Leksikologiškiausiam terminologui Jonui Klimavičiui – 80
Full text
Найлексикологічнішому термінологові Йонасу Клімавічюсу — 80
AUŠRA RIMKUTĖ-GANUSAUSKIENĖ
Каунаський коледж
П’ятдесят років тому, 26 листопада 1938 року, в Сувалкії народився Йонас Клімавічюс — один із тих мовознавців, яких знають і цінують не лише колеги-мовознавці, редактори, стилісти, а й широка громадськість. Доктор гуманітарних наук, мовознавець, термінолог, лексиколог, термінограф, лексикограф, фахівець із унормування мови, плекатель мовної культури, редактор, член редакційних колегій, перекладач, консультант, автор, експерт, рецензент, поет… — це лише невелика частина характеристик, доречних, коли йдеться про Й. Клімавічюса та його різнобічну й широку наукову діяльність. Гарний 80-річний ювілей — чудова нагода розповісти про життя і працю надзвичайно працьовитого й відданого мовознавця.
Батьки ювіляра мали п’ять гектарів землі в селі Герулішкес Маріямпольського району. У сім’ї росло ще троє дітей. Із шести років його опікувалася й віддала до школи тітка Марія з чоловіком — Мурашкаускаси із села Варакішке,
Terminologija | 2018 | 25
245
Вілкавішкіського району. Він навчався у Вішакішкесській початковій школі, 1956 року закінчив Пілвішкську середню школу й вступив до тодішнього Вільнюського педагогічного інституту вивчати литовську мову та літературу. Отримавши диплом про вищу освіту з відзнакою, 1961 року почав працювати в Інституті литовської мови (тоді — Інституті литовської мови та літератури). «До мовознавства мене щасливо підштовхнув Казімерас Кузавініс», — не раз писав і розповідав про свого викладача Й. Клімавічюс (Klimavičius 2005: 7). Однак мовознавча діяльність майже на два роки перервалася: восени 1961 року молодого науковця призвали на строкову військову службу. Ще коли він перебував на службі, 1 березня 1962 року в пресі з’явилася його перша публікація — рецензія на словничок термінів літературознавства. «20 місяців було викреслено з початку мого наукового життя»; — так ювіляр згадує про початок свого шляху мовознавця (www.lki.lt).
Сім років, від 1963-го до кінця 1970 року, заохочений Йонасом Круопом, він разом з іншими лексикографами писав текст академічного великого Словника литовської мови. «Це виснажлива праця, але водночас різнобічна мовна школа, справжня лабораторія» (Klimavičius 2005: 7). Ця робота не полишала мовознавця й пізніше: «Словник литовської мови (т. 1–20, 1941–2002) для мене і святиня, і першорядне джерело мовних даних» (Klimavičius 2005: 7). Й. Клімавічюс — співавтор VIII (1970), IX (1973), X (1976), XIV (1986), XV (1991) томів; загалом написав близько двохсот сімдесяти сторінок. Він також багато долучився до другого видання II тому (1969) — підготував понад чотириста сторінок. Як видно з його праць, Словник литовської мови є для науковця основним джерелом мовних даних.
Й. Клімавічюсу разом з іншими довелося долучитися й до деяких видань Словника сучасної литовської мови — він був членом редакційної колегії 3-го (1993) і 4-го (2000) видань, а також електронного видання, що вийшло 2002 року.
Від 1971 року мовознавець почав працювати в групі термінології. «Я потрапив туди ніби на заслання, але прижився — згодом, навіть коли мене запрошували, не повернувся: відчув, що в термінології можна багато зробити для мови» (www.lki.lt). Так розпочалася науково-практична робота з термінології: спочатку у відділі термінології Інституту литовської мови, згодом — у Центрі термінології, а також у 1994–2002 роках — у Державній комісії литовської мови, а потім — у її підкомісії з термінології (до 2012 року). Праця термінолога, як і лексиколога, — важка й виснажлива. Тем і проблем — багато. Порахувати написані статті й статейки, термінологічні словники й словнички, експертні висновки щодо стандартів, рецензії та надані консультації, мабуть, навіть неможливо (ще 2008 року
246
Aušra Rimkutė-Ganusauskienė
Leksikologiškiausiam terminologui Jonui Klimavičiui – 80
У виданому Бібліографічному покажчику знаходимо понад тисячу різноманітних позицій1). Ретельно й компетентно написані примітки поліпшили якість не одного видання. Усім цим роботам присвячено чимало годин, а то й днів вільного часу, часу, проведеного з близькими.
