Evaluation System for Online Terminological Databases

doi.org/10.35321/term26-02 Система оцінювання онлайн-термінологічних баз даних DÓRA MÁRIA TAMÁS Угорське бюро перекладів та засвідчення, ТОВ; дослідницька група з термінології Termik при Університеті Каролі Гашпара Реформатської церкви Угорщини ESZTER SERMANN Сегедський університет; дослідницька група з термінології Termik при Університеті Каролі Гашпара Реформатської церкви Угорщини АНОТАЦІЯ У цій статті зроблено спробу створити розгорнуту систему класифікації та оцінювання, яка пропонує об’єктивні критерії для розуміння, опису, класифікації, оцінювання й аналізу центральних онлайн-термінологічних баз даних великих організацій. Така всеохопна класифікація вже існує для лексикографічних жанрів, тобто друкованих та онлайн-словників, однак її досі немає для онлайн-термінологічних баз даних. Дослідження ґрунтується на попередніх міжнародних та угорських публікаціях, вивченні низки онлайн-прикладів, наявних часткових класифікацій і наших попередніх дослідженнях. Експериментальна категоризація, схематичну версію якої подано в додатку, сприяє глибшому розумінню, дає змогу докладно описувати й уважніше оцінювати ці бази даних, а зрештою — підвищувати обізнаність щодо використання онлайн-термінологічних баз даних. Новий погляд також може надихнути на розвиток цих корисних інструментів, які полегшують комунікацію у сфері фахових мов. КЛЮЧОВІ СЛОВА: інструменти перекладу, термінологічна база даних, система оцінювання, орієнтація на поняття, категорії даних. АНОТАЦІЯ У статті пропонується комплексна система класифікації та оцінювання, яка слугуватиме об’єктивною основою для розуміння, опису, класифікації, оцінювання й аналізу основних онлайн-термінологічних баз великих організацій. Така комплексна класифікація вже існує для лексикографічних жанрів, тобто друкованих та онлайн-словників, але для онлайн-термінологічних баз її досі немає. Дослідження ґрунтується на міжнародній та угорській літературі, аналізі кількох онлайн-прикладів і наявних часткових класифікацій, а також на попередніх дослідженнях авторів. Експериментальна категоризація за схемою, наведеною в додатку, сприяє глибшому розумінню, дає змогу докладно описувати й уважніше оцінювати такі бази та зрештою підвищує обізнаність щодо їх використання. Новий погляд може також надихнути на вдосконалення цих корисних інструментів, які полегшують спілкування у сфері фахових мов. 24 Dóra Mária Tamás | Evaluation System for Online Terminological Databases Eszter Sermann фікації вже існує, однак класифікації для онлайн-термінологічних баз немає. Дослідження ґрунтується на літературі, опублікованій в Угорщині та інших країнах, аналізі кількох онлайн-прикладів і часткових класифікацій, а також на дослідженнях авторів. Експериментальний розподіл на категорії за схемою, поданою в додатку до статті, сприяє кращому розумінню, докладнішому опису й уважнішому оцінюванню особливостей використання онлайн-термінологічних баз і зрештою допомагає усвідомити важливість користування ними. Нові висновки можуть спонукати до вдосконалення цих засобів, що полегшують спілкування у сфері фахових мов. КЛЮЧОВІ СЛОВА: засоби перекладу, термінологічна база, система оцінювання, орієнтація на поняття, категорії даних. ВСТУП Сьогодні онлайн-термінологічні бази стали ефективними й майже незамінними інструментами для точного фахового спілкування та вживання термінів. Термінологічна база — це жанр термінології як прикладної лінгвістичної дисципліни; вона має унікальні особливості структури й змісту. «Термінологія» вживається у трьох значеннях (теорія, методологія та сукупність термінів), її центральною категорією є поняття, а отже, їй властивий поняттєво-орієнтований підхід (Bessé et al. 1997; Fóris 2005). Це виявляється в усіх трьох сферах термінології: теоретичних дослідженнях, методах аналізу термінів для зіставлення понять, а також упорядкуванні даних і термінів у термінологічних базах (Tamás 2018). Хоча термінологічні бази мають деякі спільні риси, їх створюють із різною метою (наприклад, для мовної політики, потреб компаній або як частину діяльності міжнародних організацій); вони містять поняття з різних предметних галузей (наприклад, юридичної, економічної, медичної тощо) і з різним рівнем деталізації, тож очевидно, що між ними є чимало відмінностей. Саме тому нелегко створити загальноприйняту систему оцінювання, яка охоплювала б усі аспекти. Після огляду відповідної літератури в цій статті пропонується попередня система для аналізу й оцінювання великих центральних онлайн-баз за відносно об’єктивними та комплексними критеріями. Основою нашої системи оцінювання стали критерії, розроблені для друкованих та електронних словників (Fóris, Rihmer 2007; Gaál 2012). Словники відрізняються від термінологічних баз підходами до принципів укладання та інтерфейсу користувача, тому для їх дослідження й оцінювання потрібні нові критерії або критерії з новим змістом. Terminologija | 2019 | 26 25 1. ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ У наших попередніх дослідженнях ми сформулювали визначення термінологічних баз даних, згідно з яким термінологічна база — це колекція термінологічних даних, що зберігаються в електронному вигляді, створена на основі ономасіологічного підходу та відображення поняттєвої системи предметної галузі. Вона містить терміни та їхні визначення з однієї або кількох предметних галузей однією чи кількома мовами (Sermann, Tamás 2010: 113). Як ми помітили, у відповідній міжнародній літературі терміни terminological databank and database часто використовуються як синоніми (наприклад, Hartmann, James 1998), однак у різних дослідженнях databank розглядається як ширше поняття, що охоплює databases (наприклад, Cabré 1998; Sager 1990). За визначенням ISO, це «база даних, що містить колекцію термінологічних даних» (https://ttbs.isolutions.iso.org/obp/ui#term:3.29).). Ми порівняли характеристики термінологічних баз і електронних словників (Sermann, Tamás 2010) і дійшли висновку, що електронні словники й термінологічні бази мають як спільні риси, так і відмінності; останні узагальнено в таблиці 1. Таблиця 1. Узагальнення характеристик онлайн-електронних словників і термінологічних баз (Tamás 2014: 139; на основі Sermann, Tamás 2013) ОНЛАЙН-ЕЛЕКТРОННИЙ СЛОВНИК ТЕРМІНОЛОГІЧНА БАЗА семасіологічні принципи ономасіологічні принципи центральний елемент: слово або мовний знак центральний елемент: поняття, яке позначається терміном і виражається у визначенні перелічує значення надає дані про поняття (визначення) додаткова інформація: наприклад, вимова (значок динаміка), речення-приклади, узяті зі словника контекстів, відмінювання дієслів додаткова інформація: відомості про рівень еквівалентності (повна, часткова або відсутня еквівалентність) і про наданий відповідник (термін, функціональний відповідник, термін-кандидат, стандартизований, гармонізований, рекомендований тощо) Критерії оцінювання друкованих словників (Fóris, Rihmer 2007; Fóris 2018) охоплюють загальні відомості про словник, інформацію 26 Dóra Mária Tamás | Evaluation System for Online Terminological Databases Eszter Sermann за змістом (мега-, макро-, мікро- та мезоструктура), елементами змісту (лексикологічні основи та лінгвістична інформація), а також даними про використання словника. Мегаструктура словника стосується наявності або відсутності, а також якості його вступної частини (передмови, змісту, інструкції) та використаних джерел; макроструктура — це організація лексичних статей (наприклад, за алфавітом або тематично); мікроструктура — внутрішня будова лексичних статей; а мезоструктура — система перехресних посилань. Критерії оцінювання електронних словників (Gaál 2012) охоплюють елементи, що відповідають характеристикам довідкового засобу, зокрема технічні параметри словника, його вбудованість, особливості пошукової системи та відображення результатів. Таблиця 2. Основні критерії оцінювання друкованих та електронних словників (Fóris, Rihmer 2007; Fóris 2018; Gaál 2012) ДРУКОВАНІ СЛОВНИКИ ЕЛЕКТРОННІ СЛОВНИКИ (FÓRIS, RIHMER 2007; FÓRIS 2018) (GAÁL 2012) Загальна інформація Загальна інформація Структурна інформація про зміст: мега-, макро-, мікро- та мезоструктура Структурна інформація про зміст: мега-, макро-, мікро- та мезоструктура; нововведення: технічні параметри, вбудованість, ціна, особливості пошукової системи та результатів. Інформація про зміст: фонологія, граматика та семантика Інформація про зміст: фонологія, граматика та семантика; нововведення: аудіофайли Дані про використання словника: зручність використання, доступ, інноваційні функції та ширша суспільна цінність Дані про використання словника: зручність використання, доступ, інноваційні функції та ширша цінність — нововведення: зручність для користувача, оновлення та надійність Some papers (Tamás 2010, 2014; Sermann 2011; Novák 2018) described specific termbases, others created various classifications and evaluation systems (Sager 1990; Arntz et al. 2014; Tamás 2014; Schmitz, Drewer 2017), but these are not suitable for comprehensive analysis in education, the training of translators or writing reviews. In this paper we use the following classification system for databases (see Table 3): Terminologija | 2019 | 26 27 Таблиця 3. Попередня класифікація термінологічних баз (на основі Tamás 2014: 111) ТИП ТЕРМІНОЛОГІЧНОЇ БАЗИ ОРІЄНТАЦІЯ НА ПОНЯТТЯ АВТОНОМНІСТЬ ТЕРМІНА КІЛЬКІСТЬ ПОЛІВ ДАНИХ ПРОСТА обов’язково застосовується (або має деякі гібридні характеристики) не обов’язково застосовується (нагадує список слів) їхня кількість не досягає мінімуму (наприклад, лише термін і предметна галузь) ТРАДИЦІЙНА обов’язково застосовується застосовується наявна традиційна кількість полів даних, визначення принаймні однією мовою СКЛАДНА (іноді називається базою знань або термінологічною інформаційною системою) обов’язково застосовується застосовується наявна традиційна кількість полів даних, а також додаткові елементи знань (карти понять, корпуси) Згідно з наведеною вище класифікацією, наприклад, Termin (https://jogi-terminologia.im.gov.hu/), термінологічна база Міністерства юстиції Угорщини, належить до категорії простих термінологічних баз. Вона містить статті чотирма мовами (угорською, англійською, французькою, німецькою) у простому табличному форматі. У ній наведено інформацію про галузь і підгалузь; останнім часом до статей зрідка додають пояснення (зокрема джерело, визначення, приклади речень), однак інших полів даних немає, а в статті не позначено основний термін (що було б важливо для автономності терміна) — наведено лише один варіант. У теперішньому вигляді UNTERM (Багатомовна термінологічна база даних Організації Об’єднаних Націй, http://untermportal.un.org), також належить до цієї категорії. Цю міжінституційну базу даних оприлюднили 2014 року, і вона містить лише обмежений обсяг інформації про терміни. EUROTERMBANK, базу даних, створену за ініціативою ЄС для сприяння вступу нових держав-членів у 2004 році, також мала лише кілька категорій даних (наприклад, тип терміна, частина мови, колекція, галузь, редактори) (https://www.eurotermbank.com/) а в новій версії містить колекції з різних галузей. Ще одна проста база даних — Euskalterm, створена Баскським центром термінології та лексикографії (UZEI) (http://www.euskadi.eus/euskalterm/). Центр об’єднав раніше опубліковані термінологічні словники, щоб створити цю базу даних у 1987 році, а 2001 року оголосив її національною термінологічною базою баскської мови. Її структура 28 Dóra Mária Tamás | Evaluation System for Online Terminological Databases Eszter Sermann нагадує список слів; у деяких картках даних немає визначення, але в усіх зазначено галузь, джерело термінологічних даних і рік їх реєстрації (детальніше див. Sermann 2013). Існування таких термінологічних баз часто заповнює прогалину, має життєво важливе значення й становить велику цінність, особливо для мов із невеликою кількістю носіїв. До традиційного типу термінологічних баз належить bistro (Novák 2013; Tamás 2013) — термінологічна база даних, створена з ініціативи автономної провінції Больцано та підтримувана дослідницьким центром EURAC (http://www.eurac.edu/en/research/autonomies/commul/Pages/default.aspx). База даних містить юридичні терміни та терміни державного управління італійською, німецькою та ладинською мовами (http://bistrosearch.eurac.edu/). Статті докладні, охоплюють кілька категорій даних, містять визначення принаймні однією мовою, а результати пошуку відображаються так, що поняття подаються окремо. Одна з найстаріших баз даних — швейцарська Termdat (www.termdat.ch), створена 1987 року й наділена подібними характеристиками (Novák, Tamás 2013). До цієї категорії належить і термінологічна база ЄС IATE (https://iate.europa.eu/home) проте в цій базі визначення можуть замінюватися контекстами. Сербська база даних Evronim (http://prevodjenje.mei.gov.rs/evronim/index.php?jezik=eng1) що сприяє вступу Сербії до ЄС, також має переважно характеристики традиційної термінологічної бази. SAPTerm (www.sapterm.com) має інтерфейс користувача, що також демонструє певні нові функції, і належить до цієї категорії (див. Tamás 2015) (http://www.eurac.edu/). Cercaterm, термінологічну базу Каталонського центру термінології (TERMCAT), також можна вважати традиційною термінологічною базою даних (https://www.termcat.cat/ca/cercaterm). Її основна мова — каталонська; також наведено відповідники іспанською, французькою, англійською та італійською. Статті містять визначення поняття, термін каталонською, його граматичну категорію та деякі відповідники іншими мовами. Складні термінологічні бази містять також карти понять і корпуси. Один із прикладів — база знань Eohsterm (www.eohsterm.org) (Tamás 2010), яка містить карту понять, а також паралельні тексти проаналізованих законів, однак від часу створення її не оновлювали. WIPO Pearl (https://www.wipo.int), термінологічна база Всесвітньої організації інтелектуальної власності ООН, є чудовим прикладом використання карти понять. Вона містить дані десятьма мовами; пошук термінів можна здійснювати за допомогою лінгвістичного пошуку або пошуку на карті понять. Крім того, якщо термін ще не опрацьовано, можна переглянути результати машинного перекладу з відповідною позначкою. Terminologija | 2019 | 26 29 Ми спробували проаналізувати широкий спектр термінологічних баз — загалом 17, хоча дослідження можна було б доповнити інструментами, доступними в окремих регіонах, наприклад у Росії чи Азії (зокрема в Китаї). Важливо пам’ятати, що ця система оцінювання стосується користувацьких інтерфейсів великих центральних онлайн-баз даних і не передбачає вивчення термінологічних банків, створених термінологами або перекладачами, окремих файлів чи навіть термінологічних баз на сервері, опису етапів їх створення та їх аналізу, а також опису комплексних систем управління термінологією (Arntz et al. 2014; Bowker 2015: 307; Drewer et al. 2014; Schmitz, Drewer 2017). У згаданих вище публікаціях потреби повсякденного використання бралися за вихідний пункт, а критерії оцінювання не узагальнювалися для ширших дослідницьких цілей. 