність уже згадувалося. 17 Іноді утворюють похідні від іменників із суфіксом -me, наприклад, nugrėsminti — «Людина як гілка мавпи — це результат дуже погіршених умов життя та потреби подолати їх за допомогою рефлексії (подолання загрози, „усунення“ цієї загрози собою, теплом свого внутрішнього „я“)» (Romualdas Ozolas, 1997). 152 Alvydas Umbrasas | Nuo nurie balinimo iki nuprasminimo: teikyba ir vartosena цікавий, полемічний процес деенергізації природи, її з н е в і л ю в а н н я в ході розвитку європейської цивілізації“ (Baltos lankos, 1996): „<...> дещо надто акцентовано лазерні проєкції, кінетичну сценографію та цифрове зображення. Однак це лише посилило враження абсолютного з н е ч у т т є в л е н н я та знеособлення“ (bernardinai.lt 2007–10–17). Тут можна згадати й, імовірно, випадково утворене nutriukšminti, наприклад: „<...> маю дуже стару колекцію радянських записів із такими творами, як Перший фортепіанний концерт Чайковського. Без жодного з н е з а ш у м л е н н я?“ (7 meno dienos, 2005-12-02). Nuk enksminti, здається, не має антонімів, а з іншими похідними утворюють, наприклад, iškausminti, įjausminti, įveiksminti (останнє — найчастотніше), наприклад: „Якби всі ми й одразу розуміли слово, якби не знаходили в ньому парадоксів, що ранять наш розум, та прихованих смислів, ним було б висловлено лише людську, а не Божу волю“ (Donaldas Kajokas, 2007); „Отже, він [акт сприйняття] завжди охоплює і те, що дано, і те, що не дано (у цьому сенсі трансцендентне). Він одразу ж і емоційно забарвлений“ (Problemos, 1996); „Справді очевидно, що зусилля людини, яке втілює думку в дію та визначає діяльність, може без великої небезпеки розсіяти смуток догідливого служіння й подолати страх перед начебто німою мовою“ (Algimantas Valantiejus, 1997). Пропонували замість nukenksminti, nuskausminti вживати міжнародні слова пастеризувати, анестезувати, оскільки «немає потреби замінювати власними словами міжнародні слова, що закріпилися в мові. Іноді навіть бажаючи відмовитися від якогось міжнародного слова, цього неможливо зробити, бо литовський новотвір виявляється гіршим за міжнародний відповідник» (Rudaitienė 1993: 13). Звісно, у багатьох випадках пропонували литовські словосполучення зробити нешкідливим і усунути, втамувати біль. Цікаво, що в 1987–1989 рр. провели дослідження й опитали майже 100 осіб, які працювали в науковій сфері (більшість мали наукові ступені й звання). На запитання, що вони вживають, nukenksminti обрали 60 респондентів, пастеризувати — 11, а зробити нешкідливим — 7. Відповідно, знеболення обрали 53 особи, анестезію — 19, анестезування — 12, а анестезацію не обрав ніхто (литовського словосполучення в анкеті не пропонували) (Rudaitienė 1991: 35–36). Нині таких опитувань немає, але, мабуть, нас не здивувало б, якби й далі, за результатами опитувань, переважали nukenksminti, nuskausminti. Обидва слова можна почути в розмовній мові; як свідчать дані, зібрані для цього дослідження, вони численні й у сучасних писемних джерелах. Знеболення поряд із анестезією, анестезуванням раніше рекомендували в деяких термінологічних словниках (наприклад, RLKŽŪTŽ 1971; MTŽ 1980; у останньому було також знечулення18 поряд із десенсибілізацією). Одним із проти- 18 Vietoj nujautrinti siūlyta šalinti jautrumą, daryti nejautrų (Kaulakienė 1992: 9). Terminologija | 2016 | 23 153 причин, що підтримують уживання знеболення, є те, що зручно використовувати дієприкметник для вираження означення, яке характеризує ліки й часто вживається субстантивовано (наприклад: «Лише в Центрі болю пацієнтові можуть провести інвазивну процедуру знеболення. Під час неї знеболювальні препарати вводять безпосередньо в осередок, що провокує біль» (Lietuvos rytas, 