Однак повернімося до початку наукової діяльності. У 1967–1970 рр. Й. Клімавічюс навчався в аспірантурі (так тоді називали докторантуру). Кандидатську дисертацію Міжнародні слова в сучасній литовській мові вчасно не завершив, хоча написав дуже багато — понад двісті сторінок. Тема була надзвичайно складною і широкою. «Надто багато уваги приділяв теоретичній частині та історії міжнародних слів у литовській мові», — зазначено в особовій справі (Бібліографічний покажчик 2008: 11). Він цікавився міжнародними словами й пізніше: разом із колегами Іреною Ермане, Віолетою Черне та Ліяною Пузінене у 2010 р. видав Шкільний словник міжнародних слів. У вступі до книги «Міжнародні слова в литовській мові» Й. Клімавічюс писав, що в Європі немає єдиного розуміння міжнародних слів, розглянув видані словники міжнародних слів і запропонував їх визначення. Дисертацію успішно захистив 14 грудня 1993 року. Щоправда, тема її була зовсім іншою — Система термінів меліорації. У дисертації науковець досліджував не стільки наукові системи понять, скільки мовні семантичні мікросистеми термінів, розглядаючи їх не лише з термінологічного, а й із лексикографічного погляду.
Ще до захисту дисертації, у 1992 р., Й. Клімавічюс разом із Казимерасом Гайвенісом, Анґеле Каулякене та Стасісом Кейнісом підготував книгу Виправлення термінології, у якій «виразно окреслилися критерії та принципи унормування термінології; книга дістала навіть кілька альтернативних рецензій» (Rosinas 2008: 29).
Надзвичайно плідний період термінологічних досліджень розпочався з науковим журналом Термінологія. Спочатку ювіляр був членом редакційної колегії першого номера журналу (перший номер вийшов під назвою Термінологічні ниви), з 1995 р. став заступником відповідального редактора, а з 2001 до 2008 р. — головним редактором. Мовознавець не раз згадував, що редакторська праця забирала багато часу й сил.
Авторка цих рядків мала нагоду готувати до друку масштабну працю — збірку статей, опублікованих у наукових виданнях, Праці з лексикології та термінології: норма й історія, що побачила світ у 2005 р. У цій книзі Й. Клімавічюс постає і як лексиколог, і як термінолог. Передусім він прагнув бодай мінімально пояснити засадниче питання: що таке лексика літературної мови? У книзі послідовно поєднав історичний і нормативний аспекти дослідження. Особливу увагу приділив системності лексики й термінології. Ця збірка статей — одна з настільних книг термінологів, особливо молодого покоління.
Terminologija | 2018 | 25
247
«Найбільше приваблював дивовижний і таємничий світ слів; у його безмежжі наукова діяльність склалася багатогалузевою. Так склалося все: обставини (рабство колективної праці — звісно, добровільне, з власного розуміння), характер (запал і допитливість), доля — приклад Учителя, а також Йонаса Яблонскіса і передусім Казимераса Буґи. Та об’єднувало цю багатогалузевість, мабуть, запозичене в Них credo – theoria cum praxis, або, точніше, практика з теорією: теорія, яка нічого не говорить про людину, що розмовляє, часом видається безплідною, не здатною оживити практику — марною, а практика без теорії або взагалі неможлива, або веде самими манівцями. Нормативний і виховний аспекти без дослідницького — це важелі без точки опори», — пише науковець у передмові до книги Праці з лексикології та термінології: норма й історія (Klimavičius 2005: 7).