2. СИСТЕМА ОЦІНЮВАННЯ ОНЛАЙН-ТЕРМІНОЛОГІЧНИХ БАЗ ДАНИХ 2.1. Довідкова інформація про центральні термінологічні бази Вивчення загального контексту бази даних можна розпочати з огляду термінологічних баз відповідної галузі. Попередні версії можуть розкрити історичне підґрунтя термінологічної бази та показати, чи мала вона попередника (наприклад, як EURODICAUTOM, наступницею якого стала IATE). Це питання можна розглядати з різних аспектів. Наприклад, Sager (1990: 165–167) розглядає технологічний поступ і розрізняє термінологічні бази першого покоління (орієнтовані на слова, призначені для внутрішнього використання, що з’явилися у 1970-х роках) і другого покоління (які з’явилися у 1980-х роках, коли технологічний розвиток уможливив орієнтацію на поняття й автономність терміна). Іншим критерієм може бути зв’язок термінологічної бази з іншими такими базами: завдяки інституційному підґрунтю дані можуть передаватися в межах організації, а також можуть існувати підцентри (див. міжінституційну базу даних ЄС IATE; Termdat, UNTERM). Ще одним критерієм вивчення загального контексту може бути класифікація бази даних за підгалузями термінології (мовна політика, переклад і стандартизація). У деяких випадках базу створюють під наглядом уряду для реалізації цілей мовної політики (як-от bistro, Termdat, Termium Plus, TermCat). В інших випадках 30 Dóra Mária Tamás | Eszter Sermann Evaluation System for Online Terminological Databases метою є створення ефективного інструмента перекладу (наприклад, IATE), або ж у термінологічній базі оприлюднюються терміни, створені в процесі стандартизації (наприклад, DINTerm; https://www.din.de). Часто бази даних мають багатоцільове призначення й одночасно виконують різні функції. Описуючи безпосереднє підґрунтя термінологічної бази, можна розглянути характеристики організації, яка створила базу даних: її тип, передумови створення, національний або міжнародний масштаб діяльності, галузі та доступне фінансування. Одним із критеріїв може бути належність організації, що створила базу даних, до типових груп, які зазвичай створюють термінологічні бази (Tamás 2019a: 267): – міжнародні організації (UN – UNTERM, UN WIPO – Wipo Pearl, EU – IATE, Eurotermbank); – органи державного управління (Федеральна канцелярія Швейцарії – Termdat, Міністерство юстиції Угорщини – Termin); – науково-дослідні установи та університети (EURAC Research – bistro); – перекладацькі агенції (Бюро перекладів Канади – Termium Plus). Наступним кроком може бути вивчення цільової аудиторії бази даних (носії мови, мовці, що належать до більшості чи меншини, перекладачі або фахівці певної галузі, наприклад інженери, юристи, лікарі тощо). Крім того, залежно від призначення бази даних термінологічні бази можна розрізняти за описовими характеристиками інформативного характеру та за приписовістю, що має нормалізаційний характер (Tamás 2019b: 110). 2.2. Технічні параметри термінологічної бази До технічних параметрів належать ті, які доступні користувачам, тобто інтерфейс користувача, і не належать ті, що потребують знання внутрішньої структури бази даних або передумов її створення, якщо тільки їх не оприлюднено іншим способом. Знаючи внутрішню структуру бази даних, ми можемо визначити, чи відповідає термінологічна база ієрархічній триступеневій структурі, необхідній для термінологічного підходу (рівень запису — мовний рівень — рівень терміна); або чи має вона структуру мережі баз даних, простої бази даних чи реляційної бази даних (Sermann, Tamás 2010). Також потрібна інформація про передумови її створення, щоб визначити, наскільки доступний повний вміст даних термінологічної бази, чи зберігаються дані в одному або кількох сховищах даних і яким чином. Великі центральні онлайн-бази даних зазвичай мають власний, спеціально розроблений спосіб відображення вмісту. Однак можливі й гібридні рішення, наприклад Terminologija | 2019 | 26 31 термінологічна база bistro Південного Тіролю, де детальну інформацію, що зберігається в програмному забезпеченні SDL Trados Multiterm, можна також переглядати за допомогою інтерфейсу користувача. Починаючи з цього року, Verwaltungsglossar (https://www.sprachressourcen.at/verwaltungsglossar/), створений у співпраці з Віденським університетом і містить 700 термінів, уже доступний у форматах Excel, TBX і pdf, у форматі файлу SDL Trados Multiterm, через онлайн-програмне забезпечення Quick Term, а також у вигляді застосунку. Інші бази даних дають користувачам змогу завантажувати частину свого вмісту (див. Download IATE: https://iate.europa.eu/home). Бази даних стають сучаснішими й технологічно досконалішими та можуть надавати користувачам доступ до даних із різних пристроїв, наприклад зі смартфона чи планшета, як у випадку з WIPO Pearl (https://www.wipo.int/reference/en/wipopearl/news/2019/news_0003.html). 2.3. Інформація про вміст термінологічної бази 2.3.1. ЗАГАЛЬНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ БАЗИ ДАНИХ Для вивчення загальних характеристик термінологічних баз ми згрупували їх за застосовністю термінологічного підходу та структурою баз даних у дві категорії: одна охоплює загальніші, основні характеристики, а інша — докладніші й специфічніші. У першій групі ми почали з аналізу того, чи були мовні дані внесені до бази даних із дотриманням поняттєво-орієнтованого підходу. У деяких випадках можна спостерігати поєднання семасіологічного підходу (заснованого на слові або мовному знакові) з поняттєво-орієнтованим підходом, унаслідок чого автономність терміна не дотримується повною мірою або додаються лексикографічні засоби (див. характеристики списку слів EUROTERMBANK або додатковий список словників на вебсайті бази даних SAPTerm чи Termium Plus, призначений для інших цілей, але не складовий частини термінологічної бази) (див. також Sermann, Tamás 2013; Tamás 2015). Термінологічна база Termium Plus не пропонує окремого списку результатів пошуку із зазначенням галузей як відправного пункту, натомість містить інформаційний аркуш із записом 1, записом 2 тощо. На підставі викладеного вище можна розрізнити суто ономасіологічні термінологічні бази та бази, які також мають певні семасіологічні ознаки. 