2001), «Не розумію, як лікуватимуть краще, якщо всім призначають майже однакові ліки „Betalok-Zok“ і „Cardace“ із заспокійливими та знеболювальними засобами» (Filomena Taunytė, 2004)). Знеболення — слово зі сфери охорони здоров’я, тоді як знешкодження вживається в різних контекстах; часом утворюють і похідні слова (наприклад: «Якщо у вашому автомобілі є нейтралізатор вихлопних газів, не можна заливати бензин із домішками свинцю, бо за кілька тисяч кілометрів нейтралізатор заб’ється» (Mokslas ir technika, 1995)). Із DLKT видно, що в ужитку знешкоджують довкілля, ґрунт, забруднювачі, мікроорганізми, одяг, вантажі, зброю, осіб тощо. Слово досить часто трапляється у військовому контексті та в контексті громадської безпеки; йдеться про знешкодження мін, бомб та інших вибухових пристроїв. У військових словниках раніше можна було знайти, наприклад, nukenksminimas (специальная обработка), šaudmenų nukenksminimas (обезвреживание боеприпасов), nukenksminimo mašina (дегазационная машина) (KTŽ 1993), згодом з’являється знешкодження боєприпасу — «надання боєприпасу такого стану, за якого неможливий його випадковий вибух. Знешкоджують різними способами — боєприпаси підривають, виймають заряди або детонатори, встановлюють детонатори в безпечне положення тощо» (обезвреживание боеприпаса, rendering safe, deactivation, neutralization of ammunition) (KŽ 1995). Навіть у словниках, укладених без участі мовознавців, можна знайти nukenksminti – defuse, disarm, deactivate; nukenksminti bombą – defuse/deactivate a bomb (ALKTŽ 2004); часом це пропускають і мовознавці, наприклад: nukenksminti – decontaminate, хоча в тому самому словнику є padaryti nekenksmingą (miną ir pan.) – deactivate; padaryti nekenksmingą – neutralize (LAKKTŽ 2015). У сучасних відредагованих словниках усунення шкідливості найчастіше передають словосполученнями, наприклад: disarm – 1. роззброїтися, 2. зробити нешкідливим; перевести (міну, зброю) у безпечне положення; знешкодити (міну); decontaminate – 1. очищати; дегазувати; дезактивувати; deactivate – 1. дезактивувати, 2. зробити нешкідливим (міну тощо); deactivation – 1. дезактивація, 2. приведення до нешкідливого стану (міни тощо); defuse – знешкоджувати; усувати детонатор; defuse a bomb – зробити бомбу нешкідливою (ALKK TŽ 2013). Утім, слід визнати, що конструкція зробити нешкідливим, яка вимагає подвійного відмінка, незручна в термінах; нині пропонують 154 Alvydas Umbrasas Nuo nurie balinimo iki nup rasminimo: teik yba ir vartosena такі терміни, наприклад: зроблення боєприпасів нешкідливими (ammunition disposal), порядок приведення вибухових пристроїв і боєприпасів до нешкідливого стану (explosive ordnance disposal procedure) (EKŽ 2008), приведення вибухових боєприпасів до нешкідливого стану (explosive ordnance disposal), випадок приведення вибухових боєприпасів до нешкідливого стану (explosive ordnance disposal incident), порядок приведення вибухових боєприпасів до нешкідливого стану (explosive ordnance disposal procedure) (NATO 2006). З огляду на ці терміни не здається дивним, що в ужитку не хочуть відмовлятися від знешкодження. У працях мовознавців не раз траплялися натяки на те, що nukenksminti, nuskausminti слід визнати прийнятними. Наприклад, дієслова nuasmeninti і nukenksminti Альдона Паулаускене зараховує до тих, яким ми не маємо чим замінити (Paulauskienė 2001: 95). Говорячи, що словотвірна модель похідних nu– + –inti зі значенням усунення погано узгоджується з нормами префіксального словотвору литовської мови, вона сподівається, що приживеться ще кілька слів, насамперед nuskausminti (Paulauskienė 2004: 262). Кажучи «приживеться», вона, мабуть, має на увазі «мовознавці дозволять», адже немає жодної потреби прищеплювати