За всі ці роки, присвячені литовській мові, починаючи від першої вже згаданої публікації в Радянському вчителі у 1962 р., окрім численних наукових статей, надрукованих у спеціалізованих наукових виданнях Литовські мовознавчі студії (Acta Linguistica Lithuanica), Мовознавство, Baltistica, Культура мови (Літературна мова), Термінологія, Й. Клімавічюс опублікував ще більше популярних статей у виданнях, присвячених культурі мови й освіті, — Наша мова, Рідна мова, Рідне слово та інших. Саме тому він добре відомий редакторам, стилістам і фахівцям з мовного унормування. Багато порад, виправлень і пропозицій адресовано саме їм. Як він сам писав: «Я взявся виконувати третю частину програми культури мови, укладеної ще в молодості [1) розвивати своє, 2) створювати нове, 3) переглядати старе — ревізувати]. Випускаю в люди новотвори, деякі прижилися» (www.lki.lt). «Відповідно до свого credo я не намагався підносити кожну публікацію до рангу визнаної науковості — теорія має бути завжди, але не обов’язково виставляти її напоказ. Й. Яблонскіс і К. Буґа ніколи цього не робили; теорія може бути підкладкою», — писав про свої праці сам мовознавець. А ще ж були радіо- й телевізійні мовні хвилинки (наговорено майже на добу)...
Окремо слід згадати великі термінологічні словники, у створенні яких брав участь Й. Клімавічюс: Словник медичних термінів (1980, разом із К. Гайвенісом), Словник термінів електротехніки (1999), Словник одягу: литовсько-англо-німецько-французько-російський словник одягу (2002), Словник будівельних термінів (2002), Енциклопедичний словник артилерії (2004), Словник термінів фізики: литовською, англійською, французькою, німецькою та російською мовами (2007), Тлумачний словник термінів деревообробки: 3020 термінів литовською, англійською, німецькою, французькою та російською мовами (2014), Енциклопедичний словник литовської етнографії (2015) та багато інших.
248
Aušra Rimkutė-Ganusauskienė
Leksikologiškiausiam terminologui Jonui Klimavičiui – 80
І це ще не все. Ювіляр і досі плідно працює, не знаючи відпочинку. Та знаходить час і для захоплень, особливо для написання поезії та перекладів, — діяльності, відомої дещо менше. Щоправда, підписується псевдонімом. 2008 року вийшла збірка інтелектуальної поезії «Žvaigždės kritimas», підписана псевдонімом Клеменсаса Геруліса. Після цієї збірки він підніс подарунок до ювілею назви Литви — 20-частинну пісню «Tūkstantmetė Lietuva» (2011). Під тим самим псевдонімом підписано поетичну пісню «Trys kryžkelės: tautos rūpintojėlio Jono Aisčio» (2012), книжечку віршів «Arti gimti ir amžini» (2016), а також вибране сонетів, пісень, легенд, парафраз і віршів «Gyvoji amžių Lietuva» (2018). Можна лише здогадуватися, скільки ще строф не опубліковано й пишеться… Мабуть, через це захоплення творчістю можна впізнати наукові статті Й. Клімавічюса за індивідуальним стилем: багатослівною мовою, рідкісними словами, новотворами, різноманітними метафорами та іншими засобами художньої виразності. Він любить висловлюватися гостро, іронічно, наводити багато ретельно зібраних мовних фактів і деталей; доволі часто запрошує читача поміркувати разом і зробити узагальнення та висновки.