32 Dóra Mária Tamás | Evaluation System for Online Terminological Databases Eszter Sermann Продовжуючи розгляд загальних характеристик, у розділі 2, таблиці 3 цієї статті ми поділяємо термінологічні бази на три категорії залежно від їхньої структури та деталізації записів: прості, традиційні докладні та складні термінологічні бази, що містять додаткову інформацію, як-от корпус або карти понять. 2.3.2. ДЕТАЛЬНИЙ АНАЛІЗ СТРУКТУРИ ТЕРМІНОЛОГІЧНИХ БАЗ На основі аналізу структури термінологічні бази можна поділити на кілька підгруп. Ми попередньо зіставили їх із класифікацією словників, наведеною в таблиці 2, і визначили відповідники мегаструктури, макроструктури, мікроструктури та мезоструктури в термінологічних базах. Ми вирішили застосувати цей набір критеріїв, розроблений для словників, попри відмінність змісту термінологічних баз. Як ми помітили, ієрархічна структура, що відповідає рівню мікроструктури, не обов’язково помітна на екрані: наприклад, термін і визначення можуть бути розміщені на двох різних рівнях (хоча це може бути описано в посібнику користувача). З іншого боку, користувачі, звиклі до традиційних або онлайн-словників, за умови прозорої структури можуть мати більше орієнтирів, і відмінності стають однозначно очевидними. Це можна було б розв’язати, зробивши інтерфейс прозорішим для зовнішніх користувачів. Відповідно, на рівні мегаструктури можна перевірити, чи є інформація про користування термінологічною базою, зокрема посібник користувача, сторінка довідки, розділ поширених запитань, опис призначення термінологічної бази, предметної галузі, цільової аудиторії, методики роботи, кількості мов і багатомовних відповідностей між ними, предметної галузі та підгалузей; або інші інформаційні засоби, як-от форум чи чат для допомоги користувачам (див. SAPTerm: чат, SAP Community, SAP Help Portal). Наприклад, база даних IATE повідомляє кількість термінів і записів, кількість пошукових запитів за попередній тиждень і кількість змін (нових записів, видалень, редагувань). Бази даних також інформують користувачів про аспекти авторського права, пов’язані з термінологічною базою. Інтерфейс користувача термінологічної бази вважається добіркою, а отже, захищається авторським правом, з особливим наголосом на її структурі та організації даних; відповідно, зображення екрана не можна вільно копіювати чи публікувати. На рівні макроструктури можна проаналізувати варіанти пошуку, які пропонує термінологічна база: простий або розширений, а в останньому випадку — за терміном, предметною галуззю та підгалуззю, фрагментом або мовою пошуку Terminologija | 2019 | 26 3 3 який також можна доповнити пошуком на карті понять (наприклад, у WIPO Pearl) або в корпусі. База даних може пропонувати різні фільтри; наприклад, у bistro можна шукати за окремими галузями законодавства, мовами та географічним поширенням (тобто мовами, якими розмовляють у Німеччині, Австрії чи Швейцарії). База даних також дає змогу зберігати налаштування фільтрів; корисною може бути й інтегрована функція визначення мови. У результаті пошуку більшість баз даних відображає список результатів, і ми можемо вивчити спосіб їх показу та організацію даних. Наприклад, Termium Plus не пропонує окремого списку з позначенням предметних галузей як проміжного етапу, а натомість показує картки даних із записом 1, записом 2 тощо. На цьому етапі вже можна отримати певне уявлення про характер даних: чи є вони лише текстовими, чи містять також ілюстрації або мультимедіа? Може бути запропонований і пошук у Google Images (як-от у WIPO Pearl). Також може бути забезпечена сумісність з іншими сховищами даних (наприклад, зі сховищем правових документів IATE та EURLEX, а також із базою патентів Patenscope від WIPO Pearl). На рівні мікроструктури кількість категорій даних є чітким показником рівня деталізації бази даних. Можна побачити, чи містить вона мінімум інформації, чи є добре розвиненим і докладним сховищем даних; ця інформація є підставою для оцінювання користувачем. Під час розгляду категорій даних зі структурного погляду можна розрізнити обов’язкові та необов’язкові поля даних. Важливо з’ясувати, чи можна замінити визначення контекстом. The relevant literature, standards and best practices (see Drewer et. al. 2014) can help us decide which are the most important data categories as per the principles of compilation, and we can also compare existing termbases (e.g. if possible also on the basis of their hierarchical organisation – respecting the entry level, language level and term level, for details see: Drewer et. al. 2014). Arntz et al. (2009: 233) claim that a simple termbase contains the following data fields: subject field, language, ID number, other codes, the term, linguistic features, definition, context, notes, synonym, data of the editor, date, source. Arntz et al (2014: 229–238) however contains a more complex description, that already meets the requirements of modern terminology management. З огляду на поняттєво-орієнтований характер термінологічної бази, визначення, безсумнівно, відіграє центральну роль поряд із терміном, тоді як еквівалентність не завжди становить окрему категорію. До інших поширених категорій даних належать: 34 Dóra Mária Tamás | Evaluation System for Online Terminological Databases Eszter Sermann – статус терміна (основний термін або заголовний термін, синоніми в окремій статті чи ні) та типи зв’язків із пов’язаними термінами (надпорядковані, підпорядковані або координовані терміни); – надійність і статус валідації; – використання різноманітних позначок: географічне поширення; тип документа (наприклад, паспорт, як у Termium Plus); спеціальні терміни, пов’язані з конфедерацією або кантонами, можуть бути «позначені прапорцем» (у Termdat); прийнятність (рекомендований, заборонений, стандартизований); чи був термін підтверджений термінологічним комітетом (у bistro); архаїчний (в IATE: застарілий); – ілюстрації та інші мультимедійні матеріали; – мовні характеристики; – контекст і колокації. Якщо звернутися до стандартів ISO щодо підготовки термінологічних баз, можна знайти рекомендації саме щодо категорій даних у стандарті ISO 12620:2019 під назвою Управління термінологічними ресурсами — специфікації категорій даних. У версії, опублікованій 1999 року, було визначено такі десять категорій даних: термін, інформація про термін, еквівалентність, предметна галузь, описові категорії даних щодо поняття, поняттєві відношення, поняттєві структури, примітки, інформація про документацію, адміністративна інформація. Основними категоріями даних є: основний термін, дата введення та джерело (Serm ann 2013). Пізніше, з метою уніфікації, паралельно зі стандартом 2009 року було опубліковано Реєстр категорій даних на www.isocat.org. Це був відкритий форум, у якому було наведено загалом приблизно 590 категорій даних, зокрема дублікати (докладніше див. Schmitz 2012; Tamás 2014: 103). Нині сайт www.isocat.org замінено на http://www.datcatinfo.net,, що є Репозитарієм категорій даних (DCR), розробленим відповідно до майбутнього стандарту ISO 12620:2019. Ця версія сама по собі не містить конкретних моделей даних, а лише настанови й вимоги, що визнають відмінності в підходах до розроблення мовних ресурсів для різних галузей і потреб, які зумовлюють варіативність категорій даних. Хоча уніфікація залишається важливою