це слово мові — воно вже давно прижилося. Йонас Шукіс також обережно зазначає, що «можливо, виняток варто зробити лише для дуже зручних, постійно вживаних» слів nukenksminti, nuasmeninti (Šukys 2006: 75). Ужиток показує, що похідні nu– + –inti зі значенням усунення, хоч і засуджувані мовознавцями, продовжують уживатися, а також утворюються нові. Хоча модель і не визнана, de facto вона існує. Оскільки готується BLKŽ, укладачам доцільно наново оцінити ці слова. Насамперед слід відокремити слова, якими виражається усунення речовини чи іншого матеріального об’єкта (nuriebalinti, nugeležinti тощо). Критикуючи словотвірну модель, раніше переважно зосереджувалися саме на таких словах. Ці слова не мають розвинених мікросистем і зазвичай не мають слів, що утворюють опозиції. Традицію виправлення можна зберегти. Окремо слід розглядати слова, якими виражається усунення ознаки чи іншого нематеріального, абстрактного явища. Ужиток показує, що такі слова часто мають розвинені мікросистеми. Навіть визнаючи, що слова цієї моделі виникли під впливом інших мов, можна розглянути внесення деяких із них до BLKŽ з огляду на тенденції вживання, тим паче що окремі такі слова вже кодифіковано або кодифікували раніше, але згодом змінили кодифікацію. Аргумент редакторів, що nu- має означати надмірність ознаки, а не її усунення, не надто дієвий щодо слів розглядуваної моделі: читачів нібито можна було б увести в оману, але автори текстів вважають, що їх зрозуміють правильно. Звісно, багато залежить від контексту. Крім того, у мові вже є Terminologija | 2016 | 23 155 кодифіковані дієслова, яким той самий префікс надає протилежних значень, наприклад nudabinti — «1. дуже гарно прикрасити» та «2. зняти прикраси», nuvainikuoti — «1. зняти вінок» та «2. обвішати вінками, прикрасити» (DLKŽ6 2006). ВИСНОВКИ Похідні nu– + –inti (–inimas) зі значенням усунення мовознавці почали виправляти пів століття тому. Термінолог К. Гайвеніс, найімовірніше, першим звернув увагу на те, що їх уживають у тодішній пресі та подають у словниках, і запропонував виправляти їх. Від прикметникового похідного nuriebinti, яке в мові загалом означає «зробити надмірно жирним», редактори перейшли до іменних новотворів (таких як nuriebalinti) і обґрунтовували, що вони також можуть означати надмірність. У працях часом критикували таке словотворення загалом, адже воно виникло за зразком інших мов (переважно російської); утворені від іменників дієслова зазвичай не вживаються без префікса, тому словотвір уважали змішаним (одразу додаються префікс nu– і суфікс –inti). У першому виданні Dabartinės lietuvių kalbos žodynas було подано лише кілька слів розглядуваної моделі, однак до другого видання включили чимало таких слів, хоч похідні вже почали виправляти. Можливо, зважили на те, що похідні були поширені не лише в пресі, а й подавалися у тогочасних термінологічних словниках. Однак мовна норма словника й далі була предметом суперечок: мовознавці не припиняли виправляти ці слова, і з третього видання Dabartinės lietuvių kalbos žodynas вилучили майже всі похідні (у пізніших виданнях у цьому питанні нічого не змінили). Завдяки зусиллям мовознавців від похідних поступово відмовлялися і в термінологічних словниках, переважно пропонуючи словосполучення зі словом šalinimas. Поки орієнтувалися на друге видання Dabartinės lietuvių kalbos žodynas, похідні nu– + –inti зі значенням усунення могли поширюватися, оскільки дотримувалися настанови суворо не виправляти те, що було опубліковано у словнику. У публікаціях мовознавців, що вийшли ще до появи третього видання Dabartinės lietuvių kalbos žodynas, часом помітна невпевненість в оцінюванні похідних розглядуваної моделі. Зазначається, що похідні вже пускають