Моє знайомство з д-ром Й. Клімавічюсом почалося 2004 року в Центрі термінології Інституту литовської мови. Закінчивши бакалаврське навчання у Вільнюському педагогічному університеті, я почала працювати старшою лаборанткою Центру термінології, а за рік — молодшою науковою співробітницею. Від самого початку роботи в інституті ми з Й. Клімавічюсом ділили один кабінет. Так зародилася дружба жмудинки й раціонального сувалкійця. Тоді головний редактор журналу «Terminologija» здавався мені дуже вимогливим, трохи відстороненим, трохи загадковим, завжди зануреним у писання, зосередженим, але з чудовим почуттям гумору; колег він дивував віршами власного авторства, особливо на дні народження. Від самого початку роботи в інституті я відчувала батьківську опіку Й. Клімавічюса, особливо коли писала перші наукові статті. І досі пам’ятаю, як нетерпляче й зі страхом (правду кажучи, як і інші мої молоді колеги) чекала на рецензії на свою першу статтю для журналу «Terminologijos», особливо на рецензію редактора. Його зауваження, поради й докори були для мене дуже важливими. Кожну статтю Й. Клімавічюс уважно перечитував (і не раз!), ретельно редагував, не шкодував зауважень і пропозицій. Чудово пам’ятаю осінь 2007 року, коли попросила Й. Клімавічюса стати моїм науковим керівником. Він погодився. Упродовж усіх років докторантури він терпляче, по-батьківськи й по-діловому опікувався мною. Не одна година, проведена за читанням рукопису дисертації, стала для мене найкращою школою, яку тільки можна було мати. 2011 року я успішно захистила дисертацію «1883–1916 m. katekiz-
Terminologija | 2018 | 25
249
мів релігійна термінологія. Так Й. Клімавічюсу випало долучитися й до підготовки нечисленного гурту термінологів.
Мені довелося працювати з ювіляром і в підкомісії з термінології Державної комісії литовської мови. Тут молоді термінологи могли побачити, скільки часу науковець присвячував обговоренню термінологічних словників, стандартів та інших текстів, тож мали чудову нагоду вчитися. Й. Клімавічюс завжди приходив підготовленим, розібравшись із кожним терміном і кожним визначенням, і мав власну думку. Його тверда, принципова позиція не завжди подобалася колегам, проте вона була обґрунтованою та чіткою і змінювалася рідко.
Говорити про д-ра Йонаса Клімавічюса непросто — найкраще ювіляра характеризують його праці. Вони говорять самі за себе. Майже шість десятиліть він присвятив мові, копіткій і послідовній роботі в галузі мовознавства та мовної практики. Без його праць ми, безперечно, були б набагато біднішими. А знаючи, що шухляди повні матеріалів і чернеток, а голова — думок, дочекаємося ще не однієї цікавої та цінної праці. Тож з нагоди такого прекрасного ювілею хочеться побажати міцного здоров’я та сил працювати на благо рідної мови.
Многая літа, Учителю!
LITERATŪRA
Balašaitis A. 2012: Kalbininkai ir poezija. – Mokslas ir gyvenimas 1, 13–15.
Dr. Jonas Klimavičius. – Lietuvių kalbos instituto tinklalapis, www.lki.lt. Prieiga per internetą: http://old.lki.lt/LKI_LT/index.php?option=com_content&view=article&id=186&Itemid=1 (žiūrėta 2018-09-03).
Jonas Klimavičius: bibliografijos rodyklė, Vilnius: Lietuvių kalbos institutas, 2008.
Klimavičius J. 1993: Melioracijos terminų sistema. Humanitarinių mokslų kalbotyros krypties daktaro disertacijos tezės, Vilnius: Lietuvių kalbos institutas.
Klimavičius J. 2005: Leksikologijos ir terminologijos darbai: norma ir istorija, Vilnius: Lietuvių kalbos instituto leidykla.
Mokyklinis tarptautinių žodžių žodynas, Kaunas: Šviesa, 2010.
Pupkis A. 2005: Kalbos kultūros studijos, Vilnius: Gimtasisi žodis, 256–257.
Rosinas A. 2008: Žymus gimtojo žodžio tyrėjas. – Gimtoji kalba 2, 29–31.
Umbrasas A. 2008: Jonas Klimavičius – leksikologiškiausias terminologas. – Kalbos kultūra 81, 336–339.
Gauta 2018-09-04
Aušra Rimkutė-Ganusauskienė Kauno kolegija Pramonės g. 20, 50468 Kaunas E. paštas [email protected]
250
Aušra Rimkutė-Ganusauskienė
Leksikologiškiausiam terminologui Jonui Klimavičiui – 80