для забезпечення обміну даними за допомогою формату файлів TBX, опублікованого на www.datcatinfo.net: – категорії даних основного модуля: дата, примітка, термін; – категорії даних базового модуля: контекст, визначення, зовнішнє перехресне посилання, граматичний рід, географічне вживання, підмножина проєкту, пов’язане поняття, пов’язаний термін, відповідальність, джерело, місце розташування терміна, тип терміна, тип транзакції, xGraphic. Terminologija | 2019 | 26 35 Ініціатива уніфікованого використання категорій даних творцями великих баз даних в організації JIAMCATT (див. EU, UN, IMF; France Terme, Termdat, Termium Plus) має на меті створити спільну платформу, що забезпечуватиме єдиний централізований доступ до термінологічних ресурсів, інструментів і баз даних (Maslias 2014; https://ec.europa.eu/education/knowledge-centre-interpretation/events/jiamcatt-2019_en). Орієнтація на поняття й автономність термінів — не єдині аспекти, які слід вивчати, з’ясовуючи, чи дотримано принципів редагування. До інших аспектів належать елементарність даних (тобто чи містить термінологічна база по одному елементу даних у кожному полі даних) і деталізація даних (тобто чи збалансований рівень подробиць і чи не надто велика кількість підкатегорій) (Reinke 2012: 102; Arntz et al 2014: 239–241; ISO 16642: 2017). Відповідно до термінології як дисципліни, у якій застосовують різні методи роботи й підходи, інтерфейс термінологічних баз також відображає різноманітні підходи. Наприклад, визначення можуть бути однією або кількома мовами. У деяких випадках у всіх мовах може використовуватися те саме поняття (як-от уніфіковані терміни ЄС або міжнародні терміни), і тоді достатньо подати визначення однією мовою. Інший варіант — мета показати результати зіставного аналізу. Різні цілі можуть також вимагати різних категорій даних. Якщо мета — підтримати стандартизацію (як у DINTerm), надзвичайно важливо наводити посилання на стандарти; якщо мета — уніфікувати й гармонізувати вживання термінів або виконувати термінологічну роботу, орієнтовану на переклад, важливо зазначати статус термінів, функціональні еквіваленти або терміни-кандидати, а також наводити контексти чи колокації. Наприклад, bistro містить системно зумовлені юридичні колокації, пов’язані з основним терміном (Chiocchetti 2019). Нарешті, якщо мета — підтримати мовну політику, вкрай важливим є зіставний аналіз понять (пор. юридичні терміни в bistro). Водночас для деяких мов можуть бути потрібні певні дані (наприклад, артиклі в німецькій мові), а потреба в інших даних залежить від галузі (ілюстрації чи мультимедійні матеріали можуть бути потрібні для медицини або інженерії). Що стосується структури, порядок категорій даних і обсяг даних у кожному полі можуть різнитися; або ж спочатку може відображатися скорочений варіант тексту, який користувач за потреби може розгорнути (як у bistro). Так користувач може краще зорієнтуватися у статтях. На рівні мезоструктури можна вивчати систему посилань, тобто наявність і вигляд внутрішніх посилань (у межах статей і між ними) та зовнішніх посилань (на сторонні вебсайти). Використання внутрішніх посилань, тобто посилань у межах статті та на інші статті, є частиною системи перехресних посилань; для понять це можна реалізувати й іншими способами, наприклад за допомогою карти понять. Зовнішні посилання можуть відображатися по-різному; тут слід з’ясувати, чи можна легко перейти за ними, чи описано їхній вміст (адреса, шлях), чи є вони постійними та чи дозволено використовувати одноразові посилання. 36 Dóra Mária Tamás | Evaluation System for Online Terminological Databases Eszter Sermann статтями) і зовнішніх посилань (посилань на сторонні вебсайти). Використання внутрішніх посилань, тобто посилань у межах статті та на інші статті, є частиною системи перехресних посилань; для понять це можна реалізувати й іншими способами, наприклад за допомогою карти понять. Зовнішні посилання можуть відображатися по-різному; тут слід з’ясувати, чи можна легко перейти за ними, чи описано їхній вміст (адреса, шлях), чи є вони постійними та чи дозволено використовувати одноразові посилання. 2.4. Інформація про використання термінологічної бази Інформація про використання охоплює зручність термінологічної бази для користувача, достовірність даних, частоту оновлень, інноваційність бази даних, її значення для професійної спільноти та цінність для суспільства. Користувач завжди віддає перевагу інструменту, який простий у використанні, зрозумілий і швидко надає інформацію. З цього погляду вирішальне значення має зручність бази даних для користувача, яку потрібно оцінювати на різних платформах (пор. технічні параметри). Якщо база даних призначена для широкої громадськості, бажано уникати скорочень (це було значним удосконаленням у поточній версії Termdat порівняно з попередньою), пошук має бути простим, а також рекомендується використовувати візуальні матеріали. Один з аспектів візуалізації — те, як показано достовірність даних, щоб користувач одразу отримував чітку інформацію про частоту оновлень і їхній характер. Це стосується не лише достовірності даних, а й якості даних термінологічної бази. Оцінюючи якість, потрібно спиратися на поточний стан термінологічної бази; не завжди очевидно, чи справді дані оновлено, перевірено й затверджено. Актуальність можна позначати по-різному, наприклад датою внесення запису або, крім того, явним зазначенням статусу верифікації. Наприклад, в IATE зірочки позначають рівень достовірності; у термінологічній базі bistro для цього використовується п’ятибальна шкала, причому стандартизовані терміни мають найвищий бал; у WIPO Pearl із тією самою метою використовується чотирибальна шкала. Для підвищення достовірності вирішальне значення мають відбір джерел і їх належне документування (наприклад, перевагу можна надавати документам із постійним ідентифікатором DOI). Також важливо, чи співпрацює укладач термінологічної бази з внутрішньою та/або зовнішньою мережею експертів (SAPTerm). Ще один аспект достовірності — методи редагування даних (чи передбачено можливість надсилати пропозиції, чи внутрішні Terminologija | 2019 | 26 37 та/або залучають зовнішніх фахівців, чи редагування здійснюється краудсорсинговим способом, чи містить база дані машинного перекладу (як WIPO Pearl). Наприклад, SAPTerm прагне створити мережу експертів у кожній країні (Tamás 2015); також важливо з’ясувати, чи мають редактори угоди про співпрацю з університетами (як у випадку з IATE і WIPO Pearl). Редагування може здійснюватися централізовано або локально з подальшим завантаженням даних до центральної бази (IATE редагують перекладацькі служби ЄС, Termdat редагують як централізовано, так і в кантонах, а UNTERM містить дані різних органів ООН). В останніх випадках значним викликом є фільтрування дублікатів записів (див. IATE і UNTERM). Löckinger (2019: 9) examined the research methods of document editors, and evaluated the results of online questionnaires concluding that users make their judgements on quality primarily based on the content (whether it is up-to-date and professional) and usability (user friendliness, display and categorisation