коріння в науковій термінології, що вони потрібні мові, що не вдається узгодити потреби мовознавців і тих, хто вживає ці похідні. І в сучасних працях мовознавці часом обережно зауважують, що для деяких похідних nu– + –inti варто зробити виняток, оскільки їх нічим зручно замінити. Більшість похідних, згаданих у працях мовних редакторів і розглянутих у цій статті, походить від іменників і означає усунення певного конкретного об’єкта, зазвичай речовини. Розглянувши сучасний ужиток, 156 Alvydas Umbrasas Nuo nuriebalinimo iki nuprasminimo: teik yba ir vartosena спираючись на Dabartinės lietuvių kalbos tekstynu та популярний новинний сайт lrytas.lt, можна побачити, що деякі раніше виправлювані похідні слова вже можуть бути неактуальними, тоді як деякі й далі вживаються. Також видно, що в сучасному вжитку є різні похідні слова розглядуваної моделі, які не згадуються в працях мовних редакторів. Ними виражається усунення ознаки чи якоїсь іншої нематеріальної, абстрактної сутності. З погляду словотвору одні з них пов’язані з прикметниками, інші — з іменниками, нерідко можливе й подвійне тлумачення. Їхню появу тепер може стимулювати вже не російська мова, а міжнародні слова з компонентом de-, а також принцип аналогії, адже деякі похідні слова nu- + -inti утворюють розвинені мікросистеми, за зразком яких створюються інші мікросистеми слів. Бажання виражати похідними від того самого кореня протиставлення надання певного змісту й усунення його може бути однією з найважливіших причин, чому виникає потреба в новотворах nu- + -inti. Модель протиставлення особливо популярна у філософських, літературознавчих та подібних текстах роздумового характеру, у яких багато уваги приділяється новизні й незвичності мовних засобів вираження. Крім того, у цих та інших текстах актуальними є протиставлення активної дії (nu- + -inti) і самочинної дії (nu- + -ėti); у другому випадку nu- означає не усунення, а самочинну втрату. Під час укладання Bendrinės lietuvių kalbos žodyną потрібно оцінити результати виправлення похідних слів nu- + -inti, що тривало пів століття, а також тенденції вживання. Задля стабільності норм можна зберегти некодифікованість похідних слів зі значенням усунення матеріалу, однак похідні слова зі значенням усунення ознаки чи інших нематеріальних сутностей слід оцінювати окремо. Кодифікація деяких із них наблизила б норму до дійсності. Розрив між нормою та вживанням особливо виразно помітний у поширеності слів nukenksminti, nuskausminti ir nužmoginti. ŠALTINIAI ALKKTŽ 2013: Kisinas E. Anglų–lietuvių kalbų karo technikos žodynas, Vilnius: Generolo Jono Žemaičio Lietuvos karo akademija. ALKPŽ 1958: Novodvorskis A. Anglų–lietuvių kalbų politechninis žodynas, Vilnius: Valstybinė politinės ir mokslinės literatūros leidykla. ALKTŽ 2004: Laugalienė G., Mironaitė M. Lietuvių–anglų kalbų karybos žodynas: eksperimentinis leidinys, Vilnius: Generolo J. Žemaičio Lietuvos karo akademija. ALKŽŪTŽ 1977: Anglų–lietuvių kalbų žemės ūkio terminų žodynas. Sudarė D. Čėponienė, R. Gelūnienė, J. Kažėnas, R. Kelbauskienė (atsak. redaktorė), Vilnius: Mokslas. ATTŽ 2001: Čiukas R., Katunskis J., Kaulakienė A. ir kt. Aiškinamasis tekstilės terminų žodynas: su vokiečių, anglų, prancūzų ir rusų kalbų atitikmenimis, Kaunas: Technologija. BLKŽ – Bendrinės lietuvių kalbos žodynas. Vyr. red. D. Liutkevičienė. Prieiga per internetą: http://bkz.lki.lt. ChAŽ 1997: Daukšas K., Barkauskas J., Daukšas V. ir kt. Chemijos terminų aiškinamasis žodynas, Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidybos institutas. ChŽ 1960: Daukšas K. Chemijos žodynas, Vilnius: Valstybinė politinės ir mokslinės literatūros leidykla. Terminologija | 2016 | 23 157 DLKT – Dabartinės lietuvių kalbos tekstynas, sud. Vytauto Didžiojo universiteto Kompiuterinės lingvistikos centras. Prieiga per internetą: http://donelaitis.vdu.lt. DLKŽ₁ 1954: Dabartinės lietuvių kalbos žodynas. Ats. red. J. Kruopas, Vilnius: Valstybinė politinės ir mokslinės literatūros leidykla. DLKŽ₂ 1972: Dabartinės lietuvių kalbos žodynas. 