of information). Інноваційність бази даних може виявлятися в новому типі відображення або додатковій інформації (концептуальна карта, корпус, результати машинного перекладу, відеоурок, електронний курс), а також у тому, чи пов’язані між собою сховища даних (наприклад, зображення Google, бази IATE та EURLEX, WIPO Pearl і Patentscope). Нарешті, слід також розглянути цінність термінологічної бази для фахівців і її значення для суспільства. Тут потрібно з’ясувати, чи корисна термінологічна база для різних груп експертів, чи має вона значення для мовної та термінологічної політики, а також чи пропонує її розробник подальше навчання, електронне навчання, семінари або можливості співпраці (наприклад, Termdat, IATE, WIPO). ВИСНОВКИ: ЗАСТОСОВНІСТЬ СИСТЕМИ ОЦІНЮВАННЯ Критерії оцінювання термінологічних баз розроблено за чотирма категоріями: – загальна інформація, – технічні параметри, – інформація про зміст, та – інформація про використання. Наведена вище попередня система оцінювання показує, що термінологічні бази, створені на основі відносно уніфікованого термінологічного підходу та принципів, усе ж мають широкий спектр особливостей, оскільки потреби користувачів у різних галузях і для різних цілей висувають на перший план різні принципи редагування. 38 Dóra Mária Tamás | Evaluation System for Online Terminological Databases Eszter Sermann Крім того, ці характеристики тісно пов’язані між собою, і їх часто важко розмежувати (наприклад, принципи редагування, документація, надійність і якість). З огляду на викладене вище, ми зіткнулися з двома видами труднощів: з одного боку, спільні характеристики менш очевидні, ніж у випадку словників, а з іншого — деякі характеристики належать до кількох критеріїв. Застосування набору критеріїв до словників виявило відмінності між жанрами цих інструментів перекладу в лексикографії та термінології, а також основні характеристики термінологічних баз. Водночас аналіз не можна вважати завершеним. Завдяки подальшій конкретизації критеріїв оцінювання, можливому формуванню чіткішої структури в онлайн-середовищі та необхідному з часом розвитку термінологічних баз стане можливим розробити детальніший опис. Однак ми вважаємо, що ця система оцінювання може бути корисною для глибшого розуміння цих інструментів і свідомішого їх використання в освіті, під час написання оглядів, а також для перекладачів, як це вже було показано на прикладі словників. Застосовуючи цю систему оцінювання крок за кроком, користувач може відкрити для себе нові функції інструмента. Вона також допомагає користувачам формувати й поширювати об’єктивну експертну думку про термінологічні бази — як усно, так і у формі оглядів. Як ми наголошували на початку статті, ця система оцінювання має попередній характер. Сподіваємося, що комплексний характер нашого аналізу може навіть надихнути розробників. Сам жанр термінологічних баз тісно пов’язаний із практичними потребами, але водночас дає змогу виявляти творчість. REFERENCES Arntz R., Picht H., Mayer F. 2009: Einführung in die Terminologiearbeit, Hildesheim, Zürich, New York: Georg Olms Verlag. (6. Aufl.). Arntz R., Picht H., Schmitz K.-D. 2014: Einführung in die Terminologiearbeit, Hildesheim / Zürich / New York: Georg Olms Verlag. Bessé B. de, Nkwenti-Azeh B., Sager J. C. 1997: Glossary of Terms Used in Terminology. – Terminology 4, 117–156. Bowker L. 2015: Terminology and Translation. – Handbook of Terminology. H. J. Kocker, F. Steurs (eds.), Amsterdam / Philadelphia: John Benjamins Publishing Company, 304–323. Cabré M. T. 1998: Terminology. Theory, Methods and Applications (Terminology and Lexicography Research and Practice I), Amsterdam / Philadelphia: John Benjamins. Chiocchetti E. 2019: Terminology Work in South Tyrol: New Approaches, New Termbase, New Domains. Scientific, Administrative and Educational Dimensions of Terminology. Held at: the 3rd International Conference on Terminology, Lithuania, Vilnius, 17–18 October 2019. Drewer P., Pulitano D., Schmitz K.-D. 2014: Terminologiearbeit. Best Practices 2.0, Köln: Deutscher Terminologie-Tag e.V. Fóris Á. 2005: Hat terminológia lecke [Six lectures in terminology], Pécs: Lexikográfia Kiadó. Terminologija | 2019 | 26 39 Fóris Á. 2018: Lexikológiai és lexikográfiai ismeretek magyar (mint idegen nyelv) tanároknak. [Lexicology and lexicography for teachers of Hungarian (as a foreign language)]. Károli Gáspár Református Egyetem, Magyarnyelv-tanári segédkönyvek, Budapest: L’Harmattan. Fóris Á., Rihmer Z. 2007: A szótárak minősítési kritériumairól. [On the Evaluation Criteria for Dictionaries]. – Fordítástudomány 9(1), 109–113. Gaál P. 2012: Szempont­rendszer online szótárak minősítéséhez. [Evaluation System for Online Dictionaries]. – Magyar Terminológia 5(2), 225–250. Hartmann R. K. K., James G. 1998: Dictionary of Lexicography, Exeter: Routledge. Löckinger G. 2019: Fachsprachliche Nachschlagewerke für technische Redakteurinnen und Redakteure – Ergebnisse einer empirischen Studie. Edition. 15. Jahrgang, 1. Ausgabe. 5–9. Magris M., Musacchio M. T., Scarpa F. 2002: Manuale di terminologia. Aspetti teorici, metodologici e applicativi, Milano: Editor Hoepli. Maslias R. 2014: Combine EU Terminology with Communication and Ontology Research. – Terminology and Knowledge Engineering, 2014. Jun 2014, Berlin, Germany. Available at: https://hal.archives-ouvertes.fr/hal-01005876. Novák B. 2013: A bolzanói bistro olasz–német–latin jogi terminológiai információs rendszer bemutatása. [Bistro, the Italian–German–Ladin information system for legal terminology]. – Magyar Terminológia 6(1), 61–83. Novák B., Tamás D. 2013: A svájci jogi-közigazgatási terminológiai adatbank, a TermDat. [TermDat, the Swiss Terminology Database of Law and Public Administration]. – Magyar Terminológia 6(2), 207–231. Novák B. 2018: A terminológiai munkafolyamat a minőségi jogalkotásban. Magyar–olasz összehasonlító vizsgálat az alkotmányjogi terminológia területén. [The Role of Terminology Work in Quality Law Making. Hungarian–Italian Comparative Terminology at the Field of Constitutional Law]. Doctoral Thesis University of Pécs, Faculty of Law. Kranebitter K., Ralli N. 2019: Piccola guida per sviluppare strumenti terminologici. Talk held at: XXIX Convegno Ass. I. Term, Terminologie e vocabolari: lessici specialistici e tesauri, glossari e dizionari. Accademia della Crusca, Villa Medicea di Castello, Firenze, 30–31 May 2019. Reinke U. 2012: Terminologiearbeit für und mit Sprachtechnologie. – Terminologieprozesse und Terminologiewerkzeuge. F. Mayer, K.-D. Schmitz (eds.), Akten des Symposiums. Heidelberg, 19–21. April 2012, Deutscher Terminologie-Tag e.V, Köln: SDK Systemdruck Koln GmbH & Co. KG, 101–118. Sager J. C. 1990: A Practical Course in Terminology Processing, Amsterdam / Philadelphia: John Benjamins Publishing Company. Schmitz K.-D., Drewer P. 2017: Terminologiemanagement. Grundlagen, Methoden, Werkzeuge, Berlin: Springer Vieweg Verlag. Schmitz K.