2-asis papild. leid. Ats. red. J. Kruopas, Vilnius: Mintis. DLKŽ₃ 1993: Dabartinės lietuvių kalbos žodynas. 3-iasis patais. ir papild. leid. Vyr. red. St. Keinys, Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidykla. DLKŽ₅ 2003: Dabartinės lietuvių kalbos žodynas. 5-asis (2-asis elektroninis) patais. ir papild. leid. Vyr. red. St. Keinys, Vilnius: Lietuvių kalbos institutas. DLKŽ₆ 2006: Dabartinės lietuvių kalbos žodynas. 6-asis (3-iasis elektroninis) leid. Vyr. red. St. Keinys, Vilnius: Lietuvių kalbos institutas. EKŽ 2008: Čiočys P. A., Janukevičius J., Jasiulionis E. ir kt. Enciklopedinis karybos žodynas, Vilnius: Generolo Jono Žemaičio Lietuvos karo akademija. FTŽ 2007: Palenskis V., Valiukėnas V., Žalkauskas V., Žilinskas P. J. Fizikos terminų žodynas: lietuvių, anglų, prancūzų, vokiečių ir rusų kalbomis. 2-asis patais. ir papild. leid., Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidybos institutas. GFGTŽ 1956: Gudelis V. Geologijos ir fizinės geografijos terminų žodynas, Vilnius: Valstybinė politinės ir mokslinės literatūros leidykla. ITŽ 1997: Informatika: lietuvių–anglų–rusų–vokiečių kalbų terminų žodynas. Parengė Z. Kudirka ir kt., Vilnius: Matematikos ir informatikos institutas. KTŽ 1993: Rusų–lietuvių ir lietuvių–rusų kalbų karybos terminų žodynėlis. Parengė A. Smetona, Vilnius: Valstybinis leidybos centras. KŽ 1995: Smetona A. Karybos žodynas, Vilnius: Lietuvos karo akademija. LAKKTŽ 2015: Kisinas E. Lietuvių–anglų kalbų karo technikos žodynas, Vilnius: Generolo Jono Žemaičio Lietuvos karo akademija. LKŽė – Lietuvių kalbos žodynas (I–XX, 1941–2002): elektroninis variantas. Vyr. red. G. Naktinienė, Vilnius: Lietuvių kalbos institutas, 2008. Prieiga per internetą: http://www.lkz.lt. LRTB – Lietuvos Respublikos terminų bankas. Prieiga per internetą: http://terminai.vlkk.lt. MTŽ 1960: Čeičys J. Melioracijos terminų žodynas, Vilnius: Valstybinė politinės ir mokslinės literatūros leidykla. MTŽ 1980: Astrauskas V., Bizulevičius S., Pavilonis S. ir kt. Medicinos terminų žodynas, Vilnius: Mokslas. NATO 2006: NATO terminų aiškinamasis žodynas. 3-iasis patais. leid. Ats. redaktorius J. Norgėla, Vilnius: Lietuvos Respublikos krašto apsaugos ministerijos Generalinė inspekcija. RLKMTŽ 1975: Mikalajūnas M. Rusų–lietuvių kalbų meteorologijos terminų žodynas, Vilnius: Mintis. RLKPŽ 1959: Rusų–lietuvių kalbų politechninis žodynas. Red. kolegijos pirmininkas A. Novodvorskis, Vilnius: Valstybinė politinės ir mokslinės literatūros leidykla. RLKPŽ 1984: Rusų–lietuvių kalbų politechnikos žodynas. Sudarė G. Daugėla, Vilnius: Vyriausioji enciklopedijų redakcija. RLKŽŪTŽ 1971: Anskaitis V., Kilas M. Rusų–lietuvių kalbų žemės ūkio terminų žodynas, Vilnius: Mintis. RTŽ 2000: Gaivenis K., Juška G., Kalesinskas V. Radioelektronikos terminų žodynas, Vilnius: Litimo. SŽ 1993: Leonavičius J. Sociologijos žodynas, Vilnius: Academia. Vydūnas 2013: Asmenybė ir sveikata. Parengė R. Palijanskaitė, Kaunas: Vydūno draugija. LITERATŪRA Balašaitis A. 1969: Kaip verčiame terminus. – Lietuvių kalbos sekcijos sąsiuvinis 10. Terminų kūrimo principai, 9–10. Balčienė B. 1979: Po kelerių metų. – Mūsų kalba 3, 14–20. Bielinskienė A., Kazlauskienė A., Rimkutė E., Tamutšaitė A. 2014: Lietuvių bendrinė kalba: normos ir vartosena. Vadovėlis aukštųjų mokyklų studentams, Kaunas: Vytauto Didžiojo universitetas. Būda V. 1973: Ilgai lauktas žodyno leidimas. – Pergalė 7, 161–166. Gaivenis K. 1964: Keletas pastabų dėl mokslo veikalų kalbos. – Kalbos kultūra 7, 26–30. Gerulaitis V., Lukėnas S. 1983: Terminų darybos standartizacija ir specializacija. – Kalbos kultūra 44, 26–37. Girdenis A., Rosinas A. 1977: Pastabos „Kalbos praktikos patarimų“ paraštėse. – Kultūros barai 11, 69–70. 158 Alvydas Umbrasas │ Nuo nuriebalinimo iki suprasminimo: teik yba ir vartosena Kaulakienė A. 1979: Priešdėliniai ir priesaginiai darybiniai vertiniai lietuviškoje politechnikos terminijoje. – Lietuvių kalbotyros klausimai 19. Socialinės lingvistikos problemos, 143–153. Kaulakienė A. 1988: Terminų daryba pagal analogijos principą. – Lietuvos TSR Mokslų akademijos darbai. A serija 1, 128–133. Kaulakienė A. 1985: Словообразовательное калькирование как способ образования современных литовских физико-технических терминов. – Lietuvių kalbotyros klausimai 24. Mokslo kalbos ir kultūros problemos, 67–78. Kaulakienė A. 1992: Nudruskintas vanduo? – Gimtoji kalba 4–5, 9. Kazlauskienė A., Rimkutė E., Bielinskienė A. 2010: Bendroji ir specialybės kalbos kultūra, Kaunas: Vytauto Didžiojo universitetas. Kinderys A. 1982: Kaišti ar numesinti? – Kalbos kultūra 43, 47–49. KK 2003: Kalbos konsultacijos. Sudarė A. Kupčinskaitė-Ryklienė, Vilnius: Lietuvių kalbos instituto leidykla. Klimavičius J. 1974: Ar vartotinos nužievinimo staklės? – Mūsų kalba 3, 19. Kniūkšta P. 1980: Dėsningumai, taisyklės ir paskiri kalbos faktai. – Kalbos kultūra 38, 23–37. Kniūkšta P. 1986: Apie „Kalbos kultūros“ principus, metodiką ir siūlymų poveikį. – Kalbos kultūra 51, 12–37. KPP1 1976: Kalbos praktikos patarimai. Sudarė A. Pupkis, Vilnius: Mokslas. KPP2 1985: Kalbos praktikos patarimai. II pataisytas ir papildytas leidimas. Sudarė A. Pupkis, Vilnius: Mokslas. Labutis V. 1973: Kalbos praktikos atramos ir slenksčiai. – Kultūros barai 9, 74–75. LKG II 1971: Lietuvių kalbos gramatika 2. Morfologija (veiksmažodis ir kt.). Redagavo K. Ulvydas, Vilnius: Mintis. Montvilienė A. 1978: „Maisto prekių“ vertimo terminai. – Kalbos kultūra 34, 37–41. Nemickaitė G., Paulauskienė A. 1984: Pastabos dėl „Mokslo ir technikos“ kalbos. – Mūsų kalba 2, 21–23. Paulauskas J. 1974: Aktualios leksikos norminimo problemos ir žodynas. – Kalbos kultūra 27, 40–49. Paulauskienė A. 2001: Lietuvių kalbos kultūra, Kaunas: Technologija. Paulauskienė A. 2004: Teisininkų kalba ir bendrosios normos, Vilnius: Justitia. Paulauskienė A., Tarvydaitė D. 1986: Gramatikos normos ir dabartinė vartosena, Kaunas: Šviesa. Piročkinas A. 1990: Administracinės kalbos kultūra, Vilnius: Mintis. Pupkis A. 1980: Kalbos kultūros pagrindai, Vilnius: Mokslas. Pupkis A., Zinkevičius Z. 1978: Praėjo pusantro metų, kai pasirodė „Kalbos praktikos patarimai“. – Mūsų kalba 4, 50–51. Rosinas A. 1971: Ką reiškia nužmoginti žmogų. – Mūsų kalba 4, 14–17. Rudaitienė V. 1991: Apie priešdėlinių žodžių vartojimą. – Kalbos kultūra 61, 35–39. Rudaitienė V. 1993: Svetimų žodžių vartojimas spaudoje. – Kalbos kultūra 64, 12–20. Šukys J. 2006: Kalbos kultūra visiems. Papildytas leidimas, Kaunas: Šviesa. TT 1992: Terminologijos taisymai. Parengė K. Gaivenis, A. Kaulakienė, St. Keinys, J. Klimavičius, Vilnius: Mokslas. Urbutis V. 1978: Žodžių darybos teorija, Vilnius: Mokslas. FROM NURIEBALINIMAS TO NUPRASMINIMAS: CODIFICATION AND USAGE The paper deals with derivatives with the prefix nu- and the suffix -inti (-inimas) which express the elimination of something (which is indicated by the root of the word). There is quite an old tradition of correcting such derivatives, but in spite of this some of these derivatives are still widely used, therefore the history of correction and codification as well