-D. 2012: Using International Standards for Terminology Exchange. – Terminologija 19, 33–38. Available at: http://lki.lt/wp-content/uploads/2017/06/Terminologija-19-ilovepdf-compressed.pdf [accessed 05.08.2019]. Sermann E., Tamás D. 2010: Hogyan definiálhatjuk a fordítói adatbázist? Egy olasz és egy spanyol fordítói terminológiai adatbázis vizsgálata. [How to Define the Translation Database? Study of an Italian and a Spanish Translation Oriented Termbase]. – Nyelvek találkozása a fordításban. Doktori kutatások Klaudy Kinga tiszteletére. K. Károly, Á. Fóris (eds.), Budapest: ELTE Eötvös Kiadó, 101–115. Sermann E. 2011: A terminológiai szabványosítás szerepe a lokalizáció folyamatában. [The Role of Terminology Standardization in Localization]. – Fordítástudomány 13(2), 72–87. Sermann E. 2013: A terminológiai szabványosítás és a terminológiai harmonizáció fordítási vonatkozásai. [The Translational Aspects of Terminology Standardisation and Terminology Harmonisation]. Doctoral dissertation (Manuscript), Budapest: ELTE. Sermann E., Tamás D. 2013: Elektronikus szótár vagy terminológiai adatbázis? [Electronic Dictionary or Termbase?]. – Társadalmi változások, nyelvi változások. A XXII. MANYE Kongresszus előadásai. Szeged 2012. április 12–14. Sz. Tóth (ed.), Budapest–Szeged: MANYE–Szegedi Egyetemi Kiadó Juhász Gyula Felsőoktatási Kiadó, 450–454. Available at: http://mek.oszk.hu/11700/11730/. Sermann E. 2019: A terminológiai munkafolyamatok és a fordítás szempontjából releváns ISO-szabványok. [ISO Standards Relevant for Terminology Work and Translation]. – A szabványosítás fordítási és terminológiai vonatkozásai. Á. Fóris, A. Bölcskei (eds.), Budapest, L’Harmattan. Sermann E. 2019: Terminológiai adatbázisok mint a nyelvi portálok áthidalásának eszközei. Magyar nyelven (is) elérhető néhány terminológiai adatbázis tartalmi és szerkezeti vizsgálata. [Termbases as the Means to 40 Dóra Mária Tamás | Evaluation System for Online Terminological Databases Eszter Sermann Surpass Language Barriers. Content and Structural Analysis of Some Termbases (also) Available in Hungarian. – Acta Historiae Litterarum Hungaricarum. Acta Universitatis Szegediensis 34(3), 149–169. Tamás D. 2010: La Knowledge Base EOHS Term, ossia un vocabolario Online Creativo. – Corvinus nyelvi napok, “Kreativitás és nyelv”. 2009. szeptember 23–24. G. Cs. Dávid, A. Zelenyi (eds.), Budapesti Corvinus Egyetem IOK Alkalmazott Nyelvészeti Kutató- és Továbbképző Központ, Budapest: Aula, 349–355. Tamás D. 2013: Az olaszországi Bolzano autonóm megyében élő kisebbségek jogainak védelméről és a bistro terminológiai projekt létrejöttének hátteréről. [On the Protection of Rights of the Minority Communities Living in the Autonomous County of Bolzano, and the Bistro Terminology Project]. – Magyar Terminológia 6(1), 41–60. Tamás D. M. 2014: A gazdasági szakszövegek fordításának terminológiai kérdéseiről. [The Terminological Aspects of the Translation of Economic Texts], Fordítástudományi értekezések I, Budapest: ELTE BTK Fordító- és Tolmácsképző Tanszék. Tamás D. 2015: Az SAPterm terminológiai adatbázis vizsgálata. [The Study of SAPterm Termbase]. – A fordítás titkos ösvényein. Doktori kutatások Klaudy Kinga tiszteletére II. K. Károly, Á. Fóris (eds.), Budapest: ELTE Eötvös Kiadó, 211–230. Available at: http://www.eltereader.hu/media/2018/05/A_forditas_titkos_osvenyein_READER.pdf. Tamás D. M. 2018: Miért rögzítsünk jogi szakszavakat terminológiai adatbázisokban? [Why Should We Record Legal Terms in Termbases?]. – Magyar Jogi Nyelv 2(2), 30–32. Available at: https://joginyelv.hu/beszamolo-a-jog-es-terminologia-cimu-konferenciarol/. Tamás D. M. 2019a: A IUSTerm jogi és közigazgatási terminológiai adatbázis háttérmunkálatainak tapasztalatairól. [IUSTerm Terminological Database of Law and Public Administration: A Glimpse Behind the Scenes]. – Diszciplínák találkozása – nyelvi közvetítés a XXI. században. Sz. Szoták (ed.), Budapest: OFFI Zrt, 260–281. Available at: https://150.offi.hu/kiadvanyok/disciplinak-talalkozasa-nyelvi-kozvetites-21-szazadban. Tamás D. M. 2019b: A terminológiai adatbázisok mint a terminológia-stratégia eszközei. [Terminology Databases as Means of Terminology Strategy]. Talk held at: Terminológia-stratégiai kihívások a magyar nyelv vonatkozásában. [Challenges of Terminology Strategy in the Hungarian Language Area], Budapest: OFFI–L’Harmattan, 105–119 (In press). SOURCES 12620: 2019 Management of Terminology Resources – Data Category Specifications. 3th edition [2019.05]. 12620: 2009 Terminology and Other Language and Content Resources – Specification of Data Categories and Management of a Data Category Registry for Language Resources. 12620: 1999 Computer Applications in Terminology – Data Categories. ISO 16642: 2017 Computer Applications in Terminology – Terminological Markup Framework. 2nd edition [2017.11]. ONLINE SOURCES: http://www.datcatinfo.net [accessed 05.08.2019] https://ec.europa.eu/education/knowledge-centre-interpretation/events/jiamcatt-2019_en [accessed 05.08.2019] http://www.eurac.edu/en/research/autonomies/commul/Pages/default.aspx www.isocat.org [accessed 10.03.2013] https://www.termcat.cat/en/recursos/productes-multimedia/termtest-dictionary-self-assessment-test [accessed 05.08.2019] https://www.wipo.int/reference/en/wipopearl/news/2019/news_0003.html [accessed 14.03.2019] TERMBASES: bistro http://bistrosearch.eurac.edu/ [accessed 14.03.2019] DINTerm https://www.din.de [accessed 14.03.2019] Cercaterm https://www.termcat.cat/ca/cercaterm [accessed 06.08.2019] Terminologija | 2019 | 26 41 Evronim http://prevodjenje.mei.gov.rs/evronim/index.php?jezik=engl [accessed 05.08.2019] eohsterm www.eohsterm.org [accessed 14.03.2019] EUROTERMBANK (https://www.eurotermbank.com/) [accessed 05.08.2019] EUSKALTERM (http://www.euskadi.eus/web01-apeuskal/eu/q91EusTermWar/kontsultaJSP/q91aAction.do) [accessed 05.08.2019] France Terme (http://www.culture.fr/franceterme) [accessed 05.08.2019] IATE https://iate.europa.eu; https://iate.europa.eu/home [accessed 14.03.2019] SAPTerm www.sapterm.com [accessed 16.03.2019] Termdat www.termdat.ch [accessed 15.03.2019] Termium Plus https://www.btb.termiumplus.gc.ca [accessed 14.03.2019] Verwaltungsglossar https://www.sprachressourcen.at/verwaltungsglossar/ [accessed 05.08.2019] WIPO Pearl https://www.wipo.int [accessed 15.03.2019] Termin https://jogi-terminologia.im.gov.hu/ [accessed 14.03.2019] UNTERM (http://untermportal.un.org) [accessed 05.08.2019] APPENDIX EVALUATION SYSTEM FOR ONLINE TERMINOLOGICAL DATABASES I. Background information on central termbases A) GENERAL BACKGROUND 1. A survey of the termbases at the given domain: – historical background, date of creation, evolution, newly implemented or improved version of a former database; – diachronic (former versions) or synchronic description; – relationship with other termbases within or outside the organisation. 2. Grouping based on aim: – language policy and terminology policy aims; – translation-oriented termbase; – standardisation purposes. B) IMMEDIATE BACKGROUND 1. The characteristics of the organisation that produced the termbase: – the background to the organisation, whether it has a national or international scope, domain, funding and type of organisation: international organisation, public administrative agency, research institute, university, translation agency. 2. Target users: – native speakers, speakers having a majority or minority status; – translators; – experts of a specific domain, e.g. engineers, lawyers, doctors etc. 42 Dóra Mária Tamás | Evaluation System for Online Terminological Databases Eszter Sermann 3. Intended purpose: – descriptiveness; – prescriptiveness. II. Technical parameters of a termbase A) THE SOFTWARE – bespoke; – hybrid; – commercially available. B) ACCESSIBILITY OF THE TERMBASE – open or restricted; – downloading of data allowed, supported platforms (e.g. smart phone, tablet). III. Information on the content of the termbase A) GENERAL FEATURES OF THE DATABASE 1. Concept oriented: – purely onomasiological approach; – hybrid approach, containing semasiological elements as well. 2. Simple, traditional or complex termbases: – number of structural elements (termbase, concept map, corpus); – level of detail in entries: type and number of data categories. B) DETAILED STRUCTURE OF THE DATABASE 1. At the level corresponding to megastructure: – directions for use and other forms of help: forum, chat service for users facing difficulties; – availability of copyright; – information on the number of concepts/entries and terms; – number of languages: monolingual, bilingual, multilingual; – number of domains and sub-domains. 2. At the level corresponding to macrostructure: – search options: simple or advanced for terms, in the domain, subdomain, for word fragments; linguistic search only or concept map search as well; search in aligned corpus; links giving access to other data repositories; – display and organisation of search results (hit list or lack of); – nature of shown information (text, image, multimedia). Terminologija | 2019 | 26 43 3. At the level corresponding to microstructure: – number of data categories and extent of elaboration; – types of data categories and its organisation: – display of data categories and clarity of entries: order and labelling of data categories; – respect for principles of terminology data modelling: beyond being concept oriented is there term autonomy, the level of realisation of a three-level hierarchical structure (entry level – index level – term level, if transparent through external descriptions), data elementarity and granularity; – mandatory and optional data fields; – data categories as per the work methods: is there a definition or not; the number of language variants of the definition; weather a definition can be replaced by a context; definition is for one concept or is there a contrastive purpose (e.g. existence of the data category of equivalence); – choice of data categories based on aims/subfield of terminology: standardisation, translation or language policy; – choice of data categories based on specific requirements of the domain (e.g. illustrations in an engineering termbase). 4. At the level corresponding to mesostructure: – cross references (links within the entries, links among entries); – external links (to other websites or repositories); – appearance of links (can be opened, accessibility, description of content). IV. Information on the usage of the termbase A) USER FRIENDLINESS OF THE DATABASE – understandability; – use of abbreviations; – visual elements; – easy to search. B) UPDATES – frequency of updates; – general state of up-to-dateness (dates of recording). C) RELIABILITY OF DATA – documentation: sources and their indication, information on reliability in each entry and its marking; date of recording for up-to- 44 Dóra Mária Tamás | Evaluation System for Online Terminological Databases Eszter Sermann dateness; star, icon, text to indicate reliability for the validated state; written sources, internal or external network of experts; the use of permanent or one-off links; – editing options and reliability: organisational with internal and/or external experts, cooperation with other organisations, possibility for individual submissions, crowd-sourced and checked, results from machine translation with indication etc. D) THE INNOVATIVE NATURE OF THE DATABASE – contains extra elements: concept map, corpus; – extra information: video tutorial, e-course; – innovative display or lack thereof. E) VALUE OF THE TERMBASE FOR SOCIETY AND ITS IMPORTANCE FOR THE PROFESSION – aspects of language strategy and terminology policy; – scope and type of experts interested; – opportunities for training, e-course, workshop, or cooperation agreements (e.g. with universities). INTERNETINIŲ TERMINŲ BAZIŲ VERTINIMO SISTEMA Santrauka Straipsnyje siekiama pateikti visapusišką klasifikavimo ir vertinimo sistemą, kuri būtų objektyvus pagrindas siekiant suprasti, aprašyti, klasifikuoti, vertinti ir peržiūrėti svarbiausias didesnių organizacijų internetines terminų bazes. Tokios visapusiškos leksikografinių žanrų, t. y. spausdintų ir internetinių žodynų, klasifikacijos jau esama, tačiau internetinėms terminų bazėms taikomos klasifikacijos nėra. Tyrimas grindžiamas Vengrijoje ir kitose šalyse paskelbta leksikografijos ir terminologijos sričių literatūra, ISO standartais, kelių internetinių terminų bazių, dalinės klasifikacijos analize, autorių atliktais tyrimais. Terminų bazėms taikytinų kriterijų rinkinys parengtas atsižvelgiant į keturias svarbiausias kategorijas: pagrindinę informaciją, techninius parametrus, turinio informaciją ir naudojimą. Straipsnyje taip pat pateikiama schema, kurią būtų nesunku naudoti seminarų ar pamokų metu. Pamažu taikydamas tokį kriterijų rinkinį, vartotojas gali įgyti vis daugiau žinių ar net atrasti naujų funkcijų. Preliminarioji vertinimo sistema atskleidžia, kad taikant beveik vienodus terminologinius metodus kuriamos terminų bazės turi tam tikrų ypatumų, nes įvairių sričių vartotojų poreikiai ir keliami tikslai numato skirtingus redagavimo principus. Be to, kai kurie ypatumai yra glaudžiai susiję ir juos dažnai sunkoka atskirti (pvz.: redagavimo principai, dokumentacija, patikimumas, kokybė). Terminologija | 2019 | 26 45 Eksperimentinis skirstymas į kategorijas padeda geriau suvokti, išsamiau aprašyti ir atidžiau įvertinti naudojimosi internetinėmis terminų bazėmis ypatumus, pagaliau – suvokti, kaip svarbu kalbos specialistams tokiomis bazėmis naudotis. Tai skatintų vartotojus susidaryti apie terminų bazes objektyvią nuomonę ir ja dalytis žodžiu ar raštu, rašant apžvalginius straipsnius. Gauta 2019-09-02 Dóra Mária Tamás Hungarian Office for Translation and Attestation Ltd Hungary, 1062 Budapest, Bajza utca 52 Termik Terminology Research Group at Károli Gáspár University of the Reformed Church of Hungary Hungary, 1146 Budapest, Dózsa György út 25 E-mail: [email protected]; [email protected] Eszter Sermann University of Szeged Faculty of Humanities and Social Sciences Department for Italian Studies Hungary, 6722 Szeged, Egyetem u. 2 Termik Terminology Research Group at Károli Gáspár University of the Reformed Church of Hungary Hungary, 1146 Budapest, Dózsa György út 25 E-mail [email protected] 46 Dóra Mária Tamás | Evaluation System for Online Terminological Databases Eszter Sermann