as the current situation are researched. The paper shows the opinions of the Lithuanian linguists in regard to these derivatives, the development of norms in dictionaries and overviews the current usage, its (non-)compliance with codification and points out possible changes in codification. About fifty years ago Lithuanian linguists started correcting derivatives having the structure of nu- + -inti (-inimas) and meaning the elimination of something. The Terminologija | 2016 | 23 159 word-formation of such derivatives was criticized because it emerged by the analogy with other languages (mainly Russian). In the first edition of Dabartinės lietuvių kalbos žodynas (Dictionary of Modern Lithuanian) (1954) there were very few words of that kind, but in the second edition (1972) their number increased quite a lot in spite of attempts to correct them. Lithuanian linguists insisted on correcting them, therefore nearly all of such derivatives were removed from the third edition of Dabartinės lietuvių kalbos žodynas (1993) and in terminological dictionaries they were gradually substituted with complex terms containing word šalinimas (elimination). In the papers of Lithuanian linguists published a few decades ago one could sometimes see uncertainty about the evaluation of this derivational model. There are some observations that such derivatives are starting to become established in the scientific terminology and that they might be necessary for the language. In the current works of linguists there are sometimes cautious suggestions to make an exception about some nu- + -inti (–inimas) derivatives and to allow their usage, because there are no convenient substitutes. The majority of corrected derivatives are made from nouns and mean the elimination of a certain thing, usually a material. The research of the current usage based on data from Dabartinės lietuvių kalbos tekstynas (Corpus of the Contemporary Lithuanian Language) and the popular news website lrytas.lt shows that some of the previously corrected derivatives have lost their topicality and some of them are still being used. At the same time it can be seen that there are various derivatives of this particular derivational model which have not been mentioned in the works of language standardizers. They express the elimination of a characteristic or of some immaterial, abstract thing and are derived from adjectives or nouns. The appearance of such derivatives is probably caused not by equivalents in Russian, but by international words with the prefix de- as well as the principle of analogy, because some of these derivatives have developed microsystems, which participate in the creation of other microsystems. The wish to express the oppositions between acquisition and elimination of a particular content using words with the same root could be one of the main reasons for using new nu- + -inti (–inimas) formations. It is necessary to evaluate the results of the correction which lasted about fifty years and tendencies of the usage of researched derivatives, because currently Bendrinės lietuvių kalbos žodynas (Dictionary of Standard Lithuanian) is being compiled. In order to maintain the stability of the norm the restriction on usage of these derivatives can be retained, but derivatives with the meaning of eliminating a characteristic or an immaterial thing ought to be evaluated separately. The codification of some of these derivatives would bring the norm closer to the actual usage. Gauta 2016-11-21 Alvydas Umbrasas Lietuvių kalbos institutas P. Vileišio g. 5, LT-10308 Vilnius E. paštas [email protected] 160 Alvydas Umbrasas | Nuo nuriebalinimo iki nuprasminimo